Іван Франко (1856–1916) був видатним українським письменником, поетом,

журналістом, громадським діячем та філософом. Його життя та творчість

відображають важливі моменти української історії.
Франко народився 27 січня 1856 року в селі Нагуєвичі (тепер Тернопільська
область, Україна) в сім'ї селянина. Він отримав унікальну освіту, навчався в різних
школах, включаючи класичну гімназію, де його обдарування та інтелект були помічені
вчителями.
Франко активно долучився до культурного, політичного та літературного життя
свого часу. Він писав у різних жанрах, таких як поезія, проза, драматургія,
публіцистика. Його твори були сповнені патріотизму та гострого розуміння соціальних
проблем свого часу.
Франко був одним із засновників літературного руху "Руська школа". Його
творчість відзначалася глибоким філософським підґрунтям та боротьбою за права
українського народу. Він виступав за національну свободу, рівність та соціальну
справедливість.
Франко також був активним громадським діячем і редактором численних
журналів та видань. Він відомий своїми філософськими працями, які відображали його
думки щодо суспільства, політики та культури.
Іван Франко помер 28 травня 1916 року, залишивши після себе величезний
літературний спадок, який вплинув на українську культуру та літературу надовго. Його
твори залишаються актуальними й цінними для читачів у всьому світі.
Іван Франко, український поет, письменник і громадський діяч, залишив
значний слід у світі літератури. Його твори є скарбницею для дітей, оскільки вони
пронизані глибокими значеннями, мудрістю та гуманізмом. Наприклад:
 Як лисиця сама себе перехитрила (Іван Франко)
 Як синичка хотіла море спалити (Іван Франко)
 Заєць і Ведмідь (Іван Франко)
 Ворони і сови (І. Франко)
 Королик і Медвідь (І. Франко)
 Ріпка (І. Франко)
 Лисичка і рак (І. Франко)
 Лисичка і журавель (І. Франко)
 Лисичка кума (І. Франко)
 Осел і лев (І. Франко)
  Вовк, лисиця та осел (І. Франко)
 Заєць та їжак (І. Франко)
 Мурко й Бурко (І. Франко)
 Вовк-старшина (І. Франко)
 Старе добро забувається (І. Франко)
 Фарбований лис (І. Франко)
 Вовк війтом (І. Франко)
 Лис і Дрозд (І. Франко)
 Війна між псом та вовком (І. Франко)
«Фарбований лис»
"Фарбований лис" - це казка Івана Франка, яка вийшла у збірці "Казки та
оповідання" 1883 року. Ця казка не лише розважає читача, а й несе глибокий
моральний зміст.
Рік написання – 1899 р.
Збірка – «Коли ще звірі говорили»
Літературний рід казки – епос
Жанр – Літературна казка про тварин
Тема: зображення пригод Лиса Микити, його нечесного способу життя та отримання
гідної кари.
Ідея: засудження обману, хитрості, користолюбства, нечесності, властолюбства;
висміювання боягузтва, пихатості та зарозумілості людей, схожих на Лиса Микиту.
Головна думка: брехня ні до чого хорошого не приведе, бо все таємне і приховане
завжди розкривається.
Герої: Лис Микита, Пси, Вовчик-братик, Ведмідь, Кабан, Олень, Мавпа Фрузя, Орли,
Яструби
Композиція і сюжет твору
У казці І. Франка описуються пригоди головного героя – Лиса Микити. Це
звичайний собі лис, який займається крадіжками усе своє життя. Він дуже хитрий та
кмітливий, через це він не потрапляв у небезпеки. Одного разу його ледь не впіймали,
але він урятувався: Лис сховався у діжці з фарбою. Тільки після цього його хутро стало
синього кольору. Звірі обрали його царем, щодня годували, адже вони його боялися.
Під час лісового концерту була викрита справжня сутність Лиса, адже таке фальшиве
життя не могло довго тривати. Звірі побачили, хто насправді був царем увесь час, і
розірвали Лиса Микиту на шматки. Отже, брехня завжди буде покарана.
Композиція казки “Фарбований Лис”
Експозиція: Жив собі в одному місті Лис Микита, хитрий-прехитрий.
Зав’язка: Похвалився, що в білий день вкраде на базарі курку
Розвиток дії: На Лиса у передмісті, нападають з собаки. Рятуючись він вскочив у
казан із синьою фарбою.
Кульмінація: Лис Микита стає царем лісових звірів.
Розв’язка: Микиту роздерли на дрібні шматки за ошуканство.
Повчальний зміст: Головне повчання цієї казки полягає в тому, що варто бути
самим собою. Лис хотів бути кимось іншим, але це призвело до того, що він став
об'єктом насмішок. Це вчить дітей приймати і любити себе такими, які вони є.
Соціальне сприйняття: Казка відображає, як суспільство реагує на тих, хто
вирішує бути несхожим на інших. Люди часто використовують індивідуальність як
підставу для насмішок або неприйняття.
«Лисиця і журавель»
Автор – українська народна казка
Жанр – казка про тварин
Основна думка казки – не роби іншому поганого і тобі ніхто поганого не робитиме.
Характеристика героїв:
 Лисичка – хитра, підступна, спритна, улеслива.
 Журавель – довгоногий, стрункий, гарний. Винахідливий, добрий, довірливий,
чемний.
Прислів’я до казки
1. Дружба — найбільший скарб.
2. Яке частування, таке й дякування.
3. Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.
План казки:
1) Дружба Лисички та Журавля
2) Запрошення Лисички
3) Манна каша на тарілці
4) Запрошення Журавля
5) Їжа в глечику
6) Кінець дружби