Professional Documents
Culture Documents
РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ В УМОВАХ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ
РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ В УМОВАХ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ
МИСЛЕННЯ МОЛОДШИХ
ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ
ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ
В УМОВАХ ІНТЕРАКТИВНОГО
НАВЧАННЯ
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………. 3
ваної інформації………………………………………………………………. 28
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………. 48
- суб'єктно-суб'єктних стосунках;
- багатосторонній комунікації;
Усвідомлення змісту
На цьому етапі учні читають або ж слухають текст (якщо не вміють читати),
перевіряють своє розуміння отримуваної інформації. Інакше кажучи, учні
опановують інформацію та усвідомлюють її значення у результаті своєї
конструктивної діяльності.
Рефлексія
На цьому етапі учень перетворює нове знання на власне, забезпечує
довготривалість знань. Учні запитують, інтерпретують, застосовують, сперечаються,
змінюють та поширюють знання до нових обріїв.
Методична структура «Актуалізація, усвідомлення, рефлексія»:
- дозволяє учням чітко сформулювати мету навчання;
- підтримує активну участь;
- провокує гарячу дискусію;
- заохочує учнів мислити творчо і шукати відповіді на власні запитання;
- полегшує висловлювання учнями власних думок;
- підтримує в учнів бажання читати;
- забезпечує атмосферу поваги до всіх думок;
- дозволяє учням розвивати в собі здатність поставити себе на місце
персонажів твору та зрозуміти їх;
- створює ґрунт для розмірковування учнів над власними цінностями;
- слугує як стимул для змін;
- дає надію на те, що учні здатні займати критичну позицію;
- полегшує процес критичного мислення на найскладніших рівнях [3,
с.7].
2.3. Організаційна система методичних стратегій, прийомів розвитку
мислення учнів на уроках літературного читання
Хотілося б запропонувати організаційну систему стратегій, що допомагають
сформувати і розвинути критичне мислення на уроці літературного читання.
Актуалізація Усвідомлення Рефлексія
(викладання) змісту (міркування)
1.Керована діяльність 1.Метод «Допомога» 1.Сенкан.
мислення – читання з (читання з позначками
передбаченням (+,-,?,!)). 2.Дискусії:
(за прислів'ями чи академічна,
приказками, 2. «Джигсоу»(I і II). конструктивна,
загадками, з використанням
твердженнями , 3.Багаторівневе графічних органі
ключовими виразами). опитування («Ромашка заторів(«Так - ні"» «Т-
2.Ґронування. Блума»). схема», «Понятійна
таблиця», «Діаграма
3.Низка слів наперед. 4.Взаємозапитання. Вена»).
8.Речення з відкритим
кінцем
учитель
форма дзвоник
друзі Школа уроки
підручники портфель
щоденник
родина природа
земля люди рід
домашня
їсть має ловить
тваринка
зуби
Рис.2
Узагальнюючи свої знання учні дають відповідь на запитання:
– То що ж ми сьогодні дізналися на уроці про кошеня?
За допомогою низки слів наперед першокласники на уроці навчання грамоти
можуть спробувати зробити припущення, про що буде розповідатися у творі
«Мобільний телефон» М. Герасименка [1, с.34-35].
Сергій і Оля
телефон
галявина
не хвилюйся
сльози
Другокласники, вивчаючи українську народну пісню»Ой весна, весна» [4,
с.130], усвідомлюють жанрову специфіку твору поетапно:
1. Ознайомлення з ключовими словами пісні.
...весна ...красна ...принесла
...літечко ...житечко
...квіточки ...діточки.
2. Висловлення припущення.
— Чому слова вжито у такій формі?
— Чи можна передбачити за цими словами, який настрій твору, який якого
зміст?
— Ким і коли вони вживаються?
3. Читання української народної співаночки «Ой весна, весна...».
4. Аналіз передбачення.
5. Уточнення уявлень учнів про жанрову специфіку твору.
Починаючи вивчати розділ «Казка вчить, як на світі жить», залучаємо учнів
помислити над прислів'ям, передбачити і з'ясувати, з твором якого жанру
познайомимося, про що з нього дізнаємося, навчимося.
Визначаючи порушену послідовність викладу подій у творі, учням
пропонується кілька речень із тексту. Учні об'єднуються у групи. Кожна група
повинна запропонувати свою послідовність викладу речень. Результат фіксується
або на дошці, або на окремих аркушах паперу. Далі учні читають текст і
перевіряють результати попередньої роботи [2, с.63].
Після вивчення казки «Калинка» [4, с.70-72] вчителю варто запропонувати
учням набір речень, які необхідно розташувати послідовно щодо подій твору.
2. Звеселилося стебельце.
1. Жила привітна і ласкава дівчинка.
4. В ягідці заховано зернятко – маленьке серце.
3. Кущ немов од сну стрепенувся.
Можливий інший варіант: записані речення потрібно пронумерувати
відповідно послідовності викладу подій у творі «Лисичка і Журавель» І. Я. Франка
[4,с.105-106].
Іде Журавель на прошений обід. (2)
Лисичка з Журавлем заприятелювали. (1)
Другого дня приходить Лисичка. (4)
Журавель нічого не спіймав. (3)
Відтоді й зареклася лисичка з Журавлем приятелювати. (6)
Крутиться Лисичка , скаче навколо глечика. (5)
Визначити порушену послідовність допоможуть зміни слайдів на екрані під
час вивчення болгарської народної казки «Виноградар і змія» [4, с.45-46].
Змія випивала молоко і впускала золотий у кухоль. (Слайд 2)
Чоловік мав гарний виноградник. (Слайд 1)
Сини теж годував змію молоком змію, збирав золоті. (Слайд 4)
Змія і виноградар дружили багато років. (Слайд 3)
Колишня дружба не може відновитися. (Слайд 6)
Хлопець відбив шматок хвоста і загинув від укусу змії. (Слайд 5)
Усвідомлюючи ознаки казки, традиційні зачин та кінцівка, повтори, постійні
епітети, звертання, вчитель ставить завдання:
1.— Перед вами слова, словосполучення, речення з відомої російської
народної казки «Лисичка» [4, с.43], але вони переплуталися. Зараз ви об'єднаєтесь у
групи, і кожна запропонує свій варіант їх поєднання у текст, ураховуючи жанрову
специфіку твору.
2. Робота в групах. Фіксація результату на дошці.
...Під'їхав дід, підійшов до лисички...
…Жили собі дід та баба...
...А лисичка потихеньку почала викидати із саней рибу...
...Підійшла баба до саней — ні коміра, ні риби.
3. Читання тексту казки.
4. Перевірка результатів групової роботи.
5. Обговорення.
— Яка група найкраще передала послідовність розгортання сюжету казки,
точно використовуючи прикмети казки?
У першому і на початку другого класів, коли діти читають повільно,
використовуються малюнки, на яких зображені дійові особи тексту. Вчитель
пропонує розмістити їх у тому порядку, в якому учні знайомилися з певними
героями під час читання чи слухання тексту.
Під час вивчення української народної казки «Рукавичка» [4,с.35] учні
розглядають малюнки-кадри діафільму та визначають, хто першим, другим…
потрапив до рукавички.
– Розгляньте малюнки – кадри діафільму, визначте,хто ж першим, …
потрапив до рукавички?
– Кого із героїв не зображено?
А працюючи над чеською народною казкою «Собаки , коти та миші» [4, с.48],
другокласники домальовують відсутні кадри казки та розповідають її.
– Домалюйте в уяві відсутні кадри казки, розкажить її.
В узагальнюючій бесіді за твором В.Кави «Він живий» [4, с.120-121] учням
дають можливість розглянути малюнки та пригадати , в якій послідовності
відбувалися події, скласти розповідь.
– Розгляньте малюнки і пригадайте, в якій послідовності відбувалися події,
складіть розповідь.
Кубування є інтерактивним методом навчання, що полегшує розгляд різних
сторін теми.
Цей підхід передбачає використання кубику із написаними на кожному його
боці вказівками щодо напрямку мислення. Кубик можна зробити з невеликої
коробки, ребро завдовжки від 15 до 20 см, укривши її папером. Написи можна
вставляти в змінні кишеньки. На кожному боці куба слід написати одну із вказівок:
– Опиши це. Як це виглядає?
– Порівняй це. На що це схоже ,а від чого відрізняється?
– Установи асоціації. Про що це змушує тебе замислитися?
– Проаналізуй це. З чого це зроблено? Якщо не знаєш , то можеш вигадати.
– Знайди застосування цьому. Де б ти це використав?
– Наведи аргументи «за» або «проти». Займи певну позицію. Добре це чи
погано?[2, с.71]
Проводячи учнів крізь процес «кубування», запропонуйте їм викласти власні
думки на запропоновану тему протягом короткого часу (2-4 хв).
Цей метод можна використати як на ступені актуалізації, так і на ступені
рефлексії роботи над художнім твором.
1. Назва твору, автор.
2. Жанр, його ознаки.
3. Головні герої.
4. Що схвалюється, засуджується?
5. Про що змушує замислитися?
6. Де це використав би?
Працюючи над оповіданням, учні мають можливість дати відповідь на
запитання :
1. Назва та автор оповідання.
2. Події, відтворені у тексті.
3. Персонажі, їх мова та вчинки.
4. Ставлення автора до героя, його поведінки.
5. Тема, основна думка твору.
6. Заклик до дій у житті.
Формуючи навички роботи над казкою, на етапі усвідомлення змісту, в
узагальнюючій бесіді учням пропонується відповісти на запитання кубику:
1. Назва та автор казки.
2. Вид казки.
3. Зачин, кінцівка, повтори.
4. Головні герої, їх мова та поведінка.
5. Що схвалюється, засуджується?
6. Чого навчає?
Складаючи розповідь про героя твору, варто відповісти на такі запитання
куба:
1. Герой (головний чи другорядний).
2. Як він виглядає? ( Опис зовнішності).
3. Його мова.
4. Які поведінка та вчинки?
5. Що в його діях схвалюєш, засуджуєш?
6. Щоб порадив йому змінити у своїй поведінці?
Знаю/Хочу знати/ Вивчаю(ЗХВ) є універсальною методичною стратегією.
Попарна мозкова атака здійснюється в такій послідовності:
1. Чітко визначити проблему або тему.
2. Об'єднати учнів у пари.
3. Дати 4 хв для того, щоб учні записали все, що знають або думають про
проблему.
4. Намалювати на дошці таблицю ЗХВ.
5. Попросити пари учасників поділитися своїми думками.
6. Записати моменти, між якими є загальна згода, в колонці під питанням «Що
ви думаєте, знаєте?»
7. Оформити запитання щодо моментів, у яких вони впевнені.
8. У колонці «Хочу знати» записати питання щодо деталей або категорій
знання , що цікавлять учнів.
9. Дати завдання прочитати твір.
10. З'ясувати , які відповіді під час читання було знайдено, та занотувати ці
відповіді до колонки «Що ми вивчили» [3, с.18].
Таблиця ЗХВ
Що ми думаємо, що Що ми хочемо знати ? Що ми вивчили?
знаємо?
Джигсоу-I
1. Учні класу об'єднуються у постійні (домашні) групи (кількість груп
залежить від кількості частин тексту).
2. Текст поділяється учителем на логічно завершені частини.
3. Кожна частина тексту вивчатиметься експертною групою, яка формується
за однаковими номерами, за кольоровими картками членів домашніх груп. Експерти
вивчають свою частину тексту, готуються донести її зміст до своїх товаришів у
постійній групі.
4. Поверненя до своїх груп для викладання та контролю. Учні мають засвоїти
матеріал у цілому.
5. Індивідуальна та групова звітність.
Джигсоу-II
1. Текст не поділяється учителем на частини. Кожен учень має прочитати весь
текст.
2. Кожна експертна група одержує низку запитань, готує відповідь на них.
3. Експерти повертаються до своїх «домашніх» груп. Кожному відводиться
5 хв на те, щоб передати членам своєї групи знання, набуті в експертній групі
[3. с.19].
Учні читають текст «Державний музей іграшок» за Л. Гладун [4, с.127-128],
шукаючи відповідь на запитання.
– Який музей створено у нашій державі?
Далі вчитель об'єднує клас у п'ять груп. Експертна група одержує запитання та
обговорює, щоб передати знання членам своєї домашньої групи:
– Скільки років колекції іграшок?
– Які іграшки найстаріші?
– Чим вони дивують сучасних школярів?
– З чого майстри виготовляли іграшки в давнину?
– Які сучасні рідкісні речі представлені у музеї ?
– Чим пишається музей?
Американський психолог і педагог та його колеги розробили таксономію
(впорядковану шкалу) рівнів мислення. Вона застосовується з метою опису різних
типів запитань –від нижчого рівня мислення до вищого рівня мислення.
Існує безліч інших класифікацій запитань за типами. Головне, що вони є
засобами пробудження різних за характером та рівнем складності способів
мислення. Ці запитання спонукають тлумачити факти, синтезувати думку.
Аналізувати інформацію, породжувати і трансформувати образи. Давати оцінку та
зіставляти свої уявлення з розвитком подій в оповіданні [3, с. 21].
Багаторівневе опитування:
1. Буквальні, прості запитання – назвати факти, згадати певну інформацію.
2. Питання уточнення
– Тобто ти вважаєш, що…
– Якщо я правильно зрозуміла,то…
– Я можу помилитися , але, по-моєму, ви сказали…?
– Ти справді думаєш, що…?
3. Інтерпретаційні (пояснювальні)
– Чому? Чому восени листя опадає з дерев?
4. Творчі
– Як розвиватимуться подій далі?
5. Запитання на оцінку
– Вироблення суджень: добре чи погано, правильно чи неправильно.
6. Практичні
– Як би ви вчинили на місці героя?
– Яку пораду дали, щоб…
Працюючи за твором В. Сухомлинського «Покинуте пташеня», вчитель може
здійсніти багаторівневе опитування.
Буквальні питання:
4. Підсумок.
— Чому саме ці аргументи ви вважаєте найбільш вагомими?
Понятійна таблиця дає можливість вчителю перевірити рівень засвоєння
школярами нової інформації, порівняння об'єктів [3, с.21].
Узагальнюючи знання учнів з теми «Вірші цікаві і різні», відбувається:
1. Складання понятійної таблиці. Визначення жанрової специфіки творів.
— Перегляньте зміст теми. Згадайте назви творів та їх авторів.
— Що ви можете сказати про запис текстів? (Учні відзначають особливу
графічну форму тексту — вірш.)
2. Заповнення першого розділу понятійної таблиці.
Жанр — поезія. Вірш.
3. Робота над другим розділом понятійної таблиці — з'ясування тематики.
— Що об'єднує вірші «Зима» Максима Рильського, «Красо України,
Поділля!»Лесі Українки, «Пряля» Ліни Костенко. (Це поетичні замальовки картин
природи.)
— Хто допомагає читачам побачити картини природи? (Автор твору.)
— А що ви скажете про вірші «Розмова про сонце» Марійки Підгірянки та
«Рідна гора» Василя Марсюка ? (Це вірші-діалоги.)
— Яку мету ставили перед нами автори віршів-діалогів? (Ми мали уявити себе
учасниками діалогу, бути артистами.)
— Чому наступні твір охоплено назвою — «Вірш-небилиця»? (У ньому
розповідається про те, чого не буває, а потрібний нам такий твір, щоб ми вчилися
фантазувати.)
— Поміркуйте, якими повинні бути вірі-безконечник.
— Чи змогли б ви продовжити ті чи інші подібні твори?
— Що для цього треба знати, вміти? (Повторення рядків.)
— Чим відрізняється загадка «Без рук, без ніг, а на тин лізе» від загадки,
запропонованої на сторінках підручника? (Перша загадка — народна, запис — у
формі прозового речення, а у підручнику вміщено загадку, складену поетом, у
вигляді вірша.)
Таким чином складається понятійна таблиця «Вірші цікаві і різні».
Тематика Для чого це потрібно читачу?
Поетичні картини природи Щоб сприймати і розуміти красу
природи, життя
За Проти
«У привокзальному садку», «Гірке морозиво», М. Конончук.
В. Сухомлинський. «Чому кішка вмивається?» з
«Про що думала Марійка», енциклопедії.
В. Сухомлинський. «Як видоїти хмару», А. Григорук.
«Горбатенька дівчинка»,
В. Сухомлинський.
«Руденький», В. Нестайко.
«Він живий!» за В. Кавою.
ВИСНОВКИ
Працюючи тривалий час в школі, з впевненістю можна сказати, що які б
інноваційні технології не впроваджували в практику, досягти успіху можна лише
зацікавивши учня на уроці, коли, розвиваючи свої здібності, він задовольняє
пізнавальні потреби. І тут допомагають методичні стратегії та прийоми розвитку
критичного мислення в умовах інтерактивного навчання, оскільки молодші школярі
постійно відчувають потребу в ігровому спілкуванні. А для них — це перша
можливість виявити себе як особистість, самостійно висловитися і самоствердитись.
В результаті здійсненого детального аналізу науково-теоретичних засад
розвитку критичного мислення досліджено процес мислення молодших школярів як
інтелектуальну діяльність особистості. Запропонована система методичних
стратегій та прийомів ефективно використовується на уроках літературного читання
та позитивно впливає на розвиток критичного мислення молодших школярів в
умовах інтерактивного навчання.
На нашу думку, застосування зазначеної технології :
– активізує мисленнєву і творчу діяльність учнів;
– розвиває самостійність, незалежність,пошукову спрямованість мислення;
– покращує показники засвоєння навчальної інформації;
– посилює прагнення учнів осмислювати отриману інформацію, критично її
аналізувати, висловлювати власні погляди;
– формує інтелектуальні уміння та навички молодших школярів;
– допомагає учням мати високий рівень навчальних досягнень та особистісний
розвиток;
– створює додаткову мотивацію до навчання;
– відіграє важливу роль у формуванні особистості;
– сприяє розвитку навичок спілкування, співпраці та взаємодії дітей в
колективі.
Ця технологія дозволяє одночасно і більш ефективно формувати в учнів низку
ключових компетентностей. Перш за все — «уміння вчитись», тобто вміння
самостійно здобувати знання у будь-якому вимірі «простору навчання». Вони
вчаться організовувати свою роботу з розв’язання актуальних проблем і досягнення
потрібного результату, набувають навичок самоконтролю, самооцінки,
самовдосконалення. Співпраця учнів між собою та з учителем сприяє формуванню
соціальної компетентності демократичної природи. Учні навчаються спільно
визначати проблеми і мету діяльності, ефективно співпрацювати, бути
ініціативними і відповідальними за прийняття рішень, обґрунтовано долати
суперечки.
Технологія розвитку критичного мислення є однією з інноваційних
педагогічних технологій, що відповідає вимогам Національної доктрини розвитку
освіти України щодо переходу до нового типу гуманістично-інноваційної освіти.
Увага переноситься на процес набуття школярами знань, умінь, навичок, життєвого
досвіду, які трансформуються в компетенції.
Системне запровадження цієї технології в школі призведе до того, що усі учні
поступово опанують її не тільки як навчальну технологію, вміння самостійно
вчитися, критично мислити, але і використовувати свої знання у повсякденному
житті. А саме початкова ланка є фундаментом розвитку критичного мислення як
пріоритетного напрямку навчання і виховання особистості сучасної молодої
людини.
10. Стіл Джанні, Мередіт Курт, Темп Чарльз. Методична система "Розвиток
критичного мислення у навчанні різних предметів" ( Посібник I – VIII, підготовлено
для проекту "Читання та письмо для розвитку критичного мислення") – Науково-
методичний центр "Інтелект". 1998.
13. Тягло О. В. Критичне мислення: Навч. посібн. – Х.: Вид.гр. "Основа", 2008. –
189с.
15. Ярош О., Седова М. Сучасний урок у початковій школі. 33 уроки з використан-
ням технології критичного мислення. – Х.: Вид. гр."Основа", 2005. – 240 с.