Колосовська Т. М.

,
учитель української мови та літератури ЗОШ
№140,
спеціаліст вищої категорії, учитель-методист

Тема. Василь Стефаник «Камінний хрест». Трагедія переселення

галицьких селян до Канади. Узагальнюючий зміст образу Івана
Дідуха. Образи-символи в новелі

Мета. Розкрити ідейно-художній зміст новели «Камінний хрест»;

ознайомити учнів з трагедією переселення галицьких селян; закріпити
вивчене про твір; розкрити символічну назву твору; прищеплювати
любов до рідного краю; виховувати відповідальність за долю своєї
держави.
Тип уроку. Урок сприймання і засвоєння знань.

Форма проведення уроку. Урок-роздум.

Обладнання. Портрет письменника, фотографії, архівні документи,

ілюстрації до творів письменника, мультимедійна дошка,
електронний підручник «Українська література. 10 клас», карта
світу, запис пісні Б.Лепкого «Чуєш, брате мій», словник діалектизмів.

Епіграф. Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.
В. Симоненко

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Учні класу заздалегідь поділені на три групи, кожна група одержала завдання І -
Експерти з історії та географії.

ІІ- Експерти з економіки.

ІІІ – Експерти з літературознавства та мовознавства.

- Звучить пісня Б.Лепкого «Чуєш, брате мій».

 - Здається, й кам’яне серце здригнеться, коли почує цю пісню. Стільки в ній
невимовного болю, глибокого відчаю. Чому так печально звучить
журавлине курликання?

Ця пісня болю й муки прозвучала не випадково. Бо не тільки птахи

покидають рідну землю – недоля жене з отчого краю і людей. Такий біль
розлуки описав В.Стефаник у своєму творі.

(Показ документальних фото)

Колективне складання плану новели В.Стефаника «Камінний хрест»

Експерти-літературознавці: соціально-психологічна новела як літературний
жанр, особливості стилю В.Стефаника, експресіоністична манера письма).
1. Іван на прізвисько Переломаний.
2. Прощання
3. Невеселі думки
4. Сповідь
5. Жалібний плач
6. Божевільний танець
7. Імена на хресті
Бесіда за запитаннями, використовуючи метод «вільний мікрофон»
1. Що вас найбільше схвилювало в новелі «Камінний хрест»?
2. Як ви розумієте значення вислову «нести свій хрест»?
3. Чи погоджуєтесь ви з думкою, що В.Стефаник - песиміст?

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово вчителя
- Сьогодні на уроці детальніше розкриємо внутрішній стан головного героя,
пов'язаний із переселенням до Канади, з’ясуємо, що спричинило її,
попрацюємо над особливостями образів символів у новелі «Камінний
хрест»
ІV. СПРИЙМАННЯ І ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Вступне слово вчителя

До Русова ідуть паломники з усієї України, із цілого світу. Припадають

зболеним серцем до зболеного Стефаникового слова і п’ють цілющу воду зі
Стефаникової криниці – тієї, що й досі стоїть на подвір`ї в його затишному
обійсті. Звідти, де стоїть оселя, видно все село, а на горбі, вдалині, височить
камінний хрест – той, який ось уже більше як 100 років залишив на згадку
односелець В.Стефаника – Стефан Дідух.
 (Географи: віртуальна екскурсія до с. Русова – обійстя В.Стефаника,
подвір’я, криниця, пагорб, кам’яний хрест )
Відразу по від’їзді Дідухів до Канади В.Стефаник написав геніальну новелу
«Камінний хрест», яка живе й височить і молиться за українську націю. Такого
величного символу не має жодна література світу, а створили його В.Стефаник і
Стефан Дідух.

Бесіда за питаннями

1.Коли відбуваються події, змальовані в новелі В.Стефаника «Камінний хрест»

(Історики: «Соціально-політичні умови на Західній Україні в кінці ХІХ – початку
ХХ століття»)

2. Чому ці події хвилювали В.Стефаника?

(Літературознавці: В.Стефаник своїми творами намагався привернути

українську інтелігенцію до співучасті в житті селянина).

3. Про кого його твори?

4. Хто головний герой ? Яким ви собі його уявили?

( Історики: документальні дані свідчать, що Стефан Дідух, прототип Івана

Дідуха, приїхав до Канади навесні 1899 року і прожив там 12 років, але туга за
рідним краєм не минала. Помер він 29 січня 1911 року в місцевості Гіллі Ярд на 75
році життя. Тіло його поховане на чужині, а душа залишилася в Україні, біля
отого камінного хреста).

5. Як ви вважаєте, чи легкою була дорога перших емігрантів?

(Географи: шлях емігрантів з Галичини до Канади)

Біографи. Послухайте, що писав В.Стефаник, як очевидець, до

О. Кобилянської: «Нині досвіта на двірці Краківськім було 800 душ емігрантів…
Поїзд рушає, жінки і чоловіки чіпляються його, поліція і жандарми відкидають їх,
як грушки. На пероні лишаються жінки без чоловіків, діти самі, без родичів.
Шалений плач, ламання рук і прокльони. А поїзд лише димом б’є очі – пішов!»
6. Як ви вважаєте, еміграція була порятунком чи тільки пошуком порятунку?
(Економісти: еміграція,чотири хвилі еміграції з України, сутність економічної,
трудової еміграції першої хвилі)

7. Яка робота чекала перших підкорювачів канадських прерій?

8. Що було для емігрантів важчим за каторжну працю?

(Показ документальних фото)

Послухайте, як канадські емігранти відреагували на новелу «Камінний

хрест», яку їм прочитав український письменник Мирослав Ірчан, перебуваючи в
Канаді в 1924 році:

«Читаю новелу «Камінний хрест». Якби був знав , може, й не читав би. Бо
плач такий в хаті, такий плач надбіг, як вітер. А тяжко дивитися, як сиві голови
хиляться додолу і старечі очі плачуть. Я знаю, чого вони плачуть. Згадують себе.
Вертаються в ті давні літа, як вибралися за море по щастя».

Робота над образами-символами.

- Іван Дідух залишив камінний хрест як пам’ятник на згадку про себе. Із чим
у вас асоціюється хрест?

- Новела багата й на інші символи. Назвіть їх. Зобразіть у схемі чи в малюнку

власні асоціації до образів-символів у цій новелі. ( Хрест, горб, п’яний
танець,осінні листки, могила, тощо)

Робота в групах

І група

1. Яким був головний персонаж новели (портрет)?

2. Чому не кидав того «тежкого» горба, який забирав усі сили?
3. З якої причини спросив усе село перед від’їздом до Канади ?
4. Які художні та прийоми передають почуття Івана?
ІІ група

1.Що стало причиною еміграції Івана Дідуха та його земляків?

2. Чи вірить Іван, що на чужині знайде щастя?
3. Чим для нього є розлука з рідною землею?
4. Які слова передають увесь трагізм невеселих дум емігранта?
ІІІ група

1. Чому слова Іванової пісні йдуть «через горло з перешкодами»?

2. Що Вам вчувається в Івановім співі?
3. Чи легше стало Іванові після пісні й танцю?
4. Від чого зростає напруження серед односельців?
5. Коли отямився Іван?

Міні-диспут
- У чому драма людського серця в новелі В.Стефаника «Камінний хрест»?
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Мозковий штурм

1. У чому полягають причини сучасної потужної еміграції?

2. Чи є щось позитивне у цьому процесі?
3. Чи є негативне?
4. А переважає, на вашу думку, позитивне чи негативне?
5. Як повернути сучасних заробітчан в Україну?
6. Які прислів’я свідчать, що рідна земля все ж – найкраща?

Я бажаю Вам ніколи не бути тими емігрантами – журавлями, які змушені

покидати рідну домівку. Разом мусимо розв’язати проблеми на своїй святій і
грішній землі. Для України однаково дорогі всі її діти. Частіше вдивляйтесь у
небо, але ноги ваші нехай міцно тримаються рідної землі, не втрачають зв’язку з
нею – і ви будете щасливими та сильними.

VI. ОГОЛОШЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Скласти усний твір- роздум «Камінний хрест України кличе до роздумів»

Додатки до уроку
Додаток1

Словник-помічник
(діалектні слова)
Розділ 1. Пільна доріжка-польова; лучалося-було; будяк-бур’ян; не біси-не
бійся; грєну - скину; політки-урожай; ні-мене; зіцірував - муштрував.
Розділ 2. Законтентуйте-запам’ятайте; хлопєнна - міцна; данець-танець;
сновавка - веретено; платину-хустину; щіную - ціную; туск –жаль.
Розділ 3. Вибачні-чемні; напа –карта; киватися - ділитися;
зробок- спрацьований; банувати-сумувати; грацювала - працювала;
віпрощатися - попрощатися; не меш -не маєш.
Розділ 4. Грейцір - гроші; баную - тужу; чупер - чуб; чиколонки- кісточки;
світу неділю-Великдень; не парунтали - не взяли; муть-будуть.
Розділ 5. Данцувати -танцювати; секверант -збирач податків.
Розділ 6. Стеклий - оскаженілий; катронє -убрання; віколичкую - виб’ю.
Розділ 7. Цаповім одінню - одяг;не біси - не бійся.

Додаток 2

Причини масової емiграцiї прикарпатських селян?

 Малоземелля, надмiрнi податки, брак худоби, малi заробiтки. Василь
Стефаник наводить слова буковинського селянина-емiгранта Бариляка. Останнiй
пояснював "причини емiграцiї". По-перше, "кожне хоче жити i газдувати, а то анi
поля, анi города, анi хати". А по-друге, "дуже стягають на всякi оплати. Не
тягнуть - нi, але таки кишки висотують!". "Та не один газда, - говорить емiгрант, -
сам собi гадає: ба, чого я дочекався з дiтьми у сiм краю... Ймили нас в руки, але
так iмили, що нiхто не годен з тих рук вирватися! Та й народ, поки ще є з чим,
тiкає гет. Тiкає найбiльше через те, що нема де i не буде де заробити".

"Отак, - пiдсумовує письменник В. Стефаник, - майже всi емiгранти

говорять i таку подають причину до емiграцiї. Хто сторони покутськi знає, той
мусить признати, що цiля ся бiда Барилякова вiд початку до кiнця правдива що до
слова. А цiла маса емiгрантiв не йде до Канади вже з крайньої нужди, але з того
твердого переконання, що на своїй землi не дiждеся нiчого лiпшого, як
п'ятькрацарявого наймитства".

Якщо селяни Подiлля емiгрували внаслiдок безземелля i пауперизацiї, то на

Прикарпаттi, особливо Гуцульщинi, вони буквально не могли вижити iз своїх
клаптикiв землi i не мали змоги заробити на хлiб i прожиття. Ось чому в 90-х
роках статистика показує велику емiграцiю з цих земель. За 1890-1910 роки iз
Прикарпаття виїхало за кордон понад 68,5 тис. чоловiк. Точнiше, з Галицької
Гуцульщини протягом XIX-початку XX ст. емiгрувало гуцулiв з Коломийського
повiту - 3 тисячi, Надвiрнянського - 4500, а Косiвського - 7346 чоловiк
працездатного населення. Емiгрували селяни i з Буковинської Гуцульщини. За
станом на 1913 рiк з Путилова виїхало 57, а Дихтинця 28 родин. Всього
покинуло рiдну Гуцульщину протягом кiнця XIX-початку XX ст. тисяча родин
закарпатських i буковинських гуцулiв.

Але це був лише початок їх мук. Коли корабельнi компанiї i спритнi

емiграцiйнi агенти, як яскраво описав Iван Франко, наживалися на цих виїздах, то
знедоленi селяни, якi емiгрували, позбувшися рiдної хати i свого злиденного
останнього майна, в час переїзду переносили нестерпнi муки. В iншому творi
Василь Стефаник показує жахливi хвилини транспортування селян-емiгрантiв.
"Тота утечка то така страшна, - пише письменник, що видиться як би за
мужиками татари гналися. Спадають їх на дворець кракiвський такi товпи, що
душаться. Як прийдуть вечором, то виганяють їх на мiський брук, аби чекали
ранiшнього поїзда до Одерберга. На двiрцi не вiльно їм ночувати. Десь за якийсь
паркан або мур, коби вiд вiтру, лягають на камiнє, старшi роблять з себе загати, а
в середину кладуть дiтей. А рано тягнуться невмиванi, зi спеченими губами,
перемерзлi до поїзду, сажають їх як худобу".