Professional Documents
Culture Documents
Панас Мирний. Хіба ревуть...
Панас Мирний. Хіба ревуть...
Соціально-психологічний роман
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
План
• Основне про життєвий і творчий шлях.
• Загальна характеристика творчості.
• Історія створення роману «Хіба ревуть воли...»
• Перший український соціально-психологічний роман.
• Шлях Ничипора Варениченка: від правдошукацтва до
розбійництва.
Список використаних джерел
• Білик І. Зауваження до повісті “Чіпка” – К. : Либідь, 2008. – С. 26–29.
• Історія української літератури ХІХ ст. (70 − 90-ті роки). У 2 кн.:
Підручник / За ред. О. Д. Гнідан. – К.: Либідь, 2006. – Кн. 1. – 300 с.
• Михайлин І. Л. Воли і ясла : до філософської інтерпретації роману
Панаса Мирного та І. Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” / Ігор
Михайлин // ХІФТ. – 1998. – Т. 2. – С. 61–74.
• Слоньовська О.В.; Мафтин Н. В.; Вівчарик, Н. М. Українська
література (профільний рівень). Київ: Літера ЛТД, 2018. – 304 с.
• Фасоля А. М.; Яценко, Т. О.; Уліщенко, В. В.; Бійчук, Г. Л.; Тименко,
В. М. Українська література. Київ: Педагогічна думка, 2018. – 198 с.
Панас Мирний
(Панас Якович Рудченко)
1849-1920
«Була мета,
«Панас висока й належить
Мирний благородна,
яка спонукала його працювати
до найвизначніших наших
ночами, вслухаючись у голоси, що
повістярів
долинали з імороку
визначається
вируючої
особливо влучною
дійсності. Цілеспрямована, зігріта
глибокою любов’ю до народу,
характеристикою дійових
творчість письменника засвідчує,
осіб та ця
чим жила поглибленням
людина – суворий їх
психології».
літописець епохи».
Іван Франко
Олесь Гончар
Про автора
• Справжнє ім’я: Панас Якович
Рудченко
• 13 травня 1849 – народився в сім’ї
дрібного чиновника у Миргороді.
• Навчався у Миргородському
парафіяльному училищі, а згодом —
в Гадяцькому повітовому училищі.
• У 14 років вступає на чиновницьку
службу (пройшов шлях від
канцеляриста, помічника бухгалтера
до дійсного статського радника в
губернському казначействі).
Батьки Панаса Мирного
1. Пани і чиновники
2. Представники селянства
3. Нащадки козаків
Система персонажів
• Нечипір (Чіпка) Іванович Варениченко – головний герой, «правдошукач».
• Мотря Жук – мати Чіпки.
• Іван Вареник (Притика, Хрущ, Хрущов) – батько Чіпки, двожон, забрали у
москалі.
• Баба Оришка – бабуся Чіпки, мати Мотрі, найрідніша людина для Чіпки, її
смерть стала першим важким ударом для хлопця.
• Дід Улас – пастух, у якого Чіпка й Грицько в підлітковому віці служили
підпасичами.
• Грицько Чупруненко – друг Чіпки, сирота, добрий господар.
• Христя – дружина Грицька, сирота.
• Галя – дружина Чіпки, вперше з’явилася у першому розділі «Польова
царівна». З неблагонадійної родини злодія Максима Ґудзя і крадійки Явдохи.
Повісилася, дізнавшись про вчинок Чіпки.
Чіпка (Ничипір) Варениченко
• Образ селянина-бунтаря,
невтомного шукача правди,
котрий зрештою зійшов на
криву стежку боротьби і став
«пропащою силою».
• Розбійництво Чіпки
коріниться в його
індивідуально-психологічних
особливостях.
В. Євдокимов. Малий Чіпка.
• Од великого села Пісок аж до славного колись
Ромодану, — йшов молодий чоловік. "Не багатого
роду!" — казала проста свита, накинута наопашки, —
"та чепурної вдачі", — одмовляла чиста, біла, на грудях
вишивана сорочка, виглядаючи з-під свити. Червоний з
китицями пояс теліпався до колін, а висока сива шапка
з решетилівських смушків, перехиляючись набакир,
натякала про парубоцьку вдачу...
«Ішов справді парубок. На перший погляд — йому, може,
літ до двадцятка добиралося. Чорний шовковий пух тільки
що висипався на верхній губі, де колись малося бути вусам;
на мов стесаній борідці де-где поп'ялось тонке, як
павутиння, волоссячко. Ніс невеличкий, тонкий, трохи
загострений; темні карі очі — теж гострі; лице довгообразе
— козаче; ні високого, ні низького зросту, — тільки плечі
широкі, та груди високі... Оце й уся врода. Таких парубків
часто й густо можна зустріти по наших хуторах та селах.
Одно тільки в цього неабияке— дуже палкий погляд,
бистрий, як блискавка. Ним світилася якась незвичайна
сміливість і духова міць, разом з якоюсь хижою тугою...»
Обставини життя Чіпки
Негативні впливи Позитивні впливи
П ід н е с е н н я
господарю ван ня
н а с в о їй з е м л і вибори в зем ство
у д ід а У л а с а
н а сво єм у госп од арстві
зн ай ом ство з
Г алею , в и г а н я ю т ь із г л а с н и х
каяття одруж ення
в ід м о в а г р о м а д и
дитинство, в ід б и - пияцтво пияцтво
зн ущ ання раю ть н іч н а
Падіння
Грицько Чупруненко – друг
Чіпки
• Сирота, батьки померли під час епідемії
холери, змалку жив біля далекої родички-
удови, а вже потім у діда Уласа. Його
життя в підпасичах таке ж, як і в Чіпки,
— голодне роздолля із сухарями
чорними, як земля.
• Життєва філософія — «своя сорочка
ближче до тіла».
Максим Ґудзь – свекор Чіпки,
батько Галі
• Не знав кріпацької неволі (його дід Мирон
відстояв козацьке звання).
• Батько віддав Максима у солдати. Одружився зі
злодійкуватою Явдошкою. Після Кримської
війни вийшов у відставку, повернувся в рідний
край та збудував біля Пісок дім.
• Інша сторона «пропащої сили» – на відміну
від Чіпки прагне тільки наживи.
Пригадуємо сюжет твору.
Частина І
І. Польова царівна
Чіпка навесні пішов подивитися на свою ниву й познайомився там із загадковою дівчиною. Вона
запала йому в душу.
ІІ. Двужон
За 20 років до волі в село Піски прийшов чоловік, назвався небожем Карпа Окуня, одружився з
бідною дівчиною Мотрею. Незабаром Остап Хрущ покинув сім’ю, пішов на заробітки. З Дону
прийшла звістка, що він не Хрущ, а Іван Вареник, вже одружений. Остапа віддали в солдати, а
Мотря народила у важких муках сина Нечипора.
ІІІ. Дитячі літа
Мотрю цуралися люди. Жили вони з матір’ю й сином дуже бідно, тяжко працювали. Баба
Оришка доглядала онука, розповідала казки. Однолітки ж не приймали хлопця, називали
«байстрюком». Мати часто лаяла й била Чіпку, за це він її не любив
IV. Жив-жив!
Чіпка 12 років жив без друзів. Коли його здали в найми до багатія Бородая, за свою
образу він ледь того не спалив. Навесні найняли Чіпку до діда Уласа пасти овець.
Там хлопець подружився із сиротою Грицьком, полюбив діда. Били з другом
горобців, бо, як казали, ці птахи раділи мукам розп’ятого Христа.
Частина І (продовження)
V. Тайна-невтайна
Чіпці подобалася робота в діда. Мотря дістала в спадщину від родича шматок
землі. Померла баба Оришка, і це стало для хлопця справжнім горем. Дід
Улас розповів Чіпці про його батька, і той задумав помститися панові.
VI. Дізнався
Прийшла для кріпаків воля, але треба було одробити ще два роки. Громада
відмовила Чіпці, не взяла пастухом, чим тяжко образила. Чіпка став
працювати на своїй землі, завів господарство. На своєму полі зустрів дівчину
Галю, дочку багатого хуторянина, й закохався в неї.
VII. Хазяїн
Грицько пішов на заробітки, тяжко працював, заробив грошей і,
повернувшись у село, купив хату й землю. Одружився з наймичкою Христею,
зажили вони в любові та злагоді. «Отак треба на світі жити!»
Частина ІV
XXIII. Невзначай свої
Чіпка вдень завзято працював, а ввечері зустрівся з друзями-розбійниками, й пішли вони
«ловити рибу». Потім повернулися до хутора Максима Ґудзя з возами награбованого. Явдоха
пригощала братчиків. Раптом вийшла Галя, задивилася на Чіпку. Після вечері поділили
гроші та лягли спати. Чіпка вийшов надвір. І тут з’явилася Галя. Чіпка зізнався ій в коханні.