Хронологічна таблиця Олеся Гончара

3 квітня 1918 - Народився в с. Ломівка неподалік

Катеринослава (Дніпропетровська).
1921 - Після смерті матері, із Ломівки його забрали на
виховання дід і бабуся в слободу Суху Полтавської області.
1927-1933 - Навчання в школі, був записаний як Гончар
(дівоче прізвище матері, прізвище бабусі та дідуся по матері).
1933-1937 - Навчався в Харківському технікумі журналістики
ім. Миколи Островського, після закінчення якого працював
учителем у с. Мануйлівка і в Харківській обласній газеті
«Ленінська зміна»
1937 - Почав публікувати свої твори (оповідання) в виданнях
(«Літературна газета», «Піонерія», «Комсомолець України»,
«Молодий більшовик»).
1938-1941 - Навчався на філологічному факультеті
Харківського державного університету. За час навчання
написані новели «Іван Мостовий», «Черешні цвітуть»,
«Орлятко», повість «Стокозове поле»
Червнь 1941 - О.Гончар у складі студентського батальйону
пішов добровольцем на фронт. Про свій батальйон написав
роман «Людина і зброя», за який був нагороджений
державною премією ім. Т. Шевченка. За таких нелегких
обставин О. Гончар весь час писав.
1945-1945 - Повертається після війни в Дніпропетровськ,
працює над «Прапороносцями».
1946 - Завершує навчання в Дніпропетровському
університеті
1946-1948 - На сторінках журналу «Вітчизна», а згодом і
окремим виданням з’явилися всі три частини роману
(«Альпи»; «Голубий Дунай»; «Злата Прага). Високу оцінку
творові, відзначеному двома Сталінськими преміями, дали
тоді Юрій Яновський, Павло Тичина, Олександр Фадєєв,
Остап Вишня.
1940- 1950 - Пише низку новел («Модри Камень», «Весна за
Моравою», «Ілонка», «Гори співають», «Усман та Марта» й
ін.), багато в чому суголосних з «Прапороносцями».
1951 - «Південь»,повість «Микита Братусь»
1952 - дилогія «Таврія»
1953 - «Дорога за хмари»
1955 - «Щоб світився вогник»
1957 - «Перекоп»
1958- «Чари-комиші»
1959–1971 - Голова правління Спілки письменників України
1959–1986 - Секретар правління Спілки письменників СРСР.
1963 - Роман «Тронка» (отримав Ленінську премію за цей
твір)
1968 - «Собор»
1970 - «Під далекими соснами»
1972 - Повість «Бригантина»
Від 1973 -Голова Українського республіканського комітету
захисту миру, член Всесвітньої Ради Миру, академік Академії
наук України.
1974 - «Пізнє прозріння»
1976 -«Берег любові»
1980 - «Твоя зоря», “Письменницькі роздуми”
1991 -“Чим живемо”
14 липня 1995 - Помер. Похований на Байковому цвинтарі.