самоосвіта вихователя

Тема: «Розвиток і формування логіко-

математичної компетенції за
допомогою дидактичних ігор»

Вихователя старшої групи

Мета: підвищення свого теоретичного рівня, професійної майстерності і

компетентності.
1
 Завдання.
 забезпечення логіко-математичного розвитку дітей в освітньому
середовищі ЗДО
 зміна позиції педагога та дитини в освітньому процесі з суб’єкт-
об’єктних на суб’єкт-суб’єктні. вивчення психолого-педагогічної
літератури;
 розробка програмно - методичного забезпечення навчально-
виховного процесу;
 проектна і дослідницька діяльність;
аналіз і оцінка результатів своєї діяльності і діяльності дітей;
 продовжувати вивчати педагогічний досвід інших педагогів;
 планомірне і систематичне вдосконалення методів навчально-
виховного процесу.
 надання пріоритету заняттям інтегрованого типу.
 різноманітність методів і прийомів, які доцільно використовувати
під час занять
 згуртувати дитячий колектив.
Етапи роботи.
№ Зміст роботи Терміни
1 Теоретичний етап.  
Вивчення методичної літератури з даної проблеми:  
1.Баглаєва Н. Сучасні підходи до логіко-математичного розвитку Протягом
дошкільників / Н.І.Баглаєва // Дошкільне виховання.–1999.–№ 7 року
2.Петерсон Л.Г., Кочемасова Є.Є. Ігралочка. Практичний курс  
математики для дошкільників. Методичні рекомендації. - М.:  
Ювента, 2006.  
3.Шалаєва Г. Математика для маленьких геніїв вдома і в  
дитячому садку. - М.: АСТ, Слово, 2009. Протягом
Вивчення статей в журналах: року
 «Вихователь ЗДО»,
2
  «Дошкільне виховання»,
 «Дитина в дитячому садку»,
 «Інтернет видання»

2 Методичний та практичний етап.  Протягом

1.Вивчення досвіду педагогів ЗДО року.
2.Інформація «Роль та розвиток логічних здібностей у  Вересень.
дошкільників засобами логіко-математичних ігор»
1.Розробка циклограми дидактичних ігрог з логіко- Жовтень
математичного розвитку для дошкільників
2.Вивчення та опрацювання «Ефективні форми, методи та засоби Листопад
формування логіко-математичний понять у дітей»
3. Розробка ігор з логіко-математичного розвитку

1.Доповідь.Формування і розвиток логічної сфери дітей  Грудень

дошкільного віку .
2.Консультація для вихователів «Реалізація педагогами  логіко-
математичного розвитку дітей в сучасних умовах ЗДО»

1.Використання методики на заняттях, у вільній діяльності, у грі,  Січень

у індивідуальній роботі з дітьми. -Лютий
2.Розробка практичних матеріалів для ігро та занять для
дошкільників Протягом
3.Вивчення методик і технологій педагогів в Інтернеті року

1.Розробка порадника для батьків щодо розвитку логічного Березень

мислення дітей
2.Доповідь «Логіко-математичні дидактичні ігри як засіб
активізації навчання математики дошкільників»

3
1.Консультація для батьків «Цікава математика» Квітень
2. Опрацювання статті «Інноваційна діяльність із впровадження
логіко-математичного розвитку в ЗДО»

1.Презентація «Логіко-математичний розвиток дошкільників» Травень

2. Оформлення виставки: «Математичні ігри та вправи для
дошкільника»
3. Діагностика дошкільників

Вересень
Інформація «Роль та розвиток логічних здібностей у дошкільників
засобами логіко-математичних ігор»

4
 В.А. Сухомлинський писав: "... Не обрушуйте на дитину лавину
знань ... - під лавиною знань можуть бути поховані допитливість і
допитливість. Умійте відкрити перед дитиною в навколишньому світі щось
одне, але відкрити так, щоб шматочок життя заграв перед дітьми усіма
кольорами веселки. Відкривайте завжди щось недомовлене, щоб дитині
хотілося ще і ще раз повернутися до того, що він дізнався".

Тому навчання і розвиток дитини повинні бути невимушеними,

здійснюватися через властиві конкретному віком види діяльності та
педагогічні засоби. Таким розвивають засобом для старших дошкільнят
виступає гра. Розумовий розвиток дітей відбувається як у процесі творчих
ігор (розвиваються вміння узагальнювати функції мислення), так і
дидактичної гри. Сама назва дидактичні говорять про те, що ці ігри мають
свою мету розумового розвитку дітей і, отже, можуть розглядатися як пряме
засіб розумового виховання.

З'єднання в дидактичній грі навчальної задачі з ігровою формою,

наявність готового змісту і правил дає можливість педагогові більш
планомірно використовувати дидактичні ігри для розумового виховання
дітей.

Дуже важливо, що гра - це не тільки спосіб і засіб навчання, це ще й

радість, і задоволення для дитини. Всі діти люблять грати, і від дорослого
залежить, на скільки ці ігри будуть змістовними та корисними.

Граючи, дитина може не тільки закріпити раніше отримані знання, а й

набувати нових навичок, вміння, розвивати розумові здібності. У цих цілях
використовуються спеціальні на розумовий розвиток дитини ігри, насичені
логічним змістом. А.С. Макаренка чудово розумів, що одна гра, навіть
найкраща, не може забезпечити успіху в досягненні виховних цілей. Тому він
прагнув створити комплекс ігор, вважаючи це завдання найважливішої в

5
справі виховання. У сучасній педагогіці дидактична гра сприймається, як
ефективний засіб розвитку дитини, розвиток таких інтелектуальних
психічних процесів як увага, пам'ять, мислення, уява.

За допомогою дидактичної гри дітей привчають самостійно мислити,

використовувати отримані знання в різних умовах згідно з поставленим
завданням. Багато ігор ставлять перед дітьми завдання раціонального
використання наявних знань в розумових операціях:

1.Знаходити характерні ознаки в предметах і явищах навколишнього світу;

2.Порівнювати, групувати, класифікувати предмети за певними ознаками,

робити правильні висновки.

Активність дитячого мислення є головною передумовою свідомого

ставлення до придбання твердих, глибоких знань, встановлення різних
відносин в колективі.
Дидактичні ігри розвивають сенсорні здібності дітей. Процеси відчуття
і сприйняття лежать в основі пізнання дитиною навколишнього середовища.
Також розвиває мову дітей: наповнюється і активізується словник,
формується правильне звуковимову, розвивається зв'язна мова, вміння
правильно висловлювати свої думки.

Деякі ігри вимагають від дітей активного використання видових,

родових понять, тренують в знаходженні синонімів, слів, подібних за
значенням і т.д. У процесі гри, розвиток мислення й мови вирішується в
безперервного зв'язку; при спілкуванні дітей у грі мова активізується,
розвивається здатність аргументувати свої твердження, доводи.

Отже, з'ясували, що розвивають здібності гри великі. За допомогою гри

можна розвивати й удосконалювати всі сторони особистості дитини. Нас

6
цікавлять ігри, що розвивають інтелектуальну сторону ігри, які сприяють
розвитку мислення молодших дошкільників та майбутніх школярів.

Математичними іграми вважаються ігри, в яких змодельовані

математичні побудови, відносини, закономірності. Для знаходження
відповіді (рішення), як правило, необхідний попередній аналіз умов, правил,
зміст гри чи завдання. По ходу рішення вимагається застосування
математичних методів і умовиводів.

Різновидом математичних ігор і завдань є логічні ігри, завдання,

вправи. Вони спрямовані на тренування мислення при виконанні логічних
операцій і дій. З метою розвитку мислення дітей використовують різні види
нескладних задач і вправ. Це завдання на знаходження пропущеної фігури,
продовження ряду фігур, на пошук чисел, відсутніх в ряду фігур
(знаходження закономірностей, що лежать в основі вибору цієї фігури і т. д.).
Атмосфера легкого гумору створюється шляхом включення в заняття задач-
розповідей, завдань героїв веселих дитячих казок, включення задач-жартів,
шляхом створення ігрових ситуацій та веселих змагань.

а) Дидактична гра як засіб навчання математики.

На заняттях математики велике місце займають ігри. Це головним

чином дидактичні ігри, тобто ігри, зміст яких сприяє або розвитку окремих
розумових операцій, або освоєння обчислювальних прийомів, навичок в
швидкості рахунку. Цілеспрямоване включення гри підвищує інтерес дітей
до занять, посилює ефект самого навчання. Створення ігрової ситуації
призводить до того, що діти, захоплені грою, непомітно для себе і без
особливих зусиль і напруги набувають певні знання, вміння і навички. У
старшому дошкільному віці у дітей сильна потреба в грі, тому вихователі
дитячого саду включають її в уроки математики. Гра робить уроки емоційно

7
насиченими, вносить бадьорий настрій в дитячий колектив, допомагає
естетично сприймати ситуацію, пов'язану з математикою.

б) Логічні вправи на заняттях математики.

Логічні вправи являють собою один із засобів, за допомогою якого

відбувається формування у дітей правильного мислення. Коли говорять про
логічне мислення, то мають на увазі мислення, за змістом знаходиться в
повній відповідності з об'єктивною реальністю. Логічні вправи дозволяють
на доступному дітям математичному матеріалі, в опорі на життєвий досвід
будувати правильні судження без попереднього теоретичного освоєння
самих законів і правил логіки.

У процесі логічних вправ діти практично вчаться порівнювати

математичні об'єкти, виконувати найпростіші види аналізу і синтезу,
встановлювати зв'язки між родовими і видовими поняттями. Найчастіше
пропоновані дітям логічні вправи не вимагають обчислень, а лише змушують
дітей виконувати правильні судження та наводити нескладні докази. Самі ж
вправи носять цікавий характер, тому вони сприяють виникненню інтересу у
дітей до процесу розумової діяльності. А це одна з кардинальних завдань
навчально-виховного процесу старших дошкільників.

в) Роль сюжетно-рольової гри в процесі навчання математики.

Серед математичних ігор для дітей є і сюжетно-рольові. Сюжетно-

рольові ігри можна позначити як творчі. Їх основна відмінність від інших
ігор полягає в самостійності створення сюжету і правил гри та їх виконання.
Найбільш притягальну силу для старших дошкільнят мають ті ролі, які дають
їм можливість проявляти високі моральні якості особистості: чесність,
сміливість, товариство, спритність, дотепність, кмітливість. Тому такі ігри
сприяють не тільки виробленню окремих математичних навичок, а й
гостроти і логічності думки. Зокрема, гра сприяє вихованню
8
дисциплінованості, тому що будь-яка гра проводиться за відповідними
правилами. Включаючись у гру, дитина виконує певні правила, при цьому
він підкоряється самим правилам не з примусу, а цілком добровільно, інакше
не буде гри. А виконання правил буває пов'язано з подоланням труднощів, з
проявом наполегливості.

Отже, логіко-математичні гри це ігри, в яких змодельовані математичні

відносини, закономірності, що передбачають виконання логічних операцій і
дій.

9
Жовтень- Листопад

Розробка циклограми дидактичних ігрог з логіко-

математичного розвитку для дошкільників

Місяць Назва гри

Вересень- «Склади візерунок», «Чи знаєш ти?», «Знайди за розміром»,
Листопад «Яка фігура зайва?», «Доповни ряд», «Вчимось рахувати»,
«Головоломки», «Геометричні загадки», «Склад числа»,
«Назви день тижня», «Склади предмет з геометричних
фігур», «Якої мотрійки не стало?, «Назви день тижня»,
«Математичне лото», «Склади коло», «Склади квадрат»,
«Знайди собі пару», «Знайди зайвий предмет», «Сусіди
числа», «Телефон», «Допоможи знайти домівку», «Я рахую
сам».
Грудень «Знайди сусіда», «Цифра загубилась», «Склад числа»,
«Годинник та малюк», «Знайди відмінності», «Назви день
тижня», «День-ніч», «Ми снідаємо вранці, а обідаємо...»,
«Що змінилося», «Склади з частин ціле», «Склади квітку»,
Січень «Моя кімната», «Скільки кроків?», «Що зайве, чому?»,
«Підбери предмет до форми», «Склади квадрат», «Знайди
собі пару», «Знайди зайвий предмет», «Сусіди числа»,
«Телефон», «Допоможи знайти домівку», «Я рахую сам»,
«Математична скарбничка» «Великий – маленький»
«Якщо знаєш, лічи далі» , «Перевір, чи все правильно»

«Чого скільки», «Знайди цифру,що загубилася»

«Порівняй стрічку за довжиною», «Де сховалися тваринки?»

«Назви, що схоже на геометричну фігуру»

10
Лютий «Знайди сусіда», «Цифра загубилась», «Склад числа»,
«Годинник та малюк». «Знайди відмінності», «Назви день
тижня», «День-ніч», «Ми снідаємо вранці, а обідаємо...»,
«Що змінилося», «Математичне лото», «Склади коло»,
«Склади квадрат», «Знайди собі пару», «Сусіди числа»,
«Телефон», «Допоможи знайти домівку», «Я рахую сам», «
Диктанти по клітинкам», «Склади ціле із частин», «Грайливі
числа», «Математичні літаки».
Березень «Склади предмет з геометричних фігур», «Якої мотрійки не
стало?, «Назви день тижня», «Математичне лото», «Склади
коло», «Склади квадрат», «Знайди собі пару», «Знайди
зайвий предмет», «Сусіди числа», «Телефон», «Допоможи
знайти домівку», «Я рахую сам».
Квітень «Знайди свій будиночок», «Склади букет», «Склади
картинку», «Чарівне дерево», «Склади квадрат», «Знайди
собі пару», «Сусіди числа», «Телефон», «Допоможи знайти
домівку», «Я рахую сам», « Диктанти по клітинкам»,
«Склади ціле із частин», «Грайливі числа», «Математичні
літаки».
Травень «Знайди сусіда», «Цифра загубилась», «Склад числа»,
«Годинник та малюк», «Знайди відмінності», «Назви день
тижня», «День-ніч»; «Ми снідаємо вранці, а обідаємо...»,
«Що змінилося».

11
Вивчення та опрацювання «Ефективні форми, методи та
засоби формування логіко-математичний понять у
дітей»

Форми роботи з формування логіко-математичних

уявлень:
 Змістове наповнення занять важливо тісно пов’язувати з
реальним повсякденним життям. Завдання вихователя – створити
під час заняття відповідні умови включення всіх дітей в активне і
систематичне засвоєння програмного матеріалу.
 Індивідуальний підхід в проведенні занять з розвитку
елементарних логіко-математичних уявлень дасть змогу
вихователю не тільки допомогти дітям в засвоєнні програмного
матеріалу, але і розвинути їх інтерес, забезпечити активну участь
всіх дітей в загальній роботі, що веде за собою розвиток їх
розумових здібностей, уваги, попереджує інтелектуальну
пасивність.
 Незважаючи на психічні та фізичні новоутворення, що
відбуваються протягом дошкільного віку, основним видом
діяльності дітей залишається гра. Враховуючи цю особливість
дошкільного віку, педагогу доцільно вводити у повсякденне життя
різноманітні ігри логіко-математичного змісту. Усі логіко-
математичні ігри треба розглядати як певну систему з поступовим
ускладненням завдань.
 Окрім логіко-математичних ігор, вихователю слід залучати дітей
до такої форми роботи як конструювання. Як вид дитячої
діяльності, конструювання розвиває мислення, окомір,
координацію рухів, розуміння відмінностей між предметами і
тими функціями, які вони виконують.

12
  Наступною важливою формою роботи з організації логіко-
математичного розвитку, на яку доцільно звернути увагу, є
пізнавально-дослідницька діяльність. Як процес – це
спостереження та експериментування.
У завданнях з логіко-математичного розвитку традиційний
математичний аспект знань поєднаний з логічним. Можливість і
доцільність поєднання логічного та математичного аспектів були
предметом дослідження багатьох вітчизняних та зарубіжних учених.
Зокрема, як одне з основних завдань, що мають розв’язуватися в
дошкільному віці, визнано перехід від конкретних емпіричних знань до
понять наукового характеру. За основу введення таких понять беруться
різні математичні та логічні дії.
"Програмою виховання в дитячому садку" у старшій групі
передбачається значне розширення, поглиблення і узагальнення у дітей
елементарних математичних уявлень, подальший розвиток діяльності
рахунку. Діти вчаться рахувати до 10, не тільки візуально сприймаються
предмети, але і звуки, предмети, що сприймаються на дотик, рухи.
Уточнюється уявлення дітей про те, що кількість предметів не залежить від
їх розмірів, просторового розташування і від напряму рахунку. Крім того,
вони переконуються в тому, що множини, що містять однакове число
елементів, відповідають одному-єдиному натуральному числу (5 білочок, 5
ялинок, 5-решт у зірочки та ін). На прикладах складання множин з різних
предметів вони знайомляться з кількісним складом з одиниць чисел до 5.
Порівнюючи суміжні числа в межах 10 з опорою на наочний матеріал, діти
засвоюють, яке з двох суміжних чисел більше, яке менше, отримують
елементарне уявлення про числовий послідовності - про натуральному ряді.

У старшій групі починають формувати поняття про те, що деякі

предмети можна розділити на кілька рівних частин. Діти ділять на 2 і 4

13
частини моделі геометричних фігур (квадрат, прямокутник, трикутник), а
також інші предмети, порівнюють ціле і частини.

Велику увагу приділяють формуванню просторових і часових уявлень. Так,

діти вчаться бачити зміну предметів за розмірами, оцінювати розміри
предметів з точки зору 3 вимірів: довжини, ширини, висоти; поглиблюються
їхні уявлення про властивості величин.

Дітей вчать розрізняти близькі за формою геометричні фігури: коло і

фігуру овальної форми, послідовно аналізувати і описувати форму предметів.
У дітей закріплюють вміння визначати словом положення того чи іншого
предмету по відношенню до себе ("ліворуч від мене вікно, попереду мене
шафа"), по відношенню до іншого предмета ("праворуч від ляльки сидить
заєць, ліворуч від ляльки варто конячка").

Розвивають вміння орієнтуватися в просторі: змінювати напрямок руху

під час ходьби, бігу, гімнастичних вправ. Вчать визначати положення дитини
серед навколишніх предметів (наприклад, "я стою за стільцем", "біля стільця"
і т. п.). Діти запам'ятовують назви і послідовність днів тижня.

Наочні, словесні та практичні методи і прийоми навчання на заняттях з

математики в старшій групі в основному використовуються в комплексі.
П'ятирічні діти здатні зрозуміти пізнавальну задачу, поставлену педагогом, і
діяти відповідно до його вказівки. Постановка завдання дозволяє порушити
їх пізнавальну активність. Створюються такі ситуації, коли наявних знань
виявляється недостатньо для того, щоб знайти відповідь на поставлене
питання, і виникає потреба дізнатися щось нове, навчитися новому.
Наприклад, педагог запитує: "Як дізнатися, на скільки довжина столу більше
його ширини?" Відомий дітям прийом програми застосувати не можна.
Педагог показує їм новий спосіб порівняння довжин за допомогою мірки.

14
 Спонукальним мотивом до пошуку є пропозиції вирішити будь-яку
ігрову або практичну задачу (підібрати пару, виготовити прямокутник,
рівний даному, з'ясувати, яких предметів більше, та ін.).

Організовуючи самостійну роботу дітей з роздатковим матеріалом, педагог

також ставить перед ними завдання (перевірити, навчитися, дізнатися нове і
т. п.).

Закріплення й уточнення знань, способів дій у ряді випадків

здійснюється пропозицією дітям завдань, у змісті яких відбиваються близькі,
зрозумілі їм ситуації. Так, вони з'ясовують, якої довжини шнурки у черевик і
полуботінок, підбирають ремінець до годинника і пр. Зацікавленість дітей у
вирішенні таких завдань забезпечує активну роботу думки, міцне засвоєння
знань. Математичні вистави "одно", "не дорівнює", "більше - менше", "ціле і
частина" та ін формуються на основі порівняння. Діти 5 років вже можуть під
керівництвом педагога послідовно розглядати предмети, виділяти і
зіставляти їх однорідні ознаки. На основі порівняння вони виявляють суттєві
відносини, наприклад відносини рівності та нерівності, послідовності, цілого
і частини та ін, роблять найпростіші умовиводи. Розвитку операцій розумової
діяльності (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення) у старшій групі
приділяють велику увагу. Всі ці операції діти виконують з опорою на
наочність.

Якщо в молодших групах при первинному виділенні тієї чи іншої

властивості порівнювалися предмети, що відрізняються лише одними даними
властивістю (смужки відрізнялися тільки завдовжки, при з'ясуванні понять
"довше - коротше"), то тепер пред'являються предмети, що мають вже 2-3
ознаки відмінності (наприклад, беруть смужки не тільки різної довжини і
ширини, а й різних кольорів та ін.).

15
 Дітей спочатку вчать робити порівняння предметів попарно, а потім
зіставляти відразу кілька предметів. Одні й ті ж предмети вони розташовують
у ряд або групують то по одному, то іншому ознакою. Нарешті, вони
здійснюють порівняння в конфліктній ситуації, коли істотні ознаки для
розв'язання даної задачі маскуються іншими, зовні більш яскраво
вираженими. Наприклад, з'ясовується, яких предметів більше (менше) за
умови, що менша кількість предметів займає велику площу. Порівняння
проводиться на основі безпосередніх і опосередкованих способів зіставлення
і протиставлення (накладення, додатки, рахунки, "моделювання
вимірювання"). У результаті цих дій діти зрівнюють кількості об'єктів або
порушують їх рівність, тобто виконують елементарні дії математичного
характеру.

Виділення і засвоєння математичних властивостей, зв'язків, відносин

досягається виконанням різноманітних дій. Велике значення в навчанні дітей
5 років як і раніше має активне включення в роботу різних аналізаторів.

Розгляд, аналіз і порівняння об'єктів при вирішенні завдань одного

типу виробляються в певній послідовності. Наприклад, дітей вчать
послідовному аналізу і опису візерунка, складеного з моделей геометричних
фігур, і ін Поступово вони опановують загальним способом вирішення
завдань даної категорії і свідомо ним користуються. Так як усвідомлення
змісту завдання і способів її рішення дітьми цього віку здійснюється в ході
практичних дій, помилки, допущені дітьми, завжди виправляються через дії з
дидактичним матеріалом.

У старшій групі розширюють види наочних посібників і дещо

змінюють їх характер. В якості ілюстративного матеріалу продовжують
використовувати іграшки, речі. Але тепер велике місце займає робота з
картинками, кольоровими і силуетними зображеннями предметів, причому
малюнки предметів можуть бути схематичними. З середини навчального
16
року вводяться найпростіші схеми, наприклад "числові фігури", "числова
драбинка", "схема шляху" (картинки, на яких у певній послідовності
розміщені зображення предметів).

Наочною опорою починають служити "заступники" реальних предметів.

Відсутні в даний момент предмети педагог представляє моделями
геометричних фігур. Наприклад, діти вгадують, кого в трамваї було більше:
хлопців чи дівчат, якщо хлопчики позначені великими трикутниками, а
дівчатка - маленькими. Досвід показує, що діти легко приймають таку
абстрактну наочність. Наочність активізує дітей і служить опорою довільної
пам'яті, тому в окремих випадках моделюються явища, що не мають наочної
форми. Наприклад, дні тижня умовно позначають різнокольоровими
фішками. Це допомагає дітям встановити порядкові відносини між днями
тижня і запам'ятати їх послідовність.

У роботі з дітьми 5-6 років підвищується роль словесних прийомів

навчання. Вказівки і пояснення педагога направляють і планують діяльність
дітей. Даючи інструкцію, він враховує, що діти знають і вміють робити, і
показує тільки нові прийоми роботи. Питання педагога в ході пояснення
стимулюють прояв дітьми самостійності та кмітливості, спонукаючи їх
шукати різні способи вирішення однієї і тієї ж задачі: "Як ще можна зробити?
Перевірити? Сказати?". Дітей вчать знаходити різні формулювання для
характеристики одних і тих же математичних зв'язків і відносин. Істотне
значення має відпрацювання в мові нових способів дії. Тому в ході роботи з
роздатковим матеріалом педагог запитує то одного, то іншого дитини, що, як
і чому він робить; одна дитина може виконувати в цей час завдання у дошки і
пояснювати свої дії. Супровід дії промовою дозволяє дітям його осмислити.
Після виконання будь-якого завдання слід опитування. Діти звітують, що і як
вони робили і що вийшло в результаті.

17
 У міру накопичення вміння виконувати ті чи інші дії дитині можна
запропонувати спочатку висловити припущення, що і як треба зробити
(побудувати ряд предметів, згрупувати їх і пр.), а потім виконати практична
дія. Так вчать дітей планувати способи і порядок виконання завдання.
Засвоєння правильних зворотів мови забезпечується багаторазовим їх
повторенням у зв'язку з виконанням різних варіантів завдань одного типу. У
старшій групі починають використовувати словесні ігри та ігрові вправи, в
основі яких лежать дії за поданням: "Скажи навпаки!", "Хто швидше назве?",
"Що довше (коротше)?" та ін. Ускладнення і варіантність прийомів роботи,
зміна посібників і ситуацій стимулюють прояв дітьми самостійності,
активізують їхнє мислення. Для підтримки інтересу до занять педагог
постійно вносить в них елементи гри (пошук, вгадування) і змагання: "Хто
швидше знайде (принесе, назве)?" і т. д.

3. Розробка ігор з логіко-математичного розвитку

18
Дидактичні ігри для старшого віку

Гра «Побудуй багатоповерховий будинок»

Мета: розвиток уваги, закріплення форми та кольору.
Хід гри
Перед дитиною викладається ряд з 4 фігур -
це "жителі першого поверху". "Другий
поверх" будується таким чином, щоб кожен
житель першого поверху відрізнявся від
свого "верхнього сусіда" за кольором.
Наступний "поверх" - фігури відрізняються від нижніх за формою, ще один
"поверх" - за розміром, і т. д.

Дидактична гра: «Чарівні будиночки»

Мета: розвиток навичок лічби до 5, за рахунок співвідношення цифри з
кольором.
Хід гри
Дитині пропонується співвіднести дані карточки з цифрами по
порядку, в співвідношенні з кольором в макети будинків, назвати
зображену цифру і її колір.

19
 Дидактична гра «Ромашка»
Мета: закріпити знання про склад числа 10, розвивати увагу,
мислення.
Хід гри: до кожної картинки з ромашкою підібрати таку кількість
пелюсток щоб утворилося число 10.

Дидактична гра «Знайди пару»

Мета: формувати знання про число та цифру.

Хід гри: порахувати кількість зернин у скибочці кавуна та знайти
скибочку з правильною цифрою.

20
Дидактична гра «Кишеньки з секретом»
Мета: удосконалювати тактильні відчуття і сприйняття, закріпити
вміння впізнавати на дотик геометричні фігури і називати їх (коло,
квадрат, трикутник, прямокутник). Закріпити вміння впізнавати на
дотик цифри і називати їх (від 1 до 5). Розвивати дрібну моторику рук.
Хід гри:
Дана гра представляє собою кілька кишеньок з однакової тканини. У
кожен кишеньку вставлена картка з кольорового картону, з наклеєними на
неї ґудзиками (різного кольору і розміру) у формі геометричних фігур
(коло, квадрат, трикутник, прямокутник) або цифри (від 1 до 5).

Дитині пропонуються всі кишеньки з вкладеними в них картками. Дитина

повинна на дотик розпізнати яка цифра або фігура на картці.

Дидактична гра «У що грають ляльки»

Мета: закріплювати знання про кольори, розвивати увагу.
Хід гри: ляльки переплутали і змішали всі свої іграшки і просять
допомоги у дітей.
Дітям необхідно за кольором посортувати іграшки для кожної
ляльки.

21
 Дидактична гра
«Склади пазли»

Мета: формувати знання про число та цифру.

Хід гри: підібрати до кожного малюнка цифру.

22
 Дидактична гра «Куди заховати кришечку?»
Мета: закріплення знань дітей про колір і розмір предметів.
Хід гри
Дорослий пропонує дитині чи дітям розсортувати за кольором кришечки .
Для ускладнення беруться кришки різного діаметру, дитина повинна
визначити, якого розміру кришечка підходить до отвору, а яка ні. Правильно
визначати колір сектора і кришечки.

Дидактична гра «Хто в будиночку живе?»

Мета: закріпити знання про форму та колір предметів.
Хід гри
Знайти потрібні віконечка для геометричних фігур.

23
Дидактична гра на вивчення часу «Веселі гномики»
Мета: вивчити назви днів тижня і порядок прямування, закріпити
поняття вчора, сьогодні, завтра.
Обладнання: посібник виготовлено з кавових баночок, обклеєні
кольоровим папером, ковпачки для гномів зв'язані гачком.
Хід гри:
- Хто першим приходить в будинок тижня?
- Понеділок червоний гном в червоний колір пофарбував будинок, їли
гноми помідори і базікали всякий дурниця.
- Другий в будинок тижні приходить Вівторок. У цей день все навколо
стало помаранчевим всі раптом. Їли гноми на обід сім помаранчевих цукерок.
- Третій в будинок тижні приходить Середовище. Цей гном любить все
жовте, він і вбрався в жовтий наряд. Жовтий колір є в яйці, в курчаті, в маслі,
що лежить в маслянці, в кожному стиглому колоску, у сонце, у сирі та в
піску.
- Четвертий в будинок тижні приходить Четвер. Це гном любить все
зелене. Колір зелений, колір весняний. Колір природи пожвавлення.
- П'ятий у будинок тижні приходить П'ятниця. Цей гном любить все
блакитне. Він сяє блакитним, наче річка з крижин. Блідо - синьою поземка, і
бурулькою солодко - дзвінкою.
- Шостий у будинок тижні приходить Субота. Цей гном вбрався в синє
вбрання. Він любить все синє. Сині, сині волошки незвичайної краси.
10
- Сьомий будинок тижні приходить Неділя. Неділя сьомий гном у
фіолетовий колір розфарбував будинок. Вони люблять баклажан і сливи. З
ними вони задоволені і щасливі.
- Ми з вами знаємо, що гноми кожен день змінюють один одного по черзі. І
ніколи не плутаються, тому що у них є спеціальні години. Ці години
кольорові. Як ви думаєте, на якій частині годин повинна стояти стрілка
сьогодні, у вівторок? (помаранчевої) Переставляємо стрілку на годиннику
гномів.

24
25
 Грудень

1.Доповідь.Формування і розвиток логічної сфери

дітей старшого дошкільного віку

Формування логічних прийомів є важливим фактором, що

безпосередньо сприяють розвитку процесу мислення старшого дошкільника.
Практично всі психологічні дослідження, присвячені аналізу способів та
умов розвитку мислення дитини, одностайні в тому, що методичне
керівництво цим процесом не тільки можливо, але і є високоефективним,
тобто при організації спеціальної роботи з формування і розвитку логічних
прийомів мислення спостерігається значне підвищення результативності
цього процесу незалежно від вихідного рівня розвитку дитини.

Розглянемо можливості активного включення в процес математичного

розвитку дитини старшого дошкільного віку різних прийомів розумових дій
на математичному матеріалі. Серіації - побудова упорядкованих зростаючих
або відбувають рядів. Класичний приклад сериации: матрьошки, пірамідки,
вкладні мисочки і т. д.

Серіації можна організувати за розміром: по довжині, по висоті, по

ширині - якщо предмети одного типу (ляльки, палички, стрічки, камінчики і
т. д.) і просто «за величиною» (із зазначенням того, що вважати
«величиною») - якщо предмети різного типу (розсадити іграшки по росту).
Серіації можуть бути організовані за кольором: за ступенем інтенсивності
забарвлення.

Аналіз - виділення властивостей об'єкта, виділення об'єкта з групи або

виділення групи об'єктів за певною ознакою. Наприклад, заданий ознака:
кислий. Спочатку у кожного об'єкта безлічі перевіряється наявність або

26
відсутність цієї ознаки, а потім вони виділяються і об'єднуються в групу за
ознакою «кислі».

Синтез - поєднання різних елементів (ознак, властивостей) в єдине ціле. У

психології аналіз і синтез розглядаються як взаємодоповнюючі один одного
процеси (аналіз здійснюється через синтез, а синтез - через аналіз).

Завдання на формування вміння виділити елементи того чи іншого об'єкта

(ознаки), а також на поєднання їх в єдине ціле можна пропонувати з перших
же кроків математичного розвитку дитини.

Наприклад:

A. Завдання на вибір предмета з групи з будь-якою ознакою (2-4 роки):

Візьми червоний м'ячик. Візьми червоний, але не м'ячик. Візьми м'ячик, але
не червоний.

Б. Завдання на вибір декількох предметів за вказаною ознакою (2-4 роки):

Обери всі м'ячики. Вибери круглі, але не м'ячики.

B. Завдання на вибір одного або декількох предметів за кількома вказаними

ознаками (2-4 роки):

Вибери маленький синій м'ячик. Вибери великий червоний м'ячик [4, с. 35].

Завдання останнього виду передбачає з'єднання двох ознак предмета в єдине

ціле.

Для розвитку продуктивної аналітико-синтетичної мисленнєвої

діяльності у дитини старшого дошкільного віку в методиці рекомендують
завдання, в яких дитині необхідно розглядати один і той самий об'єкт з
різних точок зору. Способом організації такого всебічного (або принаймні

27
багатоаспектного) розгляду є прийом постановки різних завдань до одного й
того ж математичного об'єкту.

Порівняння - логічний прийом, що вимагає виявлення подібності та

відмінності між ознаками об'єкта (предмета, явища, групи предметів).
Порівняння вимагає вміння виділяти одні ознаки об'єкта і абстрагуватися від
інших. Для виділення різних ознак об'єкта можна використовувати гру
«Знайди це»:
Які з цих предметів великі жовті? (М'яч і ведмідь.) Що велике жовте кругле?
{М'яч.) І т. д.

Старший дошкільник повинен використовувати роль ведучого так само

часто, як і відповідає, це підготує його до наступного етапу - вмінню
відповідати на питання: Що ти можеш розповісти про цей предмет? (Кавун
великий, круглий, зелений. Сонце кругле, жовте, гаряче.)

Варіант. Хто більше розповість про це? (Стрічка довга, синя, блискуча,
шовкова.)

Варіант. «Що це: біле, холодне, розсипчасте?» І т. д.

Методично рекомендується спочатку вчити старшого дошкільника

порівнювати два об'єкти, потім групи об'єктів. Дошкільнику легше спочатку
знайти ознаки відмінності об'єктів, потім - ознаки їхньої подібності. Завдання
на поділ об'єктів на групи за якоюсь ознакою (великі і маленькі, червоні і
сині і т. п.) вимагають порівняння.

Всі ігри виду «Знайди той самий» спрямовані на формування вміння

порівнювати. Для дітей старшого дошкільного віку кількість і характер ознак
схожості можуть широко варіюватися.

Класифікація - поділ множини на групи з будь-якою ознакою, який

називають підставою класифікації. Підстава для класифікації може бути
28
задано, але може і не вказуватися (цей варіант частіше використовується зі
старшими дітьми, тому що вимагає вміння аналізувати, порівнювати і
узагальнювати). Слід враховувати, що при класифікаційному поділі безлічі
отримані підмножини не повинні попарно перетинатися і об'єднання всіх
підмножин має становити дане безліч. Іншими словами, кожен об'єкт
повинен входити до одного і тільки в одне підмножина.

Класифікацію з дітьми старшого дошкільного віку можна проводити:

По найменуванню предметів (чашки і тарілки, черепашки і камінці, кеглі та

м'ячики і т. д.);

За розміром (в одну групу великі м'ячі, в іншу - маленькі м'ячики; в одну

коробку довгі олівці, в іншу - короткі і т. д.);

За кольором (у цю коробку червоні ґудзики, в цю - зелені);

За формою (у цю коробку квадрати, а в цю - гуртки; в цю коробку - кубики, в

цю - цеглинки і т. д.);

За іншими ознаками (їстівне і неїстівне, плаваючі і літаючі тварини, лісові та

городні рослини, дикі і домашні звірі і т. д.).

Всі перераховані вище приклади - це класифікації по заданому

основою: педагог сам повідомляє його дітям. В іншому випадку старші
дошкільнята визначають підставу самостійно. Педагог задає тільки кількість
груп, на які слід розділити безліч предметів (об'єктів). При цьому основа
може бути визначено не єдиним чином. При підборі матеріалу для завдання
педагог повинен стежити за тим, щоб не вийшов набір, який орієнтує дітей на
несуттєві ознаки об'єктів, що буде підштовхувати до невірних узагальнень.
Слід пам'ятати, що при емпіричних узагальненнях діти спираються на
зовнішні, видимі ознаки об'єктів, що не завжди допомагає правильно
розкрити їх сутність і визначити поняття.
29
 Формування у старших дошкільників здатності самостійно робити
узагальнення є вкрай важливим з загальнорозвиваючу точки зору. У зв'язку зі
змінами у змісті та методиці навчання математики в початковій школі, які
ставлять за мету розвивати в учнів здатності до емпіричного, а в перспективі
і теоретичного узагальнення, важливо вже в дитячому саду навчати дітей
різним прийомам моделюючої діяльності за допомогою речовій, схематичне і
символічної наочності (В.В. Давидов), вчити дитину порівнювати,
класифікувати, аналізувати і узагальнювати результати своєї діяльності.

30
2.Консультація для вихователів «Реалізація педагогами  логіко-
математичного розвитку дітей в сучасних умовах ЗДО»

Модернізація системи освіти, як це визначено в нормативних документах

розвитку освіти України, спрямовується на забезпечення розвитку і
соціалізації дітей і молоді, виховання особистості, здатної орієнтуватися в
реаліях і перспективах оточуючого середовища, підготовленої до життя і
праці в суспільстві. Проблема логіко-математичного розвитку дітей на
сучасному етапі дошкільного дитинства набуває все більшого значення. Це
пояснюється позитивним впливом цього процесу на розвиток психічних
функцій дитини, вирішення загальних завдань усебічного гармонійного
розвитку особистості в дитячому віці. Сформоване логіко-математичне
мислення допомагає сучасній дитині аналізувати різноманітні процеси,
приймати рішення не лише згідно з чітко розробленими алгоритмами, але й
коригувати власні дії у змінних умовах життя.

Логічний розвиток дітей дошкільного віку довгий час залишався поза увагою
педагогів та методистів. Дослідженнями останніх років (Г.В. Белошиста, Л.І.
Зайцева, Т.В. Коваленко, Г.М. Леушина, А.А. Столяр, К.Й. Щербакова)
доведено можливість і механізми формування у дошкільників логіко-
математичних уявлень і навичок, їх необхідність для подальшого шкільного
навчання і життєдіяльності.

З огляду на останні зміни, що відбулися в освітньому процесі

дошкільного навчального закладу, увага вихователів повинна бути націлена
на переосмислення пріоритетних завдань логіко-математичного розвитку,
вибір найоптимальніших і найефективніших форм роботи з дошкільниками.
Таким чином, у процесі роботи вихователям слід приділяти особливу увагу
наступним позиціям, що повинні бути впроваджені у процес подальшої
педагогічної роботи:

31
- забезпечення логіко-математичного розвитку дітей в освітньому середовищі
ЗДО;

- зміна позиції педагога та дитини в освітньому процесі з суб’єкт-об’єктних

на суб’єкт-суб’єктні;

- надання пріоритету заняттям інтегрованого типу.

Розглянемо ці позиції більш детально. Як зазначено в Базовому

компоненті дошкільної освіти України , для розвитку логіко-математичних
умінь важливим є забезпечення розвитку дитини в освітньому середовищі.
Вихователю слід якомога частіше залучати дітей до організації оточуючого
середовища, цікавитися їх думкою щодо наступних дій по його зміні,
долучати дітей до самого процесу змін.

К.Й. Крутій у своїх дослідженнях визначила моделі міні-середовищ

груп для молодшого і старшого дошкільного віку . Кожне міні-середовище
складається з певних куточків – осередків, які стимулюють самостійність і
саморозвиток. Фахівцям з дошкільної освіти слід уважно ставитися до
планування осередків. Невеликі за розміром, вони дають можливість дітям
грати невеликими підгрупами, вільно спілкуватися з педагогом.

Освітнє середовище групи за К.Й. Крутій передбачає єдність декількох

осередків: пізнавального, художньо-перетворювального, фізкультурно-
оздоровчого, комунікативного та емоційно-рефлексивно. Саме у єдності цих
основних компонентів освітнє середовище буде основою для логіко-
математичного розвитку дітей дошкільного віку, розвитку узагальнених
способів розумової діяльності що є важливим підґрунтям формування у них
життєвої компетентності.

Розглянемо значення кожного осередку освітнього середовища у

контексті логіко-математичного розвитку дітей дошкільного віку.

32
 Найбільш продуктивним для збагачення дітей дошкільного віку
елементарними логіко-математичними уявленнями є пізнавальний осередок
освітнього середовища. До нього належить: правильна позитивна мотивація,
вся навчально-розвивальна діяльність педагога та продуктивна діяльність
дошкільників.

Для логіко-математичного розвитку в художньо-перетворювальному

осередку особливо цінними будуть театралізована діяльність та сюжетно-
рольові ігри. Організовуючи театралізовану діяльність, вихователь має
продумати наступні положення: визначити, які логіко-математичні вміння і
навички будуть формуватися в дітей у процесі театралізованої діяльності або
під час сюжетно-рольової гри; чітко сформулювати виховні завдання гри
(виховання вольових якостей, почуття довіри, взаємодопомоги, дружби,
уміння підкорювати свої власні інтереси інтересам дітей групи); дібрати
доцільний дидактичний матеріал.

Під час виконання фізично-оздоровчих вправ дитиною, педагог може

одночасно організовувати процес логіко-математичного розвитку за
допомогою різноманітного обладнання: м’ячів різного розміру і кольору,
обручів, кеглів тощо ─ з метою тренування таких логічних процесів як
серіації, класифікації, узагальнення, вправляння у рахуванні предметів;
обладнання для тренування влучності – з метою розвитку орієнтування у
просторі; поєднання різних форм шикування та перешиковування ─ з метою
вправляння швидкої реакції.

Комунікативний осередок , як частина освітнього середовища дітей

дошкільного віку допоможе дитині отримувати точні, структуровані логіко-
математичні знання, зацікавить її у подальшому навчанні, створить достатню
мотивацію для самостійного навчання.

Не менш важливим є осередок емоційно-рефлексивної активності У

контексті логіко-математичного розвитку педагог повинен навчати дитину

33
фіксувати увагу на тому, як вона розмірковує і як вчиняє, до чого це
призводить, виховувати свідоме ставлення до своїх дій, стимулювати
бажання самостійно виводити логічні судження з приводу своїх вчинків,
робити власні припущення.

В останні роки, у зв’язку з переорієнтацією освітнього процесу на

особистісно-орієнтовний, гуманістичний підхід до дитини, інтеграційні
процеси в сучасній дошкільній освіті, змінюється позиція педагога та дитини
в навчально-виховному процесі. Характерною рисою педагогічної діяльності
в системі дошкільної освіти до останніх часів була позиція вихователя
«зверху», тобто жорсткий контроль з боку дорослого за всіма проявами
життєдіяльності дитини. Мотивуючи свої дії тим, що дітей необхідно
якомога раніше готувати до самостійного шкільного життя, вихователі
домагалися чіткої шкільної дисципліни, монологізованої форми проведення
занять, мінімуму нерегламентованої фізичної, творчої або емоційної
активності з боку дитини . Звичайно, в таких умовах логіко-математичний
розвиток, який є продуктом творчої, самостійної активності дітей
дошкільного віку є неможливим.

Сучасний педагог повинен допомагати, полегшувати, сприяти, створювати

умови для самостійного логіко-математичного розвитку, перетворюючись із
вчителя у партнера.

З огляду на вищезазначене, відбуваються зміни в навчальному процесі

дошкільного закладу. Перш за все, надання пріоритету заняттям
інтегрованого типу односпрямованим предметним заняттям.

Основною формою навчання дітей дошкільного віку було і

залишається заняття. Сучасне заняття зберігає самобутність та специфіку
дошкільного дитинства, зорієнтоване на розуміння його як цікавого,
змістовного, корисного для розвитку проведення часу На заняттях з розвитку
елементарних логіко-математичних уявлень в значно більшій мірі, ніж на

34
інших, інтенсивно розвивається кмітливість, здатність до абстрагування,
виробляється лаконічна і точна мова. Вихователь повинен ретельно
підходити до організації занять з формування елементарних логіко-
математичних уявлень. У межах одного заняття необхідно не тільки
займатися з дітьми засвоєнням навиків рахунку, вирішенням і складанням
простих арифметичних завдань, але і знайомити їх з геометричними
формами, поняттям множини, вчити орієнтуватися в часі і просторі. Педагогу
доцільно залучати дітей на інтегрованих заняттях до активних форм роботи,
оскільки вони є сприятливим фактором для логіко-математичного розвитку.
Тому вихователям слід звернути увагу на різноманітність методів і прийомів,
які доцільно використовувати під час занять. Наприклад: наочне
моделювання, як засіб розвитку в дітей наочно-схематичного мислення;
відповідний добір дидактичного матеріалу; дидактичні ігри логіко-
математичної спрямованості; забезпечення емоційно-позитивного
середовища під час занять. Крім того, педагогу необхідно добре знати
індивідуальні особливості дітей, відношення їх до таких занять, рівень їх
логіко-математичного розвитку і ступінь розуміння ними нового матеріалу.

Змістове наповнення занять важливо тісно пов’язувати з реальним

повсякденним життям . Завдання вихователя – створити під час заняття
відповідні умови включення всіх дітей в активне і систематичне засвоєння
програмного матеріалу.

Індивідуальний підхід в проведенні занять з розвитку елементарних

логіко-математичних уявлень дасть змогу вихователю не тільки допомогти
дітям в засвоєнні програмного матеріалу, але і розвинути їх інтерес,
забезпечити активну участь всіх дітей в загальній роботі, що веде за собою
розвиток їх розумових здібностей, уваги, попереджує інтелектуальну
пасивність.

Згідно Базового компонента дошкільної освіти в Україні, вихователь

повинен організовувати процес логіко-математичного розвитку дітей
35
дошкільного віку не лише на спеціалізованих заняттях, а й протягом всієї
життєдіяльності дитини у дошкільному закладі . Тому доцільно залучати
дітей до інших активних форм роботи, які сприятимуть логіко-
математичному розвитку в повсякденному житті. Розглянемо докладніше ці
форми роботи.

Незважаючи на психічні та фізичні новоутворення, що відбуваються

протягом дошкільного віку, основним видом діяльності дітей залишається
гра. Враховуючи цю особливість дошкільного віку, педагогу доцільно
вводити у повсякденне життя різноманітні ігри логіко-математичного
змісту. Для цього доцільно використовувати логічні блоки Дьєнеша, з якими
можна розробити цілий ряд дидактичних ігор і вправ для дітей дошкільного
віку. Наприклад ігри: «Намисто», «Відшукай», «Так чи ні», «Обручі». Усі
логіко-математичні ігри треба розглядати як певну систему з поступовим
ускладненням завдань.

Значний розвивальний ефект мають ігри із запереченням, у яких дітям

пропонується відібрати необхідні для гри предмети, або персонажі
користуючись описом із запереченнями (не круглі, не жовті, не з червоними
стрічками тощо).

Окрім логіко-математичних ігор, вихователю слід залучати дітей до

такої форми роботи як конструювання . При правильно організованій
педагогом діяльності діти набувають не тільки конструктивно-технічних
вмінь – споруджувати окремі предмети з будівельного матеріалу (будівлі,
мости), робити з паперу різні вироби (ялинкові іграшки, кораблики), але й
узагальнених вмінь – цілеспрямовано розглядати предмети, порівнювати їх
між собою і розчленовувати на частини, бачити в них спільне і відмінне,
знаходити основні конструктивні частини, від яких залежить розташування
інших частин, робити висновки і узагальнення. Як вид дитячої діяльності,
конструювання розвиває мислення, окомір, координацію рухів, розуміння
відмінностей між предметами і тими функціями, які вони виконують.
36
Доречно використовувати конструктори та будівельні набори з різних
матеріалів (пластика, дерева, метала).

Наступною важливою формою роботи з організації логіко-

математичного розвитку, на яку доцільно звернути увагу, є пізнавально-
дослідницька діяльність. Як процес – це спостереження та
експериментування. Слід пам’ятати, що ті вміння, які дошкільники за
допомогою вихователя розвинуть у собі, будуть переноситися в інші
навчальні дисципліни й стануть в нагоді впродовж усього життя. До цих
вмінь належать спостереження, порівняння, опис, передбачення,
повідомлення, класифікація, аналіз, синтез та вимірювання. Пошукові дії
дошкільнят слід спрямовувати на виявлення властивостей предметів (важкий
— легкий; плаває – тоне) та їх станів (перехід води у пару тощо) . До такої
діяльності, як правило, залучають старших дошкільників, а дітям молодшого
і середнього дошкільного віку можна запропонувати виконати окремі
пошукові дії. За такої організації роботи протягом дошкільного віку, діти
будуть переходити від спроб певним способом досягти практичного
результату до дій, спрямованих на пізнавальний результат, виявлення
прихованих властивостей предметів та їх зв'язків.

Вихователям слід враховувати нові тенденції при організації логіко-

математичного розвитку дітей дошкільного віку. А саме: впровадження
поняття «освітнє середовище групи»; зміна позиції педагога в навчально-
виховному процесі з суб’єкт-об’єктного на суб’єкт-суб’єктне; перегляд та
оновлення традиційних форм роботи з дошкільниками; застосування таких
актуальних форми роботи як конструювання, пошуково-дослідницька
діяльність, логічні вправи та ігри;

Результатом врахування вдошкільної освіти сучасних тенденцій з логіко-

математичного розвитку стане вдосконалення логіко-математичних знань;
посилення характеру рефлексії навчально-виховного процесу; розширення

37
відкритості навчально-виховного процесу шляхом взаємодії різних
компонентів освітнього середовища.

Січень –Лютий

1.Використання методики на заняттях, у вільній

діяльності, у грі, у індивідуальній роботі з дітьми.
В сучасній дидактиці науковці розглядають навчання елементів
математики як логіко-математичний розвиток дошкільника. Державні вимоги
щодо опанування дошкільниками математики представлені у Базовому
компоненті дошкільної освіти, де акцент робиться не тільки на суто
математичних, а й на логічних уміннях, формуванні здатності мислити чітко,
системно, творчо, узагальнювати, робити висновки й усні обчислення. К.
Щербакова: «На жаль, в практиці роботи педагоги досі обмежуються
формуванням у дітей елементів математичних знань та деяких математичних
дій, не приділяючи належної уваги формуванню логічних структур мислення,
зв'язку математичного розвитку з розвитком пізнавального інтересу,
пізнавальної активності дошкільника. Саме тому нинішні першокласники не
завжди спроможні виконувати логічні операції: одна з причин - недостатня
спрямованість дошкільних закладів на логіко-математичний розвиток
вихованців». Сучасні діти не схожі на малят середини ХХ ст. - вони здатні
досягти вищого рівня розвитку мислення, мовлення, вміння опрацьовувати
складнішу інформацію. Тож вихователі мають знаходити нові шляхи
використання цих потенцій, активізації інтелектуального розвитку
дошкільників, індивідуалізації та диференціації освітнього процесу, особливо
у логіко-математичному напрямку. Наслідком репродуктивного навчання,
коли вихователь дає лише обсяг знань і не дбає про розвиток логічного
мислення дошкільників, є недостатнє формування у них умінь виконувати
логіко-математичні операції.  
38
 Таким чином, вже на початку навчального року вихователі мають
ретельно аналізувати зміст програми з логіко-математичного розвитку
дошкільників, виділити основні поняття, завдання і вміння дошкільників і на
цій основі скласти перспективний план на майбутнє:

- провести розподіл занять з логіко-математичного розвитку,

враховуючи гранично допустиме навчальне навантаження на дітей протягом
дня (І молодша група - 2 заняття\тиждень із сенсорного розвитку;

ІІ молодша група - 1 заняття\тиждень з логіко-математичного розвитку;

середня група - 1 заняття\тиждень з логіко-математичного розвитку; старша
група - 2 заняття\тиждень з логіко-математичного розвитку); рекомендується
також вводити до розкладу занять щотижневі заняття з логіки;

-  виготовити картотеку дидактичних ігор та вправ з інтелектуальним

навантаженням з метою розвитку логічного мислення дітей, забезпечення
переходу від дій з конкретними предметами чи їхніми зображеннями до
оперування поняттями, схемами, моделями, символами, які пов'язані з
математичними та логічними операціями;

- передбачити єдність у плануванні освітньої роботи на спеціальних

заняттях з математики і поза ними, оскільки недостатньо одних
математичних занять, аби виконати програму логіко-математичного розвитку
дошкільників, закладену у Державних стандартах дошкільної освіти (легкі
теми варто виносити у повсякденне життя дітей, складніші - на спеціальні
заняття);

-  удосконалити діагностичний інструментарій для виявлення рівня

логіко-математичного розвитку дітей, щоб прогнозувати динаміку в логіко-
математичному розвитку кожної дитини; проводити 2-3 рази на рік
педагогічну діагностику рівня розвитку вихованців. Отже, сьогодні

39
математична підготовка дошкільників має складатися з двох основних
напрямів: логічного та математичного.

Основними формами організації навчальної роботи з математики є:

- ігри;

- спостереження;

- індивідуальна практична діяльність;

- дидактичні ігри та вправи логіко-математичного змісту;

- спеціальні заняття з математики та логіки (а також інтегровані та

комплексні заняття);

навчальні (освітні) ситуації з математики (тривалістю 3-5 хв за участю

2-3 дітей). Усі ці форми роботи повинні мати цілеспрямований керований
характер і проводитися з обмеженою кількістю дітей.

В групах дітей раннього віку не передбачаються спеціальні заняття з

цікавої математики, а із сенсорного розвитку - 2 заняття на тиждень, на яких
вирішуються також і завдання логіко-математичного змісту.

Основні методичні підходи до навчання дошкільників математики:

1. Навчання математики має проходити через гру у цікавій і

захоплюючій формі.

2. Мотивація математичної діяльності дітей має бути ігровою.

3. Максимум уваги «слабким» дітям. Необхідно уникати негативного

оцінювання дитини і результатів її діяльності.

40
 4. Вихователю слід навчитися складати індивідуальну програму
розвитку дитини, активно здійснюючи індивідуально-диференційований
підхід до математичної освіти дошкільників.

5. Працювати з індивідуальними навчальними картками на занятті.

Залучати дітей до самоконтролю та взаємоконтролю при виконанні завдань
на картках (див. ж-л «Зростаємо разом»).

6. Активно пропагувати роботу в парах та мікрогрупах.

7. Застосовувати принцип інтеграції математичних знань в різних видах

діяльності дітей протягом дня.

8. На заняттях з математики використовувати фізкультхвилинки

математичного змісту або рухливі ігри з логічним навантаженням
математичного змісту. З метою забезпечення психічного здоров'я дітей,
зняття психологічної напруги варто відводити місце психогімнастиці.

9. Постійно підтримувати зв'язок нового матеріалу з раніше вивченим

дітьми. Ознайомлення з новим математичним поняттям краще будувати на
навчальних іграх та традиційній методиці розвитку елементарних
математичних уявлень у дошкільників.

10. Чергувати різні за видом та складністю завдання, казкові сюжети,

хвилинки відпочинку.

11. Враховуючи наочно-дійовий (образний) характер мислення

дошкільників, на заняттях з математики варто активно використовувати
натуральну, зображувальну та графічну наочність (картки-графи, блок-схеми,
таблиці, план-схеми, моделі, символічні зображення тощо), особливо у
старшому дошкільному віці.

41
 12.  Діагностувати логіко-математичний розвиток дітей варто як на
контрольно-діагностичних заняттях, так і в повсякденному житті у формі
спостережень, індивідуальної роботи, співбесід з дітьми тощо.

13. Спонукати дошкільнят застосовувати засвоєні знання і вміння у

нестандартних ситуаціях. Увага! Заняття з математики в основному є
комплексними, тобто на кожному занятті розглядаються поняття 2 і більше
розділів програми логіко-математичного розвитку (величина + множина;
множина + форма; множина + простір; число + вимірювання; число + час +
вимірювання тощо). Бажано, щоб завдання, які опрацьовуються на занятті,
були логічно пов'язані, тоді знання з одного розділу програми
поглиблюватимуть знання та вміння з іншого. Вихователь має приділяти
велику увагу повторенню та закріпленню знань за допомогою різних
розвивальних завдань, дидактичних ігор і вправ, а також шляхом
застосування щойно набутих знань у повсякденному житті. З цією метою
потрібно максимально ефективно використовувати комп'ютер (для створення
навчально-ігрового традиційного і нетрадиційного оснащення освітнього
процесу) та сучасні ігрові ІКТ-технології для дошкільників. 

42
 Березень

1.Розробка порадника для батьків щодо розвитку

логічного мислення дітей

Поради батькам щодо розвитку логіко-

математичного мислення дітей
Велику роль у залученні малюка до світу математики відіграють
батьки. Звичайно, вихователь під час занять , індивідуальної роботи,
спостережень, екскурсій, дидактичних та сюжетно-рольових ігор формує у
дитини елементарні логіко-математичні знання, уявлення, вміння та навички,
однак спонукати дитину до пізнання – це завдання найближчих їй людей, а
до того ж чудова можливість поспілкуватися зі своїм малям.
Навчання дошкільника математики – це передусім не накопичення у нього
математичних знань та елементарних уявлень про число, множину,
геометричні фігури, лічбу, класифікацію, вимірювання, орієнтування у
просторі і часі, а формування логіко-математичної компетентності – тобто
вміння застосовувати ці знання у повсякденному житті. Процес цей має бути
неперервним, цілісним і наскрізним, тобто здійснюватися не лише на
відповідних заняттях чи під час перебування дитини у дошкільному закладі,
а повсякчас: вдома, на прогулянці, на відпочинку. Адже «математика» оточує
нас повсюди, це і має показати та пояснити дорослий малюку, зацікавлюючи
його та підтримуючи стійкий інтерес до цієї захопливої науки.
Ось декілька порад батькам про те, як можна розвивати логіко-математичне
мислення дитини у невимушеній «домашній» обстановці, під час
повсякденного спілкування.

43
«Математичні» поради на щодень
На прогулянці
· На прогулянці не звертайте увагу дитини на цифри на будинках, машинах,
рекламних щитах, вивісках. Називайте малюкові цифри, які бачите, і просіть,
щоб він їх повторив. Для цього пограйте у гру «Відлуння»: нагадайте своєму
маляті, що ви у горах чи у будинку чули, як луна «повторює» останні слова, і
запропонуйте йому на певний час стати такою луною. Наприклад : «Я скажу
чотири, а ти повториш за мною двічі (тричі…) «чотири», «чотири»… Така
гра не лише допоможе дитині запам’ятати числа, а й сприятиме закріпленню
навичок лічби, розвитку уваги.
У кімнаті
· Коли дитина просить, щоб ви почитали їй улюблену казку, оповідання,
віршик, перед тим, як задовольнити її прохання запропонуйте їй знайти
відповідну сторінку за номером (від 1 до 10).
· Якщо ви зібралися пересадити кімнатні квіти, запропонуй дитині взяти
участь у процесі, підібрати горщики відповідного розміру, полічити їх,
можна розкласти перед нею пластмасові горщики різні за розміром і дати
завдання скласти їх один на один за принципом мотрійки. Можна також
пропонувати викладати з них аераційні ряди, групуючи за певними ознаками.
Цей процес не лише захоплює малюка, а й розвиває у нього мисленнєві
операції аналізу та серіації.
· Заохочуйте дитину самостійно організовувати свій ігровий простір.
Наприклад, запропонуйте гру «Кафе». Нехай малюк сам підготує необхідні
атрибути, обладнає дизайн приміщення, згрупує предмети, які будуть
використовуватися у грі, за якістю (масою, формою, кольором, величиною),
множинами (кондитерські вироби, напої, фрукти), виготовить та розклеїть
цінники. А ви, відвідуючи «кафе» свого малюка, не забувайте хвалити його
старанність.

44
На кухні
· Під час приготування обіду спонукайте малюка лічити овочі та фрукти.
Наприклад, запитайте, скільки в кошику для приготування борщу моркви,
буряка, картоплі, цибулі.
· Попросіть перебрати квасолю та горох у різні ємкості. Або висипте на тацю
макарони різні за формою та розміром і запропонуйте розкласти їх за однією
або двома ознаками. Це завдання розвиватиме вміння дитини класифікувати
предмети, а також дрібну моторику та сенсорику.
· Коли варите кашу, запропонуйте малюкові умовною морквою відміряти
крупу. Наприклад, попросіть у нього три склянки крупи для варки або
скажіть, нехай визначить, скільки ще склянок крупи залишилося у мішечку
чи посудині для її зберігання.
В природі
· Виїжджаючи з дітьми на природу (на берег річки, озера чи моря) можна
зайняти їх пошуками «курячого бога». Це камінчики з діркою , які, за
словами людей, приносять щастя тому, хто їх знаходить. Камінчики можна
лічити, групувати за розміром, кольором, нанизати на нитку.
· Можна полічити, хто знайшов більше камінчиків, порівняти, чиє намисто
найдовше шляхом накладання одне на одне.
· Цікаво буде оголосити конкурс на знаходження найменшого чи
найбільшого камінчика.
· Камінчики, які мають незвичну форму, можна розфарбувати фарбами,
восковими олівцями.
· З шишок, каштанів, камінців, листочків, гілочок попросіть дітей викласти
якусь геометричну фігуру або інше зображення, порівняти, яких матеріалів
використано більше.
· Під час спостережень за деревами спонукайте дитину лічити кроки до
дерева (точний окомір), листочки на дереві, пташок, які прилетіли чи
відлетіли. Для розвитку орієнтування у просторі запитуйте малюка, у який

45
бік хиляться гілочки, коли дме вітер, - вправо чи вліво; хто живе на дереві, а
хто під ним.
· Для розвитку вміння порівнювати за величиною пропонуйте такі завдання:
знайти найвищий дуб; обійняти найтовстіше дерево; виміряти мотузкою
товщину клена та прикласти до умовної мірки; викласти з листочків велике
та маленьке коло, найдовшу, найкоротшу доріжку; підійти до найвищого
дерева.
Ігри на упізнавання
· Запропонуйте дитині пошукати навколо себе предмети, що мають форму
яких-небудь геометричних фігур, - їх навколо величезна кількість.
· Запропонуйте малюкові назвати геометричні фігури, які використовував
художник для малюнків.
· Запропонуйте дитині на дотик дістати з мішечка предмет певної форми.
· Покажіть дитині декілька геометричних фігур. Попросіть її заплющити очі
й заховайте одну з них. Запитайте, що саме заховане.
Мозаїка
Ця гра допоможе вашій дитині краще орієнтуватися в геометричних фігурах і
навчитися їх називати. Грати в неї необхідно разом із дитиною, ніби
допомагаючи їй. Для гри потрібно намалювати на аркуші паперу який-небудь
візерунок або картинку, що складається з геометричних фігур і розфарбувати
фігурки нарізані з кольорового паперу фігурки, які підходять за розміром,
кольором і формою до фігур, на малюнку. Дитині необхідні називати, яка
фігурка їй потрібна і якого кольору, а ви знаходитимете і подаватимете їй ці
фігурки. Потім доречно помінятися з дитиною, щоб ви називали їй фігурки з
малюнка, а вона їх шукала серед вирізаних.
Така гра дуже швидко навчить дитину правильно називати фігури, а крім
того, допомагатиме їй розвивати мовлення.

46
Малюнки з фігур
Наступний етап гри складніший для дитини. Проте саме ця гра сприятиме
розвитку навичок креслення малюнка і його аналізу.
Запропонуйте дитині самій, олівцем чи фломастерами, намалювати,
використовуючи тільки геометричні фігури, різна картинки. Почати краще з
будиночків, казкових веж і машинок. А далі надайте дитині можливість
обирати самій.
Як бачите, розвивати логіко-математичне мислення вашого малюка –цікаво і
цілком доступно у домашніх умовах. Крім того, всі наведені завдання
сприяють формуванню не лише відповідних математичних вмінь, але й
загальної життєвої компетентності дитини, розширюють її світогляд та
закріплюють набуті знання з інших галузей.

47
 2.Доповідь «Логіко-математичні дидактичні ігри як
засіб активізації навчання математики дошкільників»
Дидактична гра є цінним засобом виховання розумової активності
дітей, вона активізує психічні процеси, викликає в учнів живий інтерес до
процесу пізнання. У ній діти охоче долають значні труднощі, тренують свої
сили, розвивають здібності і вміння. Вона допомагає зробити будь-який
навчальний матеріал захоплюючим, викликає в дітей глибоке задоволення,
створює радісний робочий настрій, полегшує процес засвоєння знань. У
дидактичних іграх дитина спостерігає, порівнює, зіставляє, класифікує
предмети за тими чи іншими ознаками, виробляє доступні йому аналіз і
синтез, робить узагальнення.
Дидактичні ігри надають можливість розвивати у дітей довільність
таких психічних процесів, як увага і пам'ять. Ігрові завдання розвивають у
дітей кмітливість, спритність, кмітливість. Багато хто з них вимагають
вміння побудувати висловлювання, судження, умовивід; вимагають не тільки
розумових, але і вольових зусиль - організованості, витримки, вміння
дотримуватися правил гри, підпорядковувати свої інтереси інтересам
колективу.

Проте не всяка гра має істотне освітнє і виховне значення, а лише та,
яка набуває характеру пізнавальної діяльності. Дидактична гра навчає
характеру зближує нову, пізнавальну діяльність дитини з вже звичною для
нього, полегшуючи перехід від гри до серйозної розумової роботи.

Дидактичні ігри особливо необхідні у навчанні та вихованні дітей

шестирічного віку. У них вдається сконцентрувати увагу навіть самих
інертних дітей. Спочатку діти проявляють інтерес тільки до гри, а потім і до
48
того навчального матеріалу, без якого гра неможлива. Щоб зберегти саму
природу гри і в той же час успішно здійснювати навчання хлопців
математики, необхідні гри особливого роду. Вони повинні бути організовані
так, щоб у них: по-перше, як способу виконання ігрових дій виникала
об'єктивна необхідність у практичному застосуванні рахунку, по-друге, зміст
гри і практичні дії були б цікавими і надавали можливість для прояву
самостійності та ініціативи дітей.

49
Квітень

1.Консультація для батьків «Цікава математика»

Вашій дитині виповнилось три роки. Це означає, що період раннього
дитинства для вашої дитини завершився і розпочинається новий –
дошкільний. Дитина все частіше запитує: «чому так…?», «розкажи, як..?»,
«що буде, якщо..?», «навіщо..?»; та стверджує : « я можу..», «я хочу…», « я
сам…», «я допоможу».
Діти придивляються до предметів, які їх оточують, та бачать, як вони
відрізняються між собою: формою, розміром, розміщенням в просторі,
кольором та ін. ознаками, що викликає в дитини захоплення.
Отже, дитина хоче вчитись і дізнаватись щось нове. Така поведінка свідчить
про те, що дитина відокремлює себе від дорослого та самостверджується в
житті, намагається якнайбільше розширити та збагатити свої знання.
Завдання дорослого – допомогти, підтримати, навчити. Навчання має бути
систематичним і послідовним, з врахуванням індивідуальних особливостей
дитини.
Якщо дитина швидко і легко справляється із поставленим перед нею
завданням, можна пропонувати її більш складніше, якщо у неї виникають
труднощі, то потрібно затриматися на більш простих. Ні в якому разі не
можна дорікати дитині, що вона не вміє, навіть тоді, коли це з легкістю
роблять її ровесники.
Шановні батьки, ваше завдання не тільки дати дитині певні знання та
навички, а й сформувати вміння відстоювати своє рішення, вселити
впевненість у собі. Також потрібно навчити дитину сприймати критику без
образи та висовувати нові ідеї.
Займаючись з дитиною, не забувайте, що дитині важко тривалий час
займатись однією справою і вона легко відволікається, переходячи від одного
заняття до іншого. Дитина може зосередити увагу лише на маленькій
кількості предметів. Коли дитина бачить нові і яскраві предмети у неї легко
50
з'являється інтерес, але він також легко і швидко може зникнути. Тому, якщо
ви хочете організувати математичні ігри-заняття, пам'ятайте такі правила:
1. Не варто давати дитині для постійного користування іграшки, з якими ви
плануєте проводити ігри, щоб у дитини не пропав інтерес до них.
2. Під час математичної гри дитину не повинні відволікати сторонні
предмети. Все зайве потрібно прибрати з поля зору .
3. Математична гра може бути короткою (5 хвилин цілком достатньо) і дуже
простою. Але завжди добивайтеся того, щоб дитина довела розпочату справу
до кінця. Після цього можна змінити гру на нову. Ви відразу помітите, що
увага дитини знову оживе.

Для розвитку математичного мислення бажано, щоб батьки мали такий

матеріал:
- дрібні предмети та іграшки
- картонні карточки, на які будуть розкладати ці предмети
- різні за розміром силуети птахів, тварин, комах, овочів, фруктів
- геометричні фігури, різні за величиною і кольором
- інші матеріали за вашим вибором
Математичний матеріал зберігається окремо від решти іграшок, якими
грається дитина кожного дня і дається тільки з метою навчання, підбирається
батьками згідно теми заняття-гри.
Організовуючи математичні ігри дорослий приділяє увагу тому, щоб
дитина правильно називала терміни: «більше» «менше», «порівну», «стільки,
скільки»,«число», «довжина», «ширина» «цифра», «величина» «фігура» та
ін..
Перед тим, як вчити дитину рахувати та впізнавати цифри, слід
засвоїти з дитиною поняття про сукупність предметів – множину, навчити її
виділяти в навколишньому «багато предметів» і «один», тому, що це є
фундаментом всіх подальших знань. Далі діти вчаться порівнювати дві
множини між собою способом накладання і прикладання. Наприклад :
51
накрийте стіл, на кожну серветку поставте тарілку, добавте ще одну тарілку і
запитайте «Чого більше? А чого менше? Що потрібно зробити, щоб було
порівну?» Не підказуйте передчасно, дочекайтесь, щоб дитина дала відповідь
сама. Завдання можуть бути різними і з різними предметами, виконуючи які
діти розуміють запитання «скільки?», «скільки стало?», «скільки було?»,
«скільки залишилось?», «яких іграшок менше, яких більше?», «чому?». Такі
вправи сприяють розвитку логічного мислення, кількісної та порядкової
лічби, вмінню складати множини з окремих предметів, встановлювати
рівність та нерівність. Також на допомогу батькам прийдуть художні твори:
вірші, лічилки, загадки, скоромовки математичного змісту.
Обстежуючи разом з дитиною різні предмети за формою батьки
розширюють знання дітей про геометричні фігури. Наприклад:
- хто більше знайде предметів круглої форми я, ти чи тато?
- на яку фігуру схоже колесо, стіл, стіна, тарілка, вікно та ін..?
- якої форми цей дорожній знак?
- ігри : «Знайди таку ж фігуру», «Добери колеса до машин», «Склади
малюнок», «Зроби таке саме»
- викладання візерунків з різного виду мозаїки
- ігри з будівельним матеріалом і конструктором ЛЕГО
- «доміно»
- вирішувати логічні завдання, наприклад:
*скільки ніг в Колобка?
*скільки крил у зайця?
*скільки олівців у порожній коробці?
Для того, щоб навчити орієнтуватись дитину в просторі потрібно
вправлятись з нею багато разів. Наприклад:
- Зроби один крок вперед, назад, вліво, вправо
- Візьми в праву руку іграшку, в ліву руку книжку
- Стань так, щоб ведмедик був позаду, попереду
- Що розміщено зверху, що знизу?
52
 - За вказівкою дорослого дитина розставляє іграшки зліва на право або
справа на ліво, ставить їх вгорі чи знизу
- Для навчання можна використати окремі малюнки або ілюстрації з
книг
Закріпити знання про математичні поняття можна на прогулянці.
Наприклад:
- Визначаємо колір автомобілів на стоянці, порівнюємо вантажні та
легкові авто за розміром, звертаємо увагу на форму деталей
- Звертайте увагу на цифри на будинках та повторяйте їх кілька разів
- Збирайте природній матеріал (шишки, каштани, жолуді, листочки, і
перераховуйте їх
- Звертайте увагу на висоту будівель, трави, кущів, дерев
- Рахуйте сходинки, двері, вікна, столи, полички та ін..
- Малюйте крейдою на асфальті та паличкою на піску (цифри,
геометричні фігури)
- Викладіть намисто з камінчиків та порівняйте, чиє намисто довше
- Провести конкурс на знаходження найбільшого і найменшого каштана,
горішка, камінчика, листочка
- Викласти геометричну фігуру з листочків чи опалих гілочок
- Провести ігри: «скільки кроків до дерева?» «чого більше? (червоних чи
жовтих листочків)», «який листочок більший?»
- Знайди найвище, найширше, найтонше дерево
- Хто живе на дереві, а хто під ним
- В який бік нахиляються гілки коли дме вітер

Коли ми звертаємо увагу дітей на різноманітність предметів

навколишнього світу, шукаємо серед них схоже та відмінне, тоді ми
навчаємо дітей порівнянню. Наприклад: метелик літає, орел літає... Отже:
здатність літати – ознака, відносно якої метелик і орел схожі і за цією
ознакою вони відрізняються від носорога, який літати не може.
53
 Якщо будь-які предмети схожі за якоюсь ознакою, то їх можна
об’єднати в групу, клас. Наприклад: сніг – білий, чистий аркуш паперу –
білий, цукор – білий. Ми можемо об’єднати ці речі в клас білих предметів,
всім елементам якого властива спільна ознака – бути білим.

Використовуючи такі логічні прийоми,як порівняння, аналіз, синтез,

абстрагування та узагальнення. ми формуємо в дітей одну з основних форм
абстрактного мислення — поняття.

Кожне логіко - математичне поняття і уміння формується поступово,

поетапно на основі виконання математичних і логічних операцій, які виконує
ваша дитина. Батькам слід дотримуватись доступності, послідовності та
системності у навчанні.

Для деяких дітей корисно проводити навчальні ігри-заняття під

класичну музику, оскільки така музика може активізувати емоційно,
інтелектуально й фізично. Дослідження показують, що діти, які навчаються
грі на музичних інструментах, танцям чи образотворчому мистецтву,
зміцнюють свої розумові здібності і в напрямі математичного мислення.

Підтримка батьків, доброзичливість, радісна атмосфера, фантазія

завжди будуть корисними для розвитку дитини. Саме в ігровій формі дитина
вчиться радіти своїм успіхам та успіхам інших людей, стійко переносити свої
невдачі та шукати інші шляхи вирішення завдань.

Кожну гру можна грати як з однією дитиною, так і з декількома. Ще

краще на нетривалий час відкласти свої справи та пограти всією сім'єю.
Радість, яку ви зробите дитині, стане і вашою радістю, а проведений разом
час зробить ваше життя цікавішим, веселішим і добрішим.

54
55