МИКОЛА ГОГОЛЬ

(1809-1852 )
 Тема уроку:
 Творчість Миколи Гоголя, уродженця
України, місце його творчості на порубіжжі
культур двох народів. Вираження глибини
національного духу у творах письменника:
українська історія та фольклор як їх
джерело. Повість «Тарас Бульба».
 Епіграф:
«Все Гоголя про Гоголя питаю –
Який він був? І в чому таїна,
Що сам собі усе про нього втаюю,
Вночі він ближче, гірше – завидна…»
(І. Драч)
«Якби наш край не мав такої скарбниці пісень,
я б ніколи не зрозумів історії його, тому що не
збагнув би минулого…»
(М. Гоголь)
 Дитинство та родина письменника
 Народився 1 квітня 1809 р. у с. Великі Сорочинці
Полтавської області. Дитинство минуло у селі Василівці
(нині с. Гоголеве).
 Батько: В. Гоголь-Яновський (нащадок полковника Остапа
Гоголя).
 Мати: Марія Іванівна (вийшла у 14 років заміж за вдвічі
старшого чоловіка; назвала сина на честь ікони Миколи
Диканського).
 Бабуся: Тетяна Семенівна (привила любов до українського
фольклору).
 Брати і сестри: 3 дитина із 12.
 Сімейний стан: ніколи не був одружений (отримав відмову
від Анни Вієльгорської).
 Захоплення: рукоділля; постійно їв солодке; любив
готувати; малювання; збирання фольклору.
 Освіта

 1818-1819 рр. – Полтавське повітове

училище (після смерті брата Івана
навчається вдома);
 1821-1828 рр. – Ніжинська гімназія вищих
наук ( виступав на сцені як актор і режисер;
вивчав давню українську історію; написав
свої перші твори);
 1828 р. – переїжджає в Петербург.
 1929 р. – публікує свій 1ий твір – поему
«Ганс кюхельгартен».
 1835 р. – працює на кафедрі історії у Санкт-
Петербурзькому Імператорському
 Творчість
 1829 р. – «Басаврюк, або Вечір проти Івана купала»,
«Сорочинський ярмарок» (твори насичені усною народною
творчістю).
 1831 р. – опубліковано уривок незавершеного історичного
роману «Гетьман».
 1835 р. – збірка «Миргород» ( вміщено повісті «Тарас Бульба»,
«Вій»).
 1836 р. – вихід п'єси «Ревізор» (висміювала тогочасні суспільні
проблеми Російської імперії; соціальна комедія).
 1842 р. – 1ий том «Мертвих душ» (рукопис другого тому
спалив перед смертю).
 Мова творів – російська (вважалася мовою «освіченого»
літературного спілкування), але твори рясніли українськими
словами та виразами; але рідною мовою вважав українську.
Вважалося, що українською можна писати лише бурлескні та
комедійні твори.
Літературознавець Р.Чопик про Гоголя:
 «Можливо Гоголь хотів тієї слави, задля якої треба було
відмовитися від своєї українськості і прийняти правила
гри імперські, російські. І він так цього захотів…»
 М. Дашкевич назвав його «великим українським
письменником».
 Яр Славутич (поет, перекладач): «Українець зробив
величезний внесок у сусідню літературу, а подяки
жодної…»
 Іван Малкович: «Гоголь для мене – видатний
український письменник, який писав російською мовою і
став класиком російської літератури».
 Панас Мирний: «Що не кажіть, а Гоголь душею і
натурою наш…».
 Містика творів М. Гоголя
 У 5 років сприйняв чорного кота за чорта
(втопив його у криниці).
 В літературознавстві панує версія про
зв‘язок Гоголя із нечистою силою.
 В «Сорочинському ярмарку» парубки
граються в чорта. А «В ніч перед Різдвом»
чорт появляється власною персоною.
 Поява демона у церкві у повісті «Вій».
 У «Ревізорі» стає сірим кардиналом.
 Подорожі

 Відвідав Німеччину, Швейцарію, Францію,

Італію (працює над поемою-романом
«Мертві душі»).
 Останні роки життя
 За тиждень до Великого посту почав говіти.
Перестав їсти, внутрішньо готуючись до
смерті. Помер через виснаження і втрату
сил 21 лютого.
 Похований у Москві на Новодівичому
цвинтарі.
 «Тарас Бульба»
 «Одна із десяти найбільших книжок усіх часів»
(Е.Хемінгуей).
 «Тарас Бульба» – історична повість (1835, 1842).
 Прототипом Тараса Бульби є Охрім Макуха
(корінний отаман Запорізького війська); предок –
Остап Гоголь.
 Змальовано життя українських козаків, їхню
боротьбу за незалежність та свободу українського
народу 16-17 ст. на прикладі долі Тараса Бульби та
його синів.
 За словами автора, найважливішим джерелом для
написання повісті була українська народна пісня.
Переклади «Тараса Бульби» українською мовою

 П. Головацький (1850 р.);

 М. Уманець;
 В. Щурат;
 М. Садовський (1918 р.; усунув пафосні
фрази з прославлянням царя; 1998 р. –
творча редакція І.Малковича та Є.
Поповича);
 В. Супранівський;
 Лесь Гринюк;
 В. Шкляр.
 Гоголь про себе:

 «Скажу вам одне слово про те, яка в мене

душа, хохлацька чи російська. Я сам не
знаю, яка в мене душа. Знаю тільки, що
ніяких переваг не дав би ні малоросіянину
перед росіянином, ні росіянину перед
малоросіянином. Обидві природи надто
щедро обдаровані Богом, і … кожній
притаманні такі риси, яких не має інша…»