сценарій

Сценарій
1. Гімн (Юлік і Вітя)

2. Україна переможе ( мінус)
3. Мовчати (гітара)
4. Додому (гітара)
5. Геть з України (гітара)
6. Не залишай (мінус)
7. Старі фотографії (мінус)
8. Українська лють (гітара)
9. Поруч (мінус)
10. Де би я ( мінус)
11. Вітрила ( мінус)
12. Добрий ранок Україно (мінус)
13. Чорнобаївка колискова (гітара)
14. Мам (гітара/мінус)
15. Тримай (мінус)
16. Червона рута (гітара/мінус)
17. Не твоя війна (гітара/мінус)
18. Спи собі сама (гітара)
19. Хто як не ти (гітара/мінус)
20. Човен (гітара)
21. Ти ж мене підманула (мінус/гітара)
22. Ах Бандеро (мінус/гітара)
23. Чорнобаївка (мінус/гітара)
24. Тихо пішов (мінус/гітара)
25. Дитинство ( мінус)
26. Я так хочу (мінус/гітара)
27. Тар тар мене вже не має (мінус/гітара)
28. Ой смереко (мінус)
29. Пісня про рушник (мінус)
30. Наші предки (мінус)
31. Місяць по небу ходить (мінус)
32. Коломийка ( гітара)
33. Веселі брате часи настали (мінус/гітара)
34. Ой у лузі (мінус/гітара)
35. Батько наш Бандера (акапельно/мінус/гітара)
Україна переможе
Приспів:
Горить, палає техніка ворожа,
Рідна Україна переможе!
Горить, палає і ще спалахуй,
Руській корабель, іди...
Гей! Гей!
Їхав танк окупант

На долю неминучу,
Башту відірвало йому
Стугною за Бучу!
Полетів окупант Мігом 35-тим,
Для Київського Привида він,
Здається, став двадцятим!
Приспів.
Ось пливе окупант,

В Бердянську десь гальмує,
Тепер ворожий десант
Рапанів там годує.
Ще про тракторні війська
Маю розказати,
Бо все, що десь недобре стоїть,
Хай буде біля хати.
Приспів.
Чорнобаївка є ворогу
Портал на той світ,
Регулярно все, що летить,
Завершає там свій політ.
Ще лякають ворогів
Наші біовоїни,
Від гусей, курей, голубів
Тікають в різні сторони.
Приспів.
Мовчати:
Давай виключим свiтло i будем мовчати
Про то що не можна словами сказати
Не можна писати не можливо зiграти
А тiльки мовчати тихенько мовчати
Давай мовчати про то шо дiвчата

Не вмiють сховати не можуть спати
Давай про мене i про тебе мовчати
Мовчати аж поки не захочем кричати
Мiсяць впав темно в кiмнатi

Як добре шо ти навчилась мовчати
Про то шо нiколи не змогла би збрехати
Про то шо нiколи менi не спитатись
Ми будем з тобою у лiжку лежати

Лежати як снiг водою стiкати
Ми будемо жадно свої сльози ковтати
А з ними слова Яких не сказати
Давай помовчу тобi просто на вушко

Холодною стала чаю кружка
А ми ше маєм про шо помовчати
А ми ше маєм про шо полежати
Як свiтло проб'ється через нашi штори

Ми знову з тобою як снiг заговорим
А поки ше темно є в нашiй кiмнатi
Давай з тобою будем просто...
Додому:
Де де де де би не був, не забуду дім
Хочеш, закрути мене як бігуді
Я з закритими очима знайду де мій двір
Бо де би не був, не забуду дім

Де б не носило скофа по чужих краях

Я вертатимусь додому по дорогах і полях
Боляче коли побачив вдалині рідний маяк
І хочеш море переплить до нього але нема як
Рідна хата пахне пирогами з вишнями із печі

Снилось як світив фарами ближніми у ночі
І бачив баба з дідом в хаті крутили калачі
От би зараз діда постукать би по плечі

Скрипнув дверы
Мама вдома
Квіти на стіл
Стіл вечеря
Ситний маминий суп
Татові все мало солі
Спритно радий несу
Маминий суп
А знову світла ніч в мене в Калуші палала

Мовила мені, твого двору вже нема
Покоління мінялося, запам'ятали стіни
Як дитина ці писала імені на віки
А знову світла ніч, но без мене вже гуляла
А може коли-небудь, я вже би вже не жалів
За минуле, шо летіло в даль неначе ворон
А я вдома, зберігаю свою ностальгію
Я до тебе все прийду

П'яним уночі знайду
Хай не будеш на виду
Хай дорогу замете і з курсу не зб'є мене


Геть з України:
Геть з України, москаль некрасівий! |
Геть з України! Геть! Геть! | (4)
Геть! Геть! Геть! Геть!

Геть з України, москаль некрасівий!
Ой, на горі москаля ждуть!

Ой, на горі москаля ждуть!
А попід горою, яром-долиною
ЗСУ йдуть! ЗСУ йдуть!
Попереду - пан Зеленський!

Попереду - пан Зеленський!
Хай москаль хоч трісне —
Не покине крісло президентське!
Пан Зеленський!
Посередині Кім Віталій:

Стрес тримає в руках зі сталі!
Стоїть на сторожі,
Криє від ворожих геніталій,
Геніталій!
А позаду Арестович!
А позаду Арестович
Несе нам новини
Гарні з України,
Наче здобич! Наче здобич!
В новинах
Нові українські герої
Щоранку!
Вони крадуть наші серця,
Наче цигани танки!
Задерди планку,
Сидячи на Банковій.
Вони розбили
Їх впевненість,
Як дрони банки!
Геть з України, москаль некрасівий! |

Геть з України! Геть! Геть! | (4)
Не залишай:
Так холодно,
А навкруги вогонь...
Так болісно -
Сльозами витру кров...
Ти з автоматом там,
Мій воїн, мій герой
Стоїш за нас,
Щоб наші діти
Посміхались знов!..
За Україну, за волю
Безстрашно пішов в бій!
Я вірю, настане
Мир на землі моїй!
Я просто чекаю,
Щоб ти прийшов живий!
Я дуже кохаю тебе,
Герою мій!
Приспів:
Не залишай мене одну!
Я поміж куль до тебе йду!
Нас роз'єднали в ніч одну,
І це не сон, це наяву...
Я буду молитися за тебе,
І щоб настало мирне небо!
Не залишай мене одну!
Знай, переживемо цю війну!
Так жадібно
Я обійму тебе!
Безжалісно
Нас ворог знову б'є,
Ти вистоїш!
Хай Бог нас береже!
Весна прийде -
І знов калина зацвіте!
За Україну, за волю
Безстрашно пішов в бій!
Я вірю, настане
Мир на землі моїй!
Я просто чекаю,
Щоб ти прийшов живий!
Я дуже кохаю тебе,
Герою мій!
Приспів
Старі Фотографії:
Здається, шо то було так давно,
E Am
Коли в руках тримаю цей альбом,
Нам було абсолютно все одно
Немаючи нічого мати всьо,
За гроші не купити тільки час,
Він всіх нас методично поділив,
Когось він опустив, когось підняв,
А є на кого взагалі забив.
Приспів:
F C E Am
Старі фотографії на стіл розклади,
Дитячі історії смішні розкажи
І справжнім друзям не забудь, подзвони
Бо добре чи зле, з тобою завжди вони
Дешеве пиво і сухе вино,

Робили нас щасливими людьми,
І ніби чудо польське радіо,
Нам відкривало той незнаний світ
Ми жили всі так ніби, то був сон
І можна бути вічно молодим,
А залишився тільки цей альбом,
А мрії розлетілися, як дим.
Приспів.
Ми грали примітивну музику,

Так чесно, що пробила би до сліз
Чекали, що прийде такий момент
Коли під ноги впаде цілий світ
Годинник вперто роки рахував,
І кожен так як міг так і зробив
І тільки у альбомі всі підряд
Ми будемо такими, як тоді
Приспів. (2)
Українська лють:
Одного ранку, ще й на світанку
Земля здригнулась
І враз закипіла наша кров
Ракети з неба, колони танків
І заревів старий Дніпро
Ракети з неба, колони танків
І заревів старий Дніпро
Ніхто не думав, ніхто не бачив
Яка насправді бува Українська Лють
Катів проклятих безжально мочим
Тих, що на на нашу землю пруть
Катів проклятих безжально мочим
Тих, що на на нашу землю пруть
В ТерОбороні найкращі хлопці
Самі герої воюють у наших ЗСУ
І Джавеліни, і Байрактари
За Україну б‘ють русню
І Джавеліни, і Байрактари
За Україну б‘ють русню
А наші люди, а українці
Проти русні об‘єднали вже цілий світ
І скоро зовсім русні не буде
І буде мир на всій Землі
І скоро зовсім русні не буде
А буде мир на всій Землі
Поруч:
Спитаю в неба, що чекає нас
Чи будеш поруч, коли пройде час?
Переплелися душі в глибині
Тримай, якщо я твої сни
Поруч ми під сонцем, поруч під дощем

Я тебе тримаю під своїм плащем
Поруч ми під снігом, і нехай там що -
Ти для мене диво і любов

Нас врятує диво і любов
Між нами відстань лише один крок

На твою честь кружляє вир зірок
Мовчу про щастя, не рахую днів
Мені більше не болить




Де би я:
Я вештався світом,
Шукав дивні квіти,
З кожним наступним кроком
Рахував роки...
Твоїми ногами знаходив
Занедбані храми,
Серце, відлите в камені,
Легшало навпаки...
Приспів:
Де би я, де би я, де би я,
Де би я не був - все про тебе
Нагадує, мов позаду ідеш,
Або дивишся на мене крізь світ...
Де би я, де би я, де би я,
Де би я не був - все охоплено
Твоєю владою, за собою ведеш,
Вимальовуючи слід...
Буває злітаю, хочу сховатись

Від зграї - все вмить завмирає,
Коли очі твої кидають пелюстки...
Я все розумію, але недосяжна мрія
Буде жити і після того,
Як дістанусь твоєї руки!..
Приспів.
Ти завжди зі мною поруч –

Праворуч або ліворуч,
В розмовах сторонніх людей
Я чую твої думки...
Проте, до нестями мусимо бавити
Себе почуттями, ідем по одному колу,
Наче стрімкі струмки...
Приспів.
Вітрила:
Коли від всіх тікаю, турботи забуваю
Навколо очі самоти
Тобі я прошепочу, що знов відчути хочу
Як разом із тобою ми
Ти мої вітрила, музика моя
Невагомі крила підіймають в небо
Дві частини серця, разом ти і я
І мене не буде і нема без тебе
Не знаю, але вірю, душа плекає мрію,
Що шлях до тебе приведе
Земля летить все швидше, за мить твоє обличчя
Мій погляд в натовпі знайде
Добрий ранок Україно:

Палаючи вогнем в своїх серцях
Ми маємо забути слово "жах"
Тримаючи, тримаючи
Долю в своїх руках
Ми знаємо, чуєш, знаємо
Що вірно, а що не так!
Добрий ранок, Україно!
Прокидайся вже, мала
Я несу, тобі єдина
Чашку кави й молока
Все, що є в моєм житті
Прокидайся, Україно!
Час вставати, час знайти!
Ковтаючи (ковтаючи, ковтаючи)
Сльози разом з дощем
Втрачаємо (втрачаємо, втрачаємо)
Зайве з кожним днем
Ми створимо, збудуємо
Майбутнє своєю рукою
Ми маємо, чуєш, маємо
Стати самі собою!
Захищати, оберігати
Це означає любити
Дарувати радість, з тобою радіти
Це теж означає любити
Любити - значить прощати
І просто, як є сприймати
Для мене ти люба й кохана
Для когось - рідна мати
Чорнобаївка колискова:
——
Мам:
Я завжди мріяв написати пісню про маму,
Але різні поети всі слова вже сказали.
І я не хотів повторити когось із них.
Я біля свої мами буду завжди маленьким
І, як тільки покличе, прибіжу скоренько,
Тому я їй і написав ці слова як міг.
Приспів:
Мам, ти мене вибач шо я став дорослий
І вже минула сорок третя осінь,
Як я побачив перший раз свій дім.
Я може трохи пізно став її розуміти

І не часто дарував на день народження квіти.
І були часи, коли я тижнями їй не дзвонив.
Але тепер, коли вона мене обіймає

І разом із татком щось про внучку питає -
Я з радості плачу, що маю живих батьків.

Мам, а можна я до тебе завтра приїду

І ми на кухні не одну годину
Собі на різні теми посидим?
Я дякую тобі за то, шо я вмію

І дякую тобі за то, шо я розумів
Ті речі, яких не пояснюють навіть в книжках.
Хай буде біля тебе завжди ангел-хранитель
І я тоже десь поряд буду завжди бродити,
Шоб не міряти наше життя в телефонних дзвінках.

Мам, а можна я до тебе завтра приїду

І ми на кухні не одну годину
Собі на різні теми посидим?
Мам...
Тримай:
Як тобі сказати?
Без тебе не можу спати.
І місяць по кімнаті
Розкинув сатин
Очі тобі зав’яжу
І серце своє покажу
Тобі про все розкажу
З настінних картин
Тримай мене міцно

Одною рукою
Так сильно і ніжно
Вбивай мене...
Віддай мені муку
Своїми руками
Моїми губами лікуй
Лікуй себе...
Посеред моєї хати

На мене будеш кричати
Бо як же тобі порвати
І в серці сліди
Чи чуєш, як страшно
Мені у полоні?
Як в твоїх долонях –
Нема так ніде
І крила так важко
Розправити пташці
Коли бідолашку
Погубить любов...


Червона рута:
Ти признайся мені
Звідки в тебе ті чари
Я без тебе всі дні
У полоні печалі
Може, десь у лісах
Ти чар-зілля шукала
Сонце-руту знайшла
І мене зчарувала?
Червону руту
Не шукай вечорами
Ти у мене єдина
Тільки ти, повір!
Бо твоя врода
То є чистая вода
То є бистрая вода
З синіх гір
Бачу я тебе в снах
У дібровах зелених
По забутих стежках
Ти приходиш до мене
І не треба нести
Мені квітку надії
Бо давно уже ти
Увійшла в мої мрії
Не твоя війна:
Бій на світанні, сонце і дим
Мало хто знає, що ж буде з ним
Що буде завтра в юних думках
В когось надія, а в кого — страх
Гілля калин похилилося
Мама, кому ж ми молилися?
Скільки іще забере вона
Твоїх дітей, не твоя війна?
Стали батьками доньки й сини
Все кольорові бачили сни
І цілували руки брехні
За тихі ночі — віддали дні
Так було добре, там і колись
Там, де без поту і там, де без сліз
Тільки не було в тому мети
Я так не можу, а як зможеш ти?!
Мама, не тим ми молилися!
Твоїх дітей...
Спи собі сама:

Часом буває так, що хочеш почути
Речi яких нiколи б не знати
I тягне за руку тебе в то мiсце
Де думаєш краще б очей не мати
Ти дивишся в кухнi на кран i воду
А правда нi звiдки не виходить
I дивляться в очi тобi знайомi
А їхнi очi твоїм говорять
Спи собi сама
Коли бiля тебе мене нема
Часом буває так, що в магазинi
Ти хочеш крикнути: "Ну в чому я винна?"
Тебе окидають розумiючим оком
I дуже болить хоча й ненароком
I ти ростеш, старiєш, вмираєш
А тої правди так i не взнаєш
Боїшся її i вiд неї втiкаєш
I в стiнах своїх ти одна засинаєш
Хто як не ти:
Хто ми з тобою в цьому світі?
Хто ти мені, а я тобі?
Вдихаєм ніжність із повітря
Як діти граємо в любов
В зеніті милості і млості
Від світла в темряві на раз
Що ж ти, закривши свої очі
Лишаєш серце на показ?
Хто, як не ти, спалить мости?
Хто ж побудує знов?
Навчи мене жити, як ти
Щоб не кипіла кров!
Щоб не кипіла моя кров!
З тобою важко не зважити
Від себе нікуди втікти
Сьогодні свято, завтра втрата
Сьогодні ми, завтра вони
І я не знаю, де початок
І де кінець, не знаєш ти
На завтра можна не чекати
Усе що маю - все бери!
Човен:
Човен, мій маленький човен
Хвилями гойдає пам'ять день і ніч
Човен спогодами повен
З нього добре видно землю навсебіч
Там зліва і справа цвітуть сади
Там зліва і справа чужі сліди
Війнами втомлена, та ніким не зломлена
Розквітай, Земле ти моя!
Голодом морена, але непокорена
Най звучить над Дніпром твоя пісня солов'я
Ла-a-а. Лай-ла-ла-лай-ла-лай
Ла-ли-лай. Ла-ла-ла-ла-лай. Лай-ла-ла-лай-ла-лай
Човен, мій маленький човен
Хвиль не помічає, день і ніч пливе
Знаю, хвилю він здолає
Мілину обійде, шторм переживе
Бо зліва і справа цвітуть сади
Хоч зліва і справа чужі сліди
Ле-ли-лай. Ла-ла-ла-ла-лай. Лай-ла-ла-лай-ла-лай
Ти ж мене підманула:
Ти сказала: в понеділок
Підем разом по барвінок.
Я прийшов – тебе нема,
Підманула, підвела!
Приспів:
Ти ж мене підманула
Ти ж мене підвела
Ти ж мене молодого
С ума з розому звела
Я ж тебе, я ж тебе підманула

Я ж тебе, я ж тебе підвела
Я ж тебе, я ж тебе молодого
С ума з розуму звела
Ти сказала: у вівторок
Поцілуєш разів сорок,
Я прийшов – тебе нема, –
Приспів
Ти сказала: у середу
Підем разом по череду.
Приспів
Ти сказала: у четвер
Підем разом по щавель.
Приспів
Ти сказала: у п’ятницю
Підем разом по суниці.
Приспів
Ти сказала: у суботу
Підем разом на роботу.
Приспів
Ти сказала: у неділю
Підем разом на весілля.
Приспів
Ах Бандеро:
Стоять смереки, Прут тече в Яремче під горой.
Стоїть москаль і пиво п’є, таварісчь дарагой.
А ми того москаля на друзки порубаєм,
Скламо в пакет, відправимо дамой, ой, ой, ой!
Приспів:
Ах, Бандеро! Український апостол!
Ах, Бандеро! Тобі жилось непросто.
Ах, Бандеро, народний наш герой!
Веди, Степане, ізнову нас у бой! (2)
В Карпатах є такий народ – він весело живе,

До церкви ходить, Бога чтить і мову береже.
Душа того народа, як тая чиста вода.
От тільки він не любить москалів, що мутять!
Приспів
В Одесі є московський поп – він вірить в СеРеСеР.

А нашу віру береже дідівський машингвер.
Імпєрскіє замашки, і шутки нашей рашки,
І всю оту московськую попсу, на вила!
Приспів (3)
Чорнобаївка:
——
Тихо пішов:
Ще коли на траві роса,
Ще коли воду коні п'ють,
Вже нащадки старих характерників
Укладають свій парашут.
В небо цілить гелікоптер
І лунає наказ "На зліт"
І бійці спеціального значення
Вирушають у свій похід.
Тихо прийшов, тихо пішов,
Ворога знищено, як був наказ,
Сонце сідає, ніч наступає,
Домів повертається Спецназ.
Нас не видно, але ми тут,
Нас не чути, але ми є,
Так буває, що твого серця стук
Наче молотом в тиші б'є,
Ми для ворога - вічний жах
І для зрадників - сатана,
А над нами так велично майорить
Прапор з образом кажана!
Закодовані в нас імена
І обличчя ховає "тінь".
Ми таємно кладем за Країну життя
Не вагаючись, без сумління.
І загиблих наших Братів
Командирів, солдат рядових
Тих, хто землю свою захистили в боях
Ми в серцях закарбуєм своїх.
Дитинство:
Давай залишимось з тобою в затінку,

Давай забудемо, як звати нас...
Якщо випускати альбом - то тільки платину!
Якщо кохати - кожною клітиночкою атомом!
А ти мі-мі-мі-мі-мі-мі-мій, мій і тільки!
Твій голос лунає, наче з платівки,
Так чисто відверто і до мурашок!..
Давай разом назавжди!..
Приспів:
Бо лиш із тобою впадаю в дитинство, |
І ми по калюжах, із неба вода... |
Бо лиш із тобою впадаю в дитинство, |
І дні пролітали, але їх не шкода... | (2)
Давай сховаємось з тобой під водоспадом

І будем слухати його, як музику.
Коли ти поруч, мені не страшно падати,
Ти зловиш і зігрієш у своєму піджаку!
А ти мі-мі-мі-мі-мі-мі-мій, мій і тільки!
З'явився несподівано нізвідки,
Лише небо і земля - це наші свідки,
А ми тільки вперед!
Приспів.
І навіть наше лайф, лайф, лайф |

Ставить лайк, лайк, лайк |
За те, що від життя ловимо |
Кайф! Кайф! Кайф! |
На наше лайф, лайф, лайф |
Ставить лайк, лайк, лайк |
За те, що від життя ловимо |
Кайф! Кайф! Кайф! | (2)
Тар так мене вже нема:

Я загинув у битві
Я уже вбитий
Довкола мене тіла ворогів
Я пішов незборимим
Грюкнув дверима
Я за собою не лишив боргів
Ще на останок
Побачив світанок
Сонячний промінь
І краплю роси
Життя прожив гідно
Хоч може й не видно
Та я не боявся, не нив, не просив
Я загинув у битві
Я уже вбитий
Довкола мене тіла ворогів
Я пішов незборимим
Грюкнув дверима
Я за собою не лишив боргів
Ще на останок
Побачив світанок
Сонячний промінь
І краплю роси
Життя прожив гідно
Хоч може й не видно
Та я не боявся, не нив, не просив
Мене вже немає!
Вітер розносить мене по землі
Я знаю секрети великі й малі
Поряд зі мною літають орли
Але важливо, щоб ви всі були!
А мене вже немає!
Я втрапив у скруту
Я випив отруту
Мене пригостив мій нібито друг
Я звав його братом
Латав його втрати
Тягнув із проваль, лікував від недуг
А він мене зрадив
А він мене радо
Підвів під удар балістичних ракет
І от я вмираю
Прямую до раю
А він починає святковий бенкет
В минулому часі
Я їхав по трасі
Якою до того їздив не раз
Поводився чемно
Та мабуть даремно
Мене протаранив нечемний КамАЗ
І всі мої плани
Манливі омани
Бо сталося те, чого я не хотів
На телеканалі
Смакують деталі
А я вирушаю до інших світів
Ой смереко:
На краю села хатина,

Загляда в вікно смерека,
В тій хатині є дівчина,
Та до неї так далеко!
Приспів:
Ой, смереко
Чарівна моя смереко,
Чарівна моя смереко,
Чом ростеш ти так далеко.
Вийди мила до потічка,

Бачити тебе я мушу,
Кароока чарівничко,
Ти запала мені в душу.
Приспів.
Кароока чарівничка,
У потічку воду брала,
Усміхнулася до мене,
Тихим голосом сказала:
Приспів.
Нічка гори знову вкрила

Полонину всю залила,
Кароока чарівничко,
Чим ти мене полонила.
Приспів.
Пісня про рушник:

Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
Ти водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.
Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов'їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші, блакитні твої.
Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, і вірна любов.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.
Наші предки:
Приспів:
Наші предки були козаками, |
Мужність тече в крові, |
Вони з неба дивляться за нами, |
І дають сили нові. | (3)
Тримайся щосили, брате,

Правда за нами є!
Ніхто не буде здаватись,
Ми відстоїм своє!
Тримайся щосили, сестро,
Сонце от-от зійде,
Він скоро вже повернеться,
І знов поцілує тебе!
Приспів.
На небі сидить козацтво,

І курить люльку так,
Щоб ворог у тумані,
Не зміг розгледіть знак.
На небі сидить козацтво,
Підсвічує дороги,
Щоб українське братство
Йшло до перемоги!
Йшло до перемоги!
Приспів.
І дають сили нові... | (2)
Місяць по небу ходить:

Місяць по небу ходить, пісню свою заводить
Зорі за ним співають голосні.
Місяць мене питає – знаю я, чи не знаю
Як ти мене кохаєш уві сні?
Приспів:
Я кажу – ні, не знаю я,
Не знаю.
Доля моя – кохаю я,
Кохаю.
Місяць по небу ходить, пісню свою заводить

Зорі за ним співають, співаю й я.
Як я тебе чекала, тихо вночі страждала.
Чом ти пішов не знала, не знала.
Приспів (3)
Коломийка:
Поки тут на стометрівці наш гурт виступає
Най москалик москальові дулю в рот запхає.
Приспів:
Обана, збс! Наливай, кохана
Той хто любить Україну має бути з нами!
Обана, збс! Пиво, водка, раки
Хто не з нами, той нехай йде собі до сраки!
Вова путін - хворий хлопець, в дупі має жабу,

Жаба грає в дупу вову, думає шо баба.
Приспів.
Хто не скаче разом з нами, той видно москалик,

Шоб його кусали воші, і ше й коні грали.
Приспів.
Хлопці весело танцюють, яйцями махають,

А дівчата завтра зранку яйця позбирають.
Приспів.
А дівчата скачуть тоже, і трясуть цицьками,

Значить буде нині в лісі кльова пилорама.
Приспів.
Москалі то хорі люди, люблять воювати,

А ми будемо на них із Говерли срати.
Приспів.
Ми так голосно співали, аж кричали свині,

Навіть німці вже співали "Слава Україні".
Приспів.
Веселі брате часи настали:
Веселі, брате, часи настали.

Нове майбутнє дарує день!
Чому ж на небі так мало сонця стало?
Чому я далі пишу сумних пісень?
Ми наближаємось до мети!
Чому ж тоді я шукаю іншу стежку?
Чому я далі з ними не хочу йти?

На грудях світить нам слави знак!
Нам очі ніжно закрили, губи медом змастили,
Душу кинули просто так...
Душа прокинулась, та й питає

Сама у себе – чому одна?
Немає в кого спитати - золото замість тата,
Замість мами - глуха стіна.
І тихо, тихо навколо стало...

Кудись поділися голоси...
Часи веселі настали, нас лишилось так мало.
Ну їх, брате, такі часи!
Та нам з тобою своє робити,

Відкрити очі і далі йти!
І зуби сильно стиснувши, маму ніжно любити.
Хто ж тоді, як не ми, брати?!!
Ой у лузі:
Ой у лузі червона калина похилилася,
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Марширують наші добровольці у кривавий тан

Визволяти братів-українців з ворожих кайдан.
А ми наших братів-українців визволимо,
Не хилися, червона калино, маєш білий цвіт.

Не журися, славна Україно, маєш вільний рід.
А ми тую червону калину підіймемо,
Гей, у полі ярої пшениці золотистий лан,

Розпочали стрільці українські з ворогами тан!
А ми тую ярую пшеницю ізберемо,
Як повіє буйнесенький вітер з широких степів,

Та й прославить по всій Україні січових стрільців.
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
Батько наш Бандера:

Батько наш - Бандера, Україна - мати,
Ми за Україну будем воювати! | (2)
Ой, у лісі, лісі, під дубом зеленим,

Там лежить повстанець тяженько ранений. | (2)
Ой, лежить він, лежить, терпить тяжкі муки,

Без лівої ноги, без правої руки. | (2)
Як прийшла до нього рідна мати його,

Плаче і ридає, жалує його. | (2)
Ой, сину ж мій, сину, вже навоювався,

Без правої ручки, без ніжки зостався. | (2)
Мами ж наші, мами, не плачте за нами,

Не плачте за нами гіркими сльозами. | (2)

А ми з москалями та й не в згоді жили,
На самого Петра у бій ми вступили. | (2)
Москалі тікали, аж лапті губили,

А наші за ними постріли били. | (2)

Ой, як мати сина свого поховала

На його могилі слова написала. | (2)
На його могилі слова написала:

Слава Україні! Всім героям слава! | (2)

сценарій

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

сценарій

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Сценарій

1. Гімн (Юлік і Вітя)

Їхав танк окупант

Ось пливе окупант,

Давай мовчати про то шо дiвчата

Мiсяць впав темно в кiмнатi

Ми будем з тобою у лiжку лежати

Давай помовчу тобi просто на вушко

Як свiтло проб'ється через нашi штори

Де де де де би не був, не забуду дім

Де б не носило скофа по чужих краях

Рідна хата пахне пирогами з вишнями із печі

Де де де де би не був, не забуду дім

А знову світла ніч в мене в Калуші палала

Я до тебе все прийду

Де де де де би не був, не забуду дім

Де де де де би не був, не забуду дім

Геть! Геть! Геть! Геть!

Ой, на горі москаля ждуть!

Попереду - пан Зеленський!

Посередині Кім Віталій:

Геть з України, москаль некрасівий! |

Дешеве пиво і сухе вино,

Ми грали примітивну музику,

Поруч ми під сонцем, поруч під дощем

Поруч ми під сонцем, поруч під дощем

Між нами відстань лише один крок

Поруч ми під сонцем, поруч під дощем

Поруч ми під сонцем, поруч під дощем

Поруч ми під сонцем, поруч під дощем

Поруч ми під сонцем, поруч під дощем

Буває злітаю, хочу сховатись

Ти завжди зі мною поруч –

Добрий ранок Україно:

Я може трохи пізно став її розуміти

Але тепер, коли вона мене обіймає

Мам, ти мене вибач шо я став дорослий

Мам, а можна я до тебе завтра приїду

Я дякую тобі за то, шо я вмію

Мам, ти мене вибач шо я став дорослий

Мам, а можна я до тебе завтра приїду

Тримай мене міцно

Посеред моєї хати

Тримай мене міцно

Тримай мене міцно

Спи собі сама:

Я ж тебе, я ж тебе підманула

В Карпатах є такий народ – він весело живе,

В Одесі є московський поп – він вірить в СеРеСеР.

Давай залишимось з тобою в затінку,

Давай сховаємось з тобой під водоспадом

І навіть наше лайф, лайф, лайф |

Тар так мене вже нема:

На краю села хатина,

Вийди мила до потічка,

Нічка гори знову вкрила

Пісня про рушник:

Тримайся щосили, брате,

На небі сидить козацтво,

І дають сили нові... | (2)

Місяць по небу ходить:

Місяць по небу ходить, пісню свою заводить

Вова путін - хворий хлопець, в дупі має жабу,

Хто не скаче разом з нами, той видно москалик,