Творчість і життя

Миколи Гоголя

Підготувала
Учениця 9 класу
Худьо Христина
 Дитинство поета
Дитинство великого письменника пройшло на Україні, в
мальовничому селі Сорочинці Полтавської губернії. Виріс він
у великій родині – крім нього в будинку виховувалося ще 5
хлопчиків і 6 дівчаток (деякі з них померли в дитячому віці).
Його родовід сходив до козацької дворянської династії
Гоголів-Яновських. Згідно з сімейними переказами, дідусь
драматурга Панас Дем’янович Яновський додав до свого
прізвища другу частину, щоб довести кровні узи з козацьким
гетьманом Остапом Гоголем, який жив в 17 столітті.
Батько письменника, Василь Опанасович, колишній
колезький асесор, мав славу поета, письменника і
драматурга: він володів домашнім театром свого приятеля
Трощинського, виступав на підмостках в якості актора, писав
комедійні п’єси, засновані на українських народних баладах і
переказах. До сучасних читачів дійшов лише один твір
Гоголя-старшого – «Простак, або Хитрість жінки, яку
перехітрив солдат».
 Саме від батька Микола Васильович перейняв любов до літературного
мистецтва і творчий талант: відомо, що Гоголь-молодший ще з
дитинства писав вірші. Василь Опанасович помер, коли Миколі було 15
років.
 Мати письменника, красуня Марія Іванівна, була релігійною людиною і
займалася духовним вихованням дітей. Завдяки їй Микола Гоголь став
глибоко віруючою людиною, а творчість його, як вважають літератори ,
наділена фантастикою і містицизмом.
 Дитинство і юність Миколи Васильовича пройшли в оточенні
селянського і панського побуту і були наділені тими міщанськими
особливостями, які драматург скрупульозно описував у своїх творах.
 У ті роки в Ніжинській гімназії, де навчався Микола, працювали слабкі
викладачі, які не могли організувати учням гідне навчання. З точними
науками у Миколи відносини не склалися, але він процвітав в
російській словесності та літературі, тяжів до творчості і ревно брав
участь у театральних постановках і імпровізованих сценках. Серед
товаришів Микола Васильович мав славу коміка і завзятої людини.
Письменник спілкувався з Миколою Прокоповичем, Олександром
Данилевським, Нестором Кукольником і іншими.
Творчі роки письменника
У 1828 році Гоголь переїхав до Петербурга, там він
служив чиновником. Там він був трохи
розчарований, оскільки коштів на існування не
вистачало, в актори його не приймали, літературна
діяльність не вдавалася.Під псевдонімом В. Алов в
1829 році він написав романтичний твір «Ганц
Кюхельгартен». Після різкої критики на адресу
книги, він сам же знищив її.
 Перша повість Гоголя «Басаврюк» з’явилася в 1830 році в журналі
«Вітчизняні записки». Поступово він став зав’язувати
знайомства з літературним гуртком Петербурга. Він спілкувався
з О. Сомовим, бароном Дельвіг, П. Плетньовим, Пушкіним і
Жуковським. Поступово з’являлися у пресі нові роботи
Гоголя.Серед них, «Вечір напередодні Івана Купала»,
«Сорочинська ярмарка», «Майська ніч». В альманасі «Північні
квіти» була надрукована глава історичного роману «Гетьман».
Однак його першим великим літературним успіхом стали
«Вечори на хуторі біля Диканьки». В цих оповіданнях автор
неймовірно яскраво зобразив український побут, з
використанням веселощів і тонкого гумору.У 1833 році
письменник вирішив присвятити себе викладацькій діяльності, і
вже через рік був призначений помічником професора на
кафедрі історії Петербурзького університету. В цей період він
цілком зайнявся вивченням історії України, що потім лягло в
основу задуму «Тараса Бульби» (1835).Джерело:
https://dovidka.biz.ua/mikola-gogol-korotka-biografiya
Усвідомлюючи всю силу театру, Гоголь зайнявся
драматургією. Твір Гоголя «Ревізор» було написано
в 1835 році, а в 1836 вперше поставлено. Через
негативну реакцію публіки на постановку
«Ревізор», письменник залишає країну. Незабаром
після цього, письменник поїхав за кордон до
Швейцарії, Парижу, де завершив свій твір «Мертві
душі».Джерело: https://dovidka.biz.ua/mikola-gogol-
korotka-biografiya
 Микола Гоголь як провідник української культури у світ
 Мало хто знає, що Гоголь, рідною мовою якого була українська, здобув центральне місце у
російській літературі саме завдяки тому, що був українцем, знав тогочасну українську
культуру, яка була майже зовсім не відома в Росії, і, «переклавши» її для російського
читача, став знаменитим.

Гоголь опинився у відповідному місці у відповідний час, маючи відповідні знання і

бажання досягти успіху. Йому також допомогло те, що за складних політичних обставин у
Російській імперії він знав, як ідеологічно пристосувати свої тексти до конкретної
політичної ситуації.

Хоча Гоголь був українцем, у час, коли Україна була часткою російської імперії, а російську
мову було прийнято як мову «освіченого» літературного спілкування, він мусив писати
російською, щоб мати успіх у літературі.

Тож у цій публікації буде показано докладніше, як саме джерелом натхнення для творів
Гоголя, написаних російською мовою, були літературна традиція, історія і звичаї України.

Також, як наслідок, творчість Гоголя російською мовою стала джерелом знань для решти
світу про Україну, хоча тривалий час читачі там сприймали культуру, описану Гоголем, як
російську.
дякую за увагу