ОЛЬГА

КОБИЛЯНСЬКА
Пiдготував учень 10-А класу
Кiрiк Вiталiй
 ОЛЬГА
КОБИЛЯНСЬК
А
Ольга Кобилянська народилася в містечку
ҐураТумора (сучасна назва Ґура-
Гуморулуй) на півдні Буковини (тепер —
територія Румунії) 27 листопада 1863 р. у
родині дрібного службовця. Батько, Юліан
Кобилянський, народився в Галичині. Він
належав до шляхетного роду, який мав
герб і походив із Наддніпрянщини. Мати
Ольги, Марія Вернер, походила з
німецької родини, яка дала німецькій
літературі поета-романтика Захарія
Вернера. Будучи сполненою німкенею, з
любові до свого чоловіка Марія Вернер
вивчила українську мову, прийняла греко-
католицьку віру та виховувала дітей у
пошані й любові до свого українського
коріння. У багатодітній родині (семеро
дітей) Ольга була четвертою дитиною.

18.10.2023
 Книга «Природа», видання
1897

18.10.2023
 Становлення

Південній Буковині, заселеній переважно румунами,

і меншою мірою українцями, українських шкіл чи
культурно-освітніх закладів у 1860—1880 роках не
було. Німецька школа не могла дати Кобилянській
знань з історії та культури українського народу.
Перші її літературні твори, написані німецькою
мовою ще без чіткого уявлення, що означає слово
«література», припадають на початок 1880-х років
(«Гортенза, або Нарис із життя однієї дівчини»,
«Доля чи воля?»). Ранні неопубліковані твори
Кобилянської («Гортенза», «Малюнок з народного
життя на Буковині», «Видиво», «Людина з народу»
та інші) сьогодні зберігають переважно пізнавальне
значення, відображаючи окремі сцени з життя
містечкової інтелігенції, людей із народу.
Сприйняття Кобилянською німецької культури
проходило через її особисті зв'язки з відомими
німецькими та австрійськими редакторами та
видавцями журналів і газет. Це спілкування дало
змогу їй надрукувати німецькою мовою різні твори,
як-от «Природа», «Битва», «Некультурна», «Мужик».

18.10.2023
 Ольга Кобилянська із
Лесею Українкою, 1901 рік

18.10.2023
 Феміністичні
твори

Тоді ж Кобилянська починає активно

займатися фемінізмом. Знаходячись у 1894
році біля витоків створення «Товариства
руських жінок на Буковині», Кобилянська
обґрунтувала мету цього руху в брошурі
«Дещо про ідею жіночого руху».
Письменниця порушила питання про тяжке
становище жінки «середньої верстви».
Наступного, 1895 року, «Товариство
руських жінок на Буковині»
перейменовують на «Общество руських
женщин» на Буковині, а Кобилянська
покинула його. У лютому 1902 року в
Чернівцях створено ще одне жіноче
товариство «Кружок українських дівчат»,
однією з організаторок якого також була
Ольга Кобилянська. Учасниці
новоствореного гуртка вибрали
письменницю головою товариства[6].

18.10.2023
 Кобилянська на з'їзді українських
письменників у Львові з нагоди 100-
ліття публікації «Енеїди», 1898 р
(сидить у центрі). У першому ряду:
М. Павлик, Є. Ярошинська, Н.
Кобринська, О. Кобилянська, С.
Лепкий, А. Чайковський, К.
Паньківський (старший). У другому
ряду: І. Копач, В. Гнатюк, О.
Маковей, М. Грушевський, І.
Франко, О. Колесса, Б. Лепкий. У
третьому ряду: І. Петрушевич, Ф.
Колесса, Й. Кишакевич, І. Труш, Д.
Лукіянович, М. Івасюк.

18.10.2023
 Щоденник

У Чернівцях діє єдиний в Україні літературно-

меморіальний музей письменниці, міститься у
будинку, в якому Кобилянська мешкала від
1925 року до смерті. Там, серед численних
експонатів і особистих речей, зберігається
унікальний документ — щоденник Ольги
Кобилянської. Це два загальні зошити,
написані німецькою мовою (деякі слова
українською та польською). Перший запис
зроблено 1 листопада 1883-го.

Письменниця вела щоденника впродовж

понад семи років, коли жила в Кимполунзі,
Димці, Болехові. Майже 70 років ці раритети
були за кордоном, їх зберіг і передав до музею
відомий американський адвокат Іван
Панчук[7]

18.10.2023
 СМЕРТЬ
Ольга Юліанівна пішла з
життя на 79-му році, 21
березня 1942-го. Поховали її в
родинному склепі на
Руському цвинтарі Чернівців.

18.10.2023
Дякую за увагу!

18.10.2023