КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ СХОДОЗНАВСТВА

КАФЕДРА КИТАЙСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ

КУРСОВА РОБОТА

З китайської філології

на тему:

Лексичні особливості комунікації в китайських

соціальних мережах

Німенко Ольги Миколаївни

Студентка ІІ курсу, групи ПКит05-19

Спеціалізація 035.06 Східні мови та літератури

Філологія (Переклад(китайська))

Науковий керівник: Мерзлюк

Д.О.

Національна шкала_________________

Кількість балів________ЄКТС________

Члени комісії

__________________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

__________________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

__________________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

 КИЇВ – 2021

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………….…..3

РОЗДІЛ I ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ КОМУНІКАЦІЇ У

СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

1.1 Дослідження комунікації у сучасному мовознавстві……………………… 5

1.2 Мовні особливості спілкування у соціальних мережах Китаю……………10

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………21

РОЗДІЛ II ЛЕКСИЧНІ ЯВИЩА У КОММУНІКАЦІЇ У КИТАЙСЬКИХ

СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

2.1 Проблеми дослідження Інтернет-комунікації у соціальних мережах……..27

2.2 Лексичні особливості комунікації в китайських соціальних мережах……..33
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..38

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА………………………………………………..40

АНОТАЦІЯ………………………………………………………………………….
 ВСТУП

В епоху глобалізації впровадження нових інформаційних та цифрових

технологій у життя сучасної людини створило обізнаність про різні типи та
формати спілкування. В результаті в галузі мовознавства з’являється ряд
напрямків, які займаються особливостями перекладу та сприйняття об’єктів
різних семіотичних систем в Інтернеті [12, 234].
Соціальні мережі як унікальне явище сьогодення відкривають нові
можливості для взаємодії між виробником і реципієнтом, оскільки вони є
сильним пусковим механізмом для змін не тільки в соціальній поведінці
учасників спілкування, але й у мові. Взаємодія з текстом відбувається в
конкретному цифровому середовищі, яке може суттєво вплинути на вже
сформовану громадську думку щодо предмета спілкування, а іноді спонукати
до просування абсолютно нової ідеї. Сучасне суспільство інвестує дедалі
більше часу в мережу, оскільки потреба в активному обміні вербальною та
невербальною інформацією продовжує зростати. Однак не слід забувати, що в
основі всіх цих комунікаційних процесів завжди лежить текст.
Ринок онлайн-послуг продовжує швидко зростати у всьому світі. Китай є
однією з країн, де очікується найактивніший розвиток даного сегменту.
Соціальні мережі користуються особливою популярністю у китайських
користувачів.
Феномен спілкування у соціальних мережах активно досліджується з точки
зору семантики, стилістики, прагматики, дискурсу та позамовних гуманітарних
наук (філософія, соціологія, психологія). В останні десятиліття проблема
взаємодії тексту при використанні російських та англомовних платформ
соціальних медіа аналізується з урахуванням когнітивно-прагматичного та
лінгвокультурного підходів, при цьому соціальні мережі впливають відповідно
на процес спілкування Природа досліджуваного полікоду. У контексті
інтертекстуальності та інтердискурсивності взаємозв'язки тексту в мережах
постулюються у працях з лінгвокультурології тощо.
Актуальність обраної теми дослідження базується, з одного боку, на
швидкій популярності соціальних мереж у всьому світі, а з іншого - на
необхідності виявлення особливостей спілкування в китайських соціальних
мережах. В умовах глобалізації також необхідно додатково проаналізувати
психологічні, соціологічні та культурні аспекти спілкування, що
відображаються на мові та мові користувачів. Зокрема, в галузі Інтернет-
технологій зростає попит на маркетологів соціальних мереж, які
використовують мовні навички для відстеження, розуміння та прогнозування
реакцій навколишнього середовища на певну подію чи продукт. Це пояснює
нагальну необхідність застосування комунікативно-прагматичного підходу до
вивчення спілкування в соціальних мережах.
Об’єктом дослідження є особливості комунікації в китайських соціальних
мережах, а предметом безпосереднього вивчення – соціальні мережі, які
популярні в усьому світі, а впершу чергу в Китаї
Мета роботи - вивчити лексичні характеристики спілкування в китайських
соціальних мережах. Ми виділяємо наступні завдання дослідження:
- характеризувати Інтернет-спілкування як явище сучасного дискурсивного
простору;
-охарактеризувати соціальну мережу як платформу для організації текстового
спілкування в Інтернеті;
-визначити кореляції комунікаційних стратегій і тактик текстових
антропоморфів з вибором мовних засобів та методів в організації спілкування в
соціальних мережах WeChat, Sina Weibo, QQ.
Для досягнення мети і поставлених завдань, у роботі застосовано такі
методи і прийоми аналізу, як: загальнонауковий метод аналізу й синтезу
інформації – для уточнення принципів типологізації Інтернет-комунікації, для
теоретичного узагальнення та формулювання висновків; метод суміжних наук
– для огляду теми у ракурсі соціології, психології, культурології; метод
спостереження та порівняння – для пошуку необхідного матеріалу для аналізу
особливостей комунікації у соціальних мережах, встановлення подібності та
розбіжностей між інструментарієм WeChat, Sina Weibo, QQ; метод
лінгвістичного опису – для виявлення мовнoстилістичних зaсобів реaлізації
кoмунікації у дoсліджуваних соціальних мережах; метод прагматичного
аналізу стратегій і тактик комунікації у мережі – для визначення
особливостей ініціювання та регулювання кoмунікації у цифровому середовищі
та визначення типів користувачів за стратегічнoю поведінкою; метод
семантичного аналізу – для характеристики вербальних, візуальних і
мультимедiйних засoбів офoрмлення текстів; структурний метод – для
виявлeння склaдників пoлікодових текстів, які варіюються залежно від
характеру інформації, яка транслюється до іншого користувача; метод
контекстуального аналізу – для позначення утворення неологізмів, які виникли
з контексту функціонування соціальних мереж; метод інтерпретативного
аналізу – для інтерпретації прагматичних намірів користувачів соціальних
мереж за відбором мовних засобів виразності у повідомленнях

1.1 Дослідження комунікації у сучасному мовознавстві

Aби визначити рoльgІнтeрнет-комунікації серед інших фoрм комунікації,

необхідно більш детально описати його функції та відповідність тим самим
формам загалом, щоб визначити причини їх популярності та характеристики,
що випливають із цих причин . Інтернет-спілкування як предмет лінгвістичного
дослідження нерозривно пов’язане з поняттям соціального спілкування та його
основною формою - спілкуванням. Так, ми можемо визначити такі функції
інтернет-спілкування: пізнавальну (інформативну), яка відповідає за передачу
та набуття знань та вмінь; мотиваційна (функція впливу), що виражається в
стимулюванні іншої людини до певних дій або отриманні необхідних стимулів
та мотивації попередньої дії та експресивна (фатична, естетична), що полягає у
переживанні певних емоцій під час спілкування [12,239]. Останню функцію
втілюють лінгвістичні та стилістичні характеристики спілкування та його
полікодова природа.
З точки зору комунікології, як царини, що безпосередньо займається
вивченням феномену спілкування, ми можемо дифeренціювати Інтернет-
комунікацію за низкою параметрів. Для цього, звернімося до типології видів та
форм спілкування, наданої Ф. Шариковим:
1) за мaсштабністю процесу комунікації та масовим характером осіб
Інтернет-комунікація є:
а) масoвою (діє на рівні соціальної системи, дозволяючи отримати
одночасний доступ великої кількості користувачів до соціально значущих
повідомлень, характеризується наявністю так званих «лідерів думок»). За цим
параметром, безперечно, враховуємо соціальні мережі як важливий компонент
ЗМІ;
б) міжгрупoвою (може відбуватися між різними групами людей або
всередині однієї великої групи з її самостійними підгрупами);
в) внутрішньогрупoвою (може здійснюватися в рамках однієї чітко
визначеної групи).
2) за відношенням до суб’єкта комунікації:

а) зoвнішньою (між oрганізацією та серeдовищем);

б) міжособистісною (між oкремими людьми, приватні повідомлення тет-
а-тет);
в) внутрiшньоособистісною (спiлкування сам із собою).
Зауважимо, що останній параметр цього пункту класифікації, на мою
думку, виключається при спілкуванні у соціальних мережах через її публічний
характер, проте, функціонує в інших формах Інтернет-комунікації як
можливість оформлення думок на письмі (у приватних блогах, особистих
щоденниках та журналах відкритого та закритого доступу); [22,321]
Серед лінгвістів досі немає єдиної думки щодо статусу Інтернет-
комунікацій. Однак виявлено, що спілкування в Інтернеті має особливості як
вербального, так і невербального спілкування, роблячи його ближчим до
реального спілкування. Це враховує відмінності між культурами, які
зосереджуються виключно на розмовній мові, та культурами з розвиненою
писемністю. Підсумовуючи, живе спілкування в основному стосується досвіду,
пам’яті та мовних навичок людини. На думку деяких дoслідників [13.432]
люди, які живуть у так званих усних культурах, сприймають світ як щось
безпосереднє і конкретне, оскільки спілкування відбувається лише у формі
безпосереднього спілкування.
На думку Н. Д. Голєва, у віртуальному спілкуванні існує "конкуренція
акустичних та візуальних форм мовлення, що є одним із шляхів (внутрішня
форма, структура) сучасного спілкування". Нове середовище спілкування дає
можливість збільшити швидкість спілкування, що характеризується
збільшенням кількості синтаксичних структур, характерних для усного стилю
розмови, підвищеною спонтанністю та непідготовленістю тексту, а також
посиленням спілкування, що призводить до нових способів передачі вмісту
належним чином. Однак не потрібно розробляти нoві методи передачі емоцій.
Вони вже присутні в усному спілкуванні: гучність, інтонація, підбір фрагментів
мови відповідно до голосу, міміки та жестів. Тому перед Інтернет-спілкуванням
постало завдання знайти власні засоби передачі значення (смайли - один з них).
Ряд характеристик розмовної мови, таких як неповнота, фрагментарність,
повторюваність мережевого спілкування, не дає можливості повноцінно
працювати з невербальними інформаційними каналами (якщо ігнорувати
можливості відеозв’язку). Тому прем'єр-міністр Макаров вказує на відсутність
звичних інструментів, що дозволяють комунікаторам контролювати один
одного, тому вони можуть втратити почуття присутності, а також присутність
інших співрозмовників. Ще одна відмінність між Інтернет-спілкуванням та
усним спілкуванням дослідник розглядає як порушення принципу
пріоритетності діалогу. У прямому спілкуванні «один на один» комунікатори,
як правило, намагаються уникати надсилання повідомлень одночасно. Ви
можете використовувати мережу для спілкування з кількома людьми, іноді
навіть різними мовами та на різні теми. Також зазначається, що віртуальні
розмови починаються і закінчуються стихійно з різних причин (від стабільності
спілкування, наявності світла та телефонів до інших побутових проблем). При
цьому різкий кінець розмови не завжди означає, що хтось із комунікантів
справедливо відмовляється продовжувати розмову. [13 131]
Основними причинами стрімкого зростання популярності Інтернету є
раніше недоступні можливості соціальної взаємодії, а саме: а) здатність
задовольняти практично всі інтереси; б) рівність усіх членів громади, оскільки
немає поділу на "керівників" і "підлеглих"; в) здатність комфортно
висловлюватися; д) анонімність; г) фактична відсутність цензури. [23132]
Сукупність цих факторів дозволяє, на наш погляд, організувати великі
мережеві спільноти та створити численні зв’язки між ними.
Можливості задовольнити майже всі інтереси та самооцінки іноді
зумовлені свободою вираження поглядів в Інтернеті, необмеженим обсягом
інформації та усуненням особистих меж. Однак у сучасному світі це залежить
від морального стану користувача, його цілей, мотивів, настрою. З одного боку,
в Інтернеті немає обмежень, з іншого боку, людина повинна мати внутрішнє
обмеження на пошук та використання інформації (мова йде про неприпустиму
поведінку та використання так званого "чорного Інтернету") . , продиктовані
правами людини. Щоб запобігти зловживанню цією свободою, деякі країни
обмежують діяльність або строго контролюють певні Інтернет-ресурси.
Щодо питання рівності у мережі, слід відзначити перехід від
вертикальних управлінських зв'язків до горизонтальної ієрархії соціальної
взаємодії, при якій усі користувачі мережі є рівними. З цього пункту випливає
інша особливість Інтернет-спілкування – переважно діалогічна форма (інколи –
полілог), що, за словами Ф. Шарикова, у широкому смислі характеризується
горизонтальною передачею інформації, в процесі якої комунікатор і реципієнт
беруть рівну участь
Серед учених, які займаються проблемою самовираження в Інтернеті,
погоджуємося з ідеями Н. В. Болдовської, яка вбачає причину глобальної
персоналізації Інтернету у проблемах самопрезентації, самоідентифікації і
комунікативного успіху або провалу, а основним інструментом в цьому процесі
є соціальні мережі. За її словами, в Інтернет спілкуванні мова та мовлення
трансформовані, а віртуальний дискурс набуває особливого статусу, що
підтверджується властивими йому рисами як усного, так і писемного мовлення
і мови як засобу самовираження, з огляду на дослідження у галузях психології і
лінгвістики [34,123].
Більш детально слід розглянути рису анонімності. Якщо говорити про
мережеву анонімність, то на перший погляд, очевидно, що оскільки існує саме
повідомлення, існує і його автор, адже, воно не може з’явитися не звідки, без
чиєїсь допомоги. Технічно, анонімом можна назвати користувача, який не
зазначає жодних даних про себе та використовує вигадане ім’я. Якщо брати до
уваги слова Н. Г. Асмус, можна припустити, що анонім – це, все ж, специфічна
мовна особистість, яка користується «маскою» для транслювання своєї думки у
віртуальному комунікативному середовищі.
Однак, анонімність іноді пов’язують з концепцією «смерті автора», яку ввів
у науковий обіг Р. Барт. У своїй праці він пише [49, 384]: «пояснення твору
щоразу шукають в людині, яка його створила […] якщо про щось
розповідається заради самої розповіді, а не заради прямого впливу на дійсність,
[…] поза будь-якої функції, крім символічної діяльності як такої, то голос
відривається від свого джерела, для автора наступає смерть…». На думку М.
О. Кузнецової, специфіка явища анонімності у мережі Інтернет відображає
постмодерністські засади тілесності тексту. Якщо тіло є текст, то текст у мережі
Інтернет, стає тілом співрозмовника. Оскільки у поняття анонімності відтак
закладено принцип безтілесності, відбувається взаємодія читачів з «чистим
текстом», який є рухомим і самостійним у плані відтворення смислу.
Отже, якщо тлумачити анонімність за ідеєю «смерті автора», то оскільки
текст пояснюється людиною (автором), але ідентифікувати цю людину
неможливо, то залишається лише текст, повідомлення. Текст знаходить читача,
але повноцінної комунікації та передачі смислу не відбувається, повідомлення –
це безособове явище, і його можна спотворити, що, наприклад, підтверджується
відносною легкістю редагування та модерування контенту у мережі. [34,342]
Інтернет-комунікація – це один із видів соціальної комунікації, і так само,
як і повсякденне спілкування, вона виконує ряд відповідних функцій:
інформативної, спонукальної, експерсивної. Серед інших форм спілкування
Інтернет-комунікації відводиться важливе місце у сучасному світі, що
засвідчується її високою популярністю, гнучкістю та широким спектром
можливостей. Характерними її рисами, які приваблюють користувачів, є
свобода слова та дій, горизонтальна ієрархія відносин між учасниками,
можливість самовираження, анонімність.
Отже, майже неможливо чітко визначити, чи є вплив соціальних мереж на
людину позитивним чи негативним. З одного боку, виникає глобальне
електронне співтовариство, подолана тимчасова та просторова ізоляція окремих
культур та народів. З іншого боку, існує реальна небезпека об’єднання культур,
знищення етнічної ідентичності. Тому постіндустріальний розвиток світу
означає, що традиційна культура повинна бути адаптована до вимог сучасних
глобальних зв’язків, щоб люди могли зберегти свою ідентичність. У різних
країнах шукають компроміс між формами модернізації та власною
ідентичністю культур, між взаємозв’язком між диференціацією та інтеграцією.

1.2 Мовні особливості спілкування у соціальних мережах Китаю

В останні десятиліття ХХ століття відбулися радикальні зміни в галузі

інформаційно-комунікаційних систем. Ми переживаємо історичний період
дуже швидкого зростання інформаційних технологій, особливо в США, Японії
та Західній Європі. Найближчим часом саме розвиток інформаційної сфери,
рівень інформаційної безпеки визначатиме політичну та економічну роль
держави на світовій арені. На сучасному етапі світового розвитку Інтернет та
все, що з ним пов’язано, набувають нового значення. Людство у своєму
розвитку наблизилося до того, що Інтернет став головним генератором
глобальних макротрендів. Це сприяє перетворенню цінностей людства та його
соціальних структур. Пропонуємо розглянути 15 основних правил у спілкуванні
з представниками Китая.
1) У присутності китайців, якщо ви критикуєте когось із співвітчизників, який
на даний момент відсутній, знайте, що до Вас поставляться з настороженістю,
адже всі китайці дуже патріотичні
2) Останнім часом китайці люблять порівнювати себе з Америкою, і загалом
вони раді, коли їх хвалять. Тож побільше вживайте комплуіментів та порівнянь.
Наприклад, Шанхай став схожим на місто хмарочосів, китайська економіка
процвітає!
3) Коли ви розмовляєте з ханцями, ніколи не кажіть про Тайвань як про окрему
країну. Для Китаю Тайвань є невід'ємною частиною китайської території!
(Свого часу війська Чан Кайши відійшли на Тайвань).
4) Ніколи не сподівайтесь на швидкий і солідний дохід, маючи справу з
китайцями. Вони вміють рахувати гроші і дуже неохоче розлучаються з кожним
юанем.
5) Під час переговорів з китайцями обов’язково піднесіть їм подарунки і
запоросіть до ресторану. Для них це дуже важливо. Майте на увазі, що вони
принесли подарунок і вам!
6) Під час переговорів з китайцями будьте готові до того, що вони раптом
несподівано відмовляться співпрацювати з вами або запросять продовжити
переговори в Китаї! Це їхня тактика, аби мати змогу подивиттись на Вашу
реакцію.
8) Перш ніж домовлятися з китайськими партнерами, обов’язково слід зробити
собі нові візитки, які представлять Вас якомога солідніше. Китайці люблять
важливих людей і вважають за краще мати з ними справу! Обов’язково
погляньте на візитну картку і не кладіть її одразу в кишеню!
10) Ніколи не можна плкутати китайців з японцями! Їм це дуже не подобається!
11) Китайці поводяться інакше, ніж на батьківщині! Вони більш стримані та
серйозні. Щоб потоваришувати з представниками цієї нації, слід добряче
потрудитись.
12) Китайці - розумні, мудрі люди, а також дуже хитрі. При важливих
переговорах слід звертати увагу на їхню міміку та очі.
13) Китайці сьогодні є єдиною, згуртованою нацією. Вони товариші,
колективісти, і в цьому їхня велика сила та велика відмінність від нас.
14) Знання англійської мови підніме Вашу особу в очах азіатів, адже ця навичка
дуже цінується в Китаї.
15) Складаючи контракт, важливо приділяти увагу кожним дрібницям, та чітко
знати умови договору. Вони будуть рахувати кожну копійку та робити все на
свою користь.
На думку багатьох експертів, китайці дуже звикли до соціальних мереж і
витрачають значну кількість часу на читання представленої в них інформації.
Однак те саме, мабуть, варто сказати про жителів багатьох інших держав. Є
китайські соціальні мережі російською мовою: їх поява, з одного боку, може
свідчити про зацікавленість китайських розробників у розвитку
російськомовного сегмента Інтернету, незважаючи на сильну конкуренцію,
власне, російських проектів, з іншого - відображає популярність російської
мови у світі. Досить багато російськомовних громадян живе в самому
Китаї.[47,234]
Варто відзначити, що популярні західні онлайнові проекти - такі як
Facebook і Twitter, - в Китаї використовувати важко в силу наявності
державного контролю доступу до відповідних ресурсів. Таким чином, стали
звичними західному обивателю онлайнові платформи можуть бути просто не
відомі багатьом жителям КНР. Але, незважаючи на суворий підхід уряду КНР
до регулювання доступу громадян до інтернету, основні технологічні тренди,
що характеризують розвиток онлайну, не оминули Китай стороною.[32,324]
Китайські соцмережі сьогодні
Таким чином, соцмережі в Китаї, як і в інших країнах світу, стали
популярними і продовжують бути такими сьогодні. Разом з тим фактор
автономізації інтернету в КНР наклав вкрай помітний відбиток на структуру
відповідного онлайнового сегменту: найпопулярнішими соцмережами в КНР
стали національні, а не міжнародні проекти. Зірка китайської соціальної мережі
Weibo, можливо, не буде поступатися серед жителів КНР за популярністю
всесвітньо відомим персонажам, які мають акаунти в Facebook та інших
міжнародних порталах. При цьому, що примітно, здобути популярність
бажаючі можуть, задіявши відразу кілька великих онлайнових платформ.
Численні дослідження інтернет аудиторії вказуют на те, що найбільш
активними у мережі є сааме молоді люди, віком від 16 до 25 років. Саме ця
категорія, для якої підкреслення власної індивідуальності і оригінальності є
дуже важливим психологічним моментом, і продукує нову лексику.
За своєю структурою мову інтернету можна поділити на наступні категорії:
1) графічні абревіатури (смайли) (符号叠加谱新意)

2) цифрові абревіатури (数字代码谐音语)

3) слова та словосполучення запозичені з англійської мови (英文术语和句子

)
4) запозичення від назв тварин (动物名称借用)

5) лексика на основі тих слів, які перші у списку в наборі з клавіатури (汉语
谐音词语)

6) традиційна лексика, яка набуває нового значення (传统词汇新含义)

7) лексика, запозичена з тайванського і гонконгського діалектів(港台校园流

行语)

8) лексика, утворена на основі вигуків (语气用语)

9) новоутворені слова 新造词语

Найбільші соцмережі Китаю

Які ж найбільш впізнавані китайські соціальні мережі? Рейтинг таких
скласти досить складно - хоча б тому, що ринок онлайну в КНР продовжує
активно розвиватися, і якщо сьогодні лідирують одні проекти, то завтра їх, в
принципі, можуть змінити інші. Ось найпопулярніші з них:

 WeChat.
  Sina Weibo.

 QQ.

 Renren.

 Baidu Tieba.

Спершу зупинимось на проекті WeChat. Ця сoціальна мережa з’явилaся у

січні 2011 року у фoрматі мoбільного додатку, основними функціями
якого були голосові дзвінки та текстові повідомлення між користувачами.
Крім того, через інтерфейси цієї програми користувачі мають можливість
обмінюватися картинками, aудіо та вiдео.
Найвизначніші особливості проекту WeChat включають реалізацію
алгоритмів, що дозволяють організувати обмін мультимедійним вмістом із
низьким трафіком. Ще однією особливістю, яка характеризує розглянуту
соціальну мережу, є використання функцій, заснованих на визначенні
місцезнаходження людини.
За деякими даними, у соціальній мережі WeChat зареєстровано близько
400 мільйонів користувачів. Інтерфейси цієї соціальної мережі доступні
кількома
десятками мов.
Слід зазначити, що
функціонал
програми
використовується
жителями Китаю в
основному для
пошуку цікавих
розваг, виклику
екстрених служб,
таксі, оплати покупок, а також різних послуг через Інтернет. Таким чином,
функціональність розглянутої соціальної мережі дозволяє здійснювати грошові
операції.
Примітно, що саме в додатку WeChat наклейки впроваджувались під час
надсилання повідомлень. Пізніше ця функція була прийнята іншими відомими
соціальними мережами.
Проект WeChat був визнаний одним із найбільш комерційно успішних. У
2015 році дохід соціальної мережі перевищив, за деякими даними, 14 мільярдів
доларів. Інші китайські соціальні мережі, на думку експертів, ще не досягли
таких результатів.
Слід зазначити, що проект WeChat активно розвивається на індійському
ринку. Її рекламують за допомогою веб-сайту Ibibo за сприяння китайської
телекомунікаційної компанії Tencent.
Sina Weibo
Інша популярна
соціальна мережа КНР -
Sina Weibo. З'явилася
вона раніше WeChat, в
2009 році. Як
відзначають експерти,
китайська соціальна
мережа Weibo за
основними функціями схожа з російським проектом «Вконтакте». За
допомогою інтерфейсів, доступних на відповідному порталі, користувачі
можуть обмінюватися повідомленнями, аудіо- та відеозаписами, а також
різними документами.
Перш за все, взаємодія між користувачами в соціальній мережі Weibo
піддається цензурі. Таким чином, нецензурна лайка, заборонена інформація та
комунікації, які з будь-яких причин заборонені урядовими структурами КНР,
фільтруються. В іншому випадку ви можете визначити, що користувачі, які
розміщують небажану інформацію в соціальних мережах Weibo, не мають
можливості її видалити. На це їм дають трохи часу.
У кількох інших помітних особливостях цієї соціальної мережі - ви
можете використовувати ігрову платформу. Вам не потрібно реєструватися в
соціальних мережах. Можна визначити, що жителі КНР можуть також активно
залучати цей портал до онлайн-покупок: відповідна соціальна мережа
інтегрована з популярним сервісом онлайн-покупок Shangou.
Соцмережа QQ
Наступний популярний китайський проект – QQ, відомий також під назвою
Qzone. Він являє собою сервіс, за допомогою якого користувачі можуть
обмінюватися повідомленнями, здійснювати відеодзвінки при залученні різних
пристроїв.

Примітно, що відповідна соціальна мережа популярна не тільки в Китаї, але і за

межами КНР. Якщо розглядати, зокрема, популярні китайські соціальні мережі
англійською мовою, розглянутий проект можна віднести до найбільш
упізнаваним.
За поточними даними, відповідна соціальна мережа є третьою за
величиною у світі для кількох користувачів. Це стосується лише найбільшого
міжнародного проекту - Facebook та Google. Зареєстровано понад 600 мільйонів
користувачів.

Розробником проекту є китайська телекомунікаційна корпорація Tencent

Inc. Ця компанія є найбільшим Інтернет-провайдером. Таким чином, цей бренд
також забезпечує підтримку соціальної мережі WeChat, спеціальність якої ми
обговорювали вище.
Проект Renren
 Ще один досить відомий китайський проект - соцмережа Renren. Як
відзначають експерти, даний портал особливо популярний серед китайських
студентів. Дана платформа відноситься до найбільш раннім - вона з'явилася в
2005 році.
Соціальну мережу розробили студенти університету Тяньцзінь.
Користуючись інтерфейсами відповідної соціальної мережі, користувачі
можуть обмінюватися повідомленнями, різними типами мультимедійного
вмісту, грати в ігри, оплачувати покупки в інтернет-магазинах.

Монетизація соціальної мережі Renren здійснюється різними методами.

Зокрема, прибуток від проекту приносить комерційні сторінки: їх можуть
успішно використовувати у своїй маркетинговій стратегії великі бренди. Таким
чином, з точки зору комерціалізації, китайські соціальні мережі можуть бути
найбільш успішними проектами.
Інші помітні особливості соціальної мережі Renren включають можливість
забезпечення найвищого рівня конфіденційності даних користувачів. Так,
власник особистої сторінки в цій соціальній мережі може приховати якомога
більше інформації про себе від перегляду сторонніми користувачами.
Проект Baidu Tieba
Наступним потужним онлайн-проектом Китаю є соціальна мережа Baidu
Tieba. Він також відноситься до категорії найраніших - соціальна мережа
з’явилася в грудні 2003 року. Особливістю цього проекту є можливість
знаходити необхідні дані за допомогою ключових фраз. Основна мета цієї
платформи - об’єднати людей із спільними інтересами. Таким чином, якщо
розглядати китайські соціальні мережі для знайомств, проект Baidu Tieba
можна вважати найбільш привабливим для користувачів.
Baidu як міжнародний бренд
Вищезазначена мережа насправді є частиною пошукової системи Baidu, яка
є однією з найбільших у світі. Слід зазначити, що ще однією службою в межах
Baidu, яку можна назвати повноцінною соціальною мережею, є Baidu Space.
Загалом, пошукова система Baidu включає досить багато популярних та
технологічних послуг. Він також реалізує багато корисних функцій
спілкування.
Можна зазначити, що китайські соціальні мережі - як російською, так і
іншими, чужими для жителів Китаю - у багатьох випадках використовуються
зацікавленими сторонами як ефективні маркетингові інструменти - для
просування власного бізнесу в Китаї. У цьому сенсі знання відповідних
платформ може представляти особливий інтерес для підприємств, які планують
розвиватися на перспективному ринку.
Багато найбільших світових брендів використовують китайські ресурси
для маркетингових цілей. У багатьох випадках ті підходи при просуванні
товарів і послуг, які зарекомендували себе за межами Китаю, стають
можливими для відтворення в Китаї. Ця тактика стає можливою, насамперед,
завдяки значній залученості громадян Китаю до спілкування у форматі
соціальних мереж, а також високій мірі універсалізації інтерфейсів відповідних
платформ, якщо порівнювати західні та китайські проекти

Висновки
Отже, ми вивчили популярні китайські соціальні мережі. Перелік таких, що
розглянуті нами, звичайно, не може вважатися рейтингом, але він в цілому
відображає популярність відповідних проектів. Жителі КНР залучалися до
освоєння можливостей соцмереж в темпах, принципово не поступаються тим,
що характеризують активність західних користувачів інтернету.
 Найпотужніші інтернет-проекти в сегменті соціальних мереж Китаю -
проекти, створені китайськими розробниками. Західні проекти піддаються
цензурі з боку держави, і навіть якщо вона ослаблена, можливо, люди в Китаї
масово перейдуть на міжнародні портали. Це може бути пов’язано в першу
чергу з тим, що китайські соціальні мережі в принципі не поступаються
розробленим за межами Китаю за функціями, простотою інтерфейсів, рівнем
технологічності.
Соціальні мережі Китаю можуть використовуватися основними брендами
як ефективний маркетинговий інструмент - подібно до того, як відповідні типи
ресурсів використовуються за межами Китаю.

2.1 Проблеми дослідження Інтернет-комунікації у соціальних мережах

У наш час, соціальна мережа є важливим інструментом комунікації.

Кількість користувачів соціальних мереж щодня зростає, так само як і
збільшується число самих соціальних мереж, що пояснюється широким
спектром їх можливостей. Через соціальні мережі стає можливим ведення
власної справи, утворення та підтримання партнерства, організація режиму дня,
влаштовування подій і заходів, планування та здійснення покупок, ведення
особистого життя тощо. Соціальні мережі нині зазначаються у резюме як одні із
засобів зворотного зв’язку, а іноді є обов’язковими для оцінки роботодавцями
іміджу працівників (наприклад, представників артистичних професій). За
короткий період часу такі платформи через високу популярність у всьому світі
трансформувалися з додаткової лінії комунікації на паралельну до
повсякденного життя дійсність.
Як вже було визначено раніше, антропологічна парадигма стає ключовою
парадигмою сучасної науки. У зв’язку зі спрямованістю на людину, її думки,
поведінку, психіку, виникає необхідність оперування поняттям «мовна
особистість». У науковий обіг цей термін вперше було введено [32,491]
В. В. Виноградовим. Вчений пов'язує це поняття з індивідуальним відбором і
використанням мовних засобів, що створюють особливе ставлення до змісту
повідомлюваного . Комплексне дослідження цих аспектів дає можливість
уявити автора як мовну особистість – індивідуальність, яка виражається через
мову, іншими словами, особистість у її мовних звичках. Категорія мовного
повідомлення розглядається як сукупність окремих елементів системи мови, що
відбираються мовцем заради втілення своїх цілей, потреб, формування
установок. Соціальними мережами користуються 82% від всіх інтернет-
користувачів у світі − це 1,2 млрд. чоловік. Високий рівень їх проникнення
відображає один з головних трендів глобальної мережі – як тільки люди
підключаються до Інтернету, вони негайно починають спілкуватися з іншими
людьми. Ще більш красномовна статистика часу проведеного користувачами в
мережі – за останні кілька років кількість годин, яку люди провели в соціальних
мережах, збільшилася втричі. У жовтні 2011 рoку викoристання сoціальних
мереж сталo найпoпулярнішим зaняттям сeред інтeрнет-aудиторії. З 5 хвилин в
Інтернеті oдна прoводиться в який-небудь сoціальної мережі. У бeрезні 2007
рoку сoціальні мережі займали у користувачів лише 6% часу. Сьогодні відсоток
тих, хто використовують сoціальні мережі у світі коливається від 53% у Китаї
до 98% в США. У 41 країні із 43 дoсліджених цей рiвень вище 85%. Час, щo
провoдиться в сoціальних мерeжах, збiльшився за останній рік принаймні на
35% у кожнoму з рoзглянутих регіoнів.
Важливу роль соціальні мережі відіграють при веденні бізнесу. Переваги
соціальних мереж у бізнесі є: наявність інформації про потенційних клієнтів,
наявність необхідних комунікаційних інструментів для роботи з клієнтами,
гарантована доставка повідомлення одержувачу, простота доступу до
інформації, швидкість поширення інформації, широке охоплення молодіжної
аудиторії, технологічна надійність, низька вартість тощо. Таким чином,
соціальні платформи надають нові можливості для бізнесу більш осмисленого
спілкуватися зі споживачами, потенційними клієнтами, партнерами та
співробітниками. Але серйозним викликом для компаній зараз є адаптація та
розвиток відповідно до потреб і запитів цих нових «соціальних» клієнтів.
Що стосується використання соціальних мереж у навчальних цілях, то також
слід виділити ряд позитивних моментів, зокрема: доступ до віртуальних
соціальних мереж можливий у будь який час та з будь-якого пристрою
(персональний комп’ютер, нетбук, ноутбук, мобільний телефон, планшет,
смартфон тощо) підключеного до мережі Інтернет; засвоєнню навчального
матеріалу сприяє поєднання індивідуальних і групових форм роботи тощо.
Разом з позитивним боком його функціонування спостерігаються і негативні
тенденції як результат розвитку глобальної мережі. Перш за все, це доступність
величезних масивів всілякої інформації, що призводить до перетворення
людини в примітивного споживача, який не потребує власного творчого
пошуку. Одним з простих і поширених прикладів даної ситуації є звернення
студентів і школярів до бази даних Інтернету в процесі підготовки рефератів і
курсових робіт. Причому, переважаючим є примітивне копіювання чужої
роботи з мережі. Актуальною проблемою стає фізичне здоров’я користувача
мережі. Збільшується гіподинамія, людина годинами сидить у приміщенні за
монітором комп’ютера. Це призводить до соматичних патологій. Також медики
визнали розповсюдження “синдрому офісу”, який характеризується депресією й
постійною втомою у людей, що працюють за комп’ютерами. Цей перелік може
продовжити так зване “хакерство” як втручання в приватне життя і
інтелектуальну власність особи за допомогою мережі Інтернет.[14,65]
Н. Г. Асмус, посилаючись на вивчення мовної особистості попередніх
поколінь, узагальнила та сформувала багаторівневу структуру мовної
особистості віртуального комуніканта,що складається з п’яти рівнів:
I рівень – вербально-семантичний, що характеризується підбором мовних
ресурсів як таких і їх використання особистістю під час мовлення;
II рівень – когнітивний, що позначає вираження особистості як самостійної
людини, представника суспільства, культури, менталітету, тобто знань, що
формують так звану когнітивну картину світу;
III рівень – мотиваційний, або прагматичний, який пов’язується з мотивами
особистості, прихованими за її комунікативною поведінкою, що також бувають
очевидними або ж неочевидними для реципієнта повідомлення;
IV рівень – емоційний, як видно з назви, пов’язаний з емоціями та настроєм
мовної особистості;
V рівень – моторико-артикуляційний, пов’язаний з невербальною
складовою комунікації, емоціями, особливістю рухів і продукування звуків, що
чітко спостерігається реципієнтами повідомлення.
Кожен із поданих вище рівнів чітко відображається при інтеракціях у
соціальних мережах, окрім, п’ятого рівня за умови врахування письмової
комунікації, однак, відтворюваного за наявності можливостей відеоспілкування
у конкретній соціальній мережі. Майже усі рівні, таким чином – взаємозалежні.
Для пізнання і самовираження (когнітивний рівень) ми приймаємо і
транслюємо інформацію за допомогою мовних засобів (вербально-семантичний
рівень) та обрамлюємо їх засобами експресивності (емоційний рівень) для
впливу на реципієнта з метою досягнення цілі комунікації (прагматичний
рівень).
О. І. Горошко серед специфічних рис соцмережевої комунікації виділяє її
багатоканальність, відкритість, бінарність, багатошаровість комунікативних та
метакомунікативних актів і категоризація повідомлень за темою і типом [21,
215]. Пояснимо сутність цих рис:
1) багатоканальність, що виражається у здатності знаходження
альтернативних шляхів комунікації, якщо один з елементів «випадає» з
процесу комунікації;
2) відкритість, що реалізується можливістю соціальних мереж
необмежено поширюватись шляхом включення нових вузлів з
використанням аналогічних комунікаційних кодів;
3) бінарність комунікації, тобто комунікація між двома учасниками –
комунікатором та реципієнтом;
4) багатошаровість комунікативних та метакомунікативних актів, із
розмиванням меж між типом висловлювань та комунікативних дій і дієвим
механізмом перетворення авторських висловлювань на загальні
Інтернетмеми;
5) можливість об‘єдннання повідомлень за темою або типом із
використанням хештегів – слів або фраз, що починається зi знака «#».
 Якщо піти шляхом розгляду питання засобів аранжування комунікації у
соціальних мережах на вербальному та невербальному рівні, слід звернути
увагу на працю І. А. Якоби, в якій серед лінгвістичних особливостей текстового
спілкування зазначені такі:
На вербальному рівні:
1) зміна правил орфографії, синтаксису, пунктуації (остання набуває
семантичного характеру, використовується для передачі інтонації): вживання
вступних, неповних, паралельних і еліптичних конструкцій; навмисне
порушення правил орфографії, велика кількість повторів, часте використання
прийомів зворотного цитування, питальних і окличних речень (особливо
риторичних);
2) перестановка частин висловлювання, що найближче б відтворювало живе
мовлення;
3) використання різних графічних систем (наприклад, поєднання латиниці і
кирилиці, квазіграфічні системи);
4) лексичні та графічні абревіатури;

5) заміна зорової та звукової інформації на метатекст, який є одним з механізмів

компенсації, що виражає пояснення до іншого тексту. Він економить час
сприйняття тексту, відповідно до знань, які має одержувач (зазвичай подається в
дужках або окремою реплікою).
На невербальному рівні:
1) використання Інтернет-символів, або як їх називає І. А. Якоба «невербальних
ключів електронного листа», тобто емотиконів;
2) гіпертекстуальність – перенесення невербальних компонентів у текст за
рахунок посилань, що дозволяє читачеві здійснювати власну навігацію у пошуку
інформації;
4) полікодові тексти – тексти, які поєднують вербальний та візуальний коди.
Комп’ютерний текст стає полікодовим, бо для ефективності його сприйняття з
екрана поряд з текстом використовується так зване «обрамлення», дизайн і
аудіовізуальні компоненти, що знаходяться у вільному доступі. Цей процес
стосується майже усіх мовних секторів мережі Інтернет [31, с. 65].
У порівняні з іншими ресурсами для комунікації, розрахованими на
велику кількість користувачів, соціальні мережі зазвичай мають власні
«вбудовані» програми миттєвих повідомлень. У FACEBOOK простежується
кореляція з сервісом Messenger, який у мобільній версії є окремою прикладною
програмою. У порівнянні з цим, DM (Direct Messages) TWITTER відіграють
більш другорядну роль у мережі, оскільки користувачі більше сконцентровані
на публічному висловленні думок. Messenger, натомість, є самостійною
програмою, в яку інтегровано усі необхідні засоби вираження невербального, а
саме емотикони, стікери, GIF-зображення, функції миттєвого обміну
фотографіями, які детально ще будуть розглядатися у нашій роботі.
Таким чином, при дослідженні специфіки спілкування у соціальних
мережах важливо враховувати мовну особистість віртуального комуніканта,
який використовує спеціальні мовні засоби для найбільш наближеної до
реального спілкування манери з метою досягнення власної цілі. На вербальному
рівні здійснюються численні граматичні, синтаксичні, пунктуаційні, графічні
трансформації, використовується метатекст. На невербальному рівні за
допомогою програм, інтегрованих у соціальні сервіси, користувач
послуговується спеціальними символами, гіперпосиланнями, створює
полікодові повідомлення.

2.2 Лексичні особливості комунікації в китайських соціальних мережах

Швидкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, а також

глобалізаційні процеси у постмодерністському інформаційному суспільстві в
останні десятиліття сприяли появі нового виду інтеракції, а саме
Інтернеткомунікації – віртуального дискурсу, який вже встиг закріпити свої
позиції серед інших способів комунікації. У XXI столітті майже кожна людина
веде паралельне життя у мережі Інтернет і як у реальному житті презентує себе
іншим людям.
Інтернет – це не лише технологічне явище, але й соціальне, а
спілкування у мережі входить до складу чисельних досліджень так званої
цифрової антропології, або кіберантропології, яка вивчає соціальні та культурні
аспекти взаємодії людини із цифровими технологіями. На думку дослідниці О.
І. Горошко [35, 517], освоєння мережі з гуманітарної перспективи є
фундаментальним, оскільки охоплює соціальний вимір, а саме культурний,
мовний та психологічний аспекти, закономірності співіснування і
функціонування різних груп і спільнот за інтересами, сприйняття інформації,
яка несе в собі соціальний підтекст, стратегії поведінки користувачів.
Перш за все, слід дати відповідь на запитання, що таке комунікація.
Російська дослідниця С. Г. Тер-Мінасова пропонує декілька розумінь терміну
«комунікація»: 1) акт спілкування, зв’язок між двома і більше індивідами,
заснований на взаєморозумінні; 2) передача інформації від однієї особи до
іншої / інших. За її словами, комунікації – це системи та процеси, задіяні у
спілкуванні або передачі інформації [43, 7].
Серед явищ лексико-семантичного рівня можна відзначити активне
використання абревіатур і акронімів. Ці явища є невід'ємним атрибутом
діалогів у реальному часі.
Абревіатура – це складноскорочені слова, утворені з перших літер або з
інших частин слів, що входять до складу назви чи поняття. Щодо слова
«акронім» існують різні думки:
1) акронімами називають будь-які слова, складені з перших літер чи
частин слів
2) тільки таукі слова, що вимовляються як цілісні, а не як послідовність
назв літер.
Графічні абревіатури
Це графічне зоображення настрою та емоцій користувача, які є невід'ємним
інструментом спілкування в соціальних мережах. Вони компенсують нестачу
інтонаційних та мімічних інформаційних каналів у спілкуванні.
Стилістична функція смайлів є беззаперечною, адже одна фраза, вжита з
різними графічними зоображеннями може мати протилежні значення.
Популярні китайські смайли:
1) Розгубленість
◉_ ◉

2) Закоханість
(◕‿◕)♡

3) Привітання
(*・ω・)ﾉ

4) Сумніви
( _ )

5) Радість, захоплення
(ﾉ◕ヮ◕)ﾉ*:･ﾟ✧

Цифрові абревіатури
Це явище цифрового кодування, в якому за допомогою цифр
висловлюють найрізноманітніші значення. Так як китайська мова силабічна, і
має достатню кількість омофонів, то читання цифр по кількості звуків, і також
за звучанням співпадає з багатьма словами. Тобто, цифровий код буде
фонетичним еквівалентом до фрази, яку Вам хоче сказати адресант.
Наприклад:

1711 一心一意 Всім серцем і душею;

48 是吧 Так, справді;

5366 我想聊聊 Я хочу поспілкуватись;

786 吃吧了 Наївся;

987 对不起 Вибачте;

 5376 我生气了 Я розгнівався, злий
Скорочення від англійських слів
Наступна група є також досить популярною в китайському інтернет
просторі, адже користувачам дуже легко оперувати англійськими літерами, не
змінюючи розкладку клавіатури і не витрачаючи час на написання слів
ієрогліфами. Також використання даного методу є свідченням обізнаності
людини в англійській мові, і у реципієнта може виникнути враження, що
адресант навчався закордоном.
Приклади:

TKS (Thanks 谢谢) дякую;

VG (Very good 很好) дуже добре;

CU (See you 再见) Побачимось

Абревіатури на основі піньіну
Дана група абревіатур є похідною від специфіки китайської мови.
Скорочення пишуться латинізованою транскрипцією, яка відіграє важливу роль
в Інтернет спілкуванні, адже спочатку набір здійснюється латинськими
літерами для пошуку ієрогліфа. Ця категорія лексики несе в собі суто
економічну функцію( йдеться про економію часу).
Наприклад:

WAN 我爱你 Я кохаю тебе;

DD 弟弟 Молодший брат;

GG 哥哥 Старший брат;

MM 妹妹 Молодша сестра;

WMBL 我明白了 Я зрозумів

Запозичення від назв тварин
Ще однією цікавою особливістю китайського сленгу є використання
запозичень від назв тварин ( ). Традиційні образи ( боягузливий, наче заєць)
поєднались з потребами сучасних людей за короткий проміжок часу утворили
нові вокабуляри:

飞虫 高级网虫 Професіонал -користувач мережі

小虫 副高级网虫 Користувач середнього рівня

恐龙 丑女 Потворна дівчина

菜鸟 网络新手 Новачок

青蛙 （丑男）Потворний хлопець

Лексика на основі слів, що є першими при наборі

Даний різновид китайського інтернет сленгу є досить незвичним, через
специфіку китайської мови (ієрогліфічність). Система досить проста:
користувач вводить латинізовану транскрипцію слів. Серед запропонованих
варіантів він обирає перші.
Наприклад:

幽香 邮箱）поштова скринька- тонкий аромат

密吗（密码） пароль- таємний кінь

Лекика запозичена з тайванського та гонконського діалектів

Ця группа також побудована на онімії, але походить з Тайваню та Гонконгу, що
є важивою відмінною рисою. Раніше ця лексика булла характерна лише для цих
регіонів, але з часом в путунхуа почала переходити лексика цих діалектів.
Приклади:

露露 看一看 подивись

炉主 （倒数第一名）останній з кінця

Новоутворені слова

З появою інтернету величезний пласт китайської лексики набув нового

значення. Прикладом може слугувати слово 网 яке мало значення 1) сітка для
риболовлі 2) заплутаний, наче сітка 3) річ, зовні схожа на сітку. Наразі ж
додалось ще одне тлумачення данного слова –система, в якій багато елементів
сплетено між собою. Або ж 水分 має значення «вміст вологи», а в Інтернеті-
«багато води в тексті»; 冲浪 chonglan – «займатись серфінгом» набуло
значення « швидко проглянути»

Китайська дослідники Чжоу Ган та Лю Ян виділили 4 основні фактори, що

впливають на лексичні та стилістичні особливості сленгу:
1) Потяг до всього нового;
2) Економність мовленнєвих ресурсів;
3) Кумедність;
4) Вульгарність;

Потяг до всього нового, за словами дослідників, це –рушійний механізм

словотворення сленгу. Якщо поглянути на це явище через призму психології та
соціології, то випливає, що джерелом є фантазія та креативність людей. В
соціальних мережах людина розкриває себе, свій талант та знаходить
однодумців. Як наслідок, відбувається виокремлення їх особливої мови.
Щодо другого фактору, Інтернет мова дуже економно використовує
ієрогліфи, змінюючи форму, вимову та значення слів, і робить їх простішими.
В даній східній мові існує багато ієрогліфів-піктограм, які в поєднанні з
графічними символами та символами пунктуації вирішують проблеми передачі
емоцій та інтонацій.

Кумедність властива інтернет мові, адже емоції та почуття відіграють важливу

роль в цьому типі спілкування. Взагалі кумедність та вульгарність потрібно
розглядати у комплексі,адже ці два явища є двома полюсами одного цілого. Так
як спілкуванню в соціальних мережах характерні свобода висловлювань,
рівність та анонімність, люди мають можливість виражати найвідвертіші
думки, навіть якщо уповсякденному житті їм це не притаманно. Такі
перетворення у свідомості та поведінці людини закріплюються на лексичному
та стилістичному рівні її мовлення. Наприклад, 撒狗粮 sāgǒuliáng дослівно
перекладається.як « розкидати собачий корм». Справжнє значення цього
висловлювання « виставляти напоказ романтичні стосунки».
Вульгарна ж складова є протилежним боком кумедної. Частіше за все вона
застосовується при непорозуміннях та лайках. Наприклад, досить популярне
слово 王八蛋 «мерзотник». Свобода слова, звісно, дає про себе знати.

Отже, ми визначаємо, що Інтернет-комунікація – це процес взаємодії

комунікантів, передачі, отримання або обміну інформацією у цифровому
середовищі. Це спосіб спілкування у віртуальному середовищі за допомогою
технологічних систем, що, головним чином, характеризується відсутністю
темпоральних і локативних обмежень, які присутні у реальній вербальній
інтеракції.

ВИСНОВКИ

Соціальні мережі у наш час стають невід'ємною складовою як

міжособистісної, так і ділової комунікації, а поняттєво-термінологічний апарат
мережевого спілкування збагачує мову новими лексичними одиницями і
поняттями. Інтернет-комунікація – це такий вид соціальної взаємодії, який
позначено використанням комп’ютерних і мобільних систем, високим рівнем
прояву свободи слова. За останні десять років частка Інтернет-комунікації у
повсякденному спілкуванні сучасної людини помітно зросла. Цьому сприяло,
перш за все, збільшення числа користувачів, викликане поширенням новітніх
технологій, які забезпечили доступність віртуального середовища. Отже, на часі
Інтернет-комунікація постає одним із суттєвих аспектів життя сучасної людини,
без якого стає все складніше обійтися, адже відмова від Інтернету, як мінімум,
може призвести до меншого ступеня поінформованості, оскільки інформативна
функція в Інтернеті виражена найбільш яскраво.
З лінгвістичної точки зору комунікація у соціальних мережах як відносно
нова форма спілкування ще недостатньо вивчена, адже являє собою
надзвичайно динамічну сферу побутування мови. Однак, перманентно
зростаючий інтерес до нових форм комунікації, і зокрема до
Інтернеткомунікації, робить її об'єктом міждисциплінарного вивчення, тобто з
різних точок зору, в різних аспектах і галузях. Крім того, комунікація
україномовних користувачів соціальних мереж відрізняється від іншомовних,
саме тому для нашого розуміння важливим стає аналіз інтенцій, засобів і
способів вираження думок представників англомовної культури.
Прагматичний аспект текстової комунікації актуалізується з огляду на
поведінку адресата та адресанта, які взаємодіють у комунікативній ситуації в
умовах цифрового віртуального середовища, аналізі комунікативних стратегій і
тактик та способів досягнення певної комунікативної мети, маніпулюючи
характерними мовними засобами.
Технологічні можливості досліджуваних платформ для спілкування
надають широкий простір для проведення лінгвістичного аналізу текстової
комунікації.
З самого початку створення соціальних мереж забезпечувало
комунікативно - інформаційну функцію. Термін "соціальна мережа" з'явився
задовго до появи Інтернету в 1954 році і означав тісні стосунки між двома або
більше людьми. Цей термін був введений британським соціологом,
представником Манчестерської школи Джеймсом Барнсом, щоб визначити
моделі соціальних зв'язків, що суперечать традиційним для багатьох соціологів
поняттям, таким як обмежені групи (племена, сім'ї) або соціальні категорії, такі
як стать або етнічна приналежність. Сьогодні вважається, що соціальна мережа
- це соціальна структура, створена вузлами, об'єднаними однією або кількома
ознаками взаємозалежності, які в основному представлені окремими членами
або організаціями. Соціальні мережі можуть створюватися на тлі загальних
цінностей, дружби, спорідненості, ворожості, конфліктів, торгівлі, зв’язків з
Інтернетом, сексуальних стосунків, релігійних поглядів тощо. В Інтернеті
соціальна мережа - це програмний продукт, що надає певні послуги, платформа
для взаємодії між людьми (окремими особами, користувачами) в групі або в
групах. Як соціальну мережу можна розглядати будь-яку інтернет-спільноту,
учасники якої взаємодіють між собою, наприклад, обговорюючи різні питання.
У своєму дослідженні Івашнєв С. В. описує "соціальну мережу" як віртуальну
платформу, яка забезпечує свої засоби комунікації, підтримки, створення,
розвитку, відображення та організації соціальних контактів, включаючи обмін
даними між користувачами і обов'язково включає попереднє створення
облікового запису.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Алефиренко Н. Ф. Современные проблемы науки о языке : учеб. пособие. М :

Флинта, Наука, 2016. 416 с.
2. Антропология языка. The Anthropology of Language : сб. статей /
[отв. ред. С. Р. Омельченко]. М. : Флинта, Наука, 2012. № 2. 200 с.
3. Асмус Н. Г. Лингвистические особенности виртуального
коммуникативного пространства : дисс. … канд. филол. наук : 10.02.19
«Теория языка» / Челябинский государственный университет. Челябинск, 2005.
265 с.
4. Афанасьева В. В. Homo Virtualis : Психологические
Характеристики // Известия Саратовского университета. Сер. Философия.
Психология. Педагогика. Саратов, 2010. Т. 10. № 2. С. 59-64.
5. Барт Р. Избранные работы : Семиотика. Поэтика. М. : Прогресс, 1989. 615 с.
6. Бацевич Ф. С. Нариси з комунікативної лінгвістики. Львів : Вид. центр
Львівського національного університету, 2003. 247 с.
7. Божко Г. П. Речевые тактики в репертуаре русской языковой личности (на
материале коммуникативной ситуации «примирение») : дис. … канд. филол.
наук : 10.02.02. К., 2003. 164 с.
8. Болдовская Н. В., Звонова Е. А. Влияние возрастного фактора на дискурс
виртуальной языковой личности в англоязычных социальных сетях // Вестник
РУДН. М, 2015. С. 122-131.
9. Верещагин Е. М., Костомаров В. Г. В поисках новых путей развития
лингвострановедения: концепция речеповеденческих тактик. М. :
Прогресс, 1999. 84 с.
10. Виноградов В. В. Проблема авторства и теория стилей. М. : Госуд.
издательство художественной литературы, 1961. 611 с.
11. Войскунский А. Е., Смыслова О. В. Роль мотивации «потока» в развитии
компетентности хакера // Вопросы психологии. М : Школа-Пресс, 2003. № 4. С.
35-43.
12. Гончаренко А. К. Вопросы теории поликодового текста // Вестник
Тверского государственного университета. Серия: Филология. Тверь, 2011. №
2. С. 233-240.
13. Горошко Е. И. Возникновение лингвистики новых медиа и перспективы
развития этого направления // Гипертекст как объект лингвистического
исследования : мат. III науч.-практ. конф. (г. Самара, 20 июня 2013 г.). Самара,
2013. С. 27-41.
14. Горошко Е. И. Современные Интернет-коммуникации: структура и
основные характеристики // Интернет-коммуникация как новая речевая
формация. М. : Флинта, Наука, 2012. С. 9-52.
15. Горошко О. І. Новий конвергентний жанр 2.0 – твиттинг // Вісник
Львівського університету. Загальне мовознавство : зб. наук. праць. Львів, 2011.
№ 52. С. 210-223.
16. Град Н. Я. Відеовербальний текст як об’єкт вербальної і невербальної
комунікації у сучасних мультимодальних студіях // Молодий вчений. Херсон :
Гельветика, 2015. № 5 (2). С. 153-157.
17. Гудзь Н. О. Інтернет-дискурс – невід’ємна складова сучасної комунікації //
Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Житомир,
2013. № 4. С. 228-232.
18. Дужникова А. С. Социальные сети: современные тенденции и типы
пользования // Мониторинг общественного мнения: экономические и
социальные перемены. М, 2012. № 5. С. 238-251.
19. Ефремова А. А. Интернет-коммуникация как средство мобилизации
общества // Международный студенческий научный вестник : электрон. науч.
журнал. 2017. № 1.
URL: https://www.eduherald.ru/ru/article/view?id=16861 (дата обращения:
25.11.2017).
20. Загнитко А. А. Типологические проявления лингвистических парадигм:
классификационные и квалификационные аспекты // Linguistica Brunensia 59.
Brno, 2011. № 1-2. С. 3-16.
21. Зінченко О. В. Психологіний аналіз проблеми Інтернетспілкування //
Науковий вісник Херсонського державного університету.
Херсон, 2014. № 2. С 26-31.
22. Игнаткина В. В. Социальные сети в современном рекрутинге //
Медиаскоп : электронный журнал. 2012. №. 2.
URL: http://www.mediascope.ru/node/1093 (дата обращения : 21.11.2017).
23. Игнатьева Э. А., Софронова Н. В. Психологические особенности
взаимодействия людей в информационном обществе : монография. М. :
Спутник+, 2014. 158 с.
24. Каратаєва М. В. Семіотика віртуальної комунікації (на матеріалі сучасної
англійської мови) : дис. … канд. філол. наук: [спец.] 10.02.04 «Германські
мови» / КНУ ім. Тараса Шевченка. К., 2014. 244 с.
25. Клюев Е. В. Речевая коммуникация. М. : ПРИОР, 1998. 224 с.
26. Кобрин Н. В. Твиттинг – новый социокоммуникативный жанр Интернет-
коммуникации // Филологические науки. Вопросы теории и практики. Тамбов :
Грамота, 2016. № 9 (63). С. 109-111.
27. Комиссаров В. Н. Теория перевода (лингвистические аспекты) : учебник
[для ин-тов и фак. иностр. яз.]. М. : Высш. шк., 1990. 253 с.
28. Компанцева Л. Ф. Интернет-лингвистика: когнитивнопрагматический и
лингвокультурологический подходы: монография.
Луганск : Знание, 2008. 528 с.
29. Корольов І. Р. Комунікативна ситуація «виправдання» :
прагматичний та лінгвокультурний виміри : монографія. К. :
Видавничополіграфічний центр «Київський університет», 2009. 223 с.
30. Косова К. И. Small talk как универсальный фатический жанр в глобальном
коммуникативном пространстве // Известия Волгоградского государственного
педагогического университета. Волгоград, 2014. № 2. С. 34-38.
31. Кристева Ю. Бахтин. Слово, диалог и роман // Вестник Московского
университета. Сер. 9. Филология. М., 1995. № 1. С. 100-123.
32. Кубрякова Е. С. Эволюция лингвистических идей во второй половине XX
века (опыт парадигмального анализа) // Язык и наука конца XX века. М., 1995.
С. 144-238.
33. Кузнецова М. О. Вторинний дискурс сучасної англомовної маскультури:
мультимодальний вектор дослідження // Актуальні проблеми романо-
германської філології та прикладної лінгвістики.
Чернівці : Чернівецький нац. університет ім. Юрія Федьковича, 2017. №. 2 (15).
С. 31-35.
34. Кузнецова М. О. Роль і місце полікодових текстів у сучасному
англомовному кіберпросторі // Наукові записки. Серія “Філологічні науки”
(мовознавство). Кіровоград, 2016. №. 145. С. 225–229.
35. Кузнецова М. О., Шибеко А. П. Прагматичний потенціал засобів текстової
комунікації у соціальній мережі TWITTER // Наукові записки.
Серія : Філологічні науки. Кропивницький : КОД, 2018. № 164. С. 351-355.
36. Кун Т. Структура научных революций : [пер. с англ. И. З. Налетова]. М. :
Прогресс, 1977. 288 с.

37. Левицький А. Е. Перспективні напрями зіставних досліджень у межах

когнітивно-дискурсивної парадигми // Мовні і концептуальні картини світу. К,
2007. № 23. Ч. 2. С. 119-127.
38. Лєсто К. А. Психологічні особливості користувачів соціальних сайтів //
Вісник психології і соціальної педагогіки. К. : Інститут психології і соціальної
педагогіки Київ. ун-ту ім. Бориса Грінченка. 2010. № 3. URL:
http://www.psyh.kiev.ua/Збірник_наук._праць._-_Випуск_Лингвистический
энциклопедический словарь / под ред.
В. Н. Ярцевой. М. : Сов. энцикл., 1990. 682 с.
39. Луценко О. І. Лінгвістичні аспекти Інтернет-комунікації // Наукові записки
Нац. ун-ту «Острозька академія». Острог, 2013. № 40. С. 64-66.
40. Макарова П. М. Интернет-коммуникация в лингвистических описаниях //
Вестник МГЛУ. М, 2009. № 557. С. 219-230.

АНОТАЦІЯ
最近，我们无法想象没有互联网的生活。它在我们的日常生
活中根深蒂固。随着新技术的发展，我们在家中，工作中都
积极使用网络，网络已迁移到我们的手机和智能手机。这使
得几乎所有时间都可以在线。互联网的出现从根本上改变了
社会交往的形式，内容，机制，功能，随着互联网的发展，
各种形式的成果都可以运用。这些表现之一就是社交网络，
如今它已成为我们生活中不可或缺的属性。简直无法想象一
个没有社交网络的现代人：交流，寻找信息和朋友，新闻交
流，听音乐，观看视频和照片的机会。很难想象一旦人们可
以在社交网络上没有个人资料就可以做在我的课程工作中，
我以互联网语为例，对中文口语词汇进行了研究。
中国是社交网络上的交流非常流行的国家之一 在社交网络
上与中国人交流时，您需要遵循特殊的规则与他们交流 我
在研究中描述了这些规则。 还值得注意的是，禁止在中国使
用诸如脸谱网和推特之类的西方流行社交网络。 这样，他们
使用自己的项目 我课程的主要内容也是中文社交网络中的
交际词汇特征，我在其中描述了与中国人交流的各种特征
社交网络中的交流中文经常使用数字代码音枸语，英文术语
句子，符号叠加谱新意，动物名称借用，传统词汇新含义

因此，可以说社交网络是一种提供某些服务的软件产品，并
且是人们之间互动的越来越流行的平台。在中国，社交网络
非常流行