1.

Словарна робота
Декаданс (у перекладі з латини — «спад») — загальна назва кризових явищ
у мистецтві і культурі кінця 19 — початку 20 століть. Період декадансу позначений настроями
безнадії, розчарування, занепадом життєвих сил, естетизмом. В основі — твердження, що
цивілізація вичерпала себе і вступила в епоху спаду та згасання.

2. Факти, що підтверджують оцінки особистості Бодлера, надані автором підручника:

"БУНТІВЛИВИЙ", "ШОКУЮЧИЙ", "САМОБУТНИЙ"
Бунтівливий:

 Щоб якось виправити становище й повернути «блудного пасинка» на путь істинний,

вітчим вирішив відправити Шарля до південних колоній, виклопотавши йому посаду вчителя.
Бодлер вирушив у морську подорож. Десять місяців, упродовж яких він мандрував на кораблі
південними морями й океанами, вразили поета. Йому не сподобався лише капітан, якому
доручили наглядати за юнаком і керувати його діями. На острові Бурбоні Бодлеру вдалося
втекти від наглядача й іншим кораблем повернутися до Франції.
 Шарля виключили з Паризького колежу за погану поведінку. Поет мріяв про великі
соціальні зміни, а натомість побачив ще більшу прірву, у яку поринало суспільство. Він став
шукати забуття в наркотиках, вині, пристрастях і навіть стражданнях. Це був своєрідний
протест проти аморальної дійсності.
Самобутній :
 Після смерті чоловіка мадам Бодлер вийшла заміж вдруге, за Жана Опіка. Стосунки
вітчима й пасинка не склалися, бо це були вкрай різні люди. Для Жана Опіка маленький
Шарль був неслухом, важкою дитиною, яку потрібно було зробити добропорядним
громадянином. Мати схвалювала все, що робив чоловік, щоб із хлопчика вийшло щось
путяще. Бодлер пізнав гнітючу самотність і нерозуміння: його рішення присвятити життя
літературі обурило батьків. А тут ще й спосіб життя, який він обрав після закінчення колежу:
випадкові знайомі, веселі дівчатка з Латинського кварталу, ексцентрична поведінка.
Відчуження між вітчимом і пасинком дедалі збільшувалося.

 Не дивлячись на те, що мати сповідувала матеріальні « принципи» буржуазного

суспільства, сам Бодлер висміював у своїх творах "господарів життя"— ситих і вдоволених
буржуа, дріб'язкове та меркантильне буржуазне середовище, гостро відчував драматизм
становища мистецтва й художника у буржуазному суспільстві, співчував приниженому й
ображеному люду. Одною з ґрунтовних рис світогляду й творчості Бодлера була
антибуржуазність. Отож для нього було цілком природним узяти участь у Червневій
революції 1848 року.

Шокуючий :

 У 1857 році поет видав збірку «Квіти зла». Назва збірки виражає передовсім основну
концепцію поета, яку він формулював як "здобуття краси зі зла". В одному з листів
поет писав: «Чи треба вам говорити, що в цю жорстоку книжку я вклав своє серце, усю
ніжність, усю релігію, усю ненависть?». Збірка стає "динамітною бомбою, яка впала на
буржуазне суспільство Другої імперії". Проти Бодлера була порушена судова справа.
 Бодлера звинуватили у "грубому реалізмі, який ображає цнотливість". За
опублікування "Квітів зла" автор був засуджений до сплати штрафу у розмірі 300:
франків. Вирок передбачав також заборону і вилучення зі збірки шести віршів, що
фактично означало знищення непроданого накладу і загрожувало поетові
банкрутством. Не дивлячись на це, Бодлер продовжує працювати.

 Шокуючи здаються нам і деякі його цитати: «Я знайшов визначення Прекрасного,

мого Прекрасного. Це щось полум’яне й сумне, щось трохи роз пливчасте, що залишає
місце для здогаду... Таїна, жаль також ознаки краси... Я не стверджую, що радість не
могла б сполучатися з красою, але Радість — одна з її найвульгарніших прикрас, тим
часом як Меланхолія — улюблена подруга».