м.

Київ
2022

1
 Хто любить свій народ, хто любить свою рідну мову, той любить, шанує, береже
й рідну пісню. Пісня – це душа народу, пісня – це щира розмова з своїм серцем, і тому-
то рідна пісня така мила нашому серцю та нашій душі…»

Іван Огієнко

Упродовж багатьох століть народ створював своє геніальне просте й величне

мистецтво: казки, билини, думи й пісні, виникнення яких пов’язане із трудовими й
обрядовими, героїчно визвольними історичними процесами. Ці твори передавалися з
уст в уста, переходили із покоління в покоління. Народне мистецтво – це наша
спадщина і ми маємо берегти й примножувати традиції свого народу. Пісня –
багатогранне явище, голос народу, який передає всю його історію.
У пісні величне, трагічне й героїчне минуле України. У ній – і любов, і ненависть,
і радість, і горе, гнів і ніжність. У пісні – краса рідної природи та дівочої вроди,
лицарська мужність і материнська вірність.
24 лютого 2022 року цей день назавжди змінив життя кожного з нас. День, який
став початком великої битви за минуле і майбутнє нації, за дух і тіло роду
українського, за волю і незалежність рідної землі. Росія розпочала жорстоку війну
проти життя України. Разом з армією, добровольцями, волонтерами встав на захист
і творчий фронт, озброївшись піснею: піснею незламної волі та нескореного духу;
піснею віри і правди, честі і слави; піснею любові, життя і Перемоги!
У ці надважкі часи нехай ці пісні стануть вам підтримкою, дорогі наші
захисники і захисниці, дорога українська родино!

Разом до Перемоги!

Все буде Україна!

бригадний генерал Володимир КОВАЛЬ

2
3
4
Совість, совість годі спати на тебе Країна чекає,
Закатованих, вбитих, не піднятих.
Та істина така – Герої не вмирають!
Холодно, холодно, голодно, голодно дитині сироті,
Все одно, все одно підведе знамено, будем жити заспіваймо усі.

Приспів:
Слава Україні! Героям слава!
Волі не здолають її кати.
Вільна Україна, наша Держава!
І її ми не здамо, ні я, ні ти.
Слава Україні! Героям слава!
І «Небесній сотні», зіркам у землі.
То ж ніколи в світі не будуть українці
Кріпаками на своїй землі.

Хмари, хмари розійдіться, хай сонце у небі засяє.

Хапали, вбивали, та схаменіться.
Народу душі вкрадені, в наші хлопців стріляли.
Вбитими, вбитими, тілами не вкритими рясніли поля.
Та дорожче за життя є свобода твоя, є наша земля.

Не розділити, не роз’єднати,
Ми твої діти, ти рідна мати.
Шевченкове слово – то наш оберіг,
Щоб здобути волю, пройшли мільйон доріг.
Ми подолаєм, так має бути
Наші герої повік не забуті.
Нізащо не віддамо своє
То «меседж» такий у нас є.
Боріться і поборете!
Де правда – кажіть, та правда є.
Крізь чорні хмари сонце встає.
Збудуємо країну, збудуємо брате
Де хочеться жити, а не виживати.
Докажем, герої загибли не дарма,
Одна Україна, іншої нема.
Ми самі наведемо тут лад,
Без старшого брата, без руських гармат.
Приперлись сюди ви на коя?
Це наша країна, це наша земля
І ворогу я не віддам нічого.
За що народу горе те є?
«Меседж» такий у нас є!
Боріться і поборете!

5
6
Повітря скрипить на зубах, наче порох,
І кулі свистять біля скронь.
Від наших очей не сховається ворог,
І ми відкриваєм вогонь!

Безжальні вітри обпікають обличчя

Наш дух штурмовий не зламать
І меч золотий, що на захисті миру
не зможе ніхто відібрать.

Приспів:
Всі як один, ми служимо Державі,
Десантно-штурмовим на варту час.
Ми завжди перші, ми на вертикалі,
В серцях звучить, святий наказ!

Розірвані нерви, придумані вісті,

Кипучий і праведний гнів...
І їде хлопчина – вантаж номер двісті
Від кулі колишніх братів.

Та нас не поставить ніхто на коліна –

Доводили хлопці не раз.
Є сила і правда, і є Україна,
А значить, і небо за нас!

Приспів.

7
Прийшли окупанти до нас в Україну
Форма новенька, воєнні машини,
Та трохи поплавився їх інвентар -
Байрактар!
Байрактар!
Російські танкісти сховались в кущі,
Щоб лаптем посьорбати довбані «щі»
Та трохи у «щах» перегрівся навар -
Байрактар!
Байрактар!
Зі сходу припхались до нас барани
Для васстанавлєнія "велікой страни".
Найкращий пастух баранячих отар -
Байрактар!
Байрактар!
Їх доводи – всяке озброєння, різне:
Ракети потужні, машини залізні.
У нас на всі доводи є коментар -
Байрактар!
Байрактар!
Вони захопити хотіли нас зразу,
І ми зачаїли на орків образу.
З бандитів російських робить примар -
Байрактар!
Байрактар!
Російська поліція справи заводить
Та вбивцю рашистів ніяк не знаходить.
Хто ж винен, що в нашому полі глухар?
Байрактар!
Байрактар!
Веде пропаганду кремлівський урод.
Слова пропаганди ковтає народ.
Тепер нове слово знає їх цар…
Байрактар!
Байрактар!
8
Здіймаються гармати, немов почесна варта
І блискавки у небо летять.
Бо ворог має знати,
Коли працює «арта» всі інші аргументи мовчать.

Виблискують боками ракети і снаряди,

Ми разом захищаємо дім.
Сьогодні боги з нами, та ми не на параді,
ми ворогу даруємо ГРІМ!

9
 Приспів:
А мати Україна всім серцем відчуває,
Як вгризлися у землю сини.
Для ворога ми кара, що з неба прилітає,
А для своїх ми «Боги війни!»

Немає зла у серці, та ми своїх не зрадим

Бо кулі шелестять біля скронь
Як ворог не здається, нема йому пощади
А значить, батарея – вогонь!

За землю і за волю ми твердо наступаєм

Мов гільзи, викидаючи страх!
Осяємо ми небо салютом перемоги
У мирних українських містах

Приспів: (2 рази).

10
Брате скажи, як тебе звати?
Брате згадай, чи ми ще солдати?
Чи наша земля, ще є під ногами?
Чи бачиш у снах ще посмішку мами?

Мушу просити тебе поратиме,

Бийся за двох якщо я загину,
Перші віднесуть Богові душі,
Останніх не буде бо всіх не подушать!

11
 Приспів:
Нам готують прем'єри,
Зовсім чужих вистав,
Ніщо не зупинить ідею, час якої настав.
Герої серцями палають яскраво,
Навіть напів накалу,
Ти на коліна не стала, Героям Твоїм Слава!!!

Встаньте брати! Не майте страху!

Всі не поляжемо в цьому бою!
Ще рано до раю шукати дверей!
Тримайтеся зброї і вільних ідей!

Приспів: (2 рази)

12
13
Як стрімко наближається земля,
Напружена чужа і не ласкава.
Десант зайняв місця на кораблях.
Готова до атаки чорна лава.
Відкриє апарелі ВДК,
І йде рахунок вже не на хвилини,
А куля проспіває юнакам
Віднині ви, віднині ви мужчини (2р.)
Морська піхота - вічний стан душі.
На полі битви - справжня королева.
Це хто сказав що, ми солоні пси?
У нас вовки і соколи, і леви!
Не боїмось ні грішних ні святих!
І плакати не вмієм - бо мужчини.
Лиш третій тост піднімемо за тих,
Хто голови поклав за Україну(Х2)

Приспів:
Під Варною і Кафою, Сінопом й Очаковим,
Біліють кості наших ворогів.
Від війська запорізького
Онуки Сагайдачного отримали знамена наших днів.
Бо не схилялись голови під чорними беретами,
Що залишались вірними завжди.
І знають меч із якорем,
І знають крила сокола,
І в морі і в небі й на землі! (2р.)

14
Любі мої діти, мила мамо й тату,
Я йду на війноньку нашу землю захищати.
Не плачте за мною, якщо в полі згину -
Все віддам за любу неньку - нашу Україну!

Єднаємося браття, в цю лиху годину,

Нехай ворог знає: Ми за Україну!
Богу душу нашу віддамо єдину,
За нашую землю - Священну Україну!

15
Ми за ції степи, за ліси і гори,
За лани широкі, за Чорнеє море,
За Небесну Сотню, за Тараса брата,
За нашу свободу - ми побороли ката!

З нами свята віра, з нами Бог і правда.

І ми проти того, щоб брат ішов на брата!
А якщо з війною, тоді начувайтесь.
Нас ніщо не зупинить! Слава Україні!

Не плачте за мною, якщо в полі згину,

Все віддам за любу неньку - нашу Україну!

16
Гей, десь там, де чорні води, Плаче, плаче, дівчинонька,
Сів на коня козак молодий. Люба моя ластівонька.
Плаче молода дівчина, А я у чужому краю,
Їде козак з України. Серце спокою не має.

Приспів:
Гей, гей, гей, соколи, Приспів.
Оминайте гори, ліси, доли.
Дзвінь, дзвінь, дзвінь, дзвіночку, Меду-вина наливайте.
Степовий жайво_ ро_ ночку! Як загину - поховайте
Гей, гей, гей, соколи, На далекій Україні
Оминайте гори, ліси, доли. Коло милої дівчини.
Дзвінь, дзвінь, дзвінь, дзвіночку,
Мій степовий, дзвінь, дзвінь, дзвінь! Приспів.

Жаль, жаль, за милою,

За рідною стороною.
Жаль, жаль, серце плаче,
Більше її не побачу.
Приспів:
17
18
Не має мертвих, без живих
Свободи вітер не затих
Нам штиль воротить ураган
Свобода не боїться ран
Народ складається із тих
Що не чекають на святих
Війна у кожному із нас
Підняти прапор сили й час

Приспів:

Не спинити, шторм свободи

Іти нам маршем до кінця
На нас чекають перемоги
За нашу землю йде війна

19
20
Вгризаються в хмари розгорнуті крила
Невтомні рамена залізних орлів
Небесна еліта – повітряні сили
Відвага і честь неземних кораблів.

Ми ворога гідно готові зустріти

Під куполом неба і в лоні полів
Повітряні сили – небесна еліта
Сини України – святої землі!

Приспів:
На безхмарних просторах буде сонця багато
І всміхнуться до неба наші мирні міста
Наша доля крилата, наша доля крилата
Де повітряні сили – там завжди висота!

Ми славу свою здобули не в парадах

І рани на крилах терпіли своїх
Щоб кількості і легких посадок
Робили щасливими рідні краї!

Приспів:.

Співають маршрути відлуннями грому

Про честь і блакить, і про зоряний час
Найкраща дорога – дорога додому!
А повість онуки напишуть про нас!

Приспів: (2 рази).

21
 Приспів:
Вітер червоний навіває зі сходу
Чорні мрії холуям,
Хто ще сьогодні постоїть за свободу,
Як не ти, якщо не я?

22
 Хлопці, гуртуймося, дівчата, єднаймося,
Час кличе знову нас!
Праці не біймося, борні не лякаймося,
Бо це останній шанс!

Якби там не було, але знов ожило

Недобитеє зло,
І мабуть недарма закликає сурма
До старого ярма.
Вітер червоний навіває зі сходу
Чорні мрії холуям,
Хто ще сьогодні постоїть за свободу,
Як не ти, якщо не я?

Приспів.

Знов собачі сини забажали війни,

Крові прагнуть вони,
Але станемо ми і зупинем грудьми
Лютий подих зими!

Приспів.

Бо це останній шанс!
Бо це останній шанс!

23
24
Небо схиляє на землю сумнівний спокій,
Вечір на Сході Вкраїни в обманнім затишші.
Та без спочинку солдати на передовій,
Бо москалі зачаїлись навпроти мов миші.

Знай пересланку узяти рубіж під приціл,

Хтось у окопі тихенько читає молитву.
В нас однакова мета і призначена ціль,
Стати із ворогом всім на священную битву.

Приспів:
В тому бою хтось поклав своє власне життя,
Хтось перейшов рубікон і здобув перемогу.
Шана загиблим бо їм вже нема вороття,
Слава Героям і Слава Всевишньому Богу.

Ось в небесах розгорнувся зірковий світ,

Янголи в небі зібрались в своїх легіонах.
Правда та кривда зійдуться в кривавий двобій,
Битва повстане жорстка, і земна, і духовна.

25
Повітряні сили, як легко казати
На варті неба постійно стояти
Мобільність, могутність, честь та відвага,
Польоти у небі, як птаха крилата
Мобільність, могутність, честь та відвага,
Польоти у небі, як птаха крилата

26
 Приспів:
Повітряні сили – відважні війська!
Звороту нема, перемога важка!
Авіація вічно жива й не вмирає
І ворог ніколи нам дух не зламає!
Авіація вічно жива й не вмирає
І ворог ніколи нам дух не зламає!

Бойове чергування – не просто чекати,

Відчайдушно потрібно на варті стояти!
Незламні і мужні, у них є наснага.
А крила на варті – народная слава!
Незламні і мужні, у них є наснага.
А крила на варті – народная слава!

Приспів.

Надійні війська - оборона краю,

Щоб ворон ворожий не ввів свою зграю.
А голубе сильний нехай не звертає
І вірним птахом у небо злітає!
А голубе сильний нехай не звертає
І вірним птахом у небо злітає!

Приспів.

27
Мої предки були не вбогі І цупким, наче нить основи
На пісні та свячені ножі. Крізь віки однієї сім'ї,
з моїх предків, хвалити бога, Невразливим — пронесли слово
Заволокам ніхто не служив! І внизали в легені мої...

Дарували від батька до сина Ох і моцна була порода —

Честь у спадок — як білу кість! Соловки, Магадан, Колима...
Мої предки були красиві — Мої предки були народом —
Ворогам на подив і злість. Тим народом, якого нема.

Хай не славою (бог там з нею!) —

Як присягою на шаблях.
Мої предки владали землею —
їм належала ця земля.

28
Стояла біля хати, тай чекала сина мати
А синко не йде до хати - змордували злії кати
Люди, де ж та правда? Скажіть люди де ж та правда?
Чому, люди, сина мати йде на цвинтар проводжати?

Приспів:
Синку мій, синку, де ж ти ходиш там по лісах?
Синку мій, синку, ти напевно не їв і не спав!
Синку мій, синку, десь там в горах заблукав?
Де ж ти, мій синку, за Україну голівку поклав?

29
Мамо, не плач люба, чуєш мамо, не плач мила!
Мамо пробач рідна, що залишив тебе рано!

Приспів: (3 рази)

Йде січове військо

Тай співає стиха:
Як поборем воріженьків -
Не буде в нас лиха.

Йде січове військо

В боротьбу криваву,
Як поборем воріженьків -
Здобудемо славу.

Йде січове військо

Пісня степом лине:
Як поборем воріженьків -
Слава не загине.

30
Ось він, високо над нами
Стяг, освячений в боях!..
Гей, хто з нами, не з рабами,
Хто стоптав ганебний страх, —
Станьмо вкупі й за Вкраїну
Биймось, биймось до загину!

Глянь, написано на йому:

Воля — сонце! Волі нам!
Воля духові людському
І робітницьким рукам!
Вернем волю на Вкраїну,
Биймось, биймось до загину!

Ось він кличе, ось він має, —

Станьмо всі ми навкруги!
Грім і пекло не злякає,
Згинуть наші вороги!
Гей, за стяг наш, за Вкраїну!
Биймось, биймось до загину!

31
Їхав танк окупант
На долю неминучу,
Башту відірвало йому
Стугною за Бучу!
Полетів окупант
Мігом 35-тим,
Для Київського Привида він,
Здається, став двадцятим!

32
 Приспів:
Горить, палає техніка ворожа,
Рідна Україна переможе!
Горить, палає і ще спалахуй,
Руській корабель, іди...
Гей! Гей!

Ось пливе окупант,

В Бердянську десь гальмує,
Тепер ворожий десант
Рапанів там годує.
Ще про тракторні війська
Маю розказати,
Бо все, що десь недобре стоїть,
Хай буде біля хати.

Приспів.

Чорнобаївка є ворогу
Портал на той світ,
Регулярно все, що летить,
Завершає там свій політ.
Ще лякають ворогів
Наші біовоїни,
Від гусей, курей, голубів
Тікають в різні сторони.

Приспів.

33
34
Про нас не пишуть повістей крилатих,
Хоча ми чули стільки добрих слів.
На білих накрохмалених халатах
Ніхто не бачив гордих орденів.

Нас згадують коли стає найгірше,

Коли рахунок на секунди йде.
Ми завжди поспішаємо до інших,
«На потім залишаючи себе».

Приспів:
Порятунку вічного солдати
І не має спокою серцям.
Ми давали клятву Гіппократа,
А насправді присягали Вам.

Ми вдячні тим хто нас чекають вдома,

Самотньо ділять радощі і сум.
Вони сприймають тихо нашу втому
І запах ліків, як стійкий парфум.

Та відчувають гордість наші рідні

І в ті часи, як поряд нас нема.
Бо ми насправді там, де ми потрібні,
А значить присягались не дарма.

Приспів:

35
36
 Приспів:
Чорнобаївка – чорне пекло ворогів.
Чорнобаївка – тут ваш "русскій мір" згорів!
Чорнобаївка – спалим вас ще "надцять" раз,
Але Україна – то найпрекрасніша для нас!

Ми дуже балділи, коли ви горіли,

Коли за десяток жертв вже перевалило,
Підірвем ще раз і будемо громити
Ми армію другу по силі в світі!
І всупереч всьому і у гірку годину
То зброя в руки - і геть, геть в московщину!
Ми стали насправді велика родина,
Бо ЗСУ і Україна!

Приспів.

У нас сирена, летять "джавеліни",

Ми моніторимо постійно всі новини,
І з Криму все йдуть визволителі в дії,
Чорнобаївка приймає, а ми радієм!

Приспів.

Чорнобаївка! Чорнобаївка!
Чорнобаївка! Чорнобаївка!
Але Україна – то найпрекрасніша для нас!

37
Віє вітер, віє голосний,
В небі ворон кряче втомлений,
Боже, дай мені ще трохи сил!
Я ще не забув і не простив!
Хай у небі ворон кружляє,
В нього, як і в нас, життя одне.
Вибач, моя люба, і прости,
Нам немає більш куди вже йти!
Приспів: (6 разів)

Кажуть, що від себе не втечеш!

Що посієш, врешті те й пожнеш!
Більш нема ні страху, ні жалю!
Я свідомо йду на цю війну!..

Приспів:
Не відступати і не здаватись!
Нам більше нічого боятись!
38
39
Ти, як мати, в світі цілому одна,
Ти – надія і жалоба, і струна.
Хай осяють берег вічної ріки
Твої хрещаті рушники, мої літа і мрії.
Тане обрій. Там тополя, як свіча.
В небі пісня журавлиного ключа.
Наче барва наших зим і наших літ,
Горить калини яркий
Приспів:
Гори високі, і ріки, й моря,
Всі ми - єдина родина.
Буде над нами висока зоря,
Вічна зоря – Україна!
40
Тихий вечір, тиха річка, золота.
Сніг на плечі, сніг на плечі, як фата.
Не зустрінеш ти такої більш ніде!
Моя любов до тебе йде в мелодії і слові.
Наречена зранку стане на рушник.
Закликайте голосних своїх музик!
Буде щастя, буде щастя в добрий час,
І всіх добро покличе нас,
І всіх добро покличе нас,
І голосом любові!
Приспів.
Ми одвіку нескорені ніким і ніколи
Не здамося й сьогодні, щоб нас побороли!
Стала кривавою наша земля.
Брати-Українці!
Тримаймось - війна!

Ми єднаємось у горі, бо настала пора

Зупинити ворогів ціною життя.
Бо на мирні наші села, дороги й міста
Ступила ворожа і чорна війна.

Війна!
Ти ж руйнуєш до тла Божий Світ!
Забирайся, вже досить
З нас сліз і сиріт.

Скалиш зуби свої

Ти на наших дітей,
Забирай свої лапи
Від наших людей!
Забирайся, війна!

Світе великий, спини цю війну!

За що убивають батьків, дітвору?
Спини божевільних тиранів-катів,
Щоб світ в один час до небес не злетів!

41
Для мене багато не треба,
Щоб ласку і добрість пізнати.
Мереживо рідного неба
Та затишок отчої хати.
Та житнього хліба шматочок,
Та цвіту що сяє калино,
Та іскру краси твоїх дочок
Русявих царівн, Україно!

Для мене багато не треба,

Щоб зникла непрохана туга.
Лиш пролісок рідного неба
Так пісню та вірного друга.
З яким породнились в тривозі
В минулу воєнну годину.
Коли на Дніпрі прикривали
Серцями свою Україну.

Для мене багато не треба,

Щоб серце забилось раптово.
Лиш просвіток рідного неба
Та матері лагідне слово.

42
Та краплю снаги голубої
З Дніпра, щоб у серце лилася.
Та крихту землі дорогої
Святої родини Тараса.

Та краплю снаги голубої

З Дніпра щоб у серце лилася.
Та крихту землі дорогої
Святої родини Тараса.

Для мене багато не треба,

Щоб ласку і добрість пізнати.
Мереживо рідного неба
Та затишок отчої хати.
Та житнього хліба шматочок,
Та цвіту що сяє калино.
Та іскру краси твоїх дочок,
Русявих царівн, Україно!

43
В чистім полі, в чистім полі
Бродить ніч біля тополі,
Ходить-бродить, сонечко чека...
Після Січі, після бою iз ворожою ордою
Козаченько молодий лежить...

Ніч схилилась наді мною,

Над моєю головою.
В чистім полі сонечко встає...
Ніч схилилась наді мною,
Над моєю головою.
В чистім полі сонечко встає...

В чистім полі, в чистім полі,

Ще шумлять мої тополі,
Ще сади в минулому житті...
Що на диво прийнялися, в сум верхівками вп'ялися...
Може, ті тополі вже не ті

44
Їм самотніми ставати.
Їм без мене сумувати...
В чистім полі сонечко встає...
Їм самотніми ставати.
Їм без мене сумувати...
В чистім полі сонечко встає...

Ніч незримими очима,

Тінь розвіє за плечима,
Тіло відболіло, неживе...
Не жалую, не шкодую,
Почуттів своїх не чую...
В чистім полі сонечко встає...

Не чекайте мене, мамо,

Не відпустять вражі рани
Моє серце в ріднії краї!
Не чекай мене, кохана,
Ти - моя остання рана,
В чистім полі сонечко встає!

Не чекайте, мої діти, ви - мої останні квіти,

В чистім полі...
В чистім полі сонечко встає...
В чистім полі сонечко встає...

45
Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,
Виростуть з тобою приспані тривоги.
За тобою завше будуть мандрувати
Очі материнські і білява хата.

І якщо впадеш ти на чужому полі,

Прийдуть з України верби і тополі.
Стануть над тобою, листям затріпочуть,
Тугою прощання душу залоскочуть.

Можна вибрать друга і по духу брата,

Та не можна рідну матір вибирати.
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.

46
Де небо високе-високе, де луки широкі-широкі.
На березі річки крутому-крутому
Дивлюся замріяно в даль.
Чому мені так пощастило, що доля дала мені крила
І я повертаюся додому-додому
Та знов відлітаю нажаль.
47
А річка глибока-глибока, неначе життя рік за роком
Несе свої води невпинно-невпинно
Далеко за сам небокрай.
Де хвилі Дніпровські сивіють
І в морі зникають у синім,
Так само як доля людська плине-плине
В далекий незвіданий край.

Приспів:
Дніпро, Дніпро, велика твоя сила,
Як оберіг святий для України.
Несе у даль мій човен, як на крилах,
Жива вода моєї Батьківщини.

Під небом широким-широким

повз кручі високі-високі
Долає Славутич усі перешкоди
Незмінна його течія.
В морози засніжене диво весною примхливо-бурхливий,
А нам що судилось збутися згодом
Така вона правда життя.

Приспів:

48
Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу... отойді я
49
 І лани, і гори —
Все покину і полину
До самого бога
Молитися... а до того
Я не знаю бога.
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров'ю
Волю окропіте.
І мене в сем'ї великій,
В сем'ї вольній, новій,
Не забудьте пом'янути
Незлим тихим словом.

50
51
Сину мій, сину мій, мила дитинко,
Спи мій малесенький, рідна кровинка.
Пташки заснули, заснуло зайчатко,
Спи моя ластівка – любе дитятко.

Темної ночі тебе народила,

В рясці купала, до школи водила.
Пестила, бавила, долі бажала.
В довгу дорогу тебе проводжала…
У вічність… Боже, у вічність!

Кинули в пекло, мене не спитали!

Наче травинку – взяли й розтоптали.
Страшно й подумать – тебе катували!
І на хресті, як Ісуса, розп’яли…

Пестила, бавила, рястом кропила.

Від злої муки не захистила.
Навіщо мою ви дитину забрали?
Навіщо ви душу мою розірвали?

Висохли сльози – їх вже немає!

Рана не гоїться, не заживає.
Болить і стогне розкраяне серце!
Господи Боже, за що йому все це?

Боже, змилуйся, Боже!

Мріяла бачити сина щасливим!

І уявляла здоровим, красивим.
Надіялась, будуть онуки у хаті,
Що буду і їм колискову співати.

Верніть мені сина, слізно благаю!

Всіма святими вас заклинаю!
Щоб мати весела була, не сумна,
Хай зникне назавжди це слово – «війна»!

Сину мій, сину мій, мила дитинко

Спи мій малесенький, рідна кровинка.
Пташки заснули, заснуло зайчатко,
Спи моя ластівка – любе дитятко

52
Сонце зійшло над Азовом,
Вітер над дюнами дме,
Холодно, але пісок
Пахне весною!..
Очі вже звикли до втоми,
Надто багато причин,
Мрію, як нам буде знов
Добре з тобою!..

Приспів:
Ні! Корабельні гармати
Не розіб'ють мою мрію!
Віру ніколи не зрадить
Серце моє!

53
Буде до віку стояти
Праведне місто Марії,
Доки над гордим Азовом
Сонце встає!

Небо гримить над Азовом,

Ворог гарматами б'є,
Звечора навіть бетон
Пахне війною...
Думати, як буде завтра,
Часу нема і причин,
Серце і руки давно
Звиклі до бою!.. І

Приспів.

Ми залишились собою,
Ми загорнулись у ніч,
І вільні уста
Стисли від болю,
Але й в найглибші підвали
Світло повернеться знов,
Крик нового дня
Рветься на волю! І

Приспів.

Доки над вільним Азовом

Сонце встає!
Доки над нашим Азовом
Сонце встає!

54
Чому тебе раніше не зустрів?
Чому життя так склалося?
Не ту раніше любив...
Любив, чи так здавалося...

Чому такії очі, як твої

Мені не зустрічалися?..
Не ті я очі любив...
Любив, чи так здавалося...

Чому не твої ніжнії вуста

Зі мною цілувалися?..
Не ті вуста я любив...
Любив, чи так здавалося...

Чому не ніжні рученьки твої

До мене доторкалися?..
Не ті я руки любив...
Любив, чи так здавалося...

І ось тебе нарешті я зустрів -

Це, слава Богу, сталося!
Я ту тепер полюбив!..
Збулося, що бажалося!..

Чому тебе раніше не зустрів?..

55
56
Минуть роки, минуть віки,
Падуть імперії і царства.
Ви назавжди — захисники,
Солдати, воїни, лицáрство.

Вогонь і лід: за білий світ —

Одвіку битва йде запекла.
Ви мали меч і мали щит,
Ви поставали проти пекла.
Заради мирних вечорів,
За край людей простих і вільних,
За рідний світ, за рідний спів,
За мирні сни, за рідних мирних.

Приспів:
Подяка вам, низький уклін!
Хай вас Покрóва прикрива,
Вам завдяки, захисники,
Країна вільна і жива.

Долали втому попри біль,

Долали полум'я і воду,
Ішли у бій, тримали стрій
За честь і правду, за Свободу.
За кожен подвиг, кожен шрам,
За вашу волю непорушну,
Брати і сестри, щирий вам
Низький уклін за вірну службу

Приспів: (2 рази)

57
Краю сяєво березове Щедрі ниви, радісні сади
Тихих верб мова колискова Сріблом світяться розвіни
В серці сина в’є гніздо твій соловей Пахнуть весни, цвітом вишні молодим
І співа знову. Даль дзвенить синя.

Приспів: Приспів.
Голосом твоїм, зорями очей (хор) Гул ! Грім !
Змалку я вчарований Вітчизно Тисячу ночей і днів
Лагідна ясна , земле осяйна Битва - битва світові на подив.
Ти - життя весна. Битва в попіл- виклав із пекельних слів
Ми бійці- по-овік!
Приспів.

58
Ми ніколи не зрічемося рідної мови Ми піднімемо наш прапор знову і знову
Ми ніколи не зрічемося рідної землі Слава рідній Україні, слава рідній землі
І борітеся, поборите будь-які змови І борітеся, поборите будь-які змови
І борітеся, поборите все, що у злі І борітеся, поборите все, що у злі

Приспів: Приспів: (2 рази)

Заспіваймо пісню за Україну
За її незалежність, за волю її
Заспіваймо пісню за Україну
Бо потрібна допомога моїй рідній землі

59
Ангели – хранителі рідної землі,
Змучені новинами мами фронтові,
Побіліли скронями, навіть, без зими,
І стоять безсоннями у очах сини...
Приспів:
Не стріляйте в мамині кольорові сни,
Повертайтесь воїни, соколи–сини!..
Тільки десь у просторі, що горить в боях,
Син промовив матері: Хто, якщо не я?.. (2 рази)
Ворог за туманами криється в полях,
Та безсоння мамине освітило шлях,
Щоб летіли соколи в сяйво неземне,
Поки будуть постріли – мама не засне.
Приспів: (2 рази)
60
61
В той день, коли закінчиться війна,
І хлопці змучені повернуться додому,
Впаде на землю мамина сльоза
За тими, хто не повернеться ніколи...
Ми пригадаєм, як горів Майдан,
Крізь чорний дим Михайлівського дзвони.
Кров наших побратимів на щитах,
І з кулями смертельні перегони.

Приспів:
Не сумуй, коли мене немає,
Помолись і поцілуй дитину,
Пам'ятай, Господь оберігає
Тих, хто захищає Батьківщину!
Пам'ятай, Господь завжди оберігає
Всіх тих, хто захищає Україну!

В той день, коли закінчиться війна,

Згадаєм кіборгів - Героїв України,
Донецького летовища руїни
І тих, хто там поклав свої життя.
А волонтерам - ангелам Добра -
Низький уклін до самої землі,
Їх допомога, як жива вода,
Нас рятувала у тяжкі часи.

Приспів.

Коли настане мир і тишина

У нашій ворогом нескореній країні,
Хай пролунає "Слава Україні!"
В той день, коли закінчиться війна.

Приспів.

62
Бій на світанні - сонце і дим... Так було добре там і колись,
Мало хто знає, що ж буде з ним?.. Там, де без поту і там, де без сліз,
Що буде завтра? - В юних думках – Тільки не було в тому мети –
В когось надія, а в когось страх... Я так не можу, а як зможеш ти?..
Приспів: Приспів.
Гілля калин похилилося...
Мама, кому ж Ви молилися?
Скільки іще забере вона
Твоїх дітей не твоя війна?..

Стали батьками доньки й сини,

Все кольорові бачили сни
І цілували руки брехні,
За тихі ночі віддали дні...

Приспів.

63
64
Не літай, пташеня маленьке
Не літай далеко від неньки
Не літай, де сира земля
Не співай, як зійде зоря
Не літай, де сира земля
Не співай, як зійде зоря

А в сирій землі спить козак молоденький

Ой рано-рано він пішов від неньки
Дітям ненародженим зветься душа
Де сира земля, не літай пташа
Дітям ненародженим зветься душа
Де сира земля, не літай пташа

Скільки їх, не впізнаних , не похованих

Нашепоче вітер імена?
Та чекає, все одно, мати сина
Що прийде додому, скінчиться війна
Що прийде додому, скінчиться війна

Та отак судилося, разом не бути

Та отак судилося, ми в різних світах
Обірвалося життя, богом спокуте
Засвітило зіркою в небесах
Обірвалося життя, богом спокуте
Засвітило зіркою в небесах

65
У колисці з маминих пісень
Сили набирає новий день
І співає вітер у полях
Всі ми твої діти, матінко земля

Приспів:
В кожнім серці, в кожнім домі
Хай живе щаслива доля
Ми усі твоя родина
Рідна мати Україна!

Буде жито, буде і життя

Ранок посміхнеться, як дитя
І буде співати вітер у полях
Щастя тобі й долі матінко земля!

Приспів.

66
67
Золоті луги
Ведуть у небокрай
І сумно навкруги,
Тополя, тополя похилилася.
Там старі батьки
Заплакані стоять,
Прощати було їм сина,
А він героєм став.
Молодий юнак,
Молодий козак.

Приспів:
Там, біля тополі калина росте,
Мамині очі чекають тебе.
Сива у розпачі плаче,
Сина все чекає - та в Бога вже його душа.
Мам, я в бою за волю пішов в далечінь,
За правду і долю нових поколінь,
За тих, хто у морі далеко
І крилами лелеки повернуться живі.

Тихо на дворі,
І тільки чути як,
Як матері слова
Летіли, летіли в ніч до козака.
Бачиш сину мій,
Свічка не згаса,
Довіку буде вже горіти,
Горітиме вона.
Молодий юнак,
Молодий козак.

Приспів.

Рік вже проминув,

Прийшла нова весна,
А спокою в душі не було,
Не було ну і вже нема.
Там батько змучений
Сам торує шлях,
По ньому мав іти син його,
А його вже нема.
Молодий юнак,
Молодий козак.

Приспів: (2 рази)

68
Я в житі спав, коли цвіло колосся
На теплій і розмореній землі.
Це згадкою в мені живе і досі,
Як вогник той жаринкою у тлі.
Приспів:
Я в житі спав, мене вкривало небо
І вітер ніжний тихо колисав.
Я аж тепер збагнув – нічого більш не треба!
Я вже щасливий – я у житі спав!
69
Багато є людей, що у життєвім кросі
Пізнали радощі славетні і малі.
А я у житі спав, і ноги мої босі
Вкривали янголи у білому крилі.
Приспів:
Таке вже не повториться ніколи,
Але відчинено душі вікно.
Хай буде грім, гроза і поле голе –
Та це було, зі мною це було.
Приспів:
 ЗМІСТ

Розділ І. “НЕСКОРЕНА ПІСНЯ” ……………....………………………….…………...…..…3

“Слава Україні” слова і музика Т. Ярової …………………………………..………….... 4
“Ми завжди перші” слова П. Маги, музика Д. Антонюка ………………………….…..…6
“Байрактар” слова і музика Т. Боровок ……………………………………………..……8
“Боги війни” слова П. Маги, музика Д. Антонюка ………………………………………....9
“Героям! Твоїм! Слава!” слова і музика С. Танчинець ……………………………….......11
“Гімн морської піхоти” слова П. Маги , музика О. Чернеги ………………...…………......13
“Браття українці” слова і музика В. Гейзер …………………………………...............….15
“Гей, соколи” Українська народна пісня ……………………………………………...…..17
“Гімн свободи” слова О. Нагненко, музика І. Савченко ……………...………....................…18
“Небесна еліта” слова П. Мага, музика М. Качур ………………………..………..…....…20
“Вітер червоний ” слова і музика Т. Петриненка……………..………………………….22
“Ніч перед боєм” слова і музика П. Підлісний ……………………………………….....…24
“Повітряні сили” слова О. Рокицької музика М. Качура ………………………...……….26
“Рядок з автобіографії” слова Н. Забужко ………………………………………..…..…..28
“Синку, мій синку”слова і музика В.Гейзер………………………………………….……29
“Січове військо” муз. М. Гайворонський………………………………………...….…….30
“Стяг” слова Бориса Гринченко ………………………………………………...….……31
“Україна переможе” слова і музика О. Пономарьов………………………………….……32
“Українські медики” слова П.Мага , музика Д. Антонюка…………………………….….34
“Чорнобаївка – чорне пекло ворогів” слова і музика С.Чередниченко………………..….… 36
“Не відступати, не здаватись” слова і музика О. Собчук …………………..…………….. 38

Розділ ІІ “ДУША І ВОЛЯ” …………………………………………………………………39

“Вічна зоря Україна ” слова і музика Т.Ярова.............................................................................40
“Збирайся, війна!” слова В.Фесюк і П.Табаков, музика П.Табаков…………………...….41
“Для мене багато не треба” слова Д.Луценко, музика І.Мамушев………………….….…..42
“В чистім полі ”слова і музика С.Доценко…………………………….……………….….44
“Виростеш ти, сину” слова В.Симоненко, музика А.Пашкевич ………………………....…46
“Жива вода моєї батьківщини” слова В.Сєрова, музикаВ.Волкомор…………………..……47
“Заповіт” слова Т.Шевченко, музика М.Осадчий……………………………..……….....49
“Колискова для сина” слова і музика М.Гончаренко………………………………...….…51
“Місто Марії” слова і музика С.Вакарчука…………………………………….……..…..53
“Чому?” слова і музика О.Пономарьов……………………………………….………..…55
“Захисники” слова О.Корж, музика М.Мозговий……………………………………...…..56
“Край мій”слова В.Герасимов, музика В.Філіпенко………………………...………….….58
“Пісня за Україну” слова і музика О.Пономарьов………………………………...……….59
“Мамине безсоння” слова П.Мага, музика П.Зібров……………………………...…...…..60
“Не сумуй” слова Т. Тополя, музика О. Рожко…………………………………..…..…..61
“Не твоя війна” слова і музика С.Вакарчук………………………………………..…..….63
“Не літай, пташеня” слова і музика Т.Ярова…………………………………………….64
“Рідна мати Україно” слова і музика Х.Охітва…………………………………..……….66
“Там біля тополі калина росте” слова і музика П.Солодуха………………..………….….67
“Я в житі спав” слова Т.Коваленко, музика О.Саліванов……………………………….…69

70
71