МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра загальної та вікової психології

Реєстраційний № _______
«___» ______________ 20___ р.

КУРСОВА РОБОТА
з психології
(назва дисципліни)

на тему: КЛІПОВЕ МИСЛЕННЯ: ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ, ШЛЯХИ

ПРОФІЛАКТИКИ

студентки ІІІ курсу групи АНФ-16-2

факультету іноземних мов
напряму підготовки 014 Середня освіта
(мова і література англійська)

Пантелєєва Валерія Олегівна __

(прізвище, ім’я, по батькові)

Керівник Макаренко Н.М., канд. психол.

наук, доцент_____________________
(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

Оцінка:
Національна шкала ___________________
Шкала ECTS ____ Кількість балів _______

Члени комісії ________________

(підпис) (прізвище та ініціали)
________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали

Кривий Ріг – 2018

 РЕЦЕНЗІЯ
на курсову роботу з психології
студентки ІІІ курсу факультету іноземних мов
денної форми навчання Пантелєєвої Валерії Олегівни
Тема: Кліпове мислення: причини виникнення, шляхи запобігання

№ Критерії оцінювання Кількість балів

п/п
1. Актуальність теми, відповідність об’єкта і 10 балів
предмета дослідження темі роботи
2. Структура роботи, наявність необхідних 10 балів
структурних елементів, зокрема й у вступі
3. Послідовність та логічність викладу думок 10 балів
4. Аналіз стану розробки досліджуваної проблеми в 20 балів
науковій літературі, обґрунтованість викладення
теоретичного матеріалу із урахуванням
дивергентності концептуальних підходів
5. Наявність емпіричного дослідження, валідність 30 балів
психодіагностичного інструментарію,
відповідність якісного та кількісного аналізу
отриманих результатів логіці курсової роботи
6. Узагальненість висновків відповідно до 10 балів
окреслених завдань дослідження
7. Кількість опрацьованої наукової літератури, 10 балів
коректність посилання на наукові джерела,
відповідність оформлення списку використаних
джерел вимогам
Загальна оцінка «задовільно»-50-
Відповідно до шкали ECTS 69б
«добре» - 70-89 б
«відмінно»- 90-
100б

Рецензент___________________________
Дата________________________________
Захист роботи: логічність викладення матеріалу, аргументоване ведення
дискусії, презентація результатів дослідження (10 – 30 балів)
 ЗМІСТ
ЗМІСТ...................................................................................................................................3
ВСТУП..................................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ КЛІПОВОГО
МИСЛЕННЯ........................................................................................................................6
1.1.Кліпове мислення як феномен сучасності..................................................................6
1.2. Розвиток кліпового мислення у підлітковому віці..................................................10
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1............................................................................................16
РОЗДІЛ 2.ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ КЛІПОВОГО МИСЛЕННЯ У
ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ.....................................................................................................18
2.1.Результати експериментального дослідження..........................................................18
2.2. Психолого-педагогічні рекомендації щодо профілактики розвитку кліпового
мислення у підлітковому віці...........................................................................................25
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2............................................................................................29
ВИСНОВКИ.......................................................................................................................32
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.........................................................................35
ДОДАТКИ..........................................................................................................................38

3
 ВСТУП
Актуальність. Поняття «кліпове мислення» з’явилося у середині 90х рр ХХ
століття. Слово «clip» перекладається з англійської як «фрагмент тексту, уривок із
фільму чи відео». Дослідження кліпового мислення проводилися вітчизняними
(С.Ю.Кличников, К.Г. Фрумкін, В.І. Опойцев, С.Ю. Головін) та зарубіжними
(Деніел Саймонс, Крістофер Шабрі, Ніколас Карр, Ларі Розен, Люсі Палладіно)
вченими.
Кліпове мислення є однією з найважливіших проблем сучасного суспільства,
адже в час, коли наша країна, як ніколи, потребує політичних, економічних та
соціальних змін, необхідно вміти критично осмислювати ту інформацію, яку
транслюють ЗМІ. Кліпове мислення – результат постійного перегляду музичних
кліпів, фільмів, теленовин, світлин у соціальних мережах тощо. Воно призводить до
того, що людина сприймає світ крізь яскраві уривки та заголовки, не аналізуючи
отриману інформацію та не задаючись питанням достовірності тих чи інших фактів.
Людиною із кліповим мисленням значно легше маніпулювати, вплив на неї не
потребує багато зусиль. Окрім цього коефіцієнт засвоєння знань та рівень
успішності учня чи студента суттєво знижується. Тому в умовах, коли за
стабільність та чесність потрібно боротися, кліпове мислення є найгіршим ворогом
для того, ким керують, і найкращим другом для того, хто керує. Беручи до уваги той
факт, що майбутнє нашої країни і цілого світу загалом залежить від кожної окремої
особистості, розуміння причин та вміння боротися із наслідками кліпового мислення
– запорука вільного, прогресивного та успішного майбутнього.
Психологія феномену кліпового мислення ще не розкрита і підлягає
ґрунтовним дослідженням. Саме тому тему нашого дослідження вважаємо
актуальною та своєчасною.
Мета. На основі аналізу об’єкту дослідження розкрити суть проблеми
кліпового мислення (у порівняні з логічним), визначити причини його появи та
охарактеризувати методи його запобігання або викорінення.

4
 Завдання.
1. Обробити наукову літературу з метою вивчення феномену кліпового
мислення.
2. Провести діагностику з метою визначення рівня розвитку кліпового мислення
серед підлітків та юнаків.
3. Розробити психолого-педагогічні рекомендації щодо запобігання
прогресування кліпового мислення.
Об’єкт: розвиток когнітивної сфери у підлітковому та юнацькому віці.
Предмет: кліпове мислення, причини виникнення та шляхи його запобігання.
Методи та методики дослідження. У ході дослідження з метою розв’язання
поставлених завдань та доцільного аналізу визначеної проблеми використано
комплекс теоретичних (вивчення та систематизація наукових літературних джерел,
порівняння та узагальнення даних) та емпіричних (експертна оцінка,
спостереження, бесіда) методів.
Структура роботи. Вступ, 2 розділи, висновки до розділів, висновки, список
використаних джерел (21 найменування, із них 2 іноземними мовами). Основний
зміст роботи викладено на 29 сторінках комп’ютерного набору. Робота містить 4
таблиці і 1 рисунок. Загальний обсяг роботи - 37 сторінок.

5
 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ КЛІПОВОГО
МИСЛЕННЯ

1.1.Кліпове мислення як феномен сучасності

Кліпове мислення – відносно новий феномен, адже воно почало розвиватися із
розвитком інформаційного суспільства, засобів масової інформації.
Гич Г.М. зазначає, що «кліпове» мислення – це процес відображення безлічі
різноманітних властивостей об’єктів без урахування зв’язків між ними, що
характеризується фрагментарністю інформаційного потоку, алогічністю, повною
різнорідністю інформації, яка надходить до людини, високою швидкістю її
надходження та сприймання [1].
Відповідно до Стояна А.О., зараз світ розглядається не як цілісна середа, як
має сприйматися в обов'язковому вигляді, а навпаки: потік майже не пов'язаних між
собою фактів, частин, подій. Для носія подібного світосприйняття аналіз будь-якої
ситуації викликає певні труднощі, а з часом видає повну нездатність до здійсненню
аналітичної функції. Якщо провести уявний експеримент, і уявити будь-яку
комплексну проблему у вигляді величезної високої цегляної стіни, то прихильник
«кліпового» мислення не зможе побачити стіну, у полі його зору виявляться лише
деякі елементи, окремо вбудовані в загальний простір цеглини, які уособлюють
розрізнену інформацію, фактологічний матеріал, але споглядати саму стіну як
сукупність цих цеглинок, що утворюють струнку цілісну систему, буде неможливо
[2].
За словами Фельдмана А. кліпове мислення є умовним мисленням, яке
дозволяє людині обробляти зміст фіксованої довжини, а не семіотичні структури
довільної складності. Це особливо помітно у людини, яка не може концентрувати
увагу на будь-якій інформації протягом тривалого періоду часу, щоб потім
забезпечити її критичний аналіз [цит.за 3].
Горлач Дмитро, досліджуючи феномен, дає таке визначення: "кліпове
мислення" — це психічне явище, яке характеризується фрагментарною моделлю

6
сприйняття інформації, в якій процес відображення об'єктів відбувається без
заглибленого послідовного розмежування і поєднання, поверхово й алогічно, зі
швидким безсистемним переключенням. Наслідком такої перцепції є брак цілісної
картини, проте масив охопленої інформації набагато більший порівняно із
результатами понятійного мислення за той самий час [4].
У 2010 році культуролог Фрумкін К. Г. виокремлює п’ять передумов, що
породили феномен «кліпового мислення»:
– прискорення темпів життя й безпосередньо пов’язане з ним зростання обсягу
інформаційного потоку, що породжує проблематику відбору та скорочення
інформації, виділення головного й фільтрації зайвого;
– потреба в більшій актуальності інформації та швидкості її надходження;
– збільшення різноманітності інформації, що надходить;
– збільшення кількості справ, якими одна людина займається одночасно;
– комерціалізація каналів, що передають інформацію;
– зростання діалогічності на різних рівнях функціонування соціальних мереж
[5].
Плюси та мінуси кліпового мислення узагальнила у своїй статті Гич Г.М. До
позитивних сторін цього явища дослідники відносять:
– таке мислення може використовуватися як захисна реакція організму на
інформаційне перевантаження. Якщо враховувати всю ту інформацію, яку бачать і
чують за день діти та підлітки, плюс інтернет, то стає зрозумілим, що їхнє мислення
змінюється, підлаштовується, адаптується до такого інформаційного світу (скажімо,
подача презентації на уроці буде в такому випадку розглядатися як нова і цікава
форма; а не «нудний підручник»);
– це є новою формою розвитку відносин людини з інформацією, яку необхідно
широко вивчати;
– «кліповий» спосіб роботи з інформацією додає динамізму пізнавальній
навчальній діяльності, що дозволяє дітям та підліткам в умовах зростаючого обсягу
навчального матеріалу встигати, іноді хоч би формально, виконати необхідні
завдання (навчальний процес, у якому широко використовуються мультимедійні
7
засоби подачі навчальної інформації, сприймається дитиною та підлітком як сучасна,
а не застаріла методика);
– «кліпова» поведінка дозволяє бачити багатоплановість, багатоваріантність,
неоднозначність підходів до аналізу або вирішення конкретних питань і завдань (таке
мислення допомагає дитячо-юнацькій аудиторії краще усвідомлювати та розуміти
найрізноманітніші зв’язки між явищами та подіями);
– «кліпове» мислення сприяє більшій адаптації до мінливої соціальної
реальності й до її пізнання (через включеність у навчальний процес різних методів
подачі інформації вчитель або викладач будують нову «картину світу»)
Негативні сторони «кліпового» мислення можуть виявлятися в такому:
– навколишній світ перетворюється на мозаїку розрізнених, мало пов’язаних
між собою фактів, частин, уламків інформації. Дитина звикає до того, що вони
постійно, як у калейдоскопі, змінюють один одного, і постійно вимагає нових
(потреба слухати нову музику, спілкуватися в чаті, постійно «бродити» мережею,
редагувати фотографії, дивитися уривки з фільмів, грати в онлайн-ігри з новими
учасниками). Це суттєво відволікає їх від головного, «стрижневого» заняття –
навчання;
– у старшокласників негативна «кліповість» виявляється яскравіше: це
пов’язано з тим, що педагоги вимагають від них читати першоджерела, навчальну
літературу, конспектувати й аналізувати її. А покоління «швидких кнопок» хоче, щоб
навчальна інформація подавалась їм у звичній для них стислій, «кліповій» формі
(презентації уроків, стислі їх конспекти, опорні схеми, малюнки тощо);
– це мислення передбачає спрощення інформації, тобто «забирає» глибину
засвоєння матеріалу, не сприяє розвитку мовленнєвої та письмової культури;
– втрачається здібність до аналізу й вибудовування довгих логічних
ланцюжків, споживання інформації прирівнюється до поглинання фаст-фуда [1].
Деякі дослідники взагалі не виокремлюють позитивних сторін у феномені
кліпового мислення, адже воно призводить до: «масового синдрому розладу уваги;
втрати бажань пізнання нового; знищення потреби та здатності до творчості, чому
сприяє постійне використання вторинної інформації на рівні її переробки та
8
комбінування; роздробу в бажаннях та вчинках; невідповідності образу думок образу
життя; непослідовності в прийнятті рішень щодо розв’язання проблем, навіть, суто
життєвих та послабленню відповідальності за їх наслідки; оперуванню тільки
змістами фіксованої довжини, невмінню працювати з семіотичними структурами
довільної складності та зосередитися на будь-якій інформації на довгий час;
зниженню здатності до аналізу та синтезу; «віртуальної наркоманії» та інтернет-
аддикції, залежності від пошуку інформації, комунікації в мережі та інших видах
діяльності людини в інформаційному просторі всесвітньої павутини;
антиінтелектуалізму та плагіату; масової неосвіченості молоді та феномену
гордовитої захопленості своїм неуцтвом; абсолютної впевненості у своїй правоті,
завдяки тому, що люди, які персоніфікують антиінтелектуалізм, не усвідомлюють
даної проблеми; диспропорції між формальним та дійсним рівнем знань; різкому
зниженню коефіцієнту засвоєння знань та фактичної успішності навчання;
фальсифікації оцінки», - як зауважує Бахтіна Г.П. [6].
У свою чергу Азарьонок Н.В. відзначає, що мислення включає в себе здатність
встановлювати зв'язки і відносини між пізнаваними об'єктами, робити узагальнення,
міркувати, формувати висновки на основі якихось фактів. Феномен кліпового
мислення має на увазі відсутність цих здібностей, тобто інформація є, а способів її
обробки, можливостей робити умовиводи, об'єднувати факти не спостерігається.
Припущення, що у людей з кліповим свідомістю не існує способів обробки
інформації, ще не точне. Вони є, але мало вивчені, невідомо, як їх розвивати і як ними
користуватися. Негативним наслідком впровадження кліповою культури є те, що
серед школярів з'являється все більше і більше дітей саме з таким типом свідомості.
Як результат - неуспішність у школі, невміння «вчитуватися» в літературні твори,
невміння аналізувати, практично повна відсутність логіки і вміння творчо думати [7].
Грановська Рада зазначає, що кліпове мислення – це відповідь на темп життя,
що постійно прискорюється. Оскільки у сучасному світі все має відбуватися дуже
швидко, потреби у ґрунтовній обробці великого об’єму інформації немає. Діти та
молодь до 20 років вже зовсім по-іншому дивляться на цей світ. Їх сприйняття не
послідовне і не текстове. Вони бачать картинку в цілому і сприймають світ кліпом.
9
Навіть школа багато в чому працює на кліпове мислення, адже змушуючи дітей
читати підручники, вона привчає дітей до сприйняття матеріалу шматками: читають
одну частинку, через тиждень іншу, а на наступних уроках предмет читання
змінюється взагалі. З цього виникають протиріччя між тим, що школа вимагає і що
вона реально дає [8].

1.2. Розвиток кліпового мислення у підлітковому віці

Оскільки саме у підлітковому віці відбувається формування абстрактного
(словесно-логічного) мислення, дуже важливо сформувати вміння працювати з
великим обсягами інформації, але у той самий час швидко виокремлювати і
обробляти головне, розуміти і використовувати отримані знання. Тобто треба вміти
поєднувати логічне та кліпове мислення, адже, як зазначає Грановська Рада, «ті, хто
пішли лінією кліпового мислення, елітою вже ніколи не стануть» [8].
Згідно з Василенко Л.П. та Савчиним М.В., мислення на рівні формальних
операцій розгортається в роздумах про можливе, у порівнянні дійсності з тими
подіями, які могли б відбутись чи не відбутись. Цей вид інтелектуальної роботи має
абстрактний характер. Якщо молодші школярі здебільшого працюють з
конкретними емпіричними даними, то підлітки все частіше ставляться до всього, як
до одного з варіантів можливого.
Формальні операції виникають на основі конкретних. Характерною їх
особливістю є відмежування форми знання від його змісту. Це означає, що підліток
оперує причинно-наслідковими зв'язками незалежно від конкретного змісту
завдання. Загалом, здійснення формальних операцій у процесі пізнання свідчить про
розвиток форм логічного мислення.
На стадії формальних операцій підліток здатний відкривати закономірності і
систематично досліджувати чинники, які зумовлюють певну подію. У цьому віці
виникає прагнення будувати життєві плани, що потребує гіпотетико-дедуктивного
мислення, для якого властиві формальні операції.

10
 Важливою ознакою абстрактного мислення є використання понять, що
забезпечує усвідомлення особливостей перебігу думки у процесі власної
пізнавальної активності.
Новим у розвитку мислення підлітка є зміна способів розв'язування
пізнавальних завдань. На відміну від молодшого школяра він починає аналіз завдань
зі з'ясування можливих відношень у наявних даних, висуває різні припущення про їх
зв'язок, а потім перевіряє їх. У підлітка розвивається вміння оперувати гіпотезами у
процесі розв'язування мислительних завдань. Мислення на рівні формальних
операцій передбачає вміння формулювати, перевіряти та оцінювати гіпотези,
маніпулювати не тільки відомими фактами, які можна перевірити, а й думками, які
суперечать наявним знанням. Це розвиває здатність підлітків планувати і
передбачати.
Основою абстактного мислення підлітків є сформованість таких здатностей:
- враховування більшості комбінацій змінних у процесі пошуку розв'язку
проблеми;
- продукування припущень про вплив однієї змінної на іншу;
- об'єднання і розподіл змінних гіпотетико-дедуктивним шляхом ("Якщо є X,
то відбудеться У") [9].
Для кращого розуміння різниці між кліповим та логічним мисленням,
розглянемо табл.1

табл.1

ЛОГІЧНЕ МИСЛЕННЯ КЛІПОВЕ МИСЛЕННЯ

 Вміння будувати логічну  Швидке сприйняття не пов’язаних

послідовність між собою фактів
 Здатність до детального аналізу  Невміння логічно обробляти
отриманої інформації отриману інформацію
 Відсутність «шаблонів» та  Шаблонність та стереотипність

11
 «стереотипів» мислення
 Зосередженість на довгих  Нездатність до обробки великого
промовах, статтях, лекціях і т.д. обсягу інформації

Продовження табл.1
 Невміння зосередитися на довгому
потоці одноманітної інформації
 Нездатність до занурення у
глибокий зміст матеріалу
 Швидке розуміння великого обсягу
інформації

Розвиток логічного мислення нерозривно пов’язаний з розвитком

критичного.
Як зазначає Цюра Надія, критичне мислення — це необхідна навичка і
життєво важливий ресурс сучасної людини. Критичне мислення базується на
законах логіки та на розумінні психологічних процесів, які протікають у нашій
свідомості. Критичним мислителям властиве скептичне ставлення до всього, але
ніяк не цинічне.
Навички критичного мислення дають змогу не потонути в інформаційній
лавині, не піддатися маніпуляціям, допомагають приймати зважені рішення та
відстоювати їх. Критичне мислення допомагає в пошуку нових шляхів вирішення
проблем [10].
Підлітковий вік є сприятливим для формування критичного мислення як
альтернативи кліповому, адже саме цей вік є періодом постійних зламів, роздумів та
кардинальних змін, що підкреслює необхідність направити усі подібні стихійні
зміни правильною дорогою. До того ж, як відзначає Баранова Ірина, в ХХІ столітті,
коли ми маємо необмежений доступ до інформації, постійно зіштовхуємося з
фейками і, до того ж, вже декілька років живемо в стані інформаційної війни,
навичка критичного мислення є необхідною.
12
 Для учнів головне завдання — здобувати знання і навички, формувати власне
ставлення до теми. Для цього, разом з вчителем, на уроках вони порівнюють свої
очікування з тим, що реально отримують; ставлять запитання; експериментують;
застосовують вивчений матеріал на практиці; аналізують отриманий досвід;
переосмислюють свої очікування; роблять висновки щодо вивченого матеріалу;
переносять зміст вивченого на власний досвід; відпрацьовують стратегії мислення.
Отже, коли учень сприймає нову інформацію в процесі читання, перегляду фільму
або прослуховування лекцій, завдяки вмінню мислити критично він навчається
відслідковувати власне розуміння нового матеріалу та помічати прогалини в
матеріалі [11].
Халперн Д. визначає критичне мислення у своїй роботі "Психологія
критичного мислення" у такий спосіб: "Використання таких когнітивних навиків і
стратегій, які збільшують імовірність отримання бажаного результату. Відрізняється
виваженістю, логічністю і цілеспрямованістю", тобто спрямоване мислення.
Критичне мислення означає оцінювальне, рефлексивне мислення. Це відкрите
мислення, яке не сприймає догм, розвивається шляхом накладення нової інформації
на життєвий особистий досвід. У цьому і є відмінність критичного мислення від
мислення творчого, яке не передбачає оцінювального аспекту, а продукує нові ідеї,
які дуже часто виходять за межі життєвого досвіду, зовнішніх норм і правил. Однак,
провести чітку межу між критичним і творчим мисленням складно. Критичне
мислення - це відправна точка для розвитку творчого мислення, більше того, і
критичне, і творче мислення розвиваються одночасно, вони взаємообумовлені
[12;13]

Згідно з Пометун Оленою, з педагогічної точки зору критичне

мислення – це комплекс мисленнєвих операцій, що характеризується
здатністю людини:
 аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-
яких джерел;
 бачити проблеми, ставити запитання;
13
  висувати гіпотези та оцінювати альтернативи;
 робити свідомий вибір, приймати рішення та обґрунтовувати його [14].
Тож, як розвивати критичне мислення і хто в цьому може допомогти?
Фасіон Питер сказав: «Education is nothing more, nor less, than learning to
think», що в перекладі: «Освіта – це ніщо інше, як научіння мислити».
Із цього вислову можна дійти висновку, що хтось має цьому «научити», а
найголовнішим джерелом нових знань і навичок дитини будь-якого віку є школа.
Відповідно до статті «Critical Thinking Teaching and Support Resources», що
була опублікована та поширена The INSIGHT Development Program, щоб визначити
рівень вмінь будування причино-наслідкових зв’язків учнів та допомогти їм знайти
мотивацію для навчання та визначити мету розвитку критичного мислення, потрібно
дотримуватися етапів, представлених на рис. 1 та деталізуванню кожного етапу у
Додатку 1 [15].
рис. 1

Визначення моделі наслідування.

Визначення моделі наслідування - це найбільш ефективний спосіб показати, що саме дуже ціниться
у наш час в будь-якій професії і яку нагороду за це може отримати підліток. Зазвичай, учні шукають
1. того, хто вже чогось досяг, щоб побачити, яке майбутнє їх чекає і чи взагалі є сенс в тому, чому їх
Модел намагаються навчити. Відзначивши важливість даного типу мислення, починайте працювати,
ь зобразивши проблемну ситуацію для своїх підопічних та дотримуючись системи питань у Додатку 1.
насліду
вання

2. Щоб оцінити рівень критичного мислення учнів, вам потрібно почути весь процес, а не тільки
висновки та умовиводи. Не забудьте дати учням час для того, щоб цей процес довести до ладу
Докази перш ніж виголошувати його. Детальніші кроки для визначення другого етапу містяться у Додатку 1.
процес
у
мислен
ня

3. Поясніть важливість розвитку критичного мислення у будь-якій сфері праці та пов'яжіть розглянення
Поясне умовних ситуацій на уроках з реальними життєвими ситуаціями, щоб учні розуміли, що всі отримані
ння знання вони можуть застосувати на практиці і, більш того, мають це робити.
структу Детальніше можна знайти у Додатку 1.
ри
подаль
шої
роботи

14
 Як вже було зазначено, критичне мислення в учнів найкраще може розвивати
школа, але для цього потрібні певні методи і прийоми. Саме це Бохан М.А.,
Башинська Н.В. та ін. узагальнили у своїй роботі. Нижче представлені деякі з них:

 «Ґронування». Пропонований вид роботи спонукає учнів вільно думати і

відверто висловлюватися на певну тему, стимулює до пошуку зв’язків між
окремими поняттями. Для роботи обирають опорне слово, поняття, термін (слово-
тема). Відповідно до нього добирають слова за певними зв’язками, асоціації. Грона
бувають однорівневими (від одного відправного слова) та багаторівневими (кожне
слово наступного рівня стає опорним для добирання інформації). Багаторівневе
гроно є розгорненою опорою за темою, основу якої складає принцип гіперзв’язків.
 «Дерево рішень» допомагає учням проаналізувати та краще зрозуміти
механізми прийняття складних рішень; найдоцільніше використовувати під час
роботи в групах. Для роботи обирають проблему, що може мати декілька варіантів
розв’язання (3–4). Кожна група отримує аркуш паперу зі схемою. Після заповнення
таблиці групи презентують результати роботи; графу «Висновок» закривають. Коли
всі групи ознайомили клас зі своїми аргументами «за» і «проти», учням
пропонується передбачити висновки кожної із груп, які потім звіряються з написами
на схемах.
 Есе. Більшість вчених-психологів і педагогів зазначають, що найбільш
важливою для розвитку особистості учня є письмова рефлексія. Есе – це твір
невеликого обсягу, що розкриває конкретну тему. Написання есе покликане
привернути увагу учня до власних думок з певного питання, свого досвіду у всіх
його суперечностях.
 «Запитання до автора». Ця методика спрямована на формування вмінь
формулювати запитання й шукати відповіді на них у тексті. Робота будується за
таким принципом: 1) виявлення складних для розуміння учнями фрагментів тексту;
2) планування зупинок під час читання тексту, робота над змістом частин; 3)

15
формулювання запитань для кожної зупинки; 4) формулювання учнями своїх
запитань та пошуки відповіді на них у тексті.
 «Збережи останнє слово за мною». Для проведення стратегії «Збережи
останнє слово за мною» вчитель або учні попередньо готують запитання. Запитання
записують на окремих аркушах, відповіді – на звороті. У подальшій роботі учень,
що розпочав обговорення твору чи сформулював запитання, передає естафету
обговорення іншому. Після повного обговорення слово повертається до того, хто
розпочинав або озвучував запитання; він підбиває підсумок або зачитує свою
відповідь. Таким чином, учень отримує право підбити своєрідний підсумок,
погодившись із тим, що говорили інші, чи заперечити, доводячи свою думку.
Обговорення припиняється. Пропонована стратегія допомагає учням, не впевненим
у собі, до думки яких у колективі не прислухаються, почуватися впевненими й
переконаними у своєму праві на власну думку.
 «Знайди помилку». Цей прийом можна використовувати як під час
індивідуальної роботи, так і під час роботи в парах чи групах. Можливі варіанти: 1)
учитель просить знайти в пропонованому тексті помилки. Можна вказати їхню
кількість. Зазвичай рекомендується зробити 2–3 явні помилки, 2– 3 типові та 1
малопомітну; 2) учитель у своєму повідомленні припускається помилок, які слід
знайти, або озвучує тексти, у яких явно спотворена інформація, заплутані
визначення, порушено послідовність викладу, даються неправильні тлумачення
термінів, подій, процесів; 3) для групової роботи: кожна із команд готує заздалегідь
текст із помилками з певної теми та пропонує його іншій групі. Виграє та група, яка
краще заховає свої помилки і більше та швидше знайде помилки команди опонента
[16].

Висновки до розділу 1
Отже, кліпове мислення досліджували такі вчені, як Гич Г.М., Стоян А.О.,
Фрумкін К.Г., Азарьонок Н.В. і відповідно кожен давав своє визначення цьому
відносно новому поняттю. За Горлачем Дмитром кліпове мислення — це психічне

16
явище, яке характеризується фрагментарною моделлю сприйняття інформації, в якій
процес відображення об'єктів відбувається без заглибленого послідовного
розмежування і поєднання, поверхово й алогічно, зі швидким безсистемним
переключенням. Наслідком такої перцепції є брак цілісної картини, проте масив
охопленої інформації набагато більший порівняно із результатами понятійного
мислення за той самий час.
Кліпове мислення є однією з найголовніших проблем сучасності, адже воно
має значний вплив на світосприйняття, мислення, увагу та загалом майбутнє дітей
різного віку. Феномен кліпового мислення має свої плюси, але використовувати їх
так, щоб це призвело до позитивних наслідків, треба вчитися. Для цього потрібно
вміти поєднувати кліпове та абстрактне (логічне) мислення і розвивати критичне.
Без цього, як зазначає Грановська Рада «ті, хто пішли лінією кліпового мислення,
елітою вже ніколи не стануть».
Дуже важливу роль у формуванні мислення підлітка відіграє школа, адже саме
тут школярі можуть навчитися мислити правильно, тобто встановлювати причино-
наслідкові зв’язки, заглиблюватися у «ядро» поданої інформації та звертати увагу не
тільки на кінцевий результат, а й на деталі, що виникають в процесі мислення.
Існує багато методів і прийомів для розвитку критичного мислення, які
вчителі обов’язково мають використовувати у своїй практиці, щоб запобігти
розвитку в школярів кліпового мислення. Серед підлітків найкраще
використовувати методи, які представили Бохан М.А., Башинська Н.В. та ін.
«знайди помилку», «останнє слово за мною», «запитання до автора» та написання
есе.

17
 РОЗДІЛ 2.ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ КЛІПОВОГО МИСЛЕННЯ У
ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ
2.1.Результати експериментального дослідження
Наше дослідження проводилося у Криворізькій гімназії №91 у листопаді
2018 року. Загальна вибірка склала 8 досліджуваних 9 класу (підлітковий вік). З них
2 відмінників, 4 з середнім рівнем засвоєння знань та 2 з низьким рівнем засвоєння
знань. Слід зазначити, що цей клас визначено як економічний (з поглибленим
вивченням математики та економіки). У рейтингу серед паралелей цей клас є другим
по успішності, але відмінників у класі лише 4 і загальну масу складають учні з
середнім рівнем знань.
Дослідження проводилося у три етапи:
- Обробка наукової літератури та інтернет-джерел для вивчення
досліджуваного феномену.
- Розробка анкети експертних оцінок, спостереження за учнями, їх
поведінкою та активністю на заняттях, діагностика рівня розвитку
кліпового мислення.
- Розроблення психолого-педагогічних рекомендації щодо розвитку
критичного мислення як альтернативи кліповому.

Анкета експертної оцінки є авторською і була складена на основі аналізу

наукової літератури про феномен кліпового мислення, його порівняння з
абстрактним (дивись таблицю 1). Загалом до критеріїв визначення кліпового
мислення відносяться: здатність до вибору основного, швидко обробка інформації,
здатність виконувати декілька задач одночасно та швидка реакція. До критеріїв
абстрактного мислення відносяться: увага до деталей, тривале сприймання
однорідної інформації, здатність читати великі за обсягом тексти, прояв критичного
та аналітичного мислення і тривала концентрація уваги.
Одним з емпіричних методів збору інформації є спостереження. Таким
шляхом було встановлено: на уроках поведінка учнів майже повністю співпадає з їх
18
оцінками в журналі та статусом («відмінник», «середнячок» та «двієчник»). Загалом
у класі кліпове мислення переважає над аналітичним, але група відмінників
відрізняється тим, що вміло поєднує кліпове мислення з аналітичним; в учнів з
середнім рівнем засвоєння знань більш переважає кліпове мислення, але аналітичне
також наявне і проявляється найбільше у здатності читати великі за обсягом тексти
та прояві логічності мислення. Щодо учнів з низьким рівнем засвоєння знань, то в
них низький показник як аналітичного, так і критичного мислення.
Зокрема, учень Л., відповідаючи на питання демонстрував високий рівень
підготовки, аналізуючи подану інформацію. Досліджуваний вдало виокремлював
головне із прочитаного та швидко робив власні висновки.
Учениця Ш. не зважаючи на досить високий рівень підготовки до уроків,
швидко втрачала увагу і не могла довго зосереджуватися не темі заняття, а
обробляючи матеріал підручника потребувала більше часу для аналізу прочитаного
і оформлення власної думки.
Учениця Ч. не виявляла сильного інтересу до навчання, але досить швидко
працювала з підручником, коли їй задавали питання. Під час тем, що були очевидно
цікаві досліджуваній, вона зосереджувалася та вправно опрацьовувала прослухане,
але в більшості випадків учениця не показувала позитивних рис ні кліпового
мислення, ні аналітичного, адже довго не могла слухати одну тему, повільно
сприймала прочитане і не намагалася зробити ніяких висновків.
Як було зазначено вище, основне дослідження проводилося за допомогою
методу експертної оцінки. Експертами виступали:

- вчитель англійської мови та водночас класний керівник

- вчитель математики
- вчитель біології
- вчитель географії та економіки
- вчитель історії

19
 Усі експерти працюють із класом вже 4,5 роки і представляють різні
напрямки: гуманітарний (англійська мова, історія), аналітичний (математика,
економіка) та природничий (біологія, географія). Для чистоти експерименту вчителі
не бачили оцінок, які поставили інші експерти. Група дітей оцінювалася за шкалою
від 0 – де показник був відсутнім і до 4 балів, де показник був наявний завжди.
Кожному експерту було представлено оціночний бланк з критеріями прояву
кліпового мислення. Зразок експертної оцінки учня Л. Станіслава, який відноситься
до групи відмінників, наведено в табл. 2
табл.2
Експертна оцінка учня 9-В класу Станіслава Л.
Бали кл. Бали Бали Бали Бали
Критерії кліпового мислення керівника вчителя вчителя вчителя вчителя
і вч. англ. математики економіки біології історії
мови та географії
Здібність до аналізу інф-ії 4 4 4 4 4
Увага до деталей 4 4 4 3 4
Здатність до вибору основного 4 4 4 4 4
Тривалість сприймання 4 4 3 4 3
однорідної інф-ії
Швидкість обробки інформації 4 4 4 4 4
Здатність читати великі за 4 4 4 4 4
обсягом тексти
Прояв критичності мислення 4 4 4 3 4
Прояв логічності мислення 4 4 4 4 4
Здатність виконувати декілька 4 4 4 4 4
задач одночасно
Швидкість реакції 4 4 4 3 4
Тривалість концентрації уваги 4 4 3 4 4
Загальна сума 44 44 42 41 43
Беручи до уваги той факт, що до факторів для оцінювання відносяться не
тільки показники кліпового, а ще й аналітичного мислення, оцінка 4 не визначає
якийсь конкретний вид мислення на 100 відсотків, це потребує аналізу.
На вищезазначеному прикладі можна побачити, що статус відмінника
підтверджується особистісними якостями учня. Також потрібно відзначити, що в
учня вдало поєднується кліпове та аналітичне мислення, що є основою гарної
успішності, адже розум школяра направлений не лише на якісь конкретні операції, а
може виконувати багато задач одночасно, виділяти головне, аналізувати прочитане

20
та обробляти великий об’єм інформації, читати великі за обсягом книжки тощо. В
наш час саме таке поєднання є запорукою успішності не тільки у школі, а й в
подальшому житті.
Під час спостереження було визначено, що досліджуваний Л. дійсно
демонструє високий рівень навчання. Він вдало і впевнено відповідав на уроках,
знаходив відповіді на запитання за підручником та аналізував інформацію. Також у
випадках, коли він був не підготовлений до уроку, учень все ж таки легко знаходив
вихід і робив висновки з матеріалу, швидко переглянутого під час уроку, та
відтворював певну інформацію, доповнюючи її своїми власними думками.
Такий показник успішності підтверджує не тільки Л., а й інший представник
групи відмінників К. (див. Додаток 2).
Інша група досліджених представлена шістьома учнями «із середнім рівнем
засвоєння знань». Розглянемо результат експертної оцінки на прикладі Ш. Альони,
що наведено в табл.3
табл.3
Експертна оцінка учениці 9-В класу Альони Ш.

Бали кл. Бали Бали Бали Бали

Критерії кліпового мислення керівника вчителя вчителя вчителя вчителя
і вч. англ. математики економіки біології історії
мови та географії
Здібність до аналізу інформації 4 3 3 4 4
Увага до деталей 3 3 4 3 3
Здатність до вибору основного 4 4 4 3 4
Тривалість сприймання 3 3 4 3 3
однорідної інформації
Продовження табл.3
Швидкість обробки інформації 4 3 3 4 4
Здатність читати великі за 4 4 4 4 4
обсягом тексти
Прояв критичності мислення 3 3 3 3 3
Прояв логічності мислення 4 4 4 4 3
Здатність виконувати декілька 4 3 3 3 4
задач одночасно
(багатозадачність)
Швидкість реакції 4 3 3 3 3
Тривалість концентрації уваги 3 3 3 4 4
Загальна сума 40 36 38 38 39
21
 Даний приклад також чітко передає зв'язок успішності учня та його
особистих рис. Ми можемо побачити, що в певних моментах школярці навпаки не
вистачає деяких показників, що притаманні кліповому мисленню. До них
відносяться такі як швидкість реакції, здатність виконувати декілька задач
одночасно та швидкість обробки інформації. Це означає, що в умовах стрімкого
розвитку освіти та оточуючого світу загалом, неможливо досягти успіху лише
завдяки аналітичному мисленню. Адже це потребує часу, певних зусиль, які
призводять як до втоми, так і до стресу. Якщо додати сюди й оцінки, що учень
отримує за витрачений час, то в сумі можна отримати повну відсутність мотивації та
бажання мати ґрунтовні знання.
Під час спостереження було визначено, що досліджувана багато
відволікалася та була не дуже уважною на багатьох уроках, хоча й відповідала по
домашньому завданню майже з усіх предметів. Дуже давалося взнаки те, що не
завжди учениця була достатньо підготовлена до уроку і коли її запитували, не в
кожній ситуації швидко орієнтувалася. Але загалом рівень, продемонстрований
дослідженою Ш. був достатньо високим.
Також важливо прийняти до уваги схильності учня. Адже, як ми бачимо з
вищенаведеної таблиці, школярка має кращі результати з гуманітарних напрямків, а
представники аналітичного та природничого напрямів відзначили певні важкості у
роботі учениці з їх предметами. Наприклад, вчитель математики поставив Шаповал
А. найменшу кількість балів, а це означає, що учениця має певні проблеми з
засвоєнням знань з цього предмету. Математика потребує точності, зосередженості
та уважності, а саме за ці показники школярка отримала меншу кількість балів, ніж
за інші.
Остання група досліджених представлена двома учнями «із низьким рівнем
засвоєння знань. Експертні оцінки розглянемо на прикладі Ч. Поліни (див. табл. 4)
табл.4
Експертна оцінка учениці 9-В класу Поліни Ч.

22
 Бали кл. Бали Бали Бали Бали
Критерії кліпового мислення керівника вчителя вчителя вчителя вчителя
і вч. англ. математики економіки та біології історії
мови географії
Здібність до аналізу 2 2 2 2 4
інформації
Увага до деталей 3 1 2 2 3
Здатність до вибору основного 3 2 2 3 4
Тривалість сприймання 3 2 3 2 3
однорідної інформації
Швидкість обробки 2 1 2 3 4
інформації
Здатність читати великі за 3 2 3 3 4
обсягом тексти
Прояв критичності мислення 3 2 2 3 3
Прояв логічності мислення 3 2 3 3 3
Здатність виконувати 2 1 2 2 3
декілька задач одночасно
(багатозадачність)
Швидкість реакції 3 1 2 2 2
Тривалість концентрації 3 2 2 3 3
уваги
Загальна сума 30 18 25 28 36

Згідно з бланком експертної оцінки, Ч. має схильності до гуманітарних

предметів, адже викладачі саме цього напрямку оцінили якості школярки найвище.
Повний контраст виступає між математикою та історією, наприклад, за показником
«Швидкість обробки інформації», де учениця отримала відповідно 1 та 4. Дану
ситуацію можна розглядати як небажання досліджуваної вивчати те, що їй нецікаво
чи незрозуміло, що призводить до низького оцінювання.
Під час дослідження було визначено, що Поліна має певні проблеми з
концентрацією на деталях та багато відволікається. Сидячи за останньою партою, на
більшості уроків вона не виявляла сильного інтересу до того, що викладалося
(особливо це стосується точних наук), але в ситуаціях, які потребували аналізу
прочитаного, досліджувана показувала досить високі результати, адже вона добре
робила висновки та грамотно й логічно викладала свої думки.
Тобто з вищенаведеного бланку ми бачимо, що здібності учениці та її статус
(тобто група «з низьким рівнем засвоєння знань») НЕ співпадають, адже школярка
все ж демонструє відносно високий рівень з певних предметів. Це означає, що

23
профіль класу (нагадуємо – з поглибленим вивченням математики та економіки) їй
зовсім не підходить і за інших умов навчання результати можуть суттєво
відрізнятися.
Як ми бачимо з вищенаведених таблиць, результати експертної оцінки майже
на 100 відсотків співпадають із статусом учня за його успішністю, але на нашу
думку, потрібно враховувати факт суб’єктивізму. Тобто кожен з експертів знає
рівень успішності учня і має певне враження як про поведінку, так і про здібності
школяра. І саме це, нажаль, накладає суттєвий відбиток на поставлені оцінки, адже
загальновідомим є те, що в більшості випадків краще ставлення до відмінників, аніж
до так званих «двієчників», навіть не дивлячись на те, що в останніх вистачає
здібностей чогось досягти або просто мати кращі результати, але певні обставини
змушують дитину відмовлятися від навчання. До таких обставин можна віднести
ситуацію в родині, стосунки з однокласниками, певні особисті переживання та
хвилювання. Також велику роль відіграє ставлення учня до вчителя, до предмету,
рівень мотивації, ступінь зацікавленості в тому чи іншому напрямку. Тож, в тих
випадках, коли оцінки дуже різняться, потрібно провести додаткове тестування, щоб
визначити, де учень буде «у своїй тарілці»; а в тих випадках, де всі вчителі
поставили низькі оцінки, потрібно звернутися за допомогою до соціального
педагога та шкільного психолога, щоб вони перевірили умови, в яких проживає
дитина, її психічний, фізичний та психо-соціальний стан.
Лише після аналізу вищезазначених факторів можна визначати реальний
рівень розвитку кліпового мислення в того чи іншого учня. Якщо ж прибрати факт
суб’єктивізму та припустити, що в розвитку дитини немає порушень, можна зробити
висновок, що кліпова культура суттєво впливає на сучасних підлітків і лише деякі
групи учнів дійсно вміють застосовувати в житті позитивні ознаки кліповості та
поєднувати їх з аналітичністю. Ми вважаємо, що школа має зробити акцент на
навчанні не тільки предметам за програмою, а ще й правильному способу мислення,
адже це дійсно призведе до переходу «середнячків» до групи «відмінників», а
«двієчників» - до «середнячків».

24
 2.2. Психолого-педагогічні рекомендації щодо профілактики розвитку кліпового
мислення у підлітковому віці
Оскільки велику роль у розвитку мислення та світогляду школяра відіграє
вчитель, перш за все наведемо поради вчителям від практичного психолога
Муравської Олени:
1.Викладати новий матеріал частинами, розподіляти його на невеликі блоки і
відразу закріплювати за допомогою вправ, своєчасно його повторювати.
2.Розвивати концентрацію уваги протягом тривалого часу.
3.Розвивати у студентів, учнів всі види мислення. (розвиток різних видів
мислення призводить до руйнування мозаїчної, фрагментарної картини світу).
4.Залучати до роботи з літературою (не кліповою, а літературою). Читання -
найбільш доступний метод. Це вимагає у особистості самостійно вибудовувати
образну систему.
5.Закріплювати прочитане, спираючись на обговорення; розвивати вміння
аналізувати, встановлювати зв’язки між явищами.
6. Вчити студентів, учнів зосереджувати увагу на головному.
7. Вчити аналізувати інформацію.
8.Розвивати аналітичні здібності та критичне мислення, використовуючи
“метод парадоксів”, дискусій, пошук альтернативної точки зору.
9.Під час перевірки домашніх завданнях давати перевагу не тестам, а есе,
завданням на логіку, інтерактивним методам, творчим завданням.
10.Додавати в навчальний процес елементи кліпової подачі інформації.
11.Під час пояснення нового матеріалу уникати монотонності, змінювати
форми сприйняття.
12. Оформлювати та вчити складати навчальний матеріал у вигляді таблиць,
графіків, картинок.
13. Запроваджувати особистий “День відпочинку від інформації” (можна
малювати, писати, спілкуватись) [17].

25
 Як зазначає Скрипченко О.В., "перехідний вік" характеризується якісними
змінами, що виникають у психіці дитини на стику двох віків і визначається зміною
новоутворень. У перехідний від дитинства до дорослості період індивід проходить
великий шлях у своєму психічному розвитку: через внутрішні конфлікти з самим
собою та іншими, через зовнішні зриви і внутрішні сходження до "придбання"
почуття особистості [18].
Саме тому дорослим (як батькам, так і вчителям) потрібно «спіймати»
правильний момент та встановити довірливі стосунки з підлітком, щоб направити
його розвиток у вірне русло. Якщо підліток буде вам довіряти, він прислухатиметься
до кожної вашої поради (звичайно за умови, що ви це правильно подаєте). Адже в
цей вік школяреві як ніколи потрібен хтось більш досвідчений, хто зможе зрозуміти
та дати правильну пораду, хоча сам підліток цього ніколи не визнає.
Важливо зазначити основні протиріччя, які виникають під час розвитку
представника середнього шкільного віку. Їх виділила Обухова Л.Ф.:
o надмірна активність може призвести до виснаження;
o божевільна веселість змінюється зневірою;
o впевненість у собі переходить в сором'язливість і боягузтво;
o егоїзм чергується з альтруїстично;
o високі моральні прагнення змінюються низькими спонуканнями;
o пристрасть до спілкування змінюється замкнутістю;
o топках чутливість переходить в апатію;
o жива допитливість - в розумовий байдужість;
o пристрасть до читання - в зневагу до нього;
o прагнення до реформаторства - в любов до рутини;
o захоплення спостереженнями - в нескінченні міркування [19].
Якщо правильно відчути момент, коли хвиля настрою підлітка
заспокоюється, то можна дуже вдало запобігти розвитку не тільки кліпового
мислення, а й багатьох негативних ознак, притаманних підлітковому та, в
подальшому, юнацькому віку.

26
 Іншим важливим аспектом, який потрібно висвітлити, є стосунки між
батьками та підлітками, адже якщо школа та батьки не будуть працювати в одному
напрямі, це призведе до повної відстороненості дитини та абсолютно зворотного
ефекту виховання. Батьки у підлітковому віці вже не є об’єктами наслідування, тож
їх поради підлітки також не будуть сприймати. Головне, що потрібно зробити, аби
мати певний вплив на розвиток дитини, це стати друзями. Але це, звичайно,
потрібно ставити собі за мету значно раніше, аніж коли дитина вже вступила в
підлітковий вік.
Поради батькам, як спілкуватися та взагалі жити з підлітком надала
Гончаренко Марія:
1. Забудьте про виховання, подумайте про себе
Зрозумійте, виховувати людину в цьому віці вже пізно. Вплинути — так,
виховати — ні. Важливіше ужитися і домовитися про майбутнє, тому спробуйте
відповісти на просте запитання: «А що потрібно вам самим? Якого життя поруч з
підлітком ви хочете?»
Будуйте стосунки з підлітком так само, як з будь-яким родичем або сусідом.
2. Не говоріть постійно про те, що відчуваєте
Не розраховуйте на модну техніку «Я-висловлювання», коли ви говорите про
те, що відчуваєте у відповідь на чиїсь вчинки. Це прекрасно працює для дітей і
дорослих. Але не для підлітків, у яких вдосталь власних переживань. Вони просто
не почують.
3. Не драматизуйте
Батьки підлітків нерідко самі схожі на підлітків: занадто схвильовані і все
сприймають у чорно-білому кольорі. Емоційність тінейджерів заразлива. Не
драматизуйте. Якщо вже емоції переповнюють, підключайте розум і заспокоюйтеся
так, як вмієте: від дихальних технік до крапель валеріани.
4. Будьте екскурсоводом по життю
Загрози і диктат не діють на підлітків. Якщо вас щось турбує в житті
підлітка, а той відмовляється про це говорити, не приставайте із запитаннями, а
розкажіть історію. Але без теоретизування і нотацій. Наприклад, замість запитання
27
«Як багато пива ти випиваєш?» розкажіть про вашого однокурсника, який
зганьбився на побаченні через похмілля. Розповідайте, доки не почуєте: «Та
зрозумів я вже натяки! Немає в мене проблем з алкоголем, заспокойся».
5. Говорити про секс і алкоголь — пізно
Сексуальна просвіта та бесіди про алкоголь і наркотики потрібні були
раніше. Максимум у молодшому підлітковому віці. Тінейджеру взагалі не до розмов
— його крають емоції і гормональні бурі. Уявіть, що у вас підскочив тиск або ви
випили зайвого. У такому стані ви будете не думати, а діяти відповідно до ваших
цінностей і рішень, які приймали раніше. Так і підліток проявить те ставлення до
сексу і різних хімічних речовин, яке в нього склалося раніше.
Однак ви маєте бути готові до розмов про новий досвід підлітка. Якщо він
ділиться з вами сумнівами і невдачами, це ознака довіри.
8. Права додаються до відповідальності
Якщо підліток хоче розширення прав — це супер. Але разом з ними
збільшується і зона відповідальності. Тобто якщо «дитинка» вимагає купити
«іграшку» (гаджет чи щось інше) вартістю у вашу місячну зарплату, вона
зобов’язана взяти участь у веденні сімейного бюджету і перейнятися витратами [20].
Своє ставлення до кліпового мислення та призначення батьків влучно
висловив Мірошниченко Є.:
« Коли вони [діти] виростуть, то зроблять із цим кліповим мисленням великі
відкриття. Вони інакше сприймають цей світ. Це мислення фрагментарне, немає
системності, але, тим не менше, навіть таке калейдоскопічне сприйняття дозволяє
дитині зібрати з уламків картину світу. Завдання дорослих – допомогти зробити її
реалістичною, цілісною, несуперечливою, додати глибини» [21]
Цікаві методи поєднання різних видів мислення та взагалі усього
«непоєднуваного» запропонувала у своїй статті Мисник В. Зазначається, що дуже
допомагають східні практики, такі, як тренування концентрації уваги, медитації,
дихальні вправи та йога [22].
Такі методи у роботі з підлітками можуть бути дуже ефективним, якщо
правильно їх «розрекламувати». Беручи до уваги той факт, що представники
28
середнього шкільного віку дуже тяжіють до усього нового та «нестандартного»,
подібні практики можуть не тільки зацікавити, а ще й повністю змінити поведінку,
мислення та взагалі розвиток підлітка.

Висновки до розділу 2

Після проведення дослідження методом експертної оцінки можна зробити

висновок, що на сьогоднішній день результати оцінювання не є критичними, але
потрібно прийняти до уваги те, що кліпове мислення в більшості випадків
переважає над аналітичним. Деякі групи учнів вдало поєднують кліпове та
аналітичне мислення, застосовуючи найкращі характеристики кожного із них у
навчанні. Деякі підлітки отримали контрастні оцінки, а деякі – дуже низькі, в обох
випадках для правильного визначення рівня кліповості потрібно провести додаткові
дослідження з зазначеними групами учнів.
Кліповість – це не вирок сучасному суспільству, але тільки при правильному
ставленні дорослих (батьків, вчителів). Підлітки дуже вразливі і тому бажання
допомогти їм та насильно змінити їх життя може тільки погіршити ситуацію. Щоб
правильно знаходити підхід до підлітків, зрозуміти, що робити з кліповою
культурою, як зменшити її негативний вплив, та збільшити позитивний, потрібно
прислухатися до порад психологів, а також змінити своє ставлення до підліткового
віку та прибрати «шаблонність». Немає хороших чи поганих учнів, до кожного
можна знайти підхід, підвищити його рівень успішності та покращити ставлення як
до навчання, так і до навколишнього світу.
Під час діагностики ми отримали такі результати:
Учні з високим рівнем засвоєння знань, які були представлені 2
досліджуваними, майже на 100% відповідають своєму статусу та вміло
застосовують навички кліпового та логічного мислення. Під час уроків учні
демонструють рівень, відзначений викладачами (експертами).
Категорія учнів «з середнім рівнем засвоєння знань» була представлена 4
досліджуваними. У ході дослідження було відзначено, що кліповість у даної
29
категорії учнів переважає і в поєднанні з низьким рівнем зацікавленості в деяких
предметах дає досить поганий результат. Але в даної категорії досліджуваних на
високому рівні розвинуті логічність мислення та здатність аналізувати велику за
обсягом інформацію, що свідчить про можливість корегування недоліків і при
правильному підході вдалого переведення учнів до категорії «відмінників».
Категорія учнів «з низьким рівнем засвоєння знань» була представлена 2
досліджуваними і виявилася найбільш суперечною, адже в деяких предметах оцінки,
поставлені експертами, надто протилежні. До того ж, за результатами
спостереження, було визначено, що рівень, демонстрований учнями був значно
вищий, ніж його оцінка експертами. Дана категорія учнів була найбільш
незацікавленою у навчанні і не брала участі в загальному опитування на уроках, але
учні добре аналізували інформацію, проявляли елементи як логічного, так і
критичного мислення і тих ситуаціях, де їм було дійсно цікаво, вони добре
відповідали, висловлювали свої думки та робили висновки.
Отримані результати дослідження продемонстрували, що успішності
підлітків у школі ще не достатньо для того, щоб оцінити їх здібності та ознаки
кліповості. Це потребує більш ґрунтовного аналізу.
В умовах стрімкого розвитку суспільства та світу вцілому не можна
виключати кліпове мислення із списку того, що потрібно для досягнення успіху.
Саме це ілюструють результати дослідження «відмінників», адже їх результати
показують, що ознаки кліпового мислення у поєднанні з ознаками аналітичного
дають прекрасні результати в шкільній успішності. Отже, якщо підліток проявляє
ознаки кліповості, потрібно просто допомогти йому не втратити логічність
мислення та, обов’язково, навчитися мислити критично, а не забирати гаджети та
силоміць змушувати його читати величезні за обсягом книжки.

30
 ВИСНОВКИ
Обробивши наукову літературу з теми «Кліпове мислення» та вивчивши
особливості розвитку представників середнього шкільного віку, було визначено
наступне.
Гич Г.М. зазначає, що «кліпове» мислення – це процес відображення безлічі
різноманітних властивостей об’єктів без урахування зв’язків між ними, що
характеризується фрагментарністю інформаційного потоку, алогічністю, повною
різнорідністю інформації, яка надходить до людини, високою швидкістю її
надходження та сприймання.
Дослідники різняться у своїх висновках щодо феномену кліпового мислення.
Наприклад, Гич Г.М. та Азарьонок Н.В. виділяють як негативні, так і позитивні
ознаки кліпового мислення, а Бахтіна Г.П. в свою чергу ніяких позитивних рис
кліповості не відзначає.
Василенко Л.П. та Савчин М.В. відзначають, що саме в підлітковму віці
розвивається мислення на рівні формальних операцій. На стадії формальних
операцій підліток здатний відкривати закономірності і систематично досліджувати
чинники, які зумовлюють певну подію. У цьому віці виникає прагнення будувати
життєві плани, що потребує гіпотетико-дедуктивного мислення, для якого властиві
формальні операції.
Саме тому дуже важливо вплинути на розвиток мислення дитини та
допомогти розвинути логічне і критичне мислення, щоб зменшити негативний вплив
кліповості, та відзначити позитивні сторони кліпового мислення і навчити підлітка
все це поєднувати.

Після проведення діагностики з визначення рівня кліпового мислення серед

підлітків, було визначено, що кліпова культура суттєво впливає на життя та рівень
успішності школярів, але деякі групи учнів все ж вміють поєднувати аналітичне та
критичне мислення, що призводить до високого рівня успішності в школі. Більшості
учнів потрібно допомогти навчитися правильно мислити, адже підлітки знаходяться

31
на проміжній стадії, де кліповість не дала своїх негативних наслідків, але й
аналітичність не превалює.
Методом експертної оцінки відзначався рівень розвитку кліпового мислення
у трьох груп учнів:

 з високим рівнем засвоєння знань – 2 учні

 з середнім рівнем засвоєння знань – 4 учні
 з низьким рівнем засвоєння знань – 2 учні
Результати дослідження були наступними:
Група учнів «з високим рівнем засвоєння знань» майже на 100%
продемонструвала відповідність статусу здібностям, демонструючи вміле поєднання
кліпового та абстрактного мислення.
Група учнів «з середнім рівнем засвоєння знань» продемонструвала досить
високий рівень навчання, гарні показники абстрактного мислення, але сильну
розвиненість кліпового мислення, а саме таких його ознак, як «невміння
зосередитися на деталях», «невміння довго сприймати однорідну інформацію» та
«низьку тривалість концентрації уваги».
Група учнів «з низьким рівнем засвоєння знань» має багато невідповідностей
щодо оцінки, поставленої експертами, та продемонстрованим рівнем знань, умінь та
навичок. Це означає, що аналіз кліповості та рівня здібностей учнів має проводитися
більш ґрунтовно, з підключенням різних методик та дослідженням різних аспектів
життя підлітків.
Психолого-педагогічні рекомендації були надані двом основним групам
впливу на становлення підлітка – вчителям та батькам.
Основні поради вчителям від Муравської Олени є наступними:

1.Викладати новий матеріал частинами, розподіляти його на невеликі блоки і

відразу закріплювати за допомогою вправ, своєчасно його повторювати.
2.Закріплювати прочитане, спираючись на обговорення.
3. Вчити студентів, учнів зосереджувати увагу на головному.
32
 4. Вчити аналізувати, синтезувати, порівнювати, узагальнювати інформацію.
5.Розвивати аналітичні здібності та критичне мислення, використовуючи
“метод парадоксів”, дискусій, пошук альтернативної точки зору.
6.Під час перевірки домашніх завданнях давати перевагу не тестам, а есе,
завданням на логіку, інтерактивним методам, творчим завданням.

33
 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Гич. Г.М. КЛІПОВЕ МИСЛЕННЯ МОЛОДІ: ДРУГ ЧИ ВОРОГ НАВЧАННЯ?

[Електронний ресурс]. Режим доступу:
http://lib.chdu.edu.ua/pdf/naukpraci/pedagogika/2016/269-257-5.pdf
2. Стоян А.А. КЛИПОВОЕ МЫШЛЕНИЕ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ «ОДНОМЕРНОГО
ЧЕЛОВЕКА» ГЕРБЕРТА МАРКУЗЕ». [Електронний ресурс]. Режим доступу:
http://ej.kubagro.ru/2015/10/pdf/113.pdf
3. Tatiana Volkodav Dichotomy of the ‘Clip Thinking’ Phenomenon [Електронний
ресурс]. Режим доступу:
https://www.researchgate.net/publication/320225378_Dichotomy_of_the_'Clip_Thi
nking'_Phenomenon
4. Горлач Дмитро Феномен "кліпового мислення" в контексті радикалізації
перетворень інформаційного середовища. Надійшла до редакції 17 лютого
2016 року
5. Фрумкін К. Г. Клиповое мышление и судьба линейного текста [Електронный
ресурс] Режим доступу: http://nounivers.narod.ru/pub/kf_clip.htm
6. Бахтіна Г.П. Інформатизація суспільства та проблема «кліпового мислення»
[Електронний ресурс] Режим доступу: https://kpi.ua/1102-7
7. Азарьонок Н.В. під редакцією Журавльова А.Л. Психология человека в
современном мире [Електронний ресурс]. Режим доступу:
http://www.ipras.ru/engine/documents/document2006.pdf
8. Грановська Рада та «Росбальд» Люди с клиповым мышлением элитой не
станут [Електронний ресурс]. Режим доступу:
http://www.rosbalt.ru/piter/2015/03/28/1382125.html
9. Савчин М.В. та Василенко Н.П. Вікова психологія [Електронний ресурс].
Режим доступу: https://westudents.com.ua/knigi/491-vkova-psihologya-
savchin-mv-.html
10. Цюра Надія «Чому критичне мислення – це необхідна звичка та які бувають
методики її розвитку» [Електронний ресурс]. Режим доступу:
34
 https://high.itstep.org/2018/04/23/chomu-kry-ty-chne-my-slennya-tse-neobhidna-
navy-chka-ta-yaki-buvayut-metody-ky-yiyi-rozvy-tku/
11.Баранова І. Критичне мислення школярів: навіщо і як його розвивати?
[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://womo.ua/kritichne-mislennya-
navishho-i-yak-yogo-rozvivati/
12. Халперн Д. Психология критического мышления / Д. Халперн. – 4-е
междунар. изд. – СПб.:Питер. 2000. – 512 с
13. Дробний О.М. Роль і розвиток логічного мислення у формуванні критичного
ставлення до інформації [Електронний ресурс]. Режим доступу:
https://naurok.com.ua/rol-i-rozvitok-logichnogo-mislennya-u-formuvanni-
kritichnogo-stavlennya-do-informaci-19092.html
14. Пометун О. Як розвивати критичне мислення в учнів [Електронний ресурс].
Режим доступу: http://nus.org.ua/articles/krytychne-myslennya-2/
15.Critical Thinking Teaching and Support Resources distributed by Insight
Assessment Measuring Critical Thinking Worldwide 2014, 2012 Measured
Reasons, Hermosa Beach, CA, USA Focused Training Strategies to Improve
Critical Thinking [Електронний ресурс]. Режим доступу:
https://www.nyack.edu/files/Facione_Focused_Training_Strategies_to_Improve_Cr
itical_Thinking.pdf
16. Бохан М.А, Бошинська Н.В. та ін Розвиток критичного мислення у процесі
навчання дітей та молоді [Електронний ресурс]. Режим доступу:
http://imso.zippo.net.ua/wp-content/uploads/2018/03/2018_03_29_2_Bohan.pdf
17. Муравська О. Рекомендацій щодо роботи з дітьми та студентами з
профілактики деструктивних впливів кліповості [Електронний ресурс]. Режим
доступу:
http://zpk.zp.ua/index.php/vikhovannya/70-psikhologichna-sluzhba/praktichni-
psikholog/615-fenomen-klipovogo-mislennya
18. Скрипченко О.В. Вікова та педагогічна психологія [Електронний ресурс].
Режим доступу: https://westudents.com.ua/knigi/495-vkova-ta-pedagogchna-
psihologya-skripchenko-ov.html
35
19. Обухова Л.Ф. Возрастная психология [Електронний ресурс]. Режим доступу:
https://stud.com.ua/5226/psihologiya/vikova_psihologiya
20. Гончаренко М. Головні правила співіснування і спілкування з підлітком
[Електронний ресурс]. Режим доступу: https://osvitoria.media/opinions/yak-
vyzhyty-poruch-z-pidlitkom-10-porad-psyhologa-batkam/
21. Мірошниченко Є. Не відбирайте у дітей смартфон [Електронний ресурс].
Режим доступу: https://fakty.com.ua/ua/lifestyle/20170624-ne-vidbyrajte-u-
dytyny-smartfon-ukrayinskyj-psyholog/
22. Мисник В. Клиповое мышление. Бороться нельзя, использовать [Електронний
ресурс]. Режим доступу: https://www.oum.ru/yoga/samorazvitie-i-
samosovershenstvovanie/klipovoe-myshlenie/

36
 ДОДАТКИ
Додаток №1
A: Model strength in critical thinking to set the standard for trainees. Modeling
is the most powerful way to communicate what is valued in the working professional
and what will be rewarded in the trainee. Trainees typically seek to emulate those
who have achieved the status of mentor. Consider when and where do you currently
DEMONSTRATE strength in thinking using these methods?
 Describe aloud the problem being addressed, separating it from other problems
that are related.
 Evaluate aloud the quality and significance of available data, determining what
data is still needed.
 Identify patterns of events, pointing out pattern details, and naming the pattern.
 Explain aloud the reasons and relevant evidence that supports a key decision.
 Thoroughly explain aloud the implications and possible application of available
data.
 State aloud the inferences being made, or those that should be made, in a given
situation.
 Evaluate aloud the relative applicability of alternative solutions.
 Critique the quality of a decision-making process (Was our process evidence-
based? organized? fairminded? ethical? comprehensive? etc.) adding the details used to
support your critique.
 Comment on the fair-mindedness of a judgment or communication, providing the
evidence you are using for your evaluation.
 Explain aloud your evaluation of the quality of a previous decision by reviewing
details of the decisionmaking process and the evaluative criteria you applied.
B: Require trainees/students to demonstrate evidence of their thinking process.
In order to evaluate your trainees thinking, you need to hear evidence of their
process, not just their conclusions or opinions. You also need to allow time for the
process to occur. Where do you REQUIRE evidence of thinking process? Where do
you use these methods?
37
  Require a few moments of silence whenever a difficult or key question is asked,
so that everyone can think well about possible responses.
 Ask what a collection of data might mean, requiring a full explanation of observed
relationships.
 Stop a report to ask for the reasons behind a judgment to assure that it is more than
just a guess or an opinion.
 Ask for recommendations over time in an evolving case where the problem
changes or becomes more complex.
 Ask whether action is called for, and then carefully elicit reasons for both action
and inaction.
 Think aloud with trainees to determine why an action failed to provide an
expected result.
 Review and evaluate a group decision process, analyzing the roles of each group
member.
 Require trainees/students to demonstrate each of the skills described in 1) through
10) above.
C: Structure training programs to match the decision responsibility that will be
required by program graduates.
 Expose students/trainees to novel problems where they must analyze what is being
demanded of them
 Assure that the judgment process will have similar time constraints to problems
that trainees will face in real circumstances.
 Include sensitive topics in the training, Humans must be competent and ideally
strong thinkers, even when they are in highly uncomfortable circumstances.
 Set the training expectations to allow trainees to be challenged to provide support
for their views and decisions

38
 Додаток № 2
Експертна оцінка учениці 9-В класу К. Карини («відмінники»)
Бали кл. Бали Бали Бали Бали
Критерії кліпового мислення керівника вчителя вчителя вчителя вчителя
і вч. англ. математики економіки біології історії
мови та географії
Здібність до аналізу інформації 4 4 3 3 4
Увага до деталей 4 4 3 2 4
Здатність до вибору основного 4 4 4 3 4
Тривалість сприймання 3 4 3 4 3
однорідної інформації
Швидкість обробки інформації 4 4 3 3 4
Здатність читати великі за 4 4 4 4 4
обсягом тексти
Прояв критичності мислення 4 4 3 3 4
Прояв логічності мислення 4 4 4 4 3
Здатність виконувати декілька 4 4 4 3 4
задач одночасно
(багатозадачність)
Швидкість реакції 4 4 4 3 3
Тривалість концентрації уваги 3 4 2 4 4
Загальна сума 42 44 37 36 41

Експертна оцінка учениці 9-В класу М. Анастасії («з середнім рівнем засвоєння
знань»)
Бали кл. Бали Бали Бали Бали
Критерії кліпового мислення керівника вчителя вчителя вчителя вчителя
і вч. англ. математики економіки біології історії
мови та географії
Здібність до аналізу інформації 4 3 4 3 4
Увага до деталей 4 3 4 3 3
Здатність до вибору основного 4 4 4 3 4
Тривалість сприймання 4 3 3 4 3
однорідної інформації
Швидкість обробки інформації 4 3 4 3 3
Здатність читати великі за 4 4 4 3 4
обсягом тексти
Прояв критичності мислення 3 3 4 4 3
Прояв логічності мислення 4 4 4 4 3
Здатність виконувати декілька 3 3 3 4 3
задач одночасно
(багатозадачність)
Швидкість реакції 2 3 3 3 2
Тривалість концентрації уваги 4 4 4 4 3
Загальна сума 40 40 41 38 35

39
 Експертна оцінка учня 9-В класу К. Данила («з середнім рівнем засвоєння
знань»)
Бали кл. Бали Бали Бали Бали
Критерії кліпового мислення керівника вчителя вчителя вчителя вчителя
і вч. англ. математики економіки біології історії
мови та географії
Здібність до аналізу інформації 4 4 4 3 4
Увага до деталей 4 4 4 3 3
Здатність до вибору основного 4 4 4 3 4
Тривалість сприймання 4 4 3 3 3
однорідної інформації
Швидкість обробки інформації 4 4 3 3 4
Здатність читати великі за 4 4 4 4 4
обсягом тексти
Прояв критичності мислення 3 4 4 3 3
Прояв логічності мислення 4 4 4 3 3
Здатність виконувати декілька 3 4 3 4 3
задач одночасно
(багатозадачність)
Швидкість реакції 3 4 4 3 2
Тривалість концентрації уваги 4 4 3 4 3
Загальна сума 41 44 40 36 36

Експертна оцінка учня 9-В класу С. Івана («з середнім рівнем засвоєння
знань»)
Бали кл. Бали Бали Бали Бали
Критерії кліпового мислення керівника вчителя вчителя вчителя вчителя
і вч. англ. математики економіки біології історії
мови та географії
Здібність до аналізу інформації 3 4 3 3 4
Увага до деталей 3 4 4 4 3
Здатність до вибору основного 4 4 4 4 4
Тривалість сприймання 3 4 4 3 3
однорідної інформації
Швидкість обробки інформації 2 3 3 4 3
Здатність читати великі за 3 4 4 4 4
обсягом тексти
Прояв критичності мислення 3 4 4 4 3
Прояв логічності мислення 3 4 4 4 3
Здатність виконувати декілька 2 4 3 3 3
задач одночасно
(багатозадачність)
Швидкість реакції 2 3 3 3 2
Тривалість концентрації уваги 3 4 4 3 3
Загальна сума 31 42 40 39 35

40
 Експертна оцінка учня 9-В класу Г. Данила («з низьким рівнем засвоєння
знань»)
Бали кл. Бали Бали Бали Бали
Критерії кліпового мислення керівника вчителя вчителя вчителя вчителя
і вч. англ. математики економіки біології історії
мови та географії
Здібність до аналізу інформації 3 2 2 2 4
Увага до деталей 3 2 2 2 3
Здатність до вибору основного 4 3 2 3 4
Тривалість сприймання 3 2 3 3 3
однорідної інформації
Швидкість обробки інформації 3 3 2 3 4
Здатність читати великі за 4 3 3 2 4
обсягом тексти
Прояв критичності мислення 3 3 3 3 3
Прояв логічності мислення 3 3 3 4 3
Здатність виконувати декілька 3 3 2 2 3
задач одночасно
(багатозадачність)
Швидкість реакції 3 3 3 3 2
Тривалість концентрації уваги 3 2 2 3 3
Загальна сума 35 29 27 30 36

41