1

Міністерство охорони здоров’я України

Запорізький державний медико-фармацевтичний університет
Кафедра загальної практики – сімейної медицини та внутрішніх хвороб

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до практичних занять
з навчальної дисципліни: «Загальна практика – сімейна медицина»
для студентів VI курсу 1,2 медичного факультету та викладачів

РОЗДІЛ 1
«ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ СИСТЕМИ ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-
САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ, ПРІОРИТЕТНА РОЛЬ СІМЕЙНОЇ
МЕДИЦИНИ В СИСТЕМІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я»

Змістовий розділ 2. Страхова медицина в структурі ПМСД в Україні. Основні

принципи та методи паліативної медичної допомоги. Порядок надання
хоспісної допомоги в амбулаторних умовах.

Тема 2: «Принципи і види медичного страхування, діяльність сімейного лікаря

в умовах страхової медицини. Концепція та основні відмінності
паліативної медичної допомоги. Основні принципи та методи
паліативної допомоги. Порядок надання хоспісної допомоги в
амбулаторних умовах. Ведення пацієнтів на термінальних стадіях
захворювань в практиці сімейного лікаря, взаємодія зі
спеціалістами»

Запоріжжя
2023-2024 н.р.
 2
Затверджено:
на засіданні кафедри загальної практики –
сімейної медицини
та внутрішніх хвороб ЗДМФУ протокол № 6 від 02 червня 2023 р.

на ЦМК з терапевтичних
дисциплін ЗДМФУ протокол № 3 від 15 червня 2023 р.

Рецензенти:
Кривенко В.І., доктор медичних наук, професор кафедри терапії та
кардіології ННІПО ЗДМФУ,
Лашкул Д.А.., доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри
внутрішніх хвороб 1 та симуляційної медицини ЗДМФУ.

Автори:
Михайловська Н.С., д.мед.н., професор, завідувач кафедри загальної практики –
сімейної медицини та внутрішніх хвороб ЗДМФУ;
Фуштей І.М., д.мед.н., професор, професор кафедри загальної практики –
сімейної медицини та внутрішніх хвороб ЗДМФУ;
Шершньова О.В., к.мед.н., доцент кафедри загальної практики – сімейної
медицини та внутрішніх хвороб ЗДМФУ;
Грицай Г.В., к.мед.н., доцент кафедри загальної практики – сімейної медицини та
внутрішніх хвороб ЗДМФУ;
Лісова О.О., к.мед.н., доцент кафедри загальної практики – сімейної медицини
та внутрішніх хвороб ЗДМФУ;
Стецюк І.О., доктор філософії, асистент кафедри загальної практики – сімейної
медицини та внутрішніх хвороб ЗДМФУ;
Коновалова М.О., асистент кафедри загальної практики – сімейної медицини та
внутрішніх хвороб ЗДМФУ;
Мануйлов С.М., асистент кафедри загальної практики – сімейної медицини та
внутрішніх хвороб ЗДМФУ.

Методичні рекомендації складені відповідно до робочої програми з дисципліни «Загальна

практика - сімейна медицина». Методичні рекомендації мають на меті допомогти студентам
підготуватися до практичних занять та краще засвоїти матеріал. Можуть бути використані у
навчальному процесі студентів 6 курсу медичного факультету при вивченні дисципліни
«Загальна практика - сімейна медицина».
 3
Тема 2. Принципи і види медичного страхування, діяльність сімейного
лікаря в умовах страхової медицини. Концепція та основні відмінності
паліативної медичної допомоги. Основні принципи та методи паліативної
допомоги. Порядок надання хоспісної допомоги в амбулаторних умовах.
Ведення пацієнтів на термінальних стадіях захворювань в практиці
сімейного лікаря, взаємодія зі спеціалістами

Актуальність теми. Важливою підгалуззю особистого страхування є

медичне страхування. За даними МОЗ України, переведення системи охорони
здоров’я на страхову модель розпочнеться вже у 2017 році і триватиме три роки.
Трансформація стартує з запуску сімейної медицини європейського зразка на базі
існуючої первинної ланки української системи охорони здоров’я (поліклініки,
амбулаторії, ЦПМСД).
Об'єктом медичного страхування є життя і здоров'я громадян. Воно
здійснюється на випадок втрати здоров'я з будь-якої причини, в тому числі у
зв'язку з хворобою та нещасним випадком. Мета такого страхування —
забезпечити громадянам у разі настання страхового випадку одним медичної
допомоги за рахунок накопичених коштів, а також фінансування профілактичних
заходів.
Суть медичного страхування — сплативши одноразовий страховий внесок,
значно менший, ніж вартість усіх медичних послуг, громадяни мають змогу
протягом року безкоштовно користуватися комплексом медичних послуг
кваліфікованих спеціалістів у клініках з платним обслуговуванням .
Серцево-судинні, нейропсихічні захворювання, травматичні і дегенеративні
ураженя головного та спинного мозку, периферичної нервової системи і опорно-
рухового апарату, ВІЛ-інфекції часто стають причиною розвитку тяжкого
клінічного стану з порушенням елементарних фізичних, психологічних і
соціальних функцій, призводять до страждань хворого внаслідок різноманітних,
вкрай болючих суб’єктивних розладів і тяжких функціональних порушень.
Як наслідок, за даними вітчизняних експертів, більш як 500 тис. таких хворих
у фінальному періоді життя вимагають професійної паліативної та хоспісної
допомоги (далі − ПХД) і, з огляду на вказані тенденції у громадському здоров’ї,
потреба у цьому виді допомоги зростатиме.
ПХД необхідна й близьким інкурабельного хворого, поява якого в родині
часто стає причиною тяжкої психологічної травматизації усієї сім’ї, викликає
соціальні та економічні розлади її функціонування, значно погіршуючи якість
життя.
В Україні система паліативної та хоспісної допомоги знаходиться на стадії
формування. Серед організаційних заходів першочергового значення набуває
 4
необхідність здійснення спеціальної підготовки медичних працівників з питань
ПХД.
Загальна мета: Засвоїти основні принципи і види медичного страхування,
опанувати практичні навички: складання плану ведення пацієнтів в умовах
страхової медицини.
Формування комплексу знань, вмінь та навичок з паліативної та хоспісної
допомоги; навчитися узагальнювати отримані знання з ПХД та інтерпретувати їх
застосування у майбутній професійній діяльності; оволодіти вміннями та
навичками з паліативної та хоспісної допомоги, необхідними у професійній
діяльності лікаря.
Конкретні цілі модуля: знати правові і організаційні засади страхової
медицини; порядок медичного страхування; структуру страхового поліса в
ПМСД; права пацієнта на вільний вибір лікаря в умовах медичного страхування;
організацію роботи лікаря в державних і недержавних закладах охорони здоров’я;
організацію контроля якості при різних видах страхування.
Оволодіти теоретичними основами, сучасними принципами паліативної та
хоспісної медицини, засвоєння знань з паліативної та хоспісної допомоги в межах
компетенції сімейного лікаря;

Граф логічної структури теми

Тестовий контроль початкового рівня знань

Розбір тематичних питань

Первинний прийом хворих разом з сімейними лікарями, оцінка їх стану

здоров'я, заповнення страхової медичної документації, опанування порядку
надання паліативної та хоспісної допомоги

Розв’язання конкретних практичних завдань на підставі отриманих знань

Поточний контроль знань за темою

Викладення лекційного матеріалу

Підведення підсумків заняття з формуванням комплексної оцінки для кожного

студента
 5
Принципи і види медичного страхування, діяльність сімейного лікаря в
умовах страхової медицини

За досвідом розвинених європейських країн одним з ключових механізмів

балансу між потребами громадян в якісних та доступних медичних послугах і
можливостями їх забезпечення за рахунок державного фінансування є перехід до
моделі страхової медицини.
Медичне страхування - форма соціального захисту інтересів населення в
охороні здоров'я. Медичне страхування передбачає страхування на випадок
втрати здоров'я з будь-якої причини. Воно забезпечує більшу доступність,
якісність і повноту щодо задоволення різноманітних потреб населення в наданні
медичних послуг, є ефективнішим порівняно з державним фінансуванням системи
охорони здоров'я.
Страхова медицина – це система організації фінансування охорони
здоров’я за допомогою коштів, що накопичуються у резервах спеціалізованих
страхових компаній, які здійснюють медичне страхування. Завдяки страховій
медицині забезпечується економічна і соціальна захищеність середньої і
малозабезпечених верств населення, гарантованість їх прав на медичну допомогу.
Мета медичного страхування - гарантувати громадянам при виникненні
страхового випадку отримання медичної допомоги, а також:
 залучення в охорону здоров'я додаткових фінансових коштів, у тому числі і
на профілактичні заходи.
 захист здоров'я і працездатності співробітників підприємства;
 зниження фінансових проблем роботодавця і співробітників, пов'язаних з
організацією і наданням медичної допомоги;
 скорочення кількості днів непрацездатності співробітників за рахунок
надання якісної медичної допомоги і контролю над процесом одужання;
 додатковий стимул для співробітників до збереження робочого місця і
підвищення якості роботи.
Принципи медичного страхування
принцип характеристика
Добровільне медичне страхування
Добровільність Страховик і клієнт самостійно, на добровільній основі,
приймають рішення про необхідність і можливість
укладання договору страхування, а також добровільно
беруть на себе відповідальність за дотри-мання умов
договору
 6
Доступність Будь-яка фізична або юридична особа має можливість
укласти договір добровільного медичного стра- хування зі
страховою компанією, яка надає такі послуги
Обов'язкове медичне страхування
Загальність Кожен громадянин, незалежно від статі, віку, стану
здоров'я, місця проживання, рівня особистого доходу, має
право на отримання медичних послуг, включених до
програм обов'язкового медичного страхування
Державність Кошти обов’язкового медичного страхування є власністю
держави, що виступає страховиком для не- працюючого
населення і здійснює контроль за збором, перерозподілом і
використанням коштів фондів обов’язкового медичного
страхування, забезпечує фінансову стійкість системи
обов’язкового медично- го страхування, гарантує виконання
зобов’язань перед застрахованими особами
Некомерційний Весь прибуток від операцій з обов’язкового медичного
характер страхування спрямовується на збільшення фі- нансових
резервів
Обов'язковість Місцеві органи виконавчої влади і юридичні особи повинні
здійснювати відрахування у встановлено- му розмірі в
територіальний фонд обов’язкового медичного страхування
в певному порядку, а також нести адміністративну
відповідальність за порушення умов сплати страхових
платежів
Основні завдання медичного страхування:
1. Оплата за виконану роботу медичним закладам, соціальним установам і
приватним лікарям згідно з угодою через страхові організації, які
формуються за рахунок грошових внесків громадян, підприємств,
органів влади.
2. Посередницька діяльність в організації та фінансуванні страхових
програм надання медичної допомоги населенню.
3. Контроль за обсягом та якістю виконання страхових медичних програм
лікувально-профілактичними закладами та окремими лікарями.
Важливою особливістю, яка відрізняє медичне страхування від інших видів
страхування, є те, що це єдиний вид страхування, за якого відшкодування збитків
застрахованому в разі виникнення страхового випадку здійснюється в основному
не грошима, а медичними послугами.
 7
Обов'язкове медичне страхування базується на таких принципах:
загальності, державності, некомерційності.
Принцип загальності полягає в тому, що всі громадяни незалежно від
статі, віку, стану здоров'я, місця проживання, рівня особистого доходу мають
право на одержання медичних послуг.
Принцип державності означає, що кошти обов'язкового медичного
страхування – це державна власність. Держава забезпечує сталість системи
обов'язкового медичного страхування і є безпосереднім страхувальником для
непрацюючої частини населення (наприклад, пенсіонерів).
Некомерційний характеробов'язкового медичного страхування базується
на тому, що його здійснення і прибуток – це несумісні речі. Прибуток від
проведення обов'язкового медичного страхування є джерелом поповнення
фінансових резервів системи такого страхування і не може бути засобом
збагачення.
Суб'єктами обов'язкового медичного страхування єстраховики,
страхувальники, застраховані, медичні установи. У разі більш централізованої
системи медичного страхування до його субєктів належить і фонд охорони
здоров’я.
Структура медичного стахування

Форма децентралізо- централізована змішана

організації вана
страхування

Некомерційне Комерційне
Система страхування страхування
страхування

Особисте
страхування
Соціальне Взаємне Діяльність
страхування страхування некомерційних компаній
страхування здоров’я
Страхування
здоров’я

Лікарняне медичне
Обов’язкове страхування Організація добровільне
медичне промисловців та підтримання медичне
страхування робітників здоров’я страхування

Індивідуальне Колективне
медичне (сімейне) медичне
страхування страхування
 8
Головне призначення страхової медичної організації в системі
обов'язкового медичного страхування полягає в тому, щобпри оплаті рахунків
медичних установ контролювати якість наданих медичних послуг і їх
відповідність медико-економічним стандартам.
Добровільне медичне страхування є доповненням до обов'язкового. Ним
передбачається оплата медичних послуг понад програму обов'язкового медичного
страхування. Добровільне медичне страхування має на меті забезпечити
страхувальникові (застрахованому) гарантії повної або часткової компенсації
страховиком додаткових витрат, пов'язаних із зверненням до лікувально-
профілактичної установи за послугою, яка надається згідно з програмою
добровільного медичного страхування.
Діяльність сімейного лікаря в умовах страхової медицини. Окремими
суб’єктами медичного страхування можуть виступати сімейні лікарі. Сімейний
лікар встановлює первинний діагноз, направляє пацієнта на обстеження та
подальше лікування до медичних закладів чи інших спеціалістів для отримання
медичної допомоги. У більшості випадків направлення від сімейного лікаря дає
можливість застрахованим лікуватися за страховою програмою.
Сімейний лікар має право:
1. Укладати договори на надання медичних послуг у рамках програм
обов'язкового і добровільного медичного страхування з місцевими органами
державної влади, страховими компаніями в установленому порядку, а також з
окремими фізичними особами.
2. Одержувати плату за медичні послуги, не передбачені умовами контракту,
на основі додаткової угоди.
З. Купувати, володіти, користуватися і розпоряджатися на правах власності
або повного господарського утримання майна лікарської амбулаторії на основі
умов угоди (контракту з власником майна).
4. Проводити у встановленому порядку експертизу якості надання медичної
допомоги пацієнту іншими спеціалістами.
5. Бути членом різних громадських і професійних організацій.
Сімейний лікар зобов'язаний :
1. Мати сертифікат спеціаліста за фахом «Загальна практика - сімейна ме-
дицина», вчасно проходити атестацію.
2. У разі ведення приватної медичної практики одержати ліцензію на неї.
З. Надавати застрахованому медичну допомогу відповідно до стандартів, за -
значених у програмі страхування.
4. Подавати страховику звіти про обсяги надання медичної допомоги застра-
хованим.
 9
5. Контролювати роботу підпорядкованого йому середнього і молодшого ме-
дичного персоналу.
Загалом сімейний лікар здійснює свою діяльність виключно за умови про-
ходження атестацій з одержанням відповідної категорії (вища, перша, друга), яку
проходить не рідше ніж 1 раз на 5 років. Атестацію проводять атестаційні комісії
МОЗ чи обласних управлінь охорони здоров'я.
Сімейний лікар може набувати статусу юридичної особи, самостійно
господарюючого суб'єкта і працювати на контрактній основі зі страховою
організацією або місцевими органами державної влади. За такої умови їм теж
необхідно одержати ліценцію на медичну практику.

Основні принципи та методи паліативної допомоги. Порядок надання

хоспісної допомоги в амбулаторних умовах. Ведення пацієнтів на
термінальних стадіях захворювань в практиці сімейного лікаря, взаємодія зі
спеціалістами
Паліативна допомога – це комплексний підхід, мета якого – забезпечити
максимальну якість життя пацієнта з невиліковним (смертельним) захворюванням
і членів його родини, шляхом запобігання та полегшення страждань завдяки
ранньому виявленню і точному діагностуванню (оцінці) проблем, що виникають,
та проведення адекватних лікувальних заходів (при больовому синдромі та інших
розладах життєдіяльності), а також надання психосоціальної та моральної
підтримки.
Перелік медичних показань для надання паліативної допомоги
Прогресуючі захворювання на останніх стадіях перебігу, що не піддаються
лікуванню, спрямованому на одужання, та супроводжуються хронічним больовим
синдромом та значними обмеженнями життєдіяльності при відсутності:
 гострих захворювань;
 хронічних захворювань у фазі загострення, які потребують лікування
чи спостереження в умовах спеціалізованих відділень закладів охорони
здоров'я;
 гострих інфекційних та психічних захворювань, які становлять
небезпеку для оточуючих та персоналу і потребують лікування в
спеціалізованих закладах охорони здоров'я;
 гострих хірургічних станів та станів після оперативних втручань, які
внаслідок існуючої патології можуть потребувати реанімаційних
заходів чи потребувати спостереження і лікування в умовах
інтенсивної терапії.
 10
Об`єктами надання паліативної допомоги є особи з онкологічними, серцево-
судинними та церебросудинними захворюваннями, СНІДом, туберкульозом,
дегенеративними сенільними ураженнями головного мозку, важкою генетичною
патологією тощо у фінальному періоді життя.
Основні принципи паліативної терапії
1. Визначення основних причин погіршення самопочуття і стану хворого
(больовий синдром, порушення харчування, процесів обміну, нервово-психічні
розлади, стиснення життєво важливих органів, тощо).
2. Визначення провідної ланки, яка зумовила виникнення того чи іншого
патологічного синдрому – проявів власне пухлинного процесу, неспецифічних
ускладнень, паранеопластичних ознак, наслідків проведеного протипухлинного
лікування, супутньої патології, нервово-психічних реакцій.
3. Своєчасна діагностика гострої патології, що вимагає невідкладного, у
тому числі, хірургічного втручання, госпіталізація при необхідності для
проведення інтенсивної терапії, тощо.
4. Організація системи догляду, дієти і режиму, заходи по створенню
сприятливого психологічного клімату для хворого.
5. Розпізнавання типу супутніх психоемоційних порушень та їх корекція.
6. Використання загальнооздоровчих заходів.
7. Призначення лікарських препаратів за показанням з дотриманням
правила ескалації від м’яко- до сильнодіючих середників зі своєчасною зміною їх
з метою попередження звикання.
8. Застосування психотропних препаратів, які пом’якшують чи зменшують
сприйняття та усвідомлення хворим тяжкості своєї хвороби.
9. Постійне дотримання принципів онкологічної деонтології і, зокрема,
підтримка у хворого надії в кінцевому сприятливому результаті лікування.
Поняття про хоспіс
Заклад, де невиліковні (інкурабельні) хворі можуть отримати професійну,
спеціалізовану, комплексну й багатопрофільну паліативну допомогу називається
хоспісом. Хоспіс є державним медичним закладом для інкурабельних хворих,
має на меті забезпечити їм паліативне (симптоматичне) лікування,
підібрати необхідну знеболювальну терапію, надати медико-соціальну
допомогу, догляд, психологічну підтримку родичів на період хвороби та
втрати близького
Послуги хоспісу – це система обслуговування, яка надає паліативнy
допомoгy пацієнтам, які мають обмежену ймовірну тривалість життя і вимагають
комплексної біомедичної, психологічної та духовної підтримки при вступі в
 11
завершальну стадію хвороби або стану (Загальнонаціональний форум з питань
забезпечення якості, 2006 р.). Крім того, хоспіс:
– Підтримує пацієнта під час процесу вмирання, а його родину - під час
процесу вмирання і переживання важкої втрати.
– Надає комплексні медичні послуги та підтримку за допомогою різних
можливостей і заснований на уявленні про те, що вмирання - це частина
нормального життєвого циклу.
– Надає догляд вдома, в медичних установах з постійним проживанням, в
лікарнях, будинках престарілих та інших установах (наприклад, в'язницях).
Основні проблеми, які реалізуються у хоспісі
Усунення болю, що є основою успішної реалізації інших заходів, які
проводяться у хоспісі. Створення максимального фізичного і психологічного
комфорту, проведення психотерапевтичних заходів. Персонал забезпечує
догляд за протиприродними отворами, здійснює контроль за фізіологічним
випорожненням хворого, бореться з пролежнями тощо.
Підтримка родини хворого під час термінального періоду і після його
смерті. Хоспіс опікується деякими турботами, пов’язаними з ритуалом
похорону. У разі потреби членам родини надають послуги психотерапевта.
Існує виїзна служба хоспісу, до складу якої входять лікарі, медичні сестри,
психолог, добровольці.
З метою ліквідації або полегшення проявів інших симптомів, що
спричиняють найбільші страждання пацієнтам та є характерними для
термінального періоду онкологічних та інших хронічних невиліковних хвороб, в
паліативній медицині призначають лікарські засоби для корекції кахексії та
загальних порушень білкового метаболізму, диспепсичних розладів,
геморагічного синдрому, гематологічних порушень та імунокорекції, лікування
інфекційних ускладнень, терапії виразкових уражень шкіри та слизових оболонок,
дизуричних розладів, зменшення проявів остеопорозу та гіперкальціємії,
порушень біохімічних, зокрема детоксикаційної, функції печінки, симптоматичної
терапії набряків, лімфедеми та випотів в серозні порожнини, компресійних
церебральних та медиастенальних ускладнень як наслідок росту пухлини тощо
[26].
Лікарські засоби ад`ювантної дії в паліативній та хоспісній медицині. З
метою ліквідації або полегшення проявів різноманітних клінічних симптомів,
крім хронічного болю, що спричиняють найбільші страждання пацієнтам та є
характерними для термінального періоду течії онкологічних та інших хронічних
 12
невиліковних хвороб в паліативній медицині призначають допоміжні (ад`ювантні)
лікарські засоби.
В групу ад`ювантних препаратів звичайно включають лікарські засоби
психотропної дії, протисудомні, протиблювотні засоби, ліки для порушень
функцій серцево-судинної системи, нирок, порушень біохімічних, зокрема
детоксикаційної, функції печінки, гематологічних порушень та імунокорекції,
лікування інфекційних ускладнень, диспепсичних розладів, терапії виразкових
уражень шкіри та слизових оболонок, геморагічного синдрому, зменшення
проявів остеопорозу та гіперкальціємії, корекції кахексії та загальних порушень
білкового метаболізму, симптоматичної терапії набряків, лімфедеми та випотів в
серозні порожнини, компресійних церебральних та медіастенальних ускладнень
як наслідок росту пухлини тощо [1].
До того ж, деякі із ад`ювантних препаратів нейро- та психотропної дії
можуть збільшувати ефективність дії ліків з суто анальгетичною дією,
розширювати діапазон їх дії або мати самостійну аналгетичну дію при
ноцецептивному або невропатичному болю. До таких засобів належать, зокрема,
антиконвульсанти, трициклічні антидепресанти, бензодіазепіни, антигістамінні
засоби, агоністи 2-адренорецепторів.
Особливого значення застосування ад`ювантних ЛЗ має за умов
нестерпного невропатичного болю, що не може бути купіруваним класичними ЛЗ
анальгетичної дії. В цій клінічній ситуації рекомендується застосовувати такі
групи препаратів:
1. Опіоїдні анальгетики.
2. Глюкокортикостероїди.
3. Ад`ювантні ЛЗ. До таких засобів належать ЛЗ з класів антидепресантів,
протисудомних засобів, анксіолитиків, нейролептики, снодійні та седативні
препарати, антигістамінні засоби, місцеві анестетики, агоністи центральних
альфа-адренорецепторів [1].
Причиною важкого та нестерпного болю у онкологічних пацієнтів часто
стають метастази в кістки, що супроводжуються остеокластичною резорбцією
кісток, гіперкальціємією та патологічними переломами. З метою зменшення
патологічного процесу в кістковій тканині та, відповідно, полегшення больового
синдрому, в паліативній допомозі застосовують препарати бісфосфонатів та
кальцитоніну, що є інгібіторами остеокластичних процесів. Знеболююча дія
бісфосфонатів зумовлена зменшенням остеокластичної активності та
гіперкальцємії та клінічно підтверджена при кістковому болю внаслідок
метастазів раку молочної залози та раку передміхурової залози.
 13
Фізичні методи лікування хронічного болю
Беручи до уваги складність і різноманітність патогенетичних механізмів
виникнення хронічного болю, його терапія не може бути обмежена лише
медикаментозними методами. У ряді випадків значне полегшення пацієнтові
може принести застосування фізичних факторів, таких як тепло, холод, світло,
вода, механічний вплив, динамічне навантаження та електричний струм. Фізичні
методи впливу часто дозволяють розірвати існуюче коло «біль - м'язова напруга -
порушення кровообігу - біль» [1,6].
Теплолікування особливо ефективне при лікуванні м'язових спазмів,
міофасціального болю і загального кістково-м'язового дискомфорту, пов'язаного з
нерухомістю і слабістю. Нагрівання послаблює біль як конкурентний подразник, а
також за рахунок прямого впливу на тканини. Відчуття тепла послаблює
ноцицептивну передачу в дорзальних рогах спинного мозку і може викликати
гальмівний ефект на рівні стовбура мозку. Місцевий ефект теплового впливу
включає м'язову релаксацію, збільшення припливу крові і піддатливості тканин.
Теплолікування поверхневих тканин проводиться за допомогою водяних або
електричних грілок, а також спеціальними лампами. Прогрівання глибоких
тканин досягається ультразвуком, короткохвильовою діатермією і мікрохвилями.
Теплолікування може викликати ушкодження тканин і протипоказано:
- у зонах, що прилягають до металевих або синтетичних протезів, а також до
ділянок, що містять кістковий цемент;
- у зонах зі зниженою чутливістю, паралізованих частинах тіла або для
ішемізованих тканин;
- в інфікованих зонах;
- безпосередньо над пухлинною ділянкою.
Кріотерапія дозволяє за рахунок дії холоду знизити місцеву запальну
реакцію і зменшити вивільнення медіаторів запалення. Показана при спастичному
м’язовому болю. Здійснюється локальним впливом міхура з льодом, холодною
водою або зрошенням охолоджуючого агента, такого як хлоретил. Кріотерапія
протипоказана на ділянках з порушеннями чутливості і недостатнім
кровопостачанням.
Механічні види терапії (дотик, масаж) - можуть полегшити біль,
викликаний м'язовим спазмом, міофасціальними синдромами або загальним
кістково-м'язовим дискомфортом, пов'язаним з нерухомістю і слабкістю.
Свідомий дотик до пацієнта рукою чинить заспокійливу і зігрівальну дію і не має
побічних ефектів. Застосовується в лікуванні з використанням вібраційної терапії
для усунення м'язового болю, напруги, болю після ушкодження нервів і
ампутацій. Масаж сприяє виробленню ендорфінів, загальному, у тому числі й
 14
м'язовому, розслабленню, є ідеальним засобом прояву турботи про хворого.
Масаж повинен підготувати пацієнта до власної фізичної активності, а не
заміняти її.
Фізичні вправи, активні та пасивні, можуть поліпшити контроль за болем і
послабити загальний кістково-м'язовий дискомфорт, пов'язаний з нерухомістю і
слабістю. Фізична активність стимулює вироблення ендорфінів, викликає
позитивні емоції і підвищення настрою. У міру виконання адекватно дозованих
навантажень може поліпшуватися загальна фізична форма пацієнта, що
приглушує негативні прояви прогресування основного захворювання.
Мануальна терапія застосовується для лікування болю у спині
неонкологічного походження. Мануальна терапія протипоказана пацієнтам з
онкологічними захворюванями при наявності або ймовірності метастатичного
ураження хребта.
Ортопедичні пристрої і пристосування. Протези, шини та інші
підтримуючі пристосування можуть полегшити або запобігти виникненню болю
завдяки стабілізації або іммобілізації хворобливих ділянок. Допоміжні пристрої
для ходьби, такі як милиці, ціпки і ходунки, відіграють важливу роль у
профілактиці болю, пов'язаного з рухом.
Іммобілізація, що забезпечує використання інвалідного крісла і постільний
режим, є необхідною для пацієнтів, що страждають від сильного болю на фоні
оптимальної аналгетичної терапії і використання описаних вище засобів фізичної
підтримки [3].
Навчання членів родини і соціального працівника догляду
за хворим вдома
Навчіть членів родини або соціального працівника як справлятися з різними
симптомами. За одну зустріч розповідайте про декілька симптомів або навчайте
декільком прийомам:
– У першу чергу розповідайте про симптоми і навчайте прийомам, які
актуальні в цьому випадку.
– Наочно продемонструйте, як правильно проводити комплекс лікувальної
фізкультури, або як правильно набрати точну дозу рідкого лікарського
препарату. Перевірте рівень набутих знань і навичок. Для цього попросіть
продемонструвати будь-який прийом або поставте запитання на розуміння
матеріалу.
– Запропонуйте звертатися до вас за консультацією, якщо виникнуть будь-які
питання або труднощі.
 15
– Переконайтеся, що родичі знають, куди і до кого звертатися по допомогу.
Розповідайте, які можливості існують щодо догляду за хворим у випадку,
коли вони відмовляться від догляду вдома.
Порадьте додаткові прийоми для полегшення болю:
– Психологічна підтримка.
– Фізичні методи: масаж (розтирання, погойдування, вібрація); холод або
тепло; глибоке дихання. Психологічні методи: відволікання уваги, музика,
медитація.
Молитва (поважайте релігійні почуття хворого).

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗА ТЕМОЮ

1. В залежності від способу фінансування необхідно виділяти наступні системи

фінансування сфери охорони здоров’я?
A. державну і соціальну;
B. соціальну і приватну;
C. приватну і державну;
D. державну, приватну і соціальну.
2. За формою проведення медичне страхування класифікується на?
A. обов’язкове та індивідуальне;
B. добровільне та колективне;
C. обов’язкове і добровільне;
D. індивідуальне та колективне.
3. У разі реалізації страхувальником принципу добровільності програма
медичного страхування обирається?
A. страхувальником самостійно;
B. страхувальником за погодженням із страховою компанією;
C. страховою компанією;
D. вірна відповідь відсутня.
4. Що є страховим випадком у добровільному медичному страхуванні?
A. звернення страхувальника (застрахованого) під час дії договору
страхування до страхової компанії із заявою про нещасний випадок;
B. звернення страхувальника (застрахованого) під час дії договору
страхування до медичної установи зі скаргами на здоров'я за умови,
що симптоми захворювання відповідають переліченим у договорі
випадкам, що вважаються страховими
C. звернення страхувальника (застрахованого) під час дії договору
страхування до медичної установи зі скаргами на здоров'я, що
погіршилось внаслідок самолікування;
 16
D. звернення страхувальника (застрахованого) під час дії договору
страхування до медичної установи зі скаргами на здоров'я, що
погіршилось внаслідок інтоксикації організму від зловживання
алкоголем.
5. Хто є страхувальниками у обов’язковому медичному страхуванні?
A. тільки фізичні особи;
B. тільки юридичні особи;
C. ержава, фізичні і юридичні особи ;
D. держава, дієздатні громадяни, підприємства.
6. Яка система фінансування охорони здоров’я населення є головною в Україні?
A. приватна;
B. державна;
C. соціальна;
D. змішана.
7. Асистанс – це?
A. страхові агенти в медичному страхуванні;
B. особлива концепція, що пов’язана з розвитком специфічного
посередництва у медичному страхуванні;
C. розслідування питань щодо страхового випадку у медичному
страхуванні;
D. договір добровільного медичного страхування.
8. Хто є суб’єктами добровільного медичного страхування?
A. страхові компанії, які мають відповідну ліцензію, страхувальники
фізичні та юридичні особи, медичні заклади незалежно від форми
власності;
B. страхові компанії, які мають відповідну ліцензію, страхувальники
фізичні особи, медичні заклади незалежно від форми власності;
C. страхові компанії, які мають відповідну ліцензію, страхувальники
юридичні особи, медичні заклади незалежно від форми власності;
D. страхові компанії, які мають відповідну ліцензію, страхувальники
фізичні та юридичні особи.
9. Яка з нижче наведених нижче видів допомоги буде покриватись полісом
категорії А?
A. репатріація у випадку смерті;
B. передача термінових повідомлень;
C. евакуація дітей;
D. евакуація пасажирів у країну проживання.
10. За який період часу необхідно повідомити асистанську компанію про
страховий випадок?
A. 24 години;
B. 12 годин;
 17
C. 48 годин;
D. 62 години.
11. Стадія, при якій пацієнти з онкологією найбільш часто відчувають сильний
біль:
A. На 1 стадії
B. На 2 стадії
C. На 3 стадії
D. На 4 стадії
E. На всіх стадіях
12. Метою паліативної допомоги є полегшення страждань хворого:
A. Інкурабельного
B. Онкологічного
C. ВІЛ-інфікованого
D. Страждає злоякісними новоутвореннями
E. З ускладненнями від спеціального лікування
13. «Золотим стандартом» для оцінки стану здоров'я є:
A. Опис самим пацієнтом відчуттів і переживань
B. Вибір тактики для полегшення страждань
C. Проводити складну діагностику
D. Необхідно провести оцінку його емоційного статусу
E. Опитування лікуючого лікаря
14. Дезорієнтація це:
A. Сплутаність свідомості
B. Занепокоєння
C. Порушення
D. Неспання
E. Апатія
15. Всесвітня медична асоціація у своїй заяві про політику в галузі лікування
смертельно хворих пацієнтів, що випробовують хронічну біль (1990 р.)
рекомендувала проводити лікування смертельно хворих так:
A. Щоб вони могли жити наскільки можливо активно до самої смерті
B. Щоб максимально полегшити їх страждання і сприяти гідному
відходу з життя
C. Щоб не прагне ні прискорити, ні віддалити настання смерті
D. Щоб полегшити біль та інші доставляють занепокоєння симптоми
E. при радикальному лікуванні
16. Проблеми, що виникають у інкурабельних пацієнтів:
A. Брак коштів на придбання лікарських засобів
B. Недостатня доступність опіоїдів
C. Ніяких проблем немає
D. Відсутність хіміопрепаратів
 18
E. Відсутність променевих апаратів
17. Експерти ВООЗ вважають, що основними положеннями програми розвитку
паліативної допомоги повинні бути:
A. Паліативна допомога є невідкладної гуманітарної потребою у всьому
світі для людей з захворюваннями в термінальній фазі
B. Паліативна допомога повинна бути інтегрована в існуючу систему
медичної допомоги
C. Паліативна допомога повинна надаватися лише в онкологічному
лікувальному закладі
D. Паліативна допомога повинна бути гарантованою для всіх верств
населення, незалежно від конфесій, віросповідань
E. вірні відповіді А,В,D
18. Хоспіс – це:
A. Платна установа, яка забезпечує догляд за важко хворою людиною
B. Безкоштовне державна установа, яка забезпечує догляд за важко хворою
людиною
C. Платна установа, яка забезпечує догляд за важко хворою людиною,
полегшення його фізичного і психічного стану, а також підтримку його
соціального і духовного потенціалу
D. Безкоштовна державна установа, яка забезпечує догляд за важко
хворою людиною, полегшення його фізичного і психічного стану, а
також підтримку його соціального і духовного потенціалу.
E. Безкоштовна державне медичне установа, що надає весь спектр
протипухлинної терапії
19. Що є основою успіху паліативної допомоги?
A. Є тривалий професійне постійне спостереження за хворим
B. Є професіоналізм персоналу
C. Є сила волі пацієнта
D. Є забезпеченість необхідними медикаментами
E. Є повною забезпеченістю радикального лікування
20. Паліативне лікування спрямоване на вирішення декількох завдань:
A. Забезпечує зменшення болю і пом'якшення інших тривожних симптомів
хворого
B. Включає психологічну і духовну підтримку хворого
C. Пропонує систему, що підтримує у хворого здатність як можна довше
вести активне життя
D. Правильні відповіді А,В,С
 19
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Основна
1. Михайловська Н.С. Сучасні аспекти ведення пацієнтів із захворюваннями
серцево-судинної системи в практиці сімейного лікаря: навч. посіб. до практ. занять
та самостійної роботи студентів VI курсу з дисципліни «Загальна практика - сімейна
медицина» / Н. С. Михайловська, О. О. Лісова, О. В. Шершньова [та ін.]. –
Запоріжжя : ЗДМФУ, 2023. – 214 с.
2. Михайловська Н.С. Сучасні аспекти ведення пацієнтів з ендокринними
захворюваннями в практиці сімейного лікаря: навч.посіб. для студентів VI курсу
медичного факультету спеціальності 222 «Медицина», 228 «Педіатрія» за
програмою навчальної дисципліни «Загальна практика - сімейна медицина» /
Н. С. Михайловська, І. О. Стецюк, Т. М. Ромальо Роке, О. С. Нестерова. –
Запоріжжя : ЗДМФУ, 2023. – 170 с.
3. Михайловська Н.С. Сучасні аспекти ведення пацієнтів із захворюваннями
шлунково-кишкового тракту та нирок в практиці сімейного лікаря : навч. посіб.
для студентів VI курсу мед. ф-ту спец. 222 «Медицина», 228 «Педіатрія» за
програмою навч. дисципліни «Загальна практика – сімейна медицина» /
Н. С. Михайловська, О. О. Лісова, М. О. Коновалова. – Запоріжжя : ЗДМФУ, 2023.
– 220 с.
4. Михайловська Н.С. Сучасні аспекти ведення пацієнтів із
цереброваскулярними захворюваннями в практиці сімейного лікаря: навч. посіб. до
практ. занять та самостійної роботи студентів VI курсу медичного факультету
спеціальності 222 «Медицина», 228 «Педіатрія» за програмою навчальної
дисципліни «Загальна практика – сімейна медицина» / Г. В. Грицай, Н. С.
Михайловська, І.М. Фуштей. – Запоріжжя: ЗДМФУ, 2023. – 178 с.
5. Михайловська Н.С. Сучасні аспекти ведення пацієнтів із захворюваннями
органів дихання та гострими алергічними захворюваннями в практиці сімейного
лікаря : навч. посіб. для студентів VI курсу мед. ф-ту спец. 222 «Медицина», 228
«Педіатрія» за програмою навч. дисципліни «Загальна практика - сімейна медицина»
/ Н. С. Михайловська, І. М. Фуштей, І. О. Стецюк [та ін.]. – Запоріжжя : ЗДМФУ,
2023. – 180 с.
6. Михайловська Н.С. Необхідні дії сімейного лікаря при невідкладних станах
в кардіології: навчальний посібник для студентів VI курсу медичного факультету
спеціальності 222 «Медицина», 228 «Педіатрія» за програмою навчальної
дисципліни «Загальна практика - сімейна медицина» / Н. С. Михайловська, Т.М.
Ромальо Роке, О.С. Нестерова та співавт. – Запоріжжя: ЗДМФУ, 2023. – 137 с.
7. Михайловська Н.С. Алгоритм діяльності сімейного лікаря при основних
захворюваннях сечовидільної системи : навчальний посібник для студентів VІ
курсу медичного факультету за програмою навчальної дисципліни «Загальна
 20
практика – сімейна медицина», спеціальності «Медицина» і «Педіатрія» / Н. С.
Михайловська, О. О. Лісова, Т.М. Ромальо Роке, О.С. Нестерова. – Запоріжжя :
ЗДМУ, 2023. – 139 с.
8. Михайловська Н.С. Загальна практика – сімейна медицина: підручник для
студентів VI курсу з навчальної дисципліни «Загальна практика – сімейна
медицина» спеціальності «Лікувальна справа», «Педіатрія» напряму
«Медицина» / Н.С. Михайловська, О.В. Шершньова, Г.В. Грицай [та ін.]. –
Запоріжжя : ЗДМУ, 2020. – 714 с.
9. Михайловська Н.С. Паліативна та хоспісна допомога в практиці сімейного
лікаря: навчальний посібник для студентів VІ курсу медичного факультету за
програмою навчальної дисципліни «Загальна практика – сімейна медицина»,
спеціальності «Медицина» і «Педіатрія» / Н.С. Михайловська, Г.В. Грицай, Т.О.
Хокер. – Запоріжжя : ЗДМУ, 2022 р. – 117 с.
10. Михайловська Н.С. Роль сімейного лікаря у наданні медичної допомоги в
амбулаторних умовах: збірник тестових завдань для підсумкового контролю знань
студентів VI курсу з навчальної дисципліни «Загальна практика – сімейна
медицина» спеціальності «Медицина», «Педіатрія» / Н.С. Михайловська, О.О.
Лісова, І.О. Стецюк. – Запоріжжя : ЗДМУ, 2022 р. – 360 с.
11. Михайловська Н.С. Реабілітація пацієнтів із захворюваннями органів
дихання в практиці сімейного лікаря: навчальний посібник для студентів VІ курсу
медичного факультету за програмою навчальної дисципліни «Загальна практика –
сімейна медицина», спеціальності «Медицина» і «Педіатрія» / Н.С.
Михайловська, О.В. Шершньова, Т.О. Кулинич [та ін.]. – Запоріжжя : ЗДМУ, 2021
р. – 163 с.
12. Михайловська Н.С. Реабілітація пацієнтів із захворюваннями серцево-
судинної системи в практиці сімейного лікаря: навчальний посібник для студентів
VІ курсу медичного факультету за програмою навчальної дисципліни «Загальна
практика – сімейна медицина», спеціальності «Медицина» і «Педіатрія» / Н.С.
Михайловська, Т.О. Кулинич. – Запоріжжя : ЗДМУ, 2021 р. – 188 с.
13. Михайловська Н.С. Реабілітація пацієнтів із захворюваннями обміну
речовин в практиці сімейного лікаря: навчальний посібник для студентів VІ курсу
медичного факультету за програмою навчальної дисципліни «Загальна практика –
сімейна медицина», спеціальності «Медицина» і «Педіатрія» / Н.С.
Михайловська, Г.В. Грицай, М.О. Коновалова. – Запоріжжя : ЗДМУ, 2021 р. – 96
с.
14. Михайловська Н.С. Реабілітація пацієнтів із захворюваннями органів
травлення в практиці сімейного лікаря: навчальний посібник для студентів VІ
курсу медичного факультету за програмою навчальної дисципліни «Загальна
 21
практика – сімейна медицина», спеціальності «Медицина» і «Педіатрія» / Н.С.
Михайловська, О.О. Лісова, І.О. Стецюк. – Запоріжжя : ЗДМУ, 2021 р. – 158 с.
15. Михайловська Н.С. Реабілітація пацієнтів із захворюваннями суглобів в
практиці сімейного лікаря: навчальний посібник для студентів VІ курсу
медичного факультету за програмою навчальної дисципліни «Загальна практика –
сімейна медицина», спеціальності «Медицина» і «Педіатрія» / Н.С.
Михайловська, І.О. Стецюк. – Запоріжжя : ЗДМУ, 2021 р. – 132 с.
16. Інновації медичної науки – в практику сімейного лікаря. Науково-
методичний посібник. Випуск 3-4. За ред. проф. Л.Ф. Матюхи, проф. Л.С.
Бабінець / Н.С. Михайловська, О.В. Шершньова, С.М. Мануйлов [та ін.]. – Київ,
АНФ ГРУП, ТОВ, 2021. – Розглянуто та погоджено Правлінням «Української
асоціації сімейної медицини» протокол від 09.12.2021 № 4/12 – 640 с.
17. Нутритивний статус пацієнтів в загально лікарській практиці. Частина 2.
Спеціалізовані аспекти. Навчально-методичний посібник за ред. проф. Л.С.
Бабінець / Н.С. Михайловська, О.О. Лісова, Т.О. Кулинич [та ін.]. – Тернопіль:
Осадца Ю.В., 2021. – Рекомендовано до видання вченою радою ТНМУ ім. І.Я.
Горбачевського прот. № 14 від 23.11.2021. – 448 с.
18. Михайловська Н.С. Профілактика, реабілітація та санаторно-курортний
відбір в практиці сімейного лікаря: навчальний посібник для студентів VI курсу з
навчальної дисципліни «Загальна практика – сімейна медицина» спеціальності
«Лікувальна справа», «Педіатрія» напряму «Медицина» / Н.С. Михайловська,
О.В. Шершньова, Т.О. Кулинич, І.О. Стецюк. – Запоріжжя : ЗДМУ, 2021 р. – 222с.
19. Михайловська Н.С. Загальні принципи лікування больового синдрому в
практиці сімейного лікаря: навчальний посібник для студентів VI курсу з
навчальної дисципліни «Загальна практика – сімейна медицина» спеціальності
«Лікувальна справа», «Педіатрія» напряму «Медицина» / Н.С. Михайловська,
Г.В. Грицай, М.О. Коновалова. – Запоріжжя : ЗДМУ, 2021 р. – 105 с.
20. Михайловська Н.С. Системні захворювання сполучної тканини в практиці
сімейного лікаря: навчальний посібник для студентів VI курсу з навчальної
дисципліни «Загальна практика – сімейна медицина» спеціальності «Лікувальна
справа», «Педіатрія» напряму «Медицина». / Н.С. Михайловська, Т.О. Кулинич,
О.О. Лісова та ін. – Запоріжжя: ЗДМУ, 2021 р. – 98 с.
21. Михайловська Н.С. Організація роботи сімейного лікаря в умовах
страхової медицини: навчальний посібник для студентів VI курсу з навчальної
дисципліни «Загальна практика – сімейна медицина» спеціальності «Лікувальна
справа», «Педіатрія» напряму «Медицина» / Н.С. Михайловська, Т.О. Кулинич. –
Запоріжжя : ЗДМУ, 2021 р. – 108 с.
22. Михайловська Н.С. Реабілітація пацієнтів із захворюваннями нирок в
практиці сімейного лікаря: навчальний посібник для студентів VI курсу з
 22
навчальної дисципліни «Загальна практика – сімейна медицина» спеціальності
«Лікувальна справа», «Педіатрія» напряму «Медицина» / Н.С. Михайловська,
Т.О. Кулинич, Лісова О.О. [та співавт.]. – Запоріжжя : ЗДМУ, 2021 р. – 151 с.
23. Михайловська Н.С. Реабілітація пацієнтів із захворюваннями нирок в
практиці сімейного лікаря: навчальний посібник для студентів VI курсу з
навчальної дисципліни «Загальна практика – сімейна медицина» спеціальності
«Лікувальна справа», «Педіатрія» напряму «Медицина» / Н.С. Михайловська,
Т.О. Кулинич, О.О. Лісова та ін. – Запоріжжя : ЗДМУ, 2021 р. – 151 с.
24. Практичний посібник з внутрішньої медицини або кишенькова книжка
сімейного лікаря. Частина 1. Для студентів та лікарів / За ред. професора Н.В.
Пасечко. – Видавництво «Підручники і посібники», 2020 . – 304 с.
25. Практичний посібник з внутрішньої медицини або кишенькова книжка
сімейного лікаря. Частина 2. Для студентів та лікарів / За ред. професора Н.В.
Пасечко. – Видавництво «Підручники і посібники», 2020 . – 432 с.

Додаткова
1. Михайловська Н.С. Алгоритм діяльності сімейного лікаря при основних
хронічних захворюваннях дихальної системи: навчальний посібник для студентів
VI курсу з навчальної дисципліни «Загальна практика – сімейна медицина»
спеціальності «Лікувальна справа», «Педіатрія» напряму «Медицина» / Н.С.
Михайловська, О.О. Лісова. - Запоріжжя : ЗДМУ, 2018 р. – 126 с.
2. Михайловська Н.С. Алгоритм діяльності сімейного лікаря при основних
захворюваннях сечовидільної системи: навчально-методичний посібник до
практичних занять та самостійної роботи студентів VI курсу з дисципліни
«Загальна практика - сімейна медицина». / Н.С. Михайловська, О.О. Лісова, Л.Є.
Міняйленко. – Запоріжжя : ЗДМУ, 2018 р. – 148 с.
3. Михайловська Н.С. Алгоритм діяльності сімейного лікаря при основних
захворюваннях серцево-судинної системи. Ведення хворих з синдромом анемії в
амбулаторних умовах: навчально-методичний посібник до практичних занять та
самостійної роботи студентів VI курсу з дисципліни «Загальна практика - сімейна
медицина» / Н.С. Михайловська, Т.В. Олійник, Л.Є. Міняйленко, І.О. Стецюк. –
Запоріжжя : ЗДМУ, 2018 р. – 148 с.
4. Михайловська Н.С. Експертиза стійкої та тимчасової непрацездатності при
основних хронічних неінфекційних захворюваннях в практиці сімейного лікаря:
навчально-методичний посібник до практичних занять та самостійної роботи
студентів VI курсу з дисципліни «Загальна практика - сімейна медицина» / Н.С.
Михайловська, Т.О. Кулинич. – Запоріжжя : ЗДМУ, 2018 р. – 181 с.
5. Михайловська Н.С. Роль сімейного лікаря у наданні медичної допомоги в
амбулаторних умовах / Н.С. Михайловська, Т.В. Олійник: збірник тестових
 23
завдань та ситуаційних задач для підсумкового контролю знань студентів VI
курсу медичного факультету за програмою навчальної дисципліни «Загальна
практика – сімейна медицина». – Запоріжжя : ЗДМУ, 2018 р. – 272 с.
6. Михайловська Н.С. Загальні аспекти надання невідкладної допомоги в
практиці сімейного лікаря: навчально-методичний посібник до практичних занять
та самостійної роботи студентів VI курсу з дисципліни «Загальна практика -
сімейна медицина» / Н.С. Михайловська. – Рекомендовано МОЗ України. –
Запоріжжя : ЗДМУ, 2017 р. – 207с.
7. Михайловська Н.С. Медико-соціальна експертиза при захворюваннях
внутрішніх органів: навчально-методичний посібник до практичних занять та
самостійної роботи студентів VI курсу з дисципліни «Загальна практика - сімейна
медицина»/ Н.С. Михайловська, Т.О. Кулинич. – Запоріжжя : ЗДМУ, 2017 р. – 166
с.
8. Михайловська Н.С. Профілактична медицина як основа діяльності
сімейного лікаря: навчально-методичний посібник до практичних занять та
самостійної роботи студентів VI курсу з дисципліни «Загальна практика - сімейна
медицина» / Н.С. Михайловська, Т.В. Олійник. – Запоріжжя : ЗДМУ, 2017 р. – 215
с.
9. Наукові інновації – в практику первинної медичної допомоги: науково-
методичний посіб. для лікарів загальної практики-сімейних лікарів. /за ред.
Матюхи Л.Ф., Бабінець Л.С. - Київ, АНФ ГРУП, ТОВ, 2018. – 486 с.
10. Скринінг у первинній медичній допомозі. Клінічна настанова,
заснована на доказах. /Матюха Л.Ф., Ліщишина О.М., Бабінець Л.С. та ін. –
Бровари, АНФ ГРУП, ТОВ, 2018. – 496 с.
11.Family Medicine: in 3 books: textbook. Book 2. Symptoms fnd syndromes in
clinical course of internal diseases / O.M. Hyrina, L.M. Pasiyeshvili, O.M. Barna, A.S.
Svintsitskyi et al.; edited by O.M. Hyrina, L.M. Pasiyeshvili. – Kyiv : AUS Medicine
Publishing, 2018. – 376 p.
12. Сімейна медицина: у 3 книгах. – Книга 3. Спеціальна частина.
Поліпрофільність загальної лікарської практики: підручник (ВНЗ IV р. а.) / Л.С.
Бабінець, П.А. Бездітко, С.А. Бондар та ін.; за ред. О.М. Гиріної, Л.М. Пасієшвілі
– К. : ВСВ «Медицина», 2017. – 680 с.
13. Family Medicine : in 3 books : textbook. Book 1. General Issues of Family
Medicine / O.M. Hyrina, L.M. Pasiyeshvili, O.M. Barna, A.S. Svintsitskyi et al. ; edited
by O.M. Hyrina, L.M. Pasiyeshvili. – Kyiv : AUS Medicine Publishing, 2016. – 560 p.
14. Сімейна медицина: у 3 кн. : підручник. Кн. 2. Симптоми і синдроми у
клініці внутрішніх хвороб / Л.С. Бабінець, О.М. Барна, С.В. Білецький та ін. ; за
ред. О.М. Гиріної, Л.М. Пасієшвілі. – К. : ВСВ «Медицина», 2016. – 456 с.