Philosophy Exam Answers

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНИХ ТА ГУМАНІТАРНИХ НАУК

КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ
ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ЗАВДАННЯ З ФІЛОСОФІЇ

БІЛЕТ № 1
ТЕСТИ А. Обведіть колом варіант правильної відповіді.
1. Світогляд постає надбанням лише духовно збагачених особистостей.

Так Ні
2. В розумінні сутності методу пізнання Р.Декарт був послідовником Ф.Бекона.
Так Ні
3. С. К’єркегор постав одним з перших представників некласичної філософії.
Так Ні
4. Поняття космосу було запроваджено Піфагором.
Так Ні
5. В структуру філософського знання входять онтологія, логіка, етика та педагогіка.
Так Ні
6. Українська філософія характеризується схильністю до створення абстрактно-
теоретичних побудов та системотворень.
Так Ні
7. Поняття буття необхідне для розуміння єдності світу як цілого
Так Ні
8. Життєво-досвідне пізнання характеризується чіткою диференціацією свого змісту,
усвідомленістю та предметною спрямованістю.
Так Ні
9. Філософія розглядає природу цінностей в науці під назвою аксіологія.
Так Ні
10. Поняття “людина” є похідним від поняття “індивід”.
Так Ні
11. Понття Дао в давній китайській філософії означає шанобливе ставлення до дітей.
Так Ні
12. «Філософію слід підпорядкувати інтересам людини» - це девіз стоїків.
Так Ні
13. Одним з перших представників класичної філософії постав А. Шопенгауер.
Так Ні
14. Засновником німецької класичної філософії був Г. Гегель.
Так Ні
15. Характерною рисою філософії епохи Відродження був антропоцентризм.
Так Ні
ТЕСТИ Б. Обведіть колом літеру, що позначає варіант правильної відповіді.
1. Філософію відрізняє від міфології:

а) те, що її розробляють академічні заклади;
б) те, що вона базується на дискурсивному мисленні;
в) те, що вона несумісна із релігійним світобаченням.
2. Філософія Платона та філософія Аристотеля:
а) є тотожними;
б) є протилежними за змістом та спрямуваннями;
в) постають внутрішньо пов’язаними ідейним наслідуванням.
3. В епоху середньовіччя відношення теології та філософії визначались таким чином:
а) філософія поставала в ролі прислужниці теології;
б) теологія виконувала роль вступу до філософії;
в) теологія та філософія були незалежними одна від одної.
4. Термін “філософія” перекладається українською мовою як:
а) наука усіх наук;
б) наука про мислення;
в) любов до мудрості.
5. Німецька класична філософія:
а) доводила, що наука може сама пояснити всі процеси реальності;
б) збагатила науку принципами активності, розвитку та системності;
в) розробляла методи соціального пізнання.
6. Першими представниками професійної філософії в Україні слід вважати:
а) діячів науково-освітнього Острозького гуртка;
б) вчених Києво-Могилянської академії;
в) викладачів братських шкіл.
7. За своїм найпершим значенням пізнання це:
а) продукування інформації;
б) процес взаємодії свідомості та дійсності, результатом якого постають знання;
в) практична взаємодія суб’єкту та об’єкту.
8. Б. Спіноза розвинув вчення про:
а) субстанцію, її модуси та атрибути;
б) монаду, наперед встановлену гармонію та теодицею;
в) духовну та матеріальну субстанцію.
9. “Антропний принцип” – це поняття, введене у філософію:
а) екзистенціалістами для осмислення специфіки людського буття;
б) сучасною космологією для позначення спрямованості космічних процесів до
людини;
в) східною філософією.
10. Природні умови та впливи:
а) визначають характер розвитку суспільної історії, її динаміку;
б) впливають на хід історичного процесу опосередковано;
в) не впливають на хід історичного процесу.
ТЕСТИ В. Оберіть варіант правильного завершення положення та обведіть колом літеру,

що його позначає.
1. Оскільки епоха Нового часу характеризувалась розвитком промислового виробництва,
формуванням та розвитком наук на основі фізико-математичного пізнання, то:
А) світогляд і філософія цієї Б) світогляд і філософія цієї В) світогляд і філософія цієї
епохи були спрямовані на епохи були спрямовані на епохи були спрямовані на
людину, осмислення її інтенсивні розвідки в галузі пояснення дійсності на
становища в світі та її астрономії, хімії, біології, основі механістичного
життєвих інтересів; серед математики; серед світорозуміння; серед
філософських дисциплін на філософських дисциплін філософських дисциплін
першому плані були особливо важливими були особливо важливими були
антропологія, етика, натурфілософія, метафізика, гносеологія (теорія
релігієзнавство. космологія. пізнання), методологія наук,
натурфілософія.
2. Оскільки історичним покликанням філософії постає завдання надати людині найперші

орієнтири життя, засоби світоосмислення, самопізнання та самоствердження, допомогти людині
свідомо поставитись до власної життєвої долі та свого призначення, то:
А) на основі виділення Б) на основі усвідомлення В) філософія історично

людиною найперших сфер того, що філософія має розвивається так, що,
реальності, в яких вона керуватись найпершими народившись як загальна
може здобувати життєві життєвими інтересами мудрість, вона поступово
орієнтири – природи, людини, допомагати їй поступається місцем
суспільної історії, досягати життєвих перемог конкретним наукам, що
особливостей людини як та успіхів незалежно від точніше визначають
живої істоти, духовних реальних обставин життя, завдання та можливості
явищ (явищ свідомості) – філософія постає людини, а філософія згодом
формуються основні мистецтвом оперування може виправдати своє
філософські дисципліни, які словами, мистецтвом існування лише
ще за часів античної перемоги у словесних обслуговуючи потреби
філософії подавались як сперечаннях, доведенням наукового пізнання.
єдність фізики, логіки та права сильних завжди
етики із додаванням пізніше перемагати слабких.
антропології та філософії
історії.
3. Філософські джерела часів Київської Русі посідають унікальне місце в українській філософії,
оскільки:
А) зародившись на грунті Б) філософія тих часів всіляко В) саме в цих джерелах

давньої української сприяла поширенню набули оформлення і
міфології, філософія тих християнства серед язичників, закріплення провідін риси
часів продовжувала і а також зміцнювала ту української філософії: її
поглиблювала народні духовну засаду, яка звязок з моралью, духовними
традиції та життєву культивувалася у культурі настановами, відраза до
мудрість, переводила їх в Візантії та Давньої Греції. абстрактно-теоретичних
систематичну форму та системних побудов. Цей тип
зберегла для нащадків. філософування отримав назву
«філософування у Христі».
4. В останні роки особливо активно обговорюється такий чинник людської історії, як:
А) техніко- Б) психічний, оскільки В) космічний, оскільки

технологічний, оскільки очевидно, що людська людство живе на планеті
саме він у наш час діяльність залежить від Земля, яка розміщена у
потужно впливає на психічних характеристик як Сонячній системі, а вона, у
природне середовище, на окремих людей, так і свою чергу, належить до ще
соціальні і культурні людських спільнот, які більшої системи (галактики) і
процеси, на психіку виявляються в таких тому галактичні процеси
людини, породжуючи поняттях як «національний (спалахи, вибухи наднових
тенденцію до зміни характер», «ментальність зірок, туманності) впливають
сучасної людини у народу», «національна на діяльність людей, а отже і
напрямі до постлюдини. душа» тощо; на історію людства.
Г) Проблемне завдання: Поясніть тезу А.Камю, згідно якої основним питанням філософії
постає питання про самогубство і про те, чи варте життя того, щоб бути прожитим.
Д) Згідно фундаментальної онтології М.Гайдеггера, людина є _____________________________
Затверджено на засіданні
каф. філософії
Протокол № від
Зав. каф. Петрушенко В.Л.

БІЛЕТ № 2
1. За своїм змістом світогляд є тотожним природознавству.
Так Ні
2. Особливістю античної філософії було те, що вона набула статусу автономного напряму
інтелектуальної діяльності.
Так Ні
3. Філософія – це вчення про мораль та гідні вчинки людини.
Так Ні
4. Єдино виправданим видом пізнання постає наука.
Так Ні
5. Онтологія як філософська дисципліна вивчає загальні закони, форми і правила мислення.
Так Ні
6. Філософія і мудрість сприймалися у духовній культурі Київської Русі переважно як
допоміжні засоби для релігійного благочестя.
Так Ні
7. Субстанція – це поняття, яке визначає зміст поняття буття в епоху Нового часу.
Так Ні
8. Суб’єкт пізнання – це те, на що спрямовані пізнавальна та практична активність людини.
Так Ні
9. Поняття «екзистенція» у сучасному значенні ввів в обіг Ж.-Ж. Руссо.
Так Ні
10. Прояввами свідомості вважається небіологічний тип поведінки людини.
Так Ні
11. З грецької мови термін «філософія» перекладається як любов до істини.
Так Ні
12. Найдавнішим джерелом філософської мудрості в Ст. Індії була Йога.
Так Ні
13. Для філософії епохи Середньовіччя найбільш характерною рисою був антропоцентризм.
Так Ні
14. М. Кузанський був представником Просвітництва.
Так Ні
15. Основним методом наукового пізнання згідно Ф. Бекона має бути дедукція.
Так Ні

1. Філософія перестає бути наукою всіх наук в епоху:
а) давніх цивілізацій;
б) середньовіччя;
в) Нового часу.
2. Однією за фундаментальних особливостей людини є те, що:
а) людина весь час стикається із життєвими негараздами та змушена їх долати;
б) людина від народження не отримує людські якості в готовому вигляді;
в) людина не знає всіх умов і обставин свого життя.
3. Твір, в якому Гегель викладає основні ідеї своєї філософської системи, це:
а) Феноменологія духу;
б) Сума теології;
в) Повість врем’яних літ.
4. Найбільш впливовим напрямом релігійної філософії ХХ ст. був:
а) неотомізм;
б) неопозитивізм;
в) постмодернізм.
5. Завдяки здатності створювати ідеальні, еталонні виміри сущого, людська свідомість:
а) привносить у дійсність дещо фантастичне;
б) краще пристосовує нас до дійсності;
в) надає людині орієнтири для оцінок дійсності.
6. Серед наведених рис українській філософії не було притаманним:
а) виявляти схильності до абстрактно-раціональних системних побудов;
б) мати автономного характеру розвитку;
в) схильність до моральних настанов та життєвого повчання.
7. Значення проблеми буття для філософії полягає в тому, що:
а) окреслює граничну межу і специфіку філософського узагальнення;
б) дозволяє об’єднати в одне ціле усі науки;
в) вказує на недоліки та переваги філософії;
г) дозволяє визначати поняттєвий апарат наук.
8. Гносеологія та епістемологія – це:
а) синоніми, оскільки позначають те ж саме – теорію пізнання;
б) різні напрями вивчення пізнання, оскільки гносеологія досліджує загальні умови
пізнання, а епістемологія – знання (переважно – наукове);
в) різні напрями пізнання та різні науки.
9. Яка філософська концепція походження свідомості наголошує на моментах радикальної
відмінності між свідомістю та матеріально-чуттєвою реальністю:
а) дуалістична;
б) теологічна;
в) теорія єдиного інформаційного поля.
10. Людські виміри проблеми буття окреслюються так, що:
а) буття постає найпершим предметом людського пізнання;
б) буття постає вищою людською цінністю та мірою людської відповідальності за
наслідки своїх дій;
в) буття людини постає частиною буття як такого.
1. Філософія історично виправдовує своє існування в соціальній культурі людства перш за все
та переважно тому, що:
А) люди від природи є Б) людина народжується без В) конкретні науки
істотами розумними і вродженої, готової програми прив’язують людину до
допитливими, їм дуже свого життя, тому в неї існує природної необхідності; що-
хочеться знати відповіді на потреба у виробленні таких би реалізувати свою свободу
найперші питання життя, життєвих орієнтирів, що та творчу уяву людина по-
тому вони винайшли допомогли би їй вирішувати чинає філософувати, тобто
численні науки та життєві завдання; філософія вигадувати питання, на які
філософію. і виробляє такі орієнтири. немає відповідей.
2. При переході від античності до європейського середньовіччя зміну основних світоглядних

орієнтирів можна позначити так:
А) античність була космоцентр- Б) античність була В) в античному світі
ричною, політеїстичною, вважала реалістичною, сприяла високо шанувались наука,
богів уособленням сил природи, а розвитку наук і пізнання, мистецтво, філософія,
їх завдання – прикрашати космос; розвивала демократію, а панували дружні стосунки
метою людського життя вважався середньовіччя було між різними народами, а
подвиг в ім’я полісу або держави. фантастичним щодо середньовіччя забороняло
Середньовіччя ж постало розуміння природи, не науку, мистецтво і
теоцентричним, монотеїстичним, визнавало науку, філософію, визнаючи
розуміючи Бога творцем світу із насаджувало невігластво лише релігію та
нічого; головне для людини – та монархічну владу. розпалювало війни між
спасіння душі. іновірцями.
3. До основних наголосів розуміння буття некласичною філософією слід віднести:

А) некласична філософія Б) некласична філософія В) некласична філософія
погоджувалася вести розмови про стверджувала, що буття – це, наполягала на тому, що
буття лише в межах усвідомлення впершу чергу, незалежна від буттям є вічний і
дійсності з якою людина перебуває людської свідомості незмінний початок, як
у безпосередніх контактах, субстанція, головним чином матеріальної, так і
оскільки буття є внутрішньою духовної природи, яка духовної природи, і що він
умовою самоздійснення, лежить в основі усіх явищ та є один, з якого походить
самореалізації людського інтелекту процесів реальності. усе розмаїття світу.
в його діяльності.
4. Термін «екзистенція» у сучасній філософії означає:
А) той факт, що наука Б) існування, тому це є В) від часів С.Кьєркегора цей
вивчає світ на трьох різних термін онтології і метафізики, термін трактується як
рівнях його проявів: що розглядають питання про провідна особливість
макропроцеси, мікропроцеси види існування, про джерела людського способу буття, як
та мегапроцеси. Єдність цих та причини усього існуючого. здатність людини виходити за
процесів і позначається Вважається, що сутність та будь-які межі, її
терміном екзистенція: всі існування співпадають лише у неузасадненість, закинутість у
вони існують та взаємодіють Бога, а для людини існування світ.
між собою. передує сутності.
Г) Проблемне завдання: Прокоментуйте поширене розуміння істини: «Істиною є відповідність

наших уявлень реальному стану речей». Що є позитивного і помилкового в такому розумінні?
Д) Позиція, згідно якої у багатонаціональній країні тільки представники титульної нації
повинні мати усі права, називається_____________________________________

БІЛЕТ № 3

1. Поняття світогляду за носієм є ширшим від поняття філософії.
Так Ні
2. Натурфілософія в античній філософії була фантастичною і безплідною.
Так Ні
3. Некласична філософія характеризується механістичним світобаченням.
Так Ні
4. Л.Фейєрбах вважав, що релігію божественного об’явлення слід замінити релігією
всезагальної людської любові.
Так Ні
5. Атом як першооснову всіх речей відкрили в епоху Нового часу.
Так Ні
6. В Києво-Могилянській академії філософію не вивчали.
Так Ні
7. Декарт був засновником емпіризму в філософії Нового часу.
Так Ні
8. Об’єктом чуттєвого пізнання постають зв’язки, функції та відношення дійсності, а об’єктом
раціонального пізнання – окремі властивості речей.
Так Ні
9. Прогрес є найбільш очевиднішою спрямованістю історії.
Так Ні
10. Життя людини базується виключно на змінах в її організмі.
Так Ні
11. Принцип відплати за вчинки в індуїзмі називається ахімса.
Так Ні
12. Для філософії Нового часу характерний креаціонізм.
Так Ні
13. Першою філософською школою Ст. Греції вважається Мілетська школа.
Так Ні
14. Б. Спіноза вважав, що субстанція може бути тільки одна.
Так Ні
15. Данський філософ С. К'єркегор вважав, що людину слід вивчати за допомогою науки.
Так Ні
1. До суттєвих особливостей середньовічної філософії слід віднести:
а) теоцентризм та креаціонізм;
б) діалог філософії із іншими науками;
в) відкидання ідей античної філософії.
2. Якщо порівняти наукове та художньо-мистецьке пізнання, то можна зробити висновок:
а) вони взаємно доповнюють одне одного і однаково потрібні людині;
б) наукове пізнання є єдино виправданим видом пізнання;
в) лише мистецтво здатне подавати реальну картину дійсності.
3. Поява глобальних проблем сучасної цивілізації зумовлена:
а) появою тенденцій до глобалізації економіки;
б) досягненням людської техногенної діяльності планетарних масштабів;
в) неправильною політикою урядів розвинених країн.
4. Німецька класична філософія:
а) доводила, що наука може сама пояснити всі процеси реальності;
б) збагатила науку принципами активності розвитку, системності та рефлексії;
в) вважала, що людиною рухають позарозумні чинники.
5. Століття Просвітництва в історії Європи – це:
а) ХVІІ ст.;
б) ХVІІІ ст.;
в) ХІХ ст.
6.Філософська позиція Д. Донцова споріднена з філософською концепцією:
а) А. Шопенгауера;
б) Ф. Ніцше;
в) З. Фрейда.
7. Поняття «буття» ввів в науковий та філософський обіг:
а) Геракліт;
б) Платон;
в) Парменід.
8. Найпершою і очевидною ознакою свідомості можемо вважати:
а) здатність людини бути розумною істотою;
б) особливий тип людської поведінки;
в) вдале пристосування до дійсності.
9. Найпершим та найважливішим для людини видом пізнання постає:
а) наукове та життєво-досвідне;
б) художньо-мистецьке та релігійно-містичне;
в) жодне із видів пізнання, оскільки вони лише разом охоплюють всі пізнавальні
здібності та можливості людини.
10. До поширеного визначення культури належить:
а) культура – це вишукана людська поведінка;
б) культура – це друга природа, створена людиною;
в) культура – це сфера відпочинку та дозвілля.

1. Філософія історично виправдовує своє існування в соціальній культурі людства перш за все та переважно тому,
що:
А) люди від природи є Б) людина народжується без В) конкретні науки
істотами розумними і вродженої, готової програми прив’язують людину до
допитливими, їм дуже свого життя, тому в неї існує природної необхідності; що-
хочеться знати відповіді на потреба у виробленні таких би реалізувати свою свободу
найперші питання життя, життєвих орієнтирів, що та творчу уяву людина по-
тому вони винайшли допомогли би їй вирішувати чинає філософувати, тобто
численні науки та життєві завдання; філософія вигадувати питання, на які
філософію. і виробляє такі орієнтири. немає відповідей.
2. Сутність коперніканського перевороту, здійсненого І.Кантом у філософії, можна передати так:

А) до І.Канта вважали, що Б) до І.Канта вважали, В) до І.Канта вважали, що
Всесвіт характеризується що всі свої знання людина пізнає тому, що
сталістю, одноманітними людина отримує із дійсність діє на органи чуттів
правильними рухами, тобто досвіду, проте І.Кант зміг людини, тобто подавали
вічністю та незмінністю, а довести, що людському пізнання як отримання та
І.Кант зміг довести, що розумові притаманні опрацювання чуттєвих вражень,
Сонячна система, як і багато апріорні форми пізнання а І.Кант почав стверджувати,
інших космічних утворень, (категорії), які відіграють що людина пізнає лише тоді,
виникли шляхом еволюції із найпершу та вирішальну коли вона діє активно,
розпеченої газової роль в утворенні формулює питання й гіпотези і
туманості. людських знань. змушує природу на них
відповідати..
3. Проблематичність людського буття полягає в тому, що:

А) людина генетично не Б) людина майже завжди В) людиною керує сукупність
отримує своїх власне не задоволена своїм найперших несвідомих
людських якостей та життям, прагне кращого, інстинктів життя, пристрасті,
необхідної програми для її проте часто вона того не потяги, бажання, природа яких
повноцінного життя, так само, отримує, а тому їй невідома; тому їй складно
як і не отримує якихось сприймає життя так, що все життя підпорядковуватись
настанов стосовно змісту воно постає сповненим нормам суспільного життя та
свого життя; тому народитись турбот і проблем, що їх етичним нормам; це породжує
людиною – це необхідна, весь час треба конфліктні ситуації та постає
проте недостатня умова для вирішувати. причиною численних проблем.
того, щоб бути людиною.
4. До основних сфер суспільного життя відносять:

А) сферу виробничої діяльності, Б) сферу колективного В) сфери
економічну, сферу побуту і виробництва, культури та індивідуальних та
сімейних стосунків, сферу соціального управління, колективних форм
соціальних відносин та інсти- оскільки саме ці сфери задоволення життєвих
тутів, духовного життя суспі- сприяють соціалізації потреб людини, тому
льства тому, що лише в сукуп- людини, приборкують її що саме індивіди та
ності всі вони здатні забезпечити природні потяги та соціальні спільноти
задоволення основних потреб інстинкти, а тому здатні постають реаль-ними
людини як соціальної істоти. стабілізувати суспільство. формами існування
суспільства і суспільно-
історичного процесу.
Г) Проблемне завдання: «Пізнай себе самого!». – Прокоментуйте цю улюблену тезу Сократа і

Г.Сковороди. Спробуйте пояснити, які результати може принести людині пізнання себе самої.
Д) В епоху Нового часу розпадається традиційна сімя, одна окремо взята людина може сама
забезпечити собі життя, і це значить, що виникає________________________________________

БІЛЕТ №4

1. Представники європейського Просвітництва наполягали на тому, що знання законів природи має
вирішальне значення для людини.
Так Ні
2. Позитивізм доводив, що філософія повинна стати науковою і вивчати логіку і мову конкретних
наук.
Так Ні
3. Сократ вважав, що усі речі складаються з води.
Так Ні
4. Середньовічна філософія прагнула усілякими способами здобувати нові знання.
Так Ні
5. У філософії ХХ ст. спостерігалась тенденція до утворення єдиної світової філософії.
Так Ні
6. До світоглядної позиції в. Вернадського переконання в тому, що прогрес науки приведе до
деградації людини.
Так Ні
7. Буття у класичній філософії постає реальною сутністю, а в некласичній філософії воно
неможливе за межами людського сприйняття.
Так Ні
8. Експеримент, як форма синтетичного пізнання, передбачає узгодженість раціональних
положень із набутими чуттєвими враженнями.
Так Ні
9. Цінності людського буття тотожні із знаннями про людину.
Так Ні
10. Свідомість можна вивчати, вимірювати і досліджувати за допомогою приладів.
Так Ні
11. Світогляд постає формою загального людського самовизначення у світі.
Так Ні
12. Екзистенціалізм вважав, що філософія повинна стати науковою і вивчати логіку і мову
конкретних наук.
Так Ні
13. Головною проблемою античної натурфілософії була проблема природи людської душі.
Так Ні
14. Для середньовічної філософії тільки логіка могла бути засобом богопізнання.
Так Ні
15. І. Кант є автором «Критики чистого розуму».
Так Ні

11. За Р.Декартом теза “Мислю, отже існую” повинна бути прийнятою у філософії як:
а) найперша ознака субстанції;
б) вихідне незаперечне положення для дедуктивного ходу думки;
в) вихідний пункт для моральної поведінки людини.
12.До характерних рис філософського мислення слід віднести:
а) гранично широкий рівень узагальнення, аргументований, систематичний характер
побудови свого змісту, самоусвідомлення думки;
б) її прагнення підтверджувати свої висновки експериментами;
в) опору на конкретні факти, узагальнення, символізацію свого змісту.
13. Етика А.Шопенгауера носить переважно:
а) оптимістичний характер;
б) практичний характер;
в) песимістичний характер.
14. Із наведених нижче означень характеристиками міфологічного світогляду постають:
а) прийняття певних догматів як істинних та незаперечних;
б) послідовне доведення тверджень, що висуваються;
в) синкретизм, злиття людини із природою.
15. Вчення про норми, правила і закони правильного мислення називається:
а) логіка;
б) етика;
в) методологія.
16. У якому літературно-філософському творі часів Київської Русі містяться фрагменти творів
античних філософів:
а) «Повчання» Володимира Мономаха;
б) Ізборник Святослава;
в) «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона.
г) «Бджола»
17. Розуміння буття в епоху Нового часу можна окреслити наступним чином:
а) субстанція, атрибути, модуси;
б) абсолют, ієрархія;
в) єдність світових стихій;
18. Пізнання як людська здатність:
а) не має суттєвого відношення до найперших потреб людини, оскільки виживати можна
і без пізнання;
б) постає основним способом інтелектуального відношення людини до дійсності;
в) вказує на те, що людина постає агентом світового інформаційного процесу.
19. Особливістю свідомості, яка відрізняє її від реального, є:
а) її матеріальна природа;
б) ідеальне як її статус;
в) здатність пристосовувати людину до зовнішнього середовища.
20. До основних функцій суспільства належать:
а) забезпечення впливу економічних чинників на розвиток історії;
б) забезпечення збереження життя членів суспільства та структури соціальних
відносин;
в) виокремлення основних сфер людської життєдіяльності.

1. Філософія у період панування в Європі християнського релігійного світобачення (епоха середньовіччя) не
втратила статусу важливої сфери знань тому, що:
А) вона дозволяла докладно Б) вона виробляла людські В) вона, виконуючи роль
та переконливо формулю- життєві орієнтири, оскільки прислужниці теології,
вати й пояснювати зміст ос- людина народжується без виробляла засоби інтелект-
новних догматів релігії, впо- вродженої програми свого туальної діяльності, збирала
рядковувати тези Святого життя і в неї існує потреба у дані численних наук,
Письма, доводити першість виробленні таких орієнтир- опрацьовувала їх та
релігії щодо повноважень рів, що допомагали б їй ви- передавала у розпорядження
світської влади. рішувати життєві завдання. теології.
2. Г.Гегель зміг розробити цілісне філософське вчення про розвиток усіх основних сфер буття
та людської суспільної історії завдяки тому, що:
А) він поклав у засади буття са- Б) проголосивши тезу В) вважаючи началами світу
мочинний рух абсолютної ідеї, про те, що наука сама дві окремі субстанції –
яка завдяки внутрішнім супе- здатна пояснювати всі мислячу та протяжну – він
речностям проходила послідов- процеси дійсності, він за допомогою геометрично-
но стадії тотожності, відміннос- поклав на філософію го методу докладно проана-
ті та синтезу, розгортаючи і завдання узагальнювати лізував всі основні аспекти
демонструючи усе багатство дані усіх наук та зводити взаємодій цих субстанцій та
можливих визначень буття; в єдину картину світу; ввів у філософію такі визна-
тому усе вчення Гегеля було тому його вчення набуло чення субстанції, як атри-
змістовно єдиним та предметно системного та всебічного бут, акциденція, модус.
різноманітним. характеру.
3. Українська філософія органічно вписана в історію українського народу та його духовної культури і причиною
цього є те, що:
А) філософські ідеї в Україні Б) крім глибоких В) вона була присутньою на
розвивалися лише в межах абстрактно-теоретичних по- всіх основних етапах
літератури і відомими мисли- будов і системотворень, в українсь-кої історії і
телями можна назвати лише українській філософії ва- відігравала важливу роль у
письменників, які цікавилися жливого значення набули розвитку громадської думки,
соціальною проблематикою, а культурологічні пошуки, вона поставала переважно
суто філософські проблеми не етнодослідження, дослід- внутрішньо куль-турним
входили до сфери їх ження у сфері релігійної явищем і концентро-ваною
зацікавлення. філософії та філософії формою виразу
історії. особливостей національного
характеру українців.
4. Якщо проблематичність людського буття проявляє себе у тому, що можна народитися людиною, мати людський
організм, проте не бути людиною повною мірою її необхідних проявів, то:
А) щоб бути людиною треба Б) щоб бути людиною треба В) щоб бути людиною
присвятити своє життя Богу навчитись жити і діяти в треба мати неповторну
та злитися з ним у момент соціальному просторі, вміти своєрідність окремої
смерті, бо тільки так можна створювати принципи і людини (зовнішність,
досягнути повноти життя. віднаходити сенс життя та характер, звички,
смерті. особливості та ін..), в
протилежність типовим
рисам.
Г) Проблемне завдання: Прокоментуйте положення Л.Вітгенштайна про те, що більшість

філософських проблем породжено неправильним використанням мови. – Аргументуйте свою
відповідь.
Д) Філософська позиція доби Відродження, згідно якої все має душу, називається Панпсихізм.

БІЛЕТ №5

1. ”Марксизм, розроблений К.Марксом у ХІХ ст. був різновидом «наукової філософії».
Так Ні
2. Найпершою заслугою шкіл пізньої античної філософії можна вважати відкриття автономії
людського духу щодо обставин життя.
Так Ні
3. Ф.Бекон був засновником раціоналізму в філософії Нового часу.
Так Ні
4. Філософія Г.Гегеля характеризується системністю, повнотою та діалектичним методом..
Так Ні
5. Перші ідеї атомістичної будови речовини були сформульовані в епоху Відродження.
Так Ні
6. В. Вернадський вважав, що наука як планетарне явище має привести до гармонії суспільства і
природи.
Так Ні
7. Буття та існування – це тотожні поняття.
Так Ні
8. Істина – це не стан знань, а процес, в якому кожна складова знання виконує функцію у
засвідченні виправданості певного знання.
Так Ні
9. Суб’єкт історії – це самодіяльна одиниця, що в історичному процесі постає джерелом
історичної активності та вихідної мотивації історичних дій.
Так Ні
10.Свідомість необхідно вимірювати і досліджувати за допомогою приладів.
Так Ні
11. Філософськам парадигма не залежить від історичної епохи та типу культури
Так Ні
12. Давня східна філософія орієнтувалась на духовний канон життя та практикувала образний,
афористичний стиль мислення.
Так Ні
13. Антропоцентризм як характеристика філософської парадигми утвердився в епоху Нового
часу.
Так Ні
14. Філософська наука про буття – це космологія.
Так Ні
15. Сучасна некласична філософія має тенденцію до злиття різноманітних течій та напрямів.
Так Ні

1. Знання, за І.Кантом, постає:
а) результатом дедуктивних доведень розуму;
б) синтезом матеріалу чуттів та форм розсудку;
в) результатом інтелектуальної інтуїції.
2. Позиція “імморалізму” була обґрунтована:
а) К.Марксом, який вважав що мораль буржуазного суспільства є лицемірною;
б) З.Фрейдом, що вважав інстинкти найпершими чинниками життя;
в) Ф.Ніцше, який вважав, що життя не підлягає моральним оцінкам.
3. Вислів “Людина – це мислячий очерет” належить:
а) Р. Декарту;
б) Ф.Ніцше;
в) Б.Паскалю.
4. Згідно Аристотелю, всі речі складаються із:
а) атомів;
б) чотирьох світових стихій;
в) форми і матерії.
5. Логічний позитивізм (неопозитивізм) у перший третині ХХ ст. розробляв процедуру:
а) онтологічного доведення існування Бога;
б) верифікації, тобто перевірки наукових положень на істинність;
в) феноменологічної редукції, тобто виявлення сенсу сприйняттів.
6. Філософські курси Києво-Могилянської академії були:
а) повністю ідентичними до пізньосхоластичних курсів західних університетів;
б) подібними до західноєвропейських пізньосхоластичних курсів, але враховували
особливості національної культури та здобутки новітньої науки;
в) оригінальними курсами, що не мали аналогів.
7. Людські виміри проблеми буття полягають у тому, що:
а) буття є тим, що людина пізнає першим у своєму житті;
б) буття постає вищою цінністю та мірою відповідальності людини за свої вчинки;
в) буття дозволяє людині самореалізуватися;
8. Серед перерахованих нижче чинників немає відношення до виникнення свідомості:
а) трансцендентальний;
б) мовний;
в) індивідуально-особистісний.
9. Філософське розуміння пізнання передбачає:
а) продукування інформації;
б) прагнення за допомогою знань оволодіти певною дійсністю;
в) можливість для людини досягнути найважливішого та найзаповітнішого в своєму житті.
10. Співвідношення рівнів пізнання можна окреслити наступним чином:
а) чуттєве пізнання є найпершим і найважливішим для знань;
б) лише абстракне мислення здатне надати чуттєвим даним статусу інтелектуально
випраданих результатів пізнання;
в) знання утворюється лише як синтез чуттєвих даних та розумових пізнавальних
конструювань.

1. Філософія екзистенціалізму намагалась довести в своїх міркуваннях те, що:
А) людина не може пізнавати Б) людина є основним В) філософія повинна опіку-
себе засобами науки, а лише предметом філософії, її ватись проблемами буття,
способом внутрішнього слід розглядати і вивчати реального існування речей
переживання власного життя, в всебічно, в усіх та явищ дійсності, оскільки
процесі якого їй відкриваються можливих проявах та лише знання найперших на-
власна свобода, властивостях: через чал буття відкриває людині
неузасадненість, закинутість у зв’язки із космосом, шлях до цілісного і система-
цей світ, що супроводжуються суспільством, історією, тичного осмислення дій-
відчуттями туги, страху, культурою, сності.
відчаю. використовуючи для того
численні науки.
2. Підкреслюючи роль освіти, науки та знань у людському житті, представники європейського

Просвітництва доводили, що:
А) філософія може успішно Б) філософія повинна набу- В) людину і суспільство
розвиватись у діалозі із ти статусу науки, тобто можна покращи-ти лише
іншими науками, а тому її стати науковою філософією, шляхом освіти і пропаганди
основне завдання полягає в а її основні завдання поля- знань, при тому серед усіх
тому, щоби виробляти та гають у проясненні мови знань для неї найбільш
обґрунтовувати найбільш науки та аналізі її логіки корисними та потрібними
виправдані та ефективні (будови); лише так філосо- постають знан-ня моральних
методи науково-пізнаваль- фія може виправдати своє норм та доб-рочесностей;
ної діяльності. існування. філософія повинна сприяти
людському
самовдосконаленню.
3. Наголоси у некласичним розумінні буття можна окреслити так:

А) некласична філософія пого- Б) некласична філософія В) некласична філософія
джувалася вести розмови про буття стверджувала, що буття – це, наполягала на тому, що
лише в межах усвідомлення дій- в першу чергу, незалежна від буттям є вічний і
сності з якою людина перебуває у людської свідомості суб- незмінний початок, як
безпосередніх контактах, оскільки станція духовної природи, матеріальної, так і
буття є внутрішньою умовою само- яка лежить в основі усіх духовної природи, і що він
здійснення, самореалізації людсь- явища та процесів є один, з якого походить
кого інтелекту в його діяльності. реальності; її слід пізнавати усе розмаїття світу.
через інтелектуальну
інтуїцію.
4. Антропоцентричний світогляд європейського Відродження передбачав, що:

А) людина живе бажанням Б) людина і весь земний світ В) людина, перебуваючи у
володіти світом, розвиває в ньому заряджені імпульсами центрі світу, наслідує від Бога
свою волю до влади, та руху до Бога; людина, як енергію творіння, тому вона
існує лише для опанування самостійна істота не існує; може створювати щось нове і
фізичними силами і вона підпорядковується лише досконале; людина приходить у
процесами з метою волі Божій та космічним цей світ, щоб пізнати себе та світ,
доцільного використання, законам, тому постає як в якому живее, і розвивати
вдосконалення. космічно-божественне власну особистість.
створіння.
Г) Проблемне завдання: Подайте своє розуміння положення Дж.Локка «Немає нічого в

інтелекті, чого б не було у відчуттях». Чи відповідає воно сучасному розумінню пізнання? Чи
згідні Ви з тим, що пізнання не виходить за межі чуттів? – Підкрепіть свої судження
прикладами.
Д) Г.Сковорода вважав, що світобудова складається із Макрокосмос (Всесвіт), Мікрокосмос
(Людина), Світ символів (Біблія).

БІЛЕТ №6

1. А.Шопенгауер вважав, що розуміння сутності людини і світобудови дозволяє сприймати
життя оптимістично.
Так Ні
2. Ренесансовий гуманізм обґрунтував думку про найпершу цінність земного життя та земних
вчинків людини.
Так Ні
3. Середньовічна філософія розглядала теологію як прислужницю філософії.
Так Ні
4. На основі тези “Мислю, отже існую” Р.Декарт зміг подати людину як суб’єкта пізнання і
діяльності.
Так Ні
5. Платон створив вчення про світ ідей, що протистоїть світові чуттєвих речей.
Так Ні
6. Професійна філософія в Україні виникає у Києво-Могилянській академії.
Так Ні
7. Онтологія та метафізика у своїх пошуках акцентують увагу на з’ясуванні сутності буття.
Так Ні
8. Метод постає порядком та послідовністю дій, що ведуть до бажаного результату.
Так Ні
9. Свідомості володіє здатністю мислити про те, що не можливо побачити і чого не існує.
Так Ні
10. Відповідальність людини за свої вчинки можлива тільки за наявності вибору.
Так Ні
11. Міфологічний світогляд базується на дискурсивному мисленні, а філософський носить
синкретичний характер.
Так Ні
12. Антична філософія включала в себе давньогрецьку, еліністичну, римську філософію та
патристику.
Так Ні
13. Ренесансна натурфілософія уславлена іменами М.Коперніка, Дж.Бруно, Г.Галілея та
І.Ньютона.
Так Ні
14. Поняття «позитивного» у філософії О.Конта позначало те, що є спостурежуваним, ясним,
корисним та конструктивним.
Так Ні
15. Львівсько-Варшавська філософська школи належить до сцієнтистської філософії ХХ ст.
Так Ні
1. Теза „Людина повинна бути найпершим предметом філософії, але її не можна досліджувати
методами науки, а лише через внутрішнє переживання” належить:
а) С.К’єркегору;
б) К.Марксу;
в) М.Бердяєву.
2. Філософ Нового часу, який розробив першу завершену теорію пізнання, це:
а) Дж.Локк;
б) Ф.Бекон;
в) Дж.Берклі.
3. Погляд на світ як невпинний рух та потік змін має назву:
а) квантова механіка;
б) діалектика;
в) спиритуалізм.
д) динамізм.
4. Ф.Аквінський зміг синтезувати християнське світобачення із філософією:
а) Г.Гегеля;
б) Сенеки;
в) Аристотеля.
5. Принцип розвитку був докладно опрацьований та введений в науковий обіг:
а) апологетикою і патристикою;
б) німецькою класичною філософією;
в) філософією логічного позитивізму.
6. Філософію серця як особливий напрям в українській філософії у ХІХ ст. розвивав:
а) Т. Шевченко;
б) О. Потебня;
в) П. Юркевич.
7.У своїх поглядах на буття Р. Декарт відстоював позицію:
а) монізму;
б) дуалізму;
в) плюралізму;
8. Філософія розглядає пізнання як:
а) прояв на рівні людини інстинкту допитливості;
б) способу пристосування людини до умов виживання;
в) як спосіб інтелектуального освєння світу людиною за межами дії інстинктів
життя.
9. До принципово нового, привнесеного свідомістю у реальність, можна віднести:
а) створення ідеальних об’єктів;
б) створення образів та уявлень;
в) вибіркове реагування на впливи ззовні.
10. Сучасна наука описує буття наступним чином:
а) буття виявляє себе складноорганізованою, ієрархічно побудованою динамічною
системою, яка постійно знаходиться в процесі становлення та розвитку;
б) буття розвивається лінійно і є матеріальним, оскільки лише матерія може бути справжнім
буттям, яке визначає характеристики усіх явищ;
в) буття можна пізнати та описати лише завдяки таким науковим дослідженням, що
спрямовані на виявлення елементарних частинок.

1. Тезу „Немає нічого в інтелекті, чого би не було у відчуттях” слід розуміти так:
А) людський розум від на- Б) людський розум за самою В) лише відчуття здатні
родження нагадує чисту своєю природою наділений виконати роль активізації
дошку, тобто не містить в певними здібностями до дій та дій розуму (інтелекту);
собі ніяких ідей, ніякого по- певними апріорними форма- сам собою інтелект
переднього знання, тому ми, тому він сам собою здат- перебуває у стані пасивно-
все, що він може вибудову- ний фіксувати те, що потрап- го сприйняття дійсності і
вати, доопрацьовувати, він ляє у людські відчуття, його позбавлений змісту, з
отримує через відчуття. оцінювати та опрацьовувати. яким він міг би діяти.
2. Міфологічний світогляд, що панував тисячоліттями, починає розкладатись та зникати
внаслідок таких основних причин:
А) філософія почала Б) формування та В) внаслідок розвитку та уск-
проявляти себе як утвердження різних наук, ладнення форм людської
найбільш ви-правдана та таких як астрономія, діяльності, росту та
ефективна форма математика, фізика, привело розширення сфери соціально-
світогляду та пізнавальної до виникнення суперечності культурної діяльності
діяльності; саме вона між раціональним знанням поступово утверджується
почала боротися із мі- та міфологічними дискурсивний тип мислення,
фологією та витісняти її із вигадками; саме ранні науки який суперечить
сфери духовної культури. витіснили міфологію. міфологічному, що й
приводить до розкладу
міфології..
3. Провідні філософські ідеї Г. Сковороди свідчать про те, що він:
А) дотримувався вчення, яке Б) його світогляд у багатьох В) вважав, що філософські ідеї
проповідувала тогочасна пунктах відрізнявся від Платона та Канта найбільш
церква, підтримуючи ідеї санкціонованого церквою, а продуктивні в історії
важливості духовного життя також він певною мірою філософії, високо оцінював
та неважливості життя відродив в Україні філософію Геґеля не
земного, віри у церковні «філософування у Христі», приймаючи його діалектики,
догми та необхідність суть якого полягала в тому, але притримувався думки, що
святкування усіх релігійних щоб відкрити в своєму серці світ постає як розгортання
світ. природу Христа. абсолютної ідеї.
4. У геґелівській концепції буття окреслене як:

А) система життєдіяльності Б) процес розгортання В) статична і незмінна
людини, яка складається з внутрішніх потенцій система (субстанція), яка
різних сфер прикладання Абсолютної ідеї, яка містить у собі все, і тому не
людських сил та здібностей, в переходить у світ природи, а потребує нічого іншого для
якій людина сходить від потім через людське пізнання власного існування, бо
загального до часткового. досягає вищого рівня забезпечує всім сама себе.
самопізнання.
Г) Проблемне завдання: «Людина є розвідуванням будь-яких форм сущого». – Пркоментуйте цю

тезу Ж.Батая та поясніть, який суттєві характеристики людини в ній відзначені. Чи згідні ви з
таким твердженням? Якщо так, то яким чином людина розвідує форми сущого?
Д) Позиція, згідно якої Бог створив світ, надав йому закони, імпульсу для життя і руху, а потім
вже не втручається в його розвиток, називається Деїзм.

БІЛЕТ №7

1. Антична філософія розпочинається с діяльності давньогрецьких софістів.
Так Ні
2. Згідно європейського середньовічного світобачення в основі світу лежать дві субстанції:
духовна і матеріальна.
Так Ні
3. Д.Бруно був представником філософії європейського Просвітництва.
Так Ні
4. Персоналізм вважає особистість тим, що робить людину людиною.
Так Ні
5. В Стародавній Індії філософія вперше набула статусу автономного напряму інтелектуальної
Так Ні
6. У ХІХ ст. філософсько-світоглядні ідеї в Україні знаходили вираз та виявлення лише в межах
академічної філософії.
Так Ні
7. Класичне і некласичне розуміння буття в основних положеннях співпадають.
Так Ні
8. Дискурсивне мислення – це логічно і методично послідовне мислення.
Так Ні
9. Прогрес є найбільш очевиднішою спрямованістю історії.
Так Ні
10. Версія божественного створення людини за сутністю співпадає з еволюціонізмом.
Так Ні
11. Пізня антична філософія вважала своїм основним завданням допомогти окремому індивіду
утвердитись у бутті.
Так Ні
12. Суттєвими рисами європейської середньовічної філософії були теоцентризм, креаціонізм та
сцієнтизм.
Так Ні
13. Гуманісти доби Відродження закликали людину бути покірливою Богові.
Так Ні
14. Раціоналізм як методологічна позиція у філософії Нового часу вимагав, щоб знання
приносили користь.
Так Ні
15. У ХХ ст. релігійна філософія остаточно зникла із духовного життя людства.
Так Ні

1. ”Коперніканський переворот” І.Канта – це :
а) гіпотеза про походження сонячної системи;
б) концепція, згідно якої людському розуму притаманні апріорні форми пізнання
(категорії);
в) концепція, згідно якої людина пізнає світ тою мірою, якою вона є активною.
2. Середньовічна філософія розвивалась переважно у формах:
а) раціоналізму та емпіризму;
б) ірраціоналізму та волюнтаризму;
в) схоластики і містики.
3. У вченні Б.Спінози субстанція розглядалась як:
а) взаємний перехід чотирьох світових стихій одна в одну;
б) як причина самої себе у єдності із атрибутами та модусами;
в) як нескінченна множина рухливих монад.
4. Видатними представниками німецької класичної філософії були:
а) Х.Вольф, І.Кант, К.Макрс;
б) І.Кант, І.Фіхте, Л.Фейєрбах;
в) І.Кант, О.Конт, Г.Гегель.
5. Філософську концепцію Ф.Ніцше називають “філософією життя” тому, що вона:
а) спиралася на новітні дані біології та еволюційної теорії;
б) розглядала всі процеси дійсності як різні виявлення життя;
в) наставляла людину на те, як організувати власне життя.
6. І. Франко вважав, що суспільними процесами рухає:
а) божественне провидіння;
б) наука і технічні винаходи, що стимулюються голодом та любовю;
в) видатні особистості, вожді та пророки.
7. Об’єкт пізнання:
а) передує суб’єкту та визначає його;
б) є похідним від суб’єкта;
в) є невід’ємним від суб’єкта, оскільки вони постають сторонами єдиного процесу
пізнання;
8. Розрізняння первинних та вторинних якостей речей було введене у філософію Нового часу:
а) Б. Спінозою;
б) Р. Декартом;
в) Г. Лейбніц
г) Дж. Локк
9. Метою творення культури, на думку М.Бердяєва, постає:
а) задоволення вітальних потреб людини та її виживання;
б) виявлення внутрішніх потенцій духу в будь-який спосіб;
в) тримання мас у покорі правлячим класам.
10. Історичний процес має кінцеву мету – це позиція:
а) античної філософії;
б) середньовічної філософії;
в) ніцшеанства.

1. Відмінності між античною та давньосхідною філософіями можна подати так:
А) давньосхідна філософія Б) антична філософія В) антична та давньосхідна
виникла значно раніше від виникла значно раніше від філософії виникають
античної, тому вона швидше східної, тому вона швидше приблизно в той же самий
досягла високого рівня роз- досягла високого рівня час, проте східна філософія
витку та відокремилась від розвитку та, утворила була тісно пов’язана із
інших напрямів духовної численні школи, в той час міфами та релігією, а антична
діяльності, в той час як ан- як східна філософія була філософія відокремилась від
тична філософія була тісно тісно пов’язана із міфами інших напрямів духовної
пов’язана із міфами та та релігією. діяльності та набула
релігією. автономного статусу.
2. До суттєвих особливостей сучасної некласичної філософії слід віднести:

А) прагнення цієї філософії Б) те, що сучасна некласична В) те, що сучасна некласич-
до створення розгалужених, філософія радикально відме- на філософія є строкатою та
всеохоплюючих систем фі- жувалась від класичної, про- суперечливою, включаючи в
лософського знання на осно- тиставивши її вихідним своє функціонування як
ві єдиних засадничих поло- ідеям позицію ірраціоналізм- класичні, так і некласичні
жень, що в цілому вписував- му, позитивізму, філософські напрями та
лись у єдиний життєвий заперечивши провідну роль активізуючи майже усю
цикл світової субстанції та розуму у людській попередню історію філо-
принцип роз-витку. діяльності та в суспільній софії.
організації життя.
3. Фундаментальність поняття буття для філософії визначається тим, що:
А) філософія виконує функцію Б) в понятті буття міститься В) буття – це те, з чим
людського світоорієнтування, а усе знання людини про людина зустрічається
буття – це найширше Всесвіт та Бога, які становлять вперше, і тому важливо його
філософське поняття, і тому в ньому єдине ціле, включно із пізнати, оскільки від цього
воно постає як граничний, людиною оскільки це поняття пізнання залежить чи
цільовий, стратегічний є найбільш загальним та людина досягне успіху у
людський орієнтир; абстрактним. житті чи ні.
4. Оскільки під свободою загалом розуміють наявність у людини можливостей для максимального самовиявлення,
то:
а) свобода протистоїть межі, б) свобода дає можливість в) свобода – це не те, що
обмеженню будь-якими вибору з певних варіантів надано людині, а те, що
засобами людської діяльності, лише у тому випадку, коли людина здобуває сама в
а також означає свободу від людина розуміє різницю між процесі самопізнання та
нагляду, примусу. Крім цього, можливими варіантами й саморозвитку, які залежать від
свобода означає те, що усвідомлює свою того, чи людина розглядає
людина може робити все, що відповідальність за даний саму себе як незавершену
завгодно. вибір. істоту.
Г) Проблемне завдання: Поясніть своє розуміння відомої тези «Філософія є прислужницею

теології». Якою мірою цю тезу можна вважати виправданою та прийнятною для сучасної
філософії. – Аргументуйте свою відповідь.
Д) Згідно з Просвітниками, найперше значення для людтини мають знання Моральних норм.

БІЛЕТ №8

1. Сократ був учнем і послідовником софістів.
Так Ні
2. Поняття «логос» в античній філософії позначало універсальний закон космосу.
Так Ні
3. Християнська патристика була заключним, вищим етапом розвитку схоластики.
Так Ні
4. Назва «філософська антропологія» виникла в епоху Відродження.
Так Ні
5. Платон розділив дійсність на світ ідей та світ речей, радикально протиставивши їх між
собою.
Так Ні
6. Іван Франко розробив «теорію непомітного зла».
Так Ні
7. М. Гайдеґґер є творцем «фундаментальної онтології», основи якої розробив у праці «Буття і
час».
Так Ні
8. Інтуїція – безпосереднє схоплення істини поза аналізом та доказами.
Так Ні
9. Самосвідомість – це здатність свідомості фіксувати саму себе.
Так Ні
10. Циклічне розуміння ходу історії передбачає наявність логічно-дискурсивного мислення.
Так Ні
11. В епоху Відродження вважалося, що людина здатна змагатися з Богом у своїй творчості.
Так Ні
12. Неопозитивізм є ірраціоналістичним напрямом у філософії ХХ ст.
Так Ні
13. Аристотель наполягав на тому, що пізнання передбачає виявлення причин і начал речей.
Так Ні
14. Середньовічний світогляд за своєю сутністю був космоцентричним.
Так Ні
15. Креаціонізм як позиція щодо походження людини протистоїсть позиції пантеїзму.
Так Ні

1. Гасло „Факти є живлення науки” відповідає позиції:
а) емпіризму;
б) раціоналізму;
в) сенсуалізму.
2. Пізня антична філософія найбільше прагнула:
а) виявити начала світу і природи;
б) захистити індивіда та звільнити його від страхів життя;
в) захистити істини християнства перед громадською думкою.
3. Згідно І.Канта людина пізнає:
а) явища;
б) речі в собі;
в) начала речей.
4. За переконанням філософів–екзистенціалістів людина постає:
а) суб’єктом та об’єктом соціальних стосунків;
б) неузасадненою, закинутою в світ;
в) вінцем божого творіння.
5. Проголошення симфонії розуму та віри у філософії ХХ ст. характеризує позицію:
а) аналітичної філософії;
б) протестантської теології;
в) неотомізму.
6. Онтологічна позиція Б.Спінози характеризується як:
а) монізм;
б) дуалізм;
в) плюралізм.
7. Згідно Р.Декарту, пізнання модливе тому, що:
а) людина використовує інтуїцію;
б) людина покладається на відчуття;
в) розуму людини притаманні вроджені ідеї.
8. Об’єкт та предмет пізнання співвідносяться таким чином:
а) вони є синонімами;
б) вони стосуються різних сфер пізнання: предмет фігурує в гуманітарних науках,
об’єкт – в природничих;
в) предмет постає певним зрізом або проекцією об’єкта.
9. Концепція свідомості, що на переконання її прихильників, має підтвердження з боку
археології – це є:
а) теорія еволюції;
б) трудова концепція;
в) дуалістична концепція.
10. Історичний процес передбачає наявність:
а) двох векторів свого здійснення: змін та неперервного тривання;
б) постійного розвитку від простого до складного;
в) постійного занепаду людства та його моралі.

1. Теза Р.Декарта „Я мислю, отже я існую” постала результатом:
А) проведення принципу Б) спроб відшукати найна- В) міркувань філософа
методичного сумніву з метою дійніше та незаперечне щодо природи та сутності
піддати критичному перегляду доведення існування Бога, людини: щоби пояснити
усі знання та здобути оскільки із здібності здатність людини діяти
незаперечний відправний пункт людського мислення усві- вільно та творчо, треба
для здійснення процедур домлювати себе самого припустити в ній
дедуктивного виведення всіх можна зробити висновок існування такого центру,
можливих істин із очевидних та про існування в світі само- який самовладно може
незаперечних положень засновної та самоусвідом- приймати рішення та
(засновків). люючої сутності. ініціювати активність.
2. До вихідних тез філософії Ф.Ніцше слід віднести наступні:

А) оскільки наука у ХІХ ст. Б) людина є найпершим В) все, із чим стикається
виявилась спроможною по- предметом уваги філософії, людина, постає лише
яснити всі основні процеси і але її не можна вивчати різновидами життя, тому в
явища дійсності, потреба у методами наукового пізнан- світі панують закони
філософії як самостійній ня, оскільки наука все уза- виживання і боротьби за
сфері знання відпадає; вона гальнює та підводить під єдині існування, де повинні
має опрацьовувати дані закони; розуміння людини перемагати сильніші;
різних наук, узагальнювати можливе лише через внут- заклик підтримувати
їх та сприяти проясненню рішнє переживання життя. слабких знесилює та
мови науки. послаблює життя.
3. З позиції гедонізму сенс життя полягає в тому, що:

А) життя – це зречення від Б) життя – це насолоди, В) життя – це прагнення щастя
світу і відмова від усіх утіх бажано, як можна більш як справжнього призначення
плоті, заради спокутування різноманітні, тут і зараз, людини, а щастя полягає у
гріхів та досягнення оскільки після смерті нічого житті, котре повинно бути
містичної єдності з немає, тому необхідно взяти насичене не стражданнями, а
трансцендентним Богом від життя усі найкращі задоволеннями, які ніколи не
насолоди. будуть перервані.
4. Українська філософія органічно вписана в історію українського народу та його духовної

культури тому, що:
А) філософські ідеї в Україні Б) крім глибоких В) вона була присутньою на всіх
розвивалися лише в межах абстрактно-теоретич- основних етапах української історії
літератури і відомими мисли- них побудов і систе- і відігравала важливу роль у
телями можна назвати лише мотворень, в україн- розвитку громадської думки, вона
письменників, які цікавилися ській філософії поставала переважно внутрішньо
соціальною проблематикою, а важливого значення культурним явищем і
суто філософські проблеми не набули культуроло- концентрованою формою виразу
входили до сфери їх гічні пошуки та особливостей національного
зацікавлення. етнодослідження характеру українців.
Г) Проблемне завдання: Подайте своє розуміння тези Дж.Берклі «Бути – значить бути
сприйнятим». Що випрадваного і невиправданого є в цій тезі? – Аргументуйте свою відповідь.
Д) Позиція в онтології, що визнає множінність начал світу, називається Плюралізм.

БІЛЕТ №9

1. Філософія найчастіше визначається як теоретична форма світогляду.
Так Ні
2. Найпершим об’єктом античної натурфілософії поставала природа, а першою проблемою –
проблема начала буття.
Так Ні
3. Креаціонізм як суттєва риса християнської філософії означає віру в наперед визначення долі.
Так Ні
4. В епоху Відродження у поглядах на світобудову були поширеними пантеїзм та панпсихізм.
Так Ні
5. Ідея атому як вихідної частинки світобудови була висунута в епоху Нового часу .
Так Ні
6. З прийняттям християнства в Київській Русі попередня філософія змінюється на
християнську.
Так Ні
7. Філософія виводить всі свої теми, проблеми та міркування на межу буття-небуття.
Так Ні
8. Плюралізм - філософське вчення, яке признає єдиним джерелом пізнання розум.
Так Ні
9. Історичний процес розвивається суперечливо, бо в ньому спостерігаються як періоди
піднесення, так і періоди занепаду.
Так Ні
10. Лише свідомість здатна продукувати ідеальні еталони для оцінки дійсності.
Так Ні
11. Століттям Просвітництва в Європі називають XІІІ ст.
Так Ні
12. Схоластика ґрунтувалась на твердженні, що шлях до Бога лежить через палку віру та щирі
почуття.
Так Ні
13. Гносеологія є однією зі складових частин філософії.
Так Ні
14. Для німецької класичної філософії було характерним прагнення до створення завершених
систем філософського знання.
Так Ні
15. Питання про метод істинного пізнання вийшло на провідне місце у філософії Нового часу.
Так Ні

1. ”Категоричний імператив” – це:
а) вимога логіки будувати людське мислення згідно її законами;
б) принцип сучасного наукового осмислення космосу;
в) всезагальний закон моральної поведінки.
2. Тезу „Я знаю, що я нічого не знаю” слід завершити словами:
а) оскільки людина є мірою усіх речей;
б) оскільки істина доступна лише богам;
в) але інші люди не знають навіть і того.
3. Сперечання матеріалізму та ідеалізму розгорнулось:
а) у некласичній філософії ХІХ ст.;
б) між прихильниками Аристотеля та Платона;
в) в середньовічній філософії.
4. Поняття, що було введено некласичною філософією для позначення особливостей людського
способу буття:
а) субстанція;
б) активізм;
в) екзистенція.
5. Плюралізм як філософський погляд на начала світу передбачає визнання:
а) існування двох незалежних субстанцій;
б) існування множинних субстанцій;
в) існування вірогідної субстанції.
6. Із згаданих нижче діячів до складу Кирило-Мефодіївського братства не входив:
а) М. Драгоманов;
б) П. Куліш;
в) М. Костомаров.
7. «Антропний принцип» – це аргумент, згідно якого:
а) людина бачить Всесвіт таким, яким дозволяє їй бачити її сприйняття;
б) людина бачить Всесвіт саме таким, бо лише в такому Всесвіті могла
виникнути людина як спостерігач;
в) людина бачить Всесвіт таким, яким його створив Бог.
8. Чуттєве пізнання як рівень пізнання характеризується:
а) найбільшою достовірністю, оскільки прямо засвідчує реальність;
б) тим, що воно є єдиним джерелом пізнання;
в) тим, що воно є найпершим джерелом пізнання.
9. В своєму реальному функціонуванні наука постає в якості:
а) незаперечних положень та принципів;
б) як єдність знань та діяльності, що їх продукує;
в) єдності інтуїції та доведень.
10. Людські цінності протистоять:
а) знанню;
б) аморалізму;
в) політиці.

1. До відмінностей між античним та середньовічним світоглядами слід віднести:
А) політеїзм, креаціонізм, Б) креаціонізм, провіден- В) пантеїзм, деїзм та
фаталізм античного ціалізм, екзегетичність та ві- колообіг світових стихій в
світоба-чення та визнання росповідальний характер се- античному світобаченні та
неможливості пізнати редньовічного світобачення та монізм, креаціонізм та
сутність Бога за космоцентризм, політеїзм та теоцентризм середньовічно-
допомогою розуму у добу натуралістичний тип го світобачення.
середньовіччя. мислення в античному
світобаченні.
2. Розрізняння первинних і вторинних якостей речей у філософії Нового часу проводилось на

таких підставах:
А) оскільки лише матема- Б) первинними якостями ре- В) первинні якості речей –

тичні та геометричні харак- чей слід вважати ті, які це ті якості, що зумолюють-
теристики речей підлягають можуть бути корисними для ся суттєвими властивостями
точному обчисленню, то їх людини, тому на них має субстанції, а вторинні якості
як первинні якості слід спрямовуватись пізнання, а – це ті, що носять характер
приймати до уваги у пізнан- те в речах, що постає нейт- акциденції та виникають
ні, а вторинні якості – те, як ральним або другорядним, внаслідок взаємодій між
проявляються речі у відчу- слід віднести до вторинних різними модусами субстан-
тях – слід вважати лише якостей. ції.
суб’єктивними враженнями.
3. Оскільки цивілізація – це такий рівень і стан суспільства, якому притаманні розвиток культури
та її ефективне функціонування в усіх галузях буття суспільства, то:
А) поняття «цивілізація» ширше Б) цивілізація і культура В) спонтанний розвиток
поняття «культура»; цивілізація постають двома різними культури завжди стимулює
охоплює собою усі сфери життя сторонами суспільно- та підкріплює цивілізаційні
суспільства й диктує їм свої історичного буття; культура процеси, одухотворює їх і,
умови існування, оскільки окреслює лише духовний таким чином, цивілізація і
акцентує увагу на розвитку рівень розвитку суспільства, культура доповнюють одна
добробуту, зручностей. а цивілізація – матеріальний. одну.
4.Кореспондентська теорія істини базується на таких твердженнях:

А) істина – це якісна Б) істина – це якісна В) істина – це незмінні знання, від
характеристика зовнішньої характеристика людських яких ми відштов-хуємось і на які
реальності, яка від обра- інтелектуальних побудов, а ми спираємось у своїй
жається у нашій свідомості, не реальності, тому вона інтелектуальній діяльності, тому її
відповідно, істина передбачає розумову можна знайти в математиці та
притаманна самим речам: активність людини, геометрії, які засновуються на
істиною є те, що насправді є спрямовану на правильне певних аксіомах, певних
в речах. відображення дійсності та самоочевидних твердженнях, які не
на порівняння знань із потребують доведення.
реальним станом речей.
Г) Проблемне завдання: Прокоментуйте тезу І.Канта «Мати якусь річ у своїх відчуттях – ще не
значить знати цю річ». Яку важливу рису людського пізнання вона фіксує? – Аргументуйте
свою відповідь.
Д) Ренесансний гуманізм прагнув реабілітувати тілесний початок в людині

БІЛЕТ №10

1. Філософія як форма світогляду постає загальнолюдським явищем.
Так Ні
2. В епоху Нового часу виникають національні та регіональні філософії.
Так Ні
3. Німецька класична філософія була початковим етапом філософії Нового часу.
Так Ні
4. Д.Берклі був представником раціоналізму.
Так Ні
5. Філософські джерела Київської Русі відрізнялись оригінальністю ідей та позицій.
Так Ні
6. Одним із перших просвітників в Україні був С. Оріховський-Роксолан.
Так Ні
7. Сакрат вважав, що істинні знання є єдиною основою моральності.
Так Ні
8. Безсмертя людини постає реальністю в кількох планах: в генетичному, соціальному,
культурному.
Так Ні
9. Мова і знаково-символічна діяльність постають носіями змісту свідомості.
Так Ні
10. Соціальний прогрес повинен вимірюватися тільки рівнем споживання матеріальних благ.
Так Ні
11. Некласична філософія намагалась узгодити свої твердження із класичною філософією.
Так Ні
12. В епоху Відродження панував гуманізм і була відсутня натурфілософія.
Так Ні
13. Східна філософська парадигма передбачає активне перетворення природи, розвиток
техніки, науки, шанування прав окремої особи.
Так Ні
14. Поняття «суспільство» позначає сукупність людей, що живуть та діють разом.
Так Ні
15. Постмодернізм є пізнім, зрілим етапом розвитку середньовічної філософії.
Так Ні

1. Сцієнтизм як позиція в сучачсній філософії вважає, що пізнання слід спрямовувати:
а) на виявлення незмінних та остаточних засад буття;
б) на те, що увійшло у наше сприйняття, що є доступним людині;
в) на засади, мову та методи науки.
2. Відмінність у філософських позиціях Сократа та софістів полягала у тому, що:
а) Сократ не вимагав гроші за навчання, а софісти вимагали;
б) софісти сповідували принципи відносності усякого знання, а Сократ вважав, що
справжні знання повинні бути остаточними, завершеними;
в) софісти досліджували природу, а Сократ людину.
3. Сенсуалізм в теорії пізнання виходить з принципу:
а) сенс є лише в тому, що є корисним;
б) питання про сенс життя є найпершим для людини;
в) немає нічого в інтелекті, чого б не було у відчуттях.
4. “Монадологія”, як вчення про численні монади (одиниці) – початки буття, була розроблена:
а) Б.Спінозою;
б) Г.Лейбніцем;
в) Р.Декартом.
5. Зміст світогляду визначають:
а) знання про світ, зпродуковані природознавством;
б) знання, принципи, переконання, що є життєвими орієнтирами людини;
в) вірування, підсвідомі прагнення та пристрасті.
6. Давньоукраїнський твір, в якому подаються світоглядні уявлення часів Київської Русі, це:
а) Історія Русів;
б) Закон буття українського народу;
в) Повість врем’яних літ.
7. Метод, що характеризуєся рухом думки від часткового до загального – це є:
а) індукція;
б) дедукція;
в) редукція.
8. Потреба в синтезі даних чуттів із абстрактними раціональними узагальненнями зумовлена:
а) цілісним характером духовних процесів;
б) існуванням двох основних джерел пізнання – матеріалу чуттів та апріорних форм
розсудку;
в) тим, що кожний із даних рівнів пізнання має свої переваги та недоліки.
9. До сучасних концепцій походження свідомості відносимо:
а) марксистську;
б) еволюції;
в) анімізму.
10. Концепцію філософії історії розробив:
а) Сократ
б) І.Г.Гердер
в) І.Кант

1. Відмінності між позиціями емпіризму та раціоналізму окреслюються так:

А) емпіризм, сповідуючи Б) емпіризм наполягає на В) емпіризм вимагає будь-
тезу про те, що немає нічого тому, що істинні знання які знання виводити із екс-
в інтелекті, чого би не було можуть базуватись лише на периментів, а раціоналізм –
у відчуттях, зводить знання фактах, а раціоналізм, напо- із інтелектуальних констру-
до чуттєвих даних, а раціо- лягаючи на тому, що пізнан- вань, із логічних доведень та
налізм базує знання на ня залежить від діяльності гіпотез; емпіризм ототож-
фактах, опрацьованих розуму, вимагає виводити нює знання і користь, а
логікою. знання із первинних та раціоналізм їх протиставляє.
незаперечних ідей.
2. Відмінності між онтологічними ідеями Платона та Аристотеля полягають у наступному:
А) Платон вважав найпер- Б) Платон вважав, що світ В) Платон в основу буття

шим буттям буття ідей – створений Деміургом, який світу покладав вічні та
ідеальних сутностей речей, а діє на основі вічних та незмінні ідеї, а Аристотель
Аристотель ототожнював незмінних ідей, а Аристо- подавав світ як взаємний
буття із будовою, причина- тель вважав світ не створе- перехід чотирьох основних
ми та діями реальних речей, ним, існуючим вічно на світових стихій – вогню,
тому Платон протиставляв своїх власних матеріальних повітря, води та землі.
світ ідей і світ речей, а Ари- засадах.
стотель їх зближує.
3. Філософія європейського Просвітництва пропагувала таке відношення до знання:

А) все, що потрідно людині Б) тільки істинні знання В) людина має покладатись
для житя та самоствердження, роблять людину розви- виключно на наукові знання,
вона може отримати від Бога, неною та доброчесною, а оскільки наукове пізнання
тому її найперше завдання тому слід поширювати не підлягає моральним
полягає в тому, щоб знання та прилучати оцінкам, то людина у
наполегливо читати Біблію та людей до світи у будь- пошуках істини може бути
запроваджувати у життя ті який спосіб. Проте серед вільною від моральних
догмиати і настанови, що в ній усіх знань найперше обмежень; істина для неї
вміщені.. людина має опанувати повинна бути найпершою та
знанням моральних норм найвищою цінністю.
і принципів.
4. Питання про культуру набуло надзвичайного загострення наприкінці ХІХ – на початку ХХ

ст. внаслідок того, що:
А) в цей час культура Б) в цей час культура почала В) в це час внаслідок інтен-
вперше досягла високого стримко занепа-дати, сифікації міжнародної
рівня розвитку і стала оскільки культурна творчість комунікації кульутрне життя
доступною для біль- набула харак-теру масового постає полі-фонічним, зазнає
шості людей, оскільки стандарт-изованого краху позиція
зявились біліотеки, продукування, тиражування, європоцентризму, зароджується
кінотеатри та ін. а митці почали орієнтуватись масова некласична культура, а
Відповідно, і рівень на матеріальні прибутки та певні культурні досягнення
культурності населення успіх. вперше обертаються проти
назвичайно зріс людини.
Г) Проблемне завдання: Спробуйте прокоментувати положення Епікура про те, що основним

завданням філософії постає позбавлення людини страхів життя. Що мав на увазі філософ? Яким
чином філософія може виконати це завдання?
Страхи за Епікуром: 1) невідомі природні стихії; 2) боги, надприродні сили; 3) смерть.
Д) Згідно переконань середньовічної схоластики, сутність Бога пізнати розумом неможливо,
проте треба наближатися розумом до пізнання.

БІЛЕТ №11
ТЕСТИ А. Обведіть колом варіант правильної відповіді:

1. «Коперніканський переворот» І. Канта у філософії був пов'язаний з його гіпотезою про
походження Соняшної системи.
Так Ні
2. Епікуреїзм, даосизм та неоплатонізм є основними напрямками натурфілософії.
Так Ні
3. Історично першою формою світогляду вважається релігія.
Так Ні
4. Ф. Бекон постає родоначальником європейського емпіризму.
Так Ні
5. Неотомізм постає одним з найвпливовіших напрямів сцієнтистської філософії ХХ століття.
Так Ні
6. Серед філософських ідей у творах Л. Українки фігурує ідея героїчного оптимізму.
Так Ні
7. Онтологія досліджує прояви буття, а метафізика – сутність буття, причини та джерела його
виникнення.
Так Ні
8. Сформована особистість характеризується наявністю в її духовному світі самості.
Так Ні
9. Пізнання в сучасній філософії розглядається переважно як отримання інформації.
Так Ні
10. Наукова картина світу – це уся сукупність накопичених наукових знань.
Так Ні
11. Найбільш виразною рисою міфології був синкретизм – злиття усього з усім.
Так Ні
12. Лозунгом раціоналізму є відомий вислів Ф. Бекона: «Знання – сила!».
Так Ні
13. Ж.-П.Сартр і А. Камю були видатними представниками французького екзистенціалізму.
Так Ні
14. Л. Фейєрбах поставив у центр своєї філософії істинну релігію.
Так Ні
15. Рненесансний гуманізм закликав людину підпорядковувати своє життя суворим аскетичним
регламентаціям.
Так Ні
ТЕСТИ Б. Обведіть колом літеру, що позначає варіант правильної відповіді:

1. Духовним каноном давньоіндійської філософії є:
а) Тріпітака;
б) Веди;
в) П’ятикнижжя.
2. Важливе значення для формування і розвитку філософії Нового часу мало:
а) формування точних наук, найперше – математизованого природознавства;
б) становлення абсолютних монархій та національних держав;
в) поширення протестантизму як нової течії християнства
3. Перш ніж вивести тезу «Я мислю, отже існую», Р. Декарт стверджував:
а) «вірую, тому що абсурдно»;
б) « усе треба піддати сумніву»;
в) «знання – це сила».
4. Епоха Відродження в історії Європи – це:
а) 15/16 – 17/18 ст.;
б)11/12 – 14/15 ст.;
в) 14/15 – 15/16 ст.
5. Одним з етапів розвитку позитивізму був:
б) беркліанство;
в) емпіріокритицизм.
6. Для української філософії була властивою така характеристика:
а) вона виявляла схильність до абстрактно-раціональних системних побудов;
б) набула автономного характеру розвитку;
в) вона завжди проявляла схильність до моральних настанов та життєвого
повчання.
7. «Немає нічого в інтелекті, чого б не було у відчуттях» – ця є теза:
а) Ф.Бекона;
б) Р.Декарта;
в) Дж. Локка.
8. Внаслідок внутрішньо суперечливого характеру пізнавального процесу, пізнання
розвивається:
а) по висхідній;
б) лінійно;
в) спиралеподібно.
9. До функцій свідомості відноситься:
а) управлінська;
б) контрольно-регулятивна;
в) інтегруюча.
10. Історичний процес, як поєднання прогресу та регресу трактував:
а) Г.Гегель;
б) Тома Аквінський;
в) Ж.-П.Сартр.
ТЕСТИ В. Обведіть літеру, яка позначає варіант правильного завершення положення:

1. Співвідношення між двома провідними напрямками середньовічної філософії – схоластикою та містикою –
можна окреслити наступним чином:
А) схоластика прагнула Б) схоластика була віддана В) схоластика була системою
використовувати розум догматам християнства та середньовічної філософської
для богопізнання, для скеровувала усі засоби розуму і думки, яку викладали в школах
обґрунтування основ пізнавальних можливостей та університетах, а головною її
християнства, насамперед людини на їх формулювання та рисою була скерованість на
на доведення буття Бога за обгрунтування, тоді як містика відкриття і запровадження
допомогою розуму і опиралася на шлях інтуїтивно- чогось нового, прогресивного у
логіки, тоді як містика екстатичного (надчуттєвого) філософії та науці, тоді як
виходила з того, що розум наближення до Бога з містика, навпаки, поставала
тільки шкодить у використанням методів магії, консервативною і догаматич-
Богопізнанні, а тому слід заклинань, обрядів, табу і ін. ною, спрямованою проти систе-
опиратися лише на віру і поза зверненням до догматів матизації основних догматів
любов до Бога. християнства.
2. Відмінності між міфологічним та філософським світоглядами можна подати наступним чином:

А) філософський світогляд є Б) філософський світогляд є В) філософський світогляд
теоретично обґрунтованою системою поглядів на світ, своїм об’єктом має світ,
системою поглядів на світ, що який вирішує усі проблеми природу, космос, Бога і у
базується на дискурсивному шляхом одухотворення і процесі рефлексії над світом
мисленні, культивує критичне персоніфікації природних і виходить і поза межі
ставлення до авторитетів і має суспільних явищ, де відсутнє емпіричного досвіду, тоді як
авторів, тоді як міфологія є розмежування знання та міфологічний світогляд є
системою образно-поетичного, віри, тоді як міфологія є системою символічно-
знання про світ, що ґрунтується таким типом світогляду, образного знання про світ і
на синкретичному типі який характеризується місце в ньому людини та
мислення та тезі «Все є в дискурсивним мисленням і ґрунтується на вірі в
усьому». вивчає світ як єдність надприродні сили, на
різноманітного, як ціле. теоцентризмі й поділі світу на
земний та небесний.
3. Особливістю античної (давньогрецької) натурфілософії було те, що вона:

А) була прямим продовженням Б) попри певні фантазії та В) заклала основи
міфологічного мислення, а тому образи уяви, базувалась на математизованого природо-
визнавала богів як уособлення дискурсивному мисленні. знавства, відкрила перші
світових стихій. Міркування Вона деміфологізувала закони класичної механіки,
античної натурфілософії носили природу, а свої вихідні довела геліоцентричну
переважно фантастичний твердження намагалась будову Соняшної системи.
характер, тому вони не вплинули доводити із посиланнями на Діячі античної натур-
на подальший розвиток науки, досвід. У підсумку вона філософії отримали назву
яка формувалась у боротьбі із сформулювала цілу низку «титанів» через те, що
такою натурфілософією. Окрім продуктивних ідей, що прагнули до глибинних та
того, вона не доводила свої тези, сприяли розвитку науки та надзвичайних знань
а вимагала прийняття їх на віру. використовуються в ній і
сьогодні.
А) еволюціонізм вважає Б) еволюціонізм розглядає В) еволюціонізм розглядає людину

людину генетично запра- людину як таку, що як результат тривалого розвитку
грамованю та генетично формується в суспільстві під форм життя на Землі, а тому трактує
обумовленою, а креа- впливом соціально-культур- її як високо розвинену тварину, що
ціонізм наполягає на тому, них чинників, тому приділяє відрізняється від усіх інших тварин
що людина створює себе увагу її вивченню на різних лише ступенем розвитку, а не своєю
сама, своїми власними стадіях формування і сутністю, а креаціонізм подає
зусиллями, а тому має розвитку, а креаціонізм вва- людину як боже творіння, а тому
свободу вибору, яку жає людину незмінною, наділяє людину особливими,
реалізує у моральному такою, що має сталий вищими якостями та ставить її у
виборі. характер та життєві якості. центр світобудови.
4. Позиції еволюціонізму та креаціонізму у питанні про походження людини співвідносяться
так:
Г) Проблемне завдання: Прокоментуйте положення С.Боеція (V ст.) про те, що, хоча розумом
не можна пізнати сутність Бога, розум слід використовувати у богопізнанні. – Аргументуйте
свою відповідь.
Д) Згідно християнської середньовічної філософії, основні істини життя і пізнання слід шукати
у Бозі.
Зав. каф. Петрушенко В. Л.
БІЛЕТ №12
1. Схід та Захід єдині у сповідуванні духовного канону життя.
Так Ні
2. Засновником дедуктивного методу пізнання у філософії Нового часу був Р. Декарт.
Так Ні
3. Патристика є першою тучією європейської філософії доби Відродження.
Так Ні
4. Філософія ХХ – поч. ХХІ ст. вирізняється своєю атеїстичною спрямованістю.
Так Ні
5. Міфологія базується на дискурсивному мисленні, а філософія постає синкретичним
духовним утворенням.
Так Ні
6. Людина, згідно існуючих класифікацій, це вид живих істот, що займає певне місце в ієрархії
живих організмів.
Так Ні
7. У християнському середньовічному світоляді не визнавалась свобода волі людини
Так Ні
8. В кожній культурі поєднуються автентичні (етнічні, національні) та вічні (загальнозначущі,
загальнолюдські) елементи.
Так Ні
9. Між суспільством та природою не існує принципових відмінностей
Так Ні
10. Почуття, мислення, знання і воля є елементами структури свідомості.
Так Ні
11. П’ятикнижжя – це духовний канон давньокитайської філософії.
Так Ні
12. Західна філософія тяжіє до раціонально-логічних побудов та аналітичних досліджень.
Так Ні
13. Тип світогляду, згідно якого людина є центром і вищою ланкою світобудови, називається
антропоцентричним.
Так Ні
14. Основним предметом вивчення філософії є основні закони космосу.
Так Ні
15. Однією з основоположних проблем філософії Нового часу була проблема методу пізнання.
Так Ні
Тести Б. Обведіть колом літеру, що позначає варіант правильної відповіді.

1. Людська особистість характеризується такими якостями:
а) це є людина як суб’єкт та об’єкт соціальних стосунків;
б) це є особа, внутрішній світ якої концентрується навколо самості як духовного
стрижня;
в) це є особа, що володіє усіма правами, що декларуються в даному суспільстві.
2. Б. Спіноза вважав, що в основі світобудови перебуває:
а) дві субстанції;
б) одна субстанція;
в) безліч субстанцій.
3. До найперших ознак науки слід віднести:
а) її мову, особливу будову та функції;
б) її ефективність як технічну, так і фінансову;
в) її здатність все пояснити точно і однозначно.
4. Суспільсво – це сукупність людей, що забезпечують виконання таких функцій:
а) збереження науки, релігії, філософії;
б) відтворення населення, інфраструктури та духовних надбань;
в) збереження природи і людини, дуржавного устрою.
5. Істина і правда співвідносяться таким чином:
а) істина – це характеристика раціональних утворень, а правда – це єдність істини та
життєвої позиції;
б) правда – це характеристика раціональних утворень, а істина – це єдність правди та
життєвої позиції;
в) істина і правда – це синоніми.
6. Ідеї сенсуалізму у філософії Нового активно відстоював:
а) Т. Гобс;
б) Б. Паскаль;
в) Дж.Берклі
7. До важливих понять давньокитайської філософії належить
а) дхарма;
б) логос
в) Дао
8. С. К’єркегор виділяв такі три стадії розвитку людини:
а) фізична – етична – естетична;
б) гносеологічна – етична – релігійна;
в) естетична – етична – релігійна.
9. Львівсько-Варшавська філософська школа зробила вагомий внесок у:
а) доведення ідей філософської антропології;
б) логічне опрацювання мови і будови науки;
в) вивчення особливостей української філософії.
10. Категоричного імператив Канта – це є
а) загальний закон державного життя;
б) усезагальний закон людської моральної поведінки;
в) всезагальний закон природи.

1. Співвідношення цінності та знання можна подати таким чином:
А) знання допомагають Б) знання повинні подавати В) знання функціонують
людині пізнавати та дійсніть через співвідношення виключно у сфері науки, а
перетворювати світ, а цінності речей та явищ світу між собою, цінності – у моралі та
як індивідуальні уподобання поза людськими уподобаннями релігії. Тому знання та
людини вносять розбрат у та схильностями, а цінності цінності несумісні. Хоча
людські взаємини. Тому виражають значущість певних окрема людина вільна у
знання потрібні людині і речей та явищ для людини, тому виборі того, на чому
суспільству, а цінності слід вони подають дійсність через базувати своє життя – на
розуміти виключно як людське до неї відношення. знаннях, тобто на науці, чи
елемент приватного життя. Знання тяжіють до на цінностях, тобто на
обєктивності, а цінності – до релігії.
субєктивності.
2. Виходячи з основоположних характеристик епохи Відродження: відновлення всієї повноти

людського життя з опорою на здобутки античної культури, можна стверджувати, що:
А) філософія та світогляд епохи Б) філософія та світогляд В) філософія та світогляд
Відродження кардинально епохи Відродження не тільки епохи Відродження ввібрали
відрізнялися від світогляду епохи наголошували на зверненні в себе основні ідеї
середньовіччя атеїзмом, світсь- до античної культури і середньовічної філософії та
ким характером, гуманістичним філософії, робили наголос на теології, і на підґрунті нових
світобаченням та антропологізмо проблемах людини та ідей антропоцентризму,
м; вони цілком відкинули природи, але й сповідували гуманізму, пантеїзму
основоположні вихідні догмати основні тези християнського займалися продовженням
християнства та середньовічної середньовічного світоба- традиції богословсько-
культури, зробивши основний чення, проте з певними схоластичних досліджень,
наголос на пізнанні світу та новими наголосами та які були визначальними для
людини. новими ідеями. цієї епохи.
3. Сутнісні риси зформованої особистості проявляється:

А) в тому, що людина Б) в тому, що людина В) в тому, що до суттєвих рис
усвідомлюючи свою відчуває себе цілком особи – бути субєктом та
смертність, прагне використати самодостатньою, прагне обєктом соціальних стосунків,
кожний момент життя жити так, як вона хоче і не мати певний внутршній світ,
продуктивно, переживати рахуватися із іншими, а тому додаються здатність само-
щасливі моменти особливого відношення із іншими має стійно формувати життєві
відчуття повноти буття, другорядне значення, бо переконання та наявність
повністю зливатися своїми найважливіше для неї - внутрішнього духовного
почуттями із плинними досягти тієї мети, яку вона стрижня, що має назву
миттєвостями життя. постаила перед собою. самості.
4. Оскільки глобалізація – це зростаюча взаємозалежність різних регіонів світу та поширення на

більшість країн світу стандатизованих форм виробництва, культури, побуту, то:
А) треба відстоювати еконо- Б) треба розвивати економічні В) треба розуміти позитивні
мічну і політичну незалеж- і політичні взаємовідношення та негативні прояви глобалі-
ність своєї країни від інших з найбільш розвиненими зації, а тому не уникати
регіонів та не дозволяти їм країнами, оскільки без співпраці з іншими країнами,
впливати на громадян, співпраці з ними неможливий проте максимально сприяти
відстоювати власну оригі- розвиток; ці країни володіють розвитку тих надбань
нальність, самостійність, передовими технологіями і національної культури, що
розвитвати та захищати треба їх отримувати від них здатні збагатити світову
виключно національні та використовувати. культуру, мати наукову та
інтереси. технічну співпрацю з іншими
країнами.
Г) Проблемне завдання: Прокоментуйте вислів Б.Спінози: «Субстанцією може бути лише така
сутність, що постає причиною себе самої. Тому субстанція може бути тільки одна». Яка
онтологічна позиція виражена у даному вислові? Що таке субстанція згідно Б.Спінози?
Монізм – єдиний початок буття.
Д) В античній натурфілософії основним обєктом пізнання була природа а основною проблемою –
пошук першопочатку буття «Архе».

БІЛЕТ № 13

1. Б. Паскаль обґрунтовує позицію, згідно якої розум людини у початковому стані являє собою
«чисту дошку».
Так Ні
2. В історії античної філософії виділяють три етапи розвитку: натурфілософію, високу класику
та пізню античну філософію.
Так Ні
3. Сократ називав метод своїх бесід маєвтикою.
Так Ні
4. Поняття екзистенційного відчаю фігурує у філософії А. Шопенгауера.
Так Ні
5. Г. Гегель виводив усі окреслення світобудови із діяльності «Абсолютної ідеї».
Так Ні
6. До концепцій свідомості відносяться теологічна, фізична та дуалістична.
Так Ні
7. Українська філософія у ХХ ст. розвивалась лише за межами радянської України.
Так Ні
8. Термін метафізика ввів в обіг давньогрецький філософ Аристотель.
Так Ні
9. У сучасній гносеології об'єкт пізнання ставиться у залежність від . суб'єкта.
Так Ні
10. Станами масової свідомості можуть бути: збалансований, акцентований.
Так Ні
11. Позиція, яка стверджувала тотожність Бога і природи в епохи Відродження, називається
пантеїзмом.
Так Ні
12. Одним з етапів розвитку середньовічної філософії була патристика.
Так Ні
13. Неоплатонізм – це різновид античної натурфілософії.
Так Ні
14. Термін гуманізм означає в перекладі з латини «божественний».
Так Ні
15. Прагненням української філософії було створення абстрактно-теоретичних систем
філософського знання.
Так Ні

1. Виходячи з учення Ф. Бекона про «ідоли» пізнання, спостережуваний рух Сонця по
небосхилу навколо Землі є ідолом:
а) роду;
б) печери;
в) театру.
2. Серед основоположних ідей давньоіндійської філософії немає наступної:
а) ідея логосу;
б) ідея сансари;
в) ідея карми.
3. Рання християнська філософія у своєму ставленні до античної філософії:
а) займала негативну позицію і вимагала повністю усунути філософію;
б) приймала античну філософію як взірець для власних міркувань;
в) приймала філософію як прислужницю теології.
4. Згідно вчення О. Конта, розвиток людського пізнання проходить послідовно три стадії або
стани людського духа:
а) міфологічну – філософську – позитивну;
б) теологічну – метафізичну – позитивну;
в) філософську – позитивну – релігійну.
5. У психоаналізі З.Фрейда у структурі свідомості представлені:
а) Я, Над-Я та Воно;
б) лібідо, ерос і танатос;
в) підсвідомість, свідомість та самосвідомість.
6. Франко вважав, що комунізм:
а) сприяє боротьбі народів за рівні права;
б) блокує ініціативу індивіда;
в) гарантує стабільний розвиток суспільства.
7. До вихідних категорій онтології належать:
а) буття, існування, суще, річ;
б) розсудок, розум, відчуття та сприйняття;
в) поняття, судження, умовивід.
8. Індивідуальність не може сформуватися без:
а) віри;
б) важливих рис, притаманних родові загалом;
в) усвідомлення своєї особливості.
9. Оберіть серед наведених нижче термінів той, що характеризує найпоширенішу теорію істини:
а) евристична;
б) кореспондентська;
в) прагматична.
10. В. Вернадський вважав, що рушійною силою історичного процесу є:
а) пасіонарність;
б) науково-технічний розвиток;
в) трансцендентні чинники.
Тести В. Оберіть варіант правильного завершення положення та обведіть колом літеру,

1. Взаємовідношення між людиною та суспільством можна описати так:
А) Людина не може Б). Людина залежить від В) Людина формується у
сформуватись поза суспіль- суспільства, проте і суспільстві, проте потім її
ством, тому вона повністю суспільство залежить від завданням постає виробити із
залежить від суспільства. енергії та ініціативи людини, себе надлюдину, знехтувати
Звідси виникає принцип адже всі досягнення нормами моралі, прагнути
підпорядкування індивідуаль- мистецтва, науки, культури зміцнити силу життя, а тому
ного загальному, тобто здобуваються через людське відмовитись від співчуття та
суспільному. індивідуальне натхнення. благочинності.
2. Місце української філософії у світовій філософській думці можна визначити так:

А) хоча її теорії у своїй більшості Б) зайняла важливе місце В) розробила ряд соціально-
не здобули світового визнання та у світовій філософії, філософських теорій, які
поширення, вона органічно розробила ряд науково- виправдовували право народів
вписана в історію українського методологічних теорій, на насильницьку революцію і
народу та його духовної світового значення, опиралася у цьому на принципи
культури, відображає особли- збагатила філософію марксизму, а за своїм
вості національного характеру та принципом активності у характером була раціоналісти-
світо-сприйняття українців. пізнанні. ною.
3. Сутність класичного розуміння буття полягає в тому, що:
А) буття постає вихідним і Б) буття постає граничною В) поняття буття може мати сенс
найважливішим поняттям, абстракцією у людському лише у його поєднанні із
що охоплює собою усі пізнанні дійсності, тому за людиною, яка є єдиним єством,
можливі прояви дійсності, реальним змістом воно не має здатним сприймати не лише
а тому людина має праг- і не може мати ніякого виз- окремі речі, а й горизонт усякого
нути пізнати саме буття і начення; тому пізнання повин- буття; отже, буття – це є дещо
через його пізнання утвер- но прагнути пізнавати реальні невід’ємне від людини, це є
дитись в істинному бутті; речі та явища, а поняття буття простір її можливих знань та
наука, що вивчає буття може використовуватись лише проявів, а поза людиною поняття
іменується онтологією. як умовне. буття немає ні змісту, ні сенсу.
4. Розуміння пізнання у філософії І.Канта передбачає такі рівні і форми його здійснення:
А) за допомогою органів Б) все людське пізнання постає В) людські чуття надають
чуття людина отримує для способом формування людських матеріал для пізнання, а
своєї інтелектуальної діяль- уявлень, серед яких слід розсудок, що має приз-
ності прості ідеї, а за розрізняти первинні уявлення, що начення мислити, впоряд-
допомогою рефлексії вона пов’язані із чуттєвим ковує їх за допомогою ап-
може їх порівнювати, сприйняттям, та вторинні (або ріорних форм (категорій).
зістав-ляти, виявляти спіль- уявлення уявлень). Лише перші є Останні впорядковуються та
не і від-мінне між ними, надійними, а тому будь-які пов’язуються між собою на
узагальню-вати набуті дані теоретичні форми і узагальнення основі ідей розуму. Знання
та формувати складні ідеї, постають умовиними і являє собою синтез мате-
що слугують загальними відносними, хоча й зручними для ріалу чуттів та категорій
умовами та орієнтирами для використання. Пізнання має розсудку, а сфера синтезу
пізнавальної та практичної спиратись лише на первинні визначається як сфера
діяльності. уявлення. пізнавального досвіду.
Г) Проблемне завдання: Прокоментуйте положення Л.Фейєрбаха про те, християнську релігію

Одкровення слід замінити релігією всезагальної людської любові. Що мається на увазі? Який
принцип філософії Л.Фейєрбаха виражений у цій тезі?
Д) У механістичному світогляді епохи Нового часу світ уявлявся як величезний механізм.

БІЛЕТ № 14

1. Основоположний наголос філософія Нового часу ставить на пізнанні.
Так Ні
2. Новаторство Аристотеля полягало в тому, що він розробив вчення про два світи – світ ідей
та світ речей.
Так Ні
3. В епоху європейського середньовіччя природне, тілесне розглядалося як єдино можливе
виявлення духовного.
Так Ні
4. Філософське мислення, на відміну від наукового, спрямоване до людини, концентрується
навколо неї.
Так Ні
5. Принцип монізму постає вихідним для філософії Г.Лейбніця.
Так Ні
6. Українська філософія – це переважно внутрішнє явище української культури.
Так Ні
7. Найпершою формою виразу змісту свідомості постає мова.
Так Ні
8. Вид пізнання, вплетений в тканину життєдіяльності суб'єкта, називається теоретичним.
Так Ні
9. Верифікація – це є оцінка практичної ефективності наукового пізнання.
Так Ні
10. Свобода є пізнана необхідність.
Так Ні
11. Вихідною особливістю античної філософії було те, що вона набула статусу наукового
знання.
Так Ні
12. В розуміння методу Ф. Бекон та Р.Декарт були одностайними.
Так Ні
13. Стрижневими поняттями персоналізму є поняття антилогіцизму.
Так Ні
14. Першу філософську теорію розвитку розробив та обгрунтував Ф.Ніцше.
Так Ні
15. Сократ піддав різкий критиці софістів за те, що вони брали гроші за навчання.
Так Ні

11. Вирішальною умовою визнання існування будь-чого Дж.Берклі вважав:
а) емпіричне підтвердження;
б) раціональне доведення;
в) чуттєве свідчення.
12. Згідно екзистенціалізму, сутність людини визначається:
а) сукупністю виробничих відносин;
б) божественним напередвизначенням;
в) власним вибором людини своєї поведінки.
13.Згідно канонам класичної європейської філософії правильні вчинки людини визначаються:
а) пристрастями;
б) несвідомим;
в) розумом.
14. Найбільш впливовим напрямом релігійної філософії ХХ ст. був:
15. Термін «філософія» вперше був запроваджений:
а) Аристотелем;
б) Піфагором;
в) Сократом.
16. До представників української філософії ХХ ст., що діяли у діаспорі, належать:
а) Д. Чижевський та О. Кульчицький;
б) В. Асмус та Я Розанов;
в) В. Липинський та Ю. Липа.
17. Поняття є вихідною формою:
а) чуттєвого пізнання.;
б) раціонально-логічного пізнання
в) життєво-досвідного пізнання.
18. Істина як поняття за своїм еталонним змістом передбачає:
а) повне вичерпне знання;
б) процес пізнання світу;
в) правильне відображення предметів і явищ дійсності.
19. Особою можна назвати:
а) будь-яку соціалізовану людину;
б) особливу, переважно – видатну людину;
в) людину, що постає як суб’єкт та об’єкт соціальних стосунків.
20. До суттєвих ознак культури у філософії відносять:
а) внутрішній та зовнішній діалог;
б) мову та національну символіку;
в) кількість лауреатів міжнародних премій.
1. Співвідношення людини і суспільства передається такими положеннями:

А) людина створена Богом і Б) оскільки людина стає В) ні суспільство не може
розглядається як центр Все- людиною лише тоді, коли вона існувати поза розвитком та
світу, отже займає цент- набуває соціальних якостей діяльністю людини, ні людина
ральне положення в усіх (проходить соціалізацію), коли не може набути людських
сферах дійсності, в тому включається у виконання тих чи якостей поза суспільством,
числі – й в суспільстві. Тому інших соціальних функцій, а тому перед людьми та
не людина має пристосову- поза соціалізацією поводиться суспільством стоїть завдання
ватись до суспільства та як звичайна тварина, то саме запровадження таких форм
обслуговувати його, а, суспільство є першою та суспільного життя, які би
навпаки, суспільство має вирішальною силою суспіль- дозволили максимально
всіляко сприяти макси- ного життя, а людина має реалізуватись людині, проте
мальній самореалізації пристосовуватись до його водночас і зміцнювали би
людини. потреб та вимог. суспільство.
2. Представники субстанційного тлумачення буття стверджують:

А) під буттям перш за все та Б) буття недоступне В) буття продукується
переважно слід розуміти людському пізнанню, людиною як абстрактне
всезагальну основу світу, тобто – оскільки людський розум поняття з метою узагальнення
усіх явищ та процесів дійсності; обмежений і може набутих знань про окремі
ця основа, маючи внутрішню пізнавати лише те, що явища та предмети дійсності;
структуру, охоплює все і в той же знаходиться у просторі та отже, буття – це уявлення,
час задає основу численним та часі, тобто те, що людині інструмент людського
різноманітним явищам світу; дано у відчуттях, а саме пізнання та осмислення світу,
надійно пізнати будь-що можна буття виходить за межі те загальне уявлення, що
лише за умови визначення його чуттєвого сприйняття, надає змогу зібрати разом
місця та ролі у процесах постає беззмістовним та різноманітні та розпорошені
світового цілого. невизначеним. дані різних наук.
3. До найважливіших здобутків німецької класичної філософії можна віднести наступні ідеї:

А) значний прогрес у пізнанні Б) відкриття ролі і значення В) принцип активності як
природи та обґрунтуванні принципу агностицизму у вихідної характеристики
космологічних теорій; пізнаваль-них можливостях; людини: всі здобутки
осмислення субстанції як подо-лання гносеологізму людини і суспільства є
вихідної підоснови дійсності; попе-редніх епох; обґрун- результатом людської
залучення геометрично- тування ідеї розвитку як активності; розробка
математичного апарату до революції в підході до розгалужених та повних
розв’язання натурфілософських Всесвіту і суспільства; вчення систем філософського
проблем; введення і розробка про безмежні можливості знання; принцип
принципу антилогіцизму (анти- людського розуму і суб’єкта в взаємозв’язку усього з
панлогізму), тобто протесту цілому. усім, що пролдукує один
проти будь-яких логічних результат – всезагальний
унормувань інтелектуальної розвиток.
4. Відмінність між трактуванням пізнання Дж.Локком та Р.Декартом полягала в тому, що:
А) Дж.Локк сповідував Б) Р.Декарт базував своє В) Р.Декарт стверджував,

позицію існування в розуміння пізнання на ідеях що все наше пізнання
людському розумі вродже- пізньої схоластики, а тому залежить виключно від
них ідей, що є найпершими та вважав, що людина може діяльності розуму, тому
незапе-речними. Усе людське пізнавати тільки шляхом надійним є пізнання, що
пізнання базується на осяяння, озаріння, натхнення. базується на незаперечній
вроджених ідеях, Натомість Дж.Локк надавав тезі та використовує
розвиваючись від простих вирішального значення вроджені ідеї. Дж.Локк
ідей до складних. Р.Декарт не доведенням та досвіду, казав про те, що в
визнавав вроджені ідеї, а відкидаючи пізнавальне початковому стані розум
незаперечні ідеї виводиі із значення схоластики. людини є «Чиста дошка», а
сумніву пізнання відбувається на
основі чуттів та рефлексії.
Г) Проблемне завдання: Порівняйте дві тези: 1. Людина є мірою усіх речей. 2. Наука є
мірою усіх речей. Поясніть їх виправданість чи не виправданість. Якої тези схильні
дотримуватись ви і чому?
Д) Принцип активності людини у пізнанні в філософії І.Канта отмав назву
Коперніканський переворот

БІЛЕТ № 15

1. Вихідною особливістю давньосхідної філософії було те, що вона набула статусу
автономного напрямку духовної діяльності.
Так Ні
2. Гносеологія – це розділ філософії, який досліджує норми і правила людської поведінки та
взаємин між людьми.
Так Ні
3. Б. Паскаль охарактеризував людину як «мислячий очерет» та закликав мислити гідно.
Так Ні
4. Ф.Аквінський належав до прихильників містицизму у середньовічній філософії.
Так Ні
5. Поняття культури характеризує технологічну сторону людської діяльності.
Так Ні
6. Українська філософія виникає на грунті давньої словянської міфології.
Так Ні
7. В добу Античності вважалося, що історичний процес докорінно відрізняється від природно-
космічних процесів.
Так Ні
8. Свідомість людини не містить в собі нічого, чого б не було серед речей та явищ дійсності
Так Ні
9. Лише суспільство здатне накопичувати, зберігати та передавати те, що здобуте людством.
Так Ні
10. До різновидів свободи відносять негативну та позитивну свободу.
Так Ні
11. Характерною рисою світогляду європейського Відродження були атеїзм та вільнодумство.
Так Ні
12. Глобальні проблеми сучасної цивілізації вакликані поширенням інформаційних технологій.
Так Ні
13. Ф.Ніцше був засновником позитивістської соціології, що отримала назву «Філософія
життя».
Так Ні
14. Просвітники вважали, що для покращення суспільства потрібна революція.
Так Ні
15. Екзистенціалісти закликали пізнавати людину в усіх її проявах та із залученням численних
наук.
Так Ні

1. Умовою істинного пізнання за Платоном є:
а) відчуття;
б) споглядання ідей;
в) думка.
2. Спіноза використовував поняття «модус», яке означає:
а) одиничну кінцеву річ;
б) атрибут субстанції;
в) взаємозв’язок і впливи субстанцій.
3. В давньоіндійській філософії найвищим авторитетом користувався:
а) монарх та його накази;
б) канонічне духовне джерело;
в) закон вічного коловороту буття.
4. Для образу «надлюдини» Ф. Ніцше не є характерним:
а) здатність до переоцінки цінностей;
б) визнання справедливості як рівності «сильних» і «слабких»;
в) позиція імморалізму.
5. У культурології О.Шпенглера цивілізація оцінювалась як:
а) вищий рівень розвитку культури;
б) як початок занепаду культури;
в) як ідеал суспільного розвитку.
6. До характерних рис української філософії ХХ ст. відносять те, що вона:
а) була строкатою та динамічною;
б) ровивалась в Україні та в діаспорі;
в) базувалась на ідеях ніцшеанства.
7. Механістичний світогляд виник та почав утверджуватись в:
а) ХVIII ст.;
б) ХІХ ст.;
в) XVII ст.
8. Істина в її сучасному розумінні в філософії та науці:
а) відкидається, оскільки вона ніколи не досягається;
б) відіграє роль ідеалу, цінності та ститмулу у пізнанні;
в) приймається одностайно та зберігається у незмінному змісті.
9. Індивід у прикладення до людини – це:
а) будь-яка соціалізован людина;
б) особлива, переважно – видатна людина;
в) окремий представник людського роду.
10. Внутрішній діалог в культурі означає, що:
а) культура повинна весь час оцінювати себе, свої попередні досягнення та шукати
шляхів у майбутнє;
б) культура замикається в собі й милується своїми досягненнями;
в) культура таким чином інтегрується у світову культуру.
1. До яскравих особливостей сцієнстської філософії ХХ ст. слід віднести:
А) наголошування на виключ- Б) визнання провідної ролі В) акцентування на таких

ному значенні проблеми люди- науки та наукового пізнання визначальних чинниках для
ни та її соціальної адаптації для у розвитку людини і свідомості людини, як
філософії і суспільства в людства, визначення завдань технофобії, на перетворенні
цілому; виявлення нової філософії через тісну інформаційних процесів у
формотворчої структури, яка співпрацю із наукою, найперший засіб людської
називається «буття-в-абсурді» і ретельне опрацювання на діяльності; виявлення нової
є головною причиною поведін- засадах наукових засобів формотворчої структури, яка
ки людини у суспільстві; роз- мови, логіки та будови називається «отвір-у-бутті» і є
гляд людини не ззовні як науки; проведення вирішальною умовою
об’єкту спостереження, а зсере- виправданих порівнянь адекватного функціонування
дини її феноменального світу; науки з поза- та не- людини у світі; введення в
введення в науковий колообіг науковими видами пізнання науковий колообіг таких
термінів «Едіпів комплекс», та визначення самої термінів, як «екстраполяція»,
«комплекс Електри». філософії як методології «верифікація», «біфуркація».
науки.
2. До основоположних ідей стоїцизму слід віднести:
А) над всім панує рок і Б) мета філософії – допомогти В) мета філософії – досяг-
фатум, тому слід коритися людині досягти стану духовної нення незворушної іронії
долі, яка веде покірного та насолоди, звільнитися від щодо світу – автаркії. Слід
штовхає того, хто чинить їй страху смерті. Головним благом відкинути можливість і
опір. Людина не може життя є насолода, яка означає не необхідність пізнання світу.
здолати закону долі, проте тільки чуттєві задоволення, а й Не слід довіряти світові, варто
вона і тільки вона може відсутність страждань. Слід утримуватися від суджень, які
обрати і реалізувати досягти атараксії – душевної спричинені нестабільним
внутрішнє ставлення до незворушності. Головний прин- світом бо це веде до обману і
того, шо з нею відбувається: цип мудреця – «прожити непо- тоді неможливо знаки коли
як природне єство людина є мітно». Людина повинна подо- людина діє на благо, а коли
рабом природи, але її дух лати 3 страхи – перед силами чинить зло.
сам собі аолодар. природи, богами і смертю, які є
джерелом усіх страждань.
1. В реальному житті суспільства кожна людина:

А) розглядається як центр Б) набуває соціальних В) відчуває відсутність будь-
Всесвіту або займає якостей, проходить соціа- яких меж або перешкод для
центральне положення в усіх лізацію, включаючись у своїх дій та проявів, проте
міркуваннях та вираженнях, виконання тих чи інших відсутність меж перетворює її
оскільки є найбільшою соціальних функцій, а в життя у повну невизначеність,
соціальною цінністю і все процесі виховання та яка веде людину до відчуття
повинно служити їй. навчання засвоює та реалізує відчуженості від інших.
певні соіальні ролі, стаючи
об’єктом та суб’єктом
соціальних стосунків.
2. Прнхильники дуалізму в тлумаченні основ буття стверджують:

А) існує єдина основа для Б) буття проявляє себе у взаєминах В) буття приховується
всіх речей та явищ дійсності, та протиборстві двох радикально від людини і ніколи їй не
вона має певні атрибути та відмінних сутностей світу – відкриється, оскільки є
проявляється у певних духовного і матеріального. Ці таємницею, про яку знає
модусах. Для того, щоб сутності не піддаються осмисленню лише Бог-Творець, як
правильно пізнати дійсність, їх в єдності, тому між матерією та основа всього існуючого.
треба провести лінії звязку духом пролягає жорстка межа, Отже, існує принципова
між нею і субстанцією. проте пізнати дійсність можна відмінність між явищем
через певну взаємодію того та та сутністю: явище
іншого. людині відкрите, сут-
ність недосяжна.
Г) Проблемне завдання: Прокоментуйте тезу Р.Декарта: «Тільки філософія відрізняє нас від
дикунів». Що, на вашу думку, мав на увазі філософ? Наскільки виправданою ця теза є в наш
час?
Д) Філософські школи пізньої античної філософії відкрили Епікур (епікурейство), Піррон
(скептицизм), Зенон (стоїцизм), Плотін і Прокл (неоплатонзім).

БІЛЕТ №16
1. Б.Спіноза і Г.Лейбніца розробили відмінні теорії пізнання.

Так Ні
2. У добу середньовіччя філософія розглядала теологію як служницю філософії.
Так Ні
3. Для європейського Просвітництва характерним було наполягання на тому, що єдино
вірним методом науки є індукція.
Так Ні
4. За А. Шопенгауером в основі світобудови лежить світовий розум.
Так Ні
5. Філософський напрям, прихильником якого був Р.Декарт, називається скептицизм.
Так Ні
Так Ні
7. Тома Аквінський був одним із перших представників гуманізму доби Відродження.
Так Ні
8. Оскільки істина не залежить від суб'єкта, що пізнає, - вона абстрактна.
Так Ні
9. Людина створює культуру, згідно Ф.Ніцше, для надолуження своєї вихідної немічності.
Так Ні
10. Рівні свідомості та її різновиди це тотожні поняття, бо однаково розкривають структуру
свідомості.
Так Ні
11.Сучасна наука вивчає прояви буття на рівнях мікро, макро та мегопроцесів.
Так Ні
12.Художньо-мистецька діяльність не має відношення до пізнання.
Так Ні
13.У проблемі походження людини протистоять одне одному креаціонізм та космоцентризм.
Так Ні
14.Оскільки не існує «людини взагалі», не існує і загальнолюдських цінностей.
Так Ні
15.Природа – це те, що ззовні протистоїть людині і суспільству.
Так Ні

1. До філософських дисциплін, що окреслюють природу людини, належать:
а) метафізика, соціальна філософія та логіка;
б) філософська антропологія і персонологія;
в) онтологія, гносеологія, аксіологія.
2.Схоластика, як напрям християнської філософії, базувалась на твердженні:
а) людина за допомогою розуму здатна повністю пізнати сутність Бога;
б) шлях до Бога лежить через палку віру та щирі почуття;
в) розум сприяє наближенню людина до Бога.
3.Напрям філософії, що суттєво впливає на її розвиток на межі ХХ-ХХІ ст., є:
а) неосхоластика;
4.Джерелами пізнання у філософії Нового часу вважали:
а) Святе Письмо і рішення церковних соборів;
б) чуття і діяльність інтелекту;
в) науки та мистецтво.
5. Онтологія як філософська наука про буття аналізує такі категорії:
а) буття, суще, субстанція;
б) число, сутність, будова;
в) сенс, історія, поступ.
6.Згідно позиції некласичної філософії буття – це є:
а) матерія;
б) дух;
в) те, що переюуває у полі людського сприйняття.
7. До основних функцій мови відносимо:
а) вираз предметного змісту свідомості;
б) базову основу пізнання дійсності;
в) систему сигнальної діяльності.
8. Методи емпіричного пізнання:
а) спостереження, вимірювання, експеримент;
б) аксіоматика, гіпотетико-дедуктивні побудови, системно-структурний аналіз;
в) екзегетика, мантика, семантика.
9. За К.–Г. Юнгом, вихідним елементом колективного несвідомого постає:
а) лібідо;
б) танатос;
в) архетип.
10. Гендерні дослідження стосуються з’ясування відмінностей в інтелектуальних та
соціально-дійових проявах між:
а) чоловіками та жінками;
б) батьками та дітьми;
в) бідними та багатими.

що його позначає
1. Основні характеристики онтологічних напрямів у філософії Нового часу зводяться до

таких ознак:
А) переконання в тому, що з Б) переконання в тому, що В) переконання в тому, що
позиції природничих і технічних основним завданням філосо- найперші істини людина
наук можна розв’язати будь-які фії постає визначення фунда- може отримувати тільки
соціальні та інші проблеми, що ментальних засад світу і через пряме божественне
спеціальні науки є нейтральними; буття, ретельне опрацюван- об’явлення, суворо дотриму-
філософія ж ніколи не була ня питань про структуру та ватись таких істин, оскільки
наукою, оскільки завжди шукала процеси, що відбуваються у вони мають найвищий
першопричини буття, які світі, окреслення найважли- авторитет, а всі інші
безпосередньо спостерігати віших елементів світобудо- настанови для власного
неможливо; філософія має стати ви, оскільки від усього цього життя та вчинків виводити
наукою і для цього їй слід очис- залежать питання про засади за допомогою розуму та
титися від псевдо проблем, вико- людського буття, людської міркувань із таких
ристовуючи метод верифікації. поведінки та призначення фундаментальних та
людини. незаперечних істин.
2. У розвитку філософсько-світоглядних ідей європейського Відродження можна виділити

такі три періоди, які поступово змінювали один одного:
А) гуманістичний період, Б) гуманістичний період, коли В) гуманістичний період,
коли основний інтерес ске- основний інтерес скеровується скерований на піднесення
ровується на обґрунтування до вивчення вихідних харак- гідності людини, обґрун-
центрального місця людини теристик людини, її якостей і тування її величі та особливого
в ієрархії світу, піднесення властивостей; гносеологічний місця у світобудові і дос-
її гідності і прирівняння до період, коли центральними лідження головних характери-
Бога; натурфілософський постають питання пізнаваль- тик людської сутності;
період, коли основна них здібностей людини і неоплатонічний період, коли
проблематика полягала у закладається фундамент дос- центральною проблемою було
дослідженні проблем теорії ліджень філософії Нового дослідження стрункості світо-
держави і права, суспіль- часу; натурфілософський пері- будови з позиціївизнання
ного договору; пантеїсти- од, основна увага якого світової душі; натурфіло-
ний період, коли увага зосереджена на вивченні софський період, коли були
скерована на вивчення першопричин буття, філосо- закладені засади сучасного
аксіологічної проблематики фських підвалин точних наук емпіричного природознавства.
в житті суспільства. та дослідження сутності
природи.
3. Згідно ідей Г.Гегеля, світ являє собою:

А) взаємодію численних Б) гармонійне розгортання В) розгортання внутрішніх
одиниц буття під назвою внутрішніх можливостей можливостей Абсолютної ідеї,
монади, що наділені світової субстанції, яка має що перетворюється у природу,
активністю, здітністю певні атрибути, на основі проходжить різні стадії її
відображати усю світобудову, взаємодій яких утворюються еволюції та через людське
а тому у світі не може бути модуси – способи буття кон- пізнання досягає абсолютного
двох однакових речей або кретних речей; взаємодія знання в умовах активної
ситуацій. модусів дає акціденції. діяльності людини у
суспільстві.
4. Серед концепцій виникнення свідомості:

А) тільки концепція еволюції Б) тільки теологічна концепція В) жодна із концепцій не
здатна повністю пояснити може пояснити, чому людська може пояснити усіх
свідомість. До того ж вона свідомість здатна все складностей та проявів
активно використовує дані пізнавати та охоплювати, свідомості, тому їх слід
сучяасної науки та продукувати ідеальні сутності розглядати як такі, що
незаперечно демонструє та стимулювати людину до вимагають поєднання та
спорідненість людини із нескінченного самовдоско- доповнення одне одного для
вищими тваринами. налення. аовнішого окреслення
Г) Проблемне завдання: Поясніть своє розуміння відомої тези Епікура: «Подякуємо Богові за
те, що потрібне для життя зробив легким та доступним, а непотрібне - тяжким». Якою мірою
цю тезу можна вважати виправданою та прийнятною для сучасності. – Аргументуйте свою
відповідь.
Д) Згідно переконань Ф.Ніцше, людина повинна піднестись над усім людським і стати
надлюдиною
БІЛЕТ №17
Тести А. Обведіть колом варіант правильної відповіді.

1. Середньовічна філософія не прийняла античну філософію та античну науку.
Так Ні
2. Термін «філософія» виникає в давньоіндійській філософії.
Так Ні
3. Філософія Р.Декарта відіграла важливу роль у становленні емпіризму.
Так Ні
4. Конфуціанство – це найавторитетніший напрям давньоіндійської філософії.
Так Ні
5. Метафізика та онтологія як філософські дисципліни досліджують питання буття світу.
Так Ні
6. В Острозькій академії не викладались філософські курси.
Так Ні
7. Для людини питання про буття пов’язане з питанням про її смертність
Так Ні
8. Гносеологія не визнає ролі і значення чуттєвих даних для пізнання.
Так Ні
9. Продукування того, чого не існує у навколишній реальності, належить до творчих проявів
Так Ні
10. Ідеали, мотиви, цінності відносяться до духовного світу людини.
Так Ні
11. Патристика – це один із напрямів філософії зрілого середньовіччя.
Так Ні
12. Платон та Аристотель разом створили завершену теорію ідей.
Так Ні
13. Ф.Бекону належить теза «Знання є сила».
Так Ні
14. У філософії ХХ ст. традиції позитивізму були остаточно відкинуті.
Так Ні
15. За поширеним визначенням, культура – це друга природа, створена людиною.
Так Ні

1. Філософія Відродження була:
а) антропоцентричною;
б) техноцентричною;
в) теоцентричною.
2. Для давньогрецьких софістів найпершим завданням було:
а) досягнення істини;
б) способи аргументації істини;
в) перемога у сперечаннях.
3. Надлюдина у Ф.Ніцше найбільше прагнула:
а) свободи, рівності, братерства;
б) подвигу заради своєї держави;
в) піднесення над усіма людьми та мораллю.
4. Термін «сцієнтизм» у сучасній філософії означає:
а) підпорядкування філософії науці;
б) любов до знань;
в) запровадження науки у систему освіти.
5. Філософія відрізняється від міфології:
а) раціональним способом осягнення світу
б) екзистенційною спрямованістю в осмисленні світу;
в) прагненням всеохопного погляду на світ.
6. Українська філософія характеризується:
а) високим рівнем абстрактності та системності;
б) релігійністю та оберненням до моралі;
в) пануванням логіки та суворої термінології.
7. Між суспільством і природою:
а) існує незаперечна єдність;
б) існує докорінна відмінність;
в) існує взаємодія, що засвідчує як їх єдність, так і відмінність.
8. Оберіть найбільш виправданий варіант відповіді :
а) наука – це спеціалізований та спеціально організований вид пізнання, що
спрямований на продукування найбільш виправданих та достовірних знань;
б) наука – це такий вид пізнавальної діяльності, який формується свідомо – внаслідок
розуміння людьми значущості та ефективності знання.
в) наука – це пізнання, що спрямоване на забезпечення підвищення ефективності
виробничої діяльності.
9. Відмінності між позиціями емпіризму та раціоналізму окреслюються так:
А) емпіризм зводить знання до чуттєвих даних, а раціоналізм базується на інтелектуальній
діяльності розуму;
Б) емпіризм опирається лише на факти, а раціоналізм базується на
діяльності інтелектуальної інтуїції;
В) емпіризм вимагає знання виводити із експериментів, а раціоналізм - із інтелектуальних та
логічних гіпотез.
10. До основних сфер суспільного життя слід зарахувати:
а) театр, музеї, архітектуру, живопис, музику, спорт;
б) соціум, культуру, цивілізацію, національні культуру та світову культуру;
в) духовне життя суспільства, економічно-виробничу діяльність, систему соціальних
відносин та інститутів, сімейні стосунки.

1. Основоположні ідеї Б.Паскаля про місце і роль людини у світі можна охарактеризувати так:
А) людина за своєю Б) Людина є вершиною В) людина перебуває на межі
природою є егоїстичною еволюції живих істот, вона двох безодень: безмежного кос-
і у житті керується лише наділена необмеженими мосу та безмежної подільності
власною вигодою. Зреш- творчими можливостями, а речей, тому відчуває під собою
тою, наслідком такого відтак головне призначен- порожнечу; їй недоступні оста-
егоїзму є хаос, страх, ня у житті для неї це точні і певні знання; на цьому
невпевненість та ворож- принцип активізму праг- фоні у неї виникають невпев-
неча. Єдиний вихід у цій нення змінити і підпо- неність і дискомфорт, туга і
ситуації – укладення рядкувати собі природу, тривога., тому людина
суспільної угоди і що постає рушійними намагається заповнити своє
створення єдиного цент- силами розвитку людства і життя турботами, метушнею, а не
рального органу управ- суспільства загалом. В думає про своє становище і
ління суспільними про- своїх діях людина має призначення. Єдина опора в такій
цесами для подолання спиратись на принцип ситуації – це Бог і гідне
хаосу і ворожнечі корисності. мислення.
2. Сутність релігійного світогляду може бути окреслена такими положеннями:
А) релігійний світогляд Б) постає усвідомленою В) це є форма світогляду, що

формується і функціонує інтелектуальною діяльністю, є базується на переконанні в
стихійно, характеризуєть-ся авторською формою мислення тому, що наочне, доступне
відсутністю розмежу-вавння та інтелектуальної творчості, спостереженню не є єдиною
та протиставлення світу і пояснює свої твердження за та істинною реальністю, а
людини, він є синк- допомогою логічних доведень і тому ділить світ на
ретичним і відображає світ характеризується дискурсив- надприродний та земний,
у чуттєво-наочних обра-зах; ним мисленням; має високий претендує на роль життєвого
тут перебувають у злитті ступінь впорядкування, сис- наставництва на основі
знання, емоції, пристрасті, темної єдності, внутрішньої виходів на зв'язок із
почуття. узгодженості. позамежним.
3. Суспільна думка та філософія ХХ ст. майже весь час перебувала в стані підвищеного інтересу
до людської особистості тому, що:
А) основними проблемами були Б) питання людини В) в цьому столітті дуже
захист окремого індивіда, було визначальним для болючими постали питання
індивідуалізм та науки і філософії, адже про людську індивідуальну
суб’єктивність. Через це тут не основним принципом життєву та соціальну
стільки продукували нові ідеї, стає «людина є мірою позицію, про можливі межі
скільки використовували вже всіх речей», а проявів людської сваволі та
наявні, які часто сполучали між центральною ідеєю стає жорстокості, про засади
собою без достатньої антропоцентризм. справжньої людяності в
внутрішньої єдності. людині та суспільстві.
4. Редукціонізм або натуралістичне розуміння соціального полягає в тому, що:

А) в основі соціального Б) соціальне пов’язане з В) специфікою людських
лежать генетичні, біохі- певною сукупністю ство- стосунків є те, що вони
мічні та інші матеріальні рених суспільством за- опосередковані предме-тами і
субстрати, і лише вони кладів та інститутів, котрі постають продук-тами
визначають якість взає- регулюють та людської перетво-рювальної
мовідносин між людьми, забезпечують повноцінні діяльності, спрямованої на
оскільки впливають на взаємозв’язки між людьми досягнен-ня матеріального
емоції, настрої та психіч-ні і цілісність соціального добро-буту.
стани людей. процесу
Г) Проблемне завдання: Прокоментуйте відому тезу Аристотеля «Платон мій друг, але істина
дорожча». Що філософського міститься у цій тезі? – Аргументуйте свою відповідь.
Д) Розуміння істини, як таких тверджень, з якими погоджуються усі або більшість людей,
називається ______ конвенціональна концепція істини __________________
БІЛЕТ №18

1.Найбільш виразною рисою міфології був синкретизм – злиття усього з усім.
Так Ні
2. Поняття «Дао» в давньокитайській філософії означає збірник давніх канонічних текстів.
Так Ні
3. Ж.-П. Сартр і М. Гайдеггер були видатними представниками французького
екзистенціалізму.
Так Ні
4. Аристотель вважав началами речей єдність матерії та форми.
Так Ні
5. В основі філософської системи Спінози лежить вчення про акциденції як засади світу.
Так Ні
6. За суттю відношення «Я-Ти» та «Я-Воно» постають тотожними.
Так Ні
7. Європейські просвітники вважали, що релігію треба усунути із суспільства.
Так Ні
8. В поступі культури і цивілізації культура розвивається набагато повільніше.
Так Ні
9. У філософії Ф.Шопенгауера основна роль відведена волі.
Так Ні
10. Процес соціалізації – це процес набуття людиною рис, які допоможуть їй жити в соціумі
Так Ні
11. Вчення епохи Відродження, яке стверджувало тотожність Бога і природи, називається
пантеїзмом.
Так Ні
12. Одним з етапів розвитку позитивізму був постмодернізм.
Так Ні
13. Німецька класична філософія дотримувалась механістичного світобачення.
Так Ні
14. Термін гуманізм означає в перекладі з латини «божественний».
Так Ні
15. Завданням середньовічної філософії було дослідження проблем природи.
Так Ні

1. До суттєвих особливостей середньовічної філософії слід віднести:
а) теоцентризм, креаціонізм та екзегетику;
б) її активний діалог з численними науками;
в) те, що вона базувалася на духовних канонічних джерелах і була інтегрована в
попередні духовні традиції.
2. О. Конт засновником:
а) постмодернізму;
б) позитивізму;
в) персоналізму.
3. Плідним та виправданим методом наукового пізнання згідно Ф.Бекону слід визнати:
а) аналіз і синтез;
б) експеримент;
в) індукцію.
4. За морально-ціннісними орієнтаціями світогляд класифікують:
а) індивідуальний, колективний, національний;
б) егоїстичний, гуманістичний, альтруїстичний;
в) міфологічний, релігійний, філософський
5. «Архе» у давньогрецькій філософії – це:
а) універсальний початок усього сущого;
б) активне впорядкування матерії;
в) найменша незмінна частинка речовини.
6. Представниками просвітництва в Україні слід вважати: діячів науково-освітнього Острозького гуртка, але
такої відповіді там нема
а) діячів Кирило-Мефодіївського товариства;
б) вчених Києво-Могилянської академії;
в) членів церковно-православних братств.
7. Позиція, згідно якої усі якості людини визначаються соціальними чинниками, називається:
а) тоталітаризмом;
б) соціологізмом;
в) лібералізмом.
8. Гносеологія вивчає:
а) людське пізнання, його природу та результати;
б) форми і способи прояву влади в людському співтоваристві;
в) сенс людського буття.
9. Поняття «людина» фіксує:
а) унікальні відмінності людини;
б) особливий вид живих істот;
в) те, чим людина відрізняється від усього іншого.
10. Пізнання як пригадування – це ідея:
а) Сократа;
б) Платона;
в) Аристотеля.
1. До вихідних засадничих особливостей культурологічних напрямів у філософії ХХ ст. слід

віднести наступні:
А) опора на наукову картину Б) людина є основним пред- В) культура постає
світу та методологію метом філософії культури, її основним чинником та
природничих наук, наголос слід вивчати всебічно, в усіх складовою суспільства,
на позитивних сторонах і можливих проявах та суспільної історії, тому
здобутках наукового прог- властивостях: через зв’язки із саме вона є основним
ресу, що продукує знання космосом та суспільством, але предметом соціальної
обґрунтоване, достовірне і найпершого значення набуває філософії і має вивчатися
підтверджене досвідом; для неї творення культури, де як цілісне явище в її
лише методами науки вона втілює в матеріалі свої впливах на людину,
можна пізнати культуру. цінності. пізнання, спосіб життя.
2. Особливості вчення про субстанцію у мислителів Нового часу Б.Спінози та Г.Лейбніца
можна окреслити так :
А) Спіноза вважав, що Б) у концепції Спінози може В) у концепції Лейбніца Бог
весь світ складається з існувати тільки одна субстанція, є єдиний і тому не може з
двох окремих субстан- яка водночас є Бог і природа; чогось складатися. Тому
цій – матеріальної та духовна та матеріальна складові духовна та матеріальна
духовної, основними світу є не окремими субстан- субстанції є атрибутами
якостями яких є ціями, а лише атрибутами єдиної єдиної субстанції. Суб-
протяжність і поділь- субстанції. Субстанція – єдина і є станція єдина і є причиною
ність, а атрибутом – причиною самої себе і вище її самої себе; Спіноза вважав,
мислення і рефлексія; буття нічого не існує; Лейбніц що світ є єдиним, гармо-
а Лейбніц вважав, що світ є динамічним, нійно організованим на заса-
стверджував, що різноманітним, де проявляється дах того, що всі речі та
субстанція є єдиною та безліч явищ. Тому субстанція є явища світу мають певне
не поділь-ною, а її множинною і складається з призначення; до них завжди
головними атрибутами частинок – монад, які поєднують можна і доречно ставити
є динаміч-ність і в собі тілесне та духовне. запитання «Для чого?».
мінливість.
3. У структурі свідомості підсвідоме як рівень свідомості визначається так:

А) характеризується багато- Б) навички та механізми В) прояви у психіці людини
манітними особливостями поведінки людини, що найперших інстинктів життя та
вироблення форм та формувалися з участю глибинних закономірностей
механізмів свідомих актів: свідомості, але набули буття, які проявляються через
мова, ритуали та інше. характеру автоматичного сновидіння, тому їх треба вміти
Безпосередньо впливає на виконання. тлумачити, оскільки за допомо-
свідоме життя людини. гою сновидінь підсвідоме
спілкується з нами.
4. З позиції сучасної філософії співвідношення між свободою і необхідністю в суспільстві:

А) сумісні, оскільки суміщення Б) несумісні, оскільки свобода і В) вони взагалі не
ми маємо тоді, коли люди діють необхідність – це протилежні за потрібні суспіль-
добровільно. Справді, оскільки змістом поняття. Закон – це ству, бо воно
добровільні дії походять з волі необхідність, а відсутність засновується на
людей, постільки вони походять законів – це свобода.Тому у суспільному дого-
із свободи, але будь-яка дія суспільстві може панувати ворі. Цей договір
людської волі стикається з тільки необхідність. Якщо встановлює прави-
іншими причинами та діями, суспільство живе за законами, ла співжиття з
тому залежить і від необхідності. то воно чинить тиск на метою не спричи-
Звідси випливає теза: свобода є громадян, якщо ж суспільство нення шкоди одне
пізнана та свідомо використана нехтує законами, тоді настає одному.
необхідність. анархія.
Г) Проблемне завдання: «Світ є не більше, ніж наше уявлення». – Як ви розумієте цю тезу

А.Шопенгауера? Що в ній є виправданого, а що – неприйнятного? Чи може наука погодитись із
таким твердженням?.
Д) Розуміння істини, як логічної узгодженості положень в певній науці або сукупності
тверджень, називається ____ когерентна концепція істини ___
БІЛЕТ № 19

1. Схоластика не визнавала філософських ідей часів античності.
Так Ні
2. Теорію атомізму в античній філософії заснував Платон.
Так Ні
3. Західна філософія тяжіє до раціонально-логічних побудов та аналітичних досліджень.
Так Ні
4. Першою історичною формою європейської філософії була середньовічна філософія.
Так Ні
5. Цінність людського спілкування розробив А.Шопенгауер.
Так Ні
6. У вченні Сковороди йдеться про три природи і два світи.
Так Ні
7. Людина як частинка ноосфери – це соціально-планетарно-космічна істота.
Так Ні
8. Глобалізація сучасного світу стосується лише економічних відносин між державами.
Так Ні
9. У пізнанні виявляється ідеальний статус буття свідомості.
Так Ні
10. Суспільство – це сукупність людей, що проживають на одній території.
Так Ні
11. Вихідною особливістю античної філософії було те, що вона була інтегрована у міфологію
та релігію.
Так Ні
12. В розуміння методу ???якого???Ф. Бекон був послідовником Аристотеля.
Так Ні
13. Заслуга З.Фрейда полягає у відкритті поняття несвідомого.
Так Ні
13. Першу філософську концепцію держави і суспільства висунув Платон.
Так Ні
14. І.Кант ввів в етику «Категоричний імператив» як закон людської поведінки.
Так Ні
15. Згідно Ф.Ніцше, істинні знання людина може отримати тільки через самопізнання.
Так Ні
1. Поняття «особа» є найпершим і визначальни у філософській течії:
а) персоналізм;
б) структуралізм;
в) теоцентризм.
2. Сцієнтистські напрями сучасної філософії вважають найпершим її завданням:
а) боротьбу проти релігійних забобонів;
б) розробку політичних програм суспільного розвитку;
в) ретельне опрацювання методології наукового пізнання.
3. Принцип філософії Л.Феєрбаха – це:
а) принцип персоналізму;
б) принцип гуманізму;
в) антропологічний принцип;
4. Система найзагальніших знань, цінностей, переконань, практичних настанов, які регулюють
ставлення людини до світу називається:
а) свідомість;
б) світогляд;
в) цінність.
5. М.В.Гоголь розробив оригінальне вчення про:
а) закон людської моральної поведінки;
б) «непомітне зло»;
в) невідворотну посмертну відплату.
6. До структури особистості можна віднести:
а) самість та духовний світ;
б) людину та індивіда;
в) здатність адаптуватись до суспільства.
7. Згідно сучасних уявлень соціальної філософії в наш час утверджується:
а) традиційне суспільство;
б) постіндустріальне суспільство;
в) інформаційне суспільство або суспільство знань.
8. Визначень істини вважається, що вважається «класичним» є:
а) все те, що ясне і самоочевидне;
б) все те, що підтверджується експериментом;
в) все відповідність знань дійсності.
9. Г. Сковороду порівнюють з таким античним філософом:
а) Платоном;
б) Аристотелем;
в) Сократом.
10. Розбіжності між культурою і цивілізацією окреслив:
а) Геґель;
б) Сократ;
в) О.Шпенглер.

1. У давньоіндійській філософії поняття «карма» означає:

А) абсолютний моральний Б) рушійна сила сансари, В) вчення про безсмертя
закон, моральний принцип закон всезагального причин- людської душі і проход-
правильного життя індиві- но-наслідкового зв’язку, згід- ження людиною ланцюга
дів, основу всього сущого, но якого нічого не виникає з перероджень в більш чи
який полягає у відсутності нічого і нікуди ніколи не менш сприятливій сфері,
будь-яких життєвих ба- зникає, а тому всі вчинки залежно від вчинених у
жань, пристрастей і волі людини закарбовуються в її житті дій; закон карми
загалом; карма вимагає від душі і визначають її подальші передбачає те, що тіло є
людини абсолютного під- перевтілення, отже, відпо- смертним, проте душа
корення волі неба. відно, життєву долю людини. безсмертна.
2.Індуктивний метод у філософії Нового часу мав такий зміст :

А) це такий шлях наукового Б) це такий шлях наукового В) це такий шлях наукового
пошуку, коли від спосте- пошуку, коли з вихідних пошуку, коли формування
реження одиничних явищ загальних ідей розуму на образів реальності відбу-
відбувається логічний основі логічних дій вається шляхом використан-
перехід до формування відбувається перехід до ня лише частини з множини
загальних ідей і законів, часткових ідей, сходження відповідних даних і
коли від суджень про окремі від теоретичних додавання до цієї частини
речі та факти переходять до узагальнень до окремих нової інформації, яка не
загальних суджень про них. спостережень. випливає з цих даних.
3. Концепція появи людини внаслідок фатальної помилки у світобудові базується на:
А) переконанні в тому, що Б) психологічному почутті В) почутті тимчасового
людина у своєму незадоволення людиною, її перебування на землі, яке
природному стані не діями та результатами своїх свідчить, що людина не
пристосована до забезпе- дій, оскільки людина – це буде вічно тут жити, а
чення виживання за істота, яка увесь час робить покине землю, бо знищить її
допомогою своїх органів, а помилки, а її поведінка екологічно через
тому створює штучні засоби суперечить розуму. Всі нестриманий технічний
для життя і тим самим спроби приборкати людську прогрес. Дії людини
порушує баланс природи. сваволю не дають суперечать природі.
результату.
4. Релігійна концепція свідомості має такі виправдані наголоси

А) вона зводить людську Б) між свідомістю і буттям В) усі процеси світу
свідомість до трансцендент- існують настільки різкі супроводжуються обміном
ного, абсолютного, вищого, відмінності, що звести їх інформацією, тому логічно
не обмежує її аспектами одне до одного або до припустити, що існує єдине
існування людини та її якогось спільного кореня поле інформації в усіх
виживання. Тому вона майже неможливо. Тому світових процесах та
здатна пояснити, чому може бути виправдана така явищах, а свідомість – один
людина не обмежена у філософія, яка припускає із проявів інформаційних
пізнанні та чому вона існування двох субстанцій. процесів, можливо найяск-
прагне самовдосконалення. равіший.
Г) Проблемне завдання: «До сих пір… вчили доброчесності, самозреченню, співчуттю, вчили
навіть відкиданню життя. Все це є цінності виснажених…». – Дайте виважену оцінку даному
твердженню Ф.Ніцше. Чи можна його прийняти?
.Д) Процедура перевірки наукових знань на істинність, називається
_____верифікація_____________
.
БІЛЕТ № 20

1. Творцем теорії пізнання у філософії Нового часу був Ф.Бекон.
Так Ні
2. У середньовічному суспільстві філософія та теологія були тотожні.
Так Ні
3. Однією з основних функцій філософії є функція самовиховання.
Так Ні
4. Вихідною засадою світу у філософії Гегеля постає Абсолютна ідея.
Так Ні
5. Онтологія – це є філософська наука про буття.
Так Ні
6. До суттєвих особливостей середньовічної філософії слід віднести теоцентризм та
креаціонізм.
Так Ні
7. Свідомість можна вивчати, вимірювати і досліджувати за допомогою фізичних приладів.
.
Так Ні
8. Свідомість можна розглядати як досконалий розвинений інстинкт.
Так Ні
9. Характеристики особистості тотожні з рисами особи.
Так Ні
10. У повсякденному житті поняття культура ототожнюється з поняттям цивілізація.
Так Ні
11. Основною ознакою схоластики було використання логіки у питаннях богопізнання.
Так Ні
12. Некласична філософія прагнула використовувати розум для кращої організації людського
життя.
Так Ні
13. Характерною рисою світогляду європейського Відродження були атеїзм та вільнодумство.
Так Ні
14. Сенсуалізм – це позиція, що визнає досвід та факти основною надійних знань.
Так Ні
15. «Коперніканський переворот» І.Канта – це його гіпотеза про виникнення Сонячної системи.
Так Ні
1. Вчення, що вважає джерелом і критерієм знання розум, є:
а) емпіризм;
б) раціоналізм;
в) сенсуалізм.
2.До напряму, який утверджував в Європі некласичну філософію слід віднести:
б) постмодернізм;
в) позитивізм.
3.Найпершими об’єктами дослідження у період високої класики античної філософії були:
а) людина, а через неї і всі сфери суспільного життя;
б) начала і причини існування всіх речей і світу в цілому;
в) надійні опори індивідуального існування окремої людини.
4. С.Кіркегор бачив суть етичної стадії людської екзистенції в тому, що:
а) людина виходячи з своїх утилітарних цілей;
б) людині властива віра в Бога;
в) людина ретельно виконую правила моралі.
5. Автором тези «Я мислю, отже я існую» є:
а) Ф.Бекон;
б) Б.Паскаль;
в) Р.Декарт.
6. Французький філософ і соціолог Ш.Л.Монтеск’є вважав, що:
а) світовий дух визначає хід історії;
б) людина визначає хід історії;
в) клімат, географічне середовище визначає хід історії.
7. Агностицизм – це:
а) напрям в теорії пізнання, що вважає, що адекватне пізнання світу неможливе;
б) недовір'я чуттєвому досвіду;
в) філософська позиція, що розглядає всі явища світу в їх взаємному зв'язку і
розвитку.
8. Особистість неможлива поза:
а) відношенням «Ерос – Танатос»;
б) самоусвідомленням та самовизначенням;
в) виконанням соціальної ролі та соціального статусу.
9. Теоретиком концепції ноосфери в українській філософії був:
а) В.Вернадський;
б) Т. Шевченко;
в) І. Франко.
10. Поняття цінностей передбачає:
а) соціально узаконений статус речей;
б) визначення економічних витрат на виготовлення певної продукції;
в) фіксацію значущості будь-чого для людини.

1. Сутність ірраціоналізму як філософської позиції визначається тим, що він:
А) обмежує або відкидає Б) визнає розум основою В) висуває твердження,
можливості розуму в процесі пізнання і поведінки згідно якого людська
пізнання і робить основою людей, а основою чуттєвість є основною
світорозуміння дещо не світорозуміння є доступ- формою та єдиним
доступне розумові, утвер- ність речей для пізнання; джерелом достовірного
джуючи алогічний характер можливості гармонійних пізнання, а тому весь зміст
самого буття, природа та стосунків людського знання виводиться з
причини якого перебувають пізнання із світом діяльності органів
за межами пізнавальних випливають із самої відчуттів: «немає нічого в
можливостей людського сутності буття. інтелекті, чого б не було у
розуму. відчуттях».
2. До вихідних ознак філософського мислення слід віднести те, що воно:

А) формується і Б) постає усвідомленою В) ділить світ на
функціонує стихійно, інтелектуальною діяльністю, надприродний та земний,
характеризується відсут- є авторською формою претендує на роль
ністю розмежування і мислення та інтелектуальної життєвого наставництва,
протиставлення світу і творчості, пояснює свої включає в себе соціальні
людини, є синкретичним і твердження за допомогою інститути і вимагає
відображає світ у чуттєво- логічних доведень і певного способу життя.
наочних образах. характеризується дискурсив-
ним мисленням.
3. Оскільки в кожній реально існуючій культурі наявні загальнолюдські виявлення та
унікальність їх продукування і виразу, то:
А) кожну національну Б) культура не може бути В) культура неможлива
культуру треба світовою чи національною, поза діалогом, спілку-
відокремлювати від тому що вона є відтворенням ванням, комунікацією,
світової, щоб зберегти її єдиної людської природи, в тому що в спілкуванні
самобутність і якій містяться одночасно культур проявляється
неповторність. Будь-яке універ-сальні та індивідуальні оригінальність кожної з
злиття національної риси в їхньому гармонійному них. Діалог культур є
культури зі світовою поєднан-ні. Тому реально корисним для них,
негативно впливає на неї, існує лише світова культура, а оскільки він сприяє
оскільки світова культура національні культури надають взаємозбагаченню та
є невизначена, абст- їй своєрідного забарвленння. руйнуванню стереотипів,
рактна, а кожна які стоять на заваді
національна культура об’єднання культур в
містить свої особливості. єдину світову культуру.
4. Важливість враховувати особливості співвідношення понять людина та індивід зумовлена

тим, що:
А) оскільки реально Б) оскільки індивід – це є В) у процесі соціалізації і
існують лише окремі люди, окремий представник людсь- виховання треба прилу-
тобто індивіди, то поняття кого роду, то він демонструє чати індивідів до
людини слід сприймати як ознаки і характеристики цінностей і переконань
абстрактне, родове. Тому роду, проте у неповторний роду. Загальні інтереси
для розуміння людини слід спосіб і лише частково. Тому роду треба ставити на
шляхом індукції не можна автоматично перше місце, а
переходити від вивчення перено-сити характеристики індивідуальні риси людей
окремих індивидів до роду на кожного індивіда, а варто вважати відхиле-
узагальнених ідей та риси індивіда – на рід. ннями від норми.
уявленнь
Г) Проблемне завдання: «Особистість ні в якому випадку не є готова даність, вона є завдання,
ідеал людини. Особистість самостворюється». – Прокоментуйте даний вислів М.Бердяєва та
поясніть своє розуміння особистості.
.Д) Позиція в онтології, що визнає існування одного єдиного начала буття світу, називається
______монізм______

БІЛЕТ № 25

1. Німецька класична філософія увібрала у свій зміст основні проблеми попередньої
європейської філософії.
Так Ні
2. Представники філософії Просвітництва наполягали на тому, що знання законів природи має
вирішальне значення для людини.
Так Ні
3. Вчення Дж. Локка про світобудову отримало назву «Монадологія».
Так Ні
4. Філософія екзистенціалізму робила наголос на вирішальній ролі держави у формуванні
людини.
Так Ні
5. В розуміння методу Ф. Бекон і Р.Декарт були одностайними.
Так Ні
6. У структуру філософського знання включаються онтологія, етика та педагогіка.
Так Ні
7. Серед суттєвих ознак культури не фігурує розуміння її як сукупності матеріальних та
духовних цінностей.
Так Ні
8. Д. Чижевський вважав, що українська філософія – це справа майбутнього.
Так Ні
9. В сучасній науці прийнято вважати, що буття проявляється на мікро- і макрорівнях.
Так Ні
10. Машинне виробництво є однією із складових індустріальної цивілізації.
Так Ні
11. Проблематичність людського буття полягає в тому, що людина все повинна здобувати
власними зусиллями.
Так Ні
12. Класичне та некласичне розуміння буття тотожні між собою.
Так Ні
13. У змісті свідомості немає і не може бути нічого, чого б не було у спостережуваній
реальності.
Так Ні
14. За своїм змістом пізнання – це процеси отримання та опрацювання інформації
Так Ні
15. Між культурою та цивілізацією, згідно О.Шпенглеру, існують гармонійні стосунки.
Так Ні

1. У філософії Нового часу панівними рисами світосприйняття були:
а) емпіризм та раціоналізм;
б) сенсуалізм та діалектика;
в) механіцизм та гносеологізм.
2. Століття виникнення некласичної філософії у Європи – це:
а) ХХ ст.;
б) XVIII ст.;
в) XIX ст.
3. Вихідним для філософії Л. Фейєрбаха був принцип:
а) діалектичний;
б) антропологічний;
в) позитивний.
4. В структуру знання входять такі компоненти:
а) чуттєвий, раціонально-логічний та смисловий;
б) інформаційний, знаково-символічний та операціональний;
в) суб’єктивний, об’єктивний та соціальний.
5. Серед послідовників Ф. Ніцше:
а) більшість вважала його захисником гуманізму;
б) частина приймала його захисником гуманізму, а частина – філософом, що
подавав боротьбу за існування як основний закон життя;
в) більшість постала радикальними ідеологами фашизму.
6. Давньоукраїнський твір, в якому подаються світоглядні уявлення часів Київської Русі, це:
а) Історія Русів;
б) Книга буття українського народу;
в) Повість минулих літ.
7. Оберіть найбільш варіант відповіді на питання, що таке істина, який відповідає поширеним
уявленням:
а) істина – це відповідність знань та уявлень дійсному стану речей;
б) істина – це внутрішня узгодженість знань та їх складових;
в) істина – це характеристика наукових знань.
8. Відмінності між схоластикою та містикою у середньовічній філософії полягають у тому, що:
А) містика є напрямом релігійної, а схоластика - світської філософії;
Б) схоластика підтримувалась офіційною церквою, а містика - заборонялась;
В) схоластика визнавала роль розуму у богопізнанні, а містика його відкидала.
9. Оберіть те, що можна віднести до причин появи глобальних проблем сучасності:

а) створення технічних пристроїв та об’єктів;
б) вихід людської діяльності на рівень планетних процесів;
в) відсутність належної міжнародної співпраці.
10. Унікальною властивістю, притаманною тільки людині, постає:
а) вміння пристосовуватися до обставин життя;
б) жити у соціумі;
в) здатність бути особистістю.
А) західні цивілізації харак- Б) західні цивілізації харак- В) західні цивілізації харак-

теризуються активізмом, теризуються наявністю єдиного теризуються орієнтацією на
праг-ненням до змін і новацій, духовного християнського наукові знання, притчово-
домінуванням індивідуалізму канону життя, самозаглиблен- афористичним мисленням,
на противагу колективізму, ням, домінуванням цілого над динамічним стилем життя, а
раціонально-логічним типом індивідуальним, а східні східні – персоналізмом,
мислення, а східні - відданістю органічною взаємозв’язаністю екстравертивністю, динаміч-
традиціям, колективізмом, старого і нового, націленістю на ним стилем життя, схильності
яскравою образністю мислення. зовнішній світ, волею до до вірності ритуалам і
подолання самості. традиції.
1. Основні відмінності між східним і західним типами цивілізацій полягають в наступному:
2. Співвідношення філософії, теології та релігії в епоху Середньовіччя слід подати так:

А) філософія як і за часів Б) філософія впорядковувала і В) релігія панувала в усіх
античності, залишалась нау- узгоджувала основні ідеї релігії, сферах суспільного життя,
кою всіх наук, володіла висо- сприяла поширенню та вимагала від людей
ким суспільним авторитетом, і зміцненню релігії, а теологія приймати на віру її
тому теологія була служницею перевіряла дії філософії, священні догмати. Теологія
філософії, а релігія наділяла філософію засобами являла собою теоретичну
регулювала їх взаємини, інтелектуальної діяльності; складову релігії і прагнула
прагнучи того, щоб і релігія приймала або не узгодити між собою основні
філософія, і теологія приймала інструментарій тео- істини релігії. Філософія
залишались відданими логії, що осягала істину була служницею теології та
релігійним догматам та засобами людського розуміння. надавала їй інтелектуальні
сприяли зміцненню церковної засоби діяльності.
влади.
3. Основні ідеї культурологічної концепції О.Шпенглера мають такий зміст:

А) історія людства являє собою Б) історія людства В) основну роль у
неперервний процес розвитку, складається із низки окремих розвитку історії відігра-
що відбувається завдяки локальних культур, в яких ють цивілізації, оскільки
розвитку знань та техніки. знаходить вираз дух певного тільки вони здатні надати
Історичний процес можна народу, тому усі складові суспільству стабільності.
подати у вигляді спіралі, що культури перебувають у Культура постає складо-
розгортаються все ширше та єдності. Проте з часом дух вою цивілізації, і тут на
виходить на нові рівні. Знання ж втрачає творчий імпульс, і першому плані
постають елементом культури. культура вмирає. Це знаходить-ся релігія, що
відбувається тоді, коли цементує суспільство та
культурний процес переходить сприяє його стійкості.
у цивілізаційний.
4. У соціальній філософії ідеологія розглядається та визначається як:

А) складова теоретичного Б) особливий тип процесів В) сукупність теорій, які
рівня духовного життя діяльності, який ґрунтується на допомагають
суспільства, що має соціально- визнанні пріоритету ідеального суспільству виживати за
практичне та політичне над матеріальним та умов наявності певних
спрямування, покли-кана покликаний продукувати викликів, наприклад за
створювати програми суспільні ідеї, теорії, концепції, умов війни чи
соціальних дій та а також забезпечувати природних катаклізмів,
організовувати їх реалізацію. функціонування суспільства на а також пришвидшують
духовному рівні. розвиток суспільства.
Г) Проблемне завдання: «Рухати історію вперед здатні лише ті, хто у потрібний момент
можуть збунтуватись проти неї…». Дайте свою оцінку висловленим твердженням французького
філософа Альбер Камю. Як би ви пояснили роль людської особи в історії..
.Д) Вид людського пізнання, що базується на людському переживанні дійсності, називається
_________життєво-досвідне пізнання____________________________________________

БІЛЕТ № 26
1. Некласична філософія присвячує основну увагу проблемам пошуку методу пізнання.

Так Ні
2. М. Гайдеггер та А. Камю були найвидатнішими представниками релігійної філософії ХХ ст.
Так Ні
3. Для німецької класичної філософії було характерним прагнення до створення завершеним
систем філософського знання.
Так Ні
4. Для східної філософії характерниою рисою була опора на правові норми суспільства.
Так Ні
5. Найвідомішим представником середньовічної патристики був Т. Аквінський.
Так Ні
6. У ХХІ ст. філософія розвивається під впливом постмодернізму.
Так Ні
7. Перспективи розвитку сучасних національних культур – зникнення їх під впливом
глобалізації.
Так Ні
8. Людська особистість може проявити себе лише через духовну творчість.
Так Ні
9. В Київській Русі був поширений особливий тип філософії – «філософування у Христі»
Так Ні
10. Теорія, практика та експеримент – це рівні людського пізнання
Так Ні
11. Складовими світогляду постають математичні науки, суспільна ідеологія та мораль.
Так Ні
12. Філософію і міфологію споріднює те, що вони постають різновидами релігійного
світогляду.
Так Ні
13. Гуманісти Відродження вважали, що людина має творити і, перш за все – себе саму.
Так Ні
14. Проблема буття ніколи не стоїть перед людиною як реальна проблема її життя.
Так Ні
15. Філософська антропологія – це наука про ососбливості будови людського організму.
Так Ні

1. В якому з напрямів східної філософії стверджується, що життя – це страждання:
а) конфуціанство;
б) даосизм;
в) буддизм.
2. Особливістю філософії Нового часу постає те, що вона:
а) охоплює та включає у свій зміст всі науки;.
б) обслуговує теологію;
в) розвивається в діалозі з іншими науками.
3. На думку Р. Декарта, виправданим методом пізнання є:
а) емпіризм;
б) раціоналізм;
в) поєднання того та іншого.
4. «Філософія життя» - це філософський напрям, зосереджений на:
а) створенні наукових теорій та систем;
б) формулюванні основних моральних законів;
в) осмисленні ситуації людини в усіх її проявах.
5. «Деміург» у платонізмі означає:
а) бога, що перетворює та впорядковує світ;
б) видатну особистість, що здатна змагатись із богом;
в) світове випромінення Єдиного в природу.
6. Соціальні якості людини виникають на основі:
а) виховання та розвитку природних якостей;
б) активізації надприродних якостей;
в) набуття досвіду в процесі життя
7. Особливістю свідомості, яка відрізняє її від світу реальних речей є:
а) її матеріальна природа;
б) її ідеальний статус;
в) здатність пристосовувати людину до зовнішнього середовища.
8. Смисл – це елемент суто людського відношення до дійсності, оскільки він передбачає:
а) можливість підведення певних явищ дійсності під стратегічні життєві або ціннісні
орієнтири;
б) узгодження індивідуальних прагнень із суспільними нормами життя;
в) ізоляцію людини у своєму світі, в якому вона почувається щасливою.
9. Важливими причинами загострення питання про культуру наприкінці ХІХ – у ХХ ст.
постали:
а) загальне зниження рівня культури;
б) перетворення питання про збереження культури на глобальну проблему;
в) обернення досягнень культури проти людини.
10. Історія постає реальністю лише за наявності в ній:
а) людей, техніки, природи;
б) історичної пам’яті, свідомої діяльності, єдності реальності, норм та ідеалу;
в) волі до життя та розуму.

1. До характерник особливостей філософії Просвітництва треба віднести наступні:
А) визнання розуму Б) постановка і В) розроблення проблем тео-
найвищою здатністю розроблення проблем ретичного осмислення
людини, оцінювання його пізнання; пошук єдино природи та науки; доведення
як вищої інстанції істини; правильної та загаль- гіпотез про структуру
відповідно, найперше нообов’язкової філософії; Всесвіту і матерії; створення
значення для людини мають перевага проблематики, яка нових еталонів обґрун-
знання, і через це стосується аналізу виник- тування знань; людина
визначальна роль у житті нення та еволюції тлумачиться як істота, що
людини і суспільства фундаменттальних науко- включена в розвиток світу за
відводилась вихованню, вих теорій; особлива увага загальними космічними
навчанню і освіті. Знанням до філософії мови та до законами; головне
найпершої ваги вважалось закономірностей науково- призначення людини –
знання моральних норм і пізнавального розвитку; самопізнання і розкриття
засад поведінки, а основне розроблення критеріїв законів всередині себе;
завдання людини полягає у оцінки впливу науки на створення інтегральних
саморозвитку та розвиток суспільства. культурних надсистем.
самовдосконаленні
2. Поняття «сублімація» в концепції З. Фройда означає наступне:
А) процес заглушення Б) непряме, опосеред- В) це є зміст несвідомого
асоціальних форм сексу- коване виявлення неві- людської психіки,
альних бажань і домого у діяльності універсальна енергія
виштовхування їх енергії в людини; переключення сексуального бажання, що є
сферу підсвідомості, що лібідо в соціально значиму загальним джерелом
провокує неврози, психози та діяльність (найбільш ефек- почуттів, бажань, а також
інші відхилення у психічній тивно вона відбувається у глибинною причиною
діяльності людини. творчості) і тому поведінки людини у
сублімація є джерелом суспільстві.
людської культуротво-
рення.
3. Релігійна концепція свідомості може мати позитивні характеристики внаслідок того, що:
А) вона зводить людську Б) вона стверджує, що між В) вона свідчить про
свідомість до трансценден- свідомістю і буттям позамежні корені людської
тного, абсолютного, насправді пролягають свідомості, а тому свідчить
вищого, не обмежує її настільки різкі межі, що про неспроможність людини
аспектами існування звести їх одне до одного власними зусиллями
людини та її виживання, а або до якогось спільного пізнавати світ та регулювати
тому засвідчує кореня майже неможливо. свою поведінку. Отже,
універсальність та Це може здійснити тільки основне завдання людини
всеосяжність людського Бог, і тому людина не може полягає в тому, щоб
духу, а також причетність заздалегідь сподіватись на повністю віддатись вищим
людської свідомості до успіхи свого пізнання та силам та бути покірливою
твор-чості. діяльності. наказам божества.
4. Соціальні якості на відміну від природних:

А) виникають внаслідок Б) створені людиною, В) мають божественне
перетворювальної діяльності служать людині і походження, оскільки вони
людини: людина змінює включаються нею у апелюють до людини, як до
форми, впорядкування та культурно-історичний образу і подоби Божої, що
функції природних речей та цикл буття, оскільки без автоматично надає їм
явищ, внаслідок чого світ них людина не була б теологічного змісту. Тому
людського оточення вимагає людиною. Людина може соціальні якості постають
зовсім іншого типу довільно маніпулювати тим, на що людина не може
діяльності і поведінки. Проте цими якостями у своїх цілях. впливати, а повинна
поза свідомість ці якості не прийняти їх як істинні та
пізнаються. немінні.
Г) Проблемне завдання: «Людина всього лише очерет, найслабше із творінь природи, але вона
– очерет мислячий… Вся наша гідність – у здібності мислити. …Спробуємо ж мислити гідно: в
цьому основа моральності». – Подайте своє розуміння відомого вислову Б.Паскаля. В якому
сенсі мислення є основа моральності?
.Д) Гносеологічна позиція, згідно якої наголошується на повній пізнаваності світу називається
___________ Гносеологічний оптимізм ____________

БІЛЕТ № 27

1. Початковим періодом середньовічної філософії була патристика.
Так Ні
2. Ідею надлюдини у філософії пропагував Ф.Ніцше.
Так Ні
3. Переконання, що людина від природи є доброю належить Т.Гоббсу.
Так Ні
4. Засновником ірраціоналізму у ХІХ ст. вважають О.Конта.
Так Ні
5. Сократ вважав, що всі речі складаються із атомів та порожнечі.
Так Ні
6. В українській філософській думці яскраво проявилися кордоцентризм та раціоналізм
Так Ні
7. До основних видів пізнання належать життєво-досвідне, наукове, релігійно-містичне,
художньо-образне та екстрасенсивне
Так Ні
8. Постіндустріальна цивілізація відрізняється домінуванням сектору сфери послуг, де
провідної ролі набувають наука, освіта, інформація.
Так Ні
9. Для вирішення глобальної проблеми запобігання війнам істотне значення має розвиток
міжнародної інтеграції.
Так Ні
Так Ні
11. В епоху Нового часу основним поняттям, що позначало буття, було поняття субстанції.
Так Ні
12. До концепцій походження свідомості належить трудова концепція.
Так Ні
13. Роль чуттєвого пізнання визначається тим, що воно дає поштовх пізнавальному процесу.
Так Ні
14. Свобода у прямому значенні означає сваволю.
Так Ні
15. Поняття цінностей співпадає із поняттям знання.
Так Ні

1. Емпіризм вважає, шо в основі знання лежить:
а) досвід;
б) віра;
в) інтуїція.
2. У філософії Платона проведене таке розуміння ідеї:
а) ідея нематеріальна і осягається лише чуттями;
б) ідея матеріальна і осягається розумом;
в) ідея нематеріальна і осягається розумом.
3. Представником епохи європейського Просвітництва:
а) Ж.-Ж. Руссо;
б) Платон;
в) Декарт.
4. Філософську концепцію Ф.Ніцше називають «філософією життя» тому, що вона:
а) спиралася на новітні дані еволюційної теорії;
б) розглядала всі процеси дійсності як різні виявлення життя;
в) наставляла людину на те, як організувати власне життя.
5. В епоху Відродження у європейському світогляді:
а) збереглися засади християнства, але в ньому змінились наголоси;
б) запанувала «логіка здорового глузду» та активізм;
в) з’явилися ознаки некласичності.
6. Спосіб перетворення природи та створення предметів культури важливий для осмислення
сутності культури тому, що:
а) він дає можливість відрізнити культурне від природного;
б) він дає людині можливість набувати навичок культуротворення;
в) він відкриває можливість порівняння ефективності культуротворчої діяльності та
рівнів культурного процесу.
7. Термін «ноосфера» в науковий обіг вперше вводить:
а) Дж. Локк;
б) Платон;
в) В. Вернадський.
8. Суб’єкт пізнання – це:
а) людина, яка пізнає певний фрагмент дійсності й активно впливає на нього;
б) частина дійсності, яка пізнає саму себе;
в) трансцендентальний споглядач, який виникає внаслідок «антропного принципу»
9. Негативним наслідком інформаційно-комп'ютерної революції є:
а) поява нових технологій управління людьми, що відкривають потенційну
можливість відродження тоталітаризму;
б) автоматизація виробничих процесів;
в) поява Інтернету.
10. Г. Сковорода вважав, що щастя людини полягає у:
а) матеріальній та духовній рівновазі;
б) спорідненій праці;
в) знанні Бога
1. Проголошена Рене Декартом теза “Я мислю, отже я існую” має такий сенс:
А) шукаючи самоочевидні Б) будь-яка істина – це В) вона позначає сходження
вихідні ідеї, що не завжди чиясь думка до ідей не шляхом уза-
викликають ніякого (погляд). Тобто, істина гальнення часткового і
сумніву, Декарт здатність завжди суб’єктивна. одиничного, а шляхом
людини сумніватися подає Проголошується віднос- пробудження в душі забутого
як її мислення, а від ність будь-якого знання, знання. Найголовнішим у
мислення переходить до будь-яких цінностей, даному методі є мистецтво
суб’єкта, істоти, яка законів та звичаїв, а також і логічного мислення, філо-
мислить, і вважає, що відносність самого існу- софської бесіди, питання і
людина від народження вання, що ставиться в відповіді, що мають заводити
має певні вроджені ідеї, залежність від людського людину у суперечність із
які й становлять мислення. самою собою.
фундамент пізнання.
1. А.Шопенгауер та С.Кіркегор постали фундаторами некласичної філософії, оскільки:
А) подавали філософію як Б) вони вважали, що всі В) вони запровадили у

випробуванням людський якості світу не лише філо-софію позицію
розуму, щоб визначити його зосереджені в людині, а й ірраціо-налізму
потенціал, що привело до через людину виходять у протиставили
непохитної впевненості у виявлення, усвідомлення, раціоналізму світову волю,
його величі; основою світу тому людина постає непізнавану людську інди-
вони вважали субстанцію, що центром та зосередженням відуальність, а пізнання
пронизувала собою усі якостей світу (антропо- спрямовували не на світ, а
форми та явища дійсності, центризм); усі явища світу на сфери людського
була самовладною та не наділені душею, оскільки сприйняття та
потребувала для свого буття саме світова душа постає переживання. До того ж
інших причин. джерелом життя та вони перевели філософу-
активності космосу. вання із академічного
статусу в загально
доступні мірку-вання.
3. Людина, на відміну від тварини, може діяти свідомо, оскільки:
А) здатна на особливий тип Б) може виходити за рамки В) може використовувати

людської поведінки, який дозволеного й порушувати підручні засоби діяль-
можна назвати «небіологіч- закони та норми суспільного ності, будувати собі
ним», тому що вона діє не життя, норми права та житло, розшукувати
лише під тиском життєвих моралі; саме порушення засоби для підтримки
потреб, не лише в напрямку заборон, законів та норм життя, вдосконалювати
пошуку шляхів задоволення вказує на те, що людина діє способи пристосування до
фізіологічних та біологічних свідомо. факторів та чинників
потреб. навколишнього середо-
вища.
4. Для того, щоб отримати виправдану цілісну картину про реальність, в науці формують
наукову картину світу, яка постає як:
А) синтез філософського Б) проміжна пізнавальна В) сукупність різноманіт-

знання, наукового знання та ланка між філософією та них відомостей, зібраних
релігійних догматів, бо саме наукою, яка є інтегральним з усіх наук, які за
ці три складові, поєднані в узагальненням досягнень допомогою синтетичного
одне ціле, можуть надати багатьох наук на підставі методу поєднуються в
людині цілісну картину деяких фундаментальних одне ціле та охоплюють
реальності. співвідношень та величин, собою усі сфери та галузі
таких, наприклад, як пізнання.
еволюційний процес, сталі
фізичні величини.
Г) Проблемне завдання: «Філософствування без системи не може містити в собі нічого

наукового». – Поясніть, що мав на увазі Г.Гегель? Чому системність постає необхідною рисою
науки?
.Д) Позиція, згідно якої в основі світу лежить тільки одна субстанція має назву
_____центральна метафізична ідея Спінози_______________


БІЛЕТ № 28
1. Теза «Якщо існує субстанція, то вона може бути тільки одна» належить Дж.Берклі.
Так Ні
2. Теорію діалектики в німецькій класичній філософії розробив Л.Фейєрбах.
Так Ні
3. Філософія Платона в епоху середньовіччя була неприйнятною.
Так Ні
4. Філософія, що проголошувала тезу «Наука сама собі філософія» виникла в епоху Нового
часу.
Так Ні
5. І.Кант був засновником німецької класичної філософії.
Так Ні
6. Творцем теорії «непомітного зла» був Г. Сковорода.
Так Ні
7. Чуттєве пізнання важливіше за раціональне, оскільки дозволяє пізнати сутність речей.
Так Ні
8. Свідомість не може існувати без самосвідомості.
Так Ні
9. Культура виражає духовний стан суспільства, а цивілізація – матеріальний.
Так Ні
10. Персоналізм є однією із течій антропологічної філософії ХХ ст.
Так Ні
11. Некласичне розуміння буття розглядає його як спрямованість нашого сприйняття.
Так Ні
12. Чуття та емоції не входять у структуру людської свідомості.
Так Ні
13. Поняття істини є єдиним орієнтиром для оцінки достовірності знання.
Так Ні
14. Історичний прогрес являє собою лінійне сходження від простого до складного.
Так Ні
15. Слово культура у прямому значенні – це оброблення, плекання землі.
Так Ні

1. Які причини виникнення речей виділяє Аристотель:
а) матеріальна, формальна, дійова, цільова;
б) матеріальна, формальна, теоретична, практична;
в) матеріальна, формальна, сутнісна, цільова.
2. Людський вимір проблеми буття можуть бути поданий так:
а) бути чи не бути;
б) чи існує Бог;
в) чи залишається щось від нас після припинення фізичного існування.
3. Хто з даних філософів Нового часу вважав, що існує єдина субстанція:
а) Бекон;
б) Спіноза;
в) Декарт.
4. Закон трьох фаз розвитку людського пізнання (теологічна, метафізична, позитивна) був
сформульований:
а) О.Контом;
б) Ф.Ніцше;
в) І.Кантом.
5. Світова волі, згідно А.Шопенгауера, за суттю є:
а) раціональною;
б) ірраціональною;
в) керованою.
6. Наука, що намагається передбачити майбутнє людства:
а) онтологія;
б) гносеологія;
в) футурологія.
7. Індустріальна суспільство – це суспільство, що характеризується:
а) наукою і інформацією як головними чинниками розвитку прогресу;
б) переважанням в економіці аграрних компонентів;
в) промисловим та технічним способом виробництвом матеріальних благ.
8. Представники Кирило-Мефодіївського братства закликали до:
а) федералізму в межах Російської імперії;
б) самостійності та відрубності України;
в) об’єднання слов’янських країн навколо України
9. Найважливіші характеристики свідомості – це:
а) інтенціональність, суб’єктивність, цілепокладання;
б) надприродність, божественність, ідеальність;
в) матеріальність, природність, функціональність
10. До явищ світової культури відносять:
а) сукупність досягнень національних та етнічних культур;
б) те, у чому всі культури єдині;
в) ті досягнення певних культур, що приймаються більшістю культур світу.

1. Пантеїзм як філософська позиція, був неприйнятним для ортодоксального християнського
світобачення внаслідок того, що:
А) він підтримував вису- Б) він стверджував, що Бог В) він стверджував, що
нуте М.Коперником поло- створив світ, надав йому Всесвіт і Бог тотожні, що
ження, що доцільніше власних законів і далі вже не Бог присутній в усіх явищах
вважати не Землю, а втручався у його функціо- світу; відбувається редукція
Сонце центром світу, а це нування; відповідно, Бога до природи, або
ставило під сумнів реальний світ існує поза Всесвіту до Бога; природний
особливе, обране контролем та втручанням світ та людина, вважаються
становище людини у Бога, а світ і людина могли частиною божест-ва, а тому
світобудові. Це супе- розвиватись на власній Бог зазнає усіх змін та
речило твердженням основі, поза божественними пригод, що є характерними
Святого Письма і було впливами. для створених речей.
неприйнятним.
2. Згідно феноменологічної філософії Е.Гуссерля, феномен – це:

А) єдине, що надане нам у Б) непряме, опосередкова- В) сукупність зовнішніх
досвіді свідомості, те, що не виявлення несвідомого проявів та характеристик речей
нам реально з’являється, у діяльності людини; дійсності, зо є змінними та
єдина форма виявлення тобто феномени – це ті частково - випадковими;
реальності у свідомості та образи та утворення, що завдання людини полягає у
для свідомості; феномен функціонують у тому, щоби за кожним
не показує нічого, окрім свідомості внаслідок дії у феноменом відкривати істинні
себе самого; не існує психіці людини найпер- сутності, що їх феномени
окремо речей, а окремо – ших інстинктів життя. подають лише частково.
3. Глобальні проблеми – це проблеми від рішення яких залежить виживання всього людства,
тому що:
А) ці проблеми спричинені Б) до них належать В) до них належать проблеми
тим, що людська проблеми узгодження взаємовідношення західної та
діяльність за масштабами взаємин людини і сус- східної цивілізацій, раціона-
досягла пільства у їхній лізму та ірраціоналізму,
загальнопланетних безпосередній взаємодії, свободи і необхідності, а
процесів, технічним оскільки від цього залежить також проблема існування
прогре-сом та хижацьким виживання і людини, і Бога. Від розв’язання цих
став-ленням людей до суспільства, адже поза питань буде залежати доля
природи. Вони стосуються суспільством людина не людини, адже жити – це
не лише окремої країни, а може жити. Тільки в означає знати сенс життя і
усіх країн землі, тому суспільстві людина стає смерті, для чого я живу і чи є
вирішити їх можна за людиною, розвиваючи свої життя після смерті. Якщо не
допомогою усіх країн та індивідуальні якості й має відповіді на ці питання, то
усвідомлення того, що реалізовуючи свої таланти. людина не живе, а існує і
подальше руйнування при- виживає.
роди спричинить
зникнення людини як
виду.
4. Для того, щоб людина набула статусу особистості, необхідно:

А) стати відомою у будь- Б) не просто мати В) бути трансцендентальним
який спосіб, здивувати усіх внутрішній духовний світ, суб’єктом, який є джерелом
інших якимись неординар- знання та ерудицію, а ще й усіх психічних, ментальних
ними вчинками або внутрішній епіцентр та творчих актів. Трансцен-
здобутками. Для такого світу, в якому дентальний суб’єкт також є
особистості важливо бути зосереджу-ються життєві моральним законодавцем, бо
оригінальною та принципи, переконання та саме він диктує людині
перевершувати усіх інших ідеали людини. моральні норми та закони.
людей. Особа – це Особистість здатна не
креативна та успішна лише засвоювати духовні
людина. надбання, а й творити їх.
Г) Проблемне завдання: «Роби так, щоб принципи твоєї поведінки могли стати принципом
загальнолюдського законодавства». Поясніть суть «категоричного імперативу» І.Канта.
Поміркуйте, чи дане положення актуальне в наш час?
.Д) Позиція, згідно якої лише представники титульної нації певної країни можуть мати усі
громадянські права, називається _____крайній націоналізм (нацизм, фашизм,
шовінізм)_____________

БІЛЕТ № 29

1.Термін філософія був вперше введений Піфагором – представником ранньої патристики.
Так Ні
2. Некласична філософія вважала, що людина за допомогою розуму не може організувати своє
життя, оскільки позарозумні чинники життя постають більш потужними.
Так Ні
3. Істинним та ефективним для науки, за Р.Декартом, є метод дедукції.
Так Ні
4. Рефлексія – це унікальна здатність людської свідомості у взаєминах з дійсністю сприймати
саму себе.
Так Ні
5. Логічна функція філософії полягає у тому, що вона сприяє формуванню культури людського
мислення.
Так Ні
6. У ХХ столітті філософія в Україні розвивалася в університетах, громадсько-політичних рухах
і літературі
Так Ні
7. Основне завдання метафізики полягає у виявленні першопричин існування всього сущого
Так Ні
8. Емпірики заперечують існування вродженого знання і стверджують, що знання здобувається
лише на основі чуттєвого досвіду
Так Ні
9. Людина може бути вільною тоді, коли вона є вільною від необхідності.
Так Ні
10. До глобальних проблем сучасності не відноситься проблема відтворення та забезпечення
засобами для життя населення планети.
Так Ні
11. Знання прагнуть бути суб’єктивною формою відношення людини до дійсності, а цінності –
об’єктивною.
Так Ні
12. До суттєвих рис філософського мислення належить його злиття із процесами життя.
Так Ні
13. Антична філософія та давньогрецька філософія – це те ж саме явище.
Так Ні
14. Антропоцентризм в епоху Відродження запровадив Л.Фейєрбах.
Так Ні
15. Некласична філософія намагалась суворо дотримуватись канонів академічної науки.
Так Ні

1. Вислів «Людина – це мислячий очерет» належить:
а) Дж. Берклі;
б) Б.Паскалю;
в) Ф.Ніцше.
2. Співвідношення філософії Платона та філософії Аристотеля виглядає так:
а) між ними немає нічого спільного;
б) філософія Аристотеля базується на вихідних ідеях Платона, але міняє
спрямування філософського пізнання;
в) філософія Платона розвиває основні ідеї Аристотеля.
3. В епоху середньовіччя відношення теології та філософії визначалися таким чином:
а) філософія поставала в ролі прислужниці теології;
б) теологія виконувала роль вступу у філософію;
в) теологія та філософія були автономними.
4. Теза «Людина тільки тоді стає людиною, коли вона є особистістю» є характерною:
а) для позитивізму;
б) для персоналізму;
в) для марксизму.
5. Переконання у тому, що людину необхідно вивчати в усіх її проявах, дотримувались:
а) просвітники;
б) представники екзистенціалізму;
в) представники філософської антропології.
6. На моментах радикальної відмінності між свідомістю та матеріально-чуттєвою реальністю
наголошує наступна філософська концепція походження свідомості:
а) дуалістична;
б) теологічна;
в) еволюційна.
7. Різні культури (в історичному та етнічному планах):
а) можна та потрібно порівнювати між собою;
б) не підлягають жодному порівнянню;
в) можуть порівнюватись за технологічними вимірами, але не підлягають
порівнянню за ціннісними.
8. Проблематичність людського буття обумовлена тим, що:
а) людина має здобувати сама засоби для існування;
б) можна народитись людиною, проте не стати нею;
в) людина може порушувати норми моралі.
9. Згідно О. Шпенглеру, між культурою та цивілізацією існує докорінна відмінність, яка
полягає у тому, що:
а) культура культивує цінності, а цивілізація – знання і науку;
б) культура базується на технологіях, а цивілізація на соціальних інститутах;
в) культура постає проявами духовної самореалізації, а цивілізація – прагненням
ефективності, комфорту.
10. До основних ознак наукового пізнання слід віднести:
а) особливості будови, мову та функції науки;
б) наявність наукових закладів, інституцій та закладів;
в) наявність приладів, обладнання та фінансування для досліджень.

А) позиція, згідно з якою Б) філософська доктрина, яка В) прийняттям висунутого
Бог створив світ, надав стверджує, що Всесвіт є М.Коперником положення,
йому власних законів і ідентичним з Богом; редукція що доцільніше вважати не
далі вже не втручається у Бога до Всесвіту або Землю, а Сонце центром
його функціонування; Всесвіту до Бога; природний світу, що ставило під сумнів
творчі ідеї Бога в бутті світ, включаючи людину, особливе становище людини
світу набувають характеру вважає-ться частиною у світобудові.
необхідності, пізнання якої божества.
стає завданням людини.
1. Деїзм, як ставлення до природи і Бога, характеризується наступними рисами:
2. Абсолютна ідея, як основа філософської системи В.Ф.Гегеля, визначається наступним чином:

А) єдина всеохоплююча Б) це така ідея, що являє В) джерело всього сущого,
духовна субстанція-суб’єкт; собою безмежну множину Абсолютний Бог, який не
єдиний універсальний всіх об’єктів і систем, що сумісний із реаліями світу
чинник усіх форм буття; існують у світі; це є внаслідок того, що
світовий розум, єдине субстрат як носій будь- незліченно їх перевищує.
рефлективне поле. За своїм яких властивостей, зв’язків Єдине, котре тотожне
змістом вона є процесом і форм руху; це є Буттю як збігу сутності та
свого власного розгортання об’єктивна реальність, яка існування; це є творча сила
у вигляді послідовного руху, дана людині у відчуттях. світу, що проявляє себе в
джерелами якого є боротьба людині та всіх речах світу.
проти-лежностей.
3.Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. питання про культуру набуло небувалого загострення
внаслідок того, що:
А) почали стрімко розгорта- Б) інтенсивність міжнарод- В) на тлі масової культури
тись процеси глобалізації, і них комунікацій призвела виникло питання про її
тому почали стиратись риси до краху позиції відповідність класичним
національних та етнічних європоцент-ризму, зразкам максимальної до-
культур; зародився рух анти- виявила оригіналь-ність та сконалості, бо тільки
глобалізму, який постав ефективність інших класика може дати зразки
проти таких тенденцій та за культур; в цей же час високою культури, а те, що
утвердження різноманітних досягнення європейської приймає більшість – це
культур. культури обернулись низька та вульгарна
проти людини, а поява культура.
масової культури взагалі
поставила питання про її
сутність.
4. На думку Дм. Чижевського, до особливостей української філософії слід віднести:

А) те, що вона, як така, ще Б) те, що вона постала В) те, що вона
не відбулась, що про її переважно внутрикультур- продемонстру-вала
існування нічого не відомо ним явищем, оскільки була європейській філософії
за межами України і що присутня в житті та культурі взірці побудови теоретичних
питання про неї – це українського народу на всіх систем світобудови та
питання майбутнього. етапах його історії. поєднання останніх з
питаннями етики та поетики.
Г) Проблемне завдання: «…Досвід та історія вчать, що народи та уряди ніколи та нічого не

навчилися з історії…» (Г.Гегель). Дайте оцінку наведеному твердженню відомого філософа. Чи
згідні ви з його думками?
.Д) Людина, що набула властивостей суб’єкту та об’єкту соціальних стосунків,
характеризується як ________________особистість
БІЛЕТ № 30
1. Першопочатком світу Гегель вважав атоми.

Так Ні
2. Некласична філософія категорично заперечувала роль науки в житті суспільства.
Так Ні
3. Субстанція, за Спінозою, це є все те, що створене людиною.
Так Ні
4. Досвід, за І.Кантом, - це синтез форм розсудку і даних відчуттів.
Так Ні
5.Сократ був одним із видатних представників античної натурфілософії.
Так Ні
6. Розвиток, згідно філософського розуміння – це будь-яка зміна або перетворення.
Так Ні
7. У ХХ ст. українська філософія розвивалась виключно у діаспорі (за межами України).
Так Ні
8. Згідно сучасних уявлень, розум новонародженої дитини – це tabula rasa.
Так Ні
9. Наукове пізнання – це єдино потрібне людині пізнання
Так Ні
10. Масова культура – це культура, що народжується та поширюється в народі.
Так Ні
11. Філософія – це наука про принципи і норми моральної поведінки людини.
Так Ні
12. Воля, емоції та почуття не включають у структуру свідомості.
Так Ні
13. Онтологія – це філософська наука про буття, а метафізика – про природу.
Так Ні
14. Життя, буття та існування у прикладенні до людини є тотожними поняттями.
Так Ні
15. Масова суспільна свідомість покликана виробляти ідеологію суспільного життя.
Так Ні

11. У філософії Нового часу Ф.Бекон постав фундатором:
а) раціоналізму;
б) емпіризму;
в) дуалізму.
12. Згідно Платона, єдине, вічне, незмінне у світі, це є:
а) природа;
б) логос;
в) ідея.
13. У філософії епохи Відродження співвідношенням «мікрокосм» та «макрокосмом» вважали:
а) співвідношення людини і природи;
б) співвідношення атомів та речей;
в) співвідношення сім’ї та суспільства.
14. В епоху Нового часу причиною виникнення держави філософи вважали:
а) співпрацю всіх людей на користь суспільного блага;
б) війну всіх проти всіх;
в) суспільну угоду між членами суспільства.
15. Теза «Я знаю, що я нічого не знаю, а інші не знають навіть того» належить:
а) Р.Декарту;
б) Сократу;
в) І.Канту.
16. Із наведених нижче варіантів оберіть ті, що подають суттєві риси людської особи:
а) здатність творити;
б) суб’єкт та об’єкт соціальних стосунків;
в) особливе місце в суспільних відношеннях.
17. За О.Шпенглером, поява цивілізації засвідчує:
а) новий, більш продуктивний етап розвитку культури;
б) занепад культури, вичерпування нею свої творчих потенцій;
в) перехід суспільства на технологічний рівень існування.
18. Твором часів Київської Русі, де фігурують світоглядні ідеї та термін «філософія», є:
а) «Закон Божий (Книга буття українського народу)»;
б) «Повість минулих літ»;;
в) «Листи до українських хліборобів».
19. Песимістичний напрям оцінки впливу техніки на сучасну цивілізацію отримав назву:
а) футурології;
б) технофобії;
в) деконструкції.
20. Епістемологія – це філософська наука, яка:
а) ставить питання про буття та його пізнаваність;
б) досліджує критерії науковості знання та аналізує процес наукового пізнання;
в) ототожнюється з гносеологією.
1. До основних концепцій технократизму можна віднести:

А) концепції, згідно з якими Б) концепції, згідно з якими В) концепції, згідно з якими
головним фактором технічний прогрес веде хід суспільної історії
суспільного розвитку є людство до загибелі чи то визначається розвитком
високий рівень розвитку внаслідок екологічної науки, техніки та технології.
промислового виробництва, катас-трофи, чи то Переможну ходу технічного
що орієнтоване на масове внаслідок духовної прогресу вже ніхто і ніколи
виробництво товарів вжитку деградації, оскільки кожний не зможе зупинити; техніка
тривалого використання крок вперед у розвитку в цілому грає позитивну
(телевізорів, автомобілів і т. техніки веде до появи роль у розвитку суспільства і
д.). нових, значно складніших спроможна нейтралізувати
проблем. свої негативні прояви.
2. Згідно переконань представників Просвітництва, для покращення стану суспільства:

А) слід запроваджувати науку Б). слід пропагувати і В) слід закликати до
у сфери виробництва та поширювати знання та насильницької революції,
повсякденного життя, освіту, прагнути яка здатна привести до
підносити рівень освіче-ності сформувати просвіченого швидких змін у суспільстві,
людей, запроваджу-вати монарха, а також відкидання його негативних
широку демократію та максимально працювати над сторін та недоліків. Тому
сприяти формуванню гро- тим, щоб члени суспільства треба формувати револю-
мадянського суспільства. себе само-вдосконалювали. ційні партії
3. Основна суперечність людської свідомості полягає в тому, що:

А) постає свідомістю кожної Б) постає загальним утво- В) постає комп’ютерною
конкретної людини, але ренням божественного програмою, яка відтворює її
водночас виходить далеко за походження, але одночасно у повному обсязі, і не зазнає
межі обслуговування суто й як людська характеристика суттєвих змін під час
індивідуального людського небожественного походжен- взаємодії із зовнішнім
життя, сягаючи, наприклад, ня, котре допомагає людині світом, дозволяє людині
таких питань, як сенс життя і пристосуватися до навко- виконувати елементарні
смерті, початок і кінець лишнього середовища, а математичні дії і бути на
світу тощо. також розумно діяти. поверхні життя.
4. Наукове пізнання постає:
А) як усвідомлене та свідомо Б) як природна потреба В) як деякий вищий дар, як

організоване, тобто знання людини і суспільства, тому інтуїтивне та непе-
про те, як продукувати, воно інституціонального та редбачуване осяяня, що
нагромаджувати та покра- функціонально організоване потребує Божественного
щувати знання, і це у соціальні структури, які втручання, бо без нього
досягається за допомогою допомагають людині відкри- людина нічого не може
методу, як генетичного вати приховані закони пізнати. Все знання людини,
складника науки. Наукове Всесвіту виключно в в тому числі і наукове, не є
пізнання є предметним та інтересах їх прикладного заслугою людини.
спеціалізованим. застосування.
Г) Проблемне завдання: Поясніть своє розуміння тези Ж.-П.Сартра про те, що «існування
(людини) передує сутності»? Яке це має відношення до того, що вихідною ознакою людини
філософ вважає свободу?
.Д) Концепція, згідно якої людська свідомість виникає внаслідок дії інформаційних процесів,
називається концепція єдиного інформаційного поля.

Philosophy Exam Answers

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Philosophy Exam Answers

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНИХ ТА ГУМАНІТАРНИХ НАУК

ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ЗАВДАННЯ З ФІЛОСОФІЇ

ТЕСТИ А. Обведіть колом варіант правильної відповіді.

1. Світогляд постає надбанням лише духовно збагачених особистостей.

ТЕСТИ Б. Обведіть колом літеру, що позначає варіант правильної відповіді.

1. Філософію відрізняє від міфології:

ТЕСТИ В. Оберіть варіант правильного завершення положення та обведіть колом літеру,

2. Оскільки історичним покликанням філософії постає завдання надати людині найперші

А) на основі виділення Б) на основі усвідомлення В) філософія історично

А) зародившись на грунті Б) філософія тих часів всіляко В) саме в цих джерелах

А) техніко- Б) психічний, оскільки В) космічний, оскільки

ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ЗАВДАННЯ З ФІЛОСОФІЇ

ТЕСТИ Б. Обведіть колом літеру, що позначає варіант правильної відповіді.

2. При переході від античності до європейського середньовіччя зміну основних світоглядних

3. До основних наголосів розуміння буття некласичною філософією слід віднести:

Г) Проблемне завдання: Прокоментуйте поширене розуміння істини: «Істиною є відповідність

ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ЗАВДАННЯ З ФІЛОСОФІЇ

ТЕСТИ А. Обведіть колом варіант правильної відповіді.

ТЕСТИ В. Оберіть варіант правильного завершення положення та обведіть колом літеру,

2. Сутність коперніканського перевороту, здійсненого І.Кантом у філософії, можна передати так:

3. Проблематичність людського буття полягає в тому, що:

4. До основних сфер суспільного життя відносять:

Г) Проблемне завдання: «Пізнай себе самого!». – Прокоментуйте цю улюблену тезу Сократа і

ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ЗАВДАННЯ З ФІЛОСОФІЇ

ТЕСТИ А. Обведіть колом варіант правильної відповіді.

ТЕСТИ Б. Обведіть колом літеру, що позначає варіант правильної відповіді.

ТЕСТИ В. Оберіть варіант правильного завершення положення та обведіть колом літеру,

Г) Проблемне завдання: Прокоментуйте положення Л.Вітгенштайна про те, що більшість

ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ЗАВДАННЯ З ФІЛОСОФІЇ

ТЕСТИ А. Обведіть колом варіант правильної відповіді.

ТЕСТИ Б. Обведіть колом літеру, що позначає варіант правильної відповіді.

ТЕСТИ В. Оберіть варіант правильного завершення положення та обведіть колом літеру,

2. Підкреслюючи роль освіти, науки та знань у людському житті, представники європейського

3. Наголоси у некласичним розумінні буття можна окреслити так:

4. Антропоцентричний світогляд європейського Відродження передбачав, що:

Г) Проблемне завдання: Подайте своє розуміння положення Дж.Локка «Немає нічого в

ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ЗАВДАННЯ З ФІЛОСОФІЇ

ТЕСТИ А. Обведіть колом варіант правильної відповіді.

ТЕСТИ В. Оберіть варіант правильного завершення положення та обведіть колом літеру,

4. У геґелівській концепції буття окреслене як:

Г) Проблемне завдання: «Людина є розвідуванням будь-яких форм сущого». – Пркоментуйте цю

ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ЗАВДАННЯ З ФІЛОСОФІЇ

ТЕСТИ А. Обведіть колом варіант правильної відповіді.

ТЕСТИ Б. Обведіть колом літеру, що позначає варіант правильної відповіді.

ТЕСТИ В. Оберіть варіант правильного завершення положення та обведіть колом літеру,

2. До суттєвих особливостей сучасної некласичної філософії слід віднести:

Г) Проблемне завдання: Поясніть своє розуміння відомої тези «Філософія є прислужницею

ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ЗАВДАННЯ З ФІЛОСОФІЇ

ТЕСТИ А. Обведіть колом варіант правильної відповіді.

ТЕСТИ Б. Обведіть колом літеру, що позначає варіант правильної відповіді.

ТЕСТИ В. Оберіть варіант правильного завершення положення та обведіть колом літеру,

2. До вихідних тез філософії Ф.Ніцше слід віднести наступні:

3. З позиції гедонізму сенс життя полягає в тому, що:

4. Українська філософія органічно вписана в історію українського народу та його духовної

ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ЗАВДАННЯ З ФІЛОСОФІЇ

ТЕСТИ А. Обведіть колом варіант правильної відповіді.

ТЕСТИ Б. Обведіть колом літеру, що позначає варіант правильної відповіді.

ТЕСТИ В. Оберіть варіант правильного завершення положення та обведіть колом літеру,

2. Розрізняння первинних і вторинних якостей речей у філософії Нового часу проводилось на

А) оскільки лише матема- Б) первинними якостями ре- В) первинні якості речей –

4.Кореспондентська теорія істини базується на таких твердженнях:

ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ЗАВДАННЯ З ФІЛОСОФІЇ