Текст захисту для наукової конференції

Слайд 1: Добрий день! Я, Вознюк Анастасія, ліцеїстка 10 класу, хочу

представити Вашій увазі дослідницьку роботу на тему: «БЕРНАРД ШОУ ТА
ОСКАР ВАЙЛД. СПІВІСНУВАННЯ У ЛІТЕРАТУРНОМУ ПРОСТОРІ ТА
ОБОПІЛЬНА РЕАКЦІЯ НА ТВОРЧІСТЬ».
Слайд 2: Актуальність моєї наукової роботи полягає в тому, що дані два
найвідоміших представників драматургії боролися за видозміни у житті
людей. Вони прагнули зруйнувати стереотипи та довести, що кожна річ має
зовсім різні значення, треба лише вміти дивитися під іншим кутом.
Слайд 5: Структурно наукова робота складається з чотирьох розділів.
Перший розділ присвячений дослідженню значення творчості митців у світі.
Було досліджено період початку нового напрямку літератури, і визначено, що
Оскар Вайлд та Бернард Шоу – вважалися батьками драматургії, кожен з
яких зробив колосальний внесок в літературну діяльність і саме вони привели
любов до цього жанру людям. Їх твори були безмежно популярними. Але
шлях написання сильно відрізнявся. Один писав коротко і ясно, бо йому було
дуже ліньки багато писати, а інший навпаки, писав цілодобово аби він був
задоволений своєю роботою. Оскар Вайлд та Бернард Шоу також
уславилися парадоксальними афоризмами, які часто захоплювали, дивували
або навіть обурювали людей, які цікавились діяльністю митців. Відомий
вислів читачів щодо парадоксу: «Гострота думок і відточеність парадоксів
настільки захоплюють, що читач ними обдурений протягом усією тривалості
п’єси. Він все вміє підкорити грі, нерідко гра розуму настільки захоплює та
перетворюється на самоціль, тоді враження значущості та яскравості
зароджуються дійсно на порожньому місці».
Слайд 6: Другий роздій було присвячено аналізу біографії та творчості
Бернарда Шоу. Бернард Шоу мав багато досягнень у своїх біографії, що
характеризували його діяльність, але найбільш відомим для всіх він був
батьком гостро - соціальної, інтелектуальної драми. Його твори набули
високої популярності, серед яких виділяють Пігмаліон. Автор цього твору
бачив це життя як інакше. І він всім намагався довести непритаманне
значення тих чи інших предметів. Прожите життя митця дає можливість
втілити власну нестриману жагу до справедливості та уїдливий скептицизм.
Боротьба за нове суспільство була для Шоу невіддільною від боротьби за
таку драму, яка могла б поставити перед глядачем нагальні питання
сучасності. В своїх творах письменник закладає сенс глибокого не поєднання
що до фікцій та справжнього призначення, зовнішнім хибним виглядом
солідності та справжнім внутрішнім ім’ям убогості. Цю приховану ідею він
передає через своїх героїв. Ідея творів закликає не думати про людей
стереотипно, якщо ви не знаєте їх справжню сутність. За довгі роки своєї
творчості, присвячені написанню шедеврів, автор отримав належну оцінку.
Його було нагороджено Нобелівською премією з літератури за п’єсу
«Яблучний візок», а також було присвоєно нагороду "Оскар" за
кінематографічну екранізацію «Пігмаліона». Колись Бернард сказав:
«Видатний митець має удосконалюватися доти, доки йому у цьому не
заважатиме старість».
Слайд 7: Третій роздій було присвячено дослідженню біографії та творчості
Оскара Вайлда. Оскар Вайлд був людиною, для геніальності якої не були
потрібні особливі зусилля. Його лінива творчість дуже швидко набрала
авторитет серед літератури того часу. Характер малого Вайлда ще зі
шкільних років виокремлював його серед інших. Його мудрість, гострий
розум, дотепні висловлювання, безмежний хист до читання - все це вплинуло
на подальше життя хлопця, тяга до всього подібного почала відображатися
на самому Оскарі. Початком літературної кар’єри стала подорож до країн-
мрії літератора. У своїх творах Оскар дуже тонко, з бездоганним смаком
представляє видозміненні поняття обов’язків, честі, відповідальності
англійського дворянина вищого світу. 1890 рік уславлений неабиякою подією
не тільки в житті митця, а й в житті всього світу. Вайлд пише роман
«Портрет Доріана Грея», головна ідея якого - продемонструвати, що таке
справжня велич мистецтва і на що вона здатна. Цей роман став головною
роботою у біографії Оскара Вайлда. Однак відгуки про нього були
неоднозначними. Збереглося багато відомих афоризмів Оскара Вайлда, в
основному, на тему жіноцтва, а ще більше про набридливість жінок. Оскар
казав: «Жінка може зробити чоловіка праведником лише одним способом:
набриднути йому так, що він втратить будь-який інтерес до життя». Сенс цих
слів Вайлд підчув на собі самому. Після призупинення взаємного
підтримування шлюбу Оскар переосмислив свої життєві принципи і відкрив
у собі потяг до чоловіків («Я люблю чоловіків з майбутнім та жінок – з
минулим».
Слайд 8: У четвертому розділі було досліджено ступінь обопільної реакції на
творчість один одного. Обидва приголомшенні митці пів життя провели в
одному місті, але ні разу не пересікалися. Їх велика історія розпочалася не
дуже привітно, не дивлячись на посмішку при зустрічі, «Дуже не полюбили
одне одного, і ця дивна неприязнь була між нами, - за словами Шоу, до
самого кінця, аж поки не пройшов час, і ми перестали бути потішними
новачками». Оскар мав таку саму непривітну думку на рахунок цього
знайомства: «Можна по – різному не любити Шоу. Можна не любити його
п’єси або не захоплюватися його романами..» . Не дивлячись на неприязні,
вони все ж таки дарували одне одному хвилини взаємного освідчення, які не
могли викинути з пам’яті. Вони часто були однієї думки стосовно якоїсь
теми. Їх творчість відображає спільні твердження щодо багатьох речей, вони
бачили сенс життя в одному понятті. Обидва письменники зі світовим ім’ям
створили себе самі, розкрили свій потенціал, жили всупереч загально
прийнятим традиціям та нормам, руйнували стереотипи й створювали нове.
Бернард Шоу про Оскара Вайлда мав дещо цікаву думку. Він часто ставив
собі питання, чому Вайлду так щастить в написанні, якщо він не прикладає
до цього багато зусиль, чому життя йому допомагає, не дивлячись на деякі
його небезгрішні прожитті моменти. Шоу гадав, що Вайлд хоче донести нам
свою неординарну думку стосовно свого прожитого життя і принципів. «Він
не стане нікого любити, він буде егоїстом із егоїстів, уявивши себе
негідником – монстром, ця людина буде робити абсолютно все, що забажає, і
йому все, до єдиного, буде пробачене, така його сутність. Якщо іншими
словами, він приведе вас до думки парадоксу стосовно стереотипного,
традиційного мислення. Але основою буде не звичайне перо, а залізний
доказ, він зробить це за допомогою невиправного доказу, за допомогою теми
життя, життя і смерті». Оскар Вайлд про творчість Бернарда Шоу казав:
«Так, це справді смішно, але якщо комедія лише розважає і не може
зворушити, я вважаю, що даремно пішов на спектакль».
Слайд 9: Отже, дослідивши та проаналізувавши біографію, творчість та
взаємоспілкування цих двох неперевершених «батьків» драматургії, можемо
сказати, що обидва митці дійсно зробили немало для всього світу та
отримали заслужене. Вони були досить різними, але це не завадило їм
отримати спільне високе місце в історії світової культури. Дослідивши,
проаналізувавши та порівнявши біографію та творчість письменників, можна
сказати про цікаве самовираження кожного з них. Не дивлячись на те, що
ззовні вони дуже різні, внутрішній світ мав достатню кількість збігів
стосовно поглядів на життя в обох. Що стосується парадоксу цих двох
митців, то парадокс Бернарда Шоу розкриває в собі зображення
непристойного, супереч логіки життю, життя подвійних стандартів, в якому
абсолютно все містить протилежний зміст. Парадокс Оскара Вайлда - наче
світлий промінь в бездонній темряві парадоксу його опонента. Він розкриває
артистично-філософські погляди митця завдяки точності та яскравості
характеристики героїв, наслідкам його ставлення до світу з неабияким
скептицизмом, бажанню знищити загальноприйняті стереотипи. Вони були
надто різними, але ця різниця їх поєднувала. Протилежності притягуються, і
саме випадкові знайомства стають найважливішими для вас.

Слайд 10: Дякую за увагу!