Professional Documents
Culture Documents
Організація і Зміст Виховної Діяльності в Закладі Професійної (Професійно-технічної) Освіти (Інструктивно-методичний Порадник)
Організація і Зміст Виховної Діяльності в Закладі Професійної (Професійно-технічної) Освіти (Інструктивно-методичний Порадник)
Організація і Зміст Виховної Діяльності в Закладі Професійної (Професійно-технічної) Освіти (Інструктивно-методичний Порадник)
ОРГАНІЗАЦІЯ І ЗМІСТ
ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
В ЗАКЛАДІ ПРОФЕСІЙНОЇ
(ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ
Інструктивно-методичний порадник
Відповідальна за випуск:
ЗОЯ ПАРФЕНЮК, директор Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у
Волинській області.
Укладач:
Світлана ЮРЧЕНКО, методист Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти
у Волинській області.
Рецензенти:
Ірина НИКИТЮК, завідувач відділом виховної роботи Волинського інституту
післядипломної педагогічної освіти
Інна СЕМЕНЮК, заступник директора Навчально-методичного центру професійно-технічної
освіти у Волинській області.
2
ЗМІСТ
1 Виховна робота: 4
Нормативні документи 4
Організація виховної роботи в умовах викликів сьогодення 4
Орієнтовне планування роботи класного керівника в умовах офлайн / онлайн 10
навчання, методичні рекомендації
2 Національно-патріотичне виховання: 12
2.1 Нормативні документи 12
Закони про декомунізацію 12
Державна символіка 12
Державні, національні свята, пам’ятні дати
13
2.2 Допоміжні матеріали 14
Інформаційно-методичні матеріали з національно-патріотичного виховання 14
Методичні матеріали Українського інституту національної пам’яті 14
Інтернет-ресурси з національно-патріотичного виховання 15
Використання загальноукраїнського компоненту виховання патріотизму,
15
методичні рекомендації
Використання регіонального компоненту виховання патріотизму, досвід закладів
17
ПТО Волинської області
3 Європейські клуби:
21
актуальні питання організації діяльності
4 Гурткова робота:
26
методика організації
3
1.ВИХОВНА РОБОТА
НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ
Базові:
Конституція України, 28.06.1996 р. редакція від 21.02.2019 р.
Закон України «Про освіту», 05.09.2017 р. № 2145-VIII.
Закон України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», 10.02.1998 р., № 103/98-
р, редакція від 01.01.2019 року.
Закон «Про повну загальну середню освіту», 16.01.2020 р. № 463-ІX, редакція від
01.08.2020 р., 764-ІХ
Основні:
Орієнтовне положення про організацію і проведення виховної роботи в професійно-
технічних навчальних закладах МОН України, наказ МОН України № 257 від 16 квітня 2002
року.
Методичні рекомендації щодо організації та проведення виховної роботи в професійно-
технічному навчальному закладі, лист МОН України № 1/9-252 від 09 липня 2001 року.
Програма «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних
закладів України», наказ МОН України № 1243 від 31 жовтня 2011 року.
Програма «Нова українська школа» у поступі до цінностей. Рекомендовано до друку
Вченою радою Інституту модернізації змісту освіти МОН України, протокол № 22.1/10-3356
від 27 серпня 2018 р.
Супутні: урядові документи, положення про організацію діяльності виховних служб, концепції
щодо організації діяльності з різних напрямків виховання, методичні листи з рекомендаціями
організації виховної роботи в навчальні роки, тощо
4
Зникнення і поява нових професій викликає розгубленість, невлаштованість, призводить
до зниження самооцінки, недосяжності життєвого та кар’єрного успіху, відповідно веде до
депресії.
Отож, із старим багажем знань ми не зможемо якісно та ефективно організувати виховну
діяльність, не зможемо допомогти здобувачам освіти стати успішними і затребуваними у житті.
Зміст виховної роботи має бути переорієнтовано з виховання особистості за напрямками
виховання на виховання особистості на компетентнісній основі через формування соціально-
комунікативних/м’яких навичок на основі ціннісних орієнтирів.
Наступний виклик. Враховуючи сьогоднішні зміни щодо поширення коронавірусної
хвороби традиційні масові виховні заходи не можна проводити, вони порушують дотримання
протиепідемічних правил на період карантину у зв’язку з поширенням корона вірусної хвороби
– дотримання соціальної дистанції; не варто використовувати і групові форми роботи, бо маємо
мімізувати контакти між здобувачами освіти.
Нові умови та виклики вимагають змін у підходах щодо вибору форм, методів, прийомів
організації роботи із здобувачами освіти. Так, до прикладу, ми маємо навчити учнів працювати
в команді, але тепер постає питання - як це організувати, не порушивши рекомендації МОЗ?
Насиченість інформаційного простору інформацією переорієнтовує нашу роль в подачі
інформації. Здобувачі освіти за допомогою пошукових систем можуть легко віднайти потрібну
інформацію. Тому тепер наше завдання підказати, що не вся отримана інформація може бути
правдивою, вона може бути фейком. Тому маємо навчити, як розрізнити достовірну
інформацію від фейків, підказати як вибрати інформаційні джерела, яким можна довіряти, як
правильно оцінити достовірність інформації.
Швидкі зміни вимагають від людини стати мобільним в усьому. Отже людина має
вчитися все життя, бути готовою до змін у світі, навчитися жити у світі змін.
Це і є наше завдання.
А тепер більш детально що маємо робити? Як організувати виховну діяльність в умовах
цих змін?
5
проекти й уміє знайти вихід із певної ситуації. Роботодавцю не захочеться мати в штаті
сварливого, незібраного працівника, робітника, ніхто не дасть підвищення людині, яка
регулярно кричить на підлеглих, а потім пояснює, що «зірвався» та «такий вже характер».
Гнучкі навички передбачають уміння справлятися зі своїми емоціями й слабкостями,
бути відповідальним і уміти брати на себе відповідальність, бути пунктуальним і
стресостійким, вміти знаходити мову, а не конфліктувати, працювати командою.
На слайді ви бачите умовний поділ гнучких навичок на комунікативні, управлінські,
навички, що стосуються мислення. Прогляньте, перераховувати за браком часу не буду.
В підсумку – це володіння навичками так званих 4-х К:
креативність здатність створювати і знаходити нові оригінальні ідеї, успішно
вирішувати поставлені завдання нестандартним чином, вирішувати проблеми.
критичного мислення, не потонути в інформаційній лавині, не піддатися маніпуляціям,
приймати зважені рішення та відстоювати їх.
комунікативні - навички ефективного спілкування, легкість встановлення контакту,
підтримання розмови, вміння домовлятися і наполягати на своїх законних правах.
командна робота - це міжособистісна комунікація, здатність вирішувати конфлікти,
управлінські здібності.
Покоління Z:
Ще один виклик для нас - зміна покоління, який також потрібно враховувати у своїй
діяльності – це зміна покоління. Кожні 20-25 років у світі відбувається зміна поколінь. Людей
кожного покоління об'єднують спільні цінності та особливості поведінки.
Нинішнє покоління, народжене з 2005 року по теперішній час, називають поколінням
Z, покоління ЯЯЯ, цифрове покоління, центеніали. Вони з’явилися на світ в епоху
Інтернету, тому не уявляють життя без нього.
Характерні особливості покоління Z:
Це покоління інтернету та сучасних технологій. В пріоритеті онлайн спілкування, в них
немає кордону між реальністю і віртуальністю, а тому легко піддаються маніпулюванню.
Це покоління відрізняється відсутністю чітко визначеної життєвої позиції, їх
не мотивують гроші та кар’єрне зростання.
Вони менш орієнтовані на ідеологію, розуміють цінність свободи, з розвиненим
почуттям власної гідності, прагнуть до самореалізації.
Вони не самостійні і потребують аби їм вказували на те, чим вони мають займатися.
Волелюбні, їх не можна примушувати до будь-чого, вони ніколи не будуть робити те,
чого не забажають самі. Їм важливо аби до їхньої думки дослухалися.
Люблять вчитися, швидко засвоюють нові знання, великі обсяги інформації, здатні до
багатозадачності, але при цьому розсіяні.
Мають кліпове мислення, засноване на візуальних образах, сприймання через короткі
яскраві образи. Більше люблять дивитися, а не читати, тому віддадуть перевагу інфографіці.
Серед них багато гіперактивних, їм важко зосередитися, не люблять повертатися до
однієї справи кілька разів, тому приймають рішення остаточно. Агресивні в підлітковому і
юнацькому віці, їхні почуття – це смайли, статуси, емоджи.
Переважну більшість знань вони отримують з Інтернет-ресурсів. Однак, їх кругозір
досить поверхневий. Все, що вони дізнаються в режимі онлайн несе виключно ситуативний
характер. Відрізняються своєю креативністю, обожнюють знаходити рішення зі складних
ситуацій, розв’язувати найскладніші задачі.
Мають схильність до капризів та істерик, прагнуть, аби все було виключно так,
як скажуть вони. Мають яскраво виражений егоїзм, нарцисизм, постійно роблять «селфі».
Вони мандрівники, прагнуть до усього нового та невідомого, почуття небезпеки
відсутнє, головне - це емоції, які вони зможуть пережити.
Відповідально ставляться до здоров’я, виступають проти поганих звичок.
Вірять у мир у всьому світі, прагнуть вирішувати екологічні та соціальні проблеми.
6
Толерантні, для них мова, національність, раса, матеріальний стан, стать співрозмовника
не важливі.
Відкидають соціальні обмеження, не схильні до субординації, хочуть різноманітності у
своєму житті й кар'єрі, виступають проти дресс коду, мінімалісти у речах, мобільні, легкі на
підйом.
Вчитель для них перестав бути джерелом освіти, він мудрий провідник в океані
інформації.
Щоб завоювати увагу зетів їх потрібно мотивувати. Все, що вони роблять, потребує реакції
оточуючих, байдуже негативної чи позитивної. Головне — це увага до їхньої особистості.
Всі завдання, які ставляться перед цим поколінням, потрібно формулювати чітко
та детально. За кожне виконане — одразу давати винагороду. Вони не люблять працювати
на майбутній результат, їм необхідна мотивація за кожне виконане завдання.
Незважаючи на те, що зети індивідуалісти, вони так само обожнюють тусовки
і коворкінги (колективний офіс), тому їх завжди треба залучати до командної роботи.
Щоб їхня праця давала найкращий результат, необхідно давати їм творчі завдання,
максимально цікаві.
При спілкуванні необхідно враховувати всі особливості, що характерні цьому поколінню,
зважати на події, що могли вплинути на людину. Завдяки цьому, можна буде уникнути
можливих конфліктів та зберегти чудові відносини один з одним.
Вправа «Зона стійкості». Підготуйте аркуш паперу і ручку. За браком часу озвучувати не
будемо, за бажанням це зробимо в кінці вправи.
Кожна вправа СЕЕН практики має займати від 20 до 40 хвилин і складатися з п’яти
частин:
1. «Розігрів».
2. Презентація / обговорення.
3. Вправа на осмислення.
4. Рефлективна практика.
5. Підсумки.
7
Виконуючи вправу «Зона стійкості» маємо навчитися ми, або навчити наших учнів:
- дізнатися про три зони;
- навчитися розпізнавати, в якій зоні вони перебувають у заданий момент;
- опанувати навичку повертатися в зону стійкості.
1.Розігрів: Без поспіху дослухайтеся до самовідчуттів у своєму тілі. Подумайте, який у
вас зараз запас енергії, як ви себе почуваєте: важче, легше, тепліше, холодніше, розслаблено й
добре чи напружено й нервово. Запрошую вас дослухатися до свого тіла. Чи помітили якісь
зміни у своєму тілі? Напишіть збоку аркуша: так / ні, назвати зміни, які відчули (обговорення).
2. Презентація / обговорення.
У цій частині уроку презентується і обговорюється концепція зони стійкості, зони
збудженості та зони пригніченості.
Намалюйте горизонтально дві лінії на віддалі 3 сантиметрів одна від одної. Між цими
горизонтальними лініями намалюйте хвилясту криву, що йде вгору-вниз. Вона не повинна
перетинати верхню і нижню лінії.
Цей малюнок зображує як ваше тіло почувається протягом дня: іноді більш збуджено,
іноді пригнічено, а деколи втомлено й знесилено.
Посередині, між лініями – це зона стійкості.
Зона стійкості – це стан, коли наш розум і тіло почуваються комфортно. Зону стійкості
можна ще назвати «надійна зона» або «все гаразд». Людина перебуває в цій зоні тоді, коли
почувається добре. Тут вона переживає цілий ряд емоцій та відчуттів, але її тіло почувається
здоровим, вона здатна приймати зважені рішення. Людина може переживати «нормальну
злість» або «нормальний сум» і все одно залишатися в зоні стійкості, в зоні «все гаразд».
Учням можна пояснити, що «стійкість» означає здатність давати собі раду з труднощами
й відновлюватися після них, а також наявність внутрішньої сили та твердості.
У зоні стійкості ми здатні давати собі раду зі щоденними стресами (це ваша хвиляста
лінія).
Проте, стрес здатен посунути людину із зони стійкості в зону збудженості або зону
пригніченості.
Верхня лінія – це зона збудженості. У зоні збудженості ми почуваємося тривожними,
заведеними, нервовими, сердитими; тіло втрачає збалансованість, нам стає важко зосередитися,
засвоювати нову інформацію, приймати зважені рішення.
Нижня лінія – це зона пригніченості. У зоні пригніченості ми почуваємося втомленими,
«розрядженими», байдужими до улюблених занять, невмотивованими – і нам важко навчатися,
працювати, вирішувати проблеми, робити обдуманий вибір.
3. Вправа на осмислення.
А тепер давайте по практикуємо, як це перебувати у зоні збудженості / зоні
пригніченості.
Іноді стаються такі речі, які змушують людину почуватися в небезпеці. Намалюйте
символ на позначення стресу, можна придумати любий символ стресу. В нашому випадку
намалюйте символ стресу «корона вірус», він вибив нас із зони стійкості і позначте, де ви
опинилися, коли почалася пандемія і ми перейшли на дистанційну форму роботи: в зоні
збудженості – зробіть позначку на верхній лінії, в зоні пригніченості – позначка на лінії нижній.
А тепер пригадайте і запишіть, як ви почувалися фізично
-в стані збудженості? – були сердиті / засмучені / нервові / стривожені / налякані;
- в стані пригніченості? – сумні / втомлені / самотні / безсилі.
А тепер подумайте і запишіть, що ви зробити, щоб повернутися в зону стійкості?
Справилися? Можливо хтось хоче озвучити ланцюжок дій: самопочуття у стані
збудженості чи пригніченості, які були ваші дії, щоб повернутися в зону стійкості? За
бажанням.
8
4. Підсумки. Підводячи підсумки можна поставити такі запитання.
Дайте відповіді про себе на такі запитання:
Як гадаєте, за якими ознаками можна розпізнати людину в зоні збудженості? в зоні
пригніченості?
Якими ще словами можна описати стійкість?
Як гадаєте, чи кожна людина час від часу потрапляє в зону збудженості? в зону
пригніченості?
Що з того, що ми сьогодні вивчили, ви б хотіли запам’ятати, бо воно може стати
в нагоді?
Чи сподобалася вправа? Чому вона вас навчила?
9
ОРІЄНТОВНЕ ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА
В УМОВАХ ОФЛАЙН / ОНЛАЙН НАВЧАННЯ
10
Розділ «Індивідуальна робота із здобувачами освіти»:
Проведення індивідуальної роботи з окремими здобувачами освіти наперед не можна
спланувати. Плануються проблемні напрямки індивідуального консультування за результатами
спільного з практичним психологом / соціальним педагогом, за потреби, психолого-
педагогічного діагностування чи спостереження (проблеми здоров’я, булінгу, особистої гігієни,
шкідливих звичок, відвідування, тощо). В ході роботи нотується з ким проводилася
індивідуальна робота.
4. Обираючи форми роботи для реалізації виховних цілей і завдань слід дотримуватися вимог:
не порушувати протиепідемічні заходи на період карантину у зв’язку з поширенням
коронавірусної хвороби;
враховувати перебування регіону в зоні епідемічної небезпеки;
враховувати форми організації навчання - змішаного / дистанційного.
При змішаному навчанні використовувати форми виховної роботи режиму офлайн / онлайн,
при дистанційному навчанні - режиму онлайн. За сприятливих погодних умов практикувати
проведення виховних бесід, годин спілкування, учнівських зборів та зібрань, інших заходів на
відкритому повітрі.
5. Класний керівник веде облік виховної роботи згідно п 5.3 Орієнтовного положення про
організацію виховної роботи в професійно-технічних навчальних закладах з відміткою
«онлайн» в разі використання такого режиму роботи в умовах змішаного навчання,
«дистанційно» в умовах дистанційного навчання
11
2. НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ
2.1. НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ
«Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років» (Закон від 9
квітня 2015 року № 315-VІІІ), посилання: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/315-19
ДЕРЖАВНА СИМВОЛІКА
«Про Державний Гімн України», Закон України від 06.03.2003 року № 602 – ІV, посилання:
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/602-15
«Про Державний Герб України», постанова Верховної Ради України від 19 лютого 1992
року № 2137 – ХІІ, посилання: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2137-12
«Про Державний прапор України», постанова Верховної Ради України 28 січня 1992 року №
2067 – ХІІ, посилання: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2067-12
«План заходів щодо популяризації державних символів України, виховання поваги до них у
суспільстві», розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 року № 954-р.,
посилання: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/954-2016-%D1%80
12
ДЕРЖАВНІ, НАЦІОНАЛЬНІ СВЯТА, ПАМ’ЯТНІ ДАТИ
8 травня «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-
День 1945 років», пункт 1.2., Закон України від 9 квітня 2015 року № 315-VІІІ
пам’яті та http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/315-19
примирення
9 травня «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-
День перемоги 1945 років», пункт 1.3., Закон України від 9 квітня 2015 року № 315-VІІІ
над нацизмом http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/315-19
у Другій світовій
війні
23 серпня «Про День Державного Прапора України», Указ Президента України від
День 23 серпня 2004 року № 987/2004.
Державного http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/987/2004
прапора
14 жовтня «Про День захисника України», Указ Президента України від 14 жовтня
День 2014 року № 806/2014.
захисника http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/806/2014/print1390327040845824
України
28 жовтня «Про День визволення України від фашистських загарбників», Указ
День Президента України від 20 жовтня 2009 року № 836/2009.
визволення http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/836/2009
України
від нацистських
загарбників
6 грудня «Про День Збройних Сил України», постанова Верховної Ради України
День від 19 жовтня 1993 року № 3528 – ХІІ.
Збройних Сил http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3528-12
України
13
2.2. ДОПОМІЖНІ МАТЕРІАЛИ
ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
З НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
УКРАЇНСЬКОГО ІНСТИТУТУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ
14
Вебсайт Українського інституту національної пам’яті, «Майдан: усна історія»,
посилання: http://www.memory.gov.ua/page/maidan-usna-istoriya
ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ
З НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ
ВИКОРИСТАННЯ
ЗАГАЛЬНОУКРАЇНСЬКОГО КОМПОНЕНТУ ВИХОВАННЯ ПАТРІОТИЗМУ
(за матеріалами напрацювань творчої групи
заступників директорів з навчально-виховної роботи)
15
6. Оновити експозиції музеїв щодо інформації про учасників антитерористичної операції,
операції об’єднаних сил, волонтерів.
7. Проводити заходи з виховання поваги до Конституції держави, законодавства,
державних символів.
8. Системно здійснювати виховання у здобувачів освіти громадянської позиції, вчити
формувати свою позицію, своє ставлення до події, явища, висловлювати власні міркування.
9. Вивчати пам’ятки мистецтва, архітектури, пропагувати історико-культурну спадщину
українського народу, проводити екскурсійні поїздки по визначних місцях краю, поширювати
інформацію про досягнення співвітчизників та їх внесок у скарбницю світової цивілізації у
сферах освіти, науки, культури, мистецтва, спорту.
10. Дотримуватися єдиного мовного режиму, формувати інформаційно й емоційно
самобутній україномовний простір; через мовне посередництво долучати здобувачів освіти до
різних масивів національної культури.
11. Поєднувати різні напрямки, засоби, методи виховання у процесі навчання і
позакласної діяльності, практикувати інтерактивні форми роботи, впроваджувати форми і
методи виховної роботи, що лежать в основі козацької педагогіки.
12. Застосовувати особистісно орієнтований підхід, проблемно-пошуковий метод,
проектні технології, максимально використовувати потенціал творчих здібностей та обдарувань
вихованців.
13.Засобами змісту навчальних предметів формувати у здобувачів освіти якості, що
характеризуються ціннісним ставленням особистості до українського народу, Батьківщини,
держави, нації, самої себе, природи, праці, мистецтва, а саме:
На уроках історії використовувати порівняльно-історичні відомості про переривання
державності в інших європейських країнах, а також на історичні обставини, які призводять до
переривання державності; акцентувати увагу на патріотизмі і моральності діячів визвольного
руху, на людській якості, як самопожертви в ім’я нації та держави; звертати увагу на те, що
підносить український народ до вершин цивілізації, визначає його заслуги перед людством;
домогтися усвідомлення спільності інтересів усіх етносів українського народу в розбудові
України.
На уроках української мови і літератури засобами художнього твору формувати
духовний світ та світоглядні уявлення, розуміння, що упродовж історії людства українці, як і
інші народи, безпосередньо брали участь у виробленні системи загальнолюдських цінностей,
збагачували світову мистецьку скарбницю художніми шедеврами; проводити дослідження
творчості митців, чиї імена були безпідставно забуті.
На уроках зарубіжної літератури акцентувати увагу на ролі України в житті і
творчості митців зарубіжної літератури, показати особливості втілення української теми в їхніх
творах; під час читання творів зарубіжних поетів в українських перекладах звертати увагу на
майстерність художніх перекладів.
На уроках іноземних мов розвивати уміння презентувати у світі свою країну, культуру і
побут народу, святкові обряди і культурні цінності, національні особливості та реалії життя.
На уроках математики знайомити з іменами та біографіями видатних українських
математиків.
На уроках інформатики на прикладі досягнень українських вчених при розробці
електронної обчислювальної техніки, літакобудування, суднобудування, машинобудування
показати, що на певних історичних етапах вітчизняна наука та індустрія були на найвищих
позиціях на світовому рівні.
На уроках географії залучати в процес вивчення географії здобутки усної народної
творчості, елементи календарної обрядовості, землеробської культури, використання народних
традицій поведінки в природі; проводити заходи, присвячені вітчизняним географам,
економістам, відомим мандрівникам, природодослідникам минулого і сьогодення.
На уроках фізики акцентувати увагу на ролі українських вчених у розвитку науки,
відроджувати забуті імена, розповідати про подвижницьку діяльність українців за кордоном,
які прославили Батьківщину своїми обдаруваннями.
16
На уроках біології, екології, хімії та природознавства розповідати про досягнення
нашої країни в галузі науки, звертати увагу на внесок української науки в розвиток світової
науки.
На уроках фізичної культури знайомити з відомими українськими спортсменами, їх
досягненнями на міжнародній арені.
На заняттях європейського клубу налагоджувати діалог із зарубіжними ровесниками
засобами Інтернету чи проектної діяльності; розвивати уміння співпрацювати і контактувати із
представниками інших країн, презентувати у світі свою країну, акцентувати увагу на значимих
в Україні та відомих у цивілізованому світі вчених, митців, поетів, письменників, насичувати їх
патріотичними емоціями; виховувати відчуття сприймати себе як майбутніх громадян України,
рівноправних партнерів інших європейських країн, покликаних розвивати свою Батьківщину і
збагачувати скарбницю світової цивілізації.
17
наш красний, роде наш прекрасний», «Військове мистецтво Запорізьких козаків», «Зброя
козаків».
18
ДОСВІД ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКОГО ВПУ
Виховання засобами літературного слова
Основний акцент робиться на виховання засобами літературного слова, адже
література має найбільший виховний вплив на особистість. Літературне слово вчить розуміти й
любити прекрасне, збагачує душу позитивними емоціями, заставляє думати, аналізувати, дає
радість і натхнення, розвиває благородні людські якості, допомагає засвоїти багатства духовної
культури. Неабияку роль відіграє також інтерес до особи письменника: сміливість ідей,
проголошених в творах, благородство поглядів, патріотичні почуття - це приклад для
виховання.
Учнів знайомлять із творчим шляхом місцевих поетів, письменників, їх творчим
доробком, духовним подвижництвом, проводяться зустрічі з бувшими випускниками, які
володіють майстерністю літературного: «Зустріч з поетами Володимирщини», вечір-інтерв’ю з
поетесою Володимирщини Інною Сокальською. Проводяться літературні свята, флешмоби
«Говори українською», «Одягни вишиванку-підтримай рідну мову», уроки «Людської пам’яті
мости», конкурси читців поезії, відзначення Дня української писемності, заходи з відзначення
ювілейних дат українських письменників.
19
дню поминання полеглих за Україну в усіх війнах та боях, реалізовується проект «Видатні
українці».
Досвід з виховної роботи областей України на сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту
освіти», розділ Освіта / позашкільна освіта та виховна робота / банк досвіду виховної роботи,
посилання: https://imzo.gov.ua/osvita/pozashkilna-osvita-ta-vihovna-robota/bank-dosvidu-vihovnoyi-
roboti/
20
3. ЄВРОПЕЙСЬКІ КЛУБИ, АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ
(за матеріалами обласної секції координаторів європейських клубів)
21
світової спільноти, держав-членів Північноатлантичного альянсу. Приєднання до держав-
членів НАТО забезпечить створення системи колективної безпеки, буде стримуючим фактором
щодо агресивних планів агресивних країн.
4). Програма «НУШ» у поступі до цінностей рекомендує форми роботи, окремі з них
- Сократівські бесіди, Диспути, Моральні дилеми. Брейн-ринг. Колективні творчі
справи. Ділова гра на формування комунікативної компетенції «Деспот»,
- Рольова гра на розвиток комунікативної компетенції «Бесіда з директором».
- Міні-тренінги: «Управління часом», «Ти і твоя самооцінка», «Чому я заслуговую на
повагу», «Формуємо себе», «Самовиховання», «Пізнай себе та інших людей», «Чи вмієш ти
прощати?», «Як працювати з інформацією», «Уроки самопрезентації», «Ти і твоя самооцінка»,
«Формуємо себе», «Мистецтво спілкування», «Долаємо конфлікти», «Естафета командної
взаємодії», «Вчимося поважати себе», «Долаємо конфлікти».
- Метод «Оpen space». Метод «Світове кафе».
- Комунікативні бар’єри. Інтерактивні лекції «Мистецтво публічного виступу: як
говорити, щоб тебе почули».
- Ділові ігри на розвиток уміння аналізувати конфлікт «Скарга», «Вибори директора
школи», «Стратегії і тактики переговорів».
- Метод «П’ять «чому»?».
- Проекти: «Найважливіші функції Української держави», «Людина людині», «Проблеми
природи нашого краю», «Людина як найвища цінність», «Розвиток та становлення гуманізму в
Україні», «Як протистояти антигуманним викликам сьогодення: уміння і навички, які стануть у
нагоді сучасній молодій людині».
- Акція графіті «Крокуємо до Європи».
- Формування «стежки європейської інтеграції».
22
командна робота - навчити міжособистісної комунікації, умінню вирішувати
конфлікти, сформувати управлінські здібності.
6). Організовуючи свою виховну роботи потрібно знати тих, з ким працюєте, на кого
спрямовані Ваші виховні зусилля. Сьогодні ми працюємо із дітьми нового покоління, так
званого цифрового, покоління Z-тів. Тому варто знати характерні риси та особливості,
притаманні дітям цього покоління, для того, щоб правильно обрати методи, прийоми, які
забезпечать досягнення ефективного результату у вирішенні поставлених виховних цілей.
23
3. Можна спитати дитину: що їй більше подобається – усмішка чи сумне обличчя.
Пам’ятайте, ми залежимо від решти суспільства. Тому найкраще, як можна привнести в нього
гармонію, – усміхатися, а не мати забагато формального підходу.
4. Якщо я буду забагато уваги приділяти тому, що я тибетець, тоді ментально ми будемо
знаходити відмінності. Але ми всі – люди, ми завжди маємо відчуваю, що ми однакові, ми
єдині.
5. Молоде покоління – це майбутнє світу. Необхідно розглядати їх як найбільшу цінність.
Мета освіти – створення мирного суспільства, миру для кожного. Для цього необхідно щоби
мозок ширше дивився на світ, а не односпрямовано. Якщо трапляється якась халепа і дивитися
вузько - це може вас деморалізувати. Але якщо дивитися цілісно, то можна побачити: «Ну,
халепа. Буває, це нормально. Це можна подолати». Добросердя дає змогу віднайти цю силу
волі. Якщо розум ширше дивиться на все, будь-які проблеми можна подолати, зберігаючи
спокій розуму.
6. Щоби досягнути щастя для кожної людини, необхідно, щоби було щастя в суспільстві.
Щастя однієї людини повністю залежить від щастя всього суспільства, нам треба дбати про
суспільство, думати про інших. Зараз світ меншає, усе взаємозалежне. Тому в нас з’являється
загальна відповідальність за весь світ.
Брейнрайтинг.
У 1958 р. вчені Йельського університету дослідили, що мозковий штурм знижує
креативність учасників групи. Причини – заборона на критику, говорить один, інші мовчать, а
поки вислухає члена групи, а перебивати не можна, своя ідея губиться.
Альтернатива мозковому штурму – брейнрайтинг.
Термін «брейнрайтінг» введений вченими Інституту Баттеля у Франкфурті. Ця
методика заснована на техніці мозкової атаки, але більший нахил на індивідуальну роботу,
оскільки є такі, які неохоче діляться своїми ідеями на аудиторію.
Кількість учасників від 5 до 15.
Тривалість гри – 30 – 45 хвилин.
24
великий ризик зациклитися на першому вдалому рішенні проблеми, ігноруючи інші
життєздатні ідеї.
Рекомендації секції:
1.Діяльність євроклубу здійснювати з врахуванням завдань Стратегії комунікації у
сфері європейської інтеграції та Концепції вдосконалення інформування громадськості з
питань євроатлантичної інтеграції України, вимог Міністерства освіти і науки України щодо
організації виховної роботи та Рекомендацій головного санітарного лікаря Міністерства
охорони здоров’я щодо дотримання протиепідемічних заходів.
2.При проведенні виховних заходів враховувати виховні цілі щодо формування у
здобувачів освіти гнучких навичок та рекомендацій щодо роботи з цифровим поколінням.
3.Планування роботи клубу здійснювати з врахуванням різних форм навчання
(онлайн/ офлайн / змішана) відповідно до наявної епідемічної ситуації.
4. Підготуватися до віртуального онлайн творчого звіту-аукціону на тему
«Презентація лотів форм, методів, засобів, прийомів роботи європейських клубів з формування
гнучких / м’яких навичок», травень.
5.Провести моніторинг здобувачів освіти з питань визначення рівня:
розуміння, довіри та підтримки щодо зближення з Північноатлантичним блоком
НАТО;
25
поінформованості про європейські цінності та стандарти, підтримки членства України
в ЄС та НАТО.
6.Розмістити на сторінці «Євроклуб» на сайті закладу інформацію: паспорт, статут або
положення про європейський клуб, план роботи клубу на поточний навчальний рік
У кожного учня
є задатки якихось здібностей.
В.Сухомлинський
1. Загальні питання:
1.1. Структуру позашкільної освіти становлять… гуртки, секції, клуби, культурно-
освітні, спортивно-оздоровчі, науково-пошукові об'єднання на базі… професійно-технічних
навчальних закладів. Позашкільна освіта здійснюється за напрямами:
художньо-естетичний, розвиток творчих здібностей, обдарувань, оволодіння знаннями в
сфері вітчизняної і світової культури та мистецтва;
туристсько-краєзнавчий, діяльність з вивчення історії рідного краю, світової цивілізації,
географічних, етнографічних, історичних об'єктів, туризм і краєзнавство;
еколого-натуралістичний, знання про навколишнє середовище, набуття досвіду
розв'язання екологічних проблем, природоохоронна робота;
науково-технічний, розширення наукового світогляду, підготовка до науково-дослідної
роботи, оволодіння сучасною технікою та технологіями;
дослідницько-експериментальний, науково-дослідницька, експериментальна,
конструкторська, винахідницька діяльність;
фізкультурно-спортивний або спортивний, загартування, заняття фізичною культурою і
спортом, набуття навичок здорового способу життя;
військово-патріотичний, підготовка до військової служби;
бібліотечно-бібліографічний, підвищення інформаційної культури, орієнтування у
зростаючому потоці інформації;
соціально-реабілітаційний, підготовка до активної професійної та громадської діяльності,
змістовне дозвілля та відпочинок;
оздоровчий, змістовний відпочинок, оздоровлення;
гуманітарний, розвиток здібностей, обдарувань, практичних навичок, оволодіння
знаннями з основ наук соціально-гуманітарного циклу.
26
Види гуртків:
1) предметні гуртки: учні поглиблюють знання з предметів гуманітарного та природничо-
математичного циклів.
2) гуртки технічної творчості: учні розширюють і поглиблюють свої технічні знання,
виробляють і розвивають уміння, навички експериментування, моделювання, конструювання.
3) колективи художньої самодіяльності та гуртки художньої творчості: учні залучаються
до художньої творчості, розвивають художні смаки, збагачуються духовно.
4) гуртки прикладних навичок і вмінь, в яких можна набути навички роботи з природним
матеріалом, облаштування власного побуту, ведення домашнього господарства (різьблення,
вишивка тощо).
Особи, які відвідують гуртки, клуби, творчі об'єднання називаються вихованцями.
27
3.2. Журнал планування та обліку роботи гуртка. Заповнюється відповідно до інструкції,
зазначеної в ньому. Заводиться для кожної групи гуртка, заповнюється особисто керівником.
Усі записи ведуться чітко, охайно, регулярно, не допускаються виправлення, використання
коректора.
Заступник директора з НВР систематично контролює правильність ведення Журналу, на
сторінці «Висновки і зауваження до роботи гуртка та до ведення Журналу» робить записи щодо
ведення журналу, вказує дату перевірки, зауваження, терміни усунення, підпис.
3.3. План-конспект заняття. При проведенні занять керівник гуртка повинен мати план-
конспект, використовувати наочність, ТЗН тощо (згідно з методичними вимогами до
проведення гурткових занять).
ІV. Додатки:
1. Вимоги до заняття гуртка.
2. Схема-конспект заняття гуртка.
3. Типи занять гуртків.
4. Алгоритм дій щодо організації гурткової роботи в ПТНЗ.
5. Питання щодо самоаналізу заняття гуртка
6. Схема аналізу заняття гуртка.
7. Форма звіту керівника гуртка.
Додаток 1
28
Додаток 2
Дата:
Тема заняття:
Мета заняття (навчальна, розвиваюча, виховна)
Завдання заняття (бажано)
Методи (бажано)
Тип заняття (засвоєння нових знань, умінь та навичок; формування практичних умінь та
навичок; застосування вмінь та навичок; узагальнення; комбінований)
Форма заняття: індивідуальне, групове, фронтальне.
Види занять
Міжпредметні зв’язки (бажано)
Обладнання: таблиці, плакати, посібники, схеми, моделі, роздатковий матеріал,
демонстраційний матеріал, діаграми, література тощо.
Очікуваний результат (бажано)
Хід заняття
(його структура залежить від типу заняття)
І. Організаційна частина:
1. Ведення обліку відвідування.
2. Перевірка готовності вихованців до заняття.
ІІ. Вступна частина:
1. Повідомлення теми, мети заняття, очікуваних результатів.
2. Актуалізація опорних знань.
3. Мотивація навчальної діяльності гуртківців.
ІІІ. Основна частина:
1. Висвітлення керівником матеріалу нової теми.
2. Оволодіння новими теоретичними та практичними знаннями.
3. Залучення учнів до самостійного осмислення нового матеріалу,поточний інструктаж та
самостійна практична робот гуртківців.
Обхід робочих місць з метою контролю правильної організації робочого місця,
дотримання правил техніки безпеки, дотримання послідовності в роботі, якості виконаної
роботи.
4.Підведення гуртківців до узагальнень, висновків.
ІV. Заключна частина.
1.Обґрунтування гуртківцями можливості використання отриманих знань, умінь, навичок
(що нового дізналися? де можна використовувати?).
2. Загальний підсумок заняття із зазначенням його позитивних та негативних моментів.
Виставка робіт.
3. Повідомлення завдань на наступне заняття (якщо є).
4. Рекомендована література (якщо є).
5. Прибирання робочого місця.
29
Мета заняття - основа ефективної діяльності педагога та учнів, що визначає характер їх
взаємодії. Вона реалізується в спільній діяльності всіх учасників навчально-виховного процесу.
В меті заняття формулюється результат, до якого повинні прагнути учасники навчального
процесу, і, якщо вона визначена нечітко, чи педагог погано уявляє собі шляхи та способи її
досягнення, ефективності заняття важко досягти.
Перш ніж сформулювати триєдину мету заняття педагог повинен знайти відповіді на
питання:
- чого має навчити це заняття?
- як допоможе навчальний матеріал в розвитку вмінь та навичок вихованців?
- як вплине на погляди, переконання, почуття, над чим примусить замислитися?
- яке значення цього заняття в загальному процесі освіти і виховання?
Мета заняття: навчальна, розвиваюча, виховна.
Навчальна мета
(навчити, познайомити) - передбачає формування практичної діяльності, уміння
аналізувати, спостерігати. Спрямована на активізацію уяви та фантазії. Типові формулювання:
- навчити, дати уявлення, пояснити, учити, розповісти, розкрити …
- познайомити з інформацією, умовами тощо…
- проконтролювати засвоєння певних (таких) вмінь та навичок, вивчених на попередніх
заняттях…
- сформувати (закріпити) певні (такі) навички та вміння… по даному матеріалу (на
матеріалі цього заняття)…
- розширити або/і поглибити (збагатити) знання (конкретно названі)…
- узагальнити знання, одержувані з різних джерел (в тому числі самостійно)…
Розвиваюча мета
(розвинути) – спрямована на розвиток творчого потенціалу. Типові формулювання:
- розвинути (розкрити) здібності, уяву, пам’ять, увагу…
- розвивати почуття (кольору, світу…)
- формувати практичні навички та вміння…
- удосконалювати вміння та навички…
- забезпечити в ході заняття (розвиток мови учнів, поповнення словникового запасу,
оволодіння…)
Виховна мета
(виховати) – спрямована на виховання загальнолюдських цінностей, нових ідей та
образів.Типові формулювання:
- виховувати почуття…
- прищеплювати…
- сприяти в ході заняття вихованню певних (таких) якостей (понять)…
- для рішення завдань (естетичного, морального, духовного …) виховання …
- з метою рішення завдань (громадянського …) виховання …
- викликати інтерес до інформації , людей, умов взаємодії…
- залучити, заохотити, зміцнити інтерес…
- викликати неприйняття…
Завдання
(бажано). Типові формулювання загального характеру:
- відпрацювати навички…
- виконати операції мислення: пізнання, розуміння, застосування, аналізу, синтезу, оцінки.
30
Навчальні завдання:
• проконтролювати ступінь засвоєння основних умінь і навичок, а також вивчених і
сформованих на попередніх заняттях;
• забезпечити засвоєння наступних завдань…
• сформувати (продовжити формування, закріпити) такі спеціальні вміння й навички, як…;
• сформувати (продовжити формування, закріпити) такі спільні навчальні вміння й
навички, як… на матеріалі даного заняття.
Розвивальні завдання:
• для вирішення завдання розвитку у вихованців… в ході заняття забезпечити виконання
таких завдань…
Виховні завдання:
• сприяти в ході заняття формуванню світогляду ;
• формування екологічного (естетичного…) виховання;
• формувати в дітей загальнолюдський світогляд.
Методи
Метод – це «шлях до досягнення мети», спосіб теоретичного дослідження або
практичного здійснення будь-чого.
Основні методи:
За джерелом передачі та сприйняття навчальної інформації:
— словесні (розповідь, бесіда, пояснення, лекція, інструктаж тощо);
— наочні (демонстрація предметів, явищ, посібників тощо);
— практичні (практична робота, навчальні вправи, ігрові вправи,
екскурсія, похід тощо)
Методи стимулювання інтересу до навчання: пізнавальні ігри, створення цікавої ситуації,
створення ситуації успіху, реалізація виховного потенціалу, ситуації неуспіху, емоційних
переживань.
Методи стимулювання обов’язку відповідальності:
1. Формування переконань у соціальній та особистісній важливості.
2. Висування вимог.
3. Вправи для виконання вимог.
4. Змагальність, заохочення, покарання.
Прийом – частина методу, засіб педагогічних дій у певних умовах. Прийоми не мають
самостійної педагогічної задачі.
31
У гуртках, де передбачена сумісна робота різновікового складу груп одного напрямку
(вокальний, хореографічний), передбачені обов’язкові зведені репетиції, ансамблева робота.
Види занять:
ділова гра, змагання, театралізоване заняття, взаємонавчання вихованців, залік, творчий
звіт, конкурс, рольова гра, концерт, конференція, семінар, екскурсія, салон, мандрівка,
імпровізація тощо.
Міжпредметні зв’язки
зв'язок з якими видами мистецтва можна прослідкувати в ході даного заняття (світова,
українська художні культури, музика, образотворче мистецтво, література…)
Обладнання:
- посібники, газети, журнали, документи тощо;
- дидактичний матеріал, наочний матеріал (схеми, моделі, плакати);
- відеофільми, комп’ютерні диски, аудіо матеріали.
Обладнання повинне відповідати вимогам часу.
Очікуваний результат:
які завдання мають бути вирішені, чого повинні навчитися вихованці.
І. Вступна частина.
1. Організаційний момент - перевірте готовність дітей до уроку, підтримуйте порядок і
дисципліну протягом усього заняття.
2. Повідомлення теми та мети заняття, очікуваних результатів.
Тема, мета заняття повинні оголошуватися обов’язково, назва теми, мета, завдання мають
бути адаптованим до сприйняття дітей.
* Поясніть важливість теми.
* Зробіть мету заняття метою вихованців.
* Формуйте мету, орієнтуючись на потреби та інтереси вихованців.
* Формулюйте конкретні навчальні завдання, якими повинні оволодіти учні.
* Нагадуйте тему, мету і завдання протягом заняття.
* Концентруйтесь на знаннях і уміннях, що відповідають інтересам і потребам вихованців.
3. Актуалізація опорних знань.
Визначте поняття, які треба активізувати у свідомості дітей, щоб підготувати до
сприйняття нового матеріалу.
4. Мотивація навчальної діяльності гуртківців.
При побудові заняття необхідно враховувати три види мотивації:
Соціальну — підняти авторитет дитини серед товаришів, похвалити за старанність у
роботі тощо.
Прагматичну — посилити увагу до дисципліни, інформації, яка буде потрібна при вступі
до ВНЗ, при придбанні спеціальності тощо.
Змістовну - застосування знань у нестандартних ситуаціях, пізнавальні спори, введення
учнів у проблемні ситуації.
32
II. Основна частина
- перевірка в дітей знань та вмінь, які вони вже мають для підготовки до вивчення нової
теми;
- висвітлення керівником матеріалу нової теми (ознайомлення з новими знаннями та
вміннями, показ зразка формування);
- оволодіння вихованцями новими теоретичними та практичними знаннями (вправи на
освоєння нових знань, умінь, навичок за зразком);
- залучення вихованців до самостійного осмислення нового матеріалу, самостійна робота
(перенос засвоєних знань, умінь, навичок у подібну ситуацію, завдання творчого характеру);
- підведення гуртківців до узагальнень, висновків.
Засвоєння нових навчальних компетентностей:
• нові поняття, терміни, способи їх засвоєння;
• визначення пізнавальних навчальних задач заняття (про що діти повинні дізнатись і що
засвоїти);
• самостійна робота та її зміст;
• проблемні та інформаційні питання;
• варіанти вирішення проблеми;
• варіанти закріплення вивченого матеріалу.
Формування навчальних способів діяльності:
• конкретні вміння й навички для відпрацювання;
• види самостійних робіт і вправ;
• способи «зворотного» зв'язку з вихованцями.
Додаток 3
33
Мотивація навчальної Підготовка до свідомого сприйняття матеріалу, стимулювання
діяльності пізнавального інтересу.
Актуалізація опорних Відтворення знань, умінь, життєвого досвіду, необхідного для
знань опанування нового матеріалу. Оцінка рівня підготовленості
вихованців.
Вивчення нового Головний етап заняття – опанування вихованцями нових знань і
матеріалу способів дій.
Первинна перевірка Репродуктивне відтворення вивченого матеріалу; систематизація
засвоєння знань та узагальнення; виконання завдань на вивчення головного в новій
Первинне закріплення інформації; виконання творчих завдань на основі вивченого;
знань первинна перевірка рівня засвоєння й розуміння матеріалу.
Контроль і
самоперевірка знань
Підбиття підсумків Встановлення відповідності між поставленими завданнями та
заняття. Рефлексія результатами, внесення коректив; аналіз навчальної діяльності.
Інформація про Повідомлення обсягу і змісту домашнього завдання, інструктаж
домашнє завдання щодо його виконання.
34
3.Заняття застосування знань, умінь та навичок:
Види навчальних занять: семінар, практична робота.
Мета: засвоєння вмінь самостійно в комплексі застосовувати знання, уміння й навички,
використовувати їх в нових умовах.
5.Комбіноване заняття:
Передбачає досягнення двох або декількох рівноцінних цілей: засвоєння нових знань і
перевірка раніше вивченого матеріалу; засвоєння нових знань і застосування раніше набутих
навичок і вмінь; формування вмінь і навичок та їх застосування на практиці.
Етап заняття Зміст
Організація початку Створення психологічної атмосфери на занятті; підготовка
заняття необхідного обладнання; формулювання мети й завдань заняття,
очікуваних результатів.
Мотивація навчальної Підготовка до свідомого сприйняття матеріалу, стимулювання
діяльності пізнавального інтересу, перетворення змісту навчання на
особистісно значущий.
Перевірка домашнього Опитування в усній формі для визначення глибини розуміння
завдання знань попереднього заняття або змісту інших тем, що пов’язані з
цим заняттям.
Актуалізація опорних Відтворення знань, умінь, життєвого досвіду, необхідного для
знань опанування нового матеріалу. Оцінка керівником гуртка рівня
підготовленості вихованців.
Вивчення нового Опанування вихованцями нових знань і способів дій.
матеріалу
Первинна перевірка Репродуктивне відтворення вивченого матеріалу; систематизація
засвоєння знань. та узагальнення; виконання завдань на вивчення головного в новій
Первинне закріплення інформації; виконання творчих завдань на основі вивченого;
знань. первинна перевірка рівня засвоєння й розуміння матеріалу.
Контроль і
самоперевірка знань
Підбиття підсумків Встановлення відповідності між поставленими завданнями та
заняття. Рефлексія результатами, внесення коректив; аналіз навчальної діяльності.
Інформація про Повідомлення обсягу і змісту домашнього завдання, інструктаж
домашнє завдання щодо його виконання.
Додаток 4
Додаток 5
Питання щодо самоаналізу заняття
1. Тема і тип заняття, його зв’язок із попередніми.
2. Які головні завдання заняття? Якою мірою вони виконані?
3. Чи раціонально використано час заняття?
4. Чи доцільно обрано форми і методи навчання?
5. Які нові форми та методи навчання використано на занятті?
6. Як здійснювався контакт із групою, окремими вихованцями?
7. Ефективність організації самостійної роботи гуртківців.
8. Чи забезпечено цілеспрямованість, оптимальну розумову діяльність вихованців?
9. Чи дотримано правила педагогічного такту, етики, норм взаємин керівника гуртка та
вихованців?
10. Найбільш ефективні елементи, етапи, форми, методи роботи.
11. Чи досягнуто прогнозованого результату заняття?
12. Що із запланованого не вдалося? Чому?
13. Чи зацікавило заняття вихованців?
14. Як працювати над подоланням недоліків?
15. Яка допомога необхідна?
Додаток 6
37
№з/п Питання для аналізу Наявний стан
справ
1 Мета і завдання заняття гуртка:
створення оптимального клімату взаємовідносин
інтеграція навчання з наукою і виробництвом
розвиток інтересу до сучасної техніки, науково-
дослідницької роботи
відродження і розвиток національної культури
взаємозв’язок опорних знань, умінь, навичок гуртка
2 Підготовка до заняття керівника гуртка:
знання матеріалу
підготовка наочних посібників, ТЗН
наявність конспекту
короткий виклад важких питань, визначень, понять на
дошці, плакаті
3 Підготовка учнів до занять гуртка:
наявність необхідного матеріалу, інструментів,
посібників
наявність блокноту, зошиту, в якому записується тема
заняття
вивчення додаткового матеріалу (за рекомендацією
педагога)
наявність у кабінеті, на столах допоміжної довідкової
літератури, малюнків, креслень, схем, діаграм,
бібліографічних показників, словників тощо
4 Початок заняття:
зустріч з гуртківцями
залучення кожного учня до активної роботи на занятті
залучення кожного учня до активної роботи на занятті
огляд основних моментів заняття.
5 Організація пізнавальної діяльності:
організація самодіяльності гуртківців, розвиток інтересу
до самостійної роботи над певною темою
оволодіння практичними навиками і уміннями
послідовне розкриття особистості гуртківців;
уміння визначити основне в змісті.
6 Техніка викладу теоретичного матеріалу:
простота і якість мовлення педагога
змістовність, стислість, яскравість і емоційність викладу
теоретичного матеріалу
використання знань, спостережень, досвіду самостійної
роботи дітей
використання ТЗН, дидактичного матеріалу.
7 Творча направленість занять гуртківців:
залучення гуртківців до подолання труднощів в пошуках
незвичайних варіантів, розвиток нестандартного,
образного, логічного мислення
використання різних способів підвищення інтересу до
теоретичного матеріалу (словесних, наочних,
практичних)
запис в зошитах, креслення схем, обговорення малюнків,
38
деталей, статей по даному матеріалу, тощо
залучення дітей до самостійного пояснення явищ, які
вивчаються, доказів, до побудови висновків по даній темі
застосування захоплюючих прийомів
залучення гуртківців до пізнавальної і дослідницької
діяльності
8 Емоційні контакти:
формування емоційно-вольових рис гуртківців
виховання працьовитості ініціативності, діловитості,
майстерності
знання сильних сторін характеру кожного гуртківця і
стимулювання розвитку цих сторін
уміння помічати успіхи, недоліки, такт в роботі з дітьми
методи заохочування гуртківців (“цікава думка”, “добре
думав” і т.п.)
9 Узагальнення і закріплення теми, яка вивчається:
завдання для перевірки знань, умінь і навичок гуртківців
підхід до аналізу і оцінки занять (робота з усім складом
гуртка, групова, індивідуальна робота)
10 Завдання додому:
рекомендована література для самоосвіти гуртківців.
Висновки________________
Рекомендації____________
39
6 Виховна спрямованість, використання методів
виховного впливу на гуртківців. Виховна, розвивальна
та профорієнтаційна робота на занятті
7 Наукова достовірність матеріалу, використання
сучасних досягнень науки, техніки, промисловості,
мистецтва, екології, зв’язок із подіями сьогодення
8 Різноманітність прийомів навчання (методів праці
гуртківців) на занятті
9 Активність гуртківців у процесі заняття, використання
форм роботи. Розвиток допитливості, творчості,
навичок самостійного мислення
10 Закріплення здобутих знань, вироблення вмінь та
навичок відповідно до профілю гуртка. Повторення
пройденого матеріалу. Наявність міжпредметних
зв’язків
11 Прийоми заохочення й стимулювання гуртківців
12 Знання керівником психологічних особливостей дітей
13 Раціональне використання часу на занятті
14 Формування навичок самостійної роботи з довідковим
та іншим матеріалом. Дослідницька робота
15 Упровадження досягнень педагогічної науки, сучасних
методів навчання і виховання, передового
педагогічного досвіду
16 Використання різноманітних методів навчання
17 Додержання правил техніки безпеки. Проведення
інструктажу
18 Підбиття підсумків кожного етапу заняття
19 Чіткість в організації початку й кінця заняття
20 Рівень вирішення єдиної методичної проблеми закладу
Висновки:
Пропозиції:
Додаток 7
Форма звіту
Звіт
керівника гуртка про виконану роботу за ____ семестр
20__/ 20__ навчального року
1. Аналіз виконання навчальної програми та досягнення поставленої мети.
2. Наповнюваність гуртка та збереження контингенту.
3. Аналіз охоплення учнів (за групами).
4. Аналіз охоплення дітей пільгового контингенту: сироти, напівсироти, діти із
багатодітних сімей, діти-чорнобильці, діти з інвалідністю, із малозабезпечених сімей.
5. Форми і методи інновації, які використовувалися під час навчально-виховного процесу.
6. Організаційно-масова робота (бесіди, екскурсії, виставки, конкурси, свята тощо). Нові
форми.
7. Результативність, творчі досягнення вихованців (участь у міських та обласних
заходах).
8. Робота з обдарованими дітьми, її результативність.
9. Проведення відкритих занять (дата, тема).
10. Методична робота (реферати, розробки занять та виховних заходів).
40
11. Робота з удосконалення педагогічної майстерності (участь у семінарах, педрадах,
засіданнях методичної комісії, використання передового досвіду).
Використана література:
Ладижець І.М., Організація гурткової роботи у професійно-технічному навчальному закладі,
Ужгород, 2015 р., 32с.
Кацинська Л.Л. Виховний процес у сучасній школі, Рівне-1997р., 156с.
Хрипко Л.В., Гурткова робота – один із видів позакласної роботи у навчально-виховному
процесі, Солонянський центр дитячої та юнацької творчості, 2011р.
Нестерчук О.В., Ділова документація керівника гуртка., Чугуївський будинок дитячої та
юнацької творчості, 2014р.
41
родин).
2.сім'ї, у яких виникли складнощі через юридичні проблеми (необізнаність щодо своїх прав
та обов’язків, брак коштів на відновлення документів - прописки, свідоцтва про народження,
оформлення аліментів.
3.сім'ї, в яких виникли психологічні проблеми (труднощів перехідного віку дитини,
повторний шлюб матері чи батька, гіперконтроль з боку батьків, незадоволення потреби в
спілкуванні, насильство з боку одного з членів родини, бездоглядність дитини).
Закон України «Про соціальні послуги» дає визначення поняттю складні життєві
обставини - це «обставини, спричинені інвалідністю, віком, станом здоров’я, соціальним
становищем, життєвими звичками і способом життя, внаслідок яких особа частково або
повністю не має (не набула або втратила) здатності чи можливості самостійно піклуватися про
особисте (сімейне) життя та брати участь у суспільному житті
В постанові Кабінету Міністрів України (від 21.11.2013 № 896) про «Порядок
виявлення сімей/осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах…» до складних
життєвих обставин відносить:
1) жорстоке поводження з дитиною в сім’ї;
2) відсутність постійного місця роботи у працездатних членів сім’ї (особи);
3) відсутність житла, призначеного та придатного для проживання;
4) відбування покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк,
взяття під варту одного з членів сім’ї, насильство в сім’ї у тому числі щодо дитини;
5) тривала хвороба, встановлена інвалідність, у тому числі дітей, вроджені вади
фізичного та психічного розвитку, малозабезпеченість, безробіття одного з членів сім’ї, що
негативно впливає на виконання батьківських обов’язків, призводить до неналежного
утримання дитини та догляду за нею;
6) спосіб життя, внаслідок якого один із членів сім’ї частково або повністю не має
здатності чи можливості самостійно піклуватися про особисте життя та брати участь у
суспільному житті;
7) ухиляння батьків від виконання обов’язків з виховання дитини;
8) відібрання у батьків дитини без позбавлення батьківських прав;
9) стихійне лихо;
10) дискримінація осіб.
В підсумку, перелік складних життєвих обставин, в яких може перебувати дитина, можна
узагальнити наступним чином:
1.складні життєві обставини, спричинені жорстоким поводженням з дитиною, недбале
ставлення до неї, її бездоглядність, залишення дитини в небезпеці, насильство до неї,
насильство в сім’ї, експлуатація дитини, втягування у жебрацтво або протиправну діяльність,
заохочення до споживання алкоголю, наркотичних речовин;
2. складні життєві обставини, спричинені залишенням дитини без батьківського
піклування внаслідок розладу здоров'я батьків, осіб, які їх замінюють, направлення їх на
довготривале стаціонарне лікування чи реабілітацію, зникнення батьків чи осіб, які їх
замінюють, без вісти, ув'язнення батьків, постійна зміна проживання сім’ї, що призводить до
погіршення стану здоров'я дитини, смерть батьків;
3. складні життєві обставини, спричинені проживанням сім'ї у непридатних для життя
умовах, тривалий конфлікт у родині;
4. складні життєві обставини, спричинені проявами девіантної поведінки дитини
(асоціальної, кримінальної, аморальної, аутодеструктивної – суїцидальної, віктимної
(схильність стати жертвою злочину), адитивної);
5. складні життєві обставини, спричинені перебуванням дитини в екстремальній
життєвій ситуації (в зоні міжетнічних чи міжрелігійних конфліктів, аварій, катастроф,
збройних конфліктів) тощо.
У разі отримання інформації про дитину, яка потрапила, перебуває у складних життєвих
42
обставин, чи при виявленні ознак, факторів, що можуть вказувати на ризики щодо їх
виникнення, адміністрація закладу має дотримуватися наступного алгоритму дій:
- забезпечення ефективної взаємодії працівників закладу освіти, спрямованої на раннє виявлення
кожної дитини, яка має ознаки перебування у складних життєвих обставинах, та надання їй
необхідної допомоги відповідно до потреб;
- вивчення ситуації стосовно дитини, яка потребує захисту, та проведення заходів з
попередження, усунення загрози життю і здоров’ю дитини; оцінює ситуацію, потреби дитини
на основі проведення бесіди з дитиною, її батьками, іншими особами, працівниками закладу,
від яких надійшла інформація; аналізує отриману інформацію щодо дитини та виділяє
ймовірні ризики відповідно до переліку ознак та факторів;
- за потреби – проведення медичного огляду дитини чи направлення її до закладу охорони
здоров’я,
- направлення інформації до служб, які забезпечують соціально-правовий захист дітей,
районного, міського відділу, управління освіти;
- формування з числа працівників закладу тимчасової команди індивідуальної підтримки
дитини (для роботи з окремим випадком), визначення повноважень членів команди та
відповідальності за проведення діагностики ситуації, оцінки потреб дитини, яка потрапила в
складні життєві обставини, забезпечення реалізації заходів індивідуального плану роботи з
дитиною; координація діяльності тимчасової команди індивідуальної підтримки дитини, яка
формується керівником закладу;
- розроблення індивідуального плану роботи з дитиною, яка має ознаки потрапляння у
складні життєві обставини; створення умов для реалізації заходів, визначених індивідуальним
планом; максимальне залучення відповідних спеціалістів суміжних галузей місцевого,
районного та обласного рівнів для реалізації індивідуального плану роботи з дитиною та її
сім’єю;
- проводить моніторинг ефективності заходів щодо усунення складних життєвих
обставин, в яких опинилася дитина, результативності просвітницької та профілактичної
роботи.
43
- здійснює візит до помешкання, де проживає дитина з сім’єю, за потреби залучає фахівця із
соціальної роботи до здійснення інспектування;
- забезпечує перегляд плану роботи з дитиною, аналізує вплив послуг на стан дитини:
вирішення проблем, стабілізація ситуації, подолання особистісних криз, налагодження
стосунків з батьками, однолітками, вчителями, соціумом;
- інформує соціального педагога про ознаки чи факти, що свідчать про небезпеку потрапляння
дитини у складні життєві обставини та про вжитті заходи;
- у разі ускладнення або виникнення нових обставин, які впливають на стан дитини, чи
обставин, що загрожують життю і здоров’ю дитини, – вживає негайних дій щодо захисту
дитини, ініціює формування тимчасової команди індивідуальної підтримки дитини,
інформування відповідних установ.
44
Третій алгоритм дій.
У разі якщо за результатами аналізу ситуації підтверджено наявність складних життєвих
обставин і потребу в негайних діях щодо захисту дитини, адміністрація закладу терміново
передає інформацію про дитину, яка опинилася в складних життєвих обставинах, до фахівців із
соціальної роботи центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, інших служб.
Індивідуальний план супроводу дитини, яка потрапила у складні життєві обставини, формується з
урахуванням її проблем, потреб, переваг та обмежень. До індивідуального плану входять заходи, які
базуються на результатах оцінювання, діагностики, спостереження за дитиною. Визначаються
виконавці відповідно до їхніх функціональних обов’язків та терміни виконання.
План заходів за потребою, але не менше одного разу на місяць, переглядається та узгоджується
тимчасовою командою.
Соціальний педагог вивчає соціальний статус дитини, вплив соціуму на її поведінку, інтереси та
здібності, надає інформаційні послуги про позашкільні освітні заклади та вживає невідкладних заходів
щодо активного залучення дитини до гурткової роботи.
Класний керівник (вихователь, куратор, керівник гуртка) забезпечує дитині психологічну підримку,
створює сприятливі мікросередовище і соціально-психологічний клімат у групі, сприяє розвитку
навичок спілкування, допомагає дитині вирішувати проблеми, що виникають у спілкуванні з товари-
шами, педагогами, батьками; надає допомогу у навчальній діяльності, з'ясовує причини низької
45
успішності, забезпечує їх усунення; підтримує постійний контакт з батьками дитини чи особами, які їх
замінюють.
Медичний працівник закладу освіти вживає негайних дій для безпеки дитини, нормалізації її емоційного
стану, створює умови для комфортного та конфіденційного спілкування з дитиною, визначає
доцільність проведення додаткового медичного огляду, направлення дитини до закладу охорони
здоров'я.
Уся робота з дитиною та сім’єю, яка опинилася у складних життєвих обставинах, має проводитись з
дотриманням принципу конфіденційності. У статті 10 Закону України «Про охорону дитинства»
зазначено, що «розголошення чи публікація будь-якої інформації про дитину, що може заподіяти їй
шкоду, без згоди законного представника дитини забороняється».
За дотримання законодавства щодо захисту прав дитини у закладі освіти відповідає адміністрація.
Тому, у закладі має бути розроблено внутрішній механізм взаємодії учасників навчально-виховного
процесу щодо ризиків виникнення складних життєвих обставин, план проведення профілактичних
заходів.
46
змістом статті 10 Закону України «Про охорону дитинства», у якій передбачено можливість кожної
дитини особисто звернутися до органу опіки та піклування, служби у справах дітей, інших
уповноважених органів для захисту своїх прав.
При реалізації просвітницької роботи з батьками учнів або особами, які їх замінюють,
особливу увагу необхідно звертати на інформування про права та потреби дітей, права та
обов'язки батьків щодо дітей, особливості розвитку дітей, родинного виховання,
неприпустимість жорстокого поводження з дітьми і насильства у сім’ї (сутність,
наслідки, відповідальність); формування толерантності, комунікативних умінь, навичок
прийняття рішень, прогнозування, управління собою. Формами профілактичної роботи з
батьками є лекторії, батьківські університети, батьківські збори, тренінги, соціальне
інспектування сім'ї, школа батьківських почуттів, молодих батьків, індивідуальні та
групові консультації тощо.
Документація:
1.Банк даних про дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах.
Використані джерела:
47
6. РОБОЧЕ МІСЦЕ
ЗАСТУПНИКА ДИРЕКТОРАЗ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЇ РОБОТИ
Виховна робота:
1. План виховної роботи в структурі плану роботи освітнього закладу на навчальний рік
(стислий аналіз результатів, визначення проблем виховної діяльності, завдання, заходи;
таблична форма написання).
2. Соціальний паспорт груп, закладу.
3. Матеріали позакласних заходів з різних напрямків виховання (електронний варіант).
4. Статистичні дані результативності у конкурсах обласного, всеукраїнського рівнів за останні
три роки.
Учнівське самоврядування:
1. Структура учнівського самоврядування.
2. Положення (Статут) про учнівське самоврядування.
3. План роботи, тематика засідань.
4. Протоколи засідань.
Гурткова робота:
1. Карта зайнятості у гуртках, секціях, клубах за навчальний рік, зведені дані за три роки.
2. Плани роботи.
3. Журнали обліку гурткової роботи.
48
Гуртожиток
1. План роботи на навчальний рік в структурі плану виховної роботи освітнього закладу на
навчальний рік.
2. Перспективний план роботи вихователя на семестр, щоденний план роботи.
3. План роботи гуртків за інтересами (якщо такі є).
4. Допоміжні матеріали: соціальний паспорт; банк даних про дітей, які проживають у
гуртожитку, сценарії.
5. Матеріали Ради гуртожитку: положення, структура, план роботи, протоколи засідань.
Методична робота
1. Список класних керівників: якісний склад (педагогічний стаж, стаж класного керівника,
нагороди), методична тема в плані самоосвіти, форма узагальнення матеріалів з методичної
теми).
2. План роботи методичної комісії, тематика засідань, графік відвідування позакласних заходів,
протоколи засідань.
3. Матеріали досвіду роботи класних керівників, вихователів, банк передового педагогічного
досвіду з напрямків виховної роботи.
Робота з батьками
1. План роботи з батьками, батьківського комітету.
2. Матеріали загальних зборів: план проведення, прийняті рішення.
Управлінська діяльність
1. План контрольно-аналітичної діяльності на семестр чи навчальний рік.
2. Перспективний план розгляду актуальних питань виховної роботи.
3. Накази з виховної роботи:
- обов’язкові на початок навчального року;
- протягом навчального року: про проведення виховних заходів, участь в обласних
конкурсах, заходах;
- підсумкові: про проведені виховні заходи;
- тематичні: вивчення тематичного питання протягом навчального року;
- узагальнюючі: виховної, правовиховної роботи за семестр, рік, інших напрямків
виховної діяльності (бібліотека, гуртожиток, соціально-психологічний супровід, гурткова,
відвідування, врядування, роботи з батьками, з напрямків виховання, виконання програм,
тощо).
4. Довідки на педагогічну раду про стан вивчення окремих питань виховної роботи (напрямків
виховання, структурних підрозділів виховної роботи в закладі).
5. Книга запису наслідків внутрішнього контролю (три-чотири заходи в тиждень):
на першій сторінці прізвище, ім’я, по батькові педагога, стаж роботи як педагога та класного
керівника, дата відвідування;
на наступних сторінках запис: тема заходу, мета заходу, дата відвідування, мета відвідування,
записи за ходом спостереження з помітками висновків-аналізу, висновки, рекомендації.
49
ДОДАТОК:
І. НАКАЗ ЯК ФОРМА ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКОГО РІШЕННЯ:
Наказ — це форма управлінського рішення, яка вимагає обов'язкового і своєчасного виконання
завдань, визначених у ньому.
Наказові форми управлінських рішень використовуються
- під час визначення завдань,
- підбиття підсумків роботи за семестр, навчальний рік,
-аналізу результатів вивчення навчально-виховного процесу,
- виконання планів роботи виховних служб,
- аналізу роботи класних керівників, вихователів, керівників гуртків, секцій, клубів тощо.
50
7. ПОРАДИ ЩОДО ПОЗИТИВНОГО НАЛАШТКУВАННЯ
НА НОВИЙ НАВЧАЛЬНИЙ РІК
(з сайту Ukr.Life, автор: А. Брюханова, Освіта.ua, скорочено)
Правило 1.Радійте самі собі, час від часу бавте себе чимось приємним. Не лінуйтеся
слідкувати за власним станом, навчіться радіти самій собі; контролюйте стан власного
здоров’я, його наявність дозволяє сприймати життя з радістю, любити, творити, працювати.
Правило 2. Доглядайте себе. У здоровому тілі – здоровий дух, а у здорового Духу – здорове
тіло. Контроль власного стану здоров’я є проявом любові та поваги до себе, як і вміння не
доводити себе до стану хронічної втоми.
Правило 4. Під час відпочинку забувайте про роботу, нічого не плануйте. Іноді на заваді
стає стаж роботи. В якийсь момент «ловите» себе на тому, що нема бажання після літа
повертатись до роботи. Мудра людина шукає іншу роботу. Людина, яка відчуває виснаження,
але боїться змін у житті - страждає сама й не може вже дати всього необхідного дітям. Зробіть
висновки, прийміть правильне рішення.
Правило 7: Готуйте свій кабінет до нового навчального року так як до великої таємниці,
бо навчання дітей – то велика таємниця. Це таємниця перейняття знань і досвіду молодшими
поколіннями від старших, більш мудрих людей. Учитель для дитини – старша мудра людина.
Готуючись до таємниці зустрічі з невідомим новим поколінням, перегляньте власний минулий
життєвий досвід, щоби бути для дітей не просто джерелом знань чи «глибою інтелекту», а й
теплою мудрою душею, до якої часто йдуть не стільки за порадою, скільки за розумінням і
підтримкою.
51
52