1

Міністерство освіти і науки України

Ізмаїльський державний гуманітарний університет

Кафедра загальної педагогіки, дошкільної, початкової та спеціальної освіти

Курсова робота

з дисципліни

«Дошкільна педагогіка»

на тему: «Формування просторових уявлень дітей дошкільного віку»

Студентки

педагогічного факультету

33 П групи

016 освітня програма «Логопедія.

Дошкільна освіта дітей з вадами мовленнєвого розвитку»

Вітенко Марини Миколаївни

Керівник: Лунгу Лариса Валентинівна

Ізмаїл 2019
2

Зміст

Вступ………………………………………………………………………….….3-5

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи формування просторових уявлень у дітей

дошкільного віку

1.1. Психолого-педагогічні дослідження проблеми формування просторових

уявлень у дітей………………………………………………………………..…….6-9

1.2. Особливості просторових уявлень у дітей дошкільного віку……….………9-12

1.3. Конструктивна діяльність, її значення для дітей у розвитку просторових

уявлень……………………………………………………………………………13-15

Висновки до розділу 1 ……………………………….………………….………16-19

Розділ 2. Методика формування просторових уявлень у дітей дошкільного

віку……………………………...………………………………………………..…..20

2.1. Методика формування просторових уявлень на кожному віковому

етапі…………………………………………………………………………………17-19

2.2. Значення гри у формуванні просторових уявлень дітей………….…….…..20-21

2.3. Формування метричних і координатних уявлень у дітей…………….……22-27

2.4. Використання логопедичної ритміки у формуванні просторових уявлень

дошкільників…………………………………..……………………….…..………28-30

Висновок…………………………………....……………………………….…......…..31

Список використаних джерел……………………………… ….……………………32

3

Вступ

Орієнтування в просторі має універсальне значення для всіх сторін

діяльності людини, охоплюючи різні сторони її взаємодії з дійсністю, є
найважливішою властивістю людської психіки. У численних філософських,
психолого-педагогічних дослідженнях розкривається виняткова роль освоєння
предметного простору в побудові дитиною цілісної картини світу, усвідомлення
свого місця в ньому. Пронизуючи всі сфери взаємодії дитини з дійсністю,
орієнтування в просторі впливає на розвиток її самосвідомості, особистість в
цілому. Виступає складовою частиною процесу соціалізації дитини. Гармонійний
розвиток дитини неможливий без розвитку орієнтування.

У сучасних психолого-педагогічних дослідженнях відзначається особлива

роль просторових сприймань, уявлень і вмінь орієнтуватися в просторі у розвитку
пізнавальної діяльності дитини, в удосконаленні сенсорних, інтелектуальних,
творчих здібностей. Цій проблемі приділяють увагу психологи та педагоги. У
роботах Ж. Піаже, Б.Г. Ананьєва, А.А. Люблінської, Т.А. Мусейібової було
визначено ряд закономірностей розвитку просторового орієнтування протягом
дошкільного дитинства.

Актуальність цієї роботи полягає в тому, що формування у дитини

просторових уявлень підвищує результативність і якість продуктивно- творчої,
пізнавальної, трудової діяльностей, що є необхідним до навчання у школі.

У процесі вивчення цих питань були визначені основні напрямки роботи:

орієнтування дітей у схемі власного тіла; в навколишньому просторі; на площині;
сприйняття просторових відносин між предметами.
4

Метою мого дослідження є вивчення дидактичних основ формування

просторових уявлень і відображення їх у мові дітей дошкільного віку, розробка
системи роботи з розвитку просторових орієнтувань за допомогою дидактичних
ігор та вправ у даної категорії дітей.

Мета дослідження: узагальнити основні напрямки і зміст роботи щодо

формуванню просторових уявлень та орієнтувань у дітей дошкільного віку.

Об'єкт дослідження: процес формування просторових уявлень у дітей

дошкільного віку.

Предмет дослідження: просторові уявлення дошкільнят.

Завдання дослідження:

- вивчити літературу з проблеми формування просторових уявлень у

дошкільнят;

- теоретично обґрунтувати можливості формування просторових уявлень у

дітей дошкільного віку;

Для виявлення рівня сформованості просторових уявлень мною були використані

методики Гаркуші Ю.Ф. і Семаго М.М., Семаго Н.Я. [30, 31].

Методи дослідження:

теоретичні: аналіз психолого - педагогічної літератури з проблеми дослідження;

діагностичні завдання, спрямовані на виявлення просторових уявлень у дітей

середнього дошкільного віку.

Практичне значення даної курсової роботи полягає в тому, що складені

методичні рекомендації щодо формування просторових уявлень у дітей
дошкільного віку можуть бути використані вихователями.
5

Структура курсової роботи представлена такими частинами, як: вступ, двома

розділами, висновком, списком літературних джерел, що містить 35 найменувань,
та додатками. Загальний обсяг роботи – 28 сторінок.

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи формування просторових уявлень у дітей

дошкільного віку.

1.1. Психолого-педагогічні дослідження проблеми формування просторових

уявлень у дітей.

Проблема орієнтування в просторі і відтворення просторових уявлень і понять є

однією з актуальних на теренах психології, педагогіки і методики.

Дослідження свідчать про те, що дитина легше орієнтується в напрямах

простору в статичному положенні, при цьому вона орієнтується на себе, на власне
тіло. Поступово опановує орієнтування «від себе» і «від об'єктів».

Важливою характеристикою розвитку сприйняття простору є поетапне збирання

просторових уявлень, оволодіння спеціальним досвідом, набутим попередніми
поколіннями. До трьох років життя у дитини повинен скластися системний
механізм просторового орієнтування.

У сучасній науці є досить відомостей про просторові уявлення. Цією

проблемою займалися К.І. Рибалко, Л.А. Венгер, [2,9].

Просторові уявлення - відомості про просторові та просторово-часові властивості і

відносини; величину, форму, розмір у певному розповсюдженню об'єктів, їх русі.

Формування просторових уявлень є важливою передумовою для соціальної

адаптації дитини та її майбутнього навчання в школі. Недостатньо сформовані у
6

дитини просторові уявлення та орієнтування в просторі безпосередньо впливають

на рівень її інтелектуального розвитку. Очевидно, що робота з формуванню
просторових уявлень у дітей повинна вестися планомірно і цілеспрямовано.

Основною умовою орієнтування в просторі є активне пересування в ньому.

1.2. Особливості просторових уявлень та орієнтації у дітей дошкільного віку.

Просторові уявлення - уявлення, в яких знаходять відображення просторові

відносини предметів (величина, форма, місце розташування, рух). Уявлення про
простір складаються в дитини поступово. У книзі чудового вітчизняного
психолога Л.С. Виготського «Мислення і мова» сказано, що «поняття
утворюється, коли сформуються дитиною відчуття власного тіла, яке починається
з відчуття м'язів, відчуття від взаємодії тіла із зовнішнім відчуття» [10, с.47-48].

Дитина з ранніх років стикається з необхідністю орієнтуватися в просторі. За

допомогою дорослих вона засвоює найпростіші уявлення про це: зліва, справа,
вгорі, внизу, в центрі, над, під, між, за годинниковою стрілкою, проти
годинникової стрілки, в тому ж напрямку, в протилежному напрямку. Всі ці
поняття сприяють розвитку просторової уяви у малюка.

Уміння дитини уявити, спрогнозувати, що станеться в найближчому

майбутньому в просторі, закладає у неї основи аналізу і синтезу, логіки і
мислення.

Орієнтування в просторі має універсальне значення для всіх сторін діяльності

людини, охоплюючи різні аспекти її взаємодії з дійсністю, і є найважливішою
властивість людської психіки.
7

Просторове уявлення у дітей розвивають у різних видах діяльності: на заняттях із

математики, образотворчої діятельності, на індивідуальних заняттях, на музичних
заняттях. Так само просторове уявлень у дітей розвивають під час режимних
процесів: у ранковій гімнастиці, під час вмивання, одягання, прийому їжі, в
дидактичних і рухливих іграх.

Утворення просторових і часових уявлень показує розвиток дитини в цілому і

її підготовку до навчання в школі, що є однією з найважливіших завдань навчання.
Від ступеня сформованості просторових уявлень багато в чому залежить
успішність оволодіння читанням, письмом, малюванням та іншими видами
учбової діяльності.

Орієнтування "на собі", "від себе", застосування їх на різних предметах

дозволяють дитині усвідомити значення таких просторових прийменників, як: в,
під, на, за. Прийменник на асоціюється з верхньою площиною предмета (на столі,
на стільці); прийменник під - з нижньою стороною; прийменник в сприймається
як вказівка на розташування всередині будь-якого об'єкта.

Це формує і розвиває у дітей вміння давати словесну характеристику просторовій

ситуації.

Напрямок "вгору - вниз" ( "вгорі - внизу") дозволяє дитині усвідомити такі

орієнтування, як "над" і "під", "посередині" і "між" при розташуванні групи
предметів по вертикальній лінії.

Таким чином, незважаючи на велике різноманіття існуючих в нашій мові

характеристик просторового оточення, всі вони засновані на освоєнні
орієнтування "на собі" і "на зовнішніх об'єктах".

Просторове сприйняття в дошкільному віці відзначається рядом особливостей:

8

- конкретно-чуттєвий характер: дитина орієнтується на своєму тілі і все визначає

щодо власного тіла;

- найважчим для дитини є розрізнення правої і лівої руки, тому що розрізнення

будується на основі функціонального переваги правої руки над лівою, яке
виробляється в роботі;

- відносний характер просторових відносин: щоб дитині визначити як відноситься

предмет до іншої особи, йому треба в умі встати на місце предмета;

- діти орієнтуються легше в статиці, ніж в русі.

Особливо важливо правильно використовувати слово при проведенні ігор та

вправ. Позначаючи напрямки руху дитини, дошкільнята користуються зазвичай
ситуативної промовою (там, тут і т.д.).

Сучасні психолого-педагогічні дослідження вчених переконують в тому, що

в дошкільному віці діти можуть засвоїти інформацію про предметно-просторове
оточення, отримати узагальнені знання про деякі системах відліку і способи
просторової орієнтації, навчитися користуватися ними в різних життєвих
ситуаціях.

Тому, я вважаю, актуальним є розвиток у дошкільнят адекватних способів

сприйняття простору, повноцінних просторових уявлень і міцних навичок
орієнтування в просторі; ця задача виступає як необхідний елемент підготовки
дитини до навчання у школі.
9

1.3. Конструктивна діяльність, її значення для дітей у розвитку просторових

уявлень.

У дитячому віці просторово орієнтованими видами практичної діяльності є

конструювання та образотворча діяльність. Під час таких уроків діти роблять
завдання за вербальною інструкцією педагога, що містить просторові
характеристики, вчать їх орієнтуватися на просторі аркуша певного розміру. У
процесі малювання на вільну тему дітям пояснюють, що зображувані об'єкти не
розкидані по аркушу паперу, а пов'язані між собою просторовими відносинами:
«Людина не може бути вище будинку, а сонце нижче квітки; предмет,
зображуваний далеко, малюється маленьким, а поблизу - великим». Дитина
привчається розташовувати на просторі аркуша зображувані предмети.

Термін «конструювання» (від лат. слова construere) означає приведення в

певне взаємоположення різних предметів, частин, елементів. Під дитячим
конструюванням прийнято розуміти різноманітні споруди з будівельного
матеріалу, виготовлення виробів та іграшок з паперу, картону, дерева та інших
матеріалів. За своїм характером воно схоже з образотворчої діяльністю і грою,
тому що в ньому також відображається навколишня дійсність.
10

Конструктивна діяльність - це практична діяльність, спрямована на

отримання певного, заздалегідь задуманого реального продукту, відповідного його
функціональним призначенням. Характерною особливістю процесу
конструювання є відтворення і перетворення (комбінування) просторових уявлень
(образів), що сприяє практичному пізнання властивостей геометричних тіл. При
цьому особливо важливо розвиток просторової уяви і образного мислення (Н.
Поддяков) [29]. З одного боку, цей вид діяльності вимагає від дітей досить
складною просторового орієнтування. Дитині необхідно представляти
створювану конструкцію в цілому, враховувати її просторові характеристики,
взаємне розташування частин і деталей. З іншого боку, саме в конструюванні, як
ні в якій іншій діяльності, формуються просторові орієнтування.

У зв'язку з цим мова дітей збагачується новими термінами, поняттями

(брусок, куб, піраміда і ін.), які в інших видах діяльності вживаються не часто.

Діти вправляються в правильному вживанні понять (високий - низький, довгий

- короткий, широкий - вузький, великий - маленький), в точній словесному
вказівці напрямку (над - під, вправо - вліво, вниз-вгору, ззаду - спереду, ближче і
т. д.).

У процесі конструювання здійснюється розвиток сенсорних і розумових

здібностей дітей.

Конструктивна діяльність є також засобом морального виховання

дошкільнят. У процесі цієї діяльності формуються такі важливі якості
особистості, як працьовитість, самостійність, ініціатива, завзятість при досягненні
мети, організованість. Спільна конструктивна діяльність дітей відіграє велику
роль у вихованні початкових навичок роботи в колективі - вміння попередньо
домовитися (розподілити обов'язки, відібрати матеріал, необхідний для виконання
споруди або вироби, спланувати процес їх виготовлення і т. д.) і працювати
11

дружно, не заважаючи один одному. Виготовлення дітьми різних виробів та

іграшок для подарунка мамі, бабусі, сестри, молодшому товаришеві або однолітка
виховує дбайливе і уважне ставлення до близьких, до товаришів, бажання зробити
їм щось приємне. Саме це бажання часто змушує дитину трудитися з особливою
ретельністю і старанням, що робить його діяльність ще більш повнокровним і
приносить йому велике задоволення.

Отже, конструктивна діяльність має велике значення і для виховання

естетичних почуттів, розвитку творчості. У дитини розвивається художній смак,
вміння захоплюватися архітектурними багатствами і розуміти. У процесі
творчого конструювання з різних матеріалів у дітей формуються узагальнені
засоби побудови діяльності.

Висновок до першого розділу

Реалізуючи мету дослідження з вивчення теоретичних положень психолого-

педагогічної та методичної літератури по формуванню просторових уявлень і
вмінню орієнтуватися в просторі, я дійшла до таких висновків:

1.Сучасні психолого-педагогічні дослідження вчених переконують в тому, що в

дошкільному віці діти можуть засвоїти інформацію про предметно-просторове
оточення, отримати узагальнені знання про деякі системах відліку і способи
просторової орієнтації, навчитися користуватися ними в різних життєвих
ситуаціях.

2.Розвивать орієнтування в просторі необхідно в процесі цілеспрямованого

педагогічного керівництва.

3.Орієнтування в просторі - характерна особливість для дитячої діяльності

(ігрової, конструктивної, образотворчої).
12

4. Базовою умовою орієнтування в просторі є активне пересування в ньому.

Таким чином, проведений нами аналіз основних напрямків і змісту робот з

формування просторових уявлень повинні будуватися відповідно до послідовності
їх формування в онтогенезі. Саме тому так важлива послідовність у формуванні
просторових уявлень.

Я вважаю, що для засвоєння найелементарніших знань про простір

необхідно накопичення маси конкретних уявлень про предмети і явища
навколишнього дитини світу.

Опрацювавши теоретичні матеріали, я вважаю, що розвиток просторового

орієнтування відбувається нерозривно з розвитком мови, а також немовних
функцій. Недорозвинення просторової функції є однією з причин, що викликають
труднощі в оволодінні навичками читання, письма та рахунку.

РОЗДІЛ 2. Формування просторових уявлень дітей дошкільного віку.

2. 1. Методика формування просторових уявлень на кожному віковому етапі.

Молодша група.

Базисом навчання в період перебування дітей у молодшій групі є розрізняти

частини свого тіла. Цьому дітей вчать в повсякденному житті. Так, в процесі
вмивання, одягання вихователь, називаючи частини тіла, вчить малюків
розрізняти праву і ліву руку, під час обіду - тримати ложку в правій руці, а хліб у
лівій; пропонує показати, де праве (ліве) вухо; пояснює, що ліві нога, око, вухо
розташовані з того боку, де ліва рука, а праві око, нога, вухо - з того боку, де
ручка.
13

Спираючись на ці уявлення, вихователь допомагає дітям оволодіти вмінням

виокремити просторові напрями від себе: попереду - ззаду, вгору - вниз, праворуч
- ліворуч. Знання та вміння дітей закріплюються в вправах і іграх, наприклад,
вихователь пропонує помахати зайчику спочатку правою, а потім лівою рукою;
тупнути ведмедику правою ніжкою, а потім лівою; вказати і сказати, куди пішла
лялька (вгору, вниз по драбині, направо, наліво); куди їде машина (вперед, назад);
куди летить куля (вгору, вниз); підняти прапорці вгору, потім опустити вниз;
витягнути руки вперед (перед собою, заховати їх назад (за спину).

Середня група. Підготовча група.

У дітей п'ятого року життя будуть розвивати вміння орієнтуватися в

просторі. Вправи носять ігровий характер ( «Дізнайся, де що заховано», «Що
змінилося?»). Спочатку дають завдання визначити розташування однієї-двох
іграшок, які є в протилежних від дитини напрямках: попереду - ззаду, вгорі -
внизу, праворуч - ліворуч. Поступово кількість іграшок збільшують до чотирьох.
Спочатку іграшки краще розташовувати на невеликій від дітей відстані (поруч).
Надалі її потрібно поступово збільшувати. За завданням вихователя дитина встає
в певному місці кімнати і каже, які предмети знаходяться перед нею, позаду неї,
ліворуч, праворуч від неї. Потім вихователь пропонує дитині повернутися і
сказати, які тепер предмети знаходяться попереду або позаду від нього, праворуч
(ліворуч, тобто по праву (ліву) руку. Для формування вміння пересуватися в
заданому напрямку можна використовувати дидактичні ігри «Подорож», «Куди
підеш, то і знайдеш», «Дійди до прапорця», «Знайди іграшку за описом», «Де хто
(що) знаходиться?», «Де собачка?». Виконуючи ігрові завдання, діти
вправляються в розрізненні і позначенні основних просторових напрямків. Ігрові
вправи на розвиток орієнтування в просторі - відшукування різних предметів та
іграшок - доцільно проводити не тільки в групі, але і на ділянці дитячого садка,
поєднуючи їх з формуванням у дітей таких понять, як далеко - близько.
14

Старша група

Необхідно далі вчити дітей орієнтуватися в приміщенні дитячого садка,

розташуванні різних предметів та ігрових матеріалів; знайомити з місцями
зберігання навчальних посібників для занять, привчати брати і повертати речі на
певне місце, називати місця їх зберігання; вчити орієнтуватися на вулиці.
Просторові уявлення розширюються і закріплюються в процесі всіх видів
діяльності, в тому числі в результаті включення в заняття вправ на орієнтування в
просторі. Наприклад, вихователь дає завдання: «Розставте предмети по порядку
так, щоб зліва був найвищий предмет, а праворуч найнижчий» (або навпаки). Він
розставляє на столі іграшки і каже: «Подивіться і скажіть, хто стоїть поруч з
коровою? Зліва від кішки? Між якими тваринами знаходиться вівця? ». Потім
переміщує іграшки так, щоб вони стояли один за одним: «Хто тепер стоїть
першим? За ким кішка? Перед ким вівця? Хто за вівцею? ».

Ефективні також вправи, в яких діти визначають своє становище серед

навколишніх предметів (я стою за стільцем, поруч зі столом, перед вікном),
пересуваються в заданому напрямку або визначають напрям руху інших
предметів.

Дітей вчать орієнтуватися на обмеженій поверхні (аркуші паперу), розкладати

певну кількість предметів в зазначеному напрямку, у верхній, нижній частині
листа. Корисно проводити ігри в лабіринти, пропонувати дітям визначати
напрямок руху за стрілками-покажчиками або переміщуватися згідно плану
маршруту. Такі ігри концентрують увагу, допомагають долати шлях по схемі, яка
вказує початок і кінець руху

Певну увагу вихователь повинен приділити формуванню у дітей навичок

безпечної поведінки на проїжджій частині вулиці, пов'язаного з орієнтуванням в
просторі. З цією метою проводяться різноманітні ігри та вправи, наприклад, «Я -
15

пішохід», «Що обов'язково варто пам'ятати при переході вулиці?», «Як потрібно
обходити транспорт?», «Вибери правильну відповідь».

2.2. Значення дидактичної гри у формуванні просторових уявлень дітей.

Одним із засобів формування просторових уявлень у молодшому

дошкільному віці виступає дидактична гра. Вона дозволяє розвивати просторові
уявлення дітей дошкільного віку відповідно до етапів їх формування в онтогенезі.

Гра - це не тільки задоволення і радість для дитини, що саме по собі дуже

важливо. З її допомогою можна розвивати увагу, пам'ять, мислення, уяву малюка.
Ті якості які необхідні для подальшого життя. Граючи, дитина може здобувати
нові знання, вміння, навички, розвивати здібності, часом не здогадуючись про це.
16

Ряд досліджень вітчизняних психологів довели, що розвиток дитини

відбувається в притаманній їй діяльності (А.Н. Леонтьєв, Д. Б. Ельконін, А. В.
Запорожець). Найхарактернішою є продуктивна діяльність (малювання,
конструювання, ліплення, аплікація та ін.). У всіх цих видах діяльності є одна
загальна особливість - орієнтування в просторі. Розігруючи сюжет в грі, діти
використовують просторові терміни, моделюють взаємовідносини дорослих
людей. У ліпленні діти так само використовують досвід орієнтування на себе, на
іншу людину, на будь-яких об'єктах.

Просторове орієнтування найбільш успішно розвивається в ході

дидактичних і рухливих ігор, в спеціально створеній ігровій ситуації при
активності самої дитини. Для цього широко застосовуються технології ЛЕГО.

Використання різних розвиваючих ігор, конструктора ЛЕГО підвищує інтерес до

занять, створює ігрову мотивацію і позитивний емоційний фон. Під час вправ
педагог, пояснюючи дітям послідовність виконання дій, стежив за своєю мовою,
точно і правильно вживав просторові поняття, чітко відбивав у мові просторове
взаємоположення елементів.

Вибудована в цілісну систему, робота передбачає регулярне проведення

дидактичних ігор, а також передбачає різний рівень складності ігор. Послідовна
реалізація системи дидактичних ігор дозволить досягти найбільш високих
результатів у процесі роботи з розвитку просторових уявлень у дошкільників.

Отже, формування просторових уявлень виступає як тривалий процес, який

починається з самого раннього віку. В конкретних умовах дошкільного закладу
формування просторових уявлень здійснюється цілеспрямовано. Вже з
молодшого дошкільного віку здійснюється робота по формуванню просторових
уявлень. Одним із засобів, що використовується в роботі з дітьми цього віку, є
дидактична гра. Вона дозволяє ефективно формувати просторові уявлення дітей.
17

Формування просторових уявлень має величезне значення: завдяки цьому

активізується мова, поповнюється словниковий запас; створення навички
орієнтування на вулиці і проїжджої частини; орієнтування на своєму тілі дає
можливість пізнати частини тіла як окремі анатомічні одиниці.

2.3. Формування метричних і координатних уявлень у дітей.

Основне завдання розділу - дати дитині уявлення про те, що світ навколо
нього існує об'єктивно, вона сам і її тіло займають в ньому визначальне місце.

Етап 1.

а) На етапі виконується робота по формуванню уявлень про власну особу , тіло,

об'єктів (його вертикальної осі).
18

Робота починається перед дзеркалом з аналізу розташування частин обличчя за

параметрами:

вище за все на обличчі (вгорі);

найнижче на обличчі (внизу);

вище, ніж ... (на обличчі);

нижче, ніж ... (на обличчі).

Далі необхідно розібрати в чому відмінність відповідей на ці питання.

б) В аналогічному ключі аналізується стан частин рук: пальці, долоня, зап'ястя,

лікоть, плече;

тіла: шия, плечі, груди, спина, живіт;

ніг: стопа, гомілка, коліно, стегно.

Робота повинна проводитися:

- промацування (на рівні тактильних відчуттів);

- потім із закритими очима.

в) На цьому етапі основними є відпрацювання та аналіз розташування об'єктів у

зовнішньому просторі.

Етап 2.

• Здійснюється праця по уявленням про власну особу, тіло (продовження роботи

над схемою тіла) горизонтальної організації простору.

а) Аналізується розташування частин тіла (дитина лежить обличчям вниз на

підлозі:

- "Над під".
19

б) Відпрацьовуються поняття «попереду», «позаду», прийменники «перед», «за»:

• спочатку на рівні тіла

• потім на рівні зовнішніх об'єктів.

в) Полягає в переході з аналізу горизонтального простору «попереду», «позаду» на

«бічне» горизонтальне положення.

Етап 3.

Можна використовувати малюнки на руці, переводки, колечка, браслетики,

годинник.

Порядок роботи з простором аркуша:

- спочатку даємо поняття «зліва», «справа», «вгорі», «внизу», «в середині»; - кути

(верхній правий, нижній правий, верхній лівий, нижній лівий). Можна позначити
значком лівий верхній кут, правий верхній кут, середину, причому для кожної
назви використовується свій умовний знак. Потім переходимо до поділу аркуша
на частини і виконання малюнка.

Деякі прклади дидактичних ігор та вправ:

1. Орієнтування "на собі"; опанування "схеми власного тіла"

Гра "Мавпочки". Гра проводиться без урахування дзеркального відображення

частин тіла. Дітям треба, повторюючи всі дії за педагогом, показати і назвати
частини обличчя, голови.

Гра "Плутанина". Дітям пропонують правою рукою закрити ліве око; лівою
рукою показати праве вухо і праву ногу; дотягнутися лівою рукою до правого
носка, а правою рукою - до лівої п'яти.
20

Зручно використовувати ігрові завдання, запропоновані Н.Я. Семаго в комплекті

демонстраційних матеріалів "Елементарні просторові уявлення" [31]. Наприклад:
"Назви, що знаходиться вище носа", "Вгадай, яку частину тіла я загадала".

2. Орієнтування в навколишньому просторі

1) Ігри на формування орієнтування в навколишньому просторі з системою відліку

"від себе":

У грі "Що де знаходиться?" Дитина показує праву руку і називає, що

знаходиться праворуч, а потім йому пропонують закрити очі, повернутися на
одному місці кілька разів, пропонують відкрити очі, і знову просять показати
праву руку, назвати те, що знаходиться праворуч від нього. Таким чином,
проводиться робота і з лівою рукою.

Гра: "Що стоїть внизу, нагорі, (Хто стоїть)".

Мета: знайомство з просторовими відносинами, вираженими за допомогою

прийменників "на", "під", "поруч".

Гра "Заводна лялька".

Вихователь пропонує дітям уявити, що вони іграшки на пульті управління, які

вміють точно виконувати команди свого інструктора. Вихователь подає команди:
"Іграшки, зробіть два кроки вперед, поворот наліво. Руки за спину, один крок
назад. Руку праву вгору, три кроки вперед і т.д. "

Гра "Торгівля".

Дитина отримує "покупку", точно назвавши місце розташування предмета.

2) Ігри на орієнтування в навколишньому просторі з системою відліку "від

іншого" і "від об'єкта".

Гра "Що трапилось ?"

21

Мета: знайомство з тим, що просторові відносини між предметами можуть

замінюватися: предмет, який був нагорі (зліва), зможе виявитися внизу (праворуч),
і навпаки.

Гра "Де я сяду". Мета - формування вміння займати певне просторове положення
по заданій умові (від себе, від предмета).

3) Гра "Прикрась ялинку". Мета - знайти місце розташування іграшки за

інструкцією педагога.

4) Ігри на сприйняття просторових відносин між предметами.

Гра "Давай мінятися". Мета - формування вміння визначати своє місце

розташування по заданих орієнтирах.

Гра "Так-ні". Мета - формування вміння визначати просторове положення

предмета

Гра "Новосілля".

Планування ігор добирається відповідно розвитку просторових уявлень у дітей

дошкільного віку. Безсумнівно, орієнтування в схемі власного тіла є базовою
категорією, а на основі цього у дітей формуються просторові уявлення та
орієнтування в просторі, на площині, відбувається оволодіння просторовими
прислівниками і прийменниками.

Важливо відзначити, що робота по всіх напрямках ведеться не ізольовано один від

одного, не в лінійній послідовності, а в системі.

Дидактичні ігри я намагалася підбирати з урахуванням досліджуваних лексичних

тем. Тим самим активізувала предметний словник згідно з темою, формувала
граматичну будову мови на матеріалі теми. Так, при вивченні теми "Посуд"
використовувалася гра "Накрий чайний стіл", де не тільки формувала вміння
22

орієнтуватися на площині, а й закріплювала назви предметів чайної посуду і

квітів.

Важливо враховувати індивідуальний рівень розвитку дітей, і відповідно до

можливостей дитини підбирати дидактичні ігри різної складності.

2.4. Використання логопедичної ритміки у формуванні просторових уявлень

дошкільників.
23

Для формування у дітей просторових уявлень варто використовувати

логопедичну ритміку.

Основні засоби логоритміки застосовуються для розвитку просторового уявлення:

1. Ходьба і марширування в різних напрямках. Ці вправи формують конкретну

координацію рухів рук і ніг, вчать орієнтуватися в просторі, закріплюють поняття
лівостороннього і правостороннього руху, розвивають слухову увагу.

2. Вправи на регуляцію м'язового тонусу спрямовані на розвиток уміння

розслабляти і напружувати певні групи м'язів. Це необхідно для відмінної
координації і спритності рухів. Завдяки спеціально підібраним вправам поступово
з'являється вміння регулювати м'язовий тонус, а саме: свідомо керувати рухами
свого тіла.

3. Вправи на розвиток дихання, голосу та артикуляції. Ці вправи допомагають

виробити діафрагмальне дихання, а також тривалість, силу і правильний розподіл
видиху. Робота над голосом дозволяє зробити його більш виразним. Робота над
артикуляцією дозволяє уточнити правильну звуковимову, розвиває рухливість
мови, щелеп, губ.

4. Вправи на активізацію уваги і пам'яті.

5. Мовні вправи без музичного супроводу.

6. Розвиток почуття темпу. На фоні музичного темпу працювати над темпом мови,
що дуже важливо для дітей, які страждають заїканням або порушеннями темпу
мови. Уміння відчувати темп в музичному творі допомагає в подальшому
відновити і контролювати нормальний темп мови.

Приклади вправ з логоритміки для розвитку просторових уявлень

«Танок черв'ячка»
24

Мета - сформувати і закріпити просторові уявлення дітей - орієнтування у

власному тілі; розвиток імпресивної мови, виконання рухів відповідно до тексту;
розвиток моторики руки.

Інструкція – Діти, ми з вами перетворилися в черв'ячків, а тепер давайте

станцюємо як вони.

Будемо хвостом виляти,

Все виляти, і виляти

Звиватися, присідати.

Уявлення про простір складаються в дитини поступово. Основоположним

етапом в структурі формування просторових уявлень є сприйняття дитиною
власного тіла, яке починається з відчуття напруги і розслаблення м'язів, відчуття
від взаємодії тіла із зовнішнім простором, а також від взаємодії дитини з
дорослими.
25

Висновок

Протягом вивчення цієї актуальної теми, я зрозуміла, що проблема

просторового орієнтування і формування просторових уявлень - одна з складних і
актуальних проблем. Орієнтування в просторі як психологічний феномен в його
різноманітних формах відіграє найважливішу роль в процесах біологічного і
соціального взаємодії людини з навколишнім світом.

Дошкільний вік є сприятливим періодом для формування і розвитку

просторових уявлень і просторового орієнтування.

Отже, аналізувавши психолого-педагогічну літературу, я дійшла таких

висновків:

- розвивати орієнтування в просторі необхідно в процесі цілеспрямованого

педагогічного керівництва;

- орієнтування в просторі - характерно для дитячої діяльності (ігрової,

конструктивної ).

Для розвитку просторової уяви величезне значення має конструювання.

Іншим способом стимуляції сфери просторових уявлень дитини в дошкільному
закладі організовані через вчителя є рухові вправи, так звана творча гімнастика.
Багатство рухових форм і способів уможливлює дітям розвивати просторову
орієнтацію. На розвиток просторових уявлень дитини величезний вплив має також
мистецтво. Кожна її галузь справляє специфічний вплив на розвиток, а також
формування творчих уявлень.

Формування у дитини просторових уявлень підвищує результативність і якість

його пізнавальної та мовленнєвої діяльності.
26

Список використаних джерел

1. Агеносава Н. Л. Розвиток довільної сприйняття у дітей до шкільного віку.навч.

посібник/Агеносава Н.Л.- М: Академія, 2011р.

2. Ананьєв Б. Г. Людина як предмет пізнання. - СПб.: Пітер, 2002. - 285 с.

3. Ананьєв, Б.Г., Рибалко Є.Ф. Особливості сприйняття простору у дітей. навч.

посібник/Ананьєв Б.Г, Рибалко Є.Ф.- СПб.: Пітер, 1998р.

4. Аргінска І.І., Дмитрієва Н.Я., Полякова А.В., Романовська З.І. Психологія

молодшого школяра. - М .: Педагогічне товариство Росії, 2002.-453с.

5. Бабанський Ю. К. Педагогіка. -М .: Просвіта, 1998.-234с.

6. Белошиста А.В. Навчання математики у ДНЗ: Методичний посібник.- М:

Айрис-прес, 2005р.

7. Бєлова Є.В. Роздуми перед школою: (Поради батькам) // Дошкільне виховання, -

2014 р - №8, стор. 80-83.

8. Блонський П. К. Вибрані педагогічні та психологічні твори. У 2т. Т.2. / Под

ред. Петровського А. В. - М .: Педагогіка, 2000 г. - 400 с.

9. Венгер Л. Як дошкільник стає школярем? // Дошкільне виховання, - 1995 року,

- №8, стор. 66-68.

10. Виготський Л.С. Мислення і мова. Збірник творів. М .: Педагогіка, 1982. Т.2.
С. 6-361.

11. Виготський Л. С. Психологія. - М .: ЕКСМО - Прес, 2004. - 108 с.

27

12. Говорова Р.К. Теорія і методика розвитку елементарних математичних уявлень

у дошкільників: Хрестоматія в 6 частинах. Ч. IV-VI.- СПб., 1994р.

- № 9.

13. Григорьєва Г.Г. Розвиток дошкільника в образотворчій діяльності: навч.

посібник для студ. вищ. пед. навч. закладів.- М: Академія, 2014р.

14. Давідчук А.К. Дошкільний вік: розвиток елементарних математичних

уявлень//Дошкільне виховання.- 1997р. - № 12.

15. Дьяченко О.І. Можливості розвитку розумових здібностей

дошкільнят//Дошкільне виховання.- 1993р.- № 11.

16. Космінска В.Б. Теорія і методика образотворчої діяльності в дитячому саду.

навч. посібник для студентів пед. ін-тів// В.Б.Космінская, Е.І.Васільева, Н.Б.
Халезова.-М: Просвіта, 1999р.

17. Кудінова М.І. Формування просторових уявлень у дітей старшого

дошкільного віку засобами дидактичних ігор та вправ // Сучасні наукові
технології. - 2016. - № 3-2. - С. 360-364;

URL: http://www.top-technologies.ru/ru/article/view?id=35751

18. Лурія А.Р. Вищі кіркові функції людини і їх порушення при локальних
ураженнях мозку. - М., 1962. - 425 с.

19. Лурія А.Р. Основи нейропсихології. -М .: Вид-во МДУ, 1973. - 192 с.

20. Люблінська Л.Н. До питання про пізнання простору і часу.// Питання теорії
пізнання/Под ред. А.Д. Корчагина, В.В. Орлова.- Перм.: Пермське книжкове
видавництво, 1998р.

21. Маклаков А. Г. Загальна психологія. навч. посібник/Маклаков А. Г. - СПб.:

Питер, 2001р.
28

22. Мещеряков Б.Г., Зінченко В.П. Великий психологічний словник - -М., 2003.-
243с.

23. Моргачева І.М. Дитина в просторі. Підготовка дошкільнят до навчання

письму за допомогою розвитку просторових уявлень. Методичний посібник. -
СПб., «ДИТИНСТВО - ПРЕС», 2009. - 212 с.

24. Мусейібова Т.А. Генезис відображення простору і просторових орієнтацій у

дітей дошкільного віку. // Теорія і методика розвитку елементарних математичних
уявлень у дошкільників: Хрестоматія в 6 частинах. Ч. IV-VI.- СПб., 1994.-300с.

25. Мусейібова Т.А. Дидактичні ігри в системі навчання дітей просторову

орієнтуванню. // Теорія і методика розвитку елементарних математичних уявлень
у дошкільників: Хрестоматія в 6 частинах. Ч. IV-VI. СПб., 1994.-654с.

26. Мусейібова Т.А. Формування деяких просторових орієнтацій. // Теорія і

методика розвитку елементарних математичних уявлень у дошкільників:
Хрестоматія в 6 частинах. Ч. IV-VI. - СПб., 1994.-342с.

27. Новоторцева Н.В. Навчання письму в дитячому саду. - Ярославль: ТОВ

«Академія розвитку», 2012. - 160 с .

28. Павлова Т.А. Розвиток просторового орієнтування у дошкільнят і молодших

школярів. - М., 2004.-785с.

29. Подд 'яков Н. Н. Формування у дошкільників здатності наочно-предметного

переміщення предметів у просторі.-М .: Академія, 2003. 107 с.

30. Семаго М.М. Псіхолого-медико-педагогічне обстеження дитини. - М., 1999.-

431с.

31. Семаго М. М. Формування просторових уявлень у дітей. Дошкільний і

молодший шкільний вік: Методичний посібник та комплект демонстраційних
матеріалів. -М., 2009. 129 с.
29

32. Степаненкова Е.Я. До питання про формування просторових орієнтувань у

дітей 5 - 6 років під час рухливих ігр і вправ. // Теорія і методика розвитку
елементарних математичних уявлень у дошкільників: Хрестоматія в 6 частинах.
Ч. IV-VI. - СПб., 1994.-268с.

33. Степаненкова Е.Я. До питання про формування просторових орієнтувань у

дітей 5 - 6 років під час рухливих ігр і вправ. // Теорія і методика розвитку
елементарних математичних уявлень у дошкільників: Хрестоматія в 6 частинах.
Ч. IV-VI. - СПб., 1994.-542с.

34. Стребєлєва Є.А. Корекційно-розвивальне навчання дітей в процесі

дидактичних ігор: посібник для вчителя-дефектолога.- ВЛАДОС, 2008 - 256 с.

35. Фокіна К.Ф. Діяльність вчителя-логопеда в ході впровадження освітніх

стандартів нового покоління. - М .: УЦ Перспектива, 2013. - 144 с.