Тема: «Україна - єдина країна»

Мета:
а) освітня
- сформувати знання про Україну як незалежну державу з давньою славетною
історією;
- розширити знання учнів про історію славного українського козацтва;
- прилучити дітей до джерел національної культури;
б) розвиваюча
- розширювати загальноосвітні знання учнів;
- розвивати пам’ять, уяву, мислення, пізнавальний інтерес;
- розвивати почуття гордості за минуле нашої Батьківщини
в) виховна
- виховувати почуття патріотизму, національної гордості та любові до України,
повагу до історичної спадщини нашого народу.

Обладнання: Вислови, малюнок українки та українця, віночок, вишитий рушник,

музичні записи пісень, тризуб, прапор,перлина, пелюстки для квітів, мікрофон.

Підготовчий етап:
- підбірка матеріалу та написання сценарію;
- оформлення актової зали;
- підготовка фото, - аудіоматеріалів;

Хід виховної години

I. Вступ

Учитель. Кожна людина, кожен народ має свої цінності, свої святині. Для когось - це
незліченні багатства, для когось гучна слава, для когось безмежна влада. Для нас,
українців, найбільшою цінністю є родина. За рідних ми готові віддати життя. Але родина
– це не тільки сім’я, це й наша Батьківщина. Батьки й батьківщина – ці слова мають
спільний корінь. Це те, чого людину позбавив Бог самостійно обирати. Згадайте вірш В.
Симоненка «Лебеді материнства» - «Можна вибрать друга і по духу брата, та не можна
рідну матір вибирати» «Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки
Батьківщину».
Страшне слово. Тож сьогодні ми, як справжні патріоти, будемо говорити про нашу
Батьківщину – Україну.

II. Основна частина

Моя Україна
Учень: На світі багато чудових країн,
Мені наймиліша, найкраща країна,
Яка піднялася, мов Фенікс, з руїн,
Безсмертна моя Україна.
Ти з давніх віків непокірна була
І волю свою боронила невпинно.
Нарешті збулося – її здобула
Звитяжна моя Україна.
На землях твоїх неозорих степів
Живе працьовита і чесна родина,
Хвилюється колосом стиглих хлібів
Моя золота Україна.
В садах і дібровах в вечірні часи
Чарує нас пісня дзвінка солов’їна,
І чути співочі дівчат голоси, –
Пісенна моя Україна.
Тепер ще не легко живеться тобі,
Є в тому, мабуть, особлива причина.
Та все подолає в тяжкій боротьбі
Незламна моя Україна.
Квітуй, мов калина, над плесами вод,
Будь в дружбі і праці міцна та єдина.
Хай буде щасливим твій вільний народ,
Прекрасна моя Україно!

Учитель. Давайте згадаємо, як ми виборювали звання «Найкращий класний колектив»

і вже тоді визначилися, що Україна для нас понад усе. Підспівуйте.

Відеоролик О. Винник «Перлина Україна»

Учитель. Сьогодні, коли поняття патріотизму загострилося в кожного українця,

хочеться згадати наших земляків, які завжди вважали себе частинкою України, і які не
мислили себе без неї. Світлана Андріївна Решетова – артемівська поетеса. ЇЇ нащадки
онук і правнук працюють й вчаться відповідно в нашій школі. Поезії її говорять самі за
себе. Послухайте.

Учениця. Для тебе живу, Україно

З тобою удвох нам одвічно іти:
Для мене ти вогник єдиний.
І будеш світити у дальній путі
Мені ти завжди, Україно.

Не кидала ти у найтяжчі часи

Дочок і синів на поталу.
Хоч серце твоє на тернині несли, -
Та пісню у долю вплітала.

І пісня тримала твою висоту

Уній були думи всі вищі.
Прасуть з давнини в собі мала святу
й підводилась з нею ще вище.

І доля тоді поверталась лицем

Трималася впевнено й гордо.
Увічнена райдужним сяйвом :- вінцем,
Бо мала осонцеву вроду.

Ти випила трунок, Вкраїно сповна

Достатньо принижень і горя.
Ти молодість наша і наша весна –
Палай же в калинових зорях.

Тобі віддано свого серця тепло,

Із тебе черпаю наснагу,
Аби нам з роси і води все було
Й тримали в путі рівновагу.

Без тебе мені не являється світ:

Для мене ти вогник єдиний.
І скільки б мені не відмірялось літ –
Для тебе живу, Україно.

Учитель. Спробуйте самі підібрати риму

Ось небо блакитне і сонце в зеніті!

Моя Україна – найкраща у (світі!)
Моя Україна – це ліс і озерця,
Безмежні степи і чарівні (джерельця.)
Красиві пейзажі і гори високі,
Маленькі струмочки і ріки (глибокі.)
Міста старовинні і замки прекрасні,
Великі будови і дуже (сучасні.)
Сади чарівні, мальовничії села,
Моя Україна – це пісня (весела.)
Це щира, багата, як світ, її мова,
Крилата, така мелодійна, (чудова!)
Її обереги – верба і калина.
Найкраща у світі – моя (Україна.)
Бо нам найрідніша Вітчизна і мати.
То як же нам, дітям, її не (кохати!)
Моя Україна – козацькая слава!
Така волелюбна і мирна (держава.)
Вона дорога нам, і рідна, і мила,
Бо світ перед нами, як мати, (відкрила.)
Вітчизно свята, дорога Україно,
Для кожного з нас ти у світі (єдина)

Учитель. А як ви думаєте, звідки з’являється любов до Батьківщини?. Чому одні готові

віддати все, навіть життя, відвойовуючи свободу й незалежність. А інші шукають тільки
вигоди для себе, заробляють на чужому горі? Ці питання складні. В усі часи були
завойовники, зрадники і герої. І ми пишаємося своїми героями в усі часи. Я пропоную
пом’янути хвилиною мовчання всіх героїв, які пожертвували своїм життям заради
кращого майбутнього нашої країни.

Хвилина мовчання

Учитель. Приємно дивитися, як в містах, звільнених від окупантів, відновлюється

національна єдність. Жителі нашого міста провели широкомасштабний флеш – моб з
розгортання найбільшого державного стяга в День Прапора, пофарбували залізничні
мости в жовто – блакитні кольори. А ще в місті є багато волонтерів, які допомагають
нашим бійцям.

Учень: Я родився в Україні

Батьківщина це моя.
Тут уся моя родина,
Тут уся моя сім'я.
І на рідній мові українській
Я говорю, думаю, пишу.
Та для рідної держави
Патріотом я росту.
Люблю красу вкраїнської землі
Людей шаную, що на ній працюють
І пісню українську, чарівну
І цей гопак, що лиш у нас танцюють.
Люблю смереки у лісах Карпат,
Люблю озера Шацькі на Волині,
І золоте колосся на полях,
І ту калину, що росте в долині.
Я знаю, наш народ, не подолати
Він, наче фенікс, з попелу воскресне
Нікому волю нашу не зламати
Дарує Бог знамення нам небесне.

Учень. Пишаюся своїм козацьким родом

І не соромлюсь імені свого.
Я є сльоза великого народу,
Пилинка тільки з образу його.
Я - українець, мов рушник барвистий,
У світлих і печальних кольорах.
Я - українець, як напій ігристий,
Що піниться й вирує на устах.
Я – українець! Чуєте навколо
Ви стогін мій, і плач, і сміх, і спів...
Глузуєте, напевно, мимоволі,
Що я живу, як жити Бог велів.
Я не обніс свою ділянку дротом,
Чужого не поцупив у біді.
Моє добро - моїм полите потом,
Мозолями нажите у труді.
Від золота і срібла не в захваті,
Тому й чужих прикрас не помічав,
Але я бачу, як навкруг багато
Зростає гарних хлопців і дівчат.
Вони ідуть уже мені на зміну,
Щасливі діти вільної землі.
Сльозинки і пилинки України,
Її майбутні радощі й жалі…

Відео «Молитва За Україну» О. Винник (Діти запалюють свічки)

III. Заключний етап

Учитель. Ви - майбутнє України. Тож своїми знаннями, працею, здобутками підносьте її

культуру. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю і
незалежність України, поважайте наш народ і нашу мелодійну мову.
Ми Єдина країна! Незважаючи на усі негаразди, що відбуваються зараз, всі ми
прагнемо одного - миру, спокою, міцної та квітучої держави та чистого неба над
головою.

Учень 1.
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.

Учень 2.
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов’їну.

Учень 1.
Між братніх народів, мов садом рясним,
сіяє вона над віками…
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.

Учень 2.
Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі…
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі,

у квітці, в пташині, в електровогнях,

у пісні у кожній, у думі,
в дитячий усмішці, в дівочих очах
і в стягів багряному шумі…

Як та купина, що горить — не згора,

живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
і в хмарах отих пурпурових,

в грому канонад, що розвіяли в прах

чужинців в зелених мундирах,
в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях
до весен і світлих, і щирих.

Учень 1.
Юначе! Хай буде для неї твій сміх,
і сльози, і все до загину…
Не можна любити народів других,
коли ти не любиш Вкраїну!..

Дівчино! Як небо її голубе,

люби її кожну хвилину.
Коханий любить не захоче тебе,
коли ти не любиш Вкраїну…

Любіть у труді, у коханні, у бою,

як пісню, що лине зорею…
Всім серцем любіть Україну свою —
і вічні ми будемо з нею!

Учитель. Завершимо наш урок ми акцією: «Напиши листа і подаруй малюнок солдату».
Це моральна підтримка для них у цей складний час. Це звичайно за бажанням.

1. Дата проведення: 09.12.2002, актова зала, відповідальний за проведення -

класний керівник
2. Форма виховного впливу: учнівська конференція
3. Мета виховної години: розширити поняття про єдність, незалежність і
суверенність нашої держави, розвивати в учнів бажання брати посильну участь
у розбудові та зміцненні єдності нашої держави; виховувати майбутнього
захисника своєї Вітчизни та формувати в учнів активну громадянську позицію
щодо єдиної, цілісної держави та захисту її кордонів.
4. Психолого-педагогічне обґрунтування обраної форми виховання: сформувати
ціннісне ставлення до держави, суспільства, мови, сім'ї, самого себе, почуття
особистої відповідальності за долю своєї держави та українського народу;
сформувати переконаність у нетлінності духовних скарбів народу.
5. Ініацітор: класний керівник. Кожен день ми збиралися з учнями та класним
керівником після уроків, обговорювали як краще оформити актову залу,
повторювали вірші та проходилися за сценарієм.
 6. У підготовку входило: зробити декорації, підготувати малюнок українки та
українця, музичні записи пісень та відеоматеріали, тризуб, прапор.
В учнів вдалося викликати почуття необхідності, відповідальності та
доцільності.
7. Усе було достатньо переконливо. Тема була досить актуальною. Зміст досить
вдало був охарактеризований, логічно підібраний та послідовно проведений.
Питання були підібрані вдало.
8. Виховна година проходила з великими почуттями, кожен поглибився в цю
атмосферу, зрозуміли для себе цінність нашого народу та пишаємось своєю
нацією! Учнів зацікавила дана тема, вони брали активну участь в постановці
запитань та висловлювали свої власні думки.Учні були активними і мали змогу
висловлювати власні думки та ставити питання.Зміст відповідав віковим
особливостям.
9. Результати:
- поглибили знання учнів про нашу державу - Україну;
- сформували національну свідомість школярів;
- розвивали пізнавальні інтереси учнів; -
- виховували любов до рідного краю, повагу до його історичного минулого і
сучасного, шанобливе ставлення до символів держави.
10. Роль класного керівника:
- забезпечення оптимальних умов для всебічного гармонійного розвитку
вихованців;
- здійснення організації та виховання первинного учнівського колективу. Всебічне
вивчення динаміки розвитку колективу;
- розвиток спілкування в колективі на рівні вимог принципу демократичного
співробітництва, координація діяльності вчителів, які працюють у цьому класі;
- проведення виховних та організаційних заходів, спрямованих на створення
оптимальних умов, які б сприяли зміцненню та збереженню здоров'я учнів;
- організація позакласної виховної роботи з учнями, сприяння залученню
вихованців до діяльності позашкільних дитячих виховних закладів,
зацікавленість в участі школярів у діяльності дитячих громадських організацій;
11. Висновки: класна година була проведена на високому професійному рівні, учні
брали активну участь в обговоренні актуальних питань і залишились помітно
задоволеними від виховного заходу. Поставленої мети виховного заходу було
досягнуто.