4

ВСТУП

Живучи у світі, де темп життя невпинно зростає, де щодня науковці

роблять нові відкриття, створюють і розробляють нові технології, продукти
на основі попереднього досвіду, людина свідомо чи підсвідомо потрапляє під
його вплив, підлаштовуючи і своє мислення під сучасний лад, що знаходить
своє відображення і в мові – способі фіксації і передачі знань.
Багатоаспектність елементів довкілля, так само, як і потреба
використовувати різноманітні підходи і методи їх пізнання для більш
глибокого вивчення, сприяли поділу наукової картини світу на окремі
складові і формування особливих, часто вузько спеціалізованих галузей
наукового знання. Тому в кожній науці виникає свій поняттєвий апарат, для
вербалізації якого необхідною умовою є створення спеціалізованої лексики,
ключовою складовою якої є термінологія.
Термінологія сфери менеджменту представляє стихійно і динамічно
сформовану сукупність термінів, об’єднаних чинником належності до
відповідної галузі знання.
Лінгвістичні дослідження вказують на те, що за останні роки значно
зріс інтерес лінгвістів до вивчення термінології саме з когнітивного аспекту.
Дослідники інтенсивно займаються концептуалізацією, категоризацією,
фреймовою організацією концептів у термінології. Проте німецькомовна
термінологія сфери менеджменту не була об’єктом комплексного
когнітивного аналізу, значить, не була до кінця розроблена концептуальна
база для загальної систематизації термінології менеджменту, що свідчить про
актуальність обраної теми.
Магістерська кваліфікаційна робота виконана в межах науково-
дослідної теми кафедри «Базові когнітивні механізми творення мовних
одиниць» (керівник — д. філол. н., проф. Левченко О.П., ПЛ 8 0114U001238).
Проблемам, методології, основним поняттям когнітивної лінгвістики
присвячено чимало праць. Зокрема, в магістерській кваліфікаційній роботі
 5

було опрацьовано праці вітчизняних та зарубіжних лінгвістів та науковців у

галузі теорії когнітивної лінгвістики [33, 39, 48, 49, ] та ін., в тому числі,
праці присвячені ключовому поняттю когнітивної лінгвістики «концепту» [1,
18, 22, 23, 28, 34, 51], «фрейму» [12, 16, 31, 60], фреймовій структурі [9, 13,
18, 44, 63]; «терміну», терміносистемі, термінології, когнітивному підходу до
їх вивчення [3, 10, 20, 21, 27, 30, 38, 51] та ін.
Об’єкт дослідження – концепт МЕНЕДЖМЕНТ у сучасній німецькій
мові.
Предмет дослідження – концептуальні характеристики терміна
«менеджмент», вербалізовані лексичними та термінологічними одиницями за
допомогою фреймової моделі знань.
Мета роботи – здійснення когнітивно-феймового аналізу концепту
МЕНЕДЖМЕНТ.
Поставлена мета передбачає розв’язання таких завдань:
- вивчити теоретичні засади когнітивної лінгвістики;
- визначити основні поняття дослідження, а саме: «концепту», «фрейма»,
«слота», «категоризації», «терміна»;
- здійснити категоризацію опорного концепту МЕНЕДЖМЕНТ на основі
виділених когнітивних ознак та вербалізувати його за допомогою
термінологічних одиниць;
- на основі проаналізованих термінів, що вербалізують концепти
створити електронний перекладний словник;
- створити базу даних концептів та підпорядкованих їм структуру даних,
відобразивши гіперо-гіпонімічні зв’язки та ієрархію відношень між
концептуальними та фреймовими структурами знань.
Джерельна база дослідження становить 200 інтернет-новин з рубрики
«Wirtschaft und Management» від травня до початку листопада 2016 року.
Новини відібрано з німецької соціальної мережі для професіоналів Xing
(www.xing.com/news/industries/wirtschaft-management-350). Вибір саме цього
джерела зумовлений насамперед його великою популярністю та високими
 6

позиціями у таких країнах як Німеччина, Австрія, Данія, Швейцарія, а також

представленням найактуальніших статей з економічної галузі.
Для досягнення мети і вирішення поставлених завдань у магістерській
кваліфікаційній роботі використовувалися такі методи дослідження:
- Фреймове моделювання, що передбачає побудову ієрархічної моделі
представлення знань про досліджувану галузь, дозволяє виділити не лише
зовнішні зв’язки притаманні елементам, а й внутрішню когнітивну специфіку
лінгвістичних явищ.
- Описовий метод – це систематизований перелік та опис одиниць мови,
пояснення їх особливостей та функціонування в синхронії.
- Статистичний метод, що пов’язаний зі збором, аналізом,
інтерпретацією та поданням даних в кількісному вигляді. Статистичний
метод використовується для узагальнення та опису даних в ході дослідження.
Зокрема, для представлення статистики було використано програму для
створення діаграм Microsoft Office Excel.
Магістерська кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох
розділів, висновків, списку літератури, двох авторефератів українською та
німецькою мовами. В першому розділі описано основні теоретичні аспекти,
що стосуються когнітивної лінгвістики як перспективної науки, її ключових
понять, таких як «концепт», «категоризація», «фрейм», описано ефективність
фреймового підходу до репрезентації знань та розглянуто основні теоретичні
питання щодо когнітивного підходу до розуміння поняття «термін». Другий
розділ полягає у детальному описі практичного дослідження. Третій розділ
присвячений програмній частині, тобто використанню програмних засобів
для представлення результатів досліджень.
Теоретичне значення роботи полягає в узагальненні та систематизації
різноманітних підходів до трактувань основних понять когнітивної
лінгвістики, а також доведенні продуктивності та дієвості фреймового
моделювання для представлення фахових знань, репрезентованих термінами.
 7

Практичне значення зумовлене розробленням в ході дослідження

термінологічної бази даних та електронного словника з галузі менеджменту,
що може бути зреалізований в лексикографічній практиці, а також при
складанні навчальних посібників з ділової німецької мови та теорії
менеджменту для студентів вишів.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній вперше розглянуто,
досліджено і структуровано концептуальну базу термінів сфери менеджменту
в сучасній німецькій мові, виділено основні категорії з позиції фреймового
аналізу, що дало змогу комплексно проаналізувати досліджувану галузь
наукового знання.
Апробація та публікації. Результати дослідження за темою
«Когнітивна природа терміна» апробовані на 74-й студентській науково-
технічній конференції (м. Львів, 2016 р.). та опубліковані у збірниках ІХ
Міжнародної науково-практичної конференції з питань мовознавства та
літературознавства: «Американські та британські студії: мовознавство,
літературознавство, міжкультурна комунікація», (м. Київ, 14-15 квітня
2016 р.) та XXIII конференції Асоціації українських германістів: «Deutsche
Sprache in der Ukraine: Kontinuitäten und Entwicklungen» (м. Львів, 4-6 жовтня
2016 р. ):
1. Стефанко Х. В. До питання про фреймову структуру концепту/
Х. В. Стефанко // Американські та британські студії: мовознавство,
літературознавство, міжкультурна комунікація (м. Київ, 14-15 квітня
2016 р.). – К: Талком, 2016. – С. 265-271)
2. Стефанко Х. В. Kognitive Analyse des deutschen Terminus
«Unternehmensführung» / Х. В. Стефанко // Deutsche Sprache in der Ukraine:
Kontinuitäten und Entwicklungen (м. Львів, 4-6 жовтня 2016 р.). – Львів :
ПАІС, 2016. – С. 151-152.
3. Стефанко Х. В. Когнітивна природа терміна / Х. В. Стефанко //
Збірник праць 74-ї Студентської науково-технічної конференції (м. Львів,
2016). – Львів: Вид-во НУ «Львівська політехніка», 2016 (подано до друку).
 8

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ КОГНІТИВНО-ФРЕЙМОВОГО

ВИВЧЕННЯ ТЕРМІНОЛОГІЇ

1. 1. Когнітивна лінгвістика як напрям сучасного мовознавства

З кінця минулого століття на зміну панівній системно-структурній та

статичній парадигмі приходить парадигма антропоцентрична,
функціональна, когнітивна та динамічна, яка, так би мовити, повернула
людину в центр світобудови [37, c. 39]. Вона була зумовлена перш за все
когнітивною революцією. Структуралізм, який панував до кінця 60-х років
ХХ ст. виявився неспроможний повноцінно описати структуру мови за
допомогою структурних методів, які досліджували лише структуру плану
вираження та роль відношень між елементами системи, що власне призвело
до нехтування самих елеменів як мовних сутностей. Ще одним недоліком
структуралізму було ігнорування соціальних та психологічних чинників, що,
в свою чергу, викликало неабияку критику з боку представників
антропоцентричної лінгвістики [39, с. 18]. Антропоцентрична парадигма
передбачає перемикання інтересів дослідника з об’єктів пізнання на суб’єкт,
тобто людина аналізується в мові, а мова – в людині [64, c. 39].
У сучасному мовознавстві в руслі антропоцентричної парадигми
розвивається ціла низка напрямів, ключовим з яких залишається когнітивна
лінгвістика. Когнітивна лінгвістика вивчає мову як когнітивний механізм,
відіграє неабияку роль в кодуванні і трансформації мови. Мета когнітивної
лінгвістики – зрозуміти, як здійснюються процеси сприйняття, категоризації,
класифікації та осмислення світу, як відбувається накопичення знань, які
системи забезпечують різні види діяльності інформацією [37, c. 39].
На думку В. Крофта та А. Круза існують три стрижневі гіпотези, на
яких ґрунтується когнітивний підхід до мови [48, c. 5]:
- мова не є автономною когнітивною сутністю;
- граматика – це перш за все концептуалізація;
- знання про мову супроводжуються її використанням.
 9

Вищезазначені гіпотези підтверджують той факт, що мова, з

когнітивної перспективи, уособлює сприйняття і продукування дискретних,
структурних і значеннєвих одиниць в часовій послідовності.
В. Еванс переконана, що когнітивна лінгвістика – це сучасна школа
лінгвістичної думки [49], яка суттєво розширила горизонти лінгвістичних
досліджень, бо загалом займається дослідженням змістовних параметрів
мови. Сюди відносять когнітивну і фреймову семантики. Це вивчення
категорій і категоризацій, концептів і концептуалізації, метафори і
метафоризації, референції, інформаційних аспектів мовної діяльності [33,
c. 20]. Відмінність когнітивної лінгвістики від інших когнітивних наук
полягає саме в застосуванні матеріалу: вона досліджує свідомість на
матеріалі мови, а також в її методах: вона досліджує когнітивні процеси,
робить висновки про типи ментальних репрезентацій в свідомості людини,
використовуючи лінгвістичні методи аналізу, які хоча й відомі лінгвістиці,
проте додає власну когнітивну інтерпретацією результатів дослідження [33,
с. 12-13].
Сьогодні когнітивна лінгвістика є однією з найбільш потужних шкіл
теоретичної лінгвістики з міжнародними когнітивними лінгвістичними
спільнотами і національними когнітивними асоціаціями у всьому світі.
Завдяки своєму міждисциплінарному характеру вона також є однією з
найбільш цікавих і плодоносних областей дослідження у когнітивній науці.
Водночас дослідниця В. Еванс зазначає, що когнітивна лінгвістика разом зі
своїми двома підгалузями: когнітивною семантикою (cognitive semantics) і
когнітивними підходами до граматики (cognitive approaches to grammar)
демонструють швидше підхід до вивчення мови, свідомості і тілесного
досвіду, а не лише саму суху теорію [49].
 10

1.2. Наукові підходи щодо трактування поняття «концепт»

Розвиток лінгвістичної науки породив так-звану дилему в утворенні

терміна, який би адекватно вказував на зміст мовного знака та, в свою чергу,
дав можливість усунути функціональні обмеження традиційного уявлення,
органічно об’єднавши логіко-психологічні та лінгвістичні категорії [50].
На сьогодні у галузі когнітивної лінгвістики проблема вивчення
концепту, його структурної організації, можливостей фреймового
моделювання концептів набула значної дискусії, що зумовило й актуальність
цієї теми, оскільки дедалі більше простежується вплив різних культур одна
на одну, введення нових слів і термінів, а в свою чергу й безліч
неоднозначних трактувань різних наукових шкіл щодо самого поняття
«концепту». Неоднозначність трактування концепту зумовлена насамперед
тим, що він є складним міждисциплінарним феноменом і використовується в
різних напрямах не тільки лінгвістики, а й інших наук, у тому числі
психології, філософії, логіки [33; 42].
Насамперед фреймове моделювання концептів становить значний
інтерес для термінологічних систем, адже зрозуміти глибинну сутність
понять, розкрити їх концептуальні взаємозв’язки з іншими групами
концептів, які входять до певної термінологічної системи, неможливо, без
виділення в них базових концептів та аналізу їх фреймової структури. Однак
спочатку потрібно розглянути різноманітні підходи до розуміння цих понять
у лінгвістиці.
Знання про явища реальної дійсності та мовної картини світу
відбиваються у вигляді концептів у свідомості людини і втілюються в
комунікації завдяки засобам мови.
Термін «концепт» з’явився у науковій лінгвістичній літературі лише в
середині ХХ ст., хоча його вживання зафіксовано ще в 1928 р у статті
Аскольдова «Концепт і слово». Під концептом автор розумів “певне
розумове утворення», яке вживається для позначення слів загального змісту і
 11

в процесі мислення замінює нам невизначену кількість понять одного і того

самого роду» [57, c. 301].
Дехто з дослідників вважає, що термін «концепт» був зафіксоваий ще у
працях Арістотеля, зокрема у його «Класичній теорії коцептів» [51].
Варто зазначити, що сам термін є латинського походження. Він
походить від дієслова «concipere – concapere», що означає «осягати»,
«розуміти». У класичній латині слово «концепт» мало значення
«спалахування», «просочування», «зародок». Воно разом зі своїми похідними
частинами увійшло у всі романські та германські мови (французька –
concevoir, італійська – concepire, іспанська – concebir, португальська –
conceito, англійська – concept) [51].
Як і більшість нових наукових понять, для концепту характерний
певний ступінь пафосу [51], а деякі науковці трактують його через призму
когнітивної метафори, як, наприклад: «семантичний зріз життя» [47, c. 55],
«ген культури» [54, c. 108], «певна сила сенсу» [28, с. 33], «складний
когнітивний лінгвосоціальний конструкт» [ 1, c. 4], «блок пам’яті», «квант
знання», «зародок розумових операцій» і навіть «щось туманне» [2, c. 269-
272]. Сьогодні термін «концепт» увійшов у понятійні системи когнітивної,
семантичної і культурної лінгвістики. [48, c. 18].
За словами М. Шварц, коцепти уособлють «мікромодулі» нашої
когнітивної системи, які уможливлюють «економне зберігання і обробку
суб’єктивних одиниць досвіду» через поділ інформації на класи відповідно
до визначених особливостей [54, c. 55], тобто, іншими словами, здатні
класифікувати об’єкти навколишньої дійсності за певними ознаками.
Дослідниця Клаудія Фрас розуміє концепт, як термін, що відноситься
до елементарних ментальних (психічних) організаційних одиниць, які
акумулюють знання про світ в абстрактній формі [50, c.34]
Як зазначає Іващенко [18, с.16 ], концепти як ментальні утворення,
містяться в ідеальній сфері людського буття, щоправда, вони можуть
виходити за цю межу. Тобто, на його думку, концепти здатні відображати
 12

матеріальний світ у всіх його проявах, зокрема, в артефактах матеріяльної

культури.
Більш детально це поняття трактує С. Жаботинська [13, c. 81],
наголошуючи, що термін “концепт» є родовим поняттям, що позначає увесь
ряд ментальних сутностей, до яких відносяться уявлення, поняття, гештальт,
схема дій тощо. Інакше кажучи, дослідниця пояснює концепт як складне
багатогранне утворення, що здатне характеризувати наш світогляд, думки,
здатність сприймати і оцінювати.
За словами Н. Гуніної, концепт, будучи ідеалізованим образом
метального світу, має доволі високий ступінь абстракції, що зумовлює
двоїстий характер його сутності. З одного боку він поглинає і відображає все,
що пов’язане з ментальним світом і, таким чином, відбиває це в значенні, а з
іншого – є невід’ємною частиною культурної спадщини, що накопичує її
етимологію, абстракції, асоціації, оцінки тощо [51, c.249].
Доволі точно та влучно висвітлено дефініцію концепту у «Краткому
словаре когнитивных терминов», де це поняття представлено як «термін, що
здатен повноцінно пояснювати одиниці ментальних ресурсів людської
свідомості, а також тієї інформаційної структури, яка відбиває наші знання і
досвід. Власне кажучи, це оперативно-змістова одиниця пам’яті, ментального
лексикону, концептуальної системи та мови мозку, всієї картини світу,
відбитої в людській психіці» [25, с. 90].
З точки зору когнітивної лінгвістики концепт локалізований в
свідомості, а сукупність концептів знаменується комплексними дискретними
одиницями свідомості, за допомогою яких здійснюється процес людського
мислення. Концепти виступають як одиниці зберігання людського знання
[37, c.40]
Особливої уваги заслуговують праці В. Карасика, в яких лінгвіст,
розглядаючи концептосферу, стверджує, що кожен концепт у своєму складі
містить три стрижневі характеристики: понятійну, образну і ціннісну, які
можуть більшою чи меншою проявлятися залежно від періоду побутування
 13

концепту, адже він є динамічним утворенням. Передусім, це стосується

лінгвокультурних концептів, в яких закріплені цінності, як окремого мовного
індивіда, так і суспільства загалом. [22; 23].
Будучи одиницею пізнання світу, концепт, цілісний за своєю
структурою, може володіти різним ступенем інформативності, перебувати у
стані формування, змінюватися, доповнюватися, проникати в інші галузі
знань, інші культури і навіть зникати. [36, c. 66-67].
Незважаючи на різноманітність трактувань цього, певною мірою,
складного і суперечливого поняття, ми дотримуємось дефініції, що подана у
словнику О. Кубрякової [25, с. 90].
Останнім часом помітна тенденція розмежовувати когнітивний і
лінгвокультурний концепти. Вважають, що предметом дослідження
когнітивної лінгвістики є когнітивний концепт, а предметом дослідження
лінгвокультурології – лінгвокультурний або культурний концепт. У
лінгвокультурології концепт номінує культурне, ментальне і мовне
утворення, певною мірою, «згусток культури» в свідомості людини, те, у
вигляді чого культура проникає в ментальний світ людини, пучок уявлень,
знань, понять, асоціацій, який супроводжує слово [22; 23; 37]
Наприклад, Г. Слишкін має таке бачення відмінностей: 1) для
когнітивіста одному концепту відповідає одна мовна одиниця; для
лінгвокультурології концепт повинен реалізовуватися за допомогою цілої
низки одиниць мови; 2) для когнітивіста кожному слову відповідає свій
концепт, тоді як лінгвокультурологія іменує концепти обмеженою кількістю
культурно значущих одиниць, які зумовлені глибинними зв’язками
абстрактних сутностей [64, с. 22].
На сучасному етапі побутування концепту при переважанні
денотативних ознак відбувається формування культурних смислів,
обумовлених екстралінгвальними чинниками. Одним з таких смислів, що
культивуються в сучасному суспільстві, є соціальна значимість об’єкту. На
 14

мовному рівні це проявляється в приписуванні йому ознак суб’єктності [63,

с.145].
Варто зауважити, що науковці в руслі соціокогнітивного
термінознавства також виділяють такий підвид концепту, як
«терміноконцепт». [61, с. 116]. Найвлучніше, на нашу думку, визначення
цього поняття надала В. Іващенко, формулюючи його як організоване на
основі базового терміна системне упорядкування (елементом якого в
науковій картині світу є безпосередньо ієрархія) взаємопов’язаних між собою
інших наукових понять [19, c. 126]. Згідно з лінгвістом, терміноконцепти
виражені термінами за допомогою яких комунікують фахівці конкретної
сфери знання, які поглиблені в специфіку та особливості предмета, і тому
вживання термінологічних дефініцій для них не є обов’язковим.
Дослідження лінгвістів-когнітологів [25; 27; 30] показали, що
причиною утворення наукового терміноконцепту у свідомості індивіда
слугують такі передумови: чуттєвий досвід, практична, експериментально-
пізнавальна, теоретико-пізнавальна та розумова діяльність. До того ж, лише
поєднання різних способів дає змогу сформувати найбільш повноцінне,
релевантне знання про образи того чи іншого предмета або явища, що
входить до предметного коду [4, с. 11]. Таким чином, це надає легкий доступ
до їх змісту, утворюючи цілком яскраву, очевидну, стійку частину концепту,
тобто його ядро.
Аналізуючи вищезгадані трактування концепту як базового поняття
когнітивної лінгвістики, можна припустити, що ця ментальна одиниця є
доволі багатоаспектною і в деякій мірі «розмитою» у плані позначення
загальних розумових уявлень, на основі яких виникає конкретне значення
слів [40]. Зокрема, за словами З. Попової та І. Стерніна, ніхто не може
описати концепт в усій повноті, очевидно через те, що він не цілком
виражений в мові, і будь-яке представлення цього поняття буде суттєвим
його спрощенням [33, с. 243].
 15

Проте, незважаючи на різноманітні інтерпретації цього поняття,

дослідники у галузі лінгвістики дійшли до єдиного висновку: концепт є
насамперед ментальним когнітивним конструктом.

1.3. Категоризація як передумова формування концептів

Здатність до категоризації є фундаментальною для когнітивної

діяльності людини [39, с. 21]. Наковці, що займаються проблемами
категоризації, відзначають її тісний зв’язок з концептуалізацією. Проте
обидва ці процеси мають низку характеристик, що відрізняють їх один від
одного.
Згідно з визначенням в «Кратком словаре когнитивных терминов»,
концептуалізація – це один з процесів когнітивної діяльності людини, який
полягає в осмисленні інформації, що постійно надходить до неї і призводить
до утворення концептів, концептуальних структур і всієї концептуальної
структури в мозку людини [25, с. 90]. Тоді як процес категоризації
спрямований на те, щоб об’єднати одиниці, які виявляють аналогію в тому чи
іншому відношенні, але при цьому обов’язково потрібно співвіднести ці
одиниці з концептом, що є опорним для категорії. Можливість згрупувати
однорідні певною мірою концепти та об’єднати їх в особливий розряд
забезпечує створення категорії [28].
Лінгвісти З. Попова та І. Стернін розуміють категоризацією як
осмислення об’єктів і явищ дійсності в межах категорій – узагальнених
понять. На їхню думку, категоризація – це когнітивний процес, оскільки
людський розум апріорі відносить окремі фрагменти дійсності до визначених
розрядів, встановлюючи спільні риси з іншими фрагментами і виділяючи
особливі риси, що відрізняють одну категорію від іншої. Результатом
категоризації як когнітивного процесу є формування когнітивних
класифікаційних ознак, які наявні як в групах концептів так і в окремих
 16

концептах. Когнітивні класифікаційні ознаки впорядковують концепти і їх

групи в єдину концептосферу [33].
Як слушно підкреслює американський лінгвіст Лакофф, саме категорії
відіграють чи не найбільшу роль в процесі мислення і сприйняття, оскільки
сама наша понятійна система і функції, які вона виконує, безпосередньо
організовані категорійним чином. Сам процес категоризації доволі цікавий і
складний, що і підтверджує «теорія прототипів» Е. Рош, яка змінила наше
уявлення про людський розум і процес концептуалізації. Зокрема, було
практично доведено, що загалом категорії можуть мати кращих
представників, які називаються прототипами, а також всі специфічні людські
вміння, навики, досвід, зв’язок між розумом і людським тілом є запорукою
процесу категоризації [52]. Серцевину категоризації складає, на думку
Л. Манерко, здатність людської свідомості виділяти з потоку інформації
будь-які загальні, стійкі ознаки, які систематично і рівномірно повторюються
в деякому фоновому середовищі [32, с. 39].
Отже, процес категоризації залежить від двох аспектів: з одного боку,
категорії є єдиним способом доступу до свідомості людини і допомагають
визначити механізми людського мислення, з іншого – процес категоризації
супроводжується фіксацією виділених ознак за допомогою засобів мови.

1.4. Фреймовий підхід до репрезентації знань

Із концептом тісно пов’язаний термін «фрейм», який становить

«структурну організацію концепту» [57, с. 308]. Фрейм дозволяє
впорядкувати і систематизувати концепти, а також виявити їх універсальне і
національно-специфічне смислове наповнення [58].
Вперше цей термін ввів американський дослідник у галузі штучного
інтелекту М. Мінський, який визначав фрейм як один із способів
представлення стереотипної ситуації. Він розробив теорію фреймів, для того
щоб зуміти пояснити швидкість людського сприйняття і мислення. На його
 17

думку, фрейми і системи фреймів використовують як на концептуальному,

так і на перцептивному рівнях, а формування системи взаємопов’язаних
фреймів реалізується впродовж всього життя людини, при цьому неабияку
роль у цьому процесі відіграє набутий людиною відповідний досвід. Згідно з
дослідником, система пов’язаних фреймів може утворювати семантичну
мережу [31, c. 289-295].
Фрейми як особливі структури знання, що мають єдину форму і
систему, використовуються для моделювання знань різної природи та
ступеня абстракції. Фрейми можуть структурувати та схематизувати
різноманітні типи знань, в тому числі наукові, побутові, навіть повсякденні
знання, засновані на культурних та соціальних ідеях [15, с. 197-199].
З точку зору психології термін фрейм позначає систему параметрів, що
описують деяку подію або ситуацію [38, с. 55]. У соціології цим терміном
оперує І. Гоффман, асоціюючи його з поняттям «каркас» та виділяючи за
ступенем організації природні і соціальні системи фреймів. Перші
позначають радше фізичні події, без будь-якої мети, характеризуючись
детермінізмом та зумовленістю. Другі ж, навпаки, забезпечують фонове
розуміння подій, де головними детермінантами служать людська воля,
цілеспрямованість, розум [5, 69-70 с.]
У галузі штучного інтелекту, фрейм представлений у вигляді мережі,
що складається з вузлів і зв’язків між ними. Як одиниця ієрархічного рівня
він має своєрідну структуру, складаючись з окремих одиниць, які
називаються слотами. Властивості фреймів наслідуються зверху вниз, тобто
від вищих до нижчих елементів через АКО-зв’язок (a kind of). Слот з ім’ям
АКО вказує на ім’я фрейма вищого рівня ієрархії . У слот може входити як
одне, так і декілька значень, а також фасет, мета якого задавати перелік
можливих значень і вказувати на граничні значення, що заповняють слот
[59].
Існують й інші думки щодо організації фреймів, наприклад, з позиції
теорії поля, де виділяють ядро і периферію концепту, або вузли та термінали,
 18

які, за деякими міркуваннями лінгвістів, є синонімами до слотів. Прототип

або модель прототипу, в цьому випадку, виконує функцію ядра, що містить в
собі певні стереотипні уявлення про явища. Що стосується периферії фрейма,
то її утворюють індивідуальні або вільні ознаки, тому їх вважають не
настільки важливими на відміну від наявності елементів ядра, що є
обов’язковим для повноцінного функціонування концепту. Чому це так? Все
залежить від характеристик, притаманних ядру і периферії. Основні
характеристики ядра – це конкретність і образність; периферії, навпаки,
властива абстрактність ознак, з яких вона складається. На семантичному
рівні ядру концепту відповідає денотативне значення слова, що кодує
концепт, а периферії – первинні, вторинні, обов’язкові, додаткові, явні та
приховані конотації, психологічною основою яких є асоціації. В деяких
випадках за допомогою опису концепту і асоціацій, які він породжує, можна
виявити нові ознаки концепту і, відповідно, нові конотації. [57, c. 308-310].
У сучасній лінгвістиці фрейм визначають як одиницю знань,
організовану навколо деякого концепту, що містить інформацію про суттєве,
типове і можливе для цього концепту в межах певної культури [60, с.140]. У
цьому контексті, слот, тобто структурний елемент фрейма, так би мовити
«розбиває» на частинки всі можливі уявлення про певний концепт,
відкриваючи нові горизонти у поповненні його представлень. Таким чином,
фреймова структура не тільки розкриває зміст концепту, а й дозволяє
простежити його зв’язки з іншими концептами, адже виокремлені слоти
складають фрейми, які володіють такими особливостями як взаємозв’язок та
взаємопроникнення для кращого розуміння та осмислення різноманітних
типів концептів.
Крім того, тут може міститися інформація різного ступеня складності:
від простої ознаки до спеціальних фонових знань або навіть
енциклопедичних даних. Завдяки вмісту інформації, що входить до слота, він
не тільки перелічує її основні властивості, а й цілком відображає знання про
певний об’єкт дійсності. [63, с. 143]. Також необхідно відзначити, що до
 19

складу слотів будуть входити нові ознаки. Цей процес буде безперервно
розвиватися, допоки буде розвиватися сам концепт [63, с.144].
Згрупування наукових підходів до розуміння фрейма можна знайти у
«Краткому словаре когнитивных терминов» [25, с.186-189]. Автори подають
трактування фрейма таким чином:
- система вибору мовних засобів – граматичних правил, лексичних
одиниць, мовних категорій, які пов’язані з прототипом сцени. Крім зв’язків
усередині фрейма є ще і міжфреймові зв’язки, що існують в пам’яті завдяки
тому, що різні фрейми складають один і той самий мовний матеріал, а
елементи сцен подібні, визначаються одним і тим самим репертуаром
сутностей, відносин або субстанцій, а також контекстів вживання в житті
людини;
- загальне родове позначення набору понять, на кшталт: схема, сценарій,
когнітивна модель, «наївна», або «народна», теорія як система категорій,
структурованих відповідно до контексту, що їх мотивує. Деякі слова існують
для того, щоб забезпечити комунікантам доступ до знання таких фреймів,
одночасно категоризуючи людський досвід на систему понять;
- одиниця знань, що наділена більш-менш конвенційною природою і
тому конкретизує та організовує наше розуміння світу загалом, а, отже, і
буденну поведінку. Фрейм відповідно до такого підходу – це структура даних
для представлення стереотипної ситуації (наприклад, перебування в кімнаті),
яка відповідає зазвичай частотним, але іноді і непродуктивним стереотипним
ситуаціям або стереотипам. З кожним фреймом пов’язано кілька видів
інформації, що залежать від його використання і від того, що слід очікувати
потім, як діяти, якщо очікування не підтвердяться.
Очевидно, що в лінгвістичній літературі представлено досить велику
кількість поглядів мовознавців стосовно визначення фрейма з різних позицій.
Однак, незважаючи на безліч різних трактувань цього поняття, можна
відзначити ряд думок про його природу, які є спільними для дослідників:
 20

- практично у всіх тлумаченнях фрейм розглядається як якась структура,

що дозволяє уявити стереотипну ситуацію [31, 57, 60, 63];
- фрейм розуміють, як деякий когнітивний елемент, що поєднується в
уявленні через асоціацію з лінгвістичною одиницею. За такої умови можна
виявити зв’язок фрейма з вербальним інструментарієм мови і когнітивною
областю свідомості, де завдяки мовним структурам активізується
схематизований образ-уявлення знання, що закріплене досвідом людини [31,
32, 57, 60, 63].
Фреймовий підхід вважають одним з найбільш релевантних методів
розгляду лексичного значення і центральним методом когнітивної
семантики, об’єктом дослідження якої є семантичний простір мови
(значення), що входить в структуру розумових (ментальних просторів), а
також взаємодія цих явищ [41; 63]. Фреймовий підхід дозволяє виявити
одночасно парадигматичні і синтагматичні особливості лексичної одиниці,
чим принципово відрізняється від інших способів угруповання лексики. Така
відмінність полягає в тому, що, групуючи лексичні одиниці, дослідник йде
від когнітивного рівня до лінгвального, тобто основою систематизації є
ментальна модель фрагмента дійсності. Фреймова організація лексики – це
виділення лексичних груп, кожна з яких представляє єдине ціле, оскільки є
лексичним представником певної єдиної схематизації досвіду на
когнітивному рівні. У будь-якому випадку, для того, щоб зрозуміти значення
однієї з лексичних груп, необхідно зіставити її з фреймом як з цілим [63,
с. 142-143].
За твердженням Е. Максимової фреймова структура традиційно
зображується ієрархічно, деревоподібно і у вигляді графа, тобто, коли від
найбільш місткого поняття (фрейма першого порядку) відгалужуються кілька
дрібніших (підфреймів або фреймів другого порядку), кожне з яких, в свою
чергу, містить ще більш дрібні елементи (похідні субфрейми). Важливо, що
фрейм є статичною структурою. Він дозволяє враховувати контекст,
аналізувати причини змін, прогнозувати розвиток досліджуваного об’єкта чи
 21

процесу, створювати передумови для вирішення актуальних завдань [29,

c. 55-56].
Щоб побудувати концептуальну фреймову мережу С.А. Жаботинська
використовує п’ять базових фреймів, що мають свої модифікації [14, с. 181].
Дослідниця називає їх базовими, оскільки вони «відображають найбільш
загальні принципи категоризації і організації вербалізованої інформації» [14,
с. 181]. Це предметний, який характеризує одну й ту саму сутність (ДЕХТО
або ДЕЩО) за кількісними, якісними, локативними та темпоральними
ознаками; акціональний, який представляє відношення між декількома
предметами – учасниками події, які наділяються аргументними ролями;
посесивний, що демонструє міжпросторовий зв’язок ДЕЩО-володар має
ДЕЩО-об’єкт володіння; таксономічний – характеризує відношення
категоризації, які представлені у трьох субфреймах: ЩОСЬ-індивід є ЩОСЬ-
вид, ЩОСЬ-індивід/вид є ЩОСЬ-рід та ЩОСЬ-індивід є ЩОСЬ-іпостась;
компаративний фрейм, що виникає на основі таксономічного фрейма і
представлений субфреймами тотожності, схожості і подібності, коли ДЕЩО-
референт є ДЕЩО-корелят. У результаті об’єднання базисних фреймів
виникає концептуальна мережа. Абстракті концепти, представлені її вузлами
(слотами) і відношеннями між ними, класифікуються у значеннях різних
мовних одиниць. Можна припустити, що ця мережа є універсальним
інструментом мислення людини [14, с. 182].
Варто зазначити, що на основі виділення Жаботинською
взаємопов’язаних базових фреймів для утворення концептуальних
фреймових мереж, низка дослідників здійснили фреймове моделювання
таких концептів як «тероризм» [15], «конфлікт» [16], «людина» [32] тощо.
Слушно зазначає О. Зозуля, що фреймова мережа може отримувати
різну структуру залежно від матеріалу дослідження, тобто фрейми можуть
сполучуватись по-різному і при цьому набувати будь-якого порядку
розташування [17, c. 76-77].
 22

Вивчення фреймів дає змогу зрозуміти і розкрити механізми

концептуалізації вербалізованих у мові понять і явищ навколишньої
дійсності.

1.5. Аналіз когнітивного підходу до розуміння поняття «терміна»

Терміни і терміносистеми завжди були предметом аналізу численних

праць лінгвістичного, логічного і загальнонаукового змісту. Дослідження
термінології у вітчизняному і зарубіжному мовознавстві здійснюється в
найрізноманітніших напрямках: з’ясовують сутність терміна, його
властивості, розглядають проблеми формування терміносистем і визначають
шляхи їх вивчення [56, с. 123-124].
Складність вивчення термінів полягає не тільки в багатогранності і
багатоаспектності самого поняття, а й обумовлена разючими відмінностями
між термінами різних наук. Одним з центральних об’єктів дослідження при
вивченні термінів є термінологія, яка складає сукупність термінів, що
використовуються в певній галузі знання. Так, А. Суперанська вважає, що
термінологія є центральною і найбільш інформативною частиною лексики
наукової мови [40, c. 110].
Вже досить тривалий час існує багато думок щодо природи терміна з
точки зору лінгвістики, логіки, семіотики. Причому слід зазначити, що
наявність великої кількості висунутих теорій слугують переконливим
свідченням того, що термін є складним утворенням, яке має відношення не
тільки до лінгвістики, а й до інших галузей знань. Тому кожна наука прагне
«виділити в терміні ознаки, вагомі з її точки зору» [27, с.20].
Саме за останні десятиліття когнітивний напрям лінгвістичних
досліджень, опираючись на зв’язок свідомості, мислення і мовної діяльності,
застосовуючи лінгвоантропологічний комплексний підхід до вивченя мови,
змінив погляд на традиційні області лінгвістичного знання, зокрема це
стосується термінології, де термін виступає не лише мовним знаком, а й
 23

розглядається в когнітивному аспекті [12, 27, 41, 65], що послугувало

виникненню новим течіям в когнітивній лінгвістиці, а саме когнітивному
термінознавству та формуванню лінгвоконцептології, яка спрямована на
концептуально-дискурсивне бачення термінології [45, c. 60].
Вивчення термінології з когнітивної перспективи, на думку С. Карліні,
відбулося завдяки трьом чинникам:
- електронній революції;
- стрімкому розвитку когнітивної науки та комп’ютерної лінгвістики;
- загальному інтересу фахівців у галузі інформатики та термінологів до
паралельної роботи в розробці формальних методів у процесі комунікації, що
першочергово базується на онтології [44, c.46].
На думку І. Голованової, саме завдяки впливу ідей когнітивної
лінгвістики мета досліджень термінів і термінологій перемістилися з
вивчення специфічних властивостей терміна як мовної одиниці на його
внутрішню семіотичну природу, яка обумовлена наявністю зв’язків з
професійним знанням, комунікацією і професійної діяльністю, на проблему
представлення різних видів знання в термінологічних та інших спеціяльних
одиницях [8, c.14].
Можна з впевненістю стверджувати, що різноманітні теорії
підтверджують той факт, що термінологія пов’язує думки і знання, проте,
підкреслюючи різні аспекти:
- набуття знань;
- формування понять;
- структурування умов [44, c.46-47].
Термін, насправді, слугує хорошим матеріалом для когнітивної
лінгвістики, адже вона забезпечує двобічний підхід до його вивчення: від
«фрагменту знання до номінативної структури терміна» та від
«ономасіологічної структури терміна до моделювання концепту», що
дозволяє досить точно і цілісно описувати термінологічні системи [62, с.127].
Також варто підкреслити, що опис різних термінологічних систем завдяки
 24

єдиній схемі дає можливість зіставити їх, як з позиції теоретичного

осмислення когнітивних аспектів мови, так і з боку уніфікації, формалізації,
практичного нормування термінологічних одиниць.
Як слушно зазначає І. Барнич [3, c.188], термінологічна лексика у
своєму розвитку пройшла два головні етапи - докогнітивий, для якого
характерні лінгвістичні дослідження безпосередньо самого терміна, та
когнітивно-дискурсивний, де термінологія, вже як сформована цілісна наука,
визначила функцію і місце терміна, його логіко-понятійні зв’язки з іншими
об’єктами лінгвістичного знання, створила його метамову, теоретичну
основу та методологію. Також лінгвіст наголошує, що існує певне
розмежування між такими поняттями як термінологія (Terminologie) та
професійна комунікація (Fachsprache). Зокрема, остання, на відміну від
термінології, передбачає комунікативний менеджмент
(Kommunikationsmanagement), що зумовлює виникнення у комуніканта в
процесі спілкування певного зв’язку між центральною нервовою системою та
навколишнім світом, який уособлює духовну, емоційну, соціальну,
імперативну основу тощо [3, с. 188-189].
Слід наголосити, що проблему формування метамови термінозавства у
контексті когнітивно-дискурсивної парадигми розглядають перш за все не як
абстрактну сутність чи систему, а як невід’ємну від людського мислення і
пам’яті когнітивну функцію індивіда [65, с.96]. Когнітивна структура є
загальним результатом конкретного пізнавального досвіду у вигляді різних
ментальних структур [44, c.52].
На сьогодні діяльність термінологів спрямована на дослідження
когнітивних аспектів у термінології. Значну роль при цьому відіграє
проблема гармонізації термінології в сучасних умовах процесів глобалізації
[21, c. 87].
Як підкреслює мовознавець В. Іващенко [20, c. 48], когнітивне
термінознавство, з одного боку, наслідує традиції лінгвоцентричного, а з
іншого – володіє рисами сучасної стадії розвитку наукового пізнання. Це,
 25

перш за все, експансіонізм, атропоцентризм, асистемність, відкритість,

поліпарадигмальність, самоорганізація в системах різноманітної природи. Ці
та інші властивості дозволяють значно розширювати межі дослідження,
розглядати термінологію як явну систему, звертати увагу на регулярні та
нерегулярні явища, які відбуваються в мові відносно термінології,
узагальнювати позиції різних шкіл та напрямів. Відтак завдання когнітивного
термінознавства полягає у залученні до ширшого аналізу термінологічних
одиниць, сукупності варіативних дій у формуванні термінопонять, наукових
концепцій, використанні методів та механізмів термінотворення
різноманітних галузей знань.
Когнітивна особливість терміна полягає в тому, що він:
- представляє динамічну одиницю професійно-наукового знання;
- виступає основним когнітивним орієнтиром в межах певної системи
знань, вербалізуючи логічну модель цієї системи [7, с.28];
- є результатом розумового процесу, який безпосередньо пов’язаний з
мисленням [10, с. 97];
- є інформаційною структурою, в якій накопичуються досвід і знання
певної сфери за час її існування [3, c. 191];
- акумулює інформацію як спеціальне знання, яке фіксується в
концептуальному уявленні носіїв мови і вводиться в мовну свідомість [6,
с. 25];
- володіючи винятковими термінологічними даними, дозволяє проникати
в минуле, пізнавати сьогодення і вводити в майбутнє [30, с. 98];
- становить «вербалізований спеціяльний концепт» [27; 38];
- слугує «вербалізатором фрагментів картини світу», структура якої
адекватно репрезентується структурою відповідного фрейма [9, c. 29];
- є компонентом динамічної моделі мови, що відображає постійне
переосмислення знакової системи, що є невід’ємною характеристикою у
його функціонуванні [6, c.30];
 26

- уособлює «своєрідний корелят ментальної операції» , що репрезентує

суб’єктивну дійсність у свідомості його творця [20, c.48];
- виступає конкретною когнітивною структурою, що формується на
основі визначених категорій і їхніх ознак [39, c. 27];
- характеризується фреймовою специфікою, що бере участь у творенні
його асоціативного поля тощо [45, с.63] тощо.
Інформація, яка наповнює термін, дозволяє говорити про наявність
відповідних реалій, про джерела їх виникнення, міжнародні контакти, рівень
розвитку культури. Когнітивна сутність терміна дозволяє розкрити
взаємодію зовнішніх і внутрішніх мовних чинників. Когнітивно-
культурологічна інформація може дати ключ до розуміння соціально-
історичних подій, уявити процес формування професійних і наукових знань в
цілому і терміносистем зокрема [10, с.98].
Оскільки термін є одиницею як мовного так і професійно-наукового
знання, загальновживане слово, що виступає у функції терміна, кодує
інформацію двічі: вперше кодується загальномовна інформація, в другій –
термінологічна, заснована на дефініції. У процесі створення спеціального
терміна відбувається первинне кодування відповідної термінологічної
інформації [6, с. 23].
Структурність терміна унеможливлює його функціонування як окремо
взятої мовної одиниці, оскільки терміни існують не просто у мові, а входять
до складу певної термінології, елементи якої складають терміносистему, яка,
за словами О. Суперанської, відзначається «лінгвістичною впорядкованістю
спеціальних слів, що обслуговують певне термінологічне поле» [40, с. 116].
Що ж до характеристик, які зумовлюють системність термінів, слід віднести,
передусім, «когнітивну вартість» та «інформаційну насиченість». Перша
означає кількість безпосередніх та проміжних семантичних складників, до
другої належать безпосередні та проміжні деривати [3, с. 189]
Слід взяти до уваги той факт, що наукові поняття, які номінують
терміни, відносяться до загальнолюдської, концептуальної картині світу, тоді
 27

як їх внутрішня форма може залишатися специфічною для окремих мов. З

цієї причини все більшої популярності набувають дослідження, присвячені
вивченню структури та аналізу динаміки концептів, що вербалізуються
термінологічними одиницями [9]. Отже, терміни також виступають як
вербалізатори фрагментів картини світу, структура якої адекватно
репрезентується структурою відповідного фрейма.
Зокрема, Л. Рудінська розглядає концептуальну картину гематології як
фреймову структуру, що складається з декількох ярусів, які мають ієрархічну
будову. Таким чином, термінологія досліджується як вербалізатор
когнітивної структури певного фреймованого концепту, слоти нижніх ярусів
якого заповнюються відповідними термінологічними одиницями [35].
А. Кірєєва розглядає структуру концепту BANKING як один з
фрагментів англомовної наукової картини світу. Розроблена нею модель
концепту відображає інформацію про банківські відносини, а фреймова
структура описує досвід мовної особистості, що відноситься до типових
фінансових операцій, які проводяться через банк [24].
Процес отримання знань у фахівця будь-якої галузі відбувається
протягом усієї професійної діяльності. Завдяки постійному розвитку науки в
свідомості спеціаліста на базі вже сформованої професійної картини світу
продовжують формуватися нові спеціальні концепти, що знаходять своє
мовне вираження у вигляді термінів і терміносистем [39, с.25]. Загалом
термінологію можна вважати вербалізованим результатом когнітивної
діяльності фахівця, який пов’язаний з осмисленням і освоєнням ним або нею
професійного досвіду. Терміносистема певної сфери знання є своєрідним
відображенням того, як фахівець концептуалізує і категоризує навколишню
дійсність, які її елементи є для нього найбільш релевантні та суттєві [65,
c. 98].
Як вже було зазначено вище, найважливіше завдання когнітивного
термінознавства полягає у вивченні й аналізі термінів з погляду когнітивної
лінгвістики, яка ґрунтується на побудові концептуальної моделі певної галузі
 28

знання й визначає взаємозв’язки між структурами знань та їх лінгвістичним

вираженням. До такої концептуальної моделі входять різноманітні ментальні
уявлення – кoнцепти, які y вигляді фреймів по-різному репрезентують кадри
реальної картини світу неоднакові за значущістю. Зокрема, виділяють базові,
категорійні, опорні, субконцепти, які належать до різних рангів [44, c. 85-86].
Залежно від наповнення та типу концептів ці зв’язки концептів можуть
посилюватися або послаблюватися, не порушуючи при цьому системність й
цілісність всієї концептуальної моделі.
Щоб засвідчити це на практиці дослідниця О. Южакова використовує
фреймовий підхід для репрезентації концептуальної моделі терміносистеми
холодильної техніки, виділивши два типи фреймів: класифікаційний, сутність
якого полягає в структуруванні, формалізуванні та ієрархізації знань про
терміносистему; функцією другого фрейма є зображення взаємозалежностей
концептів різних типів і порядків. Мовознавець також виділяє фреймове
ядро, зовнішню та внутрішню периферію, субкатегоризатори. Зовнішня
периферія відповідає за сильніші когнітивні зв’язки з ядром терміна.
Внутрішня охоплює терміни, що мають однакове ядро, проте відрізняються
субкатегоризаторами. Застосувавши фреймовий спосіб подання знань про
певну терміносферу, а також, додатково виділивши ядро й периферію
фреймів різних порядків, дало змогу візуалізувати семантичні та змістові
зв’язки між елементами фреймів різних ярусів і субфреймів, обґрунтувати
цілісність та системність досліджуваної термінології [44].
Ба більше, ієрархічна структура фрейма відрізняється не тільки
стабільністю складу і меж, а також динамічністю структури як при
синхронічному, так і діахронічному розгляді. З одного боку, це підтверджує
валідність використання такого підходу, оскільки, згідно з М. Мінським,
фрейм є структурою даних, призначених для подання у свідомості людини
певної стереотипної ситуації [31]. З іншого боку, фреймова модель
терміносистеми вказує на те, як структура наукового знання перевтілюється
через входження до її складу нових фрагментів і випадання старих, тобто
 29

тих, які втратили актуальність конституентів, що відповідає необхідності

забезпечення динаміки приросту наукового знання [9, c. 30-31]
Вивчення організації знань кожної конкретної сфери діяльності
людини за допомогою фреймового аналізу стає дедалі плідним способом
вивчення терміносистем, так як вся терміносистема організована через
фрейм – структурну одиницю, яка дозволяє побачити процес входження
наукових понять в реальну комунікативну ситуацію [63, c. 144]. А побудова
фреймової мережі, в свою чергу, дає змогу впорядкувати терміносистему,
оскільки першу можна уявити у вигляді своєрідної таблиці, верхні комірки
якої заповнені заздалегідь, а нижні заповнюються тоді, коли фреймова сітка
накидається на текст і з нього можна витягнути понятійну інформацію [17,
c. 77].
Заслуговує на увагу твердження Ю. Ревіної [63, c. 144], що побудову
фрейма будь-якої терміносистеми не може вважати завершеною, лише після
внесення в її структуру базових концептів. Повноцінно сформована
терміносистема має передбачати подання усіх концептів, що входять до
складу фреймової схеми. Решту ж понять, що складають сферу дослідження,
можна вивести з базових концептів.
Таким чином, дослідження і систематизація термінологічних одиниць у
вигляді концептів за допомогою когнітивних методів є вельми
продуктивними. Проте дослідження й аналіз термінів будь-якої галузі знань
не можна визнати достовірним, не врахувавши особливостей їх реалізації у
сфері дискурсу.
 30

Висновки до розділу 1

У першому розділі було проаналізовано різноманітні погляди лінгвістів

щодо таких понять когнітивної лінгвістики як «концепт», «категоризація»,
«фрейм»,«слот», «термін».
Існує неабияка кількість дискусійних поглядів, які пов’язані із
терміном «концепт», а саме: проблема визначення цього поняття,
вербалізація концепту, виявлення типів концептів. Беручи до уваги численну
кількість різноманітних теорій щодо трактувань концепту, найбільш точно та
повноцінно, на нашу думку, це поняття визначила О. Кубрякова, як «термін,
що здатен повноцінно пояснювати одиниці ментальних ресурсів людської
свідомості, а також тієї інформаційної структури, яка відбиває наші знання і
досвід. Власне кажучи, це оперативно-змістова одиниця пам’яті, ментального
лексикону, концептуальної системи та мови мозку, всієї картини світу,
відбитої в людській психіці» [25, с. 90].
Щодо осмислення наукових підходів до розуміння фрейма, ввважаємо,
що не існує якоїсь конкретної дефініції цього поняття, оскільки його по-
різному розглядають, як у галузі штучного інтелекту, так і в когнітивній
лінгвістиці. Проте обидва напрями вважають спільним те, що фрейм – це
когнітивний конструкт, що є насамперед одиницею ієрархічного рівня, що,
залежно від матеріалу дослідження, може розгалужуватись на більш дрібні
елементи – слоти.
Когнітивна особливість терміна полягає в тому, що він не лише є
одиницею професійно-наукового знання, а й слугує вербалізатором
концептів, структуру яких повноцінно відображають відповідні фрейми.
Немає сумніву, що все більше сучасних дослідників використовують
фрейм як інструмент для впорядкування термінологічних одиниць [9, 12, 17,
24, 44 та ін.] у вигляді організованої сукупності термінів певної галузі
знання.
 31

На нашу думку, з усіх когнітивних моделей саме фреймове

моделювання в поєднанні з категоризацією є найбільш прийнятним та
зручним для опису когнітивних структур знання, що вербалізуються за
допомогою термінологічних одиниць. Тому за основу нашого дослідження
було взято поєднання теорій категоризації З. Попової та І. Стерніна [33;34],
Л. Манерка [30], теорії фреймової структури, представленої О. Максимовою
та частково опису фреймового моделювання здійсненого українською
дослідницею О. Южаковою [44]. Ми дотримуємося комбінування саме цих
теорій, оскільки фреймова структура концепту є передусім гнучкою
фіксованою структурою, що моделює область спеціалізованого знання і має
ієрархічну будову, в межах якої концепти, фрейми, слоти, підслоти
з’єднуються за допомогою гіперо-гіпонімічних (родо-видових) зв’язків, що є
ефективними способом моделювання фахових знань, репрезентованих за
допомогою термінів.
 32

РОЗДІЛ 2. ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ UNTERNEHMENSFÜHRUNG у

СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

2.1. Фреймова модель концепту UNTERNEHMENSFÜHRUNG у сучасній

німецькомовній картині світу

В галузі когнітивної лінгвістики всі мовні і позамовні явища доцільно

розглядати в широкому контексті знань про світ, що є результатом людської
діяльності в усьому її різноманітті. Адже за кожною лексичною одиницею, за
кожним терміном стоїть істотний пласт знань про світ, які тільки частково
передаються за допомогою мовних значень. Основна частка знань про світ
зберігається в пам’яті людини у вигляді когнітивних моделей, фреймів,
слотів та інших структур.
Структури знань, що знаходять репрезентацію через термінологічні
одиниці сфери менеджменту, можна представити у вигляді фреймової
моделі, оскільки вона уособлює смисловий каркас, в якому концентруються
основний обсяг і зміст когнітивної структури в процесі її вербалізації. Аналіз
показав, що ця галузі є досить складною та багатогранною, оскільки містить
різні підгалузі, тому фреймовий метод представлення сфери менеджменту
також має досить складну і розгалужену структуру.
Розглянемо її докладніше. Така модель представляє ієрархічну
структуру, блоки якої заповнені конкретною інформацією, що відноситься до
менеджменту, причому кореляція блоків фреймової моделі визначається
понятійною структурою терміна і, як наслідок, його місцем в термінології.
Фрейм – це когнітивна структура, що функціонує як сполучна ланка між
когнітивним і мовним рівнями. Не буде перебільшенням сказати, що це
також одна з основних форм представлення професійних та управлінських
знань, яка дає повну картину існування менеджменту як науки і розподіл на
більш дрібні галузі та підгалузі, що входять до неї , дозволяє виділити
 33

головні концепти, комплексно поглянути на досліджувану сферу наукового

знання.
Використавши фактологічний матеріал дослідження, німецькомовні
лексикографічні джерела, а також, беручи до уваги здатність індивіда
підсвідомо категоризувати явища навколишньої дійсності, – було виділено
такі основні категорії та їхні ознаки у когнітивній структурі концепту
UNTERNEHMENSFÜHRUNG:
1. Категорія сфери. Основною категоріальною ознакою тут є
спрямованість діяльності менеджменту, себто сфери його застосування.
2. Категорія суб’єкта. Тут основна категоріальна ознака представлена
діючою особою.
3. Категорія устрою. Основною категоріальною ознакою є спосіб
організації менеджменту.
4. Категорія способу. Категоріальна ознака – використання способів
різного роду для досягнення цілей менеджменту як науки та практичної
діяльності.
5. Категорія виміру. Основною категоріальною ознакою виступає
параметр охоплення.
6. Категорія об’єкта. Основною категоріальною ознакою є спрямованість
діяльності
7. Категорія підходу. Категоріальна ознака – використання
різноманітних підходів для досягнення поставлених завдань.
На рисунку 2.1 представлено загальну фреймову модель репрезентації
знань про досліджувану галузь. Ядром, від якого відходять всі зв’язки, що
об’єднують підпорядковані концепти та фреймові структури слугує опорний
концепт UNTERNEHMENSFÜHRUNG.
Частотність вживання цієї одиниці у відібраному матеріалі порівняно
дуже низька і становить всього 3%. Цей факт можна пояснити тим, що
сьогодні в публікації новин розповсюджена тенденція до вживання більш
 34

універсального англіцизму Management, що є майже абсолютним синонімом

до терміна Unternehmensführung.

Рис. 2.1. Загальна фреймова модель

 35

Щоб підтвердити висунуте твердження потрібно звернутись до

словникових дефініцій:
1. «Unternehmensführung bzw. Management bezeichnen die Führung von
wirtschaftlichen Organisationen, primär Unternehmungen. Dabei wird zwischen
der institutionellen Sicht („Wer führt?“), der funktionellen Sicht („Wodurch wird
geführt?“) und der prozessorientierten Sicht („Wie wird geführt?“) unterschieden.
Beide Begriffe werden im Rahmen des betriebswirtschaftlichen Sprachgebrauchs
weitgehend synonym verwendet» [66].
2. «Unternehmensführung wird oft synonym mit Management verwendet,
insbesondere im öffentlichen Sektor» [67].
3. «Im institutionellen Sinne versteht man unter Unternehmensführung die
Einheit(en), die zuständig ist (sind) für die Festlegung der für das gesamte
Unternehmen verbindlichen Ziele. Bei funktionaler Betrachtung wird mit dem
Begriff die Tätigkeit der beschriebenen Einheiten bezeichnet (Management)» [68].
Як можна побачити з вищенаведених тлумачень, термін Management в
більшості випадках виступає замінником до слова Unternehmensführung,
особливо, коли йдеться про громадський сектор. Щодо частотності концепту
Management, то вона набагато вища і нараховує 69 вживань, що загалом
становить 97%.

2.1.1. Категорія сфери

Категорія сфери складає 4 базових концепти, а саме: Marktorientierte

Unternehmensführungrung (ринковий менеджмент), Qualitätsorientiertе
Unternehmensführungrung («якісний» менеджмент), Ökologieorientierte
Unternehmensführungrung (екологічний менеджмент) та Wertorientierte
Unternehmensführung (ціннісно-орієнтований менеджмент). Базові концепти
дають нам уявлення про головні сфери, на які спрямована практична
діяльність менеджменту. Загальну фреймову схему цілої категорії подано на
рисунку 2.2.
 36

Рис. 2.2. Фреймова модель категорії сфери

Базовий концепт Marktorientierte Unternehmensführungrung нараховує 5

фреймів першого порядку, які містять інформацію про такі види ринків як
Warenmarkt (ринок товарів), Arbeitsmarkt (ринок праці), Kapitalmarkt (ринок
 37

капіталу), Informationsmarkt (інформаційний ринок), Absatzmarkt (ринок

збуту), їх особливості, операції, що здійснюють учасники на ринках.
Фрейм Warenmarkt вербалізує лише лише 8 термінологічних одиниць у
досліджувальній вибірці новин. До них належать: die Nachfrage – попит, das
Angebot – пропозиція, die Waren – товари, der Anbieter – постачальник, der
Kunde – клієнт, die Produkte – продукти, das Lebensmittel – продукти
харчування, die Agrarprodukte – сільськогосподарські продукти.
Фрейм Arbeitsmarkt зустрічається 13 разів. Варто також підкреслити,
що в німецькій мові побутує його замінник Jobmarkt, який частково
запозичений з англійської мови, проте він нараховує тільки 1 вживання у
вибірці новин. Фрейм вербалізують 27 термінологічних одиниць. Серед
вербалізаторів досліджуваного фрейма найбільшою частотністю
характеризуються ті одиниці, які містять Arbeit- як оснотвірний елемент: der
Arbeitsmarktforscher – фахівець з дослідження ринку праці, der Arbeitgeber –
роботодавець, der Arbeitnehmer – найманий працівник, der Mitarbeiter –
співробітник, das Personal – штат працівників, die Personalkapazität –
кадровий потенціал, die Führungskräfte – керівництво, die Stelle – посада, die
offene Stelle – вакансія, das Gehalt – місячна заробітна плата, der Lohn –
заробітна плата, die Arbeitskräfte – робоча сила, die Saisonkräfte – сезонна
робоча сила, der Arbeitsvertrag – трудовий договір, der Arbeitsplatz – місце
роботи , die Arbeitsleistung – продуктивність праці, der Arbeitsinhalt – обсяг
роботи, das Arbeitsteam – команда працівників, die Arbeitsanforderungen –
вимоги, що пред’являються до працівника відповідно до специфіки праці, die
Arbeitszeit – робочий час, die Gesamtarbeitszeit – загальний робочий час, die
Arbeitszeiterfassung – облік робочого часу, das Arbeitsrecht – трудове право,
die befristete Beschäftigung – тимчасова зайнятість, die Vollbeschäftigung –
повна зайнятість, das Arbeitsverhältnis – трудові відносини між
роботодавцем і найманим працівником, die Arbeitsverhältnisse – умови праці.
Слід зазначити, що при перекладі деяких термінів з німецької на
українську мову, був використаний описовий прийом перекладу, що полягає
 38

в додаванні у мові перекладу додаткових слів та навіть словосполучень для

адекватної передачі змісту терміна мови-джерела (наприклад, die
Arbeitsanforderungen – вимоги, що пред’являються до працівника відповідно
до специфіки праці, das Arbeitsverhältnis – трудові відносини між
роботодавцем і найманим працівником).
Фрейм Kapitalmarkt представлений двома фреймами другого порядку:
Rentenmarkt та Aktienmarkt. Останній, у свою чергу, заповнений такими
слотами, як Aktien, Anleihen та Dividenden, що конкретизують структуру і
спосіб організації досліджуваного фрейма. Загалом кількість термінів-
вербалізаторів становить 27 одиниць. Деякі приклади частково збігаються з
назвами фреймів і слотів. Наприклад, das Kapital – капітал, das Startkapital –
стартовий капітал, das Eigenkapital – власний капітал, das Wagniskapital –
венчурний капітал, das Risikokapital – венчурний капітал, die Kapitalreserve –
запас капіталу, der Kapitalgeber – інвестор/вкладник, der Investor –
інвестор/вкладник, die Eigenkapitalquote – частка власного капіталу, ,die
Kapitalerhöhung – збільшення частки основного капіталу, die
Wagniskapitalfinanzierung – венчурне фінансування, das Kapitalpolster –
буфери капіталу, der Vermögensberater – консультант з питань
капіталовкладень, die Vermögensberatung – консультування з питань
капіталовкладень, die Aktien – акції, der Aktionär – акціонер, der Aktienkurs –
курс акцій, der Aktienkauf – купівля акцій, der Aktienindex – індекс
котирування акцій, das Aktienrückkaufprogramm – програма зворотнього
викупу акцій, die Aktienoptionen – опціони на акції , der Börsengang –
котирування акцій на біржі, die Dividenden – дивіденди, die Anleihen –
облігації, die Wertpapiere – цінні папери, das Investment – капіталовкладення,
das Einlagengeschäft – операції з вкладами.
Щоб краще осмислити фреймову структуру, слоти Aktien, Anleihen,
Dividenden далі можна заповнити підслотами, що характеризують процеси та
дії, які здійснюють учасники ринку над ними: 1) Aktien ausgeben – випускати
акції; Aktien an der Börse lassen – проводити котирування акцій; Aktien
 39

beziehen/ zeichnen – підписуватися на акції; Aktien splitten – дробити акції;

Aktien unterbringen – розміщувати акції; Aktien zuteilen – розподіляти акції;
2) Anleihen kaufen – купувати облігації; Anleihen auflegen – випускати
облігації; Anleihen ausschreiben – розміщувати облігації; Anleihen fest
übernehmen – гарантувати розміщення облігацій; Anleihen gewähren –
надавати облігації; 3) Dividenden bringen / abwerfen — приносити дивіденди;
Dividenden ausschütten – виплачувати дивіденди тощо.
Наступний фрейм Informationsmarkt у досліджувальній вибірці
представлений лише 1 терміном, що його вербалізує: der
Informationsaustausch – обмін інформацією.
Загальна кількість термінів-вербалізаторів фрейма Absatzmarkt
становить 12 одиниць. Сюди входять: der Absatz – збут, die
Absatzmarktforschung – дослідження ринку збуту, der Export – експорт, der
Import – імпорт, der Umsatz – оборот, die Nachfrage – попит, das Angebot –
пропозиція, der Anbieter – постачальник послуг, der Dienstleistungsmarkt –
ринок послуг, der Dienstleistungssektor – сфера послуг, das Handelsabkommen –
торгова угода, die Handelsbeziehungen – торгові відносини.
До складу базового концепту Qualitätsorientierte
Unternehmensführungrung входить фрейм Total Quality Management (загальне
управління якістю). Вибір англомовної назви фрейма вкотре свідчить про те,
що англійська, як мова міжнародного спілкування, поширилась
безпосередньо і на галузь менеджменту в сучасній німецькій економічній
мові.
Власне, досліджуваний концепт дає нам уявлення про дії, відносини,
риси працівників та керівництва, що забезпечують якісне управління та
результати співпраці на всіх рівнях. Фрейм наповнюють слоти
Processqualität, Organisationsqualität, Kooperationsqualität та Produktqualität.
Вони представлені 37 лексичними та термінологічними одиницями, серед
яких, звісно, побутують англійські варіанти запозичень: das Leadership / die
Menschenführung – лідерство, das Shared Leadership – спільне лідерство,
 40

Leadership Qualities – лідерські якості, die Autonomie – самостійність, die

Flexibilität – гнучкість, die Anpassungsfähigkeit – вміння пристосовуватися,
das Teamwork / die Teamarbeit – робота в команді, die Mitbestimmung –
участь в ухваленні рішення / право голосу , die Transparenz – прозорість, das
Vertrauen – довіра, die Produktivität – продуктивність, die Verlässlichkeit –
надійність, die Flexibilität – гнучкість, die Loyalität – лояльність, der
Respekt – повага, die Integration – об’єднання, der Verhaltenskodex – кодекс
поведінки, die «netzwerkbasierte» Zusammenarbeit – «мережева» співпраця»,
die Innovationskraft – інноваційність, die Verantwortung – відповідальність,
die Kollaboration – співпраця, die Kreativität – креативність, die Vision –
далекоглядність, die Entscheidungsfreiheit – свобода прийняття рішень, die
kulturelle Beweglichkeit – «культурна гнучкість», der Erfahrungsaustausch –
обмін досвідом, die Wertschätzung des Mitarbeiters – оцінка співробітників,
das vertrautere Teamklima – надійна команда, die Оrganisationsentwicklung –
розвиток організаційної структури, die Führungskräfteentwicklung – розвиток
лідерських якостей, der richtige Führungsansatz – правильний підхід
керівництва, die flexible Arbeitszeit – гнучкий робочий графік, der
Zusammenhalt – згуртованість / єдність, die Funktionsfähigkeit –
ефективність, die Wettbewerbsfähigkeit – конкурентоспроможність.
Базовий концепт Ökologieorientierte Unternehmensführungrung об’єднює
в собі такі фрейми як Umweltschutzinstitutionen та Umweltschutzmaßnahmen.
Перший фрейм вербалізують лише 4 термінологічні одиниці, серед яких
виявлено також англомовні варіанти: Zoological Society – зоологічне
товариство, die Umweltschutzorganisation – організація з охорони
навколишнього середовища, der Umweltminister – міністр екології, das
Umweltschutzgesetz – закон про охорону навколишнього середовища.
Сутність фрейма Umweltschutzmaßnahmen актуалізуюють як
термінологічні одиниці (das Umweltcontrolling – здійснення контролю у сфері
охорони навколишнього природного середовища, der Klimaschutz – захист
клімату, der Waldschutz – охорона лісів, der Gewässerschutz – охорона водних
 41

ресурсів) так і вербальні словосполучення (ein Ökosystem zu erzeugen –

створити/виробити екосистему, die Luft filtern – очищувати повітря, die
Erholung der Population voranzutreiben – сприяти відновленню популяцій).
Наступний концепт, що відноситься до категорії сфери, це
Wertorientierte Unternehmensführung. Його структуру відображає фрейм
Unternehmenswert (вартість підприємства), до якого входять 12 прикладів
термінологічних одиниць, які вербально репрезентують виражене концептом
поняття: das Wertesystem des Unternehmens – система цінностей
підприємства, die Vermögenswerte – активи, die Unternehmenskultur –
корпоративна культура, die Führungskultur – культура управління, die
Wertentwicklung – динаміка вартості підприємства, die
Wettbewerbsfähigkeit – конкурентоспроможність, der Aktienswert – вартість
акцій, die Wertpapiere – цінні папери, der Nennwert – номінальна вартість, die
immaterielle Vermögenswertedie – нематеріальні активи підприємства, der
Wert der Arbeitskraft – вартість робочої сили, der Liquidationswert –
ліквідаційна вартість.

2.1.2. Категорія суб’єкта

Категорія суб’єкта є досить широкою у плані чіткого поділу учасників
сфери менеджменту на два базові концепти Interne Teilnehmer (внутрішні
учасники) та Externe Teilnehmer (зовнішні учасники). Варто зазначити, що
було виявлено найбільшу кількість похідних елементів (фреймів різних
порядків, слотів, підслотів) притаманних саме цій категорії.
Організовані в чіткій ієрархічній послідовності, когнітивні конструкти
дають змогу якомога краще відобразити як внутрішні, так і зовнішні гіперо-
гіпонімічні зв’язки між лінгвокогнітивними одиницями на різних рівнях.
Зокрема, гіпероніми, тобто слова, що виражають більш загальне значення, у
цій категорії є концепти та фрейми, яким підпорядкувуються гіпоніми (слова,
що позначають вужче поняття), що представлені фреймами першого,
другого, третього та навіть четвертого порядку, слотами, похідними
 42

підслотами. Загальну фреймову модель категорії суб’єкта предствлено на

рис. 2.3.

Рис. 2.3. Фреймова модель категорії суб’єкта

 43

Концепт Interne Teilnehmer складається з 3 фреймів першого порядку, а

саме: Eigentümer (власники), Führungskräfte (керівництво), Mitarbeiter
(співробітники).
Фрейм Eigentümer вербалізують 3 терміни: die Eigentümerschaft –
статус власника, der Unternehmer – підприємець, der Entrepreneur –
підприємець. Аналіз лексики новин підтвердив, що слово Entrepreneur, яке
слугує запозиченням з англійської мови, зараз досить часто перекликується з
німецьким словом Unternehmer. Обидві термінологічні одиниці однакові за
значенням. Також цей фрейм представлений слотами, що відображають
статус власника: der rechtmäßige / offizielle Eigentümer – законний власник, der
private Eigentümer – приватний власник, der kollektive Eigentümer –
колективний власник, die nutzbare Eigentümer – підлеглі власники, die
gemeinschaftliche Eigentümer – спільні власники.
Наступний фрейм Führungskräfte має досить розгалужену структуру.
Він поділяється на фрейм другого порядку Führungsebenen (рівні
управління), який складається з 2 фреймів третього порядку formalе
(офіційні) та informellе Führungsebenen (неофіційні рівні управління). В свою
чергу, фрейм третього порядку formalе Führungsebene містить 3 (суб)фрейми
4 порядку Top-Management oder oberste Führungsebene (найвища ланка
управління), Mittlere Führungsebene (середня ланка управління), Untere
Führungsebene (нижня ланка управління), що заповнені слотами
Verwaltungsrat – адміністративна рада/рада директорів, Abteilungsleiter
(керівник відділу), Vorgesetzter (начальник) відповідно. Слот Verwaltungsrat
містить 2 похідні підслоти. Це Aufsichtsrat (наглядова рада) та Betriebsrat
(рада підприємства). Щодо фрейма третього порядку informellе
Führungsebene, то він містить у своєму складі фрейм четвертого порядку
Informelle Führungspositionen, до якого входять похідні слоти Leader та
Coach. Варто зазначити, що обидва англомовні терміни було обрано як
структурні елементи слота, оскільки саме вони зустрічались при аналізі
фактологічного матеріалу.
 44

Фрейм Führungskräfte співвідноситься з 23 термінологічними

іменниковими одиницями та 14 дієслівними, наприклад: die Geschäftsleitung –
управління, der CEO / Geschäftsführer – головний виконавчий директор, der
Vorsitzende des Vorstands / Vorstandsvorsitzender – голова правління, der
Vorstandssprecher – представник правління, der Anteilseigner – акціонер, der
Leiter / Chef / Direktor – керівник / директор, der Vorstand – виконавча рада,
der Manager – менеджер, der Managing Director – генеральний директор, der
Top-Manager – головний менеджер, der «Sandwich-Manager» – менеджер
середньої ланки управління, der HR-Manager / Personalmanager – менеджер з
персоналу, der Mikromanager – мікроменеджер, der Aufsichtsratsvorsitzende –
голова наглядової комісії, der Chefaufseher – головний начальник, der
Präsident – президент (компанії), der Verwaltungsratspräsident – голова ради
директорів, der Leader – лідер, der Coach – тренер. Для досліджуваного
фрейма характерні такі дієслівні одиниці: як відбувається просування по
службі, як стають лідером, що означає бути лідером, керівником
(вербалізатори: managen / führen / leiten – керувати, verwalten – керувати,
управляти, завідувати, fördern – сприяти (підвищенню), delegieren –
делегувати, entscheiden / lösen – вирішувати, motivieren – мотивувати,
kontrollieren – контролювати, organisieren – організовувати); як наймати /
звільняти працівників (вербалізатори: einstellen – наймати, kündigen /
entlassen – звільняти).
Як можна побачити в прикладах вербалізаторів знову помітна
тенденція до вживання англомовних варіантів, а саме термінологічної
абревіатури CEO (Chief Executive Officer), а також іменникових та частково
дієслівних компонентів: der Manager, der Topmanager, der HR-Manager, der
«Sandwich-Manager», der Managing Director, der Coach, der Leader, managen
тощо, що свідчить про дедалі помітніше вливання англомовної економічної
лексики в сучасну німецьку мову.
Фрейм Mitarbeiter нараховує 3 приклади вживань термінів, які
вербально репрезентують його структуру: der Untergebene – підлеглий
 45

працівник, der Sachbearbeiter – особа, яка відповідальна за певну частину

роботи, der Meister – фахівець. Також його можна наповнити слотами, що
дають змогу повніше описати виражене терміном поняття: der neue
Mitarbeiter – новий співробітник, der ausscheidende Mitarbeiter – колишній
співробітник, der erfahrener Mitarbeiter – досвідчений співробітник, der
hochqualifizierte Mitarbeiter – висококваліфікований співробітник, der
schlechte Mitarbeiter – поганий співробітник.
Базовий концепт Externe Teilnehmer (зовнішні учасники) розкладається
на фрейм Öffentlichkeit (громадськість), що наповнюється конкретнішими
підфреймами: Kunden (клієнти), Konkurrenten (конкуренти), Lieferanten
(постачальники). Кількість термінів, які вербалізують досліджувальний
фрейм, становить 27 одиниць. Сюди належать: die Privatkunden – приватні
клієнти, die Geschäftspartner – ділові партнери, die Endkunden – кінцеві
споживачі, die Abnehmer – купці/клієнти, die Unternehmen – підприємства,
die Firmen – фірми, die Organisationen – організації, die Verbände – асоціації,
die Konzerne – концерни, die Gesellschaften – компанії, die
Tochtergesellschaften – дочірні компанії, Start-ups – компанії-початківці /
стартапи, die Familienunternehmen – сімейні підприємства, die
Gründerunternehmen – «батьківські» підприємства, die Mittelständler – малі
та середні підприємства, die Banken – банки (Investmentbank – інвестиційний
банк, die Hausbank – холдинг-банк, die Deutsche Bundesbank – Німецький
федеральний банк, die Notenbank – емісійний банк, die Europäische
Zentralbank (EZB) – Європейський центральний банк, die Commerzbank –
комерційний банк, die Postbank – поштовий банк), die Aktiengesellschaften –
акціонерні компанії, die Kommanditgesellschaften – командитні товариства,
die Lieferanten – постачальники, Zulieferanten – cубпостачальники.
Щодо підфрейма Kunden, то проведений аналіз джерел дозволив
заповнити його більш конкретними слотами, які характеризують аспект
важливості клієнта як повноцінного суб’єкта категорії. Сюди відносяться die
Kundenwünsche – бажання клієнтів, das Kundenverhalten – поведінка
 46

клієнтів, die Kundenzufriedenheit – ступінь задоволеності клієнтів, die

Kundensicht – думка клієнтів, die Kundenakquise – залучення клієнтів, die
Kundenanforderungen – вимоги клієнтів, die Kundenerwartungen – очікування
клієнтів.

2.1.3. Категорія устрою

До категорії устрою належать 3 базових концепти Aufgabenbezogene

Unternehmensführung (менеджмент спрямований на завдання),
Personenbezogene Unternehmensführung (особистий менеджмент) та
Strukturbezogene Unternehmensführung (структурний менеджмент). Фреймова
модель категорії устрою зображена на рис. 2.4.
Концепт Aufgabenbezogene Unternehmensführung представлений
фреймом Unternehmensleitung, що cкладається з двох фреймів другого
порядку: Bereichsleitung та Gruppenleitung. Така фреймова структура базового
концепту дає уявлення про завдання, що потрібно реалізувати на різних
рівнях управління, які чинники впливають на рівень складності завдань, хто
конкретно може виконувати їх. Загальна кількість вербалізаторів становить 9
термінів. До них належать: die Planung – планування, die Analyse – аналіз, die
Kontrolle – контроль, der Unternehmensberater – консультант з питань
менеджменту, die Führungskräfte – керівництво/управління, die
Führungsaufgaben – завдання управління, die Unternehmenskultur – культура
підприємства, das Führungsmodell – модель управління, die Führungskultur –
культура управління.
До концепту Personenbezogene Unternehmensführung входить також
один фрейм Gesamtführung (загальне управління), що містить в своєму складі
два підфрейми: Bereichsführung (галузеве управління) та Gruppenführung
(управління групою). Основна сутність концепту – відобразити за допомогою
фреймів підпорядкованих рівнів та вербалізаторів, як особистий менеджмент
впливає на загальний процес управління.
 47

Рис. 2.4. Фреймова модель категорії устрою

 48

Концепт вербалізують 8 лексичних одиниць, зокрема 2 англомовні: das

Multitasking – здатність виконувати кілька завдань одночасно, das
Coaching – тренування/інструктаж, das Selbstmanagement – особистий
менеджмент, das Zeitmanagement – управління часом, die
Informationsverarbeitung – обробка інформації, die Entscheidungskompetenz –
повноваження приймати рішення, die Selbstverantwortung – відповідальність
перед самим собою, die Mitgestaltung – активна участь.
Концепт Strukturbezogene Unternehmensführung, як і два попередніх
концепти категорії виміру, містить у своєму складі тільки один фрейм
Aufbauorganisation (ієрархічна структура організації), що розгалужується на
три підфрейми Gesamtorganisation (загальна організація),
Bereichsorganisation (галузева організація) та Gruppenorganisation (групова
організація) відповідно. В концепті закладена інформація про структурну
організацію на підприємстві. Виділено 7 лексичних одиниць, що
вербалізують базовий концепт, серед яких присутні 2 англомовні
термінологічні одиниці: die «Top-Down-Organisation» – організація «зверху-
вниз», die Organisationsentwicklung – розвиток організаційної структури
підприємства, die Steuerung – система управління/ регулювання, die
Organisationsstruktur – організаційна структура, die Führungsstruktur –
структура керівництва, die hierarchische Organisationsmodelle – ієрархічна
модель організації, die klassische Organisationsstruktur – класична
організаційна структура.

2.1.4. Категорія способу

Категорія способу представлена трьома базовими концептами: Planung

(планування), Realisation (реалізація), Kontrolle (контроль). Серед інших
категорій категорія способу виявилась недостатньо структурно
розгалуженою, що очевидно вплинуло й на кількість термінів, які
 49

вербалізують базові концепти. Фреймове представлення категорії

представлено на рис. 2.5.

Рис.2.5. Фреймова модель категорії способу

Концепт Planung вербалізує лише 2 термінологічні одиниці: der

Planungsablauf – хід планування, die strategische Planung – стратегічне
планування.
При аналізі досліджуваного матеріалу не знайдено жодних лексичних
чи термінологічних одиниць, які б вербалізували концепт Realisation.
Базовий концепт Kontrolle репрезентований за допомогою фрейма
Kontrollinstrument (інструмент контролю). Фрейм актуалізують 3 терміни: die
interne Kontrolle – внутрішній контроль, die Überwachung – моніторинг, die
Protokollierung – занесення (даних) до протоколу.

2.1.5. Категорія виміру

Категорія виміру менеджменту доволі різнопланова і розгалужена, що

свідчить про складність і проблематичність виділення основних концептів,
які б якомога точніше і репрезентативніше розкривали характерні ознаки
 50

категорії. Незважаючи на це, фреймовий аналіз дозволив виділити 2 базові

концепти Makromanagement (макроменеджмент) та Mikromanagement
(мікроменеджмент), що наповнюються конкретнішими фремами та слотами
(див. рис.2.6.)

Рис. 2.6. Фреймова модель категорії виміру

 51

Перший концепт охоплює систему управління на рівні держави, тому

містить фрейм das Politikmanagement (політичний менеджмент). Він
вербалізує всього 8 термінів: die Geldpolitik – грошово-кредитна політика,
die Steuerpolitik – податкова політика, die Regierung – правління, der
Regierungschef – голова правління, der Präsident – президент, der Minister –
міністр, die Partei – політична партія, das Ministerium – міністерство.
Натомість концепт Mikromanagement охоплює вужчу сферу. Його
функція перш за все полягає в представленні системи управління
громадським сектором, принципів управління людськими, фінансовими
ресурсами тощо. До його структури входять такі фрейми: das
Sozialmanagement (соціальний менеджмент) та das Kaufmännische
Management (комерційний менеджмент), що конкретизують загальну модель.
Разом концепт вербалізують 33 терміни. Фрейм das Sozial Management
наповнюють слоти das Personalmanagement / die Personalführung (управління
персоналом), das Wissensmanagement (менеджмент знань), das
Zeitmanagement (управління часом). Слот das Personalmanagement
вербалізований за допомогою таких термінологічих одиниць: das Personal –
штат працівників, die Personalführung – управління персоналом, die
Personalberatung – консультування з кадрових питань, die Personalkapazität –
кадровий потенціал, der HR-Manager – менеджер з персоналу, die
Beförderung – підвищення на посаді.
Далі представлено вербалізатори, за допомогою яких актуалізовано
слот das Wissensmanagement, наприклад: der Wissensaustausch – обмін
знаннями, das Erfahrungsmanagement – управління досвідом , die
Wissensmanagementmethoden – методи менеджменту знань, der
Wissenstransfer – передача знань, das Wissensdefizit – брак знань, die
Berufserfahrung – професійний досвід.
Наступний фрейм досліджуваної категорії das Kaufmännische
Management (комерційний менеджмент) представлений слотами das Cash-
Management (Кеш-менеджмент), das Risikomanagement (управління
 52

ризиками), das Сhange-Management (управління змінами). Варто підкреслити,

що обидва слоти das Cash-Management та das Сhange-Management є
запозичені з англійської мови, однак, у ході дослідженні було виявлено, що в
сучасній німецькій мові вони є досить актуальними, а отже, їх часто
вживають як і в досліджуваній галузі, так і в економічній мові загалом.
Відносно вербалізації фрейма, то його актуалізують всього 21
термінологічних одиниць: Перший слот das Cash-Management вербалізують
такі терміни: das Geld – гроші, das Bargeld – готівка, das Konto – рахунок, die
Zahlung – платіж, die Bezahlung – оплата, das Gehalt – місячна заробітна
плата, der Lohn – заробітна плата, die Gehaltsliste – платіжна відомість,
die Anlagen – інвестиції. До вербалізаторів наступного слота das
Risikomanagement належать: die Risiken – ризики, das Risikokapital – венчурний
капітал, das Risikoprinzip – принцип управління ризиком, die
Risikotragfähigkeit – рівень прийнятного ризику, die Risikoeinschätzung –
оцінка ризику , die Risikobereitschaft – готовність піти на ризик, die
Risikoanalyse – аналіз ризику, die Abwärtsrisiken – знижувальні ризики.
Практично всі одиниці-вербалізатори слота das Сhange-Management містять
запозичений з англійської мови базовий компонент Сhange. Приміром, der
Change-Prozess – процес управління змінами, das Change-Programm –
програма змін, das Change-Projekt – проект змін , die Change-Aufgabe –
завдання щодо проведення змін.

2.1.6. Категорія об’єкта

Категорія об’єкта представлена за допомогою трьох базових концептів

Strategien (стратегії), Strukturen (структури), та Systeme (системи), які не
мають похідних елементів у своїй структурі. Це єдина категорія, що
складається лише з концептів (див. рис. 2.7). Проте порівняно з категорією
способу, кількість вербалізаторів є більшою.
 53

Рис. 2.7. Фреймова модель категорії об’єкта

В ході дослідження матеріалу не було виявлено похідних фреймів

базового концепту Strategien. Його вербалізує 6 термінів, в яких Strategie
виступає як оснотвірний елемент: die Wachstumsstrategie – стратегія
зростання, die Projektstrategie – стратегія проекту, die Angebotsstrategie –
стратегія щодо формування пропозицій, die Copingstrategie – стратегія
подолання труднощів, die Geschäftsstrategie – бізнес-стратегія, die
Investmentstrategie – стратегія інвестування.
Базовий концепт Strukturen співвідноситься з концептом
Strukturbezogene Unternehmensführung, що відноситься до категорії устрою,
тому його вербалізують однакові термінологічні одиниці: die
Organisationsstruktur – організаційна структура, die Führungsstruktur –
структура керівництва, die «Top-Down-Organisation» – організація «зверху-
вниз», die hierarchische Organisationsmodelle – ієрархічна модель організації,
die klassische Organisationsstruktur – класична організаційна структура.
На цьому прикладі ми бачимо, що концепти володіють такими
особливостями як взаємозв’язок та взаємопроникнення між категоріями для
кращого розуміння та осмислення когнітивної сутності термінів.
Останній концепт категорії об’єкту представлений всього 3 термінами:
das Liniensystem – лінійна система організації управління, das
 54

Stabliniensystem – лінійно-штабна система управління, das Funktionssystem –

функціональна система управління.

2.1.7. Категорія підходу

Основною ознакою, що характеризує досліджувану категорію виступає

підхід менеджменту, що забезпечує ефективність управління та націленість
діяльності на результат. Власне, ця категорія містить базовий концепт
Führungsansätze (підходи до управління), який налічує у своєму складі два
фрейми: der traditionelle Ansatz (традиційний підхід) та der moderne Ansatz
(сучасний підхід). Фреймову модель відображено на рис. 2.7).

Рис. 2.8. Фреймова модель категорії підходу

 55

Вибрано саме такий концептуальний розподіл, оскільки менеджмент як

наука досить стрімко розвивається за останні роки і вдосконалення
традиційних підходів слугує актуальним і важливим завданням в цій галузі,
тим паче, вміст фактологічного матеріалу зумовив створення фреймової
моделі саме такого типу.
Фрейм der traditionelle Ansatz представлений 3 вербалізаторами, а саме:
die Sozialorientierte Lehre – соціально-орієнтоване навчання, die
Entscheidungsorientierte Lehre – навчання спрямоване на прийняття
ефективних рішень, die Systemorientierte Lehre – системно-орієнтоване
навчання.
Наступний фрейм є більш об’ємним і містить підрейм die «beidhändige
Führung», який наповнюють слоти з назвою Linke Hand Ansatz (підхід «лівої
руки») та Rechte Hand Ansatz (підхід «правої руки»). Слот Linke Hand Ansatz
вербалізують переважно дво- та трьохкомпонентні субстантивні
словосполучення (9): die transaktionale Führung – транзакційне лідерство,
der VUCA-Welt Führungsstil (die klare Aufgaben – чіткі завдання, detaillierte
Handlungsanleitungen – детальні інструкції , eine hohe Sorgfalt – висока
ретельність, ein öffnendes Verhalten – відкритість, die Kreativität –
креативність/творчість, die Autonomie – автономність, ein Raum für eigene
Ideen – простір для власних ідей).
Увагу привертає англійський акронім «VUCA-Welt» Führungsstil, що
складається з чотирьох іменників: volatility – непостійність, uncertainty –
невпевненість, complexity – складність, ambiguity – двозначність. Власне,
такий підхід застосовують у важких умовах, в яких перебуває те чи інше
підприємство або компанія.
Серед вербалізаторів слота Rechte Hand Ansatz також спостерігаємо
субстантивні словосполучення, серед яких зустрічаються й термінологічні
одиниці (11). Приміром, die transformationale Führung – трансформаційне
лідерство, die neue innovative Ideen – нові інноваційні ідеї , die Begeisterung
der Mitarbeiter – ентузіазм співробітників, die Sinnhaftigkeit der Arbeit –
 56

змістовність роботи, die Agilität – маневреність, die Geschwindigkeit –

швидкість, die Innovation – інноваційність, das flexibles Vorgehen – гнучкий
підхід, das pragmatische Ausprobieren – прагматичний експеримент, das
pragmatische Lernen – прагматичне навчання, die gesunde
Vertrauensverhältnisse – здорові відносини, засновані на довірі.
Здійснена категоризація та вербалізація концепту
UNTERNEHMENSFÜHRUNG систематизувала терміни відповідно до
фреймової ієрархічної структури, дала змогу відтворити на перший погляд
неявні міжконцептуальні взаємозв’язки між елементами категорій, довела
різноплановість та різний рівень складності концептуально-фреймових
структур.
Проведений аналіз інтернет-новин засвідчив, що на сьогодні
спостерігаємо дедалі більше вливання англомовних термінів (переважно
американського варіанту англійської мови) у німецьку мову. Галузь
менеджменту не стала винятком. Зокрема, було виявлено терміни, що
паралельно співіснують як в англійському, так і в німецькому варіантах,
тобто є синонімами: ( der Arbeitsmarkt / der Jobmarkt, der Kapitalgeber / der
Investor, das Leadership / die Menschenführung, das Teamwork / die Teamarbeit,
der Unternehmer / der Entrepreneur, CEO / der Geschäftsführer, HR-Manager /
der Personalmanager тощо). А також виключно англомовні терміни, які не
мали німецького відповідника (Total Quality Management, Shared Leadership,
Leadership Qualities, Zoological Society, Sandwich-Manager, Coach, Top-
Manager, Start-ups, Multitasking та ін).
Вважаємо, що цей процес спричинений насамперед такими
чинниками:
1) англійська – це мова міжнародного спілкування, яка широко
розповсюджена не лише в країнах Європи, а й у всьому світі, а тому
виявляє свій вплив та авторитет практично на всі сфери людської
діяльності;
 57

2) глобалізація економіки, де у вільному вигляді переміщаються інформація,

товари, послуги, капітал тощо;
3) науково-технічний прогрес, що, в свою чергу, позначається і на
функціонуванні досліджуваної галузі знань;
4) міжкультурні контакти та запозичення іноземного досвіду управління,
який виявився більш ефективним, ніж власні методи керування.

2.2. Використання статистики як ефективного методу представлення

результатів

В цьому підрозділі йдеться про використання засобів Microsoft Office

Excel, а саме майстра діаграм, щоб зручно і повноцінно відобразити
статистичний аналіз та підрахунок результатів дослідження.
Здійснивши статистичний аналіз було виявлено, що відсоткове
співвідношення термінологічних одиниць, які вербалізують концепти
виділених категорій доволі строкатий та нерівномірний, що проілюстровано
на діаграмі 2.9.

Діаграма 2.9. Вербалізатори базових концептів категорій в сучасній

німецькій мові
 58

- категорія сфери – 43% вербалізаторів;

- категорія суб’єкта – 23% вербалізаторів;
- категорія устрою – 8% вербалізаторів;
- категорія способу – 2% вербалізаторів;
- категорія виміру – 13% вербалізаторів;
- категорія об’єкта – 5% вербалізаторів;
- категорія підходу – 7% вербалізаторів.
Найбільшу кількість термінів-вербалізаторів (43%) містить категорія
сфери. Цей факт зумовлений насамперед тим, що до її складу входить велика
кількість фреймів (9) та слотів (7). Категорія способу, відповідно до
діаграми 2.9 становить найменшу кількість одиниць, які її вербально
репрезентують (2%).
Наступна діаграма відображає співвідношення англійських та
німецьких термінів, що вербально актуалізують базові концепти.

Діаграма 2.10. Англійські та німецькі вербалізатори базових концептів

категорій у німецькій мові
 59

Згідно з показниками, що представлені у діаграмі 2.10, для категорії

виміру характерна найбільша частота вживання англійських термінологічних
одиниць (22%). Як уже згадувалось в попередньому підрозділі, цій категорії
притаманні терміни, які співпадали з назвами фреймів та концептів,
наприклад, Cash-Management, Сhange-Management та терміни, що містили
базовий компонент Change. Другою за частотою вживання англомовних
термінів є категорія суб’єкта. Тут переважають вербалізатори, які відносяться
переважно до суб’єктів управління (Manager, Top-Manager, Sandwich
Manager, HR-Manager, Managing Director). Всі вони містять запозичений з
англійської мови терміноелемент «manage», що означає «управляти». Зовсім
відсутні англійські варіанти термінів у категорії способу, оскільки загалом
вона нараховує лише 2% вербалізаторів, незважаючи на те, що сама категорія
складається з 3 базових концептів.
На діаграмі 2.11 представлено загальне співвідношення німецьких та
англійських термінів, що вербалізують всі концепти категорій.

Діаграма 2.11. Загальне співвідношення англійських та німецьких

термінів-вербалізаторів
 60

Як можна побачити з діаграми 2.11, частотність вживання запозичених

термінів доволі невелика, лише 11% із загальної кількості досліджених
термінологічних одиниць. Проте навіть таке співвідношення може свідчити
про певний ступінь гетерогенності, яка притаманна галузі менеджменту в
сучасній німецькій мові, що виявляється, по-перше, в наявності запозичених
термінів з англійської мови або термінів із запозиченими терміноелементами,
по-друге, термінів, які відрізняються своєю структурою (одно-,
двокомпонентні), по-третє, варіативності семантичної структури та існуванні
абсолютних або часткових синонімічних варіантів, що є характерною рисою
природи досліджуваної галузі знань.
 61

Висновки до розділу 2

Проведений аналіз фактологічного матеріалу дозволив виділити 7

основних категорій опорного концепту UNTERNEHMENSFÜHRUNG:
категорія сфери, категорія суб’єкта, категорія устрою, категорія способу,
категорія виміру, категорія об’єкта та категорія підходу. На основі
когнітивних класифікаційних ознак, які притаманні виділеним категоріям,
побудували фреймову модель, що складається з 18 базових концептів.
Найбільшу кількість концептів (4) містить категорія сфери. Натомість
остання виділена нами категорія виміру містить лише один концепт в своїй
структурі. Майже всі концепти складаються принаймні з 2 фреймів. Загалом
в результаті дослідження було виділено 41 фреймів різних за ієрархією
порядків, з яких 21 – першого порядку, 14 – другого порядку, 2 фрейми
третього порядку та 4 фрейми четвертого порядку. Найбільшу кількість
фреймів містить категорія суб’єкта – 14 відповідно. Виняток становить
категорія об’єкта, яка не має у своєму складі жодного фрейма. Оскільки
фреймова модель – це графічна структура, фрейми заповнюються слотами,
які мають нижчий рівень ієрархії. Загальна кількість слотів складає 24
одиниці, з яких 4 є похідними підслотами, тобто підпорядковуються слоту
вищого рівня. Варто зауважити, що при дослідженні не всі фрейми
розкладалися на похідні слоти. Аналіз вибірки інтернет-новин показав, що
один фрейм не може містити більше, ніж 5 слотів. Одні фрейми складаються
з більшої кількості слотів, приміром, фрейм третього порядку категорії
суб’єкта formalе Führungsebenen (5 слотів відповідно), інші мають меншу
кількість слотів, як-от, das Kaufmännische Management категорії виміру (2
слоти). На противагу в категоріях устрою, способу, об’єкта взагалі відсутні
будь-які слоти.
Також було здійснено вербалізацію концептів за допомогою термінів,
їх систематизацію відповідно до фреймового характеру концептуальних
структур. Серед загальної кількості вербалізаторів, що нараховують 308
 62

одиниць, найбільше термінів актуалізують категорію сфери (43%), найменше

– категорію способу (2%). Загальне співвідношення англійських та німецьких
термінів, що вербально актуалізують базові концепти категорій становить
89% виключно німецьких термінів та 11% англійських термінів, зокрема,
найвища частота вживання англійських термінів припадає на категорію
виміру. Натомість категорія способу, як одна з найменш розгалужених
категорій, відзначається відсутністю англомовних термінів.
Крім того, було виявлено, що терміни аналізованої галузі активно
вступають в гіперо-гіпонімічні відношення, деякою мірою наслідуючи
структуру концептуально-фреймової моделі, кореляції слотів і підслотів,
тобто ієрархічної організації елементів. Таким чином, це дозволяє визначити
місце терміна і наочно відобразити його понятійні зв’язки з іншими
терміноконцептами у термінології сфери менеджменту.
 63

РОЗДІЛ 3. ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ПРОГРАМНОГО

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ ОПРАЦЮВАННЯ І ПРЕДСТАВЛЕННЯ
РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

3.1. Створення електронного перекладного словника термінів з

галузі менеджменту

Цей розділ присвячений розробці електронного перекладного словника

термінів з галузі менеджменту на основі попереднього лінгвістичного
дослідження та створеної бази даних в середовищі MS Excel. Словник було
спроектовано за допомогою мови програмування Java версії 1.8. Також для
представлення ієрархічних зв’язків між фреймовими структурами додатково
було розроблено базу даних в СУБД MS Access.
Реєстр словника охоплює 250 термінів. До словникової статті входить
заголовкове слово німецькою мовою, яке містить граматичну
характеристику – артикль, переклад слова, пояснення до терміна, приклад
вживання з досліджуваної вибірки інтернет-новин, відповідник до терміна,
якщо такий існує та виділену нами категорію.
Для створення упорядкуваної таблиці з термінами було використано
табличний процесор MS Excel. Перший рядок списку – це заголовок
стовпців: «Артикль», «Термін», «Переклад», «Визначення», «Приклад
вживання з тексту», «Відповідник», «Категорія» (див. рис. 3.1, 3.2). Далі йде
список, тобто набір даних, що заповнений інформацією про певні об’єкти.
Важливим аспектом роботи з організованою таблицею, яку потрібно
обробити як базу даних є те, що у ній не повинно бути порожніх рядків чи
стовпців, тому, за відсутності термінів-відповідників або артиклів, якщо
термін англомовний, ми використовували символ «-».
Перевагою програмного середовища MS Excel є можливість швидкого
сортування даних за алфавітним порядком. Необхідно лише вказати діапазон
певного стовпця, за яким можна упорядкувати весь список (див. рис. 3.1.).
 64

Рис. 3.1. Відсортований список даних

Реалізація словника за допомогою мови Java передбачає роботу з

текстовими файлами, тому слід перетворити електронну таблицю, що є
бінарним файлом, у інший структурований тип. Одним з варіантів, який
широко застосовують на практиці, є CSV (character-separated values) формат,
де кожні комірки електронної таблиці можна розділити певним символом,
шоб, таким чином, зберегти структуру таблиці, її читання та запису у файл.
Характеристики вихідного CSV файлу:
- кожен рядок файлу – це один рядок таблиці;
- роздільником значень стовпців є переважно символ коми «,». Однак
для нашого конкретного завдання ми використали роздільник, який не
повторюється жодного разу в таблиці – це символ крапка з комою«;» ;
Головною перевагою формату CSV є простота та універсальність. Його
підтримує велика кількість табличних процесорів, систем керування базами
даних та мов програмування.
Вигляд файлу у форматі СSV представлено на рис. 3.2.
 65

Рис. 3.2. Файл у форматі СSV

Наступним кроком стало проектування та реалізація електронного

словника термінів з галузі менеджменту, використовуючи об’єктно-
орієнтовану мову програмування Java. Вона має безліч переваг, серед яких:
- мова проста для освоєння;
- цикл розроблення додатків скорочений завдяки тому, що система
побудована на основі інтерпретатора;
- Java – багатоплатформна мова, яка дозволяє запускати додатки на
різних операційних системах без модифікації коду через наявність
віртуальної машини, що транслює згенерований байт-код в нативні
команди цільової платформи;
- в додатки вбудована система безпеки, що захищає від
несанкціонованого доступу до сторінок пам’яті і проникнення вірусів;
- забезпечує широкі можливості для створення інтерактивних графічних
програм-додатків;
 66

- завдяки реалізації багатопотоковості програми вдається виконувати

кілька завдань одночасно і досягати високої продуктивності;
- автоматичний «Garbage Collector» забезпечує своєчасне повернення
вільної пам’яті в систему;
- містить величезну кількість готових бібліотек, що значно спрощує
процес розробки програм-додатків.
Створення електронного словника здійснювалось в інтегрованому
середовищі розробки IntelliJ IDEA – найпотужнішому редакторі вихідного
коду. Тут є не тільки підсвічування синтаксису, а й автозаповнення з
урахуванням потрібного в контексті типу, кілька буферів обміну, переходи
до визначення класів, методів, змінних, автоматичне імпортування класів та
їх оптимізація, вбудоване відображення документації і типів, прейменування
аргументів, змінних і модулів. Загальний вигляд середовища розробки IntelliJ
IDEA відображено на рис. 3.3.

Рис. 3.3. Середовище розробки IntelliJ IDEA

 67

Платформа JavaFX дозволяє розробити гнучкі додатки з використанням

редактора сцен користувацького інтерфейсу. Яскравим прикладом слугує
аплікація Scene Builder 2.0., інтерфейс якої має спеціальне полотно, де можна
розмістити різні контейнери, кнопки, меню, фігури, графіки тощо.
Результатом роботи Scene Builder 2.0. є згенерована розмітка FXML,
яка завантажується за допомогою методів платформи JavaFX. Загалом, це
дозволяє абстрагуватись від реалізації розмітки вручну та застосувати
візуальний інструментарій. Scene Builder 2.0. використаний як плагін в
інтегрованому середовищі IntelliJ IDEA (див. рис. 3.4.).

Рис. 3.4. Створення інтерфейсу в редакторі Scene Builder 2.0.

На рис.3.5 зображено користувацький ітерфейс розробленої програми.

Головне вікно умовно можна розділити на три частини: панель інструментів,
навігаційний та інформаційний блоки. Панель інструментів містить меню:
«Файл», «Редагувати», «Допомога», а також підменю для операцій читання,
збереження та редагування словника. Навігаційний блок складається із
завантаженого з файлу списку слів, розміщеного в таблиці, форми пошуку
 68

слова у словнику та кнопки очищення форми. Блок інформації – місце

відображення інформації про слово. Тут подано переклад, визначення
терміна, приклад вживання, термін-відповідник, категорія, а також графічні
елементи.

Рис. 3.5. Загальний вигляд вікна програми

Під час пошуку слова відбувається динамічне фільтрування (див. рис.

3.6.). Виклик контекстного меню передбачає видалення терміна та його
характеристик зі словника, що може знадобитись під час помилкового
збереження даних (див. рис. 3.8.).
 69

Рис. 3.6. Швидкий пошук слова

Опція редагування словника розширює його функціонал, дозволяє

швидко додавати та зберігати нові слова у файл. Виклик діалогового вікна
додавання слова здійснюється з пункту «Редагувати» (див. рис. 3.7.). Також
за допомогою редагування можна очистити робочий простір, а додаткова
інформація доступна у розділі «Допомога».
 70

Рис. 3.7. Додавання нового слова

Рис. 3.8. Видалення слова

 71

3.2. Розробка бази даних у середовищі MS Access для представлення

ієрархічної структури когнітивних конструктів

Для того, щоб відобразити ієрархію відношень між концептами,

фреймами різних порядків та слотами зручно використати систему
управління базами даних (СУБД) MS Access, яка є частиною пакета Microsoft
Office. Вона дозволяє вирішувати широкий спектр завдань для користувачів,
на кшталт, створення пов’язаних запитів, встановлення зв’язків із декількома
таблицями, застосування форм для зручного представлення результатів. Крім
того, MS Access доступна для широкого кола непрофесійних користувачів
персональних комп’ютерів.
Однією з основних переваг СУБД Access є те, що вона має простий і
зручний інтерфейс. Таблиця є основним об’єктом бази даних. Властивості
таблиці представляють атрибути, що визначають її вигляд або загальні
характеристики. В одній базі даних можна оперувати кількома таблицями та
засобами для зв’язування цих таблиць. Кожна таблиця складається зі
стовпців, які називаються полями, і рядків – записів. Кожен рядок таблиці
містить всю необхідну інформацію про окремий елемент бази даних. При
розробці структури таблиці, перш за все, необхідно задати поля, визначивши
їх властивості. Також база даних має велику кількість спеціальних програм –
майстрів, серед яких: майстер таблиць, майстер підстановок, майстер форм
тощо.
На рис. 3.8., 3.9, 3.10 відображено таблиці, які містять ключові поля,
випадні списки, назви полів та, власне, самі записи. Кожна таблиця повинна
бути пов’язана іншою таблицею. Таким чином це встановлює відношення
між значеннями в ключових полях, що слугують унікальними
ідентифікаторами кожного запису (див. рис.3.11).
 72

Рис. 3.8. Таблиця «Категорії»

Рис. 3.9. Таблиця «Концепти»

 73

Рис. 3.10. Таблиця «Фрейми і слоти»

Рис. 3.11. Таблиця «Зв’язки між таблицями»

 74

В результаті створення таблиць та зв’язків між ними було розроблено

спеціальну форму, що організовано відображає фреймову структуру
елементів (див. рис.3.12).

Рис. 3.12. Форма «Ієрархія зв’язків»

Форма – це об’єкт бази даних, який можна використовувати для

створення користувацького інтерфейсу. Наша форма безпосередньо з’єднана
з джерелом даних, а саме з таблицями і може використовуватися для
введення, зміни або відображення інформації з джерела даних. Також вона
містить спеціальні кнопки для зручного перегляду і переходу між об’єктами.
 75

Висновки до розділу 3

Застосувавши засоби програмного забезпечення MS Excel та мову

програмування Java, було розроблено електронний перекладний словник
термінів з галузі менеджменту. Новизна словника полягає у тому, що
основою для його створення слугував когнітивний підхід, зокрема, до
терміна подано виділену нами категорію. Також до термінологічних одиниць
додано тлумачення слова, приклад вживання з досліджуваної вибірки
інтернет-новин, до деяких термінів – відповідник німецькою або англійською
мовою та переклад слова українською мовою. Загалом словник містить 250
термінів, з яких 24 англомовні, але часто вживані в досліджуваній галузі
знань. Кількість термінів-відповідників становить 35 одиниць. Інтерфейс
користувача певною мірою подібний до популярного електронного словника
ABBYY Lingvo, що свідчить про гнучкість та сучасність функціоналу
створеного програмного продукту.
Також для представлення відношень між фреймовими структурами
додатково було розроблено базу даних в СУБД MS Access, яка складається з
трьох таблиць, побудови логічних зв’язків між ними та створення форми, що
відображає ієрархію притаманну фреймовій структурі опорного концепту
UNTERNEHMENSFÜHRUNG. Базу даних можна поповнювати новими
значеннями і вдосконалювати в перспективі майбутніх досліджень,
пов’язаних з фреймовою специфікою концептуальних структур.
 76

ВИСНОВКИ

Відповідно до поставленої мети було виконано такі завдання:

1. Вивчено теоретичні засади когнітивної лінгвістики. Опрацювавши
праці вітчизняних та зарубіжних лінгвістів, було виділено такі основні
принципи когнітивної лінгвістики як перспективного напряму дослідження:
- когнітивна лінгвістика розвивається в руслі антропоцентричної
парадигми, де особлива увага зосереджена на нерозривному взаємозв’язку
мови і людини;
- вона вивчає мову як когнітивний механізм, а, отже, відіграє неабияку
роль в кодуванні і трансформації мови;
- когнітивна лінгвістика досліджує свідомість на матеріалі мови;
- мета когнітивної лінгвістики – зрозуміти, як здійснюються процеси
сприйняття, категоризації, класифікації та осмислення світу, як відбувається
накопичення знань, які системи забезпечують різні види діяльності
інформацією.
2. Визначено основні поняття дослідження, а саме: «концепту»,
«фрейма», «слота», «категоризації», «терміна».
Концепт – це одне зі стрижневих понять когнітивної лінгвістики –
науки, що досліджує взаємозв’язок мови і свідомості людини. Ця ментальна
одиниця є доволі багатоаспектною та специфічною, що зумовлює численну
кількість суперечливих поглядів щодо визначення, структури, типів,
культурної приналежності досліджуваного поняття. Беручи до уваги
варіативність трактувань концепту, у межах нашого дослідження за основу
взято визначення, що подано у «Словнику когнітивних термінів»
О. Кубрякової, де концепт розуміємо як «термін, що здатен повноцінно
пояснювати одиниці ментальних ресурсів людської свідомості, а також тієї
інформаційної структури, яка відбиває наші знання і досвід». З концептом
тісно пов’язаний термін «фрейм», що також характеризується великою
кількістю різноманітних трактувань. Проте практично всі дослідники
 77

сходяться на думці, що фрейм – це насамперед когнітивний конструкт

ієрархічного рівня, який здатен систематизувати та упорядкувати концепти.
Фрейм складається з окремих одиниць, які називаються слотами.
Передумовою формування концептів є процес категоризації як
когнітивної діяльності людини. Вона спрямована на виявлення когнітивних
класифікаційних ознак, які наявні, як в групах концептів, так і в окремих
концептах. Когнітивні класифікаційні ознаки впорядковують концепти в
єдину концептосферу.
Кожна галузь знань оперує власним понятійним апаратом, для
вербалізації якого необхідно використовувати спеціальну лексику, ядром якої
є термінологія. Менеджмент як наука і практична діяльність утворює
складноструктуровану когнітивну систему, яка активно взаємодіє із
суміжними галузями фундаментального і прикладного знання (економіка,
бізнес, маркетинг, політика та ін.) і має власну термінологію, що становить
неабияке значення для лінгвістичного дослідження. Наукові поняття, які
позначають терміни, належать до загальнолюдської, концептуальної картини
світу. Тому терміни виступають вербалізаторами концептів, структуру яких
адекватно репрезентує фрейм.
Фреймовий аналіз, основою якого є когнітивний підхід до
лінгвістичних явищ, є одним з найефективніших методів лінгвокогнітивного
аналізу для моделювання термінологічних систем. Такий аналіз ми успішно
застосували до розглянутої термінології з галузі менеджменту. Він дозволяє
змоделювати структуру і систему кореляцій спеціальних понять, беручи до
уваги їх ієрархію, логіко-понятійні та категоріальні особливості. Однак слід
мати на увазі, що, як і будь-яка модель, фрейм визначається певною
відносністю структури, тобто, в залежності від вибору категоріальної ознаки,
за якою проводиться фреймове моделювання, значно варіюється набір, а
також взаємний розподіл концептів, фреймів, слотів та термінологічних
одиниць, що їх вербалізують.
 78

3. Було здійснено категоризацію опорного концепту МЕНЕДЖМЕНТ

на основі виділених категоріальних ознак та вербалізовано його за
допомогою термінологічних одиниць.
В результаті дослідження ми виділили 7 основних категорій,
характерних для досліджуваного концепта: категорію сфери, категорію
суб’єкта, категорію устрою, категорію способу, категорію виміру, категорію
об’єкта та категорію підходу. Здійснивши аналіз фактологічного матеріалу,
було виявлено, що досліджувана галузь знань містить різні підгалузі, тому
фреймова модель галузі менеджменту також має досить розгалужену
ієрархічну структуру, в межах якої концепти, фрейми, слоти, підслоти
з'єднуються за допомогою гіперо-гіпонімічних зв’язків. Загальна
концептуально-фреймова модель складається з 18 базових концептів, 41
фреймів різних за ієрархією порядків, з яких 21 – першого порядку, 14 –
другого порядку, 2 фрейми третього порядку та 4 фрейми четвертого
порядку. Найбільше базових концептів (4) містить категорія сфери. Тоді як
найрозгалуженішою є категорія суб’єкта, що складається з 4 фреймів
першого порядку, 4 фреймів другого порядку, 2 фреймів третього порядку, 4
фреймів четвертого порядку, 5 слотів та 2 підслотів. Тільки один базовий
концепт у своїй структурі містить категорія підходу. Майже всі концепти
поділяються принаймні на 2 фрейми. Виняток становлять лише ті, що
входять до категорії об’єкта, яка не має у своєму складі жодного похідного
фрейма. Також було встановлено, що один фрейм не може містити більше,
ніж 5 слотів. Найбільшу кількість слотів складають фрейми категорії
суб’єкта, тоді як в категоріях устрою, способу, об’єкта вони взагалі відсутні.
Вербалізація концептів за допомогою термінів дала змогу відобразити
структурність концептів, їх внутрішнє інформаційне наповнення, відкрити
нові горизонти в поповненні фахових знань. Загальна кількість термінів-
вербалізаторів становить 308 одиниць. Категорія сфери характеризується
найбільшою кількістю термінів-вербалізаторів (43%), найменше ж припадає
на категорію способу (2%). Проведений аналіз засвідчив, що на сьогодні у
 79

галузі менеджменту помітна тенденція до вживання англомовних термінів.

Відсоткове співвідношення становить: 11% англійських термінів до 89%
німецьких термінів, що вербалізують базові концепти категорій. Найбільше
англіцизмів містить категорія виміру (22%), що безпосередньо пов’язано із
запозиченими назвами концептів та фреймів. Натомість категорія способу
відзначається відсутністю англомовних термінів.
На основі отриманих результатів можна зробити висновок, що активне
вливання англомовної лексики в досліджувану галузь зумовлене такими
чинниками: статусом англійської мови як мови міжнародного спілкування,
глобалізацією економіки, тісними міжкультурними контактами,
запозиченням іноземного досвіду тощо. Також німецькомовна термінологія
відзначається певним ступенем гетерогенності, що проявляється в
неоднорідній структурі термінів, наявності відповідників, фреймовій
специфіці.
4. В третьому розділі на основі когнітивного аналізу було розроблено
електронний перекладний німецько-український словник термінів. Словник
спроектовано за допомогою мови програмування Java версії 1.8. та бази
даних в середовищі MS Excel. Загалом словник охоплює 250 термінів з галузі
менеджменту. До кожного терміна подано тлумачення слова, приклад
вживання з досліджуваної вибірки інтернет-новин, до деяких термінів –
відповідник німецькою або англійською мовою, категорію та переклад слова
українською мовою.
5. В cередовищі MS Acсess створено базу даних концептів та
підпорядкованих їм структуру даних, що дало змогу наочно та в зручному
вигляді відобразити ієрархію відношень та гіперо-гіпонімічні зв’язки між
концептуальними та фреймовими структурами знань.
Таким чином, можна зробити висновок про те, що основні цілі
дослідження були успішно досягнуті. Проте термінологія галузі
менеджменту досить суперечлива та багатогранна, а , отже, залишається
відкритою для наступного вивчення та дослідження.