Курсова Психологічні особливості розвитку сенсорної сфери у дітей дошкільного віку

на тему:
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ

СЕНСОРНОЇ СФЕРИ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
м.Новоград – Волинський – 2021
1
ЗМІСТ
ВСТУП ……………………………………………………………………4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СЕНСОРНОГО РОЗВИТКУ
ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ………………………………………..5
1.1.Висвітлення стану вивчення проблеми сенсорного розвитку дитини
дошкільного віку ………………………………………….......................
5
1.2.Основні поняття сенсорного розвитку дітей дошкільного
віку…………………………………………………………………………9
1.3.Особливості сенсорного розвитку дітей дошкільного віку ……......14
1.4. Психологічні основи сенсорного розвитку
дошкільників………….18
ВИСНОВКИ……………………………………………………………… 25
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ
ОСОБЛИВОСТЕЙ СЕНСОРНОЇ СФЕРИ У ДІТЕЙ
ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ…………………………………………………27
2.1.Методика « Кольорові кубіки?»………………………………… …

27
2.2.Методика « Вгадай, що зникло?»……………………………………

28.
2.3. Методика « Виключення зайвого

слова»…………………………...28.
2.4.Методика « Розрізнення форми»…………………………………… .29

2.5.Методика « Сприйняття величини»…………………………………
30.
РОЗДІЛ 3. ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ
СЕНСОРНОЇ СФЕРИ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ………….35
2
3.1. Аналіз результатів проведеного дослідження …………………….37
ВИСНОВКИ……………………………………………………………..38
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………......41.

ДОДАТКИ……………………………………………………………… ..43.
ВСТУП
Актуальність теми Становлення України як демократичної держави,
входження її в єдиний європейський простір зумовлюють прогресивні
зміни у стратегії розвитку національної системи дошкільної освіти. [1; 4]
У Базовому компоненті дошкільної освіти України уперше виділено
окрему освітню лінію «Сенсорно-пізнавальний розвиток дитини
дошкільного віку яка передбачає сформованість доступних для дитини
дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості
та відношення предметів і об’єктів довколишнього світу.
Показником сформованості цих уявлень є здатність дитини
застосовувати отримані знання у практичній діяльності (ігрова, трудова,
сенсорно-пізнавальна, математична тощо), оволодіння способами
пізнання дійсності, розвиток у неї наочно-дієвого, наочно-образного,
словесно-логічного мислення. [1; 7]
Проблема сенсорного розвитку дошкільників перебуває в центрі
уваги багатьох вчених, як психологів (Л. Венгер, О. Запорожець,
В. Зінченко, Є. Ігнатьєв, В. Мухіна), так і педагогів (В. Аванесова, М.
Поддьяков, Н.Сакуліна, Є. Тихєєва, О. Усова, Є. Фльоріна).
Сенсорний розвиток дитини - це розвиток її сприйняття й формування
уявлень про зовнішні властивості предметів: їхню форму, колір,
3
величину, розташування у просторі, а також запах, смак тощо.
Видатні зарубіжні спеціалісти в галузі дошкільної педагогіки
(Ф.Фребель, М.Монтесорі, Ж.-О. Декролі), а також відомі представники
дошкільної педагогіки та психології (С.Русова, Є.Тихеєва, О.Запорожець,
О.Усова, Н.Сакуліна та ін.) справедливо вважали, що сенсорне виховання,
спрямоване на забезпечення повноцінного сенсорного розвитку, є однією
з базових компетентностей дошкільника.
Дошкільний вік найбільш сприятливий для вдосконалення органів
чуттів, накопичення уявлень про навколишній світ.
Поступове ознайомлення дітей з різними видами сенсорних еталонів
та їх систематизація — одне з найважливіших завдань формування
сенсорно- пізнавальної компетенції в дошкільному віці.
Як бачимо, соціальна значущість проблеми психолого-педагогічній
науці й обумовили вибір теми курсової роботи «Психологічні особливості
розвитку сенсорної сфери дітей дошкільного віку».
Мета дослідження полягає в теоретичному й емпіричному вивченні
особливостей розвитку та формування сенсорної сфери у дітей
дошкільного віку.
Відповідно до мети були сформульовані такі завдання дослідження:
1. Визначити та проаналізувати теоретичні підходи до вивчення
проблеми сенсорного розвитку в дошкільному віці.
2. Підібрати комплекс методик, спрямованих на дослідження
психологічних особливостей розвитку сенсорної сфери у дітей
3. Дослідити психологічні особливості прояву та рівні розвитку
сенсорної сфери дітей дошкільного віку.
4. Розробити психолого-педагогічні рекомендації щодо розвитку
сенсорної сфери в дошкільному віці.
Об’єкт дослідження – пізнавальна сфера дітей дошкільного віку.
4
Предмет дослідження – психологічні особливості розвитку сенсорної
сфери у дошкільнят.
Методи дослідження. У роботі було використано теоретичні
(теоретико-методологічний аналіз і синтез, класифікація та
систематизація наукових джерел, порівняння й узагальнення даних
теоретичного та емпіричного досліджень), емпіричні (спостереження,
бесіда, опитування) методи, методи обробки отриманих результатів
(кількісна та якісна інтерпретація).
РОЗДІЛ 1
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СЕНСОРНОГО
ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
1.1. Висвітлення стану вивчення проблеми сенсорного
розвитку дитини дошкільного віку .
Сенсорний розвиток є фундаментом розумового розвитку
дитини.
Сенсорне виховання – це система педагогічних
впливів, спрямованих на формування способів чуттєвого
пізнання та вдосконалення відчуттів та спиймань. Сенсорне
виховання має дуже важливе значення для всебічного
розвитку дитини. О. Усова відзначала, що 9/10 всього
розумового багажу дітей дошкільного віку складають
результати діяльності органів чуття.
Проблема сенсорного розвитку і виховання дітей завжди
була в центрі уваги психологів і педагогів різних країн світу.
Дослідженням в області сенсорного розвитку дитини
дошкільного віку приділяли багато вчених: Я.Коменчький,
5
І.Песталоцці, Ф.Фребель, О. Декролі, К. Ушинський, О. Усова
та ін.
Сучасна система сенсорного виховання базується на
теоретико-методологічних доробках М.Монтесорі,
Ф.Фребеля та ін., спирається на теорію сприйняття,
розроблену О.Запорожцем, Л.Венгером та ін.
Зокрема, Л.Венгер, Н.Венгер, Е.Пілюгіна розробили
рекомендації по сенсорному розвитку дітей дошкільного віку,
запропонували систему дидактичних ігор і вправ, націлених
на поступовий розвиток у дітей сприйняття кольору, форми і
величини предметів. Л.Венгером та його співробітниками
вивчались особливості оволодіння різними еталонами на всіх
етапах розвитку дитини. Дослідниками було з’ясовано, що
характер еталонів, якими володіє дитина, і способи їх
застосування виступають як основна характеристика дій
сприйняття. Праці вчених зіграли велику роль у визначенні
змісту, методів, прийомів, умов сенсорного розвитку дітей
дошкільного віку [10; 11].
Велика увага приділялася питанням дидактичної гри дітей
дошкільного віку в контексті проблем сенсорного виховання.
Вчених цікавив зміст, методика керівництва іграми і

впавами, способи дій з дидактичними іграшками. О.Сорокіна,
О.Усова розглядали гру як основну форму організації життя
дітей дошкільного віку [46].
Виходячи з концепції культурно-історичного розвитку
психіки дитини (Л.Виготський), було розроблено систему
сенсорного виховання шляхом формування перцептивних дій
на засадах формування діяльності, мовлення та мовленнєвих
6
форм мислення (О.Запорожець, В.Зінченко, Л.Венгер та ін.).
Відповідно до етапів становлення перцептивних дій,
завданнями сенсорного виховання дошкільників було
визначено: формування узагальнених знань та вмінь, які б
забезпечили дитині широку орієнтацію у світі, який чуттєво
сприймається, формування уявлень про зовнішні властивості
та якості речей, введення набутого сенсорного досвіду у
діяльність дитини, своєчасне та правильне поєднання
сенсорного досвіду зі словом (В. Аванесова, Л. Венгер,
Н.Ветлугіна, О.Запорожець, Е.Пілюгіна, М.Поддьяков,
Н.Сакуліна, Є.Тихєєва, А.Усова та ін.) [10; 11; 31; 36].
А.Запорожець розробив і виклав у своїй праці «Розвиток
відчуттів і сприймань у ранньому та дошкільному дитинстві»
систему сенсорного виховання дітей [21].
На думку Б. Ананьєва, спочатку сприйняття - це не
розчленована суб'єктивна форма предмета як такого, а
відображення кордонів між суцільною просторової масою і
окремим предметом, що виділився з нього за допомогою руху.
«Не тільки окремі подразники, але весь навколишній світ діє
як ціле, з якого вичленяються завдяки руху самих речей їх
просторові якості та відносини».
Лише до кінця першого року життя у дитини, вважає Б.
Ананьєв, можна спостерігати диференціацію сприйняття на
дві форми: сприйняття ситуації і просторових відносин і
сприйняття предмета як структурної єдності. У формуванні
цієї диференціації все більшу роль відіграють предметні
(ігрові) дії дитини і розширюється зона практичного освоєння
їм простору [2].
7
З поширенням ідей зарубіжних педагогів у вітчизняній
педагогічній практиці з’явилися праці педагогів, які
висвітлюють передовий педагогічний досвід Ф. Фребеля, М.
Монтессорі, Р. Штейнера та ін. Заслуговують на увагу праці
М. Буторіної та Є. Хілтунен «Монтессорі матеріал…»[9], В.І.
Боднар та А.М. Ільченко «Психолого-педагогічні основи
розвитку дітей в системі М. Монтесорі» [8], В.Г. Дмитрієвої
«Методика раннього розвитку Марії Монтессорі. Від 6 місяців
до 6 років» [18]. Загальні засади педагогічної інноватики у
дошкільній освіті розкрила І.Дичківська, зокрема
проаналізувала ідеї М. Монетссорі та Р. Штейнера [18].
М.Монтессорі основою навчання в дошкільному й
молодшому шкільному віці вважала сенсорне виховання, яке
здійснювала за допомогою організації навколишнього
середовища і занять з дидактичним матеріалом. У своїх
працях пропагувала теорію вільного виховання [26].
Запропонувала матеріали для сенсорного розвитку
дошкільників [9].
Аналіз педагогічної діяльності Ф. Фребеля широко
висвітлююється в зтірниках праць по педагогіці. Засновник
дитячого садка Ф. Фребель(1782 – 1852) виходив з
необхідності використовувати різноманітні ігри для розвитку
органів чуття дітей, ознайомлення їх із природою, життям
людей, підготовки до школи. Цій меті він підпорядковував
дидактичний матеріал, призначений для формування уявлень
про форму, величину, просторові відношення, числа, — так
звані дари, а також систему занять та ігор, спрямовану на
розвиток сенсорики. Дитина, на його думку, наділена, крім
основних інстинктів, інстинктом пізнавальним,
дослідницьким, який є основою навчальної діяльності. У
8
дошкільному віці розвиток прагнення до пізнання повинен
реалізовуватися через безпосереднє споглядання предметів
навколишнього світу [14; 22; 25].
Видатні діячі дошкільного виховання (С.Русова,
Н.Лубенець, К.Ушинський, Є.Водовозова, А.Симонович,
О.Усова та ін.) вивчали та аналізували педагогічну систему
Ф.Фребеля,
визначали її позитивні та негативні сторони,

рекомендували використовувати його ідеї із врахуванням
особливостей національного виховання та соціокультурних
умов своєї країни [46].
Є.Тихеева розробила штучний і природний дидактичний
матеріал для роботи з дітьми над освоєнням форми, кольору,
величини, кількості і т . д. [42].
Загальні положення з проблем сенсорного виховання
містяться у працях В. Логінової та П. Саморукової
«Дошкільна педагогіка» [25], С.Пальчевського «Педагогіка»
[30],Т. Поніманської [36] та ін.
У кожному віці перед сенсорним вихованням стоять свої
завдання, формується певна ланка сенсорної культури.
Н.Поддьяков виділив 3 періоду освоєння еталонних значень
якостей:
I (до трьох років) - період сенсомоторних предеталонов,
коли дитина відображає лише окремі особливості предметів,
які мають істотне значення для безпосереднього рухового
пристосування - деякі особливості форми, величину
предметів, відстань і т. д.);
9
II (до п'яти років) - дитина користується предметними
еталонами, тобто зразки властивостей предметів
співвідносяться з певними предметами, наприклад, овал
визначається через форму огірка;
III (старше п'яти років) - на основі накопичення досвіду і
його узагальнення під керівництвом дорослого відбувається
засвоєння дітьми загальноприйнятих еталонів, коли самі
властивості предметів набувають еталонне значення у відриві
від конкретного предмета (трава зелена, яблука як куля, дах
будиночка трикутна) [34].
У посібниках сучасних українських педагогів М.Кривоніс
та О.Дроботій «Сенсорний розвиток: з досвіду роботи»
подані великі блоки теоретично-методичного й практичного
матеріалу щодо планування й організації роботи із сенсорного
виховання дітей дошкільного віку. Матеріали складені на
основі вимог
Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у

Світі» й спрямовані на полегшення планування й проведення
роботи педагогів із сенсорного розвитку дітей. Крім того, у
посібнику подані інноваційні методи роботи з батьками й
педагогами дошкільних закладів [23; 24].
Таким чином, наявна джерельна база дає можливість
дослідити особливості сенсорного розвитку дітей дошкільного
віку в зарубіжній і вітчизняній педагогіці.
1.2.Основні поняття сенсорного виховання дітей
10
Становлення України як демократичної держави,
входження її в єдиний європейський простір зумовлюють
прогресивні зміни у стратегії розвитку національної системи
дошкільної освіти. Освітня лінія «Дитина в сенсорно-
пізнавальному просторі» передбачає сформованість
доступних для дитини дошкільного віку уявлень, еталонів, що
відображають ознаки, властивості та відношення предметів і
об'єктів довколишнього світу. Показником сформованості цих
уявлень є здатність дитини застосовувати отримані знання у
практичній діяльності (ігрова, трудова, сенсорно-пізнавальна,
математична тощо), оволодіння способами пізнання дійсності,
розвиток у неї наочно-дієвого, наочно-образного, словесно-
логічного мислення. Сенсорно-пізнавальна освітня лінія
спрямована на інтеграцію змісту дошкільної освіти,
формування у дітей пошуково-дослідницьких умінь,
елементарних математичних уявлень, цілісної картини світу,
компетентної поведінки в різних життєвих ситуаціях [5, с.1-5].
Сенсорний розвиток є основою успішного оволодіння
будь-якою практичною діяльністю. Встановлено, що
більшість людських здібностей мають яскраво виражену
сенсорну основу. Так, в діяльності художника, архітектора,
конструктора точне сприйняття, розрізнення і уявлення форм,
їх просторове роз положення, відношення за величиною і т.д.,
грає вирішальну роль. В діяльності музиканта, лікаря,
механіка та ін., особливу роль має точне сприйняття і
розрізнення звуків за тривалістю, висоті, тембру, силі і т.д. Ці
слухові сприйняття лежать в основі створення
музичних творів або їх виконання (у музиканта), в

основі діагностики ряду захворювань (у лікаря), в
11
установленні характеру несправності працюючого механізму
(у механіка). [25 с.151].
Як зазначав О.Запорожець, в дошкільному дитинстві
складаються особливо сприятливі умови для розвитку
образних форм пізнання – сприйняття, наочно-образне
мислення, уява, причому сформовані психологічні
новоутворення мають велике значення для всього подальшого
життя людини [10 с. 9].
Чуттєве пізнання має особливо важливе значення у
дошкільному дитинстві, оскільки цей період
найсприятливіший для формування і вдосконалення
діяльності органів чуття, нагромадження уявлень про світ. Це
налаштовує на серйозну увагу до сенсорного розвитку дитини
у дошкільний період.
На протязі перших років життя дитини відбувається
інтенсивний розвиток сенсорики, що характеризується не
тільки кількісними, але й глибокими якісними змінами змісту
й структури відповідних процесів. Вивчення цього розвитку
має важливе теоретичне і практичне значення, оскільки
онтогенез сенсорики створює необхідні умови для
виникнення мислення, удосконалення практичної діяльності,
формування різного роду здібностей у дитини [21 с.91].
Отже:
Сенсорне виховання — це цілеспрямований вплив на
людину з метою формування її чуттєвого пізнання. Чуттєве
пізнання навколишнього світу – невід’ємна ланка в системі
пізнавальної діяльності людини, необхідна передумова
інтелектуального розвитку. Це є фундаментом загального
розумового розвитку дитини. Сенсорна культура допомагає
дитині краще орієнтуватися у реальному світі [8 с.183].
12
Сенсорний розвиток дитини — це розвиток її
сприйняття та формування уявлень про зовнішні властивості
предметів: їхні форму, колір, величину, розташування у
просторі, а також запах, смак тощо.
У сучасній психолого-педагогічній літературі достатньо
повно описано зміст та завдання сенсорного виховання дітей
Зупинимося докладніше на змісті сенсорного
виховання. Сучасна педагогічна наука визначає зміст
сенсорного виховання, виходячи із даних сучасної психології і
педагогіки. Він будується на основі принципу збагачення і
поглиблення шляхом формування у дітей (починаючи з
раннього віку) широкого орієнтування у навколишньому світі.
Метою сенсорного виховання являється формування
сенсорних здібностей у дітей. Сенсорні здібності формуються
в процесі розвитку сприйняття, яке характеризується
засвоєнням і використанням в діяльності систем
перцептивних дій і систем сенсорних еталонів. На цій основі
можна виділити слідуючі завдання сенсорного виховання:
1. Формування у дітей систем дослідницьких перцептивних
дій;
2. Формування у дітей систем сенсорних еталонів – загальних
уявлень про властивості, якості і відношення предметів;
3. Формування у дітей умінь самостійно застосовувати системи
перептивних дій і системи еталонів в практичній і
пізнавальній діяльності [25 с. 156].
Вже в ранньому дитинстві у дитини накопичується
певний запас уявлень про різноманітні властивості предметів.
Окремі уявлення починають грати роль зразків, з якими
13
дитина порівнює властивості нових предметів у процесі
їхнього сприйняття.
У дошкільному віці відбувається перехід від
застосування таких предметних зразків, що є результатом
узагальнення власне сенсорного досвіду дитини, до
використання загальноприйнятих сенсорних еталонів [39
с.135].
Понятя сенсорних еталонів як загальноприйнятих
засобів здійснення перцептивних дій було запропоновано
О.Запорожцем на початку 60-х рр. і послужило основою для
подальшого циклу психологічний і педагогічних досліджень
[11 с.18]. Звідси:
Сенсорні еталони — зразки якостей предметів, створені
людством у процесі суспільно-історичного
розвитку. Нескінченна їх різноманітність була зведена до
небагатьох основних різновидів. Опановуючи такого роду
системою, дитина отримує як би набір мірок, еталонів, з
якими вона може зіставити будь-яку сприйняту якість і дати їй
належне визначення . Засвоєння уявлень про ці різновиди
дозволяє дитині оптимально сприймати навколишню
дійсність.
Еталонами кольору є сім кольорів спектра та їх
відтінки; еталонами форми — геометричні фігури; величини
— метрична система мір. У слуховому сприйнятті - фонеми
рідної мови, музичні ноти; в смаковому сприйнятті - чотири
смаки (солоний, солодкий, кислий, гіркий); в нюховому
сприйнятті еталоном є запахи - солодкі, гіркі, свіжі, легкі,
важкі [46 с.7].
Основним методом ознайомлення дітей з еталонами
кольору є вибір за зразком – ідентифікація кольору об’єкта зі
14
зразком-еталоном. При цьому на початковій стадії зразок і
обраний дитиною об’єкт прикладаються щільно або
накладаються одне на одне, так що при помилковому виборі
неспівпадання кольору створювало чітку межу і служило
сигналом для заміни об’єкта.
Методи для ознайомлення дітей з формою є в принципі,
такими ж як і при ознайомленні з кольором: вибір за зразком
(ідентифікація за формою) і виготовлення дітьми
геометричних фігур, які відповідають еталнам форми і їх
різновидам… Методом ознайомлення з відношенням за
величиною служить навчання побудові серіаційних рядів
(тобто, рядів з елементів поступово зменшувальної величини)
[10 с.22 - 24].
Засвоєння сенсорних еталонів не обмежується
дошкільним віком, а є досить складним і тривалим процесом.
Психологи виокремлюють такі періоди засвоєння
еталонів у дошкільному віці:
1) перед еталонний період (від народження до початку
3-го року життя); дитина відображає окремі особливості
предметів, здебільшого суттєві, важливі для безпосереднього
використання;
2) період предметних еталонів (до 5-ти років); образи
якостей предметів дитина зіставляє з певними предметами;
3) набуття якостями предметів еталонного значення (від
5-ти років і далі); дитина співвідносить якості предметів із
загальноприйнятими еталонами: вода холодна, стільниця
прямокутна, електролампочка скляна тощо [35 с.205].
Ознайомлення з еталонами форми (геометричними
фігурами) у сенсорному вихованні відрізняється від їх
вивчення у процесі формування елементарних математичних
15
уявлень. Його метою є пізнавання відповідної форми,
називання і вміння діяти з нею, а не аналізувати її.
Еталонами величини є умовні мірки. У процесі
сенсорного виховання, на відміну від математичної
підготовки, можна не використовувати метричну систему, а
встановлювати розміри предмета залежно від місця, яке він
займає в ряду однорідних (великий, маленький, найбільший).
Уявлення про розмір ускладнюються у процесі переходу
від порівняння двох-трьох предметів до багатьох, що
утворюють ряд величин, які зменшуються або збільшуються.
Одночасно їм розкривають способи обстеження предметів:
групування за кольором і формою на основі зразків-еталонів,
послідовний огляд і опис форми, виконання дій окоміру. І,
нарешті, слід розвивати аналітичне сприймання — вміння
орієнтуватись у поєднанні кольорів, виділяти окремі виміри
величин, розрізняти форму предметів [15 с.207-208].
Забезпечити засвоєння сенсорних еталонів - означає
сформувати уявлення про основні різновиди кожної
властивості предмета (колір, величина, форма тощо). Однак
безпосередньо такі уявлення не зможуть керувати
сприйманням, якщо дитина не знає способів обстеження
предметів - встановлення, якому зразку відповідає властивість
певного предмета, з яким вона має справу - у грі, на занятті, у
процесі спостережень, розваг. Цим способам дитину потрібно
вчити спеціально.
Одночасно з формуванням еталонів необхідно навчати
дітей способам обстежування предметів: їх групуванню за
кольором і формою навкруг зразків-еталонів, послідовному
огляду і описанню форми, виконанню все більш складних
окомірних дій [11с.14].
16
Отже, сенсорний розвиток є процесом засвоєння
соціального досвіду, оволодіння системою відповідних
еталонів.
Вихователь організовує чуттєве пізнання дитини,
використовуючи певний суспільний досвід, оскільки в процесі
суспільно-історичного розвитку людство систематизувало все
різноманіття властивостей предметів у сенсорні еталони. Були
виділені основні форми, основні кольори, величини і
т.д. Опановуючи цими основними формами, кольорами і т. д.,
їх словесними позначеннями дитина легше орієнтується в
навколишньому світі. Набуті знання і вміння допомагають
дітям правильно аналізувати різні властивості предметів.
Тому зміст сенсорного виховання полягає в
ознайомленні дітей із сенсорними еталонами і навчанні їх
способів обстеження предметів.
Як і у будь-яких інших виховних систем, у теорії
сенсорного розвитку є свої завдання, що полягають у
допомозі дитині розвинути її сенсорні можливості навчити
застосовувати теоретичні знання на практиці.
1.3. Особливості сенсорного розвитку дітей дошкільного

віку.
Сенсорний розвиток дошкільника включає дві
взаємопов'язані
сторони — засвоєння уявлень про різноманітні властивості
предметів і явищ та оволодіння новими діями, які дають змогу
повніше та більш диференційовано сприймати світ.
Ще в ранньому віці у дитини накопичилося певне коло
уявлень про ті чи інші властивості предметів, і деякі з таких
уявлень виконували роль зразків, з якими порівнювалися нові
17
предмети у процесі їх сприймання. Тепер же починається
перехід від предметних зразків, що базуються на узагальненні
індивідуального досвіду дитини, до використання
загальноприйнятих сенсорних еталонів, тобто вироблених
людством уявлень про основні різновиди властивостей і
відношень (кольору, форми, розмірів предметів, їх
розташування у просторі, висоти звуків, тривалості проміжків
часу тощо).
Поступове ознайомлення дітей з різними видами

сенсорних еталонів та їх систематизація — одне з
найважливіших завдань сенсорного виховання в дошкільному
віці. Його основою має бути організація дорослими дій дітей з
обстеження та запам'ятовування основних різновидів кожної
властивості, що здійснюється передусім у процесі їх навчання
малюванню, конструюванню, ліпленню та ін.
У дошкільному віці відбувається зниження порогів
чутливості (зорової, слухової та ін.). Зростає гострота зору,
спроможність розрізняти відтінки кольорів, розвивається
звуковисотний та фонематичний слух, відчуття дотику тощо.
Усі ці зміни є наслідком того, що дитина оволодіває новими
способами сприймання, які мають забезпечити обстеження
предметів та явищ дійсності, їх різноманітних властивостей та
взаємозв'язків.
Органи чуттів дітей до початку дошкільного віку за
своєю будовою та деякими особливостями функціонування
схожі з органами чуттів дорослих людей.
Гострота зору в дошкільному віці росте безперервно
18
(див.Табл.1).
Дані дослідження показали, що гострота зору значно
зростає в такій діяльності, для здійснення якої вона є
необхідною умовою її виконання, безпосередньо пов’язана з
метою та мотивами цієї діяльності (див. Табл.2). Аналогічні
явища мають місце і в розвитку інших видів відчуттів та
сприймань: в развитии фонематичного слуху, в розвитку
розрізнення кольоьрів в зв’язку з малюванням і т.д.
Таблиця 1
Середня дистанція, з якої діти дошкільного віку
бачать розрив у кільці Ландольта1 (за даними Т. В.
Єндовицької)
Вік дітей Середня дистанція (в

см)
4 – 5 років 207,5
5 – 6 років 270,0
1
Кільце Ландольта – зображення чорного кільця з розривом,
яке слугує для визначення гостроти зору.
Таблиця 2
Гострота зору (в см дистанції) у звичайній ситуації
та у грі
(за даними Т. В. Єндовицької)
Вік дітей Звичайна Гра Приріст

ситуація (в %)
4–5 283 331, 17,2
років 4
5 -6 років 287 372 29,8
19
Ефективність розрізнення кольору і форми та його
рівень у дітей дошкільного віку залежать від того, яке
значення мають ці ознаки в діяльності дитини. Якщо вони є
суттєвою умовою дії і безпосередньо зв’язані зі змістом
завдання, що виконується, то діти дошкільного віку однаково
легко виділяють у предметах колір і форму (табл.3).
Таблиця 3
Орієнтація на різні ознаки об’єктів в залежності від
змісту завдання (в % до загальної кількості випадків)
(за даними З. М. Богуславської)
Орієнтов Вік дітей
на ознака
Завдання 3–4 4–5 5–6
роки років років
Розкладанн Колір
я фігур на
кольоровом 50 70 100
у фоні
Викладання на Форма
однобарвному
кресленні 80 100 100
Викладання на Форма та
різнобарвному колір
кресленні 70 100 100
В ранньому дитинстві сприймання завжди включене в

предметну діяльність. Рідко можна побачити дитину молодшу
2,5 – 3 років, яка довго б роздивлялася предмети, не діючи з
ними. В дошкільному віці процеси сприймання поступово
виокремлюються і починають формуватися як відносно
самостійні, цілеспрямовані процеси зі своїми специфічними
завданнями та способами.
20
Зорове сприймання, вбираючи в себе досвід інших видів
орієнтовно-дослідницької діяльності, стає в дошкільному віці
одним із основних засобів безпосереднього пізнання
предметів і явищ навколишньої дійсності.
Уміння роздивлятися предмети, спостерігати за ними
з’являється з середини дошкільного віку. Ця якість
сприймання – керованість – виникає у процесі спеціальної
педагогічної роботи з дітьми. Н. П. Сакуліна виявила, що при
такій роботі вміння дітей вести цілеспрямоване
спостереження може розвиватися до досить високого рівня.
На початку дошкільного віку процес зорового сприймання
здійснюється на основі вказівних жестів дитини. Вона показує
послідовно всі предмети і таким чином знаходить той, який
шукає. Потім необхідність у такій опорі відпадає, її замінює
слово, яким дитина констатує та закріплює результати своїх
пошуків. І лише до кінця дошкільного віку сприймання стає
своєрідною дією, яка внутрішньо регулюється.
У розвитку сприймань дошкільників провідне значення
набуває мовлення дітей. Називаючи ті чи інши якості або
ознаки предметів, дитина тим самим виділяє іх; називаючи
предмети, вона відділяє їх один від одного; визначаючи в
мовленні їх стан або дію, дитина осмислює реальні
відношення між предметами. Збагачення дитячого мовлення
словами – назвами якостей, ознак, станів предметів та
відношень між ними – є важливим фактором розвитку
цілеспрямованого, осмисленого сприймання.
Таким чином, найбільш суттєвою зміною процесів
сприймань на протязі дошкільного віку є те, що вони
виокремлюються в самостійні мимовільні
21
дії, всередині яких починають формуватися особливі способи
спостереження, роздивляння, пошуку, виконання перших
перцептивних завдань.
Перцептивні дії – структурні одиниці процесу сприймання у
людини, які забезпечують свідоме перетворення сенсорної
інформації, що забезпечує побудову образу, адекватного
предметному світу [15;255].
Перцептивні дії, адекватні об'єкту, починають
формуватися у дітей 5 – 6 років, їх характерною ознакою є
розгорненість, включення до свого складу великої кількості
рухів рецепторних апаратів, що здійснюються рукою чи оком.
1.4.Психологічні основи сенсорного розвитку
дошкільників.
Сучасна система сенсорного виховання створена на основі
наукових даних про психологічний і фізіологічний розвиток
дитини.
Склад і структура чуттєвого відображення формують
сенсорну організацію, яка залежить від способу життя і
діяльності живого організму. Сукупність аналізаторів з їх
мозковими закінченнями та еффекторами відображає
навколишнє середовище в цілому, але саме як середовище
існування, включаючи увесь процес взаємодії організму з
життєвонеобхідними умовами зовнішнього середовища.
З народження природа наділяє людину очима, вухами і
тактильними рецепторами. Це все дозволяє дитині з самого
раннього віку встановити тісний контакт із зовнішнім світом.
Ці органи, є периферичною частиною аналізаторів, центр яких
знаходиться в головному мозку.
Дитина вчиться дивитися й бачити. Те, що вона вміє
побачити своїми очима, — результат певного життєвого
22
досвіду. Так само й слухові сприйняття дитини є наслідком
раніше сформованих умовних зв’язків : вона привчається
розрізняти й синтезувати звуки мови, музики. Вухо дитини —
це не стрічка магнітофона, що записує всі звуки поспіль.
Можна сказати, що дитина взагалі чує не вухом, а скроневою
ділянкою кори мозку. І те, що вона чує, залежить від якості
умовних зв’язків, сформованих до цього моменту в скроневій
ділянці кори [2 с. 94 - 95].
В дошкільному віці сприйняття перетворюється в

особливу пізнавальну діяльність, що має свої цілі, завдання,
засоби і способи здійснення. Досконалість сприйняття,
повнота і точність образів залежать від того, наскільки
повною системою способів, необхідних для обстеження,
володіє дошкільник. Тому головними лініями розвитку
сприйняття дошкільника виступають освоєння нових за
змістом, структурою і характером дослідницьких дій і
освоєння сенсорних еталонів [4 с.2].
Проте, у кожному віці перед сенсорним вихованням стоять
свої завдання, формується певна ланка сенсорної культури.
Вікові зміни сенсорики не можуть розглядатися ізольовано
від розвитку всіх сторін особистості дитини, оскільки
являються всього лиш підкореними моментами в загальному
процесі зміни взаємовідносин дитини з навколишньою
реальність, в загальному процесі розвитку дитячої діяльності.
Будучи органічно пов’язаними з різноманітними видами
діяльності і розвиваючись разом з ними, сенсорні процеси
самі носять діючий характер, вони є своєрідними орієнтовано
дослідницькими діями, в схожості сприймання об’єкта,
23
моделювання його якостей, що приводить до зняття копії, до
формування образу цього предмета [21 с.93].
На першому році життя основне завдання полягає у
наданні дитині достатнього багатства і різноманітності
зовнішніх вражень, розвитку уваги до властивостей
предметів. Коли у малюка починають формуватися хапальні
рухи, до цього завдання приєднується ще одна - необхідно
допомогти дитині пристосувати хапальні рухи до форми
предмета, його величини і положення у просторі.
На другому-третьому році життя завдання сенсорного
виховання істотно ускладняються. Хоча дитина раннього віку
ще не готова до засвоєння сенсорних еталонів, у неї
починають накопичуватися уявлення про колір, форму,
величину і інші властивості предметів. Важливо, щоб ці
подання були досить різноманітними.
Сенсорно компетентною дитиною слід уважати дитину,

яка відповідає вимогам життя, має та вільно застосовує набуті
сенсорні знання, проявляє
своє Я при розв’язанні завдань, володіє різними способами
пізнання світу й отримує задоволення від його пізнання [23
с.8].
У ранньому віці розвитку, на третьому році життя,
сенсорне виховання є основним. Всі інші напрями розвитку
(розумове, фізичне, естетичне) базуються на сенсорній основі.
Наскільки зовсім маленька людина чує, бачить, відчуває
навколишній світ, настільки успішно в нього формується
повноцінне сприйняття дійсності.
24
Сприйняття - чуттєве відображення навколишнього світу у
свідомості. Сприйняття відбувається за безпосередньої участі
органів чуття (очі, вуха, чутливих рецепторів шкіри, слизової
оболонки порожнини рота і носа). Для повноцінного
сенсорного розвитку необхідно з самого народження
тренувати органи чуття. Варто відповідним чином
облаштувати навколишнє дитини культурний простір і
професійно підтримати малюка, так розвиток сприйняття
почне чинити величезний вплив на становлення людського
розуму [12 с.4].
На кожному віковому етапі дитина чутлива до будь-яких
впливів. Тому кожен вік сприятливий для подальшого
нервово-психічного розвитку і всебічного виховання
дошкільника. Чим менше дитина, тим більше значення для
нього має чуттєвий досвід.
Опанування дитиною сенсорних дій поєднується з
різноманітною діяльністю, що забезпечує життєву
придатність сенсорних знань і вмінь. Сенсорне виховання
передбачає і спеціальну роботу щодо ознайомлення дітей із
сенсорними еталонами, спеціальними способами зіставлення
якостей предметів із засвоєними зразками, тобто із способами
обстеження предметів[35 с.67].
На кожному етапі дошкільного дитинства завдання і зміст
сенсорного виховання конкретизують його загальну мету.
Останні наукові дані свідчать про можливості формування у
дітей протягом перших років життя тонких диференціювань
предметів різних форм, розмірів, кольорів та їх відтінків.
Починаючи з семи тижнів, дитина стежить за предметами, що
переміщуються, розрізняє кольори. Тримісячні діти
розрізняють об'ємні форми (прямокутна призма, куб, куля та
25
ін.). Тому сенсорне виховання слід починати якомога раніше,
щоб використати природні можливості дитини.
За стихійного засвоєння сенсорного досвіду в дитини
можуть скластися хибні уявлення про якості предметів, і
процес їх засвоєння штучно затягнеться у часі. Тому сенсорне
виховання повинно послуговуватися методом навчання [11
с.19].
Процес засвоєння сенсорних еталонів починається в
ранньому дитинстві і продовжується на протязі всього
дошкільного дитинства, виходячи за його межі. Засвоєння
еталонних знань якостей проходить три періоди, які
відображають можливості дитини систематизувати отримані
нею уявлення про властивості предметів. Перший період
триває до початку третього року життя. Цей період
сенсомоторних перед еталонів, коли дитина відображає лише
окремі особливості предметів, які мають вагоме значення для
безпосереднього рухаю чого приспособлення, - деякі
особливості форми, величину предметів, відстань і т.д.
Другий період триває в середньому до п’яти років. Дитина
користується предметними перед еталонами, образи якостей
предметів співвідносяться з певними предметами. Так, овал
визначається через форму огірка (як огірочок)
Засвоєння систем загальноприйнятих еталонів
відбувається у віці п’яти років і більше – третій період, коли
на основі накопичення багатообразного досвіду, його
узагальнення під керівництвом дорослого, еталонне значення
для дитини починають набувати самі властивості предметів
незалежно від конкретного предмета. В цей період дитина
уже співвідносить якості предметів, предмети із засвоєними
загальноприйнятими еталонами: трава зелена, яблуко як куля,
26
дах будинку трикутний, палочка і олівець деревяні і т.д. [25
с.167].
На кожному етапі навчання дітям пропонується 2 – 3
нових кольора і 1 – 2 нових форми або ознаки. Матеріали
всередині етапів розподіляються за ступенем складності. На
першому етапі дитину вчать розрізняти предмети та
класифікувати їх за окремими ознаками. Н аслідуючому –
систематизувати предмети, тобто упорядковувати їх за
степенем вираження тієї чи іншої ознаки [1с.6].
У ранньому віці швидкість запам'ятовування назв
предметів залежить в значній мірі від впливу оточуючих
дитину людей. Дорослі повинні говорити чітко, розмірено,
грамотно. У дітей третього року життя дуже часто
спостерігається випадкове вживання слів. Називаючи будь-
яку квітку, діти не пов'язують цю назву з конкретним
кольором. Повне злиття слів-назв кольору з їх змістом
відбудеться тільки до п'яти років.
У ранньому віці ми знайомимо дітей із сенсорними
еталонами. Це загальноприйняті зразки зовнішніх
властивостей предметів.
Дітей у віці 2-3 років потрібно познайомити з кольором
(червоний, синій, жовтий, зелений, оранжевий, фіолетовий,
чорний і білий); формою предметів (коло, квадрат, трикутник,
овал, прямокутник); звуками навколишнього світу (дитячі
музичні інструменти, музичні твори, людська мова різної
гучності) і т. д [12 с.6].
Важливим є і розвиток слухового сприймання. Вже
наприкінці 2-го року життя дитина має розвинений
фонематичний слух, а в дошкільному віці оволодіває
здатністю до звукового аналізу слів. Для розвитку тактильної,
27
нюхової та смакової чутливості у процесі сенсорного
виховання вдаються до спеціальних вправ на порівняння, а
також використовують досвід повсякденного життя дітей.
Важливо вміло включати завдання сенсорного виховання у
діяльність дітей [20 с.145].
Оскільки діти в ранньому віці відчувають гостру
психологічну потребу в спілкуванні з дорослим, то на перший
план виступає роль педагога в сенсорному розвитку, адже
малюки більшу частину часу проводять у дитячому садку.
Словесні інструкції правил поведінки дітьми не будуть почуті,
їм важко регулювати свою поведінку з допомогою вербальних
методів виховання. Слова вихователя повинні мати яскраву
інтонаційну забарвлення, супроводжуватися жестами і
рухами. Педагог виховує не словами, а почуттями і
справедливими вчинками.
Під час організації діяльності дошкільників
виокремлюють такі головні моменти:
 сприймання цілісного предмета, створення загального
враження про нього;
 виокремлення основних частин предмета, визначення
їх властивостей;
 визначення просторового розміщення одних частин
відносно інших (вище, нижче, ліворуч, праворуч);
 виокремлення дрібніших частин предмета і з'ясування
їх просторового розміщення щодо основних;
 повторне цілісне сприймання предмета, закріплення
враження.
У цій послідовності обстежують найрізноманітніші
предмети, тому таке обстеження називають узагальненим [24
с.39].
28
Сенсорне виховання планується в тісному взаємозв’язку з
усіма іншими розділами виховання. Так, успішна організація
занять по ознайомленню з величиною, формою, кольором
предметів можлива при наявності певного рівня фізичного
розвитку дитини. Перш за все це відноситься до розвитку
рухів руки при здійсненні дій по вкладанню, вийманню,
втиканню предметів, при роботі з мозаїкою, малюванні
фарбами. Поєднання сенсорних і моторних задач, як
наголошувала О.Радіна, являється однією з основних умов
розумового виховання, здійснюваного в процесі предметної
діяльності [4 с.9].
Протягом дошкільного дитинства формуються три основні
види дій сприйняття:
Перцептивні дії ідентифікації (позначення) виконують за
умови, що властивість сприйнятого предмета повністю
збігається з еталоном. Вони полягають у виборі відповідного
еталона і встановленні ідентичності предмета (м'яч круглий).
Перцептивні дії відношення до еталона виконуються тоді,
коли властивості сприйнятого предмета не збігаються з
відомим дитині еталоном. Вони полягають у з'ясуванні певних
(часто несуттєвих) властивостей предмета і встановленні його
ідентичності до еталона (чорний предмет - собака).
Перцептивні дії моделювання діти здійснюють у процесі
сприйняття об'єктів зі складними властивостями, які взагалі
можуть бути з'ясовані не з допомогою одного еталона, а з
використанням двох або й більше їх (наприклад, форма
одноповерхового будинку) [39 с.147].
Отже, особливостями сенсорного розвитку в дошкільному
віці є такі аспекти:
 зорове сприйняття стає основним при ознайомленні з
29
навколишнім світом;
 засвоюються сенсорні еталони;
 підвищується ціленаправленність, планомірність,
усвідомлення сприйняття;
 зі встановленням взаємозв’язків з мовленням і
мисленням сприйняття інтелектуалізується.
Висновки до розділу 1
Отже, ми проаналізували психолого-педагогічну
літературу з проблеми сенсорно розвитку дітей дошкільного
віку.
Ця проблема займала одне з центральних місць на
всіх етапах розвитку дошкільної педагогіки та психології.
Вивченням проблеми сенсорного розвитку і виховання
30
займалися Я.Коменський, Ф. Фребель, М. Монтессорі, О.
Декролі, К. Ушинський, Л. Венгер, Л. Виготський та ін.
Систематизуючи висновки дослідження, можна
стверджувати, що сенсорне виховання має важливе значення
для всебічного розвитку дитини. О. Усова відзначала, що
9/10 всього розумового багажу дітей дошкільного віку
складають результати діяльності органів чуття.
Видатні зарубіжні вчені в ділянці дошкільної
педагогіки (Ж.-О. Декролі, М. Монтессорі, Ф. Фребель), а
також відомі представники вітчизняної дошкільної
педагогіки та психології (О. В. Запорожець, С. Ф. Русова, Н.
П. Сакуліна, Є. І. Тихеєва, О. П. Усова та ін.) справедливо
вважали, що сенсорне виховання, спрямоване на
забезпечення повноцінного сенсорного розвитку, є однією з
базових компетентностей дитини раннього й дошкільного
віку.
Сенсорний розвиток є процесом засвоєння соціального
досвіду, оволодіння системою відповідних еталонів. Це
розвиток відчуттів і сприймань дитини, формування її
уявлень про зовнішні властивості предметів: їх форму, колір,
розмір, положення у просторі тощо. Тому зміст сенсорного
виховання полягає в ознайомленні дітей із сенсорними
еталонами і навчанні їх способів обстеження предметів.
Чуттєве пізнання має дуже важливе значення у дошкільному
дитинстві, яке є найбільш сприятливим періодом
формування та вдосконалення діяльності органів чуттів,
нагромадження уявлень про оточуючий світ.
Як і у будь-яких інших виховних систем, у теорії
сенсорного розвитку є свої завдання, що полягають у
31
допомозі дитині розвинути її сенсорні можливості навчити
застосовувати теоретичні знання на практиці.
У кожному віці перед сенсорним вихованням стоять
свої завдання, формується певна ланка сенсорної культури.
Вікові зміни сенсорики не можуть розглядатися ізольовано
від розвитку всіх сторін особистості дитини, оскільки
являються всього лиш підкореними моментами в загальному
процесі зміни взаємовідносин дитини з навколишньою
реальність, в загальному процесі розвитку дитячої
діяльності. Поступове ознайомлення дітей з різними видами
сенсорних еталонів та їх систематизація — одне з
найважливіших завдань сенсорного виховання в дошкіль-
ному віці.
Особливостями сенсорного розвитку в дошкільному
віці є такі аспекти: зорове сприйняття стає основним при
ознайомленні з навколишнім світом; зосвоюються сенсорні
еталони; підвищується ціленаправленність, планомірність,
усвідомлення сприйняття; зі встановленням взаємозв’язків з
мовленням і мисленням сприйняття інтелектуалізується.
Сенсорні можливості дитини фурмуються у процесі
життєдіяльності. Розвиток відчуттів і сприймань
взаємопов’язаний із загальним рівнем розумового розвитку
дитини, оволодінням нею мовленням. Особливе значення у
розвитку сенсорики має засвоєння дитиною суспільного
сенсорного досвіду, опанування діями сприймання,
удосконалення їх.
Сенсорно компетентною дитиною слід уважати
дитину, яка відповідає вимогам життя, має та вільно
застосовує набуті сенсорні знання, проявляє своє Я при
32
розв’язанні завдань, володіє різними способами пізнання
світу й отримує задоволення від його пізнання.
РОЗДІЛ 2 ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ СЕНСОРНОЇ
СФЕРИ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ.
З метою вивчення психологічних особливостей
сенсорної сфери дітей дошкільного віку було використано
методики «Кольорові кубики», «Вгадай, що зникло?»,
«Виключення зайвого слова», «Розрізнення форми» та
«Сприйняття величини».
2.2. Методика«Кольорові кубики»
Мета: оцінка здатності орієнтуватися в сенсорних
еталонах (колір), їх видах, властивостях; виявлення
пізнавальної активності та самостійності в процесі пізнання.
Процедура проведення. У експериментатора і
дитини однакові комплекти кольорових кубиків (синій,
жовтий, зелений, червоний).
1) експериментатор бере один з кубиків і пропонує дитині
показати такий же. Аналогічно виконуються завдання зі всіма
кубиками.
2) дитині пропонують показати червоний кубик, потім
синій, жовтий, зелений.
33
3) експериментатор по черзі бере кубики і питає, якого
вони кольору. Критерії оцінки:
– дитина активна, самостійно показує і правильно
називає кольори кубиків – 2 бали.
– дитина досить активна, вірно показує кубики, але
плутається в назвах кольорів – 1 бал.
– дитина не активна, не справляється із завданням – 0
балів.
2.2. Методика«Вгадай, що зникло?»
Мета: оцінка виявлення спостережливості; здатності
орієнтуватися в часі і просторі.
Процедура проведення. Перед дитиною розміщують
шість іграшок і пропонують назвати їх, потім дитина закриває
очі, а експериментатор прибирає дві іграшки: «Зараз іграшки
будуть грати з тобою в хованки. Ти закриєш очі, а якісь
іграшки сховаються. Коли ти відкриєш очки, треба буде
сказати, яких іграшок немає».
Критерії оцінки:
– дитина запам'ятала 2 іграшки – 2 бали.
– дитина запам'ятала 1 іграшку – 1 бал.
– дитина не назвала жодного захованої іграшки або не
зрозуміла інструкції – 0 балів.
2.3. Методика «Виключення зайвого слова»
Мета: оцінка здатності встановлювати зв’язки між
явищами; вміння узагальнювати, класифікувати, порівнювати;
виявлення пізнавальної активності.
Процедура проведення. Експериментатор називає три
слова (наприклад, собака, помідор, сонце). Дитині необхідно
залишити два слова, що позначають предмети, в чомусь схожі
між собою, і виключити третє, зайве слово, яке називає
34
предмет, що не володіє загальними для перших двох
предметів ознаками.
Завдання експериментатора — стимулювати дітей до
пошуку якомога більшого числа варіантів виключення зайвого
слова, починаючи від лежачих на поверхні рішень (виключити
слово «собака», так як і помідор, і сонце — круглі) і
закінчуючи дещо несподіваними варіантами.
– дитина активна, назвала 2 і більше варіантів
виключення зайвого слова – 2 бали.
– дитина досить активна, назвала 1 варіант – 1 бал.
– дитина не активна, не назвала жодного варіанта – 0
балів.
2.4.Тест «Розрізнення форми»
еталонах (форма), їх видах, властивостях; виявлення
Інструкція: я буду показувати, а ти назви фігуру
Процедура проведення. Експериментатор демонструє
дитині геометричні фігури і дає інструкцію.
В випадку якщо дитина не називає одну або кілька
фігур, то після демонстрації все фігури викладаються перед
ним і експериментатор дає інструкцію: «Я назву фігуру, а ти
покажи її».
– дитина виявляє пізнавальну активність, самостійно
назвала всі геометричні фігури – 2 бали.
– дитина досить активна, самостійно назвала не всі
геометричні фігури, але змогла показати їх – 1 бал.
35
– дитина не активна, самостійно не назвала всі
геометричні фігури та не змогла їх показати – 0 балів.
2.5.Тест «Сприйняття величини»
еталонах (величина), їх видах, властивостях; виявлення
Обладнання: три смужки паперу (ширина - 2 см,
довжина найдовшої - 15 см, найкоротшої - 5 см).
Інструкція: склади смужки так, що б вийшли сходинки.
Процедура проведення. Перед дитиною викладають
смужки, дають інструкцію.
– дитина виявляє пізнавальну активність, самостійно
склала смужки послідовно (по зростанню або зменшенню) – 2
бали.
– дитина досить активна, але виклала одну смужку не
правильно – 1
бал.
– дитина зовсім не проявляє пізнавальну активність,
виклала не
правильно всі смужки – 0 балів.
Результати за кожним субтестом були оцінені в балах: 2 бали
(вища оцінка), 1 бал (середня), 0 балів (нижча). Після
проведення діагностики в контрольній та експериментальній
групі була підрахована загальна сума балів. При кількісній
обробці результатів тестування згідно критеріїв та показників
сформованості сенсорно-пізнавальної компетенції отримані
36
результати умовно поділені на 4 рівня: високий, достатній,
середній, початковий. Після теоретичних досліджень ми
вирішили провести практичні дослідження. Дослідження
проводили в дошкільному навчальному закладі № 2
«Калинка» м.Новоград – Волинського, Житомирської обл. в
старшій групі «Теремок» .
37
РОЗДІЛ 3. ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ
СЕНСОРНОЇ СФЕРИ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ .
3.1. Аналіз результатів проведеного дослідження
Емпіричне дослідження проводилося впродовж вересня

2020 року на базі закладу дошкільної освіти №2 «Калинка» м.
Новоград -Волинського з дітьми старшої групи. Вибірка
складала 20 осіб.
Так, після проведення діагностики в контрольній та

експериментальній групі була підрахована загальна сума
балів. При кількісній обробці результатів тестування згідно
критеріїв та показників отримані результати умовно поділені
на 4 рівня: високий, достатній, середній, початковий. Отже, на
основі виявлених даних ми маємо результати, що
представлені у додатку Б.
Після проведення діагностики ми виявили, що в
контрольній групі високий рівень сформованості сенсорної
сфери (9-10 балів) – має 2 дитини, достатній (6-8 балів) – 1
дошкільник, середній (4-5 балів) – 15 дітей, початковий (0-3
бали) – 2 молодших дошкільника.
Результати у відсотках відображені у табл. 3.1.
Таблиця 3.1
Рівні сформованості сенсорної сфери у дітей дошкільного віку

контрольної групи за результатами констатувального
етапу експерименту
38
Показники якості Рівні сформованості сенсорно-пізнавальної
сформованості компетенції молодших дошкільників
сенсорно- пізнавальної Високий Достатній Середній Початковий
компетенції молодших
дошкільників в
контрольній групі
Виявляє пізнавальну 12% 5% 62% 21%
активність
Виявляє 15% 5% 77% 3%
спостережливість
Виявляє самостійність 7% 3% 66% 24%
в процесі пізнання
Орієнтується в 10% 5% 81% 4%
сенсорних еталонах
(колір, форма,
величина), їх видах,
властивостях
Орієнтується в часі і 13% 6% 78% 3%
просторі
Вміє узагальнювати, 6% 5% 75% 14%
класифікувати,
порівнювати
Вміє встановлювати 7% 6% 86% 1%
зв’язки між явищами
Всього 10% 5% 75% 10%
У таблиці ми бачимо, що в контрольній групі переважає

середній рівень сформованості сенсорної сфери– 75% дітей,
високий рівень має лише 10% молодших дошкільників,
достатній – 5%, початковий рівень спостерігається у 10%
молодших дошкільників.
Після проведення діагностики ми дізналися, що в

експериментальній групі високого рівня (9-10 балів) немає,
39
достатній рівень спостерігається у 1 молодшого дошкільника
(6-8 балів), середній (4-5 балів) має 11 дітей, початковий (0-3
бали) – 8 молодших дошкільника.
Результати у відсотках відображені у табл. 3.2.
Таблиця 3.2.
Рівні сформованості сенсорної сфери у дошкільників
експериментальної групи за результатами

констатувального етапу експерименту
Показники якості Рівні сформованості сенсорно-
сформованості пізнавальної компетенції молодших
сенсорносфери дошкільників
компетенції молодших Вис Доста Сере Початк
дошкільників в оки тній дній овий
експериментальній групі й
Виявляє пізнавальну 0% 6% 50% 44%
активність
Виявляє 0% 4% 71% 25%

спостережливість
Виявляє самостійність в 0% 5% 55% 40%
процесі пізнання
Орієнтується в 0% 3% 47% 50%

сенсорних еталонах
(колір, форма,
Орієнтується в часі і 0% 6% 55% 39%
просторі

класифікувати,
порівнювати
Вміє встановлювати 0% 7% 49% 44%
зв’язки між явищами
Всього 0% 5% 55% 40%
40
У таблиці ми бачимо, що в експериментальній групі як і
в контрольній переважає середній рівень сформованості
сенсорної сфери- 55% дітей, високий рівень – 0%, достатній
рівень отримали 5% молодших дошкільників, початковий
рівень спостерігається у 40% молодших дошкільників.
Цілісний аналіз даних констатувального експерименту
показує, що в обох групах переважають діти з середнім рівнем
сформованості сенсорної сфери. Варто зазначити, що
показники контрольної групи значно вищі, ніж у
експериментальній групі. Підтвердженням слугує
порівняльний аналіз результатів експериментальної та
контрольної групи, який представлений у табл. 3.3.
Т
аблиця 3.3 Порівняльний аналіз рівнів сформованості
сенсорної сфери в контрольній та експериментальній
групі під час
констатувального етапу експерименту
Рівні сформованості Контрольна група Експеримента
сенсорної сфери льна група
дошкільників
Високий 10% 0%
Достатній 5% 5%
Середній 75% 55%
Початковий 10% 40%
Високий рівень сформованості спостерігається в
контрольній групі у 10% дітей, в експериментальній у 0%,
достатній рівень і в контрольній і в експериментальній групі у
5% молодших дошкільників, достатній рівень отримали в
41
контрольній групі 75% дітей, в експериментальній – 55%,
початковий рівень спостерігается у 10% дітей в контрольній
групі і у 40% в експериментальній групі.
Узагальнення результатів дослідницько-

експериментальної перевірки ефективності формування
сенсорносфери удошкільників
Завершальним етапом дослідження було проведення
контрольного експерименту. Його основна мета – це перевірка
гіпотези, виявлення динаміки рівнів сформованості сенсорної
сфери дошкільників.
Для досягнення визначеної мети було проведено 5
тестів: «Кольорові кубики», «Вгадай, що зникло?»,
«Виключення зайвого слова», «Розрізнення форми» та
«Сприйняття величини». На основі виявлених даних ми маємо
результати, що відображені у табл. 3.4 та 3.5
Таблиця3.4
Рівні сформованості сенсорної сфери удошкільників
контрольної групи за результатами контрольного етапу
експерименту
Показники якості Рівні сформованості сенсорно-пізнавальної

сформованості сенсорної сфери компетенції молодших дошкільників
дошкільників в контрольній
Висок Доста Сере Початко
групі
ий тній дній вий
Виявляє пізнавальну активність 12% 5% 62% 21%
Виявляє спостережливість 15% 5% 77% 3%

Орієнтується в сенсорних 10% 5% 81% 4%

еталонах (колір, форма,
величина), їх видах
42
Орієнтується в часі і просторі 13% 6% 78% 3%

класифікувати, порівнювати
Вміє встановлювати зв’язки 7% 6% 86% 1%

між явищами
Всього 10% 5% 75% 10%
У таблиці ми бачимо, що в контрольній групі

показники не змінилися переважає середній рівень- 75% дітей,
високий рівень має лише 10% молодших дошкільників,
достатній – 5%, початковий рівень спостерігається у 10%
дошкільників.
Після проведення повторної діагностики ми дізналися,
що в експериментальній групі показники якості
сформованості сенсорно- пізнавальної компетенції молодших
дошкільників змінилися. Високий рівень сформованості
спостерігається у 20% дітей, достатній рівень отримали 20%
молодших дошкільників, середній рівень у 35%, початковий
рівень спостерігається у 25% дошкільників. Результати у
відсотках відображені у табл. 3.5.
Таблиця 3.5
Рівні сформованості сенсорно-пізнавальної
компетенції молодших дошкільників експериментальної
групи за результатами контрольного етапу експерименту
43
Показники якості Рівні сформованості сенсорної сфери
сформованості сенсорно- дошкільників
пізнавальної компетенції
молодших дошкільників в Висок Доста Сере Початк
експериментальній групі ий тній дній овий
Виявляє пізнавальну активність 30% 24% 32% 14%
Виявляє спостережливість 18% 14% 34% 34%

Орієнтується в сенсорних 20% 20% 37% 23%

еталонах (колір, форма,
Орієнтується в часі і просторі 25% 21% 40% 14%

класифікувати, порівнювати
Вміє встановлювати зв’язки 10% 13% 39% 38%
між явищами
Всього 20% 20% 35% 25%
По завершенню проведених тестів та інтерпретації результатів

можемо зробити узагальнення щодо рівня сформованості сенсорно-
пізнавальної компетенції молодших дошкільників. Дані зіставлення
результатів подаємо у табл. 3.6. та рис. 3.7.
Таблиця 3.6
Порівняльна характеристика рівнів сформованості сенсорної
сфери дошкільників під час контрольного
Групи Рівні сформованості сенсорно-пізнавальної компетенції молодших

дошкільників (у %)
Високий Достатній Середній Початковий
До Після До Після До Після До Після
Група А 10% 10% 5% 5% 75% 75% 10% 10%

(контрольна)
Група Б 0% 20% 5% 20% 55% 35% 40% 25%

44
(експерименталь
на)
Результати розподілились таким чином: високий рівень в

контрольній групі залишився сталим, а в експериментальній збільшився
на 20%, достатній рівень в контрольній групі не змінився, а в
експериментальній збільшився на 15%, середній рівень в контрольній
групі залишився сталим, а в експериментальній знизився на 20%, низький
рівень в контрольній групі не змінився, а в експериментальній знизився
на 15%.
Рис. 3.7 Порівняльна характеристика рівнів сформованості сенсорної

сфери експериментальної та контрольної груп під час контрольного
Таким чином ми переконалися в тому, що якість сформованості
сенсорно-пізнавальної компетенції молодших дошкільників в художньо-
продуктивній діяльністі буде забезпечена при реалізації наступних умов:
1) розробці структурно-функціональної моделі та програми її
реалізації;
45
2) забезпечення індивідуальної підтримки та допомоги дитині;
3) організації розвивального освітнього простору;
4) забезпечення конструктивної взаємодії з батьками;
5) врахування сензитивності вікового періоду.
Слід зазначити, що подібну роботу необхідно проводити постійно,
щоб закріплювати отриманий результат. Порівняльний аналіз
констатувального і контрольного етапів дослідно- експериментальної
роботи показав, що рівень сформованості сенсорно- пізнавальної
компетенції дітей в експериментальній групі підвищився.
У експериментальній частині ми використовували спеціальні
дидактичні ігри для формування сенсорної сфери дошкільників.
При плануванні своєї роботи ми враховували особливості дітей
дошкільного віку, їх вміння та навички. Важливо зазначити, що нами
були створені максимально комфортні умови для розвитку дітей,
атмосфера була доброзичлива. Також, під час підбору матеріалу ми
враховували вже набуті дітьми знання.
46
ВИСНОВОК 3 РОЗДІЛУ.
Експериментальна частина нашої роботи складається з трьох
наступних етапів експерименту: констатувальний експеримент,
формувальний експеримент, контрольний експеримент.
Базою для проведення експериментальної роботи став заклад
дошкільної освіти №2 м.Новоград - Волинського. В дослідженні брали
участь діти молодшого дошкільного віку, в кількості 40 дітей. Було
сформовано експериментальну і контрольну групи, кожна група
складалася з 20 дітей.
Для виявлення рівнів сформованості сенсорної сфери дошкільників
було вибрано 5 тестів: «Кольорові кубики», «Вгадай, що зникло?»,
«Виключення зайвого слова», «Розрізнення форми» та «Сприйняття
величини».
Після проведення діагностики за всіма тестами нами було
підраховано загальну суму балів. Зважаючи на виділені нами критерії та
показники результати поділені на 4 рівня: високий, достатній, середній,
початковий.
Оцінка результатів представлена у формі таблиць та діаграм.
На етапі констатувального експерименту нами було з’ясовано, що
існує проблема якості сформованості сенсорної сфери у дітей
На формувальному етапі експерименту, ми впроваджували
дидактичні ігри та комплекси занять з сенсорного розвитку.
Завершальним етапом дослідження було проведення контрольного
експерименту.
Результати розподілились таким чином: високий рівень в
контрольній групі залишився сталим, а в експериментальній збільшився
на 20%, достатній рівень в контрольній групі не змінився, а в
експериментальній збільшився на
47
15%, середній рівень в контрольній групі залишився сталим, а в
експериментальній знизився на 20%, низький рівень в контрольній групі
не змінився, а в експериментальній знизився на 15%.
Порівняльний аналіз констатувального і контрольного етапів дослідно-
експериментальної роботи показав, що рівень сформованості сенсорної
сфери підвищився Способи обстеження, які застосовуються у сенсорному
розвитку залежать від характерних властивостей предметів (колір, форма,
звук, запах тощо) і його мети. Спрямовані вони на організацію
пізнавальних дій дитини, формування її розумової активності.
У дошкільному закладі сенсорний розвиток здійснюється на заняттях і
у повсякденному житті, під час різноманітної діяльності дітей. Усі його
форми спрямовані на створення у дітей багатого чуттєвого досвіду,
здатності орієнтуватися в різноманітних властивостях предметів, на
виховання культури сприймання, уважності, здатності реагувати на
безпосередній вплив явищ дійсності. Отже, сенсорні можливості дитини
формуються у процесі життєдіяльності. Органічною передумовою
сенсорного розвитку є дозрівання аналізаторів. Однак для цього лише їх
готовності недостатньо, потрібен і сенсорний досвід, без чого
неможливий розвиток орієнтування у властивостях і відношеннях
предметів дійсності.
Розвиток відчуттів і сприймання взаємозв'язаний із загальним рівнем
розумового розвитку дитини. Особливе значення у розвитку сенсорики
має засвоєння дитиною суспільного сенсорного досвіду, опанування
діями сприймання, удосконалення їх.
Важлива роль у розвитку сенсорної сфери дитини належить дорослим,
які допомагають дітям оволодіти виробленою людством системою
сенсорних еталонів, розвинути сенсорні можливості у процесі наповнення
діяльності змістом.
48
49
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Базовий компонент дошкільної освіти / А. М. Богуш, Г. В.

Бєлєнька, О. Л. Богніч, та ін. ; наук. кер. А. М. Богуш. – Київ:
Видавництво «Світич», 2012. – 26 с.
2. Барбашова В. А. Неперервність сенсорного розвитку особистості:
дошкілля, шкільна освіта / В. А. Барабашова // Педагогічний дискурс. –
2013. Вип. 14. С. 42–48.
3. Бас С. В. Зміст понять «компетенція» і «компетентність» у працях
сучасних педагогів // Педагогіка вищої та середньої школи : зб. наук.
праць / за ред. С. В Бас. – Кривий Ріг, 2012. – Вип. 34. – С. 416– 424.
4. Бень Н. Компетентність і компетенції в результатах: особливості
трактування понять / Н. Бень // Відкритий урок. – 2012 – № 2. – С. 26–31.
5. Бєлєнька Г. Види дитячої праці та їхній вплив на розвиток особистості /
Г. Бєлєнька // Дошкілля. – 2013. – № 5. – С. 14–17.
6. Бондар С. Компетентність особистості інтегрований компонент
навчальних досягнень учнів / С. Бондар // Біологія і хімія в школі. –
2003. – № 2. – С. 8–9.
7. Бондаренко Н. Н. Сенсорное развитие детей раннего возраста / Н. Н.
Бондаренко // Ребенок в детском саду. – 2012. – № 4. – С. 39–45.
8. Буянова Р. Сенсорное развитие детей / Р. Буянова // Социальная работа. –
2006. – №12. – С. 12–15.
9. Вартан В. П. Сенсорное развитие дошкольников / В. П. Вартан. – Минск :
БГУ, 2007. – 150 с.
10.Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов.
ред. В. Т. Бусел. – Київ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2009. –1736 с.
11.Венгер Л. А. Воспитание сенсорной культуры ребенка / Л. А.
Венгер, Э. Г. Пилюгина, Н. Б. Венгер. – Москва : Просвещение, 1988. –
143 с.
50
12.Венгер Л. A. Сенсорное воспитание дошкольников / Л. А. Венгер, В.С.
Мухина // Дошкольное воспитание. – 2004. – № 12. – С. 13–14.
13.Гагаріна Н. П. Художньо-продуктивна компетенція дошкільників. Діти і
картини : навч.-метод. посіб. / Н. П. Гагаріна. – Кропивницький : КЗ
«КОІППО ім. Василя Сухомлинського», 2017. – 48 с.
14.Галян І. М. Психодіагностика : навч. посіб. / І. М. Галян. – 2-е вид., стереотип. –
Київ : Академвидав, 2011. – 464 с.
15.Головань М. С. Компетенція і комптентность: досвід теорії, теорія досвіду
[Електронний ресурс] / М. С. Головань. – Режим доступу :
http://uabs.edu.ua/images/stories/docs/K_VM/Holovan_03.pdf ( дата звернення:
03.09.2018).
16.Гушлевська І. Поняття компетентності у вітчизняній та зарубіжній педагогіці /
І. Гушлевська // Шлях освіти. – 2004. – № 3. – С. 22–24.
17.Денисенко Т. А. Сенсорно-пізнавальний розвиток дітей раннього віку як
передумова формування обдарованої особистості (з досвіду роботи) / Т. А.
Денисенко // Освіта та розвиток обдарованої особистості. – 2013. –
18.№ 11. – С. 47–52.
19.Дитина: освітня програма для дітей від 2 до 7 років / наук. кер. проекту В. О.
Огнев’юк, К. І. Волинець. – Київ: Київський університет ім. Б.
Грінченка, 2016. – 492 с.
20.Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України; голов. ред. В. Г. Кремень. –
Київ : Хрінком Інтер, 2008. – 1040 с.
21.Калинина Р. Р. Психолого-педагогическая диагностика в детском саду / Р. Р.
Калинина. – Санкт-Петербург: Речь, 2003. – 144 с.
22.Кащук Н. Сутність сенсорного розвитку сучасної дитини раннього віку
[Електронний ресурс] / Н. Кащук. – Режим доступу
http://www.ird.npu.edu.ua/files/kachyk_2.pdf (дата звернення: 13.10.2018).
23.Костюк И. Гармоническая атмосфера Монтессори / И. Костюк // Дошкольное
воспитание. – 2000. – № 11. – С. 4–7.
51
ДОДАТОК А
Результати діагностики рівня сформованості сенсорної сфери
дошкільників експериментальної та контрольної груп
Номер тесту та бал за його виконання Загаль

Ім №1 №2 №3 №4 №5 на кількість
’я балів
дитини
Анастасія 2 2 2 1 2 9
Адріан 2 0 1 1 0 4
Артем 1 1 0 0 1 3
Борис 0 1 0 1 2 4
Вікторія 1 2 0 1 1 5
Вікторія 1 1 1 1 0 4
Гліб 1 1 1 2 0 5
Дарія 1 1 1 0 1 4
Давид 1 1 0 1 0 3
Євгенія 0 2 1 1 1 5
Єгор 2 2 1 2 2 9
Злата 1 1 1 1 0 4
Карина 1 1 1 2 1 6
Кирило 2 1 0 1 1 5
Макар 1 0 1 1 1 4
Марія 1 1 1 1 0 4
Тарас 1 0 1 1 1 4
Меланія 1 0 1 1 1 4
Наталія 2 1 1 0 1 5
Оксана 1 0 1 1 1 4
Антон 1 0 1 1 1 4
52
Аліна 0 0 1 1 1 3
Анна 0 1 1 1 1 4
Богдан 2 0 1 1 1 5
Валерія 1 1 0 1 0 3
Влад 0 1 1 1 1 4
Владислав 0 1 1 0 1 3
Давид 1 0 1 1 0 3
Дмитро 2 0 0 1 0 3
Єва 1 0 1 1 1 4
Євгеній 1 0 1 1 1 4
Ірина 2 1 0 1 1 5
Ксенія 1 0 1 1 0 3
Лілія 1 1 1 1 1 5
Мирон 0 1 1 1 1 4
Надія 0 1 1 1 0 3
Назар 1 2 1 1 1 6
Ольга 1 1 1 1 0 4
Ольга 1 1 1 0 1 4
Поліна 1 0 0 1 1 3
53
ДОДАТОК Б
Дидактичні ігри з сенсорного розвитку
Величина
ВЕЛИКІ І МАЛЕНЬКІ
Мета: Навчити дитину чергувати предмети за величиною

Обладнання: чотири великих і маленьких намистини (приблизно 2 і
1см) однакового кольору. Шнур або м'яка дріт, лялька й кошик.
Хід: Вихователь показує дитині гарну ляльку, говорить, що лялька
прийшла до малюка в гості і принесла щось у кошику. Потім вихователь
садить ляльку на стіл і, виймаючи з кошика коробочку, показує дитині, що
там лежать великі і маленькі намистини і нитка. Сказавши, що лялька
попросила малюка зробити для неї гарні намистини, вихователь звертає
увагу дитини на те, що намисто можна нанизувати по-різному. Спочатку
вихователь сам показує, як треба збирати намисто, а потім пропонує
зробити це дитині. Важливо почати чергування з великою намистини, тому
що якщо чергувати намиста навпаки, тобто спочатку брати маленьку,
потім більшу, дитині буде важко впоратися із завданням, тому що його в
першу чергу приваблюють великі намистини. Потім ляльці показують, які
вийшли намисто.
ЯКИЙ М'ЯЧ БІЛЬШИЙ?

Мета: Вчити розрізняти предмети за величиною і вибирати їх по
словесному вказівкою.
Обладнання: Великі й маленькі м'ячі, довільно перемішані.
Хід: Вихователь стоїть на відстані 3 - 5м від дитини і просить принести
йому великий м'яч. Якщо дитина помиляється, вихователь пояснює і
показує різницю, даючи маляті потримати великий і маленький м'ячі.
Рукою дитини вихователь обводить по окружності великого і маленького
м'яча, говорячи при цьому, «великий» це чи «маленький» м'яч. Гра
54
повторюється.
ДОРУЧЕННЯ
Мета: Вчити дітей розрізняти і називати іграшки, а також виділяти їх

розмір; розвивати слухове сприйняття, вдосконалювати розуміння мови.
Обладнання: Великі й маленькі собачки, машинки, коробочки, м'ячі,
чашки,кубики,матрьошка.
Хід: Вихователь показує дитині іграшки і предмети і пропонує назвати
їх, відзначаючи їх розмір. Потім дає малюкові наступні завдання:
Велику собаку напій чаєм з великої чашки, а маленьку - з маленької;
- Покатай матрьошку у великій машині;
- Постав маленьку собаку біля матрьошки;
- Побудуй для великої собачки будиночок з великих кубиків, а для
маленької - з маленьких;
- Візьми маленьку собачку і посади її на килим;
- Візьми велику собаку і посади її у велику коробку;
- Збери маленькі кубики в маленьку коробку, а великі - на велику й т.п.
Якщо дитина помиляється, собачка або матрьошка показують своє
незадоволення (гарчить або відвертається).
ПРИГОСТИ ЗАЙЧИКА
Мета: Вчити дітей групувати предмети за величиною.
Обладнання: Іграшковий заєць, велике і маленьке відерце, по п'ять
великих і маленьких муляжів морквин на підносі.
Хід: Вихователь показує зайця, пропонує дітям його розглянути,
погладити. Потім каже, що зайчик просить дітей допомогти йому зібрати
морквину і показує тацю з морквою, роблячи акцент на те, що морквина
велика і маленька. Далі вихователь каже, що велику морквину потрібно
класти у велике цебро, а маленьку морквину у маленьке відерце. Діти
55
виконують завдання, зайчик дякує їм за допомогу.За таким же принципом
можна групувати і інші великі та маленькі предмети в різні за величиною
ємності. Наприклад, граючи в наступні ігри «Допоможи ляльці зібрати
кубики», «Поклади м'ячі в кошики», «Постав машини в гараж» і т.д.
ЛЯЛЬКИ ЗАБЛУКАЛИ
Мета: Вчити дітей групувати предмети за величиною
Обладнання: Кілька великих і маленьких ляльок, великий і маленький
будиночок.
Хід: На столах або килимі в різних сторонах стоять іграшкові
будиночки. Навпаки, на невеликій відстані сидять ляльки. Вихователь
показує дітям ляльки. Разом з дітьми розглядає їх, зазначає, що ляльки
великі і маленькі. Потім каже, що ляльки заблукали і пропонує допомогти
лялькам знайти свій будиночок, пояснюючи, що великі ляльки живуть у
великому будиночку, а маленькі ляльки живуть в маленькому будиночку.
Діти виконують завдання, ляльки дякують їм за допомогу.
З тією ж метою, як і попередня гра можна проводити наступні ігри:
«покатати ведмедиків на машинах», «Пригости собачок кісточкою»,
«Збери квіти» і т.д. Ігри проводяться так само, як і попередня, але з
використанням іншого відповідного обладнання.
Так само для навчання дітей співвідносити предмети за величиною,
можна використовувати предметні картинки. Наприклад, в іграх «Посади
пташок у свої гнізда», «З якого дерева листочок?», «На якій квітці сидять
метелики?» Тощо, дітям пропонується співвіднести дві картинки із
зображенням великих або маленьких предметів. Наприклад: у велике
гніздо посадити великого птаха, а в маленьке - маленьку птицю і т.п.
Форма
ЯКА ЦЕ ФОРМА?
Мета: Навчити дитину чергувати предмети за формою
Обладнання: За чотири круглих і квадратних глиняних намистини
56
однакового кольору (діаметр 2см). Шнур або м'яка дріт, лялька й кошик.
Хід: Проводиться так само, як гра «Великі і маленькі» з тією лише
різницею, що на нитку по черзі нанизують круглі і квадратні намистини.
Вихователь пропонує дитині помацати руками кожну намистину на нитці,
фіксуючи на цьому увагу дитини і примовляючи: «Кулька, кубик ...»
КОЛО, КВАДРАТ
Мета: Вчити групувати предмети за формою.
Обладнання: По п'ять картонних кіл і квадратів одного кольору.
Хід: Вихователь показує дітям геометричні фігури, довільно
перемішані на столі. Потім каже: «Ось це - коло, ось це - квадрат. Коло я
покладу на круглу тарілочку, а квадрат - на квадратну тарілочку ». Далі
вихователь пропонує дітям розкласти фігури по своїх місцях і активізує
мова дітей питаннями: «Що це? (Коло). А це? (Квадрат) і т.п.
ЧАРІВНА КОРОБОЧКА
Мета: Вчити дітей проштовхувати геометричні форми у відповідні
отвори.
Обладнання: Коробки з отворами круглої і квадратної форми і
відповідні їм за розміром кубики і кульки.
Хід: Вихователь показує дітям коробочки з «віконцями» і говорить, що
в них можна проштовхнути кульки і кубики. Потім обводить пальцем
круглий отвір, відзначаючи, що воно кругле, що у нього немає куточків, і
проштовхує в нього кульку. Те ж саме робить і з квадратним отвором,
відзначаючи, що воно квадратне і у нього є куточки і проштовхує в нього
кубик. Далі, завдання виконують діти. При кожному проштовхуванні,
вихователь здивовано-захопленим тоном вигукує: «Ой, немає кульки! Ой,
немає кубика! », Тим самим, стимулюючи дитини продовжувати гру і
викликаючи позитивні емоції.
Також цю гру можна використовувати і для закріплення величини
57
предметів, роблячи в коробках великі і маленькі отвори різних однорідних
геометричних форм. Можна додавати отвори і інших геометричних форм,
наприклад - трикутні, прямокутні і т.д.
ЗАШТОПАТИ ШТАНЦІ
Мета: Вчити дітей вставляти предмети даної форми у відповідні
отвори.
Обладнання: картонними зображеннями вовка (матрьошки, ляльки
тощо) з отворами круглої, квадратної і трикутної форми на штанцях і
відповідно ним кола, квадрати і трикутники, такого ж кольору, як і штанці.
Хід: Вихователь показує дітям вовка і звертає їхню увагу на те, що у

вовка діряві штанці. Потім вихователь показує дітям геометричні фігури -
латочки і пропонує допомогти вовку заштопати штанці. Діти виконують
завдання, вовк дякує їм.
Цю гру можна проводити з ускладненням, наприклад - «заштопати» у
матрьошок сарафани різного кольору різними великими і маленькими
геометричними формами відповідних кольорів.
ВЕСЕЛІ ЧОЛОВІЧКИ
Мета: Вчити дітей групувати предмети за формою
Обладнання: Вирізані з картону круг, квадрат, трикутник,
прямокутник - будиночки і ці ж геометричні форми маленького розміру -
чоловічки.
Хід: Вихователь разом з дітьми розглядає довільно що лежать на столі
маленькі геометричні фігури, говорить, що це - веселі чоловічки. Потім
показує, наприклад, коло і каже: «Цього чоловічка звуть коло. Як звуть
чоловічка? (Коло). Покажіть, яких ще чоловічків звуть коло? (Діти
показують кола) ». Так само діти показують і інші геометричні фігури.
Вихователь каже, що чоловічки заблукали, і пропонує дітям допомогти
чоловічкам знайти свої будиночки. Потім пояснює, що чоловічки-кола
58
живуть у круглому будинку (кладе чоловічка на велике коло), чоловічки-
квадрати живуть в квадратному будинку (кладе чоловічка на великий
квадрат) і т.д. Далі діти виконують завдання самостійно.
Цю гру проводять спочатку з використанням двох геометричних форм,
потім - трьох і далі чотирьох. На перших етапах фігури-чоловічки
однакового розміру і кольору, ускладнюючи гру можна використовувати
«чоловічків» різного розміру, а потім і кольору.
Колір
КУРОЧКА І КУРЧАТА
Мета: Звернути увагу дитини на те, що колір є ознакою різних
предметів і може служити для їхнього позначення.
Обладнання: Коробка з мозаїкою, де вміщено шість елементів жовтого
кольору і один білого.
Хід: Вихователь показує дітям іграшки: біла курочка, а за нею жовті
курчата (або картинку). Потім - білий елемент мозаїки і каже: «Це у нас
буде курочка. Вона білого кольору ». Демонструє жовтий елемент мозаїки
і пояснює: «Жовтого кольору будуть курчатками». В отвір панелі
вихователь білу мозаїку, ще раз нагадуючи, що курочка буде такого білого
кольору, і поміщає слідом за білою мозаїкою одну жовту, кажучи, що
такого кольору курчата. Потім дає дитині коробку з мозаїкою і пропонує
знайти ще одного курчати і помістити його слідом за мамою-курочкою.
Після того, як усі курчата будуть знайдені і розміщено «низкою», позаду
курочки, дитина повторює завдання самостійно.
ЯЛИНКИ І ГРИБОЧКИ
Мета: Навчити дитину чергувати предмети за кольором.
Обладнання: Коробка з мозаїкою, де вміщено по десять елементів
зеленого і червоного кольору.
Хід: Вихователь показує дітям мозаїку і пояснює, що ялинки бувають
зеленого кольору, та розміщує на панелі ялиночку - елемент зеленого
кольору. Показує елемент червоної мозаїки, пояснює, що такого червоного
59
кольору бувають грибочки. Розмістивши у себе на панелі ялинку,
грибочок, ялинку, грибочок, вихователь пропонує дитині продовжити ряд
ялинок і грибків.
Гру проводять як закріплення після відповідного заняття. З тією ж метою,
як і попередня гра можна проводити наступні ігри: «Гуси з гусенятами» -
використовують мозаїку білого (гусак) і жовтого (гусеня) кольору;
«Будиночки та прапорці» - використовують мозаїку білого (будиночок) і
червоного (прапорець) кольору. У грі «Будиночки та прапорці» елемент
червоного кольору розміщують над елементом білого кольору.
РІЗНОКОЛІРНЕ НАМИСТО
Мета: Навчити дитину чергувати предмети за кольором
Обладнання: По чотири білих і червоних намистини (можуть
використовуватися й інші кольори) у коробці, шнур або м'яка дріт.
Хід: Проводиться так само, як гра «Великі і маленькі» з тією лише
різницею, що на нитку по черзі нанизують білу і червону намистини.
Основою для успішного чергування інших колірних поєднань є саме білий,
добре знайомий колір, який часто згадується у побуті (білий сніг, білі руки
і т.д.).
ДОПОМОЖИ МОТРІЙЦІ ЗНАЙТИ СВОЇ ІГРАШКИ
Мета: Закріпити у дітей уміння групувати однорідні і співвідносити
різнорідні предмети за кольором.
Обладнання: Малюнок з матрьошками, намистини і палички різних
кольорів.
Хід: Вихователь по черзі показує дітям матрьошки, одягнених у сукні
чотирьох основних кольорів і каже, що у кожної матрьошці є свої іграшки:
м'ячики і палички, але вони все переплуталися. Потім пропонує допомогти
матрьошка знайти свої іграшки. Вихователь показує одну з матрьошок і
пропонує вибрати намистини такого ж кольору, як у неї плаття. Після того
60
як дитина вибере всі намистини і покладе їх поряд з матрьошкою, йому
пропонується так само вибрати палички.
ПРИГОСТИ ВЕДМЕДЯ ЯГОДАМИ
Мета: Вчити дітей вибирати предмети даного кольору з декількох
запропонованих, розвивати координацію рук і дрібну моторику пальців.
Обладнання: Коробка з мозаїкою, де вміщено десять елементів
червоного кольору і по п'ять елементів жовтого і зеленого кольору.
Хід: Вихователь показує дітям ведмедя і розглядає його разом з дітьми.
Потім пропонує дітям пригостити його ягодою, роблячи акцент на те, що
ведмедик любить тільки стиглу ягоду червоного кольору. Далі, вихователь
бере з коробки елемент мозаїки червоного кольору (ягідку), вставляє її в
панель і пропонує дітям теж збирати ягоди, стежачи за тим, щоб діти брали
тільки стиглі ягоди червоного кольору. Коли всі червоні ягоди зібрані в
«кошик», ведмідь дякує дітей.
ПОСТАВ БУКЕТ КВІТІВ У ВАЗУ

Мета: Вчити дітей групувати предмети за кольором.
Обладнання: Чотири вази жовтого, червоного, зеленого і синього
кольорів, зроблених із пластикових пляшок, паперові квіти тих же
розквітом.
Хід: Вихователь показує дітям квіти, які лежать на столі або килимі
довільно перемішані, і пропонує зібрати з них букети і поставити у вази.
Потім, вихователь бере, наприклад, червона квітка і ставить його у вазу
червоного кольору, роблячи акцент на те, що квітка такого ж кольору, як і
ваза. Те ж саме вихователь проробляє і з квітами інших кольорів. Далі
збирати букети пропонується дітям.
РІЗНОКОЛЬОРОВІ КУЛЬКИ
Мета: Вчити дітей співвідносити предмети за кольором.
Обладнання: Картка із вертикально наклеєними на ній
61
різнокольоровими смужками - «ниточками» паралельно і на деякій відстані
один від одного, Вирізані з картону кулі тих же кольорів.
Хід: Вихователь показує дітям кулі та пропонує прив'язати до них
ниточки, щоб кулі не полетіли. Потім бере куля, наприклад, жовтого
кольору і прикладає його до жовтій смужці - «ниточці» жовтого кольору.
Далі завдання виконують діти.Цю гру можна проводити з іншим
обладнанням: різнокольорові картки-«книжки» з вирізаними «віконцями» -
кулями, картки-вкладиші таких же кольорів. Тоді хід буде такою:
вихователь показує дітям картки з кулями і пропонує дітям зафарбувати ці
кулі відповідним кольором, попередньо показуючи як це зробити.
ПІДБЕРИ ЧАШКУ ДО БЛЮДЦЯ

Обладнання: Вирізані з картону чашки й блюдця різних кольорів.
Хід: Вихователь показує дітям блюдця і пропонує поставити на них
чашки і уточнює, що у кожного блюдця є своя чашка такого ж кольору.
Потім вихователь показує, як це потрібно робити. Далі завдання
виконують діти.
РУКАВИЧКА
Обладнання: Вирізані з картону кілька пар різнобарвних рукавиць,
ляльки.
Хід: Вихователь говорить дітям, що ляльки зібралися на прогулянку,
але не можуть знайти свої рукавиці, тому що рукавиці переплуталися.
Потім вихователь бере одну рукавицю (наприклад, червону), запитує у
дитини, якого вона кольору і пропонує малюкові знайти таку ж червону
рукавичку. Дитина виконує завдання і гра продовжується.
МАГАЗИН ІГРАШОК
62
Мета: Вчити дітей групувати предмети за кольором.
Обладнання: Картка з намальованими на ній одна над іншою
горизонтальними смугами, на невеликій відстані один від одного; вирізані
з картону силуети різнокольорових іграшок (м'яч, літак, машина, кегля і
т.п.)
Хід: Вихователь пропонує пограти в магазин, але для цього потрібно
розставити іграшки на полиці. Потім пропонує малюкові взяти одну
іграшку і поставити її на полицю (картку), уточнюючи її колір. Далі
вихователь пропонує дитині поставити на цю полицю іграшки такого ж
кольору. Коли завдання виконано, то гра продовжується з іграшкою
іншого кольору.
Так само можна використовувати різнокольорові полки, а дитині
запропонувати розставити на них іграшки відповідно з кольором.)
ІГРИ ТА ВПРАВИ З ПРЕДМЕТАМИ
У вихованні дітей раннього віку дуже важливим є збагачення і
вдосконалення чуттєвого досвіду в процесі діяльності.
Характерною для цієї вікової ступені діяльністю є діяльність предметна. Її
називають провідною не тільки тому, що вона переважає, але й тому, що
має виняткове значення для формування важливих якостей дитячої
психіки.
У процесі діяльності в дітей розвивається мислення, кмітливість,
виховується зосередженість, уміння спокійно, не відволікаючись,
займатися протягом деякого часу якимось одним справою.
Предметна діяльність має важливе значення і для сенсорного
розвитку дитини. Діючи з предметами, він пізнає їх якості та властивості,
знайомиться з формою, величиною, кольором, просторовими
співвідношеннями. У процесі дій з предметами у дітей другого року життя
розвиваються якості навченості: зосередженість погляду на предметі,
загальмованість рухів, збереження певної пози, емоційна налаштованість.
63
Дії з такими предметами, як дидактичні іграшки, завжди ставлять
перед дитиною розумову задачу, він намагається добитися результату -
зібрати башточку, скласти матрьошку і т.п. Так, поволі формується
цілеспрямованість. Деякі дидактичні іграшки для виконання ігрової задачі
вимагають певної послідовності дій і відбору деталей.
Предметні дії розвивають координацію і узгодження рухів обох рук
дитини, ведуть до утворення зв'язків у роботі очей (часто вуха) і рук,
забезпечують оволодіння простором.
Мета запропонованих нижче ігор та вправ з дидактичними іграшками:
розвивати у дітей координацію рук і дрібну моторику пальців, сприяти
закріпленню якостей предметів (величина, форма, колір).
СКЛАДИ МОТРІЙКУ
Обладнання: Матрьошка, яка вміщує декілька вкладених один в
одного ляльок меншого розміру.
Хід: Вихователь разом з дитиною відкриває матрьошку, вимовляючи:
«Матрьошка, матрьошка, відкрийся трішки!». Дістає матрьошку трохи
менше і ставить її поруч з великою, запропонувавши малюку порівняти їх
за розміром і кольором. Коли всі матрьошки виявляться відкритими,
вихователь пропонує дитини скласти їх назад, починаючи з найменшої.
-Ми матрьошки, ми - сестрички, У хованки з нами гратися,
Всі подружки-невелички. Нас швидше збирай
- Як почнемо танцювати і співати, Якщо будеш помилятися,
Нікому не всидіти! Ми не будемо закриватися!
Спочатку гру слід проводити з двоскладовою матрьошкою, потім з
трискладових і т.д.
Точно так само замість матрьошки можна використовувати барила,
стаканчики, що відкриваються коробочки, вкладиші різних форм і т.п.
ЗБЕРИ ПІРАМІДКУ
Обладнання: Пірамідка, що складається з 4-5 кілець, що убувають по
величині.
64
Хід: Вихователь показує дитині пірамідку, і допомагає розібрати її.
Разом з малюком вихователь розглядає колечка, відзначаючи їх форму і
колір і роблячи акцент на їх величину. Потім вихователь пропонує дитині
зібрати пірамідку. Він пояснює, що спочатку потрібно вибрати найбільше
колечко і надіти його на стрижень (малюк виконує завдання). Далі
вихователь пропонує зробити те ж саме з колечками до тих пір, поки
пірамідка не буде зібрано. Надалі дитині надається можливість самостійно
маніпулювати з пірамідкою, намагаючись зібрати її правильно.
Можна збирати різні пірамідки в залежності від того, які цілі
переслідуються. Наприклад: піраміда, що складається з кілець одного
розміру або кольору; з кубиків, кульок, призм одного або різного розміру і
кольору; з предметів зростаючих за величиною і т.д.
ЗБЕРИ НАМИСТО
Обладнання: Будь-які предмети з отворами для нанизування різної
величина, форми і кольору, шнур або м'яка дріт.
Хід: Вихователь пропонує дитині зібрати намисто, нанизуючи їх на
шнур. Показує, як це потрібно робити і пропонує малюкові продовжити.
Якщо дитина не може, вихователь допомагає йому.Можна збирати різні
намиста в залежності від того, які цілі переслідуються. Наприклад:
намисто, що складаються з кульок і кубиків різного розміру і кольору; з
котушок від ниток, маскаронов, колечок, пробочек з отворами різних
кольорів і розмірів і т.д.
ПОБУДУЙ БАШТОЧКУ
Обладнання: Кубики різного кольору і розміру.
Хід: Вихователь пропонує дитині побудувати башточку, накладаючи
кубики один на один і зводячи споруду вгору.
Цю гру можна проводити різними способами залежно від того, які цілі
переслідуються. Наприклад: побудувати башточку з кубиків одного
кольору і різного розміру; з великих або маленьких кубиків різного
кольору; з великих або маленьких кубиків одного кольору і т.д.
65
66
67
68
69
70

Курсова Психологічні особливості розвитку сенсорної сфери у дітей дошкільного віку

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Курсова Психологічні особливості розвитку сенсорної сфери у дітей дошкільного віку

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

на тему:

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ

м.Новоград – Волинський – 2021

2.1.Методика « Кольорові кубіки?»………………………………… …

2.2.Методика « Вгадай, що зникло?»……………………………………

2.3. Методика « Виключення зайвого

2.4.Методика « Розрізнення форми»…………………………………… .29

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………......41.

Вчених цікавив зміст, методика керівництва іграми і

визначали її позитивні та негативні сторони,

Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у

музичних творів або їх виконання (у музиканта), в

1.3. Особливості сенсорного розвитку дітей дошкільного

Поступове ознайомлення дітей з різними видами

Вік дітей Середня дистанція (в

Вік дітей Звичайна Гра Приріст

В ранньому дитинстві сприймання завжди включене в

В дошкільному віці сприйняття перетворюється в

Сенсорно компетентною дитиною слід уважати дитину,

РОЗДІЛ 2 ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

3.1. Аналіз результатів проведеного дослідження

Емпіричне дослідження проводилося впродовж вересня

Так, після проведення діагностики в контрольній та

Результати у відсотках відображені у табл. 3.1.

Рівні сформованості сенсорної сфери у дітей дошкільного віку

У таблиці ми бачимо, що в контрольній групі переважає

Після проведення діагностики ми дізналися, що в

експериментальної групи за результатами

Виявляє 0% 4% 71% 25%

Орієнтується в 0% 3% 47% 50%

Вміє узагальнювати, 0% 4% 58% 38%

Всього 0% 5% 55% 40%

Узагальнення результатів дослідницько-

Показники якості Рівні сформованості сенсорно-пізнавальної

Виявляє спостережливість 15% 5% 77% 3%

Виявляє самостійність в 7% 3% 66% 24%

Орієнтується в сенсорних 10% 5% 81% 4%

Вміє узагальнювати, 6% 5% 75% 14%

Вміє встановлювати зв’язки 7% 6% 86% 1%

Всього 10% 5% 75% 10%

У таблиці ми бачимо, що в контрольній групі

Виявляє спостережливість 18% 14% 34% 34%

Виявляє самостійність в 24% 30% 30% 16%

Орієнтується в сенсорних 20% 20% 37% 23%

Вміє узагальнювати, 13% 18% 33% 36%

По завершенню проведених тестів та інтерпретації результатів

Групи Рівні сформованості сенсорно-пізнавальної компетенції молодших

Високий Достатній Середній Початковий

До Після До Після До Після До Після

Група А 10% 10% 5% 5% 75% 75% 10% 10%

Група Б 0% 20% 5% 20% 55% 35% 40% 25%

Результати розподілились таким чином: високий рівень в

Рис. 3.7 Порівняльна характеристика рівнів сформованості сенсорної

1. Базовий компонент дошкільної освіти / А. М. Богуш, Г. В.

Результати діагностики рівня сформованості сенсорної сфери

дошкільників експериментальної та контрольної груп

Номер тесту та бал за його виконання Загаль

Мета: Навчити дитину чергувати предмети за величиною

ЯКИЙ М'ЯЧ БІЛЬШИЙ?

Мета: Вчити дітей розрізняти і називати іграшки, а також виділяти їх

Хід: Вихователь показує дітям вовка і звертає їхню увагу на те, що у

ПОСТАВ БУКЕТ КВІТІВ У ВАЗУ

ПІДБЕРИ ЧАШКУ ДО БЛЮДЦЯ

You might also like