Zalupa NEgrasdasd

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ
РОБОЧИЙ ЗОШИТ
для самостійної роботи студентів

(аудиторної та поза аудиторної)
Навчальна дисципліна «Хірургія»

Напрям «Медицина»
спеціальність «Лікувальна справа»
Кафедра хірургії №1
Затверджено на засіданні кафедри від __25. 08___ 2022_ р., протокол № 1
Розглянуто та затверджено: ЦМК з хірургічних дисциплін від
«29 »08. 2022 року, протокол №1
Вступ
Одним із ефективних засобів організації самостійної роботи студентів з
тем дисципліни, які відведені на самостійне опрацювання є робота студента
над робочим зошитом. Роботу над робочим зошитом слід починати з
ознайомлення ключових питань з теми. На наступному етапі необхідно
познайомитися з переліком джерел, в яких студент може знайти відповіді на
поставлені питання. Для більш поглибленого вивчення даної проблеми
студент може звернутися на професійні сайти.
Ознайомившись з теорією, студенту необхідно оцінити ступінь

засвоєння матеріалу. У цьому зв'язку він вирішує запропоновані завдання,
тестові запитання з теми. Особливу увагу при підготовці до заняття студент
повинен звернути на необхідний мінімум тих практичних навичок, якими
йому необхідно оволодіти. У відповідних розділах підручників, посібників,
він повинен почерпнути ті відомості, які йому потрібні для оволодіння
практичними навичками.
Організація самостійної роботи засобом робочого зошита здійснюється

наступним чином: викладач представляє робочий зошит студенту або на
електронних носіях (на кафедральному сайті), або в друкованому вигляді,
далі студенти виконують завдання в позааудиторний час, згодом викладач їх
перевіряє та оцінює на початковому етапі практичного заняття.
Критерії оцінки завдань робочого зошита

Кожне завдання вимагає окремого підходу при оцінці якості його
виконання зі своїми критеріями. І тим не менш, при 5-бальній оцінці
кожного виду завдань слід дотримуватися загальнодидактичних критеріїв, а
саме:
Оцінка «5» ставиться, якщо студент:

• Виконав роботу без помилок і недоліків.
• Допустив не більше одного недоліку.
Оцінка «4» ставиться, якщо студент виконав роботу повністю, але

допустив в ній:
• Не більше однієї негрубої помилки і одного недоліку.

• Не більше двох недоліків.
Оцінка «З» ставиться, якщо студент правильно виконав не менше

половини роботи або допустив:
• Не більше двох грубих помилок або не більше однієї грубої і

однієї негрубої помилки і одного недоліку.
• Не більше двох-трьох негрубих помилок або однієї негрубої
помилки і трьох недоліків.
• За відсутності помилок, але за наявності чотирьох-п'яти
недоліків.
• Допустив число помилок (недоліків) перевищує норму,

при якій може бути виставлена оцінка «З».
• Якщо правильно виконав менше половини роботи .
• Не приступив до виконання роботи.
Змістовний модуль 17. Судинна хірургія. Тема 6. “Диференційна

діагностика та лікування захворювань середостіння.”
Мета(навчальні цілі)
• Визначати етіологічні фактори розвитку медіастиніту.
• Визначити класифікації медіастиніту.
• Встановлювати діагноз медіастиніту та методи лікування.
• Складати план обстеження хворого з медіастинітом
• Аналізувати дані клінічних, лабораторних та інструментальних методів

обстеження хворих із медіастинітом.
• Визначати різновид пухлинних уражень межестіння.
• Визначати тактику ведення таких хворих.
• Анатомо-фізіологічні особливості органів межестіння, щодо пухлинних

утворень.
• Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами

медичного працівника та принципи фахової субординації.
Студент має знати:

• Визначення поняття медіастиніту.
• Етіологічні чинники формування медіастиніту.
• Класифікацію медіастинітів.
• Клінічну картину медіастиніту.
• Діагностичні критерії визначення форм пухлинних уражень

межестіння.
• Принципи диференційної діагностики.

• Принципи хірургічного лікування медіастинітів та пухлин межестіння.
• Прогноз захворювання та працездатності хворих з захворюваннями

межестіння.
Студент має вміти:
• Визначати етіологічні та патогенетичні фактори формування

медіастиніту.
• Аналізувати типову клінічну картину межестіння залежно від

етіологічного чинника.
• Обґрунтовувати та формулювати попередній діагноз при медіастиніті.
• Складати план обстеження хворого з медіастинітом та пухлинними

ураженнями межестіння, проводити аналіз даних спеціальних методів
обстеження: рентгенографії органів грудної порожнини, МСКТ та
МРТ, УЗД.
• Проводити диференційний діагноз різних форм медіастинітів.
• Визначати тактику ведення хворого та підготовки до оперативного

втручання, обсяг і вид оперативного лікування.
• Визначати прогноз захворювання та оцінювати працездатність.
ТЕРМІНИ:
Термін Значення
Межестіння частина порожнини грудної клітки, відмежована
зверху верхнім грудним отвором, знизу - діафрагмою,
спереду - грудиною, ззаду хребетним стовпом, з боків -
середостіння плеврою.
Медіастиніт серозне або гнійне запалення клітковини
межестіння
Стравохід порожнистий орган, який з’єднує глотку з шлунком.
Література
Основна
• Мішалов В.Г., Бурка А.О., Бідний В.Г. та ін. Лекції з госпітальної

хірургії: навчальний посібник / За ред. д-ра мед. наук, проф. В.Г.
Мішалова. - У 3-х т.- Т. І-ІII. -2-ге вид., перероб. і доп. - К.:
Видавничий дім «Асканія».- 2012. -С.200-206.
• Л.Я. Ковальчук та ін. Шпитальна хірургія.-Тернопіль

«Укрмедкнига», 1999р.-С.109-119.
• Хирургия легких и плевры:руководство для врачей/Под ред.

И.С. Колесникова, М.И. Лыткина._Л.:Медицина, 1988.-
С.168-182.
Додаткова
• Петровский Б.В., Перельман М.И., Жомрачев А.С.
Новообразования средостения. Хирургия. 1969. № 2
• Электронная книга. Хирургия грудной полости. - Тернополь, 1999.
Завдання для самостійного опрацювання теми (потрібно відповісти
письмово)
ВАРІАНТ 1.
Завдання 1.
Наведіть симптоми клінічних проявів переднього медіастиніту:
1. Пульсуючий біль за грудиною
2.Задишка
3.Осиплість голосу
4. Припухлість з’являється на шиї в ділянці яремної вирізки,
5.Озноб
Завдання 2.
До кіст межестіння відносять:
1. целомічна кіста перикарда
2. Дермоїдні кісти
3.Тератоми
4. Бронхогенні кісти
5. Ентерогенні кісти
Завдання 3.
Наведіть класифікацію медіастинітів за локалізацією:.
I. Передні:
- верхні, з розташуванням вище ІІІ міжребер'я;
- нижні, донизу від ІІІ міжребер'я;
- усього переднього відділу межистіння.
II. Задні:
- верхні, з розташуванням вище V грудного хребця;
- нижні, з розташуванням нижче V грудного хребця;
- усього заднього відділу межистіння.
III. Тотальні.
Завдання 4.
Перерахувати інструментальні дослідження межестіння.
Застосовується :
рентгенографія органів грудної порожнини,
КТ органів грудної порожнини
УЗД органів грудної порожнини.
Також застосовуються
лабораторні дослідження крові, характерний лейкоцитоз, різкий зсув
формули вліво.
Завдання 5.
Які доступи застосовують при хірургічному лікуванні захворювань

межестіння:
1. Черезплевральні.
2. Нижня трансабдомінальна медіастинотомія за Савіних
3. Заплевральну задню медіастинотомію за Насиловим
4. Шийна бічна медіастинотомія
Тестові запитання:
Виберіть одну правильну відповідь.
1. Для рентгенологічної діагностики бронхогенних і ентерогенних кіст
середостіння характерна локалізація:
• Біля хребта
• У верхньому відділі переднього середостіння
• У задньому середостінні
• У нижньому відділі переднього середостіння
• В середньому середостінні
2.Основними лікувальними заходами при гострому медіастеніті є:
• Дренування середостіння з промиванням гнійного вогнища
• Усі наведені
• Корекція серцево-судинних та дихальних розладів
• Дезінтоксикаційна терапія
• Масивна антибіотикотерапія
3.У хворого на післяопіковий стеноз стравоходу після чергового сеансу

бужування виникли лихоманка, тахікардія, біль за грудниною.
Рентгенологічно – горизонтальний рівень рідини в задньому середостінні.
Сформулюйте найбільш вірогідний діагноз:
• гострий задній медіастеніт
• параезофагальна грижа
• дивертикул стравоходу
• гострий передній медіастеніт
• гостра емпієма плеври
4.Хворий Б., 63 років, госпіталізований до відділення торакальної хірургії із

скаргами на нудоту, блювоту після прийому їжі, слабкість, втрату ваги.
Після рентгенологічного дослідження встановлено діагноз: “Ахалазія
стравоходу”. Що є причиною цього захворювання?
• Недостатність розвитку Ауербахового сплетіння
• Варикозне розширення вен стравоходу
• Пухлина нижньої третини стравоходу
• Рубцевий стеноз стравоходу
• Грижа діафрагмального отвору
5.Хворого 60 років госпіталізовано в хірургічне відділення через 1,5 год після

отримання важкої тупої травми з вираженою підшкірною емфіземою верхньої
половини тулуба, задишкою, тахікардією. Пульс – 122 за 1 хв.
Рентгенологічно виявлено значно розширене середостіння в обидва боки.

Яку невідкладну допомогу потрібно надати хворому:
• торакотомію
• трахеостомію
• торакоскопію
• пункцію плевральної порожнини
• дренування переднього середостіння
письмово)
ВАРІАНТ 2.
Завдання 1.
Наведіть симптоми клінічних проявів заднього медіастиніту:
1. Пульсуючий біль у грудній клітці з іррадіацією в міжлопаткову ділянку
2. Вимушене положення напівсидячи, з нахиленою головою до груднини,
3.Припухлість над ключицею
4.Різке почастішання пульсу
5.Зниження АТ
Завдання 2.
До новоутворень межестіння відносять:

1. Неврогенні пухлини
2.Парагангліоми
3.Феохромоцитоми
4.Нейробластоми
Завдання 3.
Наведіть класифікацію медіастинітів за клінічним перебігом:
- гострі медіастиніти;
- хронічні медіастиніти:
- первинно хронічні;
- вторинно хронічні.
Завдання 4.
Класифікація захворювань стравоходу.

1. Вади розвитку
2. Пошкодження 1. Травматичні пошкодження: зовнішні і

внутрішні
2. Опіки стравоходу та їх наслідки
3. Захворювання 1. Дивертикули: пульсіонние і тракційні
стравоходу 2. Запальні захворювання: езофагіт
4. Пухлини стравоходу 1. Доброякісні пухлини
2. Злоякісні пухлини
5. Порушення 1. Ахалазія
моторики стравоходу 2. Езофагоспазм
(кардіоспазм)
Завдання 5.
Ознаки медіастиніту при проведенні комп"ютерної томографії:

- Збільшення розмірів середостіння (100%)
- Локальні скупчення рідини в середостінні (55%)
- Вільний газ в середостінні (57,5%)
- Збільшення лімфатичних вузлів середостіння (35%)
- Рідина в перикарді (27,5%) і плевральних порожнинах (85%)
- Легенева інфільтрація (35%)
- Розбіжність країв розрізу грудини (40%)
- Плевромедіастінальная фістула (2,5%).
Тестові запитання:
• Хворий Б., 63 років, госпіталізований до відділення торакальної

хірургії із скаргами на нудоту, блювоту після прийому їжі, слабкість, втрату
ваги. Після рентгенологічного дослідження встановлено діагноз: “Ахалазія
стравоходу”. Що є причиною цього захворювання?
A. Недостатність розвитку Ауербахового сплетіння

B. Варикозне розширення вен стравоходу
C. Пухлина нижньої третини стравоходу

D. Рубцевий стеноз стравоходу
E. Грижа діафрагмального отвору
• Хворого 60 років госпіталізовано в хірургічне відділення через 1,5

год після отримання важкої тупої травми з вираженою підшкірною
емфіземою верхньої половини тулуба, задишкою, тахікардією. Пульс – 122
за 1 хв. Рентгенологічно виявлено значно розширене середостіння в обидва
боки. Яку невідкладну допомогу потрібно надати хворому:
A. торакотомію B.
трахеостомію C.
торакоскопію
D. пункцію плевральної порожнини
E. дренування переднього середостіння

• Для рентгенологічної діагностики бронхогенних і ентерогенних
кіст середостіння характерна локалізація:
A. Біля хребта
B. У верхньому відділі переднього середостіння

C. У задньому середостінні
D. У нижньому відділі переднього середостіння

E. В середньому середостінні
• У хворого на післяопіковий стеноз стравоходу після чергового

сеансу бужування виникли лихоманка, тахікардія, біль за грудниною.
Рентгенологічно – горизонтальний рівень рідини в задньому середостінні.
Сформулюйте найбільш вірогідний діагноз:
• гострий задній медіастеніт
• параезофагальна грижа
• дивертикул стравоходу
• гострий передній медіастеніт
• гостра емпієма плеври
5. Основними лікувальними заходами при гострому медіастеніті є:

• Дренування середостіння з промиванням гнійного вогнища
• Усі наведені
• Корекція серцево-судинних та дихальних розладів
• Дезінтоксикаційна терапія
• Масивна антибіотикотерапія


«29 »08. 2022 року, протокол №1
Вступ


саме:





недоліків.

Змістовний модуль 17. Судинна хірургія.

Тема №7. “Антикоагулянтна та тромболітична терапія при гострому
венозному тромбозі. Профілактична антикоагулянтна терапія.”
• Визначати етіологічні та патогенетичні чинники тромбозів

магістральних вен.
• Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів з

тромбозами магістральних вен.
• Визначати типову клінічну картину при тромбозах магістральних вен.
• Виявляти різні форми (залежно від локалізації процесу) й ускладнення

(ТЕЛА, ХВН, венозна гангрена) тромбозів магістральних вен.
• Складати план обстеження хворих з тромбозами магістральних вен.
• На підставі аналізу даних лабораторного й інструментального

обстеження проводити диференційну діагностику, обґрунтовувати та
формулювати діагноз при тромбозах магістральних вен.
• Призначати консервативне лікування, встановлювати показання до

хірургічного лікування, проводити первинну та вторинну профілактику
при тромбозах магістральних вен.
• Оцінювати прогноз захворювання та працездатність хворих з



• Визначення тромбозу магістральних вен.
• Етіологію і патогенез тромбозу магістральних вен.

• Класифікацію тромбозів магістральних вен.
• Клінічну картину при різних формах тромбозу магістральних вен.
• Ускладнення тромбозу магістральних вен.
• Діагностичну програму при тромбозах магістральних вен, діагностичне
значення показників лабораторних та інструментальних методів
дослідження при тромбозах магістральних вен.
• Захворювання, з якими потрібно проводити диференційну діагностику

при тромбозах магістральних вен
• Види консервативного та хірургічного лікування тромбозів

магістральних вен. Заходи первинної та вторинної профілактики
• Прогноз захворювання й оцінку працездатності хворих з

• Проводити опитування та фізикальне обстеження хворих з

• Визначати патогенетичні фактори розвитку тромбозу магістральних

вен.
• Виявляти типову клінічну картину при тромбозах магістральних вен.
• Виявляти ускладнення при тромбозах магістральних вен.

• Складати план обстеження хворих з тромбозами магістральних вен.
• На підставі аналізу даних лабораторного й інструментального

обстеження проводити диференційну діагностику, обґрунтовувати
та формулювати діагноз при тромбозах магістральних вен.
• Призначати лікування, проводити первинну та вторинну

профілактику при тромбозах магістральних вен.
• Визначати показання та протипоказання до хірургічного лікування

.Основні терміни теми.

Термін Визначення
утворення тромба в просвіті вени без змін

її
стінки.
Термін застосовують для позначення
Тромбоз ураження
тромботичним процесом глибокої
венозної
системи
Флебіт запалення стінки вени без її тромбування
тромбоз на тлі запально процесу стінки

вени.
Термін застосовують для позначення
ураження
Тромбофлебіт
тромботичним процесом підшкірних
(поверхневих) вен
утворення тромба в вені внаслідок зміни

Флеботромбоз біохімічних властивостей крові та
сповільнення
току крові
хірургічний метод відновлення кровотоку

у
Тромбектомія
венозних судинах шляхом механічного
видалення
тромботичних мас, найчастіше за
допомогою
балонного катетера Фогарті
метод відновлення кровотоку у венозних

судинах
Тромболітична
терапія шляхом введення препаратів, що
сприяють
розчиненню тромботичних мас
група медикаментозних препаратів, що

сприяють
Антикоагулянти уповільненому згортанню крові шляхом
впливу на
на певні фактори згортання
метод консервативного лікування

розладів
Компресійна
терапія венозної системи шляхом дозованої
зовнішньої
еластичної компресії кінцівки
Література.
Основна
• Березницький Я.С., Захараш М.П., Мішалов В.Г., Шідловський В.О.

Хірургія: підручник із загальн. хірургії. — Т. II . —
Дніпропетровськ:
• Дніпро-VAL, 2007. – С. 411-419.
• Мішалов В.Г., Бурка А.О., Бідний В.Г. та ін. Лекції з госпітальної

хірургії: навчальний посібник / За ред. д-ра мед. наук, проф. В.Г.
Мішалова. — У 3-х т. — Т. І. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.:
Видавничий дім “Асканія”, 2008. – С. 21-45.
• Клиническая хирургия / Под ред. Р. Кондена и Л. Найхуса: Пер. с англ.
• М.: Практика, 2002. – С. 245-257.
Додаткова
• Бураковский В.И., Бокерия Л.A. и др. Сердечно-сосудистая

хирургия. — М.: Медицина, 1989. — 752 с.
• Клемент А.А., Веденский А.Н. Хирургическое лечение

заболеваний вен конечностей. — М.: Медицина, 1976. — 290 с.
Савельев В.С., Душпе Е.П., Яблоков Е.Г. Болезни магистральных
вен. — М.:
• Тураев П.И. Хроническая венозная недостаточность и язвы

нижних конечностей. — Винница: Нова Книга, 2005. — 207 с.
• Шалимов А.А., Сухарев И.И. Хирургия вен. — К.: Здоров’я, 1984. — С.

7—168.
Завдання для самостійного опрацювання теми (потрібно

відповісти письмово)
Люпа Тетяна 8112

Варіант 1
Завдання 1.
Заповніть таблицю варіантів клінічного перебігу тромбоемболії

легеневої артерії.
Варіанти клінічного перебігу ТГВ Клінічні прояви
1. Гострий перебіг Тромбоз магістальних вен нижніх

кінцівок. Клінічні прояви: швидкий
набряк, біль, відчуття розпирання,
обмеження функції, можливо
підвищення температури, зміна
кольору шкіри до блідого чи
ціанотичного
Спостерігається прогресування дихальної і

серцево-судинної недостатності. Провідну
роль відіграють симптоми, що свідчать про
2. Підгострий перебіг розвиток інфаркт-пневмонії та плевриту
виникає при емболії малих і середніх гілок

легеневої артерії. Виникають рецидиви
нападів болю за грудниною і задишку, а
також формування повторних інфарктів
3. Інтермітуючий перебіг легень
Завдання 2.
Перерахувати основні механізми розвитку гострих венозних тромбозів:

1. Сповільнюється ток крові по судині..
2. підвищення згортання крові...

3.Крововтрата ...
4. Переливання крові та білкових препаратів...

5.Дія тромбопластину …
6.пошкодження судинної стінки (порушення ендотелію).
Завдання 3.
Заповніть таблицю клінічних і об’єктивних проявів гострих

венозних тромбозів.
Скарги Об’єктивні прояви

1. Набряк кінцівки 1. Позитивний симптом Хоманса
2. Біль при ходьбі чи стоянні Позитивний симптом Ловенберга
3. Відчуття розпирання і жару в Позитивний симптом Пайра
кінцівці
Чітко виступаючий малюнок
4. Ціаноз підшкірних вен
5. Парастезії Мармуровість і ціаноз шкіри
Завдання 4.
Перерахувати інструментальні дослідження гострих венозних

тромбозів.
1. Ультразвукове дуплексне сканування.
2. Визначення D-димеру в крові
3. КТ-ангіографія
4. Дослідження крові
Завдання 5.
Перерахувати захворювання, з якими потрібно проводити диференційну

діагностику гострих венозних тромбозів.
1. Тромбофлебіти.
2.Травма кінцівки
3.хронічна венозна недостатність
4.тромбоз поверхневих вен, розрив кісти Бейкера
5. запалення підшкірної клітковини або лімфатичних судин,
медикаментозний набряк
6.лімфатичний набряк
7.гематома в м’язах гомілки, міозит, тендиніт (особливо Ахіллового
сухожилля) або артрит.
Завдання 6.
Перерахувати методи профілактики гострих венозних тромбозів.
• Профілактичне використання антикоагулянтів групи антагоністів

вітаміну К.
• гепарини — нефракціоновані (НФГ) і низькомолекулярні (НМГ);
• селективні інгібітори фактора Ха — фондапаринукс, ривароксабан,
апіксабан, едоксабан;
• прямий пероральний інгібітор тромбіну — дабігатран.
• Пацієнтам, у яких виявлені фактори ризику розвитку ТГВ, потрібно
щодня проводити огляд нижніх кінцівок із визначенням симптомів
Хоманса і Мозеса, а за необхідності — УЗД вен нижніх кінцівок.
6.Лікувальна фізкультура ..
Тестові запитання.
• Хвора 27 років скаржиться на розпираючий біль у правій нозі, набряк,

які з’явилися після натужування. З анамнезу — тиждень тому
народила дитину. Об’єктивно: права нога набрякла, з переходом на
сідницю, ціанотична, на дотик гаряча, визначається болючість стегна
та гомілки. Підшкірні вени розширені. Ліва нога без змін. Визначіть
правильну тактику дільничного лікаря:
А. негайно госпіталізувати в хірургічний стаціонар;

В. негайно госпіталізувати в неврологічний стаціонар;
С. призначити амбулаторне обстеження, після чого госпіталізувати;
• призначити амбулаторне лікування, за його неефективності

госпіталізувати;
• госпіталізувати у денний стаціонар поліклініки.
• Хвора 57 років скаржиться на біль у правому стегні. Хворіє 3 дні без

видимої причини. В анамнезі — варикозна хвороба. Під час огляду: на
обох ногах численні варикозно розширені підшкірні вени. На правому
стегні за ходом розширеної вени — ділянка гіперемії, набряку, болючості,
яка поширюється до верхньої третини стегна. Встановіть діагноз:
A. посттромбофлебітичний синдром;
• бешиха стегна;
• флегмона стегна;
• гострий тромбофлебіт;
• гострий дерматит.
• Хворий 35 років скаржиться на постійний біль у лівій гомілці, який

посилюється під час ходьби, набряк гомілки, збільшення температури тіла
до 38,5 °С. Хворіє 5 днів після травми. Об’єктивно: ступня та гомілка
набряклі, ціанотичні, блискучі, при пальпації гарячі, болючі, позитивні
симптоми Хоманса та Мозеса; пульсація артерій під коліном і на ступні
знижена. Права нога без змін. Сформулюйте попередній діагноз:.
• гострий тромбоз глибоких вен гомілки;

• гострий тромбоз ілеофеморальних вен;
• тромбоз лівої стегнової артерії;

• мігруючий тромбангіїт;
• флегмона лівої гомілки.
• Яке лікування показано хворому з гострим висхідним тромбофлебітом

поверхневих вен стегна:
• ліжковий режим, антикоагулянти;
• тромбектомія;
• операція Троянова — Тренделенбурга;
• склеротерапія вен вище місця ураження;
• протизапальна терапія.
• Хвору 45 років госпіталізовано в судинне відділення зі скаргами на біль у

правій гомілці, підвищення температури тіла. Запідозрено тромбоз
глибоких вен гомілки. Які спеціальні методи обстеження найбільш
інформативні:
A.проба Шейніса;
• проба Троянова — Тренделенбурга;
• флебографія;
• проба Тальмана;
• проба Геккебруха.
Варіант 2.
Завдання 1.
Перерахувати фактори ризику виникнення гострих венозних

тромбозів. Онкологічні захворювання.
вік >40 р. (ризик зростає з віком), ожиріння (ІМТ >30 кг/м2), ВТЕ в
анамнезі, травми (особливо політравми, або перелом кісток тазу,
проксимального відділу стегнової кістки та інших трубчастих кісток
нижніх кінцівок), тривала іммобілізація нижньої кінцівки (напр. у зв’язку
з парезом, гіпсовою пов’язкою, яка іммобілізує 2 сусідні суглоби,
загальним наркозом [особливо із застосуванням міорелаксантів]), інсульт,
що спричинив парез нижньої кінцівки, злоякісні пухлини (особливо рак
підшлункової залози, новоутворення головного мозку, рак легені, рак
яєчника і рак нирки), ВТЕ у сімейному анамнезі, вроджена або набута
тромбофілія (особливо дефіцит антитромбіну та антифосфоліпідний
синдром), сепсис, гостре тяжке захворювання нехірургічного профілю
(напр., тяжка пневмонія), серцева недостатність III i IV ФК NYHA,
дихальна недостатність, аутоімунні захворювання (хвороба Крона,
неспецифічний виразковий коліт, поліміозит/дерматоміозит, системний
червоний вовчак, вузликовий періартеріїт, ревматоїдний артрит,
автоімунна гемолітична анемія, імунна тромбоцитопенічна пурпура),
нефротичний синдром, мієлопроліферативні новоутворення,
пароксизмальна нічна гемоглобінурія, компресія венозних судин (напр.,
пухлина, гематома, артеріальна мальформація), вагітність і
післяпологовий період, тривалий авіапереліт (>6–8 год, в економ-класі,
особливо асоційований зі сном у сидячому положенні), варикозне
розширення вен нижніх кінцівок (у осіб віком <60-ти р., особливо <45-ти
р.), гострі інфекції, висока лихоманка, зневоднення;
Завдання 2.
Найбільш обгрунтованими є такі методи лікування гострих

венозних тромбозів.
Консервативна терапія Оперативне лікування
1. Антикоагулянтна 1.Відкрита тромбектомія
2.Черезшкірна імплантація кава-

2. Місцеве лікування фільтрів різної конструкції
3.Перев’язка магістральних вен або
Еластична компресія плікація нижньої порожнистої вени
Завдання 3.
Перерахувати принципи медикаментозного лікування гострих венозних

тромбозів.
1.Тромболітична терапія за схемою.

2. Антикоагулянтна терапія
3.Гомореологічно активні і флебоактивні препарати

4.Місцеве лікування за допомогою гелів і мазей
Перерахувати протипоказання до тромболізису.

Абсолютні
• Гострі кровотечі та стан після оперативних втручань.
• геморагічний інсульт в анамнезі;
• будь-який інсульт протягом останніх 6 місяців
• геморагічний діатез;
• пухлини головного мозку;
• травма спинного мозку;
• операція або біопсія протягом останніх 6 тижнів;
• травма грудної клітки або черевної порожнини протягом останніх 6
тижнів
• шлунково-кишкові, уро-гінекологічні кровотечі протягом останніх 3
місяців;
• артеріальна гіпертензія;
• розрив аорти;
• важкий перикардит;
• важка діабетична ретинопатія; цироз печінки з портальною
гіпертензією і ва рикозним розширенням вен стравоходу.
Відносні протипоказання до тромболізису:
• тяжка ниркова і печінкова недостатність з коагулопатіями;
• вагiтнiсть;
• Менструація;
• тромбофлебіт;
• пункція артерії протягом останніх 2 тижнів
Завдання 4.
Перерахувати ускладнення тромболітичної терапії.

1. Кровотечі шлунково-кишкового тракту.
2.Геморагічний інсульт
3.Кровотечі у паренхіматозні органи
Завдання 5.
Перерахувати основні чинники, що сприяють рецидиву гострих

венозних тромбозів:
1. Недотримання прийому антикоагулянтів.
2. злоякісні пухлини
3. тяжка тромбофілія
4. Стійке підвищенгя рівня D-димеру в сироватці крові
Завдання 6.
Перерахувати тромболітичні препарати

1. Препарати першого покоління – стрептокіназа, урокіназа.
2. Прямі антикоагулянти - НФГ

3. Низькомолекулярні гепарини - клексан, фраксипарин, фрагмін
3. Непрямі антикоагулянти - похідні кумарину та індандіону
• У хворого 53 років раптово з’явився біль у гомілкових м’язах зліва.
Страждає на врождену ваду серця. Під час огляду: температура тіла 36,6
о
С, циркулярний набряк лівої гомілки, шкіра напружена, ціанотична з
розширеними підшкірними дрібними венами у вигляді сітки. Симптом

Хоманса позитивний. Встановіть найбільш вірогідний діагноз:
• гострий тромбоз лівої стегневої артерії;
• гострий тромбофлебіт поверхневих вен лівої гомілки;

• хвороба Бюргера;
• гостре бешихове запалення лівої гомілки;
• гострий тромбоз глибоких вен лівої гомілки.
• Хворого 64 років госпіталізовано ургентно з різким болем у правій
пахвинній ділянці та правому стегні, затруднення під час ходьби,

підвищення температури тіла до 39 оС. Зазначений стан пов’язує з
фізичним навантаженням. В анамнезі — варикозна хвороба нижніх
кінцівок. Пальпаторно — пухлиноподібне утворення в правій пахвинній
ділянці розмірами 2,5х2 см, щільно-еластичне, болюче під час пальпації, а
також болючий тяж по присередній поверхні правого стегна. Який
діагнозів найбільш імовірний:
• защемлена стегнова грижа;

• защемлена пахвинна грижа;
• гострий пахвинний лімфаденіт;
• гострий висхідний тромбофлебіт;
• тромбоз глибоких вен кінцівки.
• Хворий 58 років госпіталізовано в клініку зі скаргами на біль і

припухлість, почервоніння шкіри в середній третині правої гомілки.
Хворіє протягом 3 діб. Об’єктивно: в с/з правої гомілки визначається
болючий інфільтрат розмірами 10х15 см без чітких контурів, шкіра над
ним гіперемована, набряку ступні немає. Вище та нижче інфільтрату —
помірно розширені вени. Сформулюйте діагноз:
• гострий тромбоз глибоких вен гомілки; гострий тромбофлебіт

поверхневих вен гомілки;
• бешиха гомілки;
• абсцедуючий фурункул;
• флегмона гомілки.
• Маршова проба дає змогу визначити:

• прохідність глибоких вен;
• порушення функції остіального клапану великої підшкірної вени;

• прохідність комунікантних вен;
• прохідність підшкірних вен;
• ступінь ішемії досліджуваного сегмента.
• Синдром Педжета — Шретера — це:
• мігруючий тромбофлебіт вен кінцівок;

• гострий мезентеріальний венозний тромбоз;
• гострий тромбоз нижньої порожнистої вени;
• гострий тромбоз підключичної вени;
• гострий ілеофеморальний венозний тромбоз




«29 »08. 2022 року, протокол №1
Вступ



саме:




недоліків.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 16
«СУДИННА ХIРУРГIЯ»
Тема 1. Правець, його етіологія і патогенез. Клініка, діагностика,
профілактика, лікування правця в умовах військових дій і

екстремальних ситуаціях, ускладнення, результати лікування.
Мета (навчальні цілі)
• Вивчити етіологію, патогенез, клініку, методи діагностики

та лікування правця, та його профілактику.
Студент повинен знати:
• Етіологію правця, фактори патогенності збудника.

• Епідеміологію правця.
• Патогенез правця.
• Клінічні прояви правця.
• Патогенез, термін виникнення та клінічні прояви ускладнень правця.
• Лабораторну діагностику правця.
• Принципи лікування правця.
• Тактику ведення хворих на правець.
• Прогноз правця.
10. Специфічну та неспецифічну профілактику правця.
• Правила виписки реконвалесцентів правця зі стаціонару.
• Правила диспансеризації реконвалесцентів правця.
Студент повинен вміти:
• Збирати анамнез з оцінкою епідеміологічних даних у пацієнтів с

підозрою на правець.
• Складати план обстеження хворого с підозрою на правець.
• Оцінювати результати основних інструментальних і лабораторних

методів діагностики.
• Обґрунтувати клінічний діагноз «правець».
• Провести диференціальну діагностику правця з паратонзилітом,

трихінельозом, сказом, істеричними судомами, еклампсією,
менінгітами.
• Своєчасно розпізнати розвиток можливих ускладнень правця,

невідкладних станів.
• Скласти листок призначень хворому на правець з урахуванням стадії

хвороби, важкості стану, наявності ускладнень, супутньої патології.
• Надати своєчасну допомогу хворому на правець на догоспітальному

етапі.
• Виставляти покази до проведення екстреної профілактиці правця.
• Призначати екстрену профілактику правця з урахуванням характеру

захворювання або травми, даних анамнезу щеплень хворого.
• Дати рекомендації стосовно режиму, дієти, обстеження, нагляду в

період реконвалісценції хворого на правець.
Основні терміни теми.

вакцина препарат, що складається з
ослаблених, вбитих збудників хвороб
чи продуктів їхньої життєдіяльності.
екзотоксини токсичні речовини білкової природи,
що виробляються патогенними
мікроорганізмами та виділяються
ними
в довкілля.
гемоліз процес, що використовується для
емпіричного ототожнення
мікроорганізмів, заснований на
здатності бактеріальних колоній на
чашці Петрі з агаром руйнувати
червоні кров'яні тільця.
довільне скорочення (судома) м'язу
судоми або
групи м'язів, яке зазвичай
супроводжується різким болем.
Література:
Основна
• Пантьо В. І. Загальна хірургія: навчальний посібник / В. І. Пантьо, В. М.

Шимон, О. О. Болдіжар – Ужгород: ІВА, 2020. – 464 с.
• Невідкладна хірургія : підручник для студентів VІ курсів медичних
факультетів медичних вузів / за ред. В. В. Бойка, В. М. Лісового ;
Міністерство охорони здоров'я України, Харківський національний медичний
університет. – Харків : НТМТ, 2019. – 514 с.
• Surgery : textbook for students of higher medical educational institutions / K. M.
Amosova [et al.] ; ed. by.: Ya. S. Bereznyts'kyy, V. G. Mishalov, M. P. Zakharash
; рец.: V. V. Grubnik, P. D. Fomin. - 3rd ed. - Vinnytsya : Nova Knyha, 2021. -
712 p.
• Хірургія : підручник / Я. С. Березницький О.В. Білов, Л. С. Білянський
[та ін.] ; за ред. Я. С. Березницького.– Вінниця : Нова Книга, 2020. – 528
с.
• Хірургічні хвороби. Частина І. Підручник для студентів VІ курсу медичних
факультетів спеціальностей «Медицина», «Педіатрія». / Никоненко А. О.,
Грушка В. А., Головко М. Г., Гайдаржі Є. І., Перцов І. В., Матерухін А. М.,
Матвєєв С. О., Вільданов С. Р., Зубрик І. В. Запоріжжя, 2021. 277 с.
письмово)
Варіант 1
Завдання 1.
Заповніть таблицю клінічного перебігу різних періодів захворювання

на правець
• Інкубаційний озноб, безсоння, позіхання, болі

в горлі при ковтанні, біль у
спині, втрата апетиту
• Розпалу напружений стан м'язів області
тулуба і кінцівок за винятком кистей
рук і стоп людини; затвердіння м'язів
черевної області, обмежена рухова
здатність ніг; поява поверхневого
прискореного дихання; опистотонус;
погіршені процеси виведення з
організму сечі і калу; виникнення
судом з мінливою частотою;
підвищена температура тіла, що
супроводжується виділенням поту
або слини, процеси серцебиття і
дихання частішають; розвиток
безсоння на фоні постійного
напруження м'язів тіла; підвищений
рівень дратівливості; відсутність
дихальної можливості
• Видужання Сила судом зменшується, вони
стають рідшими.
Завдання 2.
Перерахувати форми правця залежно від шляху ураження:
• Травматичний
• Криптогенний
• У разі наявності запальних та деструктивних змін
Завдання 3.
Заповніть таблицю клінічних проявів правця при різних формах течії
Симптоми виражені
1. Легка незначно,
температура нормальна або трохи
підвищена.
Виникнення судом кілька раз
на добу, помірна або висока
2. Середньотяжкий правець температура тіла хворого;
Симптоми, які вказують на
утруднене ковтання, дихання,
яскраво виражені мімічні
порушення, частота судом
досягає показника декількох
на годину, підвищений рівень
температури тіла пацієнта,
виражені процеси виділення
3. Важка форма захворювання поту і слини
Значно прискорений розвиток
ознак захворювання, частота
судом дуже висока (раз в 3-5
хвилин), високий рівень
температури, порушення
дихання і серцебиття,
синюшного відтінку шкіри
пацієнта, загроза зупинки
4. Дуже важка форма дихання.
Завдання 4.
Перерахувати клінічни форми правця
• Блискавична
• Гостра
• Підгостра
• Хронічна
Завдання 5.
Перерахувати захворювання, з якими потрібно

проводити диференційнудіагностику правця.
• Отруєння стріхнином
• Менінгіт, енцефаліт
• Тетанія
• Застосування нейролептиків
• Запалення або абсцес
Завдання 6.
Перерахувати методи профілактики правця.
• Неспецифічна
• Специфічна
3. Екстренна
• За між тканинними проміжками правцевий анатоксин заноситься:
А) в рухові центри спинного і довгастого

мозку
В) мозку у лобну долю головного мозку
С) у м′язові рецептори.
• у м’язи
• у лімфатичні вузли
• Клінічні ознаки правця:
А) сардонічна
посмішка
В) параліч
С) колапс
• гіперсалівація
• жовтяниця
• Сардонічна посмішка характерна для правця:
• легкого ступеню
• середнього ступеню
• важкого ступеню
• край важкого
• не характерна
• Клінічним проявом продромального періоду правця є
• нездужання
• труднощі при ковтанні
• судомні скорочення м’язів у рані
• тризм жувальних м’язів
• колапс
• Для зняття судом при правці використовують:

• м’язові міорелаксанти
• транквілізатори
• барбітурати
• снодійні
• спазмолітики


«29 »08. 2022 року, протокол №1
Вступ


саме:





недоліків.


Тема 5. “Лазерна хірургія в ангіології.”
• Після самостійного вивчення матеріалу даної теми студент має засвоїти

і на_ бути навичок виконання таких лікувально_діагностичних методів:
• Засвоїти поняття «лазерна хірургія», механізм її дії, показання до лазерної

хірургії, діагностику патологічних станів, які потребують лазерної хірургії.
• Знати патогенез індукованої лазером облітерації судин.

• Уміти оцінити основні тести стану оклюдованої лазером судини.
5. Опанувати функціональні методи безкровного вивчення кровотоку і

стану оклюдованої лазером судини: реовазографії, дуплексного
УЗ_сканування, доппле_ рографії, інтерпретацію ангіограм нижніх кінцівок.
• Засвоїти основні принципи виконання оперативних втручань з використан-

ням лазерної техніки: оклюзія варикозно розширених вен і телеангіоектазій.
• Знати основні заходи профілактики ускладнень лазерної хірургії.

• Принцип дії лазера.
• Характер та області використання лазера в ангіології.
• Сучасних виробників лазерної техіки, що використовується в ангіології.
• Переваги використання лазерної техіки, що використовується в ангіології.

• Недоліки використання лазерної техіки, що використовується в ангіології.

1. Застосовувати покази та протипокази для використання лазера в ангіології.
• Ставити діагноз для застосування лазерної техіки, що використовується в
ангіології.
• Обробляти операційне поле перед застосуванням лазерної техіки, що

використовується в ангіології.
• Обробляти хірургічний інструментарій при застосуванні лазерної техіки,

що використовується в ангіології.
• Дотримуватись правил асептики і етичних норм при застосуванні

лазерної техіки, що використовується в ангіології.

ЕВЛК Ендовазальна лаерна коагуляція - це
локальне термічне пошкодження
стінки вени лазерним
випромінюванням з визначеною
довжиною хвилі, яке подається через
розміщений в просвіті судини
хвильовід, що веде до виключення
вени з патологічного кровотоку, ї
облітерації та ліквідації патологічного
рефлюксу.
лазерне закриття вен закрита коагуляція вен за допомогою
теплової енергії лазерного
випромінювання
Радіочастотна абляція вен Закрита коагуляція вен за допомогою
радіочастотного випромінювання.
Тумесцентна анестезія Різновид місцевої анестезії, яка
передбачає інфільтрацію підшкірної
клітковини розчинами місцевих
анестетиків пролонгованої дії в
комбінації з вазоконстрікторами.
Безконтактна лазерна коагуляція Коагуляція судин лазерним
випромінюванням, дрежело якого не
контактує з організмом.
Основна
• Богачев В.Ю., Кириенко А.И., Золотухин И.А. и др. Эндовазальная

лазерная облитерация большой подкожной вены при варикозной
болезни // Ангиол. и сосуд. хир. - 2004. - № 1. - С. 93-100.
• Мишалов В.Г. Лечение хронической венозной недостаточности

нижних конечностей. Часть IV // Серце і судини. - 2011. - № 1. - С. 35-
42
• Соколов А.Л., Лядов К.В., Луценко М.М. Лазерная облитерация

вен: руков. для практических врачей // М.: ИД «Медпрактика-М»,
2011.
• Шевченко Ю.Л., Стойко Ю.М., Мазайшвили К.В. Лазерная хирургия
варикозной болезни: монография // Национальный мед.-хирург. центр им.
Н. И. Пирогова.- М.: Боргес, 2010. - 196 с.
• The Vein Book/ Ed. by J.J. Bergan.- Elsevier Academic Press, 2007. – 617p
Додаткова
• Беленцов С.М. Сравнительная эффективность традиционных

хирургических и миниинвазивных методов хирургической коррекции
венозной гемодинамики у пациентов с варикозными трофическими
язвами // Актуальные вопросы сосудистой хирургии: 23-я междунар.
научн.-практ. конф.: тезисы докл. – СПб., 2012 // Ангиология и
сосудистая хирургия. –
• 2012. - Т. 18, № 2. - С. 37.
• Бойко В.В., Рябинская О.С., Османов Р.Р., Прасол В.А. УЗ-

контролируемая пенная склеротерапия при лечении варикозной
болезни нижних конечностей // Серце і судини. - 2010. - № 4. -
С. 76-80.
• Золотухин И.А. Большая подкожная вена: особенности ультразвуковой

анатомии и патологического рефлюкса крови / И.А. Золотухин, В.Ю.
Богачев, А.И. Кириенко // Грудная и сердечно-сосудистая хирургия. —
2006.
• № 5.— С. 39-42.
• Шевченко Ю.Л., Стойко Ю.М., Лядов К.В., Ермаков Н.А. и др.

Исторические вехи хирургии хронической венозной недостаточности
// – М.: НМХЦ им. Н.И. Пирогова, 2005. - С. 22.
• van den Boss R.R., Kockaert M.A., Nijsten H.A.M., Nijsten T.

Tehnical Review of endovenous Laser Therapy for Varicose Veins //
Eur. J. Vasc. Endovasc. Surg. - 2008. - Vol. 35, № 1. - P. 88-95.

Варіант 1
Завдання 1.
Заповніть таблицю клінічних проявів ступенів хронічної

венозної недостатності згідно класифікації СЕАР.
Рубрики
клінічної Клінічні прояви
класифікації «С»
С0 Немає клінічних ознак ХВН
телеангіектазії або ретикулярний варикоз

С1
С2 варикозно розширені вени
С3 набряк
С4a гіперпігментація або екзема
С4b ліподерматосклероз або біла атрофія
С5 виразки, що загоїлись
С6 активні виразки
Завдання 2.
Переваги лазерного лікування варикозної хвороби методом ЕВЛК:
1. Мала травматичність. Лазер діє локально - тільки на стінку ураженої

судини. Інші тканини не пошкоджуються. ЕВЛК дозволяє одночасно
провести лікування варикозу на обох ногах.
2. Без БОЛЮ!!! Вся маніпуляція виконується під місцевою анестезією під

чітким контролем ультразвуку. Знеболенню підлягає лише вена з якою
працює судинний хірург або флеболог. Пацієнт відчуває лише першу
ін’єкцію, яку можна порівняти з укусом комара.
3. Після втручання не залишається рубців, адже все виконується без

розрізів, через невеликі проколи на шкірі. Таким чином немає потреби у
перев’язках, прийому антибіотиків та знеболюючих препаратів.
4. Відсутність потреби в стаціонарі та реабілітації. Перша рекомендація

відразу після процедури – піша прогулянка протягом години
5. Діагностика, лікування та нагляд протягом 1-го року після маніпуляції

ведеться одним лікарем, з яким у Вас буде особистий контакт.
Завдання 3.
Заповніть таблицю клінічних і об’єктивних проявів варикозної хвороби .

1. Наявність «здутих» вен 1. Варикозно розширені вени на
стегні та/або гомілці
2. Рани на ногах 2. Утворення трофічних виразок
3. набряки 3. Набряки нижніх кінцівок
Судоми в литкових м’язах
4. судоми 4. в основному в нічні часи
Завдання 4.
Перерахувати основні покази до ЕВЛК.
1. Пригирлове розширення БПВ або МПВ не більше 12 мм.
2. Гострий тромбофлетіт
3. Трофічні виразки на шкірі нижніх кінцівок
4. Погіршення якості життя через виражену симптоматику варикозу – це

можуть бути набряки гомілок, тяжкість у ногах, нічні судоми, що
повторюються
Завдання 5.
Перерахувати основні специфічні ускладнення ЕВЛК:
• Індурація шкіри за ходом коагульованої великої або малої

підшкірної вени
• Тромбофлебіт
3. Ушкодження нервів
4. Опіки
Завдання 6.
Перерахувати основні показання до безконтактної лазерної коагуляції:
1. ретикулярний внутрішньо-шкіряний варикоз;
2. Ангіоматоз
• Тромбоз
• Непрохідність центральної вени
• Ретинопатія на тлі гіпертонї або діабету
• У хворого на гомілці, по медіальній поверхні, є ознаки варикозу.

Неспроможність клапанів якої ділянки венозної системи нижніх
кінцівок могла це спричинити?:
• неспроможність клапанів ВПВ;
• неспроможність клапанів МПВ;
• неспроможність клапанів перфорантних вен Коккета;

• усе вищезгадане.
• У хворої 22 років діагностована неускладнена варикозна хвороба лівої

нижньої кінцівки, ступінь С2 (неспроможний остіальний клапан, варикозно-
змінені притоки ВПВ на гомілці). Який із запропонованих методів варто
застосувати для лікування?
• рутинну флебектомію;
• пінну склеро облітерацію варикознозмінених вен гомілки;
• ЕВЛК стовбура ВПВ зліва+ мініфлебектомія за Мюллером;
• ЕВЛК стовбура ВПВ зліва;

• усе вищезгадане.
• Хвору 53 років госпіталізовано в хірургічний стаціонар зі скаргами на

набряк лівої нижньої кінцівки, який виник 2 доби тому після фізичного
навантаження. Жінка 20 років страждає на варикозне розширення вен нижніх
кінцівок. Під час огляду — ліва нижня кінцівка набрякла: стегно — +2 см,
гомілка — +5 см, активні рухи та чутливість збережені. На ультразвуковому
ангіоскануванні — тромбофлебіт великої підшкірної вени на гомілці та в н/з
стегна з явищами флотації. Діаметр сафено-феморального співвустя 20мм.
Яка лікувальна тактика найбільш доцільна:
• операція Троянова
• екстрена тромбектомія;
• консервативне лікування;
• ендоваскулярна імплантація кава-фільтра;
• ЕВЛК стовбура ВПВ.
• У хворої 57 років на 4-ту добу після ЕВЛК з приводу варикозної хвороби

правої нижньої кінцівки з’явилися симптоми гострого тромбофлебіту
глибоких вен правої нижньої кінцівки. В післяопераційному періоді хворой
були призначені тільки флеботоніки. Які лікарські засоби потрібно
застосовувати після ЕВЛК для профілактики флеботромбозу в п/о періоді?:
• нефракціонований гепарин;
• антибіотики;
• низькомолекулярні гепарини;
• нестероїдні протизапальні засоби;

• анальгетики.
• У хворого 45 років, який тривалий час страждає на варикозне розширення

вен нижніх кінцівок, на УЗД обстеженні клапани глибоких вен та ВПВ з обох
сторін спроможні. Який, на Вашу думку, попередній діагноз:
• Неспроможність сафено-поплітеальних співвусть з обох сторін;
• Тромбоз глибоких вен гомілки;
• ПТФС обох нижніх кінцівок;

• синдром Кліппель-Треноне;
• усе вище згадане
Варіант 2.
Завдання 1.
Перерахувати 5 основних послідовних етапів ЕВЛК:

1. Пункція магістральної підшкірної вени і проведення світловода.
2. Введення в провідник спеціального світловода.
3. Інфільтрація прилеглих до вени тканин для запобігання опіку.
4. Власне проведення ендовенозної лазерної коагуляції.
5. Видалення через проколи варикозно-розширених притоків ВПВ.
Завдання 2.
Найбільш поширеними типами світловодів є такі:
Тип світловоду Особливості вихідного

випромінювання
1. Торцевий (Bare type) 1. Конусне випромінювання з
світловолокна
2. Тюльпаноподібний (Tulpin 2.
type)
Такий світловод забезпечує
однорідну фототермічну
3. Радіальний (Radial type) 3. деструкцію стінок судини,
дозволяє уникнути перфорацій
судин та звести до мінімуму
ускладнення
Завдання 3.
Перерахувати основні протипокази до

ЕВЛК.
1. Діагностована коагулопатія.
2. неможливість самостійно пересуватися після хірургічного втручання

3. гострий тромбоз глибоких вен ніг
4. хронічна артеріальна ішемія нижніх кінцівок
5. наявність осередків запалення в зоні запланованого втручання
Завдання 4.
Перерахувати послідовність етапів УЗД обстеження.
• Вертикальне положення пацієнта.
• Положення тіла пацієнта лежачи на боці
• Замір органів і структур, позначки вносяться в протокол.
• Виснок лікаря
Завдання 5.
Перерахувати основні чинники, що сприяють руху венозної крові до серця:
1. М’язово-венозна помпа
2. Наявність клапанів у венах за течією крові
• кров'яний тиск
• Швидкість руху крові
Завдання 6.
Перерахувати способи видалення/абляції стовбурів підшкірних вен

• Механічні – операція Троянова, операція Бабкока, операція Кокетта
• Хімічні – слеротерапія Склерозуючий розчин: варикоцид, варикозан,
тромбоар, 30% розчин броміду
• натрію та ін
• Термічні – лазерна терапія
• Хворій 60 років 6 днів тому виконано холецистектомію з приводу

гострого деструктивного холециститу. Страждає на ІХС, гіпертонічну
хворобу, варикозну хворобу нижніх кінцівок з трофічною виразкою. Раптово
з’явився біль та почервоніння по внутрішній поверхні стегна і гомілки. Чим,
на Вашу думку, зумовлено погіршення стану хворої:
• Синьою флегмазією;
• Рожистим запаленням;
• Висхідним тромбофлебітом;
• гангреною кінцівки;
• гострим флеботромбозом.
• У стаціонарі перебуває хвора 28 років з поодинокими ретикулярними

вариксами на нижніх кінцівках та поширеними телеангіектазами. На УЗД
обстеженні клапани глибоких та поверхневих вен спроможні, рефлюкс по
стовбурах підшкірнх вен відсутній. Методом вибору хірургічного
втручання буде:
• гірудотерапія;
• мікросклеротерапія;
• пінна єхосклеротерапія;
• ЕВЛК;
• призначення венотоніків та компресійного трикотажу.
• Хвору 53 років госпіталізовано в хірургічний стаціонар зі скаргами на

набряк лівої нижньої кінцівки, який виник 2 доби тому після фізичного
навантаження. Жінка 20 років страждає на варикозне розширення вен нижніх
кінцівок. Під час огляду — ліва нижня кінцівка набрякла: стегно — +2 см,
гомілка — +5 см, активні рухи та чутливість збережені. На ультразвуковому
ангіоскануванні — тромбофлебіт великої підшкірної вени на гомілці та в н/з
стегна з явищами флотації. Діаметр сафено-феморального співвустя 20мм.
Яка лікувальна тактика найбільш доцільна:
• ендоваскулярна імплантація кава-фільтра;

• екстрена тромбектомія;
• консервативна терапія;
• операція Троянова.
• ЕВЛК стовбура ВПВ.
• У хворого 45 років, який тривало страждає на варикозну хворобу вен обох

нижніх кінцівок, діагностовано неспроможність сафено-феморального
співвустя (діаметр дорівнює 12 мм) справа та неспроможність клапанів
перфорантних вен («несафенний варикоз») зліва. Який з запропонованих
алгоритмів хірургічного лікування є оптимальним:
• одночасово ЕВЛК з обох сторін + пінна склеро терапія зліва;
• першим етапом рутинна флебектомія справа + наступним етапом міні

флебектомія зліва;
• міні флебектомія зліва і зправа одночасово;

• одночасово ЕВЛК зправа + міні флебектомія з обох сторін;
• пінна єхосклеротерапія з обох сторін одночасово.
5.Найчастішою причиною розвитку тромботичних ускладнень після ЕВЛК є:
• перевищення показів до втручання (діаметр СФС або СПС >12 мм,

виражена супутня патологія, неурахування факторів ризику та ін.).
• технічні помилки підчас виконання процедури.
• Перевищення терміну втручання більш ніж 2,5 години.
• Нехтування антикоагулянтною післяопераційною терапією.
• Усе вищезгадане.
РОБОЧИЙЗОШИТ


Затверджено на засіданні кафедри від __25.08___ 2022_ р., протокол № 1
«29 »08. 2022 року, протокол №1
Вступ
Ознайомившись зтеорією, студенту необхідно оцінити ступінь
саме:


недоліків.


Тема 3. “Сучасні методи стентування судин.
Алотрансплантати в судинній хірургії”

• Визначати фактори ураження серця, аорти та судин різних

артеріальних басейнів.
• Проводити аналіз клінічної картини порушень кровообігу різних

артеріальних басейнів та при вадах серця.
• Обґрунтовувати та формулювувати попередній діагноз при

порушеннях кровообігу в різних артеріальних басейнах . та при вадах
серця.
• Складати план обстеження хворого й аналізувати дані

інструментальних методів досліджень при порушеннях кровообігу в
різних артеріальних басейнах та при вадах серця.
• Знати види алотрансплантатів, які застосовують у судинній хірургії та

кардіохірургії.
• Визначати покази до застосування алотрансплантатів в судинній

хірургії та кардіохірургії та знати види оперативних втручань.
• Визначати види інвазивних втручань при ІХС та покази до їх

застосування.
• Проводити первинну й вторинну профілактику порушень артеріального

кровообігу в різних артеріальних басейнах та при вадах серця.

• анатомію аорти і магістральних артерій різних артеріальних басейнів,

топографiчну анатомiю серця;
• патофізіологію розвитку гострої та хронічної ішемії різних

артеріальних басейнів, аневризми аорти;
• основні види уражень магістральних артерій різних артеріальних
басейнів та їх класифікацію;
• клінічну картину гострої та хронічної ішемії різних артеріальних

басейнів;
• принципи діагностики та диференційної діагностики основних

захворювань, які спричинюють гостру та хронічну ішемію різних
артеріальних басейнів;
• сучасні методи дослідження хворих з гострою та хронічною

ішемією різних артеріальних басейнів, аневризмою аорти;
• принципи передопераційної підготовки хворих до

мініінвазивних втручань, післяопераційні ускладнення.
• підходи до лікування та профілактики гострої та хронічної

ішемії різних артеріальних басейнів, аневризми аорти, покази
до мініінвазивного оперативного лікування;
• класифікацію алотрансплантатів та покази до їх використання.
• Iнтерпретувати анатомiю, фiзiологiю серцево-судинної

системи, топографiчну анатомiю серця.
• Обирати з даних анамнезу відомості, що свiдчать про наявність

патології серцево-судинної системи;
• Оцінювати наявність клінічних симптомів, які свідчать про

гостру або хронічну ішемію різних артеріальних басейнів,
синтезувати отриманi данi та встановлювати попереднiй
дiагноз.
• Проводити фізикальне дослiдження серцево-судинної системи,

оцiнювати результати додаткових методiв дослiдження
(загальний аналiз сечi, кровi, ЕКГ, ФКГ, функцiональнi проби
iзотопного дослiдження серця, УЗД органiв грудної порожнини,
рентгенологiчне дослiдження серця). та робити висновки на
підставі отриманих даних.
• Проводити диференцiйну дiагностику.
• Формулювати клiнічний дiагноз, одужання, працездатностi

(загальний, професiйний).
• Призначати комплексне лікування при гострій та хронічній

ішемії різних артеріальних басейнів, аневризмі аорти;.
• Оцінювати придатність алотрансплантата до вживання в клініці.
• Застосовувати деонтологiчнi знання, навички, вмiння під час

курацiї хворих.
Термінологія.
ІХС гострі та хронічні захворювання серця,

зумовлені вінцевою недостатністю
(невідповідністю між потребами
міокарда
в кисні та величиною вінцевого
кровотоку), спричиненою недостатнім
постачанням міокарда кров’ю
Атеросклероз вогнищеве ураження внутрішнього та

середнього шарів стінок артеріальних
судин великого та середнього калібру,
пов’язане з порушенням обміну ліпідів
форма ІХС, яка перебігає із

Стенокардія характерним
болем у грудній клітці, пов’язана
з
ішемією
міокарда
Стабільна стенокардія, напади якої розвиваються
після досягнення певного рівня
стенокардія фізичного
напруження навантаження
виникнення типових нападів

Спонтанна стенокардії
без чіткого зв’язку з
стенокардія фізичним
навантаженням
Мікросудинна форма ІХС, при якій стенокардія

стенокардія поєднується з об’єктивними ознаками
(коронарний ішемії міокарда (депресія сегмента ST
синдром на
ЕКГ) за відсутності органічного
Х) ураження
епікардіальних вінцевих судин
ЕКГ-тести для визначення

Навантажувальні здатності
тести міокарда витримувати фізичне
навантаження (толерантності до
фізичних
навантажень)
метод інвазивного лікування, при

Перкутанна якому у
просвіт стенозованої артерії
ангіопластика вводять
спеціальний балон, який потім
роздувають
Стентування метод введення у просвіт стенозованої

артерії спеціальної трубки (стента), яка
перешкоджає її спаданню
Алотрансплантант Штучний замінник судини з
в синтетичного
судинній хірургії матеріалу.
Синтетичний матеріал, що
Дакрон використовується
для заміщення судин в плетеному вигляді.
Політетрафторетил Синтетичний матеріал, що

ен використовується
для заміщення судин у вигляді
(PTFE) суцільного,
штампованого виробу.
Аллошунтування Переключення кровотоку в обхід

судини
артерій оклюзованої штучним замінником
судини з синтетичного матеріалу.
Шунтування
артерій Виконання обхідного шляху
кровопостачання за допомогою аутовени
або
синтетичних судинних
протезів.
Протезування Повне заміщення непрохідної артерії

артерій за
аутовени синтетични
допомогою або х
судинних протезів.
атеросклеротичн бляшк
Ендартеректомія з Видалення ої и за
аллопластикою. допомогою металевого хірургічного
розширенням
інструментарію з просвіту
судини штучним замінником судини
з
синтетичного матеріалу.
Видалення тромбу за допомогою

Дистанційна катетера
тромбектомія Фогарті.
Лазерна атеросклеротичн бляшк

ангіопластика Видалення ої и та
тромбу за допомогою лазерної
артерій установки.
Контрастн
Рентгеноконтрастна е дистанційне вивчення
артеріографія за ангіоархітектоніки за допомогою
Сельдингером контрастного катетера і провідника.
Повне заміщення непрохідної артерії

Аллоротезування за
допомогою синтетичних судинних
артерій протезів.
Основна:
• Хірургія: підручник із загальної хірургії / За ред. Я.С.
Березницького, М.П. Захараша, В.Г. Мішалова, В.О.
Шідловського. — Дніпропетровськ: Дніпро-VAL, 2007.
• Іващенко В.В. Шпитальна хірургія. — Донецьк: Донеччина, 1995.
— С.
122-138.
• Ковальчук Л.Я., Спіженко Ю.П., Саенко В.Ф., Книшов Г.В.,

Нечитайло М.Ю. Шпитальна хірургія. — Тернопіль,1999. — С.
404—417.
• Мішалов В.Г., Бурка А.О., Маркулан Л.Ю., Осадчий О.І.,

Селюк В.М., Храпач В.В., Черняк В.А. Лекції з госпітальної
хірургії: навч. посібн. у 3-х т. / За ред. д-ра мед. наук, проф.
В.Г. Мішалова. — 2-ге вид., перероб. і доп. — Т. 2. — К.:
Видавничий дім “Асканія”, 2008.
• Соколов Ю.Н., Лутай М.И., Соколов М.Ю. и др. // Первичное

(плановое) коронарное стентирование у больных с
ишемической болезнью сердца (практическое руководство). —
К.: МОРІОН, 2000. — 96 с.
• Белов Ю.В. Руководство по сосудистой хирургии с

атласом оперативной техники. – М. «ДеНово». –
2000 г.
Додаткова.
• Амосов Н.М., Бендет Я.А. Терапевтические аспекти в кардиохирургии.

— К.: Здоров’я, 1987. — 112 с.
• Бураковский В.И., Бокерия Л.A. Сердечно-сосудистая хирургия. — М.:
Медицина, 1989. — 856 с.

• Кнышов Г.В., Урсуленко В.И., Черенкова Н.Д. Показания к
хирургическому лечению осложненных форм ишемической
болезни сердца: методические рекомендации. — К., 1984. — 12 с.
• Лутай M.І., Пархоменко О.М., Шумаков В.О. Ішемічна хвороба серця.

Класифікація. Принципи профілактики та лікування. — К.:
МОРІОН,
2002. — 48 с.
• Князев М Д , Белорусов О С. Острые тромбозы и эмболии бифуркации
аорты и
артерий конечностей — Минск Беларусь, 1977—158 с 6. Бураковский

В.И., Бокерия Л.А. Сердечно-сосудистая хирургия. – М.:
«Медицина».- 1989 г. – с.752.

• Амелин А. 3. О первичной легочной гипертонии // Клин, мед.—1960.—
№ 6.—С.
77—81.
• Амосов Н. М., Сидоренко Л. Н., Ситар Л. Л. Опыт хирургического

лечения аномалии Эбштейна // Грудная хир.—1978.—№ 2.—С. 9—
15.
• Кохан Е.П., Заварина И.К. Избранные лекции по ангиологии. — М.:
Наука, 2000.
— 383
Завдання для самостійного опрацювання теми
(потрібно відповісти письмово)
Варіант 2.
Завдання 1.
Перерахувати немодифіковані фактори ризику атеросклерозу:

A. Вік понад 60років
B. Чоловіча стать
C. Спадковість
Завдання 2.
Назвати показання до малоінвазивного шунтування : гострий коронарний

синдром, гострий інфаркт міокарда, стабільна стенокардія 3-4 класу, пороки
серця з супутньою ішемією міокарда, знижена переносимість
фіз.навантажень
Завдання 3.
Перерахувати методи інструментальної діагностики ІХС:
1.ЕКГ у спокої
2. Електрокардіографія з фізичним навантаженням
3. Велоергометрія
4. Холтерівське добове моніторування електрокардіографії і артеріального
тиску
5. Ехокардіоскопія (УЗД)
6. Радіоізотопна сцинтиграфія міокарда
7. Позитронна емісійна томографія міокарда
8. МРТ
9. КТ
10.Коронарографія
Завдання 4.
Перерахувати мініінвазивні методи оперативного лікування ураження судин:

• Рентгено-ендоваскулярна дилатація артерій
• Установка судинних стентів
• Шунтування
Завдання 5.
Перерахувати основні групи антиангінальних препаратів:

• 1.B-блокатори
• 2. Антагоністи іонів кальцію

• 3. Нітрати
Завдання 6.
Виділяють такі анатомічні варіанти стенозів коронарних судин, які

суттєво впливають на успіх виконання ангіопластики:
• Ураження устя коронарної судини і великих бічних відгалужень.
• Біфуркаційні стенози
• Стенози на вигинах судин
• Локалізація стенозів у дистальному руслі артерії (діаметр артерій

менше 1мм)
1. Якимiз матеріалiв слід заміщувати підколінну артерію в

умовахінфікованої рани:
• Аллотрансплантантом із політетрафторетилену.
• Аллотрансплантантом із дакрону.
• Аллотрансплантантом із із імпрегнованим антибіотиком.
• Аллотрансплантантом із із імпрегнованим сріблом.
• 5.Аутовеною.
• Яким iз матеріалiв слід заміщувати клубову артерію в умовах інфікованої

рани:
• Аллотрансплантантом із політетрафторетилену.
• Аллотрансплантантом із дакрону.
• Аллотрансплантантом із із імпрегнованим антибіотиком.
• Аллотрансплантантом із із імпрегнованим сріблом.
• 5.Аутовеною.
• Визначіть найпоширеніший тип кровопостачання серця:
• правий;
• лівий;
• збалансований;
• невизначений.
• Під час коронарографічного обстеження у хворого виявлено

гемодинамічно значуще стенозування трьох вінцевих артерій. Що Ви
порекомендуєте хворому:
• медикаментозне лікування;
• транслюмінальну коронарну ангіопластику;
• операцію аортокоронарного шунтування.
• Основна причина раптової смерті у хворих з ішемічною хворобою серця:
• фібриляція шлуночків;
• асистолія;
• серцева недостатність;
• зниження вінцевого резерву


«29 »08. 2022 року, протокол №1
Вступ



саме:





недоліків.

Змістовний модуль 17. «Судинна хірургія» Тема
4. «Діабетична стопа»
Мета (навчальні цілі):
• Навчити студентів діагностувати діабетичну стопу, формулювати

попередній діагноз,
• Складати програму обстеження, лікування та профілактики.

• Визначення поняття діабетичної стопи.
• Етіологічні чинники формування діабетичної стопи.
• Класифікацію діабетичної стопи.
• Клінічну картину діабетичної стопи.
• Діагностичні критерії визначення форм діабетичної стопи.
• Принципи диференційної діагностики.
• Принципи консервативного та хірургічного лікування

діабетичної стопи.
• Прогноз захворювання та працездатності хворих на діабетичну

стопу.
• Визначати етіологічні та патогенетичні фактори формування

• Аналізувати типову клінічну картину різних форм діабетичної

стопи.
• Обґрунтовувати та формулювати попередній діагноз діабетичної

стопи.
• Складати план обстеження хворого на діабетичну стопу,

проводити аналіз даних спеціальних методів обстеження: УЗД,
рентгенографії.
• Проводити диференційний діагноз різних форм діабетичної
стопи.
• Визначати тактику ведення хворого та підготовки до

оперативного втручання, обсяг і вид оперативного лікування.
• Визначати прогноз захворювання та оцінювати працездатність.
Діабетична стопа Це комплекс анатомо-

функціональних змін стопи,
пов'язаний з діабетичною
нейропатією, мікро- і/або
макроангіопатію, на тлі яких
розвиваються важкі гнійно-
некротичні процеси
Діабетична нейропатія Ушкодження нервових клітин,

волокон і нервових закінчень при
хронічній гіперглікемії з
порушенням синтезу мієліну, в
результаті якого має місце зниження
кількості аксонів нервових волокон,
дегенерація дендриту периферичних
симпатичних нервових вузлів та
характеризується уповільненим або
повним припиненням проведення
збудження по аферентних нервових
волокнах
Діабетична ангіопатія Генералізоване ураження
кровоносних судин при цукровому
діабеті, що поширюється на дрібні
судини (мікроангіопатія) і на судини
середнього і великого калібру
(макроангіопатія)
Основна
• Бреговский, В. Б. Поражение нижних конечностей при сахарном диабете /

В. Б. Бреговский, А. А. Зайцев, А. Г. Залевская, О. И. Карпов, И. А.
Карпова, Т. Л. Цветкова. - М. — С. — ПБ: Диля. - 2004.
• С.101-263
• Дедов, И. И. Диабетическая стопа / И. И. Дедов, О. В. Удовиченко, Г. Р.

Галстян. - М.: Практическая медицина, 2005. – С.53-175
• Международное соглашение по диабетической стопе. - М., 2000. –
• С.12-58
Додаткова
• Российское общество ангиологов и сосудистых хирургов. Диагностика

и лечение больных с заболеваниями периферических артерий.
Российские рекомендации. — Москва, 2007. — 155с.
• Светухин, А. М. Реконструктивные и пластические операции в гнойной

хирургии: избранный курс лекций по гнойной хирургии / А. М.
Светухин, В. А. Митиш, Ю. А. Амирасланов; под ред. А. М. Светухина,
В. Д. Федорова. — М.: Миклош, 2005. — 364 с.
• Сепсис в начале ХХ1 века. Классификация, клинико-диагностическая

концепция и лечение. Патолого-анатомическая диагностика:
Практическое руководство / Российская ассоциация специалистов по
хирургическим инфекциям. — М.: НЦССХ им. Бакулева РАМН, 2004.
— 130с.
• Страчунский, Л. С. Современная антимикробная химиотерапия / Л. С.

Страчунский, С. Н. Козлов. — М.: Боргес, 2002. — 436 с.
• Удовиченко, О. В. Резистентность к антибиотикам возбудителей

раневой инфекции при синдроме диабетической стопы на
современном этапе / О. В. Удовиченко, Н. И. Почкина, Е. В. Бублик, Г.
Р. Галстян // Сахарный диабет. - 2007. — № 3. — С. 4-9.
• National Institute for Health and Clinical Excellence. Diabetic foot

problems: inpatient management of diabetic foot problems. Clinical
guideline 119. London: NICE, 2011. Available at:
http://publications.nice.org.uk/diabetic-foot-problems-cg119. Accessed
March 2013

Варіант 1
Завдання 1.
Заповніть таблицю.
Форми синдрому
діабетичної Клінічні прояви
стопи (Нідерланди, 1991)
Нейропатична інфікована
стопа наявність тривалого діабетичного
анамнезу, інших пізніх ускладнень
діабету, відсутність больового
синдрому, звичайне забарвлення і
температура шкірних покривів,
збережена пульсація на артеріях стоп,
зниження усіх видів периферичної
чутливості.
Шкіра
бліда або
ціанотична,
прохолодна
на дотик
,
різко
знижений
або
повністю
відсутній
пульс на
артеріях
стопи.
Атрофія
підшкірної
жирової
клітковини,
м’язів.
Поява
трофічних
виразок,
некроз
пальців,
Ішемічна гангренозна гангрена
стопи
стопа
поєднує в
Змішана форма (нейро- собі нейро-
та
ішемічна) ангіопатії
Завдання 2.
Заповніть таблицю.
Класифікація
діабетичних стоп Клінічні прояви
(Wagner F. W., 1981)
Ступінь 0 Шкірні покриви інтактні, можуть
бути кісткові деформації – група
ризику розвитку синдрому
Ступінь 1. Поверхнева виразка (рана) локалізована в межах шкірі без

клінічних ознак інфікування та ураження глибокопролягаючих
тканин. I А – чиста виразка. I В – виразка інфікована.
Ступінь 2 Глибока виразка стопи з втягненням у процес підшкірної

клітковини, зв’язок та сухожилків, м’язів без ураження кісток та
утворення абсцесів і флегмон. II А – чиста виразка. II В –
інфікована виразка.
Ступінь 3. Глибоке ураження м’яких тканин із втягненням кісток та

розвитком гнійної остеоартропатії або формуванням абсцесу чи
флегмони. III А – гострий процес. III В – хронічна глибока
інфекція.
Ступінь 4Обмежена гангрена (пальця, п’ятки, частини стопи). IV А – суха

гангрена. IV В – волога гангрена
Ступінь 5Поширена гангрена всієї стопи з можливим переходом процесу

на
гомілку
Завдання 3.
Заповніть таблицю ознак нейропатичної виразки.
Ознака Клінічні прояви

Локалізація виразки Пальці 65,9%, проекція плюсне-
фалангових суглобів 23,1%, п'ята
6%, інші області – 5%
рясні виділення з рани, яскраве
Ексудація почервоніння країв дефекту
Гіперкератоз країв наявний
навіть від легких дотиків відчувається
Болісність при пальпації сильний біль.
інструментом
Завдання 4
Класифікація оклюзійних захворювань нижніх кінцівок за Fontaine -

Покровському
• Безсимптомна.
• А) кульгавість >200 м
Б) кульгавість <200 м
• біль у спокої
• некроз та ішемічні виразки
Завдання 5
Класифікація діабетичної нейропатії K.M. Shaw, 1996
• Ураження черепномозкових нервів

• радикулопатія
• плексопатія
• множинна мононейропатія
• мононейропатія
Завдання 6
Назвіть ознаки нейропатичної стопи:
• Суха шкіра, ділянки гіперкератозу в місцях надлишкового тиску.

Шкірна температура не змінена
• Відсутній біль під час рухів, іноді турбує біль у спокої

• Пульс на нижніх кінцівках наявний, кісткова структура
пошкоджена
• Порушення периферичної чутливості

• Різновид зміни - виразка
• Форми синдрому діабетичної стопи. Вказати невірне твердження.

• Виразкова
• Ішемічна
• Нейро-ішемічна
• Нейропатична
• Всі відповіді вірні
• Ураження магістральних артерій нижніх кінцівок у хворих цукровим

діабетом носить назву:
• Діабетична макроангіопатія
• Облітеруючий атеросклероз артерій нижніх кінцівок у

хворих цукровим діабетом
• Діабетична мікроангіопатія
• Хронічне облітеруюче захворювання артерій нижніх

кінцівок
• Облітеруючий ендартерііт
• До суб'єктивних ознак хронічної ішемії стопи не відноситься:

• Симетричні набряки на стопах і гомілках
• "Замерзання" стоп при низьких температурах
• Болі в стопах і гомілках при горизонтальному положенні
ніг
• Болі в литкових м'язах при тривалій ходьбі
• Переміжна кульгавість
• До методів неінвазивної візуалізації артерій нижніх кінцівок

відноситься усе, окрім:
• Рентгенконтрастна ангіографія
• Кольорове доплерівське картирование
• Магнітно-резонансна ангіографія
• Мультиспіральна комп'ютерна ангіографія

• Наявність хронічної критичної ішемії признається при появі хоч би

однієї з ознак. Вказати невірну ознаку.
• Постійні ішемічні болі у спокої, що вимагають регулярного

знеболення протягом більше 1 місяця.
• Постійні ішемічні болі у спокої, що вимагають регулярного

знеболення протягом більш ніж 2-х тижнів
• Наявність виразки або гангрени на тлі зниження тиску

систоли на тібіальних артеріях < 50 мм рт. ст, пальцьових артеріях
< 30 мм рт. ст.
• Наявність литково-плечевого індексу < 0,5.
• Всі відповіді відповіді вірні.
Варіант 2
Завдання 1
Заповніть таблицю Клінічної класифікації інфекції при синдромі

діабетичної стопи IDSA
1. Відсутність
інфекції Відсутність в рані\виразці гною або інших
проявів запалення
місцева інфекція, що займає лише шкіру та
підшкірну клітковину (без втягнення
глибших тканин і без загальних симптомів,
які описані нижче); якщо з’являється
еритема, то вона повинна мати діаметр >0,5
см, але ≤2 см від межі виразки
потрібно виключити інші причини запальної

реакції шкіри (напр., травма, подагра, гостра
нейроостеоартропатія Шарко, перелом,
2. Легка ступінь вираженості тромбоз, венозний застій)
інфекції
місцева інфекція (як вище) з еритемою >2 см

або яка охоплює глибші структури, ніж шкіра
чи підшкірна клітковина (напр. абсцес,
остеомієліт, гнійний артрит, фасциїт, без
3. Помірна ступінь системних симптомів запалення
вираженості інфекції
місцева інфекція (як вище) із симптомами

4. Важка ступінь вираженості ССЗВ
інфекції
Завдання 2
Назвіть ознаки ішемічної стопи:
• Колір шкіри блідий або ціанотичний. Шкіра атрофична,

прохолодна, є тріщини, випадання волосся
• Турбує біль під час рухів, виражений у спокої

• Пульс на нижніх кінцівках відсутній
• Кісткова структура правильна
• Зміни - гангрена
Завдання 3
Показання до госпіталізації у відділення хірургічної інфекції
• Наявність ознак вологої гангрени, флегмони, абсцесу стопи
будь-якої локалізації, гнійного артриту.
Цукровий діабет в будь-якому стані компенсації та розвиток або загострення супутнього

захворювання (запалення легенів, гострий панкреатит, холецистит, сечокам'яна хвороба
та ін .; стаціонар відповідного профілю
• Цукровий діабет в будь-якому стані компенсації та розвиток або
загострення супутнього захворювання (запалення легенів,
гострий панкреатит, холецистит, сечокам'яна хвороба та ін .;
стаціонар відповідного профілю
• Різний ступінь декомпенсації цукрового діабету при наявності
виражених проявів діабетичних ангіопатій - крововилив у
сітківку або склоподібне тіло, трофічна виразка або гангрена
стопи, інфаркт міокарда або інші прояви (госпіталізація в
відповідний стаціонар)
Завдання 4.
Заповніть таблицю ознак ішемічної виразки.
Ознака Клінічні прояви
Локалізація виразки Нігтьові, середні фаланги пальців,
увесь палець, п'ята, тил стопи
Виразка починається з утворення
фіолетових папул або бляшок, які
потім перетворюються в геморагічні
Ексудація булли
Первинні шкірні елементи з часом
підсихають і трансформуються в
сухий некротичний струп з
залученням до патологічного процесу
шкіри і верхніх шарів підшкірної
Гіперкератоз країв клітковини.
різка болючість як в спокої, так і при
Болісність при пальпації пальпаці
інструментом
Завдання 5.
Принципи медикаментозної терапії при гострій гнійній патології на тлі
синдрому діабетичної стопи
• Компенсація глікемії
Антибактеріальна терапія
Інфузійна
Детоксикаційна
Завдання 6.
Абсолютні показання до ампутації нижньої кінцівки при діабетичній
стопі
• Оклюзія будь-якої з магістральних артерій нижньої кінцівки з

декомпенсацією колатерального кровотоку і поширений гнійно-
некротичний процес на стопі (більш 2-х областей стопи)
• Гангрена
• нагноєння рани, супроводжуване виділенням неприємного запаху
• некроз тканин внаслідок порушення циркуляції крові в області
нижніх кінцівок
• Дослідження парціальної напруги кисню в тканинах стопи

використовується для:
• Усі відповіді вірні
• Визначення прогнозу загоєння рани
• Визначення меж нежиттєздатних тканин в передопераційному

періоді
• Визначення ризику розвитку виразки стопи

• Усі відповіді невірні
• Клінічні ознаки ішемічної виразки. Вказати неправильне твердження.

• Шкірна температура не змінена
• Виразка покрита сухим чорним струпом
• Не визначається пульсація на тильній артерії стопи і задній

великогомілковій артерії
• Різка болісність при пальпації
• Локалізується на тилі стопи
• Для виявлення діабетичної нейропатії не застосовується?

• Фонендоскоп
• Градуйований камертон 128 Гц
• Набір монофіламентів
• Тупа голка
• Перкусійний молоток
• Клінічні ознаки нейропатичної виразки. Вказати неправильне

твердження.
• Різка болісність при пальпації
• Знижена тактильна і больова чутливість на стопі

• Визначається пульсація на тильній артерії стопи
• Шкірна температура не змінена
• Локалізація на пальці
• Амбулаторне лікування нейропатичної виразки (без ознак запалення,

гною, остеомієліту) за відсутності динаміки стану виразки.
• Триває 1 місяць до направлення в стаціонар
• Триває 2 тижні до направлення в стаціонар
• Амбулаторне лікування не показано, потрібне термінове

направлення в стаціонар
• Лікування тільки амбулаторне, направлення в стаціонар не

показане
Варіант 3
Завдання 1
Заповніть таблицю профілактики діабетичної стопи:
Первинна профілактика попередження розвитку трьох
складових частин синдрому
діабетичної стопи: нейропатії, остео-
артропатії, ангіопатії до появи
клінічних і інструментальних
симптомів
Вторинна профілактика
Третинна профілактика
Завдання 2
Основні принципи профілактики діабетичної стопи:
• Суворий метаболічний контроль: підтримка стійкої компенсації

вуглеводного обміну.
• …
• …
• …
• …
• …
• …
Завдання 3
Способи досягнення розвантаження кінцівки:
• Ліжковийний режим
• …
• …
• …
Завдання 4
При виборі антибактеріального препарату емпіричним шляхом

необхідно дотримуватись наступних принципів:
• Чутливість до вибраного антибіотика мікроорганізмів, що

найбільш часто зустрічаються при СДС.
• …
• …
Завдання 5
Етапи формування вакуумної пов'язки в спрощеній модифікації:
• Стерилізація матеріалу
• …
• …
• …
• …
• …
Завдання 6
Загальні принципи локальних оперативних втручань при гнійно-

некротичних ураженнях стопи у хворих цукровим діабетом:
• Хірургічний доступ
• …
• …
• …
• Найкращий спосіб видалення некрозу при синдромі діабетичної стопи

• Хірургічна некректомія під наркозом в операційній
• Хімічна некректомія (сухі протеолітичні ферменти, дальцекс-

трипсин)
• Кератолітичні мазі
• Видалення некрозу на перев'язках
• Всі відповіді невірні
• При нейроішемічній формі синдрому діабетичної стопи без гострої

хірургічної патології пацієнт повинен:
• Спостерігатися у ендокринолога амбулаторно + курси

патогенетичної терапії 2 рази в рік + УЗД артерій нижніх кінцівок
щорічно.
• Спостерігатися і лікування у ангиохирурга і невропатолога.

Огляд ангиохирурга потрібний усім пацієнтам щорічно
• Спостерігатися у ендокринолога амбулаторно
• Спостерігатися у ендокринолога амбулаторно + курси

патогенетичної терапії 2 рази в рік
• Огляд хірурга 2 рази на рік
• При епіфасціальному абсцесі тилу стопи, виявленому на

амбулаторному прийомі показано:
• Госпіталізація у відділення хірургічної інфекції, розкриття

абсцесу, некректомія під наркозом, інсулінотерапія + парентеральна
антибактеріальна терапія + повне розвантаження стопи
• Пункція гнійної порожнини в поліклініці + парентеральна

антибактеріальна терапія + продовження прийому пероральних
цукрознижувальних препаратів
• Розкриття абсцесу в поліклініці під місцевою анестезією +
антибактеріальна терапія препаратами per os + продовження прийому
пероральних цукрознижувальних препаратів

абсцесу, некректомія під наркозом, продовження прийому пероральних
цукрознижувальних препаратів + парентеральна антибактеріальна
терапія +повне розвантаження стопи.

абсцесу, некректомія під наркозом, інсулінотерапія + парентеральна
антибактеріальна терапія
• Амбулаторне лікування нейропатичної виразки з набряком і

почервоніння шкіри стопи і пальпованою кісткою на дні виразки (вказати
правильну тактику)
• Амбулаторне лікування не показано, потрібне термінове

направлення в стаціонар
• Триває 2 тижні до направлення в стаціонар
• Лікування тільки амбулаторне, направлення в стаціонар не

показане
• Триває 1 місяць до направлення в стаціонар
• Триває 2 місяці до направлення в стаціонар
5. Синдром діабетичної стопи, нейро-ішемічна форма, інфікована
потертість області п'яти, ускладнена еритематозною формою поширеної

бишихи стопи і гомілки
• Лікування у відділенні хірургічної інфекції

• Лікування амбулаторне у інфекціоніста
• Лікування амбулаторне у хірурга
• Залежить від загального стану пацієнта
• Лікування в інфекційному відділенні

Zalupa NEgrasdasd

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Zalupa NEgrasdasd

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

для самостійної роботи студентів

Навчальна дисципліна «Хірургія»

Ознайомившись з теорією, студенту необхідно оцінити ступінь

Організація самостійної роботи засобом робочого зошита здійснюється

Критерії оцінки завдань робочого зошита

Оцінка «5» ставиться, якщо студент:

Оцінка «4» ставиться, якщо студент виконав роботу повністю, але

• Не більше однієї негрубої помилки і одного недоліку.

Оцінка «З» ставиться, якщо студент правильно виконав не менше

• Не більше двох грубих помилок або не більше однієї грубої і

Оцінка «2» ставиться, якщо студент:

• Допустив число помилок (недоліків) перевищує норму,

Змістовний модуль 17. Судинна хірургія. Тема 6. “Диференційна

• Аналізувати дані клінічних, лабораторних та інструментальних методів

• Анатомо-фізіологічні особливості органів межестіння, щодо пухлинних

• Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами

Студент має знати:

• Діагностичні критерії визначення форм пухлинних уражень

• Принципи диференційної діагностики.

• Прогноз захворювання та працездатності хворих з захворюваннями

Студент має вміти:

• Визначати етіологічні та патогенетичні фактори формування

• Аналізувати типову клінічну картину межестіння залежно від

• Обґрунтовувати та формулювати попередній діагноз при медіастиніті.

• Складати план обстеження хворого з медіастинітом та пухлинними

• Визначати тактику ведення хворого та підготовки до оперативного

• Визначати прогноз захворювання та оцінювати працездатність.

• Мішалов В.Г., Бурка А.О., Бідний В.Г. та ін. Лекції з госпітальної

• Л.Я. Ковальчук та ін. Шпитальна хірургія.-Тернопіль

• Хирургия легких и плевры:руководство для врачей/Под ред.

Наведіть симптоми клінічних проявів переднього медіастиніту:

1. Пульсуючий біль за грудиною

4. Припухлість з’являється на шиї в ділянці яремної вирізки,

До кіст межестіння відносять:

1. целомічна кіста перикарда

Наведіть класифікацію медіастинітів за локалізацією:.

Перерахувати інструментальні дослідження межестіння.

Які доступи застосовують при хірургічному лікуванні захворювань

Виберіть одну правильну відповідь.

1. Для рентгенологічної діагностики бронхогенних і ентерогенних кіст

середостіння характерна локалізація:

• У верхньому відділі переднього середостіння

• У нижньому відділі переднього середостіння

2.Основними лікувальними заходами при гострому медіастеніті є:

• Дренування середостіння з промиванням гнійного вогнища

• Корекція серцево-судинних та дихальних розладів

3.У хворого на післяопіковий стеноз стравоходу після чергового сеансу

Сформулюйте найбільш вірогідний діагноз:

• гострий задній медіастеніт

• гострий передній медіастеніт

• гостра емпієма плеври

4.Хворий Б., 63 років, госпіталізований до відділення торакальної хірургії із

• Недостатність розвитку Ауербахового сплетіння

• Варикозне розширення вен стравоходу

• Пухлина нижньої третини стравоходу

• Рубцевий стеноз стравоходу

• Грижа діафрагмального отвору

5.Хворого 60 років госпіталізовано в хірургічне відділення через 1,5 год після

Рентгенологічно виявлено значно розширене середостіння в обидва боки.

• пункцію плевральної порожнини

• дренування переднього середостіння