8 Безпека життєдіяльності

8.1 Оцінка стійкості роботи об‘єкту при загрозі виникнення

надзвичайної ситуації

Виникнення надзвичайних ситуацій часто характеризується загрозою

для життя або нормальних умов життєдіяльності великої кількості людей, а
також масовими людськими втратами, руйнуванням матеріальних цінностей
за короткий час. До таких надзвичайних ситуацій відносяться стихійні лиха.
Стихійним лихам властива визначена повторювальність. Виникнення
стихійних явищ можна зменшити, якщо при проектуванні, нові підприємства,
будівлі, споруди і комунікації розміщувати оптимально, господарську
діяльність здійснювати на суворо науковій основі, впроваджувати
різноманітні види захисних заходів і,в першу чергу, раціонально
використовувати та розширяти площі лісів, які активно перешкоджають
стихийним явищам.

8.1.1 Оцінка стійкості роботи об‘єкту при повенях

Повені – це значне затоплення місцевості в результаті підйома рівня

води в річці, озері або морі, що викликається різноманітними причинами
(вкликий обсяг снігу, проливні дощі, урагани,вітри, затори та ін.).
Вода завжди була одним із головних елементів життєдіяльності людини.
При цьому людина будувала своє помешкання біля річок на найбільш
молодих терасах і освоювала в першу чергу землі, що прилягали до річок, де
розміщені родючи грунти і є достатньо вологи. Але в той же час річка
завдавала людині неприємностей: змивала помешкання і посіви, сприиняла
великі матеріальні збитки і призводила до людських жертв.
За даними ООН, за останні 10 років в усьому світі від повенів,
постраждало більш ніж 150 млн. чоловік. В нашій країні повені займають

Вим.Аркуш№ докум.Підп.Дата
ДП-8.091502.01.0007.00.00.ПЗ р
к
перше місце вряду відомих нам стихійних лих. Що стосується людских жертв
і частки матеріального збитку, що припадає на одиницю ураженої площі, то в
цьому випадку повені займають друге місце після землетрусів. Величина
збитку при повенях залежить від багатьох причин: висоти і часу стояння
небезпечних рівнів води, площі затоплення, швидкості затоплення,
своєчасного прогнозу, організаційних заходів населення, наявності і стану
захисних гідротехнічних споруд.
Головними факторами, які впливають на величину збитку від повенів, є:
максимальний рівень води, який установлюється під час повені; тривалість
стояння паводкової води. Чим довше утримається вода на затопленній
теріторії, тим більше буде збиток.
Збиток буває прямий і непрямий. Види прямого збитку: пошкодження
будівель, доріг, ліній електропередач, меліоративних систем; загибель худоби
і сільськогосподарських угідь; зниження і зіпсування сировини, палива,
продуктів харчування, добрив та ін.; витрати на тимчасову евакуацію
населення; змивання родючого шару грунту та ін.
На Україні найчастіше відбуваються повені перших двох типів. При
надзвичайних ситуаціях, загрозу затоплення на Україні можуть скласти
Київське, Кременчуцьке, Каховське та інші водосховища.
При руйнуванні гребель затоплення теріторії відбувається зі швидкістю
руху хвилі прориву. Хвиля прориву – це хвиля яка утворюється на фронті
стрімкого руху води в проран. Ця хвиля має значну висоту гребня і швидкість
руху. Хвиля прориву має велику руйнівну силу. Висота хвилі прориву і
тривалість її утворення залежить від розміру прорану, глибини води перед
греблею, об‘єму водосховища. Швидкість руху хвилі становить від 3 до 25
км/год ( для гірських районівдо 100 км/год).
Так наприклад при руйнуванні греблі на Кременчуцькій ГЕС час
спорожнення водосховища можна визначити за формулою 8.1

Вим.Аркуш№ докум.Підп.Дата
ДП-8.091502.01.0007.00.00.ПЗ р
к
 , (8.1)

де W - об‘єм водосховища, м,3

В – ширина прорану, м,

N – максимальна втрата води на 1 метр ширини прорану,

год. (8.2)

Таким чином, знаючи параметри водоймища, можна зпрогнозувати

територію затоплення, можливий прямий і непрямий збиток, а також
визначити ступінь впливу повення на життєдільність людей.
В першу чергу необхідно надовати допомогу дітям. Привести в дію
наявні плавзасоби. При їх відсутності зробити найпростіші плавательні засоби
із підручних матеріалів: дошок, автомобільних камер, бочок тощо.
Важливим при повені є виконання всіх вимог коменданської служби та
рятувальних підрозділів.
Люди, які при повені попали у воду, не повинні піддаватися паниці.
Вони мусять скинути з себе одяг та взуття та пливти до найближчої
незатопленої ділянки. При цьому рухатися треба не проти течії, а під кутом до
неї, остерігатися схованих під водою або плаваючих на воді предметів, щоб не
отримати травми.
Під час повені важливим обов‘язком усіх громадян є рятування
потопаючих.
Окремі групи населення в силу обставин можуть залишатися на
затопленій території. Важливе правило для них – не їсти продукти, які
підмокли, не пити не кип‘ячену воду. Люди, що стоять у воді, не повинні не

Вим.Аркуш№ докум.Підп.Дата
ДП-8.091502.01.0007.00.00.ПЗ р
к
повинні торкатися електропроводки та електроприладів. При можливості
необхідно перейти на верхні поверхи будинку або дах.
По затопленому району обмежується переміщення.

8.1.2 Оцінка хімічного стану при аваріях на об‘єктах

При виникненні надзвичайної ситуації, яка може скластися на об'єкті

або місцевості від впливу хімічного або радіаційного зараження, слід
заздалегідь розробити методику для визначення оцінки захисту робітників і
службовців об'єкту і населення.
Значна кількість хімічних об'єктів, які розташовані на Україні, можуть в
разі виникнення технічних аварій або природних явищ, створити загрозу
життю людини та негативно вплинути на навколишнє середовище.
Оцінка хімічного стану на об'єктах, які мають СДОР в першу чергу
включає: встановлення кордонів розповсюдження хімічної хмари, розміру і
площі .зони ураження; визначення часу підходу зараженного повітря до
об'єкту та часу дії, ураження СДОР. Масштаби зараження СДОР в залежності
від фізичних властивостей і агрегатного стану, розраховують , по первинній і
вторинній хмарі, наприклад: для стиснутих газів —тільки по первинній хмарі
для зрідженних газів – окремо по первинній та вторинній хмарі;
отруйних рідин, що киплять і випаровуються вище температури
навколишнього середовища — тільки по вторинній хмарі .
Первинна хмара — це хмара СДОР, що утворена в результаті миттєвого
(1-3 хв) переходу в атмосферу частини ємкості в якій находиться СДОР при іі
руйнуванні.
Вторинна хмара — це хмара СДОР, що утворена в результаті
випаровування розлитої речовини з підстилаючої поверхні .
Вихідні дані для прогнозування масштабів зараження СДОР: загальна
кількість СДОР на об'єкті і дані по розміщенню їх запасів в ємкостях та
технологічних трубопроводах; кількість СДОР викинутих в повітря, характер

Вим.Аркуш№ докум.Підп.Дата
ДП-8.091502.01.0007.00.00.ПЗ р
к
їх розливу на поверхні («вільно», «в піддонах» чи «обваловку»); висота
піддону чи обваловки складських ємкостей; метеорологічні умови:
температура повітря, швидкість вітру на висоті 10 м (на висоті флюгера),
ступінь вертикальної стійкості повітря.
При передчасному прогнозуванні масштабів зараження на випадок
аварій на підприємствах в якості вихідних даних рекомендується приймати за
величину викиду СДОР — його склад в максимальний по об'єму одиничній
ємкості. Для прогнозування масштабів зараження безпосередньо після аварії
повинні братися конкретні дані про кількість .викинутої (розлитої) СДОР і
реальні метеоумови.
Залежно від кількості СДОР, їх фізичних, токсичних властивостей,
швидкості вітру, стану атмосфери, рельєфу місцевості, температури повітря
може утворюватися зона зараження на значній території.
Зоною хімічного зараження називається територія, що включає місце
безпосереднього розливу (викиду) СДОР і територія, над якою
розповсюдилися пари отруйних речовин в уражаючих концентраціях.
Розміри зони хімічного зараження характеризуються глибиною (Г),
шириною (Ш), площею (S) відповідно до рисунок. 8.1.
Рисунок 8.1 - Зона хімічного зараження, яка виникає внаслідок

розливу СДОР при аваріях на підприємствах

Г — глибина розповсюдження хмари СДОР з уражаючиии

концентраціями,
Ш — ширина хмар,
S — площа зараження.

Вим.Аркуш№ докум.Підп.Дата
ДП-8.091502.01.0007.00.00.ПЗ р
к
 Глибина зони в умовах відкритої місцевості і необвалованої ємкості
розраховується за формулою

(8.3)

де Q — маса СДОР (кг),

Д — токсодоза (мг хв/л),
V — швидкість вітру в приземному шарі (м/с),
К — коефіцієнт, що враховує вертикальну стійкість повітря.
Для розрахунків приймається: К = 1 — при інверсії, К = 1,5 — при
ізотермії, К = 2 — при конвекції.
Для закритої місцевості глибина зменшується в 3,5 рази, для
обвалованих ємкостей — в 1,5 рази.
Ширина зони залежить від ступеню вертикальної стійкості атмосфери:
при інверсії Ш = 0,03 • Г, ізотермії Ш = 0,015 • Г, конвекції Ш == 0,8 • Г .
Площа зони S = 0,5 • Г • Ш (км)
За результатами оцінки хімічної обстановки роблять висновки і
намічають необхідні заходи по організації оповіщення робітників, службовців,
населення прилеглих районів, розробляють заходи з організації евакуації
людей, надання медичної допомоги, проведення дегазації, санітарної обробки.

8.1.3 Оцінка радіоактивного забруднення. при аваріях на об‘єктах

Радіоактивне забруднення повітря та інших природних компонентів

відбувається внаслідок аварій на атомних електростанціях та інших об‘єктах.
Істотно забруднюється навколишнє середовище при видобуванні і переробці
уранових руд, складуванні радіоактивних відходів. Особливо небезпечними
для організмів є радіонукліди стронцію-вв, цезію-137.

Вим.Аркуш№ докум.Підп.Дата
ДП-8.091502.01.0007.00.00.ПЗ р
к
 Джерелами забрудненая навколишнього середовища радіонуклідами
Україні являються 5 атомних станцій (14 енергоблоків), об'єкти народного
господарства, що використовують радіоізотопні препарати, атомні
енергетичні установки дослідницького та іншого призначення, транспортні
засоби і космічні апарати з ядерними енергетичними установками, ядерні
боєзапаси в місцях збереження.
Сьогодні в Україні налічується близько 800 підприємств, організацій та
установ, що здійснюють діяльність з використанням радіоізотопної продукції.
Води використовуються в гірнично-добувній, хімічній, легкій, харчовій
промисловості, чорній і кольоровій металургії, медицині.За їх допомогою
вирішуються як виробничі, так і науково-технічні задачі: контроль рівня
рідин, виміри фізичних та інших параметрів, контроль технологічних процесів
і якості робіт та інше.
При порушенні правил експлуатації можливі аварійні ситуації, які
супроводжуються впливом радіоактивних випромінювань на людей, тварин,
навколишнє середовище. Найчастіше все це відбувається при руйнуванні
захисної оболонки і порушення герметичності джерел, викраданні і втратах
препаратів.
Внаслідок використання радіоактивних елементів в промисловості
утворюються відходи, які збирають, зберігають та захоронюють міжобласні
спецкомбздати об'єднання «Радон». За майже чотири десятиріччя сховища
цих спецкомбінатів прийшли у незадовільний технічний стан, а деякі з них
опинилися в міській смузі (наприклад, Київський міжобласний спецкомбінат).
Це викликає обгрунтоване занепокоєння населення, яке проживає поблизу цих
сховищ. Всього ж на Україні 900 могильників радіоактивних відходів.
Значна за площею територія може бути забруднена радіонуклідами при
аваріях з космічними апаратами, що використовують ядерні енергетичні
установки. Проходячи щільні шари атмосфери збірна реактора згорає, а
радіоактивні частинки осідають на землю і забруднюють її.

Вим.Аркуш№ докум.Підп.Дата
ДП-8.091502.01.0007.00.00.ПЗ р
к
 Чорнобильська катастрофа створила надзвичайно небезпечну для
здоров'я людей і довкілля радіаційну ситуацію, умови для надходження
радіоактивних продуктів у водні об'єкти та осіданні їх на грунт з наступною
міграцією підземними водами на значній території України..
Небезпека радіоційного забруднення грунтів полягає в тому, що їх
вплив на організм людини проявлятиметься протягом багатьох поколінь.
Тому основними заходами радіаційної безпеки населення, яке проживає
на забруднених територіях, є:
-запобігання потрапляння радіоактивних речовин в організм;
-радіоактивний контроль вмісту радіоактивних речовин у продуктах
харчування і навколишньому середовищі;
-використання продуктів харчування, що сприяють виведенню
радіоактивних речовин з організму;
-загальноприйняті гігієнічні рекомендації з організації праці, побуту,
відпочинку, харчування, а також заходи для зміцнення здоров'я населення,
дотримання здорового способу життя;
-систематичний контроль за станом здоров'я;
-лікування хронічних захворювань, хід яких ускладнюється впливом
радіоактивних речовин тощо.

Вим.Аркуш№ докум.Підп.Дата
ДП-8.091502.01.0007.00.00.ПЗ р
к