Professional Documents
Culture Documents
65657
65657
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
2. Теорія літератури
2.1. Героїко-романтична повість.
• Повість — прозовий жанр описово-оповідного типу, в якому життя
подається у вигляді ряду епізодів з життя героя, середня епічна форма, яка
показує етап життя героя. За обсягом повість більша, ніж оповідання, і ширше
зображує людське життя, охоплюючи низку його епізодів, які складають
період життя головного персонажа. У ній більше подій і дійових осіб; почасти
вирізняється хронологічний розвиток сюжету та відповідна побудова
композиції. Частіше за все це історія життя людини, розказана або від особи
автора, або від особи самого героя. Значення терміна протягом кількох століть
змінювалося.
• Романтичний (твір) — виявляється у показі ідеального героя, його
духовного світу та його ідеалів, заради яких він вступає у боротьбу.
• Героїчний (твір) — прагнення показати велич людини (героя), яка
здійснює подвиг, щось неможливе, ризикуючи; утвердження величі подвигу.
• Героїко-романтична повість — епічний твір середнього розміру, в
якому діє герой (чи кілька героїв) ідеальний, духовно багатий, він намагається
вступити у боротьбу за справедливість, правду і прагне це довести на прикладі
конкретних вчинків, справ.
2.2. Романтичний герой — людина, яка є частиною всеосяжної природи,
вона індивідуально-самоцінна, неповторна: паралельне зображення природи й
людини. Ідеал суспільно активної, діяльної людини; риси позитивного героя —
відданість інтересам України, хоробрість, здатність до самопожертви,
патріотизм.
2.3. Композиція (від лат. сompositiv — укладання, поєднання) —
співвідношення частин твору, яке відбиває складність зображуваних у ньому
явищ життя; послідовна вибудова, розміщення та взаємозв’язок частин,
образів, епізодів художнього твору; побудова твору, обумовлена його змістом і
жанровою формою. Притаманна будь-якому творові.
Складовою частиною композиції є сюжет.
Він складається з таких елементів: експозиції, зав’язки, розвитку дії,
III
кульмінації, розв’язки.
• Експозиція — частина твору, в якій повідомляється про час і місце подій, про
обставини, які стали причиною конфлікту (початкова ситуація). Експозиційні
відомості можуть викладатися на початку твору, даватися після зав’язки, бути
відсуненими в глиб твору.
• Якщо експозиція дається на початку твору, вода буде прямою, після зав’язки
— затриманою, на кінці твору — зворотною.
• Зав’язка дії — подія, з якої починається дія і завдяки якій виникають наступні
події. Зав’язка підводить читача до розуміння проблеми, поставленої у творі.
• Розвиток дії (перипетії) — частина твору між зав’язкою і кульмінацією, де
письменник показує шлях розв’язання конфлікту. Це найбільша частина
твору, в якій відображається хід подій.
• Кульмінація (від лат. culmen — вершина) — момент найвищого напруження
дії, вершина дії, вершина конфлікту; кульмінація виявляє основну проблему
твору та характери героїв гранично ясно; після неї дія послаблюється.
• Розв’язка — те місце у творі, де показано результати кульмінаційного
зіткнення між персонажами, розвиток дії завершується.
В літературному творі також є і позасюжетні елементи:
• різноманітні описи (портрети, пейзажі, інтер’єр);
• висловлювання дійових осіб (діалоги, монологи);
• ліричні відступи.
• життя і смерть;
• радість і трагедія;
• відповідальність і безпечність;
• вірність і зрада;
• добро і зло;
• щирість і хитрість, улесливість, підступність.
вибирали люди під свої оселі такі місця, які, на їх думку, давали б найпевніший
захист перед ворогом та в яких можна б знайти найвигідніші умови до життя:
отож недалеко від води або над водою, а відтак близько коло лісу або очерету,
де б, на випадок татарського набігу, найбезпечніше було сховатися або звідки
можна було легко втекти від поганської неволі»)
• Чому село було названо Спасівкою? («Спасівчани зайшли сюди з-за Дніпра
також після татарського погрому, а тому що зупинились на тому місці на
самого Спаса, тож і прозвали своє село Спасівка»)
• Через що, на ваш погляд, А. Чаковський називає свій твір оповіданням, хоча
за жанровою спрямованістю цей твір повістю?
• Яким чином мешканці одного села інформували людей інших місцевостей
про набіги татар? («До того ще вони умовились із сусідніми селами, щоб у
кожному були наготові бочки зі смолою, які на випадок татарського набігу
треба було запалити або тим способом повідомити інших про небезпеку»)
• Чим славився рід Судаків? («…Не було між ними ні одного, який би не бував
на Січі між низовим товариством. З цього виходило, що їх було мало»)
• Які стосунки були між Павлусем і Ганною? («Павлусь і Ганна любилися дуже.
Він її вчив потай від діда тих усіх штук, яких навчився від дідуся, бо дідусь
часто повторював, що це не жіноче, а козацьке діло.
• …Завелась між дітьми така любов, що одне без одного жити не могло, і,
здається, не було нічого такого, чого б Павлусь для Гані не зробив»)
• Як селяни ставилися до проведення свят? Про що це свідчить?
• Через що Павлусь боровся зі старшим за себе хлопцем? («Не зачіпай Гані.
Ніхто не сміє її торкнути, а то поб’ю»)
• Про що відбулася розмова між дідом Андрієм і вартовим Филимоном?
• Як мешканці села сприйняли церковний дзвін на тривогу? Прочитайте про
це. («Діти стали плакати, а дід вибіг прожогом з хати…
• Надворі стало ясно від пожежі. Ціле село прокинулося. Люди з криком,
галасом та зойками стали рятувати свою мізерію. Виганяли товар зі стайні та
виносили з хат свої пожитки.
• Діти плакали, жінки голосили. Козаки кликали один одного, та ніхто нікого
не слухав. Кожен робив як знав, а дехто-таки не знав, що йому робити, і стояв
без діла»)
• Чому крик «Аллах! Аллах!» розгублені від пожежі спасівчани сприйняли по-
особливому? («Цей крик був такий могутній і дикий, що приглушив усі крики
та зойки в селі. Та не те що приглушив, але від того чортового крику усе в селі
притихло. Все замовкло, ніби зачароване. Навіть товар занімів. Кожний стояв
мов закам’янілий і не знав що робити… Здавалося, що якась чорна, як ніч
хмара, впала на землю і суне лавою з двох боків у село»)
• Як родина Судаків боронилася від татар?
• Через що татари намагалися не вбивати жінок?
• В чому виявилась мужність Палажки, захищаючи дітей від поневолювачів?
VI
ІІ розділ твору
1. Про красу українського степу люди:
а) співали у піснях; б) складали поезії; в) розповідали багато цікавого.
IX