З Україною в

Робота: Герасимчук Яна

серці
Олександрівни, учениця 9-В класу, (про Аріадну Шумовську-
ліцею №2 Гніванської міської ради Стебельську, відому в світі на
Вінницької області, вихованка невідому в Україні)
гуртка «Історичне краєзнавство»
Вінницького обласного центру
туризму
Мета роботи: відкрити ім’я нашої
землячки Аріадни Шумовської, яка
все життя боролась з вільну
Україну за кордоном. Українська
поетеса, прозаїк, науковець,
членкиня ОУН, літературний
критик, мистецтвознавець,
журналістка, мисткиня
малярства та скульптури, входила
до Асоціації діячів української
культури, Наукового товариства
імені Тараса Шевченка, Української
Спілки Образотворчих Мистців,
голова Торонтського відділу
Асоціації діячів української
культури.
Ця унікальна історія буде
присвячена вражаючій поетесі та
науковцю , ніжній та водночас
сильній духом Аріадні Шум.
Дане дослідження є результатом
роботи юних істориків краєзнавців
Юність Аріадни
Аріадна Арсенівна Стебельська
народилась 23 серпня 1919 року
в селі Витава(тепер місто
Гнівань). На той час існувала
Українська Народна Республіка.
Батько Аріадни брав Мати прищепила Через більшовицький
участь у військових та любов до України терор 1921 року
державних справах через фольклор та родина Шумовський
УНР. Тому в результаті ознайомила дітей з переїздить д села
боровся за найвидатнішими Мирогоща, що на
незалежність України і українськими творами Рівненщині
передав цей в літературі .
патріотичний дух донці
. Писав власні статті і
працював будівником

Батько Аріадни Шум-Стебельської
Арсен Шумовський – фахівець у
галузі будови локомотивів і
зварювання, громадський діяч.
Родина Стебельських у Самборі. Сидять
зліва: Ірина Стебельська, Аріадна
Шумовська Стебельська, Ганна Шумовська
(мати Аріадни), Наталія Стебельська,
Ірина (Ліля) Шумовська, Степан
Стебельський. Серпень, 1939. Джерело
зображення: Літопис УПА, 2000, Т.30.
Кінець Першої Світової війни , початок
Радянсько-української війни (1917-
1921) . Лихоліття війни погнало тоді Шумовських за
маршрутом Гнівань на Вінниччині – Жмеринка –
Волинь – Житомир, а в 1922-му черговим
прихистком став Краків . Це польське місто стало
прихистком для сім’ї Аріадни . Тоді вона побачила
Краків уперше . Утікаючи від війни, родина
Шумовських змінила не одне мешкання. У спогадах
Аріадна Арсенівна вказувала: «Тоді був кінець Першої
світової війни, наступали більшовики.
Моя мама мусила ховатись перед гарматними стрілами
до пивниці. Тоді прийшов голод. Мама була тяжко
хвора на туберкульоз, а тато на тиф. Я того не
пам’ятаю…». Юна Аріадна закінчила Краківську
гімназію, школу «артистичного промислу», (тобто
мистецтва), вчилася в Ягеллонському університеті.
«Світили мені тоді дві зорі, на які я була задивлена:
український націоналізм і українська
культура» – згадувала пізніше ті роки Аріадна Шум.
Богдан
Стебельський
Там же, у Кракові, Аріадна
Шумовська зустріла майбутнього
чоловіка – Богдана Стебельського.
Богдан Стебельський ( 15 березня
1911 — 27 липня 1994) Народився
на Івано-Франківщині у
вчительській родині .Він
український маляр-графік,
учений, мистецтвознавець,
журналіст і культурний діяч,
художник. Член НТШ.
Належав до Організації
Українських Націоналістів (ОУН) .
Через
прихильництво націоналізму 1939-
го польска поліція запроторила
його на півроку до в’язниці. У червні
1941 року у складі похідної групи
ОУН (р)
повернувся в Україну . Похідні групи
ОУН(р) під проводом Степана
Бандери були сформовані в
Надсянні та Лемківщині і
наприкінці червня — на початку
липня 1941 вирушили в центральні
та східні українські землі. Вони
входили до складу трьох великих
груп — «Північ», «Південь» та
«Схід». Стебельський швидше всього
перебував у першій групі.
У відповідь на діяльність
похідних груп ОУН нацисти
розпочали масові репресії
проти їх членів та
прихильників. Наприкінці
листопада 1941
відбулися перші масові
арешти членів ОУН . За
націоналістичну діяльність
Стебельський також знову
потрапив за грати. Цього
разу його відправили до
Львова, але завдяки
клопотанням Володимира
Кубійовича невдовзі
відпустили.
Б. Стебельський дуже
вплинув на становлення
Аріадни Арсенівни, яка
продовжила роботу чоловіка
після його смерті,
редагувала і підготувала до
друку тридцятий том
«Літопису УПА», частково
присвячений братові
Богдана Степанові
Стебельському –
командирові відтинку УПА.
Літопис УПА насправді є
унікальною роботою
Тому це доводить те що Аріадна теж
була задіяна в цій організації і теж як і її
чоловік була прихильницею українського
націоналізму . Не кожна
біографічна довідка містить згадку про
те, що Аріадна Шум листувалася з
ідеологом українського націоналізму
Дмитром Донцовим, який писав їй
листи віршами. Про це сама А.
Стебельська розповіла історикині,
дослідниці творчості Олени Теліги Надії
Миронець під час особистої зустрічі у
Торонто в серпні 1999 року. Цей факт
наближає нас до розуміння й
особистості Донцова, якого
здебільшого сприймаємо суто як
публіциста…
Життя в Канаді
Переїзд у Канаду став для мисткині відкриттям нового
життя і прихистку .
Вона закінчила відділ славістики Оттавського університету
(1969), педагогічний факультет Торонтського університету
(1975), захистила
дисертацію «Шевченкова метафора» в Українському
вільному університеті (Мюнхен). Працювала медсестрою,
згодом у редакції «Гомону України», перекладачем. Після
закінчення вищої освіти в Канаді викладала в середніх
школах, на курсах українознавства в Торонто.
Письменниця викладала історію й теорію образотворчого
мистецтва, художнє читання й сценічну гру, українську
мову та літературу, французьку й німецьку мови .
Також Аріадна Шум стала
членкинею НТШ у Канаді .
Науко́ве товари́ство імені
Шевче́нка (акронім: НТШ) —
всесвітня українська
академічна організація,
багатопрофільна академія
наук українського народу.
Рушійна сила формування
та розвитку української
науки кінця ХІХ — першої
половини XX ст. Утворене
23 грудня 1873 року у Львові,
за фінансування
меценатів з
Наддніпрянщини .
 близько 40 наукових Друкувалися в українській Також » газети«Гомін
пресі, зокрема у збірниках України», журналах
праць, 400 статей й НТШ, в секції «Література і «Естафета», «Визвольний

Науковй та
есеїв Мистецтво» Шлях» та інших

творчий доробок
Стебельської

Автор праці Дослідження творчості

«Проповідництво Кирила Тараса Шевченка та
Турівського» (1977) Лесі Українки
Вінницький професор-
літературознавець
Анатолій Подолинний років
тринадцять тому дізнався
адресу пані Аріадни в Канаді.
На його перший лист
надійшла зворушена до сліз
відповідь: «Як же ви
довідались про мою таку
далеку істоту і про мою
працю?..» Хоча п’ятдесят
чотири роки свого життя
Аріадна Шум провела в
еміграції, але не була
відірваною від України,
переймалась усіма її
проблемами .
Не всім, направду, відомий той факт, що саме Аріадна
Стебельська була авторкою передмови та ілюстрацій до
першої збірки Василя Стуса «Зимові дерева», яку коштом
діаспори видали в Бельгії 1970 року. Обкладинка цієї
книги її авторства містить криптонім А. С., розділений
обабіч основного малюнка.
Видавці повідомляли, що цю збірку світ побачив без згоди
її автора – так хотіли вберегти Стуса від кадебістського
переслідування. Власне, можна здогадуватися, що лише
еміграція вберегла саму Аріадну Шум від
репресивної радянської машини і дозволила їй прожити
вісімдесят три плідних роки, протягом яких вона завжди
ставила собі таке питання: «Чи зробила я все, що
повинна була зробити для України?»…
І ось, нарешті, у ювілейному 2009
році, до 90-річчя видатної
мисткині, як називають її в
діаспорі, постать і духовний спадок
талановитої гніванчанки почали
повертатися до земляків. Першим
в Україні заходом, присвяченим
Аріадні Шум, був нещодавній
мистецький семінар у Вінницькому
обласному краєзнавчому музеї, на
який із Канади прилетіла її
молодша донька Раїна.
Вона привезла теплі спогади про
маму, а сама розчулено приймала
подарунки – книги про Вінниччину,
народні сувеніри, запрошення до
Гнівані.
Отже, потрібно дбати за свою
державу тут і за її межами, так
як наша легендарна Аріадна.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!