02.11.

2020
Педагогічна рада - тренінг

Моделювання
структури уроків
у контексті
компетентнісного
підходу
Богуславська Т.О.,
заступник директора з НВР
КЗО «ФЕЛ» ДМР
 Що таке компетентність?

ЗНАННЯ Компетентність - інтегрована характеристика

особистості, під якою розуміють знання,
УМІННЯ уміння, навички, досвід, ставлення, що дають
ДОСВІД змогу ефективно діяти у професії або виді
діяльності.
ЦІННОСТІ Рекомендації Європейського
Парламенту та ради Європи
СТАВЛЕННЯ (18.12.2006)

Компетентність – динамічна комбінація

знань, способів мислення, поглядів, ЗНАННЯ
цінностей, навичок, умінь, інших СПОСОБИ
особистих якостей, що визначає здатність МИСЛЕННЯ
особи успішно провадити професійну ПОГЛЯДИ,
та/або подальшу навчальну діяльність. ЦІННОСТІ
Концепція «Нова українська УМІННЯ, НАВИЧКИ
школа»
ІНШІ ЯКОСТІ
Компетентнісний підхід – спрямованість освітнього
процесу на формування й розвиток ключових
(базових, основних, надпредметних) і предметних
компетентностей особистості.

Поняття "компетенція" традиційно вживається у

значенні "коло повноважень".

Компетентність – обізнаність, авторитетність,

кваліфікованість.
 Урок – дзеркало загальної
педагогічної культури вчителя,
мірило його інтелектуального багатства,
показник його світогляду, ерудиції.
До хорошого уроку вчитель
готується все життя.

В.О.Сухомлинський,
засновник новаторської
педагогіки, письменник,
заслужений учитель України
(1918-1970)
 Варто замислитись

Якщо ми будемо сьогодні

навчати так, як навчали вчора, ми
вкрадемо в наших дітей завтра.
Джон Дьюї,
американський філософ
(1859-1952)

Учителі — вже не найрозумніші

люди в тому, що стосується знання
програми й навчального матеріалу, якщо
під час заняття в класі є доступ до
Інтернету. Уілл Річардсон,
колишній учитель, нині відомий у
США реформатор освіти.
 Основні складові компетентності
 По-перше, знання, але не просто інформація, а швидко
змінювана, динамічна, різноманітна, яку треба вміти знайти,
відсіяти від непотрібної, перевести у досвід власної
діяльності.

 По-друге, уміння використовувати це знання у

конкретній ситуації; розуміння, яким чином добути це
знання, для якого знання який метод потрібний.

 По-третє, адекватне оцінювання – себе, світу, свого

місця в світі, конкретного знання, необхідності чи зайвості
його для своєї діяльності, а також методу його здобування чи
використання.
 Сучасний урок: аксіоми дня

 Учитель – не єдина дійова особа на уроці.

 Монологічне пояснення і вимога відтворити сказане –
не єдиний метод у навчанні.
 Не учень для предмета, а предмет для учня.
 Не звузити життя до уроку, а розширити урок до життя.
Конструювання сучасного уроку
 «ПОЛЯ» компетентнісного уроку

Мотиваційне
поле

Поле
Емоційне
цілетворення
поле

ЗМІСТОВЕ
ПОЛЕ

Рефлексивне Технологічне
поле поле
Методика постановки цілей по
системі SMART

Слово SMART – це абревіатура.

Її ввів в ужиток в 1954 році
американський теоретик
менеджменту Пітер Друкер.

S - specific – конкретність;
М - measurable – вимірність;
А - achievable – досяжність;
R - relevant – актуальність;
Т - time bound – обмеженість у часі.
 Структура компетентнісно
орієнтованого уроку
за О. Пометун

• актуалізація, мотивація, тема та очікувані

вст
уп результати (до 10 % часу уроку)
на

• конструювання учнями знань, умінь, ставлень і

осн
овн смислів (до 75 % часу уроку)
а

під • узагальнення засвоєного, рефлексія ходу та

сум результатів уроку (до 15 % часу уроку)
ков
а
 Аналіз уроку

Цілі уроку:
1. Чи були забезпечені мотиваційна готовність і позитивний
настрій?
2. Чи актуалізував учитель суб’єктний досвід учня?
3. Наскільки конкретно були сформульовані цілі уроку?
4. Чи обговорювалися вони з учнями?
5. Чи мали учні можливість внести свої зміни і доповнення до
пропонованого переліку цілей?
6. Чи стали цілі особистісно значущими для школярів?
 Аналіз уроку

Форми спілкування і роботи:

1. Чи був учитель толерантним у стосунках з учнями?
2. Яка форма спілкування переважала: монолог, діалог,
полілог?
3. Які форми роботи переважали: фронтальна, індивідуальна,
парна, групова, кооперативна?
4. Чи були запропоновані різні види завдань?
5. Які із завдань переважали: репродуктивні, частково-
пошукові, дослідницькі, творчі?
 Аналіз уроку

Способи діяльності:
1. Чи стимулював учитель школярів до самостійного їх вибору
і форм виконання?
2. Чи виявлялися найбільш особистісно значущі способи
навчальної діяльності учнів?
3. Чи враховувалися індивідуальні пізнавальні можливості
учнів, темп навчання?
4. Чи надавалася допомога учням, які не встигають за темпом
роботи класу?
5. Чи створювалася ситуація успіху на уроці?
 Аналіз уроку
Рефлексія:
1. Чи проводилося оцінювання процесу виконання завдань?
2. Які форми для цього застосовувалися: самоконтроль,
взаємооцінка, колективна думка, якісь інші?
3. Чи оцінював учитель оригінальність суджень, правильність
та раціональність шляхів розв’язання проблем?
4. Чи набували учні навичок цілевизначення, планування,
рефлексії, оцінювання?

Домашнє завдання:
5. Чи диференціювалися домашні завдання, можливість їх
вибору?
6. Чи аналізувалися домашні завдання?
7. Чи обговорював учитель з учнями підсумок уроку (що
дізналися, що сподобалося, що ні, що хотілося б повторити
на наступному уроці)?
 Пам'ятка-алгоритм
для самоаналізу уроку

• Назвіть тему уроку. Яке місце даного уроку в темі, розділі, курсі? Його зв'язок із попередніми уроками.
• Сформулюйте цілі уроку (провідні, проміжні). Чи досягнуті цілі в процесі уроку?
• Чи були сформульовані очікувані результати навчальної діяльності? Порівняйте досягнуті результати
уроку з очікуваними.
• На розвиток яких компетентностей були спрямовані цілі уроку? Якими шляхами забезпечено
формування компетентностей?
• Назвіть тип уроку. Обґрунтуйте його вибір.
• Обґрунтуйте доцільність вибраної структури уроку. Чи була вона раціональною для цілереалізації?
• Чи раціонально розподілений час, відведений на всі етапи уроку?
• Назвіть технології, методи, форми, прийоми організації навчальної діяльності на уроці.
• Обґрунтуйте їх вибір та поєднання для реалізації цілей.
• Чи наявна мотивація навчальної діяльності на уроці? Які прийоми були використані для її
формування?
• Які засоби навчання застосовувались? Обґрунтуйте їх доцільність.
• Чи наявний диференційований підхід на уроці до учнів? Обґрунтуйте необхідність його застосування.
• Чи використано елементи самоосвіти, самовиховання? Наскільки ефективно організовано самостійну
роботу учнів на уроці?
• Як було організовано контроль засвоєння знань, умінь і навичок? В яких формах і якими методами
цей контроль здійснювався?
• Які елементи в ході уроку були найбільш вдалими?
• Чи вдалося повною мірою реалізувати всі поставлені завдання? Якщо не вдалося, то чому? Які
висновки необхідно зробити на майбутнє? Рефлексія
 Висновок

1. Головна засада сучасного уроку: кожен учень має

бути успішним!
2. У чому проявляється успішність? У діяльності!
3. Дітям не потрібно давати знання, а вчити здобувати
ці знання, використовуючи їх досвід.
4. Школа наказує за помилки, а потрібно
винагороджувати за успіхи. Ситуація успіху!
 Навчатися
упродовж життя

Працювати в команді
 Як учити покоління «Z»?
Покоління Z ("зети", пост-міленіали) – народжені після 1995 року

 «кліпове мислення»  мультирухливі

(сприймання інформації (швидко переключаються з
малими порціями) одного завдання на інше)

 гіперактивні  «візуали»

 синдром дефіциту
 мало спілкуються уваги

 легше
 не люблять довго справляються з
концентруватися кількома
завданнями
 орієнтуються на швидкість, а
не на глибину й розуміння
 Як учити покоління «Z»?

 Занурені у цифровий світ і  Тримають потрібну інформацію на

дуже самостійні у висновках
 Складно утримати
їхню увагу тривалий
час, особливо якщо
це 45-хвилинний урок
 Матеріал краще
сприймають малими
частинами
кінчиках пальців, усе необхідне
знайдуть за лічені секунди
 Краще опановують
матеріал на практиці,
аніж під час пасивного
слухання
 Теоретичний матеріал
краще сприймають у
цифровому форматі

 Дуже залежні від успіху, цінують

досягнення результату тут і зараз
 Поради для життя від Білла Гейтса
На думку Білла Гейтса, сучасне виховання в дусі
тотальної політкоректності виростило покоління дітей,
відірваних від реального життя, і в майбутньому їм буде
складно вижити в суворому і складному житті, де часто
доводиться приймати нелегкі рішення.

1. Життя несправедливе – звикайте.

2. Нікого не хвилює ваша самооцінка. Від вас чекають справ
перш за все.
3. Після школи ви не будете відразу заробляти $60 000 на рік і
не станете віце-президентом з особистим водієм, поки не
заробите на те й інше.
4. Ви вважаєте, що вчитель надто вимогливий? Почекайте, коли
станете начальником ви.
5. Продавати гамбургери — для вас соромно? Ваші дідусі й
бабусі так не вважали: для них це була можливість почати
життя.
6. Якщо у вас щось не вийшло, не варто звинувачувати батьків і не
треба хникати. Вчіться на своїх помилках.
7. Ваші батьки не завжди були такими нудними, як зараз. Вони
стали такими, турбуючись про вас: годуючи, одягаючи,
оплачуючи рахунки. Тому перш ніж почнете рятувати світ від
покоління своїх батьків, наведіть порядок у власній кімнаті.
8. Ваша школа, можливо, і покінчила з поділом на лідерів і невдах,
але життя – ні. У деяких школах не ставлять поганих оцінок і
дають вам стільки спроб, скільки потрібно для правильної
відповіді. Це не має нічого спільного з реальним життям.
9. Життя не поділене на семестри. У вас не буде літніх канікул, і
знайдеться небагато роботодавців, які зацікавлені в тому, щоб ви
знайшли себе. Усе доведеться робити самому у вільний час.
10. Телебачення не відображає справжнього життя. В реальному
житті у вас не вийде увесь день сидіти в кафе і розмовляти з
друзями. Більше часу ви проводитимете за робочим столом.
11. Будьте товариським з “ботанами”. Цілком імовірно, що згодом ви
працюватимете на одного з них.