Professional Documents
Culture Documents
2 5305645092990624219
2 5305645092990624219
Фонова музика 1
Ведучі:
1.Шановні вчителі рідної школи!
Наші вітання нині, як ніколи
Будуть незвичайні, будуть особливі.
Любі вчителі, ми бажаємо миру.
_________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________
Фонова музика 2
Школярка:
Приснилося мені у цей буремний час –
Коли війна у рідній Україні…
Це ж треба… дивний сон… мені школярці…
Так ось… в долині-
Десь там в природнім укритті –
Коли тривожно дихала земля –
Сиділа молода така, у вишитті,
В калини гронах, що пускали крові сік…
Спиняла молода його святим цілуком
Ще й так, що біль минав навік…
Тільки рубці лишались на зернинах серця…
А ще її пісні – вони були рятунком
Що дух похилений усе лиш підіймали
В поло ішли – і звідти визволяли!
Україна:
- Добридень вам! Тут мабуть учителі?
Україна:
- Ім’я моє тепер найбільше на вустах.
Служу. Але не більш, ніж ви.
Вчитель історії:
- Можливо, Ольга? Ім’я славної княгині?
Найбільше на вустах й не тільки нині…
Історик я.
Невже не вгадав?
Україна:
- Ні, не вгадали. Та й інше хто б ім’я казав на місці вашому?
Так радо йду знайомитись з істориком в цей історичний час!
Чи знаєте, що без історії немає нас?..
Таких, як є – із ранами, зі зрадами і біллю,
Із козаками й чумацькою сіллю,
З князями, шляхтою, царями, кріпаками,
Із християнством, комунізмом і союзом,
Із голодом, із війнами, Майданом,
Із президентом і гетьмАном,
Із тисячАми мільйонних родин
І тих, що піднімали мільярди калин,
Ні, воскрешали, вдихнувши життя –
Своє даючи – проростали в Буття!
Яка ж то місія у вас, вчителю історії, святА –
Минуле народу учні так хотіли пізнавати,
Щоб майбутнє ніхто не зумів в них забрати!
Вчитель історії:
- Як професійно духом боротьби ви запалили!
І молодість має мудрість, що так дає сили
На полі історії свої битви вЕсти
Під знаменом вкраїнської правди та чести!
Школярка:
І ще підходили отак на самотині
До молодиці в берцях вчителі
Усіх предметів –
Кожен щось почути прагнув і хотів
Побути поруч!...
Якоюсь рідною була для кожного…
Відходили потішені і у надії,
Що їх предмет важливий є у ділі
Зростання Українця й Українки –
Мужнього чоловіка і величної жінки!
Що знання, які з любов’ю дають
І цінності ті, якими живуть –
Це уроки, які не закінчуються в часі…
Це промені, а не відрізки
І їхня пролонгація
До електромагнітних хвиль
Видимого спектра, тобто світла,
Десь сягає Вічності,
Яка не має
Географічного і біологічного кінця…
Кожен чув терміни зі своїх предметів,
Уявляв картинки нових сюжетів
Звичних уроків та глибоких ідей…
Тривога минула… а вони все говорили
Про Українців – величних людей!
Прокинулася. Ну і сон!
І не завершений. Ім’я ж то не вгадали…
…
Ім’я я знаю! Його я точно знаю!
Мене ж бо вчителі навчили!
Ім’я тій молодиці - Україна!
Як не впізнати ту…
Яку мене вчили любити,
А дали більше – розуміти,
Що її неможливо не любити!
Дзвінок
Фонова музика 3
Вчитель: Доброго дня, діти!
Учень2: Хто? Я?
Вчитель: Обставина?
Учень3: Ясла повні!
Вчитель: Що?
Дівчата(оголошення розминки)
5 Урок гумору «Розминка». Вам потрібно закінчити думку.
а) Якось вранці я входжу в клас і бачу, хлопці сидять всі під партами, тоді я….
б) Одного разу, йду по школі і мені назустріч Сергій Корнелійович стрибає на
одній нозі з журналом під пахвою і я подумала…
в) Після уроків я перевіряла зошити і раптом виявила в одній з них освідчення в
коханні, я подумала…
г) На останньому сьомому уроці мені дуже захотілося перепочити, а урок вела
Марія Миколаївна, тоді мені прийшла ідея…
__________________________________________________________________________