You are on page 1of 13

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра соціальної медицини, медичного права та менеджменту

Дисципліна:
«СОЦІАЛЬНА МЕДИЦИНА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ′Я
З КУРСОМ БІОСТАТИСТИКИ»

Тематичний розділ 1: “Введення в біостатистику. Епідеміологічні


дослідження та їх аналіз ”

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
практичного заняття для студентів

Тема №2:
«ФАКТОРИ РИЗИКУ. МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ТА ОЦІНКИ
РИЗИКІВ. РЯДИ ДИНАМІКИ ТА ЇХ АНАЛІЗ»

для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст»,


галузь знань 1201 «Медицина»;
спеціальності: 7.12010001 – «Лікувальна справа»,
7.12010002 – «Педіатрія»,
7.12010003 – «Медико-профілактична справа»

для студентів 4 курсу


медичних факультетів

Укладач: ас. А.В. Чижевська

Затверджено:
на методичній нараді кафедри
« »________ 20__рік.
Протокол № ___.

Зав. кафедрою______________
/підпис/
д.м.н., доц. Ковальчук Л.Й.

Одеса – 2019 рік


Кафедра СММПМ ОНМедУ – Практичне заняття: Фактори ризику

Практичне заняття №2: «Фактори ризику. Методика розрахунку


та оцінки ризиків. Ряди динаміки та їх аналіз»
- 2 год.

1. Актуальність теми:
У практиці медичної статистики часто приходиться аналізувати ознаки
або явища, котрі змінюються у часі, тобто в динаміці. Наприклад:
свідчення про мережа ЛПЗ, кількості лікарів того чи іншого профілю,
конкретної території та конкретного часу; кількість інфекційних
захворювань за визначений період та ін.
У ряді випадків необхідно виявити загальну тенденцію з аналізом
показників, представленнях різкого колихання величин.
Крім цього, проводжуючи клінічні або статистичні дослідження з
виявлення частоти того чи іншого явища у середовищі нерідко необхідно
дорівняти неоднорідні групи. Наприклад: показники смертності,
народження на різних вікових складів населених територіях та ін.

Незважаючи на значний розвиток сучасної медицини, до цього часу


залишаються невідомими безпосередні причини багатьох захворювань або
не можливо визначити значимість кожної з них за рахунок їх
поліетіологічності. Необхідність практичного вирішення вказаних
проблем стало основою активного розвитку теорії факторів ризику.
Досить частими в клінічній практиці є ситуації, що вимагають визначення
оптимальної тактики ведення хворого, яка базується на прогнозуванні
подальшого розвитку патологічного процесу, ймовірності загрозливих та
термінальних станів.

2. 2. Цілі заняття:

2 2.1. Навчальні цілі:


І рівень – ознайомити студентів з поняттями «динамічний ряд»,
«фактори ризику».
ІІ рівень – студент повинен засвоїти в чому полягає сутність, значення
використання в медичній практиці динамічних рядів, методик
розрахунку та оцінки ризиків.
ІІІ рівень – знати правила побудови динамічних рядів; знати основні
прийоми обробки динамічного ряду з метою визначення тренду; вміти
прогнозувати ризик.
ІV рівень – надати студентам вміння досліджувати теоретично,
клінічно та експериментально признаки та явища які змінюються в
динаміці та виявити загальну тенденцію шляхом побудови динамічного
ряду, розрахунку показників, а також порівняти неоднорідні групи при
знаків.
Методична розробка практичного заняття для студентів 4 курсу Стор. 2
Факультет медичний / Дисципліна: «Соціальна медицина та організація охорони здоров’я»
Кафедра СММПМ ОНМедУ – Практичне заняття: Фактори ризику

3 2.2. Виховні цілі пов’язані з:


- формуванням розуміння об’єктивної необхідності побудови
динамічного ряду в практичній діяльності лікаря для вивчення та
вимірювання сезонних коливань в рядах динаміки.
- Прогнозування ризиків на основі екстраполяції рядів динаміки.

3. Міждисциплінарна інтеграція.

№№ Дисципліни Знати Вміти


п.п.
1 2 3 4
1. Попередні дисципліни
1. Історія медицини Причинно-наслідкові - обґрунтувати з позиції
зв’язки формування історії медицини
потреби в потребу формування
статистичному статистичного
дослідженні. дослідження в медичній
статистиці, вклад
вітчизняних вчених в
розвиток теорії
санітарної статистики.
- використовувати
методики проведення
2. Соціологія та медична Принципи та правила соціологічних
соціологія побудови досліджень для оцінки
соціологічних та аналізу статистичних
досліджень. показників.
- проводити математико-
статистичну розробку
матеріалу на третьому
3. Математика Методику обчислення етапі певного
статистичних статистичного
показників – дослідження.
абсолютних, - заповнювати розроблеі
відносних, середніх макето-таблиці
арифметичних та статистичними даними,
інших. будувати дійсні
Правила побудови статистичні таблиці та
4. Інформатика макето-таблиць, графічно відображати
статистичних таблиць, отримані результати
графічних зображень. дослідження.

2. Наступні дисципліни
1. Всі клінічні кафедри Знати методику - аналізувати діяльність
наукових та ЛПЗ щодо
статистичних удосконалення
досліджень. організації системи
охорони здоров’я.
2. Економіка охорони Закони, принципи - вміти застосовувати в
Методична розробка практичного заняття для студентів 4 курсу Стор. 3
Факультет медичний / Дисципліна: «Соціальна медицина та організація охорони здоров’я»
Кафедра СММПМ ОНМедУ – Практичне заняття: Фактори ризику

здоров’я методології, методи та управлінні ЛПЗ.


технологію фінансово-
економічного
забезпечення в сфері
охорони здоров’я.
3. Внутрішньо предметна У відповідності з - у відповідності з цілями
інтеграція цілями конкретної конкретної теми вміти
теми знати заломлення використовувати
питань даної теми в основоположні моменти
наступних темах даної теми в наступних
курсу. темах курсу.

4. Зміст заняття:

Фактори ризику
Відношення ризику, чи відносний ризик - це коефіцієнт, який
дозволяє визначити ризик певних патологічних зрушень, пов’язаних із
здоров’ям досліджуваних контингентів населення, хворих, порівняно з
іншими групами, які відрізняються за певними якісними параметрами
(демографічним складом, статтю, умовами праці і т.д.)
Обов’язковим для оцінки є наявність двох груп, одна з яких – основна
дослідна група – має першочерговий інтерес, а друга виступає в ролі
контрольної (порівнюваної). Відношення між ризиком патології в
основній дослідній (чисельник) та контрольній (знаменник) групах є
відносним ризиком формування певного патологічного процесу в
основній групі відносно до порівнюваної.
Маючи інформацію, наприклад, про рівні смертності населення
працездатного віку за статтю від нещасних випадків, отруєнь та травм,
ми можемо визначити відносний ризик смертності для чоловіків
відносно до жінок. При цьому значення чисельника та знаменника
повинні виражатись в одних одиницях. Якщо відносний ризик дорівнює
1,0, ми можемо зробити висновок про однаковий ризик смертності для
обох порівнюваних груп. Показник більший 1.0 свідчить про
підвищений ризик для групи, яка розташована в чисельнику за рахунок
наявності певних потенціюючих факторів. Значення коефіцієнта менше
1,0 ^свідчить про знижений ризик для основної групи. Наприклад,
частота ускладнень (ризик ускладнень) після апендектомії при
госпіталізації протягом 24 годин з моменту виникнення патології
складає 2.1 %, а при госпіталізації в термін після 24 годин – 10,8 %.
Отже, відносний ризик ускладнень при пізній госпіталізації складатиме:
10,8 : 2,1 = 5,14. Це дозволяє зробити висновок про суттєвість впливу на
нього зазначеного фактора. Загальноприйнятим критерієм суттєвості
відносного ризику доцільно брати рівень 3 і вище.

Методична розробка практичного заняття для студентів 4 курсу Стор. 4


Факультет медичний / Дисципліна: «Соціальна медицина та організація охорони здоров’я»
Кафедра СММПМ ОНМедУ – Практичне заняття: Фактори ризику

Відносний ризик кількісно визначає взаємозв’язок (асоціацію) між


впливом певного чинника (терміном госпіталізації, методом лікування,
статтю, умовами праці) та видом патологічних зрушень, тому він також
має назву міра (ступінь) асоціації Наведена вище методика оцінки має
узагальнюючий характер і є тільки одним з елементів аналізу.
Повноцінний аналіз прогнозування патологічних процесів,
загрозливих станів, оцінки факторів ризику не можливий без багато-
факторного підходу до вказаної проблеми, який базується на
імовірнісному аналізі Вальда.
Методологія статистичної оцінки імовірності поряд з існуючими
методами бальної оцінки є найбільш оптимальною для практичного
використання. Вона полягає, наприклад, в проведенні оцінки
ймовірності певного переліку симптомів при різних захворюваннях з
подальшим розрахунком ймовірності кожного з можливих діагнозів.
Вирішення даного завдання базується і на основі використання формули
Баиеса та основних и алгоритмів, що дає змогу розрахувати та оцінити
вірогідність певного патологічного стану чи ускладнень за комплексом
симптомів у конкретного пацієнта. Обраний перелік симптомів та ознак
не може бути довільним, а повинен складатися тільки з високо
інформативних критеріїв, які є загальноприйнятими, чи відбір яких
проводиться з залученням фахівців-експертів. їх інформативність
оцінюється за коефіцієнтом інформативності з використанням
інформаційної міри Кульбака за наступною формулою.
Групи високого ризику (за окремими видами патології,
ускладненнями) формуються на основі розрахунку прогностичних
коефіцієнтів (ПК) для кожної інформаційної групи. При цьому
використовується розроблена А.А. Генкіним і Е.В. Гублером методика
неоднорідної послідовної процедури, що базується на послідовному
аналізі Вальда. В процесі аналізу весь первинний масив даних
розподіляється на окремі однорідні сукупності за клінічними
критеріями (формами патологічних проявів).
Кожній сукупності повинна відповідати виділена в процесі аналізу
контрольна група, якою можуть бути здорові особи чи хворі, що не
мають відповідної патології. Серед відібраних для аналізу ознак, крім
клінічних факторів, може бути виділена група медико-соціальних
чинників (вік, професійна група, сімейний стан, спадковість, шкідливі
звички та інші), заключне використання яких в моделі факторів ризику
обов’язково має бути комплексним.
Практичне застосовування прогностичних коефіцієнтів доцільно
проводити з використанням формалізованих облікових документів, де є

Методична розробка практичного заняття для студентів 4 курсу Стор. 5


Факультет медичний / Дисципліна: «Соціальна медицина та організація охорони здоров’я»
Кафедра СММПМ ОНМедУ – Практичне заняття: Фактори ризику

інформація про наявність та характер конкретних чинників, рівню


кожного з яких відповідає певне значення прогностичного коефіцієнта.

Показники ризику і методика їх розрахунку

Термін Зміст Методика розрахунку


Абсолютний, Який рівень (Коефіцієнт
додатковий ризик захворюваності (або її захворюваності в осіб, які
(різниця ризиків, наслідків), обумовлений зазнали дію фактора ризику) -
attributable risk - AR) дією фактора ризику? (Коефіцієнт захворюваності в
осіб, які не зазнали дію
фактора ризику)
Відносний ризик У скільки разів (Коефіцієнт
(відношення ризиків, захворюваність (або її захворюваності в осіб, які
relative risk - RR) наслідки) серед осіб, які зазнали впливу фактора
зазнали впливу фактора ризику)/
ризику, вища, ніж серед Коефіцієнт
осіб без ФР захворюваності в осіб, які не
зазнали впливу фактора
ризику
Додатковий Яка додаткова (додатковий ризик) x
популяційний ризик захворюваність у популяції, (поширеність фактора ризику
(population attributable пов'язана з фактором у популяції)
risk ARp) ризику

Додаткова частка Яка частка випадків додатковий


популяційного ризику захворювання (або його популяційний ризик/
(population attributable наслідків) у популяції коефіцієнт
risk fraction – AFp) обумовлена дією фактора поширеності захворювань
ризику

Приклад розрахунку абсолютного та відносного ризику

За результатами дослідження встановлено, що захворюваність на


виразкову хворобу чоловіків, які палять складає 25,44 ‰, а серед чоловіків,
які не палять – 10,07 ‰.

Абсолютний (додатковий) ризик захворюваності на виразкову хворобу


чоловіків, які палять складає: 25,44 – 10,07 = 15,37 на 1000 чоловіків, які
палять.

Відносний ризик захворюваності на виразкову хворобу чоловіків, які


палять складає: 25,44 : 10,07 = 2,5.

Динамічний ряд
Методична розробка практичного заняття для студентів 4 курсу Стор. 6
Факультет медичний / Дисципліна: «Соціальна медицина та організація охорони здоров’я»
Кафедра СММПМ ОНМедУ – Практичне заняття: Фактори ризику

– це ряд статистичних чисел, виражених у відповідних одиницях


виміру явищ, процесів, ознак, які вивчаються,якісно однорідних за
змістом, що мають властивість порівнюватись між собою,
характеризуючи динамічні зміни за визначені періоди часу чи у
встановлені моменти часу.

Види динамічних рядів:


1) Простий – складений із абсолютних статистичних чисел;
2) Складний - побудований із відносних або середніх арифметичних
чисел.
А також бувають:
1) Моментний динамічний ряд
2) Інтервальний динамічний ряд

Елементи динамічного ряду:


 Рівні динамічного ряду
 Періоди (або моменти) часу
 Порівнювальна складова

Розрахунок і аналіз показників ґрунтується на порівнянні між собою рівнів


динамічного ряду в динаміці за певні періоди часу або за відповідні моменти.
При цьому відрізняють рівні базисні та плинні. Базисним рівнем у
динамічному ряді називається той вихідний рівень, з яким робиться
порівняння іншого рівня. І, відповідно, плинним називається той рівень,
котрий порівнюється з базисним.

Показники динамічного ряду:


1. Абсолютний приріст – це різниця між плинним і базисним рівнями.
2. Темп росту – це співвідношення плинного рівня до базисного,
помножене на 100%.
3. Темп приросту – це різниця між темпом росту та 100%.
4. Абсолютне значення величини темпу приросту (1% темпу приросту) –
це співвідношення між абсолютним приростом та темпом приросту.
5. Коефіцієнт наочності

Методи вирівнювання динамічного ряду:


1. Механічне вирівнювання (на прикладі виявлення сезонності
захворювань):
1) Укрупнення інтервалів
Місяць 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Всього
Кількість випадків 130 210 122 166 227 160 184 240 156 233 240 199 2267
Укрупнення рівней 462 553 580 672

2) Усереднення інтервалів (за груповою середньою)


Методична розробка практичного заняття для студентів 4 курсу Стор. 7
Факультет медичний / Дисципліна: «Соціальна медицина та організація охорони здоров’я»
Кафедра СММПМ ОНМедУ – Практичне заняття: Фактори ризику

Місяць 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Всього
Кількість випадків 130 210 122 166 227 160 184 240 156 233 240 199 2267
Групова середня 462/3=154 553/3=184 580/3=193 672/3=224

3) Усереднення інтервалів (за змінною середньою).


Місяць 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Всього
Кількість випадків 130 210 122 166 227 160 184 240 156 233 240 199 2267
Змінна середня 154
Змінна середня 166
Змінна середня 172
Змінна середня 184
Змінна середня 190
Змінна середня 194
Змінна середня 193
Змінна середня 209
Змінна середня 209
Змінна середня 224

2. Аналітичне вирівнювання:
1) Лінійна залежність f(t) a0 a1t
2) Параболічне залежність f(t) a0 a1t a2t2
3) Експоненціальна залежність f(t) expa0 a1)
4) Важка залежність f(t) expa0 a1t a2t2)

5. Матеріали щодо методичного забезпечення заняття.


5.1. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття:
- питання:
1. Поняття про фактори ризику. Показники ризику, методика їх
розрахунку та аналізу. Абсолютний, додатковий ризик. Відносний
ризик, додатковий популяційний ризик. Відношення шансів.
2. Практичне використання методики оцінки ризиків.
3. Аналіз даних епідеміологічних досліджень, напрями, методи.
4. Оцінка ризиків: методики, критерії, значення в охороні здоров'я.
5. Види рядів динаміки. Основні правила побудови та аналізу динамічних
рядів при вивченні динаміки медико-біологічних явищ.
6. Основні показники аналізу динамічних рядів.
7. Основні прийоми обробки динамічного ряду з метою визначення
тренду.
8. Вивчення та вимірювання сезонних коливань в рядах динаміки.
9. Співставність динамічних рядів.
10. Інтерполяція та екстраполяція в рядах динаміки.
11. Прогнозування на основі екстраполяції рядів динаміки.

5.2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу


заняття: професійні алгоритми, орієнтуючі карти для

Методична розробка практичного заняття для студентів 4 курсу Стор. 8


Факультет медичний / Дисципліна: «Соціальна медицина та організація охорони здоров’я»
Кафедра СММПМ ОНМедУ – Практичне заняття: Фактори ризику

формування практичних вмінь та навичок, навчальні завдання –


додаються.

5.3. Матеріали контролю для заключного етапу заняття: задачі,


завдання, тести – додаються.

5.4. Матеріали методичного забезпечення самопідготовки


студентів: орієнтуючі карти з організації самостійної роботи
студентів з навчальною літературою, граф логічної структури
заняття – додаються.

8. Література для студентів:


- Основна:

 Соціальна медицина і організація охорони здоров’я (для


студентів стоматологічних факультетів вищих медичних
навчальних закладів України IV рівня акредитації / За заг.
ред. В.Ф. Москаленка – К.: Книга плюс, 2010, - 328 с.
 Соціальна медицина та організація охорони здоров’я:
Підручник / За заг. ред. Ю. В. Вороненка, В. Ф.
Москаленка. — Тернопіль: Укрмед- книга, 2000. — 680 с.;
 Голяченко О.М. Соціальна медицина та організація
охорони здоров’я. – Київ: ВСВ «Медицина», 2011. – 208с.

 Громадське здоров’я: національний підручник / В.Ф.


Москаленко, О.П. Гульчій, Т.С. Грузєва; ред. В.Ф.
Москаленко; МОЗ України; Нац. мед. Ун-т ім. О.О.
Богомольця. – 3-тє вид. – Вінниця: Нова книга, 2013. – 560
с., іл., табл.

 Біостатистика: підручник/ За заг. ред. чл.-кор. АМН


України, проф. В.Ф. Москаленка. – К.: книга плюс, 2009. –
184 с.

 Медична статистика: посібник для студентів і лікарів / За


заг. ред. А.Г. Кравченко, В.С. Бірюкова. – Одеса:
Астропринт, 2008. – 228 с.

 Громадське здоров’я: підручник для студентів вищих


мед.навч.закладів / В.Ф.Москаленко та ін..- Вид.3. –
Вінниця: Нова Книга, 2013. – 560 с.

Методична розробка практичного заняття для студентів 4 курсу Стор. 9


Факультет медичний / Дисципліна: «Соціальна медицина та організація охорони здоров’я»
Кафедра СММПМ ОНМедУ – Практичне заняття: Фактори ризику

 Посібник із соціальної медицини та організації охорони


здоров’я / За ред. Ю.В. Вороненка. – Київ: «Здоров’я», -
2012. -359 с.

 Програмні тестові питання з соціальної медицини та


організації охорони здоров’я (для студентів
стоматологічного факультету) / Під ред. Москаленка В.Ф. /
Підручник. – К., 2006. – 140 с.

- Додаткова:

 Організація роботи лікаря загальної практики (сімейного


лікаря) / під ред. В.М. Лехан. – Дніпропетровськ: АРТ-
ПРЕС, 2012. – 247 с.

 Брижик Тобес. Право на здоровье: теория и практика. Пер.


с англ.. Устойчивый мир. – М., 2011. – 351 с.

 Кравченко А.Г. Медична статистика: Посібник для


студентів і лікарів / Кравченко А.Г., Бірюков В.С. – Одеса:
Астропринт, 2008. – 228 с.

 Гайдаров Г.М. и др. организация и экономика


стоматологической службы. – М.: ГРАНТЪ, 2011. – 200 с.

 Кучеренко В.З., Агарков Н.М. и др. Соціологія гигиены и


организация здравоохранения. (учебное пособие). – М.,
2010. – 432 с.

 Салтман Р.Б., Фигейрас Дж. Реформы системы


здравоохранения в Европе. – Европейское региональное
бюро ВОЗ. – М., Геотар Медицина. – 2000. – 431 с.

 Состояние подготовки специалистов в области


общественного здравоохранения в Украине и в мире /
Ю.В. Вороненко, В.В. Глуховский, А.С. Коваленко, В.Н.
Лехан и др.. – К.: Сфера, 2012. – 85 с.

 Охорона здоров’я України: стан, проблеми, перспективи /


Л.А. Чепелевська, О.Р. Ситенко, В.В. Бедний; за ред. В.В.
Лазоришинця. – Київ; 2014. – 607 с.: іл.,табл.

Методична розробка практичного заняття для студентів 4 курсу Стор. 10


Факультет медичний / Дисципліна: «Соціальна медицина та організація охорони здоров’я»
Кафедра СММПМ ОНМедУ – Практичне заняття: Фактори ризику

 Охорона здоров’я України: організація та законодавче


забезпечення: монографія / А.І. Козаченко, В.М. Пашков,
В.П. Лисак; за заг. ред.: В.П. Лисака, В.М. Пашкова, І.А.
Голованової. – Київ: МОРІОН, 2014. – 335 с.: іл., табл.

 Стан здоров’я населення України та результати діяльності


закладів охорони здоров’я. 2014 р. – К., 2015. – 506 с.

 Типові інструкції щодо заповнення форм первинної


медичної документації лікувально-профілактичних
закладів. – МОЗ України, Центр медичної статистики
України, Український інститут громадського здоров’я. –
К. – 2001. – 143 с.

 Щорічна доповідь про стан здоров’я населення України та


санітарно-епідеміологічну ситуацію.

 Европейская база данных «Здоровье для всех».


Копенгаген: ЕРБ ВОЗ. - // http:www/euro/who/inf

 Матеріали журналу «Вісник соціальної гігієни та


організації охорони здоров’я України».

6. Завдання з УДРС та НДРС з даної теми:


1. Критерії відповідності Х (хі-квадрат), розрахунок та оцінка, застосування в
біостатистиці.
2. Динамічні ряди, їх види й побудова, розрахунок показників й застосування
в біостатистиці.

7. Тема наступного заняття: «Метод стандартизації.»

Методична розробка практичного заняття для студентів 4 курсу Стор. 11


Факультет медичний / Дисципліна: «Соціальна медицина та організація охорони здоров’я»
Кафедра СММПМ ОНМедУ – Практичне заняття: Фактори ризику

Методичні рекомендації склала


_________
______________ (ас. Чижевська А.В.)
Дата: «__» _____________ 2019 р.

Додаток 1
Типові завдання:

1. Типова задача:
На основі приведених даних (середнє число відвідувань амбулаторії на рік на
одного сільського жителя в С. районі області за 2000-2003 рр. відповідно —
4,7; 5,2; 5,4 и 5,6) провести вирівнювання динамічного ряду, вирахувати
показники динамічного ряду, охарактеризувати динаміку явища.

2. Типова задача:
Середньорічна зайнятість педіатричних ліжок у м.Одеса: 1984р. – 283; 1985р.
– 279; 1986р. – 255; 1987р. – 285; 1988р. – 248; 1989р. – 233 ліжок. Розрахуйте
показники динамічного ряду, охарактеризуйте динаміку процесу.

3. Типова задача:
Захворюваність на сифіліс серед підлітків Одеської області в період з 1995 по
2000 рік: 1995 рік – 258, 1996 рік – 257, 1997 рік – 194, 1998 рік – 109, 1999
рік – 123, 2000 рік – 110 чоловік. Розрахуйте показники динамічного ряду,
охарактеризуйте динаміку процесу.

4. Типова задача:
За результатами когортного дослідження смертність від раку легенів серед
курців складає 0,96 на 1000 населення на рік, смертність від раку легень
серед некурців – 0,07 на 1000 населення на рік. Поширеність паління – 56%.
Загальна смертність від раку легенів – 0,56 на 1000 населення на рік.
Розрахуйте відносний, абсолютний, додатковий популяційний ризики та
додаткову частку популяційного ризику. Зробіть висновки.

Методична розробка практичного заняття для студентів 4 курсу Стор. 12


Факультет медичний / Дисципліна: «Соціальна медицина та організація охорони здоров’я»
Кафедра СММПМ ОНМедУ – Практичне заняття: Фактори ризику

5. Типова задача:
За результатами дослідження встановлено, що захворюваність на виразкову
хворобу серед чоловік, які палять, складає 25,44 на 1000 населення, а серед
чоловіків, які не палять – 10,07 на 1000 населення. Поширеність паління –
58%. Загальна захворюваність на виразкову хворобу – 0,6 на 1000 населення
на рік. Розрахуйте відносний, абсолютний, додатковий популяційний ризики
та додаткову частку популяційного ризику. Зробіть висновки.

6. Типова задача:
Захворюваність на рак молочної залози у жінок, які мали в анамнезі 1-2
пологів, -1,07 на 1000 жінок. Захворюваність на рак молочної залози у жінок,
які мали в анамнезі більше 2 пологів, - 0,11 на 1000 жінок. Частка жінок, які
мали в анамнезі 1-2 пологів, - 50%. Загальна захворюваність на рак молочної
залози – 0,59 на 1000 жінок. Розрахуйте порівняльні ризики. Зробіть
висновки.
Додаток 2
Тестові завдання :
1. Дільничний лікар встановив,що у порівнянні з минулим роком рівень
захворюваності на грип збільшився на 30 %. Яким відносним
показником він скористався у даному випадку ?
А.Співвідношення
*B. Наочності
C.Інтенсивний
D.Екстенсивний
E. Відносної інтенсивності
2. Про що свідчить показник абсолютного значення одного проценту
приросту ?
А.Про зміну об'єму явища
B. Про відсоток відношення послідуючого рівня до попереднього рівня
C. Про процентне відношення абсолютного приросту 1% до попереднього
рівня
D. Про різницю між рівнями цього року і попереднього
*E. Свідчить про відношення абсолютного приросту до темпу приросту

Методична розробка практичного заняття для студентів 4 курсу Стор. 13


Факультет медичний / Дисципліна: «Соціальна медицина та організація охорони здоров’я»

You might also like