МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТЕХНОЛОГІЙ

ННІ/факультет Економічний інститут

Кафедра Міжнародні відносини
Спеціальність 291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та
регіональні студії»
Форма навчання Денна
Група МВС-22

КУРСОВА РОБОТА

здобувача Білан Марини Георгіївни

(прізвище, ім’я, по батькові здобувача)

З дисципліни Теорія масової інформації та комунікації

Тема Соціальні мережі як вид нових медіа

Науковий керівник кандидат економічних наук Слюсаренко К.В.

(наук. ступінь, вчене (підпис) (прізвище, ініціали)
звання)

Захист курсової роботи

Національна шкала

Кількість балів: Оцінка: ECTS

Члени комісії із захисту

(прізвища, ініціали)
(підписи)

Кривий Ріг – 20 23
 3

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОБОТИ МЕДІА У
СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ 6
1.1 Теоретичний огляд соціальних мереж та їх аналіз 6
1.2 Аналіз Meta Platforms: Facebook та Instagram 11
1.3 Аналіз TikTok 14
1.4 Аналіз Telegram 16
Висновки до розділу 1 17
РОЗДІЛ 2. СОЦІАЛЬНІ МЕДІА ЯК ІНСТРУМЕНТ ВПЛИВУ
НА ЛЮДЕЙ 19
2.1 Вплив медіа на формування громадської думки 19
2.2 Соціальні мережі як середовище маніпуляцій медіаресурсів 22
2.3 Соцмережі та інформаційна безпека держави 30
Висновки до розділу 2 36
ВИСНОВКИ 37
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 39
 4

ВСТУП

Актуальність обраної теми полягає у тому, що соціальні мережі стали

невіддільною частиною життя й охопили всі його сфери. Це стосується і
журналістської діяльності, яка була пов’язана лише з телекомунікаціями,
такими як радіо- і телебачення. Дослідження соціальних мереж як виду нових
медіа сьогодні мають велике значення, адже з розвитком інформаційних
технологій частка новин у Всесвітній мережі достатньо збільшилася і сьогодні
це неможливо не помітити - всі так чи інакше залучені до цього процесу як
споживачі новин чи їх редактори. І таким чином відбувається вплив на
формування думок, поглядів і поведінки, який не можна недооцінювати.
Дослідження соціальних мереж дозволяють нам краще розуміти, як ці
платформи впливають на суспільство. Вони створюють нові форми комунікації
між людьми, тому їх дослідницький аналіз допоможе розкрити особливості цих
форм комунікації. Соціальні мережі також часто використовуються для
маніпуляції громадською думкою, тому дослідження допоможе виявляти, які
механізми використовуються для поширення дезінформації та як їй можна
протидіяти.
Першим, хто описав соціальну комунікацію був австралійський і
британський соціальний антрополог Джеймс Барнс (1954). Сучасні дослідники у
сфері соціальних мереж і медіа на основі його опису взаємовідносин між
людьми за допомогою соціограм починали описувати діяльність вже відомих
нам соціальних мереж. Дослідники, чиї праці досліджував автор задля власного
аналізу: Саймон Кемп (Kemp, S. (2023)), Майкл Рей (Michael Ray (2023)),
Деркаченко Я. А. (2016), Литовченко, І. В. (2022), Даніель Рубі (Ruby, D.
(2023)), Усманова О. та Зіборова А. (2023), Рудик М. (2020), Пєвцов, Г. В.
(2022), Руденко Ю. (2022), Діденко М.М. та Зелінська О.В. (2022), Малишко І.
 5

В. (2022), Бондар І. Р. (2014), Гнатовський М.М. та Дорогих С. О. (2022).

Мета курсової полягає в систематизації та аналізу інформації про об’єкт
дослідження і знаходження невирішених питань у сфері соціальних медіа, які
викликали сучасні події, окреслення позитивних і негативних наслідків
входження медіа в соціальні мережі, яку роль вони відіграють у поширенні
інформації, як вони впливають на безпекову ситуацію у сучасному світі і як
забезпечити їх ефективне і розумне використання.
Для здійснення зазначеної мети наступними завданнями курсової роботи
є:
 теоретичний огляд таких популярних соціальних мереж, як
Facebook, Instagram, TikTok та Telegram, їхніх стратегій роботи та функцій;
 дослідження впливу соціальних мереж на громадську думку та
формування;
 розкриття соціальних мереж як середовища маніпуляцій медіа;
 аналіз ролі соціальних медіа у стані інформаційної війни та
регулювання їхнього використання для забезпечення загальної безпеки
держави.
Об’єктом дослідження цієї роботи є використання соціальних мереж як
майданчик для ефективного і вчасного інформування суспільства про актуальні
події. Предмет дослідження – соціальні мережі та їх функціонування, яке
робить комунікацію в Інтернеті більш ефективною; соціальні медіа як вид
комунікації ЗМІ в Інтернеті.
Метод дослідження: аналіз літератури з поданої теми, що дозволить
систематизувати нові дані про соціальні мережі для подальшого аналізу їхньої
роботи та виокремити загальні рекомендації щодо їх ефективного та безпечного
використання користувачами, дослідження динаміки розповсюдження новин та
інформації в соціальних мережах.
 6

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОБОТИ МЕДІА У СОЦІАЛЬНИХ
МЕРЕЖАХ

1.1 Теоретичний огляд соціальних мереж та їх аналіз

В сучасному світі не знайдеться людини, яка не користується соціальними

мережами або хоча б чула щось про них. За даними Data Reportal, загалом на
початку 2023 року мобільними телефонами користувалися 5,44 мільярда людей,
що дорівнює 68% загального населення світу. Зараз у світі налічується 4,76
мільярда користувачів соціальних мереж, що становить трохи менше ніж 60
відсотків населення світу. Проте протягом останніх місяців зростання кількості
користувачів соціальних медіа сповільнилося, причому чисте збільшення 2023
року на 137 мільйонів нових користувачів дорівнює річному зростанню лише на
3 відсотки. [1] «Бум соціальних мереж», початок виникнення яких можна
вважати другу половину 2000-х років, є дивовижним за своєю інформаційною
силою. Сьогодні постійно зростає кількість як самих мереж, так і
зареєстрованих в них користувачів.
Вперше термін «соціальна мережа» з’явився в роботі австралійського і
британського соціального антрополога Джеймса Барнса «Класи та збори в
норвезькій основній парафії», яка ввійшла в збірник «Людські стосунки» ще в
1954 році. Він розвинув підхід, яким дослідження взаємозв’язків між людьми
здійснювалося за допомогою соціограм – візуальних діаграм, на яких окремі
особистості представлені у формі точок, а взаємозв’язки між ними – лініями».
Він окреслив соцмережі як тісні взаємовідносини між двома і більше людьми.
[2] Тоді їх ідентифікували саме так, але зараз під цим поняттям розуміють
онлайн-платформи, які дозволяють користувачам обмінюватися інформацією,
 7

спілкуватися, створювати та споживати контент. Автор вважає правильним

одразу окреслити тонку межу між взаємопов’язаними, на перший погляд,
термінами. Найбільш точно це зробив Ендрю Фройліх, президент West Gate
Networks: «Соціальні медіа – це платформи для трансляції інформації, тоді як
соціальні мережі – це платформи для спілкування один з одним. Соціальні медіа
є каналом комунікації, тоді як у соціальних мережах комунікація має
двосторонній характер». [3]
Люди почали віртуально спілкуватися з появою перших програм
електронної пошти та чату, що дебютували на початку 1970-х років, але
постійних спільнот не було до створення USENET у 1979 році. USENET
починався як система обміну повідомленнями між Університетом Дюка та
Університетом Північної Кароліни, але швидко поширився на інші
американські університети та державні установи. USENET дозволяв
користувачам публікувати та отримувати повідомлення в тематичних областях,
які називалися ‘Newsgroup’. У 1987 році групи USENET були реорганізовані в
широкі ієрархії, такі як news, talk, misc (для різного) та alt (для альтернативи).
USENET та інші дискусійні форуми, такі як приватні системи дощок оголошень
(BBS), дозволяли людям взаємодіяти в онлайн-соціальній мережі, але кожна з
них по суті була закритою системою. [4] Першими соціальними мережами (їх
прототипами) були classmates.com (17.11.1995) та SixDegrees.com (1997) [5].
Саме Classmates дав поштовх до створення соціальних мереж. Проєкт виявився
прибутковим, що і спровокувало інших людей створювати подібні сервіси та
сайти. Станом на 2015 рік (той рік, коли компанії виповнилося 20 років), у
Classmates було понад 70 мільйонів учасників по всьому світу. [6]
“Повноцінною” першою соціальною мережею можна назвати SixDegrees,
запущений у 1997 році Ендрю Вейнрейхом. MacroView (пізніше перейменована
на SixDegrees Inc.), компанія, яка розробила сайт, була заснована генеральним
директором Ендрю Вайнрайхом у травні 1996 року і базувалася в Нью-Йорку. У
 8

період свого розквіту SixDegrees мав близько 100 співробітників, а на сайті було
близько 3,5 млн повністю зареєстрованих учасників. [7] Метою створення
соціальної мережі була спроба довести «теорію шести рукостискань». Теорія
була висунута у 1969 році американськими психологами Стенлі Мілґремом та
Джеффрі Треверсом. Запропонована ними гіпотеза полягала в тому, що кожна
людина опосередковано знайома з будь-яким іншим жителем планети через
недовгий ланцюжок спільних знайомих. У середньому цей ланцюжок
складається з шести осіб. [8] У SixDegrees пропонувались такі функції як
створення власної сторінки, список друзів і пошук соціальною мережею. Проєкт
було продано у 2000-у році за 125 млн доларів, проте у 2001 році він припинив
існування. SixDegrees.com стверджував, що до 2000 року залучив понад три
мільйони користувачів, але не зміг перетворити ці цифри на дохід і зазнав краху
разом із незліченною кількістю інших доткомів, коли того року лопнула
«бульбашка» для акцій компаній електронної комерції. [4]
З 2001 року почали з’являтись сайти, в яких використовувалась технологія
під назвою Коло друзів. Ця форма соціальних мереж набула широкої
популярності у 2002 році – доказом цьому є Friendster, який був запущений з
початковою метою конкурувати з популярними платними службами знайомств,
що базуються на підписці. Незабаром він став місцем зустрічей для
пост-"бульбашкових" інтернет-дегустаторів. Однак сервери сайту виявилися
нездатними впоратися з різким зростанням трафіку, і учасники зіткнулися з
частими відключеннями.
В той час як Friendster, в рамках своєї місії сайту знайомств, спочатку
звертався до старшої аудиторії, MySpace активно шукав молодшу аудиторію з
моменту свого заснування у 2003 році. Він швидко став місцем для рок-гуртів,
де вони могли спілкуватися з шанувальниками та дебютувати з новим
матеріалом. На відміну від Friendster, MySpace мав інфраструктуру для
підтримки свого вибухового зростання, і до нього приєдналися мільйони
 9

користувачів. У 2005 році MySpace придбала News Corporation Ltd.

(медіахолдинг, заснований австралійським підприємцем Рупертом Мердоком), і
більша популярність сайту привернула до нього увагу правоохоронних органів,
занепокоєних неналежною взаємодією між дорослими та великою кількістю
неповнолітніх користувачів сайту. Це мало вплинуло на зменшення кількості
користувачів MySpace (яка досягла 70 мільйонів активних щомісячних
користувачів у 2007 році), але він відкрив двері іншим соціальним мережам, які
захопили частину його імпульсу.[4]
Одна з перших соціальних мереж - LinkedIn - була заснована Рейдом
Хоффманом у грудні 2002 року, запущена в травні 2003 року. Нинішній
керівник компанії — Джефф Вейнер, раніше представник правління Yahoo! Inc.
Платформа була створена для пошуку і встановлення ділових контактів. [9] У
LinkedIn зареєстровано більше 745 мільйона людей станом на 2023, що
представляють 150 галузей бізнесу з 200 країн. І за прогнозами статистики,
кількість користувачів зростатиме у геометричній прогресії. [10]
Наразі існує понад 200 сайтів з можливостями організації соціальних
мереж. Такими можливостями для передачі та обміну інформацією, є:
листування, відео- та аудіоповідомлення, смайли, фото, форуми, чати,
коментарі, прямі етери, особисті відеодзвінки й багато іншого. Така структура
взаємодії стала важливою й практично невіддільною частиною сучасного життя.
Серед основних функцій соціальних мереж є [11, с.54]:
 Комунікаційна. У рамках комунікаційної функції люди
встановлюють контакти, обмінюються новинами, інформацією;
 Інформаційна. Потік інформації має двосторонній напрям, тому
учасники спілкування виступають поперемінно і в ролі комунікатора, і в ролі
реципієнта;
 Соціалізуюча. Саморозвиток, рефлексія в системі "друзів" і "груп";
 Ідентифікаційна. При створенні індивідуального профілю
 10

користувач наповнює його інформацією про себе: ім'я, дата народження,

сімейний статус, школа, ВНЗ, інтереси та ін., що дозволяє здійснювати пошук
анкет по заданим ознакам;
 Функція формування ідентичності. Відповідно до теорії Фестингера
(1954 р.), людина схильна порівнювати себе з тими людьми, з якими у неї є
більша кількість схожих рис. Це основний механізм, який дозволяє людині
формулювати свої позиції щодо інших людей і груп.
Щоб більше розібратися у феномені соціальних мереж, варто
проаналізувати їх. Кожна з них має свою структуру та організацію, систему
правил, стандартів соціальних відносин і взаємодій, а також механізми
регулювання цих взаємодій в середині мережі, особливості комунікації,
наявність користувачів та соціальних потреб тощо. [12]
Головною перевагою соціальних мереж є їхнє безкоштовне використання,
що допомагає швидко і без значних фінансових витрат організувати та
підтримати соціальні зв`язки та відносини.
Серед популярних соціальних медіа можна виділити Facebook, Twitter,
Instagram, LinkedIn та інші (рис. 1.1).

Рис. 1.1. S. Dixon (2023). Most popular social networks worldwide as of January 2023, ranked
by number of monthly active users (in millions). Statista.
 11
https://www.statista.com/statistics/272014/global-social-networks-ranked-by-number-of-users/?
locale=en
1.2 Аналіз Meta Platforms: Facebook та Instagram

Світ буквально оповитий павутиною людських зв’язків. Кожна соціальна

мережа намагається бути кращою для своїх користувачів, щоб бути номером 1 у
своїй ніші. З кожним оновленням платформ або сайтів розробниками додається
все більше і більше функцій, які полегшують спілкування. Комплексний аналіз
4 платформ, у яких більша концентрація новинного контенту, надасть відповідь
на питання: чому більшість медіа-акаунтів зареєстровані саме в цих
застосунках?
За доцільне автор вважає почати з аналізу соціальних мереж, які є більш
поширеними серед додатків, представлених американською компанією Meta –
Instagram і Facebook. З вищезазначеної статистики Facebook є найпопулярнішим
серед усіх платформ. Компанія має складну історію. Вона почалася в
Гарвардському університеті в 2003 році як Facemash, онлайн-сервіс для
студентів, що дозволяв їм оцінювати привабливість своїх однокурсників. Через
те, що головний розробник, Цукерберг, порушив університетську політику,
придбавши ресурси для сервісу, його закрили через два дні. Незважаючи на
нетривале існування, до Facemash приєдналося 450 осіб (які проголосували 22
000 разів). Це стало початком для нової ери соціальних мереж. Після цього у
2004 році студентами Гарвардського університету була заснована
TheFacebook.com Марком Цукербергом, Едуардо Саверіном, Дастіном
Московицем та Крісом Г'юзом. Штаб-квартира компанії знаходиться в Менло-
Парк, штат Каліфорнія. У 2006 році Facebook відкрила своє членство, окрім
студентів, для всіх старше 13 років. Того ж року постало питання про
конфіденційність користувачів.
Сайт, як і мобільний застосунок, має багато компонентів: "Хронологія" -
 12

місце на сторінці профілю кожного користувача, де користувачі можуть

розміщувати свій контент, а друзі - повідомлення; "Статус", який дозволяє
користувачам повідомляти друзям про своє поточне місцезнаходження або
ситуацію; та "Стрічка новин", яка інформує користувачів про зміни в профілях і
статусах їхніх друзів. Користувачі можуть спілкуватися в чаті та надсилати
один одному приватні повідомлення. Користувачі можуть сигналізувати про
своє схвалення контенту на Facebook за допомогою різних видів «вподобайок»,
яка також з'являється на багатьох інших веб-сайтах. Привабливість Facebook
частково пояснюється тим, що співзасновник компанії Цукерберг з самого
початку наполягав на тому, щоб користувачі не використовували фальшиві
ідентифікатори. Керівництво компанії стверджувало, що прозорість необхідна
для формування особистих стосунків, обміну ідеями та інформацією, а також
для розбудови суспільства в цілому. Воно також зазначило, що висхідний,
одноранговий зв'язок між користувачами Facebook полегшує для бізнесу зв'язок
своїх продуктів зі споживачами. [13] Заслужене 8 місце в списку провідних
мобільних додатків у світі за кількістю завантажень (298 мільйонів) у 2022 році
посідає саме ця соціальна мережа. [14] Топ-3 країн, у яких найбільша кількість
Facebook-користувачів: Індія (329.65 млн.), США (179.65 млн.) й Індонезія
(129.85 млн.). Станом на 2023 рік, щомісячно відвідує 2,96 мільярда активних
користувачів і 2 мільярди щоденних активних користувачів , що на 4% більше,
ніж у минулому році. [15]
На щорічній конференції Connect 2021 генеральний директор Марк
Цукерберг представив Meta, яка об'єднує наші додатки та технології під одним
новим брендом компанії. Також було представлено Метасвіт (Metaverse), який
буде схожий на гібрид сучасного соціального досвіду в Інтернеті, іноді
розширений до трьохвимірного простоору або спроектований у фізичний світ,
що дозволить ділитися досвідом з іншими людьми, навіть коли вони фізично не
перебувають в одному місці. [16] Та вже в березні 2023 року Марк Цукенберг
 13

заявив, що зосередиться на скороченні витрат і підвищенні ефективності

компанії, тому Метавсесвіт призупиняє свою діяльність. При цьому акцент буде
на розробці штучного інтелекту (ШІ). [17] Все ж очевидним недоліком Facebook
є проблеми з конфіденційністю даних - Facebook був звинувачений у багатьох
скандалах щодо порушення приватності користувачів, включаючи скандал з
Cambridge Analytica. За словами Крістофера Вайлі, фахівця з аналізу даних, ще
в 2014 році Cambridge Analytica використовувала особисті дані понад 50 млн
користувачів Facebook, отримані без їх дозволу, для розробки програми, яка
дозволила створювати індивідуальні портрети американських виборців.
Особисті дані були зібрані та неналежним чином передані політичним
консультантам - після цього Facebook змінив спосіб обміну даними зі
сторонніми додатками. Марк Цукерберг вибачився за «помилки»: «Ми несемо
відповідальність за захист ваших даних, і якщо ми не можемо, то ми не
заслуговуємо на те, щоб служити вам». [18]
Наступною найбільш поширеною платформою для віртуального
спілкування, яка належить Meta з 9 квітня 2012 року – Instagram. Розробка
програми в соціальних мережах для обміну фотографіями та відео зайняла лише
вісім тижнів, перш ніж вона була запущена в мобільній операційній системі
Apple 6 жовтня 2010 року, а за один день набрало 25 000 користувачів. Почалась
історія застосунку з прототипу веб-додатку під назвою Burbn. Додаток дозволяв
користувачам реєструватися, публікувати свої плани та ділитися фотографіями.
Хоча в той час додатки для реєстрації на основі місцезнаходження були дуже
популярними, функція обміну фотографіями Burbn була унікальною. Взагалі
робота Instagram базується на обміні світлинами, дозволяє користувачам робити
світлини, застосовувати до них фільтри, а також поширювати їх через свій
сервіс і низку інших соціальних мереж. [19] Це легко і не займає багато часу та
зусиль. Це одна з причин, чому він так швидко став популярним. Станом на
2023 рік у Instagram 2,35 мільярда користувачів, регулярно використовують
 14

30,94% із 4,48 мільярдів людей у світі, які активно переглядають Інтернет. [20]
В 2022 році число завантажень застосунку становило 548 мільйонів. [14]
Після купівлі Instagram платформою Meta у квітні 2012 року [21]
соціальна мережа має багато інструментів для взаємодії з користувачами
(підписниками): пости, хештеги, Direct (особисті повідомлення), пошук
(Explore), відео Reels, Stories. Найефективнішими функціями стали останні дві.
Адам Моссері, керівник Instagram, запевнює, що Reels — це найефективніші
платні рекламні оголошення їх клієнтів, особливо ті, які виглядають більш
органічними/автентичними та не схожі на звичайну рекламу. [22] Завдяки такій
швидкій комунікації про нагальні питання у світі дізнаються за лічені секунди і
ефективність сприйняття інформації більша, в порівнянні з довгими статтями у
газетах.

1.3 Аналіз TikTok

Справжньою сенсацією в світі Інтернет-ресурсів, яка зробила переворот у

споживанні контенту людьми в усьому світі – TikTok. Це популярна соціальна
мережа, яка дозволяє користувачам створювати, переглядати та ділитися 15-
секундними відео, знятими на мобільні пристрої або веб-камери. Завдяки
персоналізованим стрічкам коротких відео під музику та звукові ефекти,
додаток вирізняється своєю якістю та високим рівнем залученості. Запущений у
вересні 2016 року китайською стартап-компанією ByteDance, відомий там як
Douyin. Стратосферне зростання його використання почалося наприкінці 2017
року, коли компанія придбала додаток-конкурента Musical.ly і перенесла до
TikTok список своїх 200 мільйонів акаунтів. Сайт особливо популярний серед
молоді - близько 40% користувачів припадає на віковий діапазон від 18 до 24
років. [23]
 15

У 2022 році цей додаток для обміну короткими відеороликами став

найбільш завантажуваним мобільним додатком у світі з 672 мільйонами
завантажень по всьому світу. [14] Станом на 2023 рік TikTok має понад 1,53
мільярда користувачів, 1 мільярд з них - щомісячні активні користувачі (30.25%
від усіх світових користувачів). [24]
З поміж основних соціальних медіа-платформ на ринку TikTok - єдина,
яка ставить свій алгоритм у центр соціального досвіду, який вона створює;
алгоритм визначає тип відеоконтенту, з яким стикається користувач, і перегляд
цього контенту становить більшу частину стрічки. Цей ключовий елемент
змінив звичні моделі створення контенту в соціальних мережах. Багато
компаній розглядають TikTok лише як місце для дітей і танців. Та це зовсім не
так. Нещодавно всі платформи соціальних мереж додали короткі відео:
Facebook Reels, Instagram Reels, YouTube Shorts, Pinterest Idea Pins. [22]
Оскільки в даний час TikTok повністю і приватно належить китайській
материнській компанії ByteDance, це викликає побоювання, що TikTok може
бути використаний для збору і маніпулювання даними користувачів китайським
урядом або пов'язаними з ним організаціями. США та ЄС ведуть боротьбу з
TikTok через проблеми з конфіденційністю та правом власності, що потенційно
може призвести до заборони додатку. [23] Навіть попри такі скандальні заяви
число користувачів, за прогнозами дослідників, не зменшиться (рис. 1.2)
 16

Рис. 1.2. L. Ceci (2022). Number of TikTok users worldwide from 2020 to 2025 (in millions). Statista.
https://www.statista.com/statistics/1327116/number-of-global-tiktok-users/
 17

1.4 Аналіз Telegram

Починаючи з 2013 року, Telegram набирає популярності у світі. Він був

запущений для iOS 14 серпня 2013 року та Android 20 жовтня того ж року.
Telegram починався як система зашифрованих повідомлень і, по суті, був
створений, щоб засновники Павло і Микола Дурови могли спілкуватися між
собою без стеження з боку російських спецслужб, оскільки вони покинули
росію з 300 мільйонами доларів після викупу "Вконтакте", їхньої першої
соціальної мережі. Спочатку Telegram базувався в невеликому берлінському
офісі. Проте час від часу співробітники переїжджають на нове місце, працюючи
в різних готельних номерах або житлових приміщеннях, орендованих
переважно на AirBnb.com. [25]
Весь зручний функціонал, за який більшість обирає Telegram, збирався
поступово: у червні 2015 року було представлено Bot API, який створив
платформу для створення та публікації власних ботів; у вересні 2015 року
Telegram представив канали - інструмент для широкого мовлення, які можуть
мати необмежену кількість підписників, пропонувати лічильники переглядів
для кожної публікації та дозволяти публікації лише адміністраторам. У 2016
році - «Супергрупи», які підтримували до 5000 учасників, згодом в червні 2017
року кількість збільшили до 10 000, а в січні 2019 року - до 200 000 учасників. У
липні 2017 року Telegram представив секретні чати з наскрізним шифруванням і
додав таймер самознищення для фотографій і відео, щоб дозволити
користувачам надсилати зниклі медіафайли; у липні 2018 року Telegram
запустив Passport як уніфіковану службу авторизації для фінансових послуг та
інших платформ на основі реального ідентифікатора. У березні 2017 року
Telegram додав відеодзвінки з наскрізним шифруванням, як у Signal і WhatsApp,
а через декілька місяців додав ще й відеоповідомлення. Пізніше, у 2021
з'явилася функція групових відеодзвінків, яка додала відео до голосових чатів у
 18

групах. [26]
Виникає питання – як же і ким фінансується соціальна мережа?
Засновники стверджують, що заробіток ніколи не був головною метою, але щоб
покрити витрати на зарплату розробникам, у 2021 Telegram запустив
спонсоровані повідомлення - мінімалістичну рекламу, що не порушує
приватність, яка може з'являтися в певних публічних каналах. У 2022 році
Telegram запустив преміум-підписку, яку користувачі можуть придбати як для
підтримки додатку, так і для розблокування додаткових ексклюзивних функцій.
[27]
Поєднання найкращі функції з усіх сучасних застосунків – ось причина
популярності. Доказом цього є число завантажень застосунку, яке становить 310
мільйонів. [14] Станом на 2023 рік Telegram має 55,2 мільйона щоденних
активних користувачів і входить до п’ятірки найбільш завантажуваних програм
у світі. Telegram доступний у 155 країнах. Telegram привабливий тим, що цінує
конфіденційність, використовує наскрізне шифрування, механізм самознищення
повідомлень і функцію безпеки, яка не дозволяє користувачам пересилати певні
повідомлення та матеріали. [28]
Ступінь захисту усієї системи не раз перевірялася на міцність. Навіть на
офіційному сайті Telegram у розділі “Telegram FAQ” розміщено посилання на
конкурс злому: «Кожен, хто стверджує, що повідомлення Telegram можна
розшифрувати, може підтвердити це твердження в нашому конкурсі та виграти
300 000 доларів США. Щоб дізнатися більше, ознайомтеся з описом конкурсу
краків». [27]

Висновки до розділу 1

Соціальні мережі, якими ми зараз користуємося, були не першими у

 19

своєму роді, але вони стали справжнім проривом у історії Інтернету. Основний
функціонал усіх соціальних мереж зробив їх популярними та
використовуваними. Результом дослідження таких соцмереж як Instagram,
Telegram, TikTok та Facebook є виокремлення основних принципів їхньої
роботи:
 швидкий обмін повідомленнями, інформацією;
 цікавий і різноманітний контенту, що автоматично поділяє людей
на групи за вподобаннями;
 різноманітність сервісів, які становлять суспільну значущість,
об’єднують людей для досягнення спільної мети;
 легке створення, редагування контенту і, звісно ж, його легке
поширення.
Також визначено основні функції соціальних мереж – комунікаційна,
інформаційна, соціалізуюча, ідентифікаційна та функція формування
ідентичності. Безкоштовне використання, доступність та інтерактивність
дозволяє користувачам швидко та психологічно легко споживати інформацію.
Детальний аналіз «Social media users continue to grow», проведений
командою Kepios, показує, що в січні 2023 року в усьому світі налічувалося 4,76
мільярда користувачів соціальних мереж, що дорівнює 59,4 відсотка загального
населення планети. Кількість користувачів соціальних мереж також продовжує
зростати протягом останніх 12 місяців. [1]
У ході дослідження окреслено різницю між поняттями «соціальна
мережа» і «соціальні медіа»: соціальні медіа – це платформи для трансляції
інформації (сторінки новинних каналів у соцмережах), тоді як соціальні мережі
– це платформа для спілкування один з одним.
 РОЗДІЛ 2
СОЦІАЛЬНІ МЕДІА ЯК ІНСТРУМЕНТ ВПЛИВУ НА ЛЮДЕЙ

2.1. Соціальні мережі як середовище маніпуляцій медіаресурсів

Соціальні медіаресурси - це нове явище, яке впливає на суспільство. Вони

фокусуються на встановленні соціального зв'язку між масами з однаковими або
різними сферами інтересів за допомогою соціальних мереж. Важливість
соціальних медіа як перевіреного джерела інформації створила новий і
важливий канал комунікації. Мережева комунікація є найбільш ефективною в
сучасному комунікативному просторі за критеріями:
 періодичності – про будь-яку подію дізнаються майже одразу;
 доступності – доступ до інформації є у всіх користувачів Інтернету;
 фінансові витрати – мінімальні витрати на рекламу та розкрутку,
наприклад, новинних каналів у Telegram.
Саме через це більшість засобів масової інформації визначають соціальні
мережі як ключовий канал комунікації з цільовою аудиторією і структурують
навколо цього інструменту свою систему шляхів і способів поширення
медіаконтенту. Вже невіддільною частиною роботи будь-якого телеканалу став
відділ, який відповідає за соціальні мережі. [29, с. 58]
Український психоаналітик Роман Кечура зазначає: «Проблема в тому, що
вплив традиційних медіа є значно меншим, ніж колись. Його втрачено.
Натомість культура соціальних мереж захопила мейнстрим інформаційного
обміну. В основі цієї культури — плітки. Фейсбук, як й інші соціальні мережі,
— це технологія пліток, чим і пояснюється їхній шалений успіх (…)». Наталя
Гуменюк, репортерка-міжнародниця і співзасновниця Лабораторії журналістики
суспільного інтересу висловила з цього приводу цікаву думку: «Медіа
 20

сприймають як інституції, котрі незрозуміло як працюють. Тим часом

соцмережі сильні тим, що вони говорять, як твоя сусідка або твій друг. Усі
дослідження показують, що ти довіряєш своїм близьким більше, ніж великим
інституціям. Це взагалі криза довіри до інституцій». [30]
Нові соціальні медіа є інтерактивними, зорієнтованими на індивідуальне
споживання і навіть на індивідуальну участь у створенні контенту. Це можна
розцінювати як позитивний чинник, так і негативний, оскільки контент з
соціальних мереж будь-якого ЗМІ найоперативніше потрапляє до споживача, а
його перевірка займає час і відбувається вже після масового його поширення. Б.
Кейн зазначає: «Контентом є будь-яке інформаційно значуще наповнення газет,
журналів, радіо- чи телебачення, вебсайт тощо, а саме: тексти, графіка, аудіо,
мультимедіа, тобто інформація, призначена для споживання читачем» [цитовано
з 29, с. 57]
Головне питання: як поширюється контент, аби він максимально
ефективно і швидко потрапив до користувачів? Завдяки алгоритмам, які у
кожної соціальної мережі різні. Алгоритми поширення інформації, викладеної,
наприклад, у Facebook чи Instagram, працюють завдяки SMM-стратегії. Загально
вона виглядає ось так [31]:
 дослідження платформ, які є найбільш відвідуваними цільовою
аудиторією - потрібно дізнатися, які типи контенту цінує аудиторія;
 визначення формату для контенту, який буде публікуватися,
наприклад зображення, відео чи статті;
 планування публікацій. Для будь-якого учасника соціальної мережі,
в тому числі й медіа, важливо мати постійну присутність. Це дозволяє
потенційній аудиторії знайти й побачити той чи інший медіаресурс. При
плануванні публікацій також потрібно враховувати їхній час і частоту - коли
аудиторія, найімовірніше, взаємодіятиме з контентом, тобто коментувати,
ставити вподобайки та поширювати. Чим більше взаємодії з контентом, тим
 21

швидше він просуватиметься;

 моніторинг і залучення: взагалі моніторинг соціальних мереж
допомагає зрозуміти, що люди думають про бренд, це допомагає формувати
маркетингові рішення й рішення про розробку товару. У випадку соціальних
медіа, коли публікується більше новин в соціальних мережах, і аудиторія росте,
кількість згадок саме про цю сторінку чи канал збільшується. Залучення – це те,
як аудиторія взаємодіє з каналом соціального медіа. Це коли люди реагують на
контент. Залучення також включає те, як адміністратори каналу взаємодіють з
аудиторією в соціальних мережах. Наприклад, якщо підписник коментує той чи
інший допис, адміністратори можуть відповісти йому, адже взаємодія з людьми
таким чином дає їм відчуття, що їх чують і до їхньої думки прислухаються;
 проведення аналітики соціальних мереж медіаресурсу через певний
проміжок часу. Це процес збору даних із платформ соціальних мереж і їх аналіз,
який підказує, як працює сторінка чи канал і на що більше звернути увагу;
 налаштування платної реклами. Платна реклама в соцмережах може
допомогти розвивати свій канал і розширювати свою присутність у соціальних
мережах.
Створення стратегії безпосередньо залежить від місця формування
сторінки медіаресурсу. Кожна соцмережа, як вже було зазначено у розділі 1, має
свої функції та елементи взаємодії з аудиторією. Опираючись на такий
стратегічний план, соціальні медіа поширюють будь-який контент, в тому числі
й контент маніпулятивного характеру.
Використання авторського або користувацького контенту з соціальних
мереж вимагає особливої уваги в умовах повномасштабної війни, адже вона
триває і в інформаційному просторі України також. Соціальна мережа об'єднує
в собі величезні об'єми інформаційних ресурсів, що не завжди є якісними,
фільтрувати які складно. [11, с. 54] Для досягнен ня цілей ЗМІ за основу беруть
спеціальні маніпулятивні технології та бойові технології інформаційних війн.
 22

2.2 Вплив медіа на формування громадської думки

Після розбору механізму поширення інформаційного потоку соціальними

медіа з технічної сторони, доцільно розглянути й психологічну сторону
формування загальних та маніпулятивних матеріалів у соціальних медіа.
Враховувати психологічний контекст так само важливо, як і проводити аналіз
аудиторії, адже ми говоримо про суспільство, яке складається з окремих
індивідів. Всі вони унікальні, але тісно пов’язані між собою у певній масі і
комунікують у ній.
Перебуваючи в певному настрої, члени маси під впливом емоцій
обговорюють питання, що спровокувало той настрій. При цьому
використовуються погляди, судження, що існують у суспільній свідомості. Крім
того, на масу під час обговорення здійснюють вплив зовнішні чинники, такі як
ЗМІ, лідери думок, новинні канали тощо. Під час такого обговорення
формується думка, яка починає «заражати» усіх членів маси. За визначенням Д.
В. Ольшанського: “Суспільна думка — стан масової свідомості, що охоплює
собою приховане або явне ставлення тієї чи іншої спільноти, або сукупності
спільнот, до подій, що відбуваються, та існуючих явищ. Суспільна думка
виступає в експресивній, контрольній, консультативній та директивній
функціях. Тобто вона займає певну позицію, дає пораду або пропонує рішення з
тих чи інших проблем. Залежно від змісту висловлювань суспільна думка
виражається в оцінних, аналітичних, конструктивних або іноді деструктивних
судженнях». [32]
Якщо проаналізувати принципи формування громадської думки за
посередництвом соціальних медіа, то насамперед слід врахувати психологічні
чинники. Адже кожен індивід прагне бути почутим і прийнятим, задовольнити
свою потребу у спілкуванні й приналежності до певної групи. Не менш
важливим психологічним чинником є самоідентифікація, підтвердження
 23

правильності своїх переконань, утвердження своїх ідей через схвалення

однодумців. [33, c. 201] Пошук однодумців у віртуальному світі можливий
завдяки найпростішому – посту у соцмережі будь-якого медіа, наприклад, на
офіційній сторінці «ТСН» у Facebook. У коментарях відбувається обговорення,
рівносильні протесту на площі у реальному світі, якщо умовно зібрати усіх
коментаторів наживо.
У соціальних мережах, як уже підкреслювалося, у найбільш довірчому
каналі спілкування, особливу небезпеку становлять сугестивні технології. У
сучасній інтерпретації ― сугестія – це процес впливу на психічну сферу
людини, пов’язаний зі зниженням критичності при сприйнятті та реалізації
змісту, що навіюється. Сугестія розглядається як психічний вплив однієї
людини (суб’єкта) на іншу (об'єкта навіювання), в останньої всупереч її волі та
свідомості виникають певні уявлення, судження, вчинки. При цьому
сугестивний вплив полягає саме в навмисній організації такого впливу з
наперед заданою метою, що не обов'язково ґрунтується на вірогідній
інформації. Вважається, що інформація, засвоєна за допомогою навіювання,
важко піддається осмисленню та корекції. Засоби сугестії поділяють на текстові
(зміст та форма подання тексту, графіка, шрифти) та мовленнєві, які натомість
бувають [11]:
• вербальні (фрази, слова, наголоси та інтонації);
• паралінгвістичні (висота, тон, тембр голосу);
• невербальні (міміка, жести, особливості поведінки учасників
відеоряду).
Маніпуляція відрізняється від звичайного процесу сугестії, навіювання
тим, що маніпуляція має технологічно-професійну основу, планується і
контролюється комунікантом. Комунікаційники наголошують, що варто
боятися не самої маніпуляції, а її мотивів і цілей. С. Г. Кара-Мурза зазначив
особливу дієвість таких поширених маніпуляційних прийомів на внутрішній
 24

світ людини, як-от [11, c.58]:

• Сенсаційність і терміновість. Технологія загальної дії, що
забезпечує шум і необхідний рівень нервозності, що підриває психологічний
захист. Найчастіше використовується для відволікання уваги від тієї чи іншої
події.
• Дроблення. Маніпулятор представляє замість цілісної проблеми її
маленький шматочок, та і його дробить на частини – так, щоб не було
можливості осмислити її в повному обсязі.
• Тоталітаризм джерела повідомлень. Оскільки якомога повніше
усунення незгодних джерел інформації та думок – найважливіша умова успіху
маніпуляції, відсутність реального діалогу є вірна ознака маніпулятивного
характеру повідомлень. Відповідно, маніпулятори використовують "своїх
людей", які нібито "сперечаються" з ними.
• Тоталітаризм рішень. Ще більш наочною та пов'язаною з
попередньою ознакою є тоталітаризм самої формули рішення, яке навіюється
аудиторією та альтернативи якому – немає.
• Змішання інформації та думок. До цього прийому маніпуляції, в
європейських законах введені обмежувальні норми. Людина, яка приготувалася
дізнатися факти, майже неспроможна захистити себе від думок, які нав'язуються
їй разом з фактами.
• Прикриття авторитетом. Відповідно до цього прийому як доказ на
підтримку ідеологічного, політичного або іншого твердження маніпулятора
залучається авторитет, який навіть не пов’язаний з цим твердженням в даній
сфері.
Чи були б ефективними вищезазначені прийоми, якби не враховувалася
цільова аудиторія? Звісно, що ні. Робота соціальних медіа безпосередньо
ґрунтується на віковому зрізі аудиторії, яка поглинатиме інформацію. Згідно з
теорією поколінь Штрауса — Гоува є 4 основні групи, які користуються
 25

інтернетом:
 бебі-бумери (Я-покоління): рік народження з 1946 по 1964;
 покоління X: з 1965 по 1980;
 міленіали (покоління Y): з 1981 по 1996;
 зумери (покоління Z): з 1997 по 2012.
Використання різними віковими групами соціальних мереж, де саме
сконцентровані медіа, наведено у табл. 2.1.
Табл. 2.1
Уподобання в соціальних мережах за віком та статтю
Соціальні Жіноча аудиторія Чоловіча аудиторія
мережі
Вік 16-24 25-34 35-44 45-54 55-64 16-24 25-34 35-44 45-54 55-64
Instagram 23.1% 17.6% 13.2% 10.6% 7.6% 21.3% 14.6% 9.4% 7.0% 4.9%
Facebook 6.9% 13.5% 14.7% 16.9% 18.9% 10.5% 15.7% 17.1% 16.8% 18.4%
TikTok 12.0% 7.5% 5.5% 4.6% 3.2% 7.7% 5.1% 4.4% 4.1% 2.2%
Twitter 5.0% 2.6% 2.1% 2.1% 1.9% 4.2% 3.9% 3.8% 3.8% 3.5%
Telegram 2.0% 1.6% 1.6% 1.9% 1.8% 3.0% 2.8% 2.3% 2.4% 2.3%
Примітка. Джерело: розроблено з використанням GWI. «Social media preferences by age and
gender» [з джерела 1]

Згідно з даними таблиці, можна зазначити, що більший відсоток аудиторії

соціальних медіа все ж припадає саме на молодь. Тому не дарма основний
нахил маніпулятивного впливу робиться саме на них, адже ними легко
управляти. Представникам цієї вікової структури притаманні такі якості, як
нігілізм і бунтарство, що маскують під національну ідею, через яку можна і
постраждати. На підтвердження цього можна згадати з історії повстання,
революції, у яких основною силою виступало студентство та молодь. Це одна з
найбільш вразливих до фейків груп людей, на яких націлена робота ще одного
психологічного прийому – ІПсО (інформаційно-психологічна операція) або ІПВ
(інформаційно-психологічний вплив). Цей прийом використовує пропаганду
 26

задля впливу на думки, емоції, погляди та поведінку певної маси. Наприклад, в

усіх своїх повідомленнях соціальні медіа рф переконують, що Україна напала
першою і тепер вони звільняють території, які нібито належать їм історично. До
елементів ІПсО відносять дезінформацію, гіперболізація (перебільшення) певної
інформації або применшення іншої, кібератаки. Головним інструментом ІПсО є
навіювання (сугестія). Метою такого впливу є деморалізація суспільства,
підриву авторитету місцевої влади та масштабна паніка.
Етапи підготовки ІПсО [34]:
 при аналізі обстановки надаються визначення і характеризуються
ознаки фізико-географічної (рельєф, клімат, погода, інфраструктура та їхній
вплив на розповсюдження аудіо, візуальних та аудіовізуальних продуктів),
інформаційної (інформаційні потоки) та когнітивної (взаємовідносини,
приналежність до певної конфесії, почуття, що впливають на прийняття рішень
людьми) сфер інформаційного простору;
 цільова аудиторія ідентифікується та визначаються її характерні
риси. Як правило, визначається основна аудиторія, на яку спрямований вплив,
та потенційна, до якої відносять проміжну аудиторію, що має безпосередні
контакти з основною, і сприятливу. За результатами дослідження цільової
аудиторії визначаються ядро та уразливі точки основної цільової аудиторії,
пріоритетні канали комунікації за обсягом аудиторії та соціально-
демографічними ознаками і прийоми й методи впливу, притаманні даній
цільовій аудиторії у відповідній соціальній мережі;
 формування сценарію проведення ІПсО є основною метою процесу
планування операції, що реалізує замисел операції. За необхідності
створюються або купуються акаунти у потрібній кількості, створюється система
управління ними, готується інформаційний контент, визначається наратив,
підбираються фахівці, що створюватимуть нові тексти, меседжі, готуються
тролі.
 27

На початок повномасштабного вторгнення росії в Україну кількість

проведених ІПсО неможливо злічити. Безумовним лідером щодо
розповсюдження фейкової інформації є месенджер Telegram, що обумовлюється
анонімністю публікацій. Він став чи не основним джерелом інформації для
багатьох користувачів. Попри те, що засновниками Telegram є колишні
громадяни росії, соцмережа працює на території України, хоча спочатку хотіли
обмежити її використання, аби не розповсюджувати ворожнечу, що є однією з
основних умов соціальної мережі. З повідомлення Павла Дурова за 27 лютого
2022 року: «Багато користувачів звернулися до нас із проханням не розглядати
відключення Telegram-каналів на період конфлікту, оскільки ми для них – єдине
джерело інформації… Проте ще раз прошу перевіряти ще раз і не приймати на
віру дані, які публікуються в Telegram-каналах у цей непростий період». [35]
Офіційна заява розробників щодо блокування небезпечних каналів, в тому
числі й російських: «Щоразу, коли ми отримуємо скаргу на abuse@telegram.org
або dmca@telegram.org щодо законності публічного контенту, ми проводимо
необхідні юридичні перевірки і видаляємо його, коли вважаємо за потрібне.
Зверніть увагу, що це не стосується місцевих обмежень свободи слова.
Наприклад, якщо в якійсь країні критика уряду є незаконною, Telegram не буде
частиною такої політично вмотивованої цензури. Це суперечить принципам
наших засновників. Хоча ми блокуємо терористичні (наприклад, пов'язані з
ІДІЛ) боти і канали, ми не будемо блокувати нікого, хто мирно висловлює
альтернативні думки». [27] Під словосполученням «альтернативна думка»
можна розуміти будь-який контент, тому перевірка інформації фактично лежить
на плечах самих користувачів соціальних медіа.
Гостро постало питання про недостатній рівень медіаграмотності
населення, яке викликано швидким розвитком технологій і проведенням таких
інформаційних вкидів. Медіаграмотність - комплекс знань, що дозволяють
розуміти, аналізувати, критично оцінювати медіа та формують навички
 28

протистояння деструктивним впливам фейків. Виходячи з означення, можна

виділити 4 якісні рівні медіаграмотності:
− Перший рівень: розуміння сутності роботи медіа та впливів їх на
суспільство;
− Другий рівень: технічні навички свідомого використання медіа;
− Третій рівень: взаємодія у медіасередовищі, створення і представлення
власного медіаконтенту
− Четвертий рівень: ефективне використання і взаємодія у медіа, навички
у створенні, захисті, протистоянні деструктивним впливам медіа.
Вивчення процесів, пов'язаних із маніпуляцією, вважає базовим
компонентом медіаграмотності Д. Плахта. Він зазначає, що головне завдання
медіаграмотності: «скерувати особистість до розуміння, створення та критичної
оцінки медіаінформації». [36]
В Україні на 2023 рік існують курси та платформи, створені з державної
ініціативи для безкоштовного отримання навичок перевірки інформації. Ось
декілька з них:
 Національний медіапроєкт Міністерства культури та інформаційної
політики України «Фільтр» (https://filter.mkip.gov.uа), який презентує свою
місію як «Медіаграмотність - твій фільтр споживання інформації». У проєкті
ставиться за мету об’єднувати та координувати зусилля держави та партнерів
для формування медіаграмотності українців, підвищувати рівень обізнаності
про проблеми дезінформації та навчити вмінням виявляти маніпуляції.
 «Новинна грамотність» від Детектор Медіа
(https://video.detector.media/special-projects/novynna-gramotnist-i22), який
розроблений за підтримки Internews Network. Має просвітницьку мету і
спрямований на поширення медіаграмотності серед населення в умовах
воєнного конфлікту.
 «Very Verified» від Дія.Цифрова освіта,
 29

(https://osvita.diia.gov.ua/courses/very-verified). Курс розроблений як відповідь та

вакцинація проти вірусу дезінформації і надає практичні навички медійної та
інформаційної грамотності
 Курс на платформі Prometheus «Медіаграмотність: як не піддаватися
маніпуляціям?» (https://courses.prometheus.org.ua/courses/course-
v1:Prometheus+MEDIA_L101+2022_T3/about)
 гра «Медіаграмотна місія» від IREX та багато інших.
Основні правила, які допомагають не піддаватися фейкам [37]:
1. Не потрібно довіряти невідомим посиланням на сайти. Якщо у
сайту відсутня репутація, або підозріло схожий дизайн чи помилки в тексті,
велика кількість реклами, багато «яскравих оголошень», то це свідчить, що
ресурс не є надійним і може містити недостовірну інформацію.
2. Шукайте цю ж новину в інших виданнях. Коли ви знайшли якусь
новину, намагайтесь знайти її ще на декількох сайтах. Якщо ж такої інформації
більше немає на інших ресурсах – велика ймовірність того, що вона не є
правдивою.
3. Не створюйте інформаційного шуму. Якщо ви не впевненні в
достовірності інформації – ні в якому разі не потрібно поширювати її в
соціальних мережах та розповідати всьому оточенню.
4. Перевіряйте новини у закордонних ЗМІ. Якщо у вас в державі одна
новина, а всі інші країни заперечують цю інформацію, то ймовірність того, що
інформація, яку надають вам – брехня.
5. Читайте далі заголовка. Оскільки зараз всі всюди поспішають, через
це люди читають лише заголовки статті, а все інше – пропускають. Але в самій
статі може геть близько не бути того, що є в заголовку, тому слід читати усе.
6. Перевіряйте автора новини, оскільки зараз є багато фейкових
профілів у мережі.
7. Уникайте заголовків типу: «Неймовірна новина!!», «Сенсація»,
 30

«Жах» і т. д., оскільки такі заголовки роблять саме для того, щоб привернути
увагу людини.
8. Не репостіть новини бездумно. Якщо ви не впевненні в
достовірності інформації, не потрібно поширювати її, щоб не наводити серед
інших людей паніку і самому не стати «ворогом» для свого оточення.
9. Звертайте увагу на дату публікацію. У Google можна за кошти
просувати сайти на вищі позиції. Там може бути інформація різної давності, і
дуже часто на це люди не звертають увагу.
10. Віднайдіть перевірені джерела інформації та перевіряйте її там.
Центр протидії дезінформації при РНБО України рекомендує новий
фактчек-бот "Перевірка", який допомагає швидко розпізнати фейкові новини
(https://t.me/perevir_bot). Щоб розпізнати фейк, необхідно надіслати боту
інформацію, яку потрібно перевірити на справжність. Надіслане посилання
відразу потрапляє команді, яка вміє швидко перевіряти великі масиви
інформації із застосуванням штучного інтелекту. [38]

2.3. Соцмережі та інформаційна безпека держави

З використанням соціальних медіа пов’язано не лише ефективне

інформування населення за допомогою соцмереж, а й інформаційна безпека
країни. Законодавче визначення інформаційної безпеки зафіксоване в Указі
Президента України «Про Стратегію інформаційної безпеки» від 28 грудня 2021
року. [39] Метою Стратегії є посилення спроможностей щодо забезпечення
інформаційної безпеки держави, її інформаційного простору, підтримки
інформаційними засобами та заходами соціальної та політичної стабільності,
оборони держави, захисту державного суверенітету, територіальної цілісності
України, демократичного конституційного ладу, забезпечення прав та свобод
 31

кожного громадянина. Інформаційна безпека України - складова частина

національної безпеки України, стан захищеності державного суверенітету,
територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу, інших
життєво важливих інтересів людини, суспільства і держави, за якого належним
чином забезпечуються конституційні права і свободи людини на збирання,
зберігання, використання та поширення інформації, доступ до достовірної та
об'єктивної інформації, існує ефективна система захисту і протидії нанесенню
шкоди через поширення негативних інформаційних впливів, у тому числі
скоординоване поширення недостовірної інформації, деструктивної пропаганди,
інших інформаційних операцій, несанкціоноване розповсюдження,
використання й порушення цілісності інформації з обмеженим доступом. В
першу чергу – це безпека даних користувачів як особистостей, а потім – як
громадян своєї держави.
На сьогоднішній час, наша держава володіє багатьма інформаційними
ресурсами, які потребують якісного управління та захисту, щоб максимально
безпечно використовувати їх для задоволення потреб країни та суспільства.
Існує три види інформаційної безпеки, які вказані на рис. 2.3.

Інформаційна безпека

Інформаційна Інформаційна
безпека особи безпека держави
Інформаційна
безпека суспільства

Рис. 2.3. Види інформаційної безпеки

Розроблено із використанням: Гавриленко, І., & Корякіна, С. (2022). ІНФОРМАЦІЙНА
БЕЗПЕКА. РЕДКОЛЕГІЯ, 14.
 32

Необхідність гарантування інформаційної безпеки усіх видів

зумовлюється, по-перше, потребою забезпечення національної безпеки України
в цілому, по-друге, існуванням таких загроз інформаційній сфері країни, які
можуть завдавати значної шкоди загальним національним інтересам, по-третє,
врахуванням того, що за допомогою інформації можна впливати на зміну
свідомості і поведінку людей. [40, c. 69] Перші кроки українського уряду у
цьому питанні датуються 18 березня 2022 р., коли було прийнято Рішення Ради
національної безпеки і оборони “Про нейтралізацію загроз інформаційній
безпеці держави” від 18.03.22 р. [41], у якому затверджувалися заходи,
спрямовані на безперебійне функціонування телемовлення, а саме:
- стале функціонування об’єктів цифрового ефірного мовлення та
безперебійну трансляцію телевізійних каналів в МХ - 1, -2, -3, -5 (вид мовлення
– примітка автора);
- цілодобовий моніторинг ефірної мережі, обладнання головної станції
мультиплексування, супутникових та наземних каналів зв’язку;
- резервування супутникових каналів доставки програм та обладнання
головної станції мультиплексування;
- резервну доставку телеканалів до цифрових передавачів із залученням
альтернативного оператора супутникового зв’язку.
Того ж дня було прийняте Рішення Ради національної безпеки і оборони
“Щодо реалізації єдиної інформаційної політики в умовах воєнного стану” [42],
у якому було вирішено, що в умовах воєнного стану реалізація єдиної
інформаційної політики є пріоритетним питанням національної безпеки,
забезпечення якої реалізується шляхом об’єднання усіх загальнонаціональних
телеканалів, програмне наповнення яких складається переважно з
інформаційних та/або інформаційно-аналітичних передач на єдиній
інформаційній платформі стратегічної комунікації – цілодобовому
інформаційному марафоні “Єдині новини #UАразом”.
 33

У попередньому розділі автор згадував про ІПсО як про один із засобів

впливу на громадську думку. Ще одним гравцем на державу-агресора в царині
психологічних операцій є ботоферми. Пітер Померанцев, британський
журналіст і спеціаліст з медіа та пропаганди в сучасній росії, у своїй книзі «Це
не пропаганда» розповідає про ботоферму Ольґіно (передмістя Санкт-
Петербургу), яка займалася просуванням прокремлівських наративів по всьому
світі, зокрема й в Україні. Ця ботоферма стала відома після викривальних
матеріалів Людмили Савчук, яка працевлаштувалася туди під прикриттям. [43]
«Ольґінські тролі» стали сумнозвісними у світі через роботу в Twitter, де вони
впливали на політичні вподобання громадян інших держав. На платформі був
акаунт «@TEN_GOP», котрий був дуже помітним «голосом» у американських
правих, за яким стежили понад 130 000 осіб, а деякі помічники Трампа робили
репости його записів під час передвиборчої кампанії. Коли діяльність цього
облікового запису була призупинена у липні 2017 року, то в мережі навіть
почалися протести американських правих радикалів, не згодних із закриттям
аканту. Але вже в жовтні Twitter підтвердив, що акаунт «@TEN_GOP» був
фейковим і керувався російським оператором, пов'язаним із так званою
«фабрикою тролів» в Санкт-Петербурзі. [44] Нова «фактчекінгова» платформа
(так себе вона позиціонує) росії, яка з’явилася 24 лютого 2022 року - «Война́ с
фе́йками» — це російський провладний багатомовний анонімний проєкт.
Фактчекінгові ресурси та міжнародні ЗМІ неодноразово викривали "Войну с
фейками" на поширенні російської державної пропаганди під виглядом
перевірки фактів, дезінформації та тверджень, що не відповідають дійсності.
Сам проєкт зареєстрований у москві і просувається в соціальних медіа
Міноборони рф, Міністерства закордонних справ рф та багатьма фейковими
Telegram-каналами. Telegram-канал "Війна з фейками" є одним із
найпопулярніших каналів росії з більш ніж 30 млн щоденних переглядів
(станом на березень 2022 року). У березні 2023 року британська технологічна
 34

фірма Logally провела розслідування, під час якого з'ясувала, що за "Війною з

фейками" стоїть колишній журналіст Тимофій Васильєв, який працював із
прокремлівськими організаціями та є ведучим рубрики "Фейк-контроль" на
"России-1".[45]
Останні загострення міжнародних конфліктів змушують переглядати
держави правове регулювання соціальних мереж та їх змісту. У різних країнах
це регулювання зводиться до численних обмежень у користуванні. Наприклад,
додаток TikTok піддається критиці через те, що китайський уряд може збирати
дані американських користувачів і потенційно впливати на них через функцію
"Для вас" у додатку. Побоювання полягають у тому, що алгоритм цієї функції,
який залишається загадкою, може бути використаний для маніпулювання
поведінкою користувачів і потенційно передавати політичні повідомлення,
можливо, втручаючись у вибори в США. [23] Принцип невтручання у внутрішні
справи країни іншою державою закріплено у статті 8 Конвенції про права та
обов’язки держав від 1933 року: «Жодна держава не має права втручатися у
внутрішні або зовнішні справи інших держав». [46] Міністр Кабінету міністрів
Великої Британії Олівер Дауден заявив депутатам, що додаток негайно
заборонено з міркувань безпеки. Передбачили також винятки для використання
TikTok для правоохоронних органів та тих, хто працює над проєктами,
пов'язаними з протидією онлайн-злочинності. Проте кожен конкретний випадок
розглядатимуть окремо. З цієї думкою погодилися і такі світові структури, як
Європейський парламент, Європейська комісія, Рада ЄС та уряд Канади – всі
вони заборонили використовувати цей додаток високопосадовцям. [47]
Вище було розглянуто, як кожний допис чи відео впливає на настрої
суспільства, яке є невіддільною частиною держави. Не треба забувати, що
Україна знаходиться у стані інформаційної гібридної війни, і кожний скандал
може стати приводом створення фейків для тих самих ботоферм. За словами
Сергія Дорогих, кандидата юридичних наук, щоб перемогти у інформаційній
 35

війні, потрібно розвивати такі напрями інформаційної діяльності держави, як

[48]:
 створення інформаційних систем і мереж інформації;
 розвиток електронного урядування та постійне оновлення,
збагачення та зберігання національних інформаційних ресурсів;
 створення державних інформаційних ресурсів, яких у мирний час не
існувало, зокрема ресурсів, які акумулюють інформацію щодо військових
злочинів країни-агресора, шкоди завданої громадянам України;
 створення ресурсів, через які держава будує зворотний зв’язок,
через який громадяни можуть, наприклад залишити інформацію, щодо
пересування військових частин ворога (наприклад, застосунок «Дія»).
Як і традиційна війна, інформаційна має свої наслідки, які можуть своїми
масштабами прирівнюватися до справжніх бойових дій. Наслідками
інформаційної війни можуть стати [37, с. 213]:
 окупація певних територій агресором внаслідок дестабілізації
ситуації в державі, або в окремих її областях (яскравим прикладом
інформаційного протиборства стала окупація Криму та контролювання східних
регіонів України проросійськими сепаратистськими угрупуваннями);
 посилення різних заходів, спрямованих проти владних структур
міжнародними організаціями;
 міжнародна ізоляція держави, в результаті чого держава, проти якої
спрямована інформаційна війна, не зможе впливати будь-яким чином на
міжнародній арені;
 поява недовіри суспільства до правлячої верхівки та масова
еміграція у пошуках кращого майбутнього;
 розкол населення як національного та культурного середовища, що
призведе до його зникнення або пристосування до традицій і мови агресора.
Як писав Дмитро Кулеба у своїй книзі «Війна за реальність. Як
 36

перемагати у світі фейків, правд і спільнот»: «Саме під час війни люди схильні
вірити не правді, а своїм. Особливо складно стає тоді, коли сторони конфлікту
конструюють реальність на принципово різних цінностях та етичних
принципах». [49] Ворог у інформаційній війні завжди готовий до
найжорстокішої психологічної давки за допомогою неправдивої інформації. І
через це, кожен із нас повинен знати, як вберегти себе від фейків і не дати
уразити свій психологічно-моральний стан.
Висновок до розділу 2

Більшість засобів масової інформації визначають соціальні мережі як

ключовий канал комунікації з цільовою аудиторією і структурують навколо
цього інструменту свою систему шляхів і способів поширення медіаконтенту.
Таким чином утворюються інформаційні сегменти соціальних мереж - соціальні
медіа, які стоять поруч з іншим типом контенту.
Соціальні мережі вміщують в собі величезні обсяги інформаційних
ресурсів, незалежних медіа та офіційні сторінки політиків, що в наш час
забезпечує трансляцію подій в режимі реального часу, а також створює відчуття
(інколи хибне) безпосередньої причетності до тих чи інших соціально-
політичних процесів.
Враховувати психологічний контекст впливу на суспільну думку так само
важливо, як і проводити аналіз аудиторії, адже ми говоримо про суспільство,
яке складається з окремих індивідів. Всі вони унікальні, але тісно пов’язані між
собою у певній масі і комунікують у ній.
Глобалізація інформаційних потоків і залучення багатьох соціальних
медіа до висвітлення подій підвищило їхню роль в інформаційному просторі
України під політичних комунікацій з боку держави та водночас змінили
систему проведення інформаційних операцій з боку держави-агресора.
Тенденція використання соціальних медіа для здійснення інформаційного
 37

впливу на громадян стала повсякденним процесом спроб агресора щодо

дестабілізації суспільно-політичної обстановки в Україні. Тому одним із завдань
держави є сприяння розвитку медіаграмотності суспільства, оскільки
обмеження процесу поширення будь-якої інформації суперечитиме основам
демократичного суспільства. Активне залучення України до світового
інформаційного простору збільшує ризики «інфікування» громадян фейками.
 37

ВИСНОВКИ

Результати даного дослідження дозволили сформулювати такі

висновки:
1. Головними перевагами соціальних мереж є швидка і зручна
структура взаємодії та обміну інформацією (листування, відео- та
аудіоповідомлення, смайли, фото і т.д.); інтерактивність додатків психологічно
простіша для сприйняття будь-якої новини; безкоштовне використання, що
допомагає швидко і без значних фінансових витрат підтримувати соціальні
зв`язки та відносини. У ході дослідження окреслено різницю між поняттями
«соціальна мережа» і «соціальні медіа»: соціальні медіа – це платформи для
трансляції інформації (сторінки новинних каналів у соцмережах), тоді як
соціальні мережі – це платформа для міжособистісного спілкування.
2. Свою популярність Facebook отримав завдяки
багатофункціональності, простоті інтерфейсу та висхідному одноранговому
зв'язку між користувачами, що дозволяє швидко обмінюватися контентом.
Instagram базується на обміні світлинами (постами), що в поєднанні з
лаконічним, зрозумілим набором функціоналу дозволяє візуально легко
подавати інформацію до користувачів, які можуть взаємодіяти з нею.
Соцмережі компанії Meta вже орієнтується на штучний інтелект (ШІ), що
говорить про те, що у найближчому майбутньому нас чекає зовсім новий підхід
до використання вже відомих нам соцмереж.
3. Tik Tok можна вважати відкриттям серед додатків, адже концепція
додатку - короткі відео під музику із ефектами - заполонили й інші соцмережі,
оскільки така форма взаємодії відрізняється високим рівнем залученості.
4. Популярність Telegram пояснюється поєднанням найкращими
функціями з усіх сучасних застосунків: обмін повідомленнями;
 39

загальнодоступні канали, де поширюється контент і з ним можна взаємодіяти;

відеодзвінки та секретні чати з наскрізним шифруванням, яке не раз
перевірялося на міцність.
5. Дослідження показують, що люди довіряють більше соціальним
медіа, ніж великим інституціям, оскільки перші є інтерактивними,
зорієнтованими на індивідуальне споживання і навіть на індивідуальну участь у
створенні контенту. Контент поширюється завдяки алгоритмам поширення
інформації, і у кожної соціальної мережі, де знаходиться новинне медіа, вони
різні.
6. У ході дослідження окреслено чинники впливу на громадськість за
посередництвом соціальних медіа: психологічні (прагнення бути почутим,
прийнятим до певного соціального кола, самоідентифікація); вікові (найбільш
довірливі вікові групи – молодь (16-24 роки) та люди похилого віку (55-64
роки)). Маніпуляційні методи, ІПСО та фейки були завжди, а саме зараз
активізувалися найбільше, тому необхідно підвищувати свій рівень
медіаграмотності, щоб розпізнавати брехню та підтримувати інформаційну
гігієну, аби перевіряти контент у соціальних медіа та поширювати лише
достовірну інформацію. Подальшого дослідження потребує розробка методик
навчання медіаграмотності людей різних вікових груп, дієвих методів та засобів
протидії маніпуляціям із ЗМІ, адже активне залучення України до світового
інформаційного простору збільшило ризики «інфікування» громадян фейками.
7. Майже усі платформи мають проблеми зі збиранням даних своїх
користувачів, тому основним завданням розробників на сьогодні – забезпечити
надійне шифрування даних, а завданням користувачів є раціональне поширення
та накопичення власних даних у соціальних мережах.
8. Неправильно подана інформація через соціальні медіа впливає на
загальну безпекову ситуацію будь-якої держави. Тому ключові завдання
держави на сьогоднішній час – розробка та безперервне удосконалення
 40

інформаційних ресурсів, які потребують якісного управління та захисту та

впровадження законопроєктів для правомірної протидії інформаційним
впливам.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Kemp, S. (26 January 2023). DIGITAL 2023: GLOBAL OVERVIEW

REPORT. DataReportal. https://datareportal.com/reports/digital-2023-global-
overview-report . Отримано 21 березня 2023 року.
2. Barnes, J. A. (1954). Class and Committees in a Norwegian Island
Parish. Human Relations, 7(1), с.44.
3. Andrew Froehlich (2020). What's the difference between social media
and social networking? TechTarget.
https://www.techtarget.com/searchunifiedcommunications/answer/Whats-the-
difference-between-social-media-and-social-networking Дата доступу 21 березня
2023 року
4. Ray, M. (2023, March 27). Social Network. Encyclopedia Britannica.
https://www.britannica.com/technology/social-network
5. Соціальні мережі: поняття, історія виникнення (2022). Запорiзька
обласна унiверсальна наукова бiблiотека. https://zounb.zp.ua/resourse/zaporizkyy-
kray/zaporizhzhya-bibliotechne/fahova-osvita/socialni-merezhi-piv. Отримано 21
березня 2023 року.
6. Hegman, S. (2015). Classmates CEO Celebrates 20 Year Mark,
Examines Evolution of Social Media. Adweek.
https://www.adweek.com/performance-marketing/classmates-ceo-celebrates-20-year-
mark-examines-evolution-of-social-media/. Отримано 21 березня 2023 року
7. Дописувачі Вікіпедії. (2023, 25 березня). SixDegrees.com. У
Вікіпедії, Вільній енциклопедії . Отримано 14:22, 27 березня 2023 року з
 41

https://en.wikipedia.org/w/index.php?title=SixDegrees.com&oldid=1146493369
8. Теорія шести рукостискань. (2022, квітня 2). Вікіпедія. Процитовано
14:26, березня 27, 2023 з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=
%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_
%D1%88%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8_%D1%80%D1%83%D0%BA
%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%BD
%D1%8C&oldid=35082103.
9. LinkedIn. (2022, листопада 21). Вікіпедія. Процитовано 15:24,
березня 27, 2023 з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?
title=LinkedIn&oldid=37650296
10. Degenhard J. (Mar 21, 2023). Number of LinkedIn users worldwide from
2018 to 2027(in millions). Statista. Отримано доступ 27 березня 2023 року.
11. Деркаченко, Я. А. "Соціальні мережі, як середовище для технологій
маніпулятивного впливу." Сучасний захист інформації 1 (2016): 51-59.
(http://journals.dut.edu.ua/index.php/dataprotect/article/view/531)
12. Литовченко, І. В. (2022, August). ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЯ
СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ. In The 7 th
International scientific and practical conference “Eurasian scientific
discussions”(August 1-3, 2022) Barca Academy Publishing, Barcelona, Spain. 2022.
298 p. (p. 199).
13. Hall, M. (2023). Facebook. Encyclopedia Britannica.
https://www.britannica.com/topic/Facebook . Отримано 22 березня 2023 року
14. L. Ceci (2023). Most downloaded mobile apps worldwide 2022. Statista.
https://www.statista.com/statistics/1285960/top-downloaded-mobile-apps-worldwide/
Дата доступу: 24 березня 2023 року.
15. Ruby, D. (2023). 55+ Facebook Statistics For 2023 (Users, Revenue &
Trends). Demand Sage. https://www.demandsage.com/facebook-statistics/. Дата
доступу: 22 березня 2023 року.
 42

16. Meta (2021). “The Facebook company is now Meta”, Meta Press
Release, available at: https://about.fb.com/news/2021/10/facebook-company-is-now-
meta/
17. Лужна С. (2023). Метавсесвіт призупиняє існування. Марк
Цукенберг змінює плани. URL: https://itechua.com/news/210143 . Отримано 22
березня 2023 року.
18. Julia Carrie Wong (2018). Mark Zuckerberg apologises for Facebook's
'mistakes' over Cambridge Analytica. The Gurdian.
https://www.theguardian.com/technology/2018/mar/21/mark-zuckerberg-response-
facebook-cambridge-analytica
19. BLYSTONE, D. (2022) Instagram: What It Is, Its History, and How the
Popular App Works. Investopedia.
https://www.investopedia.com/articles/investing/102615/story-instagram-rise-1-
photo0sharing-app.asp
20. Ruby, D. (2023). 71+ Instagram Statistics for Marketers In 2023 (Data &
Trends). Demand Sage. https://www.demandsage.com/instagram-statistics.
Отримано 23 березня 2023 року.
21. Facebook to Acquire Instagram (April 9, 2012). Meta.
https://about.fb.com/news/2012/04/facebook-to-acquire-instagram/
22. Тренди SMM на 2022: Reels сприяють успіху в Instagram, а YouTube
Shorts не актуальні (2021). Marketing Media Review.
https://mmr.ua/ru/show/trendi-smm-na-2022-reels-spriyayut-usphu-v-instagram-a-
youtube-shorts-ne-aktualn. Отримано доступ: 25 березня 2023 року.
23. DEBORAH D'SOUZA (2023). TikTok: What It Is, How It Works, and
Why It’s Popular. Investopedia. https://www.investopedia.com/what-is-tiktok-
4588933 Дата доступу: 26 березня 2023 року.
24. Ruby, D. (2023). 36 TikTok Statistics 2023: How Many Users Are
There! Demand Sage. https://www.demandsage.com/tiktok-user-statistics/ Дата
 43

доступу: 25 березня.
25. Riya (2023). The History Of Telegram. Feedough.
https://www.feedough.com/history-of-telegram/
26. The Evolution of Telegram. https://telegram.org/evolution?
setln=de#2023
27. Telegram FAQ. https://telegram.org/faq?setln=uk#q-where-is-telegram-
based
28. Ruby D. (2023). 86+ Telegram Statistics In 2023 (Usage, Revenue &
Facts). Demand Sage. https://www.demandsage.com/telegram-statistics/. Отримано
доступ: 26 березня 2023 року
29. Усманова, Олена, and Анастасія Зіборова. "СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ–
ПЛАТФОРМА ДЛЯ РОБОТИ РЕГІОНАЛЬНОГО ТЕЛЕКАНАЛУ ПІД ЧАС
ВІЙНИ." Молодий вчений 1 (113) (2023): 56-59.
https://molodyivchenyi.ua/index.php/journal/article/view/5695 (науковий журнал)
30. Христина Семерин (2021). Соцмережі проти медіа. MediaLab Online.
https://medialab.online/news/social_vs_media/
31. Coursera. П’ять основних принципів маркетингу в соціальних
мережах. Режим доступу:
https://www.coursera.org/learn/from-likes-to-leads-ua/lecture/LgiQn/p-iat-osnovnikh-
printsipiv-markietinghu-v-sotsial-nikh-mieriezhakh
32. Ольшанский Д. В. Психология масс / Дмитрий Вадимович
Ольшанский. – СПб. : Питер, 2002. – 368 c.
33. Мирослава Рудик. Вплив соціальних медіа на формування
громадської думки. ISSN 2078-7324. Вісник Львівського університету. Серія
Журналістика. 2020. Випуск 48. С. 198–206. Режим доступу:
http://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/journalism/article/view/10560
34. Пєвцов, Г. В., et al. "Методологічний підхід до підготовки і
проведення інформаційної (психологічної) операції у соціальних мережах."
 44

Системи обробки інформації 2 (169) (2022): 58-65.

https://doi.org/10.30748/soi.2022.169.07
35. Дуров П. (2022). Повідомлення 27 лютого 2023 року з Telegram-
каналу «Павел Дуров». https://t.me/durov_russia/41
36. Руденко, Юлія, et al. "РОЗВИТОК МЕДІАГРАМОТНОСТІ
МОЛОДОГО ПОКОЛІННЯ: ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ ПРОБЛЕМИ." Фізико-
математична освіта 37.5 (2022): 56-63. https://doi.org/10.31110/2413-1571-2022-
037-5-008
37. Діденко М. М., О. В. Зелінська. "Інформаційно-психологічний
вплив на людей під час війни." Вісник студентського наукового товариства
ДонНУ імені Василя Стуса 1.14 (2022): 211-214. (https://jvestnik-
sss.donnu.edu.ua/article/view/12102)
38. В Україні запустили фактчек-бот для відстеження фейків.
УкрІнформ. https://www.ukrinform.ua/rubric-technology/3440117-v-ukraini-
zapustili-faktcekbot-dla-vidstezenna-fejkiv.html
39. Малишко, І. В. (2022). Інформаційна безпека як основа національної
безпеки.
40. Бондар, І. Р. (2014). Інформаційна безпека як основа національної
безпеки.
41. Про нейтралізацію загроз інформаційній безпеці держави: Рішення
Ради національної безпеки і оборони від 18.03.22 р. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0003525-22#n2 (дата звернення: 19.04.2023).
42. Щодо реалізації єдиної інформаційної політики в умовах воєнного
стану: Рішення Ради національної безпеки і оборони від 19.03.22 р. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0004525-22# Text (дата звернення:
19.04.2023).
43. Олеся Котубей (2022). Ботоферми, бавовна, Кисельов. Що таке
ІПсО, або інформаційно-психологічні операції. Суспільне Культура.
 45

https://suspilne.media/260991-botofermi-bavovna-kiselov-so-take-ipso-abo-
informacijno-psihologicni-operacii/
44. Трамп наш. (2022, вересня 18). Вікіпедія. Процитовано 08:13, квітня
19, 2023 з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=
%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BF_%D0%BD
%D0%B0%D1%88&oldid=37151098.
45. Война с фейками. (22 марта 2023). Вікіпедія, вільна енциклопедія.
Процитовано 19 квітня 2023 з https://ru.wikipedia.org/?
curid=9842996&oldid=129379257.
46. Невтручання принцип / М. М. Гнатовський // Енциклопедія
Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол.: І. М. Дзюба, А. І.
Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут
енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. – Режим доступу:
https://esu.com.ua/article-72759
47. Поліковська Юлія (2023). Велика Британія заборонила державним
службовцям використовувати TikTok на робочих телефонах. ДетекторМедіа.
https://ms.detector.media/sotsmerezhi/post/31422/2023-03-17-velyka-brytaniya-
zaboronyla-derzhavnym-sluzhbovtsyam-vykorystovuvaty-tiktok-na-robochykh-
telefonakh/
48. Дорогих, С. О. (2022). Щодо питань інформаційної безпеки як
напряму інформаційної політики України в умовах війни. Інформація і право, (2
(41)), 133-137. Режим доступу: https://doi.org/10.37750/2616-
6798.2022.2(41).270376
49. Дмитро Кулеба. Війна за реальність. Як перемагати у світі фейків,
правд і спільнот. — Київ: Книголав, 2019. — 384 с. — ISBN 978-617-7563-65-4