Пантелеймон

Куліш

Панкратьєва Аліна 9-Б

Пантелеймон Олександрович
Куліш народився 7 липня 1819 р.
на хуторі поблизу містечка
Вороніж Чернігівської губернії
(тепер Сумська область) у сім’ї
козацько-старшинського роду.
Навчався у Новгород-Сіверській
гімназії та в Київському
університеті.
Учителював переважно в
дворянських училищах та
гімназіях.
З кінця 1830-х років Куліш — слухач лекцій у Київському університеті.
Дістав посаду викладача в Луцькому дворянському училищі.
Згодом працює в Києві, у Рівному, а коли журнал «Современник» починає друкувати в 1845 році
перші розділи його славетного роману «Чорна рада», запрошують його до столиці на посаду
старшого вчителя гімназії і лектора російської мови для іноземних слухачів університету.
Через два роки Петербурзька Академія наук посилає Куліша у відрядження в Західну Європу на
декілька років, куди він вирушає із своєю вісімнадцятирічною дружиною Олександрою
Михайлівною Білозерською, з якою побрався 22 січня 1847 року.
У Варшаві Куліша як члена Кирило-Мефодіївського товариства заарештовують і повертають до
Петербурга. Його ув’язнили на два місяці в арештантське відділення шпиталю, а звідти
відправили на заслання в Тулу.
Після довгих клопотань здобув посаду у канцелярії губернатора, а згодом почав редагувати
неофіційну частину «Тульских губернских ведомостей».
У 1850-х повертається до Петербурга, де продовжує творити, хоча друкуватися деякий час він не
мав права.
У 1857 році була видана «Граматка» Пантелеймона Куліша – перший україномовний буквар.
Працюючи у Варшаві в 1864 — 1868 роках, з 1871 року у Відні, а з 1873 — у Петербурзі на
посаді редактора «Журнала Министерства путей сообщения», він готує тритомне дослідження
«История воссоединения Руси». Також обіймає посаду в Петербурзькому університеті викладача
російської мови для іноземних студентів.
 Перекладацька діяльність П. Куліша була великим внеском в
українську літературу.
Так, у 1897 році вийшла збірка його перекладів «Позичена кобза».
До неї увійшли твори світової культури – Ф. Шиллера, Г. Гейне, Дж.
Байрона, Й. Гете, 13 п’єс В. Шекспіра. Цикл творів російських
поетів він назвав «Переспіви з великоруських співів». Заслуга П.
Куліша в тому, що він намагався передати як зміст, так і форму
творів зарубіжних класиків. І. Франко вказував, що Куліш
«дав нам переклад «Гамлета», з яким можемо без сорому
показатися в концерті європейських перекладів
великого британця».
П. Куліш був першим перекладачем Біблії українською мовою.
П. Куліш водночас займався видавничою діяльністю, був
активним співробітником в українському журналі «Основа».
Останні роки життя провів на власному хуторі Мотронівка на
Чернігівщині. Тут і помер 14 лютого 1897 р.
Твори Пантелеймона Куліша:

– історичний роман «Чорна рада»

– збірки поезій П.Куліша: «Досвітки. Думи і поеми», «Хуторна поезія», «Дзвін»,

«Позичена кобза» (збірка, куди ввійшли переклади віршів Гейне, Байрона,
Гете,Шекспіра)

– гумористичні оповідання:
«Циган»
«Пан Мурло»
«Малоросійські анекдоти»

– оповідання на тему нещасливого кохання:

«Гордовита пара»
«Дівоче серце»
– історичні оповідання:
«Мартин Гак»
«Брати»
«Січові гості»
– роман «Михайло Чарнишенко, або Малоросія 80 літ назад»

– романтично-ідилічне оповідання «Орися»

– інші твори:
«До кобзи»
«Заспів»
«Маруся Богуславка»
«Рідне слово»
«Святиня»

Псевдоніми П.Куліша: Панько Казюка, Павло Ратай, Хуторянин,

Панько Олелькович
 Також може
знадобитися
хронологічна таблиця
Пантелеймона Куліша