Міністерство охорони здоров’я України

Запорізький державний медико-фармацевтичний університет

Кафедра загальної практики – сімейної медицини та внутрішніх хвороб

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до практичних занять
з навчальної дисципліни: «Загальна практика – сімейна медицина»
для студентів VI курсу 1,2 медичного факультету та викладачів

РОЗДІЛ 1
«ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ СИСТЕМИ ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-
САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ, ПРІОРИТЕТНА РОЛЬ СІМЕЙНОЇ
МЕДИЦИНИ В СИСТЕМІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я»

Змістовий розділ 1. Місце сімейної медицини в загальній структурі охорони

здоров’я та принципи сімейного обслуговування населення. Організація
роботи сімейного лікаря

Тема 1: «Місце сімейної медицини в загальній структурі

охорони здоров’я та принципи сімейного
обслуговування населення. Організація роботи
сімейного лікаря. Основи інформаційного
забезпечення ЦПМСД, амбулаторій сімейного лікаря.
Електронні системи обліку пацієнтів. Телемедицина в
практиці сімейного лікаря»

Запоріжжя
2023-2024 н.р.
 2

Затверджено:
на засіданні кафедри загальної практики –
сімейної медицини
та внутрішніх хвороб ЗДМФУ протокол № 6 від 02 червня 2023 р.

на ЦМК з терапевтичних
дисциплін ЗДМФУ протокол № 3 від 15 червня 2023 р.

Рецензенти:
Кривенко В.І., доктор медичних наук, професор кафедри терапії та
кардіології ННІПО ЗДМФУ,
Лашкул Д.А., доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри внутрішніх
хвороб 1 та симуляційної медицини ЗДМФУ.

Автори:
Михайловська Н.С., д.мед.н., професор, завідувач кафедри загальної практики –
сімейної медицини та внутрішніх хвороб ЗДМФУ;
Фуштей І.М., д.мед.н., професор, професор кафедри загальної практики –
сімейної медицини та внутрішніх хвороб ЗДМФУ;
Шершньова О.В., к.мед.н., доцент кафедри загальної практики – сімейної
медицини та внутрішніх хвороб ЗДМФУ;
Грицай Г.В., к.мед.н., доцент кафедри загальної практики – сімейної медицини та
внутрішніх хвороб ЗДМФУ;
Лісова О.О., к.мед.н., доцент кафедри загальної практики – сімейної медицини
та внутрішніх хвороб ЗДМФУ;
Стецюк І.О., доктор філософії, асистент кафедри загальної практики – сімейної
медицини та внутрішніх хвороб ЗДМФУ;
Коновалова М.О., асистент кафедри загальної практики – сімейної медицини та
внутрішніх хвороб ЗДМФУ;
Мануйлов С.М., асистент кафедри загальної практики – сімейної медицини та
внутрішніх хвороб ЗДМФУ.
Методичні рекомендації складені відповідно до робочої програми з дисципліни «Загальна
практика - сімейна медицина». Методичні рекомендації мають на меті допомогти студентам
підготуватися до практичних занять та краще засвоїти матеріал. Можуть бути використані у
навчальному процесі студентів 6 курсу медичного факультету при вивченні дисципліни
«Загальна практика - сімейна медицина».
 3

Тема 1. Місце сімейної медицини в загальній структурі охорони

здоров’я та принципи сімейного обслуговування населення. Організація
роботи сімейного лікаря. Основи інформаційного забезпечення ЦПМСД,
амбулаторій сімейного лікаря. Електронні системи обліку пацієнтів.
Телемедицина в практиці сімейного лікаря

Актуальність теми. В умовах адаптації галузі охорони здоров’я України до

нових економічних відносин первинній медико-санітарній допомозі відведена
провідна роль у медичному забезпеченні населення. Розбалансованість
управління серед органів та закладів медичного забезпечення на всіх його рівнях
та криза здоров’я населення – все це не тільки незадовільно відбилося на стані
здоров’я мешканців України, але і на діяльності самої системи охорони здоров’я.
Тому зміна в Україні існуючої системи охорони здоров’я дозволить, в першу
чергу, скерувати зусилля на удосконалення первинної медико-санітарної
допомоги, як фундаменту системи медичного забезпечення. Це дозволить
здійснити переорієнтацію діяльності на первинний рівень і виділить для нього
максимально можливі кадрові. Матеріальні та фінансові ресурси, враховуючи ті,
що звільняються з вторинного та третинного рівнів.
Сімейна медицина – це довготривале медичне обслуговування здорових і
хворих людей, незалежно від віку і статі, при якому особлива увага надається
усесторонньому вивченню особистості хворого, з урахуванням його умов життя,
його уяви про хвороби та здоров’я, а також відношення до лікувального та
оздоровчого процесів: бажанням приймати участь у ньому, пасивність чи
відхилень від лікування, його сімейного та соціального оточення. Тому сімейна
медицина не тільки медична спеціальність, але й основа всієї лікарської
діяльності, де центральною ланкою системи первинної медико-санітарної
допомоги в ринкових умовах є сімейний лікар.
Тому власне, в умовах реформування системи медичного забезпечення та
охорони здоров’я в Україні в напрямку пріоритетного розвитку первинної
медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини, навчання студентів
медичних вузів основ організації діяльності сімейного лікаря набуває великого
значення.
Загальна мета: детальне та глибоке висвітлення питань місця сімейної
медицини в загальній структурі охорони здоров'я та принципів сімейного
обслуговування населення, формування уяви про організацію роботи сімейного
лікаря.
Конкретні цілі модуля:
• з'ясувати місце сімейної медицини в загальній структурі охорони здоров'я;
 4

• ознайомитися з принципами сучасного реформування системи охорони

здоров’я в Україні;
• пояснити основні моделі ПМСД;
• обґрунтувати принципи сімейного обслуговування населення - безперервність
надання медичної допомоги;
• характеризувати основні функції сімейного лікаря - вміння спілкування з
пацієнтом і його родиною та вирішення їх соціально-медичних проблем;
• аналізувати показники необхідної облікової медичної документації закладів
сімейної медицини.
Цілі вихідного рівня: студент повинен вміти використовувати основи
законодавства України про охорону здоров’я та нормативні документи, які
регламентують діяльність органів та закладів охорони здоров’я, розраховувати і
оцінювати основні показники здоров’я населення, проводити організацію роботи
амбулаторно-поліклінічних та лікарняних закладів, проводити організацію роботи
швидкої та невідкладної медичної допомоги.

Основні питання за темою:

Принципи організації існуючої системи ПМСД та її недоліки.
Основні принципи та переваги нової моделі ПМСД.
Доцільність переходу від дільнично-територіального надання медичної допомоги
до сімейної медицини.
Принципи сімейного обслуговування населення - безперервність надання
медичної допомоги.
Основна облікова медична документація в закладах сімейної медицини.
Основні функції та зміст роботи сімейного лікаря.
Особливості роботи сімейного лікаря і дільничного терапевта.
Особливості спілкування сімейного лікаря з пацієнтом та його родиною.
Психогенні, деонтологічні аспекти діяльності сімейного лікаря.
Вирішення медико-соціальних проблем родини.
У межах означеної теми викладач у вигляді лекційного матеріалу представляє
студентам принципи сучасного реформування системи охорони здоров’я в
Україні (додається в електронному варіанті).

Практична робота – види та завдання: заняття проводиться в сімейній

амбулаторії, студенти разом з сімейними лікарями ведуть прийом хворих,
знайомляться з особливостями спілкування лікаря з пацієнтом та його родиною,
вивчають основні функції та зміст роботи сімейного лікаря, знайомляться з основною
обліковою медичною документацією та оснащенням сімейної амбулаторії.
 5

1. Оформити паспорт дільниці амбулаторії.

2. Заповнити медичний паспорт сім'ї (на прикладі власної).
3. Оформити інформовану згоду пацієнта, вказати основні графи документу.
4. Перерахуйте, які культурологічні та релігійні заборони до проведення
медичних маніпуляцій вам відомі.
5. Запропонуйте свої аргументи для переконання родини у необхідності
термінового оперативного втручання (моделювання ситуації).
6. Спробуйте вмовити “пацієнта” пройти необхідне йому, з вашої точки
зору, інструментальне дослідження за умов його значної вартості та
територіальної віддаленості (моделювання ситуації).

Граф логічної структури теми

Тестовий контроль початкового рівня знань з використанням основ

законодавства України про охорону здоров’я та нормативних документів, які
регламентують діяльність органів та закладів охорони здоров’я

Розбір тематичних питань

Прийом хворих разом зі сімейними лікарями, знайомство з особливостями

спілкування лікаря з пацієнтом та його родиною, вивчення основних функцій та
змісту роботи сімейного лікаря, знайомство з основною обліковою медичною
документацією та оснащенням сімейної амбулаторії.

Розв’язання конкретних практичних завдань на підставі отриманих знань

Поточний контроль знань за темою

Викладання лекційного матеріалу

Підведення підсумків заняття з формуванням комплексної оцінки для кожного

Алгоритми та таблиці
студентаматеріалу теми

Вид та об’єм медичної допомоги, який надається лікарем загальної практики / сімейної
ПЕРВИННА МЕДИКО-САНІТАРНА ДОПОМОГА
Долікарська
допомога
 Заходи
долікарської допомоги
 Лікування хвороб,
травм, отруєнь,
допомога при
невідкладних станах
 Проведення
санітарно-гігієнічних і
протиепідемічних
заходів
 Заходи медичної
профілактики
поширення хвороб
 Заходи з охорони
сім’ї, материнства,
батьківства та
дитинства
 Заходи з
санітарно-гігієнічної
освіти населення
 Інші заходи
долікарської допомоги
Спеціалісти, що надають
долікарську допомогу:
фельдшер, акушерка,
медична сестра
6
медицини
ВИДИ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
Перша лікарська Кваліфікована лікарська
допомога допомога
 Лікування хвороб,  Деякі інфекційні та
паразитарні хвороби
травм, отруєнь,
 Новоутворення
невідкладних станів  Хвороби крові й
 Проведення кровотворних органів та окремі
санітарно-гігієнічних і порушення із залученням
протиепідемічних імунного дефіциту
 Ендокринні хвороби,
заходів розлади харчування та
 Заходи медичної порушення обміну речовин
профілактики  Розлади психіки та
поширення хвороб поведінки
 Заходи з охорони  Хвороби нервової системи
 Хвороби ока та його
сім’ї, материнства, придаткового апарату
батьківства та  Хвороби вуха та
дитинства соскоподібного відростка
 Заходи з  Хвороби системи
кровообігу
санітарно-гігієнічної
 Хвороби органів дихання
освіти населення  Хвороби органів травлення
 Інші заходи  Хвороби шкіри та
першої медичної та підшкірної клітковини
кваліфікаційної  Хвороби кістково-м’язової
системи та сполучної тканини
терапевтичної  Хвороби сечостатевої
допомоги системи
 Вагітність, пологи та
післяпологовий період
 Травми, отруєння та деякі
наслідки дії зовнішніх чинників
ЛІКАР ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ /
СІМЕЙНИЙ ЛІКАР
 7

Типова організація первинної медико-санітарної допомоги у сільській

місцевості

Районний центр

Функції управління:
статистика, менеджмент, планування, ЦПМСД
оплата послуг, контроль, постачання,
робота з кадрами, облік, звітність тощо

Амбулаторія
Лікарський рівень:
надання первинної лікарської медичної
допомоги, включаючи здійснення експрес- Амбулаторія
досліджень, визначення маршруту пацієнта
ФАП
ФАП

Долікарський рівень:
надання долікарської допомоги ФАП
ФАП

Схема роботи з пацієнтом на первинному рівні надання медичної допомоги в сільській

місцевості
Направлення на районний
рівень для діагностичних
Надання досліджень
допомоги в
амбулаторі
ї Направлення до
Амбулат стаціонару
орія на 2-
5 тис.
населенн

Об’їзд Надання
закріплен допомоги
их ФАПів на ФАПі

Запис на прийом до
ФАП сімейного лікаря у
визначені дні
прийому

пацієнт Виклик швидкої

допомоги
 8

Організація первинної медико-санітарної допомоги в містах

Лікар з
Амбулаторія
приватною

Модель організації
ПМСД у місті:
Підпри Місто до 100 тис. – 1
ємство ЦПМСД
ЦПМС Кількість амбулаторій
розраховується
залежно від місцевої Амбулаторія
специфіки
Амбулаторія

Розрахована на 2-4 лікаря з навантаженням від

1500 до 2000 осіб на 1 лікаря
Амбулаторія Проведення експрес-діагностики

Основи інформаційного забезпечення амбулаторії сімейного лікаря

Традиційна схема інформаційного забезпечення охорони здоров'я
передбачає, що кожна лікарня, виходячи зі своїх особливостей, формує власні
медичні бази даних і створює відповідне програмне забезпечення. Сучасним
завданням більше відповідають персоніфіковані медичні бази даних населення
адміністративної території (міста, району), які створюються в амбулаторіях
сімейної медицини. На кожного жителя впродовж усього його життя збирається
медична, статистична і медико-економічна інформація. У цьому плані сімейний
лікар як лікар першого контакту має певні переваги, у нього є вірогідні дані про
рух населення на ділянці (особи, що вибули, прибули). Крім того, сімейний лікар
формує маршрути обстеження і лікування своїх пацієнтів і, таким чином, має
безпосереднє відношення до розподілу як обсягу медичної допомоги, так і витрат
на її надання.
Первинна інформація про населення при формуванні баз даних
(персоніфіковані відомості) вноситься через автоматизоване робоче місце
сімейного лікаря, яким може користуватися також інший співробітник
амбулаторії сімейної медицини. Зазвичай слід передбачити можливість надання
нових даних про пацієнтів, які прибули, видалення інформації про вибулих і
померлих, редагування низки параметрів (зміна прізвища, адреси тощо).
«Досилання» інформації потрібно й у випадку направлення пацієнтів на лікування
й обстеження в інші медичні заклади. Слід звернути увагу, що при первинному
 9

заповненні бази в автоматизованому режимі на кожного жителя формується

символьно-цифровий код, а в разі обладнання кількох робочих місць
запроваджується локальна мережа.
Бази даних окремих ділянок при підсумовуванні дають змогу формувати
реєстр населення (міста, району). Дану роботу здійснює адміністратор системи за
допомогою спеціально розроблених інтерфейсів. Можливий обмін будь-якою
іншою інформацією за потреби з використанням електронної пошти або
електронних носіїв. Корисним є розроблення технологій (протоколів), що дають
змогу проводити оброблення і «досилання» інформації в первинні бази даних без
розгортання комп'ютерних мережу поліклініці. Аналогічними протоколами можна
користуватися ідля реєстрації медичної допомоги пацієнтам на фельдшерсько-
акушерських пунктах. Зазначені протоколи щомісяця передають в амбулаторію
сімейного лікаря, де їх обробляють і ці відомості заносять у базу даних дільниці.
Упровадження інформаційних технологій у загальну практику — сімейну
медицину здійснюється на підставі Закону України «Про Національну програму
інформатизації» від 4.02.1998 р. за № 74 та Наказу МОЗ України «Про галузеву
систему наукової медичної інформації в єдиному інформаційному полі охорони
здоров'я України» від 13.07.1998 р. за № 19.
Упровадження інформаційних технологій у галузь охорони здоров'я
пов'язано, зокрема, з відпрацюванням взаємодії різних рівнів надання медичної
допомоги.
Медичний кластер передбачає об'єднання наявної комп'ютерної техніки
закладів охорони здоров'я відповідно до рівнів надання медичної допомоги
(медичних послуг), що використовуються спільно і працюють як єдина
уніфікована система для вирішення поставлених завдань, зокрема для підвищення
ефективності лікувально-профілактичних заходів, забезпечення фінансової
прозорості й надійності, спрощення адміністрування. У медичному кластері
використовується єдина система програмного забезпечення з протоколом
взаємодії.
Важливим етапом в інформаційному забезпеченні загальної практики —
сімейної медицини є Наказ МОЗ України «Про затвердження концепції галузевої
програми «Електронна система реєстрації та обміну медичною інформацією між
закладами, установами і організаціями охорони здоров'я» від 25.07.2008 р. за№
409.
Важливим для сімейної медицини є телекомунікаційний зв'язок і
організована система протокольного супроводу пацієнта за рівнями надання
медичної допомоги. Медичний кластер як гнучка інформаційна система може
 10

цілком забезпечити технічні передумови для впровадження електронного

паспорта пацієнта та розвитку телемедицини.
Система охорони здоров'я в Україні і, зокрема, ПМСД потребує створення
сучасних управлінських систем, побудованих на найновішому інформаційному
забезпеченні, мета якого — оцінювання ефективності вкладених ресурсів на всіх
рівнях надання медичної допомоги населенню, використання не тільки
статистичних, а насамперед медико-економічних показників на трьох рівнях
надання медичної допомоги (послуг) населенню.
Крім того, створюється також спеціальне автоматизоване робоче місце з
необхідними протоколами для забезпечення персоніфікованої реєстрації
невідкладних викликів, витрат на надання допомоги й статистичний діагноз. Ця
інформація передається в бази даних амбулаторій сімейної медицини. Так само
створюється реєстр населення для районних (міських) установ санітарно-
епідеміологічного профілю, що потрібно насамперед для планової імунізації
населення.
У первинній базі даних сконцентрована медична інформація про пацієнта,
яка вноситься помічниками сімейного лікаря під час прийому, або ж вона
надходить як виписки і консультативні висновки відповідних амбулаторних та
госпітальних закладів вторинного й третинного рівнів.
У базу даних, окрім медичної інформації, вносять економічну інформацію
(собівартість послуг, наданих медичним персоналом амбулаторії; проведених
консультацій, випадків госпіталізації), що дає змогу в подальшому проводити
детальний медико-економічний аналіз.
До сучасної комп'ютерної системи забезпечення діяльності сімейного лікаря
мають бути підключені всі необхідні довідники, наприклад, довідник-
класифікатор МКХ-10, довідники медичних послуг основного персоналу
амбулаторій сімейної медицини (включно з довідниками процедур фельдшерів
ФАПів, а також діагностичних, госпітальних процедур і процедур амбулаторної
хірургії), довідник лікарських засобів із міжнародним класифікатором, тимчасові
медико-соціальні нормативи (Наказ МОЗ України «Про затвердження тимчасових
державних соціальних нормативів за спеціальністю «Загальна практика —
сімейна медицина» від 05.05.2003 р. за № 191), довідник медичних закладів,
персоналу та ін.
Сучасне комп'ютерне інформаційне забезпечення сімейної медицини надає
можливість керованої медичної допом унікальний оги (послуг), інтеграції роботи
медичних закладів регіону в єдиному медичному і фінансовому полі, що зрештою
сприятиме реалізації принципу медичної економічної доцільності.
 11

Для організації роботи в системі керованої медичної допомоги потрібне

сучасне інформаційне і технологічне забезпечення, створення єдиного
інформаційного поля.Комп'ютерне інформаційне забезпечення дає можливість
інтегрувати систему управління охороною здоров'я і реально здійснювати
моніторинг.
Медична база даних закладу сімейної медицини має бути
персоніфікованою, враховувати максимально повний обсяг медичної інформації.
Крім того, на кожного пацієнта повинен бути персональний кодифікатор.
Інформація статистична, медична, економічна, фінансова, персоніфікована має
передаватись по модемному зв'язку в медичні бази даних інших рівнів. Заклад
сімейної медицини зазвичай повинен приймати по модемному зв'язку і обробляти
інформацію, передану з медичних баз даних інших рівнів. Інформацію медичної
бази даних сімейної медицини слід використовувати в локальних комп'ютерних
мережах.
Широке впровадження комп'ютерної техніки і сучасних інформаційних
технологій у повсякденну медичну практику все ще чекає свого здійснення. На
сучасному рівні неможливо управляти ПМСД, вторинним і третинним рівнем
надання медичної допомоги, використовуючи традиційні методи ведення записів
на папері.
Медичною інформаційною системою прийнято називати комплекс
методологічних прийомів, технічних засобів і алгоритмів керування, призначених
для збирання, зберігання, оброблення й передавання інформації в лікувально-
профілактичних закладах. Медичну інформаційну систему можна класифікувати
за кількома рівнями. Перший, найпростіший, пов'язаний з автоматизацією
медичних записів. Такі автоматизовані системи включають реєстрацію пацієнта,
виписування, внутрішні переведення, діагностичну інформацію, призначення,
фінансові питання і, таким чином, допомагають складанню різних звітів. У
медичній інформаційній системі другого рівня йдеться про інформацію з
діагностичних приладів, одержану у вигляді різного роду друкованих матеріалів
дослідження. Тут результати індексуються, скануються і запам'ятовуються в
системах електронного збереження зображення. У медичній інформаційній
системі третього рівня забезпечуються введення, оброблення і зберігання
інформації на робочих місцях. На третьому рівні електронний медичний запис
відіграє активну роль у процесі прийняття рішень та інтеграції з експертними
системами, наприклад, при встановленні діагнозу, виборі лікарських засобів. Для
системи четвертого рівня потрібна загальнодержавна або інтернаціональна
система ідентифікації пацієнта, єдина система термінології, стандарти обстеження
та лікування, структури інформації, кодування тощо. Медична інформаційна
 12

система п'ятого рівня передбачає електронний запит про здоров'я з практично

необмежених джерел інформації. У цій системі є інформація з нетрадиційної
медицини, поведінкової діяльності особистості (тютюнопаління, заняття спортом,
використання профілактичного харчування тощо).
В інформаційній системі комп'ютерного забезпечення сімейної медицини
важливим є індивідуальний медичний електронний паспорт, що містить дані з
усіх джерел отримання інформації про здоров'я даного пацієнта. Оптимальним
варіантом медичного електронного паспорта громадянина є розміщення його на
спеціальному пристрої, що об'єднує флеш-пам'ять і контролер (16 ГБ інформації).
Упровадження медичного електронного паспорта пацієнта в сімейну
медицину має наступні переваги:
• можливість об'єктивно спостерігати в динаміці структуру здоров'я
населення з виділенням груп ризику та ідентифікацією їхнього місцезнаходження
і професійної діяльності;
• покращення якості прийняття оперативних рішень при невідкладних
станах у пацієнта;
• підвищення відповідальності медичних працівників, які надають
невідкладну допомогу або медичні послуги;
• створення інформаційної бази даних для забезпечення юридичного
захисту як пацієнта, так і лікаря;
• упровадження профілактичних оздоровчих заходів задля досягнення
їхньої максимальної ефективності;
• упровадження ефективної системи взаєморозрахунків при наданні
медичних послуг населенню, включаючи обслуговування через аптеки;
• реальна можливість знизити витрати на медичне обслуговування за
рахунок вірогідності діагностичної інформації.
Терміну «автоматизація лікувально-діагностичного процесу» відповідає
більш точний термін — «інформатизація» як такий, що повніше відображає
сутність процесу.
В Україні створено Державну програму інформатизації охорони здоров'я,
утім практичні дії щодо її запровадження ще в повній мірі не розпочато. В умовах
інформатизації набагато простіше застосовувати стандарти лікування і
здійснювати контроль за лікувально-діагностичним процесом на всіх рівнях. Для
створення медичних інформаційних систем украй потрібен професіоналізм як
медичний, так і медико-інженерний для розроблення програм, які відповідають
медичним завданням.
Медична інформаційна система може бути зокрема автоматизованою
системою медичного документообігу зі створенням персоніфікованого реєстру —
 13

банку даних населення, плануванням і контролем проведення профілактичних

медичних оглядів, флюорографічних медичних оглядів, диспансеризації, щеплень,
обліку та аналізу стану інвалідності, забезпечення медичної реабілітації і
соціальної адаптації інвалідів, обліку та аналізу стану пацієнтів, що постраждали
внаслідок аварії на ЧАЕС. Вхідними документами для медичної інформаційної
системи є такі:
• талон амбулаторного пацієнта;
• талон диспансерного пацієнта;
• талон профілактичного медичного огляду;
• талон амбулаторного обстеження по кабінету;
• картка пацієнта денного стаціонару;
• картка пацієнта стаціонару;
• список пацієнтів, які пройшли флюорографічний профілактичний
огляд;
• списки пацієнтів, яким виконали щеплення.
Електронний медичний паспорт зовні схожий на звичайну флеш-карту, яка
для невідкладної медицини є абсолютно незамінною річчю.
Для організації диспансеризації населення потрібна автоматизована
інформаційна система, яка передбачає створення персоніфікованої бази
диспансерних хворих, введення запланованих заходів, облік та аналіз цих заходів,
оцінювання стану здоров'я пацієнтів, комплексне оцінювання організації
диспансеризації.
Вихідні дані автоматизованої інформаційної системи для диспансеризації
населення містять наступні файли у форматі (М):
• паспортна частина;
• база діагнозів диспансерного спостереження;
• база даних, яка містить план заходів;
• база даних із заходами, які виконані;
• база даних щодо загострення захворювань;
• база даних, яка містить нову інформацію щодо паспортної частини
диспансерного діагнозу;
• база даних зі зміненими групами обліку.
В автоматизованій інформаційній системі використовується уніфікований
нормативно-довідковий фонд. Можливий інтерфейс з іншими автоматизованими
системами.
Програмне забезпечення автоматизованого робочого місця сімейного лікаря
має бути створено таким чином, щоб збирати, зберігати, обробляти і відображати
практично будь-яку медичну спеціалізовану інформацію з апаратури, яка має
 14

вихід на комп'ютери типу IBM (фото, рентгенівські знімки, УЗД-знімки, ЕКГта

ін.).
В основі обміну інформацією між базами лежать клієнт-серверні технології,
де як сервер виступає сервер центру ПМСД, а як клієнт — сервери сімейних
амбулаторій.
Положення про телемедичний центр (кабінет) закладу охорони здоров’я та
положення про взаємодію центрів і закладів охорони здоров’я наведені у
додатках 20-21.

Додаток 1
до наказу МОЗ України
від 08.01.2004 № 1

Перелік облікової медичної документації закладу

загальної практики-сімейної медицини

1. Карта хворого денного стаціонару поліклініки, стаціонару вдома ф. 003-2/о

2. Медична карта амбулаторного хворого ф. 025/о
3. Талон амбулаторного пацієнта в закладі загальної практики-сімейної медицини
– ф. 025-6-1/о
4. Посімейний журнал дільниці сімейного лікаря ф. 025-8-1/о
5. Направлення на консультацію в діагностичні кабінети, в лабораторії та
результати обстежень ф. 028-1/о
6. Контрольна карта диспансерного нагляду ф. 030/о
7. Книга запису викликів лікарів додому ф. 031/о
8. Журнал запису пологової допомоги вдома ф. 032/о
9. Книга реєстрації листків непрацездатності ф. 036/о
10.Відомість обліку відвідувань в поліклініці (амбулаторії), диспансері,
консультації, вдома ф. 039/о
11.Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре
професійне отруєння, незвичну реакцію на щеплення ф. 058/о
12.Журнал обліку інфекційних захворювань ф. 060/о
13.Карта профілактичних щеплень ф. 063/о
14.Журнал обліку профілактичних щеплень ф. 064/о
15.Журнал запису амбулаторних операцій ф. 069/о
16.Довідка для одержання путівки ф. 070/о
17.Зведена відомість обліку захворювань та причин смерті в даному лікувальному
закладі серед дітей до 17 років включно ф. 071/о
18.Зведена відомість обліку захворювань та причин смерті в даному лікувальному
закладі серед дорослого населення ф. 071-1/о
19.Зведена відомість обліку вперше зареєстрованих травм та отруєнь в даному
лікувальному закладі ф. 071-2/о
20.Санаторно-курортна карта ф. 072/о
 15

21.Санаторно-курортна карта для дітей і підлітків ф. 076/о

22.Путівка в дитячий санаторій ф. 077/о
23.Медична довідка на учня, який від`їжджає в оздоровчий табір ф. 079/о
24.Направлення на МСЕК ф. 088/о
25.Направлення на обов`язковий попередній медичний огляд працівника ф. 093/о
26.Довідка про термін тимчасової непрацездатності для подання до страхової
організації ф. 094-1/о
27.Лікарське свідоцтво про смерть ф. 106/о-95
28.Індивідуальна карта вагітної і породіллі ф. 111/о
29.Історія розвитку дитини ф. 112/о
30.Список осіб, які підлягають періодичному медичному огляду ф. 122/о
31.Журнал обліку померлих ф. 151/о
32.Журнал обліку новонароджених ф. 152/о
33.Рецепти ф.1, ф.2

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗА ТЕМОЮ

1. В якому нормативно-правовому документі в Україні визначені основні

принципи охорони здоров’я ?
А. Законі України «Про забезпечення санітарного та епідемічного
благополуччя населення».
Б. Законі України «Основи законодавства України про охорону здоров’я».
В. Конституції України.
Г. Законі України «Про ліки».
Д. Концепції реформування системи охорони здоров’я України.

2. Яким нормативно-правовим документом в Україні визначається право

громадянина на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування?
А. Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного
благополуччя населення».
Б. Законом України «Основи законодавства України про охорону
здоров’я».
В. Конституцією України.
Г. Законом України «Про ліки».
Д. Концепцією реформування системи охорони здоров’я України.

3. В якому нормативно-правовому документі в Україні зазначено, що «…

перебудова первинної медико санітарної допомоги передбачає впровадження
принципів сімейної медицини…»?
А. Законі України «Про забезпечення санітарного та епідемічного
благополуччя населення».
 16

Б. Законі України «Основи законодавства України про охорону здоров’я».

В. Конституції України.
Г. Законі України «Про ліки».
Д. Концепції реформування системі охорони здоров’я України.

4. Які лікарські засоби виписуються на бланку рецепту форми №2?

А. Призначені лікарем пацієнту безоплатно чи на пільгових умовах.
Б. Анаболічні гормони.
В. Медикаменти, що поступають в обмеженій кількості (гостродефіцитні).
Г. Психотропні лікарські засоби.
Д. Наркотичні препарати.

5. Які лікарські засоби виписуються на бланку рецепту форми №3?

А. Лікарські засоби та вироби медичного призначення у відповідності до
вимог наказу МОЗ України № 233 від 25.07.1997.
Б. Лікарські засоби, що підлягають предметно-кількісному обліку.
В. Наркотичні лікарські засоби та психотропні препарати.
Г. Призначені лікарем пацієнту безоплатно чи на пільгових умовах.
Д. Спирт етиловий.

6. Який показник розраховується як відношення числа випадкових випадків

найважливіших неепідемічних захворювань, уперше зареєстрованих у даному
році і раніше, до середньорічної чисельності населення:
А. показник поширеності найважливіших неепідемічних захворювань.
Б. Показник захворюваності найважливішими неепідемічними хворобами.
В. Структура захворювання найважливішими неепідемічними хворобами.
Г. Патологічна ураженість.
Д. Немає правильної відповіді.

7. Соціальна значимість найважливіших неепідемічних захворювань

обумовлена:
А. Високим рівнем поширеності.
Б. Значним показником працевтрат.
В. Високою інвалідністю.
Г. Високим рівнем смертності.
Д. Все вище зазначене.

8. Які види медичної допомоги отримує сільське населення у місті

проживання:
А. Долікарську.
Б. Загальну лікарську та спеціалізовану.
 17

В. Спеціалізовану та вузькоспеціалізовану.
Г. Загальну лікарську.
Д. Немає вірної відповіді.

9. Первинна медико-санітарна допомога повинна задовольняти потреби

населення в:
А. Зміцненні здоров'я.
Б. Лікуванні.
В. Реабілітації.
Г. Все вище зазначене.

10. У яких випадках при проведенні лікувально-діагностичних заходів

можуть застосовуватися заходи обов'язкового і примусового характеру?
А. При лікуванні дитини;
Б. При показаннях до госпіталізації;
В. При проведенні усіх видів карантинних заходів та захворюваннях, що є
небезпекою для навколишніх.
 18

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Основна
1. Михайловська Н.С. Сучасні аспекти ведення пацієнтів із захворюваннями
серцево-судинної системи в практиці сімейного лікаря: навч. посіб. до практ. занять
та самостійної роботи студентів VI курсу з дисципліни «Загальна практика - сімейна
медицина» / Н. С. Михайловська, О. О. Лісова, О. В. Шершньова [та ін.]. –
Запоріжжя : ЗДМФУ, 2023. – 214 с.
2. Михайловська Н.С. Сучасні аспекти ведення пацієнтів з ендокринними
захворюваннями в практиці сімейного лікаря: навч.посіб. для студентів VI курсу
медичного факультету спеціальності 222 «Медицина», 228 «Педіатрія» за
програмою навчальної дисципліни «Загальна практика - сімейна медицина» /
Н. С. Михайловська, І. О. Стецюк, Т. М. Ромальо Роке, О. С. Нестерова. –
Запоріжжя : ЗДМФУ, 2023. – 170 с.
3. Михайловська Н.С. Сучасні аспекти ведення пацієнтів із захворюваннями
шлунково-кишкового тракту та нирок в практиці сімейного лікаря : навч. посіб.
для студентів VI курсу мед. ф-ту спец. 222 «Медицина», 228 «Педіатрія» за
програмою навч. дисципліни «Загальна практика – сімейна медицина» /
Н. С. Михайловська, О. О. Лісова, М. О. Коновалова. – Запоріжжя : ЗДМФУ, 2023.
– 220 с.
4. Михайловська Н.С. Сучасні аспекти ведення пацієнтів із
цереброваскулярними захворюваннями в практиці сімейного лікаря: навч. посіб. до
практ. занять та самостійної роботи студентів VI курсу медичного факультету
спеціальності 222 «Медицина», 228 «Педіатрія» за програмою навчальної
дисципліни «Загальна практика – сімейна медицина» / Г. В. Грицай, Н. С.
Михайловська, І.М. Фуштей. – Запоріжжя: ЗДМФУ, 2023. – 178 с.
5. Михайловська Н.С. Сучасні аспекти ведення пацієнтів із захворюваннями
органів дихання та гострими алергічними захворюваннями в практиці сімейного
лікаря : навч. посіб. для студентів VI курсу мед. ф-ту спец. 222 «Медицина», 228
«Педіатрія» за програмою навч. дисципліни «Загальна практика - сімейна медицина»
/ Н. С. Михайловська, І. М. Фуштей, І. О. Стецюк [та ін.]. – Запоріжжя : ЗДМФУ,
2023. – 180 с.
6. Михайловська Н.С. Необхідні дії сімейного лікаря при невідкладних станах
в кардіології: навчальний посібник для студентів VI курсу медичного факультету
спеціальності 222 «Медицина», 228 «Педіатрія» за програмою навчальної
дисципліни «Загальна практика - сімейна медицина» / Н. С. Михайловська, Т.М.
Ромальо Роке, О.С. Нестерова та співавт. – Запоріжжя: ЗДМФУ, 2023. – 137 с.
7. Михайловська Н.С. Алгоритм діяльності сімейного лікаря при основних
захворюваннях сечовидільної системи : навчальний посібник для студентів VІ
курсу медичного факультету за програмою навчальної дисципліни «Загальна
 19

практика – сімейна медицина», спеціальності «Медицина» і «Педіатрія» / Н. С.

Михайловська, О. О. Лісова, Т.М. Ромальо Роке, О.С. Нестерова. – Запоріжжя :
ЗДМУ, 2023. – 139 с.
8. Михайловська Н.С. Загальна практика – сімейна медицина: підручник для
студентів VI курсу з навчальної дисципліни «Загальна практика – сімейна
медицина» спеціальності «Лікувальна справа», «Педіатрія» напряму
«Медицина» / Н.С. Михайловська, О.В. Шершньова, Г.В. Грицай [та ін.]. –
Запоріжжя : ЗДМУ, 2020. – 714 с.
9. Михайловська Н.С. Паліативна та хоспісна допомога в практиці сімейного
лікаря: навчальний посібник для студентів VІ курсу медичного факультету за
програмою навчальної дисципліни «Загальна практика – сімейна медицина»,
спеціальності «Медицина» і «Педіатрія» / Н.С. Михайловська, Г.В. Грицай, Т.О.
Хокер. – Запоріжжя : ЗДМУ, 2022 р. – 117 с.
10. Михайловська Н.С. Роль сімейного лікаря у наданні медичної допомоги в
амбулаторних умовах: збірник тестових завдань для підсумкового контролю знань
студентів VI курсу з навчальної дисципліни «Загальна практика – сімейна
медицина» спеціальності «Медицина», «Педіатрія» / Н.С. Михайловська, О.О.
Лісова, І.О. Стецюк. – Запоріжжя : ЗДМУ, 2022 р. – 360 с.
11. Михайловська Н.С. Реабілітація пацієнтів із захворюваннями органів
дихання в практиці сімейного лікаря: навчальний посібник для студентів VІ курсу
медичного факультету за програмою навчальної дисципліни «Загальна практика –
сімейна медицина», спеціальності «Медицина» і «Педіатрія» / Н.С.
Михайловська, О.В. Шершньова, Т.О. Кулинич [та ін.]. – Запоріжжя : ЗДМУ, 2021
р. – 163 с.
12. Михайловська Н.С. Реабілітація пацієнтів із захворюваннями серцево-
судинної системи в практиці сімейного лікаря: навчальний посібник для студентів
VІ курсу медичного факультету за програмою навчальної дисципліни «Загальна
практика – сімейна медицина», спеціальності «Медицина» і «Педіатрія» / Н.С.
Михайловська, Т.О. Кулинич. – Запоріжжя : ЗДМУ, 2021 р. – 188 с.
13. Михайловська Н.С. Реабілітація пацієнтів із захворюваннями обміну
речовин в практиці сімейного лікаря: навчальний посібник для студентів VІ курсу
медичного факультету за програмою навчальної дисципліни «Загальна практика –
сімейна медицина», спеціальності «Медицина» і «Педіатрія» / Н.С.
Михайловська, Г.В. Грицай, М.О. Коновалова. – Запоріжжя : ЗДМУ, 2021 р. – 96
с.
14. Михайловська Н.С. Реабілітація пацієнтів із захворюваннями органів
травлення в практиці сімейного лікаря: навчальний посібник для студентів VІ
курсу медичного факультету за програмою навчальної дисципліни «Загальна
 20

практика – сімейна медицина», спеціальності «Медицина» і «Педіатрія» / Н.С.

Михайловська, О.О. Лісова, І.О. Стецюк. – Запоріжжя : ЗДМУ, 2021 р. – 158 с.
15. Михайловська Н.С. Реабілітація пацієнтів із захворюваннями суглобів в
практиці сімейного лікаря: навчальний посібник для студентів VІ курсу
медичного факультету за програмою навчальної дисципліни «Загальна практика –
сімейна медицина», спеціальності «Медицина» і «Педіатрія» / Н.С.
Михайловська, І.О. Стецюк. – Запоріжжя : ЗДМУ, 2021 р. – 132 с.
16. Інновації медичної науки – в практику сімейного лікаря. Науково-
методичний посібник. Випуск 3-4. За ред. проф. Л.Ф. Матюхи, проф. Л.С.
Бабінець / Н.С. Михайловська, О.В. Шершньова, С.М. Мануйлов [та ін.]. – Київ,
АНФ ГРУП, ТОВ, 2021. – Розглянуто та погоджено Правлінням «Української
асоціації сімейної медицини» протокол від 09.12.2021 № 4/12 – 640 с.
17. Нутритивний статус пацієнтів в загально лікарській практиці. Частина 2.
Спеціалізовані аспекти. Навчально-методичний посібник за ред. проф. Л.С.
Бабінець / Н.С. Михайловська, О.О. Лісова, Т.О. Кулинич [та ін.]. – Тернопіль:
Осадца Ю.В., 2021. – Рекомендовано до видання вченою радою ТНМУ ім. І.Я.
Горбачевського прот. № 14 від 23.11.2021. – 448 с.
18. Михайловська Н.С. Профілактика, реабілітація та санаторно-курортний
відбір в практиці сімейного лікаря: навчальний посібник для студентів VI курсу з
навчальної дисципліни «Загальна практика – сімейна медицина» спеціальності
«Лікувальна справа», «Педіатрія» напряму «Медицина» / Н.С. Михайловська,
О.В. Шершньова, Т.О. Кулинич, І.О. Стецюк. – Запоріжжя : ЗДМУ, 2021 р. – 222с.
19. Михайловська Н.С. Загальні принципи лікування больового синдрому в
практиці сімейного лікаря: навчальний посібник для студентів VI курсу з
навчальної дисципліни «Загальна практика – сімейна медицина» спеціальності
«Лікувальна справа», «Педіатрія» напряму «Медицина» / Н.С. Михайловська,
Г.В. Грицай, М.О. Коновалова. – Запоріжжя : ЗДМУ, 2021 р. – 105 с.
20. Михайловська Н.С. Системні захворювання сполучної тканини в практиці
сімейного лікаря: навчальний посібник для студентів VI курсу з навчальної
дисципліни «Загальна практика – сімейна медицина» спеціальності «Лікувальна
справа», «Педіатрія» напряму «Медицина». / Н.С. Михайловська, Т.О. Кулинич,
О.О. Лісова та ін. – Запоріжжя: ЗДМУ, 2021 р. – 98 с.
21. Михайловська Н.С. Організація роботи сімейного лікаря в умовах
страхової медицини: навчальний посібник для студентів VI курсу з навчальної
дисципліни «Загальна практика – сімейна медицина» спеціальності «Лікувальна
справа», «Педіатрія» напряму «Медицина» / Н.С. Михайловська, Т.О. Кулинич. –
Запоріжжя : ЗДМУ, 2021 р. – 108 с.
22. Михайловська Н.С. Реабілітація пацієнтів із захворюваннями нирок в
практиці сімейного лікаря: навчальний посібник для студентів VI курсу з
 21

навчальної дисципліни «Загальна практика – сімейна медицина» спеціальності

«Лікувальна справа», «Педіатрія» напряму «Медицина» / Н.С. Михайловська,
Т.О. Кулинич, Лісова О.О. [та співавт.]. – Запоріжжя : ЗДМУ, 2021 р. – 151 с.
23. Михайловська Н.С. Реабілітація пацієнтів із захворюваннями нирок в
практиці сімейного лікаря: навчальний посібник для студентів VI курсу з
навчальної дисципліни «Загальна практика – сімейна медицина» спеціальності
«Лікувальна справа», «Педіатрія» напряму «Медицина» / Н.С. Михайловська,
Т.О. Кулинич, О.О. Лісова та ін. – Запоріжжя : ЗДМУ, 2021 р. – 151 с.
24. Практичний посібник з внутрішньої медицини або кишенькова книжка
сімейного лікаря. Частина 1. Для студентів та лікарів / За ред. професора Н.В.
Пасечко. – Видавництво «Підручники і посібники», 2020 . – 304 с.
25. Практичний посібник з внутрішньої медицини або кишенькова книжка
сімейного лікаря. Частина 2. Для студентів та лікарів / За ред. професора Н.В.
Пасечко. – Видавництво «Підручники і посібники», 2020 . – 432 с.

Додаткова
1. Михайловська Н.С. Алгоритм діяльності сімейного лікаря при основних
хронічних захворюваннях дихальної системи: навчальний посібник для студентів
VI курсу з навчальної дисципліни «Загальна практика – сімейна медицина»
спеціальності «Лікувальна справа», «Педіатрія» напряму «Медицина» / Н.С.
Михайловська, О.О. Лісова. - Запоріжжя : ЗДМУ, 2018 р. – 126 с.
2. Михайловська Н.С. Алгоритм діяльності сімейного лікаря при основних
захворюваннях сечовидільної системи: навчально-методичний посібник до
практичних занять та самостійної роботи студентів VI курсу з дисципліни
«Загальна практика - сімейна медицина». / Н.С. Михайловська, О.О. Лісова, Л.Є.
Міняйленко. – Запоріжжя : ЗДМУ, 2018 р. – 148 с.
3. Михайловська Н.С. Алгоритм діяльності сімейного лікаря при основних
захворюваннях серцево-судинної системи. Ведення хворих з синдромом анемії в
амбулаторних умовах: навчально-методичний посібник до практичних занять та
самостійної роботи студентів VI курсу з дисципліни «Загальна практика - сімейна
медицина» / Н.С. Михайловська, Т.В. Олійник, Л.Є. Міняйленко, І.О. Стецюк. –
Запоріжжя : ЗДМУ, 2018 р. – 148 с.
4. Михайловська Н.С. Експертиза стійкої та тимчасової непрацездатності при
основних хронічних неінфекційних захворюваннях в практиці сімейного лікаря:
навчально-методичний посібник до практичних занять та самостійної роботи
студентів VI курсу з дисципліни «Загальна практика - сімейна медицина» / Н.С.
Михайловська, Т.О. Кулинич. – Запоріжжя : ЗДМУ, 2018 р. – 181 с.
5. Михайловська Н.С. Роль сімейного лікаря у наданні медичної допомоги в
амбулаторних умовах / Н.С. Михайловська, Т.В. Олійник: збірник тестових
 22

завдань та ситуаційних задач для підсумкового контролю знань студентів VI

курсу медичного факультету за програмою навчальної дисципліни «Загальна
практика – сімейна медицина». – Запоріжжя : ЗДМУ, 2018 р. – 272 с.
6. Михайловська Н.С. Загальні аспекти надання невідкладної допомоги в
практиці сімейного лікаря: навчально-методичний посібник до практичних занять
та самостійної роботи студентів VI курсу з дисципліни «Загальна практика -
сімейна медицина» / Н.С. Михайловська. – Рекомендовано МОЗ України. –
Запоріжжя : ЗДМУ, 2017 р. – 207с.
7. Михайловська Н.С. Медико-соціальна експертиза при захворюваннях
внутрішніх органів: навчально-методичний посібник до практичних занять та
самостійної роботи студентів VI курсу з дисципліни «Загальна практика - сімейна
медицина»/ Н.С. Михайловська, Т.О. Кулинич. – Запоріжжя : ЗДМУ, 2017 р. – 166
с.
8. Михайловська Н.С. Профілактична медицина як основа діяльності
сімейного лікаря: навчально-методичний посібник до практичних занять та
самостійної роботи студентів VI курсу з дисципліни «Загальна практика - сімейна
медицина» / Н.С. Михайловська, Т.В. Олійник. – Запоріжжя : ЗДМУ, 2017 р. – 215
с.
9. Наукові інновації – в практику первинної медичної допомоги: науково-
методичний посіб. для лікарів загальної практики-сімейних лікарів. /за ред.
Матюхи Л.Ф., Бабінець Л.С. - Київ, АНФ ГРУП, ТОВ, 2018. – 486 с.
10. Скринінг у первинній медичній допомозі. Клінічна настанова,
заснована на доказах. /Матюха Л.Ф., Ліщишина О.М., Бабінець Л.С. та ін. –
Бровари, АНФ ГРУП, ТОВ, 2018. – 496 с.
11.Family Medicine: in 3 books: textbook. Book 2. Symptoms fnd syndromes in
clinical course of internal diseases / O.M. Hyrina, L.M. Pasiyeshvili, O.M. Barna, A.S.
Svintsitskyi et al.; edited by O.M. Hyrina, L.M. Pasiyeshvili. – Kyiv : AUS Medicine
Publishing, 2018. – 376 p.
12. Сімейна медицина: у 3 книгах. – Книга 3. Спеціальна частина.
Поліпрофільність загальної лікарської практики: підручник (ВНЗ IV р. а.) / Л.С.
Бабінець, П.А. Бездітко, С.А. Бондар та ін.; за ред. О.М. Гиріної, Л.М. Пасієшвілі
– К. : ВСВ «Медицина», 2017. – 680 с.
13. Family Medicine : in 3 books : textbook. Book 1. General Issues of Family
Medicine / O.M. Hyrina, L.M. Pasiyeshvili, O.M. Barna, A.S. Svintsitskyi et al. ; edited
by O.M. Hyrina, L.M. Pasiyeshvili. – Kyiv : AUS Medicine Publishing, 2016. – 560 p.
14. Сімейна медицина: у 3 кн. : підручник. Кн. 2. Симптоми і синдроми у
клініці внутрішніх хвороб / Л.С. Бабінець, О.М. Барна, С.В. Білецький та ін. ; за
ред. О.М. Гиріної, Л.М. Пасієшвілі. – К. : ВСВ «Медицина», 2016. – 456 с.