Козацькі пісні

ПРЕЗЕНТАЦІЮ СТВОРЮВАЛА
БЕРНАЗ МАРІЯ
 Козацькі пісні
Козацькі співанки — народні,
історичні співанки та думи в
котрих оспівується Козацька
Про

доба. Містять героїчні, часом

алегоричні, засоби опису
смерті козака, від'їзд до чужих
країв, сум за Батьківщиною,
герці та баталії. Згодом до
жанру було доєднано твори
гайдамацької тематики[1].
Переважно не входили до
репертуару придворних музик,
їх розповсюдженням
займались здебільшого кобзарі
та лірники.
 Автори козацьких пісень

Тарас Шевченко Іван Мазепа

Семен Климовський

Гуляють українські Бʼють пороги Вісі покою щиро

козаки прагнуть
 Час настає і працьовиті всі такі,
Ось, на свята зібрались наші козаки
І щедрий стіл в саду накрили залюбки
Дівчата їхні і вродливі, і стрункі.
Гуляють українські козаки
Приспів 1:
Бадьора музика Ви чуєте гримить,
Лунає пісня і дівочий сміх звучить
І гупотять у танцях міцні каблуки, -
Гуляють добрі українські козаки!

Музика,ой, як дуже гарно виграє,

Дівоче серце, наче, щастю віддає,
Бо біля неї молодий такий козак
Танцює спритно всім знайомий наш гопак.

Приспів 2:
Бадьора музика Ви чуєте гримить,
Лунає пісня і дівочий сміх звучить
І гупотять у танцях міцні каблуки, -
Гуляють стильні українські козаки!

Нехай війна і різні кляті вороги

Не зазіхнуть на землі наші ці святі,
Бо пам'ятає завжди весь Козацький рід
Свого Великого Шевченка Заповіт.

Приспів 3:
Бадьора музика Ви чуєте гримить,
Лунає пісня і дівочий сміх звучить
І гупотять у танцях міцні каблуки
Гуляють славні українські козаки!
 Б'ють пороги, місяць сходить,
Як і перше сходив...
Нема Січі, пропав і той,
Хто всім верховодив!

Нема Січі, очерети

У Дніпра питають:
"Де то діти наші ділись, |
Де вони гуляють?" | (2)

Не вернуться запорожці,
Бʼють пороги

Не встануть гетьмани,
Не покриють Україну
Червоні жупани!

Обідрана, сиротою
Понад Дніпром плаче;
Тяжко-важко сиротині,
А ніхто не бачить...

Тілько ворог, що сміється...

Смійся, лютий враже!
Та не дуже, бо все гине, - |
Слава не поляже: | (2)

Не поляже, а розкаже,
Що діялось в світі,
Чия правда, чия кривда
І чиї ми діти.

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине...
Отде, люди, наша слава, |
Слава України!
 Б'ють пороги, місяць сходить,
Як і перше сходив...
Нема Січі, пропав і той,
Хто всім верховодив!

Нема Січі, очерети

Всі покою щиро прагнуть
У Дніпра питають:
"Де то діти наші ділись, |
Де вони гуляють?" | (2)

Не вернуться запорожці,
Не встануть гетьмани,
Не покриють Україну
Червоні жупани!

Обідрана, сиротою
Понад Дніпром плаче;
Тяжко-важко сиротині,
А ніхто не бачить...

Тілько ворог, що сміється...

Смійся, лютий враже!
Та не дуже, бо все гине, - |
Слава не поляже: | (2)

Не поляже, а розкаже,
Що діялось в світі,
Чия правда, чия кривда
І чиї ми діти.

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине...
Отде, люди, наша слава, |
Слава України!
 Всім Дякую За
Увагу !Приємних
Вихідних