НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМЕНІ Г. С. КОСТЮКА

Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису

Демида Катерина Євгеніївна

УДК 316.625:378-053.67

ДИСЕРТАЦІЯ

Соціально-психологічні чинники адаптації сільської молоді до

навчання у вищих навчальних закладах І та ІІ рівнів
акредитації

19.00.05 – соціальна психологія; психологія соціальної роботи

Подається на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Дисертація містить результати власних Науковий керівник:

досліджень. Використання чужий ідей, Литвинчук Леся Михайлівна,
результатів і текстів мають посилання доктор психологічних наук,
на відповідне джерело старший нуковий співробітник
К.Є.Демида

Київ – 2021
 АНОТАЦІЯ
Демида К.Є. Соціально-психологічні чинники адаптації сільської молоді
до навчання у вищих навчальних закладах І та ІІ рівня акредитації. –
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття
наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 –
соціальна психологія, психологія соціальної роботи. – Інститут психології імені Г.С.
Костюка НАПН України, Київ, 2021.
У дисертації обґрунтовано теоретичні положення про сукупність соціально-
психологічних чинників процесу адаптації молоді до навчання у закладах вищої
освіти. Розкрито диференційний вплив соціально-психологічних чинників на молодь
з сільського соціокультурного середовища. Досліджено сукупність особистісних
рис, що сприяють процесу адаптації особистості та підвищують її адаптаційний
потенціал. Проведено порівняльний аналіз наявності цих рис у студентів з сільської
та міської місцевості, їх рефлексивної самооцінки та оцінки даної їм викладачами.
У першому розділі викладено теоретико-методологічні засади дослідження
процесу соціально–психологічної адаптації особистості, проаналізовано основні
теоретичні позиції вивчення проблеми психологічних чинників, що впливають на
рівень адаптаційних можливостей особистості.
За результатами теоретичного аналізу проблеми, з’ясовано, що до важливих
складових адаптаційних можливостей особистості студента належать: тип
темпераменту, особливості характеру, загальний інтелект, соціальний інтелект,
комунікативний потенціал, рівень самооцінки, сформованість мотивації діяльності,
вольові параметри.
Теоретично з’ясовано, що соціально-психологічну адаптацію можна визначити
як процес оптимальної відповідності особистості та професійного і навчального
середовища. У випадку адаптації студентів до умов закладів вищої освіти, ці дві
сторони будуть такими: адаптація до умов навчального процесу і соціально-
психологічна адаптація у навчальній групі. До переліку основних соціально-
психологічних чинників, що впливають на процес адаптації студентів можна
віднести чинники нового навчального середовища, нового соціально-

2
психологічного

3
середовища, нового інформаційно-когнітивного простору та чинник професійного
середовища. Зазначені чинники можуть здійснювати як позитивний, так і
негативний вплив на процес адаптації студентської молоді. Це може залежати від
психологічних особливостей особистості, пояснення якої припускає сукупність
внутрішніх умов, що змінюються під дією зовнішніх впливів.
У другому розділі охарактеризовано диференційний характер впливу
соціально-психологічних чинників на процес адаптації молоді, розкрито
несприятливі чинники адаптації у виборі сільських та міських студентів та описано
перший етап емпіричного вивчення впливу соціально-психологічних чинників на
процес адаптації студентської молоді.
У роботі запропоновано визначення поняття «міська молодь» – «велика група
молоді певного суспільства, об’єднана ознаками поселенської належності, що
відрізняється від сільської ширшими можливостями соціальної та професійної
мобільності, часто без раннього залучення до продуктивної виробничої діяльності,
вищими за показниками рівнем освіти». З’ясовано, що міський соціум теж відіграє
роль соціокультурного мікроклімату, який впливає на формування ціннісних і
соціально-професійних орієнтацій міської молоді.
Попередній аналіз наукової літератури надав загальну картину сприятливої та
негативної дії цих чинників. Тому важливою була оцінка ставлення студентів до
особливостей їх впливу. Аналіз наукової літератури дозволив з’ясувати, що
особистісні характеристики молоді з різних соціально-демографічних груп
належним чином не враховувалися при дослідженні процесу соціально-
психологічної адаптації. З метою поглиблення уявлень про
диференційний вплив соціально- психологічних чинників на
процес адаптації молоді з різних соціально- демографічних
груп населення, та відповідно до мети дослідження, було опитано 202 респондента −
103 особи, які прибули на навчання з сільської та 99 осіб з міської місцевості.
Усі вони є студентами трьох закладів вищої освіти: Вінницького медичного
коледжу ім. акад. Д.К. Заболотного, Вінницького коледжу будівництва і архітетури
Київського національного університету будівництва і архітектури,

4
Технологічно-промислового коледжу Вінницького національного аграрного

5
університету.
Серед чинників, що найбільше сприяють процесу адаптації, респонденти з сіл
відзначили у сфері нового навчального середовища задовільну інфраструктуру, у
сфері соціально-психологічного простору: нових друзів та знайомих, кваліфікованих
викладачів, у когнітивному середовищі – засвоєння нових знань, умінь та навичок.
Професійний простір студенти відзначили, як наслідок вдало зробленого вибору
спеціальності.
До найбільш позитивних чинників нового навчального середовища, міська
молодь зарахувала виплати стипендії, у новому соціально-психологічному
середовищі: нових друзів та кваліфікованих викладачів, до когнітивного простору
віднесла отримання нових знань та навичок, у професійному середовищі відзначила
вдало зроблений вибір спеціальності.
До негативних чинників, найбільший відсоток сільських респондентів
зарахували проблеми матеріального характеру, незадоволення життям в гуртожитку,
зменшення кількості контактів з близькими та рідними, труднощі у налагодженні
міжособистісних стосунків і відсутність можливості культурно та організовано
відпочивати. У новому когнітивно-інформаційному середовищі, у багатьох
опитуваних виникли проблеми з засвоєнням більшого обсягу навчального матеріалу.
Емпіричним шляхом з’ясовано, що міська молодь негативно відзначила
інфраструктуру закладу вищої освіти, суворих та вимогливих викладачів. Також
міські респонденти зустрілись зі складностями засвоєння великого обсягу нової
навчальної інформації.
На основі вище викладеного, з’ясовано, що сільська та міська молодь
диференційно реагує на вплив соціально-психологічних чинників. Крім того, аналіз
обставин, що ускладнюють життя студентів, показав більшу негативність впливу
соціально-психологічних чинників на процес адаптації сільської молоді. Тому
подальше дослідження було спрямовано на вивчення психологічних параметрів
особистості, що сприяють процесу соціально-психологічної адаптації.
У третьому розділі проведено порівняльну характеристику особистісних рис
сільських та міських студентів, охарактеризовано особистісні риси, що впливають

6
на

7
ефективність процесу адаптації за оцінками студентів та викладачів, здійснено
порівняльний аналіз особистісного профілю сільського та міського студента.
Емпіричне дослідження здійснювалось за допомогою таких методик:
шістнадцятифакторний особистісний опитувальник Р. Кеттела (особливу аналітичну
цінність становило те, що більшість факторів методики відображають психологічні
чинники, які впливають на період адаптації студентської молоді до навчання у
ЗВО); методика особистісного диференціалу Ч. Осгуда (числовий вираз кожної з рис
за цією методикою та її розташування в семантичному полі обчислювався за
формулою на основі моделі семантичного простору); опитування студентів та
викладачів з метою визначення особистісних рис, що сприяють процесу адаптації.
На першому етапі виявлено статистично значущі відмінності між сільськими і
міськими студентами за шістьма особистісними факторами із 16 (за методикою
Р.Кеттела). До вибірки ввійшли 102 студента з груп нового набору – 54 із міста і 48 з
села. Ці дані розподілилися за чотирма групами, що відображають інтелектуальні
особливості (фактор М), емоційно-вольові особливості (фактор С), комунікативні
риси та особливості міжособистісної взаємодії (фактори A, N, Q2) і фактор
самооцінки MD.
На другому етапі було з’ясовано суть психологічних відмінностей між обома
групами студентів, та вплив цих особливостей на адаптаційну спроможність.
Порівняльний аналіз здійснювався за методикою особистісного диференціалу.
Опитано 121 особу (61 село, 60 місто). Студентам пропонувалось в процесі
самооцінки визначали наявність в себе особистісних рис, що впливають на процес
адаптації за допомогою опитувальника, що містить 26 континуальних пар.
Виявлено суттєву різницю між рефлексивними оцінками сільських та міських
студентів, за результатами методики особистісного диференціалу. Міська молодь
оцінила себе як більш комунікабельну, вольову, відкриту, творчу, ініціативну,
життєрадісну, виховану, цілеспрямовану, тактовну, ввічливу та наполегливу.
Натомість, сільська молодь більш позитивно оцінила наявність в себе лише двох
рис: уважність та самостійність.
На третьому етапі досліджувалось уявлення викладачів про психологічні

8
особливостей сільських та міських студентів, з урахуванням їх ролі в процесі
адаптації до навчання у закладах вищої освіти.
Опитування 60 викладачів показало, що вони значно вище оцінюють сільських
респондентів за більшістю рис семантичного профілю. Відповідно до цього, сільські
студенти переважають міських за вираженням таких рис як доброзичливість,
врівноваженість, адекватність, відповідальність, самостійність, організованість,
ввічливість, доброта. Проте, за оцінкою тих рис, що є важливими для успішного
процесу соціально-психологічної адаптації, викладачі вище оцінили студентів
міського походження.
Результати емпіричного дослідження показали, що молодь з сільського
соціокультурного середовища, адаптуючись до нового навчального, соціально-
психологічного, інформаційного та професійного середовища у більшій мірі
відчуває несприятливу дію психосоціальних чинників, порівняно з молоддю з міст.
Крім того, рівень сформованості особистісних рис, які визначають здатність
молодої людини адаптуватись до певного соціокультурного середовища, зокрема,
до умов навчання закладів вищої освіти, має відсоткові переваги в оцінках молоді
міського походження. У четвертому розділі описано основні напрямки роботи, які
сприятимуть соціально-психологічній адаптації молоді сільського походження до
навчання у закладах вищої освіти. Програма формувального впливу була
спланована у двох напрямах: 1) загальному, зміст якого
передбачав створення програми цілеспрямованої роботи
адміністрації, педагогічного колективу та психологічної служби закладу вищої
освіти у напрямку оптимізації процесу адаптації молоді сільського походження до
нового соціально-психологічного та інформаційного середовища; 2) спеціальному,
реалізація якого потребувала виконання розвивальної роботи засобами
соціально˗психологічного тренінгу сприяння психологічній
адаптації студентів сільського походження до нового соціального середовища,
формування навичок конструктивного спілкування та ефективної взаємодії,
підвищення рівня самосприйняття та прийняття інших, на основі підвищення
самооцінки.

9
Повторне опитування, щодо ставлення молоді до несприятливих соціально-

10
психологічних чинників процесу адаптації дало змогу зробити висновок, що вплив
кожного з 13 несприятливих чинників, після впровадження програми, знизився в
межах 10-15%.
Перспективи подальшого дослідження соціально-психологічних чинників
адаптації сільської молоді до навчання у вищих навчальних закладах І та ІІ рівнів
акредитації ми пов’язуємо із вивченням закономірностей та механізмів адаптації
сільської молоді до навчання у закладах вищої освіти.
Ключові слова: соціально-психологічні чинники, адаптація, диференційний
вплив, адаптаційні можливості, адаптаційний потенціал, особистісний диференціал.

Demyda K. Social and psychological factors of adaptation of rural youth to

training in higher educational institutions I and II of level of accreditation. –
Qualifying scientific work on the rights of manuscripts. Thesis for a candidate degree in
psychological sciences in specialty 19.00.05 – social psychology, psychology of social
work. – G.S. Kostiuk Institute of Psychology of the NAPS of Ukraine, Kyiv, 2020.
The dissertation substantiates the theoretical provisions on the set of socio–
psychological factors of the process of adaptation of young people to study in higher
education institutions. The differential influence of socio–psychological factors on young
people from rural socio–cultural environment is revealed. The set of personality traits that
contribute to the process of personality adaptation and increase its adaptive potential has
been studied. A comparative analysis of the presence of these traits in students from rural
and urban areas, their reflexive self–esteem and assessment given to them by teachers.
In the first section the theoretical and methodological bases of research of process of
social and psychological adaptation of the person are stated, the basic theoretical positions
of studying of a problem of the psychological factors influencing a level of adaptive
possibilities of the person are analyzed.
According to the results of theoretical analysis of the problem, it was found that the
important components of the adaptive capabilities of the student's personality include
temperament type, character traits, general intelligence, social intelligence, communicative
potential, self–esteem, motivation, volitional parameters.

11
 It is theoretically clear that socio–psychological adaptation can be defined as the
process of optimal matching of personality and professional and educational environment.
In the case of adaptation of students to the conditions of higher education institutions,
these two sides will be as follows: adaptation to the conditions of the educational process
and socio–psychological adaptation in the study group. The list of the main socio–
psychological factors influencing the process of adaptation of students includes the factors
of the new educational environment, the new socio–psychological environment, the new
information– cognitive space and the factor of the professional environment. These factors
can have both positive and negative impact on the process of adaptation of student youth.
This may depend on the psychological characteristics of the individual, the explanation of
which involves a set of internal conditions that change under the influence of external
influences.
The second section describes the differential nature of the impact of socio–
psychological factors on the process of youth adaptation, reveals the unfavorable
adaptation factors in the choice of rural and urban students and describes the first stage of
empirical study of the impact of socio–psychological factors on the adaptation process of
student youth.
The paper proposes the definition of “urban youth” – “a large group of young people
of a certain society, united by signs of settlement, which differs from the rural wider
opportunities for social and professional mobility, often without early involvement in
productive production, higher education” . It was found that urban society also plays the
role of socio–cultural microclimate, which influences the formation of value and socio–
professional orientations of urban youth.
Preliminary analysis of the scientific literature provided a general picture of the
favorable and negative effects of these factors. Therefore, it was important to assess the
attitude of students to the peculiarities of their influence. The analysis of the scientific
literature revealed that the personal characteristics of young people from different socio–
demographic groups were not properly taken into account in the study of the process of
socio–psychological adaptation
In order to deepen the understanding of the differential influence of socio–

12
psychological factors on the process of adaptation of young people from different socio–

13
demographic groups, and in accordance with the purpose of the study, 202 respondents
were interviewed – 103 people who came to study from rural and 99 people from urban
areas. All of them are students of three institutions of higher education: Vinnytsia Medical
College. acad. D.K. Zabolotny, Vinnytsia College of Construction and Architecture of
Kyiv National University of Construction and Architecture, Technological and Industrial
College of Vinnytsia National Agrarian University.
Among the factors that most contribute to the process of adaptation, respondents
from villages noted a satisfactory infrastructure in the new learning environment, in the
field of socio–psychological space: new friends and acquaintances, qualified teachers, in
the cognitive environment – the acquisition of new knowledge, skills and abilities.
Students noted the professional space as a result of a successful choice of specialty.
Among the most positive factors of the new learning environment, urban youth
included scholarship payments in the new socio–psychological environment: new friends
and qualified teachers, the cognitive space included the acquisition of new knowledge and
skills, in the professional environment noted a successful choice of specialty.
Among the negative factors, the largest percentage of rural respondents included
financial problems, dissatisfaction with life in the dormitory, reduced contact with
relatives, difficulties in establishing interpersonal relationships and lack of opportunities
for cultural and organized recreation. In the new cognitive–information environment, many
respondents had problems with mastering a larger amount of educational material.
Empirically, it has been found that urban youth have negatively noted the infrastructure of
higher education institutions, strict and demanding teachers. City respondents also
encountered difficulties in assimilating a large amount of new educational information.
Based on the above, it was found that rural and urban youth respond differently to
the influence of socio–psychological factors. In addition, the analysis of circumstances that
complicate the lives of students, showed a greater negative impact of socio–psychological
factors on the process of adaptation of rural youth. Therefore, further research was aimed
at studying the psychological parameters of personality that contribute to the process of
socio– psychological adaptation.

14
 The third section compares the personality traits of rural and urban students,
describes the personality traits that affect the effectiveness of the adaptation process
according to students and teachers, comparative analysis of the personal profile of rural
and urban students.
Empirical research was carried out using the following methods: sixteen–factor
personal questionnaire R. Kettel (special analytical value was that most factors of the
method reflect the psychological factors that affect the period of adaptation of student
youth to study in ZVO); the method of personal differential Ch. Osgood (numerical
expression of each of the features of this method and its location in the semantic field was
calculated by a formula based on the model of semantic space); survey of students and
teachers to identify personality traits that contribute to the adaptation process
At the first stage, statistically significant differences were found between rural and
urban students on six personal factors out of 16 (according to the method of R. Kettel).
The sample included 102 students from the groups of the new set – 54 from the city and 48
from the village. These data were divided into four groups, reflecting intellectual
characteristics (factor M), emotional and volitional characteristics (factor C),
communicative traits and features of interpersonal interaction (factors A, N, Q2) and self–
esteem factor MD.
In the second stage, the essence of psychological differences between the two
groups of students and the influence of these features on adaptability were clarified.
Comparative analysis was performed by the method of personal differential. 121 people
were interviewed (61 villages, 60 cities). Students were asked in the process of self–
assessment to determine the presence of personality traits that affect the process of
adaptation using a questionnaire containing 26 continuous pairs.
There is a significant difference between the reflective assessments of rural and
urban students, according to the results of the method of personal differential. Urban youth
assessed themselves as more sociable, strong–willed, open, creative, proactive, cheerful,
educated, purposeful, tactful, polite and persistent. Instead, rural youth were more positive
about having only two traits: attentiveness and independence.

15
 At the third stage, teachers’ perceptions of the psychological characteristics of rural
and urban students were studied, taking into account their role in the process of adaptation
to learning in higher education institutions.
A survey of 60 teachers showed that they rated rural respondents much higher on
most semantic features. Accordingly, rural students are dominated by urban in terms of
such traits as friendliness, balance, adequacy, responsibility, independence, organization,
politeness, kindness. However, in assessing the features that are important for the
successful process of socio–psychological adaptation, teachers rated students of urban
origin higher.
The results of the empirical study showed that young people from rural socio–
cultural environments, adapting to the new educational, socio–psychological,
informational and professional environment are more likely to experience adverse effects
of psychosocial factors, compared to young people from cities. In addition, the level of
formation of personality traits that determine the ability of young people to adapt to a
socio–cultural environment, in particular, to the conditions of higher education, has a
percentage advantage in the assessments of young people of urban origin.
The fourth section describes the main areas of work that will contribute to the socio–
psychological adaptation of young people of rural origin to study in higher education. The
program of formative influence was planned in two directions:
1) general, the content of which provided for the creation of a program of purposeful
work of the administration, teaching staff and psychological service of higher education in
optimizing the process of adaptation of rural youth to the new socio–psychological and
information environment;
2) special, the implementation of which required the development of developmental
means of socio–psychological training to promote psychological adaptation of rural
students to the new social environment, the formation of skills of constructive
communication and effective interaction, increase self–perception and acceptance of
others, based on self– esteem.
A second survey on the attitude of young people to adverse socio–psychological
factors of the adaptation process allowed us to conclude that the impact of each of the 13

16
adverse factors, after the implementation of the program, decreased by 10 – 15%.

17
 Prospects for further study of socio–psychological factors of adaptation of rural
youth to study in higher education institutions of I and II levels of accreditation, we
associate with the study of patterns and mechanisms of adaptation of rural youth to study
in higher education institutions.
Key words: socio–psychological factors, adaptation, differential influence, adaptive
possibilities, adaptive potential, personal differential.

18
 СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Публікації у фахових виданнях, включених до переліку, затвердженого

МОН України
1.1. Демида К.Є. Формування соціально-психологічних особливостей людини під
впливом зовнішнього середовища села та міста / Катерина Демида // Актуальні
проблеми психології : зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН
України / за ред. С.Д. Максименка. – К. : Вид –во «А.С.К.», 2010. – Т. 1, ч.27. –
С.128- 131.
1.2. Демида К. Є. Психологічні чинники адаптаційних можливостей студентської
молоді / Катерина Демида // Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць
Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України / за ред. С.Д. Максименка. –
К.
: Вид –во «А.С.К.», 2010. – Т. 1, ч.29. – С.116-119.
1.3. Демида К. Є. Соціально – психологічні особливості сільської та міської молоді у
зарубіжних наукових дослідженнях / Катерина Демида // Збірник наукових праць
Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України / за ред. С.Д. Максименка. –
К.
: Вид –во «ГНОЗІС», 2011 − Т. ХІІІ, ч.3. – С.130-138.
1.4. Демида К. Є. Роль соціально – психологічних чинників у процесі адаптації
студентської молоді до навчання у ЗВО / Катерина Демида // Актуальні проблеми
психології : зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України /
за ред. С.Д. Максименка. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І.Франка, 2011 – Т.VII,
вип.26.
– С. 121-129.
1.5. Демида К.Є. Особливості впливу соціально-психологічних чинників на процес
адаптації студентської молоді / К.Є. Демида // Педагогічний процес: теорія і
практика
: зб. наук. праць Київського університету імені Бориса Грінченка . – К., 2012. – Вип.
2. – С.184-194.

19
1.6. Демида К.Є. Порівняльна характеристика особистісних рис сільських та міських
студентів / Катерина Демида // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.
Костюка НАПН України «Проблеми загальної та педагогічної психології». – К.,
2012.
– Т. 14, ч.2. – С. 87-93.

20
1.7. Демида К.Є. Особливості соціально-психологічних чинників адаптації сільської
та міської молоді до навчання у ЗВО / Катерина Демида // Практична психологія та
соціальна робота. – 2012.− №7. – С. 59-64.
1.8. Демида К.Є. Особистісні риси, що впливають на процес адаптації (за оцінками
студентів та викладачів) / Катерина Демида // Практична психологія та соціальна
робота. – 2013.− №7. – С. 43-49
1.9. Демида К.Є. Особливості процесу соціально-психологічної адаптації особистості
пов’язані з навчанням у ЗВО / Катерина Демида // Актуальні проблеми психології :
зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України. – К. : Фенікс,
2014. – Т. 11, вип. 9. – С. 307-318.
1.10 Демида К.Є. Соціально-психологічна програма заходів зі сприяння адаптації
сільської молоді до навчання у вищих закладах освіти І-ІІ рівня акредитації / К.Є.
Демида // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України.
Серія : Психологія. – 2019. Вип. 2 - Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadpn_2019_2_3

2. Наукові праці у зарубіжних виданнях:

2.1. Демида Е. Теоретический анализ социально-психологических особенностей
сельськой молодежи в контексте их влияния на адаптацию к учебной деятельности в
ВУЗЕ // Современный научный вестник: Психология и социология. – Белгород :
Руснаучкнига, 2015. №2 (249). С. 5-12.
2.2. Демида К. Є. Вплив соціально-психологічних чинників на процес адаптації
студентської молоді / Катерина Демида // Новината за напреднали наука:
Филологични науки. Психология и соціологія – София : «Бял ГРАД-БГ» ООД, 2011.
– С. 83–87.

3. Статті в збірниках матеріалів наукових конференцій:

3.1. Демида К. Є. Досвід зарубіжних досліджень соціально-психологічних
особливостей сільської та міської молоді / Катерина Демида // Актуальні наукові
дослідження: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ, 30

21
серпня 2011) / Збірка наукових праць. − К.: НАИРИ, 2011. – С. 45−49.
3.2. Демида К. Є. Соціально-психологічні особливості сільської та міської молоді у
зарубіжних наукових дослідженнях /Катерина Демида// Соціалізація особистості в
умовах системних змін: теоретичні та прикладні проблеми: матеріали Шостої
Міжнародної науково-практичної конференції (Інститут психології імені Г. С.
Костюка НАПН України, 2011. К. : Вид –во «ГНОЗІС», 2011. – С. 130−138.
3.3. Демида К.Є. Соціально-психологічні чинники адаптації студентської молоді до
навчання у ЗВО/ Катерина Демида // Психолого-педагогічні проблеми розвитку
особистості в сучасних соціокультурних умовах: зб.наук.праць / Вінницький
обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників: за ред. А.І.
Анцибора. – Вінниця : ВОІПОПП, 2011. – С.97−102.
3.4. Демида К.Є. Формування соціально-психологічних особливостей людини під
впливом зовнішнього середовища села та міста / Катерина Демида // Соціологія
праці та зайнятості: шляхи інституціоналізації та перспективи розвитку: зб. Наук.
пр. ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції / за заг.ред. М.П.
Лукашевича. – К. : ІПК ДСЗУ, 2011. – С. 110−117.
3.5. Демида К.Є. Вплив соціально-психологічних особливостей сільської та міської
молоді на процес адаптації до навчання у ЗВО / Катерина Демида // Соціалізація
особистості в умовах системних змін: теоретичні та прикладні проблеми: матеріали
Міжнародної науково-практичної конференції (Інститут психології імені Г. С.
Костюка НАПН України. – К. : Вид –во «ГНОЗІС», 2012. – С.87-93.
3.6. Демида К.Є. Особливості процесу соціально-психологічної адаптації особистості
пов’язані з навчанням у ЗВО / Катерина Демида // Соціалізація особистості в умовах
системних змін: теоретичні та прикладні проблеми: матеріали Міжнародної
науково- практичної конференції (Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН
України), К.
: Вид –во «Фенікс», 2014. – С. 307-318.
3.7. Демида К.Є. Роль соціально-психологічних чинників у процесі адаптації
студентської молоді з різних соціально-демографічних груп населення/ Катерина
Демида // Актуальні проблеми психології особистості та міжособистісних взаємин:

22
Матеріали ІV міжнародної науково-практичної конференції /за ред. С.Д.
Максименка,

23
Л.А. Онуфрієвої. – Кам’янець-Подільський: «Медебори-2006», 2012. – С.116-120.
3.8. Демида К.Є. Соціально-психологічна програма заходів зі сприяння адаптації
сільської молоді до навчання у вищих закладах освіти І-ІІ рівня акредитації /
Катерина Демида // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції
«Інноваційні наукові дослідження у галузі педагогіки та психології» м. Запоріжжя,
7-8 лютого 2020 р. – Запоріжжя: Класичний приватний університет, 2020. – Ч.ІІ. –
С.92-97.

24
 ЗМІСТ

ВСТУП.............................................................................................................................19
РОЗДІЛ I. Теоретико-методологічний аналіз проблеми соціально-психологічної
адаптації студентської молоді.....................................................................................26
1.1. Особливості процесу соціально-психологічної адаптації особистості,
пов’язані з навчанням у закладах вищої освіти.................................................26
1.2. Основні соціально-психологічні чинники впливу на адаптаційний процес
студентської молоді..............................................................................................33
1.3. Психологічні чинники, що впливають на рівень адаптаційних
можливостей особистості.....................................................................................43
1.4. Теоретичний аналіз соціально-психологічних особливостей сільської
молоді в контексті їх впливу на адаптаційний процес.....................................56
Висновки до розділу І…......................................................................................69
РОЗДІЛ II. Методичні засади дослідження соціально-психологічних чинників
адаптації молоді до навчання у закладах вищої
освіти...............................................................................................................................72
2.1. Диференційний характер впливу соціально-психологічних чинників на
процес адаптації молоді.......................................................................................72
2.2. Особливості соціально-психологічних чинників адаптації сільської та
міської молоді.......................................................................................................81
2.3. Дезадаптивні чинники адаптації у виборі сільських та міських
студентів…............................................................................................................91
Висновки до розділу ІI.........................................................................................95
РОЗДІЛ III. Емпіричне дослідження соціально-психологічних чинників
адаптації сільської молоді до навчання у закладах вищої освіти........................98
3.1. Порівняльна характеристика особистісних рис сільських та міських
студентів…............................................................................................................98
3.2. Особистісні риси, що впливають на ефективність процесу адаптації за
оцінками студентів та викладачів…..................................................................105

25
 3.3. Порівняльний аналіз особистісних профілів сільських та міських
студентів…...........................................................................................................110
3.4. Основні тенденції в оцінюванні сільської та міської молоді
викладачами.........................................................................................................122
Висновки до розділу ІІІ…...................................................................................136
РОЗДІЛ ІV. Комплексна програма сприяння адаптації молоді сільського
походження до навчання у вищих закладах освіти І-ІІ рівня
акредитації....................................................................................................................139
4.1 Організація та проведення заключного етапу експериментального
дослідження.........................................................................................................139
4.2 Комплексна програма сприяння адаптації молоді сільського походження
до навчання у вищих закладах освіти І-ІІ рівня
акредитації............................................................................................................155
4.3 Соціально-психологічний тренінг як засіб сприяння адаптації молоді
сільського походження до навчання у закладах вищої освіти.......................170
Висновки до розділу IV......................................................................................179
ВИСНОВКИ...................................................................................................................181
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ......................................................................184
ДОДАТКИ.......................................................................................................................204

26
 ВСТУП

Актуальність теми. Сучасна особистість формується під впливом багатьох

зовнішніх чинників. Вона розвивається в середовищі своєї сім’ї, соціального і
національного оточення, наслідуючи ті зразки поведінки, які допомагають її
соціальному самовизначенню.
Соціальне середовище є провідним фактором розвитку особистості в контексті
соціогенетичних теорій. Така позиція властива прибічникам біхевіористичної
орієнтації (А.Бандура, Дж. Уотсон, Р. Хенкі), а також прихильникам культурно-
історичної концепції розвитку (Л.С. Виготський). Відповідно до положень
біхевіористичної теорії, все в поведінці людини: цінності, установки й емоційні
реакції, визначаються впливом зовнішнього середовища. Сутність культурно-
історичної теорії полягає в твердженні, що власне всі людські психічні функції і
форми поведінки, формуються як наслідок оволодіння зовнішніми засобами
культурної поведінки та мислення.
Розуміння адаптації багато в чому залежить від особливостей середовища, які
визначають можливості й характер взаємодії, обмежують форми адаптації і задають
критерії успішності цього процесу. Соціально-психологічна адаптація традиційно
виділяється серед інших видів адаптації на основі локалізації середовища, з яким
взаємодіє індивід. Активне пристосування індивіда до соціального середовища має
неперервний характер, але найбільше виявляється під час зміни діяльності людини
та її соціального оточення.
Соціальна адаптація до навчальної діяльності є найважливішою складовою
процесу соціальної адаптації молоді до умов дійсності, яка змінюється.
Психологічний аспект цього явища відображає хід пристосування особистості до
існування в соціумі, відповідно з потребами, мотивами та інтересами самої
особистості. У зв’язку з цим, під соціально-психологічною адаптованістю розуміють
стан оптимальної відповідності особистості та соціального оточення у процесі
здійснення обраної діяльності.

27
 Вплив соціального середовища на молодь сільського походження ґрунтовно
досліджувався сучасними науковцями. Детермінанти поведінки сільської та міської
людини вивчала Л.Е. ОрбанЛембрик. Зокрема досліджувалася особливості
депресивних розладів серед сільського населення у роботах Ж. І. Білостоцької.
Спосіб життя і проблеми української молоді в сільській місцевості докладно
висвітлено Н.В. Комаровою, І.Д. Звєрєвою, В. О. Чигрином. Особистість сільського
й міського вчителя у своїх наукових працях порівнює А. І. Анцибор. У свою чергу
світоглядно- ціннісні орієнтири сільської молоді досліджувалися І. В. Войтюк. У
роботах І.Г. Дубова порівнювався рівень загальної психічної активності жителів
села і міста. Також розглядались соціально-психологічні особливості сільської та
міської спільнот, ставлення міської та сільської молоді до категорії «бідність-
багатство» у дослідженнях І.Г. Губеладзе; ментальність міста і села у наукових
роботах Л.О. Лозової. Творчі дозвіллєві практики як фактор формування соціальної
субєктивності сільських підлітків у працях Л.В. Дикань. Попри відмінності у
проблематиці, спільним для цих робіт є те, що автори враховують сільське та міське
середовище як важливий фактор формування психологічних особливостей
особистості.
У зарубіжних дослідженнях соціально-психологічні особливості сільської
молоді охарактеризовані такими представниками практичної психології, як Ч.Д.
Спілбергером, вікової психології Р.К. Свеймом, у межах соціальної психології −
Д.Г.Баджемою, В.В. Міллером, суспільної психології − Р.Брауном, В. E.Коплендом,
E. Дж. Кoстеллo. Провідними проблемами у дослідженнях зарубіжних авторів є
профілактика шкідливих звичок, алкогольна та наркотична залежність, девіантна
поведінка, підтримка психічного і фізичного здоров’я сільського населення. Також
досліджуються і описуються особливості міжособистісних, сімейних та родинних
стосунків, характерних для міського та сільського середовища.
Варто зазначити, що в численних дослідженнях процесу адаптації особистості
до навчання у закладах вищої освіти, епізодично враховувалися психологічні
особливості представників різних соціально-демографічних груп населення.
Актуальність та недостатня розробленість означеної проблеми в сучасній

28
психолого-педагогічній теорії та практиці зумовили вибір теми дисертаційного

29
дослідження «Соціально-психологічні чинники адаптації сільської молоді до
навчання у вищих навчальних закладах І та ІІ рівнів акредитації».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконано в межах науково-дослідних робіт
лабораторії вікової психофізіології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН
України: «Психофізіологічні закономірності професійного самоздійснення
особистості» (реєстраційний номер – 0113U001126, 2013-2015 рр.) та
«Психофізіологічне забезпечення професійного самоздійснення фахівця в умовах
соціально-економічних перетворень» (реєстраційний номер – 0116U004815, 2016-
2018 рр.).
Тему дисертації затверджено вченою радою Інституту психології імені
Г.С.Костюка НАПН України (протокол № 1 від 28.01.2010 р.) та погоджено з Радою
з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні
(протокол № 2 від 22.04.10 р.).
Об’єкт дослідження − адаптація студентів до навчання у закладах вищої
освіти.
Предмет дослідження − соціально-психологічні чинники адаптації сільської
молоді до навчання у закладах вищої освіти І-ІІ рівня акредитації.
Мета дослідження: визначити соціально-психологічні чинники, що
зумовлюють успішність адаптації сільської молоді до навчання у закладах вищої
освіти І-ІІ рівня акредитації, та розробити на цій основі систему заходів, спрямовану
на сприяння адаптації таких студентів.
Гіпотезою дослідження є припущення, що сільське та міське соціокультурне
середовище диференційно впливають на формування особистісних рис, що
визначають здатність молодої людини адаптуватись до певного соціокультурного
середовища, зокрема, умов навчання закладів вищої освіти.
Для досягнення мети та перевірки висунутих припущень було визначено
основні завдання дослідження:
1. Здійснити теоретико-методологічний аналіз проблеми соціально-
психологічної адаптації студентської молоді.

30
 2. Обґрунтувати методичні засади дослідження соціально-психологічних
чинників адаптації сільської молоді до навчання у закладах вищої освіти.
3. На основі результатів емпіричного дослідження визначити особистісні профілі
сільських та міських студентів, а також основні соціально-психологічні чинники, що
зумовлюють успішність адаптації сільської молоді до навчання у закладах вищої
освіти.
4. Розробити комплексну програму сприяння адаптації молоді сільського
походження до навчання у закладах вищої освіти і перевірити її ефективність.
Теоретико-методологічну основу дослідження складають загальнонаукові
принципи соціокультурної детермінації психічних процесів і явищ: принципи
системності, розвитку, єдності зовнішнього і внутрішнього ( Л.С. Виготський, О.М.
Леонтьєв, Г.С. Костюк, А.В.Петровський, С.Л. Рубінштейн); наукові уявлення про
взаємодію соціальних та особистісних чинників процесу адаптації (Т.В. Алексєєва,
Ю.О. Бохонкова, О.І. Борисенко, І.І. Бойко, В.П. Казміренко, Л.В. Литвинова, І.Л.
Мушарапова); концепція соціально-психологічних особливостей адаптації як
процесу активного пристосування індивіда до умов соціального середовища
(Ю.А. Александровський, Г.О. Балл, Ф.Б. Березін, В.С. Мерлін, І.А. Милославова,
А.А. Налчаджян, Н.В. Чепелєва); система узагальнених показників, що сприяють
адаптації особистості (Т.В. Алексєєва, Ю.С. Бабахан, В.І. Гарбузов, Н.Г. Колизаєва,
О. М. Кокун, А.Г. Маклаков, С.Д. Максименко, І.А. Милославова, С.Д. Смирнов,
О.М. Швед).
Для розв’язання поставлених у дисертації завдань та досягнення мети
використано загальнонаукові методи:
теоретичні – аналіз, синтез, порівняння, систематизація, узагальнення
наукової літератури з проблеми дослідження соціально-психологічних чинників
адаптації сільської молоді до навчання у вищих навчальних закладах;
емпіричні: психолого-педагогічний експеримент (констатувальний і
формувальний етапи), спостереження, бесіда, методи активного соціально-
психологічного навчання, психодіагностичні методи (шістнадцятифакторний
особистісний опитувальник Р. Кеттела; методика особистісного диференціалу

31
Ч. Осгуда; опитування студентів та викладачів з метою визначення особистісних
рис, що сприяють процесу адаптації), які забезпечили реалізацію експерименту;
кількісні: кореляційний, факторний, дисперсійний аналіз, критерій Вілкоксона,
критерій Стьюдента з наступною їх якісною інтерпретацією.
Обробку даних виконано за допомогою комп’ютерного пакету системних
програм SPSS – версія 17.0.
Наукова новизна й теоретичне значення результатів дослідження полягає в
тому, що:
вперше:
- визначено основні соціально-психологічні чинники адаптації сільської молоді
до навчання у закладах вищої освіти , до яких віднесено чинники нового
навчального середовища, нового соціально-психологічного середовища, нового
інформаційно- когнітивного простору та чинник професійного середовища.
- з’ясовано, що соціально-психологічні чинники адаптації сільської молоді до
навчання можуть здійснювати як позитивний, так і негативний вплив на процес
адаптації студентської молоді;
- доведено, що низка психологічних чинників, що становить індивідуальні
особливості студентської молоді, зумовлюють рівень її адаптаційних можливостей;
- запропоновано ефективну програму заходів, спрямованих на сприяння
адаптації молоді сільського походження до навчання у вищих закладах освіти з
урахуванням соціально-психологічних чинників;
набули подальшого розвитку:
- теоретичні положення, процедури та методики дослідження проблеми
соціально-психологічної адаптації студентської молоді.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що отримані
результати можуть бути використані для подальших наукових досліджень
соціально- психологічних особливостей сільського населення; у розробці нових
положень теорії соціально-психологічної адаптації особистості з урахуванням її
соціально- демографічного походження; у наданні методичних рекомендацій
психологам, викладачам, адміністрації закладів вищої освіти в організації

32
навчально-виховного

33
процесу, з урахуванням диференційованих впливів соціально-психологічних
чинників на процес адаптації сільських студентів. Теоретичні та практичні здобутки
дослідження використовуються при підготовці та підвищенні кваліфікації
працівників закладів освіти через викладання курсів «Загальна психологія»,
«Педагогічна психологія», «Психологія та педагогіка вищої школи», «Основи
психології», «Етика ділового спілкування».
Надійність та вірогідність одержаних результатів забезпечені
методологічною та теоретичною обґрунтованістю вихідних позицій; використанням
комплексу методів і методик, які є адекватними предмету, меті й завданням
дослідження; поєднанням кількісного та якісного аналізу експериментальних даних;
застосуванням методів математичної статистики.
Результати дослідження впроваджено в практику організації освітнього
процесу та викладання у закладах вищої освіти: Технологічно-промисловий коледж
Вінницького національного аграрного університету (довідка № 100 від 02.02.2015
р.); Державний вищий навчальний заклад «Переяслав-Хмельницький державний
педагогічний університет імені Григорія Сковороди» (довідка № 1109 від 02.02.2015
р.); Вінницький медичний коледж ім. акад. Д.К. Заболотного (довідка № 119 від
02.12.2019 р.); Вінницький коледж будівництва і архітектури Київського
національного університету будівництва і архітектури (довідка № 101 від 05.03.2020
р.); Київський національний університет будівництва і архітектури (довідка №343
від 06.11.2020 ).
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати
дослідження оприлюднено на міжнародних, всеукраїнських, міжрегіональних та
обласних наукових, науково-практичних і науково-методичних конференціях: VI
Міжнародній науково-практичній конференції «Соціалізація особистості в умовах
системних змін: теоретичні та прикладні проблеми» (м. Київ, Інститут психології
імені Г. С. Костюка НАПН України, 18 березня 2011р.), VII Міжнародній науково-
практичній конференції «Новината за напреднали наука − 2011» (м. Софія,
Республіка Болгарія, 25 травня 2011р.), III Всеукраїнській науково-практичній
конференції

34
«Соціологія праці та зайнятості: шляхи інституціоналізації та перспективи розвитку»

35
(м. Київ Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України, 24 червня
2011р.), Міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції «Актуальні наукові
дослідження» (м. Київ, 30 серпня), Всеукраїнській науково-практичній конференції
«Психолого-педагогічні проблеми розвитку особистості в сучасних соціокультурних
умовах» (м. Вінниця, Вінницький обласний інститут післядипломної освіти
педагогічних працівників, 27-28 жовтня 2011 р.), ІV Міжнародній науково-
практичній конференції «Актуальні проблеми психології особистості та
міжособистісних взаємин» (м. Кам’янець-Подільський 22-23 травня 2012 р.),
Міжнародній науково-практичної конференції «Соціалізація особистості в умовах
системних змін: теоретичні та прикладні проблеми» (м. Київ, Інститут психології
імені Г. С. Костюка НАПН України, 21 березня 2014р.); Міжнародній науково-
практичній конференції «Інноваційні наукові дослідження у галузі педагогіки та
психології» (м. Запоріжжя, Класичний приватний університет, 7-8 лютого 2020р.)
Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображено в 20
наукових публікаціях, з них 10 − у виданнях, включених до списку, затвердженого
МОН України, 8 − у спеціалізованих наукових журналах та збірниках конференцій,
2
− у зарубіжних періодичних фахових виданнях.
Структура та об’єм дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох
розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 214 найменувань,
серед яких 41 – іноземною мовою. Загальний обсяг дисертації складає 213 сторінок,
основний обсяг складає 186 сторінок. Робота містить 21 таблицю, 12 рисунків, 9
додатків.

36
 РОЗДІЛ I
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНО-
ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

1.1. Особливості процесу соціально-психологічної адаптації особистості,

пов’язані з навчанням у закладах вищої освіти

Соціально-психологічна адаптація традиційно виділяється серед інших видів

адаптації на основі локалізації середовища, з яким взаємодіє індивід. Тому саме
соціальне середовище визначає можливості і характер цієї взаємодії. Процес
активного пристосування індивіда до цього середовища є соціальною адаптацією,
що має неперервний характер, але найбільше виявляється під час зміни діяльності
людини і її соціального оточення [103].
Психологічний, точніше, особистісний аспект адаптації, на думку
Л.В.Литвинової, полягає у пристосуванні особистості до існування в соціумі у
відповідності з його нормами і вимогами, а також відповідно до потреб, мотивів та
інтересів самої особистості. Основним проявом психологічної адаптації вважається
взаємодія особистості з оточенням та її діяльна активність [87, с.7].
Вивчення проблеми адаптації в психології включає концепцію соціальної
обумовленості психічного, концепцію єдності процесів акомодації й асиміляції,
концепцію стресу, концепції соціально-психологічних особливостей адаптації [101,
с.34].
За концепцією соціальної обумовленості психічного, поведінка людини,
включаючи адаптацію, визначається не лише суб’єктивними психологічними
чинниками, а й багатьма іншими: соціально-психологічними, соціальними.
Згідно концепції єдності протилежно спрямованих процесів акомодації та
асиміляції Ж. Піаже, особистість – це активна сила, що здатна змінити середовище
до якого вона адаптується. Завдяки акомодації відбувається перебудова уже
існуючих схем діяльності, функція асиміляції – удосконалення раніше засвоєних
схем [204].

37
Фізіологічні аспекти процесу адаптації були розглянуті Г. Сельє [139]. В основі

38
побудованої ним концепції стресу, лежить поняття «загального адаптаційного
синдрому», як сукупності неспецифічних адаптивних реакцій індивіда у відповідь на
дії різноманітних стресорів. Особлива роль відводиться поняттю «адаптаційна
енергія», причому розрізняється енергія «поверхнева» і «глибинна». Якщо перша
витрачається при безпосередній дії стресорів, то друга є резервом організму, за
рахунок якої відновлюється «поверхнева» адаптаційна енергія [139].
Відповідно до загальної теорії соціально-психологічної адаптації варто
звернути увагу на основні характеристики Н.Н. Мельникової [99] цього процесу:
1. Процес соціально-психологічної адаптації не має чітких меж і розгортається
протягом усього періоду онтогенетичного розвитку особистості;
2. Реалізація активної перетворюючої функції як особистості, так і середовища;
3. Індивідуалізація способів адаптації та їх унікальність;
4. Головною метою соціально-психологічної адаптації є не пристосування, а
самореалізація особистості [99].
Аналізуючи проблеми адаптації особистості студента як члена суспільних
відносин, доцільно виокремити погляди І. Милославової [105], що подає розгорнуту
типологію соціальної адаптації, яка за психологічним змістом включає в себе:
передадаптацію – становлення психологічної настанови на адаптацію, дезадаптацію
– відвикання від звичних умов життя, дисадаптацію – нездатність пристосуватися до
нових умов соціального середовища. На її думку, на рівні «особистість-середовище»
біологічний тип адаптації змінюється новим типом адаптації – соціальним, який
характеризується творчим характером [105].
Вступ до вищого навчального закладу пов’язаний для особистості зі зміною
соціального середовища, що викликає необхідність перебудови суспільних відносин
і складає сутність соціальної адаптації, яка містить у собі предметну сторону, тобто
залучення до визначених видів діяльності і соціально-психологічну − пристосування
до нового колективу. У випадку адаптації студентів до умов ЗВО ці дві сторони
будуть такими: адаптація до умов навчального процесу в ЗВО і соціально-
психологічна адаптація в навчальній групі [68, с.76].
На думку В.П. Казміренка, соціально-психологічна адаптація студентів у

39
середовищі вищого навчального закладу включає:
1. Професійно-фахову адаптацію, що зумовлює пристосування до змісту, умов та
самостійної організації навчальної діяльності, формування навичок навчальної та
наукової роботи;
2. Соціально-психологічну адаптацію як таку, що зумовлює активне чи пасивне
пристосування особистості до оточення, побудови стосунків у студентських групах,
формування стилю особистої поведінки;
3. Соціально-фахову адаптацію як прийняття суспільних вимог до майбутньої
професійної діяльності [68, с.76].
Адаптацію студентів-першокурсників Л.В. Литвинова розглядає як:
1. Навчальну ситуацію, що вимагає оволодіння новими способами учіння з метою
підвищення самоефективності;
2. Соціально-психологічну ситуацію, що вимагає оволодіння навичками
спілкування, рольового моделювання з метою підвищення адаптивної активності;
3. Особистісну ситуацію, як процес переживання трансформації особистісного
існування, що вимагає поглиблення і розвитку креативної активності, образу
майбутнього, структурування Я-концепції [87, с.25] .
Важливою умовою соціально-психологічної адаптації є ефективність групової
діяльності. Від успішності адаптації першокурсника у навчальній групі залежить
мотивація членства в цій групі, а наслідком її може бути відрахування або
успішність. А.Н. Налчаджян описує адаптованість особистості в групі як стан, що
дозволяє без тривалих конфліктів і фрустрації, проявляти свої творчі, конструктивні
можливості, переживати самоствердження і особисту самоцінність [109, с.42].
В.П. Казміренко розглядає процес навчання у ЗВО, як включення студентів у
систему суспільних відносин і засвоєння ними соціальних цінностей суспільства. На
студентський вік припадає процес активного формування соціальної зрілості, що
передбачає здатність кожної молодої людини оволодіти необхідною для суспільства
сукупністю соціальної ролей [68, c.77].
Соціалізація студентської молоді пов’язана, передусім, з навчанням у ЗВО, з
опануванням низки нових дисциплін, необхідних для подальшого професійного

40
становлення особистості [11].
Вже на першому курсі навчання молоді люди включені в нове динамічне та
інтелектуально напружене середовище, адже навчальна діяльність є важливим
чинником, що впливає на процес соціалізації у цьому віці.
Деякі автори ототожнюють процес соціально-психологічної адаптації із
процесом соціалізації.
Проте, на думку А. А. Налчаджяна, соціалізація особистості не завжди
гарантує соціально-психологічну адаптацію і навпаки. Соціалізація – це процес
інтерналізації групових норм, цінностей, і типових форм поведінки, що трапляються
на шляху індивідуального психічного розвитку індивіда. Вона може реалізуватись
на рівні малих соціальних груп, організацій та всього суспільства [109]. Лише
соціалізація, при якій соціальне середовище не стає чужим особистості, забезпечує
соціально- психологічну адаптацію [109].
Різні психологічні напрямки та школи традиційно робили різні акценти в
трактуванні явищ соціально-психологічної адаптації [109].
Представник біхевіоризму Р. Хенкі визначає соціально-психологічну
адаптацію як стан, в якому потреби індивіда, з одного боку, і потреби середовища –
з іншого, повністю задоволені. Це стан гармонії між індивідом і природним чи
соціальним середовищем. Крім того, адаптація – це також і процес, за рахунок якого
цей гармонійний стан досягається [109].
Прихильники інтеракціонізму, зокрема Л. Філіпс, вважають що всі різновиди
адаптації обумовлені як внутрішньопсихічними чинниками, так і факторами
середовища. Вони розуміють поняття «ефективної адаптації особистості» як таке,
що при своїй реалізації відповідає мінімальним вимогам і очікуванням суспільства.
Інтеракціоністи вважають, що особистість, яка реалізує «ефективну адаптацію», не
ігнорує проблемні ситуації, а використовує їх у своїх цілях та домаганнях.
Згідно з теорією психоаналізу, адаптація містить в собі процеси, пов’язані з
конфліктними ситуаціями та процеси, що входять у вільну від конфліктів сферу
особистості. Г. Гартманн та інші психоаналітики розрізняють поняття адаптації як
процесу і адаптованості як результату цього процесу. В успішно адаптованої

41
особистості не порушена продуктивність, психічна рівновага та здатність
насолоджуватись життям [109, c.74].
Один із творців гуманістичної психології К. Р. Роджерс у структурі
особистості найголовнішою вважав Я-концепцію, яка утворюється внаслідок
взаємодії суб’єкта із зовнішнім, насамперед, соціальним середовищем. Створена
ним система психотерапії спрямована на усунення дисонансу між реальним
досвідом і Я- концепцією. Наявність дисонансу активізує дію механізму психічного
захисту, що може призвести до психологічної дезадаптації особистості. ЇЇ ознакою є
переживання довготривалих внутрішніх і зовнішніх конфліктів, а також відсутність
можливості знайти психічні механізми та форми поведінки, необхідні для їх
розв’язання [109].
На думку А.А. Налчаджяна, дезадаптивним можна назвати такий перебіг
внутрішньо-психічних процесів і поведінки особистості, які не сприяють
розв’язанню проблемної ситуації, а навпаки, посилюють труднощі і ті неприємні
переживання, які ця ситуація викликає [109] .
Він виділяє три основних різновиди соціально-психологічної дезадаптації
особистості:
1. Тимчасова дезадаптованість, яка усувається за допомогою адекватних
адаптивних предметних, соціальних і внутрішньопсихічних дій.
2. Стійка ситуативна дезадаптованість, яка проявляється тоді, коли особистість не
знаходить шляхів і засобів адаптації у певних соціальних ситуаціях (наприклад, у
складі певних соціальних груп), хоча і здійснює певні спроби до адаптації.
3. Загальна стійка дезадаптованість, що є станом перманентної фрустрованості, яку
зумовлюють паталогічні захисні механізми.
Для особистості студента найбільш характерною є тимчасова дезадаптація,
коли, опинившись в проблемній ситуації, до неї необхідно адаптуватись, маючи
певну мотивацію і вимоги з боку соціального середовища, яке вимагає виконання
адаптивних дій. Так, наприклад, опинившись в новій навчальній групі, де функції і
взаємини з іншими студентами ще не визначились і перебувають у стані
становлення, особистість переживає стан тимчасової дезадаптованості. Найбільш

42
яскраво дезадаптивні переживання проявляються в життєвих ситуаціях, які
пов’язані з

43
віковими змінами та змінами головних видів діяльності і соціального оточення
(період вступу до закладу вищої освіти, початок професійної діяльності тощо).
Відповідно існує і класифікація різновидів соціально-психологічної адаптації
особистості:
1. Нормальна адаптація,
2. Девіантна адаптація,
3. Патологічна адаптація [109, c.43].
Нормальною є така адаптація, яка сприяє стійкій адаптованості особистості в
типових проблемних ситуаціях без паталогічних змін її структури, і, одночасно, без
порушень норм тієї соціальної групи, в якій протікає її активність.
До девіантної адаптації належать процеси соціально-психологічної адаптації,
які забезпечують задоволення потреб людини у певній групі або соціальному
середовищі, в той час як очікування інших учасників соціального процесу не
виправдовуються такою поведінкою.
І, нарешті, патологічна адаптація – це такий соціально-психологічний процес,
така активність особистості в соціальних ситуаціях, яка повністю або частково
здійснюється за допомогою патологічних механізмів і форм поведінки і призводить
до виникнення патологічних форм характеру.
У процесі реалізації нормальної адаптації, не відбувається суттєвих змін в
структурі особисті. Для її досягнення особистість використовує пізнавальні процеси,
процеси цілестворення і цілепокладання, інтелектуалізацію індивідуального
життєвого досвіду. Тому, для оптимізації психологічної адаптації студентів і з
метою підвищення її розвивального ефекту, в навчально – виховному процесі
потрібно створювати умови саме для цього виду адаптації.
При діагностиці соціально-психологічної адаптації студентів варто розрізняти
методи діагностики адаптованості особистості, визначення її адаптаційного
потенціалу, вимірювання параметрів адаптації, як процесу.
Методологічна оцінка адаптованості здійснюється через такі параметри: 1) за
внутрішнім критерієм – інформація надходить від самої особистості, 2) за зовнішнім
критерієм – використовується об’єктивна оцінка з боку середовища. Відповідно:

44
внутрішній критерій визначається через загальне психологічне благополуччя
особистості, її комфорт. Зовнішній критерій трактується як відповідність вимогам
середовища. Оптимальною адаптованістю можна вважати результат, який відповідає
вимогам обох критеріїв.
При діагностиці адаптації за внутрішнім критерієм використовуються
методики для визначення рівня тривожності, самооцінки, проективні методики, і
метод семантичного диференціалу. Діагностика за зовнішнім критерієм містить
об’єктивні показники успішності діяльності індивіда. Для її дослідження доцільно
використовувати аналіз документів, тести успішності, анкетування, структуризоване
інтерв’ю або бесіду, соціометрію.
Для вивчення адаптаційного потенціалу особистості використовується
діагностика особистісних рис, що традиційно належать до адаптивних, також
визначається стиль адаптивної поведінки особистості.
Для вимірювання параметрів адаптації як процесу застосовують методи
дослідження адаптивної поведінки та копінг-стратегії. Найбільш загальна
класифікація стратегій поведінки містить у своїй основі три суттєві показники −
характеристики процесу адаптації: 1) контактність чи уникнення, 2) спрямованість
змін (змінюється середовище – змінюється сам індивід), 3) активність – пасивність
індивіда.
При дослідженні процесу адаптації потрібно описати усі зміни, що
відбуваються з особистістю на трьох рівнях: емоційному, когнітивному і
поведінковому; охарактеризувати завдання, які вирішує особистість на кожному з
цих етапів.
Узагальнюючи вищезазначене, слід підкреслити, що соціально-психологічна
адаптація традиційно виділяється серед інших її видів на основі локалізації
середовища, з яким взаємодіє індивід. Тому соціальне середовище визначає
можливості і характер цієї взаємодії, а психологічний аспект адаптації відображає
хід пристосування особистості до існування в соціумі у відповідності з його
нормами і вимогами, а також відповідно з потребами, мотивами та інтересами самої
особистості. У зв’язку з цим, під соціально-психологічною адаптованістю

45
розуміють стан

46
оптимальної відповідності особистості та соціального оточення у процесі здійснення
обраної діяльності.
Соціально-психологічну адаптацію студентської молоді доцільно визначити як
процес оптимальної відповідності особистості та професійного і навчального
середовища, що дає змогу задовольнити актуальні потреби, формувати особистісні
та суспільно-значущі наміри. Основна мета при цьому полягає у збереженні стану як
фізичного так і соціального благополуччя особистості, у забезпеченні відповідності
психічної діяльності та активності з вимогами навчального оточення у ЗВО.
Таким чином, подальшою метою нашого дослідження є вивчення соціально -
психологічних чинників процесу адаптації, як взаємодії суб’єктивних факторів,
тобто індивідуально-психологічних властивостей особистості та зовнішніх факторів,
що відображають особливості соціального оточення і умови діяльності. Відповідно
до цієї мети, наше дослідження передбачає аналіз рівня «особистість − соціальне
середовище», зокрема виявлення психологічних чинників соціального середовища.
Потрібно розділити і описати ці структури з розумінням особистості як вияву
психологічних чинників, а соціального середовища – як атрибуту її соціально-
психологічного сприйняття, від якого залежить самосвідомість людини в процесі
реалізації її суспільних відносин.

1.2. Основні соціально-психологічні чинники впливу на адаптаційний

процес студентської молоді

Адаптаційний потенціал реалізується комплексом саморегулюючих процесів,

що ґрунтуються на відповідних вроджених і набутих психофізіологічних та
психологічних механізмах, та визначається різними чинниками: об’єктивними, або
зовнішніми, до яких належать характеристики середовища, умови діяльності; і
суб’єктивними, або внутрішніми, що становлять індивідуально-психологічні
властивості особистості, особливості її актуального стану.
Аналіз соціально-психологічної літератури за тематикою дослідження,

47
засвідчує необхідність врахування при вивченні адаптації студентської молоді
сукупності адаптаційних чинників, і неприпустимість зведення її складного
комплексу до умов впливу лише одного з них.
З точки зору соціальної обумовленості психічного, поведінка людини,
включаючи адаптацію, обумовлена не лише суб’єктивними психологічними
чинниками, а й багатьма іншими: соціально-психологічними, соціальними.
Згідно із закономірностям розвитку психіки людини класики генетичної
психології Л.С. Виготський і О.М. Леонтьєв наголошували, що адаптивна поведінка
людини регулюється не тільки «внутрішніми» особистісними факторами, але й
«зовнішніми» соціальними факторами [38; 83].
С.Л. Рубінштейн розглядає особистість як поєднання соціального середовища
та природних властивостей людини, а взаємозв’язок зовнішнього та внутрішнього −
як дію зовнішніх причин через внутрішні умови [95 , c.48].
О.М. Кокун виділяє дві групи чинників, що впливають на успішність
адаптації: суб’єктивні фактори та фактори середовища. До першої групи належить
вік, стать, фізіологічні й психологічні характеристики людини; до другої − умови
праці, режим і характер діяльності, особливості соціального оточення [71].
За визначення І.В. Медвєдєва, соціальні чинники зумовлені типом діяльності
та соціальних завдань, що стоять перед особистістю. А внутрішні умови, що
виконуються − це стан процесів, що впливають на виконання діяльності та
забезпечують адаптацію. Ці групи чинників (детермінантів) адаптаційного процесу є
взаємопов’язаними [69].
Вивчаючи психологічні фактори успішного навчання студентів, С.Д. Смирнов
також розглядає суб’єктивні чинники, а саме індивідуально-психологічні
особливості і чинники середовища, що впливають на ефективність навчально-
виховного процесу. Ці чинники потрібно розглядати у їх тісній взаємодії [143].
Беручи до уваги погляди згаданих дослідників, важливим на наш погляд, є
аналіз внутрішніх (психологічних) чинників і чинників зовнішнього середовища, а
саме його соціальної складової.
При дослідженні взаємодії індивіда з соціальним середовищем, як стверджує

48
Г.А. Балл, необхідно врахувати «багаторівневу структуру» обох компонентів
системи індивід-середовище. За його словами, те, як вищезгадані прошарки
співвідносяться між собою, може визначити мету дослідження [13, c.96].
Якщо мета полягає у виявленні впливу різних типів соціальної поведінки на
розвиток суспільства, то потрібно співвідносити реально існуючі індивіди з реально
історично існуючим середовищем, в якому вони діють. У цьому випадку плідним
буде протиставлення адаптивної і неадаптивної поведінки [14, с.96].
Розглядаючи адаптацію особистості, нами були відокремлені процеси, що
відбуваються на різних рівнях організації людини як системи. Так, окреме місце в
досліджуваній літературі належить особливостям адаптації на рівнях «біологічний
організм − біологічне середовище» і «особистість − соціальне середовище», з якого
за визначенням Н.H. Мельникової, до соціально-психологічної адаптації належить
лише останнє [99, с.11].
Проведений аналіз Т.В. Алексєєвою основних характеристик та факторів
адаптації студентів, що дозволив на його основі визначити критерії адаптації –
об’єктивні та суб’єктивні, й чинники адаптації – соціальні та особистісні [1, с.4].
Врахування взаємодії «внутрішніх» і «зовнішніх» факторів, на думку Л.В.
Литвинової, дозволяє розглянути особистісну адаптацію, зокрема адаптацію
студентів до навчання, як процес розширення власного «Я», з одного боку, і
активного опанування соціальної реальності, в ході успішної діяльності, з іншого
[88, c.6].
Характеризуючи роль соціальних чинників в процесі адаптації, І.Л.
Мушарапова підкреслює, що вони, по-перше, об’єктивно впливають на людину
подібно до біологічних факторів, по-друге, діють на біологію людини не прямо, а
трансформуючись через «нейропсихологічну сферу», по-третє, в механізмах,
засобах і способах адаптації, у відновленні, де періодично порушується рівновага
системи "людина-середовище", вони відіграють зовнішню роль [108, с.5].
Цю думку продовжує В.А. Татенко, який наголошує на тому, що «соціальне
оточення відіграє роль зовнішніх чинників розвитку, але не детермінант, не причин
власне психічного розвитку» 154.

49
 Поняття соціального містить у собі явища, що існують і пов’язані із життям та
стосунками людей у суспільстві; створені умовами суспільного життя, певного
середовища, ладу [152, c.476]. Це оточення людини, її соціальне середовище, в
якому вона живе та розвивається. У процесі взаємодії з середовищем змінюється
внутрішня сутність людини, формуються нові взаємини, що в свою чергу
призводить до чергової зміни.
Залежно від умов середовища процес адаптації може відбуватись по-різному.
Ці умови розрізняються за ступенем вираження таких ознак як інтенсивність змін
середовища і їх частота. У цьому контексті розрізняють адаптацію до екстремальних
умов, постійних та змінних умов.
Як правило, дослідження соціально-психологічної адаптації зосереджені на
вивченні взаємодії індивіда з конкретним рівнем соціального середовища.
Вступ до ЗВО пов’язаний для студента-першокурсника зі зміною соціального
середовища. Соціальна адаптація містить у собі як предметну сторону (залучення до
визначених видів діяльності), так і соціально-психологічну (пристосування до
нового колективу) [68].
Ґрунтовні дослідження психо - соціальних чинників адаптації молодої людини
до навчання у ЗВО та майбутньої професії здійснені В.П. Казміренком [68]. В
основу розробленої дослідником програми були покладені результати комплексного
аналізу психологічних закономірностей студентського віку та чинників, що
зумовлюють соціально-психологічні виміри адаптації студента у ЗВО. Дослідник
зосередився на чотирьох сферах, у які занурюється студентська особистість. Ці
сфери мають свої закони і вимоги, свої правила гри [68, c.78].
Першим чинником впливу на процес адаптації є нове навчальне середовище
або нове організаційне середовище навчальної діяльності. Молодій людині важливо
пристосуватись до умов та вимог закладів вищої освіти, до самостійної організації
своєї учіннєвої діяльності, засвоїти правила життя середовища ЗВО, обов’язки
рольової поведінки і відповідальності.
Другим чинником є нове соціально-психологічне середовище, що зумовлює
стиль особистісної соціальної поведінки. Воно створює нове коло спілкування та

50
впливає на процес побудови стосунків і взаємин, організацію особистого життя в
студентському середовищі. Саме на цьому рівні найповніше реалізується соціально-
психологічна адаптація, як активне чи пасивне пристосування до студентського
середовища. Основними параметрами цієї сфери є готовність та пристосування до
організації особистого життя у вузівському середовищі, включення в інтеграційні
процеси студентської групи, ідентифікація з студентськими традиціями, нормами та
ритуалами поведінки.
До третього чинника належить новий інформаційний, когнітивний і
дидактичний простір, на базі якого формуються пізнавальні інтереси та когнітивна
мотивація, реалізується готовність до засвоєння знань, умінь та навичок. Тут
проявляється інтелектуально-дидактична та пізнавально-інформаційна адаптація до
навчання у ЗВО за обраною сферою знань і фахом. Під дією цього чинника
відбувається пристосування особистості до інтенсивної інтелектуально-пізнавальної
праці, готовність до самоорганізації та прийняття змісту знань у відповідності до
очікувань.
Образ майбутньої професії виступає четвертим соціальним чинником, який
впливає на становлення нової системи соціальних цінностей та сприяє розвитку
професіоналізму. На цьому рівні реалізується соціально-фахова адаптація, як
прийняття вимог до майбутньої професійної діяльності.
Описані чинники здійснюють як позитивний, так і негативний вплив на процес
адаптації молоді. Це залежить, насамперед, від психологічних особливостей
особистості. Адже пояснення особистості включає розуміння її як сукупності
внутрішніх умов, через які трансформуються усі зовнішні впливи. Тому, в програмі
свого дослідження автор враховує психологічний і соціальний характер чинників
адаптації.
Отже, позитивний вплив соціально-психологічних чинників на процес
адаптації студентської молоді містить в собі стимулюючий до діяльності показник,
відповідно, негативні чинники гальмують продуктивну реалізацію діяльності.
Проаналізуємо позитивну і негативну дію вищезгаданих чинників на адаптаційний
процес.

51
Нове навчальне середовище містить у собі такі позитивні складові: нові види

52
навчальної діяльності, що суттєво відрізняються від звичних шкільних, можливості
для творчої та професійної самореалізації особистості студента. Ці чинники
підвищують інтерес до навчальної діяльності, створюють умови для особистісного
розвитку. За результатами досліджень Т.В. Алексєєвої, найвищий показник
ставлення студентів до навчальної діяльності за десятибальною шкалою (7,45 балів)
показали саме студенти-першокурсники. Переважним для них було спрямовання на
завдання, тобто на навчальну діяльність [1, с.14].
У новому соціально-психологічному середовищі є можливості для включення
особистості у нове коло спілкування, збільшення кількості контактів. Воно є
фундаментом нового стилю життя, що часто зумовлюється від’їздом з дому, зміною
звичного мікросередовища. Крім того, чинник нового соціально-психологічного
середовища підсилює відчуття самостійності та незалежності.
У новому інформаційному просторі вищого навчального закладу
спостерігається збільшення кількості інформації та значна інтенсивність
інформаційного потоку. Засвоєння нової інформації залежить від пізнавальних
інтересів особистості, рівень яких вагомо впливає на здобуття знань, умінь та
навичок. Поштовхом до інтенсивного засвоєння інформації, як навчальної так і
соціальної є відчуття інтересу до ще непізнаного, нового.
Соціально-фахове середовище позитивно впливає на становлення нової
системи соціальних цінностей, сприяє мотивації професіоналізму. Базуючись на
пізнавальному інтересі, цей чинник стимулює особистість до ефективної адаптації у
нових соціально-психологічних умовах. За словами Л.В.Литвинової, ціла низка
психогенних потреб особистості може розкриватися з розвитком і опануванням
професійною майстерністю [88].
Образ майбутньої професії, тобто образ-ціль, у студентів трансформується в
процесі дорослішання та оволодіння професією. На останніх курсах навчання він
стає більш адекватним і наближеним до нормативного еталону [88].
Крім того, ставлення студентів до майбутньої професії або спеціалізації
залежить не тільки від адекватності уявлень про неї, але й від оцінки її з економічної
та соціально-практичної точки зору [88, c.117].

53
 Проте, усі згадані соціально-психологічні чинники можуть здійснювати і
негативні впливи та процес адаптації студентів.
Перешкодою для успішної реалізації особистості у новому навчальному
середовищі є рівень попередньої шкільної підготовки. Як стверджує Н. І. Шиян,
школярі в сільській місцевості, зазвичай, отримують гіршу загальноосвітню
підготовку, ніж у великих містах [170]. Освіта сільської місцевості становить собою
той соціальний чинник, який зумовлює вибір молоді при вступі до вищих
навчальних закладів.
Дослідження О.І. Борисенка дозволило з’ясувати, що багато студентів
негативно реагують на недостатню стабільність нового навчального середовища
порівняно із середньою школою. Це пов’язано зі збільшенням кількості і частотою
зміни викладачів, новими методами викладання, іншою системою іспитів тощо [25].
Крім цього, адаптація до навчального середовища ускладнюється відмінністю
способів викладання у середній школі та закладах вищої освіти, труднощами
пов’язаними з засвоєнням нових норм та порядків Нерозуміння лекцій, що
викладаються в іншому порядку, відсутність щоденного контролю негативно
впливають на успішність та самопочуття студентів.
Нове соціально-психологічне середовище також може здійснювати
негативний вплив на процес адаптації особистості. Незважаючи на появу нового
кола спілкування та залучення до системи нових стосунків чи контактів, процес
соціально- психологічної адаптації студента до середовища закладів вищої освіти
відбувається одночасно з процесом формування колективу. У щойно сформованій
деканатом групі усі є новачками і соціометричний статус кожного члена має
різноманітні показники [68, с.77]. За твердженням А.А Налчаджяна, соціометричний
тест можна вважати різновидом тестів адаптованості [109, c. 62].
Вивчаючи адаптацію студентів до навчання, О.І.Борисенком була здійснена
спроба систематизації факторів порушення адаптації та типології цих порушень на
ранніх етапах навчання [25]. Дослідником було виділено соціально-психологічні
фактори порушення адаптації.
Ці фактори спричиняють почуття самотності, яке може бути пов’язане з різкою

54
зміною соціального середовища, віддаленістю від сім’ї, послабленням емоційних
зв’язків, необхідністю самостійного існування, причому іноді в умовах погіршення
побуту. Відсутність друзів, проблеми в міжстатевих стосунках сприяють
порушенням загальної адаптованості. Прояви порушень адаптації можуть
виражатися у незадоволеній потребі емоційного комфорту, слабкій або негативній
взаємодії між членами групи тощо [25].
Можна припустити, що проблеми матеріального характеру негативно
впливатимуть на процес адаптації молоді. У дослідженнях А.Н. Альохіна та О.В.
Андрюшевича, труднощі фінансового характеру відмічали 46% студентів на початку
навчання у ЗВО [10]. Багато з них акцентували увагу на відсутності навичок
самостійного планування своїх грошових засобів, що ставало причиною їх постійної
відсутності [10, c.378].
Умови проживання, описані дослідниками як чинники, що суттєво впливають
на самооцінку і самосприйняття студентської молоді. Особливості життя в
гуртожитку, як фактор входження до нового соціально-психологічного середовища,
можуть негативно впливати на процес адаптації. У студентів, що проживають вдома
з батьками спостерігається більш позитивне ставлення до себе, ніж у тих, що
мешкають в гуртожитках. Цю думку підтверджує Л.В. Литвинова – дезадаптація
загострюється у тих студентів, що живуть в гуртожитках. Занадто тісне спілкування
з сусідами провокує напругу у взаєминах [88, c.7].
Описаний В.П. Казміренком психосоціальний чинник нового інформаційного
простору тісно пов’язаний з навчальним середовищем. Проте труднощі з засвоєнням
певного обсягу інформації, що значно відрізняється від попереднього шкільного,
негативно впливають на процес студентів. Крім того, невдоволення, пов’язане з
вибором навчального закладу, знижує інтерес до засвоєння нової навчальної
інформації.
І, нарешті, соціально-фахове середовище є четвертим чинником, що також
може негативно впливати на процес адаптації. Пов’язано це, насамперед, з
сумнівами молодої людини щодо правильності вибору закладу вищої освіти та його
власного професійного спрямування.

55
 У дослідженнях І. О Борисенка описано профорієнтаційні фактори порушення
адаптації [25]. До цієї групи належить вибір спеціальності, що не відповідає
спрямованості особистості. Це може відбутися внаслідок незнання характеру і
змісту майбутньої професії, неусвідомлення власних бажань, гіперопіки з боку
близьких, котрі не враховують бажань самої молодої людини, випадковий вибір,
відсутність коштів на бажану освіту тощо [25].
Основними ознаками цього типу порушення адаптації дослідник вважає
недостатню навчальну вмотивованість в даному вищому навчальному закладі,
відчуття безперспективності у зв’язку з обраною професією, а також здібності,
характер яких не відповідає вимогам професії. Дія факторів цієї групи проявляється
в зниженій наполегливості при досягненні результату, мотиваційній пасивності або
байдужості, що контрастує з проявами особистості в інших сферах життя студента,
припинення навчання у закладі вищої освіти.
Загальні результати теоретичного аналізу позитивного і негативного впливу
соціально-психологічних чинників на процес адаптації молоді, подаємо у Таблиці1.1
Таблиця 1.1
Соціально-психологічні чинники адаптації
1. Нове навчальне середовище:
Позитивний вплив: Негативний вплив:
1.1 нові види навчальної діяльності 1.1 рівень довузівської підготовки
1.2 нові можливості, творча 1.2 труднощі в процесі засвоєння
самореалізація вузівських норм, порядків
2. Нове соціально-психологічне середовище:
2.1 нове коло спілкування 2.1 низький соціометричний статус
2.2 нові контакти 2.2 привілеювання цінностей, пов’язаних з
довузівським середовищем
2.3 відчуття самостійності 2.3 брак матеріальних ресурсів
2.4 новий стиль життя 2.4 особливості життя в гуртожитку
3.Новий інформаційний простір:
Позитивний вплив: Негативний вплив:
3.1 інтенсивність інформаційного 3.1 не здатність засвоювати певний обсяг
потоку інформації
3.2 пізнавальні інтереси ( засвоєння, 3.2 відсутність пізнавальних інтересів
знань, умінь та навичок)
4. Професіоналізм
4.1 професійне самовизначення 4.1 проблеми із самовизначення

56
 4.2 професійна самореалізація 4.2 сумніви, щодо правильності вибору
професії

Як видно з таблиці 1.1, усі вищезгадані дослідники відзначають необхідність

врахування при вивченні адаптації особистості сукупності соціально –
психологічних чинників, і неприпустимість зведення її складного комплексу до
впливу лише одного з них.
Отже, до основних соціально-психологічних чинників, що впливають на
процес адаптації студентів належать чинники нового навчального середовища,
нового соціально-психологічного середовища, нового інформаційно – когнітивного
простору та чинник професійного середовища. Ця класифікація належить В.П.
Казміренку [68. c.76]. У нашому дослідженні згідно теоретичного аналізу
літератури, ми розширили опис складових кожного окремого середовища. У своїй
програмі дослідник зосередився лише на їх позитивній стороні, показавши всі
новоутворення та особистісні надбання на рівні цієї взаємодії. Ми ж розширили
межі дії кожного з чотирьох середовищ, враховуючи їх несприятливу оцінку
молоддю з різних соціально-демографічних груп населення.
Описані соціально-психологічні чинники можуть мати як позитивний, так і
негативний вплив на процес адаптації студентської молоді. Це залежить від
психологічних особливостей особистості, пояснення якої припускає сукупність
внутрішніх умов, що змінюються під дією зовнішніх впливів.
На відміну, від соціально-психологічних чинників, що відображають
взаємодію зовнішніх та внутрішніх показників адаптації, психологічні чинники
пов’язані виключно з психічною діяльністю та активністю особистості.
Тому, надалі, важливим для нас є аналіз впливу соціально-психологічних
чинників на процес адаптації особистості з урахування психологічних чинників, від
яких залежить ефективність цього процесу.

57
 1.3. Психологічні чинники, що впливають на рівень адаптаційних
можливостей студенської особистості

До одних і тих самих проблемних ситуацій різні люди адаптуються по-

різному, крім того, з різною успішністю. Цей факт визначає необхідність зміщення
акценту досліджень зі стану адаптованості на адаптаційні можливості особистості,
тобто на аналіз тих функцій і психічних механізмів, за допомогою яких досягається
ефективна адаптація.
Саме під час навчання відбувається реальна зустріч молоді сільського
походження з містом. На думку І.Г. Губеладзе [47], важливим аспектом у цьому
сенсі виступають ресурси та адаптаційні можливості, які надаються під час
навчання.
Адаптаційні можливості людини характеризують її здатність швидко і
ефективно ліквідувати або компенсувати дію несприятливих факторів оточуючого
середовища. Дослідження змісту цього феномену та опис його провідних функцій
здійснювали А.М. Богомолов [23],
В огляді В.І. Гарбузов [44], О. М. Кокун [71], А.Г. Маклаков [92], О.А. Резнікова
[129] та інші.
Низка психологічних чинників, тобто індивідуальних особливостей
особистості, безпосередньо впливає на ефективність процесу адаптації. Ці чинники
описані в роботах Ю.С. Бабахана [12], А.А. Налчаджяна [109], А.В. Сіомичева [142],
С.Д. Смирнова [143] та інших дослідників.
В огляді літературних джерел адаптаційні можливості людини, представлені
як окремі показники індивідуального та особистісного рівнів.
На думку О. М. Кокуна вони забезпечують можливість успішно адаптуватись
до різноманітних вимог життєдіяльності, і виявляються у фізіологічному плані (від
біохімічного рівня до рівня безумовно та умовно-рефлекторної регуляції діяльності)
[71]. Проте найголовніший їх вияв полягає у психологічному плані, тобто у
спрямуванні поведінки особистості.
До адаптаційних можливостей, за висновками О. М. Кокуна, належать:

58
інстинкти, темперамент, конституція, емоції, рівень природжених властивостей

59
інтелекту, спеціальні здібності, зовнішні дані і фізичний стан організму [71].
Як стверджує В.І. Гарбузов [44], адаптаційні можливості людини належать до
тих чинників, що полегшують чи ускладнюють її адаптацію у реальному житті. Це
особистісні особливості, орієнтації, ієрархія систем цінностей, цілей і потреб, рівень
вербального інтелекту і культури, рівень емоційної експресії і міжособистісних
стосунків.
За словами А.Г. Маклакова, в якості суттєвого компоненту адаптаційних
можливостей можна розглядати поняття особистісного адаптаційного потенціалу,
який характеризує рівень розвитку взаємопов’язаних психологічних чинників, що є
найбільш значущими для регуляції психічної діяльності й процесу адаптації, і
зумовлюють величину діапазону факторів зовнішнього середовища, до яких
організм може пристосуватись [92].
Зміст особистісного адаптаційного потенціалу А.Г. Маклаков пов’язує
головним чином з психофізіологічними і соціально-психологічними
характеристиками, такими як нервово-психічна стійкість, самооцінка особистості,
рівень соціальної підтримки, здатність вирішувати конфлікти, комунікабельність,
орієнтація на загальноприйняті норми поведінки і вимоги колективу [92].
Адаптаційний потенціал О.А. Резнікова розглядає як системну властивість
особистості, що обумовлює кордони її адаптаційних можливостей і характер
протікання адаптації у відповідь на дію тих або інших умов середовища.
Особливості адаптаційного потенціалу визначають напрям, зміст і інтенсивність
адаптаційної відповіді особистості [129].
На думку А.М. Богомолова, адаптаційний потенціал особистості характеризує
її можливості до продуктивного проходження адаптаційного процесу, формування
прогресивних адаптаційних ефектів, розширення діапазону реагування і придбання
нових адаптаційних навичок [23].
Г.Сельє (Selye H.) важливим компонентом адаптаційних можливостей
особистості вважає її адаптаційну енергію. Це обмежений запас життєздатності,
яким наділена людина від народження. Він порівнює цей потенціал з успадкованим
капіталом, який потрібно заощадливо витрачати. Важливо навчитися не розпускати

60
свої статки на дрібниці, адже адаптаційна енергія сприяє отриманню максимального
задоволення при мінімальних витратах [139].
Отже, узагальнюючи думки дослідників варто зазначити, що для адаптаційні
можливостей людини важливе значення мають психологічні параметри особистості,
які регулюють її поведінку у відповідь на дію зовнішніх факторів.
Значний інтерес для нашого дослідження становить аналіз тих психологічних
складових адаптаційних можливостей, які безпосередньо впливають на процес
соціально-психологічної адаптації особистості. З - поміж усіх вищезгаданих
характеристик і компонентів адаптаційних можливостей особистості, проаналізуємо
лише ті, що є важливими для ефективності процесу адаптації.
До психологічних чинників належать психічні властивості особистості, що
відображають активність самої людини. Це - свідомість, розум, воля, ідейні
прагнення, почуття, здібності та інші психічні властивості, тобто суб’єктивні сили
людини, що зумовлюють її успіхи в різних видах діяльності [62, с.25]. Психічне
розглядається як регулятор соціальних взаємин, як продукт соціально-історичного
розвитку людини і суспільства.
Багатий комплекс психічних властивостей сприяє формуванню характеру і
темпераменту, психічних параметрів особистості [62, с.26].
Згідно з направленістю нашої наукової роботи і з метою дослідження рівня
адаптації студентів перших курсів до навчального процесу у вищому навчальному
закладі, нами були виділені показники, які охоплюють сфери особистості, що
найбільше задіяні в процесі пристосування особистості до нових умов.
Велика кількість дослідників вважають адекватну самооцінку, впевненість і
пов’язаний з ними високий рівень домагань, важливим чинником успішної
адаптації. Роль самооцінки в процесі адаптації особистості до нових умов описана у
дослідженнях А.Н. Альохіна [10], О.В. Андрюшевича [10], Ю.С.Бабахана [12], Н.Г.
Колизаєва [72], Н.А. Милославової [105], А.А. Налчаджяна [109], Л.В. Литвинової
[88].
Самооцінка – це оцінка власних можливостей, значимість, якою наділяє себе
людина в цілому, та в окремих аспектах свого існування [63]. Вона належить до тих

61
особистісних параметрів, що суттєво впливають на рівень адаптованості. Адже
адаптованість – це такий стан, що дозволяє особистості проявляти свої творчі,
конструктивні можливості, відчувати самоствердження та особисту цінність,
значимість [88, c.42].
Ю.С. Бабахан зазначає, що адаптація – це завжди той чи інший вид
збалансованості внутрішнього і зовнішнього, індивідуального і суспільного, тому
він наголошує на важливості такої передумови успішної адаптації студента, як
наявність у нього здатності правильно оцінювати власні можливості не лише до
навчальних завдань, а й щодо їх розкладу і правил, які визначають їх виконання [12,
c.21].
За висновками, А.А. Налчаджяна, для успішного протистояння фруструючим
чинникам, особистість повинна мати стійку самооцінку [109].
На важливість самооцінки в процесі адаптації студентів звернули увагу А.Н.
Альохін та О.В. Андрюшевич. Її показник пов’язаний з відношенням до навчання,
до викладачів та одногрупників [10, с.378].
На думку Л.В. Литвинової, причиною дезадаптаційних переживань студентів-
першокурсників слід вважати особистісні психічні утворення пов’язані з
формуванням самооцінки в процесі учбової діяльності. Дослідниця виділяє
самоприйняття як окремий фактор, що впливає на ефективність процесу адаптації
[87].
Зазвичай, низька самооцінка корелює з високим рівнем тривожності. Адже є
певним особистісним уявленням і поведінкою, що заважає налагодженню та
підтримці задовільних соціальних стосунків..
Як стверджує Л. Джейкобс, люди з низькою самооцінкою інтерпретують
соціальні взаємовідносини самопринизливо, вони більш гостро відчувають
соціальну невпевненість, тому менше схильні до ризику в соціальних питаннях та до
встановлення нових контактів [192].
Проте С.Д. Смирнов [143] відзначає, що і висока самооцінка не є
стовідсотковим гарантом успіху. За його словами, нерідко зустрічається феномен,
коли в дуже успішного студента з’являється неадекватно завищена самооцінка,

62
почуття переваги над іншими, через що він припиняє систематично працювати і
його

63
успішність знижується.
Усі наслідки низької чи завищеної самооцінки ускладнюють сприйняття
реальної дійсності і негативно впливають на внутрішній світ особистості.
Роль здібностей в успішності процесу адаптації студентської молоді залежить
від того, яке місце вони займають у структурі кожної конкретної особистості, в
системі її життєвих цінностей, і як вони впливають на розвиток інших її рис.
В структурі здібностей особистості С. Д. Смирнов виділяє такі відносно
самостійні складові, як загальний інтелект, соціальний інтелект, спеціальні здібності
і креативність [143].
Між рівнем загального інтелекту і адаптаційними можливостями особистості
існує чітка залежність. Адже, інтелект є здатністю особистості засвоювати вже
існуючі в суспільстві знання та вміння, а також успішно використовувати їх для
вирішення різноманітних завдань.
Інтелект – це своєрідна система пізнавальних здібностей індивіда, яка
виявляється в здатності легко і швидко набувати нові знання і вміння, долати
несподівані перешкоди, знаходити вихід із нестандартних ситуацій, адаптуватись до
складного та мінливого середовища [104, c.156]. Його низький показник, не
забезпечує для особистості творчої діяльності високої соціальної значимості, тому
не сприяє адаптації особистості до нових життєвих завдань.
А.А. Налчаджян відносить до обов’язкових елементів адаптації пізнавальні
процеси: сприйняття і трактування ситуації, засвоєння нових форм поведінки, що
здійснюється завдяки активності пам’яті і мислення [149, с. 244].
У своєму дисертаційному дослідженні Н.Г. Колизаєва [72] розробила схему
узагальнених показників адаптованості особистості, серед яких когнітивний рівень,
тобто здатність сприймати нову інформацію про систему завдань та середовище.
Аналізуючи особливості розвитку особистості студентів, Л.Д. Столяренко
наголошує, що успішність навчання залежить від багатьох факторів і в великій мірі -
від інтелектуального розвитку особистості, як показника пізнавальної діяльності
молодої людини [150, с.639-656].
Проте, американська дослідниця К. Двек у своїх дослідженнях спростувала

64
думку, про те що високий рівень інтелекту є беззаперечною запорукою успішної
діяльності особистості [191]. Головним чинником, на її думку, є власне ставлення
людини до свого інтелекту. За її словами, деякі люди вважають, що інтелект є
стійким незмінним утворенням і, що вони володіють лише певною його кількістю.
Вони цінують легкий успіх, а будь-які особисті невдачі та успіхи інших вкрай
негативно впливають на їх самооцінку та ставлять під сумнів власні інтелектуальні
здібності.
Для інших інтелект є якістю, що набувається в процесі навчання. За
визначенням дослідниці, в них формується особиста «теорія нарощування», згідно
якої інтелектуальні здібності постійно набуваються людиною [191]. Такі люди
розцінюють особистісні невдачі як важливі уроки, з яких необхідно засвоювати нові
знання [191].
К. Векслер дає означення інтелекту як глобальної здатності розумно діяти,
раціонально мислити і вміло справлятися з життєвими обставинами. Саме такими
обставинами доцільно вважати соціально-психологічну адаптацію особистості, як
рівень її входження до нових соціальних умов та створення нових особистісних
контактів.
З комплексом комунікативних здібностей та компетентністю спілкування,
пов’язане явище соціального інтелекту. Комунікативні можливості у кожної людини
різні. Вони визначаються наявністю досвіду, потребою у спілкуванні, принципами
побудови контакту, групової ідентифікації, а також рівнем конфліктності.
Комунікативний потенціал людини, як складову особистісного адаптаційного
потенціалу, виділяють А.Г. Маклаков [92], А.В. Паніхіна [117], А.В. Сіомичев [142],
В.П. Мірошникова [164], О.М. Швед [168], Л.В. Литвинова [88].
До адаптивних характеристик, на думку В.П. Мірошникової, належить
комунікативна лабільність та сформованість комунікативної діяльності [164].
Важливість комунікативного потенціалу відзначають А.Г. Маклаков та А.В.
Паніхіна, адже людина практично завжди знаходиться у соціальному оточенні, її
діяльність пов’язана з умінням побудувати відносини з іншими людьми [92, с.16].
У дослідженнях О.М. Швед експериментально доведено, що досягнення

65
значного рівня комунікативної активності сприяє домінуванню продуктивних

66
мотивів навчання, супроводжується актуалізацією цінностей – відношень до
пізнавальної активності [168, c.16]. Комунікативні властивості є певним
комплексним утворенням, структурним елементом якого є мотиваційна сфера
спілкування, комунікативні вміння, навички, здібності, стиль спілкування,
комунікативний потенціал та комунікативна компетентність. Дане утворення
пронизує усі сфери людського життя і впливає на успішність спілкування та
діяльності [168, c.5].
На думку Л.В. Литвинової, значний негативний вплив на процес адаптації до
вузівського навчання має недостатній розвиток комунікативних здібностей. Великий
відсоток студентів, що переживають гострий стан дезадаптації мають проблеми у
спілкуванні: встановлення контакту, висловлювання думки, орієнтація в системі
різних цінностей, співвідношення ділової та інтимної сфер спілкування тощо [88,
с.66].
Недостатній рівень розвитку комунікативних характеристик та комунікативної
активності знижує успішність спілкування, засвоєння нової інформації та
пізнавальної активності [168, с.5].
Розглянемо властивості темпераменту і їх місце в адаптаційних можливостях
студента.
С.Д. Смирнов зазначає, що для людей з різним типом темпераменту одні
умови є більш сприятливими для адаптації, а інші навпаки - несприятливими.
Організаційні форми навчання у закладах вищої освіти розраховані на людей із
сильною і рухливою нервовою системою, ніж зі слабкою та інертною [143, с.290].
Холеричний і меланхолійні темпераменти І.П. Павлов розглядав як крайні, в
яких несприятливі ситуації та умови життя можуть викликати психопатологічні
вияви [62, c.371]. Як відомо, за Є. Клімовим, флегматики та меланхоліки складають
групу ризику за параметром «зриву адаптації» [1, c.9]. У дослідженнях Т.В.
Алексєєвої доведено, що існують відмінності у особистісних цінностях та
спрямованості студентів в залежності від типу темпераменту [1, c.9].
Для нашого дослідження важливими є властивості темпераменту:
екстравертність та інтровертність. Ці поняття запровадив К.−Г. Юнг для позначення

67
психологічних типів. Можна вважати, що екстравертність є стимулюючим

68
психологічним чинником процесу адаптації. Адже, екстравертованим типам
властива гнучкість поведінки, ініціативність [62, c.370]. Цей психологічний тип
особистості характеризується зверненістю та цікавістю до зовнішнього світу. Він
наділений імпульсивністю, товариськістю, високою соціальною адаптованістю [149,
c.119].
Проблеми, з якими може зіткнутися при адаптації екстраверт та інтроверт
ґрунтовно аналізує А.А. Налчаджян. Автор виділяє крайніх екстравертів, що
опинившись в проблемній ситуації, сподіваються тільки на допомогу інших людей.
Такі сподівання не сприяють розвитку навичок необхідних для самостійного
вирішення проблем [109, с.238].
Ця ж сама проблема має зовсім протилежне виявлення у інтровертів. В
проблемних ситуаціях, вони, навпаки, можуть опинитись без соціальної підтримки.
Бажання опиратись виключно на свої сили може стати причиною хронічного
психофізіологічного стресу [109, с.239].
Інтроверсія виражається у властивості особистості до уникнення соціальних
контактів і керування в діях і вчинках власними думками і внутрішніми
переживаннями. Як зауважує С.Д. Максименко, у поведінці і діяльності інтровертів
спостерігається нетовариськість, некомунікабельність, труднощі у соціальній
адаптації [62, c.160].
Наступним чинником, що суттєво впливає на процес адаптації особистості до
нових соціально-психологічних умов ЗВО є сформованість мотивації діяльності, її
енергетичний рівень та структура.
Л.В. Литвинова при розгляді мотиваційного компоненту зазначає, що він має
три основні напрямки: отримання нових знань з учбових предметів, зацікавлення у
формуванні необхідних професійних якостей, побудова власної професійної кар’єри
[88, c.52].
Важливе значення має сформованість мотивації діяльності, що веде до
поглиблення якості і ефективності виконуваних дій та зміни ставлення до
діяльності. Мотивація організує цілісну поведінку, підвищує учбову активність,
значно впливає на вибір і постановку цілей, пошук шляхів їх досягнення. Таким

69
чином, формування мотивації суттєво впливає на життєве цілепокладання,
цілісний розвиток

70
самоефективності, успішність діяльності [88, с.117].
Розглядаючи диференційному аналізі мотивації навчальної діяльності
студентів, С.Д. Смирнов виділяє спрямованість на отримання знань, на отримання
професії та на отримання диплому [143]. Існує прямий зв’язок між спрямованістю на
отримання знань та успішністю навчальної діяльності.
Особливості спрямованості особистості в процесі адаптації досліджувала Т.В.
Алексєєва. За її словами, в домінуванні видів спрямованості студентів найбільші
зміни на різних стадіях адаптації відмічаються у проявах спрямованості на завдання,
тобто на навчання; та на взаємодію, тобто на спілкування [1, с.16].
Професор Колумбійського університету К. Двек вивчаючи спрямованість
студентської молоді на досягнення професійної майстерності, доводить що одні
студенти спрямовані перш за все на результат, для них важливими є позитивна
оцінка і уникнення невдач, а інші – на навчання [191]. Студенти, орієнтовані на
оволодіння майстерністю, найчастіше вибирають спрямованість на навчання, адже
для них важливим є чогось навчитися, а не просто бути першим.
Вивчаючи джерелами відсутності мотивації діяльності, Л.В. Литвинова
дійшла висновку, що з ними пов’язані різноманітні фактори, починаючи з
незадоволення вибором професії до незрілості особистісних мотивів. Мотив – це
внутрішній рушій, що спонукає людину до діяльності. У процесі навчання,
опанування професією, а згодом – трудовою діяльністю, відбувається розвиток та
трансформація мотиваційної структури [88, с.117].
Відсутність мотивації діяльності негативно впливатиме на процес адаптації
студентської особистості, адже небажання вчитись та незацікавленість учбовим
процесом є головними причинами академічної неуспішності.
Тісно поєднаними з мотивацією діяльності є вольові параметри особистості.
Людина виявляє їх, коли виконує дію, що початково не достатньо вмотивована.
Механізм вольової дії можна назвати заповненням дефіциту, реалізаційною
мотивацією, за рахунок навмисного посилення мотиву цієї дії та ослаблення мотивів
конкуруючих дій. Це можливо, зокрема, за рахунок надання дії нового сенсу.
Вольові параметри як психологічний чинник, що впливає на процес адаптації

71
досліджували Н.Г. Колизаєва [72], Н.А. Милославова [105], Л.В. Литвинова [88], І.Г.
Губеладзе [49] та інші. Вольові дії – це свідомі дії, спрямовані на досягнення мети і
пов’язані з зусиллями, потрібними для подолання різних перешкод, як внутрішніх,
так і зовнішніх [62].
У психологічних дослідженнях Н.Г.Колизаєвої і Н.А.Милославової, серед
найбільш поширених особистісних параметрів, котрі характеризують рівень
адаптованості особистості є вольова та особистісна активність [72; 105].
Зв’язок успішності навчання з вольовими параметрами особистості не
викликає жодних сумнівів. Про вольові якості особистості свідчить індекс
мотиваційної тенденції, стійкість в досягненні поставленої мети. До вольових
якостей особистості належать: цілеспрямованість, самостійність, ініціативність,
витримка, здатність опанувати себе, наполегливість, рішучість [62, с.361]. С.Д.
Максименко відзначає, що саме ці складові є підґрунтям сильної волі особистості.
Сукупність позитивних якостей волі, властивих людині, зумовлює силу її волі та
розвиваються протягом життя та діяльності.
Дослідження Л. В. Литвинової вказують на те, що студенти з високими
показниками по вольовому фактору, відзначаються незалежністю, схильністю
розраховувати на власні сили в складних ситуаціях, на активність та високий
самоконтроль [88, с.81].
На думку академіка С.Д. Максименка, люди воля яких слабка, нездатні долати
навіть незначні труднощі, здебільшого не закінчують розпочатої справи,
відкладаючи її надалі [62]. Вони не мають самостійності і критичного ставлення до
себе та оточення, легко підпадають під вплив інших та піддаються навіюванню, не
знатні долати власні емоційні стани.
Як стверджує І.Г. Губеладзе [49] у контексті успішної адаптації сільської
молоді в місті та в пошуку свого місця в новому соціальному просторі вольові
зусилля відіграють значну роль у процесі. Воля особистості як рефлексивний пласт
свідомості слугує “функціональним органом” подолання неузгодженості
зовнішнього і внутрішнього світу, тому недостатній розвиток вольової сфери може
призвести до зламу життєвого задуму та кризи ідентичності [49; 153]

72
 Деякі дослідники з вольовими параметрами пов’язують вираження таких
особистісних ознак як інтернальність – екстернальність [1; 64]. Показник
інтернальності пов’язаний зі ступеню активності власних зусиль та особистісною
відповідальністю за події власного життя. Дослідження Т.В. Алексєєвої показали,
що в студентів - першокурсників екстернальний локус контролю переважає над
інтернальним [ 1, c.6 ]. Проте, починаючи з другого курсу відсоток показників
інтернальності збільшується, це ж характерно для четвертого курсу [1, c.6]. Зміну
відношень екстернальність–інтернальність Т.В. Алексєєва розглядає як показник
особистісного зростання.
На думку Л.В. Литвинової, процес адаптації ускладнюється в тих
першокурсників, у яких переважає екстернальність у відношенні до навчання,
відсутнє почуття причетності до власних успіхів, недостатньо розвинені навички
самостійної роботи [88, c.66].
Цю думку продовжує Дж. Роттер, що також вводить в процес адаптації такі
поняття як «інтернально – екстернальний» локус контролю[206]. За його
висновками, люди відрізняються один від одного по тому, як і де вони локалізують
контроль значущих для себе позицій [206]. Локус контролю, притаманний кожній
особистості, є поняттям надситуативним, універсальним для даної особистості як у
випадку успіху, так і у випадку невдач. Це в рівній мірі стосується різних областей
соціального життя і соціальної поведінки.
Крім того, окремою складовою процесу адаптації Джуліан Роттер вважає
поняття «психологічної ситуації». Дж. Роттер стверджує, що будь – яка ситуація (в
нашому випадку – адаптація до навчання у вищому навчальному закладі) є такою,
якою суб’єктивно уявляє і сприймає її кожна особистість. Автор наголошує, що на
процес затримки адаптації впливає постановка завищених цілей, котрі призводять до
фрустрації і неуспіху в діяльності [206].
За умов екстернальності, людина всю відповідальність за події у власному
житті переважно пов’язує із зовнішніми причинами (випадковість, везіння,
оточуюче середовище тощо) [149, c.119].
Однак, протилежні думки з цієї проблеми зустрічаємо в дослідженнях Б.

73
Вайнера, О. Рассела и Д. Лермена [210]. Дослідники стверджують, що трактування
невдачі за рахунок особистих якостей має суттєвий вплив на самооцінку
особистості, на відміну від трактувань приписаних зовнішнім обставинам. У
проведених ними дослідженнях виявилось, що пояснення невдачі зовнішніми
причинами викликало в досліджуваних почуття здивування та невдоволення.
Навпаки ж, розцінювання невдачі недостатньою кількістю прикладених власне
особистісних зусиль, викликало в індивіда почуття сорому й провини. Тобто, зв’язок
невдачі з особистими якостями та уміннями, асоціювався у досліджуваних з
відчуттями неповноцінності та некомпетентності, що суттєво знижувало рівень
самооцінки.
Емоції – позитивний чи негативний настрій, емоційна комфортність чи
дискомфорт, відносно сталі почуття переживання особистістю процесу адаптації.
Позитивний емоційний фон, розвинута воля, самоорганізація суттєво
впливають на учбовий стиль і успішність у навчанні, на характер взаємовідносин з
однолітками та викладачами.
В соціально-когнитивній теорії А. Бандури зазначено, що людина з більшою
вірогідністю досягає високої самоефективності, коли вона нервово не
перевантажена і емоційно спокійна. Тому, необхідно обережно і вміло
«використовувати» власні емоції [15].
Адаптаційний процес є певною ситуацією, що має потенційну загрозу для
рівноваги особистості, тому викликає почуття тривоги. Суб’єктивно тривога
переживається як негативний емоційний стан різної інтенсивності. Інтенсивність і
довжина переживання тривоги впливає на перебіг діяльності, і тому ситуація
тривоги супроводжується зміною у поведінці людини.
Проте, як відзначає Л.В. Литвинова, стан емоційної рівноваги супроводжує
діяльність людини не завжди, а особливо в ситуації адаптаційного стресу. Це зовсім
не означає, що емоційність та імпульсивність впливають виключно негативно на рух
до самоефективності. Досить часто задоволення від попереднього успіху,
передчуття змагання, боротьби та інші глибокі переживання психологічно
мобілізують людину. Якщо людина прагне активно діяти, бути успішною,

74
формувати високу самоефективність свого життя, то вона має бути відкритою до
таких переживань.

75
Крім того, природна щирість, відкритість переживань додають шарму і природності
почуттям власного життя і руху до самоактуалізації [88] .
Як підсумок, усіх вищезгаданих положень науковців про психологічні
параметри особистості, що задіяні в процесі адаптації до нових соціальних умов,
подаємо Таблицю 1.2 «Психологічних чинники впливу на рівень адаптованості
особистості».
Таблиця 1.2
Психологічних чинники впливу на рівень адаптованості студентської молоді
ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ
ПОЗИТИВНІ НЕГАТИВНІ
1. Адекватність самооцінки 1. Низька самооцінка
2. Високий рівень інтелекту 2. Низький рівень інтелекту
3. Сформованість комунікативних 3. Низький рівень комунікативних
здібностей здібностей
4. Сформованість вольових параметрів 4. Слабо виражені вольові параметри
5. Екстравертність 5. Інтроверсія
6. Сформованість учбової мотивації 6. Відсутність мотивації діяльності
7. Емоційна стабільність особистості 7. Емоційна нестабільність особистості

З таблиці 1.2 видно, що ефективність процесу адаптації пов’язана з

адаптаційними можливостями людини, що є стійкими характеристиками
індивідуального та особистісного рівня. Ці характеристики полегшують чи
ускладнюють процес адаптації, відображають здатність особистості швидко і
ефективно ліквідувати або компенсувати дію несприятливих факторів оточуючого
середовища.
Низка психологічних чинників, що становить індивідуальні особливості
особистості, безпосередньо впливає на якість її адаптаційних можливостей.
Згідно з результатами теоретичного аналізу проблеми, до важливих складових
адаптаційних можливостей особистості студента належать тип темпераменту,
особливості характеру, загальний інтелект, соціальний інтелект, комунікативний
потенціал, рівень самооцінки, мотивація діяльності, вольові параметри.
Від того, у якій мірі виявляються перераховані характеристики, залежить
рівень успішної адаптації, і ширина діапазону чинників зовнішнього середовища, до
яких особистість може пристосуватися.
76
 1.4 Теоретичний аналіз соціально-психологічних особливостей
сільської молоді в контексті їх впливу на адаптаційний процес

Вплив сільського соціокультурного середовища на особистість варто

досліджувати використовуючи загальнотеоретичний аналіз особливостей сільської
людини у психологічній, педагогічній, соціальній, етнографічній, філософській та
художній літературі. Це дасть змогу визначити головні соціально-психологічні
особливості особистості з сільського середовища та оцінити їх роль у процесі
соціально-психологічної адаптації.
Зв’язок соціально-демографічного середовища з психологічними параметрами
особистості відзначається у працях педагогів-експериментаторів XIX століття: П.
Лесгафта [4,с.61], Е. Меймана [4,с.62], В. Лайа [8], Г. Ващенка [4,c.62]
У роботі «Шкільні типи» П. Лесгафт [4, с.61] вказував на позитивний вплив
природи й сільського життя на характер та інтелектуальні властивості людини. За
його словами, в сільських умовах виховується «доброзичливий» тип, який
характеризується цікавістю до знань.
Позитивний вплив сільського оточення на інтелектуальні властивості
особистості згадував і педагог-експериментатор Е. Мейман. На думку дослідника,
сільські діти значно перевищують міських дітей запасом конкретних уявлень щодо
природи [4, c.62]. Саме ця перевага впливає на складову інструментальної сфери
особистості − пам’ять. У сільських дітей на основі багатих конкретних уявлень
утворюються ґрунтовні й змістовні поняття [4, c.62].
Саме з умовами сільського життя Г. Ващенко пов’язує розвиток таких
позитивних рис як глибина мислення, високорозвинена спостережливість, здібність
помітити найдрібніші деталі речей та явищ і знайти в них основне. Проте, за його
словами, умови сільського життя сприяють повільності думання й асоціацій і певній
обмеженості обрію інтересів, навіть при наявності їх якісної різноманітності [4,
с.62]. Отже, було визначено ряд позитивних рис у психологічній характеристиці
сільської дитини, зокрема: доброзичливість, допитливість, обізнаність,
спостережливість. Проте, відзначається певна повільність мислення та обмеженість

77
інтересів.
Те, що не тільки поведінка учнів, а й вчителів залежить від сільського соціуму
доведено в соціально-психологічних працях сучасного дослідника А.І. Анцибора.
Він описав вплив соціокультурного середовища села на психічні процеси та
психологічні параметри сільських вчителів. Проведені ним дослідження показали,
що сільським освітянам властива менша здатність навчатися і сприймати нові ідеї.
Вони схильні до конформізму та стандартизованого мислення [9, c.14]. Ці
особливості деякою мірою пов’язані з традиційним укладом сільського життя,
виразною тенденцією до сталості, консервативності. Як стверджує дослідник,
сільські вчителі мають перевагу в комунікативній сфері, охоче співпрацюють з
громадськістю, активніші у залагоджуванні конфліктів [9, c.14]. Проте, сільські
педагоги надто залежні від громадської думки, тяжіють до колективних рішень,
потребують підтримки й заохочення з боку керівництва та громадськості [9, с.14].
Інші соціально-психологічні дослідження особистісних рис сільського вчителя
також описують його як поступливого, крім того, песимістичного та нерішучого [63,
с. 163]. За висновками А.І. Анцибора, в сільських школах переважають поведінкові
стратегії уникнення та пристосування.
Саме сільська школа є важливим чинником, що впливає на особистість
вчителя і учнів. ЇЇ проблеми привертали увагу багатьох сучасних дослідників. Серед
них, у сфері педагогіки - Н. І. Шиян, І.Г. Осадчий , В. Вершинін, В. О. Чигрин ,
економічних наук – Н.В. Комарова , І.В. Коваленко.
В. О. Чигрин розглядає стан освіти як вагому причину диференціації сільської
та міської молоді [161]. За його словами, для сільського регіону властивий нижчий
за якісними показниками рівень освіти [161].
Як стверджує Н. І. Шиян, школярі в сільській місцевості, зазвичай, отримують
гіршу загальноосвітню підготовку, ніж у великих містах [170]. Учні перебувають в
умовах, які обмежують їх інтелектуальні, професійні та загальнокультурні запити.
Враховуючи це автор робить висновок, що школярі в сільській місцевості
отримують гіршу загальноосвітню підготовку, ніж у великих містах, сільські жителі
більшою мірою зорієнтовані на вступ до ЗВО І–ІІ рівня акредитації.

78
 Значне відставання рівня та якості сільської освіти від міської, відзначає Г.І.
Осадчий [114]. У його роботі «Освіта сільського регіону» мова йде про
інформаційну непроникність та незадовільне матеріальне становище, у якому
опинилася сільська школа. Істотно погіршує ситуацію те, що значна частина
вчителів у селі викладає предмети, які не відповідають їхньому фаху.
А В. Дзега відмічає, що приблизно від 3,5 до 5 годин на добу в селі
витрачається на присадибне господарство. В учителя практично не залишається часу
на самовдосконалення та підготовку до занять. Звідси „відчуття стану реального
перевантаження”, провини перед громадою [53, с. 20].
В таких умовах формується упереджене ставлення молоді до власного
когнітивного потенціалу. Опинившись у новому навчальному середовищі студенти з
сіл часто відчувають себе неспроможними осягнути збільшений інформаційний
потік, і можливо, виправдовуючи себе недоліками сільської освіти, про які
згадували дослідники проблеми. Тому вони більше орієнтуються на заклади освіти
I-II акредитації, почуваються невпевнено у власних можливостях, що часто корелює
з підвищеним рівнем тривожності.
Варто відзначити, що особистість вчителя, його світогляд, цінності, поведінка,
переконання є важливими факторами, які певною мірою свідомо і несвідомо
наслідують учні. І якщо наслідування асимілятивний процес, як стверджує С.Д.
Максименко, то уподібнення себе іншому відбувається не завжди у всьому, що
викликає позитивні почуття. Тому, навіть свідоме наслідування сильних рис
особистості вчителя не є гарантом несвідомої інтерналізації його слабких сторін.
Те, що спрямованість особистості залежить від факторів характерних для
сільського оточення доведено в роботі В.В. Міллера та Д.Л. Вілліамса [178]. За
словами авторів, більшість представників сільської молоді не мають вищої освіти, їм
властива низька самооцінка, і вони прагнуть отримати вищу освіту швидшими
темпами, порівняно з міським студентством. Головними чинниками впливу на
сільську молодь є низький соціально-економічний стан багатьох сільських сімей.
Відповідно до браку рольових моделей і кар’єрного різноманіття, спрямованість
молоді обмежена географічною і культурною ситуацією сільського соціального

79
середовища. За результатами досліджень В.В. Міллера та Д.Л. Вілліамса, більшість
опитуваних студентів відзначили навчальні та професійні інтереси як основні
чинники, що допомагають реалізувати особистісну спрямованість. Також відомо, що
сільська молодь орієнтується на заклади, які знаходяться за межами сільської
місцевості, тому її освітні та професійні цілі зможуть реалізуватися окремо від
сільського середовища, що є дуже позитивним, як відзначають ці дослідники [178].
У дослідженнях І.Г. Дубова спрямованих на виявлення взаємозалежності між
рівнем загальної психічної активності особистості та її соціально-демографічними
характеристиками, доведено, що чим активніша група опитуваних, тим більше в ній
зафіксовано міських жителів, і значно менше сільських [57, c.49]. Як відзначає сам
автор, за головний показник рівня загальної психічної активності в дослідницькій
парадигмі, було взято загальний рівень енергійності індивідів, що забезпечує
самостимуляцію особистості до ефективної діяльності [57, c.39]. Так як з
мотивацією діяльності тісно пов’язані вольові параметри особистості, які людина
виявляє тоді, коли виконує дію, що початково не достатньо вмотивована, можна
припустити згідно висновків І.Г. Дубова, що у сільської молоді є схильність до
невисокої мотивації діяльності. Хоча В.В. Міллер та Д. Л. Вілліамс зазначили, що
більшість опитуваних студентів з сіл виділяють навчальну діяльність як основний
чинник, що допомагає реалізувати особистісну спрямованість. Тому, більш точні
висновки, щодо вольових параметрів та учбової мотивації сільської молоді, можна
буде зробити в процесі емпіричних досліджень.
Враховуючи те, про що йшлося вище, можна відзначити у сільської людини
такі риси та параметри як комунікабельність, поступливість, неконфліктність.
Проте, має місце розвиток таких параметрів як невпевненість в собі, тривожність,
залежність від думки оточуючих, знецінювання свого інтелектуального потенціалу
та когнітивних можливостей.
Роль сільського оточення у формуванні мотиваційної сфери й світоглядно-
ціннісних орієнтирів сільської молоді описується в роботах І.В. Войтюк, І.Д.
Звєрєвої, Н.В. Комарової, Л.Е. Орбан-Лембрик. У цих дослідженнях розглядаються
ставлення сільської та міської людини до релігії і культури, відзначаються

80
особливості

81
міжособистісного спілкування характерні для жителів міста та села.
Н.В.Комарова підкреслює, що на сільську молодь, більшою мірою, ніж на
міську, впливає традиційна культура, звичаї, обряди [73, с.67]. І.В. Войтюк
відзначала релігію як стримуючий фактор, покликаний обмежити бажання
молодої людини, уберігаючи її таким чином від непоправних дій та їх наслідків [40,
c.16]. Н.В. Комарова стверджує, що у сільській місцевості частка віруючих, є
більш високою, ніж у містах [73,c.67]. Дослідження І.Д. Звєрєвої, показали, що 54 %
сільської молоді відвідують церкву. Для порівняння – 10,5% відвідують клуби та
дискотеки [62, c.29]. Існує гіпотеза, згідно з якою люди, які виросли в сільській
місцевості, набувають більше альтруїстичних рис у порівнянні із середовищем
великого міста, яке не сприяє їхньому розвитку [9]. Припускається, що головне –
цінності, засвоєні в дитинстві жителями сіл, а не безпосереднє оточення [9]. Л.Е.
Орбан-Лембрик дійшла висновку, що сільські люди допомагають один одному
частіше. За її словами, жителі сіл частіше допомагають у різних ситуаціях,
враховуючи й допомогу незнайомій особі, з якою стався нещасний випадок,
допомогу дитині, що загубилася, участь в
опитуванні тощо [9].
Схожою до досліджень Л.Е. Орбан-Лембрик [112] є робота доктора
філософських наук Вела Фармера «Цікаві сільські та міські відмінності» [192].
Автор відзначає такі позитивні сторони сільського життя, як родова приналежність,
емоційна підтримка, безпечність, передбачуваність. Однією з головних відмінностей
між сільським та міським оточенням, на його думку, є типи емоційних зв’язків та
участь особистості у громадському житті [192].
В сільській місцевості люди ставляться один до одного більш емоційно, щиро,
вони здатні відкрито підтримувати один одного.
За його словами, той факт, що на селі «всі про всіх все знають» надає відчуття
тісних, навіть родинних стосунків, сільському оточенню. Саме тому сільський
житель завжди радо прийде на допомогу, більше довірливий, дружній порівняно з
міським. Велика кількість особистих взаємодій видається йому природною і
комфортною [192].

82
Проте, К.М. Хeлбок [196] вважає, що через тісний характер стосунків у

83
сільській місцевості, зменшується збереження анонімності інформації. Це часто є
причиною того, що сільські жителі соромляться звертись по допомогу до психолога,
боячись того, що про їх проблеми стане відомо іншим.
Вплив сільського та міського життя на особистість та її соціально-
психологічні особливості, ґрунтовно вивчається зарубіжними дослідниками. Варто
зауважити, що кількість наукових праць з вивчення цієї проблеми, дещо переважає
вітчизняні надбання. Крім того, у зарубіжних дослідженнях спостерігається чітке
розмежування соціально-психологічних особливостей сільського (rural) і міського
(urban) жителя та аналізується їх вплив на життєдіяльність особистості.
Сільська і міська людина та її психологічні особливості, вивчаються окремо,
або ж y порівнянні - практичною психологією – Чарльз Д. Спілбергер [209], віковою
психологією – А. Фуліжні [194], В. Занг [180], A. Щелджел [210], Г. Беррі. [210],
психологією кар’єри - Ш.Андерсон [175], К. Браянт [184], соціальною психологією –
K.Чітпрабга [186], С. Канекар[186], Б. Мелвін [202], суспільною психологією -
Р.Браун [183], В. E.Копленд [183], E. Дж. Кoстеллo [183]. Для визначення стану
розробки проблеми, і отримання більшого обсягу інформації з досліджуваної теми,
варто звернути увагу на вивчення соціально-психологічних особливостей
сільського(rural) і міського(urban) жителя у психологічній зарубіжній літературі.
Важливо зауважити, що більшість дослідників, про роботи яких йдеться, є
прихильниками соціогенетичних теорій розвитку. Представники цього напрямку,
провідним фактором розвитку особистості вважають соціальне середовище. Така
позиція властива насамперед психологам біхейвіористичної орієнтації, а також
прихильникам культурно-історичної концепції розвитку[214].
Біхейвіористи пов’язують розвиток особистості з навколишнім середовищем, і
вважають, що більшість форм її поведінки досягаються шляхом на учіння [214].
Один з засновників цього напрямку – Дж. Уотсон вважав, що людина стає такою,
якою навчилася бути.
Американський психолог А. Бандура вважає, що в житті набагато частіше
научіння відбувається завдяки спостереженню: дитина спостерігає за тим, що
роблять, як поводяться батьки, ровесники, інші люди, і намагається наслідувати

84
їхню

85
поведінку [177].
Згідно положень біхейвіористичної теорії (її ще називають детерміністичною)
все в поведінці людини, включаючи цінності, установки й емоційні реакції,
визначається впливом зовнішнього середовища. Люди постійно реагують на впливи
зовнішнього середовища і стають такими, як вимагає оточення. А спадковість не має
істотного значення в розвитку особистості, формування якої залежить в основному
від виховання [177].
Суть культурно-історичної теорії полягає в положенні, що власне всі людські
психічні функції (увага, пам’ять, мислення та ін.) і форми поведінки, формуються
внаслідок оволодіння зовнішніми засобами культурної поведінки та мислення, які
Л.С. Виготський називав знаками. За його словами, всі вищі психічні функції несуть
інтеріоризоване відношення соціального порядку, і є основою соціальної структури
особистості. Їх склад, генетична структура, спосіб дії – все має соціальну природу. У
цьому значенні людина є соціальною істотою, розвиток якої відбувається шляхом
присвоєння історично-набутих форм та способів діяльності.
Отже, представників соціогенетичної платформи об’єднує те, що головним
фактором розвитку особистості, вони вважають вплив соціального середовища.
Провідними проблемами у дослідженнях зарубіжних авторів є профілактика
шкідливих звичок, алкогольна та наркотична залежність, девіантна поведінка,
підтримка та збереження психічного і фізичного здоров’я сільського та міського
населення. Над переліченими проблемами працювали К. Oнофріо [188], Д.Хавенс
[195], K. Смолей [184], K. Янсей [184], К. Хeлбoк [196].
Напрямки профілактичної роботи з протидії вживання алкоголю серед
сільської молоді досліджувала К.Онофріо в роботі «Профілактика алкогольної
залежності сільської молоді» [188]. За словами автора, профілактичні заходи з
вирішення проблеми вживання алкоголю, більше стосуються міської молоді. Тому
основною метою її статті, є не тільки теоретичний аналіз та практичні рекомендації,
а залучення більшої кількості дослідників до вивчення проблеми алкогольної
залежності сільської молоді [188].
Головними труднощами, що виникають в процесі дослідження сільської

86
молоді, є неоднозначний підхід до визначення поняття «сільський». Дослідники
керуються різними критеріями, зазвичай, пов’язаними з щільністю або кількістю
населення, з розміщенням населеного пункту відносно урбанізованих зон.
Отже, підхід до сільської Америки є неоднозначним, тому критерії понять
«сільський» та «міський» часто визначають результати дослідження. У одних
дослідженнях описано, що проблема алкогольної залежності більше властива
міському, а в інших –сільському населенню, або ж в однаковій мірі
розповсюджується на них [188].
За словами автора, починаючи з 1979 по 1991 роки, дослідження проблеми
вживання алкоголю підлітками з сільського та міського середовища показали різні
результати [188, c.256].
Наприклад, піком вживання алкоголю був 1979 рік, а поступове зниження
цього етапу припадає на 1992р. [188,c.256]. Поширення цього явища суттєво
відобразилось на міській молоді, але не так позначилось на сільській. Проте, вже у
1992 році показники кількості вживання алкоголю за період останніх 30 днів були
вищими у сільському середовищі.
Як стверджує автор, федеральні і державні установи повинні сприяти
дослідженням і розвитку програм з профілактики вживання алкоголю серед
сільської молоді. А також підтримувати комплексні програми поліпшення
добробуту і здоров’я сільської молоді.
Хочемо звернути увагу на проведені в Україні дослідження цієї проблеми, які
також показали, що в сільській місцевості більше поширена алкогольна залежність
30,09% порівняно з 13,54% міською [20].
Вплив зовнішнього середовища на стан здоров’я сільської та міської молоді
також досліджував М. Вeiст у книзі «Досягнення клінічної дитячої психології» [203]
за редакцією Т. Олендіка.
У своїх дослідженнях M. Вeiст звертає увагу на те, що для міської молоді
характерні проблеми вживання наркотиків, статеві захворювання. А для її
психологічного стану властиві депресії, підвищений рівень тривоги, пост-
травматичні стреси [203, с.321].

87
 М. Веіст зауважує, що відзначаючи суттєву увагу до стану міської молоді,
проблеми сільської не достатньо враховуються дослідниками [203,c.321]. Проведені
автором дослідження показали, що для сільської молоді характерні травми,
утоплення, деякі хронічні захворювання. І якщо наркотична залежність поширена
серед міської молоді, то алкогольна властива для сільської [203,c.321]. Отже, маємо
ще одне підтвердження результатів досліджень вітчизняного науковця
Ж.І.Білостоцької [20].
Досліджуючи психічне здоров’я сільської та міської молоді, M. Веіст також
звертає увагу на те, що для обох цих категорій властиві емоційні проблеми та
проблеми з поведінкою [203].
Доктор філософських наук, магістр охорони громадського здоров’я,
Університету Кентуккі Дж. Хaвeнс, навпаки, стверджує, що немає суттєвої різниці
між міською та сільською молоддю в кількості випадків вживання наркотиків [195].
За її словами, 13 % сільських підлітків повідомили про використання медичних
препаратів у немедичних цілях, в порівнянні з 10 % міських підлітків.
Як стверджує Дж. Хaвeнс, культурні та соціальні реалії сільського життя
здатні не тільки сприяти вживанню наркотиків, але й посилити його наслідки [195].
Ізоляція та самостійність сільських громад може негативно позначитися на
поведінці підлітків, а особливо на їх психічному здоров’ї.
За її словами, дослідники визначають потенційні засоби для вирішення
проблем: розширення доступу до охорони здоров’я, підтримка психічного здоров’я
та лікування наркоманії, але це досить важко здійснити у сільських районах, де
таких ресурсів не вистачає, або вони взагалі відсутні [195].
Варто звернути увагу на те, що за словами автора, молодь з маленьких міст і
містечок (suburban youth), взагалі залишається поза увагою дослідників[195].
Більшість зарубіжних дослідників звертають увагу на недостатньо розвинутий
рівень програм з підтримки психічного здоров’я сільських жителів. За їх словами, у
сільських населених пунктах бракує установ та спеціалістів з надання допомоги
щодо вирішення цих проблем.
Цю проблему досліджували K. Смолей, К. Янсей та інші, у роботі під назвою

88
 «Сільське психічне здоров’я та психологічна допомога: огляд для спеціалістів»
[184]. Як свідчать результати їх досліджень, немає суттєвої різниці у характері
психічних розладів у сільського та міського населення. Щоправда, поширенню цих
розладів саме у сільській місцевості сприяє відсутність психіатричних та
психологічних служб, або складність доступу до них [184].
Близько 85% нестачі працівників з підтримки психічного здоров’я, припадає
саме на сільську місцевість [184]. Це зумовлено низькою заробітною платою,
обмеженими соціально-культурними можливостями, особливостями світогляду та
менталітету сільського середовища. Крім того, сільські жителі, порівняно з
міськими, довгий час були позбавленні медичного страхування [184, c.480].
Важливою причиною, на яку звертають увагу дослідники, є проблема
особистісного відношення сільського населення до психологічного лікування та
консультування. Так дослідник К. Хeлбок вважає, що через тісний характер
стосунків у сільській місцевості, зменшується збереження анонімності інформації
про використання психологічних послуг [196]. Наприклад, коли все село знає де
знаходиться кабінет психолога, часто пацієнти соромляться паркувати там свою
машину, побоюючись, що швидко розповсюдиться інформація про їх проблеми
[196, c.481].
Сільські жителі радше звернуться по допомогу до сімейного лікаря ніж до
психолога чи психотерапевта. Отже, через низький рівень досяжності та
неприйнятності психологічної допомоги, проблема психічних розладів серед
сільського населення, потребує термінового вирішення. Однак, зазвичай, пізнє
звернення хворого приводить до виникнення більш серйозних симптомів, а отже
тривалішого, інтенсивного лікування.
Тому як ефективну допомогу психологам і пацієнтам, автори статті радять
використовувати в роботі у сільському середовищі методику під назвою telehealth-
«телездоровя». Як стверджують дослідники, відео- конференції, телефонні дзвінки
та електронна переписка сприяють ефективному діагностуванню хворих, і
створюють психологічно комфортні умови для сільських жителів [196, c.482].
Так як мережа Інтернет стала доступною сільським регіонам, це також

89
підвищує ефективність використання методу «telehealth» [184, c.483]. Його можна
вважати дистанційним методом лікувального чи консультаційного процесу.
Дослідники вважають цей метод однаково ефективним і для пацієнта і для
клінічного психолога.
Звичайно, дещо складно уявити використання такого методу в Україні,
особливо в сільській місцевості, де не скрізь є доступ до мобільного зв’язку, а іноді,
навіть, до телефонних комунікацій.
На завершення свого дослідження, автори пропонують дванадцять порад для
психологів чи психотерапевтів, що вже працюють, або збираються працювати у
сільській місцевості [184, c.486].
У психологічних працях зарубіжних науковців досліджуються і описуються
особливості міжособистісних, сімейних та родинних стосунків, характерних для
міського та сільського середовища. Варто звернути увагу на роботи Iлесанмі
Oлуватоїна Oлатундуна [197], Кігдeма Kaгiтciбaсi [109], Вела Фармера [192].
Вплив зовнішнього середовища села та міста на період статевого дозрівання
підлітків, вивчав I. Oлатундун. Результати його теоретичного і емпіричного
дослідження описуються в роботі «Психологічний вплив сільського та міського
середовища на відмінності статевого дозрівання підлітків» [197].
Як стверджує автор, вплив зовнішніх умов на психологічні особливості
статевого дозрівання часто недооцінюється і не приймається до уваги багатьма
дослідниками [197].
Підлітки з сільського середовища, значно раніше, ніж міські, стають
дорослими. Для них період дитинства не довготривалий [197].
У сільській місцевості молоді люди вступають у період дорослішання саме з
настанням статевого дозрівання, а в міському середовищі цей період носить більш
тривалий характер, через технологічний прогрес, що вимагає довгої навчальної
діяльності, тому економічна залежність є нормою [197]. Довготривалий період
здобуття освіти, пізні шлюби і пізнє народження дітей є типовими явищами для
міської культури.
Автором було опитано 350 підлітків з штату Ойо, штату Квари та з Нігерії. З

90
них 167 [47,71%] - міські і 183 [52,28%] сільські підлітки. Вік респондентів 13-19
років. Дослідження довели, що період дорослішання починається раніше в
сільському середовищі. Визначена різниця є результатом впливу зовнішнього
середовища на період статевого дозрівання сільських і міських підлітків [197].
Хочемо звернути увагу на дослідження ролі сімей сільського та міського
середовища у розвитку особистості. Виховні цінності сімей, що проживають у
сільській і міській місцевостях можуть суттєво відрізнятись [209, c.20]. У
«Енциклопедії практичної психології» за редакцією Чарльза Д. Спілбергера [209], в
розділі під назвою «Розвиток дитини та культура», автором якого є турецький
дослідник Кігдем Kaгiтсібасі, розглядаються два типи сімї: взаємозалежна
«interdependent» i незалежна «independent» [209, с.329].
У своїй роботі К. Kaгiтсібасі велику увагу приділив аналізу законів вищих
психічних функцій, сформульованого Л.С. Виготським.
За словами автора, взаємозалежна сімя характернa для колективістичної
культури з тісними сімейними і родинними стосунками. Саме такими є сімї у
сільському середовищі [209, c.332]. Там вагомим і обов’язковим є внесок дітей у
благоустрій сімї, вони виховуються в атмосфері беззаперечної слухняності, і
автономний розвиток не передбачається.
Незалежна сімя має дещо протилежні характеристики. Такими є більшість
міських сімей на Заході, частіше американські сімї середнього класу. У них
підтримується індивідуальна сепарація дітей, що вважається необхідною умовою
здорового розвитку особистості [209, с.332].
За свідченнями останніх досліджень, зміна моделі сімейних стосунків, не
завжди залежить від процесів модернізації суспільства та його економічного
розвитку. Адже мова ведеться на рівні не тільки економічної, але й психологічної
залежності [209,с.333].
Тому, К. Kaгітсібасі пропонує третю модель сімї - сім’я психологічної
взаємозалежності «the family model of psychological interdependence» (сім’я
психологічної взаємозалежності [209,c.333]. Вона відрізняється від традиційної
(сільської) «interdependent» та індивідуалістичної (міської) «independent». Ця сім’я

91
передбачає скоріше контроль, ніж вседозволеність. Індивідуальна сепарація не
ставиться за мету, але автономія все ж таки передбачається. Автономність не
розглядається як загроза, адже діти стають матеріально незалежними від батьків.
Схожою до досліджень нашої сучасної науковці Л.Е.Орбан-Лембрик [112], є
робота доктора філософських наук Вела Фармера «Цікаві сільські та міські
відмінності» [192]. Автор відзначає такі позитивні сторони сільського життя, як
родова приналежність, емоційна підтримка, безпечність, передбачуваність. Однією з
головних відмінностей між сільським та міським оточенням, на його думку, є типи
емоційних зв’язків та участь особистості у громадському житті [192].
В сільській місцевості люди ставляться один до одного більш емоційно, щиро,
вони здатні відкрито підтримувати один одного.
За його словами, той факт, що на селі «всі про всіх все знають» надає відчуття
тісних, навіть родинних стосунків, сільському оточенню. Саме тому сільський
житель завжди радо прийде на допомогу, більше довірливий, дружній порівняно з
міським. Велика кількість особистих взаємодій видається йому природною і
комфортною[192]. Соціальна сфера міського жителя обмежена невеликою кількістю
друзів та знайомих. ЇЇ головними характеристиками є формальність, розрахунок,
скритність і конфліктність [192]. Часто люди оцінюють один одного як носіїв
певних функцій і
ролей [192].
Звичайно, для відчуття особистої гармонії не обов’язково змінювати звичний
спосіб життя чи місцевість. Адже, як стверджує автор, деякі люди процвітають в
особистісному вимірі як сільського, так і міського життя [192].
Отже, сільській особистості властиві консерватизм як тяжіння до сталості
культури, звичаїв, обрядів; релігійність, схильність до емпатії, безпечність,
передбачуваність, щирість, емоційність, довірливість. Поряд з цими рисами певною
мірою проявляються сором’язливість та обережність.
Відзначимо ті риси, з виділених дослідниками в особистості з сільського
соціального середовища, що мають значення для процесу адаптації до навчальної
діяльності у закладах вищої освіти. Згідно теоретичного розгляду проблеми, до

92
важливих складових адаптаційних можливостей особистості студента належать тип

93
темпераменту, особливості характеру, загальний інтелект, соціальний інтелект,
комунікативний потенціал, рівень самооцінки, мотивація діяльності, вольові
параметри (див. Таблиця 1.2).
За висновками науковців, сільській молоді властива тенденція до заниження
власної самооцінки. Особливо на це впливають проблеми освіти сільського регіону.
Молодь з сіл часто не впевнена у своїх інтелектуальних та когнітивних
можливостях. Тому, опинившись у новому навчальному середовищі ЗВО у
студентів- першокурсників можуть виникнути проблеми адаптації до інтенсивного
нового інформаційного потоку, методів роботи міських вчителів.
Щодо комунікативної сфери − доведено, що сільські жителі мають певні
переваги: вони активні у залагодженні конфліктів, охоче спілкуються з
громадськістю, радо прийдуть на допомогу. Відомо, що комунікативний потенціал
особистості відіграє важливу роль у її адаптаційному потенціалі.
Відносно емоційного стану молоді, варто зазначити, що адаптаційний процес
до навчання у закладах вищої освіти часто супроводжується почуттям тривоги, яка
впливає на перебіг діяльності і супроводжується поведінковими змінами. Тісно
корелює зі станом тривожності занижена самооцінка особистості. Тому, на нашу
думку певні переживання стану емоційної нестабільності можуть виникнути в
сільської молоді з приводу рівня довузівської підготовки, перебування у новому
соціальному середовищі та зменшення кількості спілкування з родиною.
Надалі ми плануємо експериментально дослідити формуванню яких
особистісних рис, важливих для процесу соціально-психологічної адаптації молоді
до навчання у ЗВО, сприяють особливості життя у сільському середовищі.

Висновки до розділу 1
У першому розділі було здійснено аналіз проблеми соціально-психологічної
адаптації студентської молоді.
Теоретично з’ясовано, що соціально-психологічну адаптацію можна
визначити як процес оптимальної відповідності особистості та професійного і
навчального середовища. У випадку адаптації студентів до умов закладів вищої
освіти ці дві
94
сторони будуть такими: адаптація до умов навчального процесу і соціально-
психологічна адаптація у навчальній групі. До переліку основних соціально-
психологічних чинників, що впливають на процес адаптації студентів можна
віднести чинники нового навчального середовища, нового соціально-психологічного
середовища, нового інформаційно-когнітивного простору та чинник професійного
середовища. Зазначені чинники можуть здійснювати як позитивний, так і
негативний вплив на процес адаптації студентської молоді. Це може залежати від
психологічних особливостей особистості, пояснення якої припускає сукупність
внутрішніх умов, що змінюються під дією зовнішніх впливів.
Низка психологічних чинників, що становить індивідуальні особливості
особистості, безпосередньо впливає на якість її адаптаційних можливостей. За
результатами теоретичного аналізу проблеми, з’ясовано, що до важливих складових
адаптаційних можливостей особистості студента належать: тип темпераменту,
особливості характеру, загальний інтелект, соціальний інтелект, комунікативний
потенціал, рівень самооцінки, сформованість мотивації діяльності, вольові
параметри.
За висновками науковців, сільській молоді властива тенденція до заниження
власної самооцінки. Особливо на це впливають проблеми освіти сільського регіону.
Молодь з сіл часто не впевнена у своїх інтелектуальних та когнітивних
можливостях. Тому, опинившись у новому навчальному середовищі закладів вищої
освіти у студентів-першокурсників можуть виникнути проблеми адаптації до
інтенсивного нового інформаційного потоку, методів роботи міських вчителів.
Щодо комунікативної сфери − доведено, що сільські жителі мають певні
переваги: вони активні у залагодженні конфліктів, охоче спілкуються з
громадськістю, радо прийдуть на допомогу. Відомо, що комунікативний потенціал
особистості відіграє важливу роль у її адаптаційному потенціалі.
Відносно емоційного стану молоді, варто зазначити, що адаптаційний процес
до навчання у закладах вищої освіти часто супроводжується почуттям тривоги, яка
впливає на перебіг діяльності і супроводжується поведінковими змінами. Тісно
корелює зі станом тривожності занижена самооцінка особистості. Тому, на нашу

95
думку певні переживання стану емоційної нестабільності можуть виникнути в
сільської молоді з приводу рівня довузівської підготовки, перебування у новому
соціальному середовищі та зменшення кількості спілкування з родиною.
На основі вище викладеного, надалі буде досліджено вплив соціально-
психологічних чинників процесу адаптації на молодь з сільського та міського
соціокультурного середовища та проаналізувати, які психологічні характеристики
сільських і міських студентів визначають їх адаптаційний потенціал.

Основні положення першого розділу дисертації відображені в одноосібних

публікаціях автора, серед яких:
Публікація у фаховому виданні, включеному до переліку, затвердженого
МОН України
1. Демида К.Є. Формування соціально-психологічних особливостей людини під
впливом зовнішнього середовища села та міста /Катерина Демида// Актуальні
проблеми психології: Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна
психологія / за ред. С.Д. Максименка. – К. : Вид –во «А.С.К.», 2010. - Т. 1. − Ч.27. –
С.128-131.
2. Демида К. Є. Психологічні чинники адаптаційних можливостей студентської
молоді /Катерина Демида// Актуальні проблеми психології: Організаційна
психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія / за ред. С.Д. Максименка.
– К. : Вид –во «А.С.К.», 2010. − Т. 1. − Ч.29. – С.116-119.
3. Демида К. Є. Соціально – психологічні особливості сільської та міської молоді у
зарубіжних наукових дослідженнях /Катерина Демида // Збірник наукових праць
Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України / за ред. С.Д. Максименка. –
К.
: Вид –во «ГНОЗІС», 2011 − Т. ХІІІ, − Ч.3. – С.130-138.

96
 РОЗДІЛ II
МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ
ЧИННИКІВ АДАПТАЦІЇ МОЛОДІ ДО НАВЧАННЯ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ
ОСВІТИ

2.1. Диференційний характер впливу соціально-психологічних чинників

на процес адаптації молоді.
Аналіз літератури за тематикою дослідження дозволив з’ясувати, що
особистісні характеристики молоді з різних соціально-демографічних груп не
враховувалися при дослідженні процесу соціально – психологічної адаптації.
Тому, на першому етапі емпіричної частини роботи доцільно було порівняти
вплив соціально психологічних чинників на особливості процесу адаптації сільської
та міської молоді, шляхом опитування студентів. Подальша класифікація цих
чинників базувалась на теоретичному аналізі літератури.
На другому етапі потрібно було з’ясувати суть психологічних відмінностей
між обома групами студентів, та вплив цих особливостей на адаптаційну
спроможність. Також було проведене опитування викладачів і студентів з метою
визначення особистісних рис, сприятливих для процесу адаптації. На третьому етапі
досліджувалось уявлення викладачів про психологічні особливостей сільських та
міських студентів, з урахуванням їх ролі в процесі адаптації до навчання у ЗВО.
Методика семантичного диференціалу дала змогу охарактеризувати особистісні
риси сільського та міського студента в ракурсі їхнього сприйняття викладачами. За
цією ж методикою сільські і міські студенти оцінювали самих себе.
На четвертому етапі вивчалась динаміка впливу соціально – психологічних
чинників процесу адаптації на студентську молодь, порівняно з результатами
першого етапу емпіричної частини, що дало змогу побачити певні зміни в житті
студентів і можливість проаналізувати характер цих змін. Зміст основних етапів
дослідження подано у таблиці 2.1.
Для розмежування респондентів обох категорій, ми будемо використовувати
словосполучення сільська молодь і міська молодь. За основу поняття «сільська

97
молодь» взято визначення доктора соціологічних наук В.О. Чигрина [114], який
описує її як велику групу молоді певного суспільства, об’єднану ознаками
поселенської належності, що відрізняється від міської обмеженішими стартовими
умовами соціальної та професійної мобільності, зазвичай більш раннім залученням
до продуктивної виробничої діяльності, нижчим за якісними показниками рівнем
освіти. За висновками В.О. Чигирина, важливим чинником соціалізації сільської
молоді є сільський соціум, що виконує функції своєрідного соціокультурного
мікроклімату, в якому відбувається формування ціннісних і соціально-професійних
орієнтацій молоді.
Відповідно міська молодь – це також велика група молоді певного суспільства,
об’єднана ознаками поселенської належності, що відрізняється від сільської
ширшими можливостями соціальної та професійної мобільності, часто без раннього
залучення до продуктивної виробничої діяльності, вищими за показниками рівнем
освіти. Міський соціум теж відіграє роль соціокультурного мікроклімату, який
впливає на формування ціннісних і соціально-професійних орієнтацій міської
молоді. Ми проаналізуємо як вищезгадані характеристики впливають на соціально-
психологічні особливості сільської та міської молоді. Варто зазначити, що у нашому
дослідженні міська молодь відіграє роль важливого порівняльного фактору,
використовуючи який ми зможемо ширше оцінити діапазон впливу соціально-
психологічних чинників адаптації, порівняти особистісні риси обох категорій
респондентів та визначити на цій основі найбільш вагомі для ефективного
адаптаційного процесу.
Таблиця 2.1
Зміст основних етапів дослідження
1. Дослідження впливу соціально-психологічних чинників процесу адаптації на
сільську та міську молодь (підрозділи 2.2; 2.3)

2. Аналіз особистісних відмінностей між сільськими та міськими студентами

(підрозділ 3.1)

98
 3. Вивчення психологічних особливостей сільської та міської особистості за її
рефлексивними оцінками та за результатами оцінок даних викладачами
(підрозділи 3.3; 3.4)

4. Побудова семантичних профілів соціально-психологічних чинників процесу

адаптації сільської та міської молоді (підрозділ 4.3)

Першим етапом емпіричного дослідження стало вивчення впливу соціально-

психологічних чинників на процес адаптації студентської молоді. Попередній аналіз
наукової літератури надав загальну картину позитивної та негативної дії цих
чинників. Тому важливою була оцінка ставлення студентів до особливостей їх
впливу.
З метою дослідження диференційного впливу соціально-психологічних
чинників на адаптаційний процес на базі Вінницького коледжу будівництва і
архітектури КНУБА було проведено опитування 151 респондентів з числа студентів-
першокурсників, віком 15 – 18 років.
Студентам пропонувалось дати відповіді на запитання, які відображають їх
ставлення до нового життя та навчання у закладі вищої освіти. Анкета містила три
блоки запитань.
У першому блоці респондентам пропонувалось описати характер змін, що
відбулись у їхньому житті з початком навчання у закладі вищої освіти. Цей блок
використовувався як ввідний до основних запитань анкети.
Наступний блок складався з двох частин, в одну з яких студенти записували
позитивні враження від навчання, а в іншу – негативні.
І останній блок визначав оптимістичне чи песимістичне налаштування
студентської молоді, щодо подальшого навчання у закладах вищої освіти – Див.
Додаток 1.
Таким чином, з початком нового періоду навчання у ЗВО, 75% респондентів
вважають, що їх життя стало кращим. Цей факт свідчить про оптимістичне
налаштування студентів. На час проведення опитування 20% ще не визначились

99
щодо

100
характеру змін, а 5% студентів зазначили, що життя погіршало.
Не зважаючи на те, що у більшості респондентів життя стало кращим, його
ускладнення відзначили 60% студентів. Проте, 20% студентів вважають, що їх
життя стало легшим з початком навчання у ЗВО. Не змогли визначитись чи стало
життя легшим, чи важчим 21% респондентів.
Вступ до закладу вищої освіти пов’язаний з багатьма життєвими змінами, цей
факт відзначили 91% респондентів, а у житті 9% відсотків опитаних суттєвих змін
не відбулося.
Перший блок запитань анкети, було створено з метою налаштування студентів
на серйозну роботу. Це так званий підготовчий етап завдання, що змусив студентів
зосередитись та замислитись, налаштуватись на інтроспекцію. Варто зазначити, що
в процесі аналізу коротких влучних тверджень цього блоку, кожен з опитуваних
працював самостійно, не відволікаючись та не коментуючи свої відповіді чи
відповіді сусідів по партах. Причини такої поведінки пов’язані з особливостями
вікового періоду опитуваних, коли при переході від підліткового до юнацького віку
посилюється інтерес до оцінки власної життєвої ситуації.
У другому блоці, 151 студентом було виділено різноманітні чинники, які
позитивно чи негативно впливають на особистість в період навчання у закладі вищої
освіти. В процесі роботи над другим блоком анкети, студенти працювали не так
відособлено. Респондентам потрібно було оцінити, що їм подобається, а що ні у
новому періоді життя − навчання у закладі вищої освіти.
Після опитування, ми розподілили ці чинники на групи, відповідно до
теоретичного аналізу літератури. Першим чинником, що впливає на процес
соціально-психологічної адаптації студентів, є нове навчальне середовище закладів
вищої освіти, або нове організаційне середовище учбової діяльності.
Другим чинником є нове соціально-психологічне середовище, в якому
формується нове коло спілкування та будуються нові стосунки і взаємини.
До третього чинника належить новий інформаційний, когнітивний і
дидактичний простір, на базі якого формуються пізнавальні інтереси та сфери
когнітивної мотивації, реалізується готовність до засвоєння нових знань, умінь та

101
навичок.
Образ фаху та майбутньої професії є четвертим чинником, що впливає на
становлення нової системи соціальних цінностей та сприяє розвитку професійних
рис.
Описані чинники можуть мати як позитивний, так і негативний вплив на
процес адаптації молодої людини. Це залежить, насамперед, від психологічних
особливостей особистості. Адже, тлумачення особистості включає розуміння її як
сукупності внутрішніх умов, через які трансформуються усі зовнішні впливи.
Узагальнення результатів опитування у подано у таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Вибір студентською молоддю позитивних і негативних чинників у процесі адаптації
до навчання (151 особа)

Соціально - психологічні чинники адаптації, кількість респондентів

ПОЗИТИВНІ НЕГАТИВНІ
1. нове навчальне середовище
1.1 виплати стипендії 42 1.2 проблеми матеріального 47
характеру
1.2 задовільна інфраструктура ЗВО 37 1.3 незадовільна інфраструктура 42
ЗВО
1.3 нове середовище навчальної 25 1.5 труднощі пов’язані з новим 16
діяльності режимом дня
1.6 незадовільна матеріально- 14
технічна база
1.8 посилення дисципліни 11
1.9 недостатньо культурно- 10
розважальних заходів
2. нове соціально-психологічне середовище
2.1 нові друзі, знайомства 90 2.1. суворі та вимогливі викладачі 32
2.2 кваліфіковані викладачі 68 2.2 незадоволення життям в 25
гуртожитку
2.3 дружня група 35
2.2 зменшення кількості контактів з 18
2.4 відчуття самостійності, 27 близькими та рідними
подорослішання
2.5 кваліфікований класний 21 2.3 складності налагодження 16
керівник міжособистісних контактів
2.6 нова соціальна роль 7 2.4 відсутність дискотек у 11
2.7 життя у новому місті 6 гуртожитку
2.4 відсутність дівчат у групі 9

102
 2.5 некваліфікований класний 4
керівник
3.новий інформаційний простір
3.2 пізнавальні інтереси (засвоєння 40 3.1 складності із засвоєнням 83
нових знань, умінь та навичок) більшого обсягу інформації
3.2 тривалість та кількість пар 40
3.3 навчання в суботу 9
4. майбутнє професійне середовище
4.1 подобається обрана 9 4.1 сумніви, щодо обраної 0
спеціальність спеціальності

Подані у таблиці 2.3 дані, свідчать про те, що студенти визначили п’ять
позитивних складових нового навчального середовища. Приблизно 17%
респондентів характеризують період навчання у закладі вищої освіти, як значно
цікавіший етап, порівняно зі шкільним. Їм подобається нове вузівське середовище.
Радує студентів й те, що навчання приносить їм матеріальне підкріплення у вигляді
стипендії, чого не було в школі. Цей чинник позитивно відзначили 38% студентів.
Якісне технічне забезпечення гарних та просторих аудиторій відмітили 19%
опитаних. Зручне розташування навчального закладу відзначили 5%.
Нове соціально-психологічне середовище має велику мережу соціальних
контактів, що збільшує комунікативний простір особистості. З опитаних 60%
студентів відзначили, що за період навчання у ЗВО значно збільшилась кількість
нових друзів та знайомих.
Для 45% опитаних, важливим виявився професійний рівень викладачів
закладу. Цікавий та змістовний виклад матеріалу, індивідуальний підхід, особистісні
риси викладачів не залишились поза увагою респондентів. Часто для підтвердження
своїх відповідей, студенти називали імена викладачів, які їм сподобались.
Добре сформований студентський колектив − дружню групу, як позитивний
чинник соціально-психологічного середовища, було відзначено 23% студентів.
Проте, цей чинник рідше згадувався, порівняно з чинником появи нових друзів та
знайомих − 60%. Це є свідченням того, що за межами групи, студентам вдалося
створити більшу кількість бажаних соціальних контактів. Крім того, ще не пройшло
достатньо часу для створення дружньої студентської групи.
Самостійність і подорослішання, як результат засвоєння нової соціальної ролі

103
та входження у новий життєвий період, відзначили 18 % опитаних.
Важливе значення кураторства в період адаптації відзначило 14% студентів.
Деякі респонденти окремо наголошували, що їм дуже подобається просто бути
студентом та студентський стиль життя: вільний розподіл часу, можливість
пропусків занять, участь у страйках та студентський пільговий квиток.
Прихильників такого способу життя виявилось лише 5%. І перебування в новому
місті позитивно відзначили 4% респондентів.
Важливість засвоєння у ЗВО нових знань, умінь та навичок, було відзначило
26% респондентів. Студенти звернули увагу не лише на загальноосвітні дисципліни,
а й на ті, що стосуються виключно майбутньої професійної діяльності. Проте,
задоволених обраною професією виявилось лише 6%. Це можна пояснити тим, що
на початкових етапах навчання ідентифікація з майбутньою професією була досить
слабкою.
Крім позитивних сторін кожна з чотирьох структур містить в собі негативні
чинники, які окремо відзначили 151 респондент.
Проблеми матеріального характеру з початком навчання у ЗВО відчули 31%
респондентів. Багато з них акцентували увагу на недостатніх навичках самостійного
планування своїх грошових коштів, що ставало причиною їх постійної відсутності.
Наступним негативним чинником нового середовища учбової діяльності стала
незадовільна інфраструктура закладів вищої освіти, яку відзначили 28% опитаних.
Студенти не задоволені санітарним станом вбиралень − 11%; відсутністю місць для
паління − 5%; відсутністю спортивного майданчика − 3% та гардеробу− 1%; чергами
в малому приміщенні їдальні − 5%; відсутністю пішохідного переходу − 1%;
холодними аудиторіями − 1%; відсутністю кондиціонерів −1%. Деякі з них
нарікають на нестачу пішохідної розмітки біля закладу, що ускладнює перехід
дорожньої частини.
Окремо студенти виділили як негативний чинник труднощі пов’язані з новим
розпорядком дня. Для 11% респондентів великих зусиль вимагає ранній підйом на
пари, які розпочинаються о 8.30.
Незадоволення матеріально-технічною базою закладів вищої освіти висловили

104
9% опитаних. З них 6% респондентів нарікає на недостатню кількість підручників, а
3% – на недостатню кількість гуртків.
Крім цього, 7% студентів вкрай незадоволені посиленням дисципліни у
закладах, адже запізнення та пропуски навчальних годин, пізнє повернення до
гуртожитку не заохочується адміністрацією.
Недостатню кількість проведення культурно–розважальних заходів відзначили
приблизно 7% респондентів. Адже, студентське життя, обмежене виключно
навчальною діяльністю, здається їм занадто рутинним і сумним, тому хочеться
проведення різноманітних конкурсів, змагань, КВК, вистав, концертів і тд.
Нове соціально-психологічне середовище також має негативні сторони. Попри
позитивні відгуки на адресу викладацького складу закладів вищої освіти, 21%
респондентів нарікають на надмірну вимогливість та суворе ставлення викладачів.
Погане враження на 22% опитаних справило життя в гуртожитку.
Незадовільні побутові умови −6%; заборона використання електроприладів 5%;
постійний галас
−3%; не прибрані вбиральні та кухні −3%; малі приміщення кухонь − 1,3%. Деякі
студенти не знайшли спільної мови з комендантами гуртожитку, таких виявилось
−3%, і не задоволених режимом роботи гуртожитку приблизно −3%.
Також 7% студентів не задоволені, тим що в гуртожитку для них не
проводяться дискотеки. Переважно, це молодь з сільської місцевості.
З початком нового етапу життя сумують за близькими та рідними 12%
опитаних. Це студенти, які навчаються далеко від дому та батьків, крім того, їх
становище ускладнює навчання по суботам.
Труднощі у налагодженні контактів у новому соціальному середовищі
відзначили 11% респондентів. Проблеми у спілкуванні з одногрупниками, з іншими
студентами закладу та з викладачами закладів вищої освіти, за словами цієї
кількості опитаних, з початку виникали досить часто і гостро позначались на особі
студента. Деякі студенти відзначили поступове вирішення комунікативних
суперечностей, для інших вони залишилися незмінними.
Специфіка освіти навчального закладу передбачає наявність більшої кількості

105
представників чоловічої ніж жіночої статі. Недостатню кількість дівчат у групі

106
відзначили 5% респондентів. Не задоволеними роботою класного керівника є 3%.
Новий інформаційний простір, як потреба в здійсненні інтелектуальних зусиль
для засвоєння нових знань, умінь та навичок, також був негативно відзначений
студентами. Труднощі виникають, перш за все, у засвоєнні великого обсягу нової
навчальної інформації, 55% студентів нарікають на перевтому від вивчення нових
предметів та великої кількості домашніх завдань. Кількість та тривалість навчальних
занять − 26% та навчання в суботу − 6%, було негативно оцінено респондентами.
Крім того, навчально-інформаційне перевантаження студентів, пов’язане зі
збільшенням кількості і частотою зміною викладачів, новими методами викладання,
іншою системою іспитів, вплинуло на негативні відгуки студентів.
Отже, основними соціально-психологічними чинниками, що впливають на
процес адаптації студентів є чинники нового навчального середовища, нового
соціально-психологічного середовища, нового інформаційно – когнітивного
простору та чинники професійного середовища.
Як підсумок проведеного дослідження за методом комбінованого анкетування,
варто зазначити, що з початком нового етапу навчання у ЗВО, життя більшості
респондентів, за результатами опитування, стало кращим. Студенти оптимістично
налаштовані щодо нової соціальної ролі.
Не зважаючи на те, що студентське життя стало кращим, велика кількість
респондентів зазначає, що їхнє життя стало важчим, адже вступ до ЗВО завжди
пов’язаний з великою кількістю соціально-психологічних змін.
Досліджуючи диференційність впливу соціально-психологічних чинників,
звертаємо увагу на позитивні оцінки студентської молоді. Отже, у новому
навчальному середовищі студенти позитивно оцінили виплати стипендії, задовільну
інфраструктуру ЗВО та загальне враження від нової учбової діяльності, що видалась
їм цікавішою за шкільну.
У соціально – психологічному середовищі позитивно оцінені нові друзі та
знайомства, кваліфіковані викладачі, дружня група, відчуття самостійності і
дорослішання, кваліфіковані класні керівники, соціальна роль студента та життя у
новому місті.

107
 Нове інформаційне середовище оцінене студентами з позитивного боку,
завдяки можливості для здобуття знань, умінь та навичок. І професійне середовище
оцінено молоддю як вдало зроблений вибір спеціальності.
До негативних чинників у новому навчальному середовищі студенти
зарахували: проблеми матеріального характеру, незадовільна інфраструктура ЗВО,
недостатність культурно-розважальних заходів, труднощі пов’язані з новим
режимом дня, незадовільну матеріально-технічну базу та посилення дисципліни. У
соціально- психологічному: суворих та вимогливих викладачів, незадоволення
життям в гуртожитку, зменшення кількості контактів з близькими та рідними,
складності налагодження міжособистісних контактів, відсутність дискотек у
гуртожитку, відсутність дівчат у групі, некваліфікованих класних керівників. У
новому інформаційному просторі: складності в процесі засвоєння великого обсягу
навчальної інформації, тривалість та кількість пар, навчання в суботу.

2.2. Особливості соціально-психологічних чинників адаптації сільської та

міської молоді

З метою поглиблення уявлень про диференційний вплив соціально-

психологічних чинників на процес адаптації молоді з різних соціально-
демографічних груп населення, та відповідно до мети дослідження, подаємо
порівняльний аналіз дії цих чинників на сільську та міську молодь. Зазначаємо, що
нами було опитано 202 респонденти − 103 особи, які прибули на навчання з
сільської, 99 осіб з міської місцевості, які прибули на навчання з сільської та міської
місцевості. Усі вони є студентами трьох вищих навчальних закладів I та II рівня
акредитації: Вінницького медичного коледжу ім. акад. Д.К. Заболотного,
Вінницького коледжу будівництва і архітектури Київського національного
університету будівництва і архітектур (надалі КНУБА), Технологічно-промисловий
фаховий коледж Вінницького національного аграрного університету. У таблиці 2.4
порівнюються позитивні соціально-психологічні чинники процесу адаптації, на які

108
звернула увагу

109
студентська молодь.
Таблиця 2.3
Порівняльний аналіз позитивних чинників у виборі сільської та міської молоді (202)
Соціально - психологічні чинники адаптації Сільська Міська
молодь,% молодь,%
1. нове навчальне середовище
1.1 нове середовище навчальної діяльності, цікавіше за 19 20
шкільне
1.2 виплати стипендії 14 32
1.3 задовільна інфраструктура ЗВО 14 23
1.4 цікаві культурно-розважальні заходи 4 6
1.5 задовільна матеріально- технічна база 1 1

2. нове соціально-психологічне середовище

2.1 нові друзі, знайомства 81 54
2.2 кваліфіковані викладачі 44 38
2.3 дружня група 15 24
2.4 відчуття самостійності, дорослішання 30 22
2.5 кваліфікований класний керівник 5 14
2.6 студентський стиль життя 4 5
2.7 життя у великому місті 5 1
3.нове інформаційне середовище
3.1 пізнавальні інтереси (засвоєння нових знань, умінь та 43 22
навичок)
4. професійне середовище
4.1 подобається обрана спеціальність 17 3

Висновки за таблицею 2.4 розпочнемо з аналізу чинників нового навчального

середовища. Як описали його студенти − це нешкільне середовище нового закладу
освіти, яке позитивно відзначили 19% молоді, яка приїхала на навчання з сіл.
Студенти зазначили, що їм подобається навчання у ЗВО, і цей період видається
цікавішим за шкільний. Такої ж думки 20% респондентів з міст, які пов’язують
вступ до вищого навчального закладу з періодом дорослішання. Як зазначають самі
опитувані − вони вже студенти, а не школярі.
До наступного позитивного чиннику у новому навчальному середовищі 32%
студентів з міст зарахували виплати стипендії. Можна зробити висновок, що
респонденти дуже задоволені, адже навчання приносить їм матеріальне
підкріплення у вигляді стипендії, чого не було в школі. Тобто стипендія – це
певний крок до
110
самостійності. Молоді люди, що приїхали на навчання з сіл також позитивно
відзначили виплати стипендії. Щоправда, їх значно менше лише 14%, різниця
суттєва. Поясненням цього може бути те, що більша кількість бюджетних місць
закріплена за міською молоддю, так як вона отримала вищі бали на вступних
іспитах.
Інфраструктуру нового навчального закладу позитивно оцінили 14% молоді з
сіл та 23% міської молоді. Ремонт у коридорах, аудиторіях, актовій залі, квітники,
позитивно відзначили студенти, що приїхали на навчання з сіл. Можливо,
інфраструктура нового навчального закладу сподобалась їм більше за попередню
шкільну, тому цей чинник отримав високе відсоткове вираження. Студенти з міст
задоволені, що на період їх вступу на навчання, за сприяння адміністрації, гарно
підготовлено навчальний заклад, якісно виконано ремонтні роботи. Як стверджують
вони: «нас тут чекали». Різниця між показниками є суттєвою, адже великий відсоток
молоді з міст окремо відзначили зручне місце розташуванням навчального закладу.
Припускаємо, що цей чинник відіграв важливу роль, адже деякі міські студенти та їх
батьки орієнтувалися на заклади освіти поближче до свого дому.
Цікаві культурно-розважальні заходи, які не проводились у школах (вибір
голів студентського самоврядування, президентів, конкурси за профілем навчання),
позитивно відзначили 4% студентів, що приїхали на навчання з сіл та 6% міської
молоді. Дещо більше позитивне вираженням в оцінках міських студентів є
свідченням того, що вони активніше беруть участь у таких заходах.
І задовільну матеріально-технічну базу позитивно відзначили представники
обох категорій опитуваних по 1%. Це ті респонденти, яких влаштовує кількість
підручників, комп’ютерів, гуртків і спортивних секцій.
Отже, позитивні чинники нового навчального середовища, у виборі сільської
та міської молоді, суттєво відрізняються за оцінкою виплати стипендії та
інфраструктури навчального закладу.
Позитивний вплив чинників нового соціально-психологічного середовища на
процес адаптації, сільські та міські студенти оцінили так: нових друзів та знайомих
знайшли 81% респондентів з сільської місцевості і 54% – з міської. Різниця у

111
показниках суттєва. Студенти з сіл зазначили, що за період їх навчання у ЗВО
значно

112
збільшилась кількість нових друзів та знайомих. А щодо молоді, більшість якої живе
і навчається в одному місті, на час навчання нею вже створено певне коло
соціальних контактів. Тому студенти не так високо оцінили дію цього чинника.
Кваліфікованих викладачів позитивно відзначили 44% студентів з сіл та 38%
міської молоді. Студенти обох категорій позитивно відгукнулись про професійний
рівень викладачів, цікавий та змістовний виклад навчального матеріалу.
Дружню групу, як позитивний чинник нового соціально – психологічного
середовища, відзначили 15% респондентів − з села і 24% – з міста. Різниця між
показниками значна. Варто зазначити, що на період проведення опитування,
пройшло ще не достатньо часу для створення дружнього студентського колективу.
Проте, молодь позитивно оцінила дію цього чинника.
У новому соціально-психологічному середовищі відчуття самостійності та
дорослішання є у 30% респондентів з села та у 22% з міста. За цим чинником
спостерігаються відсоткові відмінності. Адже, важливим показником самостійності
сільської молоді є від’їзд з дому. Студенти самостійно планують своє життя, без
контролю та підтримки з боку сім’ї; в них раніше починається період дорослішання.
Кваліфікованого класного керівника відзначили 5% сільських студентів і 14%
міських. Кураторство дуже важливе в період адаптації студентів. Можливо, через
нетривалий період навчання у закладі вищої освіти, студенти з сіл ще не встигли
оцінити роботу класних керівників.
Студентський стиль життя і його особливості позитивно відзначили 4%
респондентів з села, та 5% – з міста. Респонденти з міського середовища
наголошували, що їм дуже подобаються особливості студентського життя: пропуски
занять, гучне проведення часу, участь у страйках та студентський пільговий квиток.
Життя у новому місті сподобалось 5% сільської молоді, та приблизно 1% −
міської. Сільська молодь вже встигла відзначити переваги життя у новому місті, а
респонденти з міст не звернули суттєвої уваги на цей чинник.
Отже, за вибором молоддю позитивних чинників у новому соціально-
психологічному середовищі, спостерігаються певні відмінності. Найвищими
відсотками сільська молодь відзначила чинник появи нових друзів та знайомих, крім

113
 того, високо оцінила свою самостійність. Нове інформаційне, когнітивне
середовище, як можливість для засвоєння нових знань, умінь та навичок, позитивно
відзначили 43% сільських студентів та 22% міських. Різниця між показниками дуже
значна. Якщо порівнювати можливості сільської та міської школи, то стає
зрозумілим, чому сільським студентам цікавіше вчитися у закладі вищої освіти.
Через цей факт, і позитивно відзначили обрану спеціальність 17% сільських та 3 %
міських студентів. Далі порівняємо соціально-психологічні чинники, які негативно
відзначили студенти обох категорій. У таблиці 2.5 показано чинники, що
ускладнюють процес
адаптації сільської та міської молоді.
Таблиця 2.4
Порівняльний аналіз негативних соціально-психологічних чинників у виборі
сільської та міської молоді
Соціально - психологічні чинники адаптації Cільська Міська
молодь,% молодь,%
1. Нове навчальне середовище
1.1 проблеми матеріального характеру 39 19
1.2 незадовільна інфраструктура ЗВО 17 32
1.3 зміни у розпорядку дня 23 20
1.4 посилення дисципліни 6 7
1.5 незадовільна матеріально-технічна база 10 5

1.6 недостатньо культурно-розважальних заходів 5 5

1.7 нове середовище учбової діяльності відмінне від 0 2

шкільного
2. Нове соціально-психологічне середовище
2.1 зменшення кількості контактів з близькими та рідними 31 6
2.2 складності у налагодженні міжособистісних контактів 25 16
2.3 незадоволення життям в 25 7
гуртожитку
2.4 суворі та вимогливі викладачі 15 25
2.5 відсутність дискотек у гуртожитку 11 0
2.6 6 відсутність дівчат в групі 4 5
2.7 некваліфікований класний керівник 0 2
3.Нове інформаційне середовище
3.1 складності з засвоєнням обсягу інформації, що різко 67 45
збільшився
3.2 тривалість та кількість пар 26 34
3.3 навчання в суботу 5 4

114
3.4 психофізіологічне навантаження 0 3

115
 За висновками з таблиці, суттєвим негативним чинником у новому
навчальному середовищі для сільської молоді виявились проблеми матеріального
характеру, їх відзначили 39% респондентів. Дороге харчування в їдальні, недостатня
сума стипендії або її відсутність, негативно впливають на життя сільської молоді у
новому місті. У 19% міської молоді також виникають проблеми матеріального
характеру. Різниця між показниками висока. Варто зазначити, що кількість міської
молоді, яка отримує стипендію переважає сільську (див. Таб.5). Проте, міські
респонденти нарікають на недостатність навичок самостійного планування коштів,
що часто стає причиною їх відсутності.
Недоліки інфраструктури, а саме відсутність місць для паління, великі черги в
малому приміщенні їдальні, холодні аудиторії – негативно оцінені збоку міської
молоді. Крім того, студенти з міст відзначили брак кондиціонерів, ліфтів, дзеркал, а
також системи системи Wi-Fi. З відривом у 12% в оцінках інфраструктури, студенти
з сіл нарікають на брак місць для паління, відсутність спортивного майданчика та
пішохідної розмітки біля навчального закладу, що ускладнює перехід дорожньої
частини. Різниця між показниками суттєва. Поясненням цього є те, що
інфраструктура сільських шкіл часто поступається міській. Тому, студенти з
сільської місцевості звернули менше уваги на комфортабельність навчального
закладу.
Обидві категорії студентів тяжко адаптуються до нового розпорядку дня. Його
зміни негативно відзначили 23% студентів, що приїхали на навчання з сіл та 20%
міської молоді. Міські студенти нарікають на те, що доводиться дуже рано
прокидатись на пари. Молодь з сіл не задоволена вечірніми поверненнями додому
після навчання у другу зміну. Студенти пишуть, що вони не встигають відпочивати
після пар, відвідувати гуртки та спортивні секції.
До наступного негативного чинника 6% сільської та 7% міської молоді
зарахували посилену дисципліну закладів вищої освіти, адже пропуски занять,
запізнення на пари, вештання коридорами не схвалюються адміністрацією та
викладачами.
Негативно оцінила молодь і матеріально-технічну базу закладів вищої освіти.

116
Студенти з міського середовища не задоволені кількістю гуртків та комп’ютерних

117
залів (5%). Респонденти з сіл більше стурбовані недостатньою кількістю
підручників та спортивних секцій (10%).
Недостатню кількість культурно-розважальних заходів у ЗВО молодь
відзначила однаковими відсотками. За словами студентів, їм хочеться, щоб частіше
проводились конкурси, змагання, вистави, концерти. Адже, студентське життя,
обмежене лише навчальною діяльністю, видається їм рутинним і сумним.
І нове середовище учбової діяльності, відмінне від шкільного, негативно
оцінили 2% молоді з міст. Це ті студенти, що сумують за шкільним життям або
незадоволені вибором навчального закладу.
У новому соціально-психологічному середовищі молодь з сільського
соціокультурного середовища серйозно стурбована зменшенням кількості
спілкування з близькими та рідними. Сум за родиною та друзями, велика відстань
від дому − все це негативно впливає на 31% студентів з сіл. А з міських
респондентів 6% відчули зменшення кількості контактів з близькими та рідними.
Різниця між показниками суттєва, і варто зазначити, що для сільської молоді цей
чинник є найскладнішим як у психологічному, так і в соціальному аспекті. В
чужому місті, молодь зустрічається з певним колом проблем, у вирішенні яких їй
бракує життєвого досвіду. В такі моменти необхідна підтримка з боку рідних та
близьких, тому саме сільська молодь так негативно відреагувала на дію цього
чинника.
Наступним негативним чинником для 25% респондентів з сільської місцевості
є проблеми у налагоджені міжособистісних контактів. Показники міської молоді за
дією цього чинника нижчі − (16%). Можливо, тому вона вище оцінила дружню
групу та кваліфікованого класного керівника (див. Таблиця 5). У дослідженнях Л.Е.
Орбан- Лембрик [12] та А.І. Анцибора [2] описано, що сільські жителі є більш
відкритими та комунікабельними порівняно з міськими. Вірогідно, така відкритість
та комунікабельність мають місце у звичному соціальному оточенні. Опинившись у
групах, де навчається більша кількість молоді з міст, студентам з сільського
середовища не завжди вдається відразу налагодити дружні стосунки. Щоправда,
молодь з міст також звернула увагу на складності у спілкуванні між обома

118
категоріями студентів. Крім того, у студентів виникають труднощі у спілкуванні за

119
межами групи та конфлікти з викладачами. Все це негативно впливає на процес
адаптації. Деякі студенти відзначали поступове вирішення комунікативних
протиріч, проте для інших вони залишаються без змін.
Так само негативно відреагували 25% молоді з сіл на життя в студентському
гуртожитку. Студенти не задоволені побутовими умовами, забороною
використовувати електроприлади, галасом, комендантами та посиленою
дисципліною в гуртожитку. Молодь, що приїхала на навчання з інших міст також
негативно відзначила життя в гуртожитку, це 7% студентів яких не влаштовує його
інфраструктура. Різниця між показниками дуже значна. З цього видно, що молодь з
сіл більше потерпає від дії негативних чинників нового соціально-психологічного
середовища.
Далі міська молодь нарікає на суворих та вимогливих викладачів ЗВО – 25%.
Не зважаючи на позитивно відзначений високий професійний рівень викладачів,
міські студенти вимагають більш поблажливого ставлення з їхнього боку. Для 15%
студентів, що приїхали на навчання з сіл теж виявилось складно звикати до
вимогливих викладачів. Проте, вони не так гостро оцінюють дію цього чинника.
Ще одним негативним чинником нового соціально-психологічного
середовища, що серйозно впливає на сільську молодь, є відсутність можливості
культурно та організовано відпочивати. Студенти, що приїхали на навчання з сіл
стурбовані тим, що в гуртожитку не проводяться дискотеки, таких респондентів −
11%. Мабуть, через проблеми матеріального характеру або насторожене ставлення
до міських розважальних закладів, сільським студентам видається безпечнішим
відпочивати в межах свого гуртожитку. Молодь з міст негативну дію цього чинника
не відчула.
Незадоволені роботою класного керівника лише 2% міської молоді.
І до останнього негативного чинника у новому соціально – психологічному
середовищі 4% сільської та приблизно 5% міської молоді зарахували недостатню
кількість у групах представниць жіночої статі. Варто відзначити, що через
специфіку спеціальностей ЗВО, у деяких групах навчаються лише представники
чоловічої статі. Нове інформаційно-когнітивне середовище негативно оцінили 67%

120
сільської

121
молоді. Труднощі по цьому чиннику виникають в процесі засвоєння обсягу
інформації, що різко збільшився. Міських студентів − 45% також негативно
відзначають цей чинник. Різниця між показниками суттєва, і в сільської молоді
виникає більше труднощів під дією цього чинника. Причини варто шукати у
неодноразово згаданих проблемах освіти сільського регіону, де навчальні
дисципліни не завжди викладаються спеціалістами відповідного профілю. Тому
сільська молодь важче адаптується до предметного навантаження та самостійної
роботи з інформаційними джерелами. Студенти нарікають на велику кількість
домашніх завдань, рефератів та проектів.
Крім того, респонденти, що приїхали на навчання з сіл дуже стурбовані
кількістю та тривалістю навчальних занять – 26%. Міської молоді, незадоволеної
дією цього чинника, виявилось ще більше − 34%. Можна припустити, що студенти з
сільського середовища є витривалішими і не так втомлюються від кількості довгих
пар. Адже саме 3% студентів з міст, нарікали на частий головний біль, поганий сон
та надмірну втомлюваність.
Не задоволені навчанням в суботу приблизно 5% сільських та 4% міських
респондентів. Варто зазначити, що через навчання в суботу зменшується кількість
контактів сільської молоді з близькими та рідними. Міська ж молодь негативно
відзначила дію цього чинника, через зменшення можливості для відпочинку та
вільного часу.
Отже, за результатами дослідження серед усіх чинників, що найбільше
сприяють процесу адаптації, сільські респонденти відзначили нове навчальне
середовище відмінне від шкільного, у соціально-психологічному просторі: нових
друзів та знайомих, кваліфікованих викладачів, відчуття самостійності та
дорослішання, у когнітивному середовищі – засвоєння нових знань, умінь та
навичок. А професійний простір студенти відзначили, як вдало зроблений вибір
спеціальності. До найбільш позитивних чинників нового навчального
середовища, міська молодь зарахувала виплати стипендії, задовільну
інфраструктуру ЗВО та нове нешкільне середовище; у новому соціально –
психологічному просторі: нових друзів та кваліфікованих викладачів,

122
дружнюгрупу, відчуття самостійності та

123
дорослішання, до когнітивного простору – отримання нових знань та навичок.
До негативних чинників, найбільший відсоток респондентів, що приїхали на
навчання з сіл зарахували проблеми матеріального характеру, зміни в розпорядку
дня, незадоволення життям в гуртожитку, труднощі у налагодженні
міжособистісних стосунків, зменшення кількості контактів з близькими та рідними,
вимогливих викладачів і відсутність можливості культурно та організовано
відпочивати. У новому когнітивно-інформаційному середовищі, у багатьох
опитуваних виникли проблеми з засвоєнням більшого обсягу навчального матеріалу,
та невдоволення через тривалість та кількість пар.
Міська молодь негативно відзначила незадовільну інфраструктуру ЗВО, зміни
у розпорядку дня, дещо менше – проблеми матеріального характеру; у новому
соціально-психологічному середовищі: суворих та вимогливих викладачів,
складності у налагодженні міжособистісних контактів. Також міські респонденти
зустрілись зі складностями засвоєння великого обсягу нової навчальної інформації,
та з довготривалими навчальними заняттями.
Отже, сільська та міська молодь по різному реагує на соціально-психологічні
чинники процесу адаптації. Особливо в аспекті їх негативного впливу. Якщо окремо
проаналізувати цей вплив, можна зробити висновок, що у сільської молоді в
результаті дії негативних чинників виникає більше проблем, пов’язаних з базовими
потребами особистості, а саме проблеми матеріального та побутового характеру,
відсутність можливості для відпочинку, зменшення спілкування з рідними,
труднощі у налагодженні міжособистісних контактів. За таких умов, стан
інфраструктури навчального закладу з відсутніми кондиціонерами та ліфтами,
залишається поза увагою респондентів з сіл. Теж саме стосується чинника суворі та
вимогливі викладачі, вплив якого теж поширюється на сільську молодь, проте не так
суттєво, як на міську.

124
 2.3. Дезадаптивні чинники адаптації у виборі сільських та міських
студентів.

Щоб детальніше показати весь спектр дії соціально-психологічних чинників

на адаптаційний процес, ми окремо проаналізували їхній вплив на тих студентів, які
зазначили, що з початком етапу навчання у ЗВО їх життя стало важчим (див.
Таблиця 3). На нашу думку, такий аналіз дасть можливість побачити реальні
причини ускладнення студентського життя, під дією негативних чинників.
Варто звернути увагу на той факт, що загальна кількість респондентів, чиє
життя стало важчим, становить 90 осіб (див. таблиця 2.6).
Серед студентів цієї категорії: 41 − з сільської місцевості, 49 – з міської. Крім
того, сталося багато змін у житті 38 (92%) сільських та 49 (100%) міських студентів.
Можливо, саме значні зміни ускладнюють життя обох категорій студентів.
Звернемо увагу на негативні чинники, що знижують ефективність
адаптаційного процесу сільської та міської молоді. В таблиці 2.6 подано ранжування
цих чинників від найбільш впливових до чинників з менш вираженим впливом.
Таблиця 2.5
Ключові чинники, що сприймаються як ускладнення життя сільської та міської
молоді
№/п Сільська молодь (41) , к-кість Міська молодь (49), к-кість
чинники респон чинники респон.
% %
1 складності з засвоєнням складності з засвоєнням обсягу
обсягу інформації, що різко 71% інформації, що різко збільшився 61%
збільшився
2 проблеми тривалість та кількість пар
51% 27%
матеріального характеру
3 незадовільна інфраструктура
24% 22%
ЗВО зміни у розпорядку дня
4 незадоволення життям в незадовільна інфраструктура ЗВО
24% 22%
гуртожитку
5 суворі та вимогливі суворі та вимогливі викладачі
24% 18%
викладачі
6 зменшення кількості проблеми матеріального характеру
контактів з близькими та 17% 14%
рідними
7 тривалість та кількість пар не задоволення життям в
15% 14%
гуртожитку
8 посилення дисципліни 12% посилення дисципліни 12%

125
 №/п Сільська молодь (41) , к-кість Міська молодь (49), к-кість
чинники респон чинники респон.
% %
9 відсутність дискотек у зменшення кількості контактів з
12% 10%
гуртожитку близькими та рідними
10 складності у налагодженні незадовільна матеріально -
12% 10%
міжособистісних контактів технічна база
11 незадовільна матеріально – складності у налагодженні
10% 8%
технічна база ЗВО міжособистісних контактів
12 навчання в суботу 10% навчання в суботу 6%
13 зміни в розпорядку дня некваліфікований класний
7% 4%
керівник
14 відсутність у групі дівчат 7% відсутність дівчат в групі 2%
15 недостатність культурно- недостатність культурно-
5% 0%
розважальних заходів розважальних заходів

Для початку розглянемо відсоткові показники у виборі негативних чинників за

якими наявна суттєва різниця між обома категоріями студентів. До таких чинників
належать: проблеми матеріального характеру, зміни у розпорядку дня, тривалість та
кількість пар, відсутність дискотек у гуртожитку, незадовільні умови життя в
гуртожитку, складності з засвоєнням більшого обсягу інформації, зменшення
кількості контактів з близькими та рідними, суворі й вимогливі викладачі.
Для 51% респондентів з сіл, як негативний чинник, залишається наявність
матеріальних проблем. Ми вже зазначали, що невелика кількість студентів цієї
категорії отримують стипендію і більшість навчається за контрактною формою.
Вони нарікають на високі ціни в їдальні та недостатню суму стипендії. Міської
молоді стурбованої негативною дією цього чинника значно менше – 14%. Різниця
суттєва. Проте, молодь з міст так само нарікає на високі ціни в їдальні та
незадовільну суму стипендії.
Зміни у розпорядку дня негативно впливають на міську молодь − 22%, життя
якої з початком навчання у ЗВО стало важче. Сільської молоді не задоволеної дією
цього чинника значно менше – 7%. Знову маємо суттєву різницю. Варто зазначити,
що міська молодь нарікає на те, що доводиться рано прокидатись на навчання, а
сільська − на пізнє повернення додому, після навчання у другу зміну.
Тривалість пар та їх кількість не влаштовує більшу кількість міської молоді.
Різниця становить 12%. Припускаємо, що сільська молодь є більш витривалою, і не
так сильно реагує на дію цього чинника. Крім цього, у міської − є більше

126
можливості

127
для проведення вільного часу, а сільські студенти-першокурсники, переважно
проводять час лише в навчальному закладі та гуртожитку. Тому посидіти на парах
для них не є проблематично.
З цієї причини сільська молодь більше стурбована відсутністю в гуртожитку
дискотек, як можливості для відпочинку. Через проблеми матеріального характеру
та насторожене ставлення до міських розважальних закладів, сільським студентам
видається безпечніше відпочивати в межах гуртожитку. Респондентів, що негативно
відзначили дію цього чинника 12%. Незважаючи на те, що деякі студенти з міст
також є мешканцями гуртожитку: вони взагалі не відреагували на дію цього
чинника.
Не задоволених життям в гуртожитку та його побутовими умовами на 10%
більше серед сільської молоді. Проте, міська молодь, що проживає у студентському
гуртожитку також негативно відзначила побутові умови, заборону використовувати
електроприлади, постійний галас, комендантів та дисципліну гуртожитку.
Складності у процесі засвоєння великого обсягу інформації – найбільш
негативно відзначений чинник як сільською, так і міською молоддю. Сільських
студентів на 10% більше. Цей чинник є складовою нового інформаційного
середовища. Варто зазначити, що у сільської молоді виникає більше труднощів в
результаті його дії. Поясненням цього є відставанням рівня та якості сільської освіти
від міської, адже більша кількість міської молоді через кращі результати на
вступних іспитах навчається за державним замовленням та отримує стипендію.
Однак студенти обох категорій нарікають на перевтому від виконання домашніх
завдань та недостатню кількість вільного часу.
Кількість студентів, що відчуває нестачу контактів з родиною переважає на
7% серед сільської молоді. Нестача спілкування з рідними та друзями, велика
відстань від дому впливає на студентів з села. Дещо менше цей чинник діє на міську
молодь. Проте, студенти, що приїхали на навчання з інших міст також відзначили
його.
Суворих та вимогливих викладачів на 6% більше відзначила сільська молодь.
Ми не розглядаємо різницю як суттєву, адже цей чинник відзначали студенти обох

128
категорій на всіх етапах дослідження. Припускаємо, що для сільської молоді
труднощі у процесі засвоєння більшого обсягу вузівської інформації тісно
корелюють

129
з суворими та вимогливими викладачами.
На недостатню кількість культурно-розважальних заходів також негативно
реагують студенти з сіл, яких на 5% більше ніж міських. Різниця не суттєва, проте
наявна. Ми вже пояснювали, що студенти-першокурсники з сільського середовища
обмежені в можливостях культурно та організовано відпочивати через матеріальні
проблеми і насторожене ставлення до міських розважальних закладів. Усі чинники
підсилюють їх бажання відпочивати в межах гуртожитку. Тому, вони хотіли б, щоб і
в навчальному закладі проводилось більше таких заходів як КВК, «Круглі столи»,
різноманітні конкурси та концерти.
Відсутністю дівчат у групі також не задоволені сільські студенти. Різниця
складає 5%. Причиною цього явища є те, що велика кількість сільської молоді
навчається за спеціальностями, які властиві для чоловічих професій: будівництво
доріг та шляхів, монтаж будівель і споруд; дівчат у таких групах дуже мало або вони
взагалі відсутні.
Немає суттєвої різниці у ставленні сільської та міської молоді до дії таких
чинників як навчання в суботу та складності у налагодженні міжособистісних
контактів. Єдиним негативним чинником в оцінках міської молоді є некваліфіковані
класні керівники. Сільські респонденти взагалі не відзначили цей чинник.
Інфраструктура ЗВО майже однаково не влаштовує сільських та міських
студентів: великі черги в приміщенні їдальні, відсутність місць для паління,
пішохідної розмітки та спортивного майданчика. Щоправда, міські студенти
зауважили й про інші недоліки інфраструктури: брак ліфтів, кондиціонерів та
системи WI-FI. Проте, за відсотковим показником негативної дії цього чинника,
суттєвої різниці між обома категоріями студентів немає.
Отже, ми порівняли соціально – психологічні чинники у виборі сільської та
міської молоді, яка відзначила ускладнення життя з початком навчання у вищому
навчальному закладі.
В результаті дослідження виявилось, що життя сільської молоді більше
ускладнене через дію таких чинників, як проблеми матеріального характеру,
незадовільні умови життя в гуртожитку, складності в процесі засвоєння більшого

130
 обсягу навчальної інформації, зменшення кількості контактів з близькими та
рідними, суворі та вимогливі викладачі, недостатність культурно-розважальних
заходів у ЗВО. Життя студентів з міст найбільше ускладнене через дію таких
чинників, як складності в процесі засвоєння більшого обсягу навчальної інформації,
зміни у
розпорядку дня, тривалість та кількість пар, некваліфіковані класні керівники.
Аналіз обставин, що ускладнюють життя студентів з різного соціально-
культурного середовища, показав більший вплив соціально-психологічних чинників
на процес адаптації саме сільської молоді до навчання у ЗВО І та ІІ рівнів
акредитації.

Висновки до розділу II
У другому розділі охарактеризовано диференційний характер впливу
соціально-психологічних чинників на процес адаптації молоді з сільського та
міського соціокультурного середовища.
За результатами дослідження серед усіх чинників, що найбільше сприяють
процесу адаптації, сільські респонденти відзначили нове навчальне середовище
відмінне від шкільного, у соціально-психологічному просторі: нових друзів та
знайомих, кваліфікованих викладачів, відчуття самостійності та дорослішання, у
когнітивному середовищі – засвоєння нових знань, умінь та навичок. А професійний
простір студенти відзначили, як вдало зроблений вибір спеціальності.
До найбільш позитивних чинників нового навчального середовища, міська
молодь зарахувала виплати стипендії, задовільну інфраструктуру ЗВО та нове
нешкільне середовище; у новому соціально – психологічному просторі: нових друзів
та кваліфікованих викладачів, дружню групу, відчуття самостійності та
дорослішання, до когнітивного простору – отримання нових знань та навичок.
До негативних чинників, найбільший відсоток респондентів, що приїхали на
навчання з сіл зарахували проблеми матеріального характеру, зміни в розпорядку
дня, незадоволення життям в гуртожитку, труднощі у налагодженні
міжособистісних стосунків, зменшення кількості контактів з близькими та рідними,

131
вимогливих викладачів і відсутність можливості культурно та організовано
відпочивати. У новому когнітивно-інформаційному середовищі, у багатьох
опитуваних виникли

132
проблеми з засвоєнням більшого обсягу навчального матеріалу, та невдоволення
через тривалість та кількість пар.
Міська молодь негативно відзначила незадовільну інфраструктуру ЗВО, зміни
у розпорядку дня, дещо менше – проблеми матеріального характеру; у новому
соціально-психологічному середовищі: суворих та вимогливих викладачів,
складності у налагодженні міжособистісних контактів. Також міські респонденти
зустрілись зі складностями засвоєння великого обсягу нової навчальної інформації,
та з довготривалими навчальними заняттями.
Отже, сільська та міська молодь по різному реагує на соціально-психологічні
чинники процесу адаптації. Особливо в аспекті їх негативного впливу. Якщо окремо
проаналізувати цей вплив, можна зробити висновок, що у сільської молоді в
результаті дії негативних чинників виникає більше проблем, пов’язаних з базовими
потребами особистості, а саме проблеми матеріального та побутового характеру,
відсутність можливості для відпочинку, зменшення спілкування з рідними,
труднощі у налагодженні міжособистісних контактів. За таких умов, стан
інфраструктури навчального закладу з відсутніми кондиціонерами та ліфтами,
залишається поза увагою респондентів з сіл. Теж саме стосується чинника суворі та
вимогливі викладачі, вплив якого теж поширюється на сільську молодь, проте не так
суттєво, як на міську.
Надалі наше дослідження було спрямовано на вивчення психологічних
параметрів особистості, що сприяють процесу соціально-психологічної адаптації.
Крім того, ми з’ясуємо як ці параметри виражені в рефлексивних характеристиках
молоді з села та міста.

Основні положення другого розділу дисертації відображені в одноосібних

публікаціях автора, серед яких:
Публікації у фахових виданнях, включених до переліку, затвердженого МОН України
1. Демида К. Є. Роль соціально – психологічних чинників у процесі адаптації
студентської молоді до навчання у ЗВО / Катерина Демида // Актуальні проблеми
психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН

133
України. Екологічна психологія / за ред. С.Д. Максименка. − Житомир: Вид-во ЖДУ
ім. І.Франка, 2011 – Т.VII. – Вип.26. – С. 121-129.
2.Демида К.Є. Особливості впливу соціально-психологічних чинників на процес
адаптації студентської молоді /К.Є. Демида // Педагогічний процес: теорія і
практика: зб. наук. праць Київського університету імені Бориса Грінченка . – Вип. 2.
– 2012. – 224 с. – С.184-194.
3. Демида К.Є. Особливості соціально-психологічних чинників адаптації сільської
та міської молоді до навчання у ЗВО / Катерина Демида // Практична психологія та
соціальна робота. – 2012.− №7, С.59-64.
4.Демида К.Є. Особливості процесу соціально-психологічної адаптації особистості
пов’язані з навчанням у ЗВО / Катерина Демида // Актуальні проблеми психології:
Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України. Том
11.- Вип. 9. – К: Фенікс, 2014 – С.307-318.
5. Демида К. Є. Вплив соціально-психологічних чинників на процес адаптації
студентської молоді / Катерина Демида // Новината за напреднали наука – 2011: :
материали за 7-а Международна научна практична конференция (17-25-ти мая,
2011).
– Том 17. Филологични науки. Психология и социология– София : «Бял ГРАД-БГ»
ООД, 2011. – С. 83–87.

134
 РОЗДІЛ III
ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ
ЧИННИКІВ АДАПТАЦІЇ СІЛЬСЬКОЇ МОЛОДІ ДО НАВЧАННЯ У ЗВО
3.1. Порівняльна характеристика особистісних рис сільських та міських
студентів
З метою поглиблення уявлень про психологічні особливості студентів, що
впливають на процес адаптації, було проведено порівняльне дослідження сільських
та міських студентів за шістнадцятифакторним особистісним опитувальником Р.
Кеттела (форма С) [126; 91].
Відмінність цієї методики від інших полягає в тому, що її можна
застосовувати при опитуванні респондентів починаючи з 16 років (юнацький
період), і закінчуючи періодом старості. Запитання методики сформовані таким
чином, що надають їй перехідного стану між проективною та самооціночною,
забезпечуючи цим більш адекватні відповіді опитуваних. Методика також містить
додатковий фактор МD, який подає інформацію про самооцінку особистості.
Особливу аналітичну цінність становило те, що більшість факторів методики
відображають психологічні чинники, які впливають на період адаптації студентської
молоді до навчання у ЗВО.
До вибірки ввійшли 102 студентів з груп нового набору – 54 з міста і 48 з села.
Отримані результати було згруповано за факторами і подано в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1
Особистісні риси сільських і міських студентів за методикою Р. Кеттела
Фактор Сільський студент Міський студент σ
MD 7 8,5 1,06‫٭‬
A 6,6 8 0,98‫٭‬
B 4 4,5 0,35
C 7.5 5,5 1,4‫٭‬
E 6 6,5 0,35
F 6 6 -
G 8.5 8,5 -
H 7,5 7 0,35
I 6,5 6 0,35
L 4 4,5 0,35
M 4,5 6,5 1,4‫٭‬

135
 Фактор Сільський студент Міський студент σ
N 6 5 0,7‫٭‬
O 6 5,5 0,35
Q1 7 7,5 0,35
Q2 4,5 6,5 1,4‫٭‬
Q3 7 7,5 0,35
Q4 6,5 6,5 -
Примітка: ‫٭‬відмінність значуща.

Як свідчить аналіз результатів, поданих у таблиці 3.1, за показником МD

«адекватність самооцінки" видно, що самооцінка є дещо завищеною в міських
студентів. У сільських респондентів вона є більш адекватною. Спостерігається
намагання міських студентів завищити свої можливості, свідомо чи підсвідомо
переоцінити себе, навіть якщо при цьому буде приховано реальний стан речей.
За фактором А «замкнутість – комунікабельність» міські студенти виявились
більш комунікабельними. Їм притаманні такі особистісні риси, як відкритість,
доброзичливість, щирість, природність та невимушеність стосунків, особливо, у
малих групах. Варто зазначити, що ці дані підтверджують результати минулих
наших досліджень, які показали, що труднощі у налагодженні міжособистісних
стосунків виникли у 25% сільських респондентів і 16% – міських.
За рівнем − В «інтелект», істотної різниці між обома категоріями не виявлено.
Рівень міського студента дещо вищий за середній, а сільського – середній, але цю
різницю не можна розцінювати як значущу.
За фактором С «емоційна нестійкість – емоційна стійкість» показники обох
груп мають суттєві відмінності. Саме за цим континуумом спостерігається значуща
різниця між двома категоріями студентів. Схоже, сільські студенти мають вищий
рівень виваженості, тому можна говорити про їх більшу витриманість,
працездатність, реалістичніші настрої. У них яскраво виражена здатність
узгоджувати свої інтереси з вимогами групи, постійність у звичках та бажаннях. В
окремих випадках може мати місце, навіть, емоційна ригідність і нечутливість. У
міських студентів, натомість, спостерігається занижений рівень толерантності
стосовно таких явищ як підвладність почуттям і мінливість особистісних інтересів,

136
помітною є тенденція до лабільності настрою, невротичні симптоми. Можна також
вести мову про більшу схильність до фрустрації, перепаду настроїв, дратівливості,
утомлюваності, іпохондричності.
У «підпорядкованість – домінантність» (E), різниці між обома категоріями
практично немає. Самостійність, незалежність, впертість, іноді конфліктність,
відмова від визнання зовнішньої влади, всі ці якості притаманні для обох категорій
студентів за кількістю набраних балів за цим фактором. Можна припустити, що
такий результат пов’язаний з особливостями вікового періоду опитуваних. Перехід
від бунтівного підліткового віку до ранньої юності, з властивим їй максималізмом,
спричиняє конфліктні стани в структурі особистості.
За даними фактора F «стриманість – експресивність» отримані оцінки можна
розцінити як середні, проте сільські та міські студенти демонструють тяжіння в бік
експресивності. Їм притаманна життєрадісність, імпульсивність, балакучість,
рухливість. Оцінка за цим фактором відображає емоційну забарвленість і
динамічність спілкування. А для студентства соціальні контакти є емоційно
важливими. Звісно, з віком прояви імпульсивності та безтурботності поступово
знижуються, що є свідченням певної емоційної зрілості.
За показником G – «схильність до почуттів – висока нормативність поведінки»
і в сільських, і в міських студентів спостерігається тенденція до свідомого
виконання групових норм та правил поведінки. Студенти обох категорій докладають
чималих зусиль для дотримання групових норм, боячись мимоволі їх порушити.
За рівнем H «тривожність – сміливість» різниця між сільськими і міськими
студентами незначна. Обом категоріям студентів властива соціальна сміливість,
активність, здатність приймати самостійні рішення, готовність до ризику і до
співпраці з незнайомими людьми в незнайомих обставинах.
При оцінках за даними фактору I «жорстокість – чутливість» показники
сільських студентів тяжіють до високих, а міських – більше до середніх. Можна
констатувати, що в сільських студентів високий рівень емпатії, співчуття,
співпереживання та розуміння інших людей. Водночас, сільським студентам досить
часто бракує мужності, упевненості у собі, реалістичності суджень, жорсткості щодо

137
оточення. Часто бувають помітними такі риси, як м’якість, низька вимогливість.
Міським студентам у більшою мірою притаманні прояви самовпевненості,
надмірної реалістичності суджень, жорсткості, суворості і навіть байдужості до
оточення.
Немає істотної різниці між показниками обох груп за чинником L «довірливість
– підозріливість». Як сільські, так і міські студенти характеризуються відвертістю,
доброзичливістю, здатністю будь-якою ціною досягати взаєморозуміння в
колективі, думка якого та загальне ставлення є важливими для студентського загалу.
Також можна додати, що обом категоріям мало властиві заздрість та підозріливість,
проте вони схильні до конформізму.
За фактором М «практичність – розвинута уява» показники в обох групах
суттєво відрізняються. Можна вести мову про слабо виражене тяжіння до
практичності в міських респондентів. Проте, за результатами опитування, для
сільських студентів характерне більш практичне ставлення до справ, орієнтація на
зовнішні чинники. Їм властива врівноваженість і розсудливість, але в несподіваних
ситуаціях, іноді, не вистачає уяви і винахідливості. Міським студентам притаманні
мрійливість, недостатня орієнтація на зовнішні фактори, захоплення своїми ідеями,
внутрішніми ілюзіями, легкість відмови від практичних суджень, орієнтованість на
свій внутрішній світ.
За даними N «прямолінійність – дипломатичність» спостерігається певна
різниця між двома категоріями. Цей фактор характеризує форму тактовної
майстерності особистості. Можна зробити висновки про те, що міським
респондентам в більшою мірою властива певна прямолінійність, нетактовність,
невимушеність поведінки, емоційність, недисциплінованість. Сільському
респонденту, навпаки, властиві емоційна витриманість, обережність, хитрість,
завбачливість, далекоглядність та дипломатичність, вміння знаходити вихід зі
складних ситуацій, розважливість. Фіксується також сильніший потяг до тверезого
розрахунку, проникливість, розважливий підхід до подій та оточення.
За показниками O «впевненість у собі – тривожність» обом категоріям
студентів властива життєрадісність, впевненість в собі, в своїх силах,

138
безтурботність. Отримані оцінки за цим фактором характеризують людей, що
можуть справлятися зі

139
своїми невдачами, а не переживати невдачі як внутрішній конфлікт.
За чинником Q1 «консерватизм – радикалізм» сільські і міські студенти
отримали майже однаково високі показники. Їм притаманне вільнодумство,
експериментаторство, сприйнятливість до змін, до нових ідей, відмова приймати
будь–що на віру, вони у всьому шукають наукове підкріплення.
За фактором Q2 «конформізм – нонконформізм» маємо суттєву різницю у
показниках обох категорій. Низькі оцінки сільських студентів є свідченням того, що
вони більше залежні від групи, орієнтуються на громадську думку, намагаються
приймати рішення разом з іншими людьми, менше виявляють ініціативу. Вони
прагнуть до соціального розуміння та підтримки. Сільським студентам бракує
рішучості для прийняття рішень, потягу до незалежності, орієнтації на власні
рішення, прагнення відстоювати власну думку в групі. Міські респонденти, навпаки,
виявились більш рішучими та незалежними, вони орієнтуються на власні рішення,
прагнуть відстоювати власну думку.
За фактором Q3 «низький самоконтроль – високий самоконтроль» в обох
групах респондентів має місце високий самоконтроль. Фактор Q3 є одним з
найбільш важливих для прогнозу успішності діяльності. Студенти намагаються
дотримуватися стандартних уявлень про себе і відповідати їм, добре контролюють
свою поведінку, вважають за свій обов’язок доводити до кінця будь-яке починання.
За показником Q4 «розслабленість – напруженість» сільським і міським
студентам скоріше притаманна розслабленість, низька мотивація, завищений рівень
самозаспокоєння.
Отже, було виявлено наявність статистично значущих відмінностей між
сільськими і міськими студентами за шістьма особистісними факторами із 16. Ця
інформація розподілилися за чотирма групами, що відображають інтелектуальні
особливості (фактор М), емоційно-вольові особливості (фактор С), комунікативні
риси та особливості міжособистісної взаємодії (фактори A, N, Q2) і фактор
самооцінки MD.
Сільський студент має вищий рівень виваженості, емоційної стійкості (фактор
С), тому можна говорити про його більшу витриманість, працездатність,

140
реалістичніші настрої. Він толерантніший до критики, більш здатний відчувати
яскраві емоції та активно відгукуватися на будь-які події. У міських студентів,
натомість, спостерігається знижений рівень емоційної стійкості стосовно таких
явищ, як підвладність почуттям і мінливість особистісних інтересів, помітною є
тенденція до перепаду настрою, дратівливості, швидкої стомлюваності.
Попри свою практичність (фактор М), сільські студенти більше залежні від
групи (фактор Q2), орієнтуються на думку оточуючих, намагаються приймати
рішення разом з іншими людьми, менше виявляють ініціативу. Вони прагнуть бути
соціально комфортними, слухняними, в усьому шукають розуміння та підтримки
оточуючих. Їм не вистачає рішучості для прийняття самостійних рішень та бажання
бути незалежними.
Натомість, міським студентам притаманна самостійність, зухвалість,
домінанта та незалежна поведінка, (фактор Q2). Вони більше зорієнтовані на власне
прийняття рішень. Звичайно, думка групи є важливою для них, але вони здатні
протиставляти групі свої власні інтереси та вподобання.
Міський студент значно перевершує сільського за комунікативними
здібностями та здатністю до активного міжособистісного спілкування, (фактор А).
Йому притаманні товариськість, природність, невимушеність, готовність до
співпраці, увага до людей, активність в усуненні конфліктів у групі.
Сільським респондентам, навпаки, властиві емоційна витриманість,
обережність, хитрість, завбачливість, далекоглядність та дипломатичність, вміння
знаходити вихід зі складних ситуацій, розважливість. Вони є більш дипломатичніші
у стосунках з оточуючими, (фактор N), можуть добре виконувати громадські
доручення, ефективніше включатися в поточні справи колективу.
Міські ж респонденти більшою мірою прямолінійні, не зовсім тактовні,
безпосередні, емоційні, недисципліновані (фактор N).
Рівень самооцінки міських студентів за фактором МD є дещо завищеним.
Сільські респонденти, навпаки, адекватніше оцінюють свої сильні та слабкі сторони.
Відповідно до мети нашого дослідження слід детально зупинитись на аналізі
психологічних чинників, що безпосередньо впливають на соціально-психологічну

141
адаптацію особистості.
Отже, самооцінка виявилась дещо завищеною у міських студентів. У сільських
респондентів самооцінка є більш адекватною.
За показниками рівня інтелекту суттєвої різниці між обома категоріями
студентів не має.
Комунікативні здібності краще розвинені у міських студентів. Їм притаманні
такі особистісні риси, як відкритість, доброзичливість, щирість, природність та
невимушеність стосунків.
Емоційно-вольові особливості мають суттєві відмінності за фактором «С».
Сільські студенти мають вищий рівень емоційної виваженості, більшу витриманість,
працездатність, реалістичніші настрої. За фактором «Н» тривожність – сміливість,
значної різниці не виявлено.
Сільським і міським студентам однаковою мірою притаманні невисока
мотивація, завищений рівень самозадоволення та самозаспокоєння. Занепокоєння з
приводу своєї діяльності у них бувають доволі рідко, або майже не характерні, із тієї
причини, що чітко обрано напрямок діяльності і впливають на нього типові
соціальні уявлення та потреби.
За результатами факторів другого порядку та показнику екстраверсії –
інтроверсії, можна говорити про екстравертивну спрямованість сільської молоді, і
якісну змістовну насиченість цієї спрямованості. До характеристики цього фактору
належать первинні фактори, що відображають особливості спілкування:
міжособистісного (фактор А), соціального (фактор Н), експресивності спілкування
(фактор F), а також особливості поведінки в соціальних групах: домінантність -
підпорядкованість (фактор Е) і нонконформність-конформність (фактор Q2). За
оцінками цього фактору, міській молоді більше властива стриманість у
міжособистісних контактах, готовність до вступу в нові групи, схильність до
лідерства і також схильність до екстраверсії.
Проте, беручи до уваги загальні результати аналізу, слід наголосити, що
цілковито кардинальної різниці між двома категоріями студентів усе-таки немає:
якщо сільський студент має краще розвинені емоційно-вольові риси, то міський,

142
натомість, є сміливішим, самостійним у прийнятті рішень, він менше залежний від
думок і оцінок оточуючих.

3.2. Особистісні риси, що впливають на ефективність процесу адаптації за

оцінками студентів та викладачів

Наступним етапом стало опитування 60 студентів-першокурсників закладів

вищої освіти м. Вінниці та 31 викладача, що працюють з ними. Метою цього
дослідження було визначення особистісних рис, які на думку респондентів
позитивно впливають на адаптаційний процес.
Спочатку студентам було прочитано коротку лекцію, в якій описувались всі
етапи процесу адаптації у вищому навчальному закладі. Студентам пояснювали, що
адаптація до навчання у ЗВО відбувається на чотирьох взаємозалежних рівнях.
Першим – є нове навчальне середовище, другим – нове соціально - психологічне
середовище, когнітивне – є третім рівнем, четвертим − виступає нове професійне
середовище. Крім того, було наведено приклади впливу чинників адаптації, що
містяться в кожній з перелічених структур.
Після лекції перед опитуваними поставили запитання: «Якими рисами
повинен володіти сучасний студент для успішної адаптації у новому навчальному
закладі?» (Додаток Б) .
Студенти виділили 42 риси, що на їх думку, сприяють процесу адаптації.
Найбільш згадувані риси характеру подано у таблиці 3.2.
Таблиця 3.2
Вибір студентами особистісних рис, що сприяють процесу адаптації до навчання у
закладах вищої освіти.
№
Риси особистості Кількість респондентів
п/п
1 Комунікабельний 16
2 Розумний 14
3 Ввічливий 10

143
 №
Риси особистості Кількість респондентів
п/п
4 Врівноважений 8
5 Доброзичливий 7
6 Відповідальний 7
7 Життєрадісний 7
8 Вихований 7
9 Впевнений в собі 7
10 Добрий 6
11 Сміливий 6
12 Наполегливий 5
13 Відкритий 5
14 Привітний 4
15 Дисциплінований 4
16 Творчий 4
17 Самостійний 4
18 Адекватний 3

Також студентами було відзначено інші особистісні риси, проте вони

отримали меншу кількість голосів, а саме щирий, чесний, зібраний, хитрий,
винахідливий, уважний, цілеспрямований, толерантний, успішний, сучасний,
оптимістичний, неконфліктний, тактовний, чуйний, всебічно розвинутий,
витривалий, кмітливий, пунктуальний, адекватний, старанний, мобільний, стильний,
допитливий.
Наступним етапом стало аналогічне опитування серед 30 викладачів
Вінницького будівельного технікуму. Для них також було проведено коротку
лекцію про основні етапи адаптації студентської молоді до навчання у ЗВО. Після
чого викладачам необхідно було визначити особистісні риси студентів, які
впливають на успішність процесу адаптації. Отже, викладачі виділили 27
особистісних рис, які, на їх думку, сприяють процесу адаптації студентів. З 27 рис,
найбільшу кількість голосів отримали 13, які подані в таблиці 3.3.
Таблиця 3.3
Вибір викладачами особистісних рис, що сприяють процесу адаптації студентської
молоді до навчання у закладах вищої освіти.

№ п/п Риси особистості Кількість респондентів

144
1 Комунікабельний 11

145
 № п/п Риси особистості Кількість респондентів

2 Цілеспрямований 7
3 Наполегливий 6
4 Наявне прагнення до знань 6
5 Дисциплінований 5
6 Уважний 5
7 Відповідальний 4
8 Організований 4
9 Вихований 4
10 Впевнений в собі 4
11 Розумний 3
12 Тактовний 3
13 Ініціативний 3

Серед інших рис, що отримали меншу кількість голосів респондентів:

вольовий, врівноважений, самостійний, емоційно-стійкий, відкритий, сумлінний,
працьовитий, активний, старанний, добросовісний, зосереджений, чесний,
ввічливий. Варто звернути увагу на те, що викладачами, були названі такі риси, що
не лише сприяють адаптації особистості, але й підвищують ефективність роботи
викладача зі студентом під час навчально-виховного процесу.
Згідно з попереднім теоретичним аналізом літератури, дослідниками було
виділено такі індивідуально-психологічні особливості, що впливають на процес
адаптації особистості. До таких показників адаптаційної спроможності належать:
1. Адекватність самооцінки
2. Інтелектуальний розвиток
3. Сформованість комунікативних здібностей
4. Вольові параметри особистості
5. Сформованість мотивації діяльності
6. Емоційна стабільність особисті
7. Особливості темпераменту (екстраверсія – інтроверсія).
Отже, до показників самооцінки студенти і викладачі віднесли – впевненість в
собі. Рівень інтелекту ототожнюємо з чинником «розумний»; комунікативні здібності
– «комунікабельний».

146
 До вольових параметрів особистості належать: цілеспрямованість,
самостійність, ініціативність, витримка, здатність опанувати себе, наполегливість,
рішучість. Саме ці риси були відзначені респондентами обох категорій. Можна,
лише, додати до загального списку особистісну характеристику «рішучий».
Сформованість навчальної мотивації, як чинник, що сприяє адаптації
відзначили викладачі, ототожнюючи її з наявністю прагнення до здобуття знань.
До емоційної стабільності можна зарахувати такі особистісні риси як
«врівноважений» та «адекватний».
До позитивних психологічних чинників варто віднести екстравертованість, що
сприяє процесу адаптації, адже екстравертованим типам властива гнучкість
поведінки, ініціативність. Екстравертованим особистостям властивості такі риси як
«жвавість», «відкритість», «привітність».
Всі психологічні параметри особистості, відзначені студентами та
викладачами, було згруповано в спільну таблицю (див. Додаток 2). З метою
вироблення моделі особистості сільського та міського студента, було обрано
методику особистісного диференціала, яка б дала змогу відобразити конотативне
бачення досліджуваних груп у соціумі.
Отже, оформлені у вигляді континуумів риси особистості, що ввійшли до
таблиці особистісного диференціала, узято з трьох джерел. Перше джерело – риси,
взяті з інших досліджень подібної тематики та методики Р.Кеттела. Вони мають
такий вигляд:
1. Впевнений в собі – Невпевнений в собі
2. Розумний – Нерозумний
3. Комунікабельний – Некомунікабельний
4. Вольовий – Безвольний
5. Наявне прагнення до знань – відсутнє прагнення до знань
6. Емоційно врівноважений – Емоційно неврівноважений
7. Відкритий – Скритний
Другим джерелом стали риси, відзначені студентами.
1. Ввічливий – Неввічливий

147
2. Доброзичливий – Недоброзичливий
3. Відповідальний – Безвідповідальний
4. Життєрадісний – Невеселий
5. Вихований – Невихований
6. Добрий – Недобрий
7. Сміливий – Тривожний
8. Наполегливий – Ненаполегливий
9. Привітний –Непривітний
10. Дисциплінований – Недисциплінований
11. Творчий − Нетворчий
12. Самостійний –Несамостійний
13. Адекватний – Неадекватний
Третє джерело складають риси, які обрали викладачі Вінницьких начальних
закладів I-II рівня акредитації:
1. Цілеспрямований – Нецілеспрямований
2. Наявне прагнення до знань – Відсутнє прагнення до знань
3. Уважний – Неуважний
4. Організований – Неорганізований
5. Тактовний – Нетактовний
6. Ініціативний – Безініціативний
Таким чином, було складено перелік рис особистості у вигляді 26 полярних
пар для дослідження за методикою особистісного диференціала (див. Додаток 2).
Числовий вираз кожної з рис за методикою особистісного диференціала та її
розташування в семантичному полі обчислювався за формулою №1 на основі моделі
семантичного простору: D(x, y)
=
d (x i , y )2 , D(x, y) – семантичний простір між
де
об’єктами x та y; x , – різниця між координатами двох точок, які представляють
i
yi

значення об’єктів Х та У [25, с. 299-302].

148
 3.3. Порівняльний аналіз особистісних профілів сільських та міських
студентів

Порівняльний аналіз здійснювався за методикою особистісного диференціалу.

В опитуванні взяли участь 121 студент (61 село, 60 місто). Студентам
пропонувалось в процесі самооцінки визначали наявність в себе особистісних рис,
що впливають на процес адаптації за допомогою опитувальника Додатку В, що
містить 26 континуальних пар. Варто зазначити, що процесі проведення цього етапу
дослідження жодних труднощів не виникало. Студентам обох категорій було цікаво
оцінювати себе. Вони, іноді, просили уточнити лише значення окремих
особистісних рис в опитувальнику.
Після опитування сільської молоді ми побудували особистісний профіль
уявлень сільських студентів про себе, що має такий вигляд (рис. 3.1).
Потрібно сказати, що особистісний профіль обох категорій студентів виглядає
досить позитивно. Такі результати пов’язані з особливостями вікового періоду
опитуваних. На стадії переходу від підліткового до юнацького віку спостерігається
певна стабілізація самооцінки, з’являється більша впевненість у власних
можливостях, та не завжди виправданий оптимізм. Щоправда, студентам
притаманний і юнацький максималізм з впевненістю в тому, що відсутність певних
особистісних рис на даному етапі, не завадить їх появі в майбутньому.
Розподіл факторів у семантичному просторі оцінок сільських студентів є
таким. Першим слід виділити фактор гуманності особистості, який складається з
таких ознак (тут і далі ознаки подаються в порядку спадання їхнього факторного
навантаження): доброта, порядність, привітність, доброзичливість, життєрадісність,
відкритість. Слід відзначити чіткість вираження цього фактору у рефлексивних
оцінках сільських студентів.

149
 1 Впевнений в собі 43% Невпевнений в собі
2 Нерозумний 58% Розумний
3 Комунікабельний 36,6% Некомунікабельний
4 Безвольний 47,5% Вольовий
5 Відсутнє прагнення до Наявне прагнення до
знань
44,9% знань
6 Неврівноважений
7 Відкритий 50,9% Врівноважений
8 Неввічливий 31,4% Скритний Ввічливий
9 Доброзичливий 60% Недоброзичливий
10 Безвідповідальний 58,7% Відповідальний
11 Життєрадісний 56,9% Невеселий
12 Вихований 49,7 Невихований
66,9%
13 Порядний 63,9% Непорядний
14 Добрий 64,9% Недобрий
15 Сміливий 42,9% Тривожний
16 Наполегливий 46,9 Ненаполегливий
17 Привітний 58,9% Непривітний
18 Дисциплінований 54,9% Недисциплінований
19 Творчий 45,9% Нетворчий
20 Самостійний 57,9% Несамостійний
21 Неадекватний 49,8% Адекватний
22 Цілеспрямований 53,9% Нецілеспрямований
23 Неуважний 46,9% Уважний
24 Організований 48,9% Неорганізований
25 Нетактовний 36,8% Тактовний
26 Ініціативний 42,9 Безініціативний
Рис. 3.1 Особистісний профіль сільського студента за його самооцінкою

На другому місці – фактор сили характеру, що включає в себе такі риси як

самостійність, самовпевненість, цілеспрямованість, наполегливість, сміливість. Всі
вони посилюють адаптаційну спроможність особистості.
Третім є фактор соціалізації особистості. Фактор включає в себе риси, які
можуть бути легко помічені та високо оцінені соціумом. У разі їхнього виявлення
вони одразу ж набирають позитивного забарвлення. До нього належать: вихованість,
порядність, ввічливість, комунікабельність.
Четвертим слід відмітити фактор інтелекту, складовими якого є прагнення до
здобуття знань, розумність, творчість.
150
 На п’ятому місці фактор соціальної адаптованості, до якого увійшли такі
ознаки, як дисциплінованість, організованість, уважність, відповідальність,
тактовність, ініціативність. Він віддзеркалює адаптаційні можливості сільського
студента.
І шостим виявився фактор, який містить риси врівноваженості-самоконтролю і
складається з таких ознак, як емоційна врівноваженість та адекватність.
Отже, найголовнішими є такі фактори: гуманності, сили характеру,
соціалізації, соціальної адаптованості, врівноваженості – самоконтролю.
Семантичний профіль студента з сільського середовища засвідчує доволі
високі позитивні показники в континуумах вихований − невихований, добрий –
недобрий, ввічливий – неввічливий, привітний – непривітний, розумний –
нерозумний, відповідальний – безвідповідальний, порядний − непорядний,
доброзичливий − недоброзичливий, самостійний − несамостійний. Саме ці
особистісні риси є соціально бажаними не лише в студентському середовищі, але й в
середовищі викладачів, адже вони сприяють ефективності навчально-виховного
процесу.
Посилюють адаптаційний потенціал сільського студента позитивні оцінки за
такими семантичними ознаками як цілеспрямованість, ініціативність, уважність,
врівноваженість, організованість, наполегливість, дисциплінованість, впевненість в
собі, високі вольові параметри, наявне прагнення до знань.
Відносно нижче позитивне вираження отримала така риса як сміливість, що
певною мірою погіршує загальну картину, адже ця риса є надзвичайно важливою
для студентського загалу. Ще нижчі показники отримали риси відкритість та
комунікабельність. Розвиток цих рис, згідно з теоретичним аналізом, сприяє
адаптаційному процесу. Проте, за результатами опитувальника Р. Кеттела (див.
Таб.8), у сільської молоді наявні вищі показники ніж в міської за фактором А
«комунікабельність». Також невисоке вираження у риси тактовність. Саме цю рису,
як важливу для процесу соціально-психологічної адаптації, відзначили викладачі
ВБТ. Однак, для студентської особистості тактовність виявилась менш важливою,
порівняно з іншими рисами.

151
Найвище сільська молодь оцінила себе за ознакою вихованості, що має велике

152
значення для процесу соціальної адаптації особистості, адже відображає уміння
добре поводитиcь в товаристві, володіти своїми почуттями. Натомість найнижче, але
все- таки позитивно, студенти оцінили себе за ознакою відкритості, що
підсилюється порівняно невисоким рівнем комунікабельності.
Отже, можна зробити висновок про, те що сільська молодь досить позитивно
оцінює себе і має достатній рівень особистісних рис необхідних для успішної
адаптації до нового навчального, соціально-психологічного, професійного та
когнітивного середовища. Вартий уваги лише той факт, що сільські студенти не
досить високо відзначили наявність в себе такі риси як комунікабельність та
відкритість. Адже, згідно попереднім теоретичного аналізом саме ці риси найкраще
виражені в середовищі сільського загалу.
Аналогічно проаналізуємо особистий профіль студента з міського середовища
(рис. 3.2).
Розподіл факторів у семантичному просторі оцінок міських студентів є таким.
Першим слід відзначити фактор соціалізації особистості, який складається з ознак:
вихованість, порядність, ввічливість, комунікабельність. Слід відзначити, що в
сільських студентів цей фактор на третьому місті, а в полі їх самооцінки
комунікабельність та відкритість несуть значно менше навантаження.
На другому місці – фактор гуманності особистості. Фактор включає в себе такі
риси: доброта, ввічливість, порядність, привітність, доброзичливість,
життєрадісність, відкритість. В особистому профілі міських студентів всі ці риси
мають більше вираження.
Третім виявився фактор сили характеру. Розподіл рис у його полі має такий
вигляд: цілеспрямованість, вольові параметри, ініціативність, наполегливість,
самостійність, впевненість в собі. Високі відсоткові показники за цими рисам
свідчать про достатній рівень адаптаційних можливостей міської молоді.
На четвертому місті фактор соціальної адаптованості. Риси розподілились
наступним чином: відповідальний, організований, дисциплінований, тактовний.
П’ятим виявився фактор інтелекту з рисами розумність, творчість, наявне
прагнення до здобуття знань, уважність. Розподіл рис в межах дії цього фактору

153
відрізняється від показників сільського студентства.
На шостому місці виявився фактор, який містить риси врівноваженості-
самоконтролю і складається з таких ознак, як емоційна врівноваженість та
адекватність.
Варто звернути увагу на те, що семантичний профіль міського студента
відображає вищі відсоткові показники за всіма позитивними сторонами
континуумів, порівняно з профілем сільських респондентів. Це певною мірою
підтверджує результати наших попередніх опитувань за методикою Р.Кеттелла, які
показали, що міським студентам властива дещо завищена самооцінка.
У семантичному профілі студента з міського середовища високі позитивні
показники в континуумах вихований − невихований, добрий – недобрий, ввічливий
– неввічливий, цілеспрямований − нецілеспрямований, привітний – непривітний,
порядний − непорядний, комунікабельний – некомунікабельний.
Крім того, достатній рівень позитивних оцінок міського студента за ознаками
врівноваженості, наявності прагнення до знань, самостійності, життєрадісності,
доброзичливості, дисциплінованості, творчості, розумності, сміливості,
відповідальності. Більшість цих рис характеризують фактор гуманності та
соціальної адаптованості особистості.
В оцінному полі міських респондентів вирізняється порівняно невисоке
відсоткове вираження таких рис як уважність, адекватність, відкритість, сміливість.
Більшість з них належать до фактора соціальної адаптованості. Проте, не зважаючи
на порівняно невисоке вираження, усі перелічені ознаки оцінені міською молоддю
позитивно.

154
 1 Впевнений в собі 53% Невпевнений в собі
2 Нерозумний 61% Розумний
3 Комунікабельний 56,6% Некомунікабельний
4 Безвольний 57% Вольовий
5 Відсутнє прагнення до
знань 51% Наявне прагнення до знань
6 Неврівноважений
7 Відкритий 53,8% Врівноважений
46,7% Скритний
8 Неввічливий 70%Ввічливий
9 Доброзичливий 61,8% Недоброзичливий
10 Безвідповідальний 54,8%Відповідальний
11 Життєрадісний 62,9 Невеселий
12 Вихований 80% Невихований
13 Порядний 67% Непорядний
14 Добрий 72% Недобрий
15 Сміливий 48,9% Тривожний
16 Наполегливий 56,9 Ненаполегливий
17 Привітний 65% Непривітний
18 Дисциплінований 51,9% Недисциплінований
19 Творчий 60,9% Нетворчий
20 Самостійний 50% Несамостійний
21 Неадекватний 46,6% Адекватний
22 Цілеспрямований 66% Нецілеспрямований
23 Неуважний 32,8% Уважний
24 Організований 52,7% Неорганізований
25 Нетактовний 47,6% Тактовний
26 Ініціативний 58% Безініціативний
Рис. 3.2 Особистісний профіль міського студента за його самооцінкою

Як видно з рис. 3.2 міська молодь також досить високо оцінює себе за
більшістю рис особистісного диференціалу. Найвищі оцінки за показником
вихованість, найменше вираження має така риса як уважність. Цю рису, як важливу
для адаптації до нового навчального середовища, відзначили викладачі, адже
уважність студента сприяє засвоєнню знань, умінь та навичок. Проте, риса не
набула визнання серед студентського загалу.
Для аналізу рефлексивних уявлень молоді з різних соціально-культурних
середовищ, порівняємо особистісні профілі самооцінки сільських та міських
студентів. Крім того, такий аналіз надасть можливість оцінити рівень розвитку
155
особистісних рис, що сприяють процесу адаптації студентів.
Немає істотних відмінностей між семантичними полями за рядами
«врівноважений - неврівноважений», «адекватний – неадекватний». За оцінками
сільських та міських студентів вони становлять фактор врівноваженості –
неврівноваженості особистості. Проте, результати опитувальника Р.Кеттела
показали, що сільські студенти мають вищий рівень емоційної виваженості, більшу
витриманість, реалістичніші настрої.
Не виявлено суттєвих відмінностей і за рядами «доброзичливий –
недоброзичливий», «порядний – непорядний», які є складовими фактору гуманності
в обох просторах і рисами із ступенем помітності, що завжди високо оцінюються
соціумом.
Теж саме стосується відсоткового навантаження без суттєвої різниці в оцінці
таких рис як «відповідальний», «дисциплінований», «організований». Ці риси
належать у семантичному просторі до фактору соціальної адаптованості в обох
групах студентів.
Континуум «наявне прагнення до знань – відсутнє прагнення до знань»
містить різницю в межах 6% з більшим позитивним вираженням у міської молоді.
Цей ряд входить до фактору інтелекту в обох категоріях респондентів. Можна
оцінити різницю як статистично значущу. Проте, результати досліджень впливу
соціально- психологічних чинників на процес адаптації студентів показали, що в
обох групах виникають труднощі з засвоєнням нової навчальної інформації, крім
того, значно більший відсоток міської молоді негативно оцінили кількість та
тривалість навчальних дисциплін. Крім того, результати методики Р. Кеттела не
показали суттєвої різниці між інтелектуальними здібностями сільських та міських
студентів.
За ознакою «самостійність» в особистісних профілях студентів, сільська
молодь відчуває себе більш самостійною. Різниця у межах 8% є суттєвою. В обох
групах респондентів ряд «самостійний − несамостійний» належить до фактору сили
характеру. Вартий уваги той факт, що попередні дослідження також показали вищий
рівень розвитку самостійності в сільської молоді.

156
Студенти обох груп позитивно відзначили свої розумові здібності. Сільська

157
молодь оцінила себе на 58% в бік риси «розумний», міська − оцінила свої розумові
здібності на 61%. Різниця за показниками незначуща (p>0,05). Крім того, методика
експрес опитувалика 16 PF Р. Кеттела також не показали суттєвих відмінностей між
інтелектуальними здібностями сільських та міських студентів.
Тепер проаналізуємо ряди, за якими наявні значущі відмінності.
Безумовно цікавим є й те, що за континуумом «комунікабельний –
некомунікабельний» спостерігається суттєва різниця (p≤0,01), в межах 20%, між
самооцінками сільської та міської молоді. Міські респонденти значно вище
оцінюють свої комунікативні здібності. В обох семантичних полях ця риса є
складовою частиною фактору соціалізації особистості, що розширюється за рахунок
таких рис, як вихованість, ввічливість, порядність. Можливо, для сільської молоді
ознака
«комунікабельності» не мала такого позитивного значення, поряд з рисами
вихованості, ввічливості, привітності. Так як ми вже зазначали, сільські студенти
схильні орієнтуватись на думку оточуючих, (див. Таб. 3.1, фактор Q2), вони прагнуть
бути соціально комфортними, слухняними, тому більше відсоткове навантаження
отримали саме соціально бажані риси (вихованість, ввічливість, привітність),
відзначаючи які, сільська молодь прагнула показати себе з кращого боку.
Відкритість як особистісна властивість має більше вираження в семантичному
просторі оцінок міського студента. Рівень його відкритості вищий, ніж у сільського
на 15% (різниця суттєва(p≤0,01)). В обох групах студентів ця риса належить до
фактору гуманності особистості поряд з рисами привітність, життєрадісність,
порядність. Припускаємо, що на час проведення опитування (другий семестр
першого року навчання) сільські респонденти ще не змогли максимально виявити
цю рису, хоча в семантичному полі вона й отримала позитивне вираження.
Причиною цього явища є те, що нове соціальне середовище є більше диференційним
для сільської молоді і це спричиняє певне обережне ставлення з її боку. Сільські
студенти першокурсники, зазвичай, тримаються один – одного, відособлюються від
міської молоді. Навіть, бажання, щоб дискотеки проводились для них в гуртожитку
свідчить про згуртованість не тільки в процесі навчання, а й відпочинку.

158
Різницю в 15% з перевагою позитивного вираження у міської молоді отримала

159
ознака «творчості». Різниця значуща (p≤0,01). В обох групах респондентів вона є
складовою фактора інтелекту. Ми вже зазначали, що за результатами попередніх
досліджень немає суттєвої різниці в інтелектуальних здібностях сільських та
міських студентів. Варто лише зауважити, що саме цю рису, як важливу для
адаптаційного процесу, обрали міські студенти, назвавши її «креативність». Для
кращого сприйняття респондентами ми замінили слово іншомовного походження на
українське «творчість». Пояснити цю різницю можливо враховуючи професійне
спрямування деяких спеціальностей. В опитуванні брало участь 34 студенти
відділення «Архітектура та дизайн» − вагома частина представників міської молоді.
Майбутні архітектори, безумовно, вважають себе творчими людьми, тому вони не
лише назвали а й відзначили цю рису з максимальним навантаженням (61%).
Теж саме стосується вияву риси «ініціативний». Міська молодь виявилась на
15% ініціативнішою за сільську (p≤0,01). У полі самооцінки міської молоді ця
ознака входить до фактору сили характеру поряд з рисами наполегливість,
самостійність, впевненість в собі. У сільських та міських респондентів ознака
ініціативності є складовою фактору соціальної адаптованості, і її можна розцінити
як адаптивну. Враховуючи те, що показники за континуумами «сміливий –
тривожний»,
«самостійний – несамостійний» мають дещо більше позитивне вираження в
особистісному профілі міського студента, відповідно, і рівень його ініціативності є
вищим. Адже прояву ініціативності особистості сприяють такі риси як
самостійність, сміливість, впевненість у власних силах та можливостях. Варто
зазначити, що під час першого року навчання сільська молодь проявляє меншу
ініціативу в участі у громадському житті навчального закладу, в студентському
самоврядуванні. Проте, з часом, спостерігається підвищення активності молоді.
Тому, класні керівники доволі часто вносять зміни у списки студентів, задіяних у
студентському самоврядуванні і в старостат груп.
Континуум «уважний – неуважний» містить різницю в межах 14% в бік
позитивного вираження у сільських студентів (p≤0,01). Ця риса у семантичному
просторі їх оцінок належить до фактора соціальної адаптованості. Ознаку

160
«уважності» під час опитування назвали викладачі як важливу для процесу адаптації

161
студентів до навчальної діяльності. Її можна розцінити як адаптивну рису, адже
уважна людина, як правило, легко втягується в роботу, часто помічає деталі і
дрібниці. Г.Г.Ващенко [27] відзначав у своїх педагогічних працях здібності сільської
людини помітити найдрібніші деталі речей та явищ і знайти в них основне. Проте,
ми припускаємо, що кращому вираженню цієї ознаки сприяє нове багаторівневе
соціальне середовище, до якого студенти з села уважно придивляються.
Міські студенти виявились на 13% життєрадіснішими ніж сільські. В
семантичному просторі оцінок обох категорій респондентів ця риса належить до
фактору гуманності. Різниця розглядається як значуща (p≤0,01), проте в процесі
безпосередньої роботи з молоддю, вона слабо проглядається. Єдине пояснення
цього факту, пов’язане з дослідженнями впливу соціально-психологічних чинників
адаптації на сільську та міську молодь. Як результат, на молодь з сільського
середовища ці чинники мають суттєвий вплив. Нагадаємо, що до негативних
чинників, найбільше сільських респондентів зарахували проблеми матеріального
характеру, незадоволення життям в гуртожитку, зменшення кількості контактів з
близькими та рідними, відсутність можливості культурно та організовано
відпочивати. З цієї причини життєрадісність сільської молоді, порівняно з міською,
може бути вираженою слабше.
За континуумом «вихований –невихований» спостерігається суттєва різниця
(p≤0,01) на 13% в бік позитивного вираження у міської молоді. Саме за цим
показником міські респонденти показали найвищі оцінки. В обох групах ця риса
належить до фактора соціалізації, що розширюється за рахунок таких рис як
ввічливість, порядність. Варто зауважити, що в процесі роботи з молоддю,
вихованість не має такого чіткого вираження лише у студентів з міського
середовища. Семантичний профіль студентів, складений за оцінками викладачів,
також підтверджує, що сільська молодь не гірше вихована порівняно з міською. Так
як загальна картина самооцінок міських студентів має більше позитивне вираження,
припускаємо, що це є свідченням певної переоцінки власних можливостей.
Показник цілеспрямованості також переважає у міської молоді, різниця
суттєва (p≤0,01) і становить 12%. Риса належить до фактора сили характеру поряд з

162
такими

163
 особистісними параметрами як наполегливість, сміливість. Більшість рис, що
входять у поле дії цього фактору, позитивно виразніші у міської молоді, порівняно з
сільською. Проте, ми не можемо впевнено стверджувати, що саме сільським
студентам бракує цілеспрямованості. Можливо, на період проведення цього
опитування, першокурсники з сільської місцевості ще не повністю проявили цю
рису. Схожа ситуація з континуумом «тактовний – нетактовний». Цю рису назвали
викладачі, як важливу для процесу соціально-психологічної адаптації студентів. Як
складову фактора соціальної адаптації, її можна вважати як адаптивною. Отже,
тактовність на 11% більше виражена в самооцінці міської молоді (p≤0,01). Варто
зауважити, що в процесі проведення опитування міські студенти уточнювали
значення слова «тактовність». Сільська молодь приділила тактовності менше уваги
порівняно з іншими рисами особистісного профілю, можливо, через не зовсім
зрозуміле значення самого слова та сором’язливість у постановці до дослідника
додаткових запитань.
Наступні дві риси, ввічливий та наполегливий, також мають відсоткову
перевагу у міської молоді (p≤0,01). Респонденти з міського середовища вважають
себе на 10% ввічливішими та наполегливішими. Ознака ввічливості належить до
семантичного поля фактору гуманності в обох групах студентів. Варто зауважити,
що у відсотковому навантаженні цей фактор на першому місці в оцінках сільської
молоді, та на другому місці за оцінками міської. В полі дії цього фактора такі риси
як доброта, порядність, привітність, доброзичливість, життєрадісність, відкритість.
Відповідно до факторного розташування та в процесі безпосередньої роботи з
молоддю, зазначаємо, що суттєвої різниці між сільською та міською молоддю за
проявами
«ввічливості» немає. З іншого боку, результати опитування викладачів свідчать про
перевагу цієї риси саме в сільської молоді. Отже, континуум «ввічливий –
неввічлий» отримав протилежні оцінки в усіх категоріях респондентів.
Фактор сили характеру студентської молоді, як вже було зазначено, містить ряд
«наполегливий – ненаполегливий», за яким оцінка міських респондентів також має
більше позитивне вираження. Усі інші риси, що входять в поле дії цього фактора,

164
переважно, мають вищі показники за оцінками міської молоді, порівняно з
сільською.

165
Проте, ми не можемо впевнено констатувати факт більшої наполегливості міської
молоді в контексті навчально - виховного процесу. Можна лише відзначити вищий
рівень її активності протягом першого року навчання у ЗВО.
Наявною є різниця за показниками «вольовий – безвольний», що на 10% вища
в бік позитивного вираження в оцінках міської молоді. Ця риса є складовою фактору
сили характеру в обох групах респондентів поряд з рисами сміливий, самостійний,
наполегливий. Вольові параметри проявляються тоді, коли особистість виконує дію,
що початково не достатньо вмотивована. Проте, не можна стверджувати, що міська
молодь має вищий рівень мотивації діяльності. Результати попередніх досліджень
показали, що сільським і міським студентам однаковою мірою притаманні невисока
мотивація, завищений рівень самозадоволення та самозаспокоєння. Занепокоєння з
приводу своєї діяльності у них з’являються доволі рідко, адже чітко обрано її
напрямок, на який впливають типові соціальні уявлення та потреби.
Ряд «впевнений в собі – невпевнений в собі» в обох випадках є частиною
фактору сили характеру та оцінюється на 43% сільською і на 53% − міською
молоддю. Різниця значна. Міська молодь знову, як і за результатами методики PF 16
Р. Кеттела показала вищий рівень самооцінки та впевненості у власних силах і
можливостях.
Отже, було виявлено статистично значущу різницю між рефлексивними
оцінками сільських та міських студентів за тринадцятьма континуальними рядами.
Міська молодь відзначила лише позитивні сторони цих континуумів і оцінила
себе як більш комунікабельну, вольову, відкриту, творчу, ініціативну, життєрадісну,
виховану, цілеспрямовану, тактовну, ввічливу, наполегливу та впевнену в собі.
Натомість, студенти з сіл більш позитивно оцінили наявність в себе лише двох
рис: уважність та самостійність. Крім того, ознака самостійності між
рефлексивними оцінками обох категорій студентів не містить суттєвої різниці.
Розподіл факторів у семантичному просторі оцінок сільських та міських
студентів також має певні відмінності. Найбільше факторне навантаження у профілі
сільської молоді припадає на риси, що є складовими факторів гуманності, сили
характеру, соціалізації та інтелекту. Дещо менше вираження у факторів соціальної

166
адаптованості та врівноваженості. Саме фактор соціальної адаптованості з ознаками

167
дисциплінованість, організованість, уважність, відповідальність, тактовність,
ініціативність − найкраще відображає адаптаційні можливості особистості.
У семантичному просторі оцінок міських студентів найбільше навантаження у
рис, що належать до факторів соціалізації, гуманності, сили характеру та соціальної
адаптованості. Натомість, дещо нижче у факторів інтелекту та врівноваженості.
Отже, в полі дії фактору соціальної адаптованості особистісні риси несуть більше
вираження за оцінками міської молоді.
Cемантичний профіль міського студента відображає значно вищі відсоткові
показники по всім позитивним сторонам континуумів порівняно з особистим
профілем сільських респондентів. Це певною мірою підтверджує результати
методики Р. Кеттелла за якими міським студентам властива дещо завищена
самооцінка. Проте, не зважаючи на нижчі оцінки, сільські респонденти також
позитивно відзначили усі риси континуальних рядів.
Згідно результатів цього етапу дослідження можна зробити висновок що
розвиток особистісних рис, які сприяють процесу адаптації переважає у міської
молоді порівняно з сільською. Сільські респонденти значно нижче оцінили себе, чи
навпаки – адекватніше. Тому з метою одержання більш достовірних результатів, ми
вирішили вивчити точку зору викладачів з досліджуваної проблеми.

3.4. Основні тенденції в оцінюванні сільської та міської молоді

викладачами

На четвертому етапі емпіричного дослідження нами була вивчена система

ставлень викладачів до рис студентів, що найістотніше впливають на процес
адаптації сільської та міської молоді, аналізувався ступінь вираження цих рис в обох
категоріях студентів. Респондентами були 60 викладачів, для яких складено
опитувальники оцінки сільських та міських студентів (Додатки Г, Д).
Респондентам пропонувалося оцінити риси студентів з міського та сільського
середовища за методикою особистісного диференціалу. Варто відзначити, що в

168
процесі проведення цієї частини експерименту часто виникали труднощі.
Викладачам виявилось доволі складно порівняти студентів з села та міста, оцінити
їх психологічні особливості та відмінності. Вони або взагалі не бажали задуматись
над порівнянням, або ж одразу стверджували, що немає суттєвої різниці між цими
групами студентів. Багато викладачів з переліку балів обирали нуль, відзначаючи
цим складності в здійсненні аналізу та порівнянні психологічних особливостей
студентів, тому відсоткові показники за їх оцінками значно нижчі, порівняно з
оцінками студентів. Однак, оцінки все ж таки є, більша частина з яких має
позитивне вираження. Використовуючи отримані результати, порівняємо
особистісний профіль сільських та міських студентів за оцінками викладачів
Вінницького коледжу будівництва та архітектури КНУБА.
Семантичний профіль, побудований на уявленнях викладачів про сільських
студентів має такий вигляд (див. Рис. 3.3)

169
 1 Впевнений в собі 11,2 Невпевнений в собі
2 Нерозумний 11,6 Розумний
3 Комунікабельний 18,3% Некомунікабельний
4 Безвольний 10,6% Вольовий
5 Відсутнє прагнення до Наявне прагнення до
знань 18,7% знань
6 Неврівноважений 25,7% Врівноважений
7 Відкритий 11,2% Скритний
8 Неввічливий 22,2% Ввічливий
9 Доброзичливий 26,8% Недоброзичливий
10 Безвідповідальний 15,5% Відповідальний
11 Життєрадісний 24,7 Невеселий
12 Вихований 11,3% Невихований
13 Порядний 21% Непорядний
14 Добрий 23,9% Недобрий
15 Сміливий 8,9% Тривожний
16 Наполегливий 15,9 Ненаполегливий
17 Привітний 28% Непривітний
18 Дисциплінований 13,9% Недисциплінований
19 Творчий 0% Нетворчий
20 Самостійний 22,6% Несамостійний
21 Неадекватний 24,9% Адекватний
22 Цілеспрямований 15,7% Нецілеспрямований
23 Неуважний 12,9% Уважний
24 Організований 15,9% Неорганізований
25 Нетактовний 15% Тактовний
26 Ініціативний 4,1% Безініціативний
Рис. 3.3 Семантичний профіль сільського студента за оцінкою викладачів

Самі студенти з сільського середовища найвище оцінили себе за ознакою

вихованості, що має велике значення для процесу соціальної адаптації особистості,
адже відображає уміння добре поводитись в товаристві, володіти своїми почуттями.
Натомість найнижче, але все-таки позитивно, студенти оцінили себе за ознакою
відкритості, що підсилюється порівняно невисоким вираженням такої риси як
комунікабельність.
Проаналізуємо загальний розподіл факторів за результатами оцінювання
сільських студентів викладачами.
На першому місті − фактор гуманності особистості, який складається з ознак,
170
що подаються в порядку спадання факторного навантаження: привітність,
доброзичливість, життєрадісність, доброта. Варто зазначити, що у рефлексивних
оцінках сільських студентів цей фактор також на першому місці. Тобто, це ті
особистісні ознаки, що на думку викладачів, мають найістотніше вираження,
порівняно з іншими рисами.
Другим виявився фактор сили характеру, в просторі дії якого риси
розподілились наступним чином: самостійність, наполегливість, цілеспрямованість,
самовпевненість, вольові параметри, сміливість, ініціативність. За оцінками
сільської молоді цей фактор також на другому місті, але відсоткове навантаження на
позитивні сторони континуумів вище.
Фактор адаптованості особистості на третьому місці. В семантичному полі дії
цього фактора такі риси як організованість, відповідальність, тактовність,
дисциплінованість, уважність. В студентів фактор адаптованості виявився п’ятим.
Тобто, викладачів, вище оцінюють рівень адаптаційних можливостей сільських
студентів.
Четвертим є фактор соціалізації особистості. Він містить такі ознаки:
ввічливість, порядність, комунікабельність, вихованість, відкритість. Усі ці риси
становлять інтерналізацію суспільних норм, цінностей і типових форм поведінки,
тому завжди підтримуються соціумом. Фактор є третім за оцінками студентів.
П’ятим виявився фактор врівноваженості з ознаками врівноважений,
адекватний, що на шостому місті в оцінках сільської молоді. І останнім є фактор
інтелекту, що характеризує прагнення особистості до набуття знань, творчі та
розумові здібності. Самі студенти вище оцінили власні інтелектуальні параметри − в
семантичному просторі їх оцінок цей фактор на четвертому місці.
Високі позитивні показники сільських студентів, за оцінками викладачів, в
континуумах «привітний – непривітний», «врівноважений – неврівноважений»,
«доброзичливий – недоброзичливий», «життєрадісний – невеселий», «адекватний –
неадекватний», «добрий – недобрий», «самостійний – несамостійний», «ввічливий –
неввічливий», «комунікабельний – некомунікабельний».
Не так високо, але позитивно відзначені континууми «організований –

171
неорганізований», «цілеспрямований – нецілеспрямований», «відповідальний –
безвідповідальний», «тактовний – нетактовний», «дисциплінований –
недисциплінований», «уважний – неуважний», «розумний – нерозумний»,
«впевнений в собі – невпевнений в собі».
Ще нижче семантичне вираження ознак сміливість та ініціативність.
Звертаємо увагу на той факт, що в особистісному профілі за рефлексивною оцінкою
сільських студентів ознака сміливості також отримала низьке відсоткове
навантаження. Творчі здібності цієї категорії студентів викладачам, взагалі,
виявилось важко оцінити.
Отже, найвище викладачі оцінили сільську молодь за ознакою привітності.
Найнижче оцінені риси сміливість та ініціативність.
Проаналізуємо семантичний профіль міського студентства, згідно з оцінками
даними викладачами (див. Рис 3.4).
Розподіл факторів у семантичному просторі за результатами оцінювання має
такий вигляд. На першому місці – фактор сили характеру. До цього фактора
належать такі риси як самовпевненість, сміливість,
цілеспрямованість, самостійність, наполегливість, ініціативність,
вольові параметри особисті. В студентів цей фактор виявився третім. Отже,
викладачі високо оцінюють сильні сторони міських студентів. Другим є фактор
гуманності особистості, в полі дії якого риси розподілились таким
чином: життєрадісність, привітність,доброта, доброзичливість. У
семантичному просторі оцінок студентів цей фактор також на другому місті.

172
 1 Впевнений в собі 34% Невпевнений в собі
2 Нерозумний 11,9 Розумний
3 Комунікабельний 22,9% Некомунікабельний
4 Безвольний 12,9% Вольовий
Відсутнє прагнення до Наявне прагнення до
5 знань 6,7% знань
6 Неврівноважений 16,7% Врівноважений
7 Відкритий 19,9% Скритний Ввічливий
8 Неввічливий 13,4% Недоброзичливий
9 Доброзичливий 14,9% Відповідальний
10 Безвідповідальний 6,2% Невеселий
11 Життєрадісний 29,9 Невихований
12 Вихований 10,6% Непорядний
13 Порядний 15,9%
14 Добрий 17,5% Недобрий
15 Сміливий 18,8% Тривожний
16 Наполегливий 13,7Ненаполегливий
17 Привітний 26% Непривітний
18 Дисциплінований 8,8%Недисциплінований
19 Творчий 26% Нетворчий
20 Самостійний 14,8%Несамостійний
21 Неадекватний Адекватний
19,1%
22 Цілеспрямований 17,7% Нецілеспрямований
23 Неуважний 10,9% Уважний
24 Організований 9,8% Неорганізований
25 Нетактовний 16,2% Тактовний
26 Ініціативний 13,4 Безініціативний
Рис. 3.4. Семантичний профіль міського студента за оцінкою викладачів

Третім виявився фактор соціалізації з рисами комунікабельність, порядність,

ввічливість, вихованість, відкритість. Цей фактор є першим за оцінками студентів,
проте викладачі відзначили слабше вираження усіх цих рис в міської молоді.
Четвертим було визначено фактор інтелекту з ознаками творчості, розумності,
прагненням до знань, що на п’ятому місці в студентів.
На п’ятому місці у викладачів фактор соціальної адаптованості, що
складається з таких особистісних рис як уважність, тактовність, організованість,
дисциплінованість, відповідальність.
І шостим, за оцінками викладачів і міських студентів, є фактор
«врівноваженості – неврівноваженості», що містить ознаки емоційної

173
врівноваженості та адекватності.
Міська молодь досить високо оцінює себе за більшістю рис особистісного
диференціалу. Найвищі оцінки за показником вихованість, а найменше відсоткове
навантаження отримала ознака уважності. Цю рису, як важливу для адаптації до
нового навчального середовища, відзначили викладачі.
Викладачі також високо оцінили присутність в міської молоді таких
особистісних рис як самовпевненість, життєрадісність, творчість, привітність.
Позитивні показники за оцінками викладачів в континуумах «комунікабельний
– некомунікабельний», «відкритий – скритний», «адекватний – неадекватний»,
«сміливий – тривожний», «добрий – недобрий», «врівноважений – неврівноважений»,
«порядний – непорядний».
Нижче, проте позитивно, оцінені риси: доброзичливість, наполегливість,
ввічливість, ініціативність, розумність, уважність, вихованість, організованість,
дисциплінованість, прагнення до знань, відповідальність.
Найвище міську молодь оцінили викладачі за ознакою самовпевненість, що є
складовою фактору сили характеру. Найнижче − за рисою відповідальність, яка
належить до фактора соціальної адаптованості. Крім цього, низько оцінено
прагнення міських студентів до набуття знань, як показник фактора інтелекту.
Проте, міські респонденти досить високо оцінили наявність в себе цих рис.
Порівняємо особистісні профілі сільського та міського студента згідно з
оцінками даними їм викладачами Вінницького будівельного технікуму.
Немає істотних відмінностей між семантичними полями за рядами
«цілеспрямований – нецілеспрямований», «розумний – нерозумний», «вихований –
невихований», «привітний – непривітний», «вольовий – безвольний», «уважний –
неуважний», «тактовний – нетактовний».
Наявні певні відмінності, але ми не розглядаємо їх як суттєві, в оцінці таких
рис як «порядний», «життєрадісний», «дисциплінований». Усі ці риси є складовими
різних факторів, які хоча невисоко, проте позитивно оцінені викладачами.
Отже, проаналізуємо особистісні риси, за якими наявні суттєві відмінності, та
спробуємо пояснити причини відзначеної викладачами диференціації.

174
 Різницю в 26% з перевагою позитивного вираження у міської молоді отримала
ознака творчості. Різниця за цим показником суттєва (p≤0,01) В обох групах
респондентів вона є складовою фактора інтелекту. Ми вже зазначали, що саме цю
рису, як важливу для адаптаційного процесу, обрали міські студенти, які за
результатами попереднього дослідження, також високо оцінили свої творчі
здібності. А сільська молодь, взагалі, залишилась поза оцінкою цієї ознаки збоку
викладачів, думки яких розділились. Причиною цього явища є те, що переважна
кількість молоді з міст навчається на відділеннях архітектури та дизайну, де існує
певний стереотип обов’язкової наявності в студентів високих творчих здібностей.
Так, на перше вересня 2011 року з 69 першокурсників цього відділення лише 9 −
студенти з сільської місцевості. Тому, міські студенти і викладачі високо відзначили
цю рису у семантичному профілі. Підтвердженням цього факту є дослідження Л. М.
Карамушки [48, с.67], за результатами якого респонденти, що народилися у місті
більше схильні до генерування нових ідей, нестандартного мислення, розвитку
здібностей, творчого потенціалу.
За наступним континуумом «впевнений в собі – невпевнений в собі» також
спостерігається суттєва різниця (p≤0,01) в межах 23%, за якою викладачі вважають
міську молодь впевненішою в собі. В рефлексивних оцінках сільських та міських
студентів за цією ознакою суттєвої відмінності немає. В усіх категоріях опитуваних
ознака належить до фактора сили характеру, що розширюється за рахунок таких рис
як самовпевненість, самостійність, сміливість. Викладачі ВБТ відзначили цю рису зі
значним відсотковим навантаженням в бік позитивного вираження у міської молоді.
Як стверджують викладачі, на першому курсі студенти з сільської місцевості
почуваються досить невпевнено. Вони неініціативні, переживають під час іспитів,
бояться виступати перед аудиторією, не беруть активну участь у житті групи.
Особливо це помітно в тих групах, де навчається більшість міських студентів. Вже
на старших курсах спостерігається певне підвищення впевненості сільської молоді у
власних силах, але в уявленнях викладачів цей рівень залишається нижчим,
порівняно з самовпевненістю міських студентів. Підтвердженням цієї думки є той
факт, що семантичний профіль, складений за рефлексивними оцінками респондентів

175
з міст, має

176
більше відсоткове вираження усіх рис, на відміну від самооцінок респондентів з
сільського середовища.
За наступною оцінкою викладачів, у сільської молоді виявилось на 12%
сильніше розвинуте прагнення до здобуття знань у новому когнітивно -
інформаційному просторі ЗВО (p≤0,01). Ця ознака є складовою фактору інтелекту, і
в рефлексивних оцінках студентів за цим показником суттєвої відмінності немає.
Адже, результати дослідження впливу соціально-психологічних чинників на процес
адаптації молоді показали, що в обох категоріях студентів виникають труднощі з
засвоєнням нової навчальної інформації, крім того, значно більший відсоток міської
молоді негативно оцінили кількість та тривалість навчальних занять. Натомість,
сільські студенти більш позитивно сприйняли нове інформаційне середовище, як
можливість для засвоєння знань, умінь та навичок. Якщо порівнювати можливості
сільської та міської школи, то стає зрозумілим, чому сільській молоді цікавіше
вчитися у ЗВО. Тому, завдяки безпосередньому спостереженню за спрямованістю
молоді в навчальному процесі, викладачі оцінили континуум «наявне прагнення до
знань – відсутнє прагнення до знань» в бік позитивного вираження у семантичному
профілі сільських респондентів.
Ознака доброзичливості також на 12% переважає в сільської молоді, різниця
суттєва (p≤0,01). Риса належить до фактора гуманності, який містить такі кореляти
як доброта, відкритість, привітність. Між профілями студентів за цією ознакою
істотної різниці немає. Результати наших минулих досліджень за методикою 16 PF
також показали, що сільським респондентам притаманні щирість, доброзичливість,
невимушеність стосунків. Цей факт підтверджує і теоретичний аналіз літератури
[8;9;79]. Крім того, в сільській місцевості простежується слабка функціональна
залежність, що допомагає будувати стосунки на більш емоційній основі; тоді як в
місті становлення соціальних стосунків базується на раціональній та вигідній основі
[38]. Можливо, це емоційне підґрунтя і сприяє позитивному розвитку
вищезазначених рис. Проте, ми схиляємось до думки, що доброзичливість сільської
молоді тісно корелює з низьким рівнем впевненості в собі. Як показали минулі
дослідження, сільські студенти залежні від групи, вони прагнуть бути соціально

177
 комфортними, слухняними. Натомість, міським студентам притаманна
самостійність, зухвалість, домінанта та незалежна поведінка. Думка групи є
важливою для них, але вони здатні протиставляти їй свої власні інтереси та
вподобання. Отже, й викладачі відзначили перевагу ознаки доброзичливості, саме
через певний рівень конформізму сільської молоді, який, ніби, не заохочується,
проте завжди підтримується соціумом. За наступною ознакою міська молодь
виявилась на 9,3% ініціативнішою, порівняно з сільською. Ми
розглядаємо різницю як значущу (p≤0,01). Ряд
«ініціативний – неіціативний» є складовою фактору сили характеру, що містить такі
риси як самостійність, цілеспрямованість, наполегливість, сміливість. В оцінках
викладачів, більшість ознак цього фактору мають вище відсоткове вираження в
характеристиці міських студентів. Особистісний профіль, складений за
рефлексивними оцінками студентів, також відображає більший вияв ініціативності в
міської молоді. За словами викладачів, сільська молодь на перших курсах навчання
не схильна проявляти ініціативну участь у громадському житті навчального закладу,
в студентському самоврядуванні. Це часто має місце в групах, де навчається
переважна кількість молоді з міст. Із перебігом навчання спостерігається певне
підвищення ініціативності молоді. Проте, як зазначають викладачі, якщо в групі
переважна кількість сільської молоді, то утворюється актив студентів, здатний,
навіть на першому курсі, проявити себе. Але в переважній більшості, сільська
молодь намагається триматись осторонь.
З цієї ж причини викладачі відзначили, що студенти з міського
соціокультурного середовища є на 10% сміливішими, порівняно з сільською
молоддю. Різниця суттєва (p≤0,01). Риса також є складовою фактора сили характеру,
і в семантичному просторі самооцінок студентів суттєво не відрізняється за
відсотковим вираженням. Методика 16 PF не показала різниці за показником
«сміливість – тривожність» між обома категоріями студентів. Щодо викладачів, то
ми вже проаналізували їх бачення психологічних особливостей сільської молоді.
Зрозуміло, що прояву ініціативності особистості сприяють такі риси як сміливість,
впевненість у власних силах та можливостях. Усі ці показники, за оцінкою

178
викладачів, мають більше відсоткове навантаження в бік позитивного вираження в

179
семантичному профілі міського студентства.
За наступним континуумом «відкритий – скритний» також спостерігається
різниця на 9% в бік позитивного вираження у семантичному профілі міської молоді
(p≤0,01). Варто зазначити, що самі міські респонденти також вище оцінили
наявність у себе цієї особистісної риси. Ми вже пояснювали, що причину цього
явища слід шукати у надмірній відмінності нового соціального середовища, що
спричиняє певне обережне ставлення сільської молоді. Не зважаючи на позитивну
оцінку ознаки відкритість, викладачі відзначають замкненість сільських студентів,
їх відособленість, схильність до групувань між собою.
Викладачі вище оцінили рівень врівноваженості сільської молоді порівняно з
міською. Різниця становить 9% (p≤0,01). В особистих профілях, складених за
оцінками студентів суттєвої різниці за цим показником немає. Риса належить до
фактора врівноваженості – неврівноваженості, що містить континуальні ряди
«адекватний – неадекватний», «врівноважений – неврівноважений». Результати
методики 16 PF співпадають з оцінкою цієї особистісної риси викладачами, адже за
фактором «С» сільські студенти мають вищий рівень емоційної виваженості, тому
можна говорити про їх витриманість, реалістичніші настрої. У міських студентів,
згідно з показниками цього фактору, спостерігається підвладність почуттям і
мінливість особистісних інтересів. На нашу думку, контроль емоцій з боку сільської
молоді зумовлений перш за все тим, що вона не завжди має можливість їх вільно
виражати. Можливо, цьому заважає певна скутість та несміливість, або ж навпаки
суттєвий вплив різноманітних соціально – психологічних чинників змушує
сільських студентів поводитись більш розважливо, витримано. Самі ж викладачі
ВБТ зазначають, що з сільською молоддю працювати легше тому, що
вона
«врівноваженіша», «спокійніша». З цієї причини за ознакою адекватність, що є
складовою вищезгаданого фактора, викладачі також вище оцінили сільську молодь.
Різниця менш суттєва, в межах 6% (p>0,05).
Наступний континуум «відповідальний – безвідповідальний» в межах 9%
становить позитивне вираження у сільської молоді (p≤0,01). Риса належить до

180
фактора соціальної адаптованості разом із такими ознаками як тактовність,

181
дисциплінованість, організованість, уважність. Її можна розглядати як адаптивну,
адже відповідальність людини за власні вчинки, за наслідки своєї діяльності
корелює з поняттям локусу контролю, що на думку деяких дослідників, впливає на
ефективність процесу соціально-психологічної адаптації особистості [1; 64]. Варто
зазначити, що загальне відсоткове вираження усіх позитивних рис зазначеного
фактора, за оцінками викладачів переважає у сільської молоді. Ми пояснюємо таку
оцінку лише тим, що перебування сільської молоді в умовах нового соціально –
психологічного середовища зумовлює підвищення рівня її відповідальності. Життя в
гуртожитку, самостійне планування власного бюджету, зменшення контактів з
близькими та рідними, все це впливає на рівень особистісної відповідальності
студентів.
Тому й риса, відображена в континуумі «самостійний - несамостійний», майже
на 9% вище виражена у бік самостійності сільського студента (p≤0,01). В
семантичному профілі за рефлексивними оцінками студентів, ця риса переважає в
сільської молоді. Ряд «самостійний − несамостійний» належить до фактора сили
характеру поряд з такими рисами як наполегливість, самовпевненість, сміливість.
Попередні дослідження соціально-психологічних чинників процесу адаптації також
показали, що сільська молодь є самостійнішою у порівняно з міською. На даному
етапі досліджень, сільська молодь теж відзначила свою самостійність. Оцінки
викладачів зумовлені тим, що студенти з сільського соціокультурного середовища
часто знаходяться на відстані від дому, самостійно планують своє життя, без
контролю та підтримки з боку сім’ї. В них раніше починається період дорослішання.
На нашу думку, на формування саме цієї риси суттєво впливають різноманітні
психо- соціальні чинники, які ми описували раніше. У новому соціальному
середовищі сільська молодь зустрічається з матеріальними, побутовими,
міжособистісними проблемами, вирішення яких вона, зазвичай, здійснює
самостійно. Тому викладачі вище відзначили цю особистісну ознаку у
семантичному профілі сільського студента. Ознака ввічливості на 9% вище оцінена
викладачами у cемантичному профілі сільського студента (p≤0,01). Риса є
складовою фактора соціалізації особистості, що разом з такими ознаками як

182
вихованість, порядність завжди підтримується соціумом.

183
Студенти обох категорій високо оцінили цю рису у своїх семантичних профілях,
викладачі за цією ознакою надали перевагу сільській молоді. Ми вважаємо, що на
формування ввічливості суттєво впливають виховні цінності сільського середовища.
Проте, в процесі роботи зі студентською молоддю суттєвої різниці за проявами цієї
риси немає. Вартий уваги лише той факт, що міська молодь поводиться більш
розкуто, не боїться висловлювати та відстоювати свої думки, може посперечатись з
викладачами, тому й ознаки сміливості, самовпевненості міських студентів вище
ними оцінені. Серед сільської молоді рідко зустрічаються прояви такої сміливої
поведінки, і тому вона оцінюється як ввічливіша, порівняно з міською.
Теж саме стосується вияву ознаки організованості сільської молоді, що на 6%
переважає міську. Різниця незначна (p>0,05). Ця ознака у семантичних просторах є
складовою фактора соціальної адаптованості, що характеризує здатність особистості
розумно планувати і впорядковувати свою діяльність. Опинившись в нових
соціальних умовах, сільська молодь вже з перших днів вчиться організовувати своє
життя відповідно до вимог нового середовища. Від рівня цієї організованості
залежить ефективність процесу соціально – психологічної адаптації у ЗВО.
Натомість, міська молодь перебуває в більш стабільних умовах, адже часто може
розраховувати на сторонню підтримку в організації студентського життя.
Наступний континуальний ряд «добрий – недобрий» містить несуттєву
різницю в межах 6% (p>0,05), але за нею викладачі позитивно оцінили сільську
молодь. Як складова фактора гуманності особистості, ця риса між рефлексивними
оцінками студентів суттєво не відрізнялася. Натомість, викладачі за більшістю рис у
семантичному просторі цього фактора вище оцінюють сільських студентів.
Можливо, тут спрацював певний стереотип, адже існує гіпотеза, згідно з якою люди,
котрі виросли в сільській місцевості, набувають більше альтруїстичних рис
особистості у порівнянні із середовищем великого міста, яке не сприяє розвиткові
таких рис [79]. Крім того, емоційна складова соціальних стосунків на селі впливає
на формування ознак, що є складовими фактора гуманності особистості. Ми не
можемо впевнено стверджувати, що сільська молодь випереджає міську за проявами
доброти. Викладачі також позитивно відзначили цю особистісну рису в обох

184
категоріях

185
студентів. Вартий уваги лише той факт, що сільські студенти оцінюються ними як
більш врівноважені, ввічливі, слухняні. Насправді, сільська молодь є «зручнішою» в
порівнянні з міською, що часто схильна до самовпевненої, іноді, зухвалої поведінки.
І останній континуум «комунікабельний – некомунікабельний» отримав
позитивне вираження у характеристиці міської молоді. Різниця складає всього 5%
(p>0,05), але варта уваги. У рефлексивних оцінках студентів, ця риса була значно
вище оцінена в семантичному профілі міською молоддю. Теоретичний аналіз
літератури та дослідження студентів за методикою 16 PF показали переваги ознаки
комунікабельності в міських студентів. Викладачі теж схиляються в бік вищого
вираження цієї ознаки в характеристиці міської молоді. Це зумовлено тим, що вони
оцінили міських студентів як більш відкритих, тобто здатних йти на контакт та
сміливих – вільно висловлювати свою думку. За цими показниками сільські
студенти отримали нижчі оцінки, тому й рівень їх комунікабельності, хоч
позитивно, але з меншим відсотковим вираженням оцінили викладачі Вінницького
будівельного
технікуму.
Отже, викладачі ЗВО вище оцінили рівень розвитку особистісних рис, що
сприяють процесу адаптації в профілі студентів з сільського соціально-культурного
середовища.
В оцінках викладачів сільські студенти є більше ввічливими, самостійними,
відповідальними, врівноваженими, доброзичливими, з наявним прагненням до
здобуття знань.
Міська молодь має переваги за рівнем розвитку таких ознак як відкритість,
сміливість, ініціативність, впевненість в собі, схильність до творчості.
Менш значну різницю у бік позитивного вираження у профілі сільської молоді
мають риси організованість та доброта. У профілі міської молоді схожа ситуація з
оцінкою викладачами ознаки комунікабельність.
Загальна кількість континуальних рядів за якими наявна різниця між
сільською та міською молоддю становить чотирнадцять.
За оцінками викладачів найбільше факторне навантаження у профілі сільської

186
молоді припадає на риси, що є складовими факторів гуманності, соціалізації та
соціальної

187
адаптованості. У профілі міської молоді − на риси, що є складовими фактору сили
характеру.

Висновки до розділу ІІІ

Адаптаційні можливості, як показники індивідуального та особистісного
рівнів, залежать від самооцінки особистості, рівня її комунікативних здібностей,
інтелектуального розвитку, емоційно-вольової сфери, особливостей темпераменту та
сформованості мотивації діяльності.
За результатами методики PF 16 самооцінка виявилась дещо завищеною у
міських студентів. За показниками рівню інтелекту, суттєвої різниці між обома
категоріями студентів не виявлено. Комунікативні здібності краще розвинені у
міських студентів. Емоційно-вольові особливості мають суттєві відмінності за
фактором «С» − сільські студенти мають вищий рівень емоційної виваженості,
більшу витриманість. Сільським і міським студентам в однаковій мірі притаманні
невисока мотивація, завищений рівень самозадоволення та самозаспокоєння.
За методикою особистісного диференціалу також виявлено суттєву різницю
між рефлексивними оцінками сільських та міських студентів. Міська молодь
оцінила себе як більш комунікабельну, вольову, відкриту, творчу, ініціативну,
життєрадісну, виховану, цілеспрямовану, тактовну, ввічливу, наполегливу,
самовпевнену. Натомість, сільська молодь більш позитивно оцінила наявність в себе
лише двох рис: уважність та самостійність. Звертаємо увагу на те, що семантичний
профіль міського студента відображає значно вищі відсоткові показники по всім
позитивним сторонам континуумів, порівняно з особистим профілем сільських
респондентів.
Порівняно з попередніми результатами дослідження рефлексивних оцінок
студентської молоді, викладачі значно вище оцінюють сільських респондентів за
більшістю рис семантичного профілю. Відповідно до цього, сільські студенти
переважають міських за позитивним вираженням таких рис як доброзичливість,
врівноваженість, адекватність, відповідальність, самостійність, організованість,
ввічливість, доброта. Крім цього, викладачі вище оцінили спрямованість сільської

188
молоді до здобуття знань, умінь та навичок. На думку викладачів, в студентів краще

189
виражені риси факторів гуманності та соціальної адаптованості.
Міські студенти, за оцінкою викладачів, виявились більш самовпевненими,
творчими, відкритими, комунікабельними, сміливими, ініціативними. Тобто в них
краще виражені риси – складові фактору сили характеру.
Ми припускаємо, що таке бачення психологічних особливостей сільської та
міської молоді, пов’язане з загальними висновками роботи викладачів в навчально-
виховному процесі. З сільськими студентами виявилось «зручніше» працювати,
адже вони більш спокійні, несміливі, рідко конфліктні. В них переважають риси-
складові факторів гуманності та адаптованості особистості. Міська ж молодь в
уявленнях викладачів постає як самовпевнена, незалежна, смілива, здатна до
відстоювання своїх думок та критичних оцінок.
Отже, дослідження психологічних чинників, що впливають на процес
адаптації студентської молоді містить дещо протилежні результати в усіх категоріях
респондентів. За методикою Р. Кеттела, у сільських студентів виявився вищий
рівень адаптаційного потенціалу та розвитку особистісних рис важливих для
ефективної адаптації. В них середній рівень самооцінки, тобто студенти адекватно
оцінюють свої сильні та слабкі сторони; вони врівноважені, схильні до емпатії,
практичні та розважливі.
Натомість, міським студентам притаманна завищена самооцінка,
неврівноваженість, недисциплінованість. Проте, їм властива незалежна поведінка,
орієнтування на власне прийняття рішень, самостійність. Сільські студенти більше
залежні від групи орієнтуються на думку оточуючих, намагаються приймати
рішення разом з іншими людьми, менше виявляють ініціативу.
За рефлексивними оцінками особистісного профілю, міська молодь, навпаки,
значно вище оцінила наявність в себе рис, що сприяють процесу адаптації. Сільські
студенти нижче оцінили себе. Натомість, їм надали перевагу викладачі за
позитивним вираженням більшої кількості особистісних рис семантичного профілю.
Спільними виявились вищі оцінки викладачів міської молоді за фактором сили
характеру, що містить такі риси як самовпевненість, ініціативність та результати
методики Р.Кеттела, що підтвердили вираження цих рис у міської молоді. Теж саме

190
стосується особистісної ознаки «ініціативний», що за результатами усіх етапів
опитування менше властива сільським респондентам.
Заключний етап емпіричного дослідження був проведений так, щоб якомога
точніше показати зміни впливу соціально-психологічних чинників на сільську
молодь та міську молодь після шести місяців навчання у ЗВО.

Основні положення третього розділу дисертації відображені в одноосібних

публікаціях автора, серед яких:
Публікації у фахових виданнях, включених до переліку, затвердженого МОН України
1. Демида К.Є. Порівняльна характеристика особистісних рис сільських та міських
студентів / Катерина Демида // Проблеми загальної та педагогічної психології:
Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України. Том
14, част.2 – К., 2012. – С87-93.
2. Демида К.Є. Особистісні риси, що впливають на процес адаптації ( за оцінками
студентів та викладачів) /Катерина Демида // Практична психологія та соціальна
робота. – 2013.− №7, С.43-49.

Наукові праці у зарубіжних виданнях

3. Демида Е. Теоретический анализ социально-психологических особенностей
сельськой молодежи в контексте их влияния на адаптацию к учебной деятельности в
вузе // Современный научный вестник: Психология и социология – Белгород:
Руснаучкнига , 2015. №2 (249). С.5-12.

191
 РОЗДІЛ ІV
КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА СПРИЯННЯ АДАПТАЦІЇ МОЛОДІ
СІЛЬСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ ДО НАВЧАННЯ У ВИЩИХ ЗАКЛАДАХ
ОСВІТИ І-ІІ РІВНЯ АКРЕДИТАЦІЇ

4.1. Організація та проведення заключного етапу експериментального

дослідження.
Як показало проведене нами теоретичне дослідження, важливим аспектом
системи адаптації студентів в умовах навчального закладу є побудова системи ознак
(факторів і критеріїв) успішності адаптації. Теоретичні і практичні пошуки
засвідчують складність даної проблеми і потребують подальших наукових
досліджень [32]. В першому розділі нами було розглянуто різні підходи до
визначення вказаних факторів та критеріїв, у другому виявлені суттєві відмінності в
особистісних рисах сільської та міської молоді, що впливають на ефективність
процесу адаптації до навчання у ЗВО І-ІІ рівня акредитації, що дозволило
визначитись із системою критеріїв.
Погоджуючись із Ю. І. Толстих [157] виокремимо 2 групи факторів впливу на
оцінку успішності адаптації студентів-першокурсників в ЗВО.
1. Група об’єктивних факторів: успішність власне навчальної діяльності
(поточна і сесійна успішність); стабільність в процесі навчання функціонального
стану організму учнів (відсутність різких зрушень в стані психофізіологічних
функцій); відсутність яскраво виражених ознак втоми при виконанні навчальної
діяльності.
2. Група суб’єктивних факторів: задоволеність процесом навчання;
задоволеність колективом і відносинами, що склалися в ньому (психологічним
кліматом); прояв студентами активності в навчальній та громадській діяльності.
Нами були розглянуті об’єктивні та суб’єктивні критерії та об’єднані у
наступну факторно-критеріальну структуру:
1. Фактор нового навчального середовища:
1.1. якість середовища навчальної діяльності;
1.2. кваліфікація викладачів;

192
 1.3. вимогливість викладачів;
1.4. кваліфікація класного керівника;
1.5. дисципліна у ЗВО;
1.6. задоволення інфраструктурою ЗВО;
1.7. якість матеріально-технічної бази.
2. Фактор професійного спрямування
2.1. відношення до обраної спеціальності;
2.2. участь у громадському житті ЗВО.
3. Соціально – психологічний фактор
3.1. відчуття самостійності, дорослішання;
3.2. відношення до свого соціального статусу (студент);
3.3. ставлення до життя в новому місті;
3.4. емоційний стан (стабільний настрій);
3.5. стан здоров’я.
4. Комунікативний фактор
4.1. корисні знайомства ;
4.2. згуртованість групи;
4.3. достатня кількість культурно-розважальних заходів;
4.4. наявність представників протилежної статі;
4.5. кількість контактів з близькими та рідними;
4.6. налагодження міжособистісних контактів.
5. Інформаційно-когнітивний фактор
5.1. труднощі у процесі засвоєнні нового обсягу інформації;
5.2. прагнення до набуття нових знань;
5.3. наявність режиму дня.
6. Матеріально – побутовий фактор
6.1. величина стипендії;
6.2. наявність дискотек у гуртожитку;
6.3. умови життя у гуртожитку;
6.4. брак вільного часу;

193
 6.5. матеріальний стан.
Кожен із наведених критеріїв у межах нашого дослідження був розглянутий як
соціально-психологічний чинник адаптації сільської молоді до навчання у вищих
навчальних закладах І та ІІ рівнів акредитації.
Констатувальний етап дослідження відбувався у групах нового набору. Метою
дослідження було вивчення ставлення сільської молоді до запропонованих в
опитувальнику чинників, сформованих на основі теоретичних досліджень, бесід із
студентами тощо. Було проведено опитування студентів-першокурсників у кількості
194 осіб, яких ми поділили на дві групи 100 і 94 осіб.
На наступному етапі важливо було визначити, чи змінилось ставлення
студентів до дії тих чинників, які вони відзначили, після шести місяців перебування
у ЗВО (див. Додаток Ж). До вибірки увійшли респонденти, які брали участь у
констатувальному експерименті, протягом жовтневого періоду вивчення соціально–
психологічних чинників процесу адаптації. Опитувальник містив 28 континуумів,
складених за методикою особистісного диференціалу. До континуальних рядів
ввійшли усі сприятливі та негативні соціально-психологічні чинники процесу
адаптації, названі студентами під час попередніх опитувань. Лише два останні ряди
додані для зручності проведення факторного аналізу.
Результати дослідження проаналізовано із застосуванням методики
О. В. Смирнова [143, с. 117-121], суть якої полягає у використанні відносних частот.
Оцінка кожної ознаки здійснювалася за 10-ти бальною шкалою, де бал “10”
передбачав наявність сформованої ознаки на найвищому рівні, а бал “1” – на
мінімальному.
Для здійснення порівняльного аналізу за кожним показником підраховано
відносну частоту за формулою:
п
 х
і
і1 ,
10  п
де  – відносна частота обраного показника;
n – кількість респондентів;

194
 xi – оцінка і-тим респондентом показника;
п

 хі – сумарна кількість балів для обраного показника.

і 1

Отримані результати констатувального зрізу зводилися до загальної таблиці та

подані графічно.
Для проведення експерименту ми обрали першу групу за контрольну (96 осіб),
а другу – за експериментальну (98 осіб). Обґрунтуємо свій вибір за допомогою t-
критерію Стьюдента [107, с. 64].
Перевіримо виконання необхідної умови застосування цього критерію, а саме:
чи буде розподіл нормальним.
Тип розподілу визначають за значенням коефіцієнта асиметрії кривої A , для
нормального розподілу він дорівнює нулю (на практиці, його малим значенням
можна знехтувати):
n (xi  x) 3 m
i
i 1
A 2 ,
n x


m (xi  x)
n
2
i
де  2  i1 – середнє квадратичне відхилення;
x
n
xi – відповідні бали;

x – середній бал;
mi – частота одержання певного балу;
n – об’єм вибірки (кількість студентів).
Отримали значення коефіцієнтів для обох груп:
A1  0,12 A2  0,10.
,
Здійснимо оцінку значущості коефіцієнта асиметрії. Для цього обчислимо стандартну
(середню квадратичну) похибку асиметрії за формулою:
6(n 1)
sA  ,
(n 1)(n 
3)
де n – об’єм вибірки (кількість студентів).

195
Якщо відношення коефіцієнта асиметрії A до величини похибки s менше
A

196
трьох (тобто A  3 ), то асиметрія вважається несуттєвою, а її наявність пояснюється
sA

впливом випадкових факторів. У нашому випадку

s A  0,258 s A  0,251,
2
1 ,
A1
 0,45  3 ,
A2  0,41  3.

sA1
sA
2

Наведені обчислення свідчать про те, що відношення коефіцієнта асиметрії

обох груп до величини похибки менше трьох, а це відповідає нормальному
розподілу.
Тому ми можемо використати t-критерій Стьюдента.
Зважаючи на зведені середні результати, припустимо, що рівень
сформованості визначених показників критеріїв адаптації сільської молоді до
навчання у вищих закладах освіти І та ІІ рівнів акредитації в обох групах приблизно
однаковий. Для перевірки цього припущення висунемо дві гіпотези:
1) H – відмінності xекспер. і xконтр. випадкові, отже, наші групи подібні, й
0 між
ми можемо взяти першу групу за контрольну;
2) H1 – відмінності між
xекспер. і xконтр. значимі, й наш вибір неправильний.

На основі даних констатувального зрізу кожного вчителя першої та другої груп,

обчислюємо середнє арифметичне рівнів предметної компетентності в обох групах (
xконтр.  0,514 і xекспер.  0,536 ).

Після цього знаходимо: відхилення кожного значення від середнього

арифметичного; квадрат відхилення для обох груп; суму квадратів відхилень кожної
групи.
Середнє квадратичне відхилення обчислюємо за формулою

 1 для обох груп: 

(n   (x  xi ) 2 контр.  0,171, експер  0,177 .
 .

1)

197
 Використовуючи середнє квадратичне відхилення, знаходимо відповідні

величини середніх похибок за формулою m :  0,02 mекспер  0,02 .
 n , .
mконтр.

Обчислюємо значення t-критерію Стьюдента за формулою

198
 t  xексп .  xконтр
.  0,856 .
m 2
експ  2
контр .
m .

Також знаходимо число ступенів свободи, яке залежить від кількості

досліджуваних у вибірках:
  n1  n2  2 . У нашому випадку 𝛾 = 96 + 100 − 2 =
194.
За таблицею граничних значень t-критерію Стьюдента [104] на рівні значущості
  0,05 визначаємо рівень достовірності t  1,653 .
Оскільки t  t , то приймається гіпотеза H 0 .
Отже, відмінності між результатами груп випадкові, а це значить, що ми
можемо взяти першу групу за контрольну, а другу за експериментальну.
Після визначення складу груп було проведене анкетування, де наведені
критерії розглядались у якості чинників. Числовий вираз кожного чинника
обчислювався за методикою особистісного диференціала та її розташування в
семантичному полі
обчислювався за формулою (1) на основі моделі семантичного простору: D(x, y) =

 d (x , y )2 ,
i D(x, y) – семантичний простір між x та y ; xi , yi – різниця
де об’єктами
між координатами двох точок, які представляють значення об’єктів Х та У [25, с. 299-
302].
Аналіз загального розподілу факторів, згідно оцінок молоді з сільського
соціокультурного середовища виявив, що першим виявився фактор нового
навчального середовища, який містить такі чинники як кваліфіковані та вимогливі
викладачі, кваліфікований класний керівник, привабливе середовище навчальної
діяльності, посилена дисципліна, задовільна матеріально-технічна база та
інфраструктура ЗВО.

199
 1. привабливе середовище учбової 55% 1.непривабливе середовище учбової
діяльності діяльності
2. задовільна інфраструктура ЗВО 25,3% 2. незадовільна інфраструктура ЗВО
3. незадовільний матеріальний стан 28% 3. задовільний матеріальний стан
4. задовільна матеріально-технічна база 31% 4. незадовільна матеріально –
технічна база ЗВО
5. шкідливі знайомства 67% 5. корисні знайомства
6. кваліфіковані викладачі 65% 6. некваліфіковані викладачі
7. незгуртована група 46% 7. згуртована група
8. відчуття самостійності, дорослішання 67% 8. брак самостійності
9. некваліфікований кл. кер. 57% 9. кваліф. класний керівник
10. подобається бути студентом 65% 10. не подобається бути студентом
11. подобається життя в новому місті 49% 11. не подобається життя в новому
місті
12. прагнення до набуття нових знань 63% 12. відсутність прагнення до набуття
нових знань
13. не подобається обрана спеціальність 52% 13. подобається обрана спеціальність
14. посилення дисципліни у ЗВО 26,8% 14. брак дисципліни у ЗВО
15. брак вихідних 45,6 15. стабільні вихідні
16. достатня кількість культурно- 16. недостатність культурно-
37,7%
розважальних заходів розважальних заходів
17. наявність представників 16,2% 17. відсутність представників
протилежної статі протилежної статі
18. зменшення кількості контактів з 18. достатня кількість спілкування з
13,5%
близькими та рідними близькими та рідними
19. вимогливі викладачі 48% 19. поблажливі викладачі
20. складності у налагодженні 20. нові можливості у налагодженні
26,5%
міжособистісних контактів міжособистісних контактів
21. незадовільні умови життя у 14,3% 21. задовільні умови життя у
гуртожитку гуртожитку
22. полегшення режиму дня 18,8% 22. ускладнення режиму дня
23. відсутність дискотек у гуртожитку 16,1% 23. наявність дискотек у гуртожитку
24. відсутність труднощів у процесі 24. труднощі у процесі засвоєння
засвоєнні нового обсягу інформації 21,3% нового обсягу інформації
25. відсутність стипендії 55,7% 25. наявність стипендії
26. задовільний емоційний стан 26. незадовільний емоційний стан
40%
(стабільний настрій)
27. активна участь у громадському 18,5% 27. пасивність у громадському житті
житті ЗВО ЗВО
28. незадовільний стан здоров’я 47,8% 28. задовільний стан здоров’я
Рис. 4.1. Семантична крива соціально – психологічних чинників в оцінках
сільської молоді

200
 Фактор нового навчального середовища до
програми

25
20
15
10
5
0
1 2 3 4 5 6 7

ЕГ КГ

Рис. 4.2. Фактор нового навчального середовища на початку експерименту

Як видно із графіку, вплив чинника 4 – «кваліфікація класного керівника» –

фактично відсутній, а найбільш важливими чинниками у межах даного фактору,
виявились «Задоволення інфраструктурою ЗВО» та «Якість матеріально-технічної
бази».
На другому місці: соціально – психологічний фактор, в поле дії якого увійшли
відчуття самостійності та дорослішання, задоволення новою соціальною роллю,
позитивне ставлення до життя в місті, задовільні стан здоров’я та емоційний стан.
Комунікативний фактор виявився третім. Він складається з таких чинників як
корисні знайомства, згуртована група, нові можливості у налагодженні
міжособистісних контактів, проте студенти відзначили недостатню кількість
культурно – розважальних заходів, як можливості для спілкування і знайомств,
відсутність у групі представників протилежної статі та зменшення спілкування з
близькими і рідними.

201
 Соціально – психологічний Комунікативний фактор до
фактор до програми програми

20 25

15 20
15
10
10
5 5
0 0
1 2 3 4 5 1 2 3 4 5 6

ЕГ КГ ЕГ КГ

Рис. 4.3. Соціально – психологічний та комунікативний фактори на початку

експерименту
Четвертим є інформаційно-когнітивний фактор, провідним у якому виявилось
прагнення студентів до набуття нових знань, хоча вони відзначили недостатню
кількість відпочинку через брак вихідних, труднощі у процесі засвоєння нового
обсягу інформації та ускладнення режиму дня.
Матеріально – побутовий фактор, за оцінками сільської молоді, виявився на
п’ятому місці. Цей фактор розширюється за рахунок таких чинників як відсутність
стипендії, незадовільні умови життя в гуртожитку та відсутність у ньому дискотек.

Інформаційно-когнітивний Матеріально – побутовий

фактор до програми фактор до програми

60 100
80
40 60
40
20
20
0 0
1 2 3 1 2 3 4 5

ЕГ КГ ЕГ КГ

Рис. 4.4. Інформаційно-когнітивний та матеріально – побутовий фактори на початку

експерименту
Як бачимо, на перше за значенням місце студенти сільського походження

202
поставили величину стипендії. Для сільських студентів цей фактор є важливим,
оскільки вони відірвані від батькіської опіки і більшою мірою ніж міські студенти
вимушені розраховувати на власні статки.
І останнім в семантичному просторі оцінок сільської молоді є фактор
професійного спрямування, за яким студентам подобається обрана спеціальність та
вони беруть активну участь у громадському житті ЗВО.

Фактор професійного спрямування до

програми

6
4
2
0
1 2

ЕГ КГ

Рис. 4.5. фактор нового навчального середовища

Отже, найвище студенти з сільського середовища оцінили чинники відчуття

самостійності та дорослішання, корисні знайомства, кваліфікованих викладачів,
нову соціальну роль, прагнення до здобуття нових знань, кваліфікованого класного
керівника, привабливе середовище учбової діяльності, обрану спеціальність та
життя у новому місті.
Крім того, високе відсоткове вираження, але в бік негативного вираження, за
оцінками сільської молоді, отримав чинник відсутності стипендії.
Дещо менше навантаження у семантичному просторі оцінок отримали
чинники згуртованої групи, вимогливих викладачів, задовільного стану здоров’я та
емоційного стану, задовільної матеріально-технічної бази закладів вищої освіти.
Проте, студенти відзначили і протилежні сторони континуумів в бік негативного
вираження у чинниках «брак вихідних – стабільні вихідні», «достатня кількість
культурно-розважальних заходів – недостатньо культурно – розважальних заходів».
Порівняно нижчі оцінки у чинників задовільного матеріального стану,

203
посиленої дисципліни у закладі вищої освіти, задовільної інфраструктури,
можливостей у налагодженні міжособистісних контактів та активної участі у
громадському житті закладу вищої освіти. Крім того, відзначені негативні сторони
наступних континуумів: труднощі у процесі засвоєння великого обсягу інформації,
ускладнення режиму дня, відсутність у групі представників протилежної статі,
відсутність дискотек у гуртожитку та незадовільні умови життя, зменшення
кількості контактів з близькими та рідними.
Очевидно, що за 6 місяців навчання сільська молодь стала більш адаптованою
до навчального процесу. Визначимо вплив застосованої методики розвитку
адаптації сільської молоді на цей процес. Порівняємо зміни, які відбулись в
контрольній та експериментальній групах.
Позитивні сторони континуумів, які відзначила молодь з сільського
соціально– культурного середовища, подано в результатах попередніх досліджень у
Таблиці 4.1.

Таблиця 4.1.
Соціально-психологічні чинники, що сприяють процесу адаптації сільської
молоді (103 особи)
№/п Чинники К-кість респон.
%
1 нові друзі та знайомі 81
2 кваліфіковані викладачі 44
3 засвоєння нових знань, умінь та навичок 43
4 відчуття самостійності, дорослішання 30
5 нове середовище учбової діяльності 19
6 подобається спеціальність 17
7 дружня група 15
8 задовільна інфраструктура ВНЗ 14
9 виплати стипендії 14
10 життя в новому місті 5
11 кваліф. клас. кер. 5
12 студентський стиль життя 4
13 цікаві культурно-розважальні заходи 4
14 задовільна матеріально- технічна база 1

Отже, при порівнянні двох періодів дослідження (жовтень новогонавчального

204
та березень першого семестру) можна зробити висновки, що сільська молодь знову
позитивно і високо оцінила збільшення кількості своїх друзів та знайомих. Крім
того, чинник «відчуття самостійності, дорослішання» молодь відзначила значно
вище, у порівнянні з минулим етапом. Саме корисні знайомства молоді та відчуття
самостійності отримали найбільше відсоткове вираження серед усіх інших
сприятливих для адаптації чинників. Варто зазначити, що у попередніх
опитуваннях, викладачі за методикою особистісного диференціалу також відзначили
самостійність, як провідну рису властиву для молоді з села (Див. рис. 3.3).
Кваліфіковані викладачі знову отримали високе відсоткове навантаження.
Стосовно чинника «кваліфікований класний керівник», що є складовою фактора
нового навчального середовища, то молодь високо оцінила його дію 57%. А на
початковому етапі дослідження лише 5% студентів позитивно відзначили наявність
класного керівника. Провчившись шість місяців у ВНЗ, молодь змогла переконатися
у важливості кураторства в навчально-виховному процесі. Класні керівники також
мали достатньо часу, щоб зарекомендувати себе з найкращого боку. Тому, на час
проведення березневого опитування, студенти високо оцінили їх.
Звертаємо увагу на те, що чинник «подобається бути студентом» сільська
молодь високо оцінила після шести місяців навчання 65%. У жовтні лише 4%
студентів змогли позитивно відзначити свою соціальну роль. Молодь вже оцінила
нову соціальну роль, тобто причетність до соціальної групи «студентство», яка на
початковому етапі досліджень отримала найнижче відсоткове вираження. Це
важливий показник для процесу успішної соціально-психологічної адаптації, який
засвідчує оптимальну відповідності студентської особистості та професійного і
навчального середовища, що дає змогу задовольнити актуальні потреби, сформувати
особистісні та суспільно-значущі наміри.
Далі у семантичному просторі оцінок сільської молоді позитивно відзначений
чинник «прагнення до набуття нових знань». Нагадаємо, що на всіх етапах
дослідження молодь, що приїхала на навчання з сіл високо оцінила цей чинник.
Крім того, викладачі також відзначили його у семантичному профілі студентів з сіл.
Якщо порівнювати можливості сільської та міської школи, то стає зрозумілим,

205
чому

206
сільським студентам цікавіше вчитися у ЗВО. Тому, студенти ще вище на цьому
етапі дослідження оцінили в бік позитивного вираження «привабливе середовище
учбової діяльності» і «подобається обрана спеціальність».
Отже, після шести місяців навчання посилили свою позитивну дію на
студентську молодь з сільського соціально-культурного середовища такі чинники:
«корисні знайомства», «відчуття самостійності, дорослішання», «кваліфіковані
викладачі», «прагнення до набуття нових знань», «привабливе середовище учбової
діяльності», «подобається обрана спеціальність». Усі ці чинники молодь відзначила
високими відсотками. Крім того, значно вище, порівняно з попереднім етапом
дослідження, молодь оцінила чинник «кваліфікований класний керівник» та свою
соціальну роль у чиннику «подобається бути студентом».
Наступний чинник «подобається життя у новому місті» отримав більше
відсоткове вираження, порівняно з минулим етапом (49%). Молодь оцінила його в
межах відсотків, що тяжіють до середніх. Це пов’язано з можливістю студентів за
піврічний період краще адаптуватись до умов життя в новому місті.
Чинники «задовільний емоційний стан» та «задовільний стан здоров’я»
молодь оцінила відсотками середнього навантаження і позитивного спрямування у
семантичному просторі.
Згуртована група, як складова комунікативного фактору, отримала середнє
відсоткове вираження позитивного спрямування. Теж саме за результатами
жовтневого етапу досліджень.
Задовільну інфраструктуру, а саме гарний ремонт в аудиторіях та на території
технікуму студенти оцінили дещо нижче, проте на відміну від жовтневого
опитування, лише в бік позитивного вираження. Теж саме стосується чинника
«задовільна матеріально-технічна база», що відзначений невисокими, проте в бік
позитивного вираження, відсотками.
Континуальний ряд «складності у налагодженні міжособистісних контактів» −
«нові можливості у налагодженні міжособистісних контактів», молодь з сільського
середовища оцінила в бік відсотків, що тяжіють до низьких, проте з позитивним
вираженням. Цей показник є важливим для процесу соціально-психологічної

207
адаптації, адже у результатах жовтневих досліджень, молодь нарікала на проблеми
міжособистісного спілкування у ЗВО. Тобто, після шести місяців навчання цей
негативний чинник змінив діапазон своєї дії у позитивне спрямування, хоч і з
невисоким відсотковим навантаженням.
І так само позитивно з невисокими відсотками, молодь з сільського
соціокультурного середовища оцінила свою активну участь у громадському житті
ВНЗ. У попередніх дослідженнях і самі студенти, і викладачі також відзначили
низьку ініціативність молоді з села.
Отже, порівняння результатів досліджень соціально – психологічних чинників
адаптації свідчать про те, що після піврічного навчання у ВНЗ, сільська молодь
значно вище оцінила середовище учбової діяльності, відчула себе більш
самостійною та дорослою, змогла відзначити переваги життя в новому місті,
задоволена класними керівниками та навчальною спеціальністю.
Єдиним, порівняно з минулим періодом, негативно оціненим чинником
виявились виплати стипендії. Крім того, середні оцінки отримав чинник
згуртованості групи. Інфраструктуру ВНЗ студенти оцінили в бік позитивного
вираження у континуальному ряді.
Аналогічно проведемо порівняльний аналіз несприятливих чинників у виборі
молоді з сільського соціокультурного середовища. Результати жовтневого етапу
досліджень представлено у таблиці 4.2.
Таблиця 4.2
Несприятливі соціально−психологічні чинники процесу адаптації сільської молоді
(103 особи).
К-кість
№/п Чинники респон.
%
1. Складності з засвоєнням обсягу інформації, що різко збільшився 67
2. Проблеми матеріального характеру 39
3. Зменшення кількості контактів з близькими та рідними 31
4. Тривалість та кількість пар 26
5. Незадоволення життям в гуртожитку 25
6. Складності у налагодженні міжособистісних контактів 25
7. Зміни в розпорядку дня 23

208
 К-кість
№/п Чинники респон.
%
8. Незадовільна інфраструктура ЗВО 20
9. Вимогливі викладачі 15
10. Відсутність дискотек у гуртожитку 11
11. Незадовільна матеріально-технічна база ЗВО 10
12. Посилення дисципліни 6
13. Недостатність культурно-розважальних заходів 5
14. Навчання в суботу 5
15. Відсутність у групі дівчат 4

Отже, у жовтні до несприятливих чинників найбільший відсоток сільських

респондентів зарахували проблеми матеріального характеру, незадоволення життям
в гуртожитку, зменшення кількості контактів з близькими та рідними, відсутність
можливості культурно та організовано відпочивати. У новому когнітивно-
інформаційному середовищі, у багатьох опитуваних виникли проблеми з засвоєнням
більшого обсягу навчального матеріалу.
За результатами опитування проведеного у березні (Рис.4.1), сільська молодь у
семантичному просторі оцінок негативно відзначила такі чинники як відсутність
стипендії (55,7%), вимогливих викладачів (48%), брак вихідних (45,6%), недостатню
кількість культурно – розважальних заходів у ВНЗ (37,7%), труднощі у процесі
засвоєння знань, умінь та навичок (21,3%), ускладнення режиму дня (18,8%),
відсутність у групах представників протилежної статі(16,2%), незадовільні умови
життя у гуртожитку (14,3%) та зменшення кількості контактів з близькими та
рідними (13,5%).
Потрібно зазначити, що суттєвих змін в полі дії негативних чинників за
півроку навчання молоді не відбулося. Студенти лише позитивно оцінили
інфраструктуру та матеріально – технічну базу ЗВО, проте порівняно невисоко. І
лише континуальний ряд «складності у налагодженні міжособистісних контактів –
«нові можливості у налагодженні міжособистісних контактів» сільська молодь
відзначила в бік позитивного вираження (26,5%). Це єдиний континуальний ряд,
який порівняно з минулим етапом опитування, набув позитивної оцінки.
Вартий уваги той факт, що відсоткове навантаження по негативним чинникам
209
210
сучасного періоду відрізняється від попереднього за ступенем важливості для самої
молоді. Так, наприклад, у жовтні сільська молодь найвище оцінила як негативний
чинник складності з засвоєнням обсягу нової інформації, що різко збільшився, а
через півроку навчання у ВНЗ, цей чинник отримав нижче відсоткове вираження
(21,3%), проте він залишився у негативній стороні континуумів. Натомість,
вимогливих викладачів (48%) та брак вихідних, студенти вже оцінили досить високо
(45,6%).
Респонденти також змінили своє ставлення до проблем матеріального
характеру. У семантичному профілі сільські студенти оцінюють свій матеріальний
стан як задовільний, проте низькими відсотками. При цьому вони оцінюють як
негативний чинник − відсутність стипендії. Виникає певне протиріччя: нарікаючи на
відсутність стипендії, студенти, хоча низько, проте, все-таки, позитивно оцінюють
свій матеріальний стан. Можливо, це є проявом невибагливості чи несхильності
молоді з сільського середовища до марнотратства, або вона просто було соромно
надати своєму матеріальному стану реальну оцінку.
Проблеми життям в гуртожитку, відсутність дискотек, зменшення кількості
контактів з близькими та рідними, ускладнення режиму дня всі ці чинники все ще
негативно впливають на молодь з сільського середовища. Після півріччя навчання їх
важливість дещо знизилась, проте в просторі семантичних оцінок вони мають
негативне континуальне вираження
Інша ситуація з оцінкою сторони континуального ряду «достатня кількість
культурно-розважальних заходів – недостатня кількість культурно-розважальних
заходів у ЗВО», який у жовтні студенти з сіл оцінили низькими відсотками, проте
вже в березні рівень їх оцінок сягнув вище середнього в бік негативного вираження.
Теж саме стосується чинника браку вихідних, який в березні молодь відзначила
негативно. Причиною цього є, вже неодноразово згадана, проблема відсутності
можливості для сільської молоді культурно та організовано відпочивати. Брак
розважальних заходів у ЗВО, недостатня кількість дискотек у гуртожитку, −
спричинили високі оцінки в бік негативного вираження континуальних рядів.
Проблема відсутності у групах представників протилежної статі, все ще

211
залишається актуальною. Проте, якщо респонденти на початку дослідження
нарікали

212
на відсутність у групах лише дівчат, то на завершальному етапі ця проблема
торкнулась представників обох статей.
Актуальним залишається ускладнення розпорядку дня, проте в семантичному
просторі цей чинник характеризується низьким відсотковим вираженням.
У жовтні до несприятливих чинників найбільший відсоток сільських
респондентів зарахували проблеми матеріального характеру, незадоволення життям
в гуртожитку, зменшення кількості контактів з близькими та рідними, відсутність
можливості культурно та організовано відпочивати. У новому когнітивно-
інформаційному середовищі, у багатьох опитуваних виникли проблеми з засвоєнням
більшого обсягу навчального матеріалу.
Після шести місяців навчання у ЗВО, на сільську молодь все ще впливає
більшість негативних чинників, які вона відзначила на початковому етапі
дослідження, хоча негативна дія деяких з них, отримала нижче відсоткове
вираження, вони все ще залишаються у негативній стороні континуумів у виборі
сільської молоді. Однак, окремі соціально-психологічні чинники, а саме вимогливі
викладачі, відсутність стипендії, брак вихідних, недостатня кількість культурно-
розважальних заходів у ЗВО, взагалі, посилили свою дію на молодь з сільського
соціокультурного середовища, після шести місяців навчання.
При аналізі розподілу позитивних чинників у семантичному просторі, сільська
молодь значно вище оцінила середовище учбової діяльності, відчула себе більш
самостійною та дорослою, змогла відзначити переваги життя в новому місті,
задоволена класними керівниками і навчальною спеціальністю. Середні оцінки
отримав чинник згуртованості групи. Інфраструктуру ЗВО студенти оцінили в бік
позитивного вираження у континуальному ряді.

4.2 Комплексна програма сприяння адаптації молоді сільського

походження до навчання у вищих закладах освіти І-ІІ рівня акредитації
Результати емпіричного дослідження показали, що молодь з сільського
соціокультурного середовища, адаптуючись до нового навчального, соціально-
психологічного, інформаційного та професійного середовища у більшій мірі

213
відчуває

214
несприятливу дію психосоціальних чинників, порівняно з молоддю з міст. Крім
того, як свідчать показники, після півріччя навчання, ставлення молоді до
несприятливих соціально-психологічних чинників не змінилось і залишилося в
межах негативного сприйняття. І лише континуальний ряд «складності у
налагодженні міжособистісних контактів – «нові можливості у налагодженні
міжособистісних контактів» сільська молодь відзначила в бік позитивного
вираження (26,5%). На думку І. Г. Губеладзе, складність процесу адаптації полягає в
тому, що, по-перше, молода людина не має достатнього життєвого досвіду, який би
дав їй змогу реально оцінювати свої можливості і домагання. По-друге, в процесі
становлення необхідних для остаточного самовизначення соціально значущих
характеристик людини на неї впливає низка чинників, котрі часто діють у
протилежних напрямах. І, найбільш вагомим є те, що молода людина, яка переїхала
із сільської місцевості в місто, опиняється в умовах абсолютно нової соціальної
реальності [46].
У студентів сільського походження виникають перешкоди, пов’язані з
проблеми матеріального та побутового характеру, зменшення спілкування з
рідними, складності у налагодженні міжособистісних контактів. Крім того,
труднощі із засвоєнням більшого обсягу нової навчальної інформації, враховуючи
рівень попередньої шкільної освіти, також суттєво ускладнюють процес адаптації.
Тому, як стверджує І.Г. Губеладзе, важливо організувати психологічну підтримку
молоді сільського походження, яка приїхала в місто здобувати освіту, незалежно від
того, має вона намір залишатися в місті назавжди чи планує повернутися в село[46].
Тому виникає потреба у впровадженні заходів, що сприятимуть процесу
адаптації студентів із сільської місцевості до нового соціально-психологічного та
інформаційного середовища закладів вищої освіти І-ІІ рівня акредитації.
Програму заходів сприяння адаптації, було представлено на нарадах при
директорові, на зібраннях для класних керівників груп нового набору, психологічній
службі закладу та на батьківських зборах у Вінницькому коледжі будівництва і
архітектури. І вона є частиною загального впливу у проведенні формувального
Спочатку, в роботі з адміністрацією, було показано схему з поясненням

215
причин негативного впливу з показниками ставлення студентів сільського
походження до дії

216
соціально-психологічних чинників (pис.4.6.). Згодом, після кожної схеми, йшло
обговорення з подальшими рекомендаціями щодо зменшення інтенсивності
несприятливої дії чинників на молодь з сільського соціокультурного середовища.

Рис.4.6. Несприятливі чинники впливу на молодь у новому соціально-

психологічному середовищі

Нагадаємо, що за висновками з рис. 1, суттєвим негативним чинником у

новому навчальному середовищі для сільської молоді були проблеми матеріального
характеру, їх відзначили 39% респондентів. Дороге харчування в їдальні, недостатня
стипендія, або її відсутність, негативно впливають на життя сільської молоді у
новому місті.
Далі молодь з сільського соціокультурного середовища серйозно стурбована
зменшенням можливості спілкування з близькими та рідними. Сум за родиною та
друзями, велика відстань від дому відзначили 31% студенів з сіл . В новому місті,
молодь зустрічається з певним колом проблем, у вирішенні яких і бракує життєвого
досвіду. В цей час необхідна підтримка з боку рідних та близьких, тому сільська
молодь відчуває несприятливу дію цього чинника.
Наступним негативним чинником для 25% респондентів з сільської місцевості
були проблеми у налагоджені міжособистісних контактів. У дослідженнях Л.Е.
Орбан-Лембрик [105] та А. Анцибора [8], І.Г Губеладзе [46] описано, що сільські
жителі є більш відкритими та комунікабельними порівняно з міськими. Вірогідно,
така відкритість та комунікабельність має місце у звичному соціальному оточенні.

217
Щоправда, молодь з міст також звернула увагу на складності у спілкуванні між
обома категоріями студентів. Крім того, у студенів виникають труднощі у
спілкуванні за межами групи та конфлікти з викладачами. Деякі студенти відзначали
поступове вирішення комунікативних протиріч, проте для інших вони залишаються
без змін.
Також 25% молоді з сіл негативно відреагували на життя в студентському
гуртожитку. Особливості життя в гуртожитку, як чинник, що показує проблематику
входження до нового соціально-психологічного середовища, негативно впливає на
процес адаптації. У студентів, що проживають з батьками спостерігається позитивне
ставлення до себе, ніж у тих, що мешкають в гуртожитках. Студенти не задоволені
побутовими умовами, галасом, та дисципліною гуртожитку. Молодь, що приїхала на
навчання з інших міст, також негативно відзначила життя в гуртожитку, зокрема,
7% студентів не влаштовує його інфраструктура.
Ця думка підтверджується у дослідженнях Л.В. Литвинової — дезадаптація
загострюється у тих студентів, що живуть в гуртожитках. Занадто тісне спілкування
з сусідами провокує напругу у взаєминах [83, с.7].
Для 15% студентів, що прихали на навчання з сіл теж виявилось складно
звикати до вимогливих викладачів. Молодь з сіл часто нарікає на рівень попередньої
шкільної освіти. В міських закладах вищої освіти такої проблеми не існує, адже усі
спеціалісти працюють за своїм фахом. Тому, сільська молодь відзначила
професіоналізм викладачів.
Наступним несприятливим чинником впливу у новому соціально-
психологічному середовищі є відсутність можливості культурно та організовано
відпочивати. Студенти, що приїхали на навчання з сіл, стурбовані тим, що в
гуртожитку не проводяться дискотеки, таких респондентів — 11%. Мабуть, через
проблеми матеріального характеру або насторожене ставлення до міських
розважальних закладів, сільським студентам видається безпечнішим відпочивати в
межах своїх гуртожитків.
Далі розглядалися відмінності в оцінках несприятливого впливу соціально-
психологічних чинників нового інформаційного середовища на молодь (pис 4.7.)

218
 Рис.4.7. Несприятливі чинники впливу на молодь у новому інформаційному
середовищі

Труднощі зі засвоєнням певного обсягу інформацій, що значно відрізняється

від попереднього шкільного, негативно впливають на процес адаптації сільської
молоді. Перешкодою для успішної реалізації особистості у новому інформативному
середовищі є рівень попередньої шкільної підготовки у сільському регіоні .
Отже, нове інформаційне середовище негативно оцінили 67% сільської
молоді. Труднощі за цим чинником виникають в процесі засвоєння обсягу
інформації, що різко збільшився. Причини варто шукати у неодноразово згаданих
проблемах освіти сільського регіону, де навчальні дисципліни не завжди
викладаються спеціалістами відповідного профілю. Тому сільська молодь важче
адаптуються до предметного навантаження та самотньої роботи з інформаційними
джерелами. Студенти нарікають на велику кількість домашніх завдань, рефератів та
проектів.
За висновками Н. І. Шиян школярі в сільській місцевості, зазвичай, отримують
гіршу загальноосвітню підготовку, ніж у великих містах [159]. Дослідження О.
Борисенка дозволило з’ясувати, що багато студентів негативно реагують на
недостатню стабільність нового навчального середовища порівняно із середньою
школою [24].
Крім того, респонденти, що приїхали на навчання з сіл, дуже стурбовані
кількістю та тривалістю навчальних занять — 26%. Можна припустити, що студенти
з сільського середовища є витривалішими і не так втомлюються від кількості
навчальних годин.
219
Відповідно до завдань дисертаційного дослідження ми емпіричним шляхом

220
визначити основні соціально-психологічні напрямки роботи, що сприятимуть
успішності адаптації сільської молоді до навчання у ЗВО І-ІІ рівня акредитації
(Таблиця 4.3.).
Таблиця 4.3.
Заходи з сприяння адаптації молоді сільського походження до
нового соціально-психологічного середовища
Напрямок
роботи з
сприяння
Організація та
адаптації
виконання
молоді
Заходи з сприяння адаптації відповідно
сільського Строк Відповідаль
молоді сільського походження державних
походження виконанн ні
до нового соціально- програм та
до нового я особи
психологічного середовища плану
соціально-
виховної
психологічн
роботи ЗВО
ого
середовища

1. Встановлення категорій Закон України

студентів, що підлягають « Про
призначенню соціальних державну
стипендій відповідно до поданих До 05 соціальну Психологічна
документів. вересня допомогу служба.
Покращення матеріального стану

малозабезпечен
им сім’ям »
від 2000,
№1768-ІІІ.
2. Проведення лекцій-практикумів Заступник
молоді

з особистим складанням директора з

Впродовж
студентами бізнес-планів. виховної
навчально
роботи.
го року Закон України
Класні
«Про охорону
керівники.
дитинства»
3. Лекція «Людина та гроші». Щосеред
від 2001,
и серед
№2402-ІІІ
груп
Викладачі
нового
правознавств
набору
а
4. Заходи до Дня захисту прав
Грудень
людини

221
 Напрямок
роботи з
сприяння
Організація та
адаптації
виконання
молоді
Заходи з сприяння адаптації відповідно
сільського Строк Відповідаль
молоді сільського походження державних
походження виконанн ні
до нового соціально- програм та
до нового я особи
психологічного середовища плану
соціально-
виховної
психологічн
роботи ЗВО
ого
середовища

1. Батьківський всеобуч на тему

важливості збільшення Щоп’ятни
спілкування засобами сучасних ці
Збільшення можливості
спілкування з близькими

комунікацій в період адаптації

дитини до навчання у ЗВО.
2. Декада родини. Знаменні Сімейний Класні
рідними

3. Тематичний вечір до дати та кодекс України керівники

Міжнародного дня сім’ї релігійні від 2002, Психологічна
4. Спільні екскурсії та подорожі за свята №2947-ІІІ служба
участю студентів та батьків.

Протягом
та

навчально
го року
1. Конкурс серед студентів нового
набору «Найкраща кімната
гуртожитку»
Покращення умов життям в

Вихователі
2. Щомісячне чергування
гуртожитку
викладачів у гуртожитку
Класні
«Педагогічний патруль».
керівники
гуртожитку

3. Проведення круглих столів з

Положення про Психологічна
радою гуртожитку з питань
Постійно студентський служба
адаптації до перебування у
гуртожиток Рада
гуртожитку молоді.
студентськог
4. Участь студентського
о
самоврядування в організації
самоврядува
життя в студентських
ння
гуртожитках.

1. Психодіагностика групова з Наказ МОН від

вивчення психологічного клімату Вересень- 22.05.2018
міжособистісни
Налагодження

груп нового набору. ;жовтень № 509 “Про

х контактів

Психологічна
Соціометричні дослідження. затвердження
служба
2. Індивідуальне психологічне Положення про
консультування щодо перебігу Постійно психологічну
адаптаційних процесів молоді службу в
3.Соціально-психологічний Вересень- системі освіти Психологічна
тренінг «Від впевненості до жовтень України” служба

222
 Напрямок
роботи з
сприяння
Організація та
адаптації
виконання
молоді
Заходи з сприяння адаптації відповідно
сільського Строк Відповідаль
молоді сільського походження державних
походження виконанн ні
до нового соціально- програм та
до нового я особи
психологічного середовища плану
соціально-
виховної
психологічн
роботи ЗВО
ого
середовища

гармонії»
4. Класні години з елементами
соціальної творчості на тему: Класні
Щосереди
«Чим славиться моє село ». «Мій керівники
краю, моя історія жива»
5. Екскурсії
Заступник
6. Тижні спеціальностей.
директора
7.Заходи розважально-
з виховної
навчального змісту: дискотеки,
Постійно роботи,
тематичні вечірки, брейн-ринги,
класні
диспути, флеш-моби, майстер-
керівники
класи із залученням спеціалістів,
благодійні акції.
1. Психологічна просвіта серед
викладачів щодо перебігу
адаптаційних процесів у студентів
Підвищення ефективності спілкування на

першокурсників. План роботи

рівні викладач – студент

2. Просвітницька робота з Постійно методичного Психологічна

викладачами вищих закладів об’єднання служба
освіти І-ІІ рівня акредитації, щодо класних
особливостей навчально- керівників,
виховного процесу в сільській кураторів,
школі. вихователів
3. Засідання методичного 3й четвер гуртожитку Заступник
об’єднання класних керівників. кожного директора з
місяця виховної
роботи
4. Спільні заходи щодо
Психологічна
розв’язання проблем студентської Постійно
служба
молоді.
5. Спільні культурні та
розважальні заходи за участі Постійно
студентів та викладачів.

223
 Напрямок
роботи з
сприяння
Організація та
адаптації
виконання
молоді
Заходи з сприяння адаптації відповідно
сільського Строк Відповідаль
молоді сільського походження державних
походження виконанн ні
до нового соціально- програм та
до нового я особи
психологічного середовища плану
соціально-
виховної
психологічн
роботи ЗВО
ого
середовища

Концепція
Класні
розважальни

національно-
Збільшення

гуртожитку
культурно-

х заходів у

керівники
патріотичного
Організація мистецько-естетичних Вихователі
Постійно виховання
заходів Викладачі
дітей та молоді
Комендант
від 16.07.2015,
гуртожитку
№641
1. Просвітницька робота з Закон України
з новою навчальною
ефективності

викладачами вищих закладів з фахової

освіти І-ІІ рівня акредитації, щодо передвищої
методи з

у ЗВО

особливостей навчально- освіти від 09 Психологічна

виховного процесу в сільській серпня служба
інформацією

школі. 2019 Викладачі

Постійно
Допоміжні

2. Класифікація методів навчання предметники

підвищення

за джерелом знань з урахуванням Працівники

рівня освіти сільського регіону бібліотеки
роботи

3. Інструктаж студентів-першокур
сників з особливостей самостійної
роботи у бібліотеці

Отже, було визначено основні напрямки роботи, які сприятимуть соціально-

психологічній адаптації молоді сільського походження до навчання у ВНЗ І-ІІ рівня
акредитації. З огляду на означене програма формувального впливу була спланована
у двох напрямах:
− загальному, зміст якого передбачав створення програми цілеспрямованої
роботи адміністрації, педагогічного колективу та психологічної служби закладу
вищої освіти у напрямку оптимізації процесу адаптації молоді сільського
походження до нового соціально-психологічного та інформаційного середовища
(Таблиця 1.1).
− спеціальному, реалізація якого потребувала виконання розвивальної роботи
засобами соціально˗психологічного тренінгу сприяння психологічній адаптації
224
студентів сільського походження до нового соціального середовища, формування

225
навичок конструктивного спілкування та ефективної взаємодії, підвищення рівня
само сприйняття та прийняття інших, на основі підвищення самооцінки.
Для визначення ефективності впровадження розробленої нами соціально-
психологічної програми заходів зі сприяння адаптації молоді сільського походження
до навчання у вищих закладах освіти І-ІІ рівня акредитації нами було застосовано
порівняльний метод наукового дослідження, суть якого полягає в зіставленні
результатів експериментальної і контрольної груп у процесі дослідницької роботи.
Проведення повторного опитування за тими ж методиками, що й на
попередньому етапі, дозволило визначити зміну ставлення студентів до дії раніше
виокремлених чинників. До вибірки увійшли ті ж респонденти, які брали участь у
констатувальному експерименті.
Таблиця значення чинників у результаті впровадження програми із сприяння
адаптації сільської молоді набула наступного вигляду.
Таблиця 4.4.
Значення чинників у результаті впровадження програми із сприяння адаптації
сільської молоді
Чинник № ЕГ КГ ЕГ’ КГ’
1. Фактор нового навчального середовища:
− якість середовища навчальної діяльності; 1 10 9 11 8
− кваліфікація викладачів; 2 5 4 4 5
− вимогливість викладачів; 3 15 11 7 10
− кваліфікація класного керівника; 4 0 1 0 3
− дисципліна у ЗВО; 5 18 17 5 15
− незадоволення інфраструктурою ЗВО; 6 24 22 15 20
− якість матеріально-технічної бази. 7 24 19 13 22
2. Фактор професійного спрямування
− відношення до обраної спеціальності; 8 6 5 6 6
− участь у громадському житті ЗВО. 9 4 5 5 5
3. Соціально – психологічний фактор
− відчуття самостійності, дорослішання; 10 4 5 1 6
− відношення до свого соціального статусу (студент); 11 9 9 7 8
− ставлення до життя в новому місті; 12 5 3 4 5
− емоційний стан (стабільний настрій); 13 3 2 1 2
− стан здоров’я. 14 17 17 15 16
4. Комунікативний фактор
− корисні знайомства ; 15 7 6 3 5
− згуртованість групи; 16 4 4 3 4
− достатня кількість культурно-розважальних заходів; 17 15 16 8 13
− наявність представників протилежної статі; 18 7 5 0 6

226
 Чинник № ЕГ КГ ЕГ’ КГ’
− кількість контактів з близькими та рідними; 19 25 22 15 19
− налагодження міжособистісних контактів. 20 20 19 7 16
5. Інформаційно-когнітивний фактор
− труднощі у процесі засвоєнні нового обсягу 21 60 55 40 53
інформації;
− прагнення до набуття нових знань; 22 7 5 7 7
− наявність режиму дня. 23 23 20 11 17
6. Матеріально – побутовий фактор
− величина стипендії; 24 86 82 87 84
− наявність дискотек у гуртожитку; 25 6 6 2 3
− умови життя у гуртожитку; 26 18 16 8 11
− брак вільного часу; 27 23 23 15 18
− матеріальний стан. 28 40 43 33 45

Тут ЕГ і КГ – результати опитування, відповідно, в експериментальній та

контрольній групах до, а ЕГ’ і КГ’ – після впровадження програми зі сприяння
адаптації сільської молоді.
Повторне психодіагностичне дослідження у обох групах проводилось
одночасно після завершення останнього практичного заняття із застосуванням тих
самих діагностичних методик, що й на початку.
Нижче представлено дані порівняння значень соціально-психологічних
чинників адаптації до і після впровадження програми із сприяння адаптації сільської
молоді (табл. 4.5).
Таблиця 4.5
Порівняння зміни важливості чинників у результаті впровадження програми із
сприяння адаптації сільської молоді для контрольної (N к=96) та експериментальної
(Ne=98) груп
КГ КГ’ ЕГ ЕГ’
№ t p t P
Mx Ϭx M’x Ϭ’x Mx Ϭx M’x Ϭ’x
1. 10,5 2,15 10,6 4,68 1,62 ≥0,05 13,8 3,8 13,9 4,1 1,43 ≥0,05
2. 9,8 4,21 9,9 4,68 1,37 ≥0,05 15,6 4,2 15,7 4,5 1,78 ≥0,05
3. 11,3 5,23 11,4 4,47 1,12 ≥0,05 14,2 5,5 14,4 4,6 2,32 ≤0,5
4. 11,3 4,49 11,4 3,74 1,54 ≥0,05 12,7 3,4 12,8 4,8 1,17 ≥0,05
5. 11,2 4,77 11,3 4,99 1,15 ≥0,05 16,5 4,8 16,7 5,3 2,65 ≤0,5
6. 8,5 2,15 8,6 3,02 1,38 ≥0,05 14,5 3,2 14,6 2,4 2,05 ≤0,5
7. 10,3 4,21 10,4 3,64 1,42 ≥0,05 15,4 2,4 15,6 5,6 2,42 ≤0,5
8. 8,9 5,33 9,0 4,37 1,36 ≥0,05 14,3 3,4 14,4 4,5 1,87 ≥0,05
9. 12,5 4,39 12,6 3,76 1,94 ≥0,05 17,2 2,9 17,3 5,6 1,79 ≥0,05
10. 11,8 5,05 11,9 4,21 1,55 ≥0,05 11,5 5,4 11,6 4,5 1,92 ≥0,05

227
 КГ КГ’ ЕГ ЕГ’
№ t p t P
Mx Ϭx M’x Ϭ’x Mx Ϭx M’x Ϭ’x
11. 9,6 3,08 9,7 3,35 1,47≥0,05 12,7 3,4 12,8 5,4 1,58 ≥0,05
12. 10,3 4,21 10,4 3,23 1,86≥0,05 13,5 4,5 13,6 4,6 1,91 ≥0,05
13. 8,9 2,71 9,0 4,56 1,65≥0,05 13,1 4,7 13,2 4,7 1,76 ≥0,05
14. 12,8 5,33 12,9 3,79 1,49≥0,05 17,1 4,3 17,2 3,8 1,72 ≥0,05
15. 11,5 4,14 11,6 3,57 1,76≥0,05 14 2,3 14,1 4,5 1,3 ≥0,05
16. 10,3 2,65 10,4 4,34 1,8≥0,05 15,2 4,5 15,3 4,5 1,64 ≥0,05
17. 9,2 3,68 9,3 5,45 1,38≥0,05 13,7 5,6 13,8 4,3 1,99 ≤0,5
18. 10,2 2,78 10,3 3,56 1,66≥0,05 12,7 4,8 12,8 3,6 2,07 ≤0,5
19. 9,8 2,35 9,9 4,78 1,49≥0,05 14,8 5,1 15,0 4,8 2,21 ≤0,5
20. 12,4 3,44 12,5 5,12 1,67≥0,05 13,5 2,3 13,6 2,9 1,98 ≤0,5
21. 11,6 2,37 11,7 4,05 1,39≥0,05 12,9 4,5 13,0 3,5 1,91 ≤0,5
22. 12,2 4,56 12,3 5,11 1,45≥0,05 16,3 5,7 16,4 4,2 1,65 ≥0,05
23. 9,4 1,89 9,5 3,27 1,91≥0,05 15,6 4,7 15,8 5,6 2,11 ≤0,5
24. 8,9 3,44 9,0 3,45 1,55≥0,05 14,5 5,4 14,6 4,2 1,49 ≥0,05
25. 9,5 5,43 9,6 3,68 1,49≥0,05 14,8 3,3 14,9 3,4 1,84 ≥0,05
26. 12,4 3,78 12,5 4,02 1,79≥0,05 13,5 4,5 13,6 5,1 2,15 ≤0,5
27. 11,7 11,8 ≥0,05 13,7 2,9 13,8 4,3 2,04 ≤0,5
28. 9,8 9,9 ≥0,05 15,6 5,7 15,8 4,7 2,36 ≤0,5
де, КГ - результати контрольної групи при першому тестуванні;.
КГ’ - результати контрольної групи на другому тестуванні;
ЕГ - результати експериментальної групи до проведення корекційно-розвивальної програми.
ЕГ’ - результати експериментальної групи після проведення корекційно-розвивальної
програми.

Порівняння за t-критерієм Стьюдента для залежних вибірок ілюструє

ефективність запропонованої нами програми. Виходячи з того, що степінь свободи
f = + Ne – 2 = 192, p0,5=1,972
Таким чином, дані апробації програми із сприяння адаптації сільської молоді,
про її достатньо високу ефективність і значний вплив на 13 чинників.
Визначимо достовірність отриманих результатів. Результат впливу
впровадження програми із сприяння адаптації сільської молоді може вважатися
достовірним лише у випадку, коли отриманий приріст рівня значень чинників
(різниця між кінцевим і початковим значеннями) перевищуватиме похибку
вимірювання, зумовлену впливом неконтрольованих нами факторів.
Оцінимо похибку вимірювання, визначивши довірчий інтервал ε, в якому з
заданою довірчою ймовірністю Р знаходиться значення обрахованої змінної.
Довірча ймовірність Р та рівень значимості а зв’язані між собою співвідношенням: Р
= 1 – α [96, с. 57].

228
 Межі довірчого інтервалу ε для заданого значення довірчої ймовірності (Р =
0,95) знаходимо за методикою І. Бавріна [13] або Л. Румшиського [134].
P(Х ± ε ) = 2Ф(t) = P, (11)
де ε – точність оцінки меж інтервалу, t – критичний коефіцієнт або t-розподіл
Стьюдента.
Значення критичного коефіцієнту t знаходимо з функції (3.1):

2Ф(t) = Р, звідки , (3.1)

За значенням функції Ф(t) = 0,475 знаходимо значення коефіцієнта Стьюдента
t, для кожної з груп [163, с. 285].
Визначаємо точність оцінки меж інтервалу ε за формулою (3.2):

, (3.2)

Де S – середнє квадратичне відхилення, n – кількість респондентів

Отримані дані занесемо до табл. 4.5, де S – середньоквадратичне відхилення, ε–
точність оцінки, а Δ - отриманий нами приріст рівня значень чинників.
Таблиця 4.6
Інтервальна оцінка вірогідності результатів експерименту
Група n t S ε

КГ 96 1,985 16,1 3,26

ЕГ 100 1,984 17,3 3,43

Таким чином, забезпечення довірчої імовірності результату в 95% можливе за

умови, коли ∆>2ε, тобто ∆ЕГ > 6,86 тобто ∆ЕГ ≥ 7. Відповідно, ∆КГ > 6,52 тобто ∆КГ
≥ 7.
Таблиця 4.7
Значущість чинників для контрольної та експериментальної груп (осіб)

№ ∆ЕГ ∆КГ δЕГ δКГ № ∆ЕГ ∆КГ δЕГ δКГ

1 1 -1 - - 15 -4 -1 - -
2 -1 1 - - 16 -1 0 - -
3 -8 -1 + - 17 -7 -3 + -
4 0 2 - - 18 -7 1 + -

229
 № ∆ЕГ ∆КГ δЕГ δКГ № ∆ЕГ ∆КГ δЕГ δКГ
5 -13 -2 + - 19 -10 -3 + -
6 -9 -2 + - 20 13 -3 + -
7 -11 3 + - 21 -20 -2 + -
8 0 1 - - 22 -2 2 - -
9 1 0 - - 23 -12 -3 + -
10 -3 1 - - 24 1 2 - -
11 -2 -1 - - 25 -4 -3 - -
12 -1 2 - - 26 -10 -5 + -
13 -2 0 - - 27 -8 -5 + -
14 -2 -1 - - 28 -7 2 + -

Виходячи із отриманого, значущими є 13 чинників для експериментальної

групи і жодного для контрольної. В таблиці символом «+» позначені результати, що
попадають в межі довірчого інтервалу, а відтак є статистично значущими.
Експеримент показав, що такими є 13 чинників для експериментальної групи і
жодного для контрольної.
Таблиця 4.8
Значення (сила впливу) чинників у результаті впровадження програми із сприяння
адаптації сільської молоді у %
Чинник ЕГ ЕГ’ ∆EГ
№
ч. % ч. % ч. %
1. Фактор нового навчального середовища:
− якість середовища навчальної діяльності; 1 10 10,2 11 11,2 1 1,0
− кваліфікація викладачів; 2 5 5,1 4 4,1 -1 -1,0
− вимогливість викладачів; 3 15 15,3 7 7,1 -8 -8,2
− кваліфікація класного керівника; 4 0 0,0 0 0,0 0 0,0
− дисципліна у ЗВО; 5 18 18,4 5 5,1 -13 -13,3
− задоволення інфраструктурою ЗВО; 6 24 24,5 15 15,3 -9 -9,2
− якість матеріально-технічної бази. 7 24 24,5 13 13,3 -11 -11,2
2. Фактор професійного спрямування
− відношення до обраної спеціальності; 8 6 6,1 6 6,1 0 0,0
− участь у громадському житті ЗВО. 9 4 4,1 5 5,1 1 1,0
3. Соціально – психологічний фактор
− відчуття самостійності, дорослішання; 10 4 4,1 1 1,0 -3 -3,1
− відношення до свого соціального статусу (студент); 11 9 9,2 7 7,1 -2 -2,0
− ставлення до життя в новому місті; 12 5 5,1 4 4,1 -1 -1,0
− емоційний стан (стабільний настрій); 13 3 3,1 1 1,0 -2 -2,0
− стан здоров’я. 14 17 17,3 15 15,3 -2 -2,0
4. Комунікативний фактор
− корисні знайомства ; 15 7 7,1 3 3,1 -4 -4,1
− згуртованість групи; 16 4 4,1 3 3,1 -1 -1,0
− кількість культурно-розважальних заходів; 17 15 15,3 8 8,2 -7 -7,1
− наявність представників протилежної статі; 18 7 7,1 0 0,0 -7 -7,1
− кількість контактів з близькими та рідними; 19 25 25,5 15 15,3 -10 -10,2

230
 Чинник ЕГ ЕГ’ ∆EГ
№
ч. % ч. % ч. %
− налагодження міжособистісних контактів. 20 20 20,4 7 7,1 13 13,3
5. Інформаційно-когнітивний фактор
− труднощі у процесі засвоєнні нового обсягу інформації; 21 60 61,2 40 40,8 -20 -20,4
− прагнення до набуття нових знань; 22 7 7,1 5 5,1 -2 -2,0
− наявність режиму дня. 23 23 23,5 11 11,2 -12 -12,2
6. Матеріально – побутовий фактор
− величина стипендії; 24 86 87,8 87 88,8 1 1,0
− наявність дискотек у гуртожитку; 25 6 6,1 2 2,0 -4 -4,1
− умови життя у гуртожитку; 26 18 18,4 8 8,2 -10 -10,2
− брак вільного часу; 27 23 23,5 15 15,3 -8 -8,2
− матеріальний стан. 28 40 40,8 33 33,7 -7 -7,1

Таким чином, за результатами формувального експерименту виявилась група

статистично значимих чинників

Статистично значимі чинники до і після

програми

60
50
40
30
20
10
0
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

ЕГ ЕГ'

Рис. 4.8. Соціально-психологічні чинники адаптації сільської молоді до та після

програми сприяння (формувального експерименту)

Таблиця 4.9
Статистично значимі зміни в чинниках адаптації після проведення формувального
експерименту
%
№ Чинник
До Після ∆
1 Складності з засвоєнням обсягу навчальної інформації 61,2 40,8 -20,4
2 Проблеми матеріального характеру 40,8 33,7 -7,1
3 Зменшення кількості контактів з близькими та рідними 25,5 15,3 -10,2
4 Тривалість та кількість пар (вільний час) 23,5 15,3 -8,2

231
 %
№ Чинник
До Після ∆
5 Незадоволення життям в гуртожитку 18,4 8,2 -10,2
6 Складності у налагодженні міжособистісних контактів 20,4 7,1 -13,3
7 Зміни в розпорядку дня 23,5 11,2 -12,2
8 Незадовільна інфраструктура ЗВО 24,5 15,3 -9,2
9 Вимогливі викладачі 15,3 7,1 -8,2
10 Незадовільний рівень комп’ютеризації (якість матеріально-технічної 24,5 13,3 -11,2
бази)
11 Виконання правил внутрішнього розпорядку ЗВО (дисципліна) 18,4 5,1 -13,3
12 Недостатність культурно-розважальних заходів 15,3 8,2 -7,1
13 Відсутність у групі представників протилежної статі; 7,1 0,0 -7,1

Таким чином, відзначимо, що цілеспрямований вплив за допомогою

розробленої нами програми на адаптацію сільської молоді до навчання є доведеним і
значимим за 13-ма чинниками. Найбільш вагомими для студентів сільського
походження виявились такі чинники, як «Складності з засвоєнням обсягу навчальної
інформації» (∆ = -20,4%).
Іншими словами, нам вдалось емпіричним шляхом визначити основні
соціально-психологічні чинники, що зумовлюють успішність адаптації сільської
молоді до навчання у закладах вищої освіти І-ІІ рівня акредитації та на основі
результатів теоретичного та емпіричного дослідження розробити систему заходів,
спрямовану на сприяння адаптації до навчання у закладах вищої освіти студентів із
сільської місцевості, яка більш детально буде описана в наступному параграфі.

4.3 Соціально-психологічний тренінг як засіб сприяння адаптації молоді

сільського походження до навчання у ЗВО
Соціально-психологічний тренінг, як стверджує І.Г. Губеладзе, є одним з
ефективних і найпоширеніших методів роботи з профілактики та подолання
негативних проявів дезадаптації, у тому числі і сільської молоді в місті [45]. Саме у
такий спосіб, створюється середовище спілкування, яке характеризується
відкритістю, взаємодією учасників, рівністю їхніх аргументів, накопиченням
спільного досвіду, можливістю отримати відверту інформацію про враження від
своєї особистості [45].

232
 У «Психологічній енциклопедії» тренінг соціально-психологічний
визначається як вид, під час якого здійснюється розвиток техніки міжособистісного
спілкування людей, основними методами якого є групова дискусія та рольова гра
[138]. Як зазначає Н.О. Євдокимова, соціально-психологічні тренінги допомагають
студентам адаптуватись до навчання у вищому навчальному закладі, сформувати
психологічну готовність до професійної діяльності, здатність до комунікації,
конфліктостійкість та стресостійкійсть, запобігти професійному вигоранню та
професійним деформаціям у майбутньому [53].
На думку І. В. Вачкова, тренінг дає змогу реалізувати необхідні психологічні
умови розвитку професійної та особистісної самосвідомості людини, актуалізувати
її ресурси, змінити її поведінку, ставлення до світу та інших людей [32]. Дослідник
визначає специфічні риси соціально-психологічного тренінгу:
1. Дотримання принципів та застосування активних методів групової
роботи.
2. Націленість на психологічну допомогу учасникам групи у їх
саморозвитку.
3. Наявність більш-менш постійної групи (7-15 осіб).
4. Певна просторова організація
5. Акцент на взаєминах між учасниками, які аналізуються у ситуації «тут і
тепер».
6. Об’єктивізація суб’єктивних почуттів й емоцій учасників групи щодо
один одного і того, що відбувається у групі.
7. Атмосфера довіри між учасниками, сформований клімат безпеки.
Як ми вже зазначали, процес входження молодої людини сільського
походження у нове соціально-психологічне та інформаційне середовище
супроводжується різного роду ускладненнями. Тому, з метою активізації
адаптивних можливостей сільської молоді, яка приїхала до міста з метою здобуття
освіти, соціально-психологічний тренінг як елемент формувального впливу.
З практичними психологами та викладачами вищих закладів освіти також
було проведено обговорення щодо рефлексивних оцінок молоді з сільської та

233
міської

234
місцевості за методикою особистісного диференціалу. Міська молодь оцінила себе
як більш комунікабельну, вольову, відкриту, творчу, ініціативну, життєрадісну,
виховану, цілеспрямовану, тактовну, ввічливу, наполегливу, самовпевнену.
Натомість, сільська молодь вищими відсотками оцінила наявність в себе лише двох
рис: уважність та самостійність. Варто відзначити , що семантичний профіль
міського студенту відображає значно вищі відсоткові показники з усіх позитивних
сторін континуумів, порівняно з особистим профілем сільських респондентів. З
цього можна зробити висновки, що самооцінка студентської молоді з села та міста
також відрізняється. У своїх дослідженнях І.Г. Губеладзе дійшла висновку, що у
студентів сільського походження, які планують жити в селі, коли вони приїжджають
до міста на навчання, рівень самосприймання зменшується від 3,65 (у сільських
старшокласників) до 3,5, що можна пояснити їхньою невпевненістю в собі, у своїх
силах і знаннях. У новому оточенні вони схильні сприймати себе “гіршими”, ніж є
насправді, а їхня належність до низькостатусної групи детермінує формування
заниженої самооцінки [46].
Тренінг соціально-психологічний проводився у групах нового набору, серед
студентів сільського походження, які проживають у гуртожитку Вінницького
коледжу будівництва та архітектури. Було сформовано 5 груп по 16 осіб. Тренінгова
робота зі студентами стартувала на початку жовтня, і перед її початком, було
проведено опитування з метою вивчення ставлення студентів нового набору до дії
чинників соціально-психологічного, інформаційного, навчального та професійного
середовища. Після завершення роботи у тренінгових групах, опитування
проводилось знову, адже крім тренінгу у закладі активно впроваджувались заходи з
програми сприяння адаптації сільської молоді.
Таблиця 4.10
№/п Чинник ЕГ ∆ЕГ
1 Складності з засвоєнням обсягу інформації, що різко збільшився -20
2 Проблеми матеріального характеру -7
3 Зменшення кількості контактів з близькими та рідними -10
4 Тривалість та кількість пар -8
5 Незадоволення життям в гуртожитку -10
6 Складності у налагодженні міжособистісних контактів -13
7 Зміни в розпорядку дня -12

235
 №/п Чинник ЕГ ∆ЕГ
8 Незадовільна інфраструктура ЗВО -9
9 Вимогливі викладачі -8
10 Незадовільний рівень комп’ютеризації -11
11 Посилення вимог щодо виконання правил внутрішнього розпорядку ЗВО -13
12 Недостатність культурно-розважальних заходів -7
13 Відсутність у групі дівчат -7

Як у таблиці 4.9. вплив кожного з 13 несприятливих чинників, після

впровадження програми знизився в межах 7-20%. Таких результатів було досягнуто
завдяки впровадженню програми сприяння адаптації молоді сільського походження
та проведенню тренінгу особистісного зростання. Нижче наводимо кілька вправ із
запропонованого студентам тренінгу.
Назва тренінгу особистісного зростання: «Від впевненості до гармонії».
Мета тренінгу – сприяння адаптації студентів сільського походження до
чинників нового соціального-психологічного середовища ЗВО І-ІІ рівня акредитації,
формування навичок ефективної взаємодії, покращення рівня міжособистісних
стосунків, підвищення рівня самосприйняття, що сприятиме кращій самооцінці
молоддю особистісних якостей важливих для процесу соціально-психологічної
адаптації.
Завдання тренінгу:
− підвищення рівня саморозуміння студентами та прийняття інших, на основі
підвищення самооцінки та розвитку, рефлексивних навичок;
− підвищення самооцінки – відношення суб’єкта до самого себе як носія певних
властивостей і позитивних рис.
− формування позитивного ставлення до своїх можливостей, а також уміння
долати труднощі, що виникають, і надавати підтримку іншим;
− актуалізація життєвих планів щодо самореалізації в різних сферах життя
− відпрацювання навичок конструктивної взаємодії з однолітками та
віднаходження оптимальних моделей поведінки в новому середовищі
− уміння цінувати близьких та дорогих людей.
− усвідомлення життя та життєвих цінностей.
Тренінг проводиться серед студентів-першокурсників сільського походження.
236
Програма розрахована на 4 заняття по 1-1.5 години. Періодичність зустрічей – один
раз на тиждень.
Обладнання: фліп-чарт, маркери, стікери, роздатковий матеріал, фломастери,
ручки, олівці, аркуші паперу А 3 і А 4, клей, ножиці, набори
Методи, які використовуються під час тренінгу: інформаційне повідомлення,
опитувальник, моделювання ситуацій, виконання та обговорення вправ, ігри-
розминки тощо.
Модуль 1
Тема: «Я і група. Знайомство»
Мета: Створення атмосфери невимушеності, сприяння вираженню своїх
думок, побажань, вироблення навичок роботи в групі, вивчення засобів презентації
самого себе, опосередкований самоаналіз та отримання інформації зворотного
зв’язку про власний образ «Я».
Зміст.
Вправа 1 - «Особиста картка»
Мета: знайомство учасників тренінгу
Час: 20 хвилин.
Вид: вправа-малюнок.
Матеріали: олівці, або ручки, листи паперу.
Тренер: «Зараз пропоную всім зробити особисті картки, на яких необхідно
намалювати себе так, як ви особисто бачите. Малюнок повинен бути в повний ріст.
Поряд з малюнком запишіть своє ім’я, або як би вам хотілось, щоб вас називали на
цьому тренінгу. Крім цього, на кожну літеру імені напишіть, будь-ласка, свою
позитивну рису (одну на кожну букву). Поруч з іменем та малюнком необхідно
записати свої захоплення, хобі, інтереси»
Обговорення.
Що цікавого ви можете розказати про себе?
Коментарі для тренера.
Під час презентацій та обговорення змісту особистісних карток, записаних
учасниками тренінгу своїх позитивних рис та інтересів, не обов’язково змушувати

237
кожного учасника показувати свій малюнок. Демонстрація малюнків здійснюється
тільки за особистим бажанням учасників.
Вправа 2 - «Правила роботи групи»
Мета: опанування навиками роботи та міжособистісної поведінки у тренінговій
групі.

Час: 20 хвилин.
Вид: вправа-обговорення.
Матеріали: дошка, на якій записані правила роботи групи.
Тренер: « Зазвичай, тренінгова група працює за певними правилами.
Дотримання цих правил є обов’язковим для кожного учасника групи. Але правила
вступають у чинність лише з моменту вашого спільного прийняття.Будь-ласка,
подивіться на дошку та прочитайте ці правила» (Додаток З)
Обговорення.
Чи приймає група запропоновані тренером правила?
Коментарі для тренера.
За бажанням тренер може не записати двох правил. Наприклад: 1 і 4, а група
повинна додати їх, або запропонувати щось своє.
Вправа 3 - «Очікування»
Мета: виявити справжню мотивацію кожного студента, щодо участі у тренінгу.
Час: 10 хвилин.
Вид: вправа-побажання.
Матеріали: дошка з написаною темою тренінгу
Тренер: «Мені б хотілось почути думки кожного з приводу важливості
сьогоднішньої зустрічі. Зараз кожен по колу спробує сформулювати свою мету або
причину участі у цьому тренінгу».
Обговорення.
Чи важлива запропонована тема для Вас? Якщо так, то чим саме?
Коментарі для тренера.
Тренер може корегувати висловлювання учасників, тим самим наближаючи їх
до головних завдань та мети тренінгу.
238
 Модуль 2
Тема: «Моя самооцінка»
Мета: розвиток креативності та кращого розуміння себе, підвищення
самооцінки.
Вправа 4 - «Мої сильні та слабкі сторони»
Мета: визначити свої сильні та слабкі сторони, розвинути адекватну
самооцінку, навчитися аналізувати свої вчинки та риси особистості.
Час: 20 хвилин
Вид: аналітична вправа.
Матеріали: листок паперу та ручка.
Тренер: « Пропоную вам, записати 10 сильних та 10 слабких сторін вашої
особистості. Часу дається лише 1 хвилина. Після її завершення, по моїй команді, всі
зупиняють роботу».
Обговорення.
Які риси особистості було легше проаналізувати? Чому? Що Ви відчували
коли записували позитивні риси, що коли негативні? З яких рис ви почали складати
список? Яким чином зазначені риси особистості впливають на вашу поведінку та на
прийняття рішень у певних ситуаціях?
Резюме тренера.
«Тільки Ви найкраще знаєте свої сильні і слабкі сторони. І тільки Ви можете
вирішувати, що саме є вашими недоліками, і як від них позбутися. Не критикуйте
себе більш, ніж стали б критикувати свого кращого друга. «Не критикуйте себе,
завжди знайдеться людина, яка зробить це замість вас» Доброту і співчуття потрібно
проявляти перш за все у ставленні до себе. А якщо їх немає в людини до себе, то що
вона зможете запропонувати іншим. Відмовившись у милосерді до себе, людина не
пожаліє когось ще».
Коментарі для тренера.
Після обговорення, тренер може запропонувати учасникам дописати риси
тільки до позитивного списку. Часу для цього дається небагато, приблизно 30
секунд. Потім учасники порівнюють списки, щоб мати чітке уявлення про себе.

239
 Вправа 5 - « Це чудово!»
Мета: підвищення самооцінки та покращення настрою учасників тренінгу.
Час: 10 хвилин.
Вид: вправа-енергезатор.
Тренер: « Подивіться ще раз на список ваших позитивних, або сильних сторін.
Виберіть одну, найбільш притаманну вам позитивну рису. Після цього кожен
учасник, по колу, назве її , а всі інші учасники разом вигукнуть «Це чудово!», і
піднімуть великий палець вгору.
Обговорення.
Поділіться своїми враженнями.
Вправа 6 - « Психологічна кухня гарної самооцінки»
Мета: пошук шляхів та методів підвищення самооцінки.
Вид: вправа-обговорення.
Час: 40 хвилин
Матеріали: роздатковий матеріал, ручки, папір, мікрофон.
Тренер: « Наша нова вправа буде проходити у вигляді прямого ефіру. Давайте
спробуємо уявити, що ми на популярному толк-шоу. Зараз кухар Позитив пропонує
вам 8 рецептів підвищення самооцінки. Прочитайте їх, які вам сподобались, а які ви
вже «готуєте» у своєму житті?» (Додаток И)
« Пропоную уявити, що ви психологи. Вам необхідно застосувати ці рецепти-
рекомендації в практиці психологічного консультування. Зараз всі учасники
об’єднаються у три групи, кожна має 7 хв. на підготовку. Приготуйте поради як
підвищувати самооцінку дітей :1 група радить батькам, 2 група – педагогам, а 3
група дає поради безпосередньо дітям. Зробимо презентацію, у вигляді прямого
ефіру, на який дається 3 хв.».
Обговорення: Які поради були, на вашу думку, дієвими та влучними? Як
аналіз своїх позитивних рис впливає на самооцінку людини?
Коментарі для тренера. Бажано, заздалегідь об’єднати учасників у три групи.
Для цього можна використати «лічилку» ВІРЮ, НАДІЮСЬ, ЛЮБЛЮ. Тобто, кожен
учасник по черзі називає ці слова у запропонованому порядку. Так утворюється

240
група

241
«люблячих», «віруючих», «надійних». Від кожної групи, з порадами, у «прямому
ефірі» виступає лише один учасник.
Вправа 12 - «Цінності мого життя»
Мета: пошук опори, позитивних сторін життя.
Вид: вправа-малюнок.
Час:10 хв.
Матеріали: папір, олівці або ручки.
Тренер: «Уявіть, що у кожного є власна планета, намалюйте її.
Пропоную назвати її «Я». Навколо планети «Я» розмістіть інші планети з
назвами цінностей, тобто, те, що ви цінує у житті».
Обговорення.
Скільки цінностей у кожного учасника? Перерахувати їх кількість. І чи
плануєте ви поповнювати їх у майбутньому?
Резюме тренера.
Чим більше в людини цінностей, тим сильніша її життєва опора. Маючи
певний багаж цінностей, людина ніколи не залишиться без підтримки. Поповнюйте
своє життя новими цінностями, проте ніколи не забувайте, що головною вашою
цінністю є ВИ! Тому я пропоную вам зараз прийняти Декларацію самоцінності.
(Додаток 2)
Прочитайте її, і якщо ви з усім погоджуєтесь, поставте свій підпис (Додаток І)

242
 Висновки до розділу ІV
Заключний етап емпіричного дослідження було проведено так, щоб якомога
точніше показати зміни впливу соціально – психологічних чинників, після шести
місяців навчання молоді у ЗВО І-ІІ рівня акредитації. Потрібно зазначити, що
суттєвих змін в полі дії несприятливих чинників, за півроку навчання, не відбулося.
На сільську молодь все ще впливає більшість негативних чинників, які вона
відзначила на початковому етапі дослідження, хоча негативна дія деяких з них,
отримала нижче відсоткове вираження, вони все ще залишаються у негативній
стороні континуумів у виборі молоді. Однак, окремі соціально-психологічні
чинники, а саме вимогливі викладачі, відсутність стипендії, брак вихідних,
недостатня кількість культурно-розважальних заходів у ЗВО посилили свою дію,
після шести місяців навчання.
Студенти лише позитивно оцінили інфраструктуру та матеріально – технічну
базу ЗВО, проте порівняно невисоко. І лише континуальний ряд «складності у
налагодженні міжособистісних контактів» – «нові можливості у налагодженні
міжособистісних контактів» сільська молодь відзначила в бік позитивного
вираження. Це єдиний континуальний ряд, який набув позитивної оцінки.
Тому, це зумовило потребу у впровадженні заходів, що сприятимуть процесу
адаптації студентів із сільської місцевості до нового соціально-психологічного та
інформаційного середовища закладів вищої освіти І-ІІ рівня акредитації. Програму
заходів сприяння адаптації, було представлено на нарадах при директорові, на
зібраннях для класних керівників груп нового набору, психологічній службі закладу
та на батьківських зборах у Вінницькому коледжі будівництва і архітектури. І вона є
частиною загального впливу у проведенні формувального експерименту.
Відповідно до завдань дисертаційного дослідження, ми емпіричним шляхом
визначити основні соціально-психологічні напрямки роботи, що сприятимуть
успішності адаптації сільської молоді до навчання у ЗВО І-ІІ рівня акредитації. Було
розроблено заходи сприяння по наступними напрямками: покращення
матеріального стану молоді, збільшення можливості спілкування з близькими та
рідними, покращення умов життям в гуртожитку, налагодження міжособистісних

243
контактів,

244
підвищення ефективності спілкування на рівні викладач – студент, збільшення
культурно-розважальних заходів у гуртожитку, підвищення ефективності роботи з
новою навчальною інформацією у ЗВО.
Крім цього, засобами соціально˗психологічного тренінгу проведено роботу зі
сприяння психологічній адаптації студентів сільського походження до нового
соціального середовища, формування навичок конструктивного спілкування та
ефективної взаємодії, підвищення рівня самосприйняття на основі підвищення
самооцінки.
Тренінг соціально-психологічний проводився у групах нового набору, серед
студентів сільського походження, які проживають у гуртожитку. Було сформовано 5
груп по 16 осіб. Тренінгова робота зі студентами стартувала на початку жовтня, і
перед її початком, було проведено опитування з метою вивчення ставлення
студентів нового набору до дії чинників соціально-психологічного, інформаційного,
навчального та професійного середовища. Після завершення роботи у тренінгових
групах, опитування проводилось знову, адже крім тренінгу у закладі активно
впроваджувались заходи з програми сприяння адаптації сільської молоді. Як
показано на малюнку (4.3.1) вплив кожного з 13 несприятливих чинників, після
впровадження програми, знизився в межах 10-15%.

Основні положення четвертого розділу дисертації відображені в

одноосібних публікаціях автора, серед яких:
Публікації у фахових виданнях, включених до переліку, затвердженого
МОН України:
1. Демида К.Є. Соціально-психологічна програма заходів зі сприяння адаптації
сільської молоді до навчання у вищих закладах освіти І-ІІ рівня акредитації / К.Є.
Демида // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України.
Серія : Психологія. – 2019. Вип. 2 - Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadpn_2019_2_3
2.Нечипорук Н. М., Демида К.Є Від упевненості до гармонії. Тренінг
особистісного зростання для студентів // Психолог. – 2012. - №5 (485), С.17-23.

245
 ВИСНОВКИ

У дисертації представлено теоретичне узагальнення та емпіричне дослідження

соціально-психологічних чинників адаптації сільської молоді до навчання у вищих
навчальних закладах І та ІІ рівнів акредитації. Отримані результати свідчать про
досягнення мети і вирішення поставлених дослідницьких завдань, що дозволяє
сформулювати такі висновки:
1. Здійснення теоретико-методологічного аналізу проблеми соціально-
психологічної адаптації студентської молоді дало можливість зробити висновок, що
у численних дослідженнях процесу адаптації особистості до навчання у ЗВО, доволі
епізодично враховувалися психологічні особливості студентів з різного соціально-
культурного середовища, не достатньо розкрито особливості впливу різноманітних
соціально-психологічних чинників на процес адаптації сільської та міської молоді.
Теоретично з’ясовано, що соціально-психологічну адаптацію до навчання у ЗВО
можна визначити як процес оптимальної відповідності особистості та професійного і
навчального середовища. У випадку адаптації студентів до умов у ЗВО ці дві
сторони будуть такими: адаптація до умов навчального процесу у ЗВО і соціально-
психологічна адаптація у навчальній групі. До переліку основних соціально-
психологічних чинників, що впливають на процес адаптації студентів належать
чинники нового навчального середовища, нового соціально-психологічного
середовища, нового інформаційно-когнітивного простору та чинник професійного
середовища.
2. З’ясовано, що сільська та міська молодь диференційно реагує на вплив
соціально-психологічних чинників. Крім того, аналіз обставин, що ускладнюють
життя студентів, показав більшу негативність впливу соціально-психологічних
чинників на процес адаптації сільської молоді. До негативних чинників, найбільший
відсоток сільських респондентів зарахували проблеми матеріального характеру,
незадоволення життям в гуртожитку, зменшення кількості контактів з близькими та
рідними, складності у налагодженні міжособистісних контактів, відсутність
можливості культурно й організовано відпочивати. У новому когнітивно-

246
інформаційному середовищі, у багатьох опитуваних виникли проблеми з засвоєнням
більшого обсягу навчального матеріалу. Міська ж молодь негативно відзначила
інфраструктуру ЗВО, суворих та вимогливих викладачів. Також міські респонденти
зустрілись зі труднощами засвоєння великого обсягу нової навчальної інформації.
Тому подальше дослідження було спрямовано на вивчення психологічних
параметрів особистості, що сприяють процесу соціально-психологічної адаптації, та
ступінь вираження цих ознак в особистісному профілі респондентів з села та міста.
3. Порівняльне оцінювання особистісних рис сільських та міських студентів,
що впливають на ефективність процесу адаптації показало наявність статистично
значущих відмінностей за 6 особистісними факторами із 16 (опитувальник
Р.Кеттела). Самооцінка виявилась вище у міських студентів, рівень інтелекту
міського студента дещо вищий за середній, а сільського – середній, комунікативні
здібності краще розвинені у міської молоді. Також міській молоді більше властива
готовність до вступу в нові групи, схильність до лідерства. Проте, сільські студенти
мають вищий рівень емоційної виваженості, більшу витриманість, працездатність,
реалістичніші настрої. За методикою особистісного диференціалу із 26
континуальних пар було з’ясовано, що розвиток особистісних рис, які сприяють
процесу адаптації переважає у міської молоді порівняно з сільською. Континуум
«наявне прагнення до знань – відсутнє прагнення до знань» містить різницю з
більшим позитивним вираженням у міської молоді. Міські респонденти значно вище
оцінюють свої комунікативні здібності та відкритість. Наявною є різниця за
показниками «вольовий – безвольний» в оцінках міської молоді. Ця риса є
складовою фактору сили характеру в обох групах респондентів поряд з рисами
сміливий, самостійний, наполегливий. Ряд «впевнений в собі – невпевнений в собі»
в обох випадках є частиною фактору сили характеру та оцінюється вище міською
молоддю. Викладачі, за оцінкою тих рис, що є важливими для успішного процесу
адаптації, вище оцінили міських студентів: самовпевнені, сміливі, ініціативні,
комунікабельні та відкриті, дещо вище оцінений фактор інтелекту, творчі. Сільські
студенти в оцінках викладачів є більш самостійні, відповідальні, у них наявне
прагнення до отримання знань, емоційно врівноважені.

247
 4. Визначено основні напрямки роботи, які сприятимуть соціально-
психологічній адаптації молоді сільського походження до навчання у ВНЗ І-ІІ рівня
акредитації. Програма формувального впливу була спланована у двох напрямах: 1)
загальному, зміст якого передбачав створення програми цілеспрямованої роботи
адміністрації, педагогічного колективу та психологічної служби закладу вищої
освіти у напрямку оптимізації процесу адаптації молоді сільського походження до
нового соціально-психологічного та інформаційного середовища; 2) спеціальному,
реалізація якого потребувала виконання розвивальної роботи засобами
соціально˗психологічного тренінгу сприяння психологічній адаптації студентів
сільського походження до нового соціального середовища, формування навичок
конструктивного спілкування та ефективної взаємодії, підвищення рівня
самосприйняття та прийняття інших, на основі підвищення самооцінки.
5. Доведено, що цілеспрямований вплив на за допомогою розробленої нами
програми на адаптацію сільської молоді до навчання є доведеним і значимим за 13-
ма чинниками. Найбільш вагомим виявися вплив на такі чинники, як «Складності з
засвоєнням обсягу навчальної інформації», на відміну від контрольної групи, де
зміни не перевищили межі статистичної похибки. До найбільш значимих чинників,
що зазнали позитивного впливу увійшли "Складності у налагодженні
міжособистісних контактів" та "Виконання правил внутрішнього розпорядку ЗВО".
В контрольних групах всі зміни знаходяться в межах статистичної похибки.
Повторне опитування, щодо ставлення молоді до несприятливих соціально-
психологічних чинників процесу адаптації дало змогу зробити висновок, що вплив
кожного з 14 несприятливих чинників, після впровадження програми, знизився в
межах 10-15%.
Перспективи подальшого дослідження соціально-психологічних чинників
адаптації сільської молоді до навчання у вищих навчальних закладах І та ІІ рівнів
акредитації ми пов’язуємо із вивченням закономірностей та механізмів адаптації
сільської молоді до навчання у ЗВО.

248
 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексєєва Т.В. Психологічні фактори та прояви процесу адаптації студентів до

навчання у вищому навчальному закладі: автореферат дисертації на здоб. наук. ступ.
канд. псих. наук: спец. 19.00.01; Київський національний університет ім. Т.
Шевченка
/ Т.В. Алексєєва. − К., 2004. – 20с.
2. Алексєєва Т.В. Вплив особистісних характеристик студентської молоді на розвиток
процесу адаптації до навчання / Т.В. Алексєєва // Вісник харківського університету.
− Харків: ХНУ. − 2002. − №550 − Ч.1. − с.7 −10.
3. Алексеева О.Ф. Индивидуально – психологический фактор адаптации субьекта
учебной деятельности: дис.канд. псих. наук: спец. 19.00.01; РГПУ / О.Ф. Алексеева.
– М., 1994. – 139с.
4. Александровский Ю.А. Состояния психической дезадаптации и их компенсация /
Ю.А. Александровский. − Наука, 1976. – 272 с.
5. Андреева Д.А. Проблемы адаптации студентов / Д.А. Андреева // Молодежь и
образование. − М.: Высшая школа, 1972. − С.194 – 203.
6. Андреева Г.М. Социальная психология: учебник для высших учебных заведений / Г.
М. Андреева. − М.: Аспект Пресс, 2007. − 363 с.
7. Андреєва І.Н. Взаємозв’язки емоційного інтелекту та характеристик соціально –
психологічної адаптації / І.Н. Андреєва // Практична психологія та соціальна робота.
− 2010.− №.12. − С.63 −67.
8. Анцибор А. І. Соціально-психологічні характеристики сільського вчителя як лідера
громадської думки: дис. канд. псих. наук: 19.00.05; Ін-т соціальної та політичної
психології НАПН України. / Анцибор Анатолій Іванович – К., 2007. − 220с.
9. Анцибор А. І. Порівняльна характеристика особистісних рис сільських і міських
учителів // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць Ін-ту
психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. – К., 2003. – Т.
V. – Ч. 6. – С. 5–8.
10.Алехин А. Н., Андрюшевич О.В. Психолого-социальные факторы адаптация
учащихся вуза к учебный деятельности / А. Н. Алехин, О.В. Андрюшевич //
249
Психолого-социальная работа в современном обществе: проблемы и решения:

250
 материалы международной научно-практической конференции, Санкт-Петербург,
22–23 апреля 2010г.– с.377–379.
11.Асиркіна Г.П. Організаційно-педагогічна структура соціальної адаптації студентів-
перщокурсників до умов навчання у вищих закладах освіти / Г.П. Асиркіна //
Проблеми освіти. - 2006. - № 44. - С. 55-59.
12.Бабахан Ю.С. Самооценка студента как показатель его способности к учебной
адаптации / Ю.С. Бабахан // Психологические и социально-психологические
особенности адаптации студента. – Ереван, 1973. – С. 21–25.
13.Баврин И.И. Высшая математика : учебн. пособие [для студентов пед. ин-тов по
биол. и хим. специальностям] / Иван Иванович Баврин. –М. : Просвещение, 1980. –
383,
[1] с.
14.Балл Г.А. Понятие адаптации и ее значение для психологии личности / Г.А. Балл //
Вопросы психологии. – 1989. – №1. – С.92-100.
15.Бандура А. Теория социального научения / А. Бандура. − СПб.: "Евразия", 2000. –
320с.
16.Безюлёва Г.В. Психолого-педагогическое сопровождение профессиональной
адаптации учащихся и студентов : монография / Г. В. Безюлёва. − М. : МПСИ, 2008.
- 320 с.
17.Белостоцкая Ж. И. Особенности личности и депрессивных расстройств у жителей
сельской местности / Ж. И. Белостоцкая // Медицинская психология. – 2007. – Т. 2,
№ 4. – С. 28-33.
18.Березин Ф.Б. Психическая и психофизиологическая адаптация человека / Ф.Б.
Березин. – Л.: Наука, 1988. – 270 с.
19.Бех І.Д. Виховання особистості /І.Д. Бех. – К.: Либідь, 2003.– 342 с.
20.Білостоцька Ж.І. Депресивні розлади у мешканців сільської місцевості (клініко-
психопатологічна характеристика, діагностика та терапія: автореф. дис. канд. мед.
наук: 14.01.16; Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України. / Ж.І.
Білостоцька. – Харків, 2008. – 23с.
21. Блажівський М.І. Поняття адаптації у сучасній науковій літературі / М.І.
Блажівський
251
// Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2014 –

252
 Вип. 1. – С. 234–242.
22.Блажієвська С. Особливості соціальної адаптації студентів-першокурсників до
навчання у вищому навчальному закладі / С.С. Блажієвська, Ю.І.Волчелюк / Збірник
наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету
«Україна». – 2013. – №1. – С. 34-37.
23.Богомолов А.М. Личностный адаптационный потенциал в контексте системного
анализа / А.М Богомолов // Психологическая наука и образование. – 2008. – №1. – С.
24 – 34.
24.Болтівець С.І. Теоретико – методичні основи психогігієнічного виховання молоді /
С.І. Болтівець // Практична психологія та соціальна робота. – 2009. – №19. – С.60–64.
25.Борисенко О.І. Психологічна адаптація слухачів-іноземців підготовчого факультету
ВМЗ освіти / О.І. Борисенко // Дисертація на здоб. наук. ступ. канд. психол. наук за
спеціальністю 19.00.02. – Вінницький держ. медичний ун–т ім. М.І.Пирогова. –
Вінниця, 2000. – 244 с.
26. Бойко І.І. Соціально-психологічна адаптація підлітка до нових умов навчання:
Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.07 / І.І. Бойко - Національний педагогічний
ун-т ім. М.П.Драгоманова. – К.,2001. –19 с.
27. Бохонкова Ю.О. Особистісні чинники соціально-психологічної адаптації
першокурсників до умов вищих навчальних закладів: автореф. дис. канд. псих. наук:
19.00.05 / Ю. О. Бохонкова. − К., 2005. − с.19.
28. Бохонкова Ю.О. Можливості корекції особистісних чинників соціально –
психологічної адаптації. / Ю. О. Бохонкова // Соціальна психологія. − 2005. − №2. –
с. 45 – 53.
29. Боярин Л.В. Теоретичний аналіз вивчення проблеми соціальної адаптації у
психологічній літературі /Л.В. Боярин // Теоретичні приклади і проблеми психології.
– 2013. –№ 3(32). – с.54-60.
30. Буланкіна І.Г. Теоретичний аналіз проблеми соціально-психологічної адаптації
студентів до навчання у ЗВО І-ІІ рівня акредитації // Вісник післядипломної освіти.
– 2013. – с. 58-65
31. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь–справочник по психодиагностике: 2–е изд.,

253
 перераб. и доп. / Л.Ф. Бурлачук, С.М. Морозов – СПб.: Питер, 2003. – 528 с.
32. Буяльська Т.Б. Теоретичні аспекти адаптації студентів І курсу до навчання у ВНЗ
[Електронний ресурс] / Буяльська Т.Б., Прищак М.Д. – Режим доступу:
http://conf.vntu.edu.ua/humed/2008/txt/Buyalska.php
33. Брушлинский А.В. Зона ближайшего развития и проблема субъекта деятельности /
А.В. Брушлинский // Психологический журнал. − 1994. −Т.15, №3. − С. 17−27.
34. Вачков И. В. Психология тренинговой работы: Содержательные, организационные и
методические аспекты ведения тренинговой группы / И. В. Вачков. – М. : Эксмо,
2007.
– 416 с
35. Ващенко Г. Загальні методи навчання: Підручник для педагогів. / Г. Ващенко. − К:
Українське видавництво «Спілка», 1997. – с.62-63.
36. Вершинін В. Спосіб життя, демографія та сільська школа[Електронний ресурс] / В.
Вершинін // Відкритий урок – 2008, - №4. – с.1- 2. - Режим доступу до журн. : http: //
osvita. ua / school_today/ 300/ ? list =
37. Выготский Л.С. Педология подростка: Проблема возраста Собрание соч.: Т.4. /Л.С.
Выготский. − М.: Педагогика, 1984. − С. 170.
38. Выготский Л.С. Педагогическая психология /Л.С. Выготский. − М.: Педагогика-
Пресс, 1996. – 536 с.
39. Власова О.І. Педагогічна психологія: навч. посібник для вищих навч. закладів / О. І.
Власова. − К. : Либiдь, 2005. − 400 с.
40. Войтюк І. В. Світоглядно-ціннісні орієнтири сільської молоді у релігійному вимірі /
I.B. Войтюк// Автореферат дисертації канд. філософ. наук: спец. 09.00.01
«Релігієзнавство»; Ін-т філософії ім. Г.С. Сковороди. - К., 2007. – 22с.
41. Войтюк І.В. Суб’єктивні чинники впливу на мотиваційну сферу і формування
світоглядно – ціннісних орієнтацій сільської молоді /І.В. Войтюк // Мультиверсум.
Філософський альманах: Зб.наук.праць., 2007. - №61. – С. 205 – 218.
42. Галус О.М. Розвиток адаптивних здібностей студентів у контексті неперервної освіти
/ О. М. Галус // Педагогіка і психологія. − 2010. - № 1. - С. 54-63.
43. Гапонова С.А. Особенности адаптации студентов вузов в процессе обучения / С.А.

254
Гапонова // Психологический журнал. – 1994. - №3. – С.9-12.

255
44. Гарбузов В.И. Практическая психотерапия или как вернуть ребенку и подростку
уверенность в себе, истинное достоинство и здоровье / В.И. Гарбузов. – СПб.:
Сфера, 1994. – 160с.
45. Горбушина, А. Н. Взаимосвязь учебной мотивации и академической неуспеваемости
студентов вуза /А. Н. Горбушина // Журнал Молодой ученый: ООО «Издательство
Молодой ученый». – 2014. – №6. – С. 793–795.
46. Гришанов А.К., Цуркан В.Д. Социологические проблемы адаптации студентов
младших курсов / А.К. Гришанов, В.Д. Цуркан // Психолого-педагогические аспекты
адаптации студентов к учебному процессу в вузе. − Кишинёв, 1990. − С.29−41.
47. Губеладзе І.Г.Порівняльний аналіз соціально-психологічних особливостей сільської
та міської спільнот / І. Губеладзе // Практична психологія та соціальна робота. –
2011.
– №10. – С.63–67.
48. Губеладзе І.Г. Сільська молодь у місці: пошук ідентичності: монографія Київ:
Milenium, 2016. 235 c.
49. Губеладзе І. Г. Психологічні механізми трансформації соціальної ідентичності
молоді сільського походження в міській спільноті : дис. … канд. психол. наук :
19.00.05 / І. Г. Губеладзе. – К., 2012. – 235 с.
50. Губеладзе І.Г. Зміст і дієвість психологічних механізмів трансформації соціальної
ідентичності сільської молоді в міській спільноті // Наукові студії із соціальної та
політичної психології. – 2011. – Вип.29. – С.184-198.
51. Губеладзе І.Г. Структурно-динамічні особливості соціальної ідентичності сільської
молоді в умовах міграції до міста // Наукові студії із соціальної та політичної
психології. – 2012. – Вип.30. – С.101-113.
52. Грушевський В.О. Особливості соціально-психологічної адаптації студентів
першокурсників до навчання у ЗВО // Соціально-
психологічний та філософський підхід до проблем сучасного суспільства: матеріали
наук. конф., 8 лют.-1 берез. 2016 р., м. Сєвєродонецьк.–Сєвєродонецьк: вид-во СНУ
ім.В. Даля, 2016.–С. 47-50.
53. Дзега В. „Синдром відчаю” сільського вчителя / В. Дзега // Рідна школа. – 2005. – №

256
7. – С. 18–20.

257
54. Дикань Л. В. Творчі дозвіллєві практики як фактор формування соціальної
субєктивності сільських підлітків / Л.В. Дикань // Автореферат дисертації канд.
соціологіч. наук: спец. 22.00.04. «Спеціальні та галузеві соціології» Харківський
національний університет ім. В.Н. Каразіна - Харків., 2019. – 20с.
55. Дикань Л.В. Дозвіллєві практики сільських і міських підлітків Харківщини:
порівняльний аналіз (за результатами багатовимірного шкалювання) / Л.В. Дикань //
Український соціум. – 2018. – № 4. – С. 70–79
56. Дикань (Агамір’ян) Л. В. Дозвіллєві практики сільської молоді Харківщини:
ціннісна зумовленість вибору / Л.В. Агамір’ян // Вісник Харківського національного
університету імені В.Н. Каразіна. Серія: Соціологічні дослідження сучасного
суспільства: методологія, теорія, методи. – 2017. – № 39. – С. 346-352.
57. Дубов И.Г. Исследование уровня общей психической активности представителей
различных социально – демографических групп населения Вологодской области /
И.Г. Дубов // Вопросы психологии. – 2011. – №4. – С.33 – 50.
58. Євдокімова Н.О. Соціально - психологічний тренінг як технологія розвитку
особистості студента / ОН. Євдокімова // Вісник національного університету
оборони України. - К.- 2014№ 4. С – 211-218.
59. Жигайло Н. Психологічні особливості соціальної адаптації студентів-
першокурсників // Молодь і ринок. – 2012. – №3 (86) – C.26-31.
60. Жук С.М. Вплив емоційних факторів на соціально – психічну адаптацію підлітків. /
С.М. Жук // Практична психологія та соціальна робота. – 2007. – №3. – c.56−58.
61. Завацька Н.Є. Особливості соціальної підтримки в осіб з різним ступенем соціальної
адаптації / Н.Є.Завацька // Актуальні проблеми психології : зб.наук праць Ін-ту
психології ім. Г.С. Костюка НАПН України. – 2010. – Т. 8. – Вип. 7. – С. 90-105.
62. Загальна психологія: підручник / за загальною редакцією академіка С.Д. Максименка.
–[ 2-ге вид., перероб. і доп.] – Вінниця: Нова Книга, 2004р. – 704с.
63. Звєрєва І.Д. Соціальні проблеми сільської молоді / І.Д. Звєрєва // Практична
психологія та соціальна робота. – 1999. – № 5 – С.27–29.
64. Зубкова І.Ю. Психологічні особливості Я-образу вчителя-професіонала за
структурними компонентами цілісної моделі / І.Ю. Зубкова // Практична психологія

258
 та соціальна робота. – 2003. – № 5. – С. 4–11.
65. Ишмаметьева Е.Г. Трудности адаптации студентов первокурсников в университете
// Современная наука: теоретический и практический взгляд: сборник статей
Международной научно - практической конференции (15 апреля 2016 г., г. Тюмень).
– В 4 ч. Ч.1 / Уфа: АЭТЕРНА, 2016. – c.170-172
66. Іванюк Г. Специфічні чинники впливу на розвиток особистості учня в освітньому
середовищі сільської школи / Г. Іванюк // Рідна школа. – 2006. – № 5. – С. 28–30.
67. Іваненко І. Адаптація студентів-першокурсників / І. Іваненко // Психолог. - 2008. -
Жовтень (№ 40). - С. 25-27.
68. Казміренко В.П. Програма дослідження психолого-соціальних чинників адаптації
молодої людини до навчання у ЗВО та майбутньої професії / В.П. Казміренко //
Практична психологія та соціальна робота. – 2004. – №6. – С.76-78.
69. Карамушка Л.М. Соціально-демографічні чинники оцінки ролі навчання в
аспірантурі для економічної соціалізації аспірантів ∕ Л.М. Капамушка ∕∕ Актуальні
проблеми психології: Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна
психологія / за ред. С.Д. Максименка. – К. : Вид –во «А.С.К.», 2010. − Т. 1. − Ч.29. –
С.62-68.
70. Коваленко І.В. Проблеми та перспективи розвитку сільської освіти[Електронний
ресурс] / Коваленко І.В//Херсонський державний аграрний університет. Режим
доступу: http://www.rusnauka.com/2_ANR_2010/Economics/12_57162.doc.htm
71. Кокун О.М. Психофізіологія : навчальний посібник для студ. вузів / О. М. Кокун. − К.
: Центр навчальної літератури, 2006. - 184 с.
72. Колызаева Н.Г. Формирование адаптивных характеристик личности у студентов в
начальном периоде обучения: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / ЛГУ. −
Л., 1989. – 15 с.
73. Комарова Н.В. Спосіб життя української молоді в сільській місцевості / Н.В.
Комарова // Практична психологія та соціальна робота. – 2006.- №4 – с.62-72.
74. Кон И.С. Психология старшекласника: Пособие для учителей / И.С. Кон. − М.:
Просвещение, 1980. - С. 84-105.
75. Кон И.С. Психология ранней юности / И.С. Кон. − М.: Просвещение, 1989. − 256 с.

259
76. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / Г.С.
Костюк. – К.: Радянська школа, 1989. – 608 с.
77. Конончук, В. C. Соціально-психологічні особливості адаптації студентів-
першокурсників до навчання у ЗВО // Наукові записки кафедри педагогіки, 2014. –
№ 34– С.131-138.
78. Ларионова Ю. Н. Влияние психофизиологических особенностей на успеваемость /
Ю. Н. Ларионова // Социальные отношения, 2011. – №1. – 132 с.
79. Лай В. Л. Экспериментальная педагогика, − 190 − Карльсруг, 1912, − с.81.
80. Лай В. Л. Экспериментальная дидактика / В.Л. Лай. − СПб.: Издание Н.П.
Карбасникова, 1906, − 467с.
81. Левитов Н.Д. Психическое состояние беспокойства и тревоги / Н.Д. Левитов //
Вопросы психологии, 1969. - №1. – С. 26-31.
82. Левківська Г. П., Сорочинська В. Є. Адаптація першокурсників в умовах вищого
навчального закладу освіти: Навчальний посібник. / Г. П. Левківська, В. Є
Сорочинська – К., 2001. – 128 с.
83. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность / А.Н.Леонтьев. – М.: Политиздат,
1975. – 304 с.
84. Лесгафт П.Ф. Семейное воспитание ребенка и его значение / П.Ф. Лесгафт − М: 1991.
− с.10−67.
85. Литвинова Л.В. Фактори успішної вузівської адаптації студентів-першокурсників:
соціально-психологічний аспект // Соціально-психологічний вимір демократичних
перетворень в Україні / За ред. Максименка С.Д., Циби В.Т., Шайгородського Ю.Ж.
та ін. - К.: Український центр політичного менеджменту, 2003. − С. 339-348.
86. Литвинова Л.В. Актуальні проблеми адаптації студентів-першокурсників до
навчання у вищих навчальних закладах // Актуальні проблеми психології. Том 1.:
Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія: Збірник
наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред.
Максименка С.Д., Карамушки Л.М. − К.: Міленіум, 2003. − Ч.10. − С. 101-104.
87. Литвинова Л.В. Психологічні механізми подолання дезадаптаційних переживань
студентів першокурсників / Л.В. Литвинова // Автореферат дисертації на здоб. наук.

260
 ступ. канд. псих. наук. за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія.
– Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, Київ, 2004. – 17с.
88. Литвинова Л.В. Психологічні механізми подолання дезадаптаційних переживань
студентів першокурсників / Л.В. Литвинова // Дисертація на здоб. наук. ступ. канд.
псих. наук за спеціальністю 19.00.07 – Педагогічна та вікова психологія. – Інститут
психології ім. Г.С. Костюка АПН України, Київ, 2004. – 180с.
89. Логинов, О. Н. Влияние учебной мотивации на успеваемость студентов вуза / О. Н.
Логинов, Е. Н. Мусафирова // Труды Международного симпозиума «Надежность и
качество»: Государственное образовательное учреждение высшего образования
«Пензенский государственный университет». – 2015. – том 1. – С. 64–67.
90. Лозовая О.Н. Ментальность города и села как обьект психосоматического
исследования: к постановке проблемы / О.Н Лозовая // Журнал практикующего
психолога. – 2009. – №15. – с.130-140
91. Луцкова, Л. Н. Исследование факторов, влияющих на учебную мотивацию
студентов медицинского вуза /Л. Н. Луцкова, Н. А. Русина // [Электронный ресурс]
Медицинская психология в России: электронный научный журнал. –2012. – N 1. – 34
с.
92. Маклаков А.Г. Личностный адаптационный потенциал: его мобилизация и
прогнозирование в экстремальных условиях /А.Г. Маклаков// Психологический
журнал. − 2001.−Т.22, №1. с. 16−24.
93. Маклаков А.Г. Общая психология: учебное пособие для вузов.-Спб.: Питер, 2006. –
583.
94. Мамедов А. М. Особенности реакции студентов младших курсов на воздействие
комплекса факторов, связанных с обучением в ВУЗе / А. М. Мамедов // Вопросы
гигиены и здоровья студентов ВУЗов. − М.: Высшая
95. Мандзик Т.М. Прив’язаність до місця проживання молоді у зв’язку з їхніми
часовими орієнтаціями // Вісник ОНУ ім. І. І. Мечникова. Психологія. Том 21.
Випуск 3 (41). 2016. – c.184-193.

261
96. Мармоза А.Т. Практикум по математической статистике : учебн. по-собие [для студ.
высших с.-х. учебн. завед. по эконом. спец.] / Анато-лий Тимофеевич Мармоза. – К.
: Выща школа, 1990. – 191 с
97. Медведев В.И. О проблеме адаптации / В.И. Медведев// Компоненты
адаптационного процесса - Л., 1984.- С. 3-16.
98. Мейман Э. Лекции по експериментальной педагогике / Э. Мейман − М: Мир, 1914. −
с.281 – 307.
99. Мельникова Н.Н. Социально-психологическая адаптация личности: Методические
указания / Cоставитель : к. психол. н. Н. Н. Мельникова. – Челябинск: Изд-во
ЮУрГУ, 2002.− 34с
100. Мельник С.Н. Проблемы адаптации студентов к учебному процессу
//Студентческий научный журнал, Т1, № 6, 2010. - С. 80 - 94.
101. Мерлин В.С. Очерк интегрального исследования индивидуальности / В.С Мерлин.
−М.: Педагогика, 1986. – 258 с
102. Мерлин В.С. Роль темперамента в эмоциональной реакции на отметку. / В.С.
Мерлин // Вопросы психологии. 1955, № 6.
103. Мещеряков Б.Г., Соболев И.Г. Новая методика исследования социально-
психологической адаптации первокурсников// Психологический журнал
Международного университета природы, общества и человека «Дубна», № 4, 2009. -
С. 56-63.
104. Миасса И.Д. Проблемы адаптации студента в Вузе // Студентческий научный
журнал, Т1, № 1, 2010. - С. 75 - 89.
105. Милославова И.А. Понятие и структура социальной адаптации / И. А.
Милославова // Aвтореф. канд. философ. Наук. − Л., 1974− c.24.
106. Мудрик А.В. Время поисков и решений, или Старшеклассникам о них самих: кн.
для учащихся / А.В. Мудрик. М.: Просвещение, 1990. - 191 с.
107. Музика О. Л. Курсові роботи з психології : [навчальний посібник для студентів
вищих навчальних закладів] / О. Л. Музика. – [2-ге вид., перероб. і доп.]. –
Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2007. – 104 с.
108. Мушарапова И. Л. Психологические факторы адаптации иностранных студентов к

262
 обучению на подготовительном факультете российского вуза. /И. Л. Мушарапова//
Автореф. канд. психол. наук: 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология. –
Тула, 2000 −18 c.
109. Налчаджян А. А. Психологическая адаптация. / А. А. Налчаджян – М.: Эксмо,
2010. – 368с.
110. Научитель Е.Д. Адаптация студента в вузе. / Е.Д. Научитель // Практична
психологія та соціальна робота. − 2001. − №7. − с.21−23.
111. Огородник С.И., Маслова М.И. Особенности и трудности адаптации
первокурсников в учереждениях среднего профессионального обучения// Молодой
ученый, 2016. №20. – с. 649−651
112. Орбан-Лембрик Л. Е. Ситуаційні детермінанти поведінки людей у контексті
урбаністичного середовища. / Л. Е. Орбан-Лембрик // Соціальна психологія. − 2005.
− № 5 (13). − C.54-65.
113. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія: підручник кн.1: Соціальна
психологія особистості і спілкування. / Л. Е. Орбан-Лембрик. − К: Либідь, 2004. –
576с.
114. Осадчий І.Г. Освіта сільського регіону: теорія і технологія управління розвитком
/ І.Г Осадчий −Монографія. − К.: Шкільний світ, 2005. – 260с.
115. Пакулина С.А. Классификация, содержание и специфика ситуаций адаптации
студентов в процессе их обучения в вузе / С. А. Пакулина // Инновации в
образовании.
- 2011. - № 10. - С. 117-132.
116. Панченко Т.С. Особливості правової свідомості міської і сільської молоді //
Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені
Г.С. Костюка НАПН України. – Житомир: “Вид-во ЖДУ ім. І. Франка”, 2017. – Том
VІІ. Екологічна психологія. – Випуск 44. – с.213-222
117. Панихина А. В.Оценка адаптации студентов-первокурсников к обучению в вузе
[Электронный ресурс] / А. В. Панихина. – Режим доступа :
http://festival.1september.ru/articles/513384/
118. Парыгин Б. Д. Социальная психология. Истоки и перспективы / Б. Д. Парыгин. −

263
 СПб: СПбГУП, 2010. − 533с.
119. Педагогіка: Навчальний посібник / В.М. Галузяк, М.І. Сметанський, В.І. Шахов. –

264
 Вінниця : РВВ ВАТ «Віноблдрукарня», 2001. – 200с.
120. Петровский А.В. Личность в психологии: парадигма субъективности. / А.В.
Петровський − Ростов на Дону, 1996. − 285 с.
121. Петровский А.В. Развитие личности и проблема ведущей деятельности/ А.В.
Петровский // Вопросы психологии. – 1987. - №1. – С. 76-81.
122. Петрова Н.И. Уровень самоактуализации студентов и их социально-
психологическая адаптация. / Н.И. Петрова // Психологический журнал. - 2003. - №
3.
- С. 116-120.
123. Пилипенко Н.М. Мотиваційні механізми адаптації особистості сучасного
студента до навчальних змін. / Н.М. Пилипенко // Практична психологія та
соціальна робота.
− 2008. − №8. − с.46−54.
124. Попов В.Г. Соціально-психологічна адаптація студентів-першокурсників
/В.Г.Попов// Вісник наукових досліджень: актуальні регіональні проблеми економіки,
права, управління і соціальної сфери. − 2007, − №7.− с.123-127.
125. Постовалова Г.И. Психологические и социально-психологические особенности
адаптации студентов. – М: Азимут-Центр, 2007. – 229с.
126. Психологу для роботи. Діагностичні матеріали: збірник [Текст] / [уклад.: М.В.
Лемак, В.Ю. Петрище]. –Ужгород : Видавництво О.Гаркуші, 2011. – 616 с.
127. Рабинович П. Д., Нуждина М.П. Зависимость успеваемости студентов от их
характерологических особенностей // Вопросы психолгии, №5, 2006. – с. 114.
128. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное
пособие. / Д.Я. Райгородский − Самара: Издательский дом "Бахрах-М", 2001. – 672
с.
129. Резнікова О.А. Особливості динамічних характеристик адаптаційного потенціалу
особистості студента [електронний ресурс] / О.А. Резнікова // Державний
педагогічний університет, м. Слов’янськ. Режим доступу: http:
www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/.../20.html
130. Репьева Н.Г. Проблема адаптации студентов первого курса к обучению в вузе //

265
 Психологический журнал, - 2007. - №7. – С.30-38.
131. Решитько Т.В. Проблема зайнятості сільської молоді // Наукові праці КНТУ.
Економічні науки. – 2009. − №16. – С.48-53.

266
132. Рєзнік Т.І. Психологічний зміст труднощів у навчанні студентів – першокурсників.
/ Т.І. Рєзнік // Практична психологія та соціальна робота. − 2002. − №1. − с.21−23.
133. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии / С. Л Рубинштейн. – Спб. : Питер,
2002. – 720 с.
134. Румшиский Л.З. Математическая обработка результатов эксперимен-та :
справочное руководство / Лев Зимонович Румшиский. – М. : Наука. Главная
редакция физико-математической литературы, 1971. – 192 с.
135. Самнер Г. Математика для географов / Грехем Самнер ; перевод с англ. И. М.
Зейдиса ; ред. и предисл. Ю. Г. Симонова. – М. : Прогресс, 1981. – 295, [1] с.
136. Сантросян К.О., Дохолян С.С., Тутуджян А.О. Значение некоторых личностных
качеств в процессе адаптации студентов // Психологические и социально-
психологические особенности адаптации студента. − Ереван, 1973. - С. 26-29.
137. Сантросян К.О., Марикян М.О. Адаптация первокурсника и сила нервной системы
/ К.О. Сантросян, М.О. Марикян // Психол. и соц. - психол. особенности адаптации
студента. − Ереван, 1973. − С. 26-29.
138. Сарджевеладзе Н.И. Личность и ее взаимодействие с социальной средой / Н.И.
Сарджевеладзе −Тбилиси, 1989. – 204 с.
139. Cелье Г. Стресс без дистресса / Г. Cелье – М.: Прогресс, 1979. – 123с.
140. Сидоренко Е.В. Личностное влияние и противостояние чужому влиянию/ Е.В.
Сидоренко // Психология влияния. – СПб.: Питер, 2000. – С. 11–31.
141. Синицына, Э. В. Психофизиологические характеристики учебной мотивации
студентов: Диссертация кандидата псих. наук / Э. В. Синицына. – Ростов н/Д., 2004.
– 276 с.
142. Сиомичев А.В. Психологические особенности адаптации студентов в сфере
познания и общения в вузе: автореферат на соискание степени кандидата
психологических наук: 19.00.01. – общая психология / А.В. Сиомичев − Л., 1985. –
17с.
143. Смирнов С.Д. Педагогика и психология высшего образования: от деятельности к
личности: [yчеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений] / за ред. C.Д.
Смирновa – М.: Академия, 2001. – 304 с.

267
144. Смирнов А. В. Статистическая обработка анкет, содержащих бальные шкалы / А.
В. Смирнов, Р. А. Смирнова // Резервы интенсификации учебно-воспитательного
процесса педвуза : межвуз. сб. науч. труд. – Кострома, 1990. – С. 117–121.
145. Соколов А.А. Профессиональные устремления сельской молодежи / А.А. Соколов
// Открытая школа. – 2002. – №6. – С.16–18.
146. Соловьев В. Н. Адаптация студентов к учебному процессу в высшей школе:
Диссертация доктора пед. наук / В.Н. Соловьев. – Ижевск, 2003. – 46 с.
147. Стародубцева І.В. Сільська молодь в контексті формування інтелігенції Донбасу
в другій половині XІX – на початку ХХ століття// Український селянин: Зб. наук. пр.
Черкаси, − 2008. − Вип. 11. – С. 180-182.
148. Степанов О.М. Психологічна енциклопедія / О.М. Степанов. − K: Академвидав,
2006. − 424с
149. Cтепаниця С. Л. Соціальна адаптація як невід’ємна складова соціалізації
особистості / С. Л. Cтепаниця // Гілея: науковий вісник, збірник накових праць НПУ
ім. М.П. Драгоманова. − К: ВІР УАН, 2011. − 736с.
150. Столяренко Л.Д. Основы психологии. 7-е изд., перераб и доп. Учебное пособие./
Л.Д. Столяренко −Ростов-на-Дону: Феникс, 2003. – 672 с.
151. Стрельцова В. Ю. Соціально-педагогічний супровід процесу соціальної
адаптапції студентів творчих спеціальностей до умов культурно-освітнього
середовища / В. Ю. Стрельцова // Соціальна педагогіка: теорія та практика. - 2008. -
№ 3. - С. 27-32.
152. Словник української мови /за ред. І.К.Білодіда // Наукова думка – 1978, том 9, −
с.476
153. Татенко В.А. Субъект психологической активности: поиск новой парадигмы/ В.А
Татенко // Психологический журнал. −1995. −Т.16, №3. – С. 23-34.
154. Татенко В.А. Субъект психической активности: природа, функции развития / В.А
Татенко// Психология субъективной активности личности. − Киев: Институт
психологии АПН Украины, 1993. −С. 91-93.
155. Титаренко Т.М. Рання молодість: Проблеми смислоутворення, подальше
професійне і життєве самовизначення / Т.М. Титаренко − К.: Либідь, 1999. − С. 447-

268
454.

269
156. Ткачишина О.Р. Особливості соціально-психологічної адаптації майбутніх
фахівців з комп’ютерних технологій: автореф. канд.псих. наук. 19.00.05; Інститут
соціальної та політичної психології АПН України – Київ, 2008. – 19с.
157. Толстых Ю.И. Критерии оценки успешности адаптации
студентовпервокурсников в вузе / Ю.И. Толстых // Гуманитарные науки.
Педагогика. – 2011. – № 4. – С.137-142.
158. Трофімов Ю.Л. Психологія: Підручник / Ю. Л. Трофімов, В. В. Рибалка,
П. А. Гончарук та ін.; за ред. Ю. Л. Трофімова. − 2-ге вид., стереотип. − К.: Либідь,
2000. − 558 с.
159. Харченко С.В. Феномен адаптаційного стресу та проблеми забезпечення
психічного здоров’я першокурсників під час навчальної діяльності у вищій школі /
С. В. Харченко // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова; серія №12.
Психологічні науки: зб. наук. пр. НПУ ім. М. Драгоманова. – К., 2009. –№ 26 (50). –
Ч. І. – С. 387-392.
160. Чигрин В.О. Сільська молодь: методологічні аспекти дослідження / В. Чигрин //
Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2006. – № 2. – С.116-132.
161. Чигрин В.О. Соціологія сільської молоді: теоретико – методологічні і методичні
основи: дис. на здобуття наукового ступеня д−ра соціолог. наук: 22.00.04; Київський
національний університет ім. Т. Шевченка / Віктор Олександрович Чигрин – Київ,
2008. − 497с.
162. Чигрин В.О. Детермінанти впливу змін у суспільстві на сільську молодь / В.О.
Чигрин // Социальные технологии: Актуальные проблемы. Теории и практики.
Международный межвузовский сборник научных работ. Выпуск 36, 2007. – С.
416−424.
163. Чигрин В.О. Актуальні питання професійного та трудового самовизначення
сільської молоді / В.О. Чигрин // Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2007. №4 –
С. 172-179.
164. Чудновский В.Э. К проблеме соотношения "внешнего" и "внутреннего" в
психологии / В.Э. Чудновский // Психологический журнал. −1993. − Т.14, №5. − С.
8- 9

270
165. Фальова, Заїка Є.В.Особливості особистості студентів ЗВО: Динаміка від курсу до

271
 курсу та зв’язок зі спеціальністю ∕ О.Є. Фальова, Є.В.Заїка // Практична психологія
та соціальна робота. – 2011. – №6. – С.69–76.
166. Филипс Л. Адаптация и ее разновидности / Л. Филипс. – Л.: Наука, 1979. – С. 19-
49.
167. Хаирова С.И. Этнокультурные особенности формирования адаптивного
поведения детей / С.И. Хирова // Практична психологія та соціальна робота. – 2004.
–
№6. – С.26-29.
168. Швед О.М. Вплив комунікативних особливостей студентів на ефективність
навчання у вищому навчальному закладі.: автореф. дис... канд. психол. наук:
19.00.07; Прикарпатський ун-т ім. Василя Стефаника / Швед Оксана Михайлівна −
Івано- Франківськ, 2004. – 20c.
169. Шестопалова О.П. Психологічні механізми становлення моделей розумного
споживання молоді в інтересах сталого розвитку міста // 309- Актуальні проблеми
психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН
України. – Житомир: “Вид-во ЖДУ ім. І. Франка”, 2017. – Том VІІ. Екологічна
психологія. – Випуск 44. – с.309-314.
170. Шиян Н. І. Дидактичні засади профільного навчання у загальноосвітній школі
сільської місцевості: дис. д-ра пед. наук: 13.00.09 / Харківський національний
педагогічний ун-т ім. Г.С.Сковороди. - Х., 2005.
171. Шибутани Тамотсу. Социальная психология / Т. Шибутани − Ростов-на-Дону:
Феникс, 1999. − 544с.
172. Юнг К.Г. Собрание сочинений. Психология бессознательного / Пер. с нем. - М.:
Канон, 1994. – 320с.
173. Яницкий М.С. Адаптационный процесс: психологические механизмы и
закономерности динамики. Учебное пособие / М.С.Яницкий −Кемерово.
Кемеровский государственный университет, 1999.− 84 с.
174. Akey, T. (2006). School context, student attitudes and behavior, and academic
achievement: An exploratory analysis. New York: MDRC. Retrieved February 2008
175. Anderson Sh., Brown Ch. Self-Efficacy as a Determinant of Career Maturity in Urban

272
and Rural High School Seniors//Journal of Career Assessment - 1997-Vol 5. (3) – P. 305-

273
 315.
176. Bandura, A. (2001). The changing face of psychology at the dawning of a globalization
era, Canadian Psychology, 42, 12-24. Retrieved December 2002
177. Bandura, A. (2002). Social cognitive theory in cultural context. Journal of Applied
Psychology: An International Review, 51, 269-290.
178. Bajema H. Duane, Wade W. Miller, Williams David W. Aspiration of Rural youth//
Journal of Agricultural Education – 2002-Vol.43(3) – P.61-71.
179. Baumeister, R.F., Campbell, J.D., Krueger, J.I., & Vohs, K.D. (2003). Does high self-
esteem cause better performance, interpersonal success, happiness, or healthier lifestyles?
Psychological Science in the Public Interest, 4, 1-44
180. Baumeister, R. F., Vohs, K. D., DeWall, C. N., & Zhang, L. (2007). How emotion
shapes behavior: Feedback, anticipation, and reflection, rather than direct causation.
Personality and Social Psychology Review, 11, 167-203.
181. Berk L.E. Development through the lifespan. – Boston: Person higher aducation, 2006.
182. Bronfenbrenner U. Ecology of the family as a context for human development.
Research perspectives// Developmental psychology. – 1986. – Vol.22(6). – P. 723-742
183. Brown Ryan, Copeland William E, Costello E. Jane. Family and community influences
on educational outcomes among appalachian youth// Journal of Community Psychology-
2009-Vol. 37, Issue 7- P.795–808.
184. Bryant K. Smalley, Yancey C. Theresa. Rural Mental Health and Psychological
Treatment: A Review for Practitioners// Journal of clinical psychology: In session – 2010
−Vol.3. − P. 480-489.
185. Brunner E.D. Working with rural youth. 1974. NY: Arno Press.
186. Chithprabha K., Kanekar S. A comparison of urban and rural students on scholastic and
related variables // The Journal of Social Psychology. – 1995- Vol.2 - P.117-118.
187. Covington, M. (2000). Goal theory, motivation, and school achievement: An
integrative review. Annual Reviews in Psychology, 51, 171-200
188. D’Onofrio Carol N. The prevention of alcohol use by rural youth. [Електронний ресурс]
- NIDA Monograph 168, pp. 250-363. Режим доступу:
archives.drugabuse.gov/pdf/monographs/.../250-363_DOnofrio.p

274
189. Dev Omar Dev Roxana Rural Urban Differences in Image Perseption, Body Mess
Index and Dieting Behaviour Malay Adolescent Malaysian Schoolgirls / Roxana Dev
Omar Dev// European Journal of Scientific Research. − 2009.− №1. − P.69−82.
190. Duckworth, A., & Seligman, M. E. P. (2005). Self-discipline outdoes IQ in predicting
academic achievement of adolescents. Psychological Science, 16(12), 939-944.
191. Dweck C.S. Self-theories: Their role in motivation, personality, and development.
Philadelphia: Psychology Press, Taylor & Francis Group, 1999.
192. Farmer Val. Urban, Rural Differences Interesting. [Електронний ресурс] - Режим
доступу: 25 Jul 2003 www.kiowacountypress.com; www.valfarmer.com
193. Farrell, A. D., Sullivan, T. N. Impact of witnessing violence on growth curves for
problem behaviors among early adolescents in urban and rural settings / A. D. Farrell, T.
N Sullivan// Journal of Community Psychology. − 2004. −№ 32. − Р. 505-525.
194. Fuligni A.J., Zhang W. Attitudes Toward Family Obligation Among Adolescents in
Contemporary Urban and Rural China.-
Child Development. - 2004. -Vol. 75 (1) - P. 180-192.
195. Havens Jennifer R. Nonmedical Prescription Drug Use in a Nationally Representative
Sample of Adolescents: Evidence of Greater Use Among Rural Adolescents// Archives of
Pediatrics & Adolescent Medicine – 2010.
196. Helbok C. M. The practice of psychology in rural communities: Potential ethical
dilemmas// Ethic and behavior. – 2003- Vol.13. – P.
197. Ilesanmi Oluwatoyin Olatundun. Psychological effects of rural versus urban
environment on adolescent’s behavior following pubertal changes// [Eлектронний
ресурс]
– Peжим доступу
http://www.faqs.org/periodicals/201003/1973238791.html#ixzz1812SNjX5
198. Jacobs, L., Berscheid, E., & Hatfield, E. (1971). Self-esteem and attraction. Journal of
Personality and Social Psychology, 17, 84-91.
199. John, O., & Gross, J. (2004). Healthy and unhealthy emotion regulation: Personality
processes, individual differences, and life span development. Journal of Personality, 72(6),
1301-1333

275
200. Leadbeater, Bonnie J., Foran, Kathleen, Grove-White, Aidan. How much can you drink

276
 before driving? The influence of riding with impaired adults and peers on the driving
behaviors of urban and rural youth / Bonnie J. Leadbeater, , Kathleen Foran, Aidan Grove-
White // Addiction. − 2008.− Vol. 103. − № 4. − Р. 629-637.
201. Loucaides Constantinos A., Chedzoy Sue M., Bennett Neville. Differences in physical
activity levels between urban and rural school children in Cyprus / Constantinos A.
Loucaides, Sue M. Chedzoy, Neville Bennett // Health Education Research. −2004. −
№2.− Р. 138-147.
202. Melvin B.L. Rural youth: Their situation and prospects. (research monographic series)
- NY: Da Capo Press- 1971.- Vol.15
203. Ollendick Thomas H., Ronald J. Advances in Clinical Child Psychology – Prinz
Plenum press. New York. – 1997. – Vol.19. – P.319-322.
204. Piaget Jean. The Essential Piaget, – Jason Aaron: 1995.
205. Rameson, L. T., & Lieberman, M. D. (2009). Empathy: A social cognitive
neuroscience approach. Social and Personality Psychology Compass, 3(1), 94-110.
206. Rotter, J. B. (1989). Internal versus external control of reinforcement: A case history of
a variable. American Psychologist, 45, 489-493.
207. Swaim Randall C., Kimberly L. Henry, Kathleen Kelly. Predictors of Aggressive
Behaviors Among Rural Middle School Youth // The Journal of Primary Privention. –
2006.
– Vol.27(3). - P.229-243.
208. Swann, W., Chang-Schneider, C., & McClarty, K. (2007). Do people’s self-views
matter? American Psychologist, 62(2), 84-94
209. Spielberger Charles D. Encyclopedia of applied psychology - Academic Press.−2004. –
Vol. 1. – P.329-335.
210. Schlegel A.A., Barry H. Adolescence: An Anthropological Inquiry- New York: Free
Press − 1991.
211. Weiner, B., Russel, O., Lerman, D. Affective consequences of causal ascription. New
direction in attribution research : Vol.2 Hillsdale, NJ : Erlbaum.
212. Valsiner, J. "Participating in Piaget". Society 42 Vol2. −2005 − p. 57–61.
213. Witmans M.B, Schoepp G., Dick B. Delivery of pediatric sleep services via telehealth:

277
The Alberta experience and lessons learned.// Behavioral sleep medicine. – 2008. – Vol6.
–

278
 P.207−219.
214. Watson, John B. Behaviorism. New York, NY: W.W.Norton &Company – 1925. – Inc.
180 – 190.

279
 ДОДАТКИ

Додаток А

Анкета визначення ставлення студентів до навчання у ЗВО

Дата
Вік
Місто
Село

1. У Вас почалося нове життя, яке пов’язане з навчанням у закладі вищої

освіти. В зв’язку з цим просимо зазначити:

а) Життя стало кращим? ТАК НІ

б) Життя погіршало? ТАК НІ
а) Життя стало легшим? ТАК НІ
б) Життя стало важчим? ТАК НІ
а) Сталося багато змін? ТАК НІ
б) Мало що змінилося? ТАК НІ

2. Напишіть, будь-ласка, що є позитивним, а що негативним для Вас з перших

днів навчання у ЗВО.

ПОЗИТИВНЕ НЕГАТИВНЕ
1. 1.
2. 2.
3. 3.
4. 4.
5. 5.
6. 6.
7. 7.
8. 8.
9. 9.
10. 10.

3. Як Ви налаштовані, щодо подальшого навчання у ЗВО?

а) оптимістично б) песимістично

280
 Додаток Б

ШАНОВНИЙ ВИКЛАДАЧ!

Зважаючи на Ваш досвід роботи зі студентами, назвіть, будь ласка, риси характеру,
якими повинен володіти сучасний студент для успішної адаптації у вищому
навчальному закладі.
Дякуємо за Ваші відповіді!

 ………………………………………………………………………………..
 ………………………………………………………………………………..
……………………………………………………………………………………
……………………………………………………………………………………

ШАНОВНИЙ СТУДЕНТ!

Якими рисами, на Вашу думку, повинен володіти сучасний студент для успішної
адаптації у навчальному закладі?
Дякуємо за Ваші відповіді!

 ………………………………………………………………………………..
 ………………………………………………………………………………..
……………………………………………………………………………………
……………………………………………………………………………………

281
 Додаток В

Опитувальник для визначення самооцінки студентів

Вік 2 – риса виявляється досить

Стать помітно і часто зустрічається З
міста 1– проявляється іноді і слабо
З села 0– важко сказати, є і те і інше

1 Впевнений в собі 2 1 0 1 2 Невпевнений в собі

2 Нерозумний 2 1 0 1 2 Розумний
3 Комунікабельний 2 1 0 1 2 Некомунікабельний
4 Безвольний 2 1 0 1 2 Вольовий
5 Відсутнє прагнення до знань 2 1 0 1 2 Наявне прагнення до знань
6 Неврівноважений 2 1 0 1 2 Врівноважений
7 Відкритий 2 1 0 1 2 Скритний
8 Неввічливий 2 1 0 1 2 Ввічливий
9 Доброзичливий 2 1 0 1 2 Недоброзичливий
10 Безвідповідальний 2 1 0 1 2 Відповідальний
11 Життєрадісний 2 1 0 1 2 Невеселий
12 Вихований 2 1 0 1 2 Невихований
13 Порядний 2 1 0 1 2 Непорядний
14 Добрий 2 1 0 1 2 Недобрий
15 Сміливий 2 1 0 1 2 Боязливий
16 Наполегливий 2 1 0 1 2 Ненаполегливий
17 Привітний 2 1 0 1 2 Непривітний
18 Дисциплінований 2 1 0 1 2 Недисциплінований
19 Творчий 2 1 0 1 2 Нетворчий
20 Самостійний 2 1 0 1 2 Несамостійний
21 Неадекватний 2 1 0 1 2 Адекватний
22 Цілеспрямований 2 1 0 1 2 Нецілеспрямований
23 Неуважний 2 1 0 1 2 Уважний
24 Організований 2 1 0 1 2 Неорганізований
25 Нетактовний 2 1 0 1 2 Тактовний
26 Ініціативний 2 1 0 1 2 Безініціативний

282
 Додаток Г

Особистісний профіль студента з сільської місцевості.

Оцініть, будь ласка, риси сільського студента за допомогою таблиці 1.
Обведіть кружечком цифру, яка найбільше відповідає ступеню вираженості риси:
2 – риса виявляється досить помітно і часто зустрічається;
1 – проявляється іноді і слабо;
0 – важко сказати, є і те і інше
1 Впевнений в собі 2 1 0 1 2 Невпевнений в собі
2 Нерозумний 2 1 0 1 2 Розумний
3 Комунікабельний 2 1 0 1 2 Некомунікабельний
4 Безвольний 2 1 0 1 2 Вольовий
5 Відсутнє прагнення до знань 2 1 0 1 2 Наявне прагнення до знань
6 Неврівноважений 2 1 0 1 2 Врівноважений
7 Відкритий 2 1 0 1 2 Замкнений
8 Неввічливий 2 1 0 1 2 Ввічливий
9 Доброзичливий 2 1 0 1 2 Недоброзичливий
10 Безвідповідальний 2 1 0 1 2 Відповідальний
11 Життєрадісний 2 1 0 1 2 Невеселий
12 Невихований 2 1 0 1 2 Невихований
13 Порядний 2 1 0 1 2 Непорядний
14 Добрий 2 1 0 1 2 Відособлений
15 Сміливий 2 1 0 1 2 Боязливий
16 Наполегливий 2 1 0 1 2 Ненаполегливий
17 Привітний 2 1 0 1 2 Непривітний
18 Дисциплінований 2 1 0 1 2 Недисциплінований
19 Творчий 2 1 0 1 2 Нетворчий
20 Самостійний 2 1 0 1 2 Несамостійний
21 Неадекватний 2 1 0 1 2 Адекватний
22 Цілеспрямований 2 1 0 1 2 Нецілеспрямований
23 Неуважний 2 1 0 1 2 Уважний
24 Організований 2 1 0 1 2 Неорганізований
25 Нетактовний 2 1 0 1 2 Тактовний
26 Ініціативний 2 1 0 1 2 Безініціативний

283
 Додаток Д

Особистісний профіль студента з міської місцевості.

Оцініть, будь ласка, риси міського студента за допомогою таблиці 2.

Обведіть кружечком цифру, яка найбільше відповідає ступеню вираженості риси:
2 – риса виявляється досить помітно і часто зустрічається;
1 – проявляється іноді і слабо;
0 – важко сказати, є і те інше.
1 Впевнений в собі 2 1 0 1 2 Невпевнений в собі
2 Нерозумний 2 1 0 1 2 Розумний
3 Комунікабельний 2 1 0 1 2 Некомунікабельний
4 Безвольний 2 1 0 1 2 Вольовий
5 Відсутнє прагнення до знань 2 1 0 1 2 Наявне прагнення до знань
6 Неврівноважений 2 1 0 1 2 Врівноважений
7 Відкритий 2 1 0 1 2 Замкнений
8 Неввічливий 2 1 0 1 2 Ввічливий
9 Доброзичливий 2 1 0 1 2 Недоброзичливий
10 Безвідповідальний 2 1 0 1 2 Відповідальний
11 Життєрадісний 2 1 0 1 2 Невеселий
12 Невихований 2 1 0 1 2 Невихований
13 Порядний 2 1 0 1 2 Непорядний
14 Добрий 2 1 0 1 2 Відособлений
15 Сміливий 2 1 0 1 2 Боязливий
16 Наполегливий 2 1 0 1 2 Ненаполегливий
17 Привітний 2 1 0 1 2 Непривітний
18 Дисциплінований 2 1 0 1 2 Недисциплінований
19 Творчий 2 1 0 1 2 Нетворчий
20 Самостійний 2 1 0 1 2 Несамостійний
21 Неадекватний 2 1 0 1 2 Адекватний
22 Цілеспрямований 2 1 0 1 2 Нецілеспрямований
23 Неуважний 2 1 0 1 2 Уважний
24 Організований 2 1 0 1 2 Неорганізований
25 Нетактовний 2 1 0 1 2 Тактовний
26 Ініціативний 2 1 0 1 2 Безініціативний

284
 Додаток Ж

Дата
Вік
Місто
Село
Шановний першокурснику!
Обведіть, будь-ласка, на бланку ту цифру, яка відповідає реальному стану речей на даний момент
часу.
2 – виявляється досить помітно і часто зустрічається;
1 – проявляється іноді і слабо;
0 – важко сказати, є і те і інше.
1. привабливе середовище учбової 21012 1.непривабливе середовище учбової
діяльності діяльності
2. задовільна інфраструктура ЗВО 21012 2. незадовільна інфраструктура ЗВО
3. незадовільний матеріальний стан 21012 3. задовільний матеріальний стан
4. задовільна матеріально-технічна база 2 1 0 1 2 4. незадовільна матеріально – технічна
база ЗВО
5. корисні знайомства 21012 5. шкідливі знайомства
6. кваліфіковані викладачі 21012 6. некваліфіковані викладачі
7. згуртована група 21012 7. незгуртована група
8. відчуття самостійності, дорослішання 2 1 0 1 2 8. брак самостійності
9. кваліф. класний керівник 21012 9. некваліфікований кл. кер.
10. подобається бути студентом 21012 10. не подобається бути студентом
11. подобається життя в новому місті 21012 11. не подобається життя в новому місті
12. прагнення до набуття нових знань 21012 12. відсутність прагнення до набуття
нових знань
13. подобається обрана спеціальність 21012 13. не подобається обрана спеціальність
14. посилення дисципліни у ЗВО 21012 14. брак дисципліни у ЗВО
15. брак вихідних 21012 15. стабільні вихідні
16. недостатність культурно- 21012 16.достатня кількість культурно-
розважальних заходів розважальних заходів
17. відсутність представників 21012 17. наявність представників протилежної
протилежної статі статі
18. зменшення кількості контактів з 21012 18. достатня кількість спілкування з
близькими та рідними близькими та рідними
19. вимогливі викладачі 21012 19. поблажливі викладачі
20. складності у налагодженні 21012 20. нові можливості у налагодженні
міжособистісних контактів міжособистісних контактів
21. незадовільні умови життя у 21012 21. задовільні умови життя у гуртожитку
гуртожитку
22. полегшення режиму дня 21012 22. ускладнення режиму дня
23. відсутність дискотек у гуртожитку 21012 23. наявність дискотек у гуртожитку
24. труднощі у процесі засвоєння нового 21012 24. відсутність труднощів у процесі
обсягу інформації засвоєнні нового обсягу інформації
25. відсутність стипендії 21012 25. наявність стипендії
26. задовільний емоційний стан 21012 26. незадовільний емоційний стан
(стабільний настрій)
27. активна участь у громадському 21012 27. пасивність у громадському житті ЗВО
житті ЗВО

285
28. задовільний стан здоров’я 21012 28. незадовільний стан здоров’я

286
 Додаток З
(до соціально-психологічного тренінгу)

Таблиця 1 – Правила поведінки групи

ПРАВИЛА КОМЕНТАР ТРЕНЕРА:

1. Добровільність та «Ти можеш не виконувати всіх завдань, але проявити себе можеш
активність. тільки через їх активне виконання».

2. Не перебивай нікого. «Всі зібрались тут, щоб бути почутими».

«Та відповідь правильна, яка відображає твою думку та почуття
3.Чесність і правдивість.
насправді».

«Все, що ми будемо обговорювати сьогодні залишається тільки

4. Конфіденційність.
нашою особистою справою, і стосується тільки нас. »

5. Анонімність «Не потрібно нічого підписувати та називати прізвища або імена.»

6. «Тут і тепер». «Всі висловлювання повинні стосуватися теми».

«Поважайте один одного. Доброзичливе ставленнязапорука успішної
7. Доброзичливість.
роботи в групі. »
8. Не оцінюй і не давай «Кожна людина особлива і індивідуальна. Сприймайте один одного,
порад. такими як ви є.»

287

( до соціально-психологічного тренінгу) Вісім рецептів
підвищення самооцінки
№ рецепту Зміст
Намагайтесь більш позитивно
1 - Якщо негативні думки будуть мати
ставитись до життя
Ставтесь до людей так, як вони
2
того заслуговують.
3 Поважайте себе
Спробуйте позбутися того,
4
що вам не подобається в собі.
Починайте самостійно приймати
рішення.
5 обґрунтувати.
Спробуйте оточити себе тим,
6
що має на вас позитивний
вплив.
7 Починайте ризикувати.
Не втрачайте віру в себе,
8
в людей, в долю,
обставини.
Додаток И
Шляхи здійснення
- Використовуйте внутрішній діалог з
собою, тільки з позитивних тверджень.
місце, спробуйте відразу ж
переключитись на позитивне.
Шукайте в кожній людині не
недоліки, а їх позитивні якості
- Складіть список своїх найкращих
рисунків.
- Частіше дивіться на себе в
дзеркало, намагайтесь знайти відповідь
на питання:
- чи варто щонебудь взагалі
змінювати в собі.
Якщо так – то не відкладайте.
- Пам’ятайте, що не існує правильних
чи неправильних рішень.
- Будьяке прийняте вами рішення ви
завжди зможете виправдати чи
- Купуйте улюблені книги, речі
- Любіть і «майте» свої «слабкості»
Беріть на себе відповідальність,
нехай частка ризику для початку
буде
незначна.
- Пам’ятайте, що віра може
допомогти нам у вирішені складних
ситуацій.
- Якщо ви не в змозі вплинути на
«хід подій», відійдіть в сторону
288
 Додаток І
(до соціально-психологічного тренінгу)

Моя декларація самооцінності

289