“Дотик весни.

Свято, що
прославляє неперевершену красу
та душевність української
жінки”
 Ведуча. Шановна наша родино! Просимо ласкаво вас на хліб, на сіль,
на наше свято урочисте. Ми приходимо у цей світ завдяки Жінці, і все
найсвітліше, що є у нашому житті, пов’язане з нею. Жіночі посмішки, слова
підтримки і допомоги, дотик теплої долоні до щоки допомагають чоловікам
боротися і перемагати. Без жінок усі багатства світу нічого не варті, бо Жінка
в усі часи славилась своєю чарівною вродою, ніжністю, тендітністю. Скільки
про неї написано і сказано! Сьогодні ми хочемо звернутися до цієї одвічної
загадки природи і зрозуміти, яка вона, жінка-ідеал, яке її місце в суспільстві,
на що здатна жінка… Тож почнімо.
Ведуча. Українки — це сильні та талановиті, наполегливі та
працьовиті, розумні й дуже впливові жінки, які багато сторіч змінювали
історію не лише власної держави, а й усього світу. Українки ставали
королевами, впливали на світову політику, з'являлись на полотнах всесвітньо
відомих художників або ж створювали їх власноруч, виступали на світових
сценах, писали книжки та робили наукові відкриття, досягали вершин у
спорті або вражали світ своєю красою. Як українки змінювали світ?
До Вашої уваги відеопрезентація «Видатні жінки України». Слайд 2
Ведуча. З давніх давен на нашій українській землі образ довгожданої
весни уособлювала гарна молода дівчина з вінком на голові. Народний образ
весни – це образ краси, сили і надії. Першим і по жіночому особливим
місяцем весни є березень. Він, як мовиться в народі, й усміхнеться, і заплаче,
і ошкіриться крутим норовом. Недарма про його гонористу і непередбачливу
вдачу кажуть: у березня жіночий характер, бо вночі тріщить, а вдень
плющить. Тому в цьому місці ми зібрались своєю класною родиною, щоб
вшанувати жінку – матір, бабусю, сестричку, подругу – всіх жінок на землі.
Ведуча. А як же з’явилася жінка? Зараз, ми вам про це повідаємо.
Увага на екран.
( Відео «Легенда походження жінки») Слайд 3
www.youtube.com/watch?v=rBQVHw1tMdw
Ведучий 1 Якби Бог призначив жінку бути хазяйкою чоловіка, він
створив би її з голови, якби - рабою, то створив би з ноги; але оскільки він
призначив їй бути подругою і рівною чоловікові, то створив з ребра.
Ведуча. Жінка – це вічний біль і вічна втіха. Вона може
перетворити життя на рай і на пекло.
 Виходять хлопець, дівчина і хлопець та Україна
Дівчина:
Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами.
Французи вибрали елегантність i красу, угорці - любов до господарювання,
німці - дисципліну i порядок, євреї - здатність до торгівлі, італійці одержали
хист до музики...
Хлопець:
Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі святого трону i раптом
побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута у вишиванку, руса коса
переплетена синьою стрічкою, на голові мала вінок із червоної калини.
- Хто ти? Чого плачеш? - запитав Господь.
Україна:
Я - Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові й пожеж.
Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з удів та сиріт, у
своїй хаті немає правди й волі.
Дівчина:
Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти роздав. Як же
допомогти тобі? – запитав Бог.
Дівчина хотіла вже йти, та Господь, піднявши правицю, зупинив її.
- Є у мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це -
пісня.
Хлопець:
Узяла дівчина - Україна дарунок i міцно притиснула його до серця.
Поклонилася низенько Всевишньому i з ясним обличчям i вірою понесла
пісню в народ.
Україна:
Чарівна й світла українська пісня…
Де українець, там і пісня є.
Протяжна і сумна, аж серце тисне,
У пісні тій уся історія моє.
В ній тихі й славні українські ночі,
 Безмежний простір, сині небеса…
І до роботи рученьки охочі,
Палке кохання і п’янка краса.
У пісні туга і любов безмежна,
Та сподівання вилите сповна.
І думки спалах, почуття бентежне,
Надія світла, щира і ясна.
У пісні мрія і душа народу,
І вільна воля, злет у небеса.
І боротьба одвічна за свободу,
У нашій пісні радість і краса.
Над цілим світом хай вона лунає,
Бентежить душі і палкі серця…
Без пісні українця не буває,
Вона від роду з нами й до кінця…
Допоки мова моя лунає і пісня моя бринить
Ніякий ворог нас не подолає і Україна буде жить!!!

Звучить пісня про Україну «Україна». Відео про Україну. Слайд 4

https://www.youtube.com/watch?v=ClqHX_Eo90s
Ведуча. Ми, все говоримо, говоримо, вітаємо. Але ми забули саме
головне. Про історію зародження цього свята.
Ведуча. У 1910 році в Копенгагені на міжнародній конференції жінок-
соціалісток за пропозицією відомої політичної діячки Клари Цеткін було
прийнято рішення про щорічне залучення світової уваги до проблем жінок.
До цієї традиції крім Німеччини приєдналися Данія, Австрія, Швейцарія,
США, а пізніше - Росія, Нідерланди. Так почав відзначатися "Міжнародний
день солідарності трудящих жінок у боротьбі за економічну, соціальну і
політичну рівноправність".
Ведуча. Виявляється, свято започаткували на знак жіночої боротьби за
рівноправ’я з чоловіками – проблему, яка і для сьогоднішнього суспільства
залишається доволі актуальною. І якщо вже реально дивитись на факти, 8
березня – свято не зовсім комуністичне. Більшовики всього лиш зробили
його державним. А якщо подумати логічно: боротьба жінок за власні права
присутня в багатьох державах з абсолютно різною внутрішньою політикою
та ідеологією, це ми прекрасно можемо бачити на прикладі сучасного
суспільства.
Учні
1
В нас українська жінка може все:

Сплести, прибрати, вишити, зварити,

На власних плечах всю сім’ю несе,

Тягти по три роботи і не нити.

Й не раз ще пісню гарну заведе,

І для душі створити щось уміє…

І семінар, як треба, проведе,

І язикатим Хвеськам рот закриє.

Вона розумна, в ногу з часом йде,

Відповідальна, вчитися уміє.

Й ніколи у житті не підведе,

І підлості зробити не посміє.

Бо є сумління й мудрість в неї є,

Бо жінка — стержень, голова і мати…

Ви хочете сказати щось своє?

А я не знаю, що іще додати.

 Ведуча. З часом "свято сильних жінок" дещо "деформувалось":
сьогодні 8-го березня представниці прекрасної статі дозволяють чоловікам
цілком і повністю догоджати їм, отримують подарунки, сніданки в ліжко і
силу-силенну компліментів (навряд чи феміністки початку 20 століття так
собі уявляли Міжнародний день боротьби жінок за рівноправ’я).

Пісня ''А ми дівчата з України''

Гумореска
«Бабусин вихідний»
Сьогодні – неділя, бабуся ще спить,
Не буду я рано бабусю будить.
Насмажу картоплі сама на сніданок,
Сама підмету я і сіни, і ґанок,
Пиріг із повидлом спечу я сама...
А то ж вихідних у бабусі нема!
...Картопля парує, букет на столі,
А де це бабуся? Немає її.
– Бабусенько, де це ви? Я вас чекаю!
– Лушпиння з картоплі на кухні збираю!
Змиваю повидло зі стелі, зі стін,
Змітаю розсипаний цукор і кмин;
Ще зараз з воріт повишкрябую тісто
І сяду з тобою, онучечко, їсти.
Н. Дергач

Ведучий:
Українська жінка сьогодні — хто Вона?
Ведучий:
Вона щодня робить безцінний внесок для нашої перемоги. Кожна на своєму
фронті:
Ведучий:
Захисниця, яка ризикує життям заради Батьківщини.
Ведучий:
Волонтерка, яка цілодобово надає безцінну допомогу.
Ведучий:
Лікарка, яка героїчно рятує життя.
Ведучий:
Учителька, завдяки якій маленькі українці пам’ятатимуть ДНК нашої нації. А
ще — керівниця компанією, спортсменка, юристка, дизайнерка, журналістка
чи успішна представниця будь-якої іншої професії.
Ведучий:
Мати, яка щосекунди просить у Бога захисту для своєї дитини.
Ведучий:
Дружина, яка чекає вдома. Або яку чекають вдома.
Ведучий:
Донька, яка пишається батьками і стала для них надійною опорою.
Ведучий:
Щодня українська жінка робить безцінний внесок для нашої перемоги.
Кожна на своєму фронті. Вона – самовідданість на передовій та надійний
тил.
Учні:
1
Неймовірна нині українська жінка:
Берегиня роду, справжня, добра, щира.
Не ховається за чоловічу спину,
Поруч у бою, на захист стала миру.
2
Володіє вміло супер- джавеліном.
Не втрачає гідність, б'є орду з прицілу.
Це свята Мадонна, пригортає сина,
Прикриває тілом під тяжким обстрілом.
3
Волонтерка мужня, возить допомогу.
Руки ніжні сплели кілометри сіток.
Блокпости в підтримці. У душі із Богом.
Ки́ дає коктейлі у ворожу силу.
4
І бронежилети доставляє хлопцям,
Випікає хліб, смаколики духмяні.
Є у неї зброя - сильне , мудре слово.
Надзвичайна жінка і найкраща мама.
5
Здається, де ж та сила в них береться?
Немов зі сталі їхні руки й серця!
Так мужньо переносять усі випробування,
Ніхто не чув із їхніх вуст ні скарг, ні нарікання.
6
А сила та з землі святої лине,
Бо українська жінка – Берегиня
Домівки, затишку, родини, миру;
Російське зло йде виганяти із країни.
7
Шляхетні, мужні українки!
Безстрашні амазонки – жінки!
Ми вас зі святом всіх вітаємо,
Свою любов вам посилаємо.
8
Хай вам спішать на допомогу
Всесильні ангели небесні божі!
Нехай від куль й біди оберігають,
Пильнують вас і захищають.
9
Бо хто до нас прийшов з війною,
Щоб поневолити, зламати волю,
Того велична українська жінка-мати
Не пустить до своєї хати.
10
Перед мужністю вашою ми вклоняємося!
Нехай фортуна до вас посміхається!
Хай кожен день перемогу наближає,
Хай Божа Матір вас благословляє.
11
Бажаємо швидше переможного миру!
Щоб жіночі руки не зброю, а дитя носили.
Щоб вам посилали посмішки і квіти.
Щоб жінки слухали музику ніжну і чисту.
«Незламна» Люся Кава
Інсценізація «Один день із життя жінки».
Сценка супроводжується веселою танцювальною музикою. На сцені
чоловік в кріслі читає газету. Поруч жінка у фартухові, вона синхронно
за словами автора виконує всі дії.
Автор: 364 дні в житті звичайної жінки проходять дуже буденно. Вона
миє підлогу, готує сніданок, відправляє чоловіка на роботу, відправляє в
школу дітей, миє посуд, пере, готує обід, миє вікна, йде до магазину за
продуктами, прасує одяг, готує вечерю, миє посуд, витирає підлогу…
Але одного дня за увесь рік все змінюється.
(Автор замовкає)
Дії на сцені – вибігають відразу три чоловіки – перший знімає з жінки
фартух, бере в жінки швабру, миє підлогу, другий всаджує жінку в крісло,
третій дарує квіти, жінка в кріслі закидає ногу на ногу, читає газету,
чоловіки миють вікна, перуть, протирають меблі від пилу, готують обід,
танцюють для неї і з нею… Жінка лише час від часу вказує пальцем
чоловікам на потрібну роботу.
Автор. Але свято невдовзі закінчується, як і все хороше.
 Приходить новий день, новий ранок, і звичайне життя продовжується.
Дії на сцені: Чоловік сідає в крісло, відкриває газету, інший чоловік віддає
жінці фартух.Жінка миє підлогу, пере, готує їсти.
Весела музика стихає, її змінює повільна мелодія.Актори йдуть зі
сцени.
Автор. У цій історії є один висновок , який, гадаю, зрозуміли всі чоловіки ‒
любити жінок потрібно не дише на 8 Березня, їх потрібно любити завжди!
Ведуча. Жінки можуть все! Але ким би вони не були, які рекорди не
встановлювали, вони завжди залишаються жінками. І довічно стоятимуть
поруч слова жінка – дружина, жінка – сестра, жінка – мати! Тож приміть
сьогодні щирі слова вдячності від тих, хто вас шанує!
Дівчата:
1.
Я - мати , я - жінка , так , я- українка!
Тут Богом дарована , моя земля!
Чи чуєш , чужинцю , ми тут - українці ,
І мова в нас інша , ти чуєш ...Своя.
2.
Тобі не збагнути любов до Вітчизни,
Бо варвар не знає , де батьківський дім.
То де ж в тобі , вороже , мамина пісня?
Коли ти душею занедбаний дзвін.
3.
Нема в тобі мудрості , де ж її взяти,
Бо миру не прагне пропаща душа.
Чи чуєш чужинцю , вертайся до хати,
Життя твоє підле не варте й гроша.
4.
Я житиму, чуєш, бо тут моя доля ,
І питиму воду з джерел молодих...
Я буде співати пісень в чистім полі,
І їстиму хліб із пшениць золотих...
5.
І воїн мій мужній зміцніє ...Я вірю,
І стане великою моя Рідня...
Дітей моїх любих теплом обігріє
Моя віковічна , прадавня земля!
Разом усі учасники свята:
Слава Україні! Героям слава! Слава українській жінці!
Флешмоб від хлопців школи (хлопці дарують квіти вчителям,
техперсоналу та дівчаткам).

Хай завжди Господь Бог допомагає

І Матір Божа вас охороняє,
На многії і благії літа —
Здоров’я і щасливого життя.