За характером техногенні небезпеки поділяються на механічні,

хімічні,
енергетичні.
1. Механічні – це небезпеки, які створюють об’єкти, що падають,
рухаються,
обертаються. До механічних небезпек пасивного характеру
відносять колючі та ріжучі
предмети, слизькі та нерівні поверхні, відкриті люки підземних
колекторів.
2. Хімічні небезпеки. До них відносяться хімічні речовини та
елементи, які
використовуються в промисловості, сільському господарстві, побуті
та можуть бути
шкідливими для здоров’я людей. До цієї категорії належать
забруднення атмосфери,
водойм і ґрунтів небезпечними хімічними речовинами. Ступінь
ураження залежить від
фізико-хімічних і токсичних властивостей хімічних речовин,
тривалості та шляхів їх
впливу на організм людини. Майже 40 небезпечних хімічних
речовин, які найбільш
поширені в промисловості та сільському господарстві, об’єднали
під загальною назвою –
сильнодіючі отруйні речовини (СДОР). До них відносять: хлор (Cl),
аміак (NH3), фосген
(COCl2), оксид вуглецю (CO), сірчистий ангідрид (SO2) тощо.
3. Енергетичні небезпеки – це різного роду випромінювання
(електромагнітні,
іонізуючі, теплові, світлові тощо), а також шуми, вібрації, вибухи,
пожежі.

Вражаючий фактор – це чинник життєвого середовища, який за

певних умов завдає
шкоди людям чи системам життєзабезпечення людей та
призводить до матеріальних
збитків.
За своїм походженням вражаючі фактори поділяють на:
- фізичні, в тому числі енергетичні (ударна повітряна чи водна
хвиля,
електромагнітне, акустичне, іонізуюче випромінювання, об'єкти, що
рухаються з
великою швидкістю або мають високу температуру тощо);
- хімічні (хімічні елементи, речовини та сполуки, що негативно
впливають на
організм людей, фауну та флору, викликають корозію, призводять
до руйнації об'єктів
життєвого середовища);
- біологічні (тварини, рослини, мікроорганізми);
- соціальні (збуджений натовп людей);
- психофізіологічні.
Фізичні фактори навколишнього середовища найрізноманітніші.
Вони
справляють на людину енергетичний вплив (термічний,
механічний, радіаційний,
електричний, електромагнітний).
До фізичних факторів належать:
- метеорологічні (температура, вологість, швидкість повітря);
- світлотехнічні (освітлення та кольорове забезпечення,
інфрачервоне, світлове
(видиме), ультрафіолетове випромінювання);
- бароакустичні (атмосферний тиск, звук, шум);
- механічні (прискорення, вібрації);
- радіаційні (фон, аномалії).
До хімічних факторів належать: хімічний склад повітря, води,
ґрунтів.

Промислова аварія – це подія техногенного характеру, що створює

на об’єкті,
території або акваторії загрозу для життя та здоров’я людей та
спричиняє руйнування
будівель, споруд, обладнання, транспортного процесу чи завдає
шкоди довкіллю.
Це вихід з ладу машин, механізмів, пристроїв, комунікацій
внаслідок порушення
технології виробництва, правил безпеки, помилок, що були
зроблені під час
проектування, будівництва, а також внаслідок стихійного лиха.
Згідно з розмірами та завданою шкодою розрізняють легкі, середні,
важкі та
особливо важкі аварії. Особливо важкі спричиняють великі
руйнування та
супроводжуються чисельними жертвами.
Катастрофа – це великомасштабна аварія, що спричиняє дуже важкі
наслідки для
людей, тваринного й рослинного світу, змінюючи умови
середовища існування.

Автомобільні аварії – це аварії, які трапляються під час руху

автомобільного транспорту. Вони призводять до ураження або
загибелі людей, пошкодження техніки, споруд, вантажів, тощо. В
Україні в дорожньо-транспортних аваріях щорічно гине близько 5
тис. чоловік та травмується близько 30 тис. чоловік.

Причинами дорожньо-транспортних подій можуть бути: порушення

правил дорожнього руху, слабка підготовка водія, керування
транспортом в стані сп’яніння та ін.

Аварії на водному транспорті виникають під впливом сил стихії

(ураганів, штормів, туманів, льодоходів) і з вини людей (зіткнення
суден, посадка на мілину, вибухи, пожежі).

Авіаційна катастрофа – це аварія, яка призвела до загибелі хоча б

однієї людини, повного чи часткового руйнування майна чи його
зникнення.

Причинами авіаподій можуть бути: відмова і несправність окремих

елементів техніки, вплив зовнішніх умов (грозовий розряд, сильний
вітер), невиконання правил експлуатації і пілотажу, недоліки в
наземному забезпеченні польоту. Однією із серйозних небезпек на
повітряному судні є пожежа.
Необхідність транспорту в наш час не викликає жодного сумніву.
Транспортні засоби мають великий позитивний вплив на економіку
країни, створюють зручність і комфорт для людей. Розвиток
транспорту, підвищення його ролі у житті людей супроводжується
не тільки позитивним ефектом, а й негативними наслідками,
зокрема, високим рівнем аварійності транспортних заходів та
дорожньо-транспортних пригод (ДТП).

Будь-який транспортний засіб – це джерело підвищеної небезпеки.

Людина, що скористалася послугами транспортного засобу,
знаходиться в зоні підвищеної небезпеки. Це зумовлюється
можливістю ДТП, катастрофами та аваріями поїздів, літаків,
морських та річкових транспортних засобів, травмами при посадці
чи виході з транспортних засобів або під час їх руху.

Аналіз авіаційний катастроф у світовому масштабі показує, що

загальний шанс на спасіння в авіакатастрофах при польотах на
великих реактивних авіалайнерах значно вищий, порівняно з
невеликими літаками.

Залізничний транспорт. Пасажири залізничного транспорту також

знаходяться в зоні підвищеної небезпеки. Зонами підвищеної
небезпеки на залізничному транспорті є: залізничні колії; переїзди;
посадочні платформи та вагони, в яких пасажири здійснюють
переїзди.Постійну небезпеку становить система електропостачання,
можливість аварій, зіткнення, отримання травм під час посадки або
висадки. Крім цього залізничними коліями перевозяться
небезпечні вантажі: від палива та нафтопродуктів до радіоактивних
відходів та вибухових речовин.
Найбільшу небезпеку для пасажирів становлять пожежі у вагонах.
Зумовлюється це тим, що у вагонах (замкненому просторі) завжди
перебуває велика кількість людей. Температура в осередку пожежі
дуже швидко підвищується з утворенням токсичних продуктів
горіння. Особливо небезпечними є пожежі в нічний час на великих
перегонах, коли пасажири сплять.

Гідродинамі́чна ава́рія — це аварія на гідротехнічній споруді, коли

вода поширюється з великою швидкістю, що створює загрозу
виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру.
Такими аваріями в Україні є прориви гребель (дамб, шлюзів) з
утворенням хвиль прориву катастрофічних затоплень або з
утворенням проривного паводку і аварійні спрацьовування
водосховищ ГЕС у зв'язку із загрозою проривів гідроспоруди.
Причинами аварій супроводжуються проривом гідротехнічних
споруд напірного фронту і затопленням прибережних територій,
найчастіше бувають: руйнування підстави споруди та недостатність
водоскидів; вплив сил природи (Землетрусу, урагану, обвалу,
зсуву); конструктивні дефекти, порушення правил експлуатації та
вплив паводків.

якщо можеш вийти з класу через двері, рятуйся сам і допоможи

іншим;
якщо вихід перекрито вогнем, але поряд є зовнішня пожежна
драбина, використовуй її;
під час пожежі не можна ховатися в глухі кути, під парти, шафи, у
коморі тощо;
захищай органи дихання і затули щілини під дверима (краще
вологими ганчірками);
подавай сигнали рятувальникам.
Пожежа в коридорі:

перш ніж визирнути в коридор, торкнися тильним боком долоні

ручки вхідних дверей. Якщо вона гаряча, не відчиняй – там пожежа;
ручка холодна – визирни в коридор. Коли там вогонь або багато
диму зачини двері;
якщо диму небагато і він іде з низу, це означає, що пожежа – на
нижніх поверхах. Не спускайся вниз, зайди в клас, зачини двері,
чекай на допомогу рятувальників;
якщо неможливо залишити приміщення, а в тебе є мобільний
зв’язок, зателефонуй за номером «101», щоб повідомити про себе.
Стояти слід у приміщенні з виходом до вікна;
якщо пожежа сталася вище поверхом, спускайся вниз сходами,
захистивши органи дихання.

Негайно повідомити про пожежу в пожежну охорону, зачинити

двері у класі, де горить. Якщо побачите охоплене вогнем
приміщення, не намагайтеся увійти в нього.
Повідомити про пожежу дирекцію школи, вжити належних заходів
щодо евакуації дітей та людей із приміщення.
Почувши сигнал тривоги, учні стають біля парт і за вказівкою
вчителя залишають по одному клас, останнім іде вчитель із
класним журналом. Належить зачинити двері класної кімнати й усі
інші двері на шляху евакуації. Усі, кого не було в школі під час
сигналу тривоги, повинні негайно йти до місця збору й приєднатися
до свого класу чи групи.
Місце збору повинне бути під навісом чи в іншому приміщенні
Нікому не можна повертатися в приміщення
Серед евакуйованих, що зібралися на пункті, проводять перекличку
(за класним журналом). Директор школи після сигналу тривоги йде
до збірного пункту і там приймає рапорти від усіх підрозділів
Для дітей із обмеженими можливостями та неврівноваженою
психікою повинні бути заздалегідь передбачені спеціальні заходи з
евакуації.
Вже до прибуття пожежної охорони слід знати, де саме, у якому
приміщенні пожежа і чи всіх евакуювали. Повинен бути план
евакуації зі школи. Начальника прибулого пожежного підрозділу
зустрічають, маючи повну інформацію.

1. Перебувайте в укритті

Це може бути підвал або середина будівлі. Радіоактивний матеріал

осідає на зовнішній стороні будівель, тому найкраще триматися
якомога далі від стін і даху будівлі. Варто також тримати поруч
домашніх тварин, не дозволяйте їм гуляти на вулиці. Якщо
можливо, залишайтеся в кімнаті без вікон і зовнішніх дверей,
зачиняйте вікна та двері, ущільніть отвори підручними засобами
(скотч, змочена водою тканина тощо) та вимикайте системи
вентиляції (кондиціонери або обігрівачі) у вашому будинку.
Залишайтесь в укритті, допоки офіційна влада не надала інших
вказівок.

2. Слідкуйте за офіційними джерелами інформації

Користуйтесь повідомленнями від рятувальників (ДСНС), поліції,
місцевої влади. Увімкніть телебачення, радіо, слідкуйте за
офіційними каналами місцевої влади. До прикладу, підпишіться на
такі канали в Telegram або Facebook. Якщо місцева влада та
надзвичайники дають вказівки – виконуйте їх обов’язково.

3. Знезаразьте себе

Зніміть верхній шар одягу. Так ви позбудетеся до 90%

радіоактивного матеріалу. Робіть це обережно, аби не розтрусити
радіоактивний пил. Помістіть одяг у пластиковий пакет або
герметичний контейнер, тримайте його далі від людей і домашніх
тварин.

4. Помийтесь, якщо є така можливість

Прийміть душ з милом, голову помийте шампунем. Не

використовуйте кондиціонери для волосся, оскільки вони можуть
закріпити радіоактивний матеріал на вашому волоссі. Не тріть і не
подряпайте шкіру, аби радіоактивний матеріал не потрапив у
відкриті рани. Якщо можливості прийняти душ немає, вимийте з
милом під проточною водою руки, обличчя та відкриті частини тіла.
Якщо доступу до води немає, скористайтеся вологими серветками,
вологою тканиною. Зверніть особливу увагу на руки й обличчя,
протріть повіки, вії, вуха.

5. Одягніть чистий одяг

Допоможіть вашим рідним і близьким зробити всі вище
перераховані пункти. За можливості робіть це в рукавичках і масці
чи респіраторі.
Він не захищає людей від радіації, а захищає тільки щитоподібну
залозу від впливу радіоактивного йоду. Тобто захистити себе
можливо лише за умови дотримання трьох основних правил –
перебувати в укритті, слідкувати за офіційною інформацію та
виконувати вказівки органів влади.