МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені М. І. Пирогова

Кафедра фармацевтичної хімії

Нутриціологія
та
броматологі
Методичні вказівки для самостійної
позааудиторної роботи

Вінниця – 2022
 «Схвалено»
Методичною радою фармацевтичного факультету
Вінницького національного медичного університету імені М.І.Пирогова
Протокол №6 від 06.12.2022 р.

Переглянуто і затверджено Протокол № 5 від 06.12.22 р.

на засіданні кафедри фармацевтичної
хімії

Зав.кафедри доц. ЗВО Ющенко Т.І.

Переглянуто і затверджено Протокол № від

на засіданні кафедри фармацевтичної
хімії
Зав.кафедри доц. ЗВО Ющенко Т.І.

Переглянуто і затверджено Протокол № від

на засіданні кафедри фармацевтичної
хімії

Зав.кафедри доц. ЗВО Ющенко Т.І.

Переглянуто і затверджено Протокол № від

на засіданні кафедри фармацевтичної
хімії

Зав.кафедри доц. ЗВО Ющенко Т.І.

Переглянуто і затверджено Протокол № від

на засіданні кафедри фармацевтичної
хімії

Зав.кафедри доц. ЗВО Ющенко Т.І.

Укладачі: ас О.В. Білик, доц.к.фарм.н. Дученко М.А.

Рецензенти:
Доцент кафедри фармацевтичної хімії Вінницького національного медичного
університету імені М.І. Пирогова, к.фарм. н. М.С. Гарник.

Доцент кафедри фармацевтичної хімії Вінницького національного медичного

університету імені М.І. Пирогова, канд.біол.н С.Д. Криклива

Методичні вказівки складено викладачами кафедри фармацевтичної хімії ВНМУ у відповідності

до навчальних програм з нутриціології та броматологія і плану фармацевтичного факультету
спеціальності 226 «Фармація, промислова фармація» та призначені для студентів денної форми
навчання для самопідготовки, проведення практичних занять
 Вступ

У загальній системі підготовки провізора нутриціологія та броматологія – вибіркова

дисципліна, знання якої необхідні для плідної, творчої діяльності фахівців у галузі
фармації. Вивчення дисципліни надає студентам можливість отримати знання, які
сприятимуть здійсненню належної фармацевтичної опіки, що гарантує ефективність
призначеної лікарем фармакотерапії. Одним із найважливіших аспектів цього є розуміння
можливої взаємодії лікарських засобів не лише з іншими препаратами, але і з
компонентами харчових продуктів. Взаємодія ліків та різних харчових продуктів може
істотно вплинути на фармакологічний ефект в силу присутності інгредієнтів, які здатні
взаємодіяти з лікарськими засобами, або брати участь в їх метаболізмі.

Процес вивчення дисципліни сприяє формуванню таких знань та навичок, як роль

харчування у життєдіяльності людини; вплив на організм людини харчових продуктів, їх
ролі в забезпеченні нормального функціонування органів і систем організму; здійснення
аналізу та надання консультації щодо взаємодії ліків з продуктами харчування,
оцінювання ризики взаємодії ліки-їжа, сумісності, показань та протипоказань керуючись
даними про стан здоров’я конкретного хворого з урахуванням біофармацевтичних,
фармакокінетичних, фармакодинамічних та фізико-хімічних особливостей лікарського
засобу та продуктів харчування; здатність забезпечувати раціональне харчування згідно з
особливостями конкретного захворювання та фармакотерапевтичних схем лікування

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ

РОБОТИ СТУДЕНТІВ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ №1

Тема заняття

1. Тема заняття: Нутриціологія та броматологія історія виникнення, загальні поняття,

мета та завдання Основні положення нутриціології та броматології. Нутрієнти, їх
вміст в харчових продуктах. Визначення та класифікація харчових продуктів. Аналіз
макро- та мікронутрієнтів в харчових продуктах. Принципи правиль-ного харчування,
оцінка способу харчування і стану віднов-лення організму. Нутриціологічні основи
раціонального харчування.

2. Основні теоретичні питання, що підлягають вивченню.

2.1.Білки - роль в організмі, харчові джерела, склад біохімічний склад білків,
норми споживання.
2.2. Основні функції білків в організмі. склад білків, їх поживна цінність,
джерела
2.3.Мінеральні складники - поділ на макро- та мікроелементи, їх роль в організмі,
2.4. Наслідки дефіциту білків в харчуванні/дієті, чинники, що впливають на
біодоступність, норми споживання.

3. Зміст теми. Нутриціологія – це наука, яка вивчає питання харчування, харчові

продукти, харчові речовини та інші компоненти, що містяться у продуктах, їх вплив та
взаємодію, норми споживання, засвоєння, втрати та виведення із організму, їх вплив на
різні види обміну речовин і значення у підтримці здоров’я або виникненні
захворювань.
 Нутрієнти –складові частини натуральних харчових продуктів, які організм
використовує для побудови, оновлення та нормального функціонування органів,
тканин і клітин, а також як джерело енергії для виконання роботи і забезпечення
життєдіяльності організму. Для переважної більшості харчових нутрієнтів знайдені та
обґрунтовані оптимальні кількості їх в їжі в залежності від груп населення, але вони є
усереднені і їхня корекція необхідна для забезпечення індивідуальних потреб
конкретної людини.
При всіх досягнення сучасної медицини роль нутриїтивної підтримки в профілактиці
та лікуванні різних захворювань, а також для збереження власного здоров’я, відіграє
чи не основну роль в житті сучасної людини. Тенденції сьогоднішнього часу
диктують зміни і в професійному плані. Фахівець має володіти комплексними
глибокими знання для задоволення потреб ринку праці. Одним із актуальних напрямів
в галузі збереження здоров'я є нутриціологія.
Фахівець, який володіє фундаментальними знаннями з фізіології, патофізіології,
біохімії, фармакології, фармакогнозії, фармацевтичної хімії зможе більш досконало і
фахова підійти до розв’язання питань правильного харчування, аніж пересічна людина,
яка отримала ці знання, не маючи відповідної медичної освіти. Навчитися здійснювати
аналіз та надавати консультації щодо взаємодії ліків з продуктами харчування, оцінювати
ризики взаємодії ліки-їжа, сумісності, показань та протипоказань керуючись даними про
стан здоров’я конкретного хворого з урахуванням біофармацевтичних,
фармакокінетичних, фармакодинамічних та фізико-хімічних особливостей лікарського
засобу та продуктів харчування

4. 4. Література.
3.1. Конспект лекцій.
3.2. Фармацевтична броматологія: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В.А. Георгіянц, П.О.
Безуглий, Н.В. Попова та ін.; за заг. ред. В.А. Георгіянц. — Харків: НФаУ: Золоті сторінки, 2017. —
417 с. ст.33-124.
3.3. Основи клінічної фармації / М. Дрозд, М. Хербет, Б. Якубовська-Солярська, М. Юда, Е.
Кендзєрска, М. Козира, А. Малм, Е. Полешак, Б. Войтисяк-Дума, Ґ. Згурка, А. Зіменковський, О.
Борецька, М. Заяць, Ю. Настюха, В. Шибінський // Підручник для студентів фармації та медицини
під редакцією д.мед.н., проф. Анни Вєлі-Гоєнської, д.мед.н., проф. Станіслава Чучвара, д.мед.н.,
проф. Андрія Зіменковського. – Люблінський медичний університет, Львівський національний
медичний університет імені Данила Галицького. ‒ Львів, 2015. ‒ 539 с.

5.Матеріали для самоконтролю.

.Надлишок білків у харчуванні викликає такі хвороби:
а) Туберкульоз
б) Подагра
в) Ожиріння
г) Фурункульоз

Кахексія виникає внаслідок дефіциту в організмі:

а) Білків
б) Жирів
в) Вуглеводів
г) Вітамінів.

Ожиріння – це:
а) хвороба
б) надлишкова вага
в) відкладення жиру під шкірою
г) стан організму.

Добова норма споживання білків становить:

а) 0,1- 0,15 г/кг ваги тіла
б) 0,25- 0,5 г/кг ваги тіла
в) 0,75- 1,0 г/кг ваги тіла
г) 1,0-1,50 г/кг ваги тіла.

Що таке індекс Брока – показник, що характеризує

а) залежність росту і маси людини;
б) нормальну вагу людини
в) кілограм на метр
г) масу тіла чоловіків і жінок.

6. Яке оптимальне співвідношення споживання білків, жирів , вуглеводів та

баластних речовин у збалансованому харчуванні:
а) 30х30х30х10;
б) 20х30х45х5
в) 50х20х20х10
г) 10х20х60х10

Укладач ас. Білик О.В.

 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ
РОБОТИ СТУДЕНТІВ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ №2

1. Тема заняття. Основні групи харчових продуктів. Клініко-фармакологічні аспекти

взаємодії харчових продуктів та лікарських засобів, фармакокінетична та
фармакодинамічна взаємодія, вплив їжі на всмоктування ЛЗ.

2. Основні теоретичні питання, що підлягають вивченню.

2.1.Особливості вживання та поєднання з іншими продуктами овочів та фруктів в
харчовому раціоні людини. Показники якості, методи їх визначення.
2.2.Особливості в вживання та поєднання з іншими продуктами молочних виробів в
харчовому раціоні людини. Показники якості молочних продуктів, методи їх визначення.
Показники якості, методи їх визначення.
2.3.Особливості в вживання та поєднання з іншими продуктами яєчної продукції в
харчовому раціоні людини. Показники якості, методи їх визначення.
2.4.Особливості вживання та поєднання з іншими продуктами круп, бобових та виробів з
борошна в харчовому раціоні людини. Показники якості, методи їх визначення.
2.5.Клініко-фармакологічні аспекти взаємодії харчових продуктів та лікарських засобів.

3. Зміст теми.
Харчування людини є необхідною складовою її існування а правильне та повноцінне
харчування – це складова здоров’я покращення загального стану людини її фізичний
розвиток, профілактика та корекція багатьох патологічних станів організму шляхом
максимального використання їжі як найбільш важливого фактору впливу.
Раціональне харчування забезпечує постійність внутрішнього середовища і нормальний
розвиток організму, що підтримує життєдіяльність різних органів і систем на високому
рівні при різноманітних умовах праці та побуту.
Харчування повинно сприяти підвищенню процесу пристосування організму до впливу
несприятливих факторів навколишнього середовища, зміцненню здоров’я, забезпечувати
можливість адекватної реакції організму від надзвичайного зовнішнього стресового впливу
(вплив факторів зовнішнього середовища, психоемоційних, медикаментозних, фізичних і т.
д….)/
Взаємодія лікарських засобів (ЛЗ) – це один із розділів клінічної фармакології, який
досі вимагає детального вивчення та розуміння, особливо в умовах тривалої
фармакотерапії. Типову взаємодію ліків розглядають як між лікарську взаємодію (drug-
druginteraction). Однак проблема ширша та обов’язково включає оцінку взаємовідносин
препаратів з харчовими продуктами, напоями (fooddruginteraction/drug-nutrient) і
фітопрепаратами (drug-herbinteraction).

4. Література.
4.1. Конспект лекцій.
4.2. Фармацевтична броматологія: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В.А. Георгіянц,
П.О. Безуглий, Н.В. Попова та ін.; за заг. ред. В.А. Георгіянц. — Харків: НФаУ: Золоті
сторінки, 2017. — 417 с.
4.3. Основи клінічної фармації / М. Дрозд, М. Хербет, Б. Якубовська-Солярська, М. Юда, Е.
Кендзєрска, М. Козира, А. Малм, Е. Полешак, Б. Войтисяк-Дума, Ґ. Згурка, А.
Зіменковський, О. Борецька, М. Заяць, Ю. Настюха, В. Шибінський // Підручник для
студентів фармації та медицини під редакцією д.мед.н., проф. Анни Вєлі-Гоєнської,
д.мед.н., проф. Станіслава Чучвара, д.мед.н., проф. Андрія Зіменковського. – Люблінський
медичний університет, Львівський національний медичний університет імені Данила
Галицького. ‒ Львів, 2015. ‒ 539 с.
5. Матеріали для самоконтролю.
При хворобах ШКТ не рекомендується вживати:
а) Рослинні олії
б) Чорний перець та інші прянощі
в) Овочі
г) Сир та молочні продукти

При хворобах ВДШ потрібно вживати:

а) Велику кількість потогінних чаїв
б) Велику кількість вітамінів
в) Велику кількість м’яса птиці
г) Всі перераховані продукти

Дефіцит кальцію в організмі може бути

а) В зв’язку з відсутністю його в питній воді;
б) В зв’язку з відсутністю в харчуванні молочних продуктів;
в) В зв’язку з авітамінозом вітамінУ Д;
г) В зв’язку з усіма перерахованими причинами.

При підвищеній секреції шлунку та виникненні гастритів

потрібно вживати:
а) Картоплю та відвар з неї
б) Сік зі свіжої та квашеної капусти
Настій з насіння льону
г) Всі вищеназвані продукти

Чи корисне вегетаріанство для дітей ?

а) Так
б) Ні
в) Іноді
г) Всі відповіді вірні
 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ
РОБОТИ СТУДЕНТІВ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ №3

1. Тема заняття. Нутрієнтні дефіцити в лікувальній практиці. Причини

развитку полінутрієнтних дефіцитів та їхня профілактика. Аліментарна
корекція метаболічних зсувів в організмі при різних захворюваннях та
фізіологічних станах. Біологіча роль нутрієнтів, їх значення в обміні
речовин в організмі в нормі та при патології. Використання дикорослих
рослин в харчуванні та дієтотерапії.

2.Основні теоретичні питання, що підлягають вивченню.

2.1. Гіпо- та авітамінози.
2.2. Фізико-хімічні властивості вітамінів, способи збереження вітамінів в харчових
продуктах.
2.3. Дефіцити макро- та мікроелементів в харчових продуктах.
2.4. Взаємодія харчових продуктів та лікарських засобів. Методи підсилення взаємодії та
зменшення побічних дій ЛЗ

3. Зміст теми.
Раціональне харчування забезпечує постійність внутрішнього середовища і нормальний
розвиток організму, що підтримує життєдіяльність різних органів і систем на високому
рівні при різноманітних умовах праці та побуту.
Харчування повинно сприяти підвищенню процесу пристосування організму до впливу
несприятливих факторів навколишнього середовища, зміцненню здоров’я, забезпечувати
можливість адекватної реакції організму від надзвичайного зовнішнього стресового впливу
(вплив факторів зовнішнього середовища, психоемоційних, медикаментозних, фізичних і т.
д….)/
Взаємодія лікарських засобів (ЛЗ) – це один із розділів клінічної фармакології, який
досі вимагає детального вивчення та розуміння, особливо в умовах тривалої
фармакотерапії. Типову взаємодію ліків розглядають як між лікарську взаємодію (drug-
druginteraction). Однак проблема ширша та обов’язково включає оцінку взаємовідносин
препаратів з харчовими продуктами, напоями (fooddruginteraction/drug-nutrient) і
фітопрепаратами (drug-herbinteraction).

6. Література.
4.1. Конспект лекцій.
4.2. Фармацевтична броматологія: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В.А. Георгіянц,
П.О. Безуглий, Н.В. Попова та ін.; за заг. ред. В.А. Георгіянц. — Харків: НФаУ: Золоті
сторінки, 2017. — 417 с.
4.3. Основи клінічної фармації / М. Дрозд, М. Хербет, Б. Якубовська-Солярська, М. Юда, Е.
Кендзєрска, М. Козира, А. Малм, Е. Полешак, Б. Войтисяк-Дума, Ґ. Згурка, А.
Зіменковський, О. Борецька, М. Заяць, Ю. Настюха, В. Шибінський // Підручник для
студентів фармації та медицини під редакцією д.мед.н., проф. Анни Вєлі-Гоєнської,
д.мед.н., проф. Станіслава Чучвара, д.мед.н., проф. Андрія Зіменковського. – Люблінський
медичний університет, Львівський національний медичний університет імені Данила
Галицького. ‒ Львів, 2015. ‒ 539 с.

5. Матеріали для самоконтролю.

Супрадитивний ( потенційований ) синергізм – це:
а) Взаємодія двох або кількох лікарських препаратів;
б) Спільний ефект, двох або кількох препаратів, що перевершує
суму ефектів кожної речовини окремо;
в) Кінцевий ефект, що дорівнює сумарному ефекту кожного з компонентів
комбінації лікарських речовин
г) Підсилення ефекту при прийомі двох або кількох подібних препаратів.

Адитивний синергізм – це:

а) Взаємодія двох або кількох лікарських препаратів;
б) Спільний ефект, двох або кількох препаратів, що перевершує
суму ефектів кожної речовини окремо;
в) Кінцевий ефект , що дорівнює сумарному ефекту кожного з
компонентів комбінації лікарських речовин
г) Підсилення ефекту при прийомі двох або кількох подібних
препаратів.

.Після їди вживають наступні групи препаратів:

а) ферменти;
б) антибіотики
в) спазмолітини
г) тонізуючі препарати

До їжі вживають наступні групи препаратів:

а) ферменти;
б) антибіотики
в) спазмолітики
г) сечогінні засоби
.
Який вид взаємодії між ГКС та НПЗП очікується при одночасному призначенні?
А) фармакодинамічний, синергізм
B) фармакодинамічний, антагонізм
C) фармакокінетичний, синергізм
D) фармацевтичний, антагонізм

При комбінованому застосуванні лікарських засобів можливі види дії:

A) синергізм прямий
B) антагонізм хімічний
C) сумація ефектів
D) всі відповіді правильні

Синергізм – це:
A) дія двох речовин в одному напрямку
B) втрата ефектів двох речовин
C) вплив на фармакокінетику
D) вплив на фармакодинаміку

Вплив ліків на одні й ті самі рецептори, але у протилежному напрямку називається:

A) потенціювання
B) біотрансформація
*C) функціональний антагонізм
E) фармакодинамічнна взаємодія

Фармацевтичною взаємодією (несумісністю) називають:

А) взаємодію на етапі приготування ліків в аптеці
В) взаємодію на етапі всмоктування
С) взаємодію на етапі розподілу
D) взаємодію на етапі біотрансформації

Витіснення із зв’язку з білками плазми одного ЛЗ іншим є прикладом:

А) Фармацевтичної взаємодії
В) Фармакодинамічної взаємодії
С) Фізіологічної взаємодії
D) Фармакокінетичної взаємодії

Конкуренція за рецептор є прикладом:

А) Фармакокінетичної взаємодії
В) Фармакодинамічної взаємодії
С) Фармацевтичної взаємодії
D) Токсичного ефекту