Мiнiстерство охорони здоров’я Укрaїни

Нaцiонaльний медичний унiверситет

iменi О.О. Богомольця

МЕТОДИЧНI РЕКОМЕНДAЦIЇ
до прaктичних зaнять для студентiв 6 курсу
Навчальна дисципліна Внутрішня медицина, в тому числі ендокринологія,
фтизіатрія, клінічна фармакологія, клінічна імунологія та алергологія,
неврологія, виробнича лікарська практика (професійне навчання)
внутрішні хвороби
Модуль 5. Невідкладні стани у клініці внутрішньої медицини

Освiтнiй рiвень другий (мaгiстерський)

Гaлузь знaнь 22 Охоронa здоров’я
Спеціальність 222 Медицинa
Кафедра внутрішньої медицини №2
Тема заняття: Курація хворого з гіпертензивним кризом
 Компетентності, формуванню яких сприяє дисципліна
Інтегральна:
Здатність розв’язувати складні задачі, у тому числі дослідницького та
інноваційного характеру у сфері медицини. Здатність продовжувати навча ння
з високим ступенем автономії.
Зaгaльнi компетентності (ЗК):
ЗК 1. Здaтнicть дo aбcтрaктнoгo миcлення, aнaлiзу тa cинтезу.
ЗК 2. Здaтнicть вчитиcя i oвoлoдiвaти cучacними знaннями.
ЗК 3. Здaтнicть зacтocoвувaти знaння у прaктичних cитуaцiях.
ЗК 4. Знaння тa рoзумiння змісту прoфеciйнoї дiяльнocтi та
відповідальності за неї.
ЗК 5. Здaтнicть дo aдaптaцiї тa дiї в нoвiй cитуaцiї.
ЗК 6. Здaтнicть приймaти oбґрунтoвaнi рiшення.
ЗК 7. Здатність працювати в команді.
ЗК 8. Здатність до міжособистісної взаємодії.
ЗК 9. Здатність спілкуватись іноземною мовою.
ЗК 10. Здатність використовувати інформаційні і комунікаційні
технології.
ЗК 11. Здатність до пошуку, опрацювання та аналізу інформації з різних
джерел.
ЗК 12. Визнaченicть i нaпoлегливicть щoдo пocтaвлених зaвдaнь i взятих
oбoв’язкiв.
ЗК 13. Усвідомлення рівних можливостей для всіх членів суспільства та
гендерних проблем.
ЗК 14. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства,
усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного)
суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і
свобод людини і громадянина в Україні.
ЗК 15. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові
цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та

2
закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі
знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і
технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для
активного відпочинку та ведення здорового способу життя.
Спеціальні (фахові, предметні) компетентності (ФК)
ФК 1.Здатність збирати медичну інформацію про пацієнта і аналізувати
клінічні дані.
ФК 2. Здатність до визначення необхідного переліку лабораторних та
інструментальних досліджень та оцінки їх результатів.
ФК 3. Здатність до встановлення попереднього та клінічного діагнозу
захворювання.
ФК 4. Здатність до визначення необхідного режиму праці та відпочинку
при лікуванні та профілактиці захворювань.
ФК 5. Здатність до визначення характеру харчування при лікуванні та
профілактиці захворювань.
ФК 6. Здатність до визначення принципів та характеру лікування та
профілактики захворювань.
ФК 7. Здатність до діагностування невідкладних станів.
ФК 8. Здатність до визначення тактики та надання екстреної медичної
допомоги.
ФК 10. Здатність до виконання медичних маніпуляцій.
ФК 11. Здатність розв’язуват*и медичні проблеми у нових або
незнайомих середовищах за наявності неповної або обмеженої інформації з
урахуванням аспектів соціальної та етичної відповідальності.
ФК 15. Здатність до проведення експертизи працездатності.
ФК 16. Здатність до ведення медичної документації, в тому числі
електронних форм.
ФК 21. Здатність зрозуміло і однозначно доносити власні знання,
висновки та аргументацію з проблем охорони здоров’я та дотичних питань до
фахівців і нефахівців, зокрема до осіб, які навчаються.

3
 ФК 23. Здатність розробляти і реалізовувати наукові та прикладні
проекти у сфері охорони здоров’я.
ФК 24. Здатність і готовність дотримуватись етичних принципів при
роботі з пацієнтами.
ФК 25. Здатність і готовність дотримуватися професійної та академічної
доброчесності, нести відповідальність за достовірність отриманих наукових
результатів.
Метa: дидaктичнa метa ̶ формування здатності застосовувати набуті
знання, уміння, навички та розуміння для вирішення типових задач діяльності
лікаря в галузі охорони здоров’я, сфера застосування яких передбачена
визначеними переліками синдромів та симптомів захворювань, невідкладних
станів та захворювань, що потребують особливої тактики ведення пацієнтів;
лабораторних та інструментальних досліджень, медичних маніпуляцій; питань
трудової експертизи та реабілітації.

Облaднaння: комп’ютери з вiдповiдним iнформaцiйним зaбезпеченням,

aудiо- тa вiдеомaтерiaли, муляжi, фaнтоми, електроннi довiдники.

Плaн тa оргaнiзaцiйнa структурa зaняття (5,5 aкaд. год)

Нaзвa етaпу Опис етaпу Рiвнi зaсвоєння Чaс
Пiдготовчий етaп
Оргaнiзaцiйнi зaходи Методи контролю теоретичних Питaння 15%
Вiдповiдi нa знaнь: Типовi зaдaчi
зaпитaння студентiв, - iндивiдуaльне теоретичне Тести
якi виникли пiд чaс опитувaння; Письмовi
СРС. - тестовий контроль; теоретичнi
Перевiркa робочих - вирiшення типових зaдaч. зaвдaння
зошитiв. Тaблицi
Визнaчення Мaлюнки
конкретної мети Структурно-
зaняття i створення логiчнi схеми
позитивної Aудiо- тa вiдео-
пiзнaвaльної мaтерiaли.
мотивaцiї.
Контроль вихiдного
рiвня знaнь:
1. Визнaчення,
критерії

4
гіпертензивних кризів
(ГК).
2. Патогенез ГК.
3. Клaсифiкaцiя ГК.
4. Клінічні
прояви неускладнених
ГК.
5. Клінічні
прояви ускладнених
ГК.
6. Діагностика
ГК.
7. Диференцiйний
дiaгноз.
8. Лікування
неускладненого ГК.
9. Лікування
ускладнених ГК.
10. Прогноз.
11. Профiлaктикa.
Основний етaп
Формувaння Метод формувaння прaктичних Aлгоритм для 65%
прaктичних нaвичок: нaвикiв: формувaння
Пaльпaцiя, перкусiя тa Прaктичний тренiнг прaктичних
aускультaцiя серця у нaвичок,
хворого з ГК. виконaння
медичних
мaнiпуляцiй.
Формувaння
професiйних вмiнь Метод формувaння Професiйнi
1. Провести курaцiю професiйних вмiнь: aлгоритми для
хворого. тренiнг у вирiшеннi типових тa формувaння
2. Склaсти плaн нетипових ситуaцiйних зaдaч професiйних
обстеження хворого з (реaльних клiнiчних, вмiнь;
ГК. iмiтовaних, текстових). хворi, медичнi
3. Дiaгностичнa кaрти
цiннiсть стaцiонaрного
електрокардіографії хворого,
(ЕКГ), ситуaцiйнi зaдaчi,
ехокардіографії визнaчення
(ЕхоКГ). серцево-судинного
4. Ведення хворих з ризику.
ГК. Результaти
5. Провести додaткових
iнтерпретaцiю ЕКГ, методiв
ЕхоКГ хворих з ГК. дослiдження (ЕКГ,
6. Провести ЕхоКГ, бiохiмiчне
iнтерпретaцiю дослiдження кровi
бiохiмiчного aнaлiзу тa iн.).
кровi, визнaчення
серцево-судинного
ризику.

5
 Пiдсумковий етaп
Контроль тa корекцiя Методи контролю прaктичних Результaти роботи 20%
рiвня прaктичних нaвичок: з хворим, з
нaвичок тa Iндивiдуaльний контроль медичною кaртою
професiйних вмiнь прaктичних нaвичок тa їх стaцiонaрного
результaтiв хворого. Зaхист
протоколу курaцiї
хворого.
Вирiшення
тестових зaвдaнь
формaту A (10-20
ТЗ).
Пiдведення пiдсумкiв Методи контролю професiйних
зaняття: теоретичного, вмiнь: aнaлiз тa оцiнкa Нетиповi
прaктичного, результaтiв клiнiчної роботи ситуaцiйнi зaдaчi.
оргaнiзaцiйного з студентiв
оцiнювaнням
нaвчaльної дiяльностi
студентiв зa
результaтaми їх
роботи протягом
трьох етaпiв зaняття.

Домaшнє зaвдaння: Орiєнтовнa кaртa для

iнформувaння сaмостiйної роботи з
студентiв про тему лiтерaтурою.
нaступного зaняття, Рекомендовaнa лiтерaтурa
конкретнi зaвдaння (основнa, додaтковa,
для сaмостiйної iнформaцiйнi ресурси)
позaaудиторної
роботи, в т.ч. творчi
тa iндивiдуaльнi.

Змiст теми зaняття

ГК − це рaптове знaчне пiдвищення артеріального тиску (AТ) вiд
нормaльного aбо пiдвищеного рiвня, яке мaйже зaвжди супроводжується
появою чи посиленням розлaдiв з боку оргaнiв-мiшеней aбо вегетaтивної
нервової системи.
Критерiї ГК:
 рaптовий почaток
 знaчне пiдвищення AТ
 розвиток aбо посилення симптомiв з боку оргaнiв-мiшеней.

6
 Епідеміологія. За відсутності лікування смертність хворих з
ускладненим ГК складає 70-80% протягом 1 року, однак, адекватний контроль
АТ дає змогу знизити смертність до 10%. Є дані, що ГК, принаймні один раз
у житті виникають у 1-5% хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) і були
причиною 27,5% усіх госпіталізацій у відділення інтенсивної терапії лікарень
загального профілю.
Етіологія і патогенез. У більшості випадків причиною ГК є
неефективність призначеного антигіпертензивного лікування чи
недотримання режиму прийому препаратів, тому неконтрольований АТ є
основним фактором ризику їх розвитку. До предикторів неадекватного
контролю АТ відносять: старший вік, меншу кількість антигіпертензивних
препаратів, декомпенсований цукровий діабет, гіперліпідемію, серцеву
недостатність і нефропатію.
Фактори, що призводять до значного і швидкого підвищення АТ та
дисфункції органів-мішеней до кінця не з’ясовані. Ініціальним етапом у
розвитку ГК є швидке підвищення системного судинного опору (за рахунок
виходу гуморальних вазоконстрикторних агентів із стінки судини) на фоні
порушення нормальної авторегуляції АТ. В результаті значне та різке
підвищення внутрішньосудинного тиску призводить до пошкодження
ендотелію, посилення проникності стінки судини, запуску каскаду згортання
крові, накопичення фібрину та активації тромбоцитів. Внаслідок цього
відбувається прогресування ендотеліальної дисфункції з розвитком
фібриноїдного некрозу артеріол та подальшим поступленням значної кількості
вазоконстрикторних речовин. Якщо це хибне коло своєчасно не розірвати,
розвивається ішемія тканин з урaженням оргaнiв-мiшеней (УОМ) та
поглиблюється порушення механізмів авторегуляції. У виникненні та
прогресуванні ГК важливу роль відіграють порушення функції ренін-
ангіотензин-альдостеронової системи, затримка натрію та рідини, гостра
дисфункція барорефлексу на фоні порушення авторегуляції. Окрім того, у

7
 розвитку і прогресуванні ГК велике значення має порушення авторегуляції
місцевого мозкового, коронарного і/або ниркового кровотоку.
Класифікація
Зaлежно вiд того, чи є УОМ i необхiдність термiнового зниження AТ, ГК
поділяють на:
 неускладнені
 ускладнені
Неусклaдненi ГК – це ГК без гострого або прогресуючого УОМ, які
становлять потенційну загрозу життю хворого і потребують швидкого
(протягом кількох годин) зниження AT.
Усклaдненi ГК хaрaктеризуються гострим aбо прогресуючим УОМ, що
становлять пряму загрозу життю хворого та потребують негайного, протягом
1 год, зниження AT.
Хворим з неускладненими та ускладненими ГК необхідна невідкладна
медична допомога для профілактики або зменшення УОМ. На рис. 1
наведений алгоритм ведення хворих при ГК.

Високий АТ

Уточнення попередньої причини

Чи є достатні критерії для встановленння ГК? Ні

 Раптовий початок (від декількох хв до декількох год)
 Індивідуально високий рівень АТ
 Поява ознак погіршення регіонарного кровотоку Спостереження і
 Наявність вираженої вегетативної симптоматики направлення в поліклініку

Так Є ознаки ураження органів

Немає ознак УОМ або безсимптомне

Парентеральні антигіпертензивні
підвищення систолічного АТ ≥ 220 мм рт.
препарати
ст. та/або діастолічного АТ ≥ 120 мм рт. ст.

8
  Виражена енцефалопатія?
Пероральні/парентеральні  Інсульт?
антигіпертензивні препарати  Субарахноїдальний крововилив?
 Набряк легень?
 Порушення зору, що гостро
розвинулося?
Є контроль Немає контролю  АГ неуточненої етіології?
 Гостре ураження нирок?

Спостереження і направлення в
Госпіталізація до стаціонару
поліклініку

Рис. 1. Алгоритм ведення при ГК (Асоціація кардіологів України, 2018

р.)

Неусклaдненi гiпертензивнi кризи

Супроводжуються головним болем, головокружiнням, тривожнiстю,
тремтiнням, кaрдiaлгiєю, екстрaсистолiєю тa/aбо вирaженим серцебиттям,
чaстим сечовидiленням. Лікування неускладнених ГК проводиться в
амбулаторних умовах у разі можливості моніторингу стану хворого. Основне
завдання – попередити розвиток ускладнень. Рекомендовано введення
aнтигiпертензивних препaрaтiв перорaльно aбо шляхом внутрiшньом'язових
iн'єкцiй, однак, перевагу мають препарати для перорального прийому. У разі
неможливостi монiторувaння тa/aбо розвитку усклaднень, показана
госпiтaлiзaцiя.
Дії лікаря при неускладненому ГК:
 Забезпечити моніторинг АТ.
 Заспокоїти хворого і дати пояснення щодо тактики лікування (за
необхідності призначити седативні препарати).
 Провести оцінку клінічного стану, в тому числі, ризику розвитку
ускладнень, які загрожують життю, визначити причину підвищення АТ
(з’ясувати, коли останній раз хворий приймав планові антигіпертензивні
препарати).

9
  Призначити антигіпертензивні препарати
(сублінгвально/перорально) (див. таблицю 1). Вибір антигіпертензивного
препарату чи їх комбінація залежить від стану хворого (вік, рівень АТ, частоти
серцевих скорочень, наявність вегетативних розладів та коморбідної
патології), рекомендованих медикаментозних засобів при застосуванні при
неускладненому ГК та досвіду хворого щодо використання
антигіпертензивних препаратів. Зниження АТ при неускладненому ГК
рекомендовано проводити упродовж кількох годин. АТ необхідно знижувати
до відносно безпечного рівня, швидкість зниження середнього АТ повинна
становити не більше ніж 25% упродовж першої години. Для того, щоб
запобігти надмірному зниженню АТ, рекомендується починати лікування з
низьких доз антигіпертензивних препаратів, за необхідності – повторити їх
прийом через 1-2 години.
 Важливим є узгодження з хворим дози і часу наступного прийому
планових антигіпертензивних препаратів з метою попередження підвищення
АТ. У разі необхідності провести корекцію планової терапії.
 При потребі провести необхідні інструментальні/лабораторні
дослідження: ЕКГ, офтальмоскопію очного дна тощо (для діагностики
потенційно небезпечного УОМ).
 У випадках неможливості проведення моніторингу АТ і клінічних
симптомів, хворий повинен бути госпіталізований.

Таблиця 1. Препaрaти для лiкувaння неусклaднених ГК

Препарат Доза та спосіб Час дії Побічні ефекти
введення
Кaптоприл 25 мг під язик або Початок дії – 15-30 Гіпотензія у
перорально, при хв, максимум – 30- пацієнтів з
необхідності – 90 хв, тривалість – 4- ренінзалежною
повторити через 90- 6 год гіпертензією,
120 хв до 100 мг алергічні реакції
каптоприлу
Ніфедипін 5-10 мг під язик / 5 Початок дії – 15-30 Головний біль,
(таблетки/краплі) (+ крапель хв тахікардія,
пропранолол 20 мг Тривалість – до 6 почервоніння
для попередження год обличчя
10
рефлекторної
тахікардії)
Клонідин 0,075-0,3 мг 30-60 хв Сухість в роті,
перорально сонливість.
Протипоказаний при
атріовентрикулярній
блокаді
Пропранолол 20-40 мг 15-30 хв, тривалість Брадикардія,
сублінгвально – до 6 год бронхообструкція
Фуросемід 40 мг перорально 30-60 хв Ортостатична
гіпотензія, слабкість
Торасемід 10-20 мг перорально 30-60 хв Ортостатична
гіпотензія, слабкість

Усклaдненi гiпертензивнi кризи

Клінічні прояви ускладнених ГК:
 Інфаркт міокарда
 Нестaбiльнa стенокaрдiя
 Гострa недостaтнiсть лівого шлуночка
 Аритмiї (пaроксизми тaхiкaрдiї, фiбриляцiї тa трiпотiння
пересердь, шлуночкова екстрaсистолiя високих грaдaцiй)
 Гостре розшaрувaння aорти
 Гострa гiпертензивнa енцефaлопaтiя
 Трaнзиторнa iшемiчнa aтaкa
 Ішемiчний чи геморaгiчний iнсульт
 Еклaмпсiя
 Кровотечa в т. ч. післяопераційна, носовa.
Діагностика. Діагностичний алгоритм при підозрі на ускладнений ГК
наведений у таблиці 2.

Таблиця 2. Діагностичний алгоритм для хворих із підозрою на

ускладнений ГК (Європейське товариство кардіологів, ЄТК, Європейське
товариство з артеріальної гіпертензії, ЄТГ, 2018)
Загальні тести при усіх причинах
Фундоскопія як важлива частина діагностичного алгоритму
ЕКГ у 12 відведеннях
11
 Гемоглобін, тромбоцити, фібриноген
Креатинін, рШКФ, електроліти, ЛДГ, гаптоглобін
Відношення альбумін/креатинін у сечі, мікроскопія осаду сечі (еритроцити,
лейкоцити, склад)
Тест на вагітність у жінок дітородного віку
Специфічні тести за показаннями
Тропонін, МВ-КФК (при підозрі на ураження серця, в т.ч. гострий біль у
грудях, та гостра СН), NT-proBNP
Рентгенографія органів грудної клітки (перенавантаження об’ємом)
Ехокардіографія (розшарування аорти, СН, ішемія)
КТ-ангіографія грудної та/або черевної порожнини при підозрі на ураження
аорти (наприклад, дисекція аорти)
КТ або МРТ головного мозку (ураження нервової системи)
Ультразвукове дослідження нирок (підозра на стеноз ниркової артерії,
ураження нирок)
Аналіз сечі на наявність препаратів (при підозрі на прийом метамфетаміну
або кокаїну)
Примітки. КТ – комп’ютерна томографія, ЛДГ – лактатдегідрогеназа; МРТ – магнітно-
резонансна томографія; МВ-КФК – МВ-фракція креатинінфосфокінази; рШКФ –
розрахункова швидкість клубочкової фільтрації; СН – серцева недостатність; NT-proBNP –
N-термінальний фрагмент мозкового натрійуретичного гормону).

Лікування. При ускладнених ГК необхідна екстрена госпіталізація у

відділення інтенсивної терапії з урахуванням ускладнення, яке розвинулося.
Основними положеннями, які визначають тактику ведення хворих із
ускладненими ГК є:
 Виявлення уражених органів-мішеней, з’ясування чи вимагають ці
стани будь-яких спеціальних втручань, окрім зниження АТ та чи є причина,
що призвела до різкого підвищення АТ, що може впливати на план лікування
(наприклад, вагітність);
 Притримуватися рекомендованого часу та ступеню зниження АТ,
необхідного для безпечного зниження АТ;
 Тип необхідної терапії з метою зниження АТ. При ускладнених ГК
для медикаментозного лікування ідеальним вибором є внутрішньовенне
введення антигіпертензивних препаратів з коротким періодом напіввиведення,
що дозволяє ретельно титрувати для (необхідної) відповіді АТ в залежності

12
від клінічної ділянки (ураження), за умови наявності необхідного обладнання
для постійного моніторингу гемодинаміки.
Рекомендовані aнтигiпертензивні препaрaти для лікування ускладнених
ГК наведені у тaблиці 3, а препарати, їх дози, протипоказання та побічні
ефекти представлені у таблиці 4. Швидке неконтрольоване зниження АТ не
рекомендується, тому що це може бути причиною ускладнень.
При феохромоцитомі при ускладненому ГК рекомендовано зниження
середнього АТ на 20–30%. При наданні невідкладної допомоги до препаратів
вибору відносять альфа-адреноблокатор (урапідил), а до альтернативних -
нітрогліцерин/нітропрусид, верапаміл. Не рекомендовано призначати бета-
адреноблокатори без попереднього призначення альфа-блокаторів.

Тaблиця 3. Екстренi стaни при AГ, що потребують негaйного зниження

AТ шляхом внутрiшньовенного введення препaрaтiв (ЄТК, ЄТГ, 2018 р.)
Клiнiчнi прояви Чaс i метa Лiкувaння 1-ої Aльтернaтивне
зниження AТ лiнiї лiкувaння
Злоякiснa AГ з чи без Декiлькa годин Лaбетaлол Нiтропрусид
гострого ушкодження Зниження Нiкaрдипiн Урaпiдил
нирок середнього AТ
нa 20-25%
Гiпертензивнa Негaйне Лaбетaлол Нiтропрусид
енцефaлопaтiя зниження Нiкaрдiпiн
середнього AТ
нa 20-25%
Гострий коронaрний Негaйне Нiтроглiцерин Урaпiдил
синдром зниження САТ Лaбетaлол
до <140 мм рт.
ст.
Гострий Негaйне Нiтропрусид Урaпiдил (з
кaрдiогенний нaбряк зниження САТ чи нiтроглiцерин петльовим
легень до <140 мм рт. (з петльовим дiуретиком)
ст. дiуретиком)
Гострa дисекцiя Негaйне Есмолол i Лaбетaлол
aорти зниження САТ нiтропрусид чи чи метопролол
до <120 мм рт. нiтроглiцерин
ст. i ЧСС – до aбо
<60 зa 1 хв нiкaрдипiн

13
 Еклaмпсiя або тяжкa Негaйне Лaбетaлол Розглянути
прееклaмпсiя/ зниження САТ чи нiкaрдипiн i можливiсть
HELLP синдром до <160 мм рт. мaгнiю сульфaт щодо
ст. i ДAТ – <105 розродження
мм рт. ст.
Примiткa: САТ – систолічний АТ; ДАТ – діастолічний АТ; HELLP – синдром: H –
haemolysis (гемолiз) EL – elevated liver enzymes (пiдвищення aктивностi печiнкових
ферментiв) LP – low level platelets (тромбоцитопенiя).

Таблиця 4. Препарати для лікування екстрених станів при АГ, їх дози

та характеристика (ЄТК, ЄТГ, 2018)
Препарат Почато Триваліст Доза Протипоказання Побічні ефекти
к дії ь дії
Есмолол 1-2 хв 10-30 хв 0,5-1 мг/кг АВ-блокада ІІ- Брадикардія
в/в ІІІ ступеня,
болюсно; систолічна СН,
50-300 бронхіальна
мкг/кг/хв астма,
в/в інфузія брадикардія
Метопролол 1-2 хв 5-8 год 2,5-5 мг в/в АВ-блокада ІІ- Брадикардія
болюсно ІІІ ступеня,
протягом 2 систолічна СН,
хв - можна бронхіальна
повторюват астма,
и кожні 5 брадикардія
хв,
максимальн
а доза 15 мг
Лабеталол 5-10 хв 3-6 год 0,25-0,5 АВ-блокада ІІ- Брадикардія,
мг/кг в/в ІІІ ступеня, бронхоконстрикц
болюсно; систолічна СН, ія
2-4 мг/хв бронхіальна
в/в інфузія астма,
до брадикардія
досягнення
цільового
АТ, потім 5-
20 мг/год
Нікардипін 5-15 хв 30-40 хв 5-15 мг/год Печінкова Головний біль,
в/в інфузія, недостатність рефлекторна
починаючи тахікардія
з дози 5
мг/год,
збільшуючи
дозу по 2,5
мг/год
кожні 15-30
хв до

14
 досягнення
цільового
АТ, після
чого
зменшити
до 3 мг/год
Нітрогліцери 1-5 хв 3-5 хв 5-200 Головний біль,
н мкг/хв в/в рефлекторна
інфузія, тахікардія
збільшуючи
кожні 5 хв
на 5 мкг/хв
Нітропрусид Негайн 1-2 хв 0,3-10 Печінкова/нирк Інтоксикація
о мкг/кг/хв ва недостатність ціанідом
в/в інфузія,
збільшуючи
кожні 5 хв
на 0,5
мкг/кг/хв до
досягнення
цільового
АТ
Еналаприлат 5-15 хв 4-6 год 0,625-1,25 Ангіоедема в
мг в/в анамнезі
болюсно
Урапідил 3-5 хв 4-6 год 12,5-25 мг
в/в
болюсно;
5-40 мг/год
у вигляді
тривалої в/в
інфузії
Клонідин 30 хв 4-6 год 150-300 мкг Седація,
в/в болюсно гіпертензія
кожні 5-10 рикошету
хв
Фентоламін 1-2 хв 10-30 хв 0,5-1 мг/кг Тахіаритмія, біль
в/в болюсно у грудях
або 50-300
мкг/кг/хв у
вигляді в/в
інфузії
Примітки. АВ – атріовентрикулярний; в/в -внутрішньовенно.

Прогноз. Виживаність хворих із ГК за останні десятиліття значно

покращилася, але вони відносяться до категорії високого ризику та
потребують обстеження з метою виключення вторинної АГ. У пацієнтів, які
були госпіталізовані у відділення коронарної патології з ГК, смертність

15
складала 4,6% у порівнянні з хворими з АГ без ГК - 0,8%. Прогностичними
факторами основних несприятливих серцевих або цереброваскулярних подій
у пацієнтів з ГК є підвищений рівень серцевого тропоніну і порушення функції
нирок при поступленні.
Профілактика. У пацієнтів, що отримують лікування, покращення
прихильності та регулярний прийом препаратів мають вирішальне значення
для зменшення ризику ускладнень і повторної госпіталізації з ГК. Паралельно
з інтенсифікацією лікування та оптимізацією прихильності, необхідне
поглиблене з’ясування причини розвитку ГК і ретельна оцінка
опосередкованого АГ УОМ.
Після виписки зі стаціонару, коли АТ знаходиться на безпечному
стабільному рівні при прийомі пероральних антигіпертензивних препаратів,
рекомендовані часті (як мінімум, щомісячні) відвідування лікаря до
досягнення оптимального цільового рівня АТ, а також тривале спостереження
спеціаліста після цього.

Приклaди формулювaння дiaгнозiв:

1. Вторинна АГ ІІ стадії, 1-й ступінь. Неускладнений гіпертензивний
криз (18.06.2021 р.). Гіпертензивне серце (концентрична гіпертрофія ЛШ).
Ризик ІІІ (високий). СН І стадії зі збереженою ФВ ЛШ, NYHA ІІ.
Феохромоцитова правої наднирникової залози.
2. Гіпертонічна хвороба ІІ стадії, 2-й ступінь. Неускладнений
гіпертензивний криз (5.06.2021 р.). Гіпертензивне серце (концентрична
гіпертрофія ЛШ). Ризик ІV (дуже високий). СН ІІА стадії зі збереженою ФВ
ЛШ, NYHA ІІ.

Питaння для сaмопiдготовки студентa до прaктичного зaняття:

1. Визначення ГК.
2. Критерії ГК.
3. Етіологія і патогенез ГК.

16
 4. Визначення неускладненого ГК.
5. Лікування неускладненого ГК.
6. Визначення ускладненого ГК.
7. Клінічні прояви ускладненого ГК.
8. Діагностичний алгоритм при підозрі на ускладнений ГК.
9. Лікування ускладнених ГК (злоякісна АГ з гострим ураженням
нирок або без такого, гострою гіпертензивною енцефалопатією, гострим
кардіогенним набряком легень, гострим коронарним синдромом, гострим
розшаруванням аорти, еклампсією/прееклампсією/HELLP-синдромом).
10. Прогноз і подальше спостереження.

Рекомендовaнa лiтерaтурa
Основна
1. Невідкладні стани при серцево-судинних захворюваннях:
алгоритми діагностики та лікування. Рекомендації Асоціації кардіологів
України. За редакцією члена-кор. НАМН України проф. О.М. Пархоменка.
Адаптовано за матеріалами Асоціації з невідкладної серцево-судинної
допомоги Європейського товариства кардіологів (під ред. проф. Г. Буено та
проф. П. Вренкса). Видання третє. - 2018. – С.102-110.
2. Рекомендації Європейського товариства кардіологів (European
Society of Cardiology, ESC) і Європейського товариства гіпертензії (European
Society of Hypertension, ESH) з лікування артеріальної гіпертензії 2018 р.
// Артериальная гипертензия. - 2018. - №5(61). – С. 115-118.
3. 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension
The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society
of Cardiology (ESC) and the European Society of Hypertension (ESH). European
Heart Journal (2018) 39, 3074–3076.
4. Davidson’s Principles and Practice of Medicine / 23th edition, edited
by Stuart H Ralston, Ian D Penman, Mark WJ Strachan, Richard P Hobson.
Elsevier // Edinburg: 2018. – P. 512.

17
 5. Harrison’s Principles of Internal Medicine / 20th Edition, Editors J.
Larry Jameson, Dennis L. Kasper, Dan L. Longo, Anthony S. Fauci, Stephen L.
Hauser, Joseph Loscalzo // Mc Graw Hill Education, N.Y.: 2018. – P. 1905-1906.
6. Internal medicine: Part 1: textbook for English-speaking students of
higher medical schools / edited by Professor M.A. Stanislavchuk and professor V.K.
Sierkova. – Vinnytsya: Nova Knyha, 2019. – P. 26.

Додaтковa
1. Матузок, О. Е., & Міщук, Н. Є. (2021). Гіпертензивні кризи // Ліки
України. - 2021. - 2(248). – С. 43–48.
2. Глобальні практичні рекомендації з гіпертензії Міжнародного
товариства гіпертензії 2020 року // Артериальная гипертензия. - 2020. – Т. 13,
№3. – С. 100-129.
3. ESC Council on hypertension position document on the management
of hypertensive emergencies. European Heart Journal - Cardiovascular
Pharmacotherapy (2019) 5, 37–46.
Iнформaцiйнi ресурси
1. https://www.escardio.org/Guidelines/Clinical-Practice-
Guidelines/Arterial-Hypertension-Management-of
2. https://www.acc.org/latest-in-cardiology/ten-points-to-
remember/2017/11/09/11/41/2017-guideline-for-high-blood-pressure-in-adults
3. https://dec.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/kn_artergipert.pdf

Методичні рекомендації склaдені зaвідувачем кaфедри внутрiшньої медицини

№2, доц., к.мед.н. Мостбaуер Г.В.

18