УРОК №

Тема: Любов Пономаренко. «Гер переможений». Наскрізний гуманістичний пафос

новели. Художні засоби його втілення.

Мета: стисло ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Л. Пономаренко; розкрити

характери героїв; формування вміння учнів осмислювати прочитане, грамотно
висловлювати свої думки, аргументувати їх; допомогти усвідомити ідейний зміст твору,
збагачувати словник учнів, повторити поняття новели як жанру епосу; розвивати уміння
аналізувати твір удосконалювати навички виразного читання; виховувати одну з
найкращих людських рис – милосердя, чуйності, доброти, гуманності, уміння прощати,
викликати інтерес до творчості Л. Пономаренко.

Обладнання: портрет письменниці, підручник.

Перебіг уроку

I. Організаційний момент.

Виграти війну так само неможливо, як неможливо виграти землетрус.

Джаннет Ранкін

Обмін побажаннями успіху на уроці.

ІІ. Актуалізація знань учнів.

- Пригадаймо твори, які ми вивчили на попередніх уроках.

- Яка думка їх об’єднує?

- Що необхідно для щастя людині?

- Що може зруйнувати щастя людини?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку.

1. Робота з епіграфом.

Поясніть зміст епіграфу до уроку.

2. Вступне слово вчителя.

У війні, як правило є переможці й переможені. Переможців, як правило, уславлюють,

схи-ляють перед ними в пошані голову. А от як бути з переможеними? З тими, наприклад,
хто пот-рапив на війну не з власної волі. Це дуже складне питання. Врешті-решт, ці
переможені спокутують свій гріх довгим перебуванням у полоні й важкою працею. Тож не
слід забувати, що людина завжди має лишатися людиною і всіма засобами намагатися не
допустити зла, насильства, війни. Про це ми з вами й поміркуємо на уроці.

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Ознайомлення з біографією письменниці.

 Любов Петрівна Пономаренко народилася 25 травня 1955 року. Береги Лисогору, який
часом розливався веснами аж до хат села Іванівці Срібнянського району Чернігівщини, —
то незабутній рідний край дитинства поетеси і прозаїка... Ще в шкільні роки почала писати
вірші. Була навіть на одній з літературних нарад обдарованих школярів у Києві. Лауреат
премій «Благовіст» (1999), імені Олеся Гончара (2000), імені Панаса Мирного (2005). Член
Національної спілки письменників України з 1987 року.

Батько дівчинки Петро Йосипович Кириченко викладав математику, а мати, Мотря

Пилипівна,— біологію та хімію. Закінчила Ніжинський державний педагогічний інститут
імені М. В. Гоголя (1978). Щасливим випадком потрапила на семінар молодих літераторів.
Вірші, які читала, особливого враження на присутніх не справили. Але була в них точність
деталі, психологічна точність, був сюжет. «А ви спробуйте писати прозу», — порадив
керівник семінару.

І ось у видавництві Спілки письменників України 1984 року вийшла перша книжка
повістей та оповідань авторки «Тільки світу», у 1999 р. — «Дерево облич», у 2005 р. —
«Портрет жінки у профіль з рушницею».

Точність, економічність слова: там, де іншому потрібно було б сотню слів, Л.

Пономаренко обходиться кількома. В авторки рідкісне новелістичне мислення. Критики
відзначають мужність, поетичність, народність слова письменниці. Так, говорить вона
голосом свого краю. Бо авторка мислить сучасно, і сама структура її новел сучасна,
близька до образного, об'ємного мислення кіно, телебачення, живопису.

2. Емоційне налаштування учнів на сприйняття тексту.

3. Виразне читання твору.

4. Словникова робота.

Гер — пан.
Шнель — швидко.
Гут — добре.
Кіндер — діти.
Фрау — звертання до жінки в Німеччині.

5. Бесіда за змістом твору.

— В який час відбуваються події, зображені у творі?

— Яку роботу виконували полонені німці? Де вони жили?

— Чим займався Фрідріх після робочого дня?

— Що робили діти, коли побачили скопану грядку?

— Яке він знайшов інше заняття?

— Яка трагічна подія сталася з німцем? Де його поховали?

— Чому дівчинка не зірвала квітку?

— Якою подією завершується твір?

6. Закріплення знань про поняття «новела».

— Пригадайте, який твір називаємо оповіданням. (Невеликий прозовий твір, у якому

розповідається про якийсь епізод із життя одного або кількох персонажів.)

— Дайте визначення новели.

Новела – різновид оповідання, невеличкий епічний твір, характерними ознаками якого є:

- незвичайна життєва подія,

- напружений розвиток дії,

- несподівана розв’язка,

- героїв небагато,

- увага зосереджена на розкритті переживань і настроїв дійових осіб,

- як правило, відсутні описи.

7. Міні-дослідження жанрових особливостей новели.

Завдання

а) «Дослідники» шукають у тексті епізоди, які б розкрили стосунки між полоненими і

дорогими, між полоненими і дітьми.

Полонені: «зводили цей квартал з любов'ю і розпачем», «не любили цей народ, не любили
будинки», «але тільки-но звівся фундамент...», «Фрідріх скопав маленьку грядочку...», «ті
всміхалися, дякували, називаючи вдів «фрау», «у Фрідріха теж була фотокартка...»,
«Фрідріх робив тільки прикраси зі шматочків цегли», «Саджав нас на коліна та співав...»

Висновок вчителя:

Полонені німці ненавиділи і місто, і його жителів, і будинки, які зводили, але тільки
до того часу, поки не бачили творіння своїх рук. З любов'ю згадували свою домівку,
рідню. Були вдячні вдовам за допомогу. Фрідріх любив дітей, квіти, був умілим
майстром.

Дорослі: «Охоронець чіплявся поглядом і байдуже погиркував...», «...гиркав охоронець»,

«місто давно не сердилось на німців, вдови жаліли їх...», «охоронець замість «шнеляти»
простягав йому цигарку і дозволяв лежати під стіною», «...самотні жінки подовгу стояли,
роздивлялися і навіть сплакували», «його поховали за містом...»

Висновок вчителя:
 Охоронці зневажливо ставилися до полонених, але часом їх шкодували. Найбільше
німців жаліли вдови, намагалися чимось допомогти. Ненависть змінилася
милосердям, бо розуміли, що прості німці – заручники фашизму.

Діти: «ми розвоювали ту землицю, розкидали каміння, зробили з паличок хрест, зв'язали
його травою і поставили на грядці», «І ми у відповідь цілу весну і ціле літо топтали і
розкидали його грядку», «ми не могли його не дражнити», «ми любили ціляти в нього
грудками, любили, коли він саджав нас на коліна та співав...»

Висновок вчителя:

Діти жорстоко ставились до полонених. Не могли простити вбивцям своїх батьків

і дідів. Навіть добре ставлення до них Фрідріха не зм'якшувало їхніх сердець.

б) «Літературознавці» працюють над художньою деталлю, її роллю у творі.

- Цеглинки, які уособлюють любов полонених німців до праці, спогади про рідну домівку.

- Квіти (нагідки) — любов до прекрасного. Людина, яка любить прекрасне, не може бути
жорстокою і злою в душі.

- Фотокартки — те, що з'єднувало німців з рідними, те, що було для них найдорожчим.

- Грядка — «його (Фрідріха) державка в нашому злиденному місті».

- Прикраси зі шматочків цегли (сонце і квіти) — творча натура Фрідріха.

- Квітка, що розцвіла посеред грудня — символ незнищенності людської душі, пам'ять.

- Хрест — символ смерті.

— Яка з цих деталей найбільше пов'язана з ідеєю твору? (Знайдена фотокартка.

Оповідачка змогла усвідомити всю глибину страждань полоненого німця лише через
багато років, коли сама стала матір'ю).

8. Евристична бесіда.

— Предметом новели є незвичайна подія. Що незвичайного трапилося у творі «Гер

переможений«? (Через 50 років жінка знаходить у стіні будинку фотокартку дітей
Фрідріха).

— Що більше, на вашу думку, цікавить автора: незвичайна подія чи персонажі?

(Персонажі, які потрапляють у незвичайні життєві обставини, вони вражають нас своїми
вчинками, глибиною душевних переживань).

— Чому автор ускладнює композицію, подавши дві розв'язки? (Хоч між ними різниця в 50
років сюжетного часу, Л. Пономаренко прагне закріпити в свідомості читача біблійні
істини: любов покриває багато гріхів, любов є мірилом всіх людських цінностей).

III. Узагальнення вивченого.

Любов Пономаренко зізнається, що їй в літературі подобається все, що несе дух новизни і
відкриття. За словами письменниці, трагічні долі героїв — то різні періоди життя її самої
або близьких: друзів, сусідів, знайомих. Кожен твір — і переплаканий, і пережитий.
Головне для неї не образи і картини, а життя з його глибинками і широтами, як добром, так
і злом. Чи не в цьому секрет популярності Л. Пономаренко, зумовлений мистецьким кредо:
«бачачи минуле і дивлячись у майбутнє, бути сучасним».

IV. Підсумок уроку.

Технологія «Проблемна сітка» (з метою визначення головної ідеї твору).

1. Чи може бути злою людина, яка любить квіти?

2. Чи мали діти право на таку поведінку?

3. Чому людина повинна прощати завжди, навіть своїм ворогам?

V. Домашнє завдання.

Підготуватися до самостійної роботи