Конспект уроку 11 клас

Тема: Л. Костенко «Маруся Чурай». Історична основа твору,

його сюжетна канва.

Мета: ознайомити з фольклорною та історичною основою твору; допомогти

учням глибше засвоїти зміст роману, удосконалювати вміння аналізувати
твір, характеризувати образ головної героїні, робити висновки; розвивати
творчі здібності учнів, їх логічне мислення, пам'ять, вміння висловлювати
власну думку, культивувати чистоту людських стосунків; виховувати
любов до історії України, почуття людської гідності, патріотизму, читацький
інтерес

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання: портрети Ліни Костенко та Марусі Чурай, презентація

Хід уроку

Епіграф:
Ця дівчина не просто так, Маруся.
Це — голос наш. Це — пісня.
Це — душа.
Ліна Костенко «Маруся Чурай»
I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

- Що у вашому розумінні означає слово духовність?

(Духовність – це те, чого бракує і сьогодні нашій нації. На мою думку, це
внутрішній світ людини, це здатність до творення духовного світу, до
самовдосконалення.)
Духовність– це мораль, внутрішність, душевність.

III. Оголошення теми, мети уроку

Сьогодні ми з вами відкриємо для себе драму кохання головних героїв

історичного роману Ліни Костенко «Маруся Чурай» Марусі Чураївни та
Грицька Бобренка. У кінці уроку ви повинні заповнити таблицю: на уроці я
дізнався, зрозумів, навчився.
Чимало сіячів виходило на ниву української культури, кидаючи в рідну
землю зерна віри, надії, любові. Великий Ярослав спромігся на
тринадцятиглаве диво «Софію Київську», славний Богдан Хмельницький
заявив про свій народ гучною славою бойового хрещення. Та особливе місце
в могутньому поступі нашого народу належить жінкам, імена яких вам добре
відомі: княгиня Ольга, Роксолана, Маруся Чурай, Леся Українка, Марко
Вовчок.
ХХ століття подарувало Україні ще одну величну жіночу постать, яка
успадкувала найкращі риси своїх попередниць: патріотизм, щедрість,
доброту, розум, любов до навколишнього світу. Мова йде про Ліну
Василівну Костенко, творчість якої ми зараз вивчаємо.
Отже, як ви вже зрозуміли, темою нашого уроку сьогодні є вивчення роману
Ліни Костенко «Маруся Чурай». (Зошити). Ми повинні з’ясувати історію
написання та виходу в світ цього чудового твору, роль і місце його у
розвитку літературного процесу, визначити історичну основу та чітко
окреслити схему сюжету, закріпити знання про роман, а саме історичний
роман у віршах, а також познайомитися ближче із дівчиною з легенди
Марусею Чурай та її піснями.

IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Життєвий і творчий шлях Ліни Костенко

Ліна Костенко не любить розповідати про себе. На запитання, що

стосуються її біографічних моментів, говорить: «Із моїх творів можете
дізнатись про мене все, що вас цікавить» Так, мабуть, відповідають люди, які
є правдиві у слові. Ліна Костенко не фальшивить,вона відсилає до своїх
творів, бо ручається за їх абсолютну правдивість, і вірить в те, що їй вдалося
в них самовиразитись.
Народилась Ліна Костенко 19 березня 1930 року в містечку Ржищеві,
розташованому за 80 кілометрів униз по Дніпру від Києва. Батьки
майбутньої поетеси — високоосвічені порядні люди — учителювали. З
ранніх літ прищеплювали дитині високі моральні, етичні та естетичні смаки,
подавали літературні, фольклорні та історичні взірці для наслідування.
На все життя Ліна перед собою мала приклад батька — Василя Костенка,
поліглота-самородка (він знав 12 мов), педагога від Бога, який за потреби міг
на найвищому рівні викладати всі предмети в школі. Родина Костенків
зазнала суворих переслідувань у роки сталінщини. Одного страшного дня
було заарештовано батька та забрано від сім’ї на цілих десять років.
Маленька Ліна тоді ще й не уявляла, що таке бути дочкою «ворога народу»,
вона просто не могла змиритися в душі, за що й чому її такого доброго,
розумного, інтелігентного татка так безцеремонно й брутально принизили,
відірвали від неї й матері.
Вона надовго запам’яталася ровесникам і навіть уже відомим талантам не
тільки аристократичною красою, яка свідчила про глибоку духовність
допитливого дівчатка-підлітка, а й дивовижно свіжими віршами,
оригінальним поглядом на світ і вмінням відтворити побачене
несподіваними словами.
Коли Ліні минуло 11 років, розпочалася війна.
«Вперше казку про Попелюшку
я почула на попелищі».

Війна поставила першу зарубку на дереві творчості:

Мій перший вірш написаний в окопі,
на тій сипкій од вибухів стіні,
коли згубило зорі в гороскопі
моє дитинство, вбите на війні.
Майбутній поетесі довелося пізнати гірку долю біженців. Писати вірші
почала з 14, а друкуватись — у 16 років.
У повоєнні роки Ліна почала відвідувати літературну студію при журналі
«Дніпро», який редагував Андрій Малишко. Після закінчення школи у 1951
році стала студенткою Київського педагогічного інституту. Навчання не
приносить задоволення юній Ліні. Задушлива атмосфера повоєнного життя в
столиці України кінця 40-х років виявилася нестерпною, тому дівчина
вдається до досить рішучого кроку: залишає його і, витримавши у 1951 році
дуже вимогливий творчий конкурс, стає студенткою першого курсу
Московського літературного інституту — єдиного на той час у світі вищого
навчального закладу, в якому здобували освіту майбутні майстри
художнього слова. В інституті витав дух вільнодумства, який мав велике
значення для творчого визрівання молодої поетеси.(Цікаво, що дочка Ліни
Костенко – відомий культуролог, перекладач, поет Оксана Пахльовська –
також навчалася у Москві, і так само через подібні обставини. В інтерв’ю
Анні-Галі Горбач О.Пахльовська так пояснила свій вибір студій: «У період,
коли я мала вступати до університету, в Україні про це (про вступ до
українського вузу. – М. С.) годі було говорити. Це був початок сімдесятих,
ім’я моєї матері було цілковито заборонене. Родина наша перебувала поза
суспільством. Мої батьки слушно порадили мені вивчати мови і спрямували
мене до Московського університету…»)
Під час навчання в інституті Ліна Костенко гідно представляла українську
поезію. Коли на літературних вечорах, семінарах чи просто дружніх вечірках
у студентському гуртожитку починала читати свої твори, усі замовкали, бо
враз потрапляли у полон її поетичного слова. І викладачі, і студенти були
переконані: Ліна Костенко — майбутня знаменитість.
Дипломною роботою Ліни Костенко в Літературному інституті була збірка
«Проміння землі». Рецензент, відомий письменник Всеволод Іванов, оцінив
роботу якнайвище.
Московський літературний інститут ім. О.М.Горького Ліна Костенко
закінчила з відзнакою в 1956 році і повернулася до Києва. А 1957 року
вийшла друком рецензована Івановим перша збірка «Проміння землі». За
нею – «Вітрила» (1958).
Уже в дебютній збірці Ліни Костенко «Проміння землі» (1957) були
окреслені основні ліричні мотиви, яким поетеса залишилася вірною до
сьогодні, — історія, кохання, традиція, поетичне слово. Тут можна знайти
громадянські настрої, гостру стурбованість байдужістю світу, вразливість
тонкої людської натури, епічне переживання історії, схильність до іронії.
 Літературною подією став вихід третьої збірки Ліни Костенко «Мандрівки
серця» 1961 року. Вона викликала схвальні відгуки, в тому числі і Василя
Симоненка, який у цей час працював журналістом у Черкасах.

2. Жанрова специфіка твору. Історія написання.

Україні таланить на великих жінок. Три століття віддаляють Марусю Чурай

від поетеси Ліни Костенко. Але скільки спільного мають ці незвичайні
жінки, ці беззахисні і беззбройні пророки нашого багатостраждального
народу, слово яких було «духовним мечем». І ось ожила легендарна дівчина
на сторінках історичного роману у віршах «Маруся Чурай» Ліни Василівни
Костенко. Твір написано в роки вимушеного мовчання поетеси, надрукувати
його вдалося тільки 1979 р. Поштовхом до написання роману стала одна з
пісень Марусі Чурай — «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», за основу
якої взято традиційну фольклорно-романтичну колізію: любов — зрада —
помста.
Вихід цього твору став справжньою подією в нашій літературі. Люди, які
двох слів не могли зв’язати рідною мовою — нещасні жертви свого часу —
шукали, діставали, читали й перечитували «Марусю Чурай». Приміром, у
далекому Казахстані українці від руки переписували роман. Розсипаний
набір книжки розкотився, як добірне невмируще зерно по всій Україні й дав
свої сходи.
Таємнича постать «дівчини з легенди», трагічна історія її кохання
приваблювали багатьох митців: Л. Боровиковського («Чарівниця»), С.
Руданського («Розмай»), В. Самійленка («Чураївна»), М. Старицького («Ой
не ходи, Грицю, та й на вечорниці»), О. Кобилянську («У неділю рано зілля
копала»). І все ж найпанорамніше , найбільш історично й психологічно
вмотивовано долю Марусі вдалося змалювати саме Л. Костенко. Поетеса,
поставивши в центр свого історичного полотна легендарну дівчину,
заговорила насамперед не про кохання, а про насущні проблеми своєї нації і
держави.
Жанр твору – історичний роман у віршах, в основу якого покладено факти,
події з історії, історичні постаті. Поетеса написала роман історичний, але він
за своїм пафосом — ліричний; своєю емоційною тональністю він звернений
до майбутнього — до нашої сучасності. У творі майстерно поєднано епос і
лірику, правдиво показано всі сфери життя — політичного, духовного,

3. Історична основа роману у віршах «Маруся Чурай»

Роман розповідає про події першої половини ХVІІ століття, а саме - часи
Хмельниччини. В основу покладено історичні факти про оборону Полтави, а
також про життя легендарної полтавки Марусі Гордіївни Чурай (за
переказами мешкала в Полтаві 1625 -1650 років). Розповідь про долю цієї
дівчини переплітається з історичними подіями, учасницею яких вона була.
Що ж це за події? Навесні 1637 року в Україні спалахують повстання козаків
і селян проти польської шляхти під проводом Остряниці, Гуні та Скидана. А
з січня 1648 року ці розрізнені вибухи народного гніву перетворюються на
визвольну війну, яку очолив обраний гетьманом Богдан Хмельницький. Під
його керівництвом українське військо здобуло визначні перемоги під
Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями. У серпні 1649 року між
Хмельницьким і польським королем Яном II Казимиром було укладено
Зборівський мирний договір. Та через деякий час поляки порушили його і
війна спалахнула з новою силою. Одним із наслідків тих страшних часів
стала пожежа в Полтаві, у вогні якої згоріли, зокрема, й документи, пов'язані
з життям Марусі Чурай. Ліну Костенко цікавлять не лише історичні факти, а
й деталі особистого життя геніальної піснетворки Марусі Чурай. Її пісні
співає й далі буде співати ще не одне покоління українців.
Отже, Ліна Костенко старанно дотримувалася історичної правди у своєму
творі. Вона вводить образи реальних людей. Персонажі роману згадують
реальні історичні події.

4. Паспорт твору.

Робота в зошитах
Автор – Ліна Костенко
Рік написання: 1979.
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр «Маруся Чурай»: історичний роман у віршах (визначення Л.
Костенко).
Тема: зображення нещасливого кохання Марусі та Грицька в поєднанні з
широкою картиною життя України XVII ст.
Головна ідея: незнищенність українського народу (особистості з багатим
духовним світом), глибока віра в його (її) духовну силу і могутність.
Головні події твору відбуваються у Полтаві в 17 столітті.

5. Сюжет та композиція твору

Особливості сюжету роману «Маруся Чурай»:

1. На початку твору — розв’язка, що поєднує його з новелою.
2. Дві сюжетні лінії: визвольна боротьба українського народу проти
польської шляхти під проводом Б. Хмельницького; любовна лінія, що
розвивається за принципом трикутника: Маруся — Гриць — Іван Іскра.
Роман складається з дев’яти розділів, кожен з яких має добре продуману
назву.
I розділ «Якби знайшлась неопалима книга».
II розділ «Полтавський полк виходить на зорі».
III розділ «Сповідь».
IV розділ «Гінець до гетьмана».
V розділ «Страта».
VI розділ «Проща».
VII розділ «Дідова балка».
VIII розділ «Облога Полтави».
IX розділ «Весна, і смерть, і світле воскресіння».

Проблематика твору: митець і народ; митець і суспільство; батьки і діти;

проблема кохання; проблема зради

Елементи твору:
Кульмінація 1. — суд і вирок.
Зав 'язка — спогади Марусі про стосунки з Грицем.
Розвиток дії — Маруся йде на прощу.
Кульмінація 2 — облога Полтави.
Розв’язка — зняття облоги, Маруся проводжає полк, що співає її пісні.

V. Закріплення знань, умінь та навичок

Самоперевірка
Заповніть літературний паспорт твору
1.Рік видання (1979)
2.Жанр (історичний роман у віршах)
3.Кількість розділів (9 )
4.Сюжетні лінії (2:особиста, історична)
5.Історична епоха (Національно-визвольна війна під проводом
Б.Хмельницького)
6.Місто,де відбуваються події (Полтава)
7.В основі твору балада («Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці…»)
8.Державна нагорода за твір (Державна премія ім.Т.Г.Шевченка )

VI. Підсумок уроку

Що вам сподобалось на уроці?

VII. Оцінювання учнів

VIII. Домашнє завдання

Написати твір-роздум на тему:
- Для дівчат «Як би ви поступили на місці Марусі Чурай?»
- Для хлопців «Чи пішли б ви на такі поступки заради коханої людини
як Іван Іскра? Як би ви поступили на його місці?»