Урок твоєї мрії

Харків
Видавнича група «Основа»

2020
УДК 37.02
П24
Серія «Нові формати освіти»

Заснована 2015 року
А в т о р:
М. Л. Пелагейченко — канд. пед. наук. доцент кафедри
теорії та методики технологічної та професійної освіти
Бердянського державного педагогічного університету
Пелагейченко М. Л.
Урок твоєї мрії: плануємо, мотивуємо, проводимо. — Х.
П24 Вид. група «Основа», 2020. — 112 c. — (Серія «Нові формати освіти»).
ISBN 978-617-00-3826-5.
Ця книга додасть до вашого досвіду нових цікавих ідей та сприятиме
власним дидактичним знахідкам. Автор переконаний, що кожен учитель
може отримувати задоволення від пошуку і впровадження нових дидак-
тичних прийомів. Мета цього методичного посібника: побудити читача
думати, аналізувати, сперечатися, розмірковувати, висловлювати свою
думку, самовдосконалюватися й творчо розв’язувати методично-дидак-
тичні проблеми.
Для широкого педагогічного загалу.
УДК 37.02
© М. Л. Пелагейченко, текст, 2019

ISBN 978-617-00-3826-5 © ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2020
Зміст
Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
Орієнтири творчості . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
Тенденції сучасної освіти . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
На шляху до педагогічної творчості . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12
Етапи уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17
Організаційний момент . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17
Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду . . . . . . . . . 23
Мотивація навчальної діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36
Постановка мети та завдань уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47
Вивчення нового матеріалу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 52
Закріплення нового матеріалу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 67
Застосування знань, умінь і навичок . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81
Рефлексія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 85
Міні-проекти на уроці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 95
Пошуковий міні-проект . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 96
Дослідницький міні-проект . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 100
Інформаційний міні-проект . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 102
Епілог . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 108
3 Зміст
Вступ
Професія вчителя надзвичайно творча. Вимоги до результату освітнього процесу
постійно змінюються і потребують від педагога нових ідей, розв’язання нових завдань,
креативного й мобільного мислення.
Розроблення уроків є не тільки професійним обов’язком учителя, але й цікавим
процесом, у якому він може виразити себе, показати власне бачення навчального
процесу.
Ця книга додасть до вашого досвіду нових цікавих ідей для розроблення уроків
та сприятиме власним дидактичним знахідкам, допоможе з організацією уроку і відпо-
вість на питання.
 Як розпочати урок?
 Як мотивувати учнів до навчальної діяльності?
 Як створити умови для вивчення нового матеріалу?
 Як організувати дослідну діяльність учнів?
 Яким чином найкраще закріпити вивчений матеріал?
 Як провести рефлексію?
Автор має переконання, що кожен учитель може отримувати задоволення

від пошуку і впровадження нових дидактичних прийомів у педагогічну діяльність.
Мета цієї книги: насамперед побудити читача думати, аналізувати, спере-
чатися, розмірковувати, висловлювати свою думку, займатися самоосвітою, змі-
нюватися, самовдосконалюватися й творчо розв’язувати методично-дидактичні
проблеми.
Вступ 4
Орієнтири
творчості
Тенденції сучасної освіти
На початку створення уроку важливо розуміти сучасні тенденції розвитку освіти,

основні принципи, притаманні уроку. Слід пам’ятати, що педагогічна наука не стоїть на
місці. Якщо ми мислимо: «Мене так навчали, а тепер так буду навчати я!» — це шлях
у минуле, що неможливо повернути; спроба знехтувати досягнення багатьох педагогів;
виправдання свого небажання вчитися і досягати нової мети.
Що б ви обрали для подорожі на великі відстані — автомобіль, літак чи ка-
рету з конями, як це робили у минулому? Використання коней у минулому було
ефективним засобом пересування, яким користувалися всі. Однак з плином часу
з’явились нові сучасні засоби транспорту. Змінилося суспільство. Те саме відбувається
і в освіті.
Так склалось, що раніше вчителя розглядали, насамперед, як пропагандиста ідео-
логічних думок. А учні повинні були навчитися бачити світ і трактувати події в ньому
тільки як учитель, точніше, як указували методичні рекомендації «зверху». Індивідуаль-
ність учня губилася в сірій масі «однодумців», знищувалися ініціатива, бажання мати
свою точку зору, можливості самореалізації у повному розумінні цього слова. Існує
одна правильна відповідь на всі питання, її знає тільки вчитель, а світ складається лише
з дуальних понять: біле і чорне, свій і чужий, наше і не наше, добрий і злий, герой
і зрадник тощо.
Однак світ має дуже багато кольорів та їхніх відтінків, тому ідеалізація і примітив-
ність поглядів для сучасного цивілізованого суспільства неприйнятна. Освіта тепер має
запит від суспільства на «створення» самостійно думаючих, відповідальних, ініціативних
і творчих особистостей.
5 Орієнтири творчості
Важливо розуміти, що ми живемо у новому інформаційному просторі, де
вже вчитель не є єдиним джерелом знань. Головне завдання — навчити учнів
опрацьовувати великі обсяги різноманітної інформації, уміти аналізувати її, сор-
тирувати, визначати головне, знаходити необхідне тощо.
Розгляньмо деякі з тенденцій сучасної освіти:
Відповідальність учня
Учень бере на себе відповідальність за результати власної на-

вчальної діяльності. Якщо у традиційному уроці відповідальність по-
вністю була на вчителі (саме він визначає зміст та форму навчання),
то зараз сучасна педагогічна наука підкреслює доцільність іншого
підходу: учитель розділяє відповідальність із учнем.
Свобода вибору учня
Відповідальність не можлива без надання учню певної сво-

боди. Для сучасного уроку характерні такі висловлювання учня:
 Я вирішив робити таким чином…
 Я вважаю за краще…
 Я обираю…
 Я не згоден…
 Я маю переконання…
Пізнавальна активність учня
Сучасний урок неможливий без використання дидактичних

прийомів, що сприяють активній розумовій діяльності учня.
 Занурення у ситуації активного пошуку, роздумів, розумово-
го напруження.
 Запуск дослідницьких і пошукових міні-проектів.
 Активна робота з інформацією.
 Створення умов для аналізу та синтезу.
Орієнтири творчості 6
Самостійність учня
Учитель створює умови для самостійного набуття знань учнем, до-

помагає йому заглибитися в пізнання. Головне завдання сучасної шко-
ли — навчити учня навчатися.
Створення умов для власної

освітньої траєкторії навчання
Клас, який формується тільки за роком народження учнів, має

різний рівень готовності до навчання з різних предметів. Те, що для
одного учня зрозуміло ще до вивчення певної теми, для іншого буде
складно зрозуміти після декількох уроків. Орієнтація на «середньо-
го учня» відходить у минуле. Зараз для кожного учня важливо побу-
дувати власну траєкторію навчання, де визначається темп вивчення
нового матеріалу, найбільш прийнятна діагностика засвоєння знань,
рівень заглиблення у певну діяльність тощо.
Співпраця учителя з учнем
Взаємини між учнем та вчителем мають бути побудова-

ні на принципах співпраці, відкритого діалогу. Учитель не
має асоціюватися з покаранням, бути ретранслятором го-
тових знань. Навпаки, учитель перебирає на себе роль
фасілітатора, який ставить навчальне завдання і пока-
зує, як спільними зусиллями можливо його розв’язати.
Розгляньмо детальніше особливості індивіду-
альної освітньої траєкторії навчання. Ця методика
має докорінно змінити організацію навчального
процесу. Вибір форми і змісту навчання, визначен-
ня мети стає результатом співпраці учня з учителем.
Учень уже не є «солдатом», який беззаперечно виконує накази «генерала» (учителя).
Таким чином, змінюється організація навчальної діяльності в школі, що сприятиме появі
нових дидактичних конструктів, педагогічних механізмів залучення учнів до пізнання
навколишнього світу.
Залишаться у минулому вислови на кшталт «9-й клас, на цьому уроці буде ви-
вчати…» Вони поступляться місцем таким: «На цьому уроці учні матимуть можливість
разом з учителем обрати тему та сформулювати мету і завдання…» Навчаючись за
індивідуальною освітньою траєкторією, учні припиняють бути лише частиною колек-
тиву. Сучасна освіта орієнтується на особистість учня, ураховує його рівень розви-
тку, схильності, бажання, інтереси. Побудова індивідуальної освітньої траєкторії — це
можливість надати учневі комфортні умови навчання, максимально звільнені від фор-
малізму, догматизму, умовностей, приниження, насилля і знущання над особистістю.
оєї
ува ання
я св
в
сті
й ко ооціню
н н
ьно
Ви
бір
діял
риг
на
Сам
те я
вч
мп
анн
ня
у
н ачен ої
Виз в лас
н
ем я
учн вч анн
а
ин
Індивідуальна мет
Вибір учнем освітня
форми навчання траєкторія
учня Зал
учн уче
я до ння
зміс ві
ту н дбору
авч
анн
ем
я
кінц
учн
ів
Виз
б
ня
ево
бір
со
нач
н
спо
нав
вча
Ви
го п
енн
чан
на
род
я
ня
укту
Мiй план дiй
На своїх уроках я можу надати учням більше свободи, таким чином
Моя співпраця з учнями буде полягати
Створення умов для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії я бачу так
Однією з найважливіших умов створення нового освітнього середовища є надан-

ня вчителеві педагогічної свободи, де немає місця бюрократичному контролю, папе-
ровим звітам, роботі з непотрібною документацією. Вибір форм та методів викладання
стає винятковою прерогативою вчителя й не може регламентуватися зовні (ані адміні-
страцією навчального закладу, ані органами управління освітою). Як зазначається в на-
казах про «Педагогічну свободу», вимоги окремих керівників щодо зведення діяльності
педагога до застосування ним лише традиційної класно-урочної форми проведення
занять чи застосування певних методик є неправомірним, і вчитель не зобов’язаний
їх виконувати.
Вибір — це умова існування свободи. Відсутність вибору означає відсутність
свободи. Коли в учителя є педагогічна свобода, у нього з’являється відповідальність
у повному розумінні цього слова. Тепер уже такі вислови стають неактуальними.
— «У нас погані підручники!» — учитель сам обирає підручник, за яким працю-
вати. Тільки важливо, щоб вибір учителя не контролювався «зверху» і це була особиста
справа педагога, за яку він особисто відповідає.
— «У нас погані програмами!» — вчителеві надано можливість самостійно оби-
рати, за якою програмою працювати.
Учитель може бути відповідальним тільки за те, у чому проявилася його свобода,
а відповідальність передбачає самостійність, незалежність від зовнішнього контролю,
впевненість у своїх діях.
Дискусії з колегами на перерві

 Яка роль учителя у сучасній школі? Що слід змінити?
 Чи може вчитель, який не почувається вільно,

надати свободу учням? Як діє вільний учитель?
 Чим відрізняється учитель-традиціоналіст від учителя,

який навчає думати учнів самостійно?
ІСТОРІЇ ДЛЯ РОЗДУМІВ
Богдан удома прочитав художній твір. Твір йому сподобався, спонукав до багатьох
емоцій, а також змусив замислитися над дуже серйозними речами. Хлопець прийшов
до школи з бажанням знайти однодумців, які також отримали задоволення від про-
читаного. Йому дуже важливо розповісти, як він хвилювався і страждав разом із голо-
вним героєм, як він радів його успіхам. Є бажання ділитися, сперечатися, висловлюва-
тися. Учитель ставить запитання за змістом твору. Учні підводять руки і чекають, кого
викличуть.
Але що це?..
Розмовляти не можна. Учитель робить зауваження.
Відповідати слід тільки на питання — «ані кроку в бік». Інакше отримаєш погану
оцінку.
Запропонувати провести невелику дискусію? Однак за вчительським конспектом
уроку це не передбачено. І хто ти такий, щоб впливати на урок? Закінчи школу, про-
вчись на філфаку і тоді приходь дискутувати!
Богдану прикро і сумно: «Кому потрібна моя думка, якщо вона ще й не збігається
з думкою вчителя?»
На жаль, на уроці все дуже офіційно і формально. А як учневі потрібна невиму-
шена, доброзичлива атмосфера, де він буде почутим!
* * *
Дмитро на уроці фізики захоплений як ніколи. Його дуже

цікавить тема, тому всі його думки тільки про те, як дізнатися ще
більше. Однак, що це… Дзвоник! І що робити?
— Йти на урок літератури.
— А фізика?
— Урок закінчився!
— Але мені цікаво було б дізнатися про…
— Це неможливо. Наступний урок почнеться за
10 хвилин. І це буде література.
— Однак я…
— Ні, ні, ні! Так не можна! Ти з 9-Б? Для тебе ще у вересні
написали розклад. Є бажання чи його немає, слід іти на літературу і вивчати творчість
нового письменника.
* * *
Від самого ранку в Марічки був піднесений настрій. Сьогодні буде пер-
ший для її класу урок географії. Вона дуже полюбляє книги про подорожі, го-
динами розглядає карти і глобус, слухає розповіді про мандри. Дівчина ре-
тельно підготувалася до першого уроку, вона має безліч питань, на які хоче
отримати відповіді, а ще їй дуже багато потрібно розповісти однокласни-
кам. У неї є мрія — навколосвітня подорож. Вона переглядала в інтернеті, як
одна дівчинка у підлітковому віці здійснила самостійну морську подорож на
яхті. Марічка розуміє, що до цього варто ретельно готуватися. Вона має ве-
ликий список питань до вчителя. Та що там список — у неї вже був готовий
план дій…
…Зі школи поверталася понура тінь Марічки. Їй зовсім не хотілося згадува-
ти цей шкільний день. Вона ні на міліметр не наблизилася до свої мрії. Слова вчи-
тельки: «Не заважай мені проводити урок!» лунали в її пам’яті. «Вона же вчителька…
ге-о-гра-фі-ї», — промовляла дівчина подумки і голосно зітхала.
На шляху до педагогічної творчості
Перед вами — чистий папірець і ручка, або відкритий документ Word на вашому
комп’ютері. Вам уже знайомі основні тенденції сучасної освіти, і ви готові створюва-
ти план-конспект майбутнього уроку. Але нумо з вами домовимось, що наша мета —
саме педагогічна творчість, пошук оригінальних дидактичних прийомів, реалізація сво-
го педагогічного таланту. Ми проти формалізму і написання конспектів уроку тільки
для перевірки їх завучем або директором школи. Для нас учитель — це така сама
творча професія, як художник або композитор, наші уроки подібні до художніх картин
і музичних творів.
Питання для роздумів

 Уявіть, що картини всіх художників схожі між собою. Ваші думки щодо цього?
 Що би ви сказали сучаснику Вінсента Ван Гога, який не вважає його роботи

цінним мистецтвом?
 Як би ви відреагували на слова музичного критика початку ХІХ століття, що

симфонії Бетховена не зовсім правильні?
З чого розпочати розроблення уроку? З творчого замислу! На щастя, бага-

то інструкцій та рекомендацій залишилися у минулому. Але дуже легко з твор-
ця уроку стати урокодавцем та «ремісником». Що ви скажете про художника, який
тільки копіює роботи інших? Що скажете про вчителя, який проводить уроки,
як решта?
Тема уроку
Тепер, коли маємо творчий настрій, випишемо з календарно-тематичного плану
тему майбутнього уроку. Пам’ятаєте, ми бажаємо творити, створювати, фантазувати, шу-
кати, також ми не боїмося сміливих рішень і оригінальних підходів.
Спробуймо поглянути на тему уроку з різних ракурсів: учитель і учень.
А) Учитель
 Яка мета цього уроку?
 Яких результатів я очікую від цього уроку?
 Які компетентності слід розвивати в учнів?
Б) Учні
 Що можуть отримати учні від цього уроку?
 Що їх зацікавить на уроці?
 Чи будуть вони із задоволенням дослі-
джувати запланований для цього уроку
матеріал?
Пропозиції для впровадження

 Важливо враховувати думку іншої сторони навчального процесу — учнів.
 Обирати теми наступних уроків разом з учнями.
 Залучати учнів до обговорення змісту навчання.
Тип уроку
Вибір типу уроку найчастіше залежить від дидактичної мети уроку. Ще з педаго-
гічного університету ми пам’ятаємо про існування уроків вивчення нового матеріалу,
уроків повторення, комбінованих уроків тощо. Однак слід урахувати, що ще існує багато
інших підходів до класифікації типів уроків, а також із часом (можливо, завдяки вам)
з’являться нові.
Структура уроку
Структура уроку є певним полігоном для творчих розробок і цікавих ідей. На-
зва етапів уроку та їхня послідовність є основою ваших педагогічних досліджень і по-
ліпшення навчального процесу. На жаль, дуже часто формалізм і сліпе бажання до-
тримувати певної інструкції вимушує нас оперувати категоріями «правильно» або «не
правильно», створює «шаблони», робить із нас консерваторів.
В основі структури уроку мають бути певна дидактична логіка, ідея, задум. Не за-
вжди класичне розташування етапів уроку є найкращим рішенням. Ви не заручник
стандартних прийомів!
Зверніть увагу на традиційну структуру уроку вивчен-

ня нового матеріалу:
1 Організаційний момент.
2 Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду.
3 Оголошення теми та завдань уроку.
4 Мотивація навчальної діяльності учнів.
5 Вивчення нового матеріалу.
6 Закріплення вивченого матеріалу.
7 Підбиття підсумків уроку. Рефлексія.
8 Домашнє завдання.
Безперечно, вона має логіку і доцільність. Можна сказати, що це гармонійна

і, з точки зору психології, добра структура. Однак не поспішайте її ідеалізувати. Нумо
разом відшукаймо альтернативні варіанти розташування етапів уроку.
Традиційна
1 Організаційний момент.
2 Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду.
3 Оголошення теми та завдань уроку.
5 Вивчення нового матеріалу.
6 Закріплення вивченого матеріалу.
7 Підбиття підсумків уроку. Рефлексія.
Варіант 1 Варіант 3
1 Організаційний момент. 1 Організаційний момент.
2 Актуалізація опорних знань та 2 Оголошення теми та завдань уроку.
життєвого досвіду. 3 Мотивація навчальної діяльності
учнів. 4 Актуалізація опорних знань та жит-
4 Оголошення теми та завдань уроку. тєвого досвіду.
5 Вивчення нового матеріалу. 5 Вивчення нового матеріалу.
6 Закріплення вивченого матеріалу. 6 Закріплення вивченого матеріалу.
7 Підбиття підсумків уроку. Рефлексія. 7 Підбиття підсумків уроку. Рефлексія.
Варіант 2 Варіант 4
1 Організаційний момент. 1 Організаційний момент.
2 Оголошення теми та завдань уроку. 2 Мотивація навчальної діяльності
3 Актуалізація опорних знань та жит- учнів
тєвого досвіду. 3 Оголошення теми та завдань уроку.
4 Мотивація навчальної діяльності 4 Актуалізація опорних знань та жит-
учнів. тєвого досвіду.
5 Вивчення нового матеріалу. 5 Вивчення нового матеріалу.
6 Закріплення вивченого матеріалу. 6 Закріплення вивченого матеріалу.
7 Підбиття підсумків уроку. Рефлексія. 7 Підбиття підсумків уроку. Рефлексія.
8 Домашнє завдання. 8 Домашнє завдання.
Пропозиції щодо впровадження
 На уроці може бути актуалізація опорних знань, а може і не бути.
 Етап мотивації до навчальної діяльності можливий до оголошення теми

і завдань уроку, а можливий і після.
 Чому рефлексія повинна бути тільки наприкінці уроку? Слід розглянути варі-
ант її застосування на початку і в середині уроку.
Часто назви традиційних етапів не відповідають змісту сучасного уроку. Впрова-

дження дослідницьких, пошукових та інформаційних міні-проектів, використання не-
стандартних прийомів навчання, надання учням можливості будувати власну траєкто-
рію навчання створює новий простір здобуття знань, де вже не все вирішує вчитель.
Вирішувати скільки і як працювати над певним матеріалом учень може самостійно
або разом з учителем. Учитель активує механізми самостійної пізнавальної діяльності,
формулює проблемні питання, створює умови роботи з інформацією, скеровує пошу-
кову діяльність учнів, дає поради, організовує обговорення в групах, стимулює учнів
до досліджень тощо.
Як буде виглядати структура такого уроку? Як назвати етапи уроку? Тут ми маємо
величезний простір для педагогічної творчості.
Етапи уроку
Організаційний момент
Òåàòð ïî÷èíàºòüñÿ ç â³øàëêè, óðîê ïî÷èíàºòüñÿ

ç îðãàí³çàö³éíîãî ìîìåíòó.
Навіщо потрібен?
 Організаційний момент створює певний настрій.
 Привертає увагу до навчального процесу.
 Допомагає «переключитися» на певний вид діяльності.
 Сприяє розвитку особливої атмосфери взаємодії вчителя і учня.
 Навчає учнів самоорганізації.
Складові організаційного моменту

Привітання. Найчастіше урок починається саме з привітання. Цей звичайний ри-
туал має важливий психологічний вплив, тому що у двох-трьох словах можна передати
чималу кількість відтінків настрою, заряд енергії, переключити увагу учнів, показати
повагу та доброзичливість.
Поширені привітання
 Доброго ранку!
 Добрий день!
Привітання із зарядом позитиву
 Я бажаю вам доброго дня!

 З добрим ранком вас!
 Здоровенькі були!
17 Етапи уроку
Привітання з повагою
 Моє вітання!
 Моє шанування!
 Дозвольте привітати вас!
 Радий вітати вас!
 Вітаю вас!
Привітання + уточнення
 Добрий день, друзі!

 Добрий день, сьомий клас!
Привітання + комплімент
 Добрий день, мій улюблений клас!

 Добрий день, мої найрозумніші!
 Моє вітання найкреативнішим учням школи!
Привітання іноземною мовою

 Hello (англійська мова).
 Bonjour (французька мова).
 Guten Tag (німецька мова).
 Hola (іспанська мова).
 Добър ден (болгарська мова).
 Коннітіва (японська мова).
Посмішка
Важливою складовою початку уроку є посмішка.
Посмішка безцінна, але ніхто не бідний настільки, щоб не міг поділитися нею
з іншими, і ніхто не багатий настільки, щоб не потребувати її.
Щира посмішка без слів свідчить про наші почуття.
Етапи уроку 18
Іде організаці початку уроку
Прийоми для самоорганізаці

учнів на початку уроку
Прийом «Я контролюю свої думки»
 Я на уроці… (біології, фізики, літератури тощо)

 Я зосереджуюсь на вивченні…
 Мені потрібно припинити думати про…
 Мої думки тільки про…
Прийом «Зміни свій настрій»
 Я радію тому, що…
 Я маю задоволення від…
 Мій настрій стає…
Прийом «Орієнтація в просторі»
 Де я?
 Навіщо я тут?
 Що мені слід робити?
Мій план дій

Я планую починати уроки з
Я ставлю за мету на початку уроку
Я можу здивувати учнів на початку уроку, коли

 Яка музика буде доречна на початку уроку?
 Як можна використати поетичні фрагменти на початку уроку?
 Як учитель може сприяти самоорганізації учнів?
 Чи можна почати урок з демонстрації?
Помилки інших побачити легше. Сиджу на уроці молодої вчительки. З останньої

парти все дуже добре помітно і легко давати поради, або, інакше кажучи, «вдавати із
себе розумного».
Спостерігаю таке. Клас ще не переключився з попереднього уроку (учні всю пе-
рерву про щось сперечалися), вони збуджені, емоційні, їхні думки десь за межами цього
класу. І що в класі на уроці? Шум. Постійний шум. Клас — мовби рій мух.
— Тихіше, будь ласка! — саме так молода вчителька намагається перемогти гамір.
Ще не неодноразово вона повторить цю фразу.
Початок уроку й у мене тривалий час зводився до формального вітання: «Добрий
день!» і далі те, що заплановано за конспектом. Однак з часом починаєш розуміти,
що успіх уроку криється в дрібницях. Потрібно відчувати психологічний стан дітей,
«емоційну атмосферу» в класі та від самого початку уроку намагатися вплинути на неї.
Що порадити вчительці після уроку? Є дуже багато різних дидактичних прийомів,
які допомагають переключити увагу дітей, зацікавити і захопити їх на самому початку
уроку. Роблю в записнику записи. Почуваюся «великим педагогом».
Дзвоник. Урок закінчився. Учні швидко залишають клас.
— Ну що скажете? Я все наплутала! Я не так усе планувала! Мені так складно
було сьогодні працювати з учнями.
Покусуючи нижню губу, молода вчителька з хвилюванням дивиться на мене. Че-
кає вироку. Помічаю у неї тремтіння в руках, ще трохи і на очах виступлять сльози.
Розгорнути свій записник і зачитати зауваження «великого педагога»? Вилити
«мудрість» свого двадцятирічного стажу роботи?
Тільки не сьогодні! Усьому свій час. Що робити зараз? Хвалити! Хвалити! Хвалити!
А після того, як уже похвалю, що робити? І ще раз похвалити!
* * *
Наш кабінет фізики на другому поверсі. І коли я піднімався сходами, було чут-
но якісь звуки. Що це? Наближаюся до кабінету і розумію, що це… музика! Саме так,
музика! Грає декілька інструментів, але чітко чутно скрипку. Що відбувається? Музика
в кабінеті фізики? До початку уроку лічені хвилини. Ми з однокласниками заходимо
в клас і потрапляємо просто на музичний концерт. Грає щось знайоме. А… зрозумів…
це Моцарт (не даремно навчався у музичній школі). На дошці — фотографія Альберта
Ейнштейна зі скрипкою.
Наука розкриває невідоме в Природі,

а музика — в людській душі.
Альберт Ейнштейн
Починаю співвідносити: Моцарт — улюблений композитор Альберта Ейнштейна.

Наш урок фізики розпочинається саме з його музики.
Однак як це незвично. Ми сідаємо на свої місця. Музика просто заворожує,
робить тебе легким і повітряним. Здається, що зараз станеться щось… надзвичайне.
Музика тихішає. Учитель вдивляється в наші здивовані обличчя. Урок розпочався.
* * *
Ви добре знаєте, що вчителі чекають на канікули не менше за учнів. Напружен-

ня шкільного життя виснажує, забирає сили і робить тебе дратівливим. Інколи склад-
но змусити себе йти на уроки у певні класи. Не знаю, як ви робите, а я розмовляла
сама із собою. Вмовляла, переконувала, благала. Усередині мене такі дискусії точилися!
У якийсь момент я почала розуміти, що далі так тривати не може. Необхідно щось
змінити у ставленні до проблеми.
Це був тривалий процес. Кілограми прочитаної літератури, гігабайти інформації
з інтернету. А висновок я зробила дуже простий: «Радісний учитель дарує радість на-
вчання учням». Інакше кажучи, я приходжу до школи дарувати дітям радість від процесу
пізнання нового і радію разом з ними
їхнім успіхам.
З чого я починаю свої уроки?
Тільки з усмішки! На початку я про-
шу учнів, щоб вони усміхнулися одне
одному. Тільки тоді ми вирушаємо на
пошук радості від опанування нових
знань.
Актуалізація опорних знань
та життєвого досвіду
Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду є фундаментом знань, умінь

і формування компетентностей.
Навіщо потрібен?
Етап «Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду»:
 Налаштовує учнів на вивчення певного матеріалу.
 Забезпечує зв’язок нового матеріалу з вивченим.
 Допомагає визначити власні досягнення у вивченні певного матеріалу.
 Активізує розумову діяльність учнів.
 Стимулює ставити питання, шукати відповіді.
 Допомагає зрозуміти яких знань бракує.
Організація етапу уроку

Дії з організації етапу уроку:
1. Учитель ставить питання, використовуючи життєвий досвід учня.
2. Учень згадує інформацію з попередніх тем або, зважаючи на життєвий досвід,
пропонує варіанти відповідей.
Таким чином, учень:
а) відстежує зв’язок між наявними знаннями та тими, яких бракує;
б) бачить, що він ще чогось не розуміє;
в) виявляє готовність працювати над новим матеріалом.
 Алгоритм актуалізації опорних знань та життєвого досвіду
 Алгоритм актуалізації опорних знань та життєвого досвіду
 Дії вчителя під час підготовки до

актуалізації опорних знань та життєвого досвіду
 Вибір методів і прийомів навчання
 АСОЦІАТИВНИЙ ПІДХІД — використання асоціативного мислення для аналізу

ключового слова уроку.
 ПРОБЛЕМНИЙ ПІДХІД — обговорення проблемної ситуації.
 ІГРОВИЙ ПІДХІД — застосування ігрових методів і прийомів.
 ІЛЮСТРАТИВНИЙ ПІДХІД — використання ілюстративного матеріалу для об-
говорення питань.
 ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ПІДХІД — розв’язування інтелектуальних завдань.
 ДІАЛОГОВИЙ ПІДХІД — спілкування учителя з учнями.
Поговоримо докладніше про методи і прийоми навчання.
АСОЦІАТИВНИЙ ПІДХІД — використання асоціативного мислення для аналізу

ключового слова уроку.
Учитель разом з учнями визначає ключові слова з теми уроку (наприклад: клімат,
рівняння, програма, бароко, верстат тощо) і створює умови для аналізу цього слова
за допомогою асоціацій. Набір асоціативних понять ґрунтується на життєвому досвіді
учня. Такий вид мислення бере участь в обробленні ключового слова теми уроку, ло-
гічний аналіз при цьому не використовують.
Асоціація — це зв’язок між певними уявленнями, де один образ тягне за собою
інший образ (поняття). Таким чином, учень бачить образ певного поняття і може зро-
бити висновок, наскільки він його розуміє і чи є потреба в удосконаленні знань про
це поняття.
ПРОБЛЕМНИЙ ПІДХІД — обговорення проблемної ситуації.

В основі актуалізації опорних знань є розв’язання проблемної ситуації. Саме ви-
вчення проблемної ситуації допомагає учням зрозуміти, що для її розв’язання потрібні
додаткові дослідження, аналіз інформації, певний теоретичний матеріал. Школяр го-
ворить: «Мені відомо про це…, і про це…, однак цього недостатньо для розв’язання
проблемної ситуації».
Проблемною ситуацією можуть бути:
 демонстрація процесу, явища, дій, що складно пояснити учням до вивчення ново-
го матеріалу (деревина не проводить електричний струм, цукор, розчиняючись
у воді, робить її солодкою тощо);
 словесне пояснення учителем ситуації, що потребує спочатку обговорення, а по-
тім визначення питань для дослідження;
 перегляд відео, розуміння змісту, якого потребує вивчення певного теоретичного
матеріалу;
 свідчення очевидця. Залучення до навчального процесу людини, яка була
очевидцем певних дій, що потребують вивчення. («Я часто буваю в Лондо-
ні, але туманні дні там трапляються дуже рідко. Хоча вважається, що Лон-
дон — це місто туманів».) Учні мають можливість поставити запитання
очевидцеві.
ІГРОВИЙ ПІДХІД — застосування ігрових методів і прийомів.

Під час актуалізації опорних знань доречно використовувати ігрові прийоми.
Це можуть бути міні-змагання — хто швидше виконає певні дії, назве найбільше певних
понять; ділові ігри з глибоким зануренням у проблему; рольові ігри з програванням
певних ситуацій і т. ін.
Наприклад: зробити замовлення у ресторані Нью-Йорку (англійська мова), роз-
повісти іноземному туристові, яку рибу він може спіймати у річках України (географія).
Особливість підходу полягає у створенні спеціальної атмосфери в класі, де ак-
тивність учнів є наслідком залучення до гри. Мета застосування ігрового підходу: під-
готувати учнів до виконання завдань майбутньої діяльності; сприяти проявам ініціативи,
розкутості, упевненості, інтересу та захопленості.
ІЛЮСТРАТИВНИЙ ПІДХІД — використання ілюстративного матеріалу для

обговорення питань.
Основою обговорення питання з учнями є ілюстрації, фотографії, малюнки,
креслення. Учні вивчають зображення і відповідають на питання, що підготував учи-
тель. Доходять висновку, що наявних знань недостатньо, тому необхідно проводи-
ти пошук нової інформації, організовувати дослідження, слухати пояснення вчителя
тощо.
 Історія. Під час розгляду учнями історичної карти учитель цікавиться, чому кор-
дони нашої країни змінилися.
 Трудове навчання. Учні розглядають зображення виробів і намагаються відповісти
на питання, як вони були виготовлені. Запропоновані гіпотези записують і плану-
ють подальшу роботу на уроці з їх підтвердження або спростування.
 Фізика. Урок розпочинається з розглядання електричної схеми, у якій деякі еле-
менти учням поки що не знайомі. Діти визначають, яких знань їм бракує для ро-
зуміння схеми.
 Географія. Учні розглядають фотографії різних гір нашої планети. Учитель просить
визначити, де ці гори знаходяться. Учні визначають особливості гір на кожній
фотографії, записують проаналізовану інформацію і складають план пошуково-
дослідної роботи.
 Література. Учні розглядають ілюстрації з різних літературних творів (казки, істо-
ричні романи, фантастичні повісті, елегії, поеми тощо). Учитель просить з’ясувати,
до яких жанрів належать ці твори. Учні визначають, що їхніх знань про літературні
жанри замало, планують як дослідити це поняття. Також учні мають дізнатися про
зміст проілюстрованих літературних творів. Наприкінці уроку учні повертаються
до ілюстрацій і пояснюють вивчене поняття.
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ПІДХІД — розв’язування інтелектуальних завдань.

Учитель пропонує розв’язати завдання, що потребує від учнів певних знань та
вмінь. Під час розв’язання цього завдання учень розуміє, що у нього ще замало знань
та вмінь, необхідних для його розв’язання. Він визначає, яких саме знань чи вмінь йому
бракує.
 Я ще не вмію обчислювати…
 Я ще не можу виконувати…
 Мені поки що не зрозуміло, як описати…
На основі цієї інформації формулюють тему і завдання уроку. Наприкінці уроку, після
вивчення нового матеріалу, учень знову розв’язує завдання, що було на початку уроку.
ДІАЛОГОВИЙ ПІДХІД — спілкування учителя з учнями.

Діалог — це форма усного обміну висловлюваннями між учителем і учнями, що
складається з питань і відповідей. Важливо, що вчитель не тільки запитує учнів, а та-
кож надає їм можливість ставити запитання. Мета діалогу — обговорення проблеми,
ситуації, події, визначення свого ставлення до них, отримання необхідних відомостей
про діяльність тощо.
Цей підхід не має нічого спільного з опитуванням і традиційною перевіркою
знань.
Результатом діалогу є не тільки розуміння якогось питання, а й усвідомлення зна-
чущості, зацікавленість у вивченні нового матеріалу.
Іде для актуалізаці опорних
знань та життєвого досвіду
Назва
дидактичного Сутність прийому
прийому
Відгадай Учитель називає ознаки,

об’єкт властивості об’єкта і пропонує його відгадати
Учитель демонструє об’єкти і просить учнів

Упізнання
розповісти, що вони про них знають. За результатами
об’єкта
впізнання об’єктів учні роблять висновок
Побудуй Учитель дає можливість розглянути деякі об’єкти

гіпотезу і пропонує побудувати гіпотезу про їхнє призначення
Учитель пропонує поняття, які вивчали

Вивчали —
на попередніх уроках і які ще не вивчали.
не вивчали
Необхідно визначити нові поняття
Назва
прийому
Учні об’єднуються у групи, кожна з яких отримує ви-

Прокоментуй словлення відомої людини за темою уроку. Після об-
вислів говорення група делегує одного учня для публічного
виступу, який розкриває сутність висловлювання
Закінчи Учитель надає речення, які не мають закінчення.

речення Учні мають продовжити речення
Учитель пропонує з’ясувати, що учням відомо

Відгадай
про певні питання. Учні роблять висновок про свої
об’єкт
пізнання з розглянутих питань
Учитель пропонує учням поділитися власним

Мій досвід
досвідом виконання певної діяльності
Назва
прийому
Моя
Учні за допомогою запитань визначають рівень своєї
готовність
готовності до виконання певної діяльності
до роботи
Бліцопиту- Учні надають швидку відповідь

вання на запитання вчителя
Терміноло-
Учитель називає поняття,
гічний
а учні пишуть його визначення
диктант
Учні самостійно надають визначення якогось поняття.

Дай
Учитель створює умови для вільного висловлювання
визначення
учнів, з’ясовує найкращі визначення
Назва
прийому
Спрости Учитель висловлює певну думку.

висловлювання Учням необхідно її спростити
Майстер- Учитель пропонує учням

клас продемонструвати певні вміння
Учитель пропонує проблемну ситуацію.

Я вважаю… Учні висловлюють свою думку, починаючи
речення зі слів: «Я вважаю…»
Прокоментуй Учні розглядають зображення

ілюстрації та надають коментарі
Назва
прийому
Розповідь за Учням пропонують скласти розповідь до

картинкою запропонованих ілюстрацій. Надати назву розповіді
Проблемне Учитель за допомогою проблемного питання

питання організовує обговорення
Знаю — Учні відповідають на запропоновані питання

не знаю і роблять висновок щодо своїх знань з певної теми
Загадкове На слайдах презентації учитель показує запис

слово загадкового слова різними іноземними мовами.
Питання до учнів:
— Що це за слово?
— Як його перекласти?
Учні заповнюють таблицю, мета якої — зацікавити їх
вивченням іноземних мов
Назва
прийому
Пишемо Учитель пропонує учням усім класом написати розпо-

розповідь відь на обрану тему. Кожен учень має придумати й за-
спільно писати на окремому аркуші одне речення з теми роз-
повіді, де можна зазначити: емоційні спогади про об’єкт
розгляду, важливість отриманих результатів, радість від
несподіваних відкриттів тощо. Учитель із речень учнів
складає розповідь, дякує авторам за співпрацю
Що мені Учитель роздає учням таблиці з рефлексивними запи-

відомо? таннями. Вони опрацьовують питання, надають відповіді,
розмірковують над тим, що вони знають, а про що варто
дізнатися, розробляють траєкторію подальших дій
Інтелектуальна Учням пропонують знайти розв’язання

розминка інтелектуальних завдань
Вільний Учням надається можливість вільно висловлювати

мікрофон свої думки щодо певних питань
Íàéâèùèé ð³âåíü íàâ÷àëüíî¿ ñâ³äîìîñò³ ó÷íÿ —
êîëè â³í ñàìîñò³éíî ìîæå âèçíà÷èòè ñâ³é ð³âåíü ãî-
òîâíîñò³ äî óðîêó. Â³í íå ïîòðåáóº ïîñò³éíî¿ óâàãè
ïåäàãîãà, â³í ñàì âèçíà÷àº íåäîë³êè ó ñâî¿õ çíàííÿõ
³ âì³ííÿõ òà ïëàíóº ä³¿ ç ðîçâ’ÿçàííÿ ïðîáëåìè.
Прийом «Мій рівень знань на початку уроку»
Учні за допомогою запитань самостійно визначають рівень своїх знань з певної

теми і доходять висновків, чи є потреба у додатковому розгляді теоретичного матері-
алу, чи її немає.
Чи можна сказати, Чи є потреба у додатковому

Запитання
що я це добре знаю? розгляді теоретичного матеріалу?
Чому…
Яким чином…
Як пояснити…
Учень чесно відповідає на запитання. Він

не почує від учителя невдоволених чи сар-
кастичних висловів на свою адресу у разі
незнання якихось теоретичних положень,
правил, фактів тощо. Учень не переймаєть-
ся низькою оцінкою, тому що він її просто не
отримає. Якщо усунено страх перед оцінкою,
створюється атмосфера непримусового на-
вчання. Учень розуміє що у нього свій темп за-
своєння знань та вмінь, він не порівнює себе
з іншими.
Я можу розширити свій арсенал дидактичних прийомів актуалізації опорних
знань та життєвого досвіду, використовуючи
Я ставлю за мету на етапі актуалізації опорних знань та життєвого досвіду фор-

мувати в учнів
Я хочу запропонувати нові дидактичні прийоми

 Скільки часу потрібно на актуалізацію опорних знань та життєвого досвіду?
Від чого залежить тривалість?
 Якщо учні не засвоїли попередню тему, як бути?
 Як зрозуміти, що актуалізація опорних знань та життєвого досвіду досягла

своєї мети?
Працюючи вчителем інформатики, я зрозумів, що школярі ще до вивчення пев-

них тем дуже багато знають з мого предмета. Я завжди відчуваю тривогу і невпевне-
ність, мені здається, що мій «рейтинг» в очах учнів може стрімко знизитися. Що робити,
якщо учні знають більше за мене? Як краще на початку уроку організувати актуалізацію
опорних знань та життєвого досвіду? Чи можна досвідченість учнів спрямувати в кон-
структивне русло? Допоможіть, будь ласка, порадою! (Повідомлення на сайті «SOS.
Допоможіть молодому вчителеві».)
* * *
Мій батько працює фотографом. Я теж оберу цю професію, коли закінчу школу.
Я із задоволенням допоможу батькові обробляти фотографії в різних комп’ютерних
програмах. Це зовсім нескладно, головне — більше практики. Можна сказати, що
я з комп’ютером на «ти».
Мене дивує наш вчитель інформатики. Чомусь він такий невпевнений! Знаю, що
це недобре, однак ми завжди за допомогою додаткових питань ставимо його у не-
зручне становище. Як він червоніє, немов томат! Очі бігають! Голос тремтить! А вже
наступного уроку він приходить з повною відповіддю на наші питання. Чому він так
боїться визнати, що чогось не знає? Як нам допомогти нашому вчителеві? (Форум у со-
ціальній мережі: «Як допомогти нашим учителям зробити уроки більш цікавими?»)
Мотивація навчальної діяльності
Навіщо потрібен цей етап уроку?

Під поняттям «мотивація» ми розуміємо систему спонукань, що зумовлюють
активність учня і визначають її спрямованість. Мотивація найбільше впливає на діяль-
ність і поведінку учня.
Мотивація стимулює інтерес і бажання займатися певними навчальними діями,
надає сенс процесу навчання. Тільки з мотивованими учнями можна разом визначати
мету навчальної діяльності. Дитину не можна успішно навчати, якщо вона ставиться до
здобуття знань байдуже, без інтересу і не має потреби в них.
Відсутність мотивації до навчання робить учня недієздатним до напруженої інте-
лектуальної діяльності, позбавляє його можливості долати перепони, «закриває» вуха
і очі для осмисленого сприйняття нової інформації.
Учень може думати: навіщо мені докладати зусиль, аби зрозуміти теорему
Піфагора, особливості клімату Австралії, будову атома, вивчити творчість Івана Франка
тощо. Відсутність мотивації до вивчення певної теми уроку призводить до «акту при-
мусу» з боку вчителя. Педагог начебто говорить: «Ви повинні це вивчати — і крап-
ка!», «Я змушу вас це знати, навіть попри ваше небажання», «Просто робіть те, що
вам говорить учитель, інакше пожалкуєте!», «Вас ніхто не запитує про ваші бажання!
Ви зобов’язані!». Однак слід подумати, наскільки ефективний «акт примусу». Як ство-
рити умови для появи в учнів бажання, прагнення і потреби в навчальній діяльності?

Готуючись до уроку, вчитель планує здійснення мотивації учнів. Слід пам’ятати,
що існують зовнішні (самоутвердження, престиж, обов’язок тощо) і внутрішні (потреба
особистості спрямовується на предмет діяльності) мотиви навчання. Якщо зовнішня
мотивація підсилює кількість дій (роботи, результатів), то внутрішня мотивація підсилює
якість. Важливо розуміти, що збільшення кількості нагород, отриманих за привабливі
для індивіда дії, часто призводить до зниження привабливості самих цих дій.
 Формування мотивації навчальної діяльності
На жаль, учитель часто не знаходить шляхів впливу на внутрішні мотиви учня
і формування пізнавального інтересу. Користуючись «владою ставити оцінки», шанта-
жуючи скаргою до батьків і адміністративним впливом на учня, педагог відкрито за-
ймається примусовою діяльністю.
Раніше вважали: якщо учень прийшов до школи, то він зобов’язаний виконувати
всі вимоги вчителя. Вплив на внутрішні мотиви учня і формування пізнавального інтер-
есу відходили на другий план і не розглядалися, як щось важливе. Двигуном навчальної
діяльності учня була суворість учителя (і, на жаль, часто в найгіршому значенні цього
слова), яка могла проявлятися у владі ставити оцінки, шантажуванні скаргою до батьків
і адміністративним впливом на учня.
Сучасний учитель будує свою діяльність на інших принципах, де в центрі процесу
навчання саме учень з його потребами й інтересами.
 Механізм створення негативної мотивації
Школа...
Результат примусової діяльності: негативна мотивація — спонукання, спричинені

усвідомленням можливих неприємностей, негативних наслідків, прогнозуванням по-
карань, можливих за невиконання діяльності або порушення норм, і страхом перед
ними, прагненням їх уникнути.
Значення пізнавальних потреб учнів можна побачити на наступній схемі. Пізна-
вальні потреби пов’язані з поняттям пізнавального інтересу. Інтерес не може з’явитися
без сформованих пізнавальних потреб. Таким чином, для вчителя важливо вплинути на
появу в учнях саме пізнавальних потреб. Це є основою мотивації навчальної діяльності
учнів, що сприяє так званому «потягу до знань». За таких умов ми маємо мотивованого
і цілеспрямованого учня, який розглядає запланований для вивчення новий матеріал
уроку як можливість задовольнити свої пізнавальні потреби.
Якщо такі умови не виконуються і учень не має пізнавальних потреб, то у нього
також відсутній пізнавальний інтерес. Це все призводить до феномену, що можна умов-
но назвати «нудно жити». Навчання обтяжує учня, він не бачить сенсу докладати зусиль
для «здобуття» знань, опановування «нудних предметів», позбавлених «реального життя».
 Значення пізнавальних потреб
Іде щодо мотиваці

навчально діяльності учнів
Комунікативна атака
Метод швидкого залучення учня до навчання; зацікавлення, спонукання подиву,
захоплення через використання ефекту новизни, несподіваності.
Привернути увагу учнів допомагають наступні прийоми:
А) Вербальне звернення
Учитель зацікавлює учнів емоційно забарвленою промовою, цікавим фактом, не-
сподіваним висновком, незвичним порівнянням, неочевидним наочним прикладом
тощо.
 Зараз ви дізнаєтеся, що опанувати дуже складний матеріал на уроці буде не-
можливо, якщо…
 А чи знаєте ви, що…
 Що станеться, якщо я зараз…
 Ви ніколи не замислювалися, що відбудеться після того, як ми…
Б) «Загадкові» об’єкти, предмети, речі

Учитель демонструє об’єкт, який цікавить учнів. Вони ставлять запитання: «Наві-
що він потрібен на нашому уроці?» «Як це пов’язано з темою уроку?» «Що зараз буде
відбуватися?» «Що б усе це означало?».
Наприклад, на уроці історії вчитель показує учням давні монети, на уроці фізкуль-
тури — м’яч з автографами відомих футболістів, на уроці літератури — предмет, яким
користувався головний герой літературного твору.
В) Незвичні дії, рухи, записи на дошці

Учитель привертає увагу учнів діями, що імітують процеси, заплановані для ви-
вчення (наприклад, вивчення броунівського руху, заломлення світла, руху електричних
зарядів), робить на дошці записи і просить учнів допомогти йому їх зрозуміти (формули,
висловлювання, графічні зображення тощо).
Доведення та переконування
Активізація вольових зусиль учня через пояснення: матеріал, що вивчається,

необхідний для життєдіяльності.
Переконання передбачає умисний цілеспрямований вплив учителя на свідомість,
волю і почуття учнів з метою формування у них стимулів, мотивів і бажання займатися
навчальною діяльністю у певному напрямку. Учень отримує вагомі аргументи, факти,
доводи, що спонукають його замислюватися і робити певні висновки.
Сугестія (навіювання)
Метод полягає в опосередкованому формуванні думки про необхідність навчан-
ня через апеляцію до підсвідомості учня.
Навіювання учитель може здійснювати не тільки за допомогою слів, а також
і поглядів, жестів, образів та інших засобів передавання інформації. Слід зазначити,
що у разі навіювання за допомогою мовлення основу становлять не значення слів
і речень, не логічна аргументація, а побудова мовлення, його форма, джерело та су-
путня паравербальна інформація: інтонація, гучність, темп, дикція, образність і т. ін.
Найвідомішим прийомом навіювання є періодичне повторення однієї і тієї са-
мої думки, коли учитель упродовж декількох занять підкреслює важливість здобуття
знань («Без знань таблиці множення ви не зможете досягнути успіху під час вивчення
математики»).
Метод подолання перешкод
Актуалізація розумової діяльності учня через створення спеціальних умов

для виконання завдань.
Учителеві слід урахувати психологічну реакцію учнів на створення перешкод,
зрозуміти, наскільки учні достатньої підготовлені до подолання труднощів.
Метод мотиваційних питань
Питання спонукають учня активно шукати мотивацію до певної діяльності або

констатувати її відсутність. Важливо створити умови, коли учень відкрито висловлює
свою думку. Слід пам’ятати, що відповіді на мотиваційні питання не можуть поділятися
на правильні чи неправильні.
 Варіанти обговорення мотиваційних питань
Використання мотиваційних питань.
Група питань «Акцент на темі уроку»

 Де я зможу застосувати знання, що здобуду на уроці?
 Яка мені користь від уміння?
 Що потрібно робити на уроці, аби навчитися?
 Наскільки тема уроку важлива особисто для мене?
 Чому важливо знати?
 Як зосередитися на темі уроку?
 Наскільки важливо для мене навчитися (дізнатися, зрозуміти, повторити, проана-
лізувати, дослідити)?
Група питань «Звернення уваги на особистість учня»

 Від кого залежить успіх роботи на уроці?
 Яка моя особиста мета на цей урок?
 Як дисципліна на уроці пов’язана з результатами навчальної діяльності?
 Хто відповідальний за результат навчальної діяльності?
 За яких умов я досягну мети уроку?
 Яких умінь та навичок я бажаю набути на цьому уроці?
 Чому я маю досягти мети уроку?
 Що не варто робити на уроці?
 Чому слід бути уважним на уроці?
 Чому я сьогодні старанно працюватиму на уроці?
Група питань «Нагадування про зовнішні мотиви»

 Що від мене очікують батьки?
 Що від мене очікує вчитель?
 Для кого я навчаюся?
Вибір особистої мети на урок. Учитель надає можливість учневі обрати осо-
бисту мету, яка може бути не пов’язана з темою уроку. Цей прийом — увімкнення
механізмів самомотивації, можливість надати свободу учневі, створити комфортну
атмосферу пошуку потреб у знаннях.
Формулювання
Напрям мети Відповідь учня особистих мети
і завдань уроку
Хочу дізнатися…
Хочу зробити…
Бажаю навчитися…
Потрібно розвинути такі
особисті якості…
Хочу довести собі…
Хочу довести іншим…
Діагностика готовності до навчання. З мотивацією до навчання пов’язана го-

товність учня працювати на уроці (емоційна і фізична). Учитель допомагає визначити
рівень готовності працювати на уроці.
 Діагностика рівня готовності працювати на уроці
Дії для поліпшення

Твердження
Відповідь учня рівня готовності
для самоаналізу
працювати на уроці
Я готовий уважно слухати
вчителя
Я готовий самостійно
досліджувати тему «
»
Мені зараз складно
зосередитися на матеріалі,
що ми вивчатимемо
Я готовий працювати
на уроці в повну силу
Я дуже втомився, мені
бракує сил
Я не розумію, навіщо мені
вивчати тему «
»
Дії для поліпшення
Відповідь учня рівня готовності
для самоаналізу
працювати на уроці
Мій висновок
Я повністю готовий до
уроку
Мені потрібен час для
повної готовності до уроку
Я потребую допомоги
вчителя

На своїх уроках я буду застосовувати такі прийоми мотивації навчальної
діяльності
Я планую відмовитися від примусової мотивації таким чином
Я буду застосовувати мотиваційні питання на уроках таким чином
 Чи можливо, щоб усі учні в класі водночас мали мотивацію до певної
навчальної діяльності?
 Що робити, якщо учень не бажає працювати на уроці?
 Чи існують випадки, коли примусова навчальна діяльність виправдана?
 Якими повинні бути співвідношення зовнішньої та внутрішньої мотивації

навчальної діяльності учня?
Кожен день у школі мені нагадує відбування якоїсь повинності, я не належу собі.
Учителі вирішують, що мені робити, коли робити, як робити. Мене ніхто не збирається
питати, чи потрібні мені всі ці формули, правила, історичні дати, фізичні закони, рівняння
тощо. Я не розумію, коли я дав згоду все вирішувати за мене. До першого класу я йшов
з відчуттям відкриття нового, пізнання дивовижного навколишнього світу. Із завмиранням
серця я очікував, як буду роздивлятися географічні мапи, ставити хімічні експерименти,
читати нові книжки, слухати цікаві історичні розповіді, вивчати скелет людини, дискуту-
вати, чи можна жити на Місяці. Щороку моє романтичне ставлення до школи зазнавало
неприємних змін. Щось зламалося у мене всередині. Я почав розуміти, що життя в шко-
лі — це щось неживе, неприродне, несправжнє, існує і життя поза школою — яскраве, за-
ворожуюче, справжнє і цікаве. (Учнівський твір «За що я люблю (або не люблю) школу»)
* * *
Вечір вівторка для мене завжди найважчий, тому що на завтра треба підготува-
тися до проведення шести уроків. Я дуже полюбляю свій предмет та із задоволенням
складаю план-конспект уроку, добираю додатковий матеріал. Мені здається, що я го-
това годинами розповідати дітям за кожною запланованою на завтра темою. Незва-
жаючи на те що засиділася до пізнього часу, зранку я була бадьорою та енергійною.
Перший урок розпочався як завжди.
— Сьогодні ми будемо вивчати мою найулюбленішу тему. Запишіть її, будь
ласка.
Учні занурилися у зошити. Я наперед тішилася підготовленим навчальним мате-
ріалом. «Як мені тільки встигнути все розповісти учням?» — питала я себе, коли учні
переписували з дошки тему уроку до зошитів.
— Насамперед, я хочу вам розповісти про…
— Навіщо нам це вивчати! — прозвучало з останньої парти. — І без цього можна
прожити! Для моєї майбутньої професії це точно буде зайвим!
Я запнулася, кров ударила мені в обличчя. Яка наглість! Невдячні та невиховані
діти! Що вони собі дозволяють! Я подивилася на аркуші паперу, що списувала до глибо-
кої ночі. Скільки часу я витратила на підготовку! Вони вважають, що їм це не потрібно?
Хто вони такі, щоб це вирішувати?
— Кому не потрібно, можуть бути вільними. Вас ніхто силоміць не тримає! Смі-
ливіше! Ви вже, мабуть, такі дорослі, що можете вирішувати, що вам потрібно, а що ні?
Одне за одним учні збирали свої речі та виходили з класу. Дата, класна робота
і порожній клас…
Постановка мети та завдань уроку
Õòî íå çíàº, â ÿêó ãàâàíü ïëèâå,

äëÿ òîãî íåìàº ïîïóòíîãî â³òðó.
Луцій Анней Сенека

Неможливо досягти бажаних результатів навчальної діяльності, якщо постановка
мети і завдань уроку не є окремим етапом уроку. Тільки уявіть, що корабель вийшов
у плавання без будь-якого чіткого пункту призначення. Що на нього чекає? Куди при-
йде такий корабель? А що буде, якщо учень не має мети на певний урок? Яких резуль-
татів його роботи ми можемо очікувати?
Можливо, багато хто вважає, що мету уроку можна повідомити разом з темою
і не варто на цьому акцентувати увагу.
Слід зазначити, що учневі важливо не тільки дізнатися мету та завдання уро-
ку, а також прийняти їх. Прийняти завдання уроку означає не лише надати згоду на
виконання, але й засвідчити, що завдання відповідають його (учнівським) інтересам,
бажанням та прагненням. «Це мої завдання» — каже про них учень, замість традицій-
но відстороненого «завдання, що надав учитель».
Прийняті учнями мета та завдання мотивують їх до навчання і сприяють подолан-
ню труднощів. Діяльність учня на уроці стає цілеспрямованою та усвідомленою, тому
що він чітко розуміє, що саме від нього вимагають.
Також слід зазначити, що категорія мети становить одну з основ людської по-
ведінки.
Ìåòà óðîêó — öå ôîêóñ,

íàâêîëî ÿêîãî îðãàí³çîâóþòü óâåñü óðîê.
А. Бударний
 Важливість постановки мети та завдань уроку
Вимоги до постановки мети та завдань уроку:
 Мета та завдання уроку мають бути:

а) чіткими;
б) ясними;
в) короткими;
г) максимально зрозумілими.
 Завдання уроку мають викликати пізнавальний інтерес.

 Кількість і зміст завдань повинні бути реальними і посильними для учня.
 Не можна робити розрив між рівнем знань учня і рівнем завдань на уроці.
 Завдання уроку сформульовані для учня, а не для вчителя.
Учні ставлять завдання, а вчитель їх коригує.
Приклади:
1 Знання
 Дізнатися …
 Зрозуміти …
2 Уміння та навички
 Навчитися …
 Удосконалити вміння виконувати …
3 Ставлення
 Надати оцінку подіям …
 Визначити своє ставлення до …
Іде щодо постановки

мети та завдань уроку
Якщо у традиційному навчання мету та завдання уроку вчитель доносить
до учнів як факт, з яким слід змиритися, то іншим підходом є співпраця вчителя
й учнів.
Учитель пропонує ознайомитися з темою уроку (в ідеалі ця тема разом була
обрана напередодні) і ставить запитання.
 Як би ви сформулювали завдання уроку, зважаючи на тему уроку?
 Що ви змінили б у запропонованих мною завданнях уроку?
 Чого ви бажаєте навчитися?
 Що необхідно зрозуміти?
 Що від вас очікують на уроці?
Тема уроку може бути об’єктом окремого аналізу учнів. Вони визначають знайомі
та незнайомі слова в темі уроку, на основі проведеного аналізу формулюють завдання
уроку.
Аналіз теми уроку
Об’єкти аналізу Результат аналізу
Незнайомі слова
Знайомі слова
Що будемо вивчати на уроці?
Допомагаючи учням сформулювати завдання уроку, можна використовувати при-

йом «Продовжте речення», де учням надають заготовки-шаблони можливих завдань.
Прийом «Продовжте речення»
Учням пропонують продовжити речення і визначити завдання уроку.

 Потрібно зрозуміти …
 Необхідно навчитися …
 Слід ознайомитися …
 Знайти …
 Проаналізувати …
 Час провести дослідження і визначити …

Я спробую застосувати на практиці такі варіанти організації постановки мети та
завдань уроку, як
Доречно продумати такі способи повідомлення теми уроку, як
Я докладу зусиль, щоб мої учні на уроках підходили до визначення завдань уроку,
таким чином
 Як допомогти учням прийняти завдання уроку?
 Чи потрібно учням записувати у зошиті мету і завдання уроку?
 Що роботи, якщо прийняті учнями завдання уроку відрізняються від заплано-

ваних учителем у конспекті уроку?
У класі, де я працюю вчителем, навчаються різні діти. Марина і Дмитро дуже

сильні учні, вони є учасниками багатьох предметних олімпіад, гордістю нашої школи.
Максим гарно вчиться, старається, однак у нього не все виходить як хотілося. Багато
дітей навчаються досить упевнено. Є і дуже слабкі учні, для них шкільна програма за-
надто складна. Я вже давно зрозумів, що порівнювати дітей не варто. Однак тема уроку
одна на всіх. Як же організувати урок? Я побачив вихід у тому, що учні ставлять перед
собою різні мету і завдання уроку. Спочатку було досить складно винайти методику
організації цього процесу. З часом разом з учнями ми знайшли оптимальний варіант:
на слайді-презентації з переліку завдань вони самостійно обирають ті, що вважають
за потрібне. Я при цьому надаю їм поради, обговорюю складність певних завдань,
заохочую брати на себе «посильну ношу». Як результат, наприкінці уроку учні мають
задоволення від досягнутої мети і виконаних завдань.
Вивчення нового матеріалу

Саме на цьому етапі уроку відбувається процес від незнання до знань, що немож-
ливо без глибокого проникнення в сутність інформації, фактів, подій, явищ, які вивчають
на уроці. Мета вчителя: домогтися повного засвоєння учнями навчального матеріалу.
Осмислення навчального матеріалу — процес розумової діяльності, спрямова-
ний на розкриття істотних ознак, якостей предметів, явищ і процесів та формулювання
теоретичних понять, ідей, законів.
Розуміння — процес, спрямований на виявлення істотних рис, властивостей
і зв’язків предметів, явищ та подій.

Під час організації цього етапу слід ураховувати, що сприйняття учнями нового
матеріалу може бути пасивним і активним. Чим активнішим є сприйняття матеріалу,
тим краще він засвоюється.
Під час пасивного сприйняття навчального матеріалу учень нагадує комору,

в якій дуже багато усього — і корисного, і не корисного: посуд, лижі, зламана мікро-
хвильова піч, книги, одяг тощо. Там немає порядку, тому знайти
щось дуже важко, практично неможливо. Так і учень після па-
сивного навчання зберігає інформацію, якою дуже складно
користуватися. Він часто тільки констатує факт, що це понят-
тя йому знайоме, десь він його чув. Тому багато випускників
шкіл можуть сказати, що вони знають, що існує закон Ома або
теорема Піфагора, однак у їхній «коморі» складно отримати деталь-
нішу інформацію про ці поняття. Така інформація стає вантажем,
від якого небагато користі.
Підходи до викладання нового матеріалу
 Пояснювально-ілюстративний підхід з елементами активізації навчальної діяль-
ності учнів;
 ілюстративно-дослідницький підхід до вивчення нового матеріалу;
 пошуково-дослідницький підхід до вивчення нового матеріалу.
Іде щодо вивчення

нового матеріалу
Робота з визначеннями
Часто під час вивчення нового матеріалу потрібно з’ясувати сутність якогось
поняття. Як організувати вивчення його визначення?
Для «пасивного» сприйняття: послухати, записати, запам’ятати, тобто «визубрити».
Для «активного» сприймання визначення поняття слід заохотити учнів думати,
аналізувати, порівнювати, формулювати питання, шукати на них відповіді.
Прийом «Аналіз визначення»

Під час використання дидактичного прийому «Аналіз визначення» ми про-
понуємо учням спочатку знайти всі ключові слова (тобто аналізуємо текст із ви-
значенням). Якщо серед цих слів будуть незрозумілі, необхідно з’ясувати їхнє
значення і за потреби пошукати додаткову інформацію. На основі аналізу визна-
чення учні формулюють запитання до вчителя або для додаткових самостійних
досліджень.
Шаблони запитань
 Потрібно уточнити, чому…  Яким ще буває…
 Я не зрозумів, яким чином…  Що заважає…
 Як пояснити…  Де знайти…
 Наскільки можливо…  Чи можливо побачити…
 Чому саме так…  Що про це говорить…
 Як сталося, що…  Які приклади існують…
Розгляньте декілька варіантів таблиць для заповнення учнями. Запропонуйте свій
варіант. Як ви бачите організацію цього прийому?
Варіант 1
Ключові слова Питання

Визначення
визначення до вчителя
Варіант 2
Ключові слова Питання для додаткових

Визначення
визначення досліджень
Варіант 3
Питання для уточнення

Відповідь
Визначення розуміння певних слів
учня
і словосполучень
Робота з інформацією
Під час підготовки до уроку ми визначаємо, яку інформацію слід надати учням:
матеріал з підручника, стаття з інтернету, відомості з довідника тощо.
Що з ним робити? Переказати учням? Підготувати розповідь? Пояснити матеріал?
Я говоритиму, а мене всі уважно слухатимуть. Або слід пошукати засоби активнішого
сприйняття навчального матеріалу?
Прийом «Розумію — не розумію»

Учні вивчають запропоновану інформацію і заповнюють спеціальний бланк, у яко-
му визначають, наскільки добре вони розуміють тему, за необхідності ставлять питання
вчителеві.
Учні активно сприймають інформацію, їхня активність має два етапи. На першому
слід надати собі відповідь на запитання: «Мені все зрозуміло?».
Приклад
Надана інформація про особливість руху по колу: якщо за незмінного періоду
обертання збільшити радіус кола, яким рухається тіло, то швидкість руху тіла зросте.
(Фізика)
Учень після уважного вивчення інформації визначає, що йому не все зрозуміло.
— Я не до кінця розумію термін «період обертання».
— Я намагаюся збагнути, чому швидкість руху повинна зростати, і не находжу
пояснень.
У таблиці учень позначає, що інформація йому не зрозуміла. Це дуже важли-
вий крок, тому що він визнає, що варто більше уваги приділити вивченню цієї теми.
Учень усвідомлює, що слід докласти зусиль, аби зрозуміти цю інформацію. Як це
зробити?
Другий етап — формулювання питань до вчителя. Складання питання несе важ-
ливу дидактичну функцію, тому що упорядковує мислення учня та сприяє обробленню
й аналізу інформації.
Учень повідомляє, що йому інформація не зрозуміла. Однак цього не до-
статньо. Учитель просить учня за допомогою питання показати, що саме йому
не зрозуміло.
Питання до вчителя
 Чи є період обертання проміжком часу, чи це відстань,
яку проходить тіло?
Тепер, коли учень сформулював питання,

вчитель (після того, як похвалить дитину за до-
кладені зусилля) пояснює сутність поняття «період
обертання» і пропонує ще раз проаналізувати інформацію.
Учень знову визначає, наскільки ця інформа-
ція є зрозумілою для нього. Тільки після того,
як учень упевнено підтвердить, що все розуміє,
він може ознайомитися з іншою інформацією.
Інформація Розумію / Не розумію Питання до вчителя
Особливість руху по колу: Не розумію. Чи є період обертання

якщо за незмінного пері- Я не розумію термін проміжком часу, чи це від-
оду обертання збільшити «період обертання» стань, яку проходить тіло?
радіус кола, яким рухаєть-
ся тіло, то швидкість руху
тіла зросте
Прийом «Зворотній зв’язок»
Учитель сприяє налагодженню зворотного зв’язку з учнями, реагуючи на їхні за-

питання після заповнення таблиці.
У цьому прийомі — три етапи роботи з інформацією.
На першому етапі учень визначає, наскільки ця інформація для нього нова. Від-
повідає собі на запитання: «Я раніше це вивчав? Може, десь про це читав?» Важливо,
що учень активно сприймає інформацію і повинен відповідально поставити знак «+»
або «–».
Другий етап — визначення можливості пояснити ін-
формацію — показує, наскільки добре учень розуміє цю
інформацію. Дуже часто учень говорить, що розуміє пра-
вило, закон, положення, теорему, однак його знань
замало, щоб пояснити це іншим.
Третій етап — уже знайомі нам питання до вчи-
теля, які ставить учень, визнаючи свою неможливість
пояснити інформацію. Конкретне, чітко сформульоване
питання надає навчальній діяльності учня певну спрямова-
ність із подолання прогалин у розумінні інформації.
Для мене це Можу пояснити

Питання
Інформація нова інформація інформацію
до вчителя
(+ / –) (+ / –)
Прийом «Запам’ятати — записати»
Учню пропонують визначити, що слід запам’ятати з нового матеріалу.
Передбачається, що необхідно опрацювати значний обсяг інформації. Учитель
замість того, аби визначити головні моменти інформації та продиктувати їх під запис,
пропонує учневі самостійно опрацювати його.
Мені слід Мені потрібно

Інформація
запам’ятати записати
Два компоненти оброблення інформації

1 Що потрібно запам’ятати?
Учень читає декілька речень тексту, зупиняється і визначає,
яка інформація потребує запам’ятовування (правило,
формула, пояснення тощо).
2 Що необхідно записати?
Після того як визначені головні моменти тексту, учень продумує
що записати до зошита. Таким чином, на основі самостійного ана-
лізу інформації створюється власний конспект.
Прийом «Осмислення теоретичного матеріалу»

Учитель складає питання до теоретичної інформації. Учневі потрібно надати
відповіді.
Учитель розподіляє текст на невеликі блоки, до кожного з яких формулює пи-
тання. Учень читає текст, відповідає на питання. Бажано, щоб під час роботи з текстом
він міг робити помітки, підкреслювати думки, що дають відповідь на питання вчителя.
Дидактична картка цього прийому може складатися з двох компонентів: з тео-
ретичного матеріалу (де учень може робити помітки) і з питань до цього матеріалу.
Теоретичний матеріал Питання до учнів
Прийом «Робота з інформацією»
Учню пропонують самостійно проаналізувати надану вчителем інформацію, ви-
значити матеріал для запам’ятовування, незрозумілі моменти, сформулювати питання
до вчителя і заповнити таблицю.
Мені слід Питання

Інформація Я не зрозумів
запам’ятати вчителеві
Прийом «Учимося на помилках»
Учень, розглянувши теоретичний матеріал, самостійно виконує практичні завдан-

ня. Учитель виправляє помилки та надає поради.
Розглянутий Виконані Припущені

теоретичний практичні помилки.
матеріал завдання Поради вчителя
Цей прийом спрямовано не тільки на розуміння пев-

ного теоретичного матеріалу. До кожного блоку інфор-
мації надано практичні завдання. Прочитавши декілька
речень теорії, учень має можливість одразу застосу-
вати нові знання на практиці. Третій стовпчик табли-
ці (Припущені помилки. Поради вчителя) заповнює
вчитель.
Перетворення інформації
з одного виду на інший
Перетворюючи інформацію з одного виду на інший, учень заглиблюється у суть

інформації, розглядає її детальніше.
Прийом «Графічне зображення
текстової інформації»
Учитель під час пояснення нового матеріалу пропонує учням виконати графічні
зображення (схеми, креслення, малюнки, інтелект-карти тощо), що допоможуть краще
зрозуміти інформацію.
Інформація Графічне зображення
Прийом «Складання інтелект-карт»
Інтелект-карта — це спосіб опрацювання інформації графічним та візуальним

способами.
Для того щоб скласти інтелект-карту, потрібно:
 обрати поняття, що потребує дослідження і вивчення;
 записати це слово посередині аркуша;
 визначити ключові слова, що мають основне змістовне навантаження;
 слова розміщують на гілках, що відходять від центру до периферії;
 можна додавати ілюстрації, рисунки, ескізи тощо.
Під час складання інтелект-карти учні дотримують таких критеріїв:

 наочність;
 привабливість;
 можливість перегляду;
 можливість запам’ятати інформацію.
Прийом «Опис графічної інформації»

Учням пропонують розглянути і проаналізувати графічні зображення у підручни-
ку, на класній дошці або на екрані монітору. Потрібно написати текст, який би поясню-
вав побачене. Під час складання тексту учневі доводиться заглиблюватися в сутність
певного явища, процесу, поняття, що вивчається.
Графічна інформація Словесна інформація
Прийом «Аналіз ілюстративного матеріалу»
Учні аналізують запропоновані вчителем ілюстрації. Описують їх, визначають

що не зрозуміло та формулюють питання для додаткових досліджень.
Опис Питання
Мені
Ілюстрація ілюстрації для додаткових
не зрозуміло…
учнем досліджень
Пошуково-дослідний підхід до роботи з інформацією

Найвищий рівень активності роботи учнів над новим матеріалом ґрунтується на
пошуковій і дослідній діяльності. Учень отримує тільки напрям пошуку, об’єкт дослі-
дження або проблемні питання, пов’язані з темою уроку. Його завдання: провести до-
слідження, знайти інформацію і проаналізувати її.
Об’єктом дослідження може стати ключове слово з теми уроку. Наприклад: амі-
нокислоти (біологія), сила Ампера (фізика), жанр (література), найменше спільне кратне
(математика), оздоблення виробів з деревини (трудове навчання), соната (мистецтво),
процесор (інформатика).
Прийом «Пошук інформації»

Учитель визначає поняття, що слід зрозуміти. Учні знаходять інформацію про ці по-
няття, визначають що їм не зрозуміло і записують питання для додаткових досліджень.
Інформація Питання, на які

Теоретичне Я не
з підручника, я бажаю знайти
поняття зрозумів
довідників відповідь
Основні етапи
1 Пошукова діяльність. Учень вчиться шукати інформацію з різних джерел. У дру-
гий стовпчик записує всю знайдену інформацію.
2 Аналіз інформації. Учень аналізує інформацію і визначає те, що йому не до кінця
зрозуміло і потребує додаткової уваги.
3 Планування дослідної діяльності. Для проведення дослідження важливо чіт-
ко сформулювати що саме учень хотів би дізнатися, записати питання для
досліджень.
Прийом «Міні-дослідження»
Учитель визначає об’єкти досліджень. Учні з’ясовують, що їм уже відомо про цей
об’єкт і що вони бажають дослідити. Дослідна робота. Учні записують результати про-
веденого дослідження.
Об’єкти Я про нього Я хочу Результат

досліджень знаю дізнатися дослідження
Наприклад, об’єктом дослідження визначено поняття «жанри літератури».

Учень пригадує що йому відомо про жанри літератури: «Мені відомі такі епічні
жанри, як роман, повість, оповідання, казка. Я щось чув про існування драматичних
жанрів: трагедія і драма».
Учень формулює про що він хотів би дізнатися:
1 Уточнити що таке жанри літератури.
2 Дізнатися про жанри літератури, що існують.
Учень проводить дослідження. Знаходить і аналізує потрібну інформацію.
Результат дослідження
— Я знайшов таке визначення: «Жанр — це історично сформований тип худож-
нього твору, що синтезує характерні особливості змісту та форми певного виду творів,
має відносно сталу композиційну будову, яка постійно розвивається та збагачується».
— Я склав перелік літературних жанрів. Епічні: епопея, героїчна поема, роман,
повість, казка, міф, легенда, оповідання, новела, есе. Ліричні: ода, елегія, сонет, пісня.
Драматичні: комедія, трагедія, драма, трагікомедія.
Прийом «Порівняльний аналіз»

Вивчення нового матеріалу ґрунтується на порівняльному аналізі інформації з різ-
них інтернет-ресурсів, наприклад сторінок з «Вікіпедії» різними мовами. Учні вчаться
здобувати знання, аналізуючи інформацію в інтернеті.
Вікіпедія Вікіпедія Вікіпедія Вікіпедія

(англійська (німецька (українська (французька
мова) мова) мова) мова)
Цим прийомом ми навчаємо учнів працювати з інформацією і виходити за рамки

тільки однієї мови. Сучасний учень може знаходити й аналізувати інформацію різними
мовами, робити відповідні висновки. Також цей прийом заохочує учнів знати якомога
більше іноземних мов.
Наприклад, об’єктом вивчення є поняття алгоритм.
Учитель пропонує визначити що поєднує інформацію про поняття «алгоритм»
з різних сторінок «Вікіпедії», а також що в кожному повідомленні є оригінального і за-
слуговує на увагу. Наприклад, учні визначають, що для пояснення об’єкта вивчення
використовують ключове слово інструкція (українська, французька) або управління
(німецька). У варіанті англійської використовують слово specification.
Українська мова. Алгоритм — набір інструкцій, що описують порядок дій ви-
конавця, аби досягти результату розв’язання задачі за скінченну кількість дій; система
правил виконання дискретного процесу, що досягає поставленої мети за скінченний
час.
Англійська мова. Аlgorithm is an unambiguous specification of how to solve
a class of problems. Algorithms can perform calculation, data processing, automate drea
soning, and other tasks.
Французька мова. Un algorithme est une suite finie et non ambiguë d’opérations
ou d’instructions permettant de résoudre une classe de problèmes.
Німецька мова. Ein Algorithmus ist eine eindeutige Handlungsvorschrift zur
Lösung eines Problems oder einer Klasse von Problemen. Algorithmen bestehen aus
endlich vielen, wohldefinierten Einzelschritten. Damit können sie zur Ausführung in
ein Computerprogramm implementiert, aber auch in menschlicher Sprache formuliert
werden. Bei der Problemlösung wird eine bestimmte Eingabe in eine bestimmte
Ausgabe überführt.

Визначити наскільки часто я застосовую засоби активного сприймання мате-
ріалу учнями.
Я планую застосувати такі дидактичні прийоми під час вивчення нового

матеріалу
Переглянути своє ставлення до етапу уроку вивчення нового матеріалу

з позицій
 Що робити, якщо учні не ставлять запитання вчителеві під час вивчення ново-
го матеріалу?
 Як найкраще організувати пошук інформації на уроці?
 Скільки часу учні зможуть активно слухати пояснення нового матеріалу?
 Яку інформацію та якого обсягу вчитель може надиктовувати учням для запису
в робочому зошиті?
 Що робити, якщо різні учні засвоюють різний обсяг інформації?
 Як учинити, коли учні ще не засвоїли попередню тему, а за планом слід роз-

починати вивчати наступну?
 Як реагувати, коли учні знайшли інформацію, про яку я, як учитель, навіть

не чув?
Серед усіх педагогів нашої школи я звернув увагу на учительку з літератури

Ганну Іванівну. І справа не в тому, що вона гарно виглядає (насправді вона про-
сто красуня), у неї якесь особливе ставлення до учнів. Вона ніколи не підвищує
на нас голос (повірте, що це досить рідкісне «явище» в нашій школі!) і ставиться
до нас із повагою (хоча наш клас дуже слабенький, та з дисципліною у нас не все
добре). І це ще не все. Якби ви почули, як вона розповідає, який у неї голос, які
інтонації, яка емоційність! Її хочеться слухати і слухати, слухати і слухати. Уважаєте,
я перебільшую? Поміркуйте самі: раніше я не дуже полюбляв читати книги. Мені
здавалося, що це щось нудне і не цікаве. А зараз я читаю… Федір Михайлович
Достоєвський «Злочин і покарання». Ну як! А книжка складна і дуже товстенна!
І це тільки початок. (У десятому класі життя, можливо, тільки починається!) Я вам
більше скажу, мені Ганна Іванівна допомогла скласти план читання. Ви хоч чули
про Томаса Мана, Германа Гессе, Олдоса Хакслі, Роберта Вальзера, Умберто Еко?
Я, може, взагалі вступатиму на філфак!
* * *
Коли я йду до школи, мама завжди говорить, щоб я чемно поводився й уважно
слухав учительку. Однак, якби ви тільки знали, як мені нудно на уроках.
— Запишіть, запам’ятайте, повторіть…
Почуваюся комп’ютерною програмою. Це просто знущання. Розмовляти — не
можна, вставати — не можна, запитати у товариша — не можна, малювати — тільки
те, що дозволить учителька.
Як я чекаю дзвоника з уроків! Ура! Свобода! Додому!
* * *
Десятки очей учнів пильно дивляться на мене. Ну що, новий матеріал уроку!
— Сьогодні ви дізнаєтеся, чому…
Мені здається, що все йде добре. Підтримую зоровий контакт з класом. Усе свід-
чить про те, що їм цікаво.
…Зараз буде найскладніший момент матеріалу, запланованого на цей урок.
Мої пояснення короткі, мені здається, досить зрозумілі. Руки вже всі в крейді, а до-
шка — у формулах.
Однак, що це? Я починаю втрачати увагу класу. Вася дивиться у вікно — в небі
літають птахи. Діана пише комусь записку. Віка тихенько дістає мобільний. Артур ди-
виться на дошку, однак його думки десь дуже далеко. Соня тримається з останніх сил,
щоб не загубити логіку моїх пояснень.
Що робити? Я відчуваю, як один за одним учні «відключаються». Ще декілька хви-
лин — і я буду розповідати сам собі. У класі чутно невеликий шум.
Треба рятувати становище. Що робити з матеріалом, який ще потрібно викласти
на цьому уроці? Думай, думай, думай… Як повернути увагу учнів?
Треба змінити вид діяльності учнів!
— Хто мріє бути дослідником «таємниць»? Чи є у вас бажання допомогти мені
розгадати одну наукову загадку? Нумо створімо дослідницькі групи! Хто з ким хотів
би працювати?
…Той урок було «врятовано», а я відтоді почав якось інакше дивитися на органі-
зацію вивчення нового матеріалу. Вже потім я сформулював проблему: «Інколи вчителя
буває занадто багато».
Закріплення нового матеріалу
Закріплення — це керована вчителем діяльність учнів, спрямована на остаточне

засвоєння навчального матеріалу.
Мета: встановити міцний зв’язок між щойно набутими новими знаннями і засво-
єними раніше.
Знання схожі на вітрильник, який дуже легко може вас залишити, якщо його на-
дійно не закріпити спеціальною мотузкою.

Закріплення є важливим елементом процесу засвоєння знань. Відомо, що
можна зрозуміти те чи інше явище, осмислити його, але через деякий час уже
відчувати утруднення в його поясненні. Для міцного запам’ятовування необ-
хідне повторне осмислення, а також неодноразове відтворення вивченого
матеріалу.
Особливу роль у закріпленні матеріалу відіграє пам’ять. Розгляньмо основні про-
цеси пам’яті.
 Процеси пам’яті
При запам’ятовуванні учнем встановлюються зв’язки між предметами та явищами.
Доводиться запам’ятовувати і тримати в пам’яті матеріал двох типів: смисловий (по-
нятійний) і фактологічний.
Наприклад, фактологічним матеріалом є історичні дати, правила, формули.
До смислового матеріалу належать пояснення фізичних, хімічних, економічних, техно-
логічних процесів або явищ.
Саме під час смислового запам’ятовування основне значення має процес мислен-
ня. Учень зазвичай прагне зрозуміти те, що вимагається запам’ятати, встановити зв’язок
нового матеріалу зі старим, невідомого — з тим, що вже йому знайоме.
Закріплення знань, умінь і навичок умовно можна поділити на такі основні види:
1 відтворювальне закріплення, коли учні вдруге осмислюють відомий їм навчаль-
ний матеріал і доводять його розуміння до того рівня, коли можуть його пере-
казати, письмово оформити й узагальнити;
2 тренувальне закріплення, коли вміння і навички, сформовані на уроці, удоскона-
люють та зміцнюють;
3 творче закріплення, коли учні не тільки відтворюють і вдосконалюють знання,
уміння і навички, але й розкривають нові сторони питань, які вивчали на уроці.
Одними з ключових слів цього етапу уроку є перевірка засвоєння знань і вияв-
лення розуміння матеріалу, що вивчався. Учитель створює умови, де учень готовий спів-
працювати: відповідати на питання, виконувати завдання, брати участь в обговореннях.
Після виявлення недоліків засвоєння знань учень будує власну траєкторію подальшої
навчальної діяльності. Якщо він не зрозуміє певні поняття, які будуть використовувати-
ся в подальшому, то нудьгуватиме, відволікатиме інших і втратить інтерес до навчання.
Неможливо набути знань без розумових зусиль і праці. З іншого боку, школярі
мають різні можливості для навчання. Декому незручно визнати перед усім класом, що
так і не зрозумів: чим відрізняється катет від гіпотенузи; звідки беруться вільні елек-
трони в електричному струмі; чому почалася Перша світова війна; чим відрізняється
повість від роману; хто такий дизайнер; як виконати множення змішаних чисел тощо.
Тому дуже важливо знайти механізми, коли те, що учень не знає і не розуміє, при-
ймається максимально конструктивно і з розумінням. Чи знайома вам ситуація, коли
учитель питає учнів після пояснення нового матеріалу: «Ви зрозуміли?» Усі відповіда-
ють: «Зрозуміли». Однак насправді більшість із них до кінця так і не збагнули про що
йшлося на уроці.
Звісно, причиною цього явища є пасивність учнів до навчання, небажання спів-
працювати з учителем, недостатня мотивація до здобуття знань, специфічне ставлен-
ня до навчального процесу. Однак слід зауважити, що це вже наслідки дефектив-
ної побудови самого навчання. Навчання, у якому часто замало місця для свободи
учня, його активної позиції, права вибору і впливу на те, що відбувається в класі.
Завдання вчителя полягає у створенні особливої атмосфери навчання, де учень не
відчуває дискомфорту від нерозуміння нового матеріалу, навпаки, він має визначити
що він ще не розуміє, усунути ці прогалини.
Слід пам’ятати, що під час закріплення дуже важливо не зазубрювати вивчений
матеріал, а збагачувати його новими підтвердженнями й аргументами.
Іде щодо закріплення нового матеріалу
Обговорення отриманої інформації

Перевірка і виявлення недоліків на етапі засвоєння нових знань відбувається під
час обговорення якогось питання, ілюстрації, фрагмента відео, креслення, формули
тощо. Учні під час обговорення повертаються до вивченого матеріалу і на основі за-
своєного будують свої відповіді.
Дидактичні
Зміст
прийоми, методи
Учитель пропонує декілька поглядів на певну проблему.

Учні самостійно вирішують, на яку позицію вони при-
Міні-диспут
стануть. Надається можливість кожному висловити свою
думку
Організація відкритого діалогу між учнями з проблематики

«Круглий стіл»
вивченого нового матеріалу
Учитель пропонує проблему для обговорення. Учні в гру-

Дискусія в групах пах обговорюють ситуацію. Розповідають класу про ре-
зультати дискусій у групах
Учні сидять у колі й відповідають на запитання з вивчено-

«Велике коло» го матеріалу. Обговорення триває, поки є охочі вислови-
тися. Учитель узагальнює думки учнів
ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ
Прийом «Пантоміма»
За допомогою тільки міміки, жестів і пластики учні мають показати умовні ситуації,
пов’язані з новою темою уроку.
Приклади:
 Покажіть як працює гідроелектростанція.
 Продемонструйте поняття «пасати».
 Покажіть як розпочалася Перша світова війна 1914 року.
 Покажіть зміст оповідання А. Чехова.
Прийом «Створення шпаргалки»

Учням пропонують розробити дизайн та визначити зміст невеликої шпаргалки
з вивченої на уроці теми.
Створюючи шпаргалки, учень ще раз опрацьовує новий матеріал, ретельно його
аналізує, перетворює його на інший, стисліший, формат. У процесі задіяно мнемонічну
пам’ять.
Учитель надає можливість учневі визначити, які елементи шпаргалки потрібні.
Наприклад:
1 Чи є визначення поняття,
що слід запам’ятати?
 Яке визначення використовувати?
 Чи варто його скоротити?
 Чи можливо якимись графічними зо-
браженнями зашифрувати текстову
інформацію, поняття?
Поняття, що потребує Графічне
графічного зображення зображення
m1 F1 F2 m2
Закон усесвітнього
тяжіння
Ковалентний
зв’язок
2 Чи є необхідність здійснити текстові пояснення?

Оберіть необхідні варіанти.
 Пояснення ключових слів визначення.
 Пояснення графічного зображення.
 Пояснення формули.
 Пояснення процесу, явища, події тощо.
3 Яку форму шпаргалки обрати?

 Шпаргалка «Гармошка». Пишуть на довгому аркуші завширшки близько 5 см.
Складають поперек гармошкою. Перебираючи гармошку, можна знайти потрібну
інформацію.
 Рулон. Варіант «гармошки». На відміну від неї, після запису паперову стрічку не
складають, а туго закручують навколо олівця, ручки. Після цього ручку витягують,
а рулон зберігає свою форму і пружність.
 «Ручка агента 007». Слідів написаного вона не залишає. Написи можна прочитати,
тільки посвітивши ультрафіолетовим ліхтариком.
Прийом «Літературний твір»
Учитель пропонує написати невелике оповідання, нарис, есе тощо, де у художній
формі викладено вивчений матеріал.
Приклади використаних фраз:
 Сьогодні на уроці у нас відбувалося щось неймовірне…
 Ми вивчали…
 Це було дуже цікаво, тому що…
 А в цей час за вікном ми побачили…
 І тут ми дізнались…
 Нам складно було повірити, що…
 Я замислився і зрозумів, чому…
Прийом «Зірка YouTube»

Учням пропонують зняти невелике відео з теми, що вивчали на уроці.
Бланк режисера
Назва відео
Дійові особи
Сюжет
Текстова інформація
Фонова музика
Прийом «Лист другові»
Учням пропонують написати умовний лист другові, у якому йдеться про вивче-
ний на уроці новий матеріал. Пропонують поділитися своїми емоціями, сумнівами
і відкриттями. У листі необхідно підкреслити, чому другові важливо дізнатися певну
Зразок листа
Шановний мій друже
Маю намір написати тобі дуже важливу інформацію. Вона стосується питання
Сьогодні на уроці ми розглядали
і я дізнався, що .
Ти будеш здивований, коли дізнаєшся
Мені було цікаво досліджувати
Тобі обов’язково потрібно знати про
З повагою
ІГРОВІ ПРИЙОМИ
Брейн-ринг
Учнів класу об’єднують у декілька команд. Команди навипередки відповідають на
запитання вчителя.
Учитель використовує запитання з теми уроку, що вимагають міркування і роз-
думів (за столами повинно відбуватися обговорення).
Перед початком гри учням пояснюють правила.
— Час на обговорення і відповідь обмежено (від 20 секунд до 1 хвилини, залежно
від рівня складності питань і часу, запланованого на закріплення вивченого матеріалу).
— За кожну відповідь команда отримує один бал.
— Бій ведеться до трьох (або п’яти) балів.
— Перемагає та команда, яка отримала більше балів.
Команда, яка знає відповідь на питання, подає сигнал і відповідає. Для сигналу
можна використовувати підведену руку капітана, дзвоник або музику на смартфоні.
Прийом «Попрацюй учителем»

Конкурс на краще пояснення вивченого на уроці матеріалу. Учням надають пев-
ної вчительської свободи у використанні дидактичних засобів, прийомів і методів.
Визначають найкращого «вчителя».
Прийом «Найкращий журналіст»

Учням пропонують скласти запитання до вивченого матеріалу. Вони мають бути
змістовними, лаконічними, такими, що спонукають до роздумів. Їх записують на аркушах
і віддають у «прес-центр» (спеціальна група учнів). Запитання по черзі зачитують. Клас
надає відповіді. Прес-центр оцінює якість складеного запитання.
Прийом «Конкурс на краще питання»

Учням пропонують скласти питання з теми уроку. Переможців обирають
за номінаціями:
 Краще питання про…
 Краще питання, у якому…
 Краще питання, де немає…
Прийом «15 секунд»

Суть прийому полягає в тому, щоб за 15 секунд розповісти основні мо-
менти вивченого на уроці матеріалу. Визначають учнів, які надали найповнішу
Прийом «5 речень»
За допомогою 5 речень учні мають розповісти що вони вивчали на уроці.
Прийом «Інтерв’ю»
Учні класу об’єднуються у пари. Розподіляють ролі. Один має бути «спеціаліс-
том» з вивченої теми, а інший — «журналістом». Завдання: взяти інтерв’ю у «спеціаліс-
та». Для цього «журналіст» готує питання за темою уроку. Інтерв’ю можна записати на
диктофон для подальшого визначення кращого «спеціаліста» і кращого «журналіста».
Прийом «Пояснення телефоном»

Імітуючи телефонну розмову, учень має розповісти основні
моменти вивченого на уроці матеріалу.
Приклади завдань:
 Зателефонуй другові, який полюбляє спорт, і розкажи йому, як
побудовано атом (фізика).
 Зателефонуй знайомому, який полюбляє читати вірші, роз-
кажи, яка поезія була на початку ХХ століття (література).
 Зателефонуй бабусі, яка трохи обізнана з комп’ютером, і роз-
кажи їй, якими бувають мови програмування (інформатика).
 Зателефонуй батькам і розкажи, як знайти дріб від числа (математика).
 Зателефонуй дівчині, яка полюбляє подорожі, розкажи їй, що впливає на клімат
Південної Америки (географія).
 Зателефонуй хлопцеві, який сьогодні не зміг прийти до школи, і розкажи йому,
як зробити цікавий виріб з дроту (трудове навчання).
 Зателефонуй до готелю у Парижі та забронюй номер на три доби (іноземна мова).
САМОКОНТРОЛЬ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Прийом «Самоперевірка»
Учитель пропонує провести чесну перевірку знань і заповнити таблицю.
У таблиці учень ставить лише галочки, що є сигналом визначення прогалин у знаннях
після вивчення нового матеріалу. Потім учень записує, що саме йому необхідно повторити.
Приклад
— Щось я не остаточно зрозумів, який алгоритм побудови математичної моделі.
Потрібно ще раз переглянути, що у мене записано у зошиті з цього питання.
Варіанти відповідей
Потрібно повторити
Так
вивчений матеріал
Я знаю, навіщо…
Я знаю, які є…
Я розумію…
Я можу пояснити…
Прийом «Що я запам’ятав і зрозумів»
Учням пропонують заповнити таблицю, де навпроти кожного розглянутого на

уроці поняття учень має визначити, що він запам’ятав та зрозумів.
Поняття Я запам’ятав Я зрозумів
ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ
Прийом «Знайди помилку»
У запропонованому тексті учні мають виправити спеціально допущені помилки.
Прийом «Рецензія на усну відповідь»
Учням пропонують вислухати відповіді однокласників з певних питань та підго-
тувати усну рецензію на них (з урахуванням переваг і недоліків).
Рецензія — це жанр, основу якого становить відгук. Відповідь учня рецензент
розглядає як об’єкт дослідження.
Етапи роботи над рецензією:

 Сприйняття відповіді однокласника.
 Роздуми над почутим.
 Визначення позитивних моментів відповіді.
 Визначення недоліків відповіді однокласника.
 Формулювання висновку, що враховує всі переваги
і недоліки.
 Виступ рецензента перед класом.
Прийом «Продовжте речення»

Учні мають продовжити речення, що розкривають основні положення, які вивча-
лися на уроці. Відповіді перевіряє вчитель або спеціально призначений учень, група.

Я спробую застосувати такі дидактичні прийоми під час закріплення нового
матеріалу…
На своїх уроках я спробую змінити…
Щоб надати учням більше самостійності під час закріплення нового матеріалу,
мені слід…
Хочу розробити…
 Як активізувати розумову діяльність учнів на етапі закріплення нових
знань?
 За яких умов учням можна довірити самостійно перевіряти свій рівень за-
своєння знань?
 Які ігрові технології можна порекомендувати старшокласникам під час закріп-

лення нових знань?
 Скільки часу в плані уроку потрібно на закріплення нових знань? Що слід

урахувати?
 Що робити, якщо більшість класу не зрозуміла новий матеріал уроку?
 Як організувати роботу декількох учнів, яким потрібно додатково попрацювати

над новим матеріалом, тоді як інші учні вже можуть застосовувати нові знання
на практиці?
 Коли можна не планувати закріплення нових знань після вивчення нового

матеріалу?
Друзі з інших шкіл часто кажуть мені, що фізика дуже складний предмет, який
важко вивчити. Я спочатку не міг збагнути, чому вони так уважають.
Тоді я запитав:
— А ви влаштовуєте міні-уроки? Вам учитель таке пропонує?
— Ні. А що це?
— Після розгляду нової теми ми, учні, маємо змогу самотужки провести невелич-
кий фрагмент уроку, де пояснюємо вивчений матеріал. Мій останній урок про отри-
мання зображень за допомогою лінзи був, за словами вчителя і однокласників, просто
чудовим.
— Хіба учень дев’ятого класу може проводити «уроки»? Та в нашому класі ніхто
б так не зміг!
— Спочатку ми теж так уважали. Однак ти не уявляєш, як це цікаво! Я сам
ніколи не думав, що бути вчителем — це настільки захопливо. Під час робо-
ти над темою ти вже міркуєш, як будеш проводити свій урок, продумуєш різ-
ні приклади, демонстрації, питання. Я навіть маю задум після школи вступати до
педагогічного вишу.
Застосування знань, умінь і навичок
Çâ³äêè ä³çíàºøñÿ òè, ùî òàêå äîù,

ïîêè íå âèìîêíåø?
Козьма Прутков
Навіщо потрібен
цей етап уроку?
Дуже важливим для учня є застосування навчального матеріалу на практиці.
Саме на цьому етапі уроку ми можемо показати учням зв’язок теоретичних знань, фор-
мул, правил, положень, інструкцій з реальним життям. Учні можуть пересвідчитися,
як тільки-но здобуті нові знання допомагають у практичних завданнях, проблемних
ситуаціях.
На етапі застосування знань учні можуть отримати радість від результату своєї
діяльності, впевнитися, що вони на правильному шляху, відчути силу знань, проявити
творчість.
Іде щодо застосування знань

Зазвичай учні виконують завдання зі шкільних підручників, зошитів для лабора-
торних робіт, задачників тощо. Як можна активізувати роботу учнів і зробити її цікаві-
шою? Пропонуємо декілька прийомів, що можуть цьому посприяти.
Прийом «Придумай задачу»

Учням пропонують самостійно придумати задачу за темою уроку, що будуть
розв’язувати однокласники.
Прийом «Написання довідника»

Учні створюють довідник з розв’язання проблемних ситуацій, що вивчали на
уроці. Детальніше. З прикладами.
Прийом «Онлайн-трансляція»
Під час проведення експерименту, оголошення результатів творчої роботи учні
влаштовують онлайн-трансляцію у соціальних мережах.
Прийом «Наукові дебати»
Учні розміщують на дошці папери з виконаним завданням. Вивчають і аналізують
підходи, застосовані кожним учнем. Організовують дебати між учнями, які мають різні
точку зору на виконання завдання.
Суть дебатів полягає в тому, що учні висувають свої аргументи і контраргументи
з приводу запропонованого виконання завдання, намагаючись переконати присутніх
у своїй правоті.
Перед дебатами учасники займають місця за таким принципом:
 праворуч — учні, які захищають запропоноване розв’язання завдання;
 ліворуч — учні, які заперечують запропоноване рішення;
 посередині класу — учні, які ще не мають визначеної думки.
Учитель є модератором, надаючи можливість кожній групі учнів висловити свої

думки. Після цього роблять висновки.

Проаналізувати, що з теоретичних знань учні застосовуватимуть на практиці.
Спробую застосувати такі дидактичні прийоми
Слід змінити моє ставлення до
 Наскільки самостійними мають бути учні на етапі застосування знань, умінь
та навичок?
 Як заохотити максимальну кількість учнів брати активну участь на цьому етапі

уроку?
 Як реалізувати право вільного вибору під час застосування знань, умінь та

навичок?
Я часто згадую одного з викладачів нашого університету, який допомагав нам

поглянути з іншого боку на процес навчання.
«Що буде з людиною, яка постійно виконує дії, в яких не бачить сенсу, а якщо
відмовляється їх виконувати, їй погрожують, наказують? Часто саме так почувається
учень під час традиційного навчального процесу.
Уявіть ситуацію, коли господиня сходила на ринок, купила продукти, витратила
час на приготування борщу, а потім виявилося, що борщ нікому не потрібен, його ніхто
їсти не збирався. Його приготовано тільки для того, аби навчитися готувати. Абсурд!
Чому учень повинен відчувати задоволення від навчальних дій,
у яких він не вбачає практичного застосування?»
Уже досить пізно. Я за письмовим сто-
лом, під світлом настільної лампи, пишу
план-конспект уроку на завтра: «На-
ступний етап уроку — застосування
знань, умінь і навичок. Як це найкраще
зробити? Які завдання будуть викону-
вати учні? Будемо «варити непотрібний
борщ» чи ні?
Рефлексія
Ðåôëåêñ³ÿ îçíà÷àº «çâåðíåííÿ íàçàä», «ðîçäóì

ïðî ñâ³é âíóòð³øí³é ñòàí».

Рефлексія надає можливість учневі зрозуміти, як діяти далі, на що звернути ува-
гу, над чим задуматися і що змінити. Це потужний механізм для того, аби самостійно
розібратися: чому в нього погані оцінки, чому немає бажання вчитися, чому вчитель
і батьки не задоволені результатами його роботи. Рефлексія може допомогти учневі
скоригувати індивідуальну траєкторію навчання, змінити власне ставлення до процесу
навчання й здобуття знань.
Рефлексія допомагає учневі:
 оптимізувати роботу на уроці;
 підвищити ефективність навчання;
 оцінити активність роботи на всіх етапах уроку;
 зрозуміти зміст нового матеріалу уроку;
 усвідомити досягнення уроку;
 визначити свій емоційний стан;
 визначити продуктивність роботи на уроці;
 оцінити корисність і цікавість набутих знань та вмінь;
 побачити цінність уроку.

Найскладніше завдання вчителя полягає в тому, аби не перетворити цей етап
уроку на формальний, де учні будуть відповідати те, що хоче чути вчитель, де на-
магатимуться «не видати себе», «не підвести клас», «не засмутити вчителя».
Чесні відповіді: «Мені здається, що я так нічого і не зрозумів з нової теми уроку»,
«Я не навчився виконувати…», «Я не запам’ятав…», «Мені важко дається…» є основою
правильної побудови індивідуальної освітньої траєкторії навчання.
Умови застосування рефлексії

1 Особливо доброзичлива атмосфера на уроці
Учню комфортно на уроці: він не відчуває загрози покарання оцінкою, саркас-
тичного зауваження, насміхання; він може вільно висловлюватися за власним
бажанням.
2 Варіативність застосування методів і прийомів рефлексії

Найкраще, коли учень сам обирає, як йому здійснити рефлексію:
а) усно і публічно (перед класом або в групі);
б) письмово;
в) подумки (розмова із самим собою).
 Види рефлексії на уроці
о н а с т у пного
Д
уроку!
 Методика проведення рефлексії на уроці
Важливо, що під час рефлексії учитель грає тільки роль організатора, а головними
дійовими особами є учні.
Іде щодо рефлексi
НА ПОЧАТКУ УРОКУ
Прийом «Аналіз завдань уроку»

Учні заповнюють таблицю й аналізують завдання уроку.
?
–
Завдання + (хочу
(нічого не
уроку (все зрозуміло) дізнатися
зрозуміло)
детальніше)
НАПРИКІНЦІ УРОКУ
Прийом «Чесна відповідь»

Учні відповідають на питання:
 Чого я навчився?
Знання
 Чи отримував я таку інформацію раніше?
 Про що хотів би дізнатися ще?
 Чи отримую я задоволення від результатів роботи на уроці?
 Що потрібно зробити, аби мати кращі результати?
ня


Що заважало продуктивно працювати?
Чи зможу я використати здобуті знання у житті?
Досягнен
 Яким чином можливо вдосконалювати практичні вміння?
 Наскільки реальні результати збігаються із завданнями уроку?
 Де можна використати набуті знання та вміння?
Прийом «Порівняльний аналіз результатів»
Учні пригадують заплановані на початку уроку завдання та очікувані результати,
порівнюють їх із реальними. Роблять висновки. Обговорюють що слід змінити у своєму
ставленні до навчання, як поліпшити результати.
Результати, які планували Реальні

на початку уроку результати
Прийом «Закінчи речення»
Учитель обирає деякі речення з наведеної таблиці та пропонує учням їх закінчити.

Разом аналізують отримані відповіді та роблять висновки.
 Я запам’ятав…  Я дізнався…
 Я познайомився з…  Було цікаво…
 У мене вийшло…  Було важко…
 Було непросто…  Я виконав завдання…
 Я домігся…  Я зрозумів, що…
 Хотілося б…  Я відчуваю, що…
 Я спробую…  Я отримав…
 Я навчився…  Мене здивувало…
 Урок дав мені для життя…  Мені захотілося…
Прийом «Анкета самоаналізу»
Підкресліть потрібну відповідь
не завжди
На уроці я працював активно пасивно
активно
Власною діяльністю частково
задоволений незадоволений
на уроці я задоволений
занадто
Урок здався мені коротким як завжди
тривалим
За урок я не втомився втомився трохи втомився
не зовсім
Матеріал уроку був для мене зрозумілим незрозумілим
зрозумілим
частково
Мета на уроці була досягнута не досягнута
досягнута
Прийом «Сходинки успіху»
Учні малюють сходи й позначають кожну сходинку так, аби було зрозуміло що
вдалося (велика сходинка), що не зовсім вдалося (маленька сходинка), що зовсім не
вдалося (провал у сходах).
Прийом «Дерево успіху»

Кожен учень малює дерево й оздоблює його листям, на якому написано що саме
розглядалося на уроці. Розфарбовує листочки у певні кольори. Зелений листочок —
усе зробив правильно (все зрозумів), жовтий — зіткнувся з труднощами, червоний —
майже нічого не зрозумів (багато помилок).
Прийом «Мої досягнення»

Учні визначають свої досягнення стосовно кожного об’єкта, питання чи поняття, ви-
вчених на уроці. Також визначають власні недоліки під час засвоєння матеріалу уроку.
Об’єкти вивчення Мої Мені слід ще
на уроці досягнення попрацювати над…
Прийом «Визначення недоліків»
Учитель пропонує учням продовжити речення. Учні не тільки визначають власні

недоліки у роботі на уроці (заповнюють стовпчик «Моя відповідь»), а також плану-
ють дії з подолання визначеного недоліку (заповнюють стовпчик «Я планую змінити»).
Наприклад:
— Мені не вдалося довести подібність трикутників. Я планую повторити озна-
ки подібності трикутників і спробую сформулювати умови, за якими трикутники
подібні.
Недоліки Моя відповідь Я планую…
Мені не вдалося…
Мені було важко…
Я не зміг зробити…
Я не зміг відповісти…
Я зрозумів, що не знаю…
Я зрозумів, що не вмію…
Прийом «Подвійна рефлексія»
Учні спочатку відповідають на рефлексивні питання, а потім коментують їх та ро-

блять загальний висновок.
Коментар учня
Питання Відповідь учня
до своєї відповіді
Прийом «Звернення до вчителя»
Учні оцінюють свою роботу на уроці й готують звернення до вчителя. Заповнюють

спеціальний бланк.
Шановний учителю, щиро дякую за сьогоднішній урок! Маю

бажання поділитися власною оцінкою своєї роботи на уроці.
Сьогодні на уроці я:
 виконував
 досліджував
 вивчав
Мої досягнення
Я вважаю, що заслуговую на оцінку .
Буду вдячний, якщо ви прокоментуєте мою роботу на уроці, висловите свої за-
уваження та поради.
Учень (П І Б)
____________________ (підпис)
Прийом «Порада від учителя»
Учитель формулює поради, які допоможуть краще вчитися.
Шановний учень (Ім’я та прізвище)
Тобі сьогодні на уроці вдалося
Я щиро радію твоїм успіхам під час
виконання
Я маю тобі подякувати за
Будь ласка, зверни додаткову увагу
на питання
Будь ласка, у майбутньому доклади
зусиль для
Будь ласка, намагайся
Будь ласка, не звертай уваги на
Я маю впевненість, що ти можеш
ще краще виконувати
Я щиро сподіваюся, що тобі під силу
Будь ласка, за жодних обставин не здавайся! Пам’ятай, що вчитель завжди
готовий допомогти тобі!

Я хочу додатково дізнатися про рефлексію
Під час планування рефлексії на уроках я буду використовувати такі

прийоми, як
Для організації рефлексії на уроці мені слід ще зрозуміти
 Як зробити рефлексію на уроці неформальною?
 Що робити, якщо учень відмовляється брати участь у рефлексії?
 Як реагувати, якщо учень запевняє, що цей урок був не цікавим і не корисним

для нього?
 Скільки часу необхідно для якісної рефлексії?
 Навіщо потрібна рефлексія на початку уроку? Чим вона відрізняється від реф-
лексії наприкінці уроку?
 Від рефлексії якого типу на уроці більше шкоди, ніж користі?
 На скільки питань рефлексії учень може реально відповісти? Скільки завдань

може виконати?
Від самого початку моєї роботи у школі я звернув увагу, що для учнів звично
обманювати, говорити напівправду. Часто можна почути: «Я не списував!», «Я вчив,
але вже не пам’ятаю», «Ви нам не задавали». Чому вони так учиняють? Я дуже бага-
то думав і зрозумів, що вся брехня заради оцінки, щоб не насварили вчителі, а по-
тім і батьки. Страх штовхає учня до вигадування виправдовувань. З роками ми вже
маємо професійного брехуна. Учень спише контрольну роботу, отримає високу оцін-
ку (яка є незаслуженою) і буде цілком спокійно спати вночі та навіть почуватися
героєм.
Чому після пояснення нового матеріалу, під час рефлексії, учень не може сказати,
що він чогось не зрозумів? Чому на питання «Ви все зрозуміли?» він легко відповідає
«так», хоча це неправда. Як змінити цю ситуацію?
Міні-проекти
на уроці
Ì³í³-ïðîåêò — íàâ÷àëüíèé ïðîåêò, íà âèêîíàííÿ
ÿêîãî â³äâîäèòüñÿ íåáàãàòî ÷àñó.
Пропонуємо звернути увагу на міні-проекти. Технологія проектного навчання

надає можливості створювати зовсім інше навчальне середовище, якому притаманні:
самостійність учнів, їхня активність, проблемність викладання матеріалу, практичність
набутих знань та вмінь.
Організація міні-проектів — це насамперед уникнення штампів і догматів тра-
диційного уроку, змінення ролі вчителя у процесі надання і засвоєння учнями знань.
Якщо у традиційному уроці вчитель тисне на учня і позбавляє його права вибору, то
проектна технологія навчання базується на співпраці учителя з учнями.
 Традиційна роль учителя у навчальному процесі
95 Міні-проекти на уроці
 Учитель і учні під час проектного навчання
учень взаємодіють учень
ть
пр
юю
оп
ац
он
р
івп
ую
ть
сп
учитель
Пошуковий міні-проект
Суть проекту: знайти інформацію про певний об’єкт, явище, подію, поняття.
Ідея: замість того, щоб надати учням інформацію у готовому вигляді, учитель про-
понує знайти її самостійно.
Розгляньмо основні стадії проекту.
1 Обговорення проблемного питання.
Учитель разом з учнями організовує обговорення проблемного питання, після
чого стає зрозумілим, що учням бракує певної інформації.
 Приклади проблемних питань пошукового міні-проекту
Міні-проекти на уроці 96
2 Усвідомлення потреби знайти інформацію.
Учневі надано можливість особисто для себе з’ясувати необхідність подальшої
проектної діяльності.
Я побачу … Я зрозумію …
Я зможу Це мені
пояснити … допоможе …
3 Планування проектної діяльності.

Учні планують подальшу роботу над проектом: вибирають, з ким і де працювати-
муть, визначають кінцевий результат (продукт) проекту.
Самостійно У групі
З однокласником З класом
У парку У бібліотеці
У комп’ютерному
У музеї
класі
На шкільному
У класі
подвір’ї
На спортивному
майданчику
 Очікуваний результат проектної діяльності
Графічне зображення Запис висловлювання

Запис правила
об’єкта певної людини
Список
Запис Запис
об’єктів
формули означення
Описання
Дата події
властивостей
Альбом
Фотографія Відеозапис
ілюстрацій
Уривки
Інструкція Опис об’єкта
текстів
4 Робота з джерелами інформації.
Для пошукового міні-проекту обов’язковою складовою є робота з різними дже-
релами інформації.
Довідники
Шкільний
ЗМІ
підручник
Інтернет- Живі джерела

сайти (люди)
Соціальні
Документи
мережі
Інтернет-
форуми
5 Оформлення результатів міні-проекту.

Оформлення результатів пошукового міні-проекту має відповідати логіці постав-
лених завдань і може бути у формі:
 посту в соціальних мережах;
 статті на сайті;
 запису в зошиті;
 альбому з ілюстраціями;
 листа;
 розв’язання задачі;
 креслення;
 малюнка;
 виконання певних дій;
 повідомлення.
Дослідницький міні-проект
Суть: провести дослідження для того, щоб щось зрозуміти, з’ясувати, розпізнати,
порівняти.
Ідея: учитель замість пояснення нового матеріалу організовує дослідницьку
діяльність учнів.
Основні стадії проекту

1 Створення проблемної ситуації.
Учитель створює умови для обговорення проблемної ситуації, після чого учні
формулюють завдання для дослідницького міні-проекту.
З’ясувати як працює Довести

певний об’єкт твердження
Дізнатися Перевірити
принцип дії гіпотезу
Збагнути Дослідити
причини властивості об’єкта
Визначити проблеми
застосування
2 Усвідомлення потреби виконання дослідницького міні-проекту.

Учень особисто для себе формулює необхідність розробляти дослідницький
міні-проект.

Я зможу
Я обґрунтую…
здійснити…
Мені важливо
зрозуміти,
яким чином
відбувається…
Я доведу Мені потрібно

існування… знати, чому…
3 Планування проектної діяльності.

Учитель звертає увагу учнів на питання, відповідь на які сприяє створенню плану
роботи над проектом.
План роботи
Питання до учнів Відповідь учнів
над проектом
Чи можете ви визначити 1.
об’єкт і предмет дослідження? 2.
Які мета та завдання вашого 3.
дослідження? 4.
…
Чи є у вас гіпотеза досліджен-
ня, яке ви плануєте?
З якими джерелами інформа-
ції плануєте працювати?
Що вам потрібно для здій-
снення дослідження?
Де ви будете проводити до-
слідження?
Які матеріали, пристосуван-
ня, обладнання необхідні для
здійснення дослідження?

4 Проведення досліджень.
Під час проведення учнями досліджень учитель не домінує над цим процесом.
Він надає їм можливість методом проб і помилок самостійно шукати розв’язання про-
блеми дослідження. Якщо учні стикаються з труднощами, учитель тільки спрямовує їх
на певний напрям дослідження.
5 Оформлення результатів дослідницького міні-проекту.

Під час оформлення результатів дослідницького проекту учні насамперед кон-
центрують увагу на поширенні результатів дослідження. Вони продумують відповіді
на питання:
 Кому адресоване моє дослідження?
 Як найкраще донести результати мого дослідницького проекту до найбільшої
кількості людей?
 Чи потрібні для кращого розуміння результатів дослідницького проекту графічні
зображення, графіки, відеозаписи тощо?
Інформаційний міні-проект
Суть проекту: робота з інформацією засобами аналізу.

Ідея: замість того, аби надати власне тлумачення, розуміння певної інформа-
ції, учитель доручає учням самостійно проаналізувати інформацію і зробити власні
висновки.
Основні стадії проекту

1 Отримання інформації для вивчення.
Інформацію для роботи над проектом можна отримати безпосередньо від учите-
ля (у вигляді інформаційних карток, уривків тексту, відібраних публікацій, фотографій,
креслення), також це може бути результат проведеного напередодні пошукового про-
екту учня. Тобто учень має самостійно знайти певну інформацію, що потребує ретель-
ного вивчення, аналізу, систематизації, узагальнення.

2 Формулювання завдань міні-проекту. Планування проектної діяльності.
Знайти
Пояснити…
підтвердження…
Сформулювати
визначення Описати…
поняття…
Зрозуміти… Визначити…
Надати
характеристику…
3 Аналіз отриманої інформації.

Перед початком аналізу важливо оцінити інформацію на її якість. Необхідно пере-
конатися, що вона актуальна та достовірна.
Беручись до аналізу, слід твердо визначити що, як і навіщо будете аналізувати.
До роботи з інформацією завжди потрібно підходити з готовими гіпотезами і чітким
уявленням про те, що ця інформація нам дасть. Аналіз полягає в перевірці гіпотез
і їх подальшому підтвердженні або спростуванні. Під час оброблення інформації важ-
ливо розібратися у взаємозв’язках і побудувати висновки.

Мені потрібна
Питання Відповідь учня допомога вчителя?
(Так/Ні)
Наскільки актуальна
інформація?
Що можна сказати про

достовірність інформації?
Навіщо аналізують
інформацію?
Яку гіпотезу слід

перевірити під час
аналізу інформації?
Чи доцільно буде наочно
представити інформацію
для кращого розуміння?
Які висновки можна
зробити після аналізу
інформації?
4 Оформлення результатів інформаційного міні-проекту.

Результатом інформаційного проекту є зроблені висновки після аналізу інфор-
мації.
Найсучаснішим засобом поширення інформації (результатів проектної діяльнос-
ті) є пост у соціальних мережах. Також слід ураховувати, що для більшості підлітків
це улюблене середовище, де вони проводять багато часу.
Окрім тексту, де розкривається суть зроблених висновків після роботи з інфор-
мацією, учень обирає (або робить) фотографію до цього посту.
Текст висновків зробленого

Фотографія для посту
аналізу інформації

 Механізм інформаційного міні-проекту

Для впровадження міні-проектів на своїх уроках мені потрібно:
 зрозуміти
 змінити
 знайти
 розробити

 Чи зможуть усі учні проводити самостійні дослідження?
 Як навчити дітей аналізувати інформацію?
 Яка презентація результатів проектів буде найбільш цікавою учням?
 Як найкраще організувати роботу з різними джерелами інформації?
 Як організувати обговорення проблемних питань?
 Що робити, якщо учень має потреби виконувати проект?
Це був мій перший виступ на методичному об’єднанні вчителів нашого району.

Поставився я до нього дуже серйозно, прочитав декілька статей, знайшов цікаві думки
у навчальному посібнику, що придбав в інтернеті… Однак мені здавалося, що все це
зовсім не те, що потрібно, якось зверхньо, тобто «ні про що», як у нас кажуть. Може,
у вас у школі теж так буває: в теорії все таке правильно (нові методи, формування
компетентностей, зміни, реформи…), а на практиці зовсім інше. Однак це секрет. Це
ніби наша вчительська таємниця. Помітив, що всім говорити про це якось незручно.
Ну знаєте, сидимо такі з розумним виглядом, обличчя серйозні, слухаємо, киваємо,
погоджуємося. Це ніби роль у нас така. Ну дійсно, хто скаже, що в нього щось погано
виходить?
А ось мені здається, що наша школа нагадує для учнів… в’язницю, де діти відбу-
вають певний термін, а вчителі виконують ролі наглядачів. Гадаєте, занадто? Не згодні?
Будемо вважати, що це моя суб’єктивна думка.
Якось само собою з’явилося питання: чи потрібно вчити учнів думати самостійно?
Усі скажуть «ні»? Ну що ви! Я впевнений, що всі скажуть «так». Пам’ятаєте: обличчя
серйозні, всі кивають…

Чи навчаємо ми учнів самостійно думати? Моя думка — НІ!
Як вважаєте, якою буде реакція колег? Може, так і розпочати свій виступ на ме-
тодичному об’єднанні? Які мої аргументи?
— Ми же за учня все заздалегідь вирішили! «Це правильно, а це ні», «це було
саме таким чином», «він був саме таким», «треба робити тільки як я кажу».
Знайомо?
Однак, може, мене не зрозуміють? Скажуть, навіщо такі розмові? Що ви собі до-
зволяєте? Звідкіля такий розумний взявся? Галасу буде!
…Мабуть, виступлю, як планував спочатку. Все буде «правильно», всі будуть за-
доволені. Пам’ятаєте, у нас же є вчительські таємниці?!

Епілог
ЛИСТИ ДО МОЛОДОГО ВЧИТЕЛЯ
Минають роки, ми змінюємося. Починаємо інакше дивити-

ся на наше минуле. Однак є речі, що зберігаємо і цінуємо все
життя. Для одного вчителя такою цінністю є листи від його
шкільного педагога. Ця людина стала для нашого героя на-
дійною опорою, порадником і справжнім другом. Хоча ці люди
й працювали в різних школах і у різних містах, обмін думками,
добрі слова та влучні коментарі формували педагогічну куль-
туру, бачення професії вчителя, допомогли подолати труднощі,
з якими зіткається кожен, хто обрав цей непростий шлях —
навчати інших.
Дякуємо за згоду обох сторін опублікувати два до-
писи з цього листування. Назви листам надали вже
ми і використали для цього прізвища людей, які стали
ключовими у кожній розповіді.
Епілог 108
Лист 1. «Сергій Рахманінов»
Добрий день, мій колего і дорогий друже! Дуже засмучений твоїми трудноща-
ми у педагогічній діяльності. Обравши професію вчителя, ми завжди будемо відчува-
ти відповідальність за свої слова і вчинки, за дії, на які не наважилися, за помилки,
за малодушність. Зрозумій, без цього неможливо!
Нещадна критика твого відкритого уроку, як я прочитав у твоєму листі, спра-
вила на тебе гнітючу дію. Усі твої педагогічні новаторства отримали вкрай негативну
оцінку, тебе майже ніхто не зрозумів. Те, що ти вважав активністю учнів і проявом
ініціативи, багато хто назвав «балаганом», «базаром» і «заграванням перед школя-
рами». Зрозумій своїх колег, вони просто були не готові сприймати нові педагогічні
підходи, впродовж тривалого часу вони бачили зовсім іншу педагогічну дійсність.
На все потрібен час.
Однак ти ніколи не зневірюйся, продовжуй працювати! Мені твій урок
дуже сподобався, я з превеликим задоволенням прочитав надісланий тобою
план-конспект.
Хотів тобі нагадати про одну молоду людину, яка на своєму життєвому шляху
теж зіткнулася із серйозними труднощами. Це був на той час малознайомий для
публіки композитор Сергій Васильович Рахманінов. Над своєю першою симфонією
він працював по десять годин на добу і покладав на нею великі надії, мріючи, що
ця музика стане його тріумфом. Однак на композитора чекав повний провал, який
він дуже важко переживав. Найближчі три роки Рахманінов нічого не напише, на-
віть вирішить, що бути композитором не його покликання… Але мине небагато
часу, і про Рахманінова дізнається весь світ, його другий концерт для фортепіано
з оркестром підкорить не одну залу. Вже після смерті композитора його першу,
провальну, симфонію будуть виконувати кращі оркестри і диригенти на різних кон-
тентах світу з великим успіхом.
Якщо засмучений і відчуваєш, що немає сил вірити в себе, слухай першу сим-
фонію Рахманінова. Під час прослуховування розмірковуй про життєвий шлях цього
митця. Відчуй, як він переживав, побач його збентеження, розчарування. Нагадай
собі, що він знайшов вихід із цієї ситуації.
Я впевнений, що ти продовжиш шлях шкільного вчителя, тебе не зламають
жодні бурі та незгоди!
109 Епілог
Лист 2. «Герман Гессе»
Мої вітання! Дуже цікаві твої роздуми про роль школи в житті суспільства.
Говориш, що почуваєшся гвинтиком якої гігантської системи. Ти розумієш, що на-
дана тобі цією системою «колія дороги вчительства» занадто вузька і йде зовсім не
туди. Я згадав ранній твір німецького письменника, лауреата Нобелівської премії
Германа Гессе «Під колесом», рекомендую тобі його прочитати. Це тобі допоможе
краще зрозуміти що відбувається.
Наведу тільки один уривок із цього твору:
«І так само як незайманий ліс необхідно насамперед прорідити, очис-
тити, силою приборкати його нестримне зростання, так і школа має зло-
мити все природнє в людині, силою перемогти та приборкати. Завдання її
й полягає в тому, щоб відповідно до схвалених владою принципів зробити лю-
дину корисним членом суспільства, розбудити в неї ті здібності, повний роз-
виток яких згодом вінчає настільки ретельно продумана муштра казарми».
(Переклад Г. І. Табакової)
З нетерпінням чекаю твоїх вражень від читання. Напиши, будь ласка, чому
так усе сталося з головним героєм твору Хансом Гебенратом. Яка роль у цьому
вчителів?
Епілог 110
Для нотаток

Навчальне видання
Серія «Нові формати освіти»
ПЕЛАГЕЙЧЕНКО Микола Леонідович
УРОК ТВОЄЇ МРІЇ:

ПЛАНУЄМО, МОТИВУЄМО,
ПРОВОДИМО
Головний редактор В. І. Садкіна
Відповідальний за видання Ю. М. Афанасенко
Технічний редактор Є. С. Островський
Коректор О. М. Журенко
Підп. до друку 02.12.2019. Формат 84×108/16.

Папір офсет. Гарнітура Мариад Про. Друк
офсет. Ум. друк. арк. 11,76. Зам. № 19‐12/16‐05.
ТОВ «Видавнича група “Основа”».

Україна, 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 66.
Тел. (057) 731-96-34. Е-mail: office1@osnova.com.ua
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 6058 від 01.03.2018 р.
Телефон для замовлення: 0-800-505-212
(Безкоштовно з мобільних та стаціонарних телефонів України)
Надруковано у друкарні ТОВ «ТРІАДА-ПАК»

м. Харків, пров. Сімферопольський, 6. Тел. +38(057)703-12-21
www.triada-pack.com, email: sale@triada.kharkov.ua
ISO 9001:2015 № UA228351, FAMO TRIADA LLC (065445)

Урок твоєї мрії

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Урок твоєї мрії

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Харків

Видавнича група «Основа»

Серія «Нові формати освіти»

© М. Л. Пелагейченко, текст, 2019

 Як мотивувати учнів до навчальної діяльності?

 Як створити умови для вивчення нового матеріалу?

 Як організувати дослідну діяльність учнів?

 Яким чином найкраще закріпити вивчений матеріал?

Автор має переконання, що кожен учитель може отримувати задоволення

На початку створення уроку важливо розуміти сучасні тенденції розвитку освіти,

Учень бере на себе відповідальність за результати власної на-

Свобода вибору учня

Відповідальність не можлива без надання учню певної сво-

Пізнавальна активність учня

Сучасний урок неможливий без використання дидактичних

Учитель створює умови для самостійного набуття знань учнем, до-

Створення умов для власної

Клас, який формується тільки за роком народження учнів, має

Співпраця учителя з учнем

Взаємини між учнем та вчителем мають бути побудова-

Моя співпраця з учнями буде полягати

Створення умов для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії я бачу так

Однією з найважливіших умов створення нового освітнього середовища є надан-

Дискусії з колегами на перерві

 Чи може вчитель, який не почувається вільно,

 Чим відрізняється учитель-традиціоналіст від учителя,

ІСТОРІЇ ДЛЯ РОЗДУМІВ

Дмитро на уроці фізики захоплений як ніколи. Його дуже

На шляху до педагогічної творчості

Питання для роздумів

 Що би ви сказали сучаснику Вінсента Ван Гога, який не вважає його роботи

 Як би ви відреагували на слова музичного критика початку ХІХ століття, що

З чого розпочати розроблення уроку? З творчого замислу! На щастя, бага-

Спробуймо поглянути на тему уроку з різних ракурсів: учитель і учень.

Пропозиції для впровадження

 Обирати теми наступних уроків разом з учнями.

 Залучати учнів до обговорення змісту навчання.

Зверніть увагу на традиційну структуру уроку вивчен-

Безперечно, вона має логіку і доцільність. Можна сказати, що це гармонійна

 Етап мотивації до навчальної діяльності можливий до оголошення теми

Часто назви традиційних етапів не відповідають змісту сучасного уроку. Впрова-

Òåàòð ïî÷èíàºòüñÿ ç â³øàëêè, óðîê ïî÷èíàºòüñÿ

Складові організаційного моменту

Привітання із зарядом позитиву

 Я бажаю вам доброго дня!

 Добрий день, друзі!

 Добрий день, мій улюблений клас!

Привітання іноземною мовою

Прийоми для самоорганізаці

 Я на уроці… (біології, фізики, літератури тощо)

Прийом «Орієнтація в просторі»

Мій план дій

Я ставлю за мету на початку уроку

Я можу здивувати учнів на початку уроку, коли

Дискусії з колегами на перерві

 Як можна використати поетичні фрагменти на початку уроку?

 Як учитель може сприяти самоорганізації учнів?

 Чи можна почати урок з демонстрації?

Помилки інших побачити легше. Сиджу на уроці молодої вчительки. З останньої

Наука розкриває невідоме в Природі,

Починаю співвідносити: Моцарт — улюблений композитор Альберта Ейнштейна.

Ви добре знаєте, що вчителі чекають на канікули не менше за учнів. Напружен-

Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду є фундаментом знань, умінь

Організація етапу уроку