МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

“Затверджено”
на методичному засіданні
кафедри аптечної та
промислової технології ліків

Завідувач кафедри
д.фарм.н., професор Полова Ж. М.

протокол №1 «31» серпня 2020 р.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Навчальна дисципліна Технологія ліків

Модуль № 1
Змістовний модуль № 2
Тема заняття №13 Промислове виробництво очних, вушних та
назальних лікарських форм. Контроль змістового
модулю 2.
Курс 4
Факультет фармацевтичний

УКЛАДАЧІ:
д.фарм.н., професор Полова Ж.М.
асистент Алейник С.Л.

Київ 2020
 1. Актуальність теми:
Серед різноманітного асортименту лікувальних засобів, які
використовує сучасна наукова медицина, лікарські форми для очей посідають
особливе місце, а їх виробництво є предметом окремого розділу
фармацевтичної технології. Це пояснюється як унікальними особливостями
органа зору людини (своєрідність будови і властивостей), так і специфічними
механізмами всмоктування, розподілення та взаємодії лікарських речовин з
різними тканинами та рідинами ока.
Вразливість очних тканин, велика кількість захворювань органів зору
людини (абсцеси повіки та очної ямки, аніома, блефарит, глаукома, трахома,
катаракта і ціла низка інших захворювань) зумовили необхідність створення і
постійного вдосконалювання препаратів, які застосовують в офтальмологічній
практиці.
Не менш важливим є завдання створення простої, зручної, естетичної,
інформативної та економічно-рентабельної упаковки очних лікарських
засобів, яка дозволить упродовж тривалого часу зберігати їх у стерильному й
хімічно незмінному стані, а в момент використання забезпечувати швидкість і
простоту введення
2. Конкретні цілі:
 Знати характеристику очних лікарських форм.
 Оволодіти знаннями щодо фізико-хімічних та біологічних
особливостей очних лікарських форм., пролонгування.
 Основні характеристики лікарських форм для офтальмології.
 Знати методи виготовлення лікарських форм для офтальмології.
 Ознайомитись з обладнанням, що використовують для
виготовлення лікарських форм для офтальмології.
 Контроль якості лікарських форм для офтальмології.
 Блок-схеми виробництва офтальмологічних препаратів.
3. Організація змісту навчального матеріалу
№ з.п. Основні питання теми
 1. Структура очних лікарських форм
1
2. Фізико-хімічні та біологічні особливості створення, пролонгування.
2
3. Основні характеристики лікарських форм для офтальмології,
3
4. Обладнання, що використовують для виготовлення лікарських форм
4 для офтальмології
5. Контроль якості лікарських форм для офтальмології
5
6. Блок-схеми виробництва офтальмологічних препаратів
6
Навчальний матеріал теми викладено у підручнику :
Промислова технологія лікарських засобів: базовий підручник для студ.
вищ. навч. фарм. закладу / Є. В. Гладух, О. А. Рубан., І. В. Сайко та ін. Х. :
НФау : Оригінал, 2016. –632 с.
4. План і організаційна структура навчального заняття з
дисципліни.

№ Ро
Види
№ Етапи заняття Засоби навчання зподіл
контролю
з.п. часу
1 2 3 4 5
1. Підготовчий етап
1Організація заняття Мета заняття
1. Формулювання Актуальність 5
навчальних цілей теми
2Контроль початкового рівня
2. знань, вмінь, навичок
2Основні стадії Фронтальне Контрольні запитання
2.1 технологічного процесу теоретичне 25-30
виробництва очних форм опитування
2Фізико-хімічні та біологічні Індивідуальне Тести II–III рівня
2.2 особливості створення, усне опитування.
пролонгування. Письмове
теоретичне
опитування.

2. Основний етап
Основні характеристики Постійне навчальні ситуаційні
лікарських форм для практичне завдання
офтальмології користування
1
нормативними 10
3.
документами,
практичне
тренування
 Обладнання, що Вирішення навчальні ситуаційні
2використовують для навчальних та завдання
80
4. виготовлення лікарських форм ситуаційних
для офтальмології завдань
Контроль якості лікарських Вирішення ДФУ, Навчальні
3форм для офтальмології навчальних завдання
5. завдань
На основі засвоєних термінів Визначенн ДФУ, Навчальні
4вміти ретроспективно описати я термінів завдання
6. технологію лікарських форм
для офтальмології.
3. Заключний етап
Індивідуальний
1Контроль і корекція рівня
контроль прак- ДФ України 10
7. професійних вмінь і навичок
тичних навичок
2 Контроль
Підведення підсумків заняття
8. результатів Результати навчально–
(теоретичного, практичного,
практичної дослідницької роботи 10
організаційного)
роботи
3Домашнє завдання: Методичні вказівки 5
9. теоретичний матеріал, Орієнтовна карта
індивідуальні завдання до (алгоритм) самостійної
практичного заняття та роботи з літературою
самостійної роботи, навчальна
література (основна і
додаткова)

5. Методика організації навчального процесу на практичному

(семінарському) занятті.
5.1. Підготовчий етап.
5.1.1. Перевірити присутність студентів на занятті.
5.1.2. Підкреслити (розкрити) значення теми заняття для подальшого
вивчення дисципліни і професійної діяльності провізора з метою формування
мотивації для цілеспрямованої навчальної діяльності.
5.1.3. Ознайомити студентів з конкретними цілями та планом заняття.
5.1.4. Провести стандартизований контроль початкового рівня підготовки
студентів.

5.2. Основний етап.

5.2.1. Розбір теоретичних питань при активній участі студентів (усне
опитування та робота біля дошки).
Теоретичні питання:
1. На які групи та за якими ознаками класифікують очні лікарські
препарати?
2. Які вимоги висуває ДФУ до очних лікарських препаратів?
3. Які допоміжні речовини використовують для їхнього виробництва?
4. У чому полягаю особливість виробництва очних крапель за
технологією «Ботлпак»?
5. За якими параметрами контролюють якість очних лікарських
препаратів?
6. Контроль якості очних лікарських згідно з ДФУ?
Зміст теми:
Відповідно до визначення Державної фармакопеї України очні
лікарські засоби — це стерильні рідкі, м'які або тверді препарати,
призначені для нанесення на очне яблуко і (або) кон'юнктиву чи для введення
в кон'юнктивальний мішок. Очні лікарські засоби класифікують таким
чином:
— очні краплі;
— очні примочки;
— очні м'які лікарські засоби;
— очні вставки.
Крім того, до них також належать:
— офтальмологічні ін'єкції:
а) субкон'юнктивальні, які вводять в кон'юнктивальний мішок, звідки
лікарська речовина дифундує через склеру в око;
б) ретробульбарні, які вводять за очне яблуко;
— очні спреї;
— мазі для повік, призначені для застосування на зовнішній
поверхні очної повіки;
— рідини для обробки контактних лінз — стерильні,
зволожувальні і дезінфікувальні водні розчини для зберігання, очищення
та полегшення аплікації контактних лінз або контактних стекол
офтальмологічних приладів, які використовуються для досліджень ока.
На сьогоднішній день вимоги до препаратів, які застосовуються в
офтальмологічній практиці, значно зросли. Сучасні фармацевтичні кодекси,
специфікації різних країн, Державна фармакопея України не роблять суттєвої
різниці між ліками для лікування захворювань очей і парентеральними
препаратами. І ті і інші повинні бути максимально звільненими від
механічних і мікробних забруднень.
Лікарські засоби для очей мають бути: стерильні, стабільні, ізотонічні
(осмолярні або осмоляльні), містити точне дозування лікарської речовини, не
мати видимих неозброєним оком механічних забруднень, деякі повинні мати
пролонговану дію, зручні в застосуванні.
Принцип стерильності та стабільності. Необхідність виготовлення
очних лікарських форм у асептичних умовах зумовлюється тим, що вони
наносяться на кон'юнктиву хворого ока. За нормальних умов слізна рідина
містить особливу антибіотичну речовину — лізоцим (за сучасною
класифікацією ферментів має назву муромідаза), який здатний до лізису
мікроорганізмів, що потрапляють на кон'юнктиву. При більшості захворювань
очей кількість лізоциму в слізній рідині знижується, у результаті чого око
стає недостатньо захищеним від впливу мікроорганізмів, тому застосування
нестерильних ліків може призвести до важких наслідків, іноді навіть до
втрати зору.
Проблеми уникнення мікробного обсіменіння і псування лікарських
засобів для очей пов'язані з тим, що в цих ліках можуть створюватися
сприятливі умови для розмноження мікроорганізмів. Ступінь ризику
обсіменіння ліків залежить від багатьох чинників, таких як: наявність
патогенної мікрофлори у повітрі виробничого приміщення, порушення
режимів стерилізації, умов застосування тощо. Мікробна контамінація
неприпустима не лише з санітарно-гігієнічної точки зору, але й з позиції
збереження хімічної стабільності ліків, оскільки обсіменіння
мікроорганізмами прискорює розкладання лікарських препаратів під дією
бактеріальних ферментів і призводить до їх псування внаслідок різноманітних
реакцій (окиснення, відновлення, полімеризації тощо). У зв'язку з цим умови
проведення технологічного процесу виробництва очних лікарських засобів та
всі підготовчі операції мають бути такими, як і під час приготування інших
стерильних лікарських препаратів.
Особливо зростає роль асептичних умов при виготовленні очних
лікарських засобів, що не підлягають термічній обробці (стерилізації), а також
тих, що містять термолабільні лікарські речовини (спреї, емульсії, суспензії
тощо). При нагріванні в них різко посилюються процеси кристалізації,
флокуляції і коалесценції. Дотримання правил асептики — єдиний спосіб
забезпечення належної якості таких ліків.
На практиці це досягається завдяки тому, що термолабільні речовини в
асептичних умовах розчиняють у попередньо простерилізованому розчиннику
або в основі для мазі в стерильному посуді, додаючи за необхідністю
консерванти і стабілізатори. Для гарантування стерильності деякі розчини
фільтрують через фільтри, здатні затримувати мікроорганізми. Наповнення
первинної тари та закупорювання теж слід проводити в асептичних умовах. Ці
маніпуляції здійснюються в спеціальних блоках, модулях, боксах, де ступінь
чистоти дорівнює класу А або В.
Очні лікарські препарати, що містять термостабільні речовини, готують
у виробничих приміщеннях класу С або Д з обов'язковою стерилізацією
(термічною, газовою або радіаційною).
Лікарські речовини, які застосовуються у складі очних засобів, за
ступенем с т і й к о с т і п і д час с т е р и л і з а ц і ї умовно поділяють на такі
групи, водні розчини яких:
— витримують стерилізацію при температурі 100—120 °С протягом
ЗО хв без додавання стабілізаторів;
— не витримують теплової стерилізації (антибіотики, коларгол,
протаргол, срібла нітрат, дезоксирибонуклеаза, лідаза, трипсин, хімопсин,
етакридин, фізостигмін);
— витримують стерилізацію при температурі 100 °С протягом 15—30
хв із додаванням стабілізаторів і консервантів.
 Додавання консервантів проводиться в тому разі, коли не можна
гарантувати збереження стерильності під час застосування лікарської форми
або тоді, коли запобігти мікробній контамінації іншими засобами неможливо.
Але вибір консерванта має бути науково обґрунтованим і валідованим, щоб не
завдати шкоди хворому та забезпечити високу якість препарату
Принципи ізотонічності та ізогідричності. Ізотонічність — необхідна
умова приготування очних лікарських форм. Відомо, що як гіпертонічні, так і
гіпотонічні розчини погано переносяться хворими. Це пояснюється тим, що
при введенні розчину з великим осмотичним тиском (вище 725,2 кПа) у
результаті різниці тисків вода виділяється з клітин, які контактують з
розчином, що призводить до їх зморщування. Уведення ж розчину з
невеликим осмотичним тиском викликає розбухання клітин, при цьому відбу-
вається розривання клітинної оболонки. В обох випадках ці явища
супроводжуються сильним відчуттям болю. Тому важливим технологічним
завданням є виготовлення очних препаратів, осмотичний тиск яких відповідав
би осмотичному тискові слізної рідини.
Велике значення при застосуванні очних лікарських форм має значення
рН розчину. Середнє значення рН слізної рідини — 7,4. Очні засоби з таким
значенням рН найбільш сприятливі з огляду на сприйманість організмом.
Однак відносно комфортними є також препарати, що мають рН від 5,8 до 9,0.
Очні засоби з іншими значеннями рН викликають сильну сльозотечу,
відчуття печії, різі. Для регулювання значення рН очних крапель
застосовують буферні розчинники (фосфатні, боратно-ацетатні, цитратно-
фосфатні та інші), прагнучи при цьому забезпечити як терапевтич ний ефект,
так і добру сприйманість крапель при інстиляціях.
Застосування буферних розчинників поруч зі збільшенням хімічної
стабільності в ряді випадків сприяє підвищенню терапевтичної активності
лікарських компонентів очних крапель, а також зменшує почуття
дискомфорту в ділянці очного яблука. Виготовлення очних крапель на
буферних розчинниках здійснюється вибором такого буферного розчину,
склад і рН якого максимально забезпечують стабільність лікарської речовини в
лікарській формі. Правильно підібрані розчинники дозволяють регулювати
концентрацію водневих іонів не тільки для стабілізації розчинів, але й для
створення такого значення рН, при якому лікарські речовини виявляють
максимальний терапевтичний ефект.
Принцип пролонгованої дії. Пролонгування дії лікарських речовин
має важливе значення в терапії багатьох захворювань, оскільки забезпечує
стабільну концентрацію активних інгредієнтів на терапевтичному рівні
протягом тривалого часу.
Вимоги, що висуваються до препаратів пролонгованої дії, полягають у
тому, що оптимальний рівень лікарської речовини в них має забезпечуватися
протягом зазначеного часу, його концентрація не повинна піддаватися
значним коливанням у міру вивільнення з лікарської форми, а прийоми, які
використовуються для одержання ефекту пролонгації, мають бути
економічними і не впливати негативно на організм.
Серед способів пролонгування виділяють: використання в'язких
розчинників, додавання до складу біорозчинних полімерних речовин або
розробку нових лікарських форм з регульованою швидкістю вивільнення
діючих речовин.
Для збільшення тривалості дії лікарських речовин в очних краплях
намагалися замінити воду різними маслами: стерильним риб'ячим жиром,
рафінованою олією соняшниковою, однак значного поширення ці розчинники
з різних причин не отримали. Останнім часом для заміни води були
запропоновані біорозчинні полімерні матеріали синтетичного походження,
використання яких для депонування лікарських речовин знімає шкідливі
наслідки, пов'язані з тривалою дією полімерних виробів на організм. У той же
час дослідження біодеструкції цих полімерів в організмі та в змодельованих
середовищах є необхідним етапом на шляху вдосконалювання старих і
створення нових матеріалів, які здатні руйнуватись під впливом чинників
зовнішнього середовища.
Альтернативною формою пролонгованих препаратів для очей є очні
вставки.
 Офтальмологічні лікарські препарати являють собою рідкі (краплі,
ін'єкційні розчини, примочки), м'які (мазі, суспензії, емульсії), тверді (вставки,
присипки, тритураційні таблетки, олівці) та інші лікарські форми.
До даних лікарських форм пред'являють такі ж вимоги, як і до ін'єкційних
розчинів: вони повинні бути максимально очищені від механічних і мікробних
забруднень, мати точну концентрацію лікарських речовин, бути ізотонічними,
стерильними і стабільними, а в окремих випадках мати пролонговану дію і
буферні властивості.
Більшість діючих речовин, що входять до складу препаратів для
офтальмології, володіють лужними властивостями, наприклад, алкалоїди,
місцеві анестетики і деякі антибіотики. Їх офтальмологічна дія визначається
будовою і функціями рогівки, яка найбільш часто контактує з лікарськими
речовинами. Рогівка складається з епітелію і ендотелію, між ними розташована
строма. Епітеліальна тканина проникна для субстанцій гідрофобного характеру,
вільних основ, але є перешкодою для електролітів у формі солей, які добре
проникають через строму.
Фізіологічна область рН слізної рідини, як і рН крові, складає 7,4
(безболісна), область терпимості охоплює рН від 7 до 9.
Експериментально встановлено, що розчини з рН нижче 5,8 і вище 11,4 в
99% випадків викликають подразнення ока.
Для досягнення необхідного значення рН розчинів для очей
застосовуються, в основному, фосфатні, ацетатні та інші буферні розчини.
У кислій області найбільшу буферну ємність має ацетатний буфер, в
лужному − боратний.
Виготовлення очних лікарських засобів здійснюють в асептичних умовах.
Це обумовлено тим, що вони наносяться на кон'юнктиву хворого ока. У нормі
слізна рідина містить лізоцим, що володіє здатністю лізувати мікроорганізми,
що потрапили на кон'юнктиву, проте при очних.
захворюваннях вміст лізоциму (муромідази) в слізній рідині знижується і
око виявляється недостатньо захищеним від впливу мікроорганізмів. У зв'язку з
цим, умови проведення технологічного процесу виробництва і всі підготовчі
операції мають бути такими ж як і у виробництві стерильних лікарських форм.
Серед офтальмологічних лікарських форм найбільшу питому вагу
займають очні краплі, мазі, вставки.
Очні краплі є найбільш простою формою введення лікарських речовин
при діагностиці, профілактиці та лікуванні багатьох захворювань очей.
В якості розчинників для очних крапель використовують воду для
ін'єкцій, стерильні жирні олії (персикову, мигдальну та ін.).
Необхідною умовою для промислового виробництва очних крапель є
стабільність, тому що багатосерійне виробництво вимагає, щоб терміни
придатності очних крапель були досить тривалими.
Для стабілізації очних крапель використовують консерванти, речовини,
що регулюють рН, буферні системи, антиоксиданти.
Нестійкі (в розчинах) препарати можуть випускатися у вигляді сухої
речовини або тритураційних таблеток у флаконах, які розчиняють у воді для
ін'єкцій або іншому стерильному розчиннику перед вживанням.
Гіпертонічні та гіпотонічні водні розчини при інстиляції викликають
дискомфорт і погано переносяться хворими, тому очні краплі потребують
ізотонування. Крім ізотонічності має значення рН розчинів, яке повинне
знаходиться в межах 4,5−9,0.
Біологічна доступність офтальмологічих лікарських засобів в значній мірі
залежить від часу контакту лікарської речовини з тканинами в передрогівковій
ділянці очей. Збільшення часу дії (пролонгування) лікарських речовин дозволяє
зменшити дозу і частоту інстиляцій, нерідко уникнути побічної дії.
Перспективними розчинниками для отримання очних крапель
пролонгованої дії, що збільшують біологічну доступність препаратів є розчини
метилцелюлози, 25% розчин ПЕГ-400, 0,1−0,3% розчини мікробного
полісахариду − аубазідана.
Після розчинення і стабілізації лікарської речовини здійснюється
фільтрування розчину через скляний фільтр.
 Вибір способу термічної стерилізації очних крапель визначається
ступенем стійкості лікарських речовин в розчинах при нагріванні. Найбільш
часто стерилізацію проводять парою під тиском, для розчинів термолабільних
речовин − методом тиндалізації або стерильного фільтрування.
Очні мазі призначають для змазування шкіри і країв повік або для
закладання мазі за нижню повіку в кон'юнктивальний мішок.
Технологія отримання очних мазей здійснюється за стадіями та
операціями, характерними для виробництва звичайних мазей. Однак існують
свої особливості.
Лікарські речовини, не розчинні у мазевій основі, подрібнюють і
просівають через сито з діаметром отворів 0,1 мм. Мазева основа не повинна
мати сторонніх включень і домішок, бути нейтральною, стерильною і легко
розподіляться на слизовій оболонці ока. рН мазі повинно відповідати рН слізної
рідини, інакше виникає сльозотеча і швидке вимивання лікарської речовини.

Навчальні задачі
1.Визначити кількість натрію хлориду, необхідну для приготування 100
мл 2% ізотонічного розчину папаверину гідрохлориду. Ізотонічний еквівалент
папаверину гідрохлориду по натрію хлориду дорівнює 0,1.
2. Складіть робочий пропис очних крапель для отримання 1000 мл 1%
ізотонічного розчину пілокарпіну гідрохлориду. Ізотонічний еквівалент
пілокарпіну гідрохлориду по натрію хлориду дорівнює 0,22.

Приклади розв'язання
1. Приготування 2% ізотонічного розчину папаверину гідрохлориду
необхідно проводити з урахуванням осмотичного тиску розчину:
0,1 – 1
х – 2 х = 0,2 г
Це означає, що 2,0 г папаверину гідрохлориду створять таку ж осмотичну
концентрацію, як і 0,2 г натрію хлориду.
 Для приготування ізотонічного розчину тільки з натрію хлориду його
потрібно було б взяти 0,9 г на 100 мл розчину, але оскільки 2,0 г папаверину
гідрохлориду теж бере участь у створенні осмотичного тиску, то від кількості
натрію хлориду необхідно відняти 0,2 г: (0,9 − 0,2 = 0,7 г).
Робочий пропис:
Папаверину гідрохлориду - 2,0 г
Натрію хлориду - 0,7 г
Води для ін'єкцій - до 100 мл
2. 0,22 − 1,0 г
х − 10,0 г х = 2,2 г
До 1000 мл 1% розчину пілокарпіну гідрохлориду слід додати:
9 г − 2,2 г = 6,8 г натрію хлориду.
Робочий пропис:
Пілокарпіну гідро хлориду - 10,0 г
Натрію хлориду - 6,8 г
Води для ін'єкцій - до 1000 мл

Контрольні задачі
1. Визначити ізотонічну концентрацію розчину натрію броміду за
ізотонічним еквівалентом натрію хлориду (0,62).
2. Визначити кількість натрію хлориду, необхідну для приготування 350
мл 2% ізотонічного розчину папаверину гідрохлориду. Ізотонічний еквівалент
папаверину гідрохлориду за натрію хлоридом дорівнює 0,1.
3. Складіть робочий пропис очних крапель для отримання 1300 мл 1%
ізотонічного розчину пілокарпіну гідрохлориду. Ізотонічний еквівалент
пілокарпіну гідрохлориду за натрію хлоридом дорівнює 0,22.

Лабораторная работа
Завдання №1. Приготування очних крапель розчину сульфацила
натрію
Виробнича рецептура Solutionis Sulfacilli natrii
 Очні краплі сульфацил натрію 30% у флаконах по 5 або 10 мл
Специфікації на вихідну сировину

робочим прописом, г
компонентів згідно з
Маса
№

або мл
Вихідні речовини
#п/ НД Вміст %
та матеріали
п

1 2 3 4 5
1 Сульфацилу ДФ Х, с. 653 99,0 300,0
1. натрію
2 Натрію ДФУ, вип. 1, с. 420 Вміст натрію
2. метабісульфіт ДСТУ 11683-76 бісульфіту в
перерахунку на
SO2 не менше
20,5%
3 Натрій ДФУ, С. 411 до рН 7,7-8,0
3. гідроксид ДГСТ 4328-77
4 Вода для ДФУ, вип. 1, доп. рН 5,0-6,8 до 1 л
4. ін'єкцій 4, с. 385
5 Флакони ДГСТ 107-82-85
5. 1-450-1-НС-2
Специфікація на готову продукцію.
Опис. Прозора безбарвна або зі злегка жовтуватим відтінком рідина. рН
розчину 7,7. Сторонні домішки − сумарний вміст не більше 2%. Стерильність,
прозорість, пірогенність − відповідно до вимог ДФУ.
Зберігання − в захищеному від світла місці.
Термін придатності − 2 роки.
Застосування: чинить антибактеріальну дію.
Короткий опис технології отримання
30% розчину сульфацил натрію у флаконах по 5 або 10 мл
Склад:
Сульфацил натрію - 300,0 г
Натрію метабісульфіт - 5,0 г
Розчин натрію гідроксиду 1 М - до рН 7,7−8,0
Вода для ін'єкцій - до 1 л
Робочий пропис:
 Сульфацил натрію - 30,0 г
Натрію метабісульфіт - 0,5 г
Розчин натрію гідроксиду 1 М - до рН 7,7−8,0
Вода для ін'єкцій - до 100 мл
Приготування. Технологічний процес починають з мийки, сушки і
стерилізації 5 флаконів з нейтрального скла. Зовнішнє миття флаконів
проводять водою демінералізованою душовим методом. Внутрішнє миття
здійснюють вакуумним способом. Сушать і стерилізують флакони в сушильній
шафі при температурі 180−200оС не менше 20 хв.
Гумові пробки кип'ятять при 100оС протягом 1 год, промивають
знесоленої водою і обполіскують свіжоперегнаною водою очищеною до
негативної реакції на іони Сl−, сушать, в закритій ємності передають на
закупорювання флаконів.
Металеві ковпачки також попередньо миють і сушать.
Приготування розчину проводять згідно з робочим прописом. В
асептичних умовах відважують необхідну кількість натрію метабісульфіту,
розчиняють у стерильній мірній ємності в половинній кількості води для
ін'єкцій, додають 1 М розчину натрію гідроксиду до рН 7,7−8,0. Потім
розраховану кількість сульфацил натрію розчиняють при постійному
перемішуванні в розчині натрію метабісульфіту і натрію гідроксиду, після чого
об'єм розчину доводять водою для ін'єкцій до мітки і знову перемішують.
Отриманий розчин коректують за вмістом сульфацил натрію і рН.
Вміст сульфацил натрію в розчині повинен бути 29,0−30,9%. рН розчину
7,5−8,5 (потенціометрично).
Розчин фільтрують через стерильний скляний фільтр з максимальним
розміром пор 0,3 мкм.
Фасування розчину у флакони здійснюють на універсальній розливній
машині з урахуванням норм наповнення.
Флакони закупорюють гумовими пробками і металевими ковпачками, які
обкатують на закаточній машині.
 Флакони стерилізують при температурі 100оС протягом 30 хв, після чого
їх піддають контролю на: норми наповнення; герметичність; відсутність
механічних включень.
Контроль напівпродуктів проводять відповідно до технологічної схеми
виробництва за специфікаціями.
Контроль якості готової продукції − проводять згідно з відповідною НД.
Маркування та упаковка (див. інформаційний матеріал «Приготування
розчинів для ін'єкцій, що не вимагають стабілізації», «Приготування розчинів
для ін'єкцій зі стабілізаторами»).

Завдання № 2. Приготування очних крапель пілокарпіну

гідрохлориду
Виробнича рецептура Solutionis Pilocarpini hydrochloridi
Очні краплі пілокарпіну гідрохлориду 1% в тюбик-крапельницях
Специфікації на вихідну сировину

згідно з робочим
компонентів
Маса
№
Вихідні речовини та Вміст
№ НД
матеріали %
п/п

1 2 3 4 5
1 Пілокарпіну гідрохлорид АНД 42-2969-93 99,0 10,0
1.
2 Кислота борна ДФУ, вип. 1, 99,5 19,0
2. с. 392;
3 Вода для ін'єкцій ДФУ, вип. 1, рН 5,0-6,8 до 1 л
3. доп. 4, с. 385

Специфікація на готову продукцію.

Опис. Прозора безбарвна або злегка опалесцююча рідина. рН розчину
3,5−5,5. Сторонні домішки − сумарний вміст не більше 2%. Стерильність,
прозорість, пірогенність − відповідно до вимог ДФУ.
Зберігання − список А, в прохолодному захищеному від світла місці.
Застосування: міотичний (протиглаукоматозний) засіб.
 Короткий опис технології одержання розчину пілокарпіну
гідрохлориду 1% в тюбик-крапельницях
Склад:
Пілокарпіну гідрохлорид - 10,0 г
Кислота борна - 19,0 г
Вода для ін'єкцій - до 1 л
Робочий пропис:
Пілокарпіну гідрохлорид - 1,0 г
Кислота борна - 1,9 г
Вода для ін'єкцій - до 100 мл
Приготування. Мийку, сушку і стерилізацію 5 флаконів з нейтрального
скла проводять ідентично до завдання № 1.
Приготування розчину проводять згідно з робочим прописом. В
асептичних умовах відважують необхідну кількість кислоти борної, розчиняють
її в невеликій кількості води для ін'єкцій. Потім вносять пілокарпіну
гідрохлорид, вміст ретельно перемішують і доводять об'єм до мітки водою для
ін'єкцій.
Вміст пілокарпіну гідрохлориду повинен бути в межах 0,9−1,1%, кислоти
борної − 1,8−2,0%. рН розчину 3,5−5,0 (визначають потенціометрично).
Фільтрують розчин через стерильний скляний фільтр з максимальним
розміром пор 0,3 мкм.
Розчин розливають у стерильні тюбик-крапельниці по 1,5 мл, герметично
закупорюють тюбик гарячим пресуванням і стерилізують. Потім проводять
контроль на:
норми наповнення;
герметичність;
відсутність сторонніх механічних включень.
Контроль напівпродуктів проводять відповідно до технологічної схеми
виробництва за специфікаціями.
Контроль якості готової продукції − проводять згідно НД.
 Маркування та упаковка (див. інформаційний матеріал «Приготування
розчинів для ін'єкцій, що не вимагають стабілізації», «Приготування розчинів
для ін'єкцій зі стабілізаторами»).

Завдання № 3. Приготування очних крапель пілокарпіну

гідрохлориду з метилцелюлозою
Виробнича рецептура Solutionis Pilocarpini hydrochloridi cum
Мethylcellulosa
Очні краплі пілокарпіну гідрохлориду 1% з метилцелюлозою у флаконах по
10 мл
Специфікації на вихідну сировину і розчинники

згідно з робочим
компонентів
Маса
№
Вихідні речовини та Вміст,
№ НД
матеріали %
п/п

1 2 3 4 5
1 Пілокарпіну гідрохлорид АНД 42-2969-93 99,0 10,0
1.
2 Метилцелюлоза ВФС 42-21-85-83 99,0 5,0
2. водорозчинна ТУ 6-05-1857-78
3 Ніпагін ФС 42-1460-80 97,0 1,0
3.
4 Вода для ін'єкцій ФС 42У-1-1201-01 рН 5,0-6,8 до 1 л
4.
5 Флакони ДГСТ 107-82-85;
5. 1-450-1-НС-2

Специфікація на готову продукцію.

Опис. Прозора безбарвна або злегка опалесцююча рідина. рН розчину
3,5−5,5. Сторонні домішки − сумарний вміст не більше 2%. Стерильність,
прозорість, пірогенність − відповідно до вимог ДФУ.
Зберігання − список А, в прохолодному захищеному від світла місці.
Застосування: міотичний (протиглаукоматозний) засіб пролонгованої дії.
 Короткий опис технології одержання розчину пілокарпіну
гідрохлориду 1% з метилцелюлозою у флаконах по 10 мл
Склад (ФС 42-686-77):
Пілокарпіну гідро хлорид - 10,0 г
Метилцелюлоза водорозчинна - 5,0 г
Ніпагін - 1,0 г
Вода для ін'єкцій - до 1 л
Робочий пропис:
Пілокарпіну гідро хлорид - 1,0 г
Метилцелюлоза водорозчинна - 0,5 г
Ніпагін - 0,1 г
Вода для ін'єкцій - до 100 мл
Приготування. Миття, сушку і стерилізацію 5 флаконів з нейтрального
скла проводять аналогічно до завдання № 1 (див. опис технології 30% розчину
сульфацил натрію).
Підготовку гумових пробок та алюмінієвих ковпачків для закупорювання
флаконів проводять ідентично (див. опис технології 30% розчину сульфацила
натрію).
Згідно робочої прописи в асептичних умовах проводять приготування
0,5% розчину метилцелюлози. Розраховану кількість метилцелюлози заливають
невеликою кількістю води для ін'єкцій, нагрітої до 75−80 оС, і залишають для
набухання на 1−1,5 години. Після закінчення часу набухання ємність з
метилцелюлозою переносять в холодильник на 2−3 години. Профільтрований
розчин метилцелюлози, частково розбавляючи водою для ін'єкцій, кількісно
переносять у стерильну ємність.
Відважують необхідну кількість ніпагіну за робочим прописом і
розчиняють в 0,5% розчині метилцелюлози, потім вводять пілокарпіну
гідрохлорид і доводять об'єм до мітки водою для ін'єкцій. Розчин перемішують
і визначають кількісний вміст пілокарпіну гідрохлориду та рН розчину.
Вміст пілокарпіну гідрохлориду повинен бути в межах 0,9−1,1%. рН
розчину 3,5−5,5 (визначають потенціометрично).
 Отриманий розчин фільтрують через стерильний скляний фільтр з
максимальним розміром пор 0,3 мкм.
Розчин розливають у флакони на універсальній розливній машині,
герметично закупорюють і стерилізують гарячою парою під тиском при 120 оС
протягом 8 хв, після чого їх піддають контролю на:
норми наповнення;
герметичність;
відсутність сторонніх механічних включень.
Контроль напівпродуктів проводять відповідно до технологічної схеми
виробництва за специфікаціями.
Контроль якості готової продукції проводять згідно НД.
Маркування та упаковка (див. опис технології 30% розчину сульфацила
натрію).
Контрольні питання
1. Класифікація очних лікарських форм.
2. Вимоги ДФУ до офтальмологічних лікарських форм.
3. Допоміжні речовини, що використовуються у виробництві очних
лікарських форм.
4. Способи стерилізації очних лікарських форм.
5. Виробництво очних крапель за технологією «Ботлпак».
6. Упаковка очних лікарських форм.
7. Контроль якості очних лікарських форм.

6.2. Оцінити всі види діяльності кожного студента упродовж заняття,

виставити оцінки у журнал обліку відвідувань і успішності студентів.
6.3. Староста групи одночасно заносить оцінки у відомість обліку
успішності і відвідування занять студентів, викладач завіряє їх своїм підписом.
6.4. Інформувати студентів, про тему наступного заняття.
 Література
1. Державна Фармакопея України: в 3 т. / Державне підприємство
«Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». – 2-е
вид., Xарків: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний
центр якості лікарських засобів», 2014. – Т. 2. – 724 с.
2. Державна Фармакопея України: в 3 т. / Державне підприємство
«Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». – 2-е
вид., Xарків: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний
центр якості лікарських засобів», 2014. – Т. 3. – 732 с.
3. Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Український
науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». — 2-е вид. —
Доповнення 1. — Харків: Державне підприємство «Український науковий
фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2016. — 360 с.
4. Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Український
науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». — 2-е вид. —
Доповнення 2. — Харків: Державне підприємство «Український науковий
фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2018. — 336 с.
5. Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Український
науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». — 2-е вид. —
Доповнення 3. — Харків: Державне підприємство «Український науковий
фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2018. — 416 с.
6.Промислова технологія лікарських засобів: базовий підручник для студ.
вищ. навч. фарм. закладу / Є. В. Гладух, О. А. Рубан., І. В. Сайко та ін. Х. :
НФау : Оригінал, 2016. –632 с.
7.Технологія лікарських препаратів промислового виробництва : навч.
посіб.; за ред. проф. Д. І. Дмитрієвського. – Вінниця : Нова книга, 2008. – 280 с.
8.Технологія ліків промислового виробництва : підруч. для студ. вищ.
навч. закл. : в 2-х ч. / В. І. Чуєшов, Є. В. Гладух, І.В. Сайко та ін. – 2-е вид.,
перероб. і доп. – Х. : НФаУ: Оригінал, 2012. – Ч. 1. – 704 с.
9.Практикум з промислової технології лікарських засобів для студентів
спеціальності «Фармація» / за ред. Рубан О. А. – Х.: НФаУ, 2015. – 374 с.
 10. Промислова технологія лікарських засобів. Навчальний посібник
для самостійної роботи студентів: опрацьоване та доповнене. / Сост. О.А.
Рубан, В.Д. Рибачук, Л. М. Хохлова, Ю. С. Маслій та ін. – Х.: НФаУ, 2015. - 120
с.