Вплив Києво-Могилянської академії на

філософську думку слов’ян.

Виконав:
 План презентації.
1) Києво-Могилянська академія: історія та основні принципи.
2) Філософія Києво-Могилянської академії: традиції та новації.
3) Роль Києво-Могилянської академії у формуванні слов’янської
філософської думки.
4) Християнський гуманізм у філософії Києво-Могилянської академії.
5) Філософська концепція Митрополита Петра Могили.
6) Теологічний підхід у філософії Києво-Могилянської академії.
7) Філософія Києво-Могилянської академії та її вплив на культуру та
наукові дослідження.
8) Києво-Могилянська академія як центр формування ідей
національного відродження.
9) Універсалізм та толерантність у філософських поглядах Києво-
Могилянської академії.
 Києво-Могилянська академія: історія та основні принципи.
 Києво-Могилянська академія - це відомий освітній заклад, заснований в
1632 році в Києві в рамках Києво-Печерської лаври. Академія відіграла
значну роль у розвитку освіти та науки на теренах України та всієї
Східної Європи.
 Основні принципи Києво-Могилянської академії були зорієнтовані на
релігійні та культурні потреби народу. Академія прагнула поєднувати
православну традицію з західноєвропейською культурою. Головним
завданням була підготовка висококваліфікованих духовних та світських
лідерів для України та сусідніх країн.
 Протягом своєї історії академія мала різні назви та зазнавала різних
періодів розвитку. Найбільш визначні зміни сталися в 17-18 століттях,
коли на чолі академії були видатні діячі, такі як Петро Могила та
Іларіон Русланов.
 Серед випускників Києво-Могилянської академії були видатні діячі
культури та науки, зокрема, поети та письменники, історики та
філософи. Академія внесла вагомий внесок у розвиток української
національної свідомості та відродження культурної спадщини.
 Основні принципи Києво-Могилянської академії мають значний вплив
на сучасну філософську думку в Україні та інших країнах. Академія
надала натхнення та поштовх для розвитку національної та міжнародної
науки та культури. Основні принципи Києво-Могилянської академії
 Філософія Києво-Могилянської академії: традиції та новації.
 Києво-Могилянська академія є визначним культурним та освітнім
центром, який зіграв важливу роль у розвитку філософської думки в
Україні та світі. Філософська школа, яка виникла в Києво-Могилянській
академії, має свої традиції та особливості.
 Однією з основних традицій філософії Києво-Могилянської академії є те,
що вона розвивалася на основі християнської доктрини. Однак, у
філософській думці Києво-Могилянської академії зустрічається не тільки
християнська філософія, а й філософські традиції культур та народів
Сходу та Заходу.
 Ще однією традицією є використання філософського апарату, який
викладався на латині та грецькій мовах. Філософські тексти
перекладалися та вивчалися в оригіналі. Це дозволило академії
розширювати свій кругозір та вивчати різноманітні філософські
доктрини.
 Однією з новацій філософії Києво-Могилянської академії є
зосередженість на філософії освіти. Академія пропагувала ідею, що
освіта є однією з найважливіших складових розвитку людини та
суспільства. Також, важливою новацією було поєднання філософії з
практикою, зокрема, з етикою та політикою.
 Іншою новацією є вивчення філософії як історії, звернення до класичних
джерел та пізнання історичного контексту філософських ідей.
Філософський факультет академії активно пропагує дослідження
 Роль Києво-Могилянської академії у формуванні слов’янської
філософської думки.
 Києво-Могилянська академія має величезний вплив на формування
філософської думки не тільки в Україні, а й у всіх слов'янських країнах.
Заснована у складний для України період, коли країна перебувала під
владою Речі Посполитої, академія стала центром збереження та розвитку
української культури, мови та національної свідомості.
 На початку свого існування академія була одним із центрів релігійного
життя православної України та сприяла розширенню знань у сфері
богослов'я та духовної культури. Однак, згодом академія стала розглядати
філософію як самостійну галузь знань, а не просто як доповнення до
богослов'я.
 Особливої уваги в академії приділяли трактуванню відносин між
людиною та Богом, розвитку моральних цінностей та питанням вільної
волі людини. Академія була першою в Україні, хто почав застосовувати
метод дослідження філософських проблем через аналіз історичного
досвіду та традицій. Цей метод вивчення філософії був попередником
більш пізніх ідей феноменології та інших філософських напрямків.
 Києво-Могилянська академія зіграла важливу роль не лише у формуванні
філософської думки, а й у розвитку української національної свідомості
та інтелектуальної еліти. Випускники академії стали видатними діячами
науки, культури та політики, зокрема, відомими постатями в історії
України, такими як Іван Мазепа, Петро Могила, Іван Виговський,
Григорій Сковорода та багато інших.
 Християнський гуманізм у філософії Києво-Могилянської
академії.
 Християнський гуманізм є важливим компонентом філософської
думки Києво-Могилянської академії. Цей гуманізм базується на
християнських принципах любові до ближнього, милосердя та
поваги до людської гідності.
 Одним з основних представників християнського гуманізму в
Києво-Могилянській академії був Петро Могила, який видав
"Тризнець" - документ, який закріплював основні принципи
гуманізму в навчальному процесі академії. Зокрема, у "Тризнці"
закладені принципи прогресивної освіти, розвитку людської
особистості та громадянського світогляду.
 Крім того, Києво-Могилянська академія ставила перед собою
завдання виховувати не тільки кваліфікованих фахівців, але й
морально високих особистостей, які б здатні служити людству
та розвивати громадянське суспільство.
 У сучасній філософії, концепції християнського гуманізму
зберігають свою актуальність, зокрема у контексті вирішення
глобальних соціальних проблем, таких як бідність, нерівність та
екологічна криза.
 Філософська концепція Митрополита Петра Могили.
 Митрополит Петро Могила - це один з видатних діячів Української
церкви та освіти, який став засновником Києво-Могилянської
академії. Його філософська концепція була визначальною для
розвитку філософії в Україні та на теренах Східної Європи.
 Однією з основних ідей Митрополита Петра Могили була єдність
Церкви та держави. Він прагнув об'єднати український народ на
основі православної віри, відкидаючи релігійний та етнічний
розколи. У цьому контексті важливою була його концепція "Церква
безпечна, коли народ благочестивий", яка засвідчує його
переконання у важливості релігійної моралі та її впливу на
соціальне життя.
 Також Митрополит Петро Могила був переконаний у важливості
освіти як засобу підвищення рівня культури та інтелектуальної
свідомості народу. Він відкинув ідею університета, орієнтованого
на розширення панування католицької церкви в Україні, та створив
Києво-Могилянську академію, яка мала бути центром вищої освіти
на південному заході Російської імперії.
 Філософська концепція Митрополита Петра Могили базувалася на
гуманістичних цінностях та ідеалах християнства. Він активно
використовував твори античної філософії, зокрема платонівську та
 Теологічний підхід у філософії Києво-Могилянської академії.
 Теологічний підхід мав значний вплив на філософську думку
Києво-Могилянської академії. Академія вважала, що розумова
діяльність і пізнання світу повинні бути засновані на основі
теологічних засад. Теологія, на думку академії, є корінним
джерелом знання, оскільки її дослідження дозволяє зрозуміти
природу Бога та Його відношення до світу і людини.
 Теологічний підхід проявлявся у всіх аспектах філософської
думки академії, починаючи від методології і дослідження
філософських проблем, і закінчуючи конкретними
філософськими концепціями. Так, Митрополит Петро Могила,
засновник академії, підкреслював, що теологія і філософія
повинні доповнювати одна одну, а не конкурувати між собою.
Він також відстоював ідею про те, що філософія повинна бути в
службі релігії, щоб допомогти людям краще зрозуміти Бога і
Його волю.
 Іншим прикладом теологічного підходу у філософії Києво-
Могилянської академії є дослідження взаємодії Бога та людини.
Філософи академії досліджували цю тему, розглядаючи
взаємодію Бога зі світом через природу, історію, мораль та інші
аспекти. Вони вважали, що людина може досягти
співвідношення з Богом тільки через духовну практику і
 Філософія Києво-Могилянської академії та її вплив на культуру
та наукові дослідження.
 Філософія Києво-Могилянської академії (КМА) має значний
вплив на культуру та наукові дослідження не лише в Україні,
але й у багатьох інших країнах.
 Одним з основних внесків КМА у культуру є підвищення освіти
та просвіти в Україні. Академія займалася не лише
філософськими, але й науковими, літературними та
історичними дослідженнями, а також розвитком мистецтва і
культури взагалі.
 У галузі наукових досліджень КМА була заснована відома
бібліотека, яка мала великий фонд рідкісних видань та
манускриптів. Багато вчених та науковців, що випустилися з
КМА, стали видатними дослідниками своєї галузі та дали
вагомий внесок у розвиток науки в Україні та світі.
 Філософія КМА також мала вплив на розвиток української
літератури та мистецтва. Вона стимулювала розвиток
національної свідомості та внесок у відродження української
культури.
 Загалом, філософія КМА мала значний вплив на культуру та
наукові дослідження в Україні та світі. Вона відіграла важливу
роль у розвитку освіти, науки, культури та духовності в Україні
 Києво-Могилянська академія як центр формування ідей національного відродження.

 Києво-Могилянська академія відіграла важливу роль у

формуванні ідей національного відродження в Україні. У
XIX столітті, коли Україна перебувала під владою Імперії,
академія стала центром національної інтелектуальної еліти
та місцем формування національної свідомості.
 Багато випускників Києво-Могилянської академії були
активними учасниками руху за національну незалежність та
культурне відродження України. Серед них були видатні
діячі культури, науки та освіти, такі як Тарас Шевченко,
Михайло Драгоманов, Панас Саксаганський та інші.
 Філософія Києво-Могилянської академії, зокрема її підхід
до національної ідентичності та культурної спадщини, стала
важливим інструментом у формуванні національної
свідомості та розвитку української культури. Вона стала
основою для наукових досліджень у галузі української
історії, мови, літератури та культури.
 Таким чином, Києво-Могилянська академія має значний
вплив на історію та культуру України, а її філософія стала
важливим інструментом у формуванні національної
 Універсалізм та толерантність у філософських поглядах Києво-
Могилянської академії.
 Універсалізм та толерантність - це дві ключові
характеристики філософських поглядів Києво-Могилянської
академії. З одного боку, академія вважала, що істина
універсальна і може бути знайдена шляхом дослідження
різних філософських традицій та відкриття спільного грунту,
який об'єднує всі культури. З іншого боку, академія
підкреслювала важливість толерантності і поваги до інших
культур та релігійних традицій.
 У своїх працях філософи Києво-Могилянської академії
акцентували увагу на історичному контексті та культурних
традиціях, які сприяють розумінню різних філософських
поглядів та універсальній істині. У цьому контексті академія
розглядала роль міжкультурної комунікації та діалогу, які
допомагають розвивати толерантність і розуміння між
різними культурами.
 Філософські погляди Києво-Могилянської академії мали
значний вплив на формування національної свідомості та
ідентичності, сприяючи розвитку толерантної та
мультикультурної України. Зараз універсалізм та
толерантність є ключовими цінностями в багатьох наукових
дослідженнях та культурних проектах в Україні та за її
 Висновки
 Києво-Могилянська академія відіграла важливу роль у розвитку філософської думки не
тільки в Україні, але й серед слов’янських народів. Її філософські погляди на теологію,
етику, мораль, культуру, політику та інші аспекти були прогресивними та відкритими,
збагачуючи філософську думку світу.
 Особливо важливими в філософії Києво-Могилянської академії були принципи
толерантності та універсалізму, які допомогли створити гармонійну та різноманітну
спільноту різних культур та націй. Вплив Києво-Могилянської академії на розвиток
національної свідомості та інтелектуальної еліти в Україні був також значною,
забезпечуючи найвищу освіту для талановитих людей з усієї країни.
 Загалом, філософія Києво-Могилянської академії має важливе значення для розвитку
філософської думки світу та формування культурної та інтелектуальної спадщини, що
досі продовжує впливати на сучасні наукові дослідження та інтелектуальну культуру.