МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВОЛИНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

ФАКУЛЬТЕТ ФІЛОЛОГІЇ ТА ЖУРНАЛІСТИКИ

КОМУНІКАТИВНІ ПАРАМЕТРИ ДОПИСІВ

У СОЦІАЛЬНІЙ МЕРЕЖІ “ІНСТАГРАМ”

Роботу виконав

Резніченко Давид Олександрович

Студент групи Укр-11

Луцьк – 2023
 2

ЗМІСТ

ВСТУП..................................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1..............................................................................................................................6
КОМУНІКАТИВНИЙ ПРОСТІР СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ......................................6
1.1. Соціальні мережі як об’єкт лінгвістичних досліджень.....................................6
1.2. Функції комунікації в соціальних мережах.........................................................7
1.3. Особливості мовлення соціальних мереж............................................................9
1.4. Комунікативний простір соціальної мережі “Інстаграм”..............................10
Висновки до розділу 1......................................................................................................11
РОЗДІЛ 2............................................................................................................................12
КОМУНІКАТИВНА ПОВЕДІНКА ЮЛІЇ КУБАЙ У СОЦІАЛЬНІЙ МЕРЕЖІ
«ІНСТАГРАМ».................................................................................................................12
2.1. Самопрезентація автора допису на мовному рівні..........................................12
2.2. Індивідуально-авторські особливості стилю мовлення автора дописів......17
2.3. Засоби діалогізації мовлення з автора допису з читачем................................20
Висновки до розділу 2......................................................................................................23
РОЗДІЛ 3............................................................................................................................24
НЕВЕРБАЛЬНІ АСПЕКТИ КОМУНІКАТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ.........................24
ЮЛІЇ КУБАЙ У СОЦІАЛЬНІЙ МЕРЕЖІ “ІНСТАГРАМ”....................................24
3.1. Фотоілюстрації у використанні Юлії Кубай.....................................................24
3.2. Особливості піктографічного письма у віртуальній комунікації.................26
Висновки до розділу 3......................................................................................................27
ВИСНОВКИ......................................................................................................................28
ДЖЕРЕЛА.........................................................................................................................31
 3

ВСТУП

В останні роки дуже широкого поширення набувають різні соціальні мережі.

Цей процес зумовлений сучасним процесом переходу усіх сфер людської діяльності
в цифровий світ. Для позначення цього процесу також використовують термін
цифровізація. Також важливу роль у поширенні соціальних мереж відіграла
пандемія коронавірусу, що почалася в кінці 2019 - початку 2020 року. За період
карантину кількість українських користувачів збільшилася на 22% і становила 16
млн. осіб. У 2021 році ця цифра досягла 26 млн [6].

Очевидно, що в комунікативному просторі з такою кількістю суб’єктів будуть

відбуватися різні особливі мовні процеси, які також, в міру своєї поширеності у
віртуальному просторі, впливатимуть все більше і на дійсність, змінюючи всю
культуру суспільства. Цей процес можемо спостерігати і зараз на прикладі онлайн-
курсів, дистанційного навчання та багатьох інших явищ, яких донедавна зовсім не
існувало.

Всі ці чинники говорять про важливість вивчення соціальних мереж, зокрема

“Інстаграму”, як комунікативного простору, що є частиною життя більшості
українців. Дослідження, які також використовують матеріали соціальної мережі
“Інстаграм” задля дослідження нових соціолінгвістичних явищ лише набувають
своєї популярності. Тема є актуальною, але в українському науковому просторі тема
ще не є достатньо дослідженою.

Мета дослідження – проаналізувати й описати загальні особливості

комунікації в соціальних мережах на прикладі соціальної мережі “Інстаграм”, а
також дослідити індивідуально-авторські особливості мовлення і комунікативної
 4

поведінки Юлії Кубай (“juliakubayua”), аналізуючи її дописи у соціальній мережі

“Інстаграм”. Окреслена мета передбачає виконання таких завдань:

- з’ясувати основні функції комунікації в соціальних мережах;

- дослідити особливості мовлення соціальних мереж;
- проаналізувати вербальні та невербальні аспекти комунікативної поведінки
Юлії Кубай і визначити індивідуально-авторські особливості їх
використання у дописах автором, їхній вплив на читача.

Об’єктами дослідження є мовлення соціальних мереж, елементи

піктографічного письма та фотоілюстрації, а предметом – вплив усіх цих чинників
на емоції читачів і їхнє сприйняття прочитаного тексту, побачених зображень.

Під час роботи використано метод і стилістичного аналізу задля з’ясування

особливостей мовлення соціальних мереж, мовних та індивідуально-авторських
особливостей комунікативної поведінки довільно обраного автора дописів у
соціальній мережі “Інстаграм”, також метод опису задля структурування й
групування отриманої з дослідження інформації згідно із існуючими класифікаціями
і дидактичний метод для розкладання загальної інформації, отриманої в ході роботи,
за розділами й групами, окрема робота з кожною групою інформації задля
детального й ґрунтовного дослідження теми.

Матеріал для дослідження – дописи користувача “juliakubayua” в соціальній

мережі “Інстаграм” з 01.01.2022 до 01.04.2023.

Теоретичне і практичне значення роботи. Матеріали дослідження, його

висновки й певні фрагменти можуть доповнити теоретичні знання з теми
дослідження і допоможуть по-новому подивитися на соціальні мережі, зокрема
соціальну мережу “Інстаграм”, як на сучасний цифровий комунікативний простір,
який у багатьох своїх виявах впливає на розвиток сучасної культури і суспільства.
 5

Також результати моєї роботи можуть послужити практичним матеріалом для

працівників закладів освіти, які разом із здобувачами освіти розглядатимуть на
заняттях різні соціо-лінгвістичні процеси, що відбуваються у сучасному суспільстві,
а також дослідників, які будуть проводити подальші дослідження з цієї теми.

Структурно робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку

використаних джерел.
 6

РОЗДІЛ 1

КОМУНІКАТИВНИЙ ПРОСТІР СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ

1.1. Соціальні мережі як об’єкт лінгвістичних досліджень.

Термін “соціальна мережа” ввів Джон Барнс (John Barnes) у своїй праці “Class
and Committees in a Norwegian Island Parish” [16, с. 43]. Тоді цей термін мав інакше
значення: “Соціальна мережа – це соціальна структура, утворена індивідами. Вона
відбиває розмаїті зв’язки між ними через різноманітні соціальні взаємовідносини,
починаючи з випадкових знайомств і закінчуючи тісними родинними зв’язками”[22].

З часом цей термін набув звичного для нас значення: Соціальна мережа – це
вебсайт або інша служба у Веб, яка дозволяє користувачам створювати публічну або
напівпублічну анкету, складати список користувачів, з якими вони мають зв’язок та
переглядати власний список зв’язків і списки інших користувачів [23].

Як ми вже й встигли визначити, соціальні мережі є дуже поширеним явищем у

сучасному суспільстві. Відповідно, увага науковців, зокрема – й українських, все
частіше й частіше зосереджується на вивченні цього типу комунікативного
простору.

Тема є надзвичайно різнобічною і широкою, оскільки соціальні мережі

використовуються для різноманітних цілей, а не лише спілкування, як можна
подумати з першого погляду. Звичайно, головною функцією більшості соціальних
мережей є об'єднання людей з допомогою інтернету, онлайн-спілкування та обмін
інформацією, але по мірі поширення соціальних мереж їхні користувачі почали
придумувати нові способи використання такого великого комунікативного простору:
відомі компанії та дрібні підприємці рекламують свою продукцію, а різні громадські
організації та групи людей займаються пропагандою і поширенням дизінформації
або ж навпаки – висвітленням глобальних проблем, викриттям злочинців і т.д.
Окремою темою є мовлення соціальних мереж, яке є особливим, оскільки поєднує в
 7

собі ознаки різних стилів і навіть різних мов і культур, оскільки, завдяки інтернету,
користувачі отримали можливість споживати контекст і досліджувати культури
інших народів з різних країн світу, що спричинило нові для нас, особливі
лінгвістичні процеси (наприклад – сленг (зокрема, геймерський, де ледь не кожне
слово – запозичення з англійської).

Всі чинники окреслити тяжко через їхню велику кількість, але зрозуміло, що
кожен з них потрібно досліджувати окремо і займатися цим повинні не лише
лінгвісти. Звідси й робимо висновок про глибину та ширину проблематики з цієї
теми.

1.2. Функції комунікації в соціальних мережах.

Перші соціальні мережі, такі як Classmates.com та SixDegrees були створені,

шоб допомогти своїм користувачам знаходити людей зі спільними інтересами й
обмінюватися інформацією. Платформа Classmates.com була створена, для прикладу,
щоб люди в США могли контактувати із колишніми однокласниками чи
одногрупниками, колегами з роботи чи армії і ділитися своїми фотографіями,
альбомами зі школи [18]. Натомість, SixDegrees мала на меті об’єднання людей зі
спільними інтересами, незалежно від того чи був зв’язок у користувачів соціальної
мережі до знайомства на онлайн-ресурсі, чи ні [21]. Отож, головними функціями
перших соціальних мереж були:

1. Пошук людей із схожими інтересами з цілями комунікації, часто – задля

розваги;
2. Обмін інформацією з іншими користувачами соціальних мережей.

На момент 1995-1997 р., коли ці дві соціальні мережі лише з'явилися, вони не
користувалися великим попитом. У наш час ситуація кардинально змінилася:
соціальні мережі “заполонили” весь світ і більша частина людства користується хоча
 8

б однією із соціальних мереж. Тепер соціальні мережі набувають більшу кількість

дрібних функцій або певної спеціалізації: окремі соціальні мережі використовують
для навчання, роботи, для пошуку романтичних стосунків; соціальні мережі, які
зосереджуються навколо певного кола інтересів. Також змінилися інструменти для
обміну інформацією в соціальних мережах. Якщо спочатку це були переважно
текстові повідомлення, то зараз маємо розмаїття форматів носіїв інформації: текстові
повідомлення або документи, фото- та відеофайли, презентації, голосові
повідомлення та ін.

Щоправда, таке велике розмаїття інструментів і засобів тепер використовують

не лише для пізнання світу, спілкування із друзями та колегами, розваги.

Соціальні мережі, через свою поширеність, є дуже зручним інструментом для

поширення дизінформації та пропаганди. Для прикладу, московські ботоферми
поширюють лозунги та дизінформацію в різних соціальних мережах задля
“зомбування” власного населення і поширення пропаганди по всьому світу, впливу
на різні політичні процеси [12]. Такі процеси, зокрема, відбувалися під час виборів
Президента США у 2016 р., коли московські працівники таких ботоферм з
допомогою провокаційних публікацій та коментарів вплинули на результат виборів
[19; 2]. З новою силою московія поширює свою пропаганду в соціальних мережах
під час війни з Україною задля підриву авторитету України на міжнародній арені та
дискредитації українських військових серед мирного населення України [9; 13; 14].

Якщо відійти від війни та пропаганди, можемо спостерігати, як великі

корпорації та дрібні підприємці використовують соціальні мережі задля промоції
своєї продукції.

Тобто, якщо підвести підсумки, соціальні мережі з часом набувають нові

функції та їхнє використання у сучасному світі є дуже різноманітним.
 9

1.3. Особливості мовлення соціальних мереж.

Мова соціальних мереж є особливою. З власних спостережень можу зробити

висновок про те, що мовлення соціальних мереж включає в себе всі стилі мовлення,
оскільки тексти, написані в тому чи іншому стилі, часто знаходять поруч, а іноді –
комбінуються в одному тексті. Хоча, слід зазначити, в основі мовлення соціальних
мереж лежить розмовний стиль, який ми використовуємо в повсякденному житті та
який є найбільш поширеним. Частіше за все, користувачі соціальних мережей
прагнуть передати не лише якусь певну текстову інформацію, а ще й емоційність
живого мовлення, використовуючи для цього адаптовані під інструменти соціальних
мережей способи, такі як емодзі, дужки тощо [4, с. 218-219].

Ще одним чинником, який впливає на мовлення соціальних мереж є

поширення явища мультикультуралізму. Це явище сильно впливає на кожну мову,
яка підпадає під дію цього процесу. Через тісний зв’язок у рамах соціальних мереж
різних культур і мов відбувається творення нових термінів, понять, символів задля
пояснення й опису нових для нас феноменів і явищ [5, с. 16].

Велика кількість запозичень, сленгових слів та неологізмів у нашій мові, як і в

інших, є частковими або повними запозиченням з англійської мови, яка в Інтернет-
спілкуванні вважається основною. Звідси ми отримуємо спотворені варіанти
англійських слів, які були трансформовані спеціально для сприйняття української
авдиторії.

Хоча, не всі сленгові слова та неологізми є запозиченнями з інших мов та

культур. Також існують спотворені, змінені варіанти власне українських слів, зміни
в яких відбулися задля стилістичної та смислової подібності до слів, приклад з яких
був взятий (англ. Like – “вподобати” – це функція, яка часто використовується в
різних соціальних мережах для оцінки дописів. З часом це слово стало іменником, а
в українському варіанті з’явився відповідник “вподобайка”).
 10

1.4. Комунікативний простір соціальної мережі “Інстаграм”.

Характерною рисою соціальних мереж є те, що користувачі самі заповнюють

комунікативний простір власною інформацією [10]. Відбувається обмін
інформацією, в якому кожен може і сприймати, і поширювати, ділитися різними
типами даних.

Існує багато соціальних мереж і кожна спеціалізується на надані певних

послуг і забезпеченні певних функцій: деякі з них створенні, в першу чергу, для
спілкування з розважальною ціллю, деякі – для налагодження ділових зв'язків,
навчання, пошуку роботи. В деяких соціальних мережах основним носієм інформації
є текстові повідомлення, а можливість ділитися фото- та відеофайлами є додатковою
(Telegram, What’s Up), деякі ж спеціалізуються на поширенні інформації з
допомогою фото- та відеофайлів, а текстові повідомлення є неосновною, додатковою
функцією (Instagram, Pinterest, Youtube).

Оскільки однією з наших цілей є аналіз дописів користувача “Інстаграму”,

зосередимося саме на цій платформі. Що ж таке “Інстаграм”? На чому він
спеціалізується? Які у нього особливості? Адміністрація сайту дає таке визначення:

“Інстаграм (англ. Instagram) – це безкоштовний додаток для обміну

фотографіями та відео, доступний на iPhone та Android. Користувачі можуть
завантажувати фотографії та відеозаписи на нашу платформу і ділитися ними зі
своїми підписниками чи обраною групою друзів. Також вони можуть продивитися,
прокоментувати і вподобати дописи, створені їхніми друзями в ‘Інстаграмі’…” [15].

Від себе хотів би додати, що автори дописів також мають можливість писати
описи до своїх публікацій. Публікацію з авторським текстом під нею користувачі
називають “пост”, звідси походить і дієслово “постити” (англ. post – “стаття,
публікація”, а також “публікувати”).
 11

Цю функцію часто використовують різні діячі задля поширення своїх ідей,

реклами своєї продукції, надання порад і також з ціллю підкріпити свої фото- та
відеопублікації додатковою текстовою інформацією, що допомагає створити більш
повну картину зображуваної події. Прикладом цього може послужити Юлія Кубай,
яка використовує функцію опису своїх публікацій, щоб ділитися із підписниками
своїм письменницьким і видавничим досвідом.

Висновки до розділу 1

Соціальні мережі стрімко поширюються світом і кількість користувачів

невпинно збільшується [17]. Такий процес є наслідком комп’ютеризації, тобто
переходу усіх сфер людської діяльності у віртуальний світ.

Якщо спочатку функціонал цих ресурсів був обмеженим, то з часом соціальні

мережі набували нових функцій, нових способів використання і, пройшовши довгий
шлях, вони стали тим, що ми можемо спостерігати сьогодні.

Кількість користувачів вимірюється мільярдами [17] і в соціальних мережах

бачимо явні результати дії мультикультуралізму та глобалізації. Через дію цих двох
явищ, можемо спостерігати за виникненням нових понять, термінів, слів, фраз задля
позначення зовсім нових для нас процесів. Також спостерігаємо за тим, що різко
збільшується кількість запозичень і неологізмів в українській мові.
 12

РОЗДІЛ 2

КОМУНІКАТИВНА ПОВЕДІНКА ЮЛІЇ КУБАЙ У СОЦІАЛЬНІЙ МЕРЕЖІ

«ІНСТАГРАМ»

2.1. Самопрезентація автора допису на мовному рівні.

Самопрезентація – це процес представлення людиною власного образу у
соціальному світі, який свідомо або несвідомо спрямований на створення у
оточуючих певного враження про себе [20]. Цей процес є важливим для усіх
суб’єктів комунікації, оскільки є засобом для успішної соціалізації і підтримки
власної самооцінки [8, с. 45-46].

Рис. 1. Знімок екрану із зображенням профілю користувача “”juliakubayua”.

Для публічних особистостей є ще одна причина для створення хорошого образу – це

збільшення попиту на товари і послуги, підтримка з боку суспільства. Якщо ми
натрапимо на сторінку користувача “juliakubayua” в “Інстаграм”, то одразу
побачимо, що власниця цього профілю визначає себе, як письменницю і дизайнерку.
Інформацію про це бачимо у біографії (англ. Bio – “біографія”) її сторінки (див. рис.
1)

Інші приклади самопрезентації користувача “juliakubay” бачимо уже власне у

дописах.
 13

Аналізуючи тексти дописів цієї користувачки, можна побачити, що вона

акцентує свою увагу на таких своїх рисах: пунктуальність, спокійність,
інтровертність, працьовитість, наполегливість, оптимізм, патріотизм. Зазвичай,
авторка дописів сама розповідає про себе у своїх текстах і власноруч аналізує свою
особистість, висвітлюючи нам результати свого аналізу.

Приклади цитат “juliakubayua”, де вона акцентує увагу на вищезазначених

рисах свого характеру наводимо нижче:

1. Фрагмент з публікації від 05.01.2022: “Я інтроверт, соціофоб, але ще не

соціопат. Поки що. Та життя змушує мене бути екстравертом, любити
людей і спілкування. Перебування серед людей мене виснажує більше, ніж
звичайне тренування… У написанні книг у мене – хаос. Я починаю писати із
кінця, потім початок і вже в кінці – середина. Попри моє бажання все
систематизувати – щось мені це не дозволяє. Водночас, я доволі
систематизована людина, яка любить у житті порядок і якщо згідно мого
розкладу щось йде не так хоч на 1 секунду – я починаю біситися…” – авторка
розповідає про себе, як дуже пунктуальну людину, яка любить точність, але у
своїй роботі, тобто написанні книг, вона буває непослідовною, більше
схильною до хаосу, а також розповідає про себе, як про людину, що не любить
спілкування та перебування у невіртуальному публічному просторі. Для опису
цих своїх якостей авторку допису використовує терміни “інтроверт”,
“соціофоб”, “соціопат”, що дає нам зрозуміти: Юлія Кубай є обізнаною не
лише у письменництві, а ще й має певні знання з психології. Також вона
описує себе, як гіперпунктуальну людину, що не любить відставати від плану,
хоча це не стосується її процесу написання художніх творів, який, за словами
авторки, є хаотичним.
2. Фрагмент з публікації від 14.01.2022: “Про що була моя перша письменницька
робота? Я завжди вважала точкою відліку, коли почала писати – 2012 рік.
 14

Тоді уперше написала невелике оповідання про серіал «Надприродне». Саме з

того самого літа почався мій довгий шлях до першої книги. Усе було жахливо.
Ні, людям подобалися мої розповіді, я знайшла багато друзів і раптом все
стрімко почало набирати обертів. Бракувало лише хисту до цього. Дивно
звучить, знаю. Та я не вміла грамотно писати і мені деколи було важко
формувати правильно думки. Вже не говорячи про описи, почуття і т.д. Я не
опускала рук і намагалася шліфувати свої навики. Писати кожен день – це
про період з 2012 по 2016 рік. Це той самий випадок, коли хобі почало брати
вверх над життям…” – у цьому фрагменті авторка допису звертає увагу на
такі риси свого характеру, як працьовитість та наполегливість, говорячи про
невпинну роботу над своєю технікою письма.
3. Фрагмент з публікації від 24.01.2022: “Колись я писала свої твори у
переповненій кімнаті гуртожитку. У кімнаті, де окрім мене жили ще 4
людини. Маленька житлова площа, де кожен ходить по головам інших, де
тишина та особистий простір - неіснуючі поняття. Приходила після пар,
робила лабораторні і тоді до трьох ночі писала собі розповіді.
Найпродуктивніший період мого життя. Дивно, але саме тоді мені вдавалося
писати з гумором, сарказмом та іронією. Жодної темної розповіді. Гамір.
Музика. Биття посуди. Пф. Мені лише писати. А зараз… Повинна бути
тишина, нікого в кімнаті, повна темнота і горнятко чаю. Ізоляція від усього
світу і тільки світло від монітору. Приходиш з роботи додому і треба ще
кучу часу відключити всі емоції, розгрузитися та перемкнутися на інше…” – у
цьому фрагменті авторка допису розповідає про зміни у своєму характері та
робочій атмосфері, які відбулися з початку її студентських років і до моменту
написання тексту для допису. Досвід, яким Юлія Кубай ділиться з читачами,
створює їй образ працьовитої людини.
4. Фрагмент з публікації від 11.02.2022: “Коли тобі говорять: «ні»? Це означає,
що твій рукопис поганий? Я чудово розумію, що відчуває людина у такі
 15

моменти. Головне: не опускати руки. Ні в якому разі. І тим більше кидати

справу, яку ти любиш…” – у цьому фрагменті авторка намагається поділитися
порадами щодо публікації книг. Нас цікавить фрагмент у лапках, з якого
починається текст допису. Читаючи ці слова, читач будує собі образ
наполегливої людини.
Цю ж свою рису характеру авторка дописів описує також у публікації від
14.02.2022: “Я хороший приклад того, як стукати в зачинені двері так, щоб їх
в результаті відкрили. За спиною сила-силенна «ні». Обидві свої книги я
видала завдяки призовим місцям у літературному конкурсі. Це доволі чудовий
спосіб заявити про себе…” – як бачимо, у цьому фрагменті авторка допису
також акцентує увагу на своїй наполегливості, а також відкрито говорить про
свої досягнення й успіхи з виданням книг, що також створює їй обрах
самовпевненої людини.
5. Фрагмент з публікації від 1.04.2022: “Нас намагаються скувати в кайдани
рабства, підкорити наш незламний дух, змусити забути історію, культуру,
мову.
І попри м’якість, ніжність української мови наші слова твердіші за камінь,
гучніші за гради і безсмертні. Ми страшні для них, бо вміємо висловлювати
своє СЛОВО. Наш клич пролунав на весь світ. Їх же слово - йде у забуття.
Ніколи не забудемо. Ніколи не пробачимо. Червоні відбитки маленьких
дитячих ніжок. Крик втрачених, але незламних душ. Гучні вистріли, що
руйнують стіни зла. Сирени - звук тривоги й того, що ми ще не здалися і не
впали. Слова, які змінили все життя. «Як ти?» - я тебе кохаю. «Доброго
вечора, ми з України» - незламність й оптимізм. «Руский воєнний корабель
пішов нахуй» - непідкореність та сила духу. «Мені потрібна зброя, а не
транспорт» - хоробрість та стійкість. «Дім» - 603 548 квадратних
кілометрів. Наші книги спалюють. Нашу мову називають штучною.
Забороняють. І привласнюють… Та тільки ми продовжуємо боротьбу.
 16

Продовжуємо писати. І кожна мить війни увійде на сторінки книг. Ми

запишемо і розкажемо про нашу боротьбу. На жаль, тепер ми знаємо як
звучить смерть. Чим пахне визволення. Як виглядає божевілля. Якого кольору
свобода. Прапор України - став прапором свободи. Українці - стали символом
хоробрості та сили. Тепер книжкові герої здаються менш крутими, коли
дивишся на наших бійців, на наш народ...” – у цьому фрагменті можемо
спостерегти ставлення авторки дописів до власної держави, її культури, історія
та війни, що зараз відбувається на Сході України між Україною та росією. Як
бачимо, Юлія Кубай є патріоткою своєї держави. У цьому дописі вона
демонструє віру у власний народ, висвітлює воєнні злочини армії рф з
допомогою символів, а також дає їм оцінку: “Ніколи не пробачимо”. Це також
свідчить про її проукраїнську політичну позицію і об'єктивне сприйняття війни
в Україні. Бачимо надію на перемогу.
6. Фрагмент з публікації від 29.06.2022: “Я не писала – понад 1,5 років. Це мій
найдовший час, коли я не творила… Чому у мене була така довга перерва?
Спочатку нова робота, потім переїзд в інше житло, знову переїзд,
підвищення, зміна роботи… І мені дуже жаль, що я так чинила із своєю
улюбленою справою. Скільки ненаписаних слів, скільки прихованих емоцій і
скільки хвилин щастя.
Моя бабуся любить мене питати: «А тобі не важко писати? Це ж як друга
робота, на це треба сили та час». А як пояснити їй, що якби я не писала – моє
життя було даремним? Мабуть, саме, коли пишу – я живу і дихаю… Не
відкладай на довгий час свої роботи, не роби як я – паузу в такий довгий
період. Пиши кожного дня, або через день. Навіть якщо це пару сотень слів і
нічого важливого – це усе одно важливо для тебе і твоєї роботи… ” – у цьому
фрагменті можемо помітити відданість авторки дописів до свого хоббі, яке
вона не хоче покидати ані на хвилину.
 17

Отож, проаналізувавши деякі з дописів користувача “juliakubayua” в

соціальній мережі “Інстаграм”, можемо зробити висновок про те, що авторка цих
дописів намагається показати себе з найкращого боку, тобто закцентувати увагу на
позитивних рисах свого характеру, а саме працьовитості, спокійності,
патріотичності, оптимізмі, наполегливості та ін.

2.2. Індивідуально-авторські особливості стилю мовлення автора

дописів.

Будь-який автор будь-якого тексту має особливий, унікальний стиль мовлення,

оскільки індивідуально-авторські риси стилю певного автора виявляються вже в
тому, як він будує речення, які слова обирає для висловлення власної думки [1, с.
163].
Користувач “juliakubayua” має вільний, розмовний стиль мовлення, тобто не
обтяжений ніякими правилами і обмеженнями, які бувають у науковому та
публіцистичному стилях. Часто можемо зустріти засоби діалогізації з читачами, що
вказує на бажання отримати зворотню відповідь або повпливати на реакцію читача,
щоб той також відчував себе вільно. Вся мова Юлії Кубай побудована так, наче вона
веде діалог з нами, читачами. Серед таких засобів діалогізації: спонукальні дієслова,
звертання, запитання, адресовані читачам (їх ми розглянемо детальніше у
наступному підрозділі).
Авторка дописів активно використовує вигуки, фразеологізми і тропи: “ Добро
і зло. Антагоніст і протагоніст. Дві сторони однієї медалі…” (05.01.2022), “ Я не
опускала рук і намагалася шліфувати свої навики…” (14.01.2022), “Щоб краще
зрозуміти, який із етапів як працює, і як воно може зіграти із нашою історією…”
(17.01.2022) та ін. (задля акцентування уваги саме на тропах, фразеологізмах – їх
було виділено курсивом).
 18

У своїх дописах, де авторка дає поради щодо написання художніх творів,

часто вживаним є займенник “Я”. Юлія Кубай часто поєднує свої поради з
розповідями про власний досвід, який допомагає робити власні висновки нам,
читачам. Яскравим прикладом цього є текст допису від 19.01.2022: “Як я придумую
ідеї для книг? І де я взагалі беру натхнення? Написання книги я можу порівняти, як
з глибокими романтичними почуттями . Не знаю, як хто, але кожна нова книга – це
як довгі, глибокі стосунки. Ейфорія, запаморочення, шалений вибух почуттів – ось
що відчуваю, коли до мене приходить ідея, персонажі, сам світ. І, зазвичай, це
кохання з першого погляду/звуку/запаху… Сама достеменно не знаю, як це
відбувається, але до прикладу, із першою книгою «Душа» до мене натхнення
прийшло після однієї легенди про спорідненні душі. «Ідеальність», коли я подумала
про те, яка ж ідеальна вимова повинна бути, а «Подих» (поки робоча назва), коли
ступила на землю Одеси і вдихнула це неймовірне повітря. Що вже говорити про
ще одну книгу, яка в процесі – я просто прочитала про фізичне явище і у мене
відразу виникла картинка пригод! Одна мить і трапляться буря, блискавки, грім і
все сяє! Мозок мовби згадав стару історію і починає її відтворювати. Для мене світ
– це безмежний простір для творчості. Деколи, я настільки захоплена тим, як все
побудовано і досконало працює – що готова годинами співати цьому оди. Я люблю
чіплятися за якусь нестандартну штуку і копатися в ній, досліджувати,
вишукувати шляхи її описати під іншим кутом, обіграти і показати, як це все
впливає на наше життя. Я люблю цифри, бо вони правдиві, але вміють як дати
відповідь, так і заплутати. Фізику – бо вона ніби досліджена, але не повністю і має
свої секрети, вона досконала. Людський мозок – бо він складний, заплутаний і вміє
грати з нами ще ті ігри. І попри те, що рано чи пізно все підходить до кінця, але
кожна із книг – залишається у серці”, – у цьому фрагменті авторка допису ділиться
з нами власним досвідом, який може допомогти письменникам-початківцям змінити
своє бачення світу і більш результативно шукати ідеї й натхнення для творів.
 19

Текст цієї ж публікації може також служити прикладом використання

авторкою ще одного прийому, який постійно бачимо у її текстах і, відповідно,
можемо віднести до характерної ознаки її стилю – це факультативні розділові знаки.
У цьому фрагменті спостерігаємо:
- “. Що вже говорити про ще одну книгу, яка в процесі – я просто
прочитала про фізичне явище і у мене відразу виникла картинка
пригод!” – тире є нехарактерним розділовим знаком у цьому реченні.
Скоріш за все, авторка вжила саме тире для того, щоб передати
інтонацію.
- “І попри те, що рано чи пізно все підходить до кінця, але кожна із книг –
залишається у серці”, - тут спостерігаємо схожий випадок вживання
тире: розділовий знак є факультативним, тобто не обов'язковим для
вживання, але авторка вживає його з цілю створення певної інтонації та
емоційного забарвлення.
Авторка дописів створює широкі інтертекстуальні зв’язки текстів своїх
дописів завдяки посиланням на різних відомих авторів, використанням цитат і
прислів’їв. Розглянемо деякі з прикладів: “Ти не будеш працювати жодного дня,
якщо будеш займатися улюбленою справою” (29.06.2022), – це перефразована цитата
Конфуція (“Оберіть собі професію до душі, і вам не доведеться працювати жодного
дня у своєму житті”), яка використовується, як прислів'я; “Я знаю, що ти чув це
тисячу разів раніше. Але це правда  - наполеглива праця окупається. Якщо ти хочеш
бути хорошим, ти повинен тренуватися, тренуватися, практикувати!” – цитата
Рея Бредбері, яку авторка дописів використовує у дописі від 09.02.2022, щоб
підтвердити свої слова про необхідність практики для здобуття успіху.
Отож, всі ці чинники і ознаки вказують на те, що авторка дописів має вільний
стиль мовлення, в основі якого лежить повсякденне мова. Такий стиль здебільшого
використовується для легкої комунікації з великою авдиторією. Користувачу
“juliakubayua” притаманні численні посилання на відомих культурних і громадських
 20

діячів, а також постійні звертання до читачів з ціллю отримати зворотній зв’язок та

привернути увагу до свого тексту; різноманітні тропи і факультативні розділові
знаки, використані задля створення певного емоційного забарвлення текстів дописів,
розповіді про власний досвід з ціллю полегшення сприйняття читачами текстів
дописів.

2.3. Засоби діалогізації мовлення з автора допису з читачем.

Як ми вже встигли зазначити, авторка “juliakubayua” активно користується

засобами діалогізації у текстах до своїх дописів. В цьому підрозділі ми детальніше
розглянемо конкретні приклади їхнього вживання і спробуємо з’ясувати з якою
ціллю автор їх використовує:
1. Частим способом діалогізації автора з читачами є вживання дієслів
наказового способу: “Приготуйся, бо букв в картинках багато …”
(03.01.2022), “Не бійтеся, якщо з першого разу не виходить” (28.01.2022),
“Тому пробуйте, можливо, саме ця структура прийдеться до смаку”
(31.01.2022), “Повірте… я точно десь використаю цей стан під час
коронавірусу…” (07.02.2022), “…І не бійся переписувати, видаляти цілі
шматки тексту….” (09.02.2022), “Якщо знаєте такі – пишіть!..”
(21.02.2022), “Читай і обирай краще для себе…” (23.02.2022), “Подумай
про конкретні прийоми письма чи літературні засоби, які ти міг би
застосувати у своїй роботі, або про теми, які вважаєш особливо
привабливими. Спробуй побудувати чіткий розпорядок дня…” (06.04.2022),
“Напиши спочатку погано… І не забувай все буде Україна!..” (06.04.2022),
“Тому записуй, користуйся та створюй грандіозні книги!..” (15.04.2022),
“Робіть власні гри розуму у книгах!..” (22.04.2022), “І не забувай про
власний голос…” (06.05.2022), “Тому повний вперед витворяти!..”
(09.05.2022), “Тоді давай розберемося, що воно таке, як його уникати і чи
взагалі воно є в твоїй книзі!..” (18.05.2022), “Та давайте не лукавити…”
 21

(20.05.2022), “Роботи попереду багато, тому запасаймося терпінням і

вперед!..” (08.06.2022), “Давай детальніше розберемося у чому різниця між
різними типами антагоністів та як їх прописувати…” (27.06.2022), “Не
відкладай на довгий час свої роботи…” (29.06.2022), “Згадай книги, які
найбільше вплинули на тебе…” (29.07.2022), “Розберімося в цьому…”
(03.08.2022), “Розберімось із кожним, я наведу приклади цих кліше, а ти в
коментарях додавай книги, в яких це зустрічається…” (08.08.2022) і т.д.
Дивлячись на усі ці конструкції, можемо виділити такі функції їхнього
вживання:
 привернення уваги до написаного;
 отримання зворотнього зв’язку;
 спонукання до певної дії.
2. Використання займенників першої особи множини і другої особи однини
(ми, ти) та похідні від них (присвійні займенники, займенники у різних
відмінках): “Нам потрібно рухати історію та персонажів…” (07.01.2022),
“Якщо ти пишеш драматичну книгу і хочеш повністю розбити свого героя,
тоді дана структура – піраміда Фрейтага саме для тебе!..” (12.01.2022),
“Чим більше зрозумієш основи цієї універсальної структури історії, тим
більше ти зможеш її використовувати таким чином, щоб порушити всі
очікування читача!..” (17.01.2022), “… ти можеш розбити свою історію
за структурою «Колесо історії», визначити, де ти знаходишся, і
подивитися, що буде далі в циклі…” (26.01.2022), “Те що у нашій голові – це
одне і воно виглядає зовсім інакше на папері, тим більше, інакше
сприймається людьми...” (28.01.2022), “Ти по справжньому стаєш вільним,
коли звільняєшся від думки іншиx… Ставши вільним, ти осягнеш, що
насправді ти здатний на більше і світ стане насправді ширшим…”
(02.02.2022), “Попри те, що структура «Врятувати кота» доволі
 22

поширена, це зовсім на означає, що твій текст має бути

передбачуваним…” (04.02.2022), “Нам буде погано, але ми до біса все
запам’ятаємо…” та ін.
Виділивши основні випадки вживання особових займенників та похідних від
них, окреслимо їхні основні функції, як засобів діалогізації авторки дописів із
читачем:
 Привернення уваги читача до написаного тексту;
 Об’єднання автора і читача (займенники виступають інструментом
автора для об’єднання себе з читачами в одну групу людей, об’єднану
спільною ціллю), що допомагає налагодити контакт і отримати
зворотній зв’язок;
 Підтримка читачів на рівні емоцій (використовуючи займенники,
авторка показує, що певні задачі й труднощі повинен пройти не лише
читач, а ще й автор разом з читачем).
3. Авторка дописів часто задає запитання своїм читачам. Зазвичай, в кінці
допису: “А які твори вплинули саме на тебе?..” (10.01.2022), “А, як вам?..”
(14.01.2022), “Шалені мрії мають здатність здійснюватися чи не так?..”
(04.04.2022), “Ану, хто пише фанфіки?..” (02.05.2022), “А як ти страждав
через імена героям?..” (16.05.2022), “Хто ще вписував в свої історії
частинку власного життя? І як ви до цього ставитеся?..” (20.05.2022), “А
ти скільки пишеш свою книгу?..”, (25.05.2022), “А який у тебе ритуал
написання книги?..” (30.05.2022), “А про що мрієш ти?..” (06.06.2022), “А
хто у тебе читає твої твори першим?..” (10.06.2022), “А у якому
незвичному місці до тебе приходили ідеї?..” (20.06.2022) та ін.
Проаналізувавши ці приклади вживання запитальних речень, які авторка
дописів використовувала, яка засіб діалогізації з читачем, виділяємо такі їхні
функції:
 23

 Прагнення авторки дописів отримати зворотній зв’язок від своїх читачів;

 Привернення уваги читача до написаного тексту.

Висновки до розділу 2

В цьому розділі ми розглянули комунікативну поведінку користувача

соціальної мережі “Інстаграм” “juliakubayua”, яка є автором численних текстів
дописів і визначили, що авторка дописів на мовленнєвому рівні презентує себе
як особистість, якій притаманні такі риси: пунктуальність, інтровертність,
працьовитість, наполегливість, оптимізм, патріотизм. Можемо з цього зробити
висновок, що користувач “juliakubayua” намагається створити для нас, читачів,
образ спокійної розсудливої людини, яка наполегливо працює задля
досягнення своєї мети і є дуже пунктуальною і серйозною, коли це стосується
важливих аспектів її життя.
Індивідуально-авторський стиль побудований на основі розмовного,
завдяки чому авторка активно і вільно користується факультативним
розділовими знаками, запитаннями до авдиторії, займенниками “я, ти, ми” і
похідними від них, що створити враження діалогу і зблизитися з читачем,
цитатами відомих культурних і громадських діячів, дієсловами наказового
способу, прислів’ями і розповідями про власний досвід. Завдяки
використанню деяких з цих прийомів, авторка намагається зблизитися зі своєю
авдиторією і отримати зворотній зв’язок.
 24

РОЗДІЛ 3

НЕВЕРБАЛЬНІ АСПЕКТИ КОМУНІКАТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ

ЮЛІЇ КУБАЙ У СОЦІАЛЬНІЙ МЕРЕЖІ “ІНСТАГРАМ”

3.1. Фотоілюстрації у використанні Юлії Кубай.

Невербальні елементи комунікації подекуди мають не менш важливу роль для

встановлення потрібного нам контакт, ніж вербальні. Елементи в особливо у такій
соціальній мережі, як “Інстаграм”, де саме фотоілюстрації мають основну роль і
привертають значно більшу увагу, ніж текст та інші вербальні спілкування.
Фотоілюстрації мають вплив на нашу психологію, на наш настрій, наше ставлення
до якогось явища на рівні асоціацій, інтуїції, почуттів, подібні. Ці явища і вплив
вивчають навіть окремі галузі науки.
Всі фотоілюстрації користувача Юлії Кубай в “Інстаграмі”можна умовно
поділити на дві групки:
- Особисті фотографії (на яких зображена власне Юлія Кубай);
- Штучно створені фотографії (створенні авторкою, як дизайнером).
Варто ще й зазначити, що штучно створені фотографії у дописах Юлії Кубай є
або власноруч створеними малюнками, або колажем, елементами якого є чужі
фотографії і текст, написаний авторкою дописів на фотографії. Кожна з фотографій
виконує свою власну функцію і є своєрідним інструментом самопрезентації автора
дописів. З кольорів, шрифтів і стилю фотоілюстрацій дописів можна робити
висновок і про те, як автор хоче самопрезентувати себе [7, 37-41].
 25

У власноруч намальованих ілюстраціях авторка використовує приємні, м’які

кольори, які дозволяють нам, читачам, почувати себе комфортно. Малюючи
персонажів своїх ілюстрацій, вона використовує переважно спрощені, заокруглені
форми, які ми частіше сприймаємо, як щось приємне, безпечне (геометричні форми
безперечно впливають на наше сприйняття) [11].
Роблячи колажі з чужих фотоілюстрацій, Юлія Кубай намагається підібрати
фото, на якому зображений предмет, дотичний до теми допису.

Рис. 2-3: Одна із ілюстрацій та один з колажів, створені Юлією Кубай

Фотографії, на яких ми й можемо побачити авторку дописів, зазвичай є
звичайними портретними фото (див. рис. 4-5). Авторка намагається гарно і стильно
виглядати на своїх фотографіях. Ймовірно, щоб справити враження серйозної
ділової людини. Час від часу в свої фотоілюстрації авторка дописів вкладає певний
символізм, зокрема у публікаціях, починаючи від 21.02.2022 по 24.06.2022. Всього –
19 поєднаних між собою змістом публікацій. Сама авторка розповідає про символізм
червоної нитки, яка наче зв’язує її, в останньому дописі цього, якщо це так можна
назвати, циклу: “ Червона нитка – це обмеження, які навколо мене, вони сковували
мої рухи, душу, бажання та мрії. Це все те, що нав’язано соціумом та іншими
людьми…”.
 26

Рис. 4-5: портретні фото Юлії Кубай.

Отож, можемо зробити висновок про те, що Юлія Кубай використовує
ілюстрації дуже усвідомлено і дуже влучно підбирає ілюстрації до своїх дописів,
подекуди використовуючи дуже творчий підхід.

3.2. Особливості піктографічного письма у віртуальній комунікації.

Історія піктографічного письма є дуже давньою. Це один із найдавніших видів

письма, відомих на даний момент. З часом інші види письма (в українській –
фонографічне) витіснили піктографію, але окремі її елементи в дуже спрощеному
вигляді дійшли до нашого часу і знаходяться в активному використанні. Один з
видів застосування піктографічного письма в сучасності – так звані емодзі, картинки
з різним змістом, які служать нам для передання певних емоцій (зараз – не лише
емоцій) на письмі в соціальних мережах.
Юлія Кубай використовує емодзі довільно, у будь-якій частині речення.
Зазвичай, емодзі для авторки дописів служать засобом передання емоцій на письмі.
Таким чином текст стає більш колоритним, ми краще розуміємо з якою інтонацією
читати текст і які емоції, почуття вкладав у написане автор. Бачимо приклади саме
такого використання емодзі у наступних фрагментах:
- “Попри моє бажання все систематизувати – щось мені це не дозволяє. 😟”
(05.02.2022); “За нею працюють усі відомі сценаристи Голівуду 🤩 і вона
 27

найвідоміша структура усіх історій.” (21.01.2022) – у першому прикладі

бачимо емодзі із сумним лицем, що зображає нам той сум, який відчуває
авторка від думки, яку вона висловлює у своєму дописі.
В інакших випадках Юлія Кубай використовує емодзі для того, щоб візуально
зобразити предмет, про який йде мова, а який є дотичним до теми розповіді:
- “Мозок 🧠мовби згадав стару історію і починає її відтворювати.”
(21.01.2022); “Та якщо говорити про подачу рукопису ✍️напряму видавництву:
тут потрібно бути в міру скромним, а ще маркетологом.” – у цих прикладах
бачимо, що коли авторка вживає слово “мозок”, то разом з цим використовує
емодзі із зображенням мозку. Такий спосіб використання емодзі повторюється
у наступному випадку – коли мова йде про рукопис, то у використанні емодзі
із зображенням руки, що тримає ручку.
Отож, можемо зробити висновок про те, що Юлія Кубай використовує емодзі
дуже усвідомлено і намагається робити їх стильними, відповідними до теми і
приємними для нашого, читацького ока.

Висновки до розділу 3.

Дуже часто невербальні аспекти комунікації є не менш важливими, ніж текст,

мова і т.п. Вони також впливають на наші почуття та емоції. Юлія Кубай
намагається використовувати невербальні аспекти своєї комунікативної
поведінки так, щоб її читачі почували себе зручно, щоб зображення
зацікавлювало і сприяло кращому засвоєнню інформації. Також авторка дописів
дуже творчо ставиться до фотоілюстрацій, використаних у власних дописах,
оскільки велику частку з них вона створила власноруч, тобто намалювала або
створила колаж, що вражає.
 28

ВИСНОВКИ

Соціальні мережі стали невід’ємний явищем сучасного світу. Пройшло майже

30 років із моменту створення першої соціальної мережі і з того моменту вони, тобто
соціальні мережі, набули величезну кількість нових функцій, збільшилася кількість
інструментів для обміну інформацією і соціальні мережі, в кінці кінців,
перетворилися із нікому не потрібної забави у річ, яка є обов’язковою для величезної
кількості людей.
Соціальні мережі дали своїм користувачам можливість легко комунікувати з
представниками інших культур і спостерігати за подіями, що відбуваються в інших
країнах, на інших континентах. Настільки інтенсивний контакт різних культур
посилює процес глобалізації, тобто об’єднання усіх культур в одну – планетарну.
Взагалі не дивно, що таке явище почало впливати на культуру й мову України,
зокрема – міжкультурна комунікація через соціальні мережі сприяє появі в нашій
мові неологізмів та нових жаргонізмів, сленгових слів і термінів, які потрібні для
позначення нових понять, які постійно з’являються у світі, який переживає дуже
активний процес цифровізації.
Соціальні мережі, в першу чергу, служать нам інструментами для комунікації
з людьми, які ділять з нами спільні інтереси, а також для обміну інформацією.
Щоправда, комунікативний простір з такою кількістю користувачів часто
використовують задля масової дизінформації та пропаганди. Цим завжди і повсякчас
 29

займався наш ворог, московія, який зараз, в часи повномасштабної війни, лиш більш
активно поширює дизінформацію з допомогою соціальних мереж.
У комунікативному просторі з вільним доступом і такою великою кількістю
учасників сформувалося власне, особливе мовлення. В його основі лежить
розмовний стиль, який є, по факту, перенесеним у формат тексту живим
спілкуванням. Щоправда, часто трапляється й таке, що різні стилі змішуються в
одному тексті. Це явище є доволі частим, оскільки спілкування в соціальних
мережах – вільне.
Однією із найбільш поширених соціальних мереж є соціальна мережа
“Інстаграм”. За даними 2021 року 26 мільйонів українців є користувачами цієї
соціальної мережі. Це надзвичайна цифра. Основою “Інстаграму” є фотографії, а всі
інші функції (можливість додавати текстові коментарі до власних і чужих фото,
публікація відео та ін.) є додатковими.
Враховуючи всі особливості соціальної мережі “Інстаграм”, я проаналізував
вербальні та невербальні аспекти комунікативної поведінки Юлії Кубай і визначив,
що авторка дописів презентує себе на мовному і невербальному рівні, як працьовиту,
оптимістичну, наполегливу, пунктуальну, серйозну, але й інтровертну людину, яка є
патріотом своєї держави. А також Юлія Кубай відкрито розповідає про свої хоббі,
тобто що вона є письменницею і дизайнеркою. Такі висновки можна зробити з
текстів її дописів, де вона доволі відкрито розповідає про певні риси свого
характеру.
Якщо говорити про тексти, то Юлія Кубай, як і будь-який автор будь-якого
тексту, має свій власний індивідуальний стиль. Він близький до розмовного, дуже
вільний. Авторка дописів активно користується тропами, фразеологізмами,
прислів’ями, а також створює своїм дописам широкі інтертекстуальні зв’язки,
використовуючи цитати відомих людей. Також Юлія Кубай активно користується
факультативними розділовими знаками, тобто такими, які є не обов’язковими в
 30

певній позиції, але використовуються задля створення певної інтонації або певного
емоційного забарвлення, акцентуації нашої уваги на чомусь.
Індивідуально-авторською особливістю мовлення Юлії Кубай, про яку ми
говорили значно більше, є використання різного виду засобів діалогізації з
читачами. Авторка дописів активно користується дієсловами наказового способу,
займенниками “я”, “ти”, “ми” і похідними ві них (присвійні займенники, займенники
у різних відмінкових формах), а також запитаннями, адресованими до читачів. Всі ці
засоби діалогізації Юлія Кубай використовує, щоб привернути увагу читачів до
написаного, щоб отримати зворотній зв’язок або задля спонукання до певної дії.
Ще одним не менш важливими аспектом комунікативної поведінки Юлії
Кубай є елементи невербального спілкування, такі як фотоілюстрації та елементи
піктографічного письма, які збереглися в певній формі як допоміжний засіб
комунікації в соціальних мережах.
Фотоілюстраціям Юлія Кубай приділяє велику кількість уваги: частину
фотоілюстрації до своїх дописів вона створює власноруч (або малює з нуля, або
способом колажу), а іншу частину займають її портретні фотографії, які вона також
намагається зробити різноманітними і якісними. Такій підхід показує її як творчу
людину. В свої фотоілюстрації Юлія Кубай намагається вкладати такі елементи, які
були б дотичними до теми допису, якщо це власноруч створені фотоілюстрації. В
деякі ж свої портретні фото авторка дописів вкладає певний символізм.
Піктографічне ж письмо, одну з сучасних форм якого активно використовує
Юлія Кубай, має дуже давню історію і воно ж є одним і найдавніших типів письма
взагалі. Зараз людство перейшло до більш сучасних, систематизованих і
практичніших систем письма (зокрема, в українській мові – до фонографічного), але
деякі з елементів піктографічного письма досі існують в певному вигляді та активно
використовуються у комунікації в соціальних мережах. Сучасна назва таких
елементів – емодзі. Юлія Кубай дуже активно користується емоціями задля кращої
 31

передачі власних емоцій або задля додавання на письмі піктограм, що зображають

нам предмет, про який іде мова.

ДЖЕРЕЛА

1. Волощук В. І. Індивідуальний авторський стиль, ідіолект, ідіостиль:

питання термінології. Наукові праці : науково-методичний журнал. Серія:
Філологія. Літературознавство. 2008. Т. 92. Вип. 79. С. 5–8.
2. Вплив Росії на виборців в США: дослідники вивчили мільйони публікацій
із соцмереж. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/ssha-zvit-rosija-vybory-
vplyv/29663419.html
3. Втрачені можливості: українці надають більшу перевагу розважальним
соцмережам, ніж професійному LinkedIn. URL:
https://www.globallogic.com/ua/about/news/social-networks-and-opportunitites/
4. Дзюбіна О. І. Комунікативний аспект соціальних мереж Facebook і Twitter.
Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія
«Філологічні науки». 2016. Т. 12. Вип. 2. С. 218-222. DOI: 10.25264/2415-
7384-2017-5-129-146
5. Дротянко Л. Г. Комунікації в соціальних мережах і феномен
мультикультуралізму. Вісник НАУ. Серія: Філософія. Культурологія. 2019.
№ 1 (29). С. 16-21.
6. За рік карантину кількість українських користувачів в соцмережах зросла
на 7 млн і досягла 60% населення країни. URL:
https://www.globallogic.com/ua/about/news/social-media-during-quarantine/
 32

7. Кармазіна Н. В. Фотографія як спосіб самовираження митця. Суми. 2020. С.

37-41. URL:
https://repository.sspu.edu.ua/bitstream/123456789/9829/1/%D0%9A
%D0%B0%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%BD
%D0%B0%20%D0%9C
%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%2027.11.2020.pdf
8. Кононенко А. О., Кононенко О. І. Cамопрезентація як важливий регулятор
соціальної поведінки. Наукові записки Національного університету
«Острозька академія». Серія “Психологія”. 2017. Вип. 7. С. 63-71. DOI:
10.25264/2415-7384-2017-5-63-71
9. Кремлівська пастка: як пропаганда РФ імітує українських військових у
соцмережах. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/tiktok-viyskovi-
propaganda-rosiyi/32319282.html
10. Поняття, функції та особливості соціальних Інтернет-мереж. URL:
https://naub.oa.edu.ua/2015/ponyattya-funktsiyi-ta-osoblyvosti-sotsia/
11. Психологія форм у графічному дизайні. URL:
https://www.creativosonline.org/uk/psicologia-de-las-
formas.html#Que_es_la_psicologia_de_las_formas
12. Що таке ботоферма і як це працює? URL: https://gwaramedia.com/shho-take-
botoferma-i-yak-cze-praczyuie/
13. Як російська пропаганда працює в Україні під час війни. URL:
https://filter.mkip.gov.ua/yak-rosijska-propaganda-praczyuye-v-ukrayini-pid-
chas-vijny/
14. Як російські ботоферми воюють проти України. URL:
https://www.google.com/amp/s/speka.media/spekcek/yak-rosiiski-botofermi-
voyuyut-proti-ukrayini-pkwrdp/amp
15. About Instagram. URL: https://help.instagram.com/424737657584573
 33

16. Barnes J. A. Class and Committees in a Norwegian Island Parish. Human

Relations. 1954. №7. P. 39-58. https://doi.org/10.1177/001872675400700102
17. Digital 2020: July Global Statshot. URL: https://datareportal.com/reports/digital-
2020-july-global-statshot
18. Find high school friends. URL: https://www.classmates.com/
19. NSA Report on Russia Spearphishing. URL:
https://www.documentcloud.org/documents/3766950-NSA-Report-on-Russia-
Spearphishing.html#document/p1
20. Self-presentation. URL: https://www.encyclopedia.com/social-sciences/applied-
and-social-sciences-magazines/self-presentation
21. Six Degrees Social Engine. URL: http://sixdegrees.com/
22. Social network.URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Social_network
23. Social networking service. URL:
https://en.wikipedia.org/wiki/Social_networking_service