«Співець краси і героїки Поділля – Маурицій Гославський»

Захід

(час заходу 50 хв.)

Модератор: Сьогодні ми перебуваємо на заході присвяченому видатному

польському поету Маурицію Гославському.

Також на нашому заході присутня людина, яка вивчала цього поета, (ім’я
і прізвище людини, яка підготувалась)

І. П. «Розпочну для початку із біографії поета. Народився Маурицій у збіднілій

шляхетській родині. Батько походив з Чорнивод, мати – Францішка Попілювна
– була з Галичини. Батько служив у графині Александри Браніцької, пізніше – в
її доньки, графині Ельжбети Воронцової до 1832 в Нігині, там пізніше жив один
з братів – Альбін Гославський. Дитячі роки Маурицій провів у селі Нігині (нині
Кам'янець-Подільського району). У 1812-1816 роках навчався у повітовій школі
в Кам'янці-Подільському (жив у будинку Ляховецьких на вулиці Конторській,
нині – вулиця Троїцька, будинок № 2).

У 1819-1822 роках навчався у Кременецькому ліцеї.

Працював домашнім учителем. Спочатку був учителем у Березівці, у 1824

– у Черемошнім Ямпільського повіту, у Вілямовських, у 1825-1826 – у
Кордишівці у Міхальських. Меланія Міхальська була 9 років коханою
дівчиною Гославського.

У 1827 перебуває у Варшаві, де при допомозі Красінського були видані

перші збірки.

На початку 1828 повертається на Поділля. В 1828-29 задіяний в

російсько-турецькій війні. В 1830 перебував у Варшаві, а пізніше перебуває в
південній Франції. В 1831 назавжди покинув Поділля. Тоді востаннє мав
зустріч з Меланією Міхальською. У 1833 році повертається з Франції до
Галичини. Перебував у Бичківцях під Чортковом і на мінеральних водах у
Конопківці, де також керував аматорським театром.

У середині двадцятих років XIX століття вчителював. На цей період

припадає початок його поетичної творчості. Що ж лягло в її основу? Передусім,
історичні події, героїзм українського народу. Мальовнича природа рідного
краю. Здебільшого, вірші народжувались під впливом народних переказів і
легенд.

Відтак Маурицій Гославський став одним з перших майстрів художнього

слова і дослідників українського фольклору. Так, у поемі «Поділля» зі знанням
справи оспівав весільний обряд. Але напад турків припиняє весілля. Молодий
козак Артем береться за зброю, а його наречена Зося з іншими односельчанами
ховається в печері над Смотричем. І коли, здавалося, небезпека минула, вона з
дівчатами вийшла зі сховища. їх чекала трагічна доля.

Згодом автор писав: «Змістом цієї частини поеми є винищення кількох тисяч
людей у Залуцьких печерах у Кам'янець-Подільському повіті... Ті печери,
вимиті в скелях водою, тягнуться під землею понад двадцять верств і
закінчуються у селі Уманцях.

У 1826 році в Одесі з'явився його вірш «На смерть Пестеля, Муравйова та
інших мучеників російської свободи». Наш земляк у цьому творі з гнівом
затаврував душителів російської свободи. Прославив борців проти царського
самодержавства. Темі волелюбства він присвятив також у 1827 році вірш «Дума
про Нечая». З любов'ю описав про те, як козацький полк під проводом
народного героя Данила Нечая у червні 1649-го завдав поразки польським
шляхетським загонам, а в липні у районі Проскурова-Чорного Острова військам
подільського каштеляна Лянцкорського.

Дух волелюбства керував Маурицієм Гославським і тоді, коли він сам

служив у російській армії. На той час у ніч на 29 листопада 1830 року
спалахнуло польське національне повстання проти царського самодержавства.
Не вагаючись поет став у стрій повстанців. Його учасники були розсіяні
каральними військами і відступили до Галиччини. Там австрійський уряд їх
роззброїв. Мауриція Гославського заарештували і кинули до тюрми. Але його
розум і талант не згасли навіть у неволі. Адже продовжував творити. Зокрема, з
під його пера вийшов вірш «Пророк України», який пройнятий
демократичними та волелюбними почуттями.

Славний уродженець подільської Косогірки був у розквіті творчих сил, коли

тюремні застінки зупинили серце поета. Це трапилось 17 листопада 1834 року у
Станіславі (тепер Івано-Франківськ).

Зачитаю Вам вірш «Думка»

Був би я орлом,

Та змахнув крилом!
Серед синього простору

Над полями знявся вгору

Вільним соколом!

Рідний краю мій,

Не йдеш ти з мрій!

Там мої найкращі миті,

Дивним щастям перевиті

Там найперший біль!

Я б весь час кружляв

Тінь урочу слав,

Линув, линув наче спомин,

Пив душею чистий гомін

Буйних зелен-трав!

Зіркою б мені сіяти в вишині,

У травневі теплі ночі.

Зазирав коханій в очі,

Любі та ясні.

Або з далини навівати сни

Як в озерній глубині

Блиснути в її сльози

Подивом весни!

В сяйві мерехтінь,

Як уроча тінь,

Я б дивився на личко гоже

Невидимим оком…
 Боже, В зірку перевтіль!

Тільки все дарма.

Бо її нема,

Заплач люба плачем щирим

За нетягою, за милим

Десь і ти сама!

Добре тим орлам!

В муці жити нам,

Ти далеко, гаснуть зорі,

Край в кайданах, у покорі

Воля лиш сльозам.

Також хочу Вам розказати, що у Косогірці Ярмолинецького району

Хмельницької області урочисто відкрили пам'ятну Дошку Маврицію
Гославському. Приурочили подію 210-річчю із дня народження поета.

У ході заходу ініціатор відкриття пам’ятної дошки, голова Ярмолинецького

районного польського громадського об'єднання «Єдність» Генріх Качуровський
розповів, що на втілення в реальність доброго починання залучалися
добровільні внески парафіян римо-католицького костелу святих Петра і Павла,
що у Ярмолинцях, підприємців, лікарів, учителів, усіх небайдужих до
благодіяння.

Приємно, що бібліотека Косогірки пропагує творчість знатного поета.

Нещодавно заклад поповнився поемою «Поділля» М. Гославського, виданою
під редакцією Генріха Качуровського, та іншими цінними книгами. Відтак у
книгозбірні з’явився відділ польської літератури. А в майбутньому тут
планується створити музей-бібліотеку Мавриція Гославського.

Відкрили пам'ятну дошку славному земляку Генріх Качуровський та

ярмолинецький поет і журналіст районної газети «Вперед» Борис Фурман. І
постала меморіальна дошка перед чисельною аудиторією учасників свята, де
були присутні не тільки мешканці Косогірки, але й сусідніх сіл.

Одразу ж кинулась у вічі світлина Мавриція Гославського і такий надпис:

"Був би я орлом,
 Та змахнув крилом!

Серед синього простору

Над Поділля знявся вгору

Вільним соколом!

"Думка у вигнанні"

За словами Генріха Качуровського, увічнювати та оберігати пам'ять про

видатних людей, вихідців з подільської землі, є однією із головних цілей
діяльності ГО «Єдність». Наразі члени організації докладають зусиль, аби
встановити пам’ятну дошку відомому польському композиторові Михайлу
Завадському, котрий народився у селі Михалківці на Ярмолинеччині. Також
планується започаткувати Міжнародний фестиваль музики імені М.
Завадського.

Модератор: Прошу всіх задавати запитання нашому дорогому (І. П.)

(задають запитання)

Модератор: дякую нашому (І. П.), що розказав про видатного поета Мауриція
Гославського, дякую всім, хто уважно слухав, занотовував та задавав
запитання. На цій прекрасній ноті завершується наш захід посвячений
польському поету Маурицію Гославському. Дякую усім ще раз, хорошого Вам
дня!