ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені І.І.

МЕЧНИКОВА

ФАКУЛЬТЕТ РОМАНО-ГЕРМАНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ

КАФЕДРА ФРАНЦУЗЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ

Дипломна робота
магістра
на тему: "Семантико-функціональна характеристика французьких
інтенсифікаторів дії"
"Semantic and functional description of French action’s intensifiers"

Виконала: студентка денної форми навчання

спеціальності 035 Філологія 035.05 Романські
мови та літератури (переклад включно):
французька мова та література
КОЧЕНКО Олександра Вадимівна

Керівник: к. філол. н., доцент

КОККІНА Л.Р.

Рецензент: к. філол. н., доцент

ХАПІНА О.В.

Рекомендовано до захисту: Захищено на засіданні ЕК №3

Протокол засідання кафедри протокол № ____ від _____._____.2017 р.
№ ___ від ___.____.2017 р.
Оцінка _______________________________
Завідувач кафедри (за 4-х бальною шкалою, за шкалою ECTS, бал)

________________ Марінашвілі М.Д.

Голова ЕК _____________ Князян М.О.

Одеса – 2017
 2
ЗМІСТ

ВСТУП …………………………….…………….…………………………………. 3
РОЗДІЛ I. КАТЕГОРІЯ ІНТЕНСИВНОСТІ ЯК ОБ'ЄКТ ЛІНГВІСТИЧНОГО
ДОСЛІДЖЕННЯ …………………………….…………………………………………… 7
1.1. Проблема категорії інтенсивності у сучасній лінгвістиці.........................................7
1.2. Сутність семантичної категорії інтенсивності. Основні поняття категорії ..........9
1.3. Місце лексики в системі засобів вираження інтенсивності ознаки ......................13
РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНИЙ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ
ІНТЕНСИФІКАТОРІВ ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ОЗНАКИ …………………….………. 16
2.1. Структурно-семантичний аналіз прислівників-інтенсифікаторів дії ....................16
2.1.1. Семантична класифікація адвербіальних інтенсифікаторів............................16
2.1.2. Семантико-етимологічна класифікація прислівників-інтенсифікаторів......19
2.1.3. Комбінаторні властивості адвербіальних інтенсифікаторів............................21
2.2. Функціонування адвербіальних інтенсифікаторів дії у художньому тексті.......23
2.2.1. Функціонування прислівників-інтенсифікаторів дії.........................................23
2.2.2. Функціонування аналітичних конструкцій-інтенсифікаторів процесуальної
ознаки у художніх текстах................................................................................................. 30
РОЗДІЛ 3. КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНА ФУНКЦІЯ ІНТЕНСИФІКАТОРІВ
ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ОЗНАКИ ………….………………………………………… 38
3.1. Комунікативна значущість інтенсифікаторів дії.......................................................38
3.2. Експресивність адвербіальних інтенсифікаторів......................................................44
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………….…... 52
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ……………………………….…….. 56
Додаток А ………………………………….…………………………….……… 65
 3
ВСТУП

Категорія інтенсивності, її особливості і засоби вираження в мові і

мовленні привертають увагу багатьох лінгвістів, що обумовлено низкою
чинників. Категорія інтенсивності, характеризуючи дії, предмети та ознаки,
активно виявляється в семантичній структурі дієслів, іменників, прикметників,
прислівників, фразеологічних одиниць і цілого тексту. Структура цієї категорії
безпосередньо детермінується такими основними філософськими категоріями,
як якість, кількість, міра [47, с. 154].
Відповідно до цього інтенсивність як прояв кількості характеризує ті
ознаки, яким властива градуальність. Причому градуальними є не лише ті
параметричні ознаки предметів, відмінності між якими є суто кількісними, але
й якісно-оцінні ознаки, інтенсивність прояву яких є якісною. Інтенсивність
ознаки – це відхилення від деякої еталонної кількості ознаки, рівень кількісної
зміни ознаки в межах міри, яка не спричиняє зміни якості.
Мовні засоби, які служать для вираження ступеня прояву дії, є
інтенсифікаторами дії. Саме інтенсифікатори визначають динаміку прояву дії,
перетворюючись тим самим у показники її якісної характеристики [44].
У деяких випадках один й той самий підсилювач може виражати і
кількісну, і якісну інтенсивність залежно від семантики слова, до якого
приєднується інтенсифікуючий засіб. Слід також відзначити, що інтенсивність
тісно пов’язана з експресивністю, емоційністю й оцінністю [15; 53; 68].
Дана дипломна робота присвячена вивченню лексико-синтаксичних
засобів вираження інтенсивності дії у французькій мові. У нашому дослідженні
розглядаються прислівники та адвербіальні конструкції, які є
інтенсифікаторами процесуальної ознаки.
Актуальність теми визначається загальною спрямованістю лінгвістики
на функціональне дослідження мовних фактів, широкою розповсюдженістю
адвербіальних інтенсифікаторів дії у мові та їх комунікативною значущістю.
Мета роботи полягає у структурно-семантичному аналізі прислівників та
 4
адвербіальних конструкцій – інтенсифікаторів дії та визначенні їх
комунікативно-прагматичної функції.
Об'єктом дослідження є семантична категорія інтенсивності.
Предмет дослідження становлять структурно-семантичні та
функціональні характеристики адвербіальних одиниць, що виражають
інтенсивність процесуальної ознаки у сучасній французькій мові, а саме:
прислівники з суфіксом –ment, що являють собою відад'єктивні деривати
(rapidement, rageusement, énormément), прості прислівники, успадковані від
латинських (bien, vite), прислівники, утворені шляхом конверсії прикметників
(fort, haut) та аналітичні конструкції типу prép + N, prép + N + Adj.
Для реалізації мети дослідження вирішено такі основні завдання:
 вивчено структурно-семантичні особливості прислівників і
адвербіальних конструкцій – інтенсифікаторів дієслівної ознаки;
 проаналізовано частотність їх вживання в художніх текстах;
 вивчено їх комбінаторні властивості;
 вивчено комунікативну значущість адвербіальних інтенсифікаторів;
 виявлено їх прагматичну функцію в художньому тексті.
Матеріалом дослідження послужила картотека прикладів
функціонування досліджених одиниць, складена шляхом суцільної вибірки із
творів французької художньої літератури ХХ століття (романи Р. Мерля
"Week-end à Zuydсoote", "Derrière la vitre" та "L'Ile", К. Дюнетона "Rires
d'homme entre deux pluies", а також Ф. Моріака "Les chemins de la mer"). Було
виокремлено та проаналізовано 1300 прикладів адвербіальних одиниць-
інтенсифікаторів (455 прислівників та 845 аналітичних конструкцій).
Крім цього, було проаналізовано 196 прислівників-інтенсифікаторів,
виокремлених із словника "Le Grand Robert Electronique".
В роботі використовувались такі загальнонаукові та лінгвістичні методи
дослідження: описовий, дистрибутивний, трансформаційний методи, а також
елементи компонентного і контекстуального аналізу. Крім того, здійснено
 5
кількісний аналіз вживаності інтенсифікаторів у художніх текстах.
Практична цінність роботи полягає в тому, що її результати можуть
бути використані у практиці викладання сучасної французької мови. Матеріали
дослідження можуть використовуватись у лексикографічній практиці при
створенні спеціалізованих словників (семантичних, словників сполучуваності
та ін.).
Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку
використаної літератури.
У першому розділі – "Категорія інтенсивності як об'єкт лінгвістичного
дослідження" – висвітлюються деякі теоретичні питання, що стосуються
визначення категорії інтенсивності у сучасній лінгвістиці та наводяться різні
погляди на дану проблему. Вводяться також основні поняття категорії
інтенсивності, такі як "інтенсифікатор", "інтенсив", "шкала інтенсивності",
"ступінь інтенсивності". Крім цього, розглядаються засоби вираження
інтенсивності ознаки і визначається роль лексики серед цих засобів.
У другому розділі – "Структурно-семантичний та функціональний аналіз
прислівників-інтенсифікаторів процесуальної ознаки" – аналізуються
прислівники-інтенсифікатори дії, виокремлені із словника "Le Grand Robert
Electronique". Розглядаються семантичні та структурні особливості
прислівників, їх комбінаторні можливості, етимологія, наводяться різні
класифікації адвербіальних інтенсифікаторів.
У третьому розділі – "Комунікативно-прагматична функція
інтенсифікаторів процесуальної ознаки" – досліджується функціонування
інтенсифікаторів процесуальної ознаки у художніх текстах французьких
авторів. Аналізуються як прислівники, так і адвербіальні конструкції, що
вказують на інтенсивність процесуальної ознаки. Проаналізовано їхню
вживаність, вивчено їх роль у підвищенні експресивності висловлювання і
творенні його емоційної забарвленості, а також досліджено їх зв'язок з
комунікативними цілями мовленнєвої діяльності.
Кількісні дані, що стосуються вживаності адвербіальних
 6
інтенсифікаторів у досліджених художніх текстах, наводяться у відповідних
таблицях.
Додаток А містить список досліджених прислівників-інтенсифікаторів
процесуальної ознаки.
 7
ВИСНОВКИ

Дана дипломна робота присвячена вивченню структури, семантики та

функціонування адвербіальних інтенсифікаторів дії. Під інтенсивністю
розуміється посилення процесуальної ознаки, вказівка на високий ступінь її
маніфестації, тобто категорія інтенсивності розглядається як одне з виявлень
категорії кількості.
Французька мова володіє значною кількістю засобів вираження
інтенсивності процесуальної ознаки. Серед них особливе місце належить
прислівникам та адвербіальним конструкціям. Адвербіальні інтенсифікатори
дії утворюють доволі різноманітний за семантикою та структурною
організацією арсенал засобів інтенсифікації. Вони широко вживаються в мові,
особливо в художніх текстах, в емоційному діалогічному мовленні.
Досліджувані одиниці беруть участь у створенні емоційної забарвленості
висловлювання, інакше кажучи, в вербалізації емоцій, настроїв, почуттів
персонажів. Як показав аналіз фактичного матеріалу, велика частина
адвербіальних інтенсифікаторів вживаються в авторських ремарках для
характеристики мови персонажа, його емоційного стану, екстралінгвального
вияву емоцій. Тому більшість адвербіальних інтенсифікаторів вживаються з
дієсловами мовлення та руху.
Щодо прислівників, то лише незначна їх частина являє собою прості
одиниці, успадковані з латинської мови, утворені шляхом складання або
шляхом конверсії прикметників. Основна ж маса прислівників-
інтенсифікаторів (93,9 %) – це адвербіальні одиниці з суфіксом –ment.
У досліджених художніх творах найбільш частотними є такі
прислівники: vite, fort, vivement, brusquement, brutalement, fixement. Комплекс
лексичних інтенсифікаторів процесуальної ознаки включає як загальні
показники ( 43 %), які мають в собі нерозчленовану, недиференційовану
вказівку на напруженість перебігу дії без уточнення ознаки, за якою
відбувається інтенсифікація (terriblement, affreusement), так і спеціалізовані (
 8
57 %), які співвідносяться з конкретними параметрами дієслова (rapidement,
avidement, laborieusement).
З огляду на те, що спеціалізовані інтенсифікатори зберігають якісне
значення вихідного прикметника і можуть співвідноситись з певною
конкретною ознакою, їх сполучуваність з дієсловами обмежена. Основну
частину таких інтенсифікаторів складають прислівники, співвідносні з
прикметниками, значення яких пов'язані з поняттями про швидкість, про
велике, сильне (fortement, rudement, puissamment, hâtivement, précipitamment,
rapidement, adroitement, farouchement).
Загальні інтенсифікатори, насамперед, співвідносні з прикметниками
оціночної семантики, втратили самостійне лексичне значення і виражають
інтенсивність "у чистому вигляді" (excellemment, formidablement,
monstrueusement, vachement).
При аналізі дієслів, супроводжуваних прислівниками, були установлені
основні семантичні групи дієслів, що підлягають інтенсифікації: дієслова руху
(aller, courir, avancer); дієслова мовлення (parler, crier, répondre, ajouter);
дієслова конкретної дії з семою "сила" (frapper, battre).
В лінгвістичній літературі наводяться різні ступені інтенсивності дії. В
даній роботі розглядалися два основних ступеня – високий та крайній.
Причому, слід зазначити, що у французькій мові переважна кількість
прислівників-інтенсифікаторів (70 %) вказують на вищий ступінь
інтенсивності процесуальної ознаки. Проте більша частина інтенсифікаторів не
має строгої закріпленості за конкретним підтипом інтенсивності.
Як один з лексико-синтаксичних засобів вираження інтенсивності у
французькій мові доволі широко вживаються адвербіальні аналітичні
конструкції, переважно типу prép + N або prép +N + Adj. Більшість конструкцій
утворені за допомогою опорних іменників force, violence, vivacité, fureur, hâte,
vitesse, intensité, ferveur, voix, ton та ін. і прийменників avec, de, à та ін.
Серед виділених нами інтенсифікаторів дії 65 % одиниць є
адвербіальними конструкціями. Основною причиною виникнення і широкого
 9
використання аналітичних конструкцій є те, що вони являють собою більш
експресивний засіб передачі різноманітних характеристик і здатні передавати
різні відтінки завдяки можливості введення в їх структуру означень.
Досліджені конструкції більш точно описують нюанси емоційного стану
персонажа і його оцінку автором. При цьому характеристика дії, її
інтенсивність може бути виражена самим іменником (avec force) або
прикметником (d'une voix furieuse).
При дослідженні адвербіальних одиниць виявлено, що деякі з них мають
тенденцію до усталеності і деякі з них перетворились в сполучення
фразеологічного характеру (aux éclats, à gorge déployée, à tue-tête та ін.).
Окремі аналітичні конструкції містять в собі порівняння, що посилює їх
експресивну функцію.
Прагматична функція адвербіальних інтенсифікаторів тісно пов'язана з
поняттями "інтенції" та "інтенціональності", тобто з намірами суб'єкта
мовлення, комунікативними цілями мовленнєвої діяльності.
Проведене дослідження показує, що прислівники та їх функціональні
еквіваленти не входять до ядерної структури речення, не змінюють
функціональну структуру дієслова, а лише додають свої семантичні ознаки до
його семантики, специфікуючи його. Але з погляду комунікативної значущості
інтенсифікатори можуть бути вагомими елементами, виражаючи рему
висловлювання.
Засоби вираження інтенсивності пов'язані з афективним аспектом мови.
Інтенсифікатори сприяють підвищенню ступеня експресивності
висловлювання. Вони беруть участь у творенні емоційної забарвленості
висловлювання, тобто у вербалізації емоцій, настроїв, почуттів персонажів.
Велика частина адвербіальних інтенсифікаторів вживається в авторських
ремарках для характеристики мови персонажа, його емоційного стану,
екстралінгвістичного вияву емоцій. Тому більшість інтенсифікаторів
вживається з дієсловами на позначення мовлення та руху.
 10
Проведений аналіз підтверджує тезис про те, що засоби вираження
інтенсивності еволюціонують у двох напрямках, тобто мають місце:
1) тенденція до стандартизованого вживання і перетворення у фразеологізми
(rire à ventre déboutonné);
2) тенденція до збереження своєї виразності, афективності (éclater avec une
intensité glaciale).
Як показує дослідження, інтенсифікатори, характеризуючи дію, яка йде
від суб'єкта, характеризують разом з цим і суб'єкта в момент дії. Емоційний
стан персонажа може передаватись шляхом опису його манери мовлення, а
також його невербальної поведінки.
 11
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Акуленко В.В. Лексические средства выражения интенсивности

качественного признака в современном русском языке: автореф. дис. на
соискание ученой степени канд. филол. наук: спец. 10.02.01 – "Русский
язык" / В.В. Акуленко. – К., 1987. – 20 с.
2. Арутюнова Н.Д. Предложение и его смысл / Н.Д. Арутюнова. – 2-е изд. –
М.: Эдиториал УРСС, 2002. – 384 с.
3. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт /
Н.Д. Арутюнова. – М.: Наука, 1988. – 342 с.
4. Архипов И.К., Кошель Л.А. Семантика и коммуникативные функции
отглагольных наречий / И.К. Архипов // Деривационные типы и гнезда в
синхронии и диахронии: сб. науч. тр. – Владивосток, 1989. – С. 13-19.
5. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка / Шарль
Балли. – М.: Иностр. литер., 1955. – 416 с.
6. Балли Ш. Французская стилистика / Шарль Балли. – М.: Изд-во иностр. лит.,
1961. – 394 с.
7. Безрукова В.В. Интенсификация и интенсификаторы в языке и речи (на
материале английского языка): автореф. дисс. на соискание ученой степени
канд. филол. наук: спец. 10.02.04 "Германские языки" / Вера Викторовна
Безрукова. – Воронеж, 2004. – 24 с.
8. Белдовская Н.П. Эволюция раздельнооформленных наречий во
французском языке: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. филол.
наук: спец. 10.02.05 "Романские языки" / Н.П. Белдовская. – Минск, 1988. –
24 с.
9. Битехтина Г.Н. Семантико-синтаксические условия употребления
качественно-количественных наречий в русском языке / Н.П. Битехтина //
Вестник Моск. ун-та. Серия 9. Филология. – 1982. – № 5. – С. 44-50.
10.Блох М.Я. Коннотативный аспект функциональной семантики
предложения / М.Я. Блох, Л.А. Остапенко // Функциональная семантика
 12
синтаксических конструкций: Межвуз. сб. науч. тр. – М.: МГПИ, 1987. – С.
3-15.
11.Бодуэн де Куртене И.А. Количественность в языковом мышлении /
И.А. Бодуэн де Куртене// Бодуэн де Куртене И.А. Избранные труды по
общему языкознанию. Т. II. – М.: Изд-во АН СССР, 1963. – С. 311-324.
12.Бондарко А.В. Проблемы грамматической семантики и русской
аспектологии / А.В. Бондарко. – СПб.: Изд-во СПб ун-та, 1996. – 220 с.
13.Виноградов В. В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика / В. В.
Виноградов. – М. : АН СССР, 1963. – 255 с.
14.Волков В.В. Категория количества у русских прилагательных /
В.В. Волков // Идеографические аспекты русской грамматики. – М., 1988. –
С. 12-19.
15.Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки / Е.М. Вольф. – М.: Наука,
1985. – 228 с.
16.Воротников Ю.Л. Структура функционально-грамматической сферы
градуальности качественного признака / Ю.Л. Воротников // Научн. докл.
высшей шк. Филологические науки. – 1987. – № 4. – С. 78-81.
17.Гак В.Г. Очерки по сопоставительному изучению французского и русского
языков / В.Г. Гак, Е.Б. Ройзенблит. – М.: Высш. школа, 1965. – 378 с.
18.Гак В.Г. Сопоставительная лексикология (на материале французского и
русского языков) / В.Г. Гак. – М.: Междунар. отношения, 1977. – 264 с.
19.Гак В.Г. Теоретическая грамматика французского языка / Владимир
Григорьевич Гак. – М.: Добросвет, 2000. – 832 с.
20.Головань Е.О. Семантика інтенсивності як різновид кількісного значення /
Е.О. Головань // Лінгвістичні дослідження. – 2014. – Вип. 37. – С. 10-13.
21.Головин Б.Н. Основы культуры речи / Б. Н. Головин. – М.: Высш. шк., 1980.
– 335 с.
22.Дзюба Т. Відтворення англійських прислівників-інтенсифікаторів
українською мовою / Тетяна Дзюба // Наукові записки. Серія: Філологічні
науки. – 2010. – Вип. 89(1). – С. 160-163.
 13
23.Егорова В.Н. К вопросу определения интенсивности в современном
языкознании / В.Н. Егорова // Вестник Нижегородского ун-та имени
И.Р. Лобачевского. – 2009. – № 6 (2). – С. 224-226.
24.Ермакова О.П. Переход качества в количество (о природе
интенсификаторов) / О.П. Ермакова // Логический анализ языка.
Квантификативный аспект языка / Отв. ред. Н. Д. Арутюнова. – М.: Индрик,
2005. – С. 272-279.
25.Змеева Т.Е. Способы имплицитного выражения интенсивной оценки во
французском языке / Т.Е. Змеева // Сб. науч. тр. Моск. гос. ин-та иностр. яз.
имени Мориса Тореза. – 1988. – Вып. 316. – С. 17-33.
26.Илия Л.И. Синтаксис современного французского языка / Л.И. Илия. – М.:
Изд-во литературы на иностр. языках, 1962. – 384 с.
27.Кадысева С.С. Категория интенсивности в системе функционально-
семантических, функционально-стилистических категорий /
С.С. Кадысева // Известия Самарского научного центра РАН. – 2010. – Т.
12, № 5. – С. 196-199.
28.Кацнельсон С.Д. Типология языка и речевое мышление / С.Д. Кацнельсон. –
Л.: Наука, 1972. – 216 с.
29.Кияткина К.Н. Контекстные условия функциональной синонимии
прилагательных и наречий / К.Н. Кияткина // Реализация значения и
контекст: Сб. науч. тр. – Л.: Изд-во ЛГПИ имени А.И. Герцена, 1975. – С.
71-78.
30.Коммуникативно-функциональная характеристика языковых единиц. –
Омск-Новосибирск: НГПИ, 1989. – 134 с.
31.Кржижкова Е. Количественная детерминация прилагательных в русском
языке / Е. Кржижкова // Синтаксис и норма / Отв. ред. Г.А. Золотова. – М.:
Наука, 1974. – С. 122-144.
32.Левицкий А.Э. Функционально-семантическое поле квалификации степени
проявления признака: автореф. дис. на соискание ученой степени канд.
филол. наук: спец. 10.02.04 "Германские языки" / А.Э Левицкий. – К., 1991.
 14
– 18 с.
33.Локшина Т.Ф. Функционально-коммуникативное поле усиления в
современном английском языке: автореф. дис. на соискание ученой степени
канд. филол. наук: спец. 10.02.04 "Германские языки" / Т.Ф. Локшина. –
Одесса, 1988. – 16 с.
34.Мальцев В.А. Английские эмоционально-усилительные наречия: автореф.
дис. на соискание ученой степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04
"Германские языки" / В.А. Мальцев. – Л., 1964. – 24 с.
35.Медникова Э.М. Прагматика и семантика коммуникативных единиц /
Э.М. Медникова // Сб. науч. тр. Моск. гос. ин-та иностр. яз. имени Мориса
Тореза. – 1985. – Вып. 252. – С. 159-168.
36.Мецлер М.Б. Способы выражения интенсивности в современном
французском языке (интенсификаторы глагола типа à grands coups):
автореф. дис. на соискание ученой степени канд. филол. наук: спец. 10.02.05
"Германские языки" / М.Б. Мецлер. – М., 1971. – 20 с.
37.Моисеева И.Ю. Интенсификаторы в английском языке: функционально-
стилистический и грамматический аспекты / И.Ю. Моисеева,
В.В. Ремизова // Современные проблемы науки и образования . – 2015. –
Вып. 1-1. – Режим доступу: http://www.science-education.ru/ru/article/view?
id=18342.
38.Мусиенко В.П. Категория интенсивности в структуре русского глагола
(функционально-семантический анализ): автореф. дис. на соискание ученой
степени канд. филол. наук: спец. 10.02.01 "Русский язык" / В.П. Мусиенко. –
К., 1984. – 25 с.
39.Мусиенко В.П. Категория интенсивности действия в русском языке /
В.П. Мусиенко // Структура і семантика мовних одиниць. – К., 1985. – С. 99-
102.
40.Мусиенко В.П. Способы реализации категории интенсивности в русском
языке / В.П. Мусиенко. – Симферополь, 1983. – С. 84-89.
41.Мусиенко В.П. Функционирование семы интенсивности действия в
 15
структуре глагольных ЛСГ / В.П. Мусиенко // Семантика языка и текста.
Тез. докл. межвуз. научн. конф. – Кировоград, 1984. – С. 41-42.
42.Панченко В.А. К вопросу о понятиях "экспрессия" и "экспрессивность" /
В.А. Панченко // Вісник Дніпропетровського університету. Серія:
Мовознавство. – 2014. – Т. 22, вип. 20(2). – С. 118-121. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdumo_2014_22_20(2)__21.
43.Радевич-Винницкий Я.К. Адвербиальные синтаксические комплексы /
Я.К. Радевич-Винницкий // Науч. докл. высш. шк. Филологические науки. –
1982. – № 3. – С. 40-43.
44.Раимжонов З.Х. Категория интенсивности в сравнительно-типологическом
освещении / З.Х. Раимжонов // Вестник Челябинского государственного ун-
та. – 2012. – № 20 (274). Филология. Искусствоведение. – Вып. 67. – С. 114-
117.
45.Ревенко И.В. Комплекс признаков семантической категории
"интенсивность" / И.В. Ревенко // Вестник Красноярского гос. пед. ун-та
имени В.П. Астафьева. – 2013. – Вып. 2 (24). – С. 200-205.
46.Реферовская Е.А. Теоретическая грамматика современного французского
языка. Ч. 1. Морфология и синтаксис частей речи / Е.А. Реферовская,
А.К. Васильева. – М.: Просвещение, 1982. – 400 с.
47.Родионова С.Е. Семантика интенсивности и ее выражение в современном
русском языке / С.Е. Родионова // Проблемы функциональной
грамматики. Полевые структуры / Отв. ред. А. В. Бондарко. – СПб. :
Наука, 2005. – С. 150-168.
48.Слесарева И.П. Семантическая характеристика наречий как периферийных
членов функционально-семантической категории аспектуальности /
И.П. Слесарева // Актуальные вопросы преподавания русского языка как
иностранного. – М., 1978. – С. 154.
49.Соколова Н.С. К проблеме изучения интенсификаторов во французском
языке / Н.С. Соколова // Исследования в области французского языка и
французской культуры: новое тысячелетие – новый етап: Материалы
 16
международной конференции. – Пятигорск: ПГЛУ. 2004. – С. 257-262.
50.Старикова Е.Н. О предикативных интенсификаторах прагматического
значения / Е.Н. Старикова, Е.В. Волошинра // Вестник Кив. ун-та. Романо-
германская филология. – 1988. – Вып. 22. – С. 52-56.
51.Суворина К.М. Интенсивы в современном английском языке: автореф. дис.
на соискание ученой степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 "Германские
языки" / К.М. Суворина. – М., 1976. – 22 с.
52.Телия В.Н. Экспрессивность как проявление субъективного фактора в языке
и её прагматическая ориентация / В.Н. Телия // Человеческий фактор в
языке: Языковые механизмы экспрессивности. – М.: Наука, 1991. – С. 5-35.
53.Туранский И.И. Семантическая категория интенсивности в английском
языке / И.И. Туранский. – М.: Высш. шк., 1990. – 174 с.
54.Туранский И.И. Содержание и выражение интенсивности в английском
языке: автореф. дис. на соискание ученой степени докт. филол. наук: спец.
10.02.04 "Германские языки" / И.И. Туранский. – Л., 1991. – 42 с.
55.Убин И.И. Лексические средства выражения категории интенсивности (на
материале русского и английского языков): автореф. дис. на соискание
ученой степени канд. филол. наук: спец. 10.02.21 "Структурная, прикладная
и математическая лингвистика" / И.И. Убин. – М., 1974. – 33 с.
56.Удовенко І.В. Структурно-семантичні та функціональні особливості
французьких інтенсифікаторів процесуальної ознаки: автореф. дис. на
здобуття наукового ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.05 "Романські
мови" / І.В. Удовенко. – К., 2004. – 24 с.
57.Удовенко І.В. Місце суцільно оформлених інтенсифікаторів у системі
прислівників як частини мови / І.В. Удовенко, О.А. Борисова,
М.В. Арделян // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного
університету. Серія: Філологія. – 2014. – № 8, том. 1. – С. 199-201.
58.Функционально-семантические и стилистические исследования
французского языка: Сб. науч. тр. Моск. гос. ин-та иностр. яз. имени
Мориса Тореза. – М., 1988. – Вып. 316. – 140 с.
 17
59.Цой Т.А. Способы выражения интенсивности действия в современном
русском языке: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. филол.
наук: спец. 10.02.01 "Русский язык" / Т.А. Цой. – М., 1989. – 24 с.
60.Чапля І.К. Прислівники в українській мові / І.К. Чапля. – Харків: Харк.
держ. ун-т, 1960. – 24 с.
61.Шатилина Г.Ю. Некоторые аспекты взаимодействия полей количества,
качества и интенсивности в современном английском языке (на материале
средств выражения малости): автореф. дис. на соискание ученой степени
канд. филол. наук: спец. 10.02.04 "Германские языки" / Г.Ю. Шатилина. –
Киев, 1992. – 20 с.
62.Шевченко О.Ф. Именные сочетания – интенсификаторы качественного
признака (на материале современного английского языка): автореф. дис. на
соискание ученой степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 "Германские
языки" / О.Ф. Шевченко. – К., 1978. – 22 с.
63.Шейгал Е.И. Градация в лексической семантике / Е.И. Шейгал. – Куйбышев:
Изд-во Куйбыш. ун-та, 1990. – 96 с.
64.Шейгал Е.И. Интенсивность как компонент семантики слова в современном
английском языке: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. филол.
наук: спец. 10.02.04 "Германские языки" / Е.И. Шейгал. – М., 1981. – 26 с.
65.Шейгал Е.И. О соотношении категорий интенсивности и экспрессивности /
Е.И. Шейгал // Экспрессивность на разных уровнях языка. – Новгород: Изд-
во Новгородского ун-та, 1984. – 138 с.
66.Шиловская Л.В. Средства выражения ослабленной интенсивности действия
и состояния в современном французском языке: автореф. дис. на соискание
ученой степени канд. филол. наук: спец. 10.02.05 "Романские языки" /
Любовь Васильевна Шиловская. – СПб., 2007. – 24 с.
67.Шмелев Д.Н. Слово и образ / Д.Н. Шмелев. – М.: Просвещение, 1964. –
286 с.
68.Штатская Т.В. Интенсификация глагольного действия в современном
французском языке: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. филол.
 18
наук: спец. 10.02.05 "Романские языки" / Татьяна Викторовна Штатская. –
СПб., 1991. – 16 с.
69.Щерба Л.В. Очередные проблемы языковедения / Л.В. Щерба // Избранные
работы по языкознанию и фонетике. – Т. 1. – Л., 1958. – С. 5-24.
70.Buyssens E. La classification des adverbes / E. Buyssens //Revue roumaine de
linguistique. – 1975. – 20. – P. 461-463.
71.Gaatone D. Les marqueurs d'intensité et les locutions verbales: quelques
réflexions / David Gaatone // Travaux de Linguistique. – 2007. – 55. – Р. 93-105.
72.Gaatone D. Un ensemble hétéroclite: les adverbes de degré en français / David
Gaatone // Congrès Mondial de Linguistique Française. – Paris, 2008. – Режим
доступу:
http://www.linguistiquefrancaise.org/articles/cmlf/pdf/2008/01/cmlf08125.pdf.
73.Lozinska M. La formation des adverbes en -ment dans le français contemporain /
M. Lozinska. – Warzawa: Panstwowe Wydavnictwo, 1978. – 144 p.
74.Moignet G. L'incidence de l'adverbe et l'adverbialisation des adjectifs / G.
Moignet // Travaux de linguistique et de littérature. – 1963. – P. 175-194.
75.Molinier Ch. Grammaire des adverbes. Description des formes en –ment /
Christian Molinier, Françoise Levrier. – Genève-Paris: Librairie Droz S.A., 2000.
– 528 p.
76.Nilsson-Ehle H. Les adverbes en -ment compléments d’un verbe en français
moderne. Etude de classement syntaxique et sémantique / H. Nilsson-Ehle. –
Lund: Gleerup-Copenhague: Ejnar Munksgaard, 1941. – 242 p.
77.Wagner R.-L. Grammaire du français classique et moderne / R.-L.Wagner,
J. Pinchon. – Paris: Hachette, 1967. – 648 p.

Лексикографічні джерела
78.Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов / О.С. Ахманова. 2-е
изд., стер. – М : УРСС : Едиториал УРСС, 2004. – 571 с.
79.Le Grand Robert Electronique. – Ver. 1.4. Software developed by Struyf B. &
Lootens T.
 19

Художні тексти
1. Duneton C. Rires d'homme entre deux pluies / C. Duneton. – P.: Editions Grasset,
1989. – 512 p.
2. Mauriac F. Thérèse Desqueyroux. Le nœud de vipères. Les chemins de la mer /
François Mauriac. – M.: Editions du Progrès, 1966. – 412 p.
3. Merle R. Derrière la vitre / Robert Merle. – M.: Vyssaja skola, 1982. – 160 p.
4. Merle R. L'île / Robert Merle. – P.: Editions Gallimard, 1962. – 494 p.
5. Merle R. Week-end à Zuydcoote / Robert Merle. – P.: Gallimard, 1976. – 258 p.