Professional Documents
Culture Documents
Соціалізація Особистості в Умовах Компетентнісного Підходу.
Соціалізація Особистості в Умовах Компетентнісного Підходу.
СОЦІАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ
В УМОВАХ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ
Луцьк - 2020
1
Міністерство освіти і науки України
Навчально-методичний центр професійно-технічної освіти
у Волинській області
Луцьк - 2020
2
Соціалізація особистості в умовах компетентнісного підходу, збірник. –
Луцьк, 2020. – 44с.
Укладач:
Світлана Юрченко, методист Навчально-методичного центру професійно-
технічної освіти у Волинській області.
3
ЗМІСТ
Вступ 5
4
ВСТУП
5
В процесі соціалізації розрізняють соціальні та педагогічні фактори
впливу на особистість. Серед факторів педагогічного впливу на розвиток
соціальної компетентності здобувачів освіти виділяють:
особистісно зорієнтований підхід в організації навчально-виховного
поцесу – це таке навчання, яке на перше місце ставить самобутність дитини,
її самоцінність, суб’єктивність процесу навчання;
доцільне і оптимальне використання інформаційно-комунікаційних та
інших інноваційних технологій;
сприятливі внутрішні комунікації - партнерство у стосунках,
взаємоповага;
розвинене освітнє середовище – це сукупність природних, ізичних та
соціальних об’єктів, які впливають на формування учня, сприяють або
перешкоджають становленню міжсуб’єктних взаємодій освітнього процесу;
шкільні традиції – це ті найменші елементи, що об’єднують учнів,
учителів та батьків в один колектив, в одну сім’ю.
Успішна соціалізація здійснюється в процесі навчально-виховної
діяльності, засобами предметів.
Навчально-виховна діяльність:
перехід від монологічних методів до діалогу та полілогу, це обмін
думками з тієї чи іншої теми, де кожен учасник має власну відмінну точку
зору;
активізація діяльності учнів завдяки використанню інтерактивних форм
організації навчально-виховного процесу;
надання учням права вибору рівня навчальних досягнень і способу
виконання завдань;
диференціація і профілізація змісту освіти;
напрямки перебудови процесу засвоєння знань стають засобами
розвитку особистості.
Предмети природничо-математичного спрямування сприяють
формуванню світогляду, дисциплінують думку, створюють предметну
картину світу, розвивають екологічну культуру особистості.
Гуманітарні предмети впливають на розвиток духовної культури
особистості, структуру цінностей і реалізацію потреб учнів в оволодінні
мистецтвом слова.
Освітня галузь «Технології» створює умови для актуалізації знань з
основ наук в рамках предметної соціальної діяльності, завдяки чому
формується культура праці, організаторські здібності та пошукова активність
особистості.
Інформаційні технології, економічні знання, оволодіння іноземними
мовами забезпечують функціональну освіченість майбутнього спеціаліста в
будь-якій сфері діяльності, самореалізацію і конкурентоспроможність
особистості в сучасних соціально-економічних умовах.
6
Предмети естетичного циклу сприяють становленню людини культури,
розвитку творчого потенціалу і формують здатність підходити до реальності
та мистецтва з естетичної точки зору.
Підсумовуючи слід відмітити, що складниками на шляху соціалізації
особистості є соціальне становлення, формування соціальної компетентності,
формування дорослості та почуття дорослості, громадянське виховання,
становлення суб’єкта діяльності й суспільних відносин.
Герд Леонгард в книзі «Технології проти людини» писав, що 50-70%
людської праці є рутинною і в майбутньому її замінять роботи, 70%
професій, затребуваних у майбутньому, зараз не існує, 50% теперішніх
професій перетворяться в майбутньому на позаштатні. Так чого і чому
навчати? Навчати вчитися, умінню навчатися, умінню спілкуватися,
умінню розуміти, гуманізму.
Ці питання стали предметом обговорення на обласній інтернет-
конференції, тема якої «Соціалізація особистості в умовах компетентнісного
підходу», яка проходила у формі ток-шоу «А я роблю так…».
Метою конференції було поділитися напрацьованим досвідом з
проблеми соціалізації особистості, обмінятися думками щодо вибору
доцільних педагогічних засобів для формування ключових компетентностей
особистості в процесі її соціалізації.
Свої напрацювання представили дванадцять педагогів із восьми
закладів професійної (професійно-технічної) освіти області. Серед них класні
керівники, майстри виробничого навчання, практичні психологи, викладачі
спец предметів та загальноосвітньої підготовки. Педагогічний стаж
педагогів, які представили матеріали на конференцію складав від 5 до 40
років.
Під час інтернет-конференції працювало дві секції: «Соціалізація
особистості засобами позаурочної роботи» та «Соціалізація особистості під
час навчального процесу».
7
СОЦІАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ ЗАСОБАМИ ПОЗАУРОЧНОЇ РОБОТИ
8
анкетування, бесіди про проблеми молоді в сучасному світі, зустрічі з
духовними наставниками. Ведеться тісна співпраця з соціальним педагогом
училища, який надає кваліфіковану допомогу в організації позитивного
психологічного мікроклімату в групі.
Сформувати риси гідного громадянина України – першочергове
завдання виховного процесу з підлітками. Тому, проводяться заходи, які
допомагають сформувати в учнів стійку громадянську позицію, повагу до
минулого своїх предків та України. Доброю традицією є участь учнів
училища у святкуванні державних свят, догляд за місцями захоронення
воїнів та розстріляних євреїв.
Особлива увага приділяється національно - патріотичному
вихованню, адже наші випускники - майбутні захисники Вітчизни. У
заходах, що проводяться до Дня захисника Вітчизни, Українського козацтва,
річниці Майдану бере участь уся навчальна група. Також організовуються
екскурсії в урочище Вовчак, зустріч з воїнами УПА та ін.
10
значимостіу колективі. Особливо важливі такі заходи, коли учні перебувають
на етапі соціальної адаптації у колективі.
Таку ж роль відіграє і суспільно - корисна праця. З ентузіазмом учні
беруться за посадку лісу, озеленення території, доглядають училищний сад і
техніку.
Сприяє соціалізації підлітків вміло організоване дозвілля: спільний
перегляд фільмів у кінозалі гуртожитку, вечори відпочинку, молодіжні
дискотеки. Отримавши перемогу у змаганні на кращу учнівську групу, учні
двічі були нагороджені екскурсіями. Ми подорожували Прикарпаттям та по
замках Львівщини. Спільна мандрівка, гарні враження ще більше згуртували
колектив, посприяли формуванню хороших стосунків та позитивних
моральних якостей.
Така робота з підлітками сприяє соціалізації здобувачів освіти серед
однолітків та в суспільстві, а саме: становленню громадянсько активної
особистості, засвоєнню норм поведінки та життєвих цінностей, формуванню
певного стилю життєдіяльності молодої людини.
12
групи надав психологічну допомогу учаснику конфлікту, який відчував
провину за порушення дисципліни і потребував слів підтримки.
Як об’єднати групу підлітків, які самі не знають своїх потенційних
можливостей? Звичайно, потрібно дати спільне завдання, де кожен зможе
внести свою фарбу у загальну картину. У кінці вересня у нашому центрі
традиційно проводиться «Осінній бал», який і є цією спільною картиною. Це
перша подія, яка дозволила хлопцям проявити себе та зрозуміти свою
цінність у колективі.
Я переконана, що найкраще спілкування класного керівника та його
вихованців проходить у невимушеній та неформальній обстановці. День
туризму є однією з найкращих можливостей пізнати своїх учнів, адже діти
постають у зовсім іншому світлі. Тут проявляються і організаторські
здібності, і господарські, а що найголовніше – спільно проведене дозвілля
завжди дозволяє максимально відкритися.
13
Калуш Наталія Василівна,
практичний психолог, класний керівник
(Колківське ВПУ)
14
Переваги методу «рівний-рівному» в тому, що
- немає вікового, освітнього, статусного та інших бар’єрів, які заважають
учням розуміти одне одного;
- під час постійного спілкування учнів між собою вони можуть переймати
один від одного корисні якості;
- вони скоріше прислухаються до слів ровесника, ніж старшої людини.
Наприклад, візьмемо куріння. Зазвичай, учень починає курити «за
компанію». Але, якщо товариш, який не курить, переконуватиме його не
курити, кинути погану звичку, то під впливом його доказів та особистого
прикладу він курити не стане. Учень більше всього послухає не батьків, не
класного керівника, а рівного собі у всьому одногрупника.
Отже, класний керівник повинен діяти на учнів через учнів, тобто через
взаємонавчання.
У кожній групі є учні, які завжди й у всьому підтримують класного
керівника, допомагають йому. На таких учнів варто спиратися у роботі з
групою.
З перших днів навчання виокремлюю таких учнів і роблю з них своїх
помічників. Проводжу з ними певну роботу, бо для того щоб робота
помічників була успішною, їх потрібно добре підготувати морально, озброїти
знаннями, налаштувати на працю.
Для помічників провожу декілька бесід, у яких детально розповідаю про
шкідливий вплив куріння на молодий організм, про згубні звички і як треба
позбавлятися їх. Про те, що хотіла розповісти я, як класний керівник,
розкажуть одне одному учні, спеціально підготовлені мною. Важливо, щоб
учні не знали, що помічники діють за вказівкою класного керівника.
Потрібно робити так, щоб помічник і його підопічний проводили якомога
більше часу разом. Часто помічники проводять лекції, бесіди,
мультипрезентації про шкідливість куріння, алкоголю, наркотиків.
Отже, порядок дій класного керівника такий:
1.Пошук помічників. Уважно придивіться до вихованців, у нашому
випадку до тих, хто не палить. Вашими помічниками стануть не завжди
відмінники, лідери, класні кумири. Найчастіше це будуть непомітні, тихі
діти, часто з релігійних сімей. Вони мовчазні, скромні, розуміють своє
становище у класі, не прагнуть до лідерства і переваг, а якщо їх кривдять, то
відстороняються і йдуть. Але це особи внутрішньо цілісні, принципові, са-
мостійні, у них вистачає сил не бути «як усі», залишатися собою і
відстоювати свою лінію поведінки. До кожного з них зверніться персонально,
як класний керівник із проханням — «допоможи мені», «давай разом
допоможемо Мишкові», «твій християнський обов’язок велить тобі
допомогти ближньому» тощо.
Ваш помічник зможе виконати свою місію, якщо він:
- готовий спробувати себе у цій справі;
- достатньо упевнений у своїх силах;
- може вислухати, не засуджуючи інших;
15
- не зарозумілий і не пихатий;
- з повагою ставиться до будь-якого вибору;
- контактний, приємний у спілкуванні.
2. Підготовка помічників. Одного бажання допомогти замало. Потрібні
знання, заповзятість, воля, послідовні дії, щоб зламати стереотип девіантної
поведінки. Для того, щоб робота помічників була успішною, їх потрібно
добре підготувати, тобто озброїти знаннями та підготувати морально,
налаштувати на важку, тривалу і невдячну працю.
У невеликому гурті добровільних помічників класний керівник має
провести декілька бесід, у яких детально потрібно розказати про шкідливий
вплив паління на молодий організм, пояснити механізм формування
шкідливої звички, розказати, що згубні звички укоріняються дуже швидко, а
позбавлятися їх треба довго. Самому, без допомоги друзів упоратися дуже
складно. Багато людей у зрілому віці жалкують, що поряд з ними не було
товариша, який допоміг би у скрутну хвилину, зупинив, застеріг.
Чи потрібно давати інструкції, як діяти? Ні, діти самі знайдуть
правильні підходи. Не бажано, щоб хто-небудь знав, що вони діють за
дорученням класного керівника.
3. Підтримка, допомога. Робота, що приховано скеровується на
усунення недоліків поведінки, побудована на неформальному спілкуванні
ровесників. Не квапте події. Підказуйте виходи із ситуацій. Створюйте
умови, щоб помічник і його підопічний проводили якомога більше часу
разом. Нехай вони працюють в одній творчій групі на уроках. Нехай рівний
запросить рівного на захід «Скажемо наркотикам: ні!». Нехай вони разом
візьмуть участь в акції «Вибір за тобою, ровеснику!». Результати повинні
бути обов’язково, якщо помічник не відступиться від своєї мети, буде
наполегливим і терплячим. Класний керівник має допомагати йому порадою,
підтримувати добрим словом.
4. Незалежність. Майже всі наші виховні нововведення не досягають
успіху саме тому, що відразу обростають формалізмом: все має бути
сплановано, скеровано, узгоджено, за результат потрібно відзвітуватися.
Зламаємо цю систему. Нікому нічого не кажіть, ні перед ким не звітуйте.
Добрі справи роблять без галасу. Нехай нагородою для вас і для ваших
помічників стануть виправлені людські долі. Не вважайте цю пораду
закликом до анархічної поведінки і відходу від скоординованих дій. Сутність
її в тому, щоб ніжний дотик однієї душі до іншої не обростав
бюрократичними наростами.
Метод «Рівний — рівному» дуже ефективний для подолання
найжахливіших небезпек, які загрожують підростаючій людині, —
наркоманії, алкоголізму, куріння, СНІДу. У цьому ми переконані через
власну діяльність. Класний керівник лише у тісній співпраці з активом може
впливати на «важких підлітків» та, застосовуючи метод взаємоповчання,
взаємовиховання досягне потрібного йому результату.
16
Тумік Віталій Григорович,
викладач спецпредметів, класний керівник
(Оваднівський професійний ліцей)
17
досягненням у сучасних умовах є вміння запобігати та виходити з різних
конфліктних ситуацій.
Для цього проводив з ліцеїстами виховну годину «Привіт! Я конфлікт».
Метою заходу було навчити учнів так поводитися, щоб уникати конфліктів, а
в разі їх виникнення – вміти їх подолати. Навчитися правильно спілкуватися,
поважати думку інших, вміти дослухатися до інших. Розвивати вміння
володіти собою. Вміти правильно сприймати ситуації, аналізувати їх і
знаходити шляхи виходу з них.
20
Андрія», «Свято Семена», «Щедрий вечір», «Прийшли до тебе три празники
в гості», «Свято Катерини – свято дівочої долі».
Застосовую елементи етнопедагогіки під час формування в учнів
екологічної культури. Цьому сприяють заходи «Криниця в нашому дворі»,
«Зневажиш воду – накличеш шкоду», «Не ламай калину, не рубай тополю»,
«Заповідники Волині», «Ода вербі», «Земля наш спільний дім, її доля в твоїх
руках».
Народна педагогіка не обходиться без жартів, гумору, сміху. Ми
ніколи не висміюємо учня, а просто проводимо День гумору, День тещі або
свекрухи.
Уся ця народознавча діяльність дає позитивні результати тоді, коли є
спільна робота класного керівника та батьків учнів, тому тримаю тісний
взаємозв’язок з учнівськими родинами. Використовую нетрадиційні форми
роботи: родинні свята, Свято Матері, батьківські збори у вигляді вечорниць,
посиденьок.
Така система роботи допомагає виробити в учнів національний
світогляд, свідомість, патріотизм, прагнення зберігати і розвивати традиції
рідного народу.
21
Сачанюк Ірина Олександрівна,
філолог,
викладач української мови і літератури,
класний керівник
(Старовижівський професійний ліцей)
23
та ХОЧУ ЗРОБИТИ ТАК:
Організувати колективну творчу справу аби зблизитися з учнями.
Хочу походів до річки чи лісу, щоб посмажити хліба та порозмовляти
не лише про фонетичні принципи та поезію Тичини.
Хочу бути порадником та дороговказом.
Хочу колективних змагань з волейболу, щоб спільно радіти перемозі
або пережити невдачу.
Хочу організувати знайомство з цікавими та успішними людьми, аби
вони зрозуміли, що їх успіх у майбутньому залежить лише від них
самих, їхньої майстерності і працьовитості.
Хочу не забороняти, а направляти.
Не змушувати, а переконувати.
Не обмежувати, а надавати право вибору.
24
СОЦІАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ ПІД ЧАС НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
СОЦІАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ
В УМОВАХ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ
25
інтерпретують по – різному. Тому цілком правомірним є існування багатьох
окремих визначень соціалізації.
Враховуючи багатосторонність соціалізаційного процесу, розглядаємо
соціалізацію як двосторонній процес.
Соціалізація – це процес освоєння ролей та очікуваної поведінки в
стосунках з сім`єю та суспільством і розвитком задовільних зв`язків з іншими
людьми.
З позицій західної філософії соціалізація усвідомлюється як поняття
про взаємовідносини людини і суспільства, в результаті яких, з одного боку,
відбувається розвиток особистої інтелектуальної і соціальної свободи, а з
іншого - вдосконалюється мистецтво соціального діалогу, взаємодії,
кооперації. При цьому соціалізаційний процес, як передумова соціальної
свободи і творчості генерацій, спричиняє стрімкий розвиток суспільства.
Сучасні українські філософи вирішують проблему соціалізації шляхом
вивчення діалогів у вигляді відношень «я - я».
- внуртішній діалог як умова формування самосвідомості та
самооцінки;
«я — ти» — сфера формування морального почуття, почуття любові,
ненависті, дружби;
«я — ми» — сфера виховання національної свідомості, класового
почуття, почуття гуртової солідарності;
«я — людство» — умова усвідомлення своєї приналежності до
людського роду, джерело філософсько-історичних, футурологічних
рефлексій;
«я — друга природа»;
- сфера оцінювання світу речей, створених людиною, можливість
стати «мірилом всіх речей»;
«я — природа» — сфера прояву найрізноманітніших інтересів — від
прагматичного до естетичного, формування екологічної свідомості, різних
філософських концепцій;
«я — універсам» — сфера формування світогляду, релігійних і
філософських вчень, міркувань щодо сенсу життя і смерті.
Мета соціалізації — допомогти особистості вижити в суспільному
потоці криз і революцій — екологічній, енергетичній, інформаційній,
комп'ютерній тощо, оволодіти досвідом старших поколінь, зрозуміти своє
покликання, визначити власне місце в суспільстві, самостійно знайти шляхи
найефективнішого самовизначення в ньому.
У своїй діяльності завдання соціалізації на практиці я реалізую шляхом
використання інтерактивних форм навчання: бесіди, дискусії, мозкові
штурми, ділові та рольові ігри, роботи в групах, в парах, анкетування,
тренінги.
Таким чином, процес соціалізації особистості стає предметом
дослідження широкого кола гуманітарних і соціальних наук, кожна з яких
26
розкриває свої специфічні механізми, що сприяють усвідомленню цього
процесу як багаторівневого та багатоаспектного.
Крім того, процес соціалізації стає предметом педагогічного
дослідження його структури, форм.
Свідомий (і несвідомий) вибір способу життєдіяльності пролягає
через процес соціалізації особистості індивіда. Ці дві категорії
взаємопов’язані: здоровий спосіб життєдіяльності є передумовою та
гарантом соціалізованого входження молодої людини в реалії нашого світу.
Соціалізація особистості охоплює всі сфери її
життєдіяльності, впливає на вибір способу життя і цей вплив носить
двосторонній характер, тобто обраний спосіб (стиль) життя впливає на
подальше формування соціально-активної особистості. У даній роботі
становлення соціальної особистості, формування засад саме здорового
способу життя розглядається крізь призму соціалізації людини.
Складовими процесу соціалізації є:
1. Підготовка до суспільного життя: формування та засвоювання
навичок демократичної культури, виконання громадянських обов’язків,
взяття відповідальності за себе, родину, суспільство.
2. Оволодіння загальнолюдською і національною
культурою: формування цілісного світогляду, опанування таких соціальних
навичок, як моральне ставлення до людей, терпимість щодо соціальних,
національних, етнічних, релігійних, статевих розбіжностей, шанування прав
та свобод людини, навичок співробітництва, позитивного розв’язання
конфліктів, підтримки загальної безпеки.
3. Соціально-політична адаптація: розвиток навичок спілкування,
культури комунікацій, самопізнання, самооцінки, самовизначення;
адекватної оцінки світу, політичної ситуації, власної позиції тощо.
4. Соціально-професійна орієнтація: усвідомлений вибір життєвих
стратегій, реалізація прав і можливостей шляхом самовиховання,
самовизначення, самооцінки інтересів, здібностей, нахилів, мотивації
майбутнього соціального і професійного розвитку.
Заповіді учителя:
• Учитель вчить інших до того часу, покии сам вчиться.
• Учитель – друг і помічник учня у його розвитку і самовдосконаленні.
• Жоднго дня без нового!
• Виховуй без примусу!
• Навчи дітей думати і любити!
• Любіть роботу, яку ви виконуєте, і тоді жодного дня у вас не буде
робочого!
• Плануйте свою діяльність.
• Багато знань не робить людину розумною, отже мета освіти – не
знання, а дія.
27
Рибачук Віра Іванівна,
викладач спец предметів,
майстер виробничого навчання
(Маневицький професійний ліцей)
28
праці я вважаю, що групова робота є невід’ємною частиною освітнього
процесу.
При проведенні уроків виробничого навчання з кам’яних робіт
створюю реальну виробничу ситуацію. Розподіляю учнів на невеликі групи,
кожна з яких виконує окреме завдання. Під час такої організації навчальної
діяльності учні здійснюють планування, обговорення і вибір способів
вирішення навчально-пізнавальних завдань, взаємоконтроль і взаємооцінку.
Наприклад, при вивченні теми «Лицеве декоративне мурування», даю
учням завдання змурувати стіну товщиною в 1,5 цеглини з елементами
лицевого декоративного мурування, розрахувати кількість цілих та
неповномірних цеглин на 1,5 м2, а також кількість цеглин іншого кольору
(кейс метод), при цьому орієнтую учнів на важливі моменти, на які потрібно
сконцентрувати увагу: товщина горизонтальних та вертикальних швів,
рівність кладки, способи розшивання швів, правильність виконання рисунка
на фасаді, пластичність розчину на всіх етапах мурування та акуратність
зовнішнього вигляду. Учні, в залежності від своїх можливостей,
розподіляють ролі, цим самим даю можливість визначитися лідерам, а також
людям, які здатні брати на себе роль відповідальних «прорабів» та «мулярів з
вищим розрядом».
29
На уроках технології кам’яних робіт використовую міжпредметні
зв’язки, які дають можливість формувати цілісне уявлення про проблему, що
вивчається. При вивченні теми «Приготування розчинових сумішей для
мурування» даю завдання учням підготувати інформацію з матеріалознавства
про склад та властивості зв’язуючих, заповнювачів з хімії, про хімічні
реакції при поєднанні їх з водою, а на уроці поєднуємо знання зі
спецтехнології та математики при розрахунках кількості потрібних
матеріалів для приготування 1м3 готового розчину.
Учні, які не змогли підготувати з тих чи інших причин інформацію,
слухаючи своїх колег, мають можливість коментувати почуте з власних
спостережень.
Активна позиція учня в ситуації критичного аналізу інформації,
здобутої з різних джерел, має важливе значення для підвищення
ефективності його навчальної діяльності.
Отже, основним завданням для кожного педагога - це здатність
підключити учня до активної та самостійної діяльності, поставити його в
позицію суб'єкта цієї діяльності, дати щиру віру у його можливості, рівні
умови оволодіння професією.
Така зацікавленість за певних умов може перерости в стійкий інтерес
до знань чи предмета, а у майбутньому до чітких умінь і навичок, що дає
країні соціально зрілу особистість.
30
ЛісовецькаКлавдія Ростиславівна,
викладач спец предметів,
(Маневицький професійний ліцей)
«Найважливіше завдання
цивілізації є –
навчити людину мислити»
Томас Едісон.
31
При викладанні спецдисциплін застосовую уроки проблемного
навчання. Наприклад, при вивченні теми з ПДР «Технічний стан
транспортних засобів», ставлю проблемне питання «Чи впливає технічний
стан транспортного засобу на демографічну ситуацію в країні?». На
передодні уроку задаю учням завдання випереджувального характеру:
визначити несправності, при яких заборонений подальший рух транспортних
засобів; вказати причини несправностей при яких заборонений подальший
рух транспортних засобів. Інформацію представити у вигляді презентації.
33
Розвиток особистості як суспільно-соціальної істоти особливо активно
здійснюється в середньому і старшому підлітковому віці. І насамперед у цей
період особливо важливим є процес соціалізації підлітка.
Суть соціалізації полягає у відповідності адаптації людини в умовах
конкурентного суспільства.
У процесі засвоєння та подальшого розвитку індивідумом
соціокультурного досвіду, трудових навичок, знань, норм, цінностей та
традицій відбувається включення його в систему суспільних відносин і
формування у нього соціальних навичок.
Я вважаю, що завдання соціологізації легко можуть бути розв’язаними
на уроках німецької мови, які є одночасно і ціллю, і способом навчання. Тут
на допомогу викладачеві приходять сучасні інтерактивні технології.
Інтерактивне навчання спонукає учнів до дії, активізує розумову
діяльність, вчить мислити та приймати рішення. Вже з перших хвилин уроку
я намагаюся спонукати учнів до роботи, тому використовую такі види роботи
як мозковий штурм або асоціативні схеми. Це активізує цікавість, мотивацію
та розширює кругозір учнів.
Форми роботи на уроці німецької мови: «Навчання в команді»,
«Ажурна пилка», «Круглий стіл», «Інтерв'ю».
36
компетентність, соціальну спрямованість і можливість задовольняти особисті
й суспільні потреби особи із професійним рівнем, який відповідав би
міжнародним вимогам і стандартам.
Офіційним документом, що відображає європейську класифікацію
компетентностей, є звіт з міжнародного проекту «Налаштування освітніх
структур в Європі», спрямований реалізувати цілі Болонської декларації. У
межах цього проекту зазначено набір компетентностей, набутих у результаті
першого й другого навчальних циклів, які поділяються на загальні та
професійні [2].
Компетентності є динамічною комбінацією знань, умінь, навиків і
здібностей. Формування й розвиток компетентностей є метою будь-якої
освітньої програми. Компетентності формуються в різних розділах дисциплін
і оцінюються на їхніх різних стадіях. Вони можуть поділятися на
компетенції, що відносяться до предмету навчання (професійні), й загальні
компетенції (незалежні від змісту програми навчання).
Компетентнісний підхід покладено в основу наказу Міністерства освіти
і науки України «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних
досягнень учнів в системі загальної середньої освіти» від 5.05.2008 р. № 371
(цей наказ стосується також студентів вузів ІІ рівня акредитації), де
наводяться такі поняття:
освітня компетенція – сукупність взаємопов’язаних смислових
орієнтацій, знань, умінь, навичок і досвіду діяльності студента відносно
певного кола об’єктів реальної дійсності, необхідних для здійснення
особистісної і соціально значущої продуктивної діяльності,
компетенція – це суспільна норма, вимога, яка сама по собі не є
характеристикою індивіда; нею вона стає у процесі засвоєння і рефлексії
студента, перетворюючись на компетентність [1].
Компетентність – складне особистісне утворення, що інтегрує
відповідно до вимог певної діяльності знання, уміння, навички, особистісний
досвід її виконання, ставлення до процесу, результату, вона створює
передумови активних самостійних дій. Тому компетентність не зводиться
тільки до знань, окремих умінь і навичок, а належить до складних умінь і
якостей особистості [1].
Проте головною причиною неналежного формування загальнонаукових
компетентностей студентів (майбутніх молодших спеціалістів) у процесі
навчання у вищому закладі освіти є суттєві прогалини у знаннях по
закінченню навчання в школі, які студенти самостійно, без підтримки і
допомоги викладача не в змозі ліквідувати.
Саме викладачі повинні створювати під час вивчення будь-якого
предмету чи дисципліни необхідні умови для розвитку компетенцій
студентів у вищих навчальних закладах. Для цього мають використовуватися
різноманітні форми організації навчальної діяльності: семінари, конференції,
лекції, практикуми, що включають у себе розв’язування тестів та
з’ясовування завдань, навчально-дослідницьку діяльність, екскурсії та інше.
37
Але завжди при використанні різноманітних форм організації навчальної
діяльності націлювати студентів на самоосвіту, саморозвиток,
самовдосконалення, самовідповідальність.
Також важливу роль відіграє куратор. Куратор виконує дуже важливі й
відповідальні завдання. Він організатор виховної роботи в групі і наставник
студентів, організовує і виховує студентський колектив, об'єднує виховні
зусилля вчителів, батьків і громадськості.
Успішна виховна робота не можлива без згуртованого колективну.
Саме через колектив, куратор впливає на ставлення студентів до навчальних
обов'язків, до суспільно корисної праці, на їхню дисципліну та успішність.
Завдання усього педагогічного колективу коледжу – підготувати
висококваліфікованих спеціалістів, основними рисами яких повинні бути
високий професійний рівень знань, уміння й бажання брати на себе
відповідальність під час прийняття рішень, здатність у рамках своєї посади
стимулювати працю та соціальний розвиток колективу тощо.
Досвід свідчить, що лише за умов координації зусиль усього
педагогічного колективу, зосередження його уваги на вирішенні конкретної
педагогічної проблеми можна значно підвищити ефективність і
результативність навчально-виховного процесу.
Працюючи над реалізацією методичної проблеми, викладачі дбають
про формування ключових компетенцій: ціннісно-смислової,
загальнокультурної, навчально-пізнавальної, інформаційної, комунікативної,
соціально-трудової, особистісного самовдосконалення.
Питання формування професійної компетентності майбутніх фахівців є
надзвичайно актуальним, так як сучасний ринок праці потребує
кваліфікованих конкурентоспроможних фахівців, здатних до сприйняття та
використання на практиці нових наукових ідей, технічних інструментів та
методів сучасного виробництва. Все це вимагає від вищого навчального
закладу підготовки конкурентоспроможного молодого фахівця.
Сучасна економічна ситуація потребує наявності у спеціаліста не
тільки глибоких професійних знань і навичок швидкого оволодіння новітніми
технологіями, а й уміння прогнозувати та орієнтуватися в складних
виробничих і суспільних ситуаціях, приймати відповідальні рішення тощо.
Підготовка фахівця, який здатний по закінченню вищого навчального
закладу успішно здійснювати професійну та подальшу навчальну діяльність,
який володіє компетенціями у відповідній галузі знань за певною
кваліфікацією, має світоглядні, морально-етичні та громадські якості, багато
в чому залежить від професійної компетентності самого викладача.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:
Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження
критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів в системі загального
середньої освіти» від 05.05.2008 р. № 371.
38
Левківська С. М. Формування фахової компетентності майбутніх
медичних сестер як наукова проблема // Вісник Житомир. Держ. Ун-ту
ім..Івана Франка.–2014.–№73.–С.124–131.
Волкова Н.П. Педагогіка: посібник для студентів вищих навчальних
закладів / Н.П Волкова. – К.: Видавничий центр «Академія», 2002. – 576с.
Овчарук О.В. Розвиток компетентнісного підходу: стратегічні
орієнтири міжнародної спільноти / Компетентністний підхід у сучасній
освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої
політики / Під заг. ред. О.В. Овчарук. – К.: ―К.І.С‖, 2004.
Вступ
В професійно-технічній освіті на перший план
висувається завдання створення умов, які
забезпечують усебічний розвиток творчого потенціалу
особистості учня.
Одним із таких підходів підвищення якості
підготовки кваліфікованих робітників є організація
цього процесу на засадах модульно-компетентнісного
навчання.
Я працюю в Маневицькому професійному ліцеї
менше десяти років майстром виробничого навчання
за професіями «Штукатур, маляр», а останні два роки ще й викладачем з
технології будівельних робіт.
На мою думку, сучасні педагоги повинні адаптуватися до оточуючого
середовища, розвиватися, навчатися та допомогти учням соціалізуватися в
цьому ж середовищі, а дечому нам необхідно навчатися й у них.
39
Мій підхід до навчання для соціалізації учнів на уроках
Під час роботи проводжу такі уроки та використовую такі методи, як:
вправи, рольові ігри, бінарний урок, аналіз конкретної виробничої ситуації,
рольові ігри, та інші.
Обов’язково на уроках виробничого навчання наголошую учням на
дотримання правил охорони праці, на організацію робочого місця,
дбайливого ставлення до обладнання та інструментів. Наводжу приклади, що
може статися на робочому місці при недотриманні інструкцій, як незручно
працювати занехаяним обладнанням та інструментами, про продуктивність
праці при неправильно організованому робочому місці, та інше.
40
Я завжди звертаю увагу учнів на культуру спілкування між молодими
та старшими людьми, між керівниками та підлеглими, навіть між самими
учнями або працівниками.
Підчас роботи, в основному, використовую нестандартні уроки.
Переконаний, що саме під час таких уроків, забезпечується більш міцне і
змістовне вивчення та засвоєння учнями навчального матеріалу,
стимулюється навчальна діяльність учнів та невимушене спілкування учнів і
викладача.
41
навчання. Мені легше зорієнтуватися на що необхідно приділити більше
уваги та часу, а що, можна лише згадати.
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА:
Герд Леонгард. Технології проти людини, режим доступу:
https://bookz.ru/authors/gerd-leongard/tehnolog_101/page-3-tehnolog_101.html
Соціалізація особистості: сутність, агенти, етапи, режим доступу:
https://pidruchniki.com/17910211/sotsiologiya/sotsializatsiya_osobistosti_sutnist_
agenti_etapi
Краснова Н.П., Харченко Л.П., Пігіда В.М. Соціалізація особистості,
Луганськ, 2010 рік, режим доступу:
http://dspace.ltsu.org/bitstream/123456789/525/1/11Np.pdf
Вікіпедія, режим доступу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%
D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F
Соціалізація особистості, режим доступу:
http://politics.ellib.org.ua/pages-11101.html
Поняття особистості. Соціалізація особистості, режим доступу:
https://studfile.net/preview/5835467/page:6/
Соціалізація особистості, сайт Навчальні матеріали онлайн, режим
доступу:
https://pidruchniki.com/12991010/sotsiologiya/sotsializatsiya_osobistosti
Соціальне середовище та соціалізація особистості, режим доступу:
https://www.bestreferat.ru/referat-149925.html
44