Ольховий Богдан

Практичне заняття 1.3.

СУТНІСТЬ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ЯВИЩА

ЗАВДАННЯ

Завдання 1. 

Система основних принципів навчання

Принцип Характеристика

1.Принцип науковості освіти Зміст освіти повинен знайомити з об'єктивними

науковими фактами, поняттями, законами, теоріями
основних положень науки - основами наук.

2. Принцип систематичності й Зумовлений логікою науки й особливостями пізнавальної

послідовності навчання. діяльності, які залежать від вікових закономірностей
розвитку дітей. Передбачає системність у роботі вчителя
,а також системність у роботі учнів.

3. Принцип доступності навчання. Сутність доступності полягає в тому, що діти повинні

сприймати і розуміти пояснюваний матеріал. Доступно
організувати навчання означає звертатися до найвищої
межі можливостей учнів з метою постійного підвищення
їх можливостей. Цю межу не можна переступати,
оскільки чимало у змісті навчання стане незрозумілим.

4. Принцип зв'язку навчання з Ґрунтується він на об'єктивних зв'язках між наукою і

життям. виробництвом, теорією і практикою. Теоретичні знання
(загальноосвітні, політехнічні, спеціальні) є основою
сучасної продуктивної праці, яка конкретизує їх, сприяє
міцному, свідомому засвоєнню. Реалізацію цього
принципу забезпечують використання на уроках
життєвого досвіду учнів, набутих знань у практичній
діяльності, розкриття практичної значимості знань,
безпосередня участь школярів у громадському житті.

5. Принцип свідомості й активності Цей принцип є провідним, оскільки визначає головне

учнів у навчанні. спрямування пізнавальної діяльності учнів й управління
нею. Він випливає з мети і завдань національної школи, з
особливостей процесу навчання, які передбачають
осмислений і творчий підхід до опанування знань.
Свідомість у навчанні забезпечується високим рівнем
активності учнів.

6. Принцип наочності в навчанні. Використання наочності у навчанні сприяє розумовому

 розвиткові учнів, допомагає виявити зв'язок між
науковими знаннями і життям, між теорією і практикою,
полегшує процес засвоєння і сприяє розвитку інтересу до
знань, допомагає сприймати об'єкт у розмаїтті його
сторін і зв'язків, стимулює розвиток мотиваційної сфери
учнів.

7. Принцип міцності засвоєння Головною ознакою міцності є свідоме й ґрунтовне

знань, умінь і навичок.
засвоєння найістотніших фактів, понять, ідей, законів,
правил, глибоке розуміння істотних ознак і сторін
предметів та явищ, зв'язків і відношень між ними і
всередині них. Цей принцип спирається також на
мислительні, емоційні, вольові процеси пізнавальної
діяльності учнів.

8. Принцип індивідуального Дає змогу в умовах колективної навчальної роботи

підходу до учнів. кожному учневі по-своєму оволодівати навчальним
матеріалом, ураховувати рівень розумового розвитку
дітей, їх знань і вмінь, пізнавальної та практичної
самостійності, інтересів, вольового розвитку,
працездатності.

9. Принцип емоційності навчання. У процесі пізнавальної діяльності в учнів виникає певний

емоційний стан, почуття, які можуть стимулювати
успішне засвоєння знань або заважати йому. Головне
завдання педагога в реалізації цього принципу - керувати
формуванням емоцій, що активізують навчально-
пізнавальну діяльність, і запобігати появі тих, які
негативно позначаються на ній. Учитель повинен
виховувати в учнів уміння володіти своїм настроєм,
емоціями, переживаннями.

Завдання 2. 

У практиці роботи освітніх установ склалися відносно відособлені, що відрізняються рядом ознак
види навчання. Вид навчання - це узагальнена характеристика навчальних систем, що встановлює
особливості навчальної та навчальної діяльності; характер взаємодії вчителя і учнів в процесі
навчання; функції використовуваних засобів, методів і форм навчання.

Вид навчання визначається педагогічною технологією навчання, що лежить в його основі

(змістовна сутність педагогічних технологій буде розглянута в лекції "Педагогічні технології
навчання"). Розрізняють такі види навчання: пояснювально-ілюстративне, догматичне, проблемне,
програмоване, розвиваюче, евристичне, лічностнооріентірованное, комп'ютерне, модульне,
дистанційне, міжпредметні і ін.
Пояснювально-ілюстративне (традіііонное, що повідомляє, звичайне) - навчання, при якому
навчальний, як правило, передає інформацію в готовому вигляді за допомогою словесного
пояснення з залученням наочності, а ті, яких навчають сприймають і відтворюють її.

Догматичне - навчання, побудоване на прийнятті інформації без доказів, на віру.

Проблемне - навчання, при якому під керівництвом навчального організовується самостійна

пошукова діяльність учнів за рішенням навчальних проблем. При цьому у них формуються нові
знання, вміння і навички, розвиваються здібності, активність, допитливість, ерудиція, творче
мислення та інші особистісно значущі якості.

Розвивальне - навчання, що забезпечує оптимальний розвиток учнів, при якому провідна роль
відводиться теоретичним знанням. При цьому навчання будується в швидкому темпі і на високому
рівні, процес навчання протікає усвідомлено, цілеспрямовано і систематично.

Евристичне - навчання, що базується на основних принципах проблемного і розвиваючого

навчання, яке передбачає успішність розвитку учня за рахунок побудови та самореалізації
особистісної освітньої траєкторії в заданому освітньому просторі.

Особистісно-орієнтоване - навчання, в якому освітні програми та навчальний процес спрямовані

на кожного учня з властивими йому пізнавальними особливостями.

Комп'ютерне - навчання, що грунтується на програмуванні навчальної та навчальної діяльності,

втіленої в контрольно-навчальній програмі для ЕМВ, яка дозволяє забезпечити посилення
індивідуалізації, персоніфікації процесу навчання за рахунок оптимального зворотного зв'язку, що
надає інформацію про якість засвоєння змісту освіти.

Модульне - навчання, що додає поліфункціональність мінімальної дидактичної одиниці

навчальної інформації - модулю, який забезпечує цілісне засвоєння змісту освіти.

Дистанційне - навчання, що дозволяє досягти заданої мети за допомогою сучасних систем

телекомунікацій.

Міжпредметні - навчання, що грунтується на вивченні інтегрованих навчальних предметів,

побудованих на реалізації міжпредметних і внутріпредметних зв'язків в суміжних областях
пізнання.

Завдання 3. 

Діяльність вчителя (викладання) Діяльність учня (навчання)

1. Роз'яснення учнем цілей і задач навчання. 1.Власна діяльність по створенню   

позитивної  мотивації навчання.

2. Ознайомлення учнів з новими знаннями, 2. Сприйняття нових знань, умінь.

явищами, предметами, фактами

3. Надавати навчальній діяльності учнів 3. Формування, розвиток і збагачення її

позитивно емоційного забарвлення мотивів і мотивації;

4. Проводити конкретні навчальні заходи 4. Прояв емоційно-вольового ставлення до

власних навчально-пізнавальних дій;
 5. Допомагати учням і регулювати їхню
навчально-пізнавальну діяльність
6. Контролювати навчально-пізнавальну
діяльність учнів
7. Оцінювати її результати
5. Осмислення теми нового матеріалу й
основних проблем, які необхідно
розв'язати;
6. Сприйняття, осмислення,
запам'ятовування та узагальнення
навчального матеріалу, його використання
в практиці й подальше повторення;

7. Самоконтроль і самооцінка навчально-

пізнавальної діяльності та внесення до неї
відповідних корективів і змін.

Завдання 4. 

1.Пасивна модель навчання

Термін «пасивна» є умовним, адже будь-який спосіб навчання передбачає певний рівень
пізнавальної активності учня. Ймовірно, у своїй класифікації вчений використовує «пасивність» як
визначення низького рівня активності учнів, де переважає репродуктивна діяльність, а
самостійність і творчість практично відсутні.

Учень виступає в ролі «об’єкта» навчання, він отримує певну інформацію, матеріал від учителя і
повинен засвоїти та відтворити її. Домінують такі методи навчання, як читання, лекція-монолог,
пояснення, демонстрація, відтворювальне опитування.

Позитивні та негативні аспекти пасивної моделі

Позитивні аспекти пасивної моделі

1) можна подати великий за обсягом матеріал за короткий час.

2) одночасно сприймають матеріал усі слухачі.

3) витрачається мало часу на розповідь або пояснення.

Негативні аспекти пасивної моделі

1) учні пасивні, не спілкуються ані між собою, ані з учителем.

2) не виконують ніяких завдань.

3) учителю важко визначити рівень засвоєння поданого матеріалу.

4) відсутній контроль за знаннями.

5) як правило, невисокий показник навченості

2.Активна модель навчання

Цей тип навчання передбачає застосування методів, які стимулюють пізнавальну активність і
самостійність учнів. Тут уже учень вступає в діалог з учителем, виконує певні творчі завдання і
виступає «суб’єктом» навчання. Основні методи навчання — це різноманітні творчі та проблемні
завдання, проблемні ситуації, самостійна робота, запитання від учителя до учня і навпаки.

Позитивні та негативні аспекти активної моделі

Позитивні аспекти активної моделі

1) високий рівень інформації.

2) велика кількість учнів, які можуть одночасно сприймати інформацію.

3) показник навченності високий.

4) майстерність педагога відіграє суттєву роль в організації такого навчання.

5) учитель може проконтролювати рівень засвоюваних учнями знань.

Негативні аспекти активної моделі

1) учні спілкуються тільки з учителем.

2) як правило, така модель використовується на уроці тільки для опитування.

3) учень перебуває у постійній напрузі » спитає — не спитає».

4) учень може бути незадоволений тим, що його не запитали, не вислухали його думку

3.Інтерактивна модель навчання

Якщо йдеться про інноваційні інтерактивні технології навчання та методику їх використання,

необхідно пам’ятати, що діти вчаться ефективно:

— якщо є мотивація до навчання;

— якщо використовуються методи, які відповідають різним стилям і способам навчання;

— якщо створено приязне комфортне середовище;

— якщо є можливість застосувати їхні знання і вміння;

— якщо володіють відчуттям контролю над процесом навчання;

— якщо досягають успіхів;

— якщо є можливість випробовувати нові знання на практиці і використати набуті знання;

— якщо повністю залучаються у процес навчання;

— якщо мають достатньо часу на засвоєння нових знань і вмінь;

— якщо можуть побачити використання набутих знань та вмінь на практиці.

Позитивні та негативні аспекти інтерактивної моделі

Позитивні аспекти інтерактивної моделі

1) розширюються пізнавальні можливості учня.

2) як правило, високий рівень засвоєння знань.

3) учитель без зусиль може проконтролювати рівень засвоєння знань учнями

4) учитель має змогу розкритися як організатор, консультант.

5) партнерство між учителем і учнями та в учнівському колективі.

Негативні аспекти інтерактивної моделі

1) на вивчення певної інформації потрібен значний час.

2) необхідний інший підхід в оцінюванні.

3) у вчителя відсутній досвід такого способу організації навчання.

4) нестача методичних розробок уроків з використанням інтерактивних методів.

Завдання 5.

По можливості необхідно перетворювати зазнану невдачу на позитивні враження від навчання.

Наприклад, дітям можна пояснювати ситуацію таким чином. Дуже часто щоби щось побудувати,
доводиться стикатися з різними труднощами. І, можливо, «цеглинки» нашої будівлі (процесу
навчання дітей) можуть надколотися чи зламатися, але будівництво – це і є той процес, коли щось
можна зламати, обтесати, розібрати й перебудувати, щоб у кінцевому результаті наша будівля
стала міцною. У підсумку діти приймають такий погляд, і не тільки тому, що це легше для
сприйняття, а й тому, що на них уже не існує академічного тиску.

Однак батькам усе одно важко дозволити своїм дітям припускатися помилок. Ось невеличкі
рекомендації для того, щоби спокійно розібратись, чи дійсно це так страшно, якщо ваша дитина
опинилась не межі провалу чи вже отримала ту оцінку, якої більш за все боялася.

Попросіть пояснення. Якщо ваша дитина не розуміє виправлень учителя, зроблених червоним
кольором, вона повинна неодмінно попросити пояснити їй ці нюанси. Якщо на цьому етапі дитина
не отримає тематичних інструкцій і не відчуватиме наставництва, це може негативно відбитись на
її подальшому навчанні. Залежно від реакції однолітків, власної самооцінки, системи підтримки та
зворотного зв’язку, встановленого з дорослими, діти можуть розцінити свій провал як щось украй
негативне. Тому вони потребують інструкцій і корекції, щоби знати, як сприймати помилки чи
відсутність успішного результату, з якої позиції дивитись на них, а також те, як наступного разу все
виправити й виконати завдання краще.
Підтримайте позитивні сторони. Найкраще, що можуть зробити батьки, це вислухати, розібратись
і підкреслити позитивні моменти того, що сталось, навіть коли дитина отримує найнижчу оцінку.
Заохочуйте дитину розглядати нову інформацію як отриману мудрість. Краще підійти до шкільних
невдач не з позиції формулювання «Ти не склав контрольну», а з позиції «Ти просто не був
підготовлений до цієї контрольної». У будь-якому випадку, набагато простіше буди визнати, що це
було результатом якоїсь бездіяльності, а не якимось наявним негативом у самої дитини.

Винагорода за прийняття ризику. Ваша дитина може отримати погану оцінку за контрольну, тому
що спробувала щось зробити й це не спрацювало – але вона спробувала, ризикнула. Узагалі, трохи
парадоксально, що в нашій системі шкільної освіти дітей учать уникати якихось помилок, адже це
ті ризики й невдачі, які пізніше принесуть найкращі дивіденди чи цінні уроки. Якщо ваша дитина
для шкільного завдання вибрала якусь важку тему або розпочала свій твір із занадто сміливого
введення і в кінцевому рахунку зазнала невдачі, визнайте її спробу як чудовий шанс спробувати
щось нове.

Не відмахуйтесь від запитання, яке здається вам неважливим. Дайте відповіді на запитання
вашої дитини, навіть якщо вони звучать якось тривіально і здаються дуже простими. Ми думаємо
зовсім не так, як діти, тому повинні бути готовими приймати і пристосовуватись до їхнього стилю
навчання. Якщо ваша дитина перестане бути допитливою, вона може відчути себе збентеженою й
навіть «нерозумною». Тому завжди старайтеся заохочувати її здорову допитливість, чи то по
відношенню до шкільних занять, чи то до чого-небудь іншого.

Оцініть ситуацію. Попросіть учителя показати вам тематику завдань уже зарахованої контрольної,
з якою ваш школяр не дуже добре впорався, а потім спитайте, чи розуміє зараз ваша дитина сенс
попереднього завдання. Якщо цей тип завдань вона й далі продовжує розв’язувати з помилками,
це означає, що вона так і не зрозуміла сенс задання. Але треба враховувати, що є такі учні, які
просто не дуже добре сприймають і справляються з тестовими завданнями, і при цьому знають
предмет краще, ніж будь хто у класі. Кожний школяр унікальний. Іноді дитина просто
використовує в навчанні невірний матеріал чи не знає, як вивчити ту чи іншу тему (або як підійти
до певного типу тестового формату).

Зверніть увагу на те, що відбувається поза класною кімнатою. Зовнішні фактори можуть
призвести дітей до зниження працездатності й результативності. Такими факторами можуть бути
тривожність у відношенні до майбутнього тесту чи контрольної, нестача або відсутність сну,
хвороба, стрес, внутрішня напруга, зміни у звичному порядку подій у сім’ї чи смерть близької
людини. Не думайте, що ваша дитина має якийсь особливий імунітет до якого-небудь з
перерахованих факторів.

Плануйте свій час. Допоможіть вашій дитині створити календар, в якому вона не тільки буде
відмічати майбутні дати тесту чи контрольної, а й відстежувати час навчання, який необхідно буде
спланувати з урахуванням строків. Визначте розумний період підготовки: наприклад, якщо роботу
над завданням треба завершити до 1 травня, виділіть час на дослідження й підготовку протягом
кількох годин кожного тижня, починаючи за один місяць до підсумкової дати. Зазвичай причиною
провалу є не що інше, як зволікання й погана підготовка.

Заохочуйте нові способи навчання. Ваша дитина потребує інструкцій і вірно заданого напрямку,
який відповідає її індивідуальному стилю навчання. Якщо вона краще реагує на візуальний ряд,
включіть їй документальний фільм, інтерактивні DVD, а також впишіть в її розклад відвідування
тематичних музеїв. Якщо вона втомлена безкінечними коментарями своїх однолітків, забезпечте
їй роботу в малій групі.

Перш за все допоможіть дитині знайти свою пристрасть. Спрямовуйте дітей на те, від чого вони
отримують задоволення, а не на те, чого очікуєте від них ви. Керуйте діяльністю дитини та
спрямовуйте на теми, які створюють атмосферу довіри й надихають її на майбутній процес
навчання.