Розробка уроку української літератури у 12-Г класі

за темою :

"Григір Тютюнник. Новела "Три зозулі з поклоном"

Підготувала: вчитель української мови та літератури

вечірньої (змінної) школи № 20 м. Києва

Вакула Наталія Олександрівна

__________________________________________________________________

Мета: ознайомити студентів з новелою Григора Тютюнника « Три зозулі з

поклоном», удосконалювати навички аналізу прозових творів малих жанрів,
проводити філософські дослідження на матеріалі прочитаних творів;
розвивати творчу уяву, аналітичне мислення; виховувати толерантність,
повагу до людей, співчуття, прагнення до самопізнання.
Методична мета: сприяти розвитку дослідницьких здібностей студентів та
формувати уміння працювати з текстом та додатковою інформацією.
Тип уроку:урок засвоєння нових знань

Любові Всевишній присвячується

Г. Тютюнник

Перебіг уроку:

І.Організаційний момент.
ІІ. Перевірка д/з.
ІІІ. Актуалізація опорних знань:
- Що таке новела?
 - Які особливості психологічної новели?
- Хто з українських письменників звертався до цього жанру?
( В. Стефаник “Камінний хрест”, Г.Косинка “Мати”, “На золотих богів”,
М.Хвильовий “Мати”, М.Коцюбинський “Intermezzo” та ін..)
- Чи можна за допомогою невеликих творів передати «великі почуття»?
( Бернард Маламуд, американський прозаїк ХХ ст.. писав : “Новела – це
необхідність сказати багато за короткий час”.)
ІV. Мотивація навчальної діяльності учнів.
На екрані: « І захотілося раптом, щоб, коли помру, крізь прах мого серця
проріс дубовий корінь, а з нього вимахав могутній дуб і щоб гілля його пішло
на кілки – бити тупих і немічних серцем людей».
- Прокоментуйте вислів Г.Тютюнника.
- Чи доводилось вам у житті зустрічатися з людською байдужістю?
Григір Тютюнник – людина великого серця. Для нього ідеалом завжди
були доброта, самовідданість і милосердя людської душі. Герої його творів
звичайні люди, чуйні й добрі, з щедрою душею, здатні на глибоке і вірне
кохання. Більшість творів письменника – новели. Та в цих невеликих за
обсягом творах талановитий письменник створив колоритні, незабутні образи
простих людей.
V. Оголошення теми, мети, завдань заняття.
Слово вчителя: Сьогодні на уроці ми познайомимось з творчістю
видатного майстра психологічної новели. Багато творів написано про велике
людське почуття – кохання. Та, мабуть, найбільш щемливою серед них є
новела «Три зозулі з поклоном». Символічним втіленням добра, людяності,
мудрості постають її герої.
VI. Сприймання і засвоєння навчального матеріалу.
 Григір Тютюнник (1897–1937) - видатний український письменник,
народився 27 квітня 1897 року в селі Руська Бесівця на Чернігівщині.
Відомий своєю трагічною долею та глибоким розумінням людської душі.

Основні біографічні віхи письменника:

 Юність та освіта: Закінчив гімназію у Чернігові, а згодом – юридичний

факультет Київського університету.

 Творча діяльність: Почав писати в ранні роки. Його оповідання та новели

вражали глибиною відчуттів та сучасністю поглядів.

 "Три зозулі з поклоном": Визначний момент у творчості – новела "Три

зозулі з поклоном", яка висвітлює глибокий аналіз внутрішнього світу
персонажів, складний психологічний світ героїв та їх внутрішній
конфлікт.

 Трагічна доля: Арештований у 1937 році, став жертвою сталінських

репресій та був розстріляний. Його творчість довго перебувала в тіні, але
з часом стала цінною частиною української літературної спадщини.

Слово вчителя:

- То що ж таке кохання? Чи можна дати йому чітке визначення ?

- Академічний тлумачний словник дає таке визначення: “Кохання –
почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі”. Та чи
може словник розкрити справжню глибину цього почуття?
Історія створення новели:
Новела "Три зозулі з поклоном" Григора Тютюнника відзначається
майстерністю в описі людських долень та розкритті соціальних проблем, що
робить твір глибоким і актуальним.
 Новела «Три зозулі з поклоном», написана в 1977 році, глибоко
віддзеркалює внутрішній світ письменника, його світобачення. Підсвідомо до
її написання автор прямував, осмислюючи життя своєї родини, арешт батька.
Григір Тютюнник згадував : “Я виношую образ жінки, котра дуже
любила мого батька. Коли у нас сталося нещастя, мама в горі кинулася саме
до неї… Марія пекла коржики, збирала все необхідне, бо мама ридала та
побивалась. Удвох вони й поїхали розшукувати батька, не знаючи, що слід
його загубився вже навіки… Яке благородство й краса обох жінок,
самозреченість моєї тоді ще зовсім молодої мами… І якщо доля дасть мені
таланту – воздам хвалу жінці й красі”.
Отже, в основі новели “Три зозулі з поклоном” відчутні
автобіографічні моменти. Образ оповідача, хлопця-студента, нагадує самого
автора. Образ Михайла асоціюється з батьком письменника, свого часу також
репресованого.
Поштовхом до написання твору послужила, здавалося б, незначна
подія: у 1976 році до Ірпінського будинку творчості завітав сліпий
бандурист. Серед пісень, які він виконував, була «Летіла зозуля через мою
хату…», де йшлося не просто про нещасливе кохання, а про вічне,
непереборне страждання людини.
Очевидці розповідають, що, почувши цю пісню, Тютюнник підхопився
і побіг до своєї кімнати. Так народилася новела «Три зозулі з поклоном» -
одна з найчарівніших перлин української літератури ХХ ст..

 Слухання пісні “Летіла зозуля через мою хату…”

- Пропоную послухати українську народну пісню, яка стала поштовхом
до написання новели. https://youtu.be/Pytu3F5T-bY
Побудова сюжетного ланцюга.
- Перед тим, як перейти до характеристики образів головних героїв
новели, пригадаймо сюжет:
 Заміжня Марфа Яркова кохає одруженого чоловіка Михайла, який має
сина.
 Синові (оповідачеві новели) історію цього кохання розповідає мати
Софія.
 Михайла заслано до Сибіру, звідки він ніколи не повернеться.
 Один раз на місяць від Михайла Дружині надходять листи.
 Прихід листів інтуїтивно відчуває Марфа, якій поблажливий листоноша
дає пригорнути до грудей і «подержати».
 Соня, яка знає про Марфину любов до її чоловіка, не картає суперницю.
В основі цього твору – любовний трикутник:
Софія – Михайло – Марфа. Стосунки цих людей надзвичайно складні.
- Чи випадково автор добирає такі імена для своїх героїв?

VII. Лінгвістична хвилинка

Михайло – (давньоєвр.) «рівний, подібний до Бога». Михайлові властивий
логічний склад розуму. Робить все добре та вчасно, любить співати.
Софія – (грецьк.) «мудрість, розум». Софія - ніжна, добра, вона здатна
виявити співчуття до слабкої й беззахисної істоти й надати посильну
допомогу людині, що потрапила в скрутне становище.
Марфа – (арамійськ.) «пані, господиня, володарка». Здавна вважалось, що
дівчина на ім’я Марфа простодушна й мила. Їй не властива хитрість і
злість, вона приємна й легка в спілкуванні. Добродушна, готова прийти на
допомогу, доброзичлива й невимоглива.
 - Як бачимо, імена відповідають персонажам і допомагають розкрити
їхні образи, внутрішній світ.
VIII. Робота в парах-враженнях
- Чому Софія не ображалася на молоду суперницю?
- Чи винен хтось у тому, що Марфа була нещасливою?
- Як поводилась Марфа, коли Михайло був у засланні?
1. Обговорення ситуації з твору “Марфа і листоноша”
- Звернімо увагу: листоноша, який приніс вістку від Михайла,
поблажливо дає Марфі пригорнути листа до грудей. Він розуміє і
поважає її почуття.
- Чому Софія дозволяла Марфі брати лист?
- Чи можемо ми сказати, що герої твору виявляють толерантність?
- Що означає бути толерантним? (Словничок заняття)
- Чи потрібно бути толерантним?
- Як ця якість пов’язана з вашою майбутньою професією (педагоги)?
- Хто ще з героїв новели наділений милосердям?
- Чи була Софія щасливою в шлюбі з Михайлом?
- Чи могла б бути іншою розв’язка твору?
2. “Останній лист від тата” — це новела в новелі, і розкриває він цілий
світ почуттів — сум за родиною, за втраченою свободою за життям та
безмежну любов.
- Чому Михайло писав дружині про своє почуття до іншої?
- У яких прочитаних раніше творах українських письменників ми
зустрічали «любовний трикутник»? ( «Марія» Уласа Самчука, «Маруся
Чурай» Ліни Костенко.)
- Чи можемо ми засуджувати Марфу за те, що так ненароком, мимоволі
 втрутилася в сімейне життя Софії і Михайла?
- Що говорить Біблія про осуд?
« Не судіть своїх ближніх. Не судіть і вас не будуть судити; і не
засуджуйте, то й не будете засуджені; прощайте , то і вам
простять.»
- Ми маємо бути дуже обережними з осудом, адже осуджуючи
ближнього, ми заподіюємо часом несправедливість.
IX. Самостійна робота (запис короткого конспекту уроку у зошиті з
української літератури).
Дослідити жанр, композицію, проблематику, символіку твору.
Літературний рід: епос.
Жанр: новела.
Тема: складність людських стосунків, виражена через історію нещасливого
кохання.
Головна ідея твору: возвеличення любові як високої християнської цінності,
яка вивищує людину над буденністю, очищає її душу.
Проблематика твору:
1. Проблема кохання як найвищого вияву духовної краси.
2. Зв'язок поколінь.
3. Родинне життя.
4. Репресії. Життя людини, відірваної від дому, від сім’ї у засланні.
5. Збереження загальнолюдських цінностей.
6. Вірність.
- Поясніть. На яких образах і в яких моментах твору розкриваються ці
проблеми
Дослідження символіки заголовка.
 - Таємничим здається вислів «три зозулі з поклоном», і, напевно, тільки
автор міг би пролити світло на його зміст. Але ми з вами спробуємо
провести власне дослідження, керуючись змістом твору та усною
народною творчістю.
- Де зустрічаються ці символи і що вони означають?
- Чому Михайло посилає Марфі «три зозулі з поклоном» ? (Михайло
бажає Марфі заспокоєння, щастя, вдячної взаємної любові…)
Михайло – дуже чесна, правдива і порядна людина, тому, напевне, й
потрапив до сталінських таборів. Щоб позбавити мук палко закохану
людину, якій не може відповісти взаємністю, він передав привітання, що
означає: забудь, залиш мене і відпусти. Відомо, що зозуля гнізда не
мостить, тож Марфа повинна була зрозуміти, що її кохання приречене, що
вона не матиме у відповідь такого ж почуття.
- Чи те саме значення має цей вислів у заголовку?
( У заголовку, швидше всього, три зозулі – то символ: три долі – Марфи,
Михайла і Софії, переплетені та освячені святим почуттям великого
кохання.)
- Які ще символи зустрічаються у творі?
Символи:
сосна – символ рідного житла і самотності;
ім’я Софія – «мудрість»;
зозуля (смуток, тужлива звістка,туга; образ зневаженої людьми
нещасної жінки);
числівник «три» - символ щастя, оптимізму, сподівання на краще;
ромашка - символ кохання;
чорна хустина - горе, страждання;
 листи - зв'язок з родиною, з рідною домівкою.
У цих деталях виражається глибина Тютюнникового таланту новеліста.
- Що таке художня деталь? (У словниках)
- Які художні деталі можна виділити у новелі?
- Яка деталь у новелі є наскрізною? (сосна)
- Деталі-образи ми щойно згадували (зозуля, число три, сосна… ),
відшукайте деталі-подробиці:
(Карпо «над галушками катується», тому і не помічає любові Марфи до
іншого чоловіка; спогади завдають Софії болю, та вона переборює себе:
«очі мамині сухі, голос не здригнеться»; «Марфа біжить на роботу, птахою
летить, щоб дов’язати до вечора свої п’ять кіп, - і вітер сушить, не
висушить сльози у її очах»; Марфа «й слова не ладна сказати», тільки
губами ворушить й очима проводжає студента…)
- Григора Тютюнника називають майстром художньої деталі.
Художня деталь у творчості Григора Тютюнника одночасно є засобом й
узагальнення, типізації й індивідуалізації, конкретизації в зображенні
предметів та героїв. У «Щоденнику» письменник записав : «У художнього
слова одна-єдина функція. Ця функція зветься необхідність». Він добирав
тільки необхідні слова – тому й влучають вони прямо в серце.

X. Узагальнення і систематизація матеріалу.

1. Дослідити риси української ментальності на образах новели.
- Які ж риси української ментальності притаманні героям новели?
(Мати – спокійна, врівноважена, здатна до прощення, адже вона
відповідальна за життя свого сина, народженого від коханого чоловіка.
Такою є мати братів Половців у романі «Вершники» Ю.Яновського, мати
Марусі Чурай з роману Ліни Крстенко.
Батько – мудрий і сильний, відповідальний, справжній чоловік, турбується
про родину, навіть у засланні. Цими ж рисами наділений старий Сірко з
роману «Тигролови» І.Багряного, Мирон Катранник з повісті «Жовтий
князь» В.Барки.
Марфа – чутлива і ніжна, одчайдушна, безтямно закохана і нещаслива, але не
здатна будувати своє щастя на нещасті інших.)
2. Бесіда-узагальнення.
- Новела «Три зозулі з поклоном» настільки правдива, переконлива і
прониклива, що, попри відсутність драматичних сюжетних зіткнень,
кожне слово відгукується щемом у серці читача. Персонажі твору дуже
глибокі психологічно і написані у традиційному ключі. Це звичайні
люди, які живуть на землі своїх батьків, трудівники з діда-прадіда.
- Як ви вважаєте, що у новелі Григора Тютюнника важливіше –
зображення подій чи почуттів?
- Чи традиційно вирішується в цьому творі так званий «любовний
трикутник»?
- Новела має всі ознаки притчі. Ніхто з героїв твору не зменшив сили
душевного болю. Усі вони залишаються на роздоріжжі – кожен сам з
собою: Михайло загинув у Сибіру, Соня сама виростила сина, Марфа
продовжує чекати, вдивляючись в обличчя сина свого коханого.
І Марфа, кохаючи чужого чоловіка, і Софія, чекаючи на повернення
чоловіка із заслання, і Михайло, бажаючи повернутися до родини, однаково
сподівалися на щастя.
- Який же ідейний зміст новели?
(Наскрізною є - ідея гуманізму та високий ідеал простої людини, яка
сповідує святі закони народної моралі.)
3. Робота з епіграфом. Відповідь на проблемне питання.
- Чому ж, на вашу думку, новела має таку незвичайну присвяту та чи
виправдовує вона себе?
(Автор робить висновок, що любов – почуття незалежне від людської
свідомості, волі, бажання, моралі, воно ніби дається якоюсь вищою
силою, тому мусить лишатися поза осудом чи запереченням, має право
на існування.)
- Чи здатна в реальному житті людина на такі глибокі і довготривалі
почуття, як у новелі «Три зозулі з поклоном»?

XI. Підсумок заняття.

1. Продовж речення:
- Сьогодні на занятті я навчився…
- Уперше я відчув…
- Я переконався в тому…
- Найбільше сподобалася відповідь…, тому що…
- Мої побажання тим, хто…
2. Домашнє завдання.
- знайдіть та проаналізуйте виразні засоби, які письменник використовує для
підсилення емоційного впливу.