КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА

СТАНУ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ НА

ОСНОВІ ІНТЕГРАЛЬНИХ ПОКАЗНИКІВ

Методичні вказівки
до практичного заняття студентів спеціальностей
222 «Медицина» та 228 «Педіатрія» з дисципліни «Соціальна
медицина, громадське здоров’я» (Громадське здоров’я)

Харків
2020
 МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА
СТАНУ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ НА ОСНОВІ
ІНТЕГРАЛЬНИХ ПОКАЗНИКІВ

Методичні вказівки
до практичного заняття студентів спеціальностей
222 «Медицина» та 228 «Педіатрія» з дисципліни «Соціальна
медицина, громадське здоров’я» (Громадське здоров’я)

Затверджено Вченою радою НМУ.

Протокол № ___ від _________

Харків
ХНМУ
2020

2
 Комплексна оцінка стану здоров’я населення на основі інтегральних
показників: методичні вказівки до практичного заняття студентів спеціальностей
222 «Медицина» та 228 «Педіатрія» з дисципліни «Соціальна медицина,
громадське здоров’я» (Громадське здоров’я) / укл. В.А. Огнєв, М.І. Ковтун,
І.А. Чухно. – Харків: ХНМУ, 2020. – 17 с.

Укладачі: Огнєв В.А.

Ковтун М.І
Чухно І.А.
 МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ

Мета заняття: освоїти інтегральні методи оцінки здоров'я населення на

популяційному рівні.
Знати:
програмні питання:
застосування статистичних методів визначення та оцінки стану здоров'я
населення у взаємозв'язку з чинниками, які його зумовлюють (відносні і середні
величини, метод стандартизації, кореляційно-регресійний аналіз, оцінка
достовірності результатів статистичного дослідження з використанням
параметричних і непараметричних методів); визначення основних інтегральних
показників стану здоров'я населення; визначення джерел і/або місця знаходження
інформації для вивчення і оцінки стану здоров'я населення (демографічних
показників, захворюваності, інвалідності і інші); комплексна оцінка
демографічної ситуації у взаємозв'язку з факторами, які на неї впливають;
визначення рейтингу окремих регіонів України за демографічними показниками;
рейтингова оцінка стану первинної та загальної захворюваності різних регіонів
України; розробка управлінських рішень, спрямованих на поліпшення здоров'я
населення.
Основні міжнародні та національні нормативно-правові документи з
охорони здоров'я населення:
– Конституція України (прийнята Верховною Радою України 28 червня
1996 року);
– Основи законодавства України про охорону здоров'я (прийнята
Верховною Радою України 19 листопада 1992 року під № 2801-ХІІ);
– Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне
соціальне страхування (№ 16/98-ВР від 14 січня 1998 року).
– Закон України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного
благополуччя населення» (24 лютого 1994 року)
– Закон України «Про охорону дитинства», № 2402-III від 26 квітня 2001
року;
– Міжгалузева комплексна програма «Здоров'я нації на 2002-2011 роки»;
– Національні програми: Діти України; Планування сім'ї; Поліпшення
становища жінок; Охорони материнства і дитинства; Освіти; Вирішення проблем
інвалідності; Програма підтримки грудного вигодовування дітей і інші.

Обліково-звітна медична документація:

– Медичне свідоцтво про народження 103-/о-95
– Лікарське свідоцтво про смерть 10 о-95
– Медичне свідоцтво про перинатальну смерть 106-2/о-95
– Фельдшерська довідка про смерть 106-1/о-95
– Журнал обліку прийому вагітних, породіль 002/о
– Медична карта переривання вагітності 003-1/о
– Журнал запису пологів в стаціонарі 010/о

4
 – Історія розвитку дитини 112/о та інші.
Вміти:
– визначати та інтерпретувати медичні показники популяційного здоров'я;
– визначати і аналізувати вплив основних факторів, що обумовлюють стан
громадського здоров'я.
Форма заняття: практичне заняття.
Місце проведення заняття: навчальна кімната кафедри.
Методичне забезпечення заняття:
– методичні розробки до занять;
– методична література: робочий зошит для студентів;
– презентаційні матеріали;
– тестові завдання.

Рекомендована література
Базова література

1. Громадське здоров’я : підручник для студенті вищих мед. навч. закладів

/ В.Ф. Москаленко, О.П. Гульчій, Т.С. Грузєва [та ін.]. – Вид. 3. – Вінниця : Нова
Книга, 2013. – С. 71-100.
2. Збірник тестових завдань до державного випробувань з гігієни,
соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров’я /
В.Ф. Москаленко та ін. / за ред. В.Ф. Москаленка, В.Г. Бардова,
О.П. Яворовського. – Вінниця : Нова Книга, 2012. – 200 с.
3. Методические указания для самостоятельной внеаудиторной работы
студентов 6 курса медицинского факультета по подготовке к государственному
выпускному практически-ориентированному экзамену по социальной медицине и
организации здравоохранения (Тестовые задания на русском языке) / Сост. В.А.
Огнев, Н.А.Галичева и др. − Харьков, 2015. – 66 с.
4. Посібник із соціальної медицини та організації охорони здоров’я / під
редакцією Ю.В. Вороненка. – Київ : Здоров’я, 2002. – С. 94-102.
5. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я / під ред.
Ю.В. Вороненка, В.Ф. Москаленка. – Тернопіль : Укрмедкнига, 2000. – С. 95-132.
6. Тестові завдання з соціальної медицини, організації охорони здоров'я та
біостатистики : навч. посібн. для студентів мед. ф-тів / під ред. В.А. Огнєва. –
Харків : Майдан, 2005. − С. 82-108.

Допоміжна література

1. Социальная гигиена и организация здравоохранения / под ред.

Н.Ф. Серенко, В.В. Ермакова – М. : Медицина, 1984. – С. 185-230.
2. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я (для
позааудиторної самостійної підготовки до практичних занять, для ВМНЗ III–IV
рівнів акредитації) / за ред. Руденя В.В. – Львів, 2003. – 28 с.

5
 Інформаційні ресурси

1. U.S. National Library of Medicine – Национальная медицинская

библиотека США – http://www.nlm.nih.gov/
2. Государственная научно-педагогическая библиотека Украины им. В.О.
Сухомлинского – http://www.dnpb.gov.ua/
3. Население Украины. Демографический ежегодник. – К.: Госкомстат
Украины – www.ukrstat.gov.ua
4. Научная библиотека Харьковского национального медицинского
университета – http://libr.knmu.edu.ua/index.php/biblioteki
5. Научная педагогическая библиотека им. К.Д. Ушинского Российской
академии образования – http://www.gnpbu.ru/
6. Национальная библиотека Украины им. В.И. Вернадского –
http://www.nbuv.gov.ua/
7. Национальная научная медицинская библиотека Украины –
http://www.library.gov.ua/
8. Харковская государственная научная библиотека им. В.Г. Короленка –
http://korolenko.kharkov.com
9. Центральная библиотека Пущинского научного центра РАН –
http://cbp.iteb.psn.ru/library/default.html
10. Центральная научная медицинская библиотека Первого Московского
государственного медицинского университета им. И.М. Сеченова –
http://elibrary.ru/defaultx.asp
1. U.S. National Library of Medicine – Национальная медицинская

ОСНОВНИЙ ТЕОРЕТИЧНИЙ
МАТЕРІАЛ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

1. Сутність і підходи до оцінки здоров'я населення

Соціальна медицина та організація охорони здоров'я вивчає

закономірності громадського здоров'я та систему його охорони. Протягом
багатьох років стан здоров'я населення оцінювалося в ряді країн на підставі
комплексного підходу до визначення поняття «громадського здоров'я»
населення. Під цим мають на увазі, що це умовне статистичне поняття,
обумовлене комплексним впливом різних факторів (соціальних, біологічних,
факторів навколишнього середовища) і оцінюється:
1. Демографічними показниками (смертністю, народжуваністю, природним
приростом населення, середньою тривалістю майбутнього життя та ін.);
2. Показниками захворюваності (загальної, епідемічної, найважливішими
захворюваннями, госпіталізованої та захворюваністю з тимчасовою втратою
працездатності);
3. Показниками фізичного розвитку населення:
– антропометричними - зріст стоячи, маса тіла, розмір грудної

6
клітини;
– функціональними, фізіометричними - життєва ємкість легень
(спірометрія), м'язова сила кисті (динамометрія) і ін .;
– соматоскопічні - будова тіла, розвиток м'язів, форма грудної
клітки, ніг, вираженість вторинних статевих ознак, пульс, артеріальний тиск і
інші.
4. Показниками інвалідності (показниками загальної та первинної
інвалідності і т.д.);
5. Поширеністю донозологических станів (передхворобливий стан здоров'я
населення).

Для визначення цих показників і оцінки стану здоров'я використовують

різні статистичні методи: відносні і середні величини, метод стандартизації,
кореляційно-регресивний аналіз, оцінку ймовірності результатів статистичного
дослідження з використанням параметричних і непараметричних методів.

В Україні спостерігається значна територіальна диференціація показників

народжуваності. Відносно висока (понад 11 народжень на 1000 населення)
частота в порівнянні із загальним рівнем по Україні спостерігається в Західному
регіоні: Рівненській, Волинській та Закарпатській областях. У той же час, в
східних областях (Донецькій, Луганській, Харківській), в Криму і в Києві
показники народжуваності найнижчі (7,5%).
Що стосується смертності, то найбільш високі її рівні мають місце в
Південно-східному регіоні, дальше - в Центральному регіоні. В областях найвищі
рівні смертності за останні роки реєструються в Чернігівській, Сумській,
найнижчі - в Закарпатській області та в м. Києві.
Аналіз регіональних особливостей захворюваності в Україні показує, що
поширеність захворювань в порівнянні з даними по Україні була вищою у
Волинській, Чернігівській, Вінницькій та Черкаській областях, первинна
захворюваність - у Львівській, Чернігівській, Волинській областях і в місті Києві.
На розбіжності в рівнях захворюваності в окремих регіонах України значно
впливають склад населення за віком та статтю, повнота реєстрації захворювань,
поєднання впливу різних чинників навколишнього середовища.

Вивчення популяційного здоров'я населення ґрунтується на

численних джерелах, основними з яких є:
– офіційні звіти лікувально-профілактичних установ і органів охорони
здоров'я, соціального страхування, РАГСу і статистичних органів;
– спеціально організований облік випадків захворюваності і смертності в
лікувально-профілактичних установах, виділених зон спостереження -
проспективні дослідження;
– ретроспективна інформація звітних документів лікувально-
профілактичних установ за минулий період часу;
– електронні бази даних системи охорони здоров'я;

7
 – дані анкетування населення;
– дані медичних оглядів;
– дані лабораторних та інструментальних досліджень;
– результати математичного моделювання.

У другій половині ХХ століття, в розвинених країнах світу почали

використовувати різні міжнародні інтегральні показники здоров'я населення. Всі
вони були розроблені і запропоновані експертами ВООЗ, серед них важливе місце
займають:
– коефіцієнт життєстійкості;
– індекс людського розвитку (ІЛР);
– показник дожиття населення до певного віку (до 1, 5, 15, 45 і 65 років);
– індекс «DALY»;
– індекс «Дельфі»;
– методика, заснована на оцінці якості життя населення;
– дитяча смертність;
– середня тривалість майбутнього життя і ін.

Коефіцієнт життєстійкості почав застосовується починаючи з середини

60-х років і до теперішнього часу. Він визначається на підставі таких показників
як:
– середня тривалість майбутнього життя;
– дитяча смертність;
– якість продуктів харчування;
– бюджетні витрати на соціальні, медичні та екологічні програми.
Критичне значення цього коефіцієнта знаходиться на рівні 1 балу,
максимальне - 5 балів. На сьогодні немає країни в світі, яка мала б максимальний
коефіцієнт життєстійкості, 4-и бали мали такі країни, як Швеція, Бельгія,
Нідерланди, Люксембург, 3-и бали - США, Японія.

Дослідницькою групою ООН в 1990 р. був запропонований

спеціальний показник - індекс людського розвитку (ІЛР). Він об'єднує три
показники (валовий внутрішній продукт на душу населення в доларовому
розрахунку), грамотність (рівень грамотності дорослого населення країни - 2/3
індексу і сукупна частка тих, хто навчається - 1/3 індексу) і середня тривалість
життя - в роках), що дає інтегральну оцінку людського прогресу.
На сьогоднішній день ІЛР модифікований в двох своїх компонентах:
показники утворення та доходу (ВВП на душу населення). Показник освіти
визначається як грамотність населення з урахуванням середнього числа років
навчання. В області доходів як порогової величини використовується середнє
світове значення ВВП на душу населення.
Залежно від значення ІЛР країни прийнято класифікувати за рівнем
розвитку: дуже високий (понад 0,900), високий (0,800 ... 0,899), середній (0,500 ...
0,799) і низький (менше 0,500) рівень.

8
 Найвищий рівень індексу людського розвитку мають такі країни, як:
Ісландія, Норвегія, Канада, Австралія, Ірландія, Швеція, Нідерланди, Японія,
Люксембург, Франція, Фінляндія, Данія, Австрія, США - 0,950-0,968.
За даними ООН, 30 з 32 країн з низьким ІЛР розташовані в Африці, одна -
в Північній Америці (Гаїті), одна - в Азії (Ємен), серед них з найменшими
показниками: Сьєрра-Леоне, ЦАР, ДР Конго, Ліберія, Мозамбік , Нігер - 0,29 -
0,37.
Найменші показники індексу в Європі мають такі країни, як: Молдова
(0,719), Грузія (0,780) і Україна (0,786).
Альтернативним індексом людського розвитку є Індекс бідності
(розроблений ООН для оцінки якості життя населення). Публікується щорічно
ООН і розраховується за трьома основними показниками: очікувана тривалість
життя при народженні, рівень освіченості населення, рівень реальних доходів
населення).
На території України використовується методика визначення індексу
людського розвитку, яка адаптована до національних умов, перш за все до
національної статистичної бази. Методика розроблена Держкомстатом спільно з
Радою з вивчення продуктивних сил НАН України. Відповідно до цією
методикою індекс людського розвитку визначається на підставі 9 груп показників:
демографічний розвиток, розвиток ринку праці, матеріальний добробут, умови
проживання населення, стан і охорона здоров'я, рівень освіти, соціальне
середовище, фінансування людського розвитку і екологічна ситуація.
За даними Держкомстату найвищий індекс людського розвитку в Україні
мають такі територіальні утворення: м. Київ (0,683), м. Севастополь (0,592),
Полтавська область (0,565), АР Крим (0,558), Харківська область (0,543).
Найменший - Луганська (0,384), Донецька (0,423), Миколаївська (0,448),
Херсонська (0,462).

За останні роки в міжнародній практиці широко використовується

показник дожиття до запропонованих ВООЗ вікових рубежів: до 1 року, до 5
років, до 15 років, до 45 років, до 65 років, який розраховується на підставі рівнів
смертності в вікових групах і розкриває причини її формування .

Індекс «DALY» пов'язує смертність від окремих причин з потенційною

втратою життя чи неякісного життя. Показник потенційно втрачених років життя
за період 0-65 років серед чоловіків майже в 3 рази вище, ніж у жінок, які
вмирають в значно старшому віці.
Смертність дітей у віці до одного року є одним з самих чутливих
індикаторів рівня соціально-економічного розвитку суспільства, який акумулює в
собі рівень освіти і культури, стан навколишнього середовища, ефективність
профілактичних заходів, рівень доступності та якості медичної допомоги,
розподіл соціальних і матеріальних благ в суспільстві.
Серед демографічних показників існує ще один, який використовується
для інтегральної оцінки стану здоров'я населення - середня тривалість

9
майбутнього життя. На цей показник особливо впливає збільшення смертності
серед дітей, молоді та осіб працездатного віку. Тому він має більш практичне
значення, ніж загальний рівень смертності, на який значно впливає висока частота
і питома вага смертності населення непрацездатного віку.

2. Фактори ризику та іх класифікація

У формуванні рівня здоров'я населення велику роль відіграють так звані

фактори ризику. Фактори ризику - це чинники, що сприяють погіршенню
здоров'я, виникненню захворювань або настання смерті людини.
Фактори ризику хвороби можуть бути ендогенного або екзогенного
походження, а вони в свою чергу поділяються на керовані і некеровані.
За класифікацією американського дослідника А. Роббінса, 1980 р. (A.I.
Robbins), фактори, які впливають на здоров'я, можна розділити на 4 великі групи:
– спосіб життя;
– біологічні фактори;
– стан навколишнього середовища;
– обсяг і якість медицини.
Інтенсивність впливу зазначених груп факторів коливається в значних
межах.

Класифікація
факторів ризику по А. Роббінсу
Частка впливу
Группа факторов риска
(%)
1. Спосіб життя: погані побутові умови, 51-
неправильне харчування, шкідлива робота, стреси,
гіподинамія, неповна, багатодітна сім'я, куріння,
зловживання алкоголем і т.д.
2. Навколишнє середовище: забруднені повітря, 20-21
вода, їжа, грунт, рівень радіації, електромагнітного поля.
3. Біологічні фактори: спадковість, конституція, 19-20
стать.
4. Медичні фактори: щеплення проти інфекцій, 8-9
медичні обстеження, якість лікування, диспансеризація.

Перше місце за впливом на здоров'я населення в сучасних умовах

займають чинники способу життя, на них припадає 51-52%.
Серед провідних факторів способу життя, які негативно впливають на
здоров'я, слід назвати такі: погані побутові умови, неправильне харчування,
шкідлива робота, стреси, гіподинамія, неповна, багатодітна сім'я, куріння,
зловживання алкоголем, надмірний рівень урбанізації і т.д.
10
 На другому місці фактори навколишнього середовища (стан грунту, води,
повітря, продуктів харчування, рівень радіації). Вплив цих факторів становить
близько 20-21%.
На третьому місці за силою впливу на здоров'я знаходяться біологічні
фактори (стать, вік, спадковість, конституція). На них припадає близько 19-20%.
На четвертому місці медичні фактори - лікувально-профілактичні та
санітарно-протиепідемічні заходи (щеплення проти інфекційних захворювань,
якість лікування і обстеження хворих тощо) - лише на 8-9% визначають стан
здоров'я.
Після проведених даних можна зробити важливий висновок:
найголовнішим напрямком зусиль щодо збереження та зміцнення здоров'я
населення є поліпшення умов і способу життя людей і стану навколишнього
середовища.

Залежно від стану здоров'я населення в даний час виділяють 5 груп

здоров'я:
1. Здорові (0-1 випадок гострих респіраторних захворювань за рік).
2. Практичні здорові (особи з фактором ризику, преморбідним станом, не
більше 2-3 випадків гострих респіраторних захворювань за рік).
3. Хворі з компенсованим станом (особи з хронічними хворобами без
загострень; 4 і більше випадків гострих респіраторних захворювань за рік).
4. Хворі з субкомпенсованим станом (особи із загостреннями хронічних
хвороб протягом року).
5. Хворі з декомпенсованим станом (хронічні хворі в стадії декомпенсації).

Загальні тенденції щодо основних показників здоров'я населення

України на сучасному етапі можна визначити таким чином:
– демографічна ситуація: мають місце урбанізація, старіння населення,
зміна структури смертності і зменшення середньої тривалості майбутнього життя;
– захворюваність населення: склався неепідемічний тип патології,
підвищився рівень деяких захворювань, зокрема, неепідемічних, ендокринних,
алергічних, зросла частота окремих інфекційних захворювань (туберкульозу,
дифтерії, гепатиту, ВІЛ-інфекції ін.); збільшилася тенденція поєднання патології
серед населення;
– фізичний розвиток населення: збільшується чисельність дітей з
дисгармонійним розвитком, зменшується кількість здорових дітей;
– інвалідність: збільшується показник первинної інвалідності
(інвалідизації).

Всесвітня організація охорони здоров'я в генеральній стратегії для

національних служб охорони здоров'я «Здоров'я для всіх в двадцять першому
столітті» визначила критерії, до яких повинні прагнути всі країни. Для України
вони можуть бути такими:

11
 1. Повна доступність первинної безкоштовної медико-санітарної допомоги.
2. Відсоток валового національного продукту, що направляється на
охорону здоров'я, повинен становити 7-8%, практично його частка не більше
3,5%.
3. Позитивний природний приріст населення в усіх областях (зараз в
Україні природний приріст - негативний і становить - 7,5 на 1000 населення).
4. Відсоток дітей, які народжують з масою тіла 2500 грамів і менше (може
бути не більше 3,5%). В даний час 5,5%.
5. Рівень дитячої смертності (не повинен перевищувати 9 на 1000
живонароджених, фактично протягом останніх років він становить 9,7 ‰).
6. Середня тривалість життя з моменту народження (може бути не менше
75 років, а становить 67,6-68,0 років).

САМОСТІЙНА РОБОТА

На основі власних даних, оцініть свою якість життя. Для цього необхідно
відповісти на поставлені питання в наведеному опитувальнику. Після самооцінки
підсумуйте кількість набраних балів і за наведеною нижче формулою розрахуйте
рівень якості життя в процентах. Зробіть висновок і розробіть заходи щодо
поліпшення якості життя. Популяційна оцінка якості життя визначається як
середнє значення осіб, що складають популяцію. Бажаємо Вам успіху.

Запитальник
по вивченню якості життя студента
Підпис дослідника ___________________________________________

I. Виберіть варіанти відповідей на наступні питання:

градації
Оцінка

виміру
№ Питання Варіанти відповідей
п/п

1. Якою мірою Ви обмежені в 1. Повне обмеження. 4

заняттях фізичною 2. Велике обмеження. 3
культурою і спортом? 3. Помірне обмеження. 2
4. Незначне обмеження. 1
5. Немає обмежень. 0
2. Як часто Ви потребуєте 1. Постійно потребую. 4
відпочинку протягом 2. Істотну частину часу. 3
робочого дня? 3. Половину часу. 2
4. Невеликий проміжок часу. 1
5. Не потребую. 0
3. Як часто у Вас бувають 1. Постійно. 4
проблеми зі сном? 2. Досить часто. 3
3. Рідко. 2
4. Дуже рідко. 1
12
 5. Немає проблем. 0
4. Як часто у Вас бувають 1. Постійно. 4
періоди поганого настрою? 2. Досить часто. 3
3. Рідко. 2
4. Дуже рідко. 1
5. Немає проблем. 0
5. Як часто Ви відчуваєте страх 1. Постійно. 4
за своє майбутнє? 2. Досить часто. 3
3. Рідко. 2
4. Дуже рідко. 1
5. Немає проблем. 0
6. Як часто Ви відчуваєте 1. Постійно. 4
обмеження в процесах 2. Досить часто. 3
запам'ятовування, мислення, 3. Рідко. 2
в кмітливості? 4. Дуже рідко. 1
5. Немає проблем. 0
7. Наскільки Ви здатні 1. Не контролюю. 4
зусиллям волі контролювати 2. Незначно контролюю. 3
свої вчинки і не відчувати 3. Помірно контролюю. 2
при цьому будь-яких 4. У більшості випадків контролюю. 1
обмежень? 5. Повністю контролюю. 0
9. Наскільки Ви обмежені у 1. Повне обмеження. 4
виборі хобі (улюбленого 2. Велике обмеження. 3
заняття) через стан свого 3. Помірне обмеження. 2
здоров'я? 4. Незначне обмеження. 1
5. Немає обмежень. 0
10. На скільки Ви обмежені в 1. Повне обмеження. 4
активній участі в 2. Велике обмеження. 3
суспільному житті групи і 3. Помірне обмеження. 2
курсу 4. Незначне обмеження. 1
5. Немає обмежень 0
11. Як часто при плануванні 1. Постійно. 4
дозвілля Ви відчуваєте 2. Істотну частину часу. 3
обмеження через стан свого 3. Половину часу. 2
здоров'я 4. Невеликий проміжок часу. 1
5. Ні. 0
12. На скільки Ви обмежені в 1. Повністю обмежує. 4
відвідуванні театрів, 2. Велике обмеження. 3
концертів через стан свого 3. Помірне обмеження. 2
здоров'я? 4. Незначне обмеження. 1
5. Немає обмежень. 0
13. Наскільки Ви обмежені в 1. Повне обмеження. 4
дотриманні релігійних 2. Велике обмеження. 3
обрядів? 3. Помірне обмеження. 2
4. Незначне обмеження. 1
5. Немає обмежень. 0

Q - Сумарний абсолютний показник якості життя 52б

Qі – Індивидуальна сума балів людини, яка обстежується

13
 Одержані результати підставляємо в формулу:

100 – ( Qi 100%) = ____________

QL=
Q %

QL – відносний показник якості життя людини, яка обстежується;

Q – індивідуальная сума балів людини, яка обстежується;
i
сумарний абсолютный показник якості життя по конкретному
Q –
опитувальнику. В запропонованому опитувальнику це 52 балів.

Висновок:________________________________________________________
______________________________________________________________
____________________________________________________________________
________________________________________________________________
Рекомендації щодо поліпшення якості життя людини
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________

14
 КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Визначення поняття індивідуального, групового, регіонального і

популяційного здоров'я.
2. Основні методи вивчення стану здоров'я населення.
3. Що мається на увазі під комплексним методом вивчення стану «здоров'я»
населення?
4. Що мається на увазі під інтегральними методами вивчення стану
«здоров'я» населення? Перерахуйте основні інтегральні методи.
5. Назвіть джерела вивчення популяційного здоров'я населення.
6. Регіональні особливості стану здоров'я населення України.
7. Оцінка стану здоров'я населення на основі коефіцієнта життєстійкості.
8. Індекс людського розвитку (ІЛР), його показники і оцінка.
9. Показник дожиття населення до певного віку (до 1, 5, 15, 45 і 65 років).
10. Сутність оцінки популяційного здоров'я на основі Індексу «DALY».
11. Основні положення методики оцінки якості життя населення.
12. Медико-соціальне значення дитячої смертності та її роль в оцінці
популяційного здоров'я.
13. Медико-соціальне значення середньої тривалості майбутнього життя
населення і її роль в оцінці популяційного здоров'я.
14. Назвіть фактори ризику, які беруть участь у формуванні здоров'я
населення. Їх класифікації.
15. Назвіть групи здоров'я населення, значення виділення груп здоров'я для
практичної охорони здоров'я.
16. Загальні тенденції основних показників здоров'я населення України.
17. Назвіть критерії досягнення певного рівня здоров'я для населення
України, певні експертами ВООЗ.

ЗМІСТ

Методика проведення заняття………………………………………………... 3

Основний теоретичний матеріал для підготовки до заняття……….………. 6
1. Сутність і підходи до оцінки здоров'я населення ………………... 7

15
 2. Фактори ризику та іх класифікація…………………………...…… 11
Самостійна робота.....…………………………………………………………. 14
Контрольні питання…………………………………………………………… 17
Зміст…………………………………………………………………………….. 17

16
 Навчальне видання

КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА
СТАНУ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ НА ОСНОВІ
ІНТЕГРАЛЬНИХ ПОКАЗНИКІВ

Методичні вказівки
до практичного заняття студентів спеціальностей
222 «Медицина» та 228 «Педіатрія» з дисципліни «Соціальна медицина,
громадське здоров’я» (Громадське здоров’я)

Укладачі: Огнєв Віктор Андрійович

Ковтун Михайло Іванович
Чухно Інна Анатоліївна

Відповідальний за випуск В. А. Огнєв

Формат А5. Ризографія. Ум. друк. арк. 2,19.

Тираж 100 прим. Зам. № 16-33265.
______________________________________________________________
Редакційно-видавничий відділ
ХНМУ, пр. Леніна, 4, м. Харків, 61022
izdatknmu@mail.ru, izdat@knmu.kharkov.ua
Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру видавництв,виготівників і
розповсюджувачів видавничої продукції серії
ДК № 3242 від 18.07.2008 р.

17